Міністерство закордонних справ України

3, Київ 05:07

Країни Азії та Океанії

Відносини з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону

Розбудова відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР)  є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Важливість розвитку політичного і економічного співробітництва з державами регіону визначається його роллю «локомотива» світової економіки, однієї з рушійних сил глобального розвитку. За оцінками експертів, для більшості держав регіону прогнозується стрімкий економічний розвиток та посилення політичного впливу в глобальному вимірі. У регіоні проживає третина населення світу.

Провідні країни регіону: КНР - постійний член РБ ООН, найбільша за населенням держава, друга економіка світу, Японія - третя економіка світу, Індонезія - найбільша мусульманська країна, «азійські тигри» - Сінгапур і Республіка Корея.

Відносини України з державами АТР на сучасному етапі набувають принципово нових рис прагматичної багатовимірної співпраці. Протягом 2010-2014 рр. значно активізувався політичний діалог на усіх рівнях, сформувалися нові принципи торговельно-економічної взаємодії, а також розширилась договірно-правова база відносин. Здійснено обміни візитами найвищого і високого рівнів з Китаєм, Японією, Республікою Корея, В’єтнамом, Сінгапуром, Малайзією, Таїландом, Монголією, Брунеєм Даруссаламом. Відносини з КНР вийшли на рівень стратегічного партнерства.

Економічна співпраця України з AТР характеризується невпинним зростанням обсягів товарообігу. Найбільшими торговельними партнерами у регіоні є Китай, Японія та Республіка Корея. Беручи до уваги перетворення деяких країн АТР на експортерів капіталу, поступово розвивається інвестиційне співробітництво України з державами Східної і Південно-Східної Азії. Найбільшу зацікавленість азійські інвестори виявляють до аграрного сектору, інфраструктурного будівництва, енергетики та енергозбереження тощо.

Зважаючи на світове лідерство регіону з розвитку новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, перспективним напрямком співпраці України з країнами АТР є сфера науки і техніки.

У 2011 р. було відновлено, після тривалої паузи, українсько-індійський політичний діалог на високому рівні. Відбувся візит до Індії Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка, головною метою якого була підготовка візиту Глави Української держави  до цієї країни у 2012 році.

За результатами участі у 2011 р. у Київському саміті з безпечного та інноваційного використання ядерної енергії індійська сторона оголосила про рішення виділити 1 млн. дол. США на реалізацію Чорнобильських проектів.

Продовжується конструктивна співпраця між Україною та країнами АТР у рамках ООН.

Австралійська Співдружність

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Дипломатичні відносини встановлено: 10 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Австралії характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Австралії займає активну позицію у підтримці України на міжнародній арені. Між державами існує динамічний політичний діалог, у тому числі і на вищому рівні. 10-12 грудня 2014 р. відбувся державний візит Президента України П.Порошенка до Австралії. 22 липня – 10 серпня та 12-14 серпня 2014 р. були здійснені  робочі візити А.Х’юстона, Спеціального посланника Прем’єр-міністра Австралії із розслідування катастрофи рейсу МН17; 24-25 липня та 27 липня – 1 серпня 2014 р. - робочі візити в Україну Міністра закордонних справ Австралії Дж.Бішоп.

15 травня 2014 року створена Парламентської групи Австралія – Україна 44-го Парламенту Австралії під гаслом «На підтримку демократії в Україні!». До складу Парламентської групи Австралія – Україна входить 27 депутатів Парламенту Австралії.

4.Торговельно-економічні відносини:

За даними Держстату України, у січні-червні 2015 р. загальний товарообіг склав 99,2 млн. дол. США; експорт – 6,7 млн. дол. США (-16,7%), імпорт – 92,5 млн. дол. США (+91,3%); від’ємне сальдо - 85,8 млн. дол. США.

За січень-червень 2015 року основними статтями українського товарного експорту до Австралії є: добрива мінеральні, хімічні або азотні, реактори ядерні, котли, машини, яхти та інші плавучі засоби;

Основними статтями імпорту з Австралії є: паливо мінеральне; нафта і продукти її перегонки, руди, шлаки і зола, реактори ядерні, котли, машини;

Станом на 31.12.2014 в економіку України залучено 2,1 млн. дол. США інвестицій з Австралії. В порівняння з 2012-2013 роками приріст австралійських інвестицій майже відсутній.

Найбільший обсяг інвестицій з Австралії в Україну надійшов до сфери оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 1222,6 тис. дол. США (71,1 % від загального обсягу інвестицій). У 2014 році приріст австралійських інвестицій до зазначеної сфери економічної діяльності склав 58,0 тис. дол. США.

У сферу професійної, наукової та технічної діяльності надійшло 218,2,0 тис. дол. США австралійських інвестицій, що складає 12,7% від загального обсягу інвестицій.

Інвестиції обсягом 9,8 тис. дол. США надійшли у сферу інформації та телекомунікації, що становить 0,6%від загального обсягу інвестицій з Австралії.

Залучення інвестицій з України в економіку Австралії у 2014 році не зареєстровано.

Австралія інвестувала у проекти в Україні: ВАТ «Мінова Україна» (Донецький регіон); Компанія «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (Харківський регіон); Компанія «Хоуклі Ойл енд Гес» (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область); Спільний проект між Національним університетом «Львівська політехніка» та австралійською компанією «Філден Менеджмент Сервісис» («Fielden Management Services») у сфері новітніх технологій та інформаційних систем (Львівський регіон); Компанія «Луганськ Голд» (Луганський регіон).

5.Культурно-гуманітарна співпраця

У Канберрі відкрито скульптурну композицію «Шевченкові думи» та встановлено макет Андріївської церкви м.Києва в етнографічному музеї історичних мініатюр «Кокінгтон Грін Гарденз».

У 2011 році в Україні вийшла добірка віршів «Тіні читання» австралійського письменника Л.Вікса у перекладі українською мовою Ю.Завадського, а в 2013 р. в Австралії видано книгу про традиції української кухні «Taste of Ukraine».

У концертних залах і відкритих майданчиках відбуваються щорічні  фестивалі, зокрема у 2014 році громадою широко відзначалося 200-річчя від дня народження Т.Шевченка.

Під егідою Центру україністики ім.М.Зерова у 2013 р. в Університеті Монаша (м. Мельбурн) відбулась конференція «Мова, культура, ідентичність», а 2014 р. проведений круглий стіл на тему «Що чекає Україну?», присвячений подіям на Майдані.

У вересні 2014 р. міста Австралії з душпастирським візитом відвідав Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук).

У Канберрі Глава УГКЦ зустрівся з представниками влади та опозиції країни, а також «Австралійсько-українською групою дружби», до якої входять депутати Парламенту Австралії.

6.Наукове і освітнє співробітництво

За інформацією Міністерства освіти та науки Австралії, за час незалежності вісім австралійських університетів здійснювали окремі проекти з Україною у сферах металофізики, оптичної фізики, геології, хімії, охорони здоров’я тощо. Українські вчені брали участь у проектах цих університетів на індивідуальній основі.

В Австралії функціонує Центр україністики ім.М.Зерова при Університеті Монаша (м.Мельбурн), де студенти мають можливість вивчати українську мову і культуру, а згодом удосконалювати свої знання на цих напрямках в українських вищих навчальних закладах. У Центрі з 2008 р. започатковано виплату стипендій, що надаються меценатами.

За підтримки Центру україністики ім.М.Зерова та Української громади штату Вікторія продовжується реалізація проекту 2013-2015 років – «Нова історія української літератури».

У 2010-2012 роках, за сприяння Австралійської дослідницької ради,  була реалізована дослідницька програма з україністики «Двомовність і багатомовність у національному проекті: українські письменники в ХІХ ст.».

У 2010 р. в Австралії вперше проведено Міжнародний конкурс з української мови ім.П.Яцика для дітей та молоді віком від 9 до 21 року. Відтоді конкурс проводиться на щорічній основі.

7.Договірно-правова база:  Кількість чинних документів: шість.

1. Угода про консульські відносини між Україною та Австралією.

2. Угода між Урядом України та Урядом Австралії про торговельно-економічне співробітництво.

3. Протокол між Україною та Австралією про доступ на ринки товарів та послуг.

4. Меморандум про взаєморозуміння та основи співпраці між Торгово-промисловими палатами України та Австралії.

5. Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом фінансового моніторингу України та Центром аналізу звітів про операції Австралії щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов’язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

6. Угода між Україною та Австралією про направлення Австралійського персоналу до України у зв’язку з падінням літака «Malaysia Airlines» рейсу MH17» (підписана – 24 липня 2014 р., ратифікована ВРУ – 31 липня 2014 р., набула чинності – 11 серпня 2014 р.).

8. Українська громада: Згідно з переписом населення 2011 р., кількість представників української громади в Австралії складає 13 990 осіб, з яких 7 761 особа розмовляє українською мовою. За інформацією Спілки українських організацій Австралії (СУОА), кількість австралійців українського походження, станом на 2014 р., становить 38 791 особу. Українці посідають лише 35-те місце серед етнічних груп, що мешкають в Австралії.

9. Посольство України в Австралії http://australia.mfa.gov.ua/ua

Ісламська Республіка Афганістан

1. Визнання України: 24 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 квітня 1995 року.

3. Політичні відносини.

Відносини між Україною та Ісламською Республікою Афганістан (ІРА)

ґрунтуються на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

У червні 2015 року у Верховній Раді України створено Групу дружби з Волесі Джиргою Ісламської Республіки Афганістан у складі 10 осіб. Очолює парламентську групу дружби України Найєм Мустафа-Масі, співголова групи фракції партії «Блок Петра Порошенка».

4. Торговельно-економічні відносини.

За даними Державної служби статистики України, у першому півріччі 2015 року торговельний обіг товарами та послугами між Україною і Ісламською Республікою Афганістан становив $5,8 млн. і збільшився у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року на $0,4 млн. або на 6,9%. Експорт товарів до Афганістану становив $5,5 млн. і збільшився у порівнянні з аналогічним періодом 2014 роком на $0,4 млн. або на 7,1%.

Найбільш перспективними напрямками українсько-афганського співробітництва є:

- участь українських організацій і компаній у поставках трубної продукції для будівництва трубопроводів на території Афганістану, зокрема Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія;

- поставки обладнання для будівництва залізниці Таджикистан-Афганістан-Туркменістан;

- участь українських організацій і компаній у поставках обладнання для реалізації проекту CASA-1000;

- будівництво гідро-, геліо- та вітряних електростанцій;

- постачання продукції агропромислового комплексу, зокрема зернових, борошна, кондитерських виробів.

5. Договірно-правова база.

Загальна кількість підписаних договірно-правових документів між Україною та ІРА –  3.

6. Українська громада.

Більшість громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Афганістані – афганці, які отримали українське громадянство.

7. Посольство України в Республіці Таджикистан та Ісламській Республіці Афганістан (за сумісництвом) –  http://tajikistan.mfa.gov.ua/ua.  

Бруней Даруссалам

1. Визнання України: 3 жовтня 1997 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 жовтня 1997 року.

3. Політичні відносини:

9-11 липня 2003 р. – візит Міністра закордонних справ України до Брунею Даруссаламу;

7-9 березня 2004 року – візит Президента України до Брунею Даруссаламу;

17-20 червня 2004 року – візит Султана Брунею Даруссаламу в Україну;

29-31 березня 2011 року – державний візит Президента України до Брунею Даруссаламу.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

Українсько-брунейське торговельно-економічне співробітництво є незначним, зокрема через обсяги внутрішнього ринку Брунею та його по суті моно галузеву (енергоносії) економіку.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

За роки існування двосторонніх відносин проекти у гуманітарній сфері між сторонами не реалізовувалися.

Єдиним перспективним напрямом у цій сфері співробітництва є туризм, для розвитку якого до того ж створені необхідні договірно-правові передумови (безвізовий режим взаємних поїздок).

6. Наукове та освітнє співробітництво:

За роки існування двосторонніх відносин між сторонами не було реалізовано жодного проекту у сфері науково-технічного співробітництва.

7. Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-сінгапурських відносин складається з  6 документів.

Ключові документи:

Угода (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Брунею Даруссаламу про встановлення дипломатичних відносин (3 жовтня 1997 року).

Угода між Урядом України та Урядом Його Величності 
Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу про сприяння та взаємний захист інвестицій і Протокол до неї (25 квітня 2006 року).

Угода (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу про взаємне скасування віз для громадян, які користуються паспортами для виїзду за кордон (2 листопада 2011 року).

Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу стосовно співробітництва у сфері оборони (15 вересня 2012 року).

8. Українська громада:

У Брунеї Даруссаламi відсутня українська громада.

9.Дипломатичне представництво України:

Посольство України в Республіці Сінгапур та у Брунеї Даруссаламі (за сумісництвом): http://singapore.mfa.gov.ua/ua

Соціалістична Республіка В'єтнам

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 січня 1992 року

3.Політичні відносини:

Початок відносинам на найвищому рівні поклав державний візит Президента України Л.Кучми до В'єтнаму у квітні 1996 року. Під час візиту відбулося підписання міждержавного Договору про принципи відносин між двома країнами.

У 2000 році з державним візитом в Україні перебував Президент СРВ Чан Дик Лионґ. Візит завершився укладенням низки міжурядових та міжвідомчих документів. Також за підсумками візиту було опубліковано спільну заяву президентів двох країн.

Розвитку двосторонніх українсько-в’єтнамських відносин сприяв офіційний візит до СРВ Голови Верховної Ради України В.Литвина, який  відбувся 5-7 грудня 2010 року. За його результатами були створені міжпарламентські групи дружби України і В’єтнаму.

25-27 березня 2011 року відбувся державний візит до СРВ Президента України. У рамках візиту була підписана низка двосторонніх документів. Головним підсумком візиту стало підписання Президентами України та СРВ Спільної заяви щодо встановлення відносин всебічного співробітництва та партнерства між Україною та В'єтнамом, в якій окреслюються основні напрямки, форми і механізми подальшої взаємодії з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Документом також визначено пріоритети співробітництва між Україною та СРВ.

4-6 жовтня 2011 року відбувся офіційний візит в Україну Прем`єр-міністра СРВ Нгуєн Тан Зунга. В рамках цього візиту було проведено 12-те засідання українсько-в'єтнамської Міжурядової комісії з питань торговельно-економічного  та  науково-технічного співробітництва.

У період 7-8 березня 2012 року відбувся офіційний візит до СРВ Міністра закордонних справ України К.Грищенка. За підсумками цього візиту було прийняте Спільне Комюніке, в якому міститься трирічний план дій (2012-2015 рр.) по встановленню між Україною та В'єтнамом відносин стратегічного характеру.

15-16 листопада 2012 року відбувся офіційний візит до СРВ Прем`єр-міністра України. Результатом візиту було підписання Спільного комюніке глав урядів двох країн, в якому проаналізовано сучасний стан відносин між Україною та В’єтнамом, визначені перспективні напрямки двосторонньої співпраці. У ході візиту відбувся розширений українсько-в’єтнамський бізнес-форум та підписана низка двосторонніх документів.

26 вересня 2014 року під час роботи 69-ї сесії ГА ООН відбулася робоча зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Віце-прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ Соціалістичної Республіки В’єтнам Фам Бінь Мінєм.

На виконання домовленостей, досягнутих у ході візиту до СРВ Голови Верховної Ради України В.Литвина 5-7 грудня 2010 року., в листопаді 2011 року в Національних Зборах СРВ була створена група дружби В’єтнам-Україна. До групи увійшло 9 осіб. Головою групи є член ЦК Компартії В’єтнаму, депутат Парламенту Ле Бо Лінь.

Групу міжпарламентських зв’язків ВР України з СРВ очолює депутат ВР України О.А.Гордеєв. В рамках візиту делегація Верховної Ради України у складі М.В.Томенко, О.В. Кужель, О.А.Гордеєва та Л.Л.Денісової на 132-у Асамблею Міжпарламентського Союзу, що проходила з 26 березня по 2 квітня 2015 року у м. Ханой, пройшла зустріч з представниками групи дружби В’єтнам-Україна на чолі з Ле Бо Ліньом, відбулися робочі зустрічі з високопосадовцями СРВ, відповідальними за економічний напрямок.

4. Торговельно-економічне співробітництво

Товарообіг між Україною та В’єтнамом в 2014 році становив 418,78 млн. доларів США, що на 22,5% менше ніж в 2013 році. Зокрема, український експорт до СРВ у 2014 році становив 126,65 млн. доларів США (зменшення на 31,6% по відношенню до 2013 року), а імпорт з СРВ в Україну - 292,13 млн. доларів США (зменшення на 17,8% по відношенню до попереднього року). Від’ємне сальдо України в 2014 році складало 165,48 млн. доларів США.

Протягом першого півріччя 2015 року загальний товарообіг між Україною та СРВ становив 127,52 млн. доларів США.

У структурі українського експорту домінують неблагородні метали та вироби з них (50,1%), продукція рослинного походження (24,6%), машини, устаткування та механізми (7,5%), живі тварини і продукція тваринництва (5,4%), твори мистецтва (3,7%).

Імпорт товарів з В’єтнаму представлений головним чином машинами, устаткуванням та механізмами (45,9%), продукцією рослинного походження (13,2%), живими тваринами і продукцією тваринництва (10,9%), взуттям, головними уборами і парасольками (9,6%), текстилем та виробами з нього (7,3%).

5. Наукове і освітнє співробітництво

Науково-технічне співробітництво двох країн базується на Угоді між урядами України і СРВ про науково-технологічне співробітництво (1996 рік).

Організаційно його забезпечує спільна українсько-в’єтнамська  Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва. 5-те засідання цього органу відбулося 5-9 грудня 2011 року у м. Ханой.

Співробітництво у сферах освіти та культури забезпечується Угодою про співпрацю у сфері освіти між Кабінетом Міністрів  України та Урядом СРВ 2011 р., а також Планом співробітництва у сфері культури і мистецтва між Міністерством культури України та Міністерством культури, спорту і туризму СРВ на 2011-2015 роки.

Станом на середину 2015 року в Україні навчається близько 1 тисячі громадян СРВ. В той же час, у В’єтнамі навчається 12 українських студентів і аспірантів.

6. Договірно-правова база

Наявна договірно-правова база двосторонніх відносин налічує 47 документів і є загалом прийнятною та перспективною для розвитку позитивних стосунків з такими віддаленими країнами як В’єтнам.

Серед останніх – підписані в ході Державного візиту до СРВ Президента України (24-27 березня 2011 року) документи, зокрема, «Угода про співпрацю між Національним банком України і Державним банком СРВ», «Угода про співпрацю в сфері сільського господарства між Міністерством аграрної політики і продовольства України та Міністерством сільського господарства і аграрного розвитку СРВ», «Угода про співпрацю у сфері освіти між Кабінетом Міністрів  України та Урядом СРВ», «План співробітництва у сфері культури і мистецтва між Міністерством культури України та Міністерством культури, спорту і туризму СРВ на 2011-2015 роки», «Меморандум про взаєморозуміння між Державним агентством з інвестицій та управління національними проектами України та Агентством з іноземних інвестицій СРВ», «Угода про співробітництво у сфері стандартизації, метрології та оцінки відповідності між Державною службою технічного регулювання України і Міністерством науки і технологій СРВ», «Меморандум про взаєморозуміння між Державним Агентством з питань інвестицій та управління національними проектами України і в`єтнамською державною корпорацією «Viettel».

У ході офіційного візиту до СРВ Прем'єр-міністра України (15-16 листопада 2012 року) було підписано ще 3 документи. Це «Угода про співробітництво в сфері  біо-медичних досліджень між Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України та Міністерством науки і технологій СРВ», «План співробітництва у сфері туризму на 2013-2015 рр. між Міністерством інфраструктури України і Міністерством культури, молоді та спорту СРВ», «План з імплементації Угоди про співробітництво у сфері стандартизації, метрології та оцінки відповідності між Державною службою технічного регулювання України та Міністерством науки і технологій СРВ на 2013-2014 рр.».

7. Українська громада

Станом на червень 2015 року, на території В’єтнаму проживає незначна кількість громадян України: на консульському обліку в Посольстві України перебуває 120 осіб, за неофіційними даними кількість громадян України, що фактично проживають на території СРВ, не перевищує однієї тисячі осіб.

В Соціалістичній Республіці В’єтнам відсутня організована українська громада, земляцтва, релігійні осередки вихідців з України тощо.

Більшість громадян України, які проживають в СРВ – трудові мігранти останньої хвилі. Вони переважно розглядають своє перебування у В’єтнамі як тимчасове і планують повернутися на Батьківщину після завершення трудового контракту з фірмою-працедавцем. Українські громадяни працюють у сферах туризму, торгівлі, морського транспорту, вугле- і нафтовидобування, незначна кількість займається підприємництвом.

Меншу частину громади складають члени змішаних українсько-в’єтнамських родин.

Місцями компактного проживання громадян України в СРВ є міста Ханой (близько 50 осіб), Нячанг (більше 100), Вунг Тау (близько 100), Хошимін (близько 50).

Громадяни України перебувають на території СРВ на законних підставах, отримуючи візи та дозволи на працевлаштування. Обов’язок юридичного оформлення перебування іноземних співробітників законодавство В’єтнаму покладає на роботодавця.

8. Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам

www.vietnam.mfa.gov.ua

Народна Республіка Бангладеш

1. Визнання  України: 29 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Діалог між Україною та Бангладеш продовжувався у 2014 році продовжувався. Серед проведених двосторонніх зустрічей варто відзначити візит Міністра продовольства та надзвичайних ситуацій Народної Республіки Бангладеш в Україну, а також представника ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Бангладеш з метою обговорення питання щодо підписання контракту на постачання українського збіжжя.

4. Торгівельно-економічні відносини:

З огляду на те, що частка сільськогосподарської продукції складає переважну більшість товарообігу між Україною та НРБ, важливим кроком у сприянні двосторонній торгівлі стало укладення в 2011 році Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш про співробітництво щодо поставки окремих видів сільськогосподарської продукції. Цей договір надав потужний поштовх зростанню експорту продукції українського АПК на ринок Бангладеш. 

Торговельно-економічне співробітництво між Україною і Бангладеш, як і у попередні роки, залишалося на стабільному рівні. У 2014 році товарообіг із Бангладеш склав  близько 220 млн. дол. США. При цьому, експорт склав 152,9 млн. дол. США. Імпорт – 68 млн. дол. США.

5. Договірно-правова база: Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Бангладеш складається з двох чинних міжнародних договорів: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та НРБ, Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом НРБ про торговельно-економічне співробітництво.

6. Дипломатичні функції України в Бангладеш (за сумісництвом) виконує Посольство України в Республіці Індія (м. Нью-Делі) http://india.mfa.gov.ua/ua.

Республіка Індія

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року

3. Політичні відносини

Візити Президентів України та Індії:

25-29 березня 1992 року - офіційний візит Президента України Л.М. Кравчука до Індії.

13-16 1993 року - офіційний візит Президента Індії С.Д. Шарми до України.

2-5 жовтня 2002 року - офіційний візит Президента України Л.Д. Кучми до Індії.

1-4 червня 2005 року - офіційний візит Президента Індії А. Калама до України.

9-12 грудня 2012 року - державний візит Президента України В.Ф.Януковича до Індії.

Візити Спікерів Парламентів України та Індії:

1-4 грудня 2003 року - офіційний візит до Індії парламентської делегації на чолі із Головою Верховної Ради України В.М. Литвином.

Візити Міністрів закордонних справ України:

18-21 квітня 1994 року - офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М. Зленка до Індії.

7-8 квітня 1997 року - офіційний візит Міністра закордонних справ України Г.Й.Удовенка до Індії з метою участі в конференції Руху неприєднання.

11-12 серпня 2003 року - офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М. Зленка до Індії.

24-27 листопада 2011 року – офіційний візит до Індії Міністра закордонних справ України К.І. Грищенка.

Міжурядова комісія:

13 листопада 2013 р. у м. Нью-Делі відбулося 5 засідання Міжурядової українсько-індійської комісії з питань торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва, участь в якому взяв Міністр економічного розвитку і торгівлі України І.М. Прасолов.

Політичні консультації:

22 вересня 2010 року у м. Нью-Делі відбувся восьмий раунд політичних консультацій між Міністерствами закордонних справ України та Індії.

4. Торговельно-економічне співробітництво

Згідно з даними Держстату України, за перше півріччя 2015 р. обсяг торгівлі між Україною та Індією сягнув 949,9 млн. дол. США. При цьому, експорт з України в Індію за цей період зменшився на 25% та склав 721,9 млн. дол. США. Імпорт з Індії в Україну скоротився майже на 35% та становив 228,0 млн. дол. США.

Динаміка розвитку торгівлі між Україною та Індією (2012-2014 рр. (млн. дол. США)

Показники

2012

+/-%

2013

+/-%

2014

+/-%

Товарообіг

3311,6

+ 7,6

2813,2

– 14,5

2473

- 12,1

Експорт

2290,9

+23,8

1974,7

– 13,8

1817,4

- 7,1

Імпорт

1020,7

+25,6

838,5

– 17,9

656,375

- 21,5

Сальдо

+1270,2

+ 1136,3

1161

+

Одним з найбільших іноземних інвесторів в економіку України є холдинг «АрселорМіттал» (власник – підприємець індійського походження Л.Міттал), який у 2005 р. придбав державне підприємства «Криворіжсталь» за 4,8 млрд. дол. США.

Серед інших відомих індійських бізнес-структур, що присутні в Україні через інвестиції у спільні підприємства слід відзначити: «Tata Motors» (збирання автотехніки та автобусів), «Ranbaxy», «Torrent», «Dr.Reddy Labs» та «Lupin» (усі – фармацевтична галузь).

Лідером серед українських компаній, які активно працюють на індійському ринку є консорціум «Укріндустрія» (укладено контракт на будівництво коксохімічного комплексу у м. Нагарнар, вартість 440 млн. дол. США). Тривалий час здійснюють свою діяльність в Індії ВАТ «Азовмаш», «НКМЗ» та «Турбоатом». Низку важливих тендерів «Power Grid India» спільно з індійськими партнерами виграв ВАТ «Запоріжтрансформатор».

На стадії завершення реалізації перебуває найбільший в історії українсько-індійських відносин контракт ДГЗП «Спецтехноекспорт» по ремонту та модернізації 105-ти індійських літаків АН-32 із залученням ДП «АНТК ім. О.К.Антонова» та ДП «Завод 410 цивільної авіації».

Виконується комерційний контракт між корпорацією BHEL та ПрАТ «Торговий Дім Завод «Дніпропрес» на постачання важкого пресу для підприємства у м.Харідвар.

5. Культурно-гуманітарне співробітництво

Двостороннє культурно-гуманітарне співробітництво ґрунтується на Договорі про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р. та Угоді між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р.

Питання культурно-гуманітарного співробітництва опрацьовуються в рамках роботи Міжурядової українсько-індійської комісії з питань торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва.

Туристичні обміни є перспективним напрямом співробітництва. 08 квітня 2013 року в м. Делі відбулося 1-е засідання українсько-індійської робочої групи з питань співпраці у галузі туризму, під час якого було обговорено питання щодо реалізації інвестиційних проектів, розвитку готельного бізнесу, спільної науково-дослідницької діяльності.

Доволі плідною є українсько-індійська співпраця у галузі освіти. В Індії з радянських часів спостерігається традиційна зацікавленість в отриманні вищої освіти в Україні. Підготовка фахівців для Індії в українських ВНЗ розпочалася у 1957 році.

Між українськими та індійськими ВНЗ укладено 10 угод про співробітництво. Зокрема, підписано Угоду про співробітництво між Інститутом міжнародних відносин КНУ ім.Т.Шевченка та Університетом ім.Дж.Неру, Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України та Інститутом зовнішньої служби Індії.

8 липня 2008 року в Києві створено Міжнародну асоціацію випускників ВНЗ України, яка призначила свого представника на території Індії (С.Дхакре).

На території Індії діє офіційний представник Українського державного центру міжнародної освіти Міністерства освіти і науки України д-р Д.С.Радж.

10 вересня 2012 року відкрито Центр індології на кафедрі країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

6. Науково-технічне співробітництво

Українсько-індійське науково-технічне співробітництво (НТС) ґрунтується на міжурядовій українсько-індійській Угоді про науково-технологічне співробітництво, а також Угоді про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Індійською національною академією наук.

Двостороння міжурядова Угода про НТС надає нормативно-правову базу для проведення засідань спільного українсько-індійського Комітету з науково-технічного співробітництва (з регулярністю раз на два роки), розробки програм профільного співробітництва, обміну спеціалістами та інформацією, ноу-хау, проведення спільних семінарів та конференцій; визначає порядок фінансування двосторонніх обмінів науковцями.

У 1993 р. була укладена перша міжурядова Програма співробітництва у галузі науки та технологій на період 1993-1996 рр., започаткована комісія НАН України з питань НТС з Індією.

У 2000 р. започатковано роботу українсько-індійського Комітету з НТС. На його першому засіданні затверджено Програму НТС на 2000-2003рр. Програму було конкретизовано у ході 2-го засідання Комітету з НТС (березень 2001 р., м. Делі); схвалено 15 спільних проектів, зокрема, у галузях порошкової металургії, матеріалознавства, біотехнології, астрофізики, біоколоїдної хімії, фізики напівпровідників та надпровідників, гідромеханіки, генної інженерії.

03-06.03.2003 р. проведено першу українсько-індійську науково-технічну виставку «ІНДУК-2003» у м.Хайдерабад, в якій взяли участь 17 наукових установ та ВНЗ України, презентовано 53 інноваційних проекти.

21-23 грудня 2004 р. у м. Делі проведено перші «Дні науки і техніки України в Республіці Індія». У  виставці взяли участь 44 ВНЗ і наукових закладів з 17 регіонів України.

Вагомого поштовху для активізації двостороннього НТС було надано у ході державного візиту тодішнього Президента Індії А.Калама (почесний доктор НАНУ) в Україну в червні 2005 р. Підписано рамкову міжурядову Угоду про співробітництво у галузі використання космічного простору в мирних цілях.

5-7 травня 2011 р. відбувся візит в Індію (м.Бангалор) делегації на чолі з Головою Державного космічного агентства України Ю.С.Алексєєвим. Проведено переговори з Головою  Індійської організації космічних досліджень д-ром К.Радхакрішнаном.

10 грудня 2012 р., в рамках державного візиту до Індії Президента України було підписано українсько-індійську міжурядову Угоду про науково-технологічне співробітництво, яка є рамковим документом, що, зокрема, регулює діяльність спільного Комітету з НТС (набула чинності 10.06.2014 р.).

10.12.2012 р. також підписано Угоду між Державною інспекцією ядерного регулювання України та Радою з регулювання атомної енергетики Індії про обмін технічною інформацією та співробітництво у сфері ядерної безпеки та радіаційного захисту, яка передбачає реалізацію спільних дослідницьких програм, обмін інформацією з питань правового регулювання, регулятивних аспектів спорудження та експлуатації АЕС, утилізації ядерного пального й захисту довкілля, захисту від ядерного забруднення та радіації, операційної безпеки, запобігання та реагування на відповідні надзвичайні ситуації.

22 квітня 2013 р. у м.Делі відбулося 6-е засідання українсько-індійського Комітету з питань науково-технічного співробітництва. Узгоджено порядок організаційного сприяння обмінам науковцями та визначено новий механізм його фінансування, який набрав чинності 01.01.2014 р.

Загалом, до перспективних напрямів українсько-індійського НТС належать матеріалознавство, ядерна енергетика, інформаційні та біотехнології, аграрні технології, аерокосмічні, оборонні, медичні дослідження.

7. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правову базу двосторонніх відносин між Україною та Індією складають 19 чинних договорів. На розгляді сторін перебуває 22 проекти двосторонніх угод.

8. Українська громада в Республіці Індія є мало чисельною.

9. Посольство України в Республіці Індія (м. Нью-Делі) http://india.mfa.gov.ua/ua

Республіка Індонезія

1. Визнання України: 28 грудня 1991 р.

2.  Встановлення дипломатичних відносин: 11 червня 1992 р.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Республікою Індонезія (РІ) розвиваються у дусі дружби та взаєморозуміння. РІ підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність України у контексті незаконної окупації РФ Криму та російської агресії на сході нашої країни.

У 1996 р. відбулися державний візит Президента України до РІ, а також офіційний візит Міністра закордонних справ України до РІ. У цьому ж році Україну відвідав Міністр оборони та безпеки РІ.

У 1998 р. у Джакарті проведено політичні консультації між МЗС України та МЗС РІ. У 2003 р. та 2006 р. відповідні політконсультації пройшли в Києві. У 2010 р. в Києві відбулося засідання українсько-індонезійського „круглого столу” з питань двосторонніх відносин.

У 2005 р. на запрошення Голови Київської держадміністрації з візитом в Україні перебував Губернатор Джакарти. У 2007 р. Індонезію відвідала делегація Київської міської державної адміністрації на чолі із Заступником Голови КМДА. Було підписано Угоду про співробітництво між містами-побратимами Києвом та Джакартою.

30 травня 2006 р., з огляду на масштабні катастрофічні наслідки стихійного лиха в центральних районах індонезійського о. Ява (28 травня 2006 р.), Президент України підписав Указ ”Про надання гуманітарної допомоги Республіці Індонезія”, на виконання якого 1 липня 2006 р. доставлено допомогу для населення, постраждалого від руйнівного землетрусу.

У 2010 р. у рамках проведення Міжнародної конференції з питань врегулювання ситуації в Афганістані (м. Лондон) відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та РІ.

У 2012 р. у ході роботи Другого Саміту з питань ядерної безпеки (м.Сеул) відбулася зустріч президентів України та РІ. Домовлено й надалі розвивати всебічне українсько-індонезійське співробітництво.

У 2013 р. проведено зустріч міністрів закордонних справ України та РІ у рамках роботи 68-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк). Сторони обговорили питання розвитку політичного діалогу, розширення договірно-правової бази, співпраці та обміну підтримками в рамках міжнародних організацій.

У 2013 р. відбувся перший в історії українсько-індонезійських відносин візит в Україну парламентської делегації на чолі з Головою Народної Консультативної Асамблеї (Парламенту) РІ.

4.  Торговельно-економічні відносини.

Протягом 2015 р. продовжується робота щодо розширення та диверсифікації спектру торговельно-економічного співробітництва між Україною та РІ.

Відповідно до даних Держкомстату України, зовнішньоторговельний оборот товарів між Україною та РІ у січні-червні 2015 року становив 97,3 млн. дол. США.

Обсяг українського експорту - 18,5 млн. дол. США, основою якого продовжує залишатись продукція чорної металургії – 7,7 млн. дол. США або 41,8% від загального обсягу українського експорту до Республіки Індонезія.

Збільшилися поставки сільськогосподарської продукції, а саме продукції борошномельно-круп’яної - на 35% до рівня 2,7 млн. дол. США (14,7% від загального обсягу українського експорту до РІ).

Основними індонезійськими товарами, які користуються попитом в Україні, є  пальмова олія (41,2 млн. дол. США або 52,4 % від загального обсягу українського імпорту з Індонезії), електричні машини (5,4 млн. дол. США або 6,8%), какао (4,4 млн. дол. США або 5,6%), продукція паперової та легкої промисловості.

У І півріччі 2015 р. проведено низку візитів представників бізнес-кіл України до РІ з метою участі у презентаційно-виставкових заходах, проведення презентацій експортного потенціалу та виробничих потужностей України, а також налагодження ділових контактів.

Потенційно привабливими галузями для активізації двостороннього співробітництва є:

- енергетична сфера;

- транспортне машинобудування;

- гірничо-видобувна сфера;

- оборонно-промислова сфера ;

- авіація та літакобудування;

- сільське господарство.

Продовжується робота щодо підготовки проведення Третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської комісії з економічного та технічного співробітництва у м. Київ, а також подальшої розбудови договірно-правової бази у сфері торговельно-економічного співробітництва.

5.  Культурно-гуманітарне та освітнє співробітництво.

Сторони вживають заходів стосовно розвитку договірно-правової бази у сфері освіти. Зокрема, опрацьовується проект Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія щодо співробітництва у сфері освіти, яка складатиме основу для подальшої співпраці.

У 2015 р. вперше в історії двох держав підписано угоду про співпрацю між українським та індонезійським вищими учбовими закладами, а саме - між Харківським національним університетом ім. В.Н. Каразіна (м. Харків) та альма-матер Президента Індонезії Джоко Відодо, Університетом Гаджа Мада (м.Джок’якарта).

У 2014-15 навчальному році 17 українських студентів взяли участь у щорічній програмі для іноземних студентів «Дармасісва». Обидві країни позитивно оцінюють таку форму співпраці та висловлюють побажання щодо збільшення у подальшому кількості представників України.

У 2015 р. Україна вдруге взяла участь у масштабному фестивалі Європейського кіно регіону Південно-Східної Азії «Europe on Screen», на цей раз із історичним фільмом «Поводир».

Посольством проводяться лекції з української тематики для викладачів та студентів вищих учбових закладів РІ, а також надається сприяння індонезійським студентам, які пишуть наукові праці з української проблематики.

Завершення підготовки та підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері туризму сприятиме активізації двостороннього співробітництва у зазначеній галузі. 

У 2014 р. близько 4 тисяч українців відвідали Індонезію та 300 індонезійців – Україну. 

 Договірно-правова база.

Кількість документів: 18.

Ключові документи:

  • Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про сприяння та захист інвестицій (11 квітня 1996 року).
  • Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (11 квітня 1996 року).
  • Угода про співробітництво між містами-побратимами Києвом та Джакартою (21 червня 2007 року).
  • Рамкова угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (6 листопада 2008 року).

6.  Українська громада в РІ як така відсутня.

7. Посольство України в Республіці Індонезія - http://indonesia.mfa.gov.ua/ua

Ісламська Республіка Іран

1. Визнання  України: 25 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 22 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Іраном підтримувався активний діалог. Свідченням цього був обмін численними офіційними візитами різного рівня.

Двостороннє співробітництва розбудовується на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету.

Серед українсько-іранських офіційних зустрічей слід відзначити: офіційний візит міністра закордонних справ ІРІ в Україну (03-04.02.2004 р.); офіційний візит секретаря РНБО України до ІРІ  (11-13.07.2005 р.); зустріч міністрів закордонних справ України та ІРІ під час сесії ГА ООН (2006 р., 2014 р.); Третє засідання Комітету з питань режимів торгівлі між Україною та ІРІ (17-18.11.2007 р., українську делегацію очолював заступник міністра економіки України В.Т.П’ятницький); зустріч віце-прем’єр-міністра України Г.Немирі з міністром закордонних справ ІРІ М.Моттакі (20.01.2008 р., м. Тбілісі, в рамках заходів з нагоди інаугурації президента Грузії).

Крім того, обмін урядовими делегаціями відбувався по лінії окремих міністерств та відомств України, зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства промислової політики, Міністерства транспорту, Держкомнафтогазпрому, Мінвуглепрому, Національного банку, Мінкультури та інших державних установ.

11.06.2011 р. в Києві відбулися українсько-іранські політичні консультації на рівні директорів політичних департаментів МЗС двох країн. 25-26 червня 2011 р. голова Комітету з питань національної безпеки та оборони ВРУ А.Гриценко взяв участь у міжнародній конференції «Світ без тероризму», яка проводилася в Тегерані.

У рамках активізації міжпарламентського співробітництва та політичного діалогу в 2011 р. було здійснено візит до Ірану делегації Верховної Ради України на чолі із заступником Голови ВРУ М.Томенком. 10-14.07.2011 р. парламентарі зустрілися з головою Меджлісу  А.Ларіджані, міністром закордонних справ А.Салехі, секретарем Вищої ради національної безпеки С.Джалілі, керівником парламентської групи дружби «Іран-Україна» М.Санаї, міністром торгівлі, промисловості та шахт М.Газанфарі. В ході зустрічей відбувся конструктивний обмін думками з питань сучасного стану та перспектив розвитку українсько-іранських відносин.

12-13.12.2011 р. в Києві пройшли консультації на рівні директорів територіальних департаментів.

08.06.2012 р. Міністр закордонних справ України К.Грищенко провів коротку протокольну зустріч із заступником міністра закордонних справ ІРІ Б.Камольванді, який перебував в Києві з робочою поїздкою у зв’язку із офіційним відкриттям реконструйованого будинку Посольства ІРІ в Україні.

Україна привітала досягнення домовленості від 14 липня 2015 року щодо Спільного всеосяжного плану дій з врегулювання іранського ядерного питання, відзначивши їх як історичну подію,  яка стала результатом довготривалих переговорів між «шісткою» міжнародних посередників та Іраном.

4.     Торгівельно-економічні відносини:

Іран є важливим торговельно-економічним партнером України. Його частка у загальному обсязі української зовнішньої торгівлі за підсумками першої половини 2015 р. перевищила 1,1%.

При цьому, розмір позитивного сальдо у зовнішній торгівлі України з Іраном за січень-червень 2015 р. склав 367,4 млн. дол. США, що стало 8 показником серед торговельних партнерів нашої держави у світі.

Також слід зазначити, що у 2015 році спостерігається стала тенденція щодо збільшення українського експорту до ІРІ. Так, за перші півроку ц.р. його обсяг склав 383,6 млн. дол. США, що на 30% більше, ніж за попередній період 2014 р.

Основними статтями українського експорту до Ірану є сільськогосподарська продукція, а саме зернові та олії рослинного походження. Крім того, вітчизняними виробниками створені досить міцні позиції у сегменті промислового виробництва. Так, ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» та ВАТ «Сумське науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе» є одними з лідерів у постачанні до ІРІ енергетичного обладнання для нафтогазової сфери, насамперед газотурбінних установок. Також на сьогодні Україна є єдиною країною, з якою Іран здійснює реалізацію спільного проекту з виробництва літаків Ан-140-100. З української сторони участь у цьому проекті беруть ДАК «Антонов», ДП «Івченко-Прогрес», ВАТ «Мотор Січ», Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП), з іранської – Іранська авіаційна виробнича промислова компанія „HESA”, Іранське авіабудівне підприємство (IACI – „Iran Aircraft Industries”).

5.     Культурно-гуманітарна співпраця:

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Іраном у 2015 р. розвивається не досить інтенсивно, в основному у галузях мистецтва та спорту.

У рамках обміну між ВНЗ на постійній основі відбуваються візити до Ірану викладачів Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського і Київського інституту музики ім. Р.Глієра. У рамках зазначеного, українські викладачі давали майстер-класи для слухачів музичної консерваторії м.Тегеран.

У червні ц.р. в рамках 5-го міжнародного фестивалю з питань культурної спадщини та досягнень у галузі освіти, на території Тегеранського університету традиційно було встановлено стенди-експозиції щодо України, які викликали жвавий інтерес його учасників і відвідувачів.  

У 9-му Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів (8-12 березня 2015 р., Тегеран) було продемонстровано 96 робіт представників більш, ніж 25 країн світу, у тому числі, дві українські анімаційні стрічки – «One old man decided to marry» режисера Ю.Борисенка та «The Gum» режисера О.Макарчук.

Вже традиційними стали участь українських та іранських команд у низці товариських зустрічей, що проводяться в Україні та Ірані з баскетболу, футзалу, греко-римської боротьби тощо.

6.     Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-іранських відносин охоплює широкий спектр питань  для подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва у різних галузях.

Станом на серпень 2015 року вона нараховує 35 чинних документів: міждержавних – 9; міжурядових – 9; міжвідомчих – 17.

Ключові документи:

  1. Угода між Урядом України, Урядом Республіки Азербайджан та Урядом Ісламської Республіки Іран про співробітництво у галузі нафтової та газової промисловості (07.01.1992);
  2. Декларація про принципи дружнього співробітництва між Україною й Ісламською Республікою Іран (26.04.1992 р.);
  3. Угода про міжнародний автомобільний транспорт між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (16.10.1995);
  4. Меморандум про взаєморозуміння зі співробітництва у політичній та економічній сферах  (18.02.1997);
  5. Меморандум про співробітництво між Україною та Ісламською Республікою Іран   (09.06.1997);
  6. Угода між Урядом України та Ісламської Республіки Іран про співробітництво в галузі культури, освіти та науки (10.09.1997);
  7. Угода про повітряне сполучення між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (14.02.2000);
  8. Угода між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Іран про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (21.07.2001);
  9. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про співробітництво в галузі туризму (22.05.2002);
  10. Договір про основи взаємовідносин і принципи співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран (15.10.2002);
  11. Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємне сприяння та захист інвестицій (05.07.2003);
  12. Угода про морське торгове судноплавство між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (27.05.2004);
  13. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємну допомогу в митних справах (23.03.2005)
  14. Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах (31.08.2007);
  15. Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб (11.01.2008);
  16. Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників (17.07.2008).

7.     Українська громада:

Орієнтовна кількість громадян України, які перебувають в Ірані у зв’язку із працевлаштуванням складає 511 осіб, 57% від загальної чисельності українців в Ірані (900 осіб).

8. Посольство України в Ісламській Республіці Іран http://iran.mfa.gov.ua/ua

Республіка Казахстан

1. Визнання України: 23 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 липня 1992 р.

3. Політичні відносини.

Діалог високого рівня:

• 7 червня 2014 року – візит Прем’єр-міністра Республіки Казахстан К.Масімова в Україну для участі в церемонії інавгурації Президента України П.Порошенка.

• 26 серпня 2014 року – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Президентом Казахстану Н.А.Назарбаєвим у рамках консультацій у форматі ЄС-Україна-«Євразійська трійка» (м. Мінськ).

• 22 грудня 2014 року – робочий візит Президента Казахстану в Україну.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

• 13-15 жовтня 2013 року - робочий візит Міністра закордонних справ України, Діючого голови ОБСЄ до Казахстану.

• 5-6 грудня 2013 року - Робочий візит Міністра закордонних справ РК Є.Ідрісова в Україну з метою участі у Київському саміті ОБСЄ.

Міжпарламентське співробітництво:

У Верховній Раді України створено Парламентську групу зі співробітництва з Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан.  У Мажилісі (нижня палата) Парламенту РК створено аналогічну групу.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

• Спільна міждержавна українсько-казахстанська Комісія з економічного співробітництва. Останнє, 12-е засідання Комісії відбулося 16 липня 2015 року в Києві.

4. Торговельно-економічні відносини.

У першому півріччі 2015 року зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами України з Республікою Казахстан склав 350 850 тис. дол. США і зменшився щодо січня-квітня 2014 р. на 26,0%.

Експорт товарів і послуг з України в Республіку Казахстан склав 241 180 тис. дол. США і зменшився щодо січня-квітня 2014 р. на 29,6%, а імпорт товарів і послуг з Республіки Казахстан в Україну склав 109 680 тис. дол. США і зменшився щодо січня-квітня 2014 р. на 16,6%.

Позитивне сальдо торгівлі товарами та послугами - 131 500 тис. дол. США.

Товарообіг (товарами) склав 334 137 тис. дол. США. Експорт товарів з України в Казахстан склав 227 362,6 тис. дол. США. Імпорт казахстанських товарів в Україну склав 106 774,9 тис. дол. США. Позитивне для України сальдо - 120 587,7 тис. дол. США.

Основні статті експорту в РК: продукція агропромислового комплексу – 32,7%, машинобудування – 22,8%, металургійної промисловості – 15,2%, хімічної промисловості – 12,1%, деревообробної промисловості – 6,2%.

Основні статті імпорту в Україну: продукція паливно-енергетичного комплексу – 43,9%, хімічної промисловості – 25,0%, металургійної промисловості – 14,4%.

Товарообіг (послугами) України з Республікою Казахстан склав 16 710 тис. дол. США. Позитивне сальдо торгівлі послугами - 10 920 тис. дол. США.

Перспективи нарощування експорту: машинобудівне устаткування; продукція металургійної промисловості; продукція АПК; продукція деревообробної промисловості; продукція нафтохімічної промисловості.

Інвестиційна співпраця: станом на 01.04.2015 р. обсяг казахстанських інвестицій в Україну склав 173 700 тис. дол. США (0,35% від загального обсягу ПІІ в Україну).

Перспективні сфери інвестування: розробка казахстанських родовищ нафти, газу, металів, урану; створення спільних підприємств у паливно-енергетичному комплексі; участь українських компаній у реалізації загальнонаціональних програм Казахстану, зокрема Стратегічного плану розвитку РК до 2050 року, тощо; реалізація спільних проектів в авіабудівній, машинобудівній і космічній сферах; участь українських підприємств у реалізації проектів у сфері машинобудування і постачання устаткування для металургійних заводів.

5. Культурно-гуманітарна співпраця.

У Казахстані успішно працюють 2 республіканських громадських об’єднання етнічних українців - «Рада українців Казахстану» у складі 11-ти обласних українських національно-культурних центрів і асоціація «Українці Казахстану» у складі 4-ох центрів.

6. Наукове та освітнє співробітництво.

Взаємодія у сфері освіти і науки між Україною і Республікою Казахстан здійснюється на основі ряду нормативно-правових документів, зокрема, міжурядової Угоди про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту, наукові (вчені) ступені і вчені звання (підписана 26.09.2001 р.; чинна з 04.06.2007 р.), а також міжвідомчої Угоди про співробітництво в галузі освіти і науки (чинна з дати підписання 14.09.2010 р.).

Сторони щорічно здійснюють еквівалентний обмін студентами на повний курс навчання у ВНЗ (за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр і магістр) за технічними, економічними гуманітарними спеціальностями. За останні кілька років до ВНЗ України на ґрантовій основі вступили близько 140 казахстанців. У 2014-2015 навчальному році в казахстанських ВНЗ вчилися 16 громадян України. У 2015-2016 навчальному році ґранти на навчання у ВНЗ України отримали 6 казахстанців, у ВНЗ Казахстану – 10 громадян України.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів – 64. Ключовий документ: Договір про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Казахстан від 20 січня 1994 року.

8. Українська громада.

За даними перепису населення (2009 р.) загальна кількість населення в Республіці Казахстан склала 16 млн. 4,8 тис. осіб. Етнічні українці – четвертий за кількістю етнос РК (333,2 тис. осіб або 2,1 % від загальної кількості населення країни). Місця компактного проживання етнічних українців: Костанайська (78 тис. осіб), Карагандинська (45 тис.), Павлодарська (36 тис.), Північно-Казахстанська (36 тис.), Акмолінська (35 тис.) області.

З 1994 р. в Астані видається республіканська щотижнева газета «Українські новини». У Костанаї українською та російською мовами друкується щомісячна газета «Печатний двір». Із січня 2015 р. виходить у світ електронний «Вісник» Карагандинського обласного товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка «Рідне слово». У Павлодарі та Костанаї періодично виходять україномовні радіо- і телепередачі.

У столичному Комплексі дитячий садок – школа – гімназія № 47 факультативно вивчається українська мова і література. При більшості українських громад РК діють недільні школи або українські класи.

Більшість казахстанських українців є християнами. В Казахстані діє Українська греко-католицька церква (парафії в Астані, обласних центрах Караганда і Павлодар, м. Сатпаєв Карагандинської області).

9. Посольство України в Республіці Казахстан http://kazakhstan.mfa.gov.ua/, www.facebook.com/UkrEmbKz,

www.twitter.com/UkrEmbKaz

Королівство Камбоджа              

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини

Комунікація між Україною та Королівством Камбоджа здійснюється через Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам та Міністерство закордонних справ та міжнародного співробітництва Королівства Камбоджа.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, в 2014 році загальний товарообіг між Україною та Камбоджею становив 14,78 млн. доларів США, що на 3,4% більше ніж в 2013 році (експорт - 2 млн. доларів  США (збільшення у 7,4 рази по відношенню до 2013 року), імпорт - 12,78 млн. доларів  США (зменшення на 8,9% по відношенню до 2013 року). Від’ємне сальдо України в 2014 році становило 10,78 млн. доларів США.

У першому півріччі 2015 року загальний товарообіг між Україною і Камбоджею становив 4,45 млн. доларів США (експорт - 0,25 млн. доларів  США (зменшення на 61,2% по відношенню до січня-червня 2014 року), імпорт - 4,2 млн. доларів  США (зменшення на 25,9% по відношенню до відповідного періоду 2014 року). Від’ємне сальдо України у першому півріччі 2015 року становило 3,95 млн. доларів США.

Перспективною може бути участь українських підприємств у проектуванні, будівництві та обладнанні громадських, енергетичних, промислових і транспортних об’єктів, постачання будівельної техніки, вантажівок, верстатів тощо. Українські підприємці можуть постачати до Камбоджі продукцію харчової промисловості (сухе молоко, борошно тощо). Особливий інтерес для українських підприємців може становити участь у розбудові енергетичної інфраструктури Камбоджі.

5.    Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 2.

1. Угода (у формі обміну нотами) між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Камбоджі щодо встановлення дипломатичних відносин (3 квітня 1992 року).

2. Угода між Міністерством транспорту України та Міністерством громадських робіт Королівства Камбоджа про визнання дипломів моряків (11 березня 2002 року).

6. Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам (Камбоджа за сумісництвом) http://vietnam.mfa.gov.ua

Киргизька Республіка

1. Визнання України

Україна була визнана Киргизькою Республікою як суверенна незалежна держава 20 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин

19 вересня 1992 р. був підписаний Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Киргизькою Республікою.

Посольство України в Киргизькій Республіці функціонує з 2000 року.

Посольство Киргизької Республіки в Україні функціонує з 1993 р.

Співробітництво України та Киргизької Республіки на міжнародній арені має позитивну динаміку двосторонніх відносин.

Зокрема, постійно продовжується співпраця у політичній, торгово-економічній, культурно-гуманітарній та інших сферах діяльності.

3. Політичні відносини

Політичний діалог між Україною та Киргизстаном здійснюється на всіх рівнях взаємодії.

25 вересня 2013 року в м. Астана, у рамках засідання Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав Урядів країн СНД, відбулася зустріч Прем'єр-міністра України з Прем'єр-міністром КР Ж.Сатибалдієвим.

15 жовтня 2013 року Міністр закордонних справ України здійснив робочий візит у Киргизьку Республіку і провів зустрічі з Президентом КР А.Атамбаєвим та Міністром закордонних справ КР Е.Абдилдаєвим.

15 жовтня 2013 р. Міністр закордонних справ України і Міністр закордонних справ Киргизстану Е.Б.Абдилдаєв підписали Програму співробітництва між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Киргизької Республіки на 2014-2015 рр.

Міжпарламентська співпраця. Важливу роль відіграє також парламентський вимір двосторонніх відносин. Важливого сприяння міжпарламентському діалогу між нашими країнами надає депутатська Група дружби Парламенту Киргизької Республіки зі співробітництва з Україною, яка була створена у січні 2011 року. Основною метою її діяльності є сприяння розвитку двосторонніх відносин.

 4. Торговельно-економічні відносини

Україна і Киргизстан є членами СОТ. В українсько-киргизьских торговельно-економічних відносинах застосовується режим вільної торгівлі у повному обсязі без обмежень. Договірно-правова база між країнами включає близько 30 угод економічного характеру, що дозволяє розбудовувати взаємовигідні торговельні відносини із багатьох напрямків.

За даними Держкомстату України, товарообіг між нашими країнами становить:

(млн. дол. США)

 

2012 р.

 2013 р.

 2014 р.

зовнішньоторговельний обіг

$140,03

$160, 22

$110, 59

експорт в КР

$131,17

$146, 23

$105, 09

імпорт з КР

$8,86

        $13,72

        $5,5

сальдо

+ $122,31

    + $132,51

    + $99,59

Стан двостороннього торговельно-економічного співробітництва України з Киргизькою Республікою

У 2014 р. зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами України з Киргизькою Республікою становив 110,58 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з 2013 роком (160,22 млн. дол. США) на 49,63 млн. дол. США або на 31,0%, у тому числі товарами становив 106,85 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з 2013 роком (146,54 млн. дол. США) на 39,69 млн. дол. США або на 27,1%.

При цьому: позитивне сальдо склало 99,59 млн. дол. США.

За січень – червень 2015 року зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами України з Киргизькою Республікою становив 43,92 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з січнем – червнем 2014 року на 7,2%.

При цьому: позитивне сальдо склало 42,7 млн. дол. США.

4 липня 2013 року в Києві відбулося Третє засідання Спільної міжурядової українсько-киргизької комісії зі співробітництва (СМК). Створена в березні 2003 р. IV засідання СМК планується провести у 2016 р. у Бішкеку.

У ході засідання було проаналізовано сучасний стан і майбутні перспективи двостороннього співробітництва у сфері торгівлі й інвестицій, промисловості, науки і технологій, енергетичній і транспортній сферах, сільськогосподарській і переробній сферах, освіти, культури і туризму.

5. Договірно-правова база українсько-киргизьких двосторонніх відносин

Між двома країнами підписано 80 договорів, з них: діючих – 48; таких, що припинили дію – 13; не набрали чинності – 3; таких, що потребують додаткового опрацювання – 11; не мають міжнародного статусу – 5.

4 грудня 2013 р. набрав чинності, відповідно до затвердженої постанови Кабінету Міністрів України № 438 від 12 червня 2013 р., Протокол про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Киргизької Республіки про співробітництво в галузі урядового зв’язку від 25 квітня 2000 року, вчинений 14 грудня 2012 року у місті Бішкеку.

6. Українська громада

Офіційна статистика кількості та соціального складу етнічних українців в Киргизькій Республіці відсутня. На думку керівників українських громадських організацій, чисельність української громади на сьогодні становить близько 20 тисяч осіб.

Громадяни України, які отримали дозвіл на працевлаштування у Киргизькій Республіці, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Киргизької Республіки.

7. Посольство України в Киргизькій Республіці - http://kirgizia.mfa.gov.ua/ua

Китайська Народна Республіка

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипвідносин: 4 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Між Україною та КНР задекларовані відносини стратегічного партнерства.

Китай незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Україна неухильно залишається відданою політиці «одного Китаю».

Останній державний візит в Україну Голови КНР відбувся у 2011 р., у ході якого було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР.

Під час останнього державного візиту в КНР Президента України (грудень 2013 р.) було укладено Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР та Спільну декларацію України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства, а також затверджено Програму розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.

У січні 2015 р. відбулася зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єром Державної Ради КНР Лі Кецяном у рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос). У жовтні 2014 р. на полях Саміту АСЄМ у Мілан Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін провів зустріч з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї.

Сторони підтримують доволі активні міжпарламентські зв’язки. У нинішньому складі Верховної Ради України функціонує група з міжпарламентських зв’язків з КНР на чолі з депутатом А.В.Павелком. У Всекитайських зборах народних представників працює група дружби з Україною на чолі з Головою Комітету у закордонних справах Фу Їн. В рамках міжпарламентських контактів у червні 2015 р. був здійснений візит до КНР групи народних депутатів України на чолі з Ю.В.Луценком.

4. Торговельно-економічні відносини:

Торговельно-економічна співпраця між Україною та КНР регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво (1992 р.), згідно з якою встановлено режим найбільшого сприяння щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів.

Статистика. За даними Держстату України, у 2014 р. товарообіг становив 8,1 млрд. дол. США. При цьому, український експорт склав 2,7 млрд. дол. США (зменшення на 0,6%), а імпорт з Китаю – 5,4 млрд. дол. США (зменшення на 27,4%). Від’ємне сальдо – 2,7 млрд. дол. США.

У 2014 році основу китайського імпорту складали: механічне обладнання, машини, устаткування та механізми – 30,8%, текстиль та текстильні вироби – 15,3%, недорогоцінні метали та вироби з них – 10,2%, полімерні матеріали, пластмаси та каучук – 8,6%, різні товари і вироби (переважно меблі, освітлення, іграшки та ін.) – 6,5%, взуття, головні убори, парасольки – 6,0%, продукція хімічної промисловості – 5,7%.

Основні позиції українського експорту в КНР у 2014 році продовжували займати мінеральні продукти (в основному руди залізні, шлаки та зола, енергетичні матеріали та ін.), питома вага яких становила 65,9% від загального обсягу експорту до КНР; жири і олії тваринного або рослинного походження – 12,9%; продукти рослинного походження (переважно зернові) – 8,7%, деревина та вироби з неї – 7,0%, механічне обладнання, машини, устаткування та механізми – 2,0%, недорогоцінні метали та вироби з них – 1,1%. Інші товарні позиції українського експорту до КНР не перевищували 1% у загальній структурі експорту.

За січень-травень 2015 р. зовнішньоторговельний обіг товарами між Україною та КНР становив 2,67 млрд. дол. США. Експорт товарів з України до КНР становив 1,14 млрд. дол. США. (-12,8%), а імпорт товарів з КНР в Україну становив 1,53 млрд. дол. США (-28,4%). Сальдо у торгівлі товарами за цей період для України негативне – 390,44 млн. дол. США.

Станом на 01.01.2015 р. обсяг інвестицій з КНР в економіці України склав 24 млн. дол. США (з початку року цей показник скоротився на 1,6 млн. дол.). Найбільший обсяг китайських інвестицій спрямовано до підприємств у сфері промисловості – 30,5%, у т.ч. деревообробної промисловості – 20%; сільського господарства – 20%; транспорту – 15%; оптової та роздрібної торгівлі – 14%.

Потужні бізнес-структури, присутні в Україні/КНР. В Україні відкрито представництва китайських виробників телекомунікаційного обладнання Huawei, ZTE, Xinwei. У КНР працюють представництва ДК «Укрспецекспорт», ПАТ «Мотор-січ», ПАТ «ФЕД», «Креатив Груп», «Корум Груп».

Перспективні інвестиційні проекти. Серед проектів, що реалізуються або плануються до реалізації в Україні за рахунок експортних кредитів:

1) Виконання контракту щодо реалізації національного проекту «Повітряний експрес – організація залізничного пасажирського сполучення м. Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» та будівництво інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону» (вартість проекту - 372 млн. доларів США);

2) Реалізація спільних проектів у рамках підписаного Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Експортно-імпортним банком КНР щодо співпраці у галузі сільського господарства на суму 3 млрд. дол. США;

3) Реалізація спільних проектів в галузі енергетики у відповідності до Кредитної угоди між НАК «Нафтогаз України» і Банком розвитку Китаю на суму 3,65 млрд. дол. США, зокрема, будівництво установки газифікації вугілля на Одеському припортовому заводі, модернізація низки українських ТЕЦ, будівництво газового інтерконнектора між Україною та Польщею, модернізація Шебелинського ГПЗ ПАТ «Укргазвидобування».

4) Здійснення пілотного проекту будівництва соціального житла з іпотечним кредитуванням в м. Київ вартістю 1 млрд. дол. США в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо співпраці з питань будівництва доступного житла в Україні між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ та Китайською державною компанією CITIC Construction Co., Ltd.

Перспективним стратегічним напрямком економічного співробітництва з КНР є безпосереднє залучення України до реалізації ініціативи Голови КНР щодо розбудови  Економічного поясу Шовкового шляху.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Основним механізмом розбудови співпраці у культурно-гуманітарній сфері є Підкомісія з питань співробітництва у сфері культури міжурядової Комісії зі співробітництва. Останнє, друге, засіданні Підкомісії відбулось у вересні 2013 р. В його рамках сторонами укладено Програму культурного співробітництва між Міністерством культури України та Міністерством культури Китайської Народної Республіки на 2013-2017 рр. 

У 2002 та 2004 рр. в Китаї були проведені Дні культури України. Відповідно у 2010 та 2011 рр. Дні культури КНР були проведені в нашій державі.

Широкі перспективи для співпраці у галузі туризму відкрило укладення у грудні 2013 року Меморандуму між туристичними відомствами двох держав про організацію групових туристичних поїздок китайських громадян до України.

З початку 2015 р. в Китаї проведено низку заходів культурно-мистецького спрямування, зокрема:

- творча зустріч з Народним артистом України, лауреатом Національної премії ім.Т.Шевченка Володимиром Гришком;

- урочистості з нагоди 201-ї річниця з дня народження Т.Г.Шевченка;

- персональна виставка графічних робіт української художниці Альони Оласюк;

- лекція відомого українського правозахисника, публіциста та релігієзнавця, віце-ректора Українського Католицького Університету Мирослава Мариновича на тему «Цінності в Україні сьогодні: суперечлива динаміка»;

- низка лекцій у Сучжоуському університеті українського дизайнера Анжели Лисиці на тему «Українське традиційне вбрання»; 

- виставка документальної фотографії «Китайське фольклорне автентичне фото – Барвисте Гуйчжоу», за участі представників Мінкультури України та Голови спілки фотографів України (м.Гуйян, провінція Гуйчжоу);

- виставка-продаж дитячого малюнку «Мир і війна»;

- благодійний концерт сучасного українського гурту зі Львова «LaVivo»;

- благодійний аукціон українських творів мистецтва, кошти від якого були направлені у дитячі будинки сімейного типу, переміщені з окупованих територій.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

У рамках міжурядового співробітництва функціонують Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва, Підкомісія з питань співпраці в космічній галузі та Підкомісія з питань співпраці в галузі освіти.

Пріоритетними напрямами співробітництва у галузі НТС визначено: енергоефективність, авіабудування, суднобудування, раціональне природокористу­ван­ня, розвиток аерокосмічних, інформаційних та комунікаційних технологій, а також підготовку і стажування аспірантів та молодих вчених.

Триває виконання третьої п’ятирічної Програми співробітництва в космічній галузі (на 2011-2015 рр.), розробляється четверта (на 2016-2020 рр.).

У 2012 р. підписано оновлену міжвідомчу Угоду про співробітництво в галузі освіти, відповідно до положень якої кількість державних стипендій, що надає одна сторона студентам іншої сторони, була збільшена у чотири рази: з 25 до 100, починаючи з 2013 р. Кількість українських студентів в КНР у 2014/2015 навчальному році сягнула 2245 осіб.

В Україні створено 5 Інститутів Конфуція, в яких викладається китайська мова: в Луганському національному університеті ім. Т.Шевченка (2007р.), Київському національному університеті ім. Т.Шевченка та Харківському національному університеті ім. В.Каразіна (2008р.), у Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім.К.Ушинського (2012р.), а також у Київському національному лінгвістичному університеті (2013р.).

Серед нещодавно створених українських центрів в КНР слід відзначити такі:

- у 2012 р. у м. Чженьцзян на базі Університету науки і технологій провінції Цзянсу відкрито українсько-китайський Центр з трансферу технологій суднобудування та океанічного проектування створеного спільно з Національним університетом кораблебудування ім. Адмірала Макарова (м. Миколаїв).

- у 2014 р. у Тяньцзінському університеті іноземних мов створено Шевченківський центр українсько-китайських культурних зв’язків,

- у 2014 р. у Далянському університеті іноземних мов (провінція Ляонін) засновано Центр дослідження України імені Т.Шевченка.

У 2014 р. Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» та Університетом м.Хуейчжоу розпочалося створення в КНР спільного вищого навчального закладу.

7. Договірно-правова база:

Станом на серпень 2015 р., договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 295 документів: 177 документів основного списку (угоди та договори) та 118 документів додаткового списку (протоколи міжурядових комісій/підкомісій, контракти про підготовку військовослужбовців та інше).

Головними документами, що регулюють політичні відносини між Україною та КНР, є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР (04.01.1992 р.), спільні українсько-китайські комюніке (31.10.1992 та 24.06.1995 рр.), Спільна (Київська) Декларація між Україною та КНР (06.09.94 р.), Спільна (Пекінська) Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною та КНР (04.12.1995 р.), Спільна (Київська) Декларація про зміцнення дружби і всебічного співробітництва в ХХІ столітті (21.07.2001 р.), Спільна (Пекінська) декларація України та КНР (18.11.2002 р.), Спільна заява України та КНР щодо всебічного підвищення українсько-китайських відносин дружби та співробітництва (02.09.2010 р.), Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР (20.06.11 р.), а також Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програма розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр. (всі -  05.12.13 р.)

Договірно-правова база з КНР у консульській сфері.

Ключовими у двосторонніх консульських відносинах України з Китаєм є такі нормативно-правові документи:  Угода між Урядом України та Урядом КНР про взаємні поїздки громадян від 31.10.1992 р.; Угода між Урядом України та Урядом КНР про безвізовий режим службових поїздок від 31.10.1992 р.; Консульська конвенція між Україною та КНР від 31.10.1992 р.; Угода (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом КНР про взаємне відкриття генеральних консульств від 20.01.2000 р.; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Спеціального Адміністративного Району Гонконг Китайської Народної Республіки про взаємне скасування візових вимог від 4.09.2010 р.; Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Китайської Народної Республіки про заснування Генерального консульства України в місті Гуанчжоу від 18.06.2011 р.; Угода між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки про взаємне скасування візових вимог для членів екіпажів авіакомпаній від 15.03.2012 р.

8. Українська громада:

Українська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня. Станом на серпень 2015р. на консульському обліку Посольства України в КНР перебуває 695 осіб (орієнтовно 25% - студенти, 15% - працівники за контрактом, 60% - дружини та діти китайських громадян).

Відповідно, в Пекіні, Шанхаї та інших містах КНР існує низка об’єднань  громадян України, учасники яких беруть активну участь в організації та проведенні в Китаї різноманітних  культурно-гуманітарних заходів.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом)

http://china.mfa.gov.ua

Генеральне Консульство України в Шанхаї (КНР)

http://shanghai.mfa.gov.ua

Генеральне консульство України в місті Гуанчжоу

http://guangzhou.mfa.gov.ua

Республіка Корея

1. Визнання України: 30 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Впродовж останніх років між Україною та Республікою Корея підтримувався діалог на найвищому та високому рівнях.

У вересні 2011 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра Республіки Корея в Україну, у ході якого відбулося детальне обговорення перспективних напрямів розбудови українсько-корейського співробітництва, передусім у галузях торгівлі, промисловості та сільського господарства. Основну увагу було приділено залученню корейських інвестицій в економіку України, зокрема в енергетичну галузь, сферу сільського господарства, будівництво та металургію.

У березні 2012 р. Президент України здійснив робочий візит до Республіки Корея з метою участі у Сеульському Саміті з питань ядерної безпеки. У рамках візиту Глава Української держави провів переговори з президентом та прем’єр-міністром РК, а також зустрівся з керівниками компаній Hyundai Corporation та Samsung Electronics, у ході яких було наголошено на обопільній зацікавленості сторін у подальшій активізації двостороннього політичного діалогу на найвищому рівні, а також визначено пріоритетні напрямки співробітництва у таких сферах як енергетика, освоєння космічного простору, транспорт, сільське господарство, суднобудування, авіація, машинобудування, будівництво тощо.

У жовтні 2013 р. відбувся офіційний візит спікера Національної Асамблеї Республіки Корея в Україну, під час якого було обговорено широке коло питань подальшої активізації українсько-корейського співробітництва, зокрема, у політичній, торговельно-економічній та соціальній сферах.

Протягом 2015 р. міністри закордонних справ України та Республіки Корея двічі зустрічалися у рамках міжнародних форумів, зокрема, у ході 45-го Щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму (м. Давос, Швейцарія) наприкінці січня та під час Глобальної конференції з проблем кіберпростору (м. Гаага, Нідерланди) у квітні.

Міжпарламентська співпраця

За результатами парламентських виборів у Республіці Корея у 2012 р. у Національній Асамблеї було оновлено склад Парламентської групи дружби «Корея-Україна».

За результатами позачергових парламентських виборів в Україні 26 лютого 2015 р. сформовано Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея, керівником якої є народний депутат України, член депутатської фракції Політичної партії «Опозиційний блок» С.М.Ларін.

4. Торговельно-економічні відносини

Республіка Корея (РК) стабільно входить до трійки провідних торговельних партнерів України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

У 2014 році двосторонній товарообіг склав 988,5 млн. дол. США та зменшився на 20,2% або на 249,5 млн. дол. США у порівнянні з 2013 р. (1238,0 млн. дол. США). Експорт становив 510,3 млн. дол. США (збільшився на 28,7%), а імпорт склав 478,2 млн. дол. США (зменшився на 42,3%). Позитивне сальдо становило 32,0 млн. дол. США (у 2013 р.: -423,0 млн. дол. США).

У першому півріччі 2015 року двосторонній товарообіг становив 349,6 млн. дол. США та зменшився на 26,5% або на 125,9 млн. дол. США у порівнянні з аналогічним періодом 2014 р. (475,5 млн. дол. США). При цьому експорт склав 214,5 млн. дол. США (збільшився на 2,6%), а імпорт – 135,1 млн. дол. США (зменшився на 49,3%). Позитивне сальдо склало 79,4 млн. дол. США (у першому півріччі 2014 р.: -80,8).

Основними статтями українського експорту до РК у першому півріччі 2015 року: зернові культури, чорні метали та вироби з них, руди, шлаки і золи, деревина та вироби з неї, недорогоцінні метали, тютюн та його промислові замінники.

У першому півріччі 2015 року характерною ознакою корейського імпорту було зменшення обсягів поставок практично всіх основних товарних груп. Основними статтями імпорту в Україну були: електричні машини, засоби наземного транспорту (крім залізничного), пластмаси та полімерні матеріали.

Станом на початок 2015 року загальний обсяг корейських інвестицій в економіку України становив 171,6 млн. дол. США, що складає 0,3% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України. Інвестиції надійшли у такі сфери як промисловість (92,2% або 158,1 млн. дол. США), операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям (5,3% або 9,07 млн. дол. США), а також торгівля та ремонт автомобільної і побутової техніки (менше 2,1%).

Важливим механізмом двостороннього торговельно-економічного співробітництва є діяльність Міжурядової українсько-корейської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. 26 листопада 2012 р. у Києві відбулося Друге засідання Комісії, за результатами якого сторонами було підписано спільний Протокол, де відображено головні напрямки подальшого розвитку економічної співпраці між Україною та Республікою Корея.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Відносини між Україною та Республікою Корея у сфері культури регулюються положеннями Угоди про культурне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея (підписана 07.06.2004 р., набула чинності 03.08.2009 р.).

Останніми роками спостерігається тенденція до активізації українсько-корейської співпраці у зазначеній галузі. Так, у 2012-2015 рр. відбулись наступні заходи за участю українських митців та спортсменів:

-  виставки Національного історичного музею України «Золоті скарби України» та робіт українського художника в стилі «графіті» Г.Шароглазова;

-  гастролі відомого українського піаніста О.Полянського та дуету відомих українських музикантів Є.Кострицького (скрипка) та К.Куликової (фортепіано);

-  гастролі Хмельницького академічного обласного симфонічного оркестру;

-  у рамках відзначення 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея 6-8 листопада 2012 р. вперше в історії двосторонніх взаємин відбулися Дні культури України в Республіці Корея. Ансамбль народної музики «Троїсті музики» Національного академічного оркестру народних інструментів України та вокальний гурт «Сузір’я» Національного університету державної податкової служби України продемонстрували кращі зразки української народної та сучасної музики і пісні. Також було представлено виставку художніх голограм «Золота скарбниця України»;

-  у м. Ансон народний аматорський танцювальний колектив «Веселка» Костопільського районного будинку культури (Рівненська обл.) представив Україну на Світовій Фольклоріаді CIOFF 2012;

-  збірна Спеціальної Олімпіади України здобула 6 золотих, 3 срібних та 2 бронзових медалей на Всесвітніх зимових іграх Спеціальної Олімпіади 2013 (мм. Пйонгчанг та Ґангнинг);

-  у травні 2013 р. вокальний гурт «Сузір’я» представив Україну на міжнародному мультикультурному фестивалі «Seoul Friendship Fair»;

-  у травні 2014 р. у м. Сеул відбувся традиційний фестиваль «Слов’янська весна», одною з основних тем якого була творчість Тараса Шевченка та вшанування його пам’яті з нагоди 200-річного ювілею;

-  влітку 2014 р. відбувся гастрольний тур Симфонічного оркестру Донецької державної філармонії ім. С.Прокоф’єва під назвою «Молимось за Україну»;

-  у грудні 2014 р. за сприяння Посольства України у Ханкукському університеті іноземних досліджень відбулося відкриття фотовиставки «Євромайдан. Революція гідності», яка тривала до 22 січня 2015 р.;

-   українські спортсмени здобули 26 нагород на ХХVІІІ Всесвітній літній Універсіаді у Кванджу (з 3 по 14 липня 2015 р.);

- з 1 по 5 липня 2015 р. у Республіці Корея проходив щорічний 8-й міжнародний конкурс балету (VIII Korea International Ballet Competition), золотим медалістом якого став український танцюрист Олександр Омельченко;

- з 14 по 18 серпня 2015 р. на міжнародному фестивалі музичних фільмів (Jecheon International Music and Film festival) були представлені фільми "Віолончель" та "Сурмач" українських режисерів Олесі Моргунець та Анатолія Матешка;

-  з 23 по 26 серпня 2015 р. українські спортсмени Владислав Єрко, Артур Куліда, Олександр Дзюба та Вікторія Собко вибороли золоті, срібні та бронзові нагороди  у 2-му чемпіонаті світу з тхеквондо ВТФ серед кадетів, який проходив у місті Мучжу.

