Міністерство закордонних справ України

Київ 14:45

Чому аеропорт Бориспіль має носити ім’я Малевича

14 липня 2016, 16:01

Найближчими днями має вирішитися, чиє ім’я носитиме головний аеропорт країни. Як міжнародник та дипломат я вболіваю за Казимира Малевича. Ось кілька міркувань у цьому зв’язку.

По-перше, навіщо взагалі щось змінювати? Найбільший аеропорт Європи «Хітроу» носить ім’я населеного пункту. Чому б і нам не так? Тому що людина, яка летить до Лондона, летить не до населеного пункту. Вона летить до міста Уінстона Черчілля і Артура Конан Дойла. Лондонський культурний контекст їй зрозумілий і ясний.

Пересічний іноземець, який летить до Києва, як правило летить до населеного пункту. Більше того – до населеного пункту, про який він знає мало. Він не знає, скільки відомих європейців мають українське і київське коріння. Він не знає Шевченка, не читав Булгакова. Він, можливо, любить російські народні пісні і не знає, що багато з них насправді українські. На Різдво він слухає “Carol of the  Bells“ – і не знає, що це насправді український Щедрик. Він запитує «are you Russian?», а коли чує “No, I’mUkrainian”, перепитує – а хіба є різниця?

В очах світу Київ не має свого культурного контексту. Ще не має. Перейменування аеропорту – це важливий крок, аби пояснити світу загалом і Європі зокрема, що Київ та Україна появилися не сьогодні і не 25 років тому. Просто вони були частиною чужого культурного контексту, а зараз створюють свій.

По-друге, чому саме Казимир Малевич? Малевич – це ім’я, знайоме кожному освіченому європейцю. Тут не треба нічого пояснювати. Малевич – це епоха в розвитку мистецтва. Це нова концепція живопису, новий, сміливий, навіть революційний підхід до реальності. Новизна, сміливість, революційність – це той контекст, який природно визрів навколо України. Ім’я Малевича зробить цей контекст більш зрозумілим.

Ця прив’язка не є штучною або містечковою. Малевич зголошувався до свого українства, не стидався його. Будучи фігурою на межі української, польської та російської культури, саме своє українство він ставив на перше місце. Народився та хрестився у Києві. Жив до 17 років на Черніговщині, Харківщині та Поділлі. Захоплювався українським народним мистецтвом, в якому бачив джерело своїх творчих ідей. Викладав у Києві. Листи та автобіографічні замітки писав українською. Ну і нарешті, як і багато інших найкращих, передових представників української еліти, став жертвою сталінської машини смерті.

По-третє, чому це має бути саме культурний, а не політичний діяч? Тому що культура – це універсальна мова та універсальний ключ до сердець людей. Тут не йдеться про те, хто кращий, а хто гірший, хто більше зробив для України, а хто менше. Тут ідеться про те, хто зрозуміліший. І парадоксальним чином, Малевич з його загадковим «чорним квадратом» є зрозуміліший сучасній Європі, ніж будь-хто інший з імен, які пропонуються для нашого аеропорту.

Джерело:  |  Новое время Автор: Клімкін Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Останні статті

Автокефалія. Не забувати про головне | 10 травня, 21:18

Стаття | Джерело: УП | Автор: Клімнік Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Допоможіть цивілізованому світу впізнати в нас своїх | 06 квітня, 19:32

Стаття | Джерело: УП | Автор: Клімнік Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Україна і Білорусь. Логіка історії | 25 березня, 21:35

Нещодавно ми відзначили 100-річчя УНР. І ось 25 березня виповнюється 100 років з дня проголошення Білоруської Народної Республіки. Гадаю, що саме український приклад надихнув білоруських патріотів на створення власної держави. У всякому разі ці дві події, безперечно, взаємопов’язані, як взаємопов’язана і вся історія двох наших країн і народів. На жаль, УНР і БНР не встояли й були знищені російськими й місцевими більшовиками.
Стаття | Джерело: Історична правда | Автор: Клімнік Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Україна - Польща: згадаймо заповіт Качинського | 10 березня, 21:23

Стаття | Джерело: UNIAN | Автор: Клімнік Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Порахувати євроінтеграцію: що не так із відсотками виконання Угоди про асоціацію | 06 березня, 18:09

Європейська правда" продовжує дискусію про рівень виконання Угоди про асоціацію. Ми вже представили два звіти, виконаних урядом та експертами, обидва продемонстрували, що Україна має серйозні проблеми із темпами виконання УА. Між тим, навіть в уряді немає єдиної позиції щодо такої звітності.  ЄП навіть вступила в дискусію з міністром Клімкіним щодо того, чи коректно взагалі вимірювати в цифрах виконання Україною своїх зобов'язань. Не будемо приховувати: думка редакції з цього питання і досі розходиться з думкою міністра. Водночас ми вдячні Павлу Клімкіну за детальне обгрунтування його позиції. Редакція запрошує також інших експертів та посадовців до дискусії: чи можливо і чи потрібно вимірювати відсоток або ж рівень виконання Угоди про асоціацію.
Стаття | Джерело: Євпропейська правда | Автор: Клімнік Павло Анатолійович, Міністр закордонних справ України

Міністр

МЗС в соціальних мережах

   
 

> Всі акаунти в соцмережах


 

 

 

 

 

 

 

 

 

10 facts on Russian military aggression against Ukraine

 

On Ukraine in English

 

Inform about your experience with Ukrainian consul

 

Let my people go

 

My Ukraine is project website

 

Ukraine: Fight for Independence

 

Proof of Fakes