Міністерство закордонних справ України

3, Київ 05:03

Країни Європи

Австрія

1. Визнання України: 15 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

3. Діалог високого рівня  (протягом 2013-2014 рр.) 

12 червня 2013 р. –  двостороння зустріч між Президентом України В.Ф.Януковичем та Федеральним президентом Австрії Г.Фішером в рамках саміту Глав держав Центральної Європи в Братиславі.

21-22 листопада 2013 р. – офіційний візит до Австрії Президента України В.Ф.Януковича.

1 жовтня 2014 р. - робочий візит до України Федерального Канцлера Австрії В.Файманна.

4. Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств (протягом 2013-2014 рр.):

16 січня 2013 р. та 26 квітня 2013 р. – робочі візити до Австрії Міністра закордонних справ України, Діючого Голови ОБСЄ Л.О.Кожари.

10 березня та 30 квітня 2014 р. – робочі візити Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії С.Курца до України в якості Головуючого в КМРЄ.

5-6 травня 2014р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України А.Дещиці для участі у 124-му засіданні Комітету Міністрів  Ради Європи.

24 червня 2014 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ П.А.Клімкіна для участі у Спеціальній сесії Щорічної оглядової наради ОБСЄ з питань безпеки.

15 вересня 2014 р. – робочий візит до України Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії С.Курца.

5.Міжпарламентське співробітництво

За часи новітньої історії відбулася низка офіційних візиті керівників парламентів України та Австрії, зокрема, Голови Верховної Ради О.О.Мороза до Австрії 20-22 квітня 1997 року, Голови Верховної Ради України В.М.Литвина до Австрії 16-17 вересня 2010 року, а також  Президент Національної Ради Австрії Б.Праммер в Україну 4-5 жовтня 2011 року.

В рамках візитів домовлено щодо започаткування безпосередніх контактів між профільними комітетами парламентів обох країн та  міжпарламентської взаємодії на рівні депутатських груп дружби.

Основним механізмом міжпарламентського співробітництва є депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Австрія-Україна, створена 2009 року.

Основними формами діяльності депутатської групи НРА з міжпарламентських зв’язків з Україною є такі: робочі зустрічі голів депутатських груп  та спільні засідання депутатських груп обох парламентів.

6. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-австрійська змішана комісія з питань торговельно-економічних зв‘язків (створена відповідно до ст. 12 Угоди між Україною та Республікою Австрія про двосторонні торговельно-економічні зв’язки від 31 серпня 1993 р.).

Українська частина Комісії є постійно діючим органом, який згідно з покладеними на нього функціями представляє Кабінет
Міністрів України в його відносинах з урядом Австрії.

Основною функцією Комісії є сприяння розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Республікою Австрія для задоволення інтересів та потреб обох країн.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів: 77

Ключові документи: Угода між Урядом України та Федеральним міністерством фінансів Республіки Австрія про надання взаємних експортних гарантій, Угода між Урядом України та Федеральним урядом Республіки Австрія про сприяння та взаємний захист інвестицій.

 8. Торговельно-економічне співробітництво

Протягом 9 місяців 2014 р., порівняно з відповідним періодом 2013 р., обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Австрією скоротився на 13 % та склав $1,2 млрд.

Обсяги українського експорту до Австрії збільшилися на 1 % та склали $565 млн., а обсяги австрійського імпорту до України скоротились на 22 % та склали $625 млн.

Сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами за цей період для України негативне – $61 млн. (торік - $244млн.).

У січні – вересні 2014 р. у структурі експорту товарів з України до Австрії переважали поставки: руди – 62 % ($259 млн.); іграшок – 9 % ($36 млн.); деревини – 7 % ($31 млн.); неблагородних металів – 6 % ($23 млн.), у т.ч.: чорних металів – 2 % ($10 млн.) та виробів з них 2 % ($8 млн.), міді – 1 % ($6 млн.); машин та устаткування – 5 % ($22 млн.).

Основу структури імпорту товарів з України до Австрії складали: хімічна продукція – 33 % ($165 млн.), у т.ч.: фармацевтика – 27 % ($135 млн.); машини та устаткування – 26 % ($129 млн.); папір – 9 % ($45 млн.); неблагородні метали – 9 % ($43 млн.); пластмаси і каучук – 6 % ($29 млн.).

9. Інвестиційне співробітництво

Станом на 01.10.2014 р. за обсягами інвестицій, які надійшли зі 133 країн світу до економіки України, Австрія посідає п’яте місце з обсягом інвестицій у розмірі $2,7 млрд. (5,5 % від загального). Протягом 9 місяців 2014 р. обсяги австрійських інвестицій скоротилися на $503 млн.

Найбільше скорочення австрійських інвестицій спостерігалось на підприємствах сфери фінансової та страхової діяльності – $341 млн., промисловості – $52 млн., оптової та роздрібної торгівлі – $47 млн., адміністративного та допоміжного обслуговування –$17 млн.

На 01.09.2014 р. найбільший обсяг інвестицій з Австрії залучено до наступних видів економічної діяльності:

фінансова та страхова діяльність – $1,8 млрд. (69 % від загального);

промисловість – $313 млн. (12 %);

оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – $197 млн. (7 %).

Станом на 01.10.2014 Україна інвестувала в економіку Австрії $3,9 млн.

10. Українська громада

Загальна чисельність: в Австрії проживає близько 12 тис. осіб українського походження, близько 2 тис. з яких залишаються громадянами України. Чисельність автохтонної української громади становить близько 3 тис. осіб, переважна частина якої зосереджена у Відні (понад 1,5 тис. осіб).

Об’єднання українців: найбільш активною організацією української громади є Австрійсько-українське товариство (АУТ), засноване 9 червня 1992 р. за ініціативи Спілки українських філателістів Австрії. Численним є Греко-католицьке братство ім. Св.Варвари, засноване у 1862 р. парафіянами однойменної української греко-католицької церкви. При Братстві діє церковний хор та українська суботня школа. У Відні функціонує також українська школа за системою Міжнародної української школи (МУШ).

Активними є Товариство української молоді, Освітньо-культурне товариствоім. І.Франка.

Повноцінна діяльність громади потребує постійної фінансової підтримки з боку України, зокрема, у питанні випуску єдиного друкованого органу громади – журналу «Австрійсько-український огляд», а також фінансуванні роботи 2 українських шкіл.

Князівство Андорра 

1. Визнання України: 1991 рік.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 квітня 1996 року.

3. Політичний діалог:

Серед останніх контактів вищих посадових осіб можна назвати візит в Україну 30 березня -1 квітня 2011 року делегації Уряду Князівства Андорра на чолі з Міністром туризму, торгівлі і промисловості К.Б.Масом, проведення зустрічі з Міністром закордонних справ. Україна та Андорра підтримують активне співробітництво в рамках міжнародних організацій.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за І півріччя 2015 року імпорт андоррських послуг, переважно у туристичній галузі, склав 1216,5 тис. дол. США (+2329,5% у порівнянні з відповідним показником 2014 року), експорт українських послуг - 47,7 тис. дол. США (+533,9%). За 2014 рік експорт товарів походженням з Андорри, передусім цукру і кондитерських виробів, склав 21,2 тис. дол. США (-9,5%), імпорт до Андорри - 5,5 тис. дол. США.

5. Культурно-ryманітарна співпраця:

На території Андорри працює Музей мікромініатюр М.Сядристого, який утримується Почесним консулом України Антоніо Зорзано. До анексії Росією АР Крим діти з Андорри відпочивали у таборі Артек на регулярній основі.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 2.

Ключовим документом є Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Князівства Андорра про співробітництво в галузі туризму.

7. Українська громада:

На території Князівства Андорра проживають до 100 громадян України.

Азербайджанська Республіка

1.Визнання України: 6 лютого 1992 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

3.Політичні відносини:

Азербайджанська Республіка посідає важливе місце у зовнішній політиці України, що передусім зумовлено широкими можливостями у налагодженні взаємовигідного співробітництва у політичній, торговельно-економічній, паливно-енергетичній, транспортній сферах. Україна та Азербайджан задекларували стратегічне партнерство у 2008 р.

Найвищим механізмом двосторонньої взаємодії є Рада Президентів України та Азербайджанської Республіки, створена у 2009 р. Останнє Четверте засідання Ради відбулося в м.Київ 18 листопада 2013 р. у рамках офіційного візиту Президента Азербайджану І.Алієва в Україну (17-18 листопада 2013 р.).

Групи з міжпарламентських зв’язків створені як у Верховній Раді України, так і в Міллі Меджлісі Азербайджанської Республіки.

4. Торговельно-економічні відносини:

У 2014 р. двосторонній товарообіг товарів і послуг становив 674,2 млн. дол. США. При цьому експорт склав 592,1 млн. дол. США і зменшився за цей період на 32%, а загальний імпорт з АР в Україну протягом 2014 р. становив 37,82 млн. дол. США і зменшився, у порівнянні з 2013 р., на 50,3%.

За даними Держстатслужби України, у І півріччі 2015 р. у двосторонній торгівлі продовжились негативні тенденції одночасного скорочення як українського експорту, так і азербайджанського імпорту, які спричинили протягом січня-червня 2015 р., порівняно з аналогічним періодом 2014 р., скорочення загального товарообігу між Україною і Азербайджаном на 42,2% або на 140,23 млн. дол. США до 192,32 млн. дол. США.

Сальдо є позитивним та становить 162,84 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво:

Активно розвивається співробітництво між вищими навчальними закладами двох країн. Так, на базі Міжрегіональної академії управління персоналом функціонує Українсько-азербайджанський інститут соціальних наук ім.Гейдара Алієва, що співпрацює з Азербайджанським міжнародним університетом і Бакинським державним університетом (БДУ). БДУ також має сталі контакти з Київським національним технічним університетом, Вінницьким національним технічним університетом, Донецьким державним університетом, Харківським національним університетом ім.В.Каразіна.

6. Договірно-правова база:

Кількість діючих документів: 128 документів.

Ключові документи:

Договір про основи міждержавних відносин України і АР (01.01.92 р.);

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та АР (09.12.92 р.);

Договір між Україною та АР про дружбу, співпрацю і партнерство (16.10.01 р.);

Спільна Декларація про дружбу і стратегічне партнерство між Україною та АР (22 травня 2008 р.), яка проголосила стратегічний характер відносин між двома країнами.

7.Українська громада.

Загальна чисельність, за офіційними даними перепису населення 2009 р., - 21,5 тис. осіб. В АР існують такі національно-культурні організації закордонних українців: «Українська громада в Азербайджані ім.Т.Г.Шевченка» на чолі з О.Ф.Зарічним (зареєстрована у грудні 1997 р.) та «Український конгрес Азербайджану» - Голова І.І.Яковенко (зареєстрована 29.05.2012 р.).

8. Дипломатичне представництво України в Азербайджані:

Посольство України в Азербайджанській Республіці - http://azerbaijan.mfa.gov.ua

Королівство Бельгія

1.      Визнання України: 31 грудня 1991 року

2.      Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року

3.      Політичні відносини:

Україна та Бельгія мають традиційно дружні відносини. Бельгія підтримує Україну в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність та на шляху європейської інтеграції. Бельгія послідовно підтримала всі фази обмежувальних заходів, запроваджених Європейським Союзом по відношенню до РФ. Бельгія виділяє гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам в Україні та бере участь у фінансуванні Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, бельгійські представники працюють у Спільній Моніторинговій Місії ОБСЄ.

Активно розвивається двосторонній політичний діалог. Він здійснюється на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях. Остання зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Бельгії Ш.Мішелем відбулася 27 серпня 2015 року (м.Брюссель), за підсумками якої Прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель відзначив, що Україна та Бельгія знаходяться «на підйомі політичних, дипломатичних та економічних стосунків» і зближуються «з точки зору цінностей».

6 вересня 2015 р.  Міністр закордонних справ П.Клімкін відвідав з робочим візитом Брюссель, в рамках якого відбулася його зустріч з Віце-прем’єр-міністром/Міністром закордонних справ Бельгії Д.Рейндерсом. 8 грудня 2014 р. Віце-прем’єр-міністр/Міністр закордонних справ Бельгії Д.Рейндерс здійснив робочий візит в Україну – перший у статусі Голови Комітету Міністрів Ради Європи.

В рамках практики, запровадженої з 2010 року, 14 липня 2015 року відбулися політичні консультації на рівні політичних директорів МЗС України, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів. 24 лютого 2015 р. у рамках візиту Голови ВРУ В.Гройсмана до Брюсселя відбулася його зустріч з Головою Палати представників Бельгії З.Браке. У бельгійському федеральному парламенті функціонує Група дружби Бельгія-Україна у складі 9 депутатів (Голова – Ж.Дальмань, центристська франкомовна партія «Гуманістично-демократичний центр»).  6 липня 2015 року у Верховній Раді України сформовано депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Королівством Бельгія (співголови – М.Найєм, фракція партії БПП та О.Сотник, фракція партії «Об’єднання «Самопоміч»). Україна та Бельгія є учасниками й активно співпрацюють у рамках Спільної слідчої групи щодо катастрофи МН17.

4. Торгівельно-економічні відносини:

За даними Держстату України, за підсумками 2014 р. експорт українських товарів до Бельгії збільшився порівняно з відповідним періодом 2013 р. на 6,0%, та склав 425,23 млн. дол. США, імпорт товарів з Бельгії зменшився на 20,0% та склав 553,26 млн. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами за підсумками 2014 р. склало 128,03 млн. дол. США.

За підсумками 2014 р. експорт українських послуг до Бельгії зменшився порівняно з відповідним періодом 2013 р. на 77,7%, та склав 73,09 млн. дол. США, імпорт послуг з Бельгії зменшився на 31,2% та склав 56,40 млн. дол. США.  Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі послугами за підсумками 2014 р.  склало 16,69 млн. дол. США.

За підсумками І півріччя 2015 р. експорт українських товарів до Бельгії зменшився порівняно з відповідним періодом 2014 р. на 55,7%, та склав 88,6 млн. дол. США, імпорт товарів з Бельгії зменшився на 31,6% та склав 178,0 млн. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами за І півріччя 2015 р. склало 89,4 млн. дол. США.

За підсумками І півріччя 2015 р. експорт українських послуг до Бельгії зменшився порівняно з відповідним періодом 2014 р. на 46,9%, та склав 23,2 млн. дол. США, імпорт послуг з Бельгії зменшився на 7,8% та склав 25,5 млн. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі послугами за підсумками І кварталу 2015 р. склало 2,3 млн. дол. США.

Основними товарами, що експортуються, є зернові культури; насiння і плоди олійних рослин, палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; продукти неорганiчної хімії; чорні метали; текстильний одяг; деревина і вироби з неї. Основними товарами, що імпортуються, є фармацевтична продукція; пластмаси, полімерні матеріали; засоби наземного транспорту (крім залізничного); хімічна продукція; реактори ядерні, котли, машини; електричні машини; м'ясо; палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки; алкогольні і безалкогольні напої та оцет.

Станом на 01.04.2015 бельгійські інвестиції в українську економіку становили 99,2 млн. дол. США, що складає 0,2 % від загального обсягу інвестицій, залучених до української економіки.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Двостороннє українсько-бельгійське співробітництво в культурно-гуманітарній сфері здійснюється в рамках «Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, Регіоном Брюссель-Столиця Бельгії» від 23 квітня 1997 р., який набув чинності 10 грудня 2000 р.

У Бельгії активно діють громадські організації українців, серед яких варто відзначити «Об’єднання українок Бельгії», «Товариство українців Бельгії» (ТУБ), адміністрації української школи Брюсселя ім. Князя Ярослава Мудрого, українських шкіл Антверпену та Льєжу, асоціації «Барвінок», «Калина», «Едельвейс», «Свята Софія», а також новостворені організації «Promote Ukraine» та «Bridge EU-Ukraine».

За сприяння українських організацій Бельгії активно проводиться робота з популяризації української культури; відзначення національних і релігійних свят та важливих подій в історії українського народу; організації благодійних заходів в Брюсселі на користь України, виступів українських митців, художніх виставок, зустрічей з популярними українськими письменниками, журналістами, політиками та культурними діячами; всебічного розвитку двосторонніх відносин між Україною і Бельгією в культурно-гуманітарній сфері.

2014-2015 рр. у Бельгії характеризуються активною діяльністю волонтерських осередків з числа студентів, лікарів, пенсіонерів, небайдужих до долі України іноземців.

Існує також співпраця в рамках побратимства міст та регіонів та університетів.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Бельгію об’єднує також мережа міжуніверситетських партнерств, найвагомішими є партнерства між такими навчальними закладами:

-       Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Антверпенським університетом;

-      Українським національним аграрним університетом та Гентським університетом;

-      Полтавським національним технічним університетом та університетом м. Монс;

-      Кременчуцьким політехнічним університетом та університетом м. Монс; 

-      Полтавською державною аграрною академією та університетом м. Монс.

-      Київським училищем естрадно-циркового мистецтва та Брюссельською вищою школою циркового мистецтва.

За підтримки Адміністрації зовнішніх зносин Валлонії та Брюсселя (WBI) починаючи з 2010 р. українські дипломати мають можливість щорічно брати участь у програмі з вивчення французької мови у сфері міжнародних відносин в університеті м. Монс.

Існує багаторічний досвід співробітництва між учбовими закладами міст-побратимів Донецька і Шарлеруа, у рамках якого українські школярі мають можливість вивчати французьку мову. 

7. Договірно-правова база:

Правову основу у сфері консульських зносин між Україною та Бельгією складають:

-  Віденська конвенція про консульські зносини від 1963 р.;

-  Угода між Урядом України і Урядом Королівства Бельгія про повітряне сполучення  від 20.05.1996 р.;

-  Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Генеральним директоратом морського транспорту федеральної громадської служби мобільності та транспорту Королівства Бельгія про визнання дипломів (сертифікатів) членів екіпажів морських суден від 12.03.2004 р.;

-  Угода про взаємну адміністративну допомогу в митних справах між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Бельгія від 01.08.2007 р.;

-  Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р.;

-  Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб від 18.06.2007 р.;

-  Угода між Міністерством праці та соціальної політики України і Федеральною державною службою соціального забезпечення Бельгії про співробітництво у сфері соціального забезпечення від 16.10.2009 р.

8. Українська громада:

Основними осередками українства Бельгії є Брюссель та околиці, Антверпен, Льєж, Монс, Гент, Генк, Шарлеруа, Намюр, Ля Люм’єр, українці також проживають у Брюгге, Остенде та Турне.

Важливу роль у збереженні національно-культурної самобутності українців Бельгії традиційно відіграє Українська Автокефальна Православна церква та Українська Греко-Католицька церква, які мають фінансову підтримку від бельгійської влади. Разом з парафіями цих українських конфесій організовується відзначення важливих дат в історії українського народу. У Бельгії діє три українські недільні школи у Брюсселі та Антверпені, а також класи української мови та літератури у м. Льєж.

Українська етнічна група у Бельгії є наймеш чисельною. Вона нараховує 114 осіб громадян Бельгії та 4350 громадян України, які мають дозвіл на проживання.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Бельгії (за сумісництвом в Люксембурзі) http://belgium.mfa.gov.ua/ua

Представництво України при Європейському Союзі http://ukraine-eu.mfa.gov.ua/ua

Місія України при НАТО http://nato.mfa.gov.ua/ua

 

Боснія і Герцеговина

1. Визнання України: 1 січня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1993 року.

3. Політичні відносини:

Політичні відносини України і Словацької Республіки є історично добросусідськими, дружніми й характеризуються високим рівнем взаємодії. Словаччина виступає за вільний вибір Україною напрямку свого розвитку, її незалежність і територіальну цілісність. Логіка розвитку та зміст двосторонніх українсько-словацьких взаємин спрямовані на підтримку поступового входження нашої країни до європейського простору. За відсутності проблемних питань політичного характеру на перший план виходить розв’язання практичних аспектів, а також питань, пов’язаних з використанням набутого Словаччиною інтеграційного досвіду з метою прискорення практичної реалізації курсу України на європейську інтеграцію. Між державами існує динамічний політичний діалог, у т.ч. на найвищому рівні.

Політичний діалог

6.02.2015 р. робочий візит в Україну здійснив Премʼєр-міністр СР Р.Фіцо. Візит сприяв практичній співпраці Києва та Братислави у сфері євроінтеграції, посиленню взаємодії у торговельно-економічній та енергетичній галузях, активізації діалогу з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

20-21.05.2015 р. офіційний візит в Україну здійснив Президент СР А.Кіска. Візит підтвердив солідарність СР з Україною у відстоюванні суверенітету та територіальної цілісності, готовність і надалі надавати допомогу нашій державі, засвідчив послідовну підтримку України на шляху європейської інтеграції, готовність надавати підтримку у галузях, які є найбільш пріоритетними. Сторони підтвердили взаємну зацікавленість у нарощуванні економічного та інвестиційного співробітництва; готовність продовжувати залучення України до співпраці у рамках Вишеградської групи у контексті реалізації реформ.

15.05.2015 р. робочий візит до СР (м. Братислава) здійснив Міністр закордонних справ України П.Клімкін. Під час візиту словацька сторона підтвердила підтримку європейських устремлінь України.

10.09.2015 р. робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до Словацької Республіки. Під час візиту прийнято принципове політичне рішення щодо збільшення реверсних поставок європейського газу в Україну територією СР з використанням існуючого газогону Вояни-Ужгород.

Міжпарламентські зв’язки:

Активно працює Група дружби Національної Ради Словацької Республіки з Україною (голова М.Крайкович, 44 депутати), заснована у 2005 р., а також Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Словацькою Республікою (співголова Д.Андрієвський, 31 депутат), створена 26.02.2015 р.

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та СР склали 1 млрд. 183,9 млн. доларів США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 239,1 млн. доларів США.

Обсяг взаємної торгівлі товарами за 2014 р. склав 1 млрд. 97,4 млн. доларів США, у т.ч. експорт з України до СР - 670,6 млн. дол. США (зменшення на 10,3%); імпорт (з СР в Україну) – 426,8 млн. дол. США (зниження - на 34,6%). Позитивне для України сальдо становить 243,8 млн. дол. США.

Обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та СР за 2014 р. склав 86,5 млн. дол. США. Зокрема, експорт послуг з України до СР склав  40,9 млн. дол. США, зменшення становило 18,4%; імпорт послуг (з СР в Україну) становив 45,6 млн. дол. США, збільшення склало 148,1%. Негативне для України сальдо становить 4,7 млн. дол. США.

З початку 2015 р. діє Словацько-українська торгова палата: http://suok.info/

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Традиційним стало здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості. 25 жовтня 2013 р. в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.        

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво у науково-технічній сфері здійснюється згідно з укладеними двосторонніми документами. Практична співпраця у зазначеній сфері здійснюється Спільним комітетом з питань науково-технічного співробітництва, завдання якого полягає у визначенні пріоритетних сфер співробітництва. 17.12.2013 р. між українською і словацькою сторонами було ухвалено 6 спільних проектів у науково-технічній сфері для їх реалізації обома сторонами протягом 2014-2015 рр.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено більше 30 угод. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу. В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 95.

Кількість чинних документів у консульській сфері – 4.

8. Українська громада

Загальна чисельність: близько 7,5 тис. громадян, або 0,1 % населення СР (згідно з останнім переписом населення 2011 року).

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців СР (СРУСР), голова - Петро Сокол; Союз скаутів «Пласт» українсько-русиньскої молоді у Словаччині, голова - Левко Довгович; Координаційний комітет реоптантів в Словацькій Республіці, голова – Марія Долінська; Словацько-українське товариство, голова - Антон Новак; Словацько-українська ініціатива, голова Людмила Велбицька.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Словаччині:  http://slovakia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Білорусь

Встановлення дипломатичних відносин: 27 грудня 1991 р.

Діалог високого рівня:

29 березня 2014 р. Виконуючий обов’язки Президента України О.В.Турчинов відвідав Республіку Білорусь для зустрічі з Президентом О.Г.Лукашенком у м. Гомель.

7 червня 2014 р. Президент Білорусі О.Г.Лукашенко здійснив робочий візит в Україну для участі в інавгурації Президента України П.О.Порошенка;

26 серпня 2014 року Президент України П.О.Порошенко відвідав з робочим візитом Республіку Білорусь, де взяв участь у переговорах лідерів України, країн Митного союзу та представників ЄС.

21 грудня 2014 року Президент Білорусі О.Г.Лукашенко відвідав Україну з робочим візитом.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

13 листопада 2013 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ України та Республіки Білорусь у рамках офіційної церемонії відкриття першого прикордонного знаку на українсько-білоруському державному кордоні (с. Сеньківка, Чернігівська  обл.).

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

- Міжурядова українсько-білоруська змішана комісія з питань торговельно-економічного співробітництва cтворена в червні 2000 року.  За час діяльності Комісії відбулося 22 засідання. Останнє – 22 травня 2013 року.

- Міжурядова українсько-білоруська комісія з питань військово-технічного співробітництва. Останнє 5-е засідання відбулося 27-28 лютого 2013 року в Києві.

- Міжурядова українсько-білоруська комісія з питань науково-технічного співробітництва. Останнє 9-е засідання відбулося 25-го квітня 2011 року.

Договірно-правова база:

Загальна кількість підписаних договірно-правових документів між Україною та Республікою Білорусь – 206.

Ключові документи: Договір між Україною і Республікою Білорусь про дружбу, добросусідство та співробітництво (06.08.1997 р.) Договір про державний кордон між Україною та Республікою Білорусь (12.05.1997 р.), Консульська конвенція між Україною та Республікою Білорусь (20.01.2009 р.).

Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Державної служби статистики України, у 2014 році зовнішньоторговельний обіг товарами та послугами між Україною та Республікою Білорусь склав 5868,42 млн. дол.США  при негативному для України торговельному сальдо 2439,42 млн. дол. США.

Експорт товарів та послуг становив 1714,5 млн. дол. США, імпорт – 4153,92 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво:

Станом на 01.01.2015 р. громадянами України інвестовано в економіку Білорусі 3791,7 тис. дол. США, що становить 0,1 % від загального обсягу українських інвестицій.

Республіка Білорусь інвестувала за цей період 34052 тис. дол. США, що становить 0,1 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Українська меншина:

Загальна чисельність: Орієнтовно 158,7 тисяч осіб, що складає 1,7 % всього населення Білорусі (третє місце після росіян і поляків).

Українські громадські організації: Білоруське громадське об’єднання українців «Ватра», Мінське культурно-просвітницьке товариство «Центр української культури «Січ», Гродненське культурно-просвітницьке товариство «Барвінок», Українська науково-педагогічна спілка «Берегиня», Молодіжне громадське об’єднання «Українське музичне товариство».

З 2008 року у складі Посольства працює Культурний інформаційний центр.

Республіка Болгарія

1.Визнання України: 5 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин:13 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Болгарія активно підтримує порядок денний в діалозі Україна-ЄС. Вона була четвертою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію. Софія також підтримує виконання Плану дій щодо візової лібералізації для українських громадян. Вона сигналізує про готовність ділитися досвідом і надавати експертну допомогу Україні в імплементації Угоди про асоціацію.

16 лютого 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Республіки Болгарія, де проведено переговори з Міністром закордонних справ РБ Д.Мітовим, а також зустрічі з Головою Народних Зборів РБ Ц.Цачевою та Прем’єр-міністром РБ Б.Борисовим.

5-6 липня 2015 р. відбувся спільний робочий візит Міністрів закордонних справ України і Болгарії П.Клімкіна та Д.Мітова в Одеську область з метою ознайомлення зі станом забезпечення прав болгарської національної меншини, а також вжиття практичних кроків для активізації українсько-болгарських відносин.

7-8 липня 2015 р. відбувся офіційний візит Президента Республіки Болгарія Р.Плевнелієва в Україну.

Група ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Болгарією була сформована 15 червня 2015 р. у складі 15 депутатів. Керівник групи - А.Кіссе.

У квітні 2015 р. в НЗ РБ 43-го скликання сформовано парламентську групу дружби з Україною у складі 21 депутата на чолі з А.Атанасовим.

4.Торговельно-економічне співробітництво:

Болгарія є важливим торговельно-економічним партнером нашої держави в Балканському регіоні.

За даними Держкомстату України, у 2014 р. обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами зменшився на 10,7% у порівнянні з 2013 р. і склав 849,5 млн. дол. США. Експорт товарів і послуг з України становив 589,7 млн. (-7,4%), імпорт з Болгарії: 259,8 млн. (-17,6%), позитивне для України торговельне сальдо:  329,9 млн.

Обсяг торгівлі товарами у 2014 р. склав 789 млн. дол. (-11,2%). Експорт з України зменшився на 6,6% до 550,6 млн., імпорт скоротився на 20,3% до 238,3 млн., позитивне для України сальдо склало 312,25 млн.

Обсяг торгівлі послугами у 2014 р. склав 60,5 млн. дол. (- 4% у порівнянні з 2013 р.). Український експорт зменшився на 15,7% до 39,1 млн., а болгарський експорт зріс на 23,9% до 21,4 млн. Позитивне для України сальдо склало 17,7 млн. дол. У першому кварталі 2015 р. експорт послуг з України зменшився на 60,5% до 5,6 млн., а імпорт збільшився на 77,7% до 4,8 млн.

Основні статті експорту: чорні метали та вироби з них, добрива, механічне обладнання, машини та механізми.

Основні статті імпорту: лікарські засоби, нафтопродукти, косметична продукція, пластмасові та пакувальні матеріали, тютюнова сировина.

Інвестиційне співробітництво:

За даними Держкомстату України, станом на 1 квітня 2015 р. обсяг болгарських інвестицій (акціонерний капітал) в українську економіку склав 34,6 млн. дол. США (зростання на 57% з початку року). Данні щодо українських інвестицій в болгарську економіку є конфіденційною інформацією. Втім, дані офіційної статистики не відображають реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки переважна частка інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни. В цілому, болгарські інвестиції в Україні спрямовані у хімічну і фармацевтичну промисловості, компанії, що займаються операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну сферу, харчово-переробну промисловість. Українські інвестиції в РБ - металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю.

5.Договірно-правова база:

Договірно-правова база налічує 94 міжнародних документа. Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Болгарія (5 жовтня 1992 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РБ про економічне співробітництво (27 листопада 2007 р.).

6.Українська громада:

Загальна чисельність: за офіційними даними, українська меншина в Болгарії налічує близько 1780 осіб (майже стільки ж незареєстрованих), які здебільшого проживають у великих містах (Софія, Варна, Бургас, Плевен, Добрич).

Об’єднання українців: в РБ офіційно зареєстровано Спілку українських організацій „Мати Україна”, до складу якої увійшли такі організації:  Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна”, Товариства „Черноморіє”, „Діаспора-Україна”, „Добруджа-Україна”, „Український дім”, „Пловдів”, Фундація „Світ для дітей”. При цьому Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна” є членом Європейського конгресу українців.

7. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Болгарія –  http://bulgaria.mfa.gov.ua/ua

Святий Престол (Ватикан)

Визнання України: січень 1992 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 8 лютого 1992 р.

Політичні відносини.

Політичні відносини між Україною та Святим Престолом на сьогодні є достатньо динамічними. Їх потенціал використовується ефективно, зростає кількість практичних заходів у рамках двосторонньої співпраці.     

Принципово важливим досягненням двосторонніх відносин за останні роки стала висока оцінка Ватиканом ролі та місця України у Європі. З урахування специфіки своєї діяльності, Святий Престол надає послідовну підтримку євроінтеграційним прагненням нашої держави, а також цілісності та суверенітету України.

Хронологія останніх подій у контексті двостороннього політичного діалогу на найвищому та високому рівнях:

18-19 березня 2013 р. – візит до Ватикану Віце-прем’єр-міністра України з метою участі в урочистій церемонії інтронізації Папи Римського Франциска.

24 жовтня 2013 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України.

4-6 грудня 2013 р. – робочий візит Секретаря з міждержавних відносин (Глави зовнішньополітичного відомства) Ватикану Д.Мамберті в Україну.

25-27 квітня 2014 р. – візит до Ватикану делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

9-12 грудня 2014 р. – візит в Україну Папського посланця кардинала К.Шенборна, в ході якого відбулася зустріч з Прем’єр-міністром України А.Яценюком.

26-27 травня 2015 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

По лінії міжцерковної співпраці:

5-12 червня 2013 р. – візит в Україну Голови Папської ради з питань християнської єдності кардинала К.Коха;

17-18 серпня 2013 р. – візит в Україну Спеціального представника Папи Римського кардинала Андрюса Юзаса Бачкіса, вислуженого архієпископа Вільнюса;

16-22 липня 2014 р. – візит в Україну голови Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископа П’єро Маріні на запрошення Голови Конференції Римо-Католицького Єпископату України архієпископа-митрополита Мечислава Мокшицького.

16-22 лютого 2015 р. – візит українських греко-католицьких та римо-католицьких єпископів до Риму (Visita ad limina Apostolorum).

2-3 липня 2015 р. – візит в Україну (м. Київ) єпископа-помічника Риму, вікарія Спільноти Святого Егідія Маттео Дзуппі з метою участі у акції «Молитва за мир», організованій РКЦ.

Культурно-гуманітарна співпраця.

Українсько-ватиканські відносини протягом останнього часу традиційно характеризуються високим рівнем культурно-гуманітарного співробітництва.

Культурно-гуманітарна сфера тісно переплетена з духовними цінностями, і тому розглядається Папським Престолом як один із головних засобів реалізації його освітніх та місіонерських завдань. У цьому зв’язку, культурно-гуманітарні заходи відіграють роль своєрідного «ключа» до розвитку двостороннього діалогу та встановлення контактів. Зважаючи на вказану специфіку країни перебування, заходи культурно-гуманітарного характеру мають пріоритетне значення. Подібні заходи, як правило, відзначаються своєю багатогранністю і часто мають також значний позитивний резонанс у медіа-просторі, а відтак, сприяють також поширенню відповідного іміджу України у світі. Слід зазначити, що рівень двосторонньої культурно-гуманітарної співпраці завжди отримує високу оцінку в ході зустрічей високопосадовців двох держав.

Протягом останніх років було реалізовано такі масштабні проекти у культурно-гуманітарній сфері:

16 вересня - 3 листопада 2008 р. – міжнародна виставка неолітичної культури «Трипілля–Кукутень: велика цивілізація давньої Європи» (Ватиканський палац «Канчелерія», м. Рим);

2 березня - 9 травня 2010 р. – виставки творів українського іконопису та предметів сакрального мистецтва з фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Львівського національного музею імені Андрея Шептицького під назвою «Золота епоха української ікони: XVI-XVIII століття» (м. Анкона, Італія);

16 грудня 2011 р. – урочистий захід «Українське Різдво у Ватикані», головною подією якого стало встановлення ялинки з українських Карпат на Площі св. Петра у Ватикані;

29 березня 2012 р. – органний концерт у виконанні соліста-органіста, Народного артиста України Володимира Кошуби з нагоди відзначення 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом;

13-15 жовтня 2012 р. – святковий концерт у римському соборі „Santa Maria degli Angeli e dei Martiri” за участі Національної заслуженої академічної капели України «Думка» та всесвітньовідомого композитора Мирослава Скорика з нагоди з нагоди завершення реставраційних робіт в соборі Святої Софії в Римі та 1000-річчя заснування Софійського собору у Києві;

29 травня - 5 липня 2013 р. – виставка «Європейський вимір. Три шедеври класичного мистецтва» у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ) ;

29 листопада 2013 р. – конференція «Християни в регіоні ОБСЄ: стан їхніх релігійних свобод», організована Посольством України при Святому Престолі спільно з Папським Університетом святого Томи Аквінського та за сприяння Українського головування в ОБСЄ;

30 січня - 21 лютого 2015 р. – масштабний культурний проект, в рамках якого в  Україну (м. Львів) було привезено унікальну християнську реліквію - оригінал Нерукотворного образу Христа, з особистої скарбниці Папи Франциска. Святиня перебувала у соборі Св. Юра, де її побачили близько півмільйона осіб.

27 червня – 5 липня 2015 р. – культурно-духовний проект, в рамках якого в Україну прибула освячена копія ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка є одним із найбільш відомих та шанованих образів Богородиці у світі. Ікону благословив особисто Папа Франциск.

Окремо слід згадати про співпрацю зі Святим Престолом по лінії гуманітарної допомоги, насамперед, з організацією «Карітас», яка в нашій державі представлена благодійним фондом «Карітас-Україна». Згадана асоціація з початку анексії Криму та війни на Донбасі надала допомогу понад 120.000 осіб на суму близько 5 млн. дол. США.

Українська громада.

Слід зазначити, що у самому Ватикані громадяни України не проживають, хоча певна кількість наших співвітчизників працюють дипломатами Святого Престолу  у складі Нунціатур.

Разом з тим, багато українців, що перебувають на тривалій основі в Італії і, в більшості, є вихідцями із західних областей України, концентруються переважно навколо греко-католицьких осередків в Римі, якими опікуються священики-українці. Греко-католицьке та римо-католицьке українське священство та церковні громади мають безпосереднє відношення до розвитку зв’язків між Україною та Святим Престолом по церковній лінії. На цій підставі вони є цільовою групою для Посольства в частині роботи з українською громадою.

Характерною особливістю української релігійної громади Риму є також те, що певна частина її представників є громадянами різних країн: США, Канади, Бразилії, Німеччини, Австралії, Чехії та ін. Нерідко, це слугує об’єднуючим чинником у контексті зміцнення робочих контактів з гуманітарних питань Посольства з дипмісіями інших держав, акредитованими при Святому Престолі.

Велика Британія

Визнання України: 31 грудня 1991 року.

Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.

Політичний діалог

Останні контакти високого рівня:

28 січня 2011 р. – зустрічі Президента України з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном та Принцом Ендрю, Герцогом Йоркським у рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

27 липня 2012 р. – зустрічі Прем’єр-міністра з Королевою Єлизаветою ІІ та її двоюрідним братом Принцом Майклом Кентським у ході робочого візиту до Лондона з метою участі в урочистій церемонії відкриття ХХХ літніх Олімпійських Ігор.

2 липня 2013 р. - зустріч Президента України з Принцом Майклом Кентським у рамках реалізації іміджевого проекту перельоту літаків британського Клубу любителів старовинної авіації “Air Squadron” в Україну.

4 липня 2013 р. – зустріч Прем’єр-міністра з Принцом Майклом Кентським у рамках реалізації іміджевого проекту перельоту літаків британського Клубу любителів старовинної авіації “Air Squadron” в Україну.

3 березня 2014 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках його візиту в Україну.

6 березня 2014 р. - зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках Саміту ЄС у Брюсселі.

6 червня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках відзначення 70-ї річниці висадки військ антигітлерівської коаліції у Нормандії у 1944 році.

18 липня 2014 р. – телефонна бесіда Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном.

15 серпня 2014 р. – телефонна бесіда Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном.

30 серпня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках засідання Ради ЄС.

4-5 вересня 2014 р. – Президент П.Порошенко здійснив робочий візит до Великої Британії, де взяв участь у заходах саміту НАТО у м.Ньюпорт (Південний Уельс).

25 вересня 2014 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках 69-ї сесії ГА ООН.

6 жовтня 2014 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з радником Прем’єр-міністра Великої Британії К.Дарроком.

7 жовтня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з радником Прем’єр-міністра Великої Британії К.Дарроком.

27 січня 2015 р. – протокольна зустріч Президента України П.О.Порошенка з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом у рамках заходів з нагоди 70-ї річниці визволення концентраційного табору Аушвіц-Біркенау.

8 лютого 2015 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках 51-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

12 лютого 2015 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках засідання Ради ЄС.

15 лютого 2015 р. – телефонна розмова Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном.

5 березня 2015 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом.

19 травня 2015 р. – телефонна розмова Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном.

22 травня 2015 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках Ризького саміту «Східного партнерства».

15 липня 2015 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.Яценюка з Прем’єр-міністром Д.Кемероном.

Останні контакти по лінії МЗС:

2-3 квітня 2012 р. – зустріч Міністра закордонних справ України з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках його робочого візиту до Великої Британії.

13 травня 2013 р. – зустріч Міністра закордонних справ України з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках його робочого візиту до Великої Британії.

17 вересня 2013 р. – зустріч Міністра закордонних справ України з Державним міністром у справах Європи Форін Офісу Д.Лідінгтоном у рамках його робочого візиту в Україну.

1 квітня 2014 р. – зустріч в.о. Міністра закордонних справ України А.Б.Дещиці з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках засідання Комісії Україна-НАТО у Брюсселі.

3 березня і 7 травня 2014 р. – зустрічі в.о. Міністра закордонних справ України А.Б.Дещиці з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках його візитів в Україну.

23 червня 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності В.Хейгом у рамках засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.

3 липня 2014 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах В.Хейгом.

10 липня 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром Форін Офісу у справах Європи Д.Лідінгтоном.

17 липня 2014 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом.

9-10 грудня 2014 р. - Заступник Міністра закордонних справ України О.Зеркаль в рамках участі у 9-у Українському інвестиційному саміті, провела зустріч з Міністром Великої Британії у справах Європи Д.Лідінгтоном.

14 лютого 2015 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом.

5 березня 2015 р. – зустріч Першого Заступника Міністра закордонних справ Н.Галібаренко з Міністром Форін Офісу з питань Європи Д.Лідінгтоном.

5 березня 2015 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом.

13 травня 2015 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Ф.Хаммондом у рамках засідання КУН на рівні міністрів закордонних справ держав-членів НАТО.

20 липня 2015 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з радником Прем’єр-міністра Великої Британії з питань національної безпеки К.Дерроком.

Міжпарламентське співробітництво

Багатопартійна парламентська група у зв’язках з Україною була створена у Парламенті Великої Британії у січні 1992 р. Основною метою її діяльності є сприяння розвитку двосторонніх відносин. З 2010 по 2015 рр. головою Групи був депутат Парламенту Сполученого королівства Дж.Віттінгдейл. А після виборів 2015 р. головою Групи було обрано британського парламентарія від Консервативної партії сера Джеральда Ховарта, До складу групи увійшли представники Консервативної, Лейбористської та Лейбористської (Кооперативної) партій.

22 вересня 2014 року відбувся візит до Києва делегації депутатів Європарламенту та Парламенту Сполученого Королівства на чолі з Головою багатопартійної парламентської групи дружби з Україною Дж.Віттінгдейлом.

18-20 лютого 2015 року Київ відвідала з візитом делегація британських парламентаріїв-членів Міжпарламентського союзу на чолі з Дж.Віттінгдейлом.

7-10 вересня 2015 року у Лондоні перебувала делегація представників Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 1 півріччя 2015 р. загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Великою Британією становив 1094,7 млн. дол. США.

Торгівля товарами

За даними Держкомстату, за 1 півріччя 2015 р. зовнішньоторговельний обсяг торгівлі товарами між Україною та Великою Британією склав 518,19 млн. дол. США. При цьому український експорт до Великої Британії (ВБ) становив 183,51 млн. дол. США (зменшився на 49,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 р.). У свою чергу, показник імпорту ВБ до України склав 334,68 млн. дол. США (зменшився на 1,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 р.).

Сальдо двосторонньої торгівлі для України було негативним та склало 151,17 млн. дол. США.

Торгівля послугами

За даними Держкомстату, за 1 півріччя 2015 р. зовнішньоторговельний обсяг торгівлі послугами між Україною та Великою Британією становив 576,51 млн. дол. США. При цьому український експорт до Великої Британії становив 273,24 млн. дол. США (зменшився на 20,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 р.). В свою чергу, показник імпорту ВБ до України склав 302,73 млн. дол. США (зменшився на 18,5 % порівняно з аналогічним періодом 2014 р.).

Сальдо двосторонньої торгівлі для України було негативним та склало 29,47 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво

Станом на 01.07.2015 Велика Британія інвестувала в економіку України 2 млрд. 354 млн. дол. США (що становить 5,5% від загальної кількості іноземних інвестицій до України).

Культурно-гуманітарна співпраця

Одним із пріоритетних напрямів культурно-гуманітарного співробітництва є популяризація українського мистецтва у Сполученому Королівстві. Українські співаки та творчі колективи є частими гостями Великої Британії. Уже кілька років поспіль фольклорні танцювальні колективи з України беруть участь у міжнародних музичних фестивалях в Единбурзі (Шотландія)  та  у Ланголені (Уельс).

На постійній основі у художніх галереях Великій Британії відбуваються виставки робіт сучасних українських художників. Картини українських майстрів вже кілька років поспіль представлені на лондонській виставці сучасного світового мистецтва  «Chelsea Art Fair». Проводяться також тематичні фотовиставки українських майстрів.

Договірно-правова база

Між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії укладено 43 двосторонніх міжнародних договори, включаючи 10 двосторонніх міжнародних договорів, укладених у минулому між СРСР і Великою Британією, щодо яких було оформлено правонаступництво у липні 1999 року. Найбільш важливими єДоговір між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії про принципи відносин і співробітництво, Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та Міжурядова угода про сприяння та взаємний захист інвестицій.

Українська громада

Офіційна статистика щодо кількості та соціального складу етнічних українців у Великій Британії відсутня. На думку керівників українських громадських організацій, чисельність української громади сьогодні становить близько 30 тисяч осіб. Здебільшого, це представники першого та другого покоління еміграції після Другої Світової війни. За останні кілька років українська громада Великої Британії збільшилась за рахунок трудових мігрантів третьої (початок 90-х років) та четвертої хвилі (2000-ні роки).

Назвати точну чисельність громадян України, які перебувають у Сполученому Королівстві, неможливо з огляду на відсутність відповідної статистики та методології її визначення, а також відсутності реєстрації при виїзді громадян за межі країни.

Громадяни України, які отримали дозвіл на працевлаштування у Великій Британії, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Сполученого Королівства.

На території Сполученого Королівства існує близько 70 місць компактного проживання українців. Найчисельніші громади у Лондоні, Манчестері, Бредфорді та Ноттінгемі.

Дипломатичні представництва України

Посольство України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії (http://uk.mfa.gov.ua/ua)

Консульство України в Единбурзі (http://uk.mfa.gov.ua/ua)

 

Республіка Вірменія

1. Визнання України: 18 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 25 грудня 1991 р.

3. Політичні відносини.

Вірменія проголосувала проти Резолюції ГА ООН про підтримку територіальної цілісності України №68/262 від 27 березня 2014 року. Це стало причиною призупинення політичного діалогу між двома країнами на високому рівні.

4. Торговельно-економічні відносини.

У 2014 р. товарообіг між Україною та Республікою Вірменія (товари і послуги) становив 210,0 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з 2013 р. на 13,8 млн. дол. США або на 6,1%. Експорт – 188,5 млн. дол. США, порівняно з 2013 р. зменшився на 9,03 млн. дол. США або на 4,6%.  Імпорт - 21,5 млн. дол. США, порівняно з 2013 р. зменшився на 5,77 млн. дол. США або на 21,5%. За 2014 рік сальдо для України склалося позитивним і становило 168,0 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарна співпраця.

У лютому 2013 року підписано Програму співробітництва між міністерствами культури України та Республіки Вірменія на 2013-2017 роки. З нагоди 200-ї річниці з Дня народження Т.Г.Шевченка у травні 2013 року в                   м. Єреван встановлено пам`ятник Великому Кобзарю.

6. Наукове та освітнє співробітництво.

З 2001 року у Вірменії функціонує Єреванський навчально-науковий інститут Тернопільського національного економічного університету.

7. Договірно-правова база.

Кількість чинних документів: 78.

Ключові документи:

- Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республікою Вірменія (14.05.96);

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про вільну торгівлю (07.10.94);

- Угода між Урядом України і Урядом Республіки Вірменія про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень стосовно податків на прибутки і майно (14.05.96);

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія про сприяння та взаємний захист інвестицій (07.10.94).

8. Українська меншина.

Згідно з переписом населення від 2001 року, у Вірменії проживають понад 1500  етнічних українців (за неофіційними даними, – близько 3 тисяч). На сьогодні діючим осередком української громади є Федерація українців Вірменії «Україна», створена у 1995 році. Федерація має свій друкований орган – часопис «Дніпро - Славутич», який виходить раз на місяць українською та вірменською мовами.

9. Посольство України в Республіці Вірменія - http://armenia.mfa.gov.ua/ua

Греція

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Греції мають давні історичні корені і характеризуються високим рівнем співробітництва та взаємодії. Греція, яка головувала в ЄС у першому півріччі 2014р., зайняла активну позицію щодо підтримки України з перших днів Революції гідності, а також щодо незаконної окупації Криму та російської військової агресії на Сході України. Греція послідовно виступає за підтримку територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України, активно підтримує євроінтеграційний курс офіційного Києва та ініціативи української сторони щодо подальшої розбудови відносин з НАТО.

Україна та Греція підтримують всесторонній діалог та політичні контакти на всіх рівнях. Остання зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Греції К.Папуліасом відбулась у рамках заходів в Нормандії             6 червня 2014 року. 22 травня 2015 року в рамках робочого візиту до Риги Президент України П.Порошенко зустрівся з Прем'єр-міністром Греції Алексісом Ципрасом. Позитивною динамікою відзначається розвиток двостроннього політичного діалогу на рівні очільників зовнішньополітичних відомств. З початку 2015 року Міністр закордонних справ України П.Клімкін провів три зустрічі зі своїм грецьким колегою Н.Котзіасом (у січні в Брюсселі, у лютому в Києві та у травні в Анталії).

У Парламенті України існує Група дружби з міжпарламентських зв`язків з Грецькою Республікою, сформована у березні 2015 р. До її складу входить 10 народних депутатів України. Група дружби грецького Парламенту з Україною знаходиться в процесі формування. Попередню групу дружби, до складу якої входило 14 депутатів на чолі з депутатом від партії Нова Демократія Л.Тсавдарідісом, розпущено після Парламентських виборів в Греції у січні 2015р.

Постійна делегація України бере участь у роботі Парламентської Асамблеї Чорноморського економічного співробітництва (ПАЧЕС). Члени української делегації також беруть участь у роботі комітетів ПАЧЕС.

4. Торговельно-економічні відносини: у першому півріччі 2015р. товарообіг товарами та послугами між Україною та Грецькою Республікою склав 204,2 млн.дол.США, скоротившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 16,6 %.

Експорт товарів та послуг з України до Греції знизився на 16,8 % і склав 104,6 млн. дол. США. Водночас імпорт товарів та послуг теж зазнав скорочення на 16,4 % до 99,6 млн. дол. США. Сальдо двосторонньої торгівлі традиційно залишалося позитивним і становило 5,0 млн. дол. США (проти 6,6 млн. дол. США в І півріччі 2014р.).

Найважливішими статтями українського експорту до Греції є: чорні  метали;  насiння та плоди олійних рослин; зернові культури; нафта і продукти її перегонки; їстівні плоди та горіхи; жири та олії тваринного або рослинного походження. Найважливіші статті грецького імпорту: нафта і продукти її перегонки; їстівні плоди та горіхи; фармацевтична продукція; алюміній і вироби з нього; різноманітна хімічна продукція.

Обсяг прямих інвестицій з Греції до України станом на 01.07.2015 року становив 192,8 млн. дол. США.

На двосторонньому рівні працює Міжурядова українсько-грецька робоча група з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва (МСРГ), пріоритетними напрямками діяльності якої є судноплавство, харчова промисловість, сільське господарство, промислове будівництво, транспортна та енергетична інфраструктура, поновлювані джерела енергії (5-те засідання відбулося 13.07.2011р. в Афінах).

Створена та працює Міжвідомча українсько-грецька комісія з питань автомобільних перевезень (останнє засідання відбулося в березні 2013р. в Афінах, попереднє – в жовтні 2011р. в Києві).

5. Культурно-гуманітарне співробітництво між Грецією та Україною

Базовими документами, у рамках яких здійснюється українсько-грецьке співробітництво у культурно-гуманітарній та освітній сферах, є Угода між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про співробітництво у галузі культури, освіти і науки (укладена 11.11.1996 р.) та трирічна Програма про співробітництво у галузі культури, освіти та науки (укладена 22.04.2002 р., автоматично оновлюється на наступні періоди). На виконання зазначених документів щорічно між двома країнами здійснюються численні обміни у сфері культури і освіти. Суттєвою є співпраця у рамках побратимства міст і регіонів (укладено 15 угод). Важливим чинником взаємовигідного співробітництва двох країн і запорукою їх дружніх відносин є чисельна грецька меншина України (понад 100 тис. осіб) та українська громада Греції (близько 30 тис. осіб). Плідному культурному обміну сприяє також діяльність Культурно-інформаційного центру у складі Посольства України в Афінах (відкрито у 2008 р.) та Філії Грецького фонду культури (відкрито у м. Одеса у 1994р.).

6. Наукове та освітнє співробітництво

На освітньому та науковому напрямах активно реалізується потенціал українсько-грецького співробітництва в галузі вищої освіти. На сьогодні укладено та виконується понад 20 прямих угод про співробітництво між ВНЗ України та Греції. Багаторічна співпраця об’єднує Київський національний університет, Національний авіаційний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Харківський національний університет, Харківський політехнічний університет, Харківську національну юридичну академію, Одеський національний морський університет, Тернопільську академію народного господарства, Маріупольський державний університет з університетами Афін, Салонік, Патри та Яніни. Вищі навчальні заклади України і Греції співпрацюють в рамках програми Європейського Союзу «TEMPUS-TACIS». В Афінському національному університеті, на Відділенні слов’янських мов, починаючи з 2009 року викладається українська мова. Провідні університети Греції щорічно надають стипендії для участі українських студентів та молодих науковців у літніх школах з новогрецької мови і культури.

Наукове співробітництво здійснюється також у рамках Угоди про співробітництво між Державною архівною службою України та Генеральним архівом Грецької Республіки (укладена 30.05.2011 р.). Здійснюється робота щодо розширення співробітництва у науково-технічній сфері. У 2015р. відбулися візит в Україну президента найбільшого приватного дослідницького центра Греції «Демокрітос» (березень), та керівника українського Центру перспективних технологій (травень – червень), в рамках якого було проведено переговори з представниками урядових та ділових кіл Греції щодо можливостей використання перспективних українських технологій та реалізації спільних проектів у вибраних галузях, здійснено презентацію вітчизняного науково-технічного потенціалу. Досягнуто домовленостей щодо розвитку співпраці та реалізації проектів у сфері консалтингу, туризму, медицини, здійснення спільних досліджень та випуску нових медичних препаратів, реалізації спільних інноваційних програм а також проектів у сферах екології, безпеки, проведення спільних міжнародних заходів наукового характеру.

7. Договірно-правова база складається з 44-х чинних документів.

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (01.07.98), Угода про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (15.01.92), Угода про військове співробітництво (06.10.97), Угода про співробітництво в галузі культури, освіти і науки (11.11.96), Договір про правову допомогу у цивільних справах (27.01.07), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (04.12.96), Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (26.09.03), Угода про взаємну охорону секретної інформації у сфері оборони (16.10.12), Угода про повітряне сполучення (19.04.13), Протокол з консульських відносин між Урядом України і Урядом Грецької Республіки (15.12.97).

8. Українська громада. Українська громада Греції нараховує близько 30 тис. осіб, більшість з яких (близько 25 тис. осіб) становлять представники тимчасової трудової міграції.  Основними осередками українства є мм. Афіни, Салоніки та Патра, а також о-ви Крит і Родос. У Греції існують 6 українських громадських об’єднань, а також один ініціативний волонтерський рух та одна ініціативна молодіжна група. При трьох українських об’єднаннях, зокрема Товаристві Української діаспори «Українсько-Грецька Думка», Культурно-освітньому центрі «Берегиня» та Центрі збереження і розвитку української культурної спадщини «Трембіта» - діють українські суботні школи, які співпрацюють з Міжнародною українською школою Міністерства освіти і науки України. При громадському об’єднанні «Асоціація українців Греції «Український журавлиний край» діють Український культурний центр та Українська бібліотека імені Б.-І.Антонича.

При Посольстві України в Грецькій Республіці діє також Громадська рада голів українських організацій та активістів української громади Греції.

Грузія

1.Визнання України: 5 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин:13 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Болгарія активно підтримує порядок денний в діалозі Україна-ЄС. Вона була четвертою країною-членом ЄС, яка ратифікувала Угоду про асоціацію. Софія також підтримує виконання Плану дій щодо візової лібералізації для українських громадян. Вона сигналізує про готовність ділитися досвідом і надавати експертну допомогу Україні в імплементації Угоди про асоціацію.

16 лютого 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Республіки Болгарія, де проведено переговори з Міністром закордонних справ РБ Д.Мітовим, а також зустрічі з Головою Народних Зборів РБ Ц.Цачевою та Прем’єр-міністром РБ Б.Борисовим.

5-6 липня 2015 р. відбувся спільний робочий візит Міністрів закордонних справ України і Болгарії П.Клімкіна та Д.Мітова в Одеську область з метою ознайомлення зі станом забезпечення прав болгарської національної меншини, а також вжиття практичних кроків для активізації українсько-болгарських відносин.

7-8 липня 2015 р. відбувся офіційний візит Президента Республіки Болгарія Р.Плевнелієва в Україну.

Група ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Болгарією була сформована 15 червня 2015 р. у складі 15 депутатів. Керівник групи - А.Кіссе.

У квітні 2015 р. в НЗ РБ 43-го скликання сформовано парламентську групу дружби з Україною у складі 21 депутата на чолі з А.Атанасовим.

4.Торговельно-економічне співробітництво:

Болгарія є важливим торговельно-економічним партнером нашої держави в Балканському регіоні.

За даними Держкомстату України, у 2014 р. обсяг взаємної торгівлі товарами і послугами зменшився на 10,7% у порівнянні з 2013 р. і склав 849,5 млн. дол. США. Експорт товарів і послуг з України становив 589,7 млн. (-7,4%), імпорт з Болгарії: 259,8 млн. (-17,6%), позитивне для України торговельне сальдо:  329,9 млн.

Обсяг торгівлі товарами у 2014 р. склав 789 млн. дол. (-11,2%). Експорт з України зменшився на 6,6% до 550,6 млн., імпорт скоротився на 20,3% до 238,3 млн., позитивне для України сальдо склало 312,25 млн.

Обсяг торгівлі послугами у 2014 р. склав 60,5 млн. дол. (- 4% у порівнянні з 2013 р.). Український експорт зменшився на 15,7% до 39,1 млн., а болгарський експорт зріс на 23,9% до 21,4 млн. Позитивне для України сальдо склало 17,7 млн. дол. У першому кварталі 2015 р. експорт послуг з України зменшився на 60,5% до 5,6 млн., а імпорт збільшився на 77,7% до 4,8 млн.

Основні статті експорту: чорні метали та вироби з них, добрива, механічне обладнання, машини та механізми.

Основні статті імпорту: лікарські засоби, нафтопродукти, косметична продукція, пластмасові та пакувальні матеріали, тютюнова сировина.

Інвестиційне співробітництво:

За даними Держкомстату України, станом на 1 квітня 2015 р. обсяг болгарських інвестицій (акціонерний капітал) в українську економіку склав 34,6 млн. дол. США (зростання на 57% з початку року). Данні щодо українських інвестицій в болгарську економіку є конфіденційною інформацією. Втім, дані офіційної статистики не відображають реального стану інвестиційного співробітництва, оскільки переважна частка інвестицій здійснюється болгарськими та українськими компаніями через треті країни. В цілому, болгарські інвестиції в Україні спрямовані у хімічну і фармацевтичну промисловості, компанії, що займаються операціями з нерухомістю, транспортно-логістичну сферу, харчово-переробну промисловість. Українські інвестиції в РБ - металургійний сектор, туристичний бізнес, будівництво та торгівлю нерухомістю.

5.Договірно-правова база:

Договірно-правова база налічує 94 міжнародних документа. Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Болгарія (5 жовтня 1992 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РБ про економічне співробітництво (27 листопада 2007 р.).

6.Українська громада:

Загальна чисельність: за офіційними даними, українська меншина в Болгарії налічує близько 1780 осіб (майже стільки ж незареєстрованих), які здебільшого проживають у великих містах (Софія, Варна, Бургас, Плевен, Добрич).

Об’єднання українців: в РБ офіційно зареєстровано Спілку українських організацій „Мати Україна”, до складу якої увійшли такі організації:  Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна”, Товариства „Черноморіє”, „Діаспора-Україна”, „Добруджа-Україна”, „Український дім”, „Пловдів”, Фундація „Світ для дітей”. При цьому Болгарсько-українська фундація „Мати-Україна” є членом Європейського конгресу українців.

7. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Болгарія –  http://bulgaria.mfa.gov.ua/ua

Королівство Данія

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносинам між Україною та Данією притаманні високий рівень взаєморозуміння та взаємодії, підтримки, динамічний розвиток співпраці в політичній, торговельно-економічній, військово-політичній, гуманітарній й інших сферах. Копенгаген зайняв рішучу позицію та засудив дії РФ, спрямовані на порушення суверенітету та територіальної цілісності України, у тому числі шляхом анексії частини її території. Більше того, Данія була активним провідником ініціатив по лінії міжнародних організацій та структур (ООН, ОБСЄ, ЄС, НАТО) щодо реагування на нехтування Москвою нормами міжнародного права та своїми міжнародними зобов’язаннями. Динамічно розвиваються контакти між двома країнами на високому та експертному рівнях. Міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегор взяв участь у Міжнародній конференції з підтримки реформ в Україні 28 квітня 2015 року у Києві та неодноразово виступав співорганізатором міністерських засідань у форматі групи «Друзі України в ЄС + Україна». Підтримується стала тенденція діалогу між парламентами України та Данії. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман зустрівся зі Спікером Фолькетінгу Данії Могенсом Люккетофтом в рамках візиту делегації керівників парламентів Данії, Швеції, Норвегії, Ісландії, Фінляндії, Литви та Латвії в Україну 16 березня 2015 року. На регулярній основі відбувається обмін візитами делегацій парламентських комітетів. Відзначається активністю двостороння співпраця в рамках міжпарламентських форумів, зокрема ПА ОБСЄ, ПА РЄ.

Торговельно-економічні відносини

Пріоритетами торговельно-економічного співробітництва з Данією для України залишаються інвестиційні проекти, залучення досвіду і технологій у сфері енергозбереження, взаємодія у рамках проектів технічної допомоги.

У першому півріччі 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною і Данією скоротився на 30 % та становив 195,8 млн. дол. США.

При цьому обсяг українського експорту зменшився на 17 % та склав 119,8 млн. дол. США, а данський імпорт зменшився на 43 % та становив 76 млн. дол. США.

Таким чином позитивне для України сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами за перші шість місяців року дорівнює 43,8 млн. дол. США.

Ключовими позиціями українського експорту до Данії є наступні товарні групи: текстиль та одяг, меблі, чорні метали та вироби, залишки і відходи харчової промисловості.

Структуру данського імпорту складали такі позиції: реактори ядерні, котли, білкові речовини, електричні машини, різноманітна хімічна продукція, пластмаси та полімерні матеріали.

З 2010 року у Львові діє Данська бізнес асоціація, яка представляє інтереси близько 140 компаній Данії, що працюють в Україні.

У 2015 р. обсяг данських інвестицій в економіці України склав 140 млн. дол. США. Основним їх напрямком були такі галузі економіки: сільське господарство, переробна промисловість, текстильна промисловість, оптова та роздрібна торгівля тощо.

Наукове та освітнє співробітництво

У 2014-2015 рр. співробітництво між Україною та Данією у цій сфері розвивалося головним чином за рахунок організації ознайомчих візитів представників навчальних закладів двох країн. Зокрема, з 2014 року між Полтавським національним педагогічним університетом ім. Короленка та Університетським коледжем Зале м.Копенгаген налагоджено регулярний обмін ознайомчими візитами професорсько-викладацького складу та студентів.

Двостороння договірно-правова база

Кількість чинних документів: 54

Розвиток договірно-правової бази між Україною та Данією в останні роки відбувався за рахунок укладення документів про співробітництво, насамперед, у військово-технічній, інвестиційній та енергетичній сферах:

- Технічна угода між Міністерством оборони України та Оперативним Повітряним Командуванням Збройних Сил Королівства Данія стосовно проведення операції «Північний сокіл-2015» (2014 р.);

- Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Данії щодо розвитку та співробітництва в рамках «Українсько-данського енергетичного центру» (2014 р.);

- Меморандум про співпрацю між Львівською ОДА та Данською бізнес асоціацією щодо популяризації іноземних інвестицій в економіку Львівської області (2015 р.).

Культурно-гуманітарна співпраця та українська громада в Данії

Чисельність української громади в Данії складає біля восьми тисяч осіб. Найбільша кількість українців проживає на півострові Ютландія. Українська громада в Данії має статус об’єднання громадян іноземної держави. В Данії зареєстровано декілька молодіжних організацій “Ластівка”, “ Клуб Україна” та “Файно”.

Основним громадським об’єднанням українців є науково-просвітницька організація Датсько-українське товариство, яке засноване у 1992 році та нараховує 109 членів.

Посольство спільно з ДУТ та молодіжними українськими організаціями здійснює заходи з популяризації образотворчого мистецтва та творчості сучасних українських художників. Також проводяться концерти українських виконавців. У 2013 році за організаційної підтримки української молодіжної організації Данії "Ластівка" в Копенгагені започатковано діяльність української суботньої школи.

Естонська Республіка

1. Визнання України: 26 серпня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин:4 січня 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Естонської Республіки мають давню історію і на сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Естонія зайняла активну позицію у підтримці України як під час Революції гідності, так і в контексті незаконної анексії Криму і російської агресії на Сході нашої держави. Естонія активно долучається до проведення європейських реформ в Україні та підтримує євроінтеграційний курс Києва. Між державами існує динамічний політичний діалог, в тому числі на вищому рівні. Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес востаннє відвідував Київ 11-14 вересня 2014 р. з метою участі в 11-тій Щорічній зустрічі Yalta European Strategy, Президент України здійснив візит до Естонії 15 жовтня 2013 р. На постійній основі здійснюється двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним і Міністром закордонних справ ЕР Мариною Кальюранд. Традиційно активно працює Депутатська група Рійгікогу «Естонія-Україна» (голова – Йоганнес Керт, складається з 11 депутатів), а також група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою (голова – Б.Ю.Береза , 32 депутати).

4.Торгівельно-економічні відносини:

У 2014 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 140,9 млн. дол. США. Експорт товарів з України склав – 76,3 млн. дол. США.Імпорт товарів в Україну становив – 64,7 млн. дол. США.Сальдо позитивне – 11,6 млн. дол. США.

У 2014 р. обсяг двосторонньої торгівлі послугами склав 132,4 млн. дол. США. Експорт послуг з України – 100,7 млн. дол. США. Імпорт послуг в Україну – 31,7 млн. дол. США. Сальдо позитивне – 69 млн. дол. США.

Відбулося зростання (майже у 2 рази) обсягів послуг, наданих Україною Естонії – на 50,1 млн.дол.

У першому півріччі 2015 р. обсяг обігу товарами і послугами склав 135 млн.дол. Експорт товарів з України склав – 26,5 млн. дол. США. Імпорт товарів в Україну становив – 46,45 млн. дол. США. Сальдо негативне - 19,95 млн. дол. США.

Експорт послуг з України – 52,3 млн. дол. США. Імпорт послуг в Україну – 9,3 млн. дол. США. Сальдо позитивне +43,03 млн. дол. США.

Найважливіші статті українського експорту до Естонії: чорні метали та вироби з них, деревина і вироби з деревини, електромашини, реактори ядерні, котли, машини, залізничні локомотиви, м’ясо та їстівні субпродукти, овочі, їстівні плоди та горіхи, зернові культури, продукція борошномельно-круп’яної промисловості, насіння і плоди олійних рослин, жири та олії рослинного або тваринного походження, готові продукти із зерна, какао та продукти з нього, алкогольні і безалкогольні напої та оцет, пластмаса, полімерні матеріали, каучук, гума, папір та картон, одяг та інші текстильні вироби, вироби з каменю, гіпсу та цементу.

Найважливіші статті естонського експорту до України: риба та ракоподібні, продукти з м’яса, риби,  мінеральні палива, нафта та продукти її перегонки, фармацевтична продукція, екстракти дубильні, різноманітна хімічна продукція, пластмаса, полімерні матеріали, деревина і вироби з деревини, папір та картон, одяг, чорні метали та вироби з них, електромашини, реактори ядерні, котли, машини, залізничні локомотиви, меблі.

Прямі інвестиції Естонії в Україну станом на 31.03.2015 р. становили 273,4 млн.євро (за даними естонської статистики). Обсяги інвестицій з України в економіку Естонії становили 115 млн. євро (за даними естонської статистики).

З 2010 року на постійній основі працює Міжурядова комісія з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва. Останнє засідання Комісії відбулося у грудні 2013 р., наступне планується у 2016 р.

В Естонії зареєстровано низку представництв підприємств та організацій України, у тому числі 3 філії та 110 організацій зі спільним капіталом. На ринку Естонії успішно розвивається мережа дистриб’юторських фірм, які здійснюють реалізацію продукції українського виробництва.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

В Естонії проходять виставки та виступи українських митців, українські художні та документальні фільми представлені на кінофестивалі „Темні ночі”, Національна опера України та Балетна трупа Національної опери брали участь у місцевих культурних фестивалях у 2014 р. Масштабною є співпраця в рамках побратимства міст та регіонів і університетів.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Естонію об’єднує широка мережа міжуніверситетських та міжшкільних партнерств. Найбільш змістовними є, зокрема, партнерства між такими навчальними закладами:

-          Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова і Талліннський університет;

-          Дипломатична академія України при МЗС України і Естонська школа дипломатії;

-          Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” і Талліннський університет технологій;

-          Національний аграрний університет України і Тартуський аграрний університет; 

-          Естонська бізнес-школа і Київський національний економічний університет та Київський інститут міжнародного менеджменту;

-          Одеський національний морський університет і Естонська морська академія;

-          Тернопільський технічний університет і Талліннський університет технологій.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 60.

Ключові документи:

-       Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року (набрання чинності – 06.08.93р.);

-       Договір  між  Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (набрання чинності – 22.11.95р.);

-       Декларація про поглиблення співробітництва і партнерства між Україною та Естонською Республікою (набрання чинності – 24.05.95р.);

-       Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (набрання чинності – 01.02.2012р.).

8.Українська громада:

Основними осередками українства Естонії є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (Північно-Східний регіон Естонії), Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну, Ойзу, Валга. За даними останнього перепису населення 2011 р. в Естонії нараховується понад 22 тис. вихідців з України.

Діють 26 українських національно-культурних товариств, які об’єднані у Конгрес українців Естонії та Асоціацію українських організацій в Естонії.

Головний напрям діяльності – культурно-просвітницький. 

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Естонській Республіці – http://estonia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Ірландія

Визнання України: 31 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Дипломатичні установи: Посольство України в Ірландії (http://ireland.mfa.gov.ua/ua), Посольство Ірландії в Україні (за сумісництвом, www.irishembassy.cz/), Почесне консульство Ірландії в Україні (www.irishconsulate.kiev.ua/).

Політичний діалог

Двосторонні політичні відносини активно розвиваються і характеризуються високим рівнем довіри.

Ірландія займає послідовну позицію підтримки України, засуджує агресію РФ та окупацію і анексію Криму. 3 квітня 2014 р. нижня палата ірландського парламенту ухвалила резолюцію про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і засудження незаконної анексії Криму. Крім того, Ірландія стала співавтором резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» (березень 2014 р.), а також виступає на підтримку України у впливових міжнародних організаціях, зокрема раді Європи і ОБСЄ.

27 січня 2015 р. Ірландія стала 14-ю країною ЄС, а також першою західноєвропейською країною Євросоюзу, яка ратифікувала Угоду про асоціацію  Україна-ЄС.

Основні контакти на найвищому рівні:

29 вересня 2011 р. - зустріч Президента України В.Януковича з Прем’єр-міністром Ірландії Е.Кенні (другий саміт «Східного партнерства», м.Варшава).

27 липня 2012 р. - зустріч Прем’єр-міністра України М.Азарова з Прем’єр-міністром Ірландії Е.Кенні.

24 червня 2013 р. – зустріч Прем’єр-міністра України М.Азарова з віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ і торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках участі у засіданні Ради з питань співробітництва Україна-ЄС (Люксембург).

Контакти на рівні зовнішньополітичних відомств:

5-6 липня 2005 р. – візит міністра закордонних справ Ірландії Д.Ахерна в Україну.

7-8 лютого 2006 р. – візит Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка в Ірландію.

27 вересня 2010 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Міністром закордонних справ Ірландії М.Мартіном під час 65-ої сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк).

1 липня 2011 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ і торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках Саміту „Спільноти демократій” (м.Вільнюс).

28 вересня 2012 р. - зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка з Віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках 67-ї сесії ГА ООН.

26 вересня 2013 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Л.Кожари з Віце-прем’єр-міністром, міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Е.Гілмором у рамках 68-ї сесії ГА ООН.

16-17 липня 2015 р. – офіційний візит в Україну міністра закордонних справ і торгівлі Ірландії Ч.Фланагена.

Відбулося 10 раундів політичних консультацій між МЗС двох країн на рівні заступників міністрів закордонних справ (останній раз 5 листопада 2014 р. у Києві).

Міжпарламентське співробітництво:

6-9 жовтня 2005 р. – візит Голови Палати Представників (Дойлу) Парламенту Ірландії Р. О’Хенлона в Україну.

23-24 березня 2010 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України В.Литвина до Ірландії.

8-11 жовтня 2013 р. – офіційний візит голови Дойлу Ірландії Ш.Баретта в Україну.

10 жовтня 2014 р. - участь Голови Дойлу Ірландії Ш.Баретта у візиті глав парламентів європейських країн до України.

Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 7.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин від 01.04.92 р.; Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилинням стосовно податки на доходи та доходи від відчуження майна і Протокол до неї.

Торговельно-економічне співробітництво

До моменту російської агресії проти України та бойових дій на Донбасі спостерігалася позитивна динаміка розвитку українсько-ірландських торгових відносин. З 2009 по 2013 рр. обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами збільшилися майже втричі (зі 148 млн. дол. до 422 млн. дол.). При цьому, український експорт товарів в Ірландію зростав випереджаючими темпами, що дозволило майже у 2,5 рази скоротити негативне сальдо.

Втім, у 2014 р. двостороння співпраця у торговельно-економічній та інвестиційній сфері позначена наслідками військової агресії РФ проти України: знизилася активність бізнесових контактів, спостерігається скорочення обсягів торгівлі товарами і послугами.

У 2014 році товарообіг товарами і послугами скоротився на 34% (на 143 млн. дол. США) та склав 279 млн. дол. Експорт товарів і послуг знизився на 40% (на – 78 млн. дол.) і склав 117   млн. дол. Імпорт товарів і послуг скоротився на 28% (на 64 млн. дол.) і склав 162 дол.

За січень-червень 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 65,48 млн. дол. Експорт склав 27,2 млн. дол. (53,2% від аналогічних показників 2014 р.) Імпорт - склав 38,2 млн. дол. (54% від аналогічних показників 2014 р.)

Українська громада

Кількість українців, що проживають в Ірландії, становить близько 3,5 тис. осіб, які об’єднані навколо громадської організації „Асоціація українців в Ірландії” (існує з 2008 р.). 

Республіка Ісландія

1. Визнання України: 19 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин:  30 березня 1992 р.

3. Політичні відносини:

З огляду на географічну віддаленість відносини України та Ісландії політичні контакти високого рівня мають спорадичний характер. Ісландія займає активну позицію у підтримці України в контексті засудження незаконної окупації Криму і припинення російської агресії на сході України. Ісландія підтримує зближення України з ЄС, особливий інтерес для неї викликає утворення ПВЗВТ та нові можливості економічної взаємодії на просторі ЄАВТ.

Остання зустріч Президента України П.О.Порошенка і Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ і зовнішньої торгівлі Ісландії Г.Б.Свеінссоном відбулася 16 вересня 2014 р. Підтримуються контакти на міжпарламентському та міжвідомчому рівнях. Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Ісландії Г.Б.Свеінссон 28 квітня 2015 р. взяв участь у Міжнародній конференції з підтримки України у Києві.

4. Торговельно-економічні відносини:

Ісландія зацікавлена у передачі власного досвіду використання геотермальної енергетики. З цією метою у 2015 р. було укладено Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством України з питань енергоефективності та Національною енергетичною адміністрацією Ісландії, триває реалізація пілотного проекту у зазначеній сфері.

За даними Державної служби статистики України, за підсумками І півріччя 2015 р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Ісландією становив 10486,9 тис. дол. США, відбулося падіння на 59,5%, з них: експорт – 1068,6 тис. дол. США, падіння на 3,1%, імпорт – 9418,1 тис. дол. США, скорочення на 62,0%, сальдо – від’ємне для України -8349,3 тис. дол. США.

Торгівля товарами 

У І півріччі 2015 р. показник двосторонньої торгівлі товарами становив 9537,8 тис. дол. США, падіння на 61,6%, з них: експорт товарів з України – 129,7 тис. дол. США, зростання на 137,1% , імпорт – 9408,1 тис. дол. США, скорочення на 62,0%, сальдо – від’ємне для України -9278,4 тис. дол. США.

Товарна структура українського експорту: реактори ядерні, котли, машини (57,7%), каучук, гума (42,3%).

Товарна структура українського імпорту: риба і ракоподібні (92,7%), фармацевтична продукція (3,1%), продукти з м’яса і риби (1,7%), реактори ядерні, котли, машини (1,2%), жири та олії тваринного або рослинного походження (1,0%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (0,3%).

Торгівля послугами

За підсумками І півріччя 2015 р. загальний обсяг торгівлі послугами між Україною і Ісландією становив 949,1 тис. дол. США, падіння на 11,9%, з них: експорт – 939,1 тис. дол. США, падіння на 10,4%, імпорт – 10,0 тис. дол. США, скорочення на 65,0%, активне сальдо для України -949,1 тис. дол. США.

Структура експорту послуг: ділові послуги (62,6%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (18,9%), транспортні послуги (17,2%), послуги, пов’язані з подорожами (1,0%), послуги приватним особам, культурні та рекреаційні (0,4%).

Структура імпорту послуг: послуги, пов’язані з подорожами (81,6%), транспортні послуги (14,7%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (3,7%).

Інвестиційне співробітництво

За станом на 01.04.2015 р. обсяг ісландських інвестицій в економіку України склав 9442,0 тис. дол. США (01.01.2015 р. - 9578,1 тис. дол. США), які були спрямовані переважно у сферу операцій з нерухомим майном.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Утвердженню позитивного іміджу України в Ісландії сприяє артистична діяльність української оперної співачки Олександри Чернишової, яка постійно проживає в Ісландії та є активним популяризатором українського музичного мистецтва.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 4.

– Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал (08.11.2006 р.);

– Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ (24.06.2010р.); 

– Угода про сільське господарство між Україною та Ісландією (24.06.2010 р.);

– Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством України з питань енергоефективності та енергозбереження та Національною енергетичною адміністрацією Ісландії (08.05.2015 р.).

7. Українська громада:

В Ісландії немає організованої української діаспори. Чисельність української громади становить 155 громадян України, які в основному проживають в столиці – м. Рейк’явік. 

Королівство Іспанія

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Відносини між Україною та Королівством Іспанія характеризуються різноплановістю та багатогранністю. Іспанія є надійним партнером України в Європейському Союзі і сприяє наближенню нашої держави до ЄС.

Сторонами підтримується активний політичний діалог. Серед останніх контактів вищих посадових осіб можна назвати зустрічі Президента України П.О.Порошенка з Главою Уряду Іспанії М.Рахоєм під час Саміту НАТО (05.09.2014 р.) та в рамках Маршу Єдності у Парижі (11.01.2015 р). Підтримується високий рівень співробітництва по лінії міністерств закордонних справ. Так, 10 лютого 2015 року Міністр закордонних справ та співробітництва Іспанії Х.М.Гарсія-Маргальйо здійснив офіційний візит до України.

У Генеральних Кортесах Іспанії немає офіційно сформованої парламентської робочої групи співробітництва з Україною, натомість, існує неформальна група друзів України. Діяльність групи спрямована на сприяння двостороннім відносинам та Європейській інтеграції України. У Верховній Раді України сформована депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Іспанією у складі 23 депутатів (керівник - І.А.Діденко).

4. Торговельно-економічні відносини:

Згідно з даними Держстату України, за підсумками 2014 р. загальний обсяг торгівлі товарами між нашою країною та Іспанією зменшився у порівнянні з 2013 р. на 68,7 млн. дол. США, до 1 773,9 млн. дол., скоротившись на 3,7%. У порівнянні з 2013 р. український експорт зріс на 188,7 млн. дол., або на 19,3% (до 1 166,6 млн. дол.), імпорт знизився на 252,9 млн. дол. або на 29,4% (до 607,3 млн. дол.). Торговельне сальдо залишилося для України позитивним: 559,3 млн. дол. США. На цьому тлі варто наголосити, що згідно з даними Держстату, за підсумками 2014 р. зростання українського експорту до країн ЄС склало лише 2,6%.

3агальний обсяг торгівлі послугами між двома країнами за 2014 р. склав 62,9 млн. дол. США, тобто зменшився на 8,0 млн. дол. (на 12,7%) у порівнянні з 2013 р. Експорт послуг з України понизився на 6,3% (до 36,8 млн. дол.), імпорт зменшився на 20,9% (до 26,1 млн. дол.). Позитивне для нашої країни сальдо становило 10,7 млн. дол. США. Основні статті українського товарного експорту до Іспанії у 2014 р. залишалися практично незмінними у порівнянні з попереднім роком: зернові культури, зокрема кукурудза, сорго та пшениця (загалом 53,2% від сумарного обсягу), жири та олії тваринного або рослинного походження (16,1%), залишки та відходи харчової промисловості (5,9%), чорні метали (5,2%) та сіль, сірка, землі і каміння (3,3%). У загальній структурі експорту з України до Іспанії незначні коливання спостерігаються у долі зернових культур (2013 р. - 55,3%; 2014 р. - 53,2% або 620,7 млн. дол.); на третю позицію замість соєвих бобів перемістилися залишки та відходи харчової промисловості (обсяги поставок склали 68,9 млн. дол. США). Основними статтями товарного імпорту України були їстівні плоди та горіхи (13,2% від загального обсягу або 80,5 млн. дол.), автомобілі легкові (9,4%), фармацевтична продукція (8,4%), котли та машини (5,8%), різноманітна хімічна продукція (4,2%). У загальній структурі українського імпорту з Іспанії різко знизилася (на 63,8%) доля автомобілів легкових та різноманітної хімічної продукції (на 49,2%).

Відповідно до Угоди про економічне та промислове співробітництво між Україною та Іспанією від 7 жовтня 1996 р. (набрала чинності 12 квітня 2000 р.) сторонами була створена Українсько- іспанська змішана міжурядова комісія з економічного і промислового співробітництва. Відбулися два засідання Комісії: у липні 2008 р. в Мадриді та у квітні 2011 р. в Києві. Третє засідання Комісії, заплановане в Мадриді на 2014 р., перенесено на 2015 р.

5. Культурно-ryманітарна співпраця:

Україна та Іспанія мають тісне співробітництво у галузі культури. Розвитку культурно-гуманітарних відносин між Україною та Іспанією сприяють гастролі українських музичних та театральних колективів. Традиційним успіхом у іспанських глядачів користуються гастролі Національного заслуженого ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, Львівського Національного Академічного театру опери та балету, Одеського Національного Академічного театру опери та балету, Дніпропетровського та інших регіональних симфонічних оркестрів України.

Проведення культурно-мистецьких заходів сприяє глибшому ознайомленню іспанської громадськості з історією та культурою України.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Двостороннє співробітництво між Україною та Іспанією в галузі освіти та науки здійснюється на основі положень міжурядової Угоди про співробітництво в галузі освіти, науки і культури від 07.10.1996 р.

Одним з основних напрямів взаємодії в галузі освіти е співробітництво між вищими начальними закладами сторін. Так, лише протягом останнього часу за сприяння Посольства були укладені такі документи:

  • Угода про співробітництво між Прикарпатським національним університетом ім.Василя Стефаника (м.Івано-Франківськ) та Валенсійським Університетом;
  • Угода про співробітництво між Національним університетом ім.Т.Шевченка та Іспанським агентством міжнародного співробітництва для розвитку при М3С Іспанії;
  • Угода між про співробітництво між Національним університетом ім.Т.Шевченка та Валенсійським Університетом.

Вперше за останні десять років в іспанському вищому навчальному закладі (Валенсійський Університет) було відкрито факультативний курс вивчення української мови.

7. Договірно-правова база:

Договірно-правова база між Україною та Іспанією складається з 29 міжнародних договорів. Основним документом є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Іспанією, укладений 17 серпня 1997 року.

8. Українська громада: за даними іспанської міграційної служби, на території Іспанії проживають понад 80 тисяч українців. Загалом в Іспанії працюють 13 суботніх українських шкіл. Основними осередками українства в країні є Мадрид, Барселона, Валенсія, Малага та Мурсія.

Італійська Республіка

1. Визнання України: 28 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 29 січня 1992 року

3.     Політичні відносини:

Протягом останнього року зафіксовано рекордну динаміку українсько-італійського діалогу на всіх рівнях (взаємні візити, зустрічі та телефонні дзвінки на рівні президента, прем‘єр-міністра, міністра закордонних справ тощо), яка вже розпочала приносити позитивні результати. Італія підтримує курс проєвропейських реформ в Україні, надає допомогу Україні в сфері енергоефективності у рамках своїх зобов‘язань перед G7, бере активну участь в реалізації санкційної політики ЄС щодо Росії.

Востаннє Прем‘єр-міністр Італії Маттео Ренці відвідав Україну у березні 2015 р. (перший візит Голови Ради Міністрів Італії до Києва з 1997 року). Президент України Петро Порошенко здійснив візит до Італії у жовтні 2014 р. На постійному рівні здійснюється діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, у т.ч. між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італійської Республіки Паоло Джентілоні. Значної активізації протягом останнього часу набули міжпарламентські контакти (співголовами депутатської групи ВРУ по зв‘язках з Парламентом Італії є Сергій Алексєєв та Оксана Корчинська, триває процес формування італійської частини групи дружби з Україною).

4.     Торговельно-економічні відносини:

 У 2014 р. Італія посідала сьоме місце серед країн світу за обсягом зовнішньоторговельного обороту товарами з Україною. За обсягом товарообігу України з країнами Європи, Італія посіла третє місце, поступаючись Німеччині та Польщі.

За даними Держстату України, у 2014 році загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Італією становив 4,16 млрд. дол. США. При цьому, експорт зріс на 4,18% (на 104,7 млн. дол. США) та склав 2,61 млрд. дол. США, імпорт скоротився на 27,6% (на 592,03 млн. дол. США) і склав 1,55 млрд. дол. США. Позитивне для України сальдо зросло на 696,7 млн. дол. США і склало 1,06 млрд. дол. США.

У січні-червні 2015 року загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Італією становив 1,45 млрд. дол. США. При цьому, у порівнянні з показниками за аналогічний період попередньогог року експорт зменшився на 32% (на 474,7 млн. дол. США) та склав 1,01 млрд. дол. США, імпорт скоротився на 46% (на 383,1 млн. дол. США) і склав 443,6 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо зменшилося на 94,7 млн. дол. США і склало 566,3 млн. дол. США.

Основними товарними позиціями в експорті з України до Італії у 2015 р. є: чорні метали (52,0%); зернові культури (15,4%); жири та олії тваринного або рослинного походження (5,3%); добрива (3,5%); сіль, сірка, землі та каміння, вапно та цемент (3,1%); деревина і вироби з деревини (2,5%); насіння і плоди олійних рослин (2,5%); шкури необроблені і шкіра вичинена (1,7%).

Основними товарними позиціями в імпорті у 2015 р. є: котли, машини (20,7%); полімерні матеріали і пластмаси (7,5%); електричні машини (5,5%); вироби з чорних металів (4,1%); фармацевтична продукція (6,6%); шкури (3,5%); екстракти дубильні (2,7%); прилади та апарати оптичні (2,6%); ефірні олії (2,4%); папір, картон (2,3%);  вовна (2,3%); алкогольні та безалкогольні напої (2,1%); взуття (2,0%); хімічна продукція (2,0%); засоби наземного транспорту (1,9%).

Станом на 1 липня 2015 року обсяг прямих інвестицій з Італії в економіку України становив 966,6 млн. дол. США, що становить 2,3% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. Серед 123 країн-інвесторів за обсягами інвестицій в Україну Італія посідає 10 місце.

Обсяг українських прямих інвестицій в Італії є незначним і станом на 1 липня  2015 року становив 0,4 млн. дол. США (з початку року не змінився).

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Зареєстровано близько 70 спільних громадських організацій, які об’єднують тисячі українців та італійців в рамках культурних, гуманітарних та освітніх проектів. В Італії регулярно відбуваються заходи, спрямовані на популяризацію української культурної та художньо-мистецької спадщини в італійському культурному просторі. Україна щорічно представлена на міжнародних культурно-мистецьких заходах, які проводяться в Італії, зокрема Міжнародній виставці сучасного мистецтва «Венеціанська бієнале».      

6. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-італійське співробітництва у сфері науки і освіти спрямоване на налагодження співпраці між вищими навчальними закладами та підготовку профільних та міжвідомчих угод. Найбільш змістовними є, зокрема, партнерства між такими навчальними закладами:

–        Київський національний університет ім. Т.Шевченка – Державний університет м.Мачерата (регіон Марке), Римський університет Тор Вергата, Державний інститут готельного господарства, ресторанної справи та туризму «Джероламо Варнеллі»;

– Маріупольський державний університет – Університети регіонів Базиліката, Калабрія, а також м. Перуджа;

–       Українська академія банківської справи – Університет м.Наполь.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 29.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та ІР (29.01.92);

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та ІР (03.05.95); Конвенція між Урядом України і Урядом ІР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (26.02.97); Консульська конвенція між Україною та ІР (23.12.2003).

8. Українська громада

Українська громада є однією з найчисельніших серед національних громад, що мешкають в Італії. За даними на 2014 рік, загальна кількість українців в Італії, які отримали дозвіл на роботу та проживання складала більше 234000 осіб.

Нині на території Італійської Республіки перебувають дві різні за складом та чисельністю категорії українців. До першої, загалом вельми нечисленної, групи входять громадяни Італійської Республіки українського походження, т.зв. «італійські українці», а також представники католицького духовенства, пов’язаного із Ватиканом. Офіційних статистичних даних про їх чисельність немає. За деякими оцінками, наприкінці 1990-х років в Італії проживало близько 250 світських українців – громадян цієї країни, а також певна кількість (до 100 осіб) українців – представників католицького духовенства, в основному в Римі та Ватикані.

Іншу категорію становлять громадяни України, які прибули до Італії у пошуках заробітку починаючи з середині 1990-х років. Вказана частина громади перебуває на стадії формування, оскільки більшість заробітчан знаходяться в Італії тимчасово.

На території Італії створено близько 100 українських асоціацій. Основними осередками українства Італії є Рим, Неаполь, Мілан, Сицилія та Сардинія. З метою об’єднання  та координації їх спільної діяльності
6 листопада 2014 р. при Посольстві створено Громадську раду представників українських асоціацій.

Республіка Кіпр

1. Визнання України: 27 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Двостороннє співробітництво між Україною та Республікою Кіпр традиційно розвивається у дусі взаєморозуміння та довіри, чому сприяє близькість позицій наших країн з багатьох актуальних питань міжнародних відносин, а також духовна близькість українського та кіпрського народів.

Кіпр підтримує територіальну цілісність України, а також приєднується до загальної позиції ЄС щодо необхідності мирного врегулювання конфлікту в Україні.

На постійній основі здійснюється двосторонній діалог між керівництвом України та Кіпру в рамках міжнародних заходів та у двосторонньому форматі.

3-5 липня 2011 р. відбувся перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента РК Д.Хрістофіаса в Україну. Цей візит став знаковою подією, яка засвідчила перехід двосторонніх відносин на найвищий рівень політичного діалогу. Він став також каталізатором не лише поглиблення політичного діалогу, але й активізації українсько-кіпрського співробітництва в усіх сферах взаємного інтересу.

8-9 листопада 2012 р. відбувся офіційний візит Президента України до Республіки Кіпр на запрошення Президента Д.Хрістофіаса, який став першим в історії українсько-кіпрських відносин візитом Глави Української держави до цієї острівної країни.

У парламентах двох країн діють групи дружби з міжпарламентського співробітництва. Група дружби з Україною Палати представників Республіки Кіпр, створена в 2012 р., до її складу входять 9 членів кіпрського парламенту. 19 лютого 2015 р. сформовано Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Кіпр, до складу якої увійшли 16 народних депутатів.

4. Торгівельно-економічні відносини:

Кіпр є значним торгівельним та найпотужнішим інвестиційним партнером України.

У 2014 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Кіпром склав близько 1,3 млрд. дол. США, скоротившись у порівнянні з 2013 роком на 23,5%.

Експорт товарів та послуг з України до Республіки Кіпр зріс за цей період на 20,5 % і склав 744,8 млн. дол. США. Водночас, імпорт товарів та послуг зменшився на 47,4% до 562,8 млн. дол. США. За рахунок стрімкого скорочення імпортних поставок товарів та послуг сальдо двосторонньої торгівлі, яке традиційно для України залишалося негативним, стало позитивним і склало 182 млн. дол. США (проти негативного сальдо обсягом 478 млн. дол. США у 2013 році).

Протягом січня – червня 2015 року експорт товарів та послуг з України до Республіки Кіпр становив близько 153,5 млн. дол. США (32,2% від показників аналогічного періоду 2014 року). З Кіпру було імпортовано товарів та послуг на суму 136,2 млн. дол. США (59,7% у порівнянні з січнем-травнем 2014 року). Торгівельне сальдо є позитивним та становить 17,3 млн. дол. США.

Найважливіші статті українського експорту до Кіпру є: товари сільськогосподарського призначення.

Найважливіші статті кіпрського експорту в Україну є: овочі та фрукти, мандарини, клементини, інші цитрусові, консультаційні послуги.

Протягом 2014 року Кіпр, в цілому, відвідало 2,4 млн. іноземних туристів (що на 1,5% більше, ніж протягом 2013 року), з яких 41 093 - громадяни України.

Близько десяти кіпрських компаній мають власні представництва на території України (юридичні компанії та девелопери), загальний обсяг прямих кіпрських інвестицій (акціонерний капітал) становив, станом на 1 липня 2015 року, 12,3 млрд. дол. США. Питома вага Республіки Кіпр в загальному обсязі інвестицій склала 28,6%. Кіпр вже тривалий час залишається лідером прямих іноземних інвестицій в розвиток української економіки.

На Кіпрі зареєстровано декілька тисяч юридичних осіб (товариств з обмеженою відповідальністю, трастів тощо) з українським капіталом, а також розташовується філія єдиного українського комерційного банку на Кіпрі - ПАТ «ПриватБанк». Обсяг прямих українських інвестицій в кіпрську економіку, станом на 1 липня 2015 року, складав 5,8 млрд. дол. США або ж 93% від загального рівня українських прямих інвестицій за кордон.

З 2006 року на постійній основі функціонує Кіпрсько-українська бізнес асоціація при Торгово-промисловій палаті Кіпру, основним напрямом роботи якої є розвиток українсько-кіпрського ділового співробітництва.

В 2013 році було започатковано роботу Міжурядової українсько-кіпрської комісії з питань економічного, наукового, технічного та промислового співробітництва, пріоритетними напрямами діяльності якої є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва в банківській сфері, енергетиці, сільському господарстві та туризмі.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Співпраця в культурній та гуманітарній сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері культури від 25.06.2010 р. Крім того, у 2015 році підписано двосторонню Програму культурного співробітництва між Міністерством культури України та Міністерством освіти і культури РК. На постійній основі відбуваються виступи танцювальних та співочих колективів Кіпру в Україні та України на Кіпрі, а також їх участь у міжнародних фестивалях в двох країнах.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Кіпр об’єднує широка мережа університетських партнерств, в рамках якої здійснюється обмін студентами, професорсько-викладацьким складом, дослідниками та іншими співробітниками, спільну організацію і проведення курсів, семінарів і симпозіумів, обмін інформацією, документацією, публікаціями та результатами досліджень. Найбільш змістовною, зокрема, є співпраця між наступними навчальними закладами, між якими укладені угоди про взаєморозуміння та співробітництво:

- Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка – Європейський університет м. Нікосія;

- Одеський державний економічний університет - Коледж туризму і готельного менеджменту Кіпру;

- Одеський державний економічний університет - Університет Кіпру;

- Одеський національний університет ім. І.Мечнікова - Університет Кіпру;

- Одеський національний університет ім. І.Мечнікова – Університет м Нікосія; 

- Одеський національний університет «Одеська національна юридична академія» - Університет м. Нікосія;

- Маріупольський державний гуманітарний університет - Коледж туризму і готельного менеджменту Кіпру;

- Маріупольський державний гуманітарний університет – Університет м. Нікосія.

Меморандум про взаєморозуміння підписано також між Донецьким національним технічним університетом та Кіпрським інститутом.

Завершується підготовка до підписання Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі вищої освіти.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 24.

Ключові документи:

- Угода між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво (04.07.2011 р.);

- Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї (08.11.2012 р.);

- Угода між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах (06.09.2004 р.);

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в боротьбі зі злочинністю (16.02.2006 р.);

- Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (16.12.2011 р.);

- Меморандум про взаєморозуміння між Підрозділом по боротьбі з відмиванням грошей (MOKAS) Республіки Кіпр та Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, щодо співробітництва  в сфері обміну фінансовими відомостями, пов'язаними з відмиванням грошей (03.08.2004 р.).

8.Українська громада:

В Республіці Кіпр українська громада сягає біля 3,5 тис. осіб. Переважна кількість українців, що мешкають на Кіпрі – українські громадянки, які знаходяться у шлюбі з громадянами Кіпру або з іншими громадянами ЄС. Біля 500 осіб перебувають в РК з метою працевлаштування. 

В країні відсутні офіційно зареєстровані товариства, об’єднання та діаспорні організації українців. За наявною інформацією, представники української громади не представлені в урядових структурах Республіки Кіпр та політичних і громадських групах. Наявна згуртована громада українців в м.Лімасол, що має намір зареєструвати об’єднання українців в РК. 

Латвійська Республіка

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3.     Політичні відносини:

Відносини України та Латвійської Республіки  мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Латвія зайняла активну позицію у підтримці України як під час Революції Гідності, так і в контексті незаконної окупації Криму і російської агресії на сході України. Латвія надає активну допомогу у проведенні європейських реформ в Україні та підтримує євроінтеграційний курс Києва. Держави підтримують динамічний політичний діалог, у тому числі і на вищому рівні. Президент України відвідав Ригу 21-22 травня 2015 р. для участі у саміті «Східного партнерства» у рамках головування Латвії а Раді ЄС у першій половині 2015 р. Вітаючи новобраного президента Латвії Раймондса Вейониса із перемогою на президентських виборах, Президент України Петро Порошенко у ході телефонної розмови запросив свого колегу відвідати Україну з візитом. Офіційний візит Глави Латвійської Республіки заплановано у жовтні 2015 р. На постійній основі здійснюється  двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Ринкевичсом. Традиційно активно працює Група міжпарламентських відносин Саейму Латвії з  Україною (голова – Айнарс Межуліс (Союз зелених і селян), складається з 27 депутатів), а також група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою (голова - Олександр Кодола («Народний Фронт»), складається з 34 депутатів).

4.     Торговельно-економічні відносини:

У 2014 році обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Латвією склав 551,8 млн. дол. США., збільшившись у порівнянні з 2013 роком на понад 25%.

Український експорт збільшився на понад 33% і склав 376,8 млн. дол. США, імпорт збільшився на понад 5% і склав 175 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 201,8 млн. дол. США.

При цьому обсяги торгівлі товарами склали 315,8 млн. дол. США, експорт збільшився на понад 25% і склав 226,2 млн. дол. США, імпорт збільшився на майже 1% і склав 89,6 млн. дол. США. Сальдо було позитивним для України і склало 136,5 млн. дол. США.

Обсяги торгівлі послугами склали 235,9 млн. дол. США, при цьому експорт збільшився на понад 124% і склав 150,6 млн. дол. США, імпорт збільшився на понад 38% і склав 85,3 млн. дол. США. Сальдо було позитивним для України і склало 65,3 млн. дол. США.

Зростання українсько-латвійського товарообігу на понад 25% викликане, у першу чергу, значним ростом торгівлі послугами та угодами з нерухомістю.

У структурі експорту з України до Латвії у 2014 р. найбільші обсяги склали такі групи товарів: мінеральне паливо, нафта і продукти її перегонки (28,1%); залізничні локомотиви (8%); одяг і фурнітура, текстиль (6,6%); какао та продукти з нього (5,2%); мідь і вироби з неї (4,8%); реактори ядерні, котли, машини (4,6%); цукор і кондитерські вироби з цукру (4,6%).

У структурі імпорту з Латвії в Україну у 2014 р. найбільші обсяги склали такі групи товарів: фармацевтична продукція (30,1%); продукти з м'яса і риби (5,7%); органічні хімічні сполуки (5,4%); синтетичні або штучні волокна (4,4%); різні харчові продукти (4,4%); риба і ракоподібні (4,3%); алкогольні та безалкогольні сполуки, оцет  (4,3%).

Прямі українські інвестиції в Латвію у 2014 р. становили 85 млн. дол. США, Латвії в Україну - 51,6 млн. дол. США.

5.     Культурно-гуманітарна співпраця:

За сприяння Уряду, місцевої влади, українських товариств у Латвії відбуваються численні мистецькі та просвітницькі виставки та концерти. Останнім часом більшість з них носять переважно гуманітарний характер. Активною є участь Латвії у наданні гуманітарної допомоги Україні, у тому числі лікування та реабілітація українських військовослужбовців із зони АТО, організація відпочинку для дітей-сиріт, дітей-переселенців зі Сходу України.

6.     Наукове та освітнє співробітництво:

У рамках декількох програм, у тому числі на урядовому рівні, українські студенти з центральних та регіональних ВНЗ приїжджають на коротко- та довготермінові навчальні курси.

Розвивається відкритий у 2004 році на базі Латвійської академічної бібліотеки Український інформаційний центр.

Наразі триває робота над налагодженням українсько-латвійської співпраці у сфері створення спільних програм у вищих навчальних закладах, збільшенні обмінів студентами і викладачами.

7.     Договірно-правова база:

8 міждержавних, 24 міжурядових, 3 міжпарламентських і 61 міжвідомчих документів.

Основою для успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 році Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.

Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.

8.     Українська громада:

Загальна чисельність української громади в Латвії –  близько 45 тис. осіб. Існує 17 українських культурно-просвітницьких товариств.

Важливу роль для української громади Латвії відіграє заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа (фінансується з державного бюджету Латвії).

Князівство Ліхтенштейн

1. Визнання України: 23 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Характеризуються відсутністю проблемних питань. Двосторонні контакти відбуваються, як правило, в рамках багатосторонніх заходів. Ліхтенштейн не визнає анексію Криму Росією, висловлює підтримку України.

Останній контакт на високому рівні – зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Урядовим радником – міністром закордонних справ Ліхтенштейну А.Фрік в рамках засідання міністрів держав-членів ЄАВТ 24 червня 2010 р. у м.Рейк’явік, Ісландія. Під час зустрічі, зокрема, було підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

4. Торговельно-економічне співробітництво.

За результатами 2014р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами становив 5,1 млн. дол. США, при цьому експорт з України – 1,95 млн. дол. США, імпорт – 3,11 млн. дол. США.

Експорт товарів до Ліхтенштейну зріс на 482,7% та склав 1,13 млн. дол. США, а імпорт зменшився на 39% до рівня 565 тис. дол. США. Експорт послуг скоротився на 31,8% і становив 817,3 тис. дол. США, а імпорт зріс на 337% до 2,55 млн. дол. США.

Станом на 31 грудня 2014 р. обсяг ліхтенштейнських інвестицій в економіку України склав 48,2 млн. дол. США.

5. Договірно-правова база.

Кількість чинних двосторонніх документів: 3.

З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Ліхтенштейном діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

На Ліхтенштейн поширюється дія частини двосторонніх українсько-швейцарських угод (про торговельне та економічне співробітництво, про сільське господарство, про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів і про реадмісію).

6. Дипломатичне представництво України.

Посольство України в Швейцарській Конфедерації

Фельдеґґвеґ 5, 3005 Берн / Feldeggweg 5, 3005 Bern

www.mfa.gov.ua/switzerland

Литовська Республіка

1. Визнання України: 4 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 грудня 1991 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Литовської Республіки відзначаються давніми історичними традиціями та мають рівень стратегічного партнерства, що у повній мірі відображає існуючий динамічний політичний діалог, активне торговельно-економічне співробітництво та інтенсивні міжлюдські контакти.

Двосторонні політичні відносини характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Литовська Республіка зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, а нині демонструє тверду та послідовну позицію на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, рішуче засуджує окупацію АР Крим та триваючу російську військову агресію на Сході України. Литовська Республіка однією з перших серед країн ЄС за скороченою процедурою ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, і наразі проводить активну роботу у європейських та інших міжнародних колах щодо практичної підтримки нашої держави у реалізації євроінтеграційної політики, продовження санкційного тиску ЄС на Росію.

Між державами існує традиційно активний політичний діалог, в тому числі на вищому рівні. Президент Литви Д.Грібаускайтє востаннє відвідувала Київ 22 лютого та 21 березня 2015 року. Сторони опрацьовують питання офіційного візиту Президента України П.Порошенка до Литви, який має відбутися наприкінці листопада 2015 року. На постійній основі реалізуються заходи двостороннього діалогу на міжурядовому та міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ України П.Клімкіним та Міністром закордонних справ Литви Л.Лінкявічюсом.

Традиційно активним є міжпарламентський діалог, зокрема, контакти на рівні Групи міжпарламентських відносин з Україною Сейму Литви (голова – депутат від СДП Б.Паужа, нараховує 69 парламентарів) та Групи з міжпарламентських зв’язків з Литвою Верховної Ради України (голова – депутат від партії «Народний фронт» Р.Лук'янчук, нараховує 73 депутати).

4. Торгівельно-економічні відносини:

Литва традиційно є найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтії. За результатами 2014 р. Литва посіла 18-те місце серед країн світу за обсягами товарообороту з Україною. 

Протягом 2014 р. відбулась помітна активізація українсько-литовського торгово-економічного співробітництва – обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною і Литвою виріс на 7,6% у порівнянні з 2013 роком сягнувши 1,47 млрд. дол. США. Це рекордний показник товарообігу за всю історію українсько-литовської торговельної співпраці.

Український експорт склав 406,6 млн. дол. США і збільшився на 12,3%, імпорт – 1 млрд. 59,9 млн. дол. США і збільшився на 6,0%. Негативне для України сальдо склало 653,3 млн. дол. США і збільшилось порівняно з 2013 р. на 15,6 млн. дол. США.

За результатами І півріччя 2015 р. товарооборот між Україною та Литвою скоротився на 46% і склав 309,7 млн. дол. США, експорт товарів склав 106,7 млн. дол. США  (54,0% до відповідного періоду 2014 р.), імпорт – 203,0 млн. дол. США  (55,5% до відповідного періоду 2014 р.), негативне сальдо склало 96,4 млн. дол. США. 

Падіння експорту пов’язано із значним скороченням поставок у Литву нафти, кукурудзи, макухи, залізничних вагонів. Зменшення імпорту відбулось через різке скорочення (більш як у 2 рази) поставок нафтопродуктів.

Разом з тим, аналіз статистичних даних свідчить про помітне зростання місячних обсягів торгівлі у червні 2015 року – експорт у червні зріс проти травня на 43% і склав 21,3 млн. дол. США (80,4% проти червня попереднього року), імпорт у червні зріс проти травня на 9% і склав 38,6 млн. дол. США (66,3% проти червня попереднього року)

Основними статтями українського експорту до Литви у 2015 році є лісоматеріали, кукурудза, макуха, фанера, пластикові пляшки, костюми, турбореактивні двигуни, мінеральні добрива. Основними статями імпорту є нафтопродукти (72,8%), полімерні матеріали та холодильники.

Загальний обсяг литовських інвестицій на початку 2014 р. становив 346,5 млн. дол. США, на кінець 2014 р. – 188,2 млн. дол. США, а на кінець І кварталу 2015 р. – 139,6 млн. дол. США. Падіння обсягу литовських інвестицій пов’язано з економічною ситуацією в Україні та є загальною тенденцією.  Зокрема, за даними Держстату України, загальне падіння обсягу іноземних інвестицій в Україну склало 13,6 млрд. дол. США, з них 12,2  млрд. дол. США за рахунок курсової різниці.

Більшість литовських інвестицій (71%) вкладено у сферу оптової та роздрібної торгівлі. Обсяг литовських інвестицій у промислові галузі становить 16,0 млн. дол. США (8,5% загального обсягу), у сферу інформації та телекомунікації – 15,4 млн. дол. США (8,1%), будівництво – 9,80 млн. дол. США (5,2%).

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Одним з найбільш пріоритетних напрямків культурної політики України та Литви є розвиток зв'язків, де особлива увага приділяється культурі, освіті та науці, спорту, туризму, розширенню зв'язків між регіонами двох країн.

Cвідченням позитивного розвитку двосторонніх відносин у культурно-гуманітарній сфері є реалізований важливий проект – спорудження в м.Вільнюс пам'ятника Т.Г.Шевченку (вересень 2011 року).

Протягом останнього періоду головним результатом роботи Посольства України у Вільнюсі на культурному напрямі стало проведення Днів культури України у Литві (єдині Дні культури України за кордоном у 2014 р.), участь у яких взяла делегація України на чолі з Міністром культури України Є.Ніщуком (16-17 жовтня 2014 р.).

У Литві проходять виставки та виступи українських митців, українські письменники завжди користуються популярністю на міжнародному книжковому ярмарку у Вільнюсі, масштабною є співпраця в рамках партнерства міст та регіонів та університетів (більше 26 партнерств).

6. Наукове та освітнє співробітництво.

Посольство продовжує надавати всебічне сприяння учбовим закладам України та Литви з метою запровадження серед молоді України стандартів європейської освіти та підготовки висококваліфікованих спеціалістів європейського рівня:

- досягнуто домовленості про прийняття Литвою на навчання українських студентів, евакуйованих з окупованої частини Донецької і Луганської областей. Уряд Литви виділив на навчання українських студентів у 2015/2016 навчальних роках 430 тис. євро;

- традиційно студенти різних українських університетів відвідують Литву в рамках проекту "Європейська школа: Литва – історія успішного вибору";

- поглиблюється співробітництво між литовським Університетом ім.М.Ромеріса та вищими навчальними закладами України, зокрема: Київським національним університетом ім.Т.Шевченка, Харківською юридичною академією ім.Я.Мудрого, Національним університетом банківської справи Національного банку України, Чернівецьким національним університетом ім.Ю.Федьковича, Університетом Крок, Львівським національним університетом ім.І.Франка;

-  Вільнюський університет співпрацює з університетами України: Київським національним університетом ім.Т.Шевченка; Південноукраїнським національним педагогічним університетом ім.К.Ушинського; Київським університетом ім.Б.Грінченко, Прикарпатським національним університетом ім.В.Стефаника.

-  змістовним є партнерство між Шауляйським професійним центром професійно-технічної освіти та Державним професійно-технічним навчальним закладом «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти».

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 149.

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою (від 08.02.1994 р.);

Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (від 08.02.1994 р.);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (від 09.12.2005 р.);

Спільна заява Президента України і Президента Литовської Республіки (від 12.05.2008 р.) в якій зафіксовано, що відносини між Україною та Литовською Республікою набули рівня стратегічного партнерства.

8. Українська громада

У Литовській Республіці проживає близько 16 тисяч етнічних українців, які складають 0,6% населення країни. Українці переважно мешкають у містах: Вільнюс (4842 або 2,0% населення столиці), Клайпеда (3752), Вісагінас (2996), Шауляй (2204), Йонава (1204), Каунас (1002).

Загалом у Литві існує 10 організацій українців, основними з яких є Громада українців Литви (Голова – В.Чернишук), Громада українців м.Вільнюс (Н.Шертвітєнє), Асоціація балтійських українців м.Клайпеда (Л.Трегуб), Український культурно-просвітницький центр Громади українців м.Клайпеда (Л.Тригуб), Громада українців м.Йонава (Л.Арлаускєнє), Громада українців м.Шауляй (Ю.Янчук), Товариство українців м.Вісагінас (С.Черткова).

Велике Герцогство Люксембург

1.      Визнання України: 31 грудня 1991 року

2.      Встановлення дипломатичних відносин: 1 липня 1992 року

3.      Політичні відносини:

Люксембург підтримує Україну в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність. Будучи непостійним членом РБ ООН (2013-2014 рр.) у самий розпал Революції гідності, Люксембург скеровував складні дебати на доленосних засіданнях РБ ООН, під час яких розглядалося питання ситуації в Україні. Люксембург послідовно підтримує спільну позицію ЄС, що втручання у внутрішні справи України є неприйнятним, з інших питань, що стосуються України, зокрема її європейської інтеграції. Люксембург приєднався до рішень ЄС щодо всіх фаз обмежувальних заходів проти РФ.  18 березня 2015 року парламент Люксембургу за прискореною процедурою ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Люксембурзьке головування в Раді ЄС (до 31 грудня 2015 року) приділяє увагу ситуації в та навколо України, стану виконання Мінських домовленостей та поступу внутрішньодержавних реформ, зокрема конституційної реформи в частині децентралізації.

Політичний діалог між країнами є досить жвавим та має потенціал для розвитку. Міністр закордонних справ Люксембургу Ж.Ассельборн був присутнім під час урочистої інавгурації Президента України П.Порошенка 7 червня 2015 року. 20 квітня 2015 року, перебуваючи в Люксембурзі з робочим візитом у рамках участі у зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць ініціативи «Східне партнерство», Міністр закордонних справ України П.Клімкін зустрівся з Прем’єр-міністром Люксембургу К.Беттелем. 25-26 червня 2015 року відбувся візит в Україну Міністра закордонних справ  Люксембургу Ж.Ассельборна, в рамках якого «під час зустрічей з українськими високопосадовцями було відзначено відмінний стан двосторонніх відносин». 10 вересня 2015 р. Міністр закордонних справ Люксембургу Ж.Ассельборн відвідав Україну для участі у «Ялтинській європейській стратегії» та зустрівся з Президентом України П.Порошенком й Міністром закордонних справ України П.Клімкіним.

Співробітництво між Верховною Радою України та Палатою депутатів (парламентом) Люксембургу має значний потенціал для розвитку. У березні 2011 року Голова Палати депутатів Люксембургу Л.Мозар відвідав з офіційним візитом Україну.  У лютому 2012 року відбувся офіційний візит Голови Верховної Ради України В.Литвина до Люксембургу. 14-16 травня 2015 р. депутат від Люксембургу Франк Енгел (Християнська соціально-народна партія) відвідав Україну з візитом у складі групи депутатів Європейського парламенту. Депутати  мали зустріч з Головою ВРУ В.Гройсманом, відвідали мм.Маріуполь, Волноваху, Широкіне. Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Анн Брассер, яка неухильно підтримує позицію України в рамках розгляду української проблематики ПА РЄ та особисто зверталася до влади РФ із закликом негайно звільнити Н.Савченко - депутат від Люксембурга (Демократична партія) – неодноразово відвідувала Україну: у 2015 році -  15 січня відбулася зустріч А.Брассер з Головою ВРУ В.Гройсманом; 22-24 березня А.Брассер на чолі Президентського комітету ПА РЄ відвідала Київ та Львів. Палата депутатів Люксембургу не має практики створення окремих груп зі зв’язків з національними парламентами інших країн.

4. Торговельно-економічні відносини:

5. Договірно-правова база:

Правову основу у сфері консульських зносин між Україною та Люксембургом складають:

-  Віденська конвенція про консульські зносини від 1963 р.;

-  Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення від 14.06.1994 р.;

-  Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р.;

-  Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб від 18.06.2007 р.

Республіка Македонія

1.Визнання України: 1992 рік.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 20 квітня 1995 року.

3.Політичні відносини:

Відносини між Україною і Республіко Македонія характеризуються взаємною довірою та відсутністю відкритих або спірних питань. Республіка Македонія підтримує територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України та не визнає анексії Криму. РМ вітає євроатлантичний та євроінтеграційний курс України.

Останні політичні контакти на найвищому рівні відбулися 7-8 червня 2014 р. під час візиту Президента РМ Г.Іванова в Україну для участі в заходах з інавгурації Президента України П.Порошенка.

4.Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, у 2014 році загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Македонією збільшився у порівнянні з 2013 роком на 44,2% (на 19,4 млн. дол. США) і становив 63,3 млн. дол. США, у т.ч. експорт – 40,7 млн. дол. США, імпорт – 22,6 млн. дол. США. Позитивне сальдо – 18,1 млн. дол. США.

Основні статті експорту: чорні метали – 70,7% (прокат гарячекатаний), дріт мідний – 18,6%. Решта товарних груп у експорті становлять менше 3%.

Основні статті імпорту: тютюнова сировина – 46,1%, машини та механічні пристрої спеціального призначення – 25,3%, акумулятори електричні – 12,3%, лікарські засоби – 9,1%, овочі – 4,4%. Решта товарних груп у імпорті становлять менше 3%.

Станом на серпень 2015 року обсяг прямих інвестицій з Республіки Македонія в економіку України складає 1,9 млн. дол. США. В Україні зареєстровано 14 підприємств з македонськими інвестиціями, з них 4 – спільні.

Разом з тим, протягом 2014 року спостерігалася тенденція з нарощування обсягу прямих іноземних інвестицій з України в економіку Республіки Македонія. Станом на кінець 2014 року цей показник сягнув 21,22 млн. євро.

5.Культурно-гуманітарна співпраця:

До найбільш дієвих форм культурно-гуманітарної співпраці між Україною і Македонією можна віднести взаємодію по лінії міністерств культури, національних музичних академій, театрів, організаторів фестивалів тощо. Традиційно важливою складовою згаданої співпраці є літературно-перекладацька діяльність. Разом з тим, активна діяльність спостерігається у рамках підписаних угод щодо побратимства міст і регіонів (8), а також університетів двох країн (5 партнерств).

6.Наукове та освітнє співробітництво:

Наукове співробітництво відбувається на засадах Угоди про наукове співробітництво між національними Академіями, яка була укладена в лютому 1997 р. Доброю традицією стало проведення, починаючи з 2002 р., кожні два роки почергово Днів науки України в Македонії і Днів науки Македонії в Україні. Останній такий захід відбувся в Харкові у вересні 2012 р.

Освітнє співробітництво відбувається на основі угод укладених між такими навчальними закладами:

-       Київський національний університет ім. Т.Шевченка і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія;

-       Київський національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова і Штипський університет ім. Г.Делчева;

-       Харківський національний університет ім. В.Каразіна і Штипський університет ім. Г.Делчева;

-       Ніжинський державний університет ім. М.Гоголя і Бітольский університет ім. Св.Климента Охридського;

-       Ужгородський національний університет і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія;

-       Львівський національний аграрний університет і Скопський університет ім. Св.Кирила і Мефодія.

В Інституті філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка викладається македонська мова, в Скопському університеті ім. Св.Кирила і Мефодія викладається українська мова.

7.Договірно-правова база: кількість чинних документів – 40.

Ключові документи:

-       Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Республікою Македонія (26.06.2000);

-       Угода між Україною і Республікою Македонія про вільну торгівлю (10.09.2001);

-       Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (23.11.1998);

-       Угода між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про сприяння і взаємний захист інвестицій (25.03.2000);

-       Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про умови взаємних поїздок громадян.

8.Українська громада:

Загальна чисельність – близько 140 етнічних українців, які є громадянами Македонії.

Об’єднання українців – Громада українців в Республіці Македонія ім. Лесі Українки (близько 50 осіб), створена у грудні 2003 року. Голова – Іван Сидоренко. 

9.Дипломатичні представництва України: Посольство України в Республіці Македонія

www.macedonia.mfa.gov.ua

Visit us on Facebook (goo.gl/u9qFWy)

Follow us on Twitter (twitter.com/UKRinMKD)

Республіка Молдова

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Україна та Республіка Молдова розвивають продуктивний та взаємовигідній політичний діалог з усіх питань порядку денного двосторонніх відносин.

Між державами здійснюється активний політичний діалог на високому рівні.

20 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко відвідав з офіційним візитом Республіку Молдова;

22 лютого 2015 року Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті відвідав Україну.

Міжпарламентські групи дружби Україна-Республіка Молдова створені та діють у Верховній Раді України та Парламенті Республіки Молдова.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2014 р. зовнішньоторговельний оборот товарами та послугами України з Республікою Молдова (РМ) становив 805,67 млн. дол. США, зменшившись у порівнянні з 2013 роком на 199,23 млн. дол. США або ж на 19,8%.

При цьому експорт товарів становив 743,81 млн. дол. США (зменшення на 17,0%), імпорт товарів – 61,86 млн. дол. США (зменшення на 33,1%).

Сальдо у торгівлі товарами за вказаний період склалося позитивним и становило 681,95 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарне співробітництво:

З метою сприяння розвиткові культурно-гуманітарного співробітництва у складі Посольства України в Республіці Молдова з квітня 2007 року функціонує Культурно-інформаційний центр.

Щороку у березні Міністерство просвіти РМ організовує Республіканську Олімпіаду з української мови і літератури.

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво України та Республіки Молдова в галузі освіти та науки активно розвивається.

Пріоритетними напрямками науково-технічного співробітництва є: охорона навколишнього середовища, інформаційні та комунікаційні технології, нові матеріали, біотехнології, енергетика і енергоефективність, медицина і фармацевтика.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 129.

Ключові документи:

Договір про добросусідство, дружбу i співробітництво між Україною та Республікою Молдова (23.10.1992 р.);

Договір між Україною та Республікою Молдова про державний кордон (18.08.1999 р.);

Консульська конвенція між Україною та Республікою Молдова (29.08.1995 р.).

8. Українська громада:

За офіційними даними, у Республіці Молдова проживає 477 тисяч українців.

Функціонує 19 громадських об’єднань.

9. Дипломатичне представництво України в Республіці Молдова:

Посольство України в Республіці Молдова - http://moldova.mfa.gov.ua/ua

Королівство Нідерланди

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Посольство Королівства Нідерланди в Україні було відкрито восени 1992 р. Посольство України в державах Бенілюкс, до функції якого також входило представництво України в Нідерландах, було відкрито в Брюсселі в 1993 р., а самостійне дипломатичне представництво України в Королівстві Нідерланди розпочало свою діяльність в Гаазі у 2002 році.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Нідерландами характеризуються динамічним розвитком політичних контактів та високим рівнем взаємодії. Нідерланди беззастережно підтримують збереження суверенітету та територіальної цілісності України та висловлюють сподівання щодо виконання Мінських домовленостей у повному обсязі усіма сторонами. Нідерланди надають підтримку Україні у контексті незаконної окупації АР Крим та російської агресії на Сході України. Нідерланди підтримують та активно залучається до впровадження європейських реформ в Україні. Між державами існує динамічний політичний діалог, в тому числі на вищому рівні. Практикуються зустрічі високого рівня в рамках міжнародних заходів та конференцій. Остання зустріч Президента України Петра Порошенко з Прем’єр-міністром Нідерландів М.Рютте відбулась в рамках Ризького Саміту «Східного партнерства» 21 травня 2015 р. На постійній основі здійснюється двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, в т. ч.  між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним  та Міністром закордонних справ Нідерландів Бертом Кундерсом. Останній робочий візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна в Нідерланди відбувся 8-9 вересня 2015 р.

Окремим надзвичайно важливим та чутливим пунктом політичного діалогу усіх рівнів між Україною та Нідерландами є авіакатастрофа літака рейсу Малайзійських авіаліній МН17, яка сталася 17 липня 2014 р. та спричинила загибель 298 пасажирів та членів екіпажу літака, 196 з яких були громадянами Нідерландів. Сторони надають надзвичайно високої ваги справі з'ясування обставин та причин катастрофи, а також притягнення до відповідальності винних у цьому злочині проти людяності.

31 березня 2015 року у Верховній Раді України створено депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Королівством Нідерланди, до складу якої увійшло 14 народних депутатів України. Головою групи обрано Н.В.Кацер-Бучківську (фракція Політичної партії «Народний фронт»). В Парламенті Нідерландів наразі відсутня практика створення груп міжпарламентських зв’язків.

4. Торговельно-економічні відносини

Нідерланди є одним із ключових торговельних та інвестиційних партнерів України. За результатами І-го півріччя 2015 р. Нідерланди посіли 6-те місце серед країн ЄС за обсягами товарообороту з Україною (7-ме у 2013 рр. та 5-те в 2014 р.) із часткою 5,1 % (4,5% у 2013 р. та 4,9% в 2014 р.), а також з 6-те місце за обсягами торгівлі послугами (7-ме у 2013 р. та 4-те в 2014 р.) з часткою 4,3% (3,9% в 2013 р. та 6% в 2014 р.).

У 2014 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Королівством Нідерланди склав 2278,9 млн. дол. США, зменшившись, за рахунок падіння імпорту, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 7 %.

Експорт товарів і послуг з України до Нідерландів зріс на 16,8 % і склав 1388,1 млн. дол. США. Водночас імпорт товарів і послуг знизився на 29,5% і становив у цей час 890,8 млн. дол. США. Сальдо торгівлі товарами та послугами склалося позитивним у розмірі 497,3 млн. дол. США (проти негативного у 2013 році в розмірі 115,9 млн. дол. США).

Протягом січня-червня 2015 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Королівством Нідерланди знизився на 35,9% і склав 786,5 млн. дол. США.

Експорт товарів і послуг знизився на 31,3% і склав 526,7 млн. дол. США, а імпорт знизився на 43,7% і становив 259,8 млн. дол. США. Сальдо торгівлі товарами та послугами склалося позитивним у розмірі 266,9 млн. дол. США.

Найважливіші статті українського експорту до Нідерландів:  зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, залишки та відходи харчової промисловості, м'ясо та їстівні субпродукти.

Найважливіші статті нідерландського експорту до України: пластмаси і полімерні вироби, котли та машини, фармацевтична продукція, засоби наземного транспорту,  какао і продукти із нього, органічні хімічні сполуки та хімічна продукція, живі дерева та інші рослини, перли та дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння.

На території України функціонує близько 500 підприємств з нідерландським капіталом. Найбільшими інвесторами в економіку України нині є „Royal Dutch Shell”, „ING Ukraine”, „Rabobank”, „Philips”, „Akzo Nobel”, „Damen Shipyards” та „Unilever Export”.

Станом на 1.07.2015 р. Королівство Нідерланди зберегло за собою 3-те місце серед 133 країн-інвесторів за обсягами інвестицій, спрямованих в економіку України, із капіталовкладеннями у розмірі 5108,0 млн. дол. США (частка зросла з початку року з 11,1% до 11,9 %).

У Нідерландах в рамках Нідерландської ради сприяння торгівлі існує окрема Нідерландсько-українська рада сприяння торгівлі. В Україні нідерландський бізнес представлено Бізнесовим клубом «Київ-Нідерланди». 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

В Нідерландах існує низка місцевих українських музичних та танцювальних колективів, які здійснюють популяризацію української музичної традиції в Нідерландах. Зокрема, хор ім.Лисенка, Утрехтський візантійський хор, фольклорний ансамбль „Русалка”, „Отрада”, хор «Дружба» тощо. З огляду на значний інтерес в Нідерландах до української музики і співу, як народного так і класичного, українські колективи на постійній основі запрошуються на гастрольні тури в Нідерланди. Серед нідерландських організацій, які здійснюють діяльність у сфері промоції української культури, є організація „Matrix Orange”,  гуманітарний фонд „Супутник”, „Платформа співробітництва Україна-Нідерланди”, фундація «Українці в Нідерландах», організація Brand New Ukraine. Вищезазначені організації на постійній основі проводять різноманітні інформаційні та іміджеві заходи, культурно-мистецькі фестивалі, "Дні України” в окремих містах Нідерландів.

В Нідерландах діє понад 40 таких організацій, які створені нідерландцями для надання соціально-гуманітарної допомоги Україні та для задоволення культурних потреб та зацікавленості східноєвропейською (в тому числі і українською) культурою нідерландців. До діяльності таких організацій також активно долучаються іммігранти українського походження.

6. Наукове та освітнє співробітництво

Перспективним є співробітництво в галузі освіти між українськими та нідерландськими вузами. З метою розширення контактів між вищими навчальними закладами України та Нідерландів підтримуються контакти з Делфтським Технологічним університетом, Лейденським університетом, Утрехтским університетом та Маастрихтським університетом.

Не менш перспективним вважається співробітництво між Україною та Нідерландами у аерокосмічній галузі. Зокрема, 8 липня 2015 р. в Нідерландах з візитом перебувала делегація представників Державного космічного агентства України, в ході якого провела переговори з представниками Європейського космічного агентства (ESA).

В Європейському центрі космічних досліджень і технологій (ESTEC), м.Нордвейк, українські експерти представили пріоритетні проекти та програми української космічної галузі, ознайомились з роботою ESA та діяльністю ESTEC, а також обговорили зі своїми європейськими колегами подальші кроки двостороннього співробітництва.

7. Договірно-правова база

Кількість документів: 36.

Ключові документи:

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерландів (Підписано: 14.07.94, діє з: 01.06.97)

Конвенція між Україною та Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (Підписано: 24.10.95, діє з: 02.11.96)

Угода між Національним Бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦA) України та Радою з Безпеки Польотів Нідерландів про передачу проведення розслідування авіаційної події з повітряним судном Боїнг 777-200, реєстраційний номер: 9M-MRD авіакомпанії «Малазійські Авіалінії» рейс MH17 (Підписано: 24.07.2014, діє з: 24.07.2014)

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування (Підписано: 28.07.2014, діє з: 01.08.2014)

Угода (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2016 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року (Підписано: 03.06.2015, діє з 31.07.2015)

8. Українська громада.

Українська діаспора в Нідерландах не є чисельною у порівнянні із такими великими громадами українців в США, Канаді, Німеччини чи Бельгії. Загалом, кількість етнічних українців в Нідерландах за приблизними підрахунками становить від 3 до 5 тис. осіб. Проте дані не є точними в зв'язку з тим, що Нідерландське бюро статистики (CBS) не може встановити точну кількість українців, адже усі люди, народженні до 31.12.1991 реєструються в нідерландській базі даних як вихідці із колишнього СРСР.

Громадяни України або іммігранти українського походження в Нідерландах належать до нової, т.зв. «економічної», хвилі імміграції. Вони приїжджають до Нідерландів працювати за контрактом (часто залишаються в країні та отримують нідерландське громадянство). Спостерігається т.зв. «сезонна міграція», тобто існує почергова тенденція як збільшення, так і зменшення кількості громадян України на території Нідерландів. Перша невелика хвиля української імміграції до Нідерландів пов’язана із переходом полонених з післявоєнної Німеччини 1945-48 років.

Місцями компактного проживання громадян України є передусім великі міста Нідерландів: Амстердам, Роттердам, Гаага, а також міста-університетські центри - Утрехт, Лейден, Гронінген і Ейндховен. Активну участь в українських заходах, що організовуються Посольством або нідерландськими організаціями, беруть студенти з України, які перебувають у країні на навчанні.

Останнім часом спостерігається сплеск активності української громади, тенденція їхнього гуртування навколо реалізації окремих проектів та заходів українського спрямування, а також створення національних культурно-гуманітарних осередків українців у країні перебування. На сьогоднішній день Фундація «Українці в Нідерландах» є найактивнішим об’єднанням, навколо якого гуртується переважна більшість представників української громади в Нідерландах. З квітня 2014 р. в Нідерландах діє осередок Української греко-католицької церкви, двічі на місяць проводяться богослужіння українською мовою. Також українською громадою було організовано чотири суботні/недільні українські школи в м.Гаага, м.Амстердам, м.Гронінген, м.Ейндховен. 

Королівство Норвегія

Визнання України: 24 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 5 лютого 1992 р.

Політичні відносини:

Політичний діалог з Норвегією розвивається на всіх рівнях, як у двосторонньому форматі, так і в рамках міжнародних організацій і форумів. Невирішених проблем у двосторонніх відносинах між двома країнами немає. 

Важливою подією у розвитку українсько-норвезьких контактів став обмін першими в історії двосторонніх відносин офіційними візитами Прем’єр-міністрів двох країн: М.Я.Азарова до Королівства Норвегія 29-30 листопада 2012 р. та Е.Солберг до України 18 листопада 2014 р. Прем’єр-міністр Королівства Норвегія була прийнята Президентом України П.О.Порошенком, Прем’єр-міністром А.П.Яценюком та Головою Верховної Ради О.В.Турчиновим.

Королівство Норвегія чітко і послідовно виступає на захист принципів демократії та захисту прав людини і безумовно підтримує суверенітет нашої держави. Зокрема, як співавтор Резолюції ГА ООН про підтримку територіальної цілісності Україні, сприяє нашій державі в ОБСЄ (виділено 1 млн.євро і 14 спостерігачів СММ) та РЄ (підтримала Резолюції ПАРЄ), є учасником трастових фондів НАТО, провела 7 раундів запровадження санкцій проти РФ, призупинила з нею співпрацю у військовій сфері до кінця 2015 р., виділила 200 млн.норв.крон на підтримку бюджету України, понад 35 млн.євро гуманітарної допомоги Україні, започаткувала діяльність Норвезької ради біженців з офісом у м.Сєвєродонецьк.

За останній час Міністр закордонних справ Королівства Норвегія Б.Бренде та Міністр з питань ЄС В.Хельгесен відвідували Україну 7 разів (грудень 2013 р., березень, травень, вересень 2014 р., травень 2015 р. та вересень і листопад 2014 р. відповідно).

Між Україною та Норвегією відбулася низка взаємних візитів на міжпарламентському рівні. Україну відвідали Президенти Стортингу К.К.Грьондаль (1999 р.), Т.Ягланд (2005 та 2009 рр.), Віце-президент Стортингу І.Льоннінг (2005 р.). У 2003 р. до Королівства Норвегія вперше здійснив візит Голова Верховної Ради України В.М.Литвин. 11-12 вересня 2014 р. Осло відвідав Голова Верховної Ради України О.В.Турчинов, де провів зустрічі з Президентом Стортингу О.Томмессеном, Прем’єр-міністром Е.Солберг та Міністром закордонних справ Б.Бренде, а 15-17 березня 2015 р. Україну відвідав Президент Стортингу О.Томмессен. У Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зав’язків з Королівством Норвегія під співголовуванням І.О.Гриніва та Р.В.Лукянчука, до складу якої увійшло 58 народних депутатів.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

18 листопада 2014 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Королівства Норвегія про створення міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки. Головою Комісії, установче засідання якої заплановано провести у IV кв. 2015 року, призначено Міністра енергетики та вугільної промисловості України В.В.Демчишина.

Торговельно-економічне співробітництво:

Суттєвим поштовхом для розвитку двосторонніх зв’язків  стало підписання 24 червня 2010 р. у м.Рейк’явік (Ісландія) Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄАВТ та набрання нею чинності 01 червня 2012 р.

У 2014 р. порівняно з 2013 р. зовнішньоторговельний оборот торгівлі товарами і послугами між Україною та Норвегією підвищився на 40 % та становив бл.637 млн. дол. США. Таке стрімке зростання пояснюється початком імпорту з 1 жовтня 2014 р. норвезького газу в Україну в рамках контракту між НАК «Нафтогаз України» та «Статойл».

За І півріччя 2015 р. експорт товарів та послуг з України становить понад 16 млн.дол.США, імпорт з Королівства Норвегія – бл. 470 млн.дол.США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами для України за цей період становить бл. 454 млн.дол.США.

На 01.04.2015 р. Норвегія інвестувала в економіку України 4,9 млн.дол.США (зменшення з початку року на 1,12 млн.дол.США). Найбільшу питому вагу займають інвестиції у сфері професійної, наукової та технічної діяльності – 38 %, переробної промисловості – 21 %, транспорту – 19,8 %, оптової та роздрібної торгівлі – 9,8%.

Інвестицій з України в економіці Норвегії не зареєстровано.

Культурно-гуманітарна співпраця

В Україні та Норвегії постійно відбуваються культурно-мистецькі заходи, які дають змогу глибше зрозуміти одне одного. У 2014-2015 рр. низка українських поетів, письменників, музикантів, співаків, журналістів мали змогу представити свої доробки перед норвезькою публікою.

У грудні 2014 р. в Україні розпочала роботу Норвезька рада з питань біженців (офіс у м.Сєвєродонецьк), яка реалізує програми на напрямах «Прихисток та непродовольчі товари». «Вода, санітарія та гігієна», «Інформаційна та юридична допомога».

Продовжується взаємодія норвезьких благочинних організацій та гуманітарних місій із партнерами в Україні та підтримується діалог із провідними гуманітарними об'єднаннями Норвегії, які впродовж багатьох років співпрацюють з Україною.

Наукове та освітнє співробітництво

Співпраця відбувається, в основному, в рамках проектів у галузях бізнесу, дослідження геопростору, водного господарства, музичної освіти та ін. Проект «Норвезько-української співпраці в галузі освіти та досліджень у сфері стійкого управління» між КНУ ім.Тараса Шевченка та Університетом Нурланд (м.Будьо) започаткував спільні програми, за якими вже отримали дипломи 120 магістрів, 30 кандидатів наук та 60 викладачів. Підписано Меморандум про порозуміння між цим норвезьким навчальним закладом та 12-ма українськими вишами. У рамках програми співпраці між НТУ «КПІ» та Університетським коледжем м.Йовік у Києві відкрито електронний навчальний центр з напрямку стійкого розвитку.

Національний університет «Києво-Могилянська академія» реалізує проект «Вивчення економіки з допомогою динамічного моделювання-3» із Бергенським університетом та співпрацює з Норвезькою школою менеджменту BI (м.Осло) відповідно до угоди про співробітництво, підписаної 2006 року, згідно з якою на магістерських програмах BI щороку навчаються близько 10-ти українських студентів.

За підтримки «Фонду Богдана Гаврилишина» Осло традиційно відвідують делегації української молоді для вивчення місцевого досвіду ведення бізнесу та муніципального управління.

Договірно-правова база нараховує 33 чинні документи, включаючи міждержавні, міжурядові та міжвідомчі угоди й меморандуми.

Українська громада:

Офіційно зареєстровано два об’єднання українців у мм.Осло та Берген. Діє українська дитяча недільна школа в м. Осло.

З 2010 року у храмі Св.Йосифа в м. Осло проводяться регулярні богослужіння українською мовою.

Республіка Польща

1. Визнання України:  2 грудня 1991 року (Польща першою у світі офіційно визнала державну незалежність України).

2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року

3. Політичні відносини:

3.1     У 1992 р. між країнами підписано Договір про добросусідство, дружні відносини і співробітництво. 1998 року рішенням Президентів України та Польщі українсько-польські відносини було піднесено до рівня стратегічного партнерства. Стратегічний характер українсько-польських відносин обумовлюється географічним сусідством, спільною історією, подібністю національної ментальності та культур, збігом інтересів у багатьох сферах, особливо у безпековій. Відносини між країнами характеризуються високим рівнем довіри та інтенсивною взаємодією на усіх рівнях. Польща виступила одним з найактивніших прихильників Революції гідності в Україні. Офіційна Варшава рішуче засудила анексію Росією Криму та військове вторгнення РФ у східні області  України. Польща здійснює активні зусилля з метою консолідації позицій країн ЄС і НАТО на підтримку України. РП надає значну гуманітарну допомогу постраждалим від бойових дій на Донбасі. Польські експерти консультують українську владу у впровадженні внутрішніх реформ в Україні, зокрема у сферах децентралізації влади та антикорупційної політики. Польща активно підтримує процес європейської інтеграції України. Членство України в ЄС є стратегічним інтересом Польської держави.

3.2 Діалог високого рівня (протягом 2014-2015 рр.):

Між двома державами підтримується інтенсивний політичний діалог. Протягом 2014 року 27 двосторонніх зустрічей на високому рівні. За січень-серпень 2015 року - 14. Протягом 2014-2015 глави держав обмінялися візитами: офіційний візит Президента України Петра Порошенка до РП відбувся 17-18 грудня 2014 року, офіційний візит Президента РП Броніслава Коморовського в Україну відбувся 8-9 квітня 2015 року. Протягом 2015 року Президент України два рази відвідав Польщу і Президент РП також два рази відвідав Україну. 14 серпня 2015 року відбулася перша телефонна розмова між Президентом України та новобраним Президентом РП Анджеєм Дудою. Передбачається, що перша зустріч президентів відбудеться в рамках 70-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку. Активним є також діалог на міжурядовому рівні. 19 січня 2015 року Глави Урядів України та РП Арсеній Яценюк і Ева Копач започаткували перші міжурядові консультації, які зібрали за одним столом прем’єрів та ключових міністрів двох країн. Арсеній Яценюк здійснив візит-відповідь у Варшаву 9 вересня 2015 року.      

3.3 Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств (протягом 2014-2015 рр.):

Інтенсивний діалог ведеться також на рівні зовнішньополітичних відомств. Протягом  2014-2015 рр. відбулося два засідання Ради МЗС України та Польщі, а також низка консультацій на рівні директорів профільних департаментів. Міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Польщі Гжегож Схетина перебувають у регулярному робочому контакті.

3.3 Міжпарламентське співробітництво:

Від 2003 року під співголовуванням заступників глав парламентів функціонує Міжпарламентська асамблея «Україна – Польща», до складу якої входять 20 депутатів Верховної Ради України та 20 депутатів Сейму РП. Останнє засідання Асамблеї відбулося 21-22 червня 2015 року. Важливою складовою міжпарламентського діалогу є також заснована у 2005 році Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литви та Сенату Польщі. Співголовами Тристоронньої асамблеї є глави парламентів згаданих держав. Останнє засідання Асамблеї відбулося 29 травня 2015 року. Активно працює також Українсько-польська міжпарламентська група. До складу української частини групи входить 85 народних депутатів, голова – Борис Тарасюк («Батьківщина»). До складу польської міжпарламентської групи дружби входить 59 депутатів Сейму і Сенату РП, голова – Марія Зуба («Право і справедливість»).

3.4 Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Між Україною та Польщею існує десять двосторонніх інституційних механізмів: Консультаційний Комітет Президентів України та Республіки Польща; Міжурядова комісія з питань економічного співробітництва; Міжурядова координаційна рада з питань міжрегіонального співробітництва; Рада МЗС України та МЗС РП; Міжурядова українсько-польська Комісія у справах охорони і повернення втрачених та незаконно переміщених культурних цінностей під час ІІ Світової війни; Українсько-польська конференція з питань євроінтеграції; Міжпарламентська асамблея «Україна – Польща»; Міжпарламентська асамблея «Україна-Польща-Литва»; Економічний Форум «Україна-Польща» (діє під патронатом глав держав); Українсько-польський Форум партнерства.

4. Торговельно-економічні відносини:

Республіка Польща є найбільшим торгівельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи та четвертим найбільшим торгівельним партнером України у світі. Протягом січня-червня 2015 року обсяги торгівлі між країнами склали 2,1 млрд. дол. США і засвідчили скорочення. Торгівля товарами традиційно домінує над торгівлею послугами. 

За 6 міс. 2015 року обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 1 994,9 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року зменшились на 32,3%.  При цьому рівень українського експорту до РП становив 929,4 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року зменшився на 37,7%. Обсяг польського імпорту до України склав 1065,5 млн. дол. США та у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року знизився на 26,8%.

Від’ємне сальдо України у зовнішній торгівлі з РП за 6 міс. 2015 року склало 136,1 млн. дол. США.

Основні статті українського експорту до Польщі: чорні метали (17%), електричні машини і устаткування (16,5%), руди, шлаки та зола (12,1%), деревина і вироби з деревини (8,9%), продукти переробки овочів (5,3%).

Основні статті українського імпорту з Польщі: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (21,4% від загального обсягу українського імпорту), електричні машини і устаткування (10,1%), полімерні матеріали, пластмаси (8,9%), котли, машини, апарати і механічні пристрої (6,2%), папір та картон (3,1%).

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами 6 міс. 2015 року знизилися на 27,0% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року і склали 128,9  млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до РП за 6 міс. 2015 року становив 84,3 млн. дол. США (зменшення на 20,3%), а рівень польського імпорту послуг до України – 44,6 млн. дол. США (зменшення на 39,7%).

Станом на 1 липня 2015 р. обсяги польських інвестицій в Україні становили 790,8 млн. дол. США, що складає 1,8% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. З початку 2015 р. польські інвестиції скоротилися на 40,4 млн. дол. США.

Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», фабрика паркету «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», фабрика металообробки «Полімекс-Мостосталь», банки «Кредобанк» та «Плюс-банк», кластерне утворення «Агромісто».

За даними Державної служби статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.07.2015 р. склали 51,3 млн. дол. США, що становить 0,8% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном. З початку 2015 р. українські інвестиції скоротилися на 2,1 млн. дол. США. За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США.

Найвагомішими українськими інвестиційними проектами в РП є: металургійний комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор – «ІСД»),  суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор – «ІСД»), «Гута Покуй» (інвестор – Група «Приват»), завод освітлювальних приладів «Геліос» (інвестор – «Іскра»),  плодопереробний завод «T.B.Fruit Dwikozy» (інвестор – компанія «T.B.Fruit», власник торгівельної марки «Яблуневий дар»), Мазовецький сироварний завод "Ostrowia" (інвестор – Група компаній "Milkiland").

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Обидві країни зацікавлені у популяризації свого культурного надбання. Співпрацюючи з Польщею у сфері культури, Україна зосереджує роботу на трьох напрямах: використання польського досвіду у реформуванні менеджменту культурної галузі України, підтримка Польщею інтеграції українського культурно-мистецького середовища у загальноєвропейський культурний простір та поширення здобутків української культури.

У Польщі протягом року відбувається низка цікавих подій, спрямованих на  популяризацію української культури, звичаїв і традицій. Це, зокрема: фестиваль української культури у Сопоті, фестиваль «Українська весна» у Познані, «Лемківська ватра» у Ждині та «Битівська ватра» у Битові, «Купальська ніч» та фестиваль культури «Підляська осінь». Ці фестивалі організовуються у тісній співпраці з осередками української меншини Польщі, польськими неурядовими організаціями та державними інституціями.

Українські митці щороку запрошуються на фестиваль «Схід культури», який організовується Національним центром культури Польщі. Представники українського модерну також беруть участь у фестивалі культури Польщі, Німеччини та України «Most/Brücke», що популяризує найновітніші мистецькі течії. 

Великою популярністю та зацікавленістю поляків користуються «Дні України», які проводяться як на регіональному рівні, так і серед студентської та шкільної молоді в різних містах і містечках та навчальних закладах Польщі. Під час цих заходів можна дізнатися багато про українські традиції та спробувати страви української кухні.  

6. Наукове та освітнє співробітництво

Пріоритетом співпраці в галузі освіти та науки між Україною та Республікою Польща є забезпечення освітніх потреб українців у Польщі, а також розширення можливостей міжлюдських контактів. Надзвичайно великого значення останнім часом надається  розширенню обмінів учнів шкіл, студентів, науковців. Нещодавно створена Українсько-польська Рада обміну молоддю сприятиме активізації діалогу на рівні молоді та збільшенню міжлюдських контактів.

Польська сторона надає щорічні гранти українським студентам для навчання у Європейському колегіумі в Натоліні, спеціалізацією якого є проблематика європейської інтеграції.  

На даний момент у Польщі навчається 23,5 тисячі українських студентів. У 2014/2015 навчальному році польський уряд надав 500 стипендій на навчання у польських університетах для студентів та аспірантів з України (переважно із зони АТО та тимчасово окупованого Криму). 

Відповідно до Міжвідомчої угоди про співробітництво в галузі освіти, підписаної у січні 2015 року, відбуватиметься обмін вчителями польської та української мови, вихователями дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з України та Польщі.

На території Республіки Польща діє п’ять комплексів шкіл з вивченням окремих предметів українською мовою та понад 140 пунктів навчання української мови.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база між Україною та РП налічує 135 чинних міжнародних договори.  Між суб’єктами адміністративно-територіального устрою України та Польщі укладено понад 470 домовленостей про співпрацю.

Базовим документом українсько-польського співробітництва є Договір між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, укладений у 1992 році. Одні з ключових двосторонніх документів:  Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне заохочення та захист інвестицій (1993), Угода між КМУ та Урядом Республіки Польща про економічне співробітництво (2005), Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення (2012).

Ведеться робота з підготовки двосторонніх документів у сфері торговельно-економічного та енергетичного співробітництва, прикордонної співпраці, транспорту, екології, культурно-гуманітарного співробітництва та військово-технічної співпраці тощо.

8. Українська громада

Українці у Польщі – автохтонне (корінне) населення, яке до проведення  переселень 1944-1945 років та операції “Вісла” (1947 рік), переважно, компактно проживало на південно-східних теренах Польщі. 

Згідно з останнім загальним переписом населення, проведеним в Польщі у 2011 році, кількість громадян Польщі, які задекларували свою приналежність до української національності, становить 49 тис. осіб, лемками визнали себе 10 тис. осіб.

Територіально українська меншина розташована, в основному, у північних і західних регіонах країни. У Вармінсько-Мазурському  воєводстві з центром у м.Ольштин проживає найбільша кількість етнічних українців - понад 12 тисяч осіб. У Дольношльонзькому (м.Вроцлав) - понад 3500 осіб, Західно-Поморському (м.Щецін) - майже 3000, Підкарпатському (м.Жешув) - понад 2500, Поморському (м. Гданськ) - приблизно 2000, Малопольському  (м. Краків) - майже 2000, Підляському (м.Бялисток) – приблизно 1500.

Організоване українське життя у Польщі налічує понад 50 років. До найвпливовіших українських неурядових організацій Польщі належать: Об’єднання українців у Польщі; Союз українців Підляшшя; Об’єднання лемків; Українське Товариство; Українське вчительське товариство; Фонд Української культури; Союз українок Польщі.

9. Дипломатичні представництва України 

Посольство України в Республіці Польща – http://poland.mfa.gov.ua/ua

Генеральне консульство України в Кракові – http://krakow.mfa.gov.ua/ua

Генеральне Консульство України в Любліні – http://lublin.mfa.gov.ua/ua

Консульство України в Гданську – http://gdansk.mfa.gov.ua/ua

Португальська Республіка

1. Визнання України: 07 січня 1992 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року

Дипломатичні установи: Посольство Португальської Республіки в Україні (з грудня 1993 року), Посольство України в Португалії (з березня 2000 року), Консульство України в Порту; Почесне консульство України в м. Лісабон

3. Політичний діалог

Основні контакти на найвищому та вищого рівнях:

Грудень 1996 р. – Перша зустріч Президентів України Л.Кучми та Португалії Ж.Сампайо під час Лісабонського саміту ОБСЄ;

Жовтень 1997 р. - під час саміту Ради Європи  в Страсбурзі відбулася зустріч Президента України Л.Д.Кучми з Прем‘єр-міністром Португальської Республіки А.Гутеррешем;

13-16 квітня 1998 р. – державний візит Президента Португалії Ж.Сампайо в Україну, у ході якого було обговорено широке коло питань активізації двостороннього співробітництва, а також реалізації євроінтеграційних прагнень України;

30 серпня - 01 вересня 2000 р.  - у Нью-Йорку в ході роботи Міжнародної конференції голів національних парламентів країн-членів Міжпарламентського співробітництва відбулася зустріч Голови Верховної Ради України І.Плюща з Головою Асамблеї Португальської Республіки А.Сантушем;

25-27 жовтня 2000 р. – державний візит Президента України Л.Д.Кучми до Португальської Республіки, який став важливим фактором розвитку українсько-португальського співробітництва в усіх галузях. В рамках візиту Президента України до Португалії у дусі повного взаєморозуміння пройшли переговори Міністра закордонних справ України А.М.Зленка з його колегою Ж.Гамою. Підписання в рамках візиту низки двосторонніх угод, зокрема Угоди про дружбу і співробітництво між двома країнами (набрала чинності 01.09.2003 р.), заклало широку правову базу подальшого розвитку українсько-португальських відносин у політичній, торговельно-економічній, гуманітарній сферах;

02 вересня 2002 р.  - у ході зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з Прем’єр-міністром Португалії Д.Баррозу (м. Йоганнесбург) у рамках Всесвітнього саміту зі сталого розвитку сторони зосередили увагу на питанні працевлаштування українців;

22 вересня 2003 р. - у ході зустрічі Президента України Л.Д.Кучми з Президентом Португалії Ж.Сампайо в рамках 58-ї сесії ГА ООН були обговорені питання активізації політичного діалогу на всіх рівнях, шляхи динамізації торговельно-економічного співробітництва. Президент Португальської Республіки заявив, що його країна підтримує курс України на європейську та євроатлантичну інтеграцію;

29 квітня 2004 р. - чергова зустріч керівників України та Португалії у рамках Європейського економічного саміту у Варшаві;

14 вересня 2007 р.  - від імені Португальського головування в ЄС участь Прем’єр-міністра Португалії Ж.Сократеша в якості Голови Європейської Ради та Міністра закордонних справ ПР Л.Амаду у Одинадцятому саміті Україна-ЄС (м. Київ), що стало важливою подією у процесі розбудови двосторонніх відносин України з Португалією;   

20-23 квітня 2008 р.  – перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Голови Верховної Ради України А.П.Яценюка до Португальської Республіки. Головною метою візиту керівника вищого законодавчого органу України до Португалії стало обговорення з керівництвом країни євроінтеграційних та євроатлантичних намірів України, поглиблення міжпарламентського та торгово-економічного співробітництва, а також питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів громадян України, які тимчасово працюють у Португалії. Візит Голови Верховної Ради України дозволив надати новий поштовх розвитку міжпарламентських зв’язків між Україною та Португалією, включаючи особисте знайомство керівників парламентських комітетів із європейських і закордонних справ, з питань оборони та груп дружби, визначення пріоритетів співпраці на різних напрямках;

23-24 червня 2008 р.  – офіційний візит Президента України В.А.Ющенка до Португальської Республіки. У ході візиту Глава Української держави провів переговори з Президентом Португалії А.Каваку Сілвою, Прем’єр-міністром Португалії Ж.Сократешем та членами португальського уряду, Головою Асамблеї Республіки (парламенту) Португалії Ж.Гамою та членами усіх парламентських фракцій, представлених в Асамблеї. Члени офіційної делегації України - Міністр закордонних справ В.С.Огризко, Міністр оборони Ю.І.Єхануров, Міністр освіти та науки І.О.Вакарчук, Міністр культури і туризму В.В.Вовкун, провели двосторонні зустрічі із своїми португальськими колегами, в ході яких були обговорені питання поглиблення співпраці між відповідними міністерствами у сферах, що становлять взаємний інтерес та підписані такі двосторонні угоди: Дорожня карта українсько-португальських відносин на 2008-2010 рр., Угода між Україною та Португальською Республікою про повітряне сполучення, про співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю, а також Угода між Україною та Португальською Республікою про військове співробітництво;

29 вересня 2011 р. – зустріч Президента України В.Ф.Януковича з Прем’єр-міністром Португалії П.Пасушем Коелью в рамках проведення саміту «Східного партнерства» у Варшаві.

4. Контакти на рівні зовнішньополітичних відомств:

Політичний діалог на рівні глав дипломатичних відомств започатковано під час візиту в Україну Міністра закордонних справ Португалії Жуао де Деуш Пінейру 26-27 січня 1992 року.

Травень 1997 р. - двосторонні зустрічі міністрів закордонних справ відбулися в рамках сесії Ради північноатлантичного співробітництва (м. Сінтра, Португалія), у ході якої була парафована Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО;

Грудень 1999 р. - двосторонні зустрічі міністрів закордонних справ відбулися під час засідання РЄАП у Брюсселі, у рамках якої обговорювалися питання двосторонніх відносин та заходи щодо співробітництва України з ЄС на період португальського головування (І півріччя 2000 р.). На час головування Португалії в ЄС був розроблений Робочий план з реалізації Спільної стратегії ЄС щодо України;

09-10 лютого 2000 р.  - відбувся перший офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка в Португалію. У ході перебування у Лісабоні були проведені зустрічі з Президентом Португалії Ж.Сампайо, Головою Асамблеї Республіки А.Алмейда Сантушем, Міністром закордонних справ Ж.Гамою. У ході візиту підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між МЗС України та Португалії, а також Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень між Україною та Португалією;

29 травня та 03 грудня 2001 р.  - зустріч Міністра закордонних справ України А.М.Зленка зі своїм португальським колегою Ж.Гамою у рамках засідання Комісії «Україна-НАТО» (м. Будапешт, 29-30 травня) та в рамках міністерського засідання РЄАП (м. Бухарест, 03 грудня);

16 вересня 2002 р. - питання інтенсифікації двосторонніх відносин та актуальна міжнародна проблематика обговорювалась також під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств двох країн у Нью-Йорку в рамках 57-ї сесії ГА ООН;

12-13 лютого 2003 р. - у рамках офіційного візиту в Україну Міністра закордонних справ Португалії А.Мартінш да Кружа було проведено зустрічі з Президентом України Л.Д.Кучмою, Прем’єр-міністром України В.Ф.Януковичем, Головою Верховної Ради України В.М.Литвином. Проведено переговори з Міністром закордонних справ  України А.М.Зленком.  Серед іншого, відбулося підписання Угоди про тимчасову міграцію громадян України для роботи в Португалію;

Протягом 2003-2004 рр. - відбулися дві зустрічі глав зовнішньополітичних відомств України та Португалії – 2 грудня 2003 р. у м. Маастріхт (К.І.Грищенко — Т.Гоувейя) та 21 вересня 2004 р. у Нью-Йорку (К.І.Грищенко – А.Монтейру);

28 квітня 2006 р. - Міністр закордонних справ України Б.І.Тарасюк провів переговори зі своїм португальським колегою Д.Фрейташем ду Амаралом у рамках участі у засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ у м.Софія (Республіка Болгарія);

16-18 листопада 2006 р. - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка до Португалії;

27 квітня 2007 р. - у м. Осло (Норвегія) під час неформальної зустрічі керівників МЗС держав-членів НАТО відбулась зустріч Міністра закордонних справ України А.П.Яценюка з його португальським колегою Л.Амаду;

24 вересня 2010 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Міністром закордонних справ Португалії Л.Амаду в рамках участі у роботі Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку;

05 грудня 2011 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Міністром закордонних справ Португалії П.Порташем в рамках участі у Міжнародній конференції з питань Афганістану в Бонні;

25 вересня  2013 р.  - зустріч Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари з Міністром закордонних справ Португалії Р.Машете в рамках участі у роботі 68-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, у ході якої підписано Дорожню карту українсько-португальських відносин на період до 2015 року;

25 вересня  2014 р.  - зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ Португалії Р.Машете в рамках участі у роботі 69-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. 

5. Міжпарламентське співробітництво:

  • 17 травня 2006 р. в Асамблеї Республіки (парламенті) Португалії вперше офіційно зареєстрована Група Дружби «Португалія-Україна», склад якої оновлено 23 січня 2012 року
  • Останній склад депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Португалією оновлено у травні 2013 року

6. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Міжурядова українсько-португальська комісія з питань економічного, промислового та технічного співробітництва

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-португальських відносин складається з 50 двосторонніх документів міждержавного, міжвідомчого, міжрегіонального та міжінституційного характеру.   

Ключові документи:

– Угода про  дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (25 жовтня 2000 р.);

– Угода між Україною та Португалією про сприяння та взаємний захист інвестицій (25 жовтня 2000 р.);

– Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на капітал між Україною та Португалією (9 лютого 2000 р.);

– Угода між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації (25 жовтня 2000 р.);

– Угода про соціальне забезпечення між Україною та Португальською Республікою (07 вересня 2009 р.);

- Дорожня карта українсько-португальських відносин на період 2013 – 2015 роки (25 вересня 2013 р.).

8. Торговельно-економічне співробітництво

За даними Держкомстату України, за перші три квартали 2014 року, загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Португалією виріс на 33,7%, склавши 325,95 млн. дол. США (у порівнянні з 243,73 млн. дол. США за аналогічний період 2013 року). Позитивне сальдо для української сторони, також виросло з 103,47 млн. дол. США до 218,75 млн. дол. США, що склало відповідно 42,5% та  66,9% від загального обсягу. При цьому двосторонній товарообіг склав 311,25 млн. дол. США, в т.ч. експорт – 266,41 млн. дол. США, імпорт – 44,84 млн. дол. США (експорт виріс на 59,6%, імпорт впав на13,0% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року). Сальдо двосторонньої торгівлі товарами на користь України склало 71,2% від загального обсягу торгівлі товарами (за 9 місяців 2013 року - 65,6%).

Як і в минулі роки, сальдо двосторонньої торгівлі послугами за 9 місяців 2014 року продовжувало залишатися для України негативним (-3,52 млн. дол. США). Причому на тлі загального падіння двосторонньої торгівлі послугами у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року, їхній експорт та імпорт  впали відповідно на 14,6% та 46,2%, загальне сальдо для України значно покращилося з -44,1% від загального обсягу двосторонньої торгівлі послугами за 9 місяців 2013 року до -29,3% у звітному році.

9. Інвестиційне співробітництво:

Відповідно до українських статистичних даних португальські інвестиції в Україну складають 15,6 млн. дол. США. Українських інвестицій в Португалії не зареєстровано.

10. Українська громада

Громадяни України за своєю кількістю (41 091 тис. легалізованих осіб або 10% від загальної кількості іноземців (400 тис. офіційно зареєстрованих іноземців), відповідно до офіційних статистичних даних за 2013 рік, оприлюднених Службою у справах іноземців та кордонів Португалії) посідають третє місце у списку іноземних громад Португалії (перше – громадяни походженням з Бразилії (92 120 тис. або 23%), друге – громадяни походженням із Кабо-Верде (42 401 тис. або 11%)).

Румунія

1. Визнання України: 8 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Україна розвиває конструктивний та взаємовигідний діалог з Румунією з значного кола питань двостороннього та міжнародного порядку денного.

Румунія першою з країн членів ЄС завершила (3.07.2014 р.) процедуру ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Відбувається активний діалог на найвищому рівні, зокрема у 2015 р. Україну з офіційним візитом відвідав Президент Румунії Клаус Йоханніс (17.03.2015 р.). Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив офіційний візит до Румунії 17 лютого 2015 року. 

Створені та функціонують міжпарламентські групи дружби Україна-Румунія у Верховній Раді України та Палаті депутатів Румунії

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. загальний обсяг товарообігу між Україною та Румунією становив 1431,86 млн. дол. США, з якого експорт – 584,52 млн. дол., імпорт – 847,34 млн. дол.

У порівнянні з аналогічним періодом 2013 р. товарообіг зменшився на 0,7%, експорт – зріс на 6,9%, а імпорт – знизився на 5,4%. Негативне торговельне сальдо для України склало 262,83 млн. дол.

5. Співробітництво у сфері науки та освіти:

Україна та Румунія активно розвиває співпрацю на рівні навчальних закладів та академічних інституцій. На постійній основі діють програми академічного обміну між Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Національним університетом «Львівська політехніка» та навчальними закладами в містах Бухарест, Клуж, Сучава, Яси та Галац.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 44.

Основні двосторонні документи:

Договір про відносини добросусідства і співробітництва між Україною та Румунією був підписаний у Констанці 2 червня 1997 р. (Верховна Рада України ратифікувала Договір 17 липня 1997 р., Парламент Румунії – 14 липня 1997 р.).

Договір між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань був підписаний 17 червня 2003 р. (ратифікований ВРУ 12 травня 2004 р., Парламентом Румунії – 5 квітня 2004 р.).

Консульська Конвенція між Україною та Румунією була підписана 3 вересня 1992 р. (набула чинності 14.03.1995 р.).

7. Українська меншина

За даними перепису 2011 року, на території Румунії проживає 50900 етнічних українців або 0,27% від загальної кількості населення.
Основними місцями компактного проживання українців в Румунії є повіти Марамуреш (31 000 осіб), Тіміш (6 000 осіб), Сучава (5700  осіб) та Караш-Северін (2 600 осіб).

У 1990 р. було створено Союз українців Румунії (квота організації у Парламенті Румунії - один депутат; СУР представлений у Раді національних меншин).  

У складі Посольства України в Румунії функціонує Культурно-інформаційний центр, відкритий у 2007 році.

8. Дипломатичне представництво України в Румунії:

Посольство України в Румунії – http://romania.mfa.gov.ua/ua

Республіка Сербія

1. Визнання України: 15 квітня 1994 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 квітня 1994 р.

3. Політичні відносини:

Дипломатичні відносини між Україною і Союзною Республікою Югославія (СРЮ) було встановлено 15 квітня 1994 року. Між обома країнами відбувається інтенсивний політичний діалог. Мають місце регулярні контакти на всіх рівнях, спрямовані на реалізацію двосторонніх договорів та розширення договірно-правової бази відносин між Україною та Республікою Сербія.

Україна підтримує дипломатичні відносини з Республікою Сербія (РС) на рівні посольств. Послом України в Белграді є Олександр Ярославович Александрович.

Політичний діалог на високому рівні:

- 24 грудня 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ РС І.Дачича в Україну в якості Головуючого в ОБСЄ;

- 16-17 липня 2015 р. – робочий візит Першого віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ РС І.Дачича в Україну в якості Головуючого в ОБСЄ.

4. Торговельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, двостороння торгівля товарами та послугами між Україною та Республікою Сербія у 2014 році склала 264,3  млн. дол. США, зменшившись у порівнянні з 2013 роком на 4,5%.

  • експорт товарів та послуг до Сербії склав 122,3 млн. дол. США;
  •  імпорт товарів та послуг з Сербії – 142 млн. дол. США;
  •  негативне для України сальдо – 19,7 млн. дол. США.

Експорт товарів до Сербії склав 111,7 млн. дол. США (зменшення на 6,9%),  імпорт товарів з Сербії – 140,7 млн. дол. США (падіння на 0,3%), негативне для України сальдо – 29 млн. дол. США.

Експорт послуг склав 10,6 млн. дол. США (зростання на 2,0%), імпорт – 1,3 млн. дол. США (скорочення на 43,6%), позитивне для України сальдо – 9,3 млн. дол. США. 

Загальна динаміка обсягів торгівлі товарами і послугами між Україною і Сербією протягом 2006-2014 років наведена у таблиці (в млн. дол. США).

Показники

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

 

 

2013

2014

Товарообіг

342

440

674

201

294

409

267

276

264

Експорт

267

370

579

143

211

289

136

132

122

Імпорт

75

70

95

58

83

120

131

144

142

Основні статті експорту: руди, шлаки і зола; чорні метали і вироби з чорних металів; палива мінеральні; деревина і вироби з деревини; добрива.

Основні статті імпорту: зернові культури; пластмаси і полімерні матеріали; електричні машини; папір та картон.

Найбільший обсяг сербських інвестицій спрямовано в сільське господарство та промисловість.

5. Культурно-гуманітарна співпраця між Україною і Республікою Сербія (РС) реалізується на основі міжурядової Угоди про співробітництво в галузі освіти, культури та спорту (1997 р.), Програми співробітництва у галузі культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури Республіки Сербія на 2009-2011 рр., Меморандумом між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Міністерством з питань молоді та спорту Республіки Сербія про співробітництво в галузі молодіжної політики, фізичної культури та спорту (2012). Діють також Угода про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Архівом Сербії і Чорногорії (2004 р.), угода про співробітництво між Національною бібліотекою ім.Вернадського і Національною бібліотекою Сербії (2005), Угода про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Сербською академією наук і мистецтв (2006 р.), Робочий протокол на 2006-2010 роки між Національною спілкою письменників України та Спілкою літераторів Сербії (2006 р.), Угода між Київською обласною державною адміністрацією та Автономним краєм Воєводина про торговельно-економічне, науково-технічне і культурне співробітництво (2006 р.).

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Співробітництво між Україною та Республікою Сербія в галузі освіти, науки і технології здійснюється на підставі прямих угод між вищими навчальними закладами обох країн, зокрема:

-                     між Донбаською державною машинобудівельною академією та Господарською академією м.Новий Сад;

-                     між Луганським національним унiверситетом iмені Т.Шевченка та Університетом м.Ніш;

-                     між Національною академією природоохоронного та курортного будівництва та Белградським університетом;

-                     між Чернівецьким торговельно-економічним інститутом та Університетом УНІОН м.Белград;

-                     між Харкiвським нацiональним унiверситетом радiоелектронiки та Університетом у м.Белград;

-                     між Київським національним Університетом імені Тараса Шевченка і Белградським університетом;

-                     між Львівським національним університетом імені Івана Франка і Белградським університетом;

-                     між Харківським національним університетом імені В.Н.Каразіна і Белградським університетом;

-                     між Донецьким національним університетом і Белградським університетом.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 71.

Ключові документи: Угода між Урядом України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про торгівлю та економічне співробітництво (27.11.1996 р.), Угода про співробітництво в галузі освіти, культури та спорту між Урядом України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія (27.01.1997 р.), Угода між Урядом Республіки Сербія та Кабінетом Міністрів України про відмову від візових вимог для громадян (08.12.2011 р.), Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сербія про співробітництво в галузі оборони (01.09.2012 р.).

Важливі документи, які перебувають на стадії опрацювання: угоди про вільну торгівлю, про співробітництво в галузі соціального забезпечення, про співробітництво у сфері інтелектуальної власності, про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю, низка угод у транспортній сфері.

 8. Українська громада:

Загальна чисельність: близько 5-ти тис. українців та 14-ти тис. русинів.

Українсько-русинська громада Сербії поділена фактично на три частини – власне українців, русинів з українською свідомістю та радикальних русинів, які вважають себе окремою нацією. У соціальній структурі громади переважають селяни, робітники, дрібні підприємці.

Об’єднання українців: Національна рада української національної меншини та Національна рада русинської національної меншини. Діють також дві громадські організації – Союз русинів-українців Сербії, Товариство української мови, літератури та культури ім. Т.Шевченка “Просвіта”, а також низка локальних культурно-освітніх товариств. Радикальні русини об’єднані в організацію “Руська матка”.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Сербія – http://serbia.mfa.gov.ua

Словацька Республіка

1. Визнання України: 1 січня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1993 року.

3. Політичні відносини:

Політичні відносини України і Словацької Республіки є історично добросусідськими, дружніми й характеризуються високим рівнем взаємодії. Словаччина виступає за вільний вибір Україною напрямку свого розвитку, її незалежність і територіальну цілісність. Логіка розвитку та зміст двосторонніх українсько-словацьких взаємин спрямовані на підтримку поступового входження нашої країни до європейського простору. За відсутності проблемних питань політичного характеру на перший план виходить розв’язання практичних аспектів, а також питань, пов’язаних з використанням набутого Словаччиною інтеграційного досвіду з метою прискорення практичної реалізації курсу України на європейську інтеграцію. Між державами існує динамічний політичний діалог, у т.ч. на найвищому рівні.

Політичний діалог

6.02.2015 р. робочий візит в Україну здійснив Премʼєр-міністр СР Р.Фіцо. Візит сприяв практичній співпраці Києва та Братислави у сфері євроінтеграції, посиленню взаємодії у торговельно-економічній та енергетичній галузях, активізації діалогу з питань міжрегіонального та прикордонного співробітництва.

20-21.05.2015 р. офіційний візит в Україну здійснив Президент СР А.Кіска. Візит підтвердив солідарність СР з Україною у відстоюванні суверенітету та територіальної цілісності, готовність і надалі надавати допомогу нашій державі, засвідчив послідовну підтримку України на шляху європейської інтеграції, готовність надавати підтримку у галузях, які є найбільш пріоритетними. Сторони підтвердили взаємну зацікавленість у нарощуванні економічного та інвестиційного співробітництва; готовність продовжувати залучення України до співпраці у рамках Вишеградської групи у контексті реалізації реформ.

15.05.2015 р. робочий візит до СР (м. Братислава) здійснив Міністр закордонних справ України П.Клімкін. Під час візиту словацька сторона підтвердила підтримку європейських устремлінь України.

10.09.2015 р. робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до Словацької Республіки. Під час візиту прийнято принципове політичне рішення щодо збільшення реверсних поставок європейського газу в Україну територією СР з використанням існуючого газогону Вояни-Ужгород.

Міжпарламентські зв’язки:

Активно працює Група дружби Національної Ради Словацької Республіки з Україною (голова М.Крайкович, 44 депутати), заснована у 2005 р., а також Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Словацькою Республікою (співголова Д.Андрієвський, 31 депутат), створена 26.02.2015 р.

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2014 р. обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та СР склали 1 млрд. 183,9 млн. доларів США. Позитивне сальдо для України за цей період склало 239,1 млн. доларів США.

Обсяг взаємної торгівлі товарами за 2014 р. склав 1 млрд. 97,4 млн. доларів США, у т.ч. експорт з України до СР - 670,6 млн. дол. США (зменшення на 10,3%); імпорт (з СР в Україну) – 426,8 млн. дол. США (зниження - на 34,6%). Позитивне для України сальдо становить 243,8 млн. дол. США.

Обсяг взаємної торгівлі послугами між Україною та СР за 2014 р. склав 86,5 млн. дол. США. Зокрема, експорт послуг з України до СР склав  40,9 млн. дол. США, зменшення становило 18,4%; імпорт послуг (з СР в Україну) становив 45,6 млн. дол. США, збільшення склало 148,1%. Негативне для України сальдо становить 4,7 млн. дол. США.

З початку 2015 р. діє Словацько-українська торгова палата: http://suok.info/

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Традиційним стало здійснення культурних обмінів в рамках проведення фестивалів народної творчості. 25 жовтня 2013 р. в м. Пряшів був відкритий Центр української культури, який став надійною основою для проведення наукових, освітніх, мистецьких та інших заходів української національної меншини Словаччини.        

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво у науково-технічній сфері здійснюється згідно з укладеними двосторонніми документами. Практична співпраця у зазначеній сфері здійснюється Спільним комітетом з питань науково-технічного співробітництва, завдання якого полягає у визначенні пріоритетних сфер співробітництва. 17.12.2013 р. між українською і словацькою сторонами було ухвалено 6 спільних проектів у науково-технічній сфері для їх реалізації обома сторонами протягом 2014-2015 рр.

На сьогодні між вищими навчальними закладами України та Словаччини укладено більше 30 угод. Основними напрямами співробітництва є обміни студентами на неповний та повний курс навчання, стажистами та аспірантами, вчителями та вченими на педагогічну та наукову роботу. В обох країнах для задоволення потреб національних меншин функціонують школи з вивченням, відповідно, української та словацької мови.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 95.

Кількість чинних документів у консульській сфері – 4.

8. Українська громада

Загальна чисельність: близько 7,5 тис. громадян, або 0,1 % населення СР (згідно з останнім переписом населення 2011 року).

Найбільш чисельною та представницькою організацією закордонних українців в Словаччині є Союз русинів-українців СР (СРУСР), голова - Петро Сокол; Союз скаутів «Пласт» українсько-русиньскої молоді у Словаччині, голова - Левко Довгович; Координаційний комітет реоптантів в Словацькій Республіці, голова – Марія Долінська; Словацько-українське товариство, голова - Антон Новак; Словацько-українська ініціатива, голова Людмила Велбицька.

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Словаччині:  http://slovakia.mfa.gov.ua/ua

Республіка Словенія

1. Визнання України: 11 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 р.

3. Двосторонній діалог:

Контакти на рівні президентів:

4 червня 2008 р. – робочий візит Президента України В.А.Ющенка до РС.

11-12 жовтня 2011 р. – офіційний візит Президента РС Д.Тюрка в Україну.

07 червня 2014 року – візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора в Україну на інавгурацію Президента України П.Порошенка.

23 вересня 2014 року – зустріч Президента Республіки Словенія  Б.Пахора з Міністром закордонних справ України П.Клімкіним в рамках 69-ї сесії ГА ООН.

07 лютого 2015 року – зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Словенії Б.Пахором під час 51-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

Контакти на рівні голів парламентів:

11 червня 2010 р. - зустріч Голови ВРУ В.Литвина та Голови Державних Зборів РС П.Гантара в рамках Європейської конференції голів парламентів (м.Лімасол, Кіпр).

Довідково: наприкінці 2014 року в словенському парламенті була створена група дружби Словенія-Україна. Голова – Жан Махніч. 27 лютого 2015 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Словенія, керівник групи - Володимир Мисик (позафракційний).

Контакти на рівні глав урядів:

27-28 червня 2007 р. – офіційний візит Прем’єр-міністра РС Я.Янші в Україну.

22 вересня 2013 р. – робочий візит Віце-прем’єр-міністра України О.Ю.Вілкула до РС.

На Міжнародній конференції на підтримку України (28 квітня ц.р., м.Київ) словенську делегацію очолював Віце-прем’єр-міністр, Міністр державного управління Республіки Словенія  Б.Копрівнікар.

Контакти на рівні глав зовнішньополітичних відомств:

17 липня 2012 р. – зустріч Міністра закордонних  справ К.Грищенка з Міністром закордонних справ РС К.Ер’явцем під час Хорватського саміту в м.Дубровник (Хорватія).

10 вересня 2013 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України Л.Кожари до РС.

14 липня 2015 р. – візит Міністра закордонних справ РС К.Ер’явця до України.

4. Міжпарламентське  співробітництво: міжпарламентські зв’язки між Україною та РС розвиваються здебільшого в рамках багатосторонніх форумів. Депутатські групи дружби функціонували у Верховній Раді України 4-6 скликань. Наприкінці 2014 року в словенському парламенті була створена група дружби Словенія-Україна.

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня: Спільна українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (12.05.1997). Станом на грудень 2014 року відбулося сім засідань комісії. Останнє – жовтень 2013 року у м. Любляна.

6. Договірно-правова база двосторонніх відносин: станом на грудень 2014 року українсько-словенська договірно-правова база складається з 23 документів.

7. Торговельно-економічне співробітництво: на основі даних Державної служби статистики України, у 2014 р. загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Словенією продемонстрував зменшення на 25,9% порівняно з 2013 р. та склав 253,1 млн. дол. США. При цьому, зменшення відбулося, в основному, за рахунок скорочення імпорту товарів та послуг на 29,0% до рівня 208,6 млн. дол. США та незначного скорочення експорту товарів та послуг на 6,7% до рівня 44,5 млн. дол. США. Від'ємне для України сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами за результатами 2014 р. скоротилося на 33,4% до рівня 164,1 млн. дол. США.

За І півріччя 2015 р. експорт українських товарів до Словенії склав 7,97  млн. дол. США, імпорт товарів склав 52,68 млн. дол. США.

Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає – 44,7 млн.дол.США.

За І півріччя 2015 р. загальний обсяг торгівлі послугами становив 12,8 млн. дол. США: імпорт склав 3,2 млн. дол. США, а експорт послуг – 9,6 млн. дол. США.

Сальдо у торгівлі послугами за цей період позитивне для України і складає  + 6,4 млн.дол.США.

8. Інвестиційне співробітництво: Станом на 01 квітня 2015 р. Словенія інвестувала в економіку України 20 млн. дол. США, що становить 0,1% у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України.

З початку 2015 р. відбулось скорочення  обсягів словенських інвестицій на 4,7 млн. дол США.

Станом на 01 квітня 2015 р. резидентами України не інвестовано коштів до економіки Словенії.

9. Культурне співробітництво: правовою основою українсько-словенського культурно-гуманітарного співробітництва є Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС Республіки Словенія від 28 січня 1994 року, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво у галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року (набула чинності 23 березня 2000 року).

Співробітництво у науково-освітній сфері здійснюється через прямі контакти, в рамках окремих програм вищих навчальних закладів.

На підставі укладених угод, Люблянський університет активно співпрацює з Київським національним університетом ім.Т.Шевченка, Львівським національним університетом ім. І.Франка, Чернівецьким національним університетом.

У квітні 2012 року укладено подібну угоду між Харківським національним університетом ім.В. Каразіна та Маріборським університетом. З 2008 року ведеться співпраця між Національним технічним університетом "Харківський політехнічний інститут" і Національним університетом радіоелектроніки (м. Харків) з Люблянським та Маріборським університетами.

10. Українська громада: українська діаспора в Словенії налічує близько 1000 осіб. Українці, які мешкають на території Словенії, працюють науковцями, лікарями, спортсменами. Їх соціальний стан –  середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців і русинів „Карпати”, товариство українців в Словенії «Берегиня» та українська культурно-освітня організація «Рукавичка».

Турецька Республіка

1.Визнання України: 16 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 3 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

25 січня 2011 р. було підписано Спільну декларацію про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, якою було зафіксовано встановлення стратегічного партнерства між двома країнами. Зазначений механізм очолюють президенти двох країн (перше засідання відбулося 22 грудня 2011 р. у Анкарі, друге – 13 вересня 2012 р. у Києві, третє – 9 жовтня 2013 р. у Анкарі, четверте – 20 березня 2015 р. у Києві).

Група стратегічного планування під співголовуванням міністрів закордонних справ України та Турецької Республіки є підготовчим елементом для проведення засідань українсько-турецької Стратегічної ради високого рівня.

Міжурядова комісія з торговельно-економічного співробітництва (9-те засідання Комісії відбулося в Анкарі 24-25 червня 2013 р. проводиться під співголовуванням віце-прем’єр-міністрів України та Туреччини).

Діалог високого рівня:

9 жовтня 2013 р. – офіційний візит Президента України до Турецької Республіки з метою проведення Третього засідання Стратегічної ради високого рівня;

20 березня 2015 р. – Четверте засідання Стратегічної ради високого рівня під співголовуванням Президента України П.Порошенка та Президента Турецької Республіки Р.Т.Ердогана у рамках офіційного візиту Глави Турецької держави в Україну.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

27-29 червня 2013 р. – офіційний візит до Турецької Республіки Міністра закордонних справ України з метою проведення Другого засідання Групи стратегічного планування;

1-2 березня 2014 р.- робочий візит в Україну Міністра закордонних справ Турецької Республіки А.Давутоглу;

10 листопада 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ Турецької Республіки М.Чавушоглу до України з метою проведення Третього засідання Групи стратегічного планування.

Міжпарламентське співробітництво:

4-5 квітня 2013 р. – офіційний візит в Україну Голови Великих національних зборів Туреччини Дж.Чічека.

4.Торговельно-економічні відносини:

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України, у торгівлі з яким наша держава традиційно має позитивне сальдо.

За обсягами реалізації вітчизняного експорту ТР традиційно посідає друге місце.

За даними Державного комітету статистики України, обсяги двосторонньої торгівлі товарами та послугами за 2014 р. склали 5,1 млрд. дол. США (-15,5% у порівнянні з 2013 р.), при цьому експорт становив 3,7 млрд. дол. США (-7,7%), імпорт – 1,5 млрд. дол. США (-26,9%), позитивне сальдо 2,2 млрд. дол. США.

У 2014 р. товарообіг склав 4,859 млрд. дол. США (-14,6% у порівнянні з 2013 р.). Експорт – 3,561 млрд. дол. США (-5,1%), імпорт – 1,298 млрд. дол. США (-26%), сальдо позитивне – 2,263 млрд. дол. США (+15%).

Торгівля послугами у 2014 р. у порівнянні з 2013 р. зменшилася на 32,3 % і склала 281,8 млн. дол. США. Експорт зменшився на 26,2% і склав 139,2 млн. дол. США, імпорт зменшився на 33% і склав 142,6 млн. дол. США. Сальдо негативне – 3,3 млн. дол. США.

Інвестиційне співробітництво

За даними Державної служби статистики України, станом на 31 грудня 2014 р. суб’єкти підприємницької діяльності Туреччини інвестували в економіку України 198,7 млн. дол. США, що становило 0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій. На території України здійснює діяльність близько 500 підприємств з турецьким капіталом.

5. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 105.

Ключові політичні документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Туреччиною (04.05.1992 р.), Спільна декларація про створення Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною (25.01.2011 р.).

6. Українська громада:

На території Турецької Республіки мешкає близько 20 тис. громадян України.

7. Дипломатичні представництва України в Туреччині:

1. Посольство України в Турецькій Республіці - http://turkey.mfa.gov.ua/

2. Генеральне консульство України в Стамбулі - http://istanbul.mfa.gov.ua/

Угорщина

1. Визнання України: 3 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 грудня 1991 року.

3. Політичні відносини:

Двосторонні відносини між Україною та Угорщиною мають стабільно позитивний характер, характеризуються інтенсивним політичним діалогом, значною активністю співробітництва в галузі європейської інтеграції України, пріоритетним розвитком прикордонної співпраці.

Ефективною складовою двостороннього співробітництва є спільні двосторонні комісії, а саме: Міжурядова українсько-угорська спільна комісія з питань економічного співробітництва, Українсько-угорська міжурядова змішана комісія з питань транскордонного та прикордонного співробітництва, Змішана українсько-угорська комісія з питань забезпечення прав національних меншин, Українсько-угорська комісія з питань наукового та технічного співробітництва та Міжурядова українсько-угорська комісія з питань військово-технічного співробітництва.

Міжпарламентська група дружби створена у Верховній Раді України та у Державних Зборах Угорщини.

4. Торгівельно-економічні відносини

Угорщина є одним з головних торговельних партнерів України серед країн ЄС.

У 2014 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Угорщиною склав близько 3,1 млрд. дол. США (зменшився у порівнянні з 2013 р. на 2,8%). Позитивне сальдо для України склало 79,4 млн. дол. США (проти 251,8 млн. дол. США у 2013 році).

Протягом І півріччя 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі склав 1,4 млрд. дол. США (скоротився на 116,4 млн. дол. США або на 7,6% у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року). Негативне сальдо для України склало 505,7 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-угорське співробітництво у сфері освіти відбувається за такими напрямками: взаємодія між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини; розвиток співробітництва між українськими і угорськими навчальними закладами різних ступенів акредитації та фахової спрямованості; забезпечення освітніх потреб української національної меншини в Угорщині та угорської національної меншини в Україні.

У грудні 2014 року був підписаний Протокол про співробітництво у сфері освіти і науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини на 2015-2017 роки. Найближчим часом планується підписання Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством людських ресурсів Угорщини про студентські обміни на 2016-2017 роки.

В будапештському Науковому університеті ім.Л.Етвеша та Сегедському науковому університеті функціонують кафедри українознавства.

6. Договірно-правова база.

Кількість чинних документів: 72.

Ключові документи: Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою (16.06.1993 р.);

Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань (19.04.1996 р.).

Конвенція між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про уникнення подвійного оподаткування (24.06.1996 р.).

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорщини про контроль прикордонного руху в автомобільних та залізничних пунктах пропуску (25.11.         2012 р.).

7. Українська громада

Згідно з переписом населення Угорщини 2011 року, на території Угорщини визнає себе українцями 5633 особи, русинами – 3323 особи.

В Угорщині офіційно зареєстровано та діє: Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ, очолює Перший заступник голови Світового конгресу українців, Голова Європейського конгресу українців, речник української громади у Державних Зборах Угорщини Ярослава Хортяні); Державне товариство угорських русинів (ДТУР); Товариство української інтелігенції Угорщини (ТУІУ), а також низка наукових товариств україністики та русиністики.

Державне самоврядування українців Угорщини (ДСУУ) з 2014 року очолює Юрій Кравченко, Державне самоврядування русинів Угорщини – Віктор Крамаренко.

8. Дипломатичні представництва України

Посольство України в Угорщині http://hungary.mfa.gov.ua/ua;

Консульство України в Ніредьгазі http://nyiregyhaza.mfa.gov.ua/ua

Фінляндська Республіка

1. Визнання України: 30 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Відносини України та Фінляндії мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем взаємної довіри та взаємодії. Фінляндія демонструє активну позицію у підтримці України як під час Революції гідності, так і в умовах російської агресії на сході нашої держави та незаконної окупації Криму. Фінляндська Республіка зацікавлена в успішності та надає практичну підтримку  проведенню структурних реформ в Україні, позитивно налаштована щодо євроінтеграційного курсу нашої держави. Між Україною та Фінляндією підтримується динамічний політичний діалог на високому рівні. Остання особиста зустріч Президентів України та Фінляндії відбулася 14 травня 2015 р. в м. Аахен (Німеччина), регулярними є телефонні контакти для обміну інформацією про стан розвитку ситуації на сході України та стан імплементації Мінських домовленостей.

Активізації потребують контакти на міжурядовому та міжвідомчому рівнях. З метою посилення міжпарламентського виміру співпраці на порядку денному двосторонніх відносин перебуває питання організації візиту Голови Верховної Ради України до Фінляндії. З березня 2012 р. по квітень 2015 р. у парламенті Фінляндії функціонувала депутатська Група дружби з Україною. Депутатська група ВР України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою створена у березні 2015 р. (голова С.В.Хлань). Після парламентських виборів у квітні 2015 р. триває формування нового складу депутатської Групи дружби з Україною у парламенті Фінляндії.

4. Торгівельно-економічні відносини:

За даними Державної служби статистики України, за підсумками І півріччя 2015 р. загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною і Фінляндією становив 140,4 млн. дол. США, спостерігається падіння на 35,8% (218,8 млн. дол. США за аналогічний період минулого року), з них: експорт – 31,9 млн. дол. США, падіння на 36,2% (50,0 млн. дол. США у І півріччі 2014 р.), імпорт – 108,5 млн. дол. США, падіння на 35,7% (168,8 млн. дол. США у І півріччі 2014 р.), сальдо залишається від’ємним і становить -76,6 млн. дол. США.

Торгівля товарами

У І півріччі 2015 р. показник двосторонньої торгівлі товарами скоротився на 38% та склав 115,8 млн. дол. США (187,0 млн. дол. США у І півріччі 2014 р.), з них: експорт – 17,1 млн. дол. США (падіння на 48,5%), імпорт – 98,7 млн. дол. США (падіння на 35,8%), від’ємне для України сальдо – 81,6 млн. дол. США.

Загалом у І півріччі 2015 р. в українському експорті до Фінляндії продовжує переважати сировина і низькотехнологічна продукція.

Товарна структура експорту: реактори ядерні, котли, машини (35,3%), чорні метали (31,6%), папір та картон (11,1%), готові текстильні вироби (6,5%), палива мінеральні, нафта і продути її перегонки (5,5%), вироби з чорних металів (2,6%), меблі (1,6%), судна (1,2%), вироби з каменю, гіпсу, цементу (1,1%), засоби наземного транспорту, крім залізничного (0,8%), насіння і плоди олійних рослин (0,7%), пластмаси, полімерні матеріали (0,6%).

Товарна структура імпорту: папір та картон (41,2%), пластмаси, полімерні матеріали (7,9%), чорні метали (7,3%), добрива (7,1%), палива мінеральні, нафта і продути її перегонки (6,7%), реактори ядерні, котли, машини (5,0%), електричні машини (4,7%), фармацевтична продукція (4,0%), екстракти дубильні (1,7%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (1,4%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (1,3%).

Торгівля послугами

Обсяг торгівлі послугами у І півріччі 2015 р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшився на 22,6% та становив 24,6 млн. дол. США (у І півріччі 2014 р. – 31,8 млн. дол. США), з них: експорт – 14,8 млн. дол. США (падіння на 11,9%), імпорт – 9,8 млн. дол. США (падіння на 34,6%), активне для України сальдо у розмірі 5,0 млн. дол. США.

Структура експорту послуг: послуги зі страхування (48,9%), ділові послуги (25,8%), транспортні послуги (17,3%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (2,4%), послуги, пов’язані з подорожами (1,4%), послуги з будівництва (1,3%).

Структура імпорту послуг: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (35,3%), послуги зі страхування (23,8%), ділові послуги (21,3%), транспортні послуги (8,5%), послуги, пов’язані з подорожами (6,4%), державні та урядові послуги (2,6%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (1,9%).

Інвестиційне співробітництво

За останніми статистичними даними на 01.04.2015 р. обсяг прямих інвестиції Фінляндії у реальний сектор української економіки склав 91,2 млн. дол. США (за станом на 31.12.2014 р. - 103,3 млн. дол. США, на 01.01.2014 р. - 118,2 млн. дол. США).

Фінляндські інвестиції спрямовані у такі сфери, як оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (60,8%), переробна промисловість (23%), адміністративні послуг (11,5%), професійні, наукові і технічні послуги (3,1%). Прямі інвестиції з України у реальний сектор економіки Фінляндії відсутні.

В Україні працюють понад 70 компаній з фінляндськими інвестиціями (найбільші з них – «Нокіа», «Коне», «М-Реал», «Раутарууккі», «Оріон-Фарма», «Конекрейнс», «Люмене груп»).

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво України та Фінляндії характеризується організацією художніх виставок, гастролей творчих колективів, організація лекцій, проведенням тематичних круглих столів.

Значною мірою розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Фінляндією у сфері культури сприяє об'єднання «Товариство Українців у Фінляндії». Також сприяння ознайомленню фінської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом надає Міжнародний український культурний центр (м.Тампере). Інструментом поглиблення українсько-фінляндських взаємин є побратимські зв'язки між містами України та Фінляндії (Київ-Гельсінкі, Київ-Тампере, Одеса-Оулу, Запоріжжя-Лахті, м.Новоград-Волинський Житомирської області-комуна Суомуссалмі).

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Фінляндію об’єднує міжуніверситетське та міжшкільне партнерство.

За сприяння Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти Фінляндії з вересня 2008 року в Алексантері Інституті при Гельсінкському університеті запроваджено програму «Українські студії». Програма спрямована на поширення знань про Україну серед студентів та дослідників вищих навчальних закладів Фінляндії, передбачає вивчення фінськими та іноземними студентами української мови, літератури, історії та культури, проведення досліджень з української тематики, а також здійснення студентських обмінів.

З січня 2007 року українська мова викладається на кафедрі слов’янських і прибалтійських мов та літератури Гельсінського університету на факультативній основі. Фінська мова викладається в низці українських ВНЗ. У Києві функціонує «Скандинавська гімназія», у якій вивчаються шведська та фінська мови.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 37.

Ключові документи:

-         Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про встановлення дипломатичних і консульських відносин від 26.02.1992;

-         Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про торгівлю і економічне співробітництво від 14.05.1992;

-         Рамкова угода між Україною та Північним інвестиційним банком від 23.12.2005.

8. Українська громада:

Місцями компактного проживання українців є міста Гельсінкі, Тампере, Юваскюла, Турку, Оулу і Сало.

Українська громада Фінляндії сформувалася упродовж останніх 12-15 років і налічує близько 2 тис. осіб.

Об’єднання українців є у містах Гельсінкі, Турку та Тампере; також функціонує Міжнародний український культурний центр.

9.Дипломатичні представництва України:

Посольство України у Фінляндській Республіці – http://finland.mfa.gov.ua