Важливим елементом гуманітарної складової двосторонніх відносин є функціонування в одному з провідних ВНЗ Республіки Корея – Ханкукському університеті іноземних досліджень - єдиної в країні кафедри українських досліджень, де близько 80 корейських студентів вивчають українську мову, історію та культуру.

6. Науково-технічне співробітництво

Науково-технічне співробітництво (НТС) між Україною та Республікою Корея регулюється міжурядовою Угодою про науково-технічне співробітництво, яка була укладена 1 липня 1992 р. та набула чинності 20 травня 1994 р.

Станом на серпень 2015 року договірно-правову базу науково-технічної сфери українсько-корейських відносин складають 29 нормативно-правових акти.

За останні роки була проведена робота з активізації науково-технічної співпраці між країнами, а саме: проведена низка засідань Спільного українсько-корейського комітету з науково-технічного співробітництва (2001, 2005, 2007 та 2012 роках).  Найбільш змістовними є такі проекти:

-         Корейський інститут радіологічних і медичних наук (KIRAMS) - Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України;

-         Корейський інститут науки і технологій (KIST) – НТУУ «Київський політехнічний інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут»;

-         Технічний університет «Ханянг» - НТУУ «Київський політехнічний інститут»;

-            Університет Кореї - НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Результатом співробітництва України та РК у космічній сфері стало успішне виведення на орбіту Землі трьох південнокорейських супутників за допомогою української ракети-носія «Дніпро», зокрема, 22 серпня 2013 р. – супутника  дистанційного зондування Землі KOMPSAT-5 («Arirang-5»), 21 листопада 2013 р. – науково-технологічного супутника STSAT-3, 25 березня 2015 року супутника дистанційного зондування Землі KOMPSAT-3А. Пуски ракети-носія «Дніпро» здійснювалися в рамках програми «Дніпро».

Продовжується співробітництво вищих навчальних закладів України та РК. Зокрема, згідно із програмою наукового обміну, упродовж останніх років РК відвідали представники низки установ НКАУ, МОН та Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України. В рамках візитів започатковано науково-технічне співробітництво з Технічним університетом «Ханянг», Сеульським національним університетом, Корейським інститутом науки та технологій тощо.

Перспективними напрямками співробітництва на сьогодні вбачається налагодження співробітництва в космічній галузі – участь українських підприємств в реалізації корейського проекту KSLV-2 (створення власної ракети носія), спільні наукові проекти в сфері мирного освоєння космосу; в галузі науки – участь українських науково-технічних організацій у спільних проектах з KIST в сфері альтернативної енергетики, створення нових матеріалів, біомедицина. Крім того, вбачається перспективним напрямок розширення програм академічної мобільності студентів, запрошення корейських студентів на навчання в Україну за програмами бакалаврського та магістерського навчання, отримання освіти в аспірантурах українських ВНЗ; в галузі медицини – продовження наукового співробітництва з Корейським інститутом радіологічних та медичних наук (KIRAMS), опрацювання питання розширення співробітництва в галузі мирного освоєння космічного простору.

7. Договірно-правова база

Підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея 10 лютого 1992 р. стало відправною точкою у створенні договірної бази та правовому закріпленні двосторонніх відносин у різноманітних сферах.

З моменту встановлення дипломатичних відносин, було підписано низку міжнародно-правових документів, які регулюють взаємини між двома країнами у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Загалом, станом на серпень 2015 р. договірно-правову базу українсько-корейських відносин складають 2 міждержавні, 25 міжурядових та 19 міжвідомчих документів.

8. Українська громада

У Республіці Корея відсутні громадські об’єднання чи організації закордонних українців.

Лише незначна кількість українців проживає в індустріальних містах або там, де розташовані відомі університети чи дослідницькі центри, зокрема, Сеул, Пусан, Теджон, Тегу, та Кванджу.

9. Дипломатичні представництва України: Посольство України в Республіці Корея (http://korea.mfa.gov.ua). 

Лаоська Народно-Демократична Республіка

1. Визнання України: 2 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин:  17 вересня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Вересень 1999 року – зустріч Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка з Міністром закордонних справ Лаосу Сомсаватом Ленгсавадом в рамках роботи 54-ї сесії ГА ООН.

20-21 листопада 2007 року – візит заступника Міністра закордонних справ України А.І.Веселовського в Лаос (м. В‘єнтьян) для участі в 23-й Конференції міністрів Міжнародної Організації Франкофонії.

Вересень 2010 року – зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Віце-прем‘єр-міністром, Міністром закордонних справ Лаосу Т.Сісулітом в рамках Генеральної Асамблеї ООН.

30 червня – 2 липня 2011 року – офіційний візит Віце-прем‘єр-міністра, Міністра закордонних справ Лаосу Т.Сісуліта в Україну.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Державної служби статистики України, товарообіг за перше півріччя 2015 р., без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя, склав 919,1 тис. дол. США i скоротився на 12,2% або на 128,0 тис. дол. США. Експорт зріс у 2,59 р. або на 468,6 тис. дол. США та склав 762,5 тис. дол. США, імпорт скоротився на 79,2% або на 596,6 тис. дол. США та склав 156,6 тис. дол. США. Сальдо – позитивне та становило 605,9 тис. дол. США. За даними Державної служби статистики України, у 2015 р. інвестиції з України в економіку Лаосу, а також інвестиції з Лаосу в економіку України не залучалися.

5. Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-лаоських відносин складається з трьох документів:

  • · Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Лаоською Народною Демократичною Республікою від 17.09.1992 р.;
  • Угода між Урядом СРСР та Урядом ЛНДР про безвізовий режим поїздок для громадян обох держав, які здійснюють службові поїздки по дипломатичних та службових паспортах від 20.12.1984 р., що діє в українсько-лаоських відносинах в порядку правонаступництва;
  • · Протокол про співробітництво та консультації між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Лаосу, який було підписано 1 липня 2011 року під час офіційного візиту в Україну Віце-прем‘єр-міністра, Міністра закордонних справ ЛНДР Т.Сісуліта.

6. Українська громада:

На території Лаосу відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. Близько 10 громадян України працевлаштовано в Лаосі.

7. Посольство України в Королівстві Таїланд (за сумісництвом в Лаоській Народно-Демократичній Республіці) - http://thailand.mfa.gov.ua

Малайзія

1.  Визнання України: 31 грудня 1991 року

2.  Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року

3. Політичні відносини:

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Малайзією політичний діалог між країнами мав різні рівні інтенсивності, однак двостороннє співробітництва завжди розбудовувалося на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Після авіакатастрофи літака «Малайзійських авіаліній» рейсу МН17 над Україною у липні 2014 року співпраця між обома країнами значно активізувалася. Свідченням цього став обмін численними офіційними візитами різного рівня, а також зустрічі в рамках міжнародних організацій. Зокрема, 25 вересня 2014 року, в рамках 69-ї сесії ГА ООН відбулась зустріч між Прем’єр-міністром України А.Яценюком та Прем’єр-міністром Малайзії Наджибом Тун Разаком. Обговорені питання пов’язані з проведенням розслідування авіакатастрофи літака «Малайзійських авіаліній» рейсу МН17 на Донбасі, а також ситуація в Україні.

Посиленню діалогу на рівні зовнішньополітичних відомств сприяв візит в Україну Міністра закордонних справ Малайзії Аніфи Амана 21-23 липня 2014 року. В рамках візиту відбулися зустрічі А.Амана з Президентом України П. О.Порошенком, Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним та Віце-прем’єр-міністром України, Головою державної комісії з розслідування причин катастрофи Boeing 777 «Малайзійських авіаліній» В.Б.Гройсманом.

4.  Торговельно-економічні співробітництво:

Зовнішньоторговельний обіг України з Малайзією (січень - червень 2015 року) – 116,6 млн. дол. США, зменшився на 30,2%  у порівнянні з відповідним періодом 2014 року.

Експорт -58,16 млн. дол. США, зменшився на 35,5%

Імпорт – 58,44 млн. дол. США, зменшився на 24,0%

Сальдо – негативне 0,28 млн. дол. США

Обсяги торгівлі послугами України з Малайзією (за перше півріччя 2015 року) – 5,64 млн. дол. США,  збільшився на 9,1% у порівнянні з відповідним періодом 2014 року.

Експорт послуг – 5,2 млн. дол. США, збільшився на 8,3%

Імпорт послуг – 0,44 млн. дол. США, збільшився на 12,0%

Сальдо – позитивне 4,76 млн. дол. США

Структура експорту товарів України до Малайзії:

Основні товарні групи українського експорту у січні-червні 2015 року становили жири та олії тваринного або рослинного походження – олія соняшникова, зернові культури та добрива. В цілому, у першому півріччі 2015 року Україна експортувала до Малайзії сільськогосподарської продукції на суму 54 млн. дол. США (92,8 %). Водночас, в цей період експорт промислової продукції (реактори ядерні, котли, машини, електричні машини, літальні апарати) сягав 0,3 млн. дол. США (0,5%).

Структура імпорту товарів з Малайзії до України:

Основні товарні групи імпорту Малайзії до України у січні-червні 2015 року становили електричні машини, жири та олії тваринного походження, каучук, гума, реактори ядерні, котли, машини, різні харчові продукти та какао та продукти з нього.

Інвестиційне співробітництво – відсутнє. Взаємні інвестиції між Україною та Малайзією не зареєстровані.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Малайзією у 2015 р. не було інтенсивним. На даний час на опрацюванні сторін перебуває Угода про співпрацю у галузі туризму між Україною та Малайзією.

6. Наукове та освітнє співробітництво:  

У сфері науково-технічного співробітництва малайзійська сторона має певний інтерес до розвитку співпраці з Україною в галузі аерокосмічних технологій, медицини, біо- та ядерних технологій, аграрних наук.

В цьому контексті, найбільший прогрес був досягнутий в аерокосмічній сфері. Так, у вересні 2000р. за допомогою українського ракетоносія “Дніпро-1” (за малайзійською класифікацією – Dnepr–LV) перший малайзійський супутник “Тіунгсат – 1” був успішно виведений на орбіту. Ця подія стала, по суті, основою  подальшого розширення співробітництва в космічній галузі.

На сьогодні, одним з найбільш масштабних проектів співпраці між обома країнами у сфері високих технологій можна вважати виведення на орбіту другого малайзійського супутника «Меасат-1р» за допомогою українського ракетоносія «Зеніт-3слБ» (2009 р.)

Протягом 2014 року, відбулося подальше пожвавлення контактів між Національним космічним агентством Малайзії (ANGKASA) та ДП «КБ «Південне» і Державним космічним агентством України з метою розширення співробітництва між двома країнами в аерокосмічній сфері. Розглядається питання щодо відвідання ДП «КБ «Південне» малайзійськими спеціалістами, зокрема компанії «MEASAT Satellite Systems». У цьому зв'язку опрацьовується можливість налагодження прямих контактів з керівництвом компанії  «MEASAT Satellite Systems».

Важливим напрямком науково-технічного співробітництва є також налагодження співпраці в галузі літакобудування. Зокрема з метою розширення співробітництва між Україною та Малайзією в цій сфері, в тому числі, щодо виробництва композитних матеріалів та комплектуючих з них, триває процес встановлення контактів між ДП «Антонов» та Малайзійським інститутом технології композитних матеріалів (CTRM) і компанією «AIROD». Продовжується також виконання програми співробітництва між ПАТ «Мотор Січ» та компанією «AIROD».

Здійснюється налагодження контактів з зацікавленими компаніями та відомствами Малайзії щодо використання транспортних можливостей ДП «Антонов».

7.  Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-малайзійських відносин охоплює широкий спектр питань  для подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва у різних галузях. Станом на серпень 2015 року вона нараховує 5 чинних документів:

-                     Угода Про встановлення дипломатичних відносин;

-                     Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про торгівлю;

-                     Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про співробітництво в оборонній галузі;

-                     Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про співробітництво в оборонній галузі;

-                     Угода між Урядом України та Урядом Малайзії про направлення малайзійського персоналу до України у зв’язку з падінням літака «Малайзійських Авіаліній» рейсу МН17.

8. Українська громада: українська діаспора відсутня. Орієнтовна кількість громадян України, які перебувають в Малайзії у зв’язку із працевлаштуванням складає 70 осіб.

9.  Посольство України в Малайзії http://malaysia.mfa.gov.ua

Мальдівська Республіка

1. Визнання України: 24 травня 1993 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 серпня 1993р.

3. Торговельно-економічне співробітництво

У січні-вересні 2014 року двостороння торгівля товарами становила 29,2 тис. дол. США, з яких експорт склав – 19,8 тис. дол. США. Сальдо двостороннього балансу є негативним для України: - 10,4  тис. дол. США.

4. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Республікою Мальдіви складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Мальдівською Республікою.

5. Українська громада в Мальдівській Республіці відсутня.

6. Дипломатичне представництво України. Дипломатичні функції України в Мальдівській Республіці (за сумісництвом) виконує Посольство України в Республіці Індія (м. Нью-Делі) - http://india.mfa.gov.ua/ua

Монголія

1. Визнання України: 17 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Взаємини між Україною та Монголією мають давню історію та багатий досвід  двосторонньої співпраці у різних галузях співробітництва.

Для розвитку українсько-монгольських відносин визначальними були взаємні візити та зустрічі українських і монгольських керівників, зокрема, офіційний візит Президента Монголії в Україну (2002 р.), державний візит Президента України до Монголії (2003 р.), державний візит Президента Монголії в Україну (2011 р.), зустрічі президентів двох країн під час проведення «Саміту Тисячоліття» у Нью-Йорку (2000 р.), офіційних заходів з нагоди 60-річчя Держави Ізраїль (м. Єрусалим, травень 2008 р.), у рамках 64-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, вересень 2009 р.), а також у рамках Економічного форуму в Давосі (січень 2011 р.).

Останній державний візит Президента Монголії в Україну відбувся у червні 2011 р., а глави зовнішньополітичного відомства Монголії - у грудні 2013 р. для участі у  міністерському засіданні ОБСЄ.

19 вересня 2012 р. в Улаанбаатарі відбувся черговий раунд політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Монголії. 28-30 квітня 2013 року Монголію відвідав Заступник Міністра закордонних справ України з метою участі у 7-й Міністерській конференції „Спільноти демократій”.

З метою активізації міжпарламентських зв’язків 24 квітня 2015 р. у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Монголією у складі 6 осіб (керівник – П.В.Дзюблик, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт»). Міжпарламентська група дружби Монголія-Україна існує й у Великому Державному Хуралі у складі 6 осіб (Голова – Г. Батхуу).

На порядку денному двосторонніх відносин залишаються питання інтенсифікації міждержавних, міжурядових і міжпарламентських контактів на всіх рівнях, включаючи офіційні візити і робочі поїздки, поглиблення співпраці між Україною й Монголією на рівні неурядових організацій, започаткування контактів між столицями і регіонами двох країн.

4. Торговельно-економічні відносини:

Економічна співпраця між Україною та Монголією сьогодні характеризується зменшенням експортно-імпортних операцій.

Основним органом, що забезпечує координацію двосторонньої торговельно-економічної співпраці, є Міжурядова українсько-монгольська Комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Останнє (п’яте) засідання відбулося у травні 2011 р. в м. Улаанбаатар.

За даними Держcтату, у 2014 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Монголією склали 42,39 млн. дол. США. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Монголії у 2014 р. склали 41,48 млн. дол. США, імпорту - 916,2 тис. дол. США. Позитивне сальдо для України - 40,56 млн. дол. США.

У першому півріччі 2015 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Монголією склали 15,493 млн. дол. США. Експорт українських товарів та послуг до Монголії склав 14,797 млн. дол. США, імпорт - 695,6 тис. дол. США.  Позитивне сальдо для України - 14,102 млн. дол. США.

У структурі експорту товарів з України до Монголії переважали какао та продукти з нього; продукти із зерна; цукор і вироби з нього; папір; тютюн; електричні машини.

Основу структури імпорту товарів з Монголії до України складали поставки сірки.

Основний обсяг інвестицій з Монголії, які спрямовані в українську економіку, зосереджені на підприємствах у сфері будівництва.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

За рішенням обох сторін, проведення днів культури України в Монголії та Монголії в Україні заплановано на 2016-2017 рр.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво в сфері науки та техніки між Україною та Монголією регулюється окремими міжвідомчими угодами.

Водночас низка чинних договорів та домовленостей потребує наповнення конкретним змістом. Повільний розвиток взаємодії в сфері науки та прикладних досліджень пов’язаний, у першу чергу, з відсутністю достатнього фінансування монгольською стороною зазначеного напрямку роботи, очікуванням зовнішньої допомоги.

 Монгольська сторона зацікавлена у розширенні співробітництва в сфері освіти, зокрема, в збільшенні квоти на навчання монгольських студентів і наукових співробітників у вузах України та запрошенні українських викладачів до Монголії.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 63.

Ключові документи: Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією (від 1992 р.), Спільна заява за підсумками офіційного візиту Президента Монголії в Україну (2002 р.), Спільна заява Президентів України та Монголії (2003 р.), а також у Спільна заява про розвиток партнерських відносин між Україною і Монголією (2011 р.).

8. Українська громада:

У Монголії перебуває незначна кількість громадян України, які мають можливість при необхідності звертатися до Почесного консула України в Монголії.

9. Дипломатичні представництва України:

Посол України в Монголії (за сумісництвом) не акредитований.

Інтереси Монголії в Україні забезпечуються Посольством Монголії у Варшаві (Посол А.Ганбаатар) та Консульським агентством Монголії в Києві (Х.Болдхояг).

Республіка Союз М'янма

1. Визнання України: 19 січня 1999 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 січня 1999 року.

3. Політичні відносини:

Вересень 1999 року – зустріч Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка з Главою зовнішньополітичного відомства М’янми У Він Аунгом в рамках роботи 54-ї сесії ГА ООН.

Вересень 2014 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ М‘янми Вунна Маун Лвіном в рамках роботи 69-ї сесій ГА ООН.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Державної служби статистики України, товарообіг за перше півріччя 2015 р., без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя, склав 1877,6 тис. дол. США та скоротився на 62,5% або на 3126,8 тис. дол. США. Експорт скоротився на 69% або на 3256,7 тис. дол. США та склав 1462,6 тис. дол. США, імпорт зріс на 45,5%  або на 129,9 тис. дол. США та склав 415,2 тис. дол. США. Сальдо – позитивне й становило 1047,2 тис. дол. США. За даними Державної служби статистики України, у 2015 р. інвестиції з України в економіку М’янми, а також інвестиції з М’янми в економіку України не залучалися.

5. Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-м’янманських відносин складається з Протоколу про встановлення дипломатичних відносин від 19.01.1999 р.

6. Українська громада:

На території Республіки Союз М’янма відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. За даними Посольства, у М’янмі працевлаштовано орієнтовно 10 громадян України.

7. Посольство України в Королівстві Таїланд (за сумісництвом в Республіці Союз М'янма) - http://thailand.mfa.gov.ua

Федеративна Демократична Республіка Непал

1. Визнання України: 3 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1993р.

3. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 році товарообіг між Україною та Непалом становив 3,79 млн. дол. США, з них експорт склав 3,78 млн. дол., імпорт – лише 8,2 тис. дол. США. Позитивне для України сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 3,77 млн. дол. США.

Основні експортні товари з України  – насіння і плоди олійних рослин, жири та олії рослинного походження. В імпорті з Непалу домінували кава та чай та різні харчові продукти.

4. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Федеративною Демократичною Республікою Непал складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Королівством Непал.

5. Українська громада в Непалі відсутня.

6. Дипломатичне представництво України. Дипломатичні функції України в Непалі (за сумісництвом) виконує Посольство України в Республіці Індія (м. Нью-Делі) http://india.mfa.gov.ua/ua

Нова Зеландія

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Дипломатичні відносини встановлено: 03 березня 1992 р.

3.Політичні відносини:

У квітні 2006 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ Нової Зеландії в Україну.

На теперішній час партнерство України з Новою Зеландією підтримується на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Нова Зеландія офіційно засудила порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, не визнала результат т.зв. референдуму 16 березня в Криму та назвала дії Росії по відношенню до України неприйнятними.

Крім того, Урядом Нової Зеландії введено в’їзні санкції щодо певних українських і російських фізичних осіб, які вважаються причетними до «кризи в Україні». Нова Зеландія також виступила співавтором резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р.

Також, новозеландська сторона неодноразово зазначала про необхідність проведення повного та незалежного розслідування обставин загибелі рейсу МН17 та надання всебічного сприяння у роботі міжурядової комісії.

16 лютого 2015р. Міністр закордонних справ Нової Зеландії Мюррей Маккалі у своєму зверненні наголосив на необхідності дотримання положень угоди щодо припинення вогню на сході України, закликав Президента РФ вплинути на сепаратистів у цьому питанні, а також заявив щодо необхідності прийняття з цього питання Резолюції РБ ООН.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Держстату України, у січні-червні 2015 р. загальний товарообіг склав 7,0 млн. дол. США; експорт – 0,9 млн. дол. США (+7,9%), імпорт – 6,2 млн. дол. США (-81,6%); від’ємне сальдо - 5,3 млн. дол. США.

У січні-червні 2015 року основними статтями українського товарного експорту до Нової Зеландії є: реактори ядерні, котли, машини, добрива, алкогольні і безалкогольні напої та оцет;

Основними статтями імпорту з Нової Зеландії є: риба i ракоподібні, судна, зернові культури;

Прямі новозеландські інвестиції в Україні: на 01.10.2014 р. – 17,5 млн. дол. США.

Новозеландській стороні пропонувалося розглянути можливість залучення зацікавлених компаній до реалізації вітчизняних інвестиційних проектів. Серед новозеландських державних установ були поширені матеріали про інвестиційні потенціали регіонів України та важливих міжнародних ділових заходів на території нашої держави.

Українським компаніям надавалося сприяння в налагодженні зв’язків з новозеландськими партнерами і навпаки. Надавалося сприяння розвитку партнерства між Черкаською ТПП ТПП України та новозеландською компанією «Келмі Дівелопментс» («Kelmi Developments Ltd») у будівельній та аграрній сферах.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

У 2008 році в одному з парків м. Окленд відбулося посадження символічної алеї дерев, присвячених пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Деякі приклади співпраці:

1. Проведення ювілейного П’ятого фестивалю української культури «Батьківська хата» за участю представників українських та іноземних громад, новозеландських столичних політичних і ділових кіл та громадських організацій (вересень 2013 року).

2. Поїздка в Україну юніорської збірної команди Нової Зеландії для участі в Чемпіонаті світу з легкої атлетики серед юнаків (10-14.07.2013 р., м. Донецьк).

3. Підтримання зв’язків з Інститутом Європи Університету Окленду Нової Зеландії, в тому числі у питанні створення і змістовного наповнення діяльності «Європейського Дому» в Окленді для відображення та популяризації європейської культурної спадщини в новозеландському суспільстві.

4. Участь новозеландського поета Д.Камалі у Львівському міжнародному літературному фестивалі (вересень 2013 року). Публікація його творів українською мовою в Україні.

6. Договірно-правова база:  Кількість чинних документів: один.

Меморандум про взаєморозуміння про визнання дипломів (сертифікатів) моряків відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року.

7.  Українська громада

Становлення української громади в Новій Зеландії веде свою історію із середини ХХ ст., коли перша група українців (приблизно 170 людей) у 1949 році прибула в Нову Зеландію.

За даними перепису населення Нової Зеландії у 2006 році, 1152 резиденти країни заявили Україну місцем свого народження. Українцями, за етнічною ознакою, вважають себе 672 мешканця.

15 червня 2007 року було офіційно зареєстроване Об’єднання українців Нової Зеландії (Північ) (Ukrainian Association of New Zealand) або ОУНЗ (веб-сайт: www.nzukrainians.org).

Головою ОУНЗ є Олександр Фіалко.

В січні 2011 року в Новій Зеландії відбулося перше зібрання-табір української молоді з цієї країни та Австралії.

В столиці Нової Зеландії діє Українська громада Веллінгтону (веб-сайт: www.ukrainianwellington.org.nz/).

8. Посольство України в Австралії (Новій Зеландії за сумісництвом) http://australia.mfa.gov.ua/ua

Ісламська Республіка Пакистан

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 16 березня 1992 р.

3. Політичні відносини:

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Пакистаном двостороннє співробітництво розбудовується на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Серед українсько-пакистанських офіційних контактів слід відзначити: зустрічі Президентів України та Пакистану в рамках Генеральної Асамблеї ООН (1993, 1997 та 2003 роки), переговори на рівні Прем’єр-міністрів двох держав в рамках всесвітнього економічного форуму в Давосі (2008 рік) та обмін візитами Міністрів оборони у 1995 та 2006 роках. У 1994 році відбувся візит в Україну Міністра закордонних справ Ісламської Республіки Пакистан.

У Національній Асамблеї Ісламської Республіки Пакистан давно функціонує міжпарламентська група дружби з Україною, яку востаннє було оновлено у 2013 році за результатами парламентських виборів в ІРП.

4. Торгівельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, протягом січня-квітня 2015 року загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та Ісламською Республікою Пакистан склав 53 млн. дол. США. При цьому, експорт товарів становив 22 млн. дол. США (збільшився на 77% по відношенню до відповідного періоду минулого року), імпорт товарів становив 30,95 млн. дол. США (збільшився на 54,9% по відношенню до відповідного періоду минулого року). Негативне для України сальдо склало 8,94 млн. дол. США. Протягом І кварталу 2015 року загальний обсяг торгівлі послугами склав майже 1 млн. дол. США. При цьому, експорт послуг з України до ІРП становив 0,1 млн. дол. США (збільшився на 35,1% по відношенню до І кварталу 2014 р.), імпорт послуг з ІРП в Україну становив 0,82 млн. дол. США (збільшився на 150,3% по відношенню до І кварталу 2014 р.). Негативне для України сальдо склало 0,72 млн. дол. США.

За даними Держстату України, протягом 2014 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Пакистаном склав рекордний показник – 498,3 млн. дол. США (збільшився на 52,4% у порівнянні з 2013 роком).

В українському експорті переважають зернові та олійні культури, продукція чорної металургії та машинобудування, молочна продукція. Пакистан переважно експортує до нашої країни текстильну продукцію, цитрусові, рис, пластмаси та полімерні матеріали.

5. Наукове та освітнє співробітництво:

27 червня 2012 року в Ісламабаді створено Асоціацію випускників українських ВНЗ, перший всепакистанський з'їзд якої відбувся 26 вересня 2013 року в Ісламабаді.

Значна кількість пакистанських студентів отримали освіту в Україні, зокрема в Київському інституті цивільної авіації, Харківському державному інженерному університеті, Українській академії мистецтв, Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», Вінницькому державному медичному університеті, Кримському державному медичному університеті, Харківському державному медичному університеті.

6. Договірно-правова база:

Станом на сьогодні, договірно-правова база українсько-пакистанських відносин складається з таких документів:

1. Угода (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про встановлення дипломатичних відносин (16.03.1992);

2. Меморандум про взаєморозуміння між Україною і Пакистаном з нагоди офіційного візиту в Україну Міністра закордонних справ Ісламської Республіки Пакистан (07.07.1994);

3. Меморандум про взаєморозуміння щодо двосторонніх консультацій між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Ісламської Республіки Пакистан (03.03.2005);

4. Меморандум про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан в оборонній сфері (укладений 02.11.2006, затверджений КМУ 23.05.2007);

5. Положення про повноваження (діяльність) Спільної українсько-пакистанської Комісії з питань співробітництва у військовій та оборонно-промисловій галузях (06.10.2009);

6. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво (підписана 09.10.2009, набула чинності 31.01.2011 р.);

7. Конвенція між Кабінетом Міністрів України та Урядом Пакистану про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (підписана 22.12.2008, набула чинності 30.06.2011 р.);

8. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва (25.07.2012 р.);

9. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом ІРП про взаємну охорону секретної інформації (08.12.2012).

7. Українська громада

Українська громада Ісламської Республіки Пакистан є надзвичайно мало чисельною. Організовані осередки української громади на території Пакистану наразі відсутні.

8. Дипломатичні представництва України

1. Посольство України в Ісламській Республіці Пакистан (Адреса: Будинок 4, вул.5, сектор Ф-7/3, Ісламабад, Ісламська Республіка Пакистан. Телефони гарячої лінії: +92512609866 (ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України). Телефон: (00 9251) 260 89 66, Факс: (00 9251) 260 89 67, Ел. пошта: emb_pk@mfa.gov.ua , http://pakistan.mfa.gov.ua/ua).

2. Почесне Консульство України у м.Карачі (Джаббар Мемон Абдул, Почесний консул України в Ісламській Республіці Пакистан, Адреса: 108/ІІ, 5th Street, Off. Kh-e-Muhafiz, DHA, Phase-VI, Karachi, Pakistan; Телефон: (92-21) 32733000, Факс: (92-21) 327 20419.

Республіка Сінгапур

1. Визнання України: 2 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 31 березня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Липень 2003 року – офіційний візит Міністра закордонних справ України А.Зленка в Сінгапур;

Січень 2007 року – візит Першого віце-прем'єр-міністра, Міністра фінансів України в Сінгапур;

Січень 2010 року – робочий візит Міністра закордонних справ України П.О.Порошенка в Сінгапур;

Вересень 2010 року – офіційний візит в Україну Міністра-ментора Республіки Сінгапур Лі  Куан Ю (у статусі спеціального гостя);

Березень 2011 року – державний візит Президента України в Сінгапур;

Вересень 2011 року – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Міністром закордонних справ, Міністром юстиції Сінгапуру К.Шанмугамом під час роботи 66-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк);

Грудень 2014 року – робочий візит Президента України П.О.Порошенка до Республіки Сінгапур;

Травень 2015 року – робочий візит в Україну Міністра закордонних справ, Міністра юстиції  Сінгапуру К.Шанмугама, під час якого його прийняли Президент України П.Порошенко, Прем’єр-міністр України А.Яценюк та відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ ЗС України П.Клімкіним.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

Українсько-сінгапурське торговельно-економічне співробітництво є однією з ключових ланок співпраці між Україною та Сінгапуром.

У 2014 р. українсько-сінгапурський товарообіг склав 205,3 млн. дол. США (у 2013 р. – 331,5 млн. дол. США), експорт – 148,8 млн. дол. США (у 2013 р. - 266,8 млн.), імпорт – 56,5 млн. дол. США (у 2013 р. - 64,7 млн.), сальдо позитивне – 92,1 млн. дол. США (у 2013 р. – 202,0 млн.).

У І півріччі 2015 р. українсько-сінгапурський товарообіг через російську агресію проти України суттєво скоротився. у порівнянні з попередніми роками, і склав 25,9 млн. дол. США, експорт – 10,1 млн. дол. США, імпорт – 15,8 млн. дол. США, сальдо негативне – 5,7 млн. дол. США.

З України до Сінгапуру низку років поспіль експортується хімічна та металургійна продукція, з Сінгапуру в Україну – переважено побутова техніка та напівфабрикати для харчової промисловості.

У торгівлі між двома країнами значна частка належить сфері послуг.

В економічній сфері створена змістовна нормативно-правова база, подальший розвиток якої гальмується агресією Російської Федерації проти України.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

З часу встановлення дипломатичних відносин співробітництво у сфері культури та гуманітарні обміни сприяли поглибленню обізнаності про один одного та становленню взаєморозуміння між українцями та сінгапурцями. Україна стає дедалі більш пізнаваною в Сінгапурі завдяки широкій гамі заходів культурно-гуманітарного характеру.

Починаючи з 2014 року запрацював Український Клуб Сінгапуру (офіційно зареєстрований у червні 2015 р.), об’єднуючи кілька десятків українців-мешканців країни-міста, що проводять соціально-просвітницькі та благодійні заходи.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво між Україною та Сінгапуром у науково-технічній сфері через низку чинників не мало системного характеру та відбувалося шляхом епізодичних контактів між представниками українських науково-дослідницьких установ і підприємств високотехнологічної сфери та їхніми сінгапурськими колегами.

Сторони опрацьовують Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством освіти  і науки України та Агенцією з науки, технологій і досліджень Республіки Сінгапур (А*STAR). У разі підписання він сприятиме активізації та унормуванню співробітництва у відповідних сферах.

7. Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-сінгапурських відносин складається з  8 документів:

Ключові документи:

Угода (у формі обміну нотами) між Україною і Республікою Сінгапур про встановлення дипломатичних відносин  (31 березня 1992 року).

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сінгапур про заохочення та взаємний захист інвестицій (14 липня 2007 року).

Угода між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протокол до неї (18 грудня 2009 року).

Меморандум про взаєморозуміння щодо започаткування консультативного механізму між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Сінгапур (19 лютого 2013 року).

8. Українська громада:

За наявними даними, у Сінгапурі проживає понад 500 українців, 267 з яких перебувають на консульському обліку Посольства.

У червні 2015 року завершилася офіційна реєстрація Українського Клубу Сінгапуру.

9. Посольство України в Республіці Сінгапур:  http://singapore.mfa.gov.ua/ua

Королівство Таїланд

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 травня 1992 року.

3. Політичні відносини:

9-11 березня 2004 року – офіційний візит до Таїланду Президента України Л.Д.Кучми.

27 вересня 2004 року – зустріч Міністрів закордонних справ України К.І.Грищенка і Таїланду С.Сатіратая в рамках роботи 59-ї сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк.

9 вересня 2009 року – перший раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні заступників міністрів (м. Київ). 

26 вересня 2011 року – зустріч Міністрів закордонних справ України К.І.Грищенка і Таїланду С.Товічакчайкула в рамках роботи 66-ї сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк.

18-20 березня 2012 року – відбувся перший в історії двосторонніх відносин візит Головнокомандувача Королівської Тайської Армії, генерала П.Чан-оча (зустріч з Прем’єр-міністром України). 10-13 жовтня 2012 року – перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит в Україну Міністра оборони Королівства Таїланд С.Суванатата (зустріч з Президентом України). Міністр оборони України відвідав Таїланд з офіційним візитом у січні 2013 року.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Державної служби статистики України, загальний товарообіг за перше півріччя 2015 р., без урахування тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя, склав 91,308 млн. дол. США та зменшився на 23,1% або на 27,446 млн. дол. США. Експорт зменшився на 10,1% або на 4,860 млн. дол. США та склав 43,179 млн. дол. США, імпорт зменшився на 32%  або на 22,606 млн. дол. США та склав 48,129 млн. дол. США. Сальдо – негативне й становило 4,950 млн. дол. США. За даними Державної служби статистики України, інвестиції з Таїланду в економіку України, а також інвестиції з України в економіку Таїланду не залучалися.

5. Договірно-правова база:

Договірно-правова база українсько-тайських відносин складається з 15 документів:

  • Угода (у формі обміну нотами) про встановлення дипломатичних відносин (1992 р.);
  • Меморандум про взаєморозуміння між Торгово-промисловими палатами України та Королівства Таїланд (1998 р.);
  • Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Королівства Таїланд про створення Міжурядової українсько-тайської комісії з питань двостороннього співробітництва (2002 р.);
  • Протокол про співробітництво між Міжнародними торговими палатами України та Таїланду (грудень 2002 р.);
  • Протокол між Україною і Королівством Таїланд щодо доступів до ринків товарів та послуг (грудень 2003 р.);
  • Конвенція між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (березень 2004 р.);
  • Угода між Урядом України і Урядом Королівства Таїланд про повітряне авіасполучення (березень 2004 р.);
  • Протокол про співробітництво та консультації між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Королівства Таїланд (березень 2004 р.);
  • Протокол про співробітництво між Українською спілкою промисловців та підприємців та  Федерацією тайської промисловості (березень 2004 р.);
  • Угода про співробітництво між Українською спілкою промисловців та підприємців (УСПП) і Спільною постійною комісією з питань торгівлі, промисловості та банківської справи Таїланду (березень 2004 р.);
  • Протокол про співробітництво щодо авіаперевезень між “Тайськими авіалініями” та українськими компаніями “Аеросвіт” і “Міжнародні авіалінії України”, а також новий Протокол між “Аеросвітом” і “Тайськими авіалініями” про подальшу співпрацю (березень 2004 р.);
  • Угода про співробітництво між ТТП України та ФТП Таїланду (червень 2004 р);
  • Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом фінансового моніторингу України та Службою по боротьбі з відмиванням грошей (AMLO) Королівства Таїланд щодо співробітництва в сфері обміну фінансовими відомостями, пов’язаними з відмиванням грошей (липень 2005 р.);
  • Угода між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд про скасування візових вимог для пред’явників дипломатичних, службових та офіційних паспортів (жовтень 2007 р.);
  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Таїланд про співробітництво у сфері оборони (12 жовтня 2012 р.).

6. Українська громада:

На території Таїланду відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. На території Таїланді працевлаштовано близько 800 осіб.

7. Посольство України в Королівстві Таїланд - http://thailand.mfa.gov.ua

Республіка Таджикистан

1. Визнання України: 25 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини.

Відносини між Україною та Республікою Таджикистан (РТ) ґрунтуються на принципах взаємної поваги, рівності, довіри, а також на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. Держави співпрацюють у торговельно-економічній, енергетичній, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Україна і Таджикистан тісно взаємодіють на міжнародній арені та виявляють повагу  до збереження територіальної цілісності держав.

У грудні 2011 року відбувся офіційний, а у червні 2012 року - робочий візити Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну.

У квітні 2015 року Маджлісі намояндагон Маджлісі Олі Республіки Таджикистан створив групу дружби і співробітництва з Верховною Радою України у складі п’яти депутатів, яку очолює Рахмонзода Абдулгаффор Азіз – заступник голови Комітету Маджлісі намояндагон Маджлісі Олі Республіки Таджикистан з державного будівництва та місцевого врядування.

4. Торговельно-економічні відносини.

За даними Державної служби статистики України, у першому півріччі 2015 року торговельний обіг товарами та послугами між Україною і Республікою Таджикистан становив $16,3 млн. і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року на $8,2 млн. або на 66,5%. Експорт товарів до Таджикистану становив $14,2 млн. і зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року на $9,3 млн. або на 60,5%.

Основними статтями експорту до Республіки Таджикистан є продукція агропромислового комплексу, машинобудування, хімічної промисловості.

Основними статтями імпорту до України є продукція металургійної продукції (алюмiнiй i вироби з нього), легкої промисловості (бавовна, пряжа бавовняна), агропромислового комплексу (плоди сушені).

У першому півріччі 2015 року інвестицій в економіку України з Республіки Таджикистан не надходило.

Перспективним напрямом взаємодії є участь українських підприємств, компаній та організацій у реалізації проектів гідроенергетичної галузі, особливо у розвитку малої гідроенергетики, спорудженні ЛЕП, переобладнанні існуючих заводських комплексів у РТ, створенні спільних підприємств у вугільній і нафтогазовидобувній галузях, виробництві і переробці сільськогосподарської продукції, а також у постачанні пасажирських і вантажних вагонів.

Враховуючи наявність сучасного технологічного обладнання та існуючий досвід, Україна зацікавлена у будівництві таджицько-афганської ділянки залізниці Туркменістан-Афганістан-Таджикистан, газопроводу Туркменістан-Афганістан-Таджикистан-Китай, ліній електропередач CASA-1000: Киргизстан-Таджикистан-Афганістан-Пакистан.

5. Культурно-гуманітарна співпраця.

Розвиток гуманітарного співробітництва є одним з важливих напрямів розвитку двосторонніх відносин між Україною і Республікою Таджикистан.

Розширенню культурно-гуманітарного співробітництва сприяло проведення у червні 2013 року в Республіці Таджикистан Днів культури України.

Відповідно до досягнутих домовленостей у Києві мають відбутися Дні культури Таджикистану в Україні.

6. Наукове та освітнє співробітництво.

Розвитку співробітництва у галузі освіти сприяє укладена Угода між Міністерством освіти і науки України і Міністерством освіти Республіки Таджикистан про співробітництво в галузі освіти (23.09.2003 р.).

На основі цієї угоди Україна за кошти державного бюджету щорічно виділяє громадянам Таджикистану місця для навчання у вищих навчальних закладах. Зокрема, на 2015-2016 навчальний рік виділено 20 державних стипендій. Наразі в Україні навчається майже 400 таджицьких студентів.

7. Договірно-правова база.

Загальна кількість підписаних договірно-правових документів між Україною та РТ - 80.

Ключовий документ: Договір про дружбу і співпрацю між Україною і Республікою Таджикистан  (2001 рік).

8. Українська громада.

Загальна чисельність громадян українського походження – близько 1,0 тис. осіб, більшість з яких мешкає у Согдійській області Таджикистану.

9. Посольство України в Республіці Таджикистан

 (http://tajikistan.mfa. gov.ua/ua).

Демократична Республіка Тимор-Лешті 

1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2003 року.

2.  Політичні відносини: на цей час посольства двох країн не засновані. З 2005 року Тимор-Лешті відноситься до зони відповідальності Посольства України в Малайзії.

Як непостійний член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 рр. Україна зробила значний внесок у підтримання руху до незалежності Тимор-Лешті та встановлення миру в цій країні і започаткування в ній присутності ООН. До кінця 2012 року у складі Інтегрованій місії ООН в Тимор-Лешті (ІМООНТ) перебували 12 співробітників МВД України. Наявність українського персоналу у складі ІМООНТ стало значним позитивним фактором розвитку двосторонніх відносин між двома державами.

1 вересня 2011 року Посла України в Малайзії І.В.Гуменного було призначено Послом України у Тимор-Лешті за сумісництвом. 14 грудня І.В.Гуменний вручив вірчі грамоти колишньому Президенту Тимор-Лешті Жозе Рамуш Орті.

Кожного року Посол України відвідує Тимор-Лешті з робочим візитом. У грудні 2014 року відбулась остання поїздка І.В.Гуменного до молодої країни. Під час перебування в Тимор-Лешті І.В.Гуменний провів низку двосторонніх зустрічей з керівництвом Тимору.

3. Торговельно-економічні співробітництво: у 2015 році торгівельних операцій між Тимором та Україною зафіксовано не було. Двостороннє інвестиційне співробітництво між двома країнами також відсутнє.

4.  Культурно-гуманітарна співпраця: певні перспективи має розвиток двостороннього гуманітарного співробітництва у галузі освіти - направлення тиморських студентів до ВНЗ України.

5.  Наукове та освітнє співробітництво: незважаючи на те, що Тимор-Лешті наразі є одним з найбільших одержувачів міжнародної донорської допомоги, значні поклади енергоресурсів дають підстави прогнозувати, що у найближчій декаді економіка країни переживатиме період інтенсивного розвитку. У цьому зв’язку двосторонні відносини між Україною та Тимор-Лешті у науково-технічній, енергетичній, військово-технічній та освітній галузі мають певні перспективи.

6. Договірно-правова база:

На цей час між Україною та Тимор-Лешті укладено один міжнародний договір.

7.  Українська громада: українська діаспора відсутня.

8. Посольство України в Малайзії (за сумісництвом у Демократичній Республіці Тимор-Лешті)  

http://malaysia.mfa.gov.ua

Туркменістан

1. Визнання України: 20 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 жовтня 1992 року

3. Політичні відносини

Українсько-туркменські відносини характеризуються високим рівнем взаємодії та вельми інтенсивним політичним діалогом на всіх рівнях. У вересні 2011 р. відбувся офіційний візит Президента України в Туркменістан, у березні 2012 р. – державний візит Президента Туркменістану в Україну, в грудні 2012 р. –зустріч президентів двох країн у рамках засідання Ради глав держав СНД, у лютому 2013 р. – державний візит Президента України до Туркменістану.

На постійній основі відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ України  та Туркменістану. Щороку відбувається обмін численними делегаціями на урядовому та відомчому рівнях.

Найважливішими з останніх подій українсько-туркменських відносин стали: робочий візит до Туркменістану Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (03.11.2014 р.); візит заступника Голови Кабінету Міністрів, Міністра закордонних справ Туркменістану Р.О.Мередова до України (26-27.03.2015 р.); четверте засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з економічного і культурно-гуманітарного співробітництва (27.05.2015 р.).

У Верховній Раді України восьмого скликання створено депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Туркменістаном (9 депутатів). Функції координації міжпарламентського співробітництва з Верховною Радою України виконує голова комітету з міжнародних і міжпарламентських зв’язків Меджлісу Туркменістану.

4. Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво

Туркменістан є важливим торговельно-економічним партнером України в регіоні Центральної Азії.

У 2014 році зовнішньоторговельний обіг України з Туркменістаном склав 691,5 млн. дол. США і збільшився на 14,5 млн. дол. США у порівнянні з аналогічним періодом 2013 р. Експорт склав 604,2 млн. дол. США і збільшився на 61,3 млн. дол. США, імпорт – 87,3 млн. дол. США (зменшився на 48,0 млн. дол. США). Позитивне для України сальдо торгівлі – 516,9 млн. дол. США.

За даними Державної служби статистики України, за 6 місяців 2015 року зовнішньоторговельний обіг України з Туркменістаном склав 238,02 млн. дол. США і зменшився на 19,65%. Експорт склав 208,1 млн. дол. США і зменшився на 26,05%; імпорт – 30 млн. дол. США і зменшився на 13,25%. Позитивне сальдо України становило 178,1 млн. дол. США.

Експорт у сфері послуг за 6 місяців 2015 року становив 104,6 млн. дол. США (на 0,4% менше у порівнянні з відповідним періодом 2014 р.). Імпорт склав 26,45 млн. дол. США (94,4%). Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало 78,2 млн. дол. США.

Головними статтями експорту в Туркменістан у 2015 р. була продукція металургійної промисловості, агропромислового комплексу, машинобудування, хімічної промисловості, а також меблі та продовольча продукція.

Імпорт товарів з Туркменістану в Україну в січні-серпні 2015 р. складався в основному з вовни та бавовни, текстилю та нафтопереробної продукції.

Інвестиційна діяльність між двома країнами носить обмежений характер. Станом на серпень 2015 року Туркменістан інвестував в економіку України близько 0,380 млн. дол. США (переробна промисловість - 91,2%, оптова торгівля – 8,8%). Інвестиції з України в економіку Туркменістану практично відсутні.

5.  Культурно-гуманітарна співпраця

Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері між Україною і Туркменістаном здійснюється в рамках діючих двосторонніх угод. Станом на вересень 2013 року підписано 22 договірно-правові документи, що дає можливість розвивати взаємовигідні відносини з Туркменістаном у цій галузі.

У 2011 р. та 2013 р. відбулися Дні культури України в Туркменістані, в рамках яких проводилися виставки художньої голограми «Золота скарбниця України», робіт фотохудожників «Україна сьогодні» та художників петриківського розпису «Петриківка – перлина України».

У 2012 р. в Україні пройшли Дні культури Туркменістану. Візит Президента Туркменістану Г.Бердимухамедова 13-14 березня 2012 р. в Україну супроводжувався великою культурно-мистецькою програмою. В залі Національної опери України відбувся спільний концерт туркменських і українських митців.

Українські митці беруть участь у міжнародній виставці мистецтв, Міжнародному музично-пісенному і фольклорному фестивалі, дитячі творчі колективи - у Міжнародному дитячому фестивалі країн СНД, які на регулярній основі проводяться в Туркменістані.

Українські делегації беруть регулярну участь у щорічній Міжнародній книжковій виставці-ярмарку «Книга – шлях до співпраці та прогресу» та Міжнародній виставці і конференції «Освіта, спорт і туризм в епоху могутності і щастя».

У рамках відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка та 290-річчя туркменського поета та мислителя Махтумкулі Фрагі в Туркменістані видано ілюстрований збірник  творів українського поета туркменською мовою, а в Україні – твори Махтумкулі Фрагі у перекладі українською.

Указом Президента Туркменістану медаллю «Magtymguly Pyragy» (Махтумкулі Фрагі) нагороджено директора Департаменту видавничої справи і преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України О.А.Кононенка та члена Спілки письменників України П.М.Мовчана.

В Україні вийшла у світ фундаментальна наукова праця «Лікарські рослини Туркменістану» Президента Туркменістану Г.Бердимухамедова у перекладі українською мовою.

6. Науково-освітнє співробітництво

Співробітництво між Україною та Туркменістаном в освітянській галузі здійснюється на базі Угоди між Урядом України та Урядом Туркменістану про співробітництво у галузі освіти, укладеній у 2011 році. 

Туркменістан займає одне з провідних місць серед іноземних країн за кількістю студентів, що навчаються в Україні. Станом на 1 січня 2015 р. близько 13 тис. студентів з Туркменістану отримують освіту в ВНЗ України. Діє Рада ректорів ВНЗ України та Туркменістану, друге засідання якої відбулося у травні 2015 року.

З метою  активізації співробітництва між українськими та туркменськими ВНЗ і розширення договірно-правової бази у сфері освіти, наразі опрацьовуються проекти угод про співробітництво між кількома ВНЗ України та Туркменістану.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 125

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво (1994 р.);

Угода про вільну торгівлю (1996 р.);

Угода про сприяння і взаємний захист інвестицій (1999 р.);

Міждержавна Програма торгово-економічного співробітництва між Україною і Туркменістаном на 2012-2015 рр. (2012 р.).

8. Українська громада.

Загальна чисельність етнічних українців, що проживають на території Туркменістану, складає близько 12-14 тис. осіб.

Об’єднання українців на території Туркменістану відсутні. 

9. Посольство України в Туркменістані  

http://turkmenistan.mfa.gov.ua/ua

Республіка Узбекистан

1. Визнання України: 4 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 25 серпня 1992 р.

3. Політичні відносини

За роки незалежності відбулося 4 візити на рівні Президента України в Узбекистан (останній – у 2003 р.) і 6 візитів на рівні Президента Узбекистану в Україну (останній – у 1999 р.).  

У лютому 2007 року відбувся візит в Україну Прем’єр-міністра Узбекистану, у квітні 2007 року – офіційний візит Прем’єр-міністра України до Узбекистану.

Важливим механізмом співробітництва є Спільна українсько-узбецька комісія з всебічного співробітництва, яка провела 7 засідань (останнє у 2007 році у Києві).

У 2012-2013 рр. відбулися офіційні візити міністрів закордонних справ України в Узбекистан, під час яких обговорено стан та перспективи двостороннього співробітництва у різних сферах, підтверджено взаємне прагнення сторін до поглиблення та розширення торговельно-економічного співпраці.

У Верховній Раді України створена депутатська група дружби з Республікою Узбекистан. В Олій Мажлісі Республіки Узбекистан відповідна депутатська група не сформована.

Позиція Узбекистану щодо подій в Україні викладена в заяві МЗС РУз від 4 березня 2014 р., в якій наголошується на необхідності розв’язання ситуації на основі «фундаментальних норм міжнародного права і Статуту ООН».

4. Торговельно-економічні відносини

Згідно з даними Держстату України, за шість місяців 2015 року обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною і Узбекистаном склали 125,7 млн. дол. США та скоротились в порівнянні з аналогічним періодом 2014 р. на 39%. Експорт з України до Республіки Узбекистан склав 94,6 млн. дол. США (зменшення на 44,6%). Імпорт узбецьких товарів та послуг в Україну склав 31,1 млн. дол. США (зменшення на 12,1%). Позитивне для України сальдо торгівлі за цей період склало 63,5 млн. дол. США.

Товарна структура експорту: фармацевтична продукція (21,7%), машинне устаткування (12,7%), папір та картон (12,4%), вироби з чорних металів (8,9%), чорнi метали (5,6%), м’ясо та субпродукти (5,2%), молоко та молочні продукти (4,1%), готові продукти з зерна (2,4%).

Товарна структура імпорту: добрива (34,4%), бавовна (20,8%), цинк і вироби з нього (20,8%), їстівні плоди та горіхи (6,3%), засоби наземного транспорту (3,9%).

Станом на 01.04.2015 р., Узбекистан інвестував в економіку України 870,8 тис. дол. США. Узбецькі інвестиції залучені в галузях транспорту (64,4%), оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (26,3%), будівництва (6,5%).

Станом на 01.04.2015 р., обсяг інвестицій з України в економіку Узбекистану склав 362,9 тис. дол. США. Основний їх обсяг (58,3%) залучено в промисловість.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва залишається одним з важливих напрямів двосторонніх відносин між Україною і Республікою Узбекистан. Договірно-правова база в цій сфері складається з десяти двосторонніх угод, основною з яких є Угода між Україною та Республікою Узбекистан в галузі культури.

З метою розвитку співробітництва у культурній сфері Посольством України в Узбекистані регулярно проводяться культурно-просвітницькі заходи за участі української діаспори.

У Республіці Узбекистан встановлено 2 створених узбецькими майстрами за підтримки української діаспори пам'ятники Тарасу Шевченку (м. Ташкент та м. Зарафшан), що є свідченням дружніх почуттів узбецького народу. Іменем Кобзаря названа одна з центральних вулиць столиці Узбекистану, відновлена українськими будівельниками після землетрусу 1966 року.

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво між Україною і Республікою Узбекистан в галузі науки і освіти здійснюється з врахуванням давніх традицій взаємодії наукових та освітніх установ, наявності чисельної української діаспори.

До перспективних напрямів українсько-узбецької співпраці в гуманітарній сфері належить освіта. Договірно-правова база в освітній сфері включає Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво в галузі освіти та Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту.

У 2014-2015 рр. в Україні навчалося понад 2 тис. узбецьких студентів.

7. Договірно-правова база складається зі 149 угод, з них 57 – міждержавні та міжурядові, 28 – міжвідомчі, 4 – документи, що не набули чинності, 28 – припинили дію, 32 – не мають статусу міжнародних договорів. В консульській сфері укладено 5 двосторонніх договорів.

Ключові документи:

- Договір між Україною та Республікою Узбекистан про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва від 19.02.1998 р.

- Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю від 29.12.1994 р. та Протокол до неї від 25.06.2004 р.

Сторонами опрацьовується низка проектів двосторонніх документів, переважно економічного характеру.

8. Українська громада в Республіці Узбекистан нараховує близько 90 тисяч осіб. Кримськотатарська діаспора, за неофіційними даними, складає близько 40-50 тисяч осіб.

У м. Ташкент та основних регіонах компактного проживання української громади в Узбекистані функціонують 6 українських культурних центрів і один кримськотатарський центр «AVDET». Координує діяльність українських культурних центрів Республіканський український культурний центр «Славутич» (м. Ташкент).

9. Посольство України в Республіці Узбекистан 

http://uzbekistan.mfa.gov.ua/ua

Республіка Філіппіни 

1. Визнання України: 22 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 07 квітня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Незважаючи на відсутність сталого політичного діалогу між Україною та Республікою Філіппіни, між двома країнами налагоджена активна співпраця в рамках міжнародних організацій, зокрема ООН.

4. Торговельно-економічні відносини:

Економіка Філіппін є на сьогодні однією з найбільш динамічних в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та у світі, якій притаманне річне зростання понад 6%, що прогнозується на найближчі роки. Це є результатом політики економічних реформ та боротьби з корупцією, яку проводить Президент Філіппін Акіно.

Здійснюються масштабні інвестиції у розвиток інфраструктури країни, що має сприяти надходженню іноземних інвестицій. Вжито низку антикорупційних заходів, оскільки корупція є серйозною проблемою філіппінської економіки. Це призвело до того, що протягом останніх років міжнародні кредитні рейтинги Філіппін зросли до інвестиційного рівня. Так, протягом 2013 р. «велика трійка» провідних рейтингових агентств – Moody’s, Fitch, Standard & Poors – вперше підвищила суверенні кредитні рейтинги Філіппін до інвестиційного рівня. Динамічно зростають прямі іноземні інвестиції до Філіппін, які становили понад 6 млрд. дол. США приросту у 2014 р., а також і філіппінський експорт - в середньому на рівні 4-6% щорічно.

У Філіппінах сьогодні відбувається процес модернізації збройних сил на основі масштабної 15-річної програми переоснащення ЗС країни, затвердженої у 2012 р. У цьому контексті, на 2016 р. в столиці Філіппін м.Маніла заплановано проведення масштабного ярмарку озброєнь та товарів подвійного призначення «ADAS EXPO 2016» ( Asian Defence, Security & Crisis Management Exhibition). У зв’язку з цим відкриваються можливості участі українських компаній в тендерах збройних сил Філіппін.

Значні інфраструктурні проекти у Філіппінах, висока динаміка розвитку економіки та ринку, а також процеси масштабної модернізації збройних сил країни потребують підвищеної уваги і можуть надати українським компаніям додаткові можливості виходу на філіппінський ринок.

За підсумками 2014 р. український експорт до Філіппін скоротився на 43% через складну ситуацію в Україні. Філіппінський експорт також скоротився, однак, сальдо торгівлі залишається позитивним для України. Двосторонній товарообіг становив 77,4 млн. дол. США.

За підсумками 1 півріччя 2015 р. український експорт до Філіппін збільшився на 50% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року. Філіппінський імпорт в Україну скоротився на 20%. Сальдо торгівлі залишається позитивним на рівні 33 млн. дол. США.

Основними товарними позиціями українського експорту до Республіки Філіппіни є пшениця (у т.ч. суміш пшениці), жито, сталевий прокат, добрива мінеральні та хімічні, молоко та вершки.

Основними статтями філіппінського імпорту до України є електротехнічні вироби та електронні плати, харчові продукти та напої, шини.

Важливим питанням порядку денного українсько-філіппінських торговельно-економічних відносин є укладення міжурядової Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій, а також створення двосторонньої Ділової ради між ТПП України та Філіппін.

7. Договірно-правова база:

З моменту встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Філіппіни укладено 7 договірно-правових документів.

Дата набуття чинності

Назва угоди

  1.  

07.041992 р.

Обмін нотами між Міністерством закордонних справ України і Департаментом закордонних справ Республіки Філіппіни про встановлення дипломатичних відносин

  1.  

17.05.1995 р.

Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Радою з питань морської підготовки Республіки Філіппіни про визнання дипломів (сертифікатів) українських моряків відповідно до вимог Правила I/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 р., з правками 1995 р

  1.  

14.04.1997 р.

Меморандум про співробітництво між Верховною Радою України та Палатою представників Конгресу Республіки Філіппіни

  1.  

09.09.2003 р.

Протокол про політичні консультації між Міністерством закордонних справ України та Департаментом закордонних справ Республіки Філіппіни

  1.  

12.03.2008 р.

Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом Фінансового моніторингу України та Радою з протидії відмиванню коштів (РПВК), Підрозділом фінансової розвідки Республіки Філіппіни у сфері обміну фінансовою інформацією, пов’язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму

  1.  

26.11.2010 р.

Угода між РМ АР Крим та Урядом провінції Себу про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво

  1.  

06.12.2010 р.

Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України при МЗС України та Інститутом дипломатичної служби Республіки Філіппіни

8. Українська громада:

У Республіці Філіппіни відсутня українська діаспора та не мешкають особи, які набули статусу «закордонного українця».

Станом на вересень 2015 року, в Республіці Філіппіни постійно або тимчасово проживають 15 громадян України.

9. Дипломатичні представництва:

Посольство України в Японії (за сумісництвом): http://japan.mfa.gov.ua

Почесне генеральне консульство України в Республіці Філіппіни:

Honorary Consulate General of Ukraine

7th Floor, Basic Petroleum Building

104 Carlos Palanca St., Legaspi Village, Makati City, Philippines 1229

E-mail: ukr.phconsulate@gmail.com

Посольство Республіки Філіппіни в Російській Федерації та в Україні (за сумісництвом): http://www.moscowpe.dfa.gov.ph/

Почесне генеральне консульство Республіки Філіппіни в Україні:

01014, м. Київ, вул. Мічуріна 19А

Тел: (+38 044) 286-62-10

E-mail: phconsulate@list.ru

Демократична Соціалістична Республіка Шрі-ланка

12 лютого 1993 р. Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка визнала незалежність України.

З 2006 р. Послом Шрі-Ланки в Україні (за сумісництвом, резиденція – м.Москва) є Удаянга Віратунга. З 22 серпня 2011 р. Послом України в Шрі-Ланці (за сумісництвом, резиденція – м. Нью-Делі) є Олександр Шевченко.

Двосторонні політичні відносини

29 червня - 3 липня 2010 р. відбувся офіційний візит в Україну Президента Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка М.Раджапакси.

Інші двосторонні контакти:

У березні 1999 р. в Києві перебував Заступник міністра закордонних справ Шрі-Ланки Лакшман Кірієлла. У вересні 2003 р. Л.Кірієлла повторно відвідав Київ в якості Міністра плантацій Шрі-Ланки.

У листопаді 2004 р. відбувся візит до Шрі-Ланки заступника міністра економіки та з питань європейської інтеграції України В.Т.Пятницького.

12-13 вересня 2007 р. відбувся візит в Україну Міністра розвитку експорту і міжнародної торгівлі Шрі-Ланки Г.Л.Пейріса.

4 березня 2008 р. в рамках роботи 7-ї сесії Ради ООН з прав людини у м. Женева (Швейцарія) відбулась зустріч Першого заступника Міністра закордонних справ України В.Д.Хандогія з Міністром з питань попередження катастроф та з прав людини ДСРШЛ  М.Самарасінгхе.

19 червня 2008 р. в Києві відбулись перші українсько-ланкійські політичні консультації, в яких з української сторони приймав участь Заступник міністра закордонних справ О.О.Горін, з ланкійської – Секретар (Перший заступник міністра) Міністерства закордонних справ П.Т.В.Кохона.

Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правову базу двосторонніх відносин між Україною та Шрі-Ланкою складають 7 чинних договорів. На розгляді сторін перебуває 14 проектів двосторонніх угод.

Торговельно-економічне співробітництво

Згідно з даними Держкомстату України, за 9 місяців 2014 року товарообіг між Україною та Шрі-Ланкою склав 35,2 млн. дол. США (зменшення на 32,2% у порівнянні з 2013 р., негативне сальдо для України – 31,5 млн.).

Серед найбільших українських експортерів, що співпрацюють із Шрі-Ланкою слід відзначити ТОВ «Електросталь» та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг».

 Вивчаються питання щодо участі українських компаній в освоєнні нафтового родовища «Маннар», спільних аерокосмічних досліджень покладів вуглеводнів на території Шрі-Ланки, участі у проектах реконструкції ланкійських залізниць.

Гуманітарне співробітництво

У жовтні 2013 р. в рамках візиту Посла Шрі-Ланки в Україні (за сумісництвом) У.Віратунги до Харківської області проведено дні культури Шрі-Ланки в м.Харкові.

Японія

1. Визнання України: 28 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань.

Японія рішуче засудила російську агресію проти України і незаконну окупацію території нашої держави та приєдналася до режиму міжнародних санкцій проти Росії.

Японія є впливовим членом ключових міжнародних організацій, зокрема «Великої сімки», МВФ, ОЕСР, а також залишається перспективним торговельно-економічним партнером як провідний міжнародний кредитор та один з центрів закордонних інвестицій. Це створює сприятливий фундамент для розвитку багатьох векторів співпраці, зокрема у торговельно-економічний, науковій, гуманітарній, освітній та інших сферах.

Японія надає Україні суттєву технічну, грантову та фінансову допомогу як напряму, так і в рамках проектів міжнародних організацій з метою зміцнення демократичних інститутів, проведення адміністративних та економічних реформ, розвитку культури, освіти, медицини, а також інфраструктури в нашій країні.

Динамічно розвиваються політичні контакти між обома державами.

5-6 червня 2015 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.

Підтримується активний діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав. Так, 17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кісіда, а 2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.

Після трагедії на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 р. відносини між Україною та Японією набули нового важливого виміру – започатковано співробітництво по лінії «Фукусіма-Чорнобиль» з обміну досвідом у сфері подолання наслідків на атомних електростанціях.

З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова Ейсуке Морі, 21 депутат). У Верховній Раді України діє група з міжпарламентських зав’язків з Японією (співголови Л.О.Ємець («Народний Фронт»), Б.А.Філатов, 62 депутати).

4. Торговельно-економічні відносини:

Розвиток торговельно-економічних відносин з Японією базується на принципах вільної торгівлі та ринкових відносин з мінімальним державним втручанням (в Японії державних компаній фактично немає).

Український експорт в Японію традиційно має сировинний характер з низьким ступенем переробки. Найбільш перспективною є торговельна співпраця в агропромисловій, металургійній та хімічній галузях. Так, основними експортними позиціями України до Японії є зернові (переважно кукурудза), руди та концентрати залізні, алюміній необроблений, титан (вироби з титану) і феросплави, які складають загалом понад 90% українського експорту до Японії.

Японський імпорт в Україну представлений в основному продукцією машинобудування та високотехнологічних галузей, в якому домінують автотранспортні засоби та запчастини до них (понад 60%). Японські компанії зацікавлені в участі у проектах модернізації енергетичного сектору України, розвитку («розумних») електричних мереж та систем, технологій захисту довкілля, у видобувній та переробній галузях.

Українсько-японська торгівля відзначалася поступовим зростанням з моменту міжнародної фінансової кризи 2008-2009 рр. Однак, в останній рік товарообіг суттєво скоротився у зв’язку, зокрема, з нестабільною ситуацією в Україні.

За підсумками І півріччя 2015 р. двосторонній товарообіг склав 293,3 млн. дол. США. Падіння експорту з України становить 9% відповідно до аналогічного періоду минулого року. Обсяг експорту склав 117 млн. дол. США. У той же час, імпорт з Японії зазначав суттєвого скорочення на 46% і становив 176,3. Через це негативне сальдо торгівлі історично скоротилося до -59,3 млн. дол. США.

У сфері українсько-японських торговельно-економічних відносин існує механізм регулярних спільних засідань Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією при Міністерстві економічного розвитку України та Комітету ділового співробітництва з Україною Японської федерації корпоративного бізнесу «Кейданрен». Під час засідань відбувається обмін інформацією щодо економічної ситуації в Україні та Японії, законодавчих ініціатив, ринкових трендів, а також обговорюються перспективи розвитку двостороннього співробітництва у таких сферах, як енергетика і мінеральні ресурси, енергозбереження та відновлювальні джерела енергії, промисловість, сільське господарство, розвиток та модернізація транспортної інфраструктури.

Важливим пріоритетом співпраці з Японією є запровадження енергозберігаючих та «екологічно-дружніх» технологій у різних секторах економіки України з метою посилення енергетичної безпеки – енергетика, промисловість, муніципальний сектор. Така співпраця здійснюється в рамках Схеми зелених інвестицій відповідно до Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, а також в рамках окремих двосторонніх проектів. Зокрема, з 2014 р. між Україною та Японією розвивається діалог у сфері модернізації українських ТЕС із залученням японських технологій з метою покращення їх продуктивності. Ведуться переговори щодо заміни застарілих блоків ТЕС, що працюють на вугіллі, на нові.

Серед потужних японських компаній, що вже присутні в Україні, слід виділити представництва провідних торговельних домів Японії: «Сумітомо», «Іточу», «Міцуї», «Марубені», «Міцубісі», «Соджіц».

Ключові виставки-ярмарки, які проводяться на щорічній основі в Японії – Міжнародна виставка продуктів харчування та напоїв «FOODEX» та Міжнародний туристичний ярмарок «JATA WTF», які слугують площадкою для виходу підприємств на місцевий та регіональний ринок.

Прямі іноземні інвестиції з Японії в Україну становлять 171 млн. дол. США. Японські інвестиції в Україні головним чином зосереджені у сфері продажу та обслуговування транспортних засобів японського виробництва, виробництва комплектуючих для транспортних засобів, а також у виробництві тютюнової продукції («Джапен Тобако»). Водночас з урахуванням прямих інвестицій філій японських корпорацій, розташованих в Європі, японські інвестиції в економіку України сягають 400 млн. дол. США.

Японські компанії зацікавлені в інвестуванні у виробництва, продукція яких призначена для експорту на ринок Європи та СНД або для використання у кінцевих європейських продуктах. Такий тренд має значні перспективи з приєднанням України до спільного ринку ЄС в рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі Україна-ЄС.

Залучення японських інвестицій у розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури України, а також аграрного сектора, зокрема його матеріально-технічної бази, у т.ч. експортних терміналів, є іншим перспективним напрямом інвестиційної співпраці з Японією.

Важливим поштовхом для розвитку українсько-японської промислово-інвестиційної співпраці та залучення японських інвестицій в економіку України стало підписання Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Японією 5 лютого 2015 р. Угода сприятиме розвитку перспективних напрямів інвестиційного співробітництва, залученню японських капіталовкладень і технологій, зменшенню некомерційних ризиків, що виникають перед іноземними інвесторами.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Співпраця у галузі культури зосереджена на проведенні в Японії культурно-мистецьких заходів за участю як українських, так і японських діячів мистецтва. Щороку в Японії проходять гастролі Національного академічного театру опери та балету ім. Т.Г. Шевченка, Національного симфонічного оркестру. На постійній основі Японію з гастролями відвідують відомі українські музичні та театральні колективи, традиційною є участь українських художників у міжнародних конкурсах, а також різноманітних заходах культурно-мистецького спрямування.

Підтримуються контакти між спорідненими містами - Одесою та Йокогамою (з 1965 р.) і Києвом та Кіото (з 1972 р.).

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співпраця у галузі освіти між Україною та Японією переважно визначається програмами Уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії у специфічній галузі. Японською Фундацією (Japan Foundation) протягом останніх років реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови, зокрема у рамках співпраці з Українсько-японським центром НТУУ КПІ, Київським національним університетом ім.Т.Г.Шевченка та Київським національним лінгвістичним університетом.

У Токіо створена Асоціація україністів Японії на чолі з професором Міжнародного університету Хейсей М.Суедзавою.

Українсько-японська комісія з науково-технічного співробітництва є механізмом інтенсифікації двостороннього діалогу в науково-технологічній сфері та просування спільних дослідницьких проектів, зокрема, в нано-, інформаційних та біотехнологіях, відновлювальній енергії тощо. 1-е (установче) засідання Комісії відбулося у Києві 5 лютого 2006 р. Останнє 3-є засідання пройшло 5-6 грудня 2013 р.

Одним з важливих аспектів співробітництва України з Японією є спільні проекти в аерокосмічній галузі. 24 серпня 2005 року з космодрому Байконур було проведено пуск ракети-носія «Дніпро» із двома японськими космічними апаратами. Власником двох супутників і замовником пуску виступило Японське аерокосмічне агентство (JAXA). Пускові послуги були забезпечені Міжнародною компанією «Космотрас», засновниками якої є українські підприємства ДКБ «Південне», «Південмашзавод» та ВАТ «Хартрон».

На особливу увагу заслуговує започаткування у 2011 році взаємодії з Японією у рамках вивчення та використання українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії - так звана співпраця по лінії «Фукусіма-Чорнобиль».

Україна стала однією з перших країн, що запропонувала Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії на АЕС «Фукусіма-1».

Протягом останніх років з метою вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії Україну відвідала значна кількість японських делегацій (урядових, неурядових, науково-експертних, муніципальної влади, а також представників ЗМІ), а також українські експерти активно здійснювали візити в Японію, у т.ч. до префектури Фукусіма. Головна мета візитів - обмін досвідом щодо подолання наслідків аварій на АЕС, відновлення довкілля після техногенних аварій, а також обговорення можливих дій та механізмів взаємодії між двома країнами по лінії співпраці «Фукусіма-Чорнобиль».

Українські експерти виступали з презентаціями щодо проведення післяаварійних робіт на Чорнобильській АЕС, медичних і сільськогосподарських аспектів наслідків аварії, вирішення проблем дезактивації та реабілітації радіоактивно забруднених територій та протирадіаційного захисту населення, соціально-психологічних аспектів, урядового управління зоною відчуження, діяльності неурядових організацій після Чорнобильської катастрофи, умов проживання населення на забрудненій території, економічних проблем відбудови постраждалого регіону тощо.

18 квітня 2012 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Уперше в світовій практиці дві країни, які постраждали від найбільших у світі аварій на АЕС, заклали правові основи для подальшої співпраці з метою об’єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань і досвіду експертів обох країн у сфері подолання наслідків аварій на АЕС.

У відповідності до положень зазначеної вище Угоди, з 2012 року проводяться засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. На сьогоднішній день проведено два засідання зазначеного Комітету.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів – 50.

Ключові документи:

1. Угоди у формі обміну листами Міністрів закордонних справ України та Японії з питань правонаступництва двох держав стосовно договорів та угод, укладених Японією з колишнім СРСР (23 березня 1995 р.).

2. Меморандум щодо діяльності Українсько-японського комітету зі співробітництва на рівні міністрів закордонних справ (1 липня 2006 р.).

3. Угода про придбання одиниць встановленої кількості за схемою «зелених» інвестицій між Національним агентством екологічних інвестицій України та Організацією розвитку нових видів енергії та промислових технологій, а також – Керівництво для впровадження схеми зелених інвестицій між Урядом України та Урядом Японії (18 березня 2009 р.).

4. Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства (19 січня 2011 р.).

5. Угода між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (набула чинності 30 травня 2012 р.).

6. Угода про сприяння та захист інвестицій між Україною та Японією (підписана 5 лютого 2015 р.; ратифікована Законом України №505-VIIІ від 3 червня 2015 р.).

7. Угода про надання Урядом Японії пільгового кредиту на «Проект реконструкції Бортницької станції аерації» (підписана 6 червня 2015 р., ратифікована ВРУ 2 вересня 2015 р.).

8. Українська громада:

В Японії відсутня організована українська громада. Однак, наразі спостерігається тенденція до зростання кількості громадян України, які тимчасово перебувають в Японії з метою роботи, навчання та у приватних справах.

Станом на вересень 2015 року, за офіційними даними Міграційної служби Японії в країні постійно або тимчасово проживають понад 1600 громадян України.

В Японії активно діє неформальне об’єднання українців «Краяни», метою якого є популяризація України в Японії та допомога у вирішенні культурних проблем тих українців, що перебувають у змішаних шлюбах та хотіли б дати своїм дітям елементи української освіти.

9. Дипломатичні представництва:

Посольство України в Японії: http://japan.mfa.gov.ua,

Посольство Японії в Україні: http://www.ua.emb-japan.go.jp/eng/index.html.

 

МЗС в соціальних мережах

> Всі акаунти в соцмережах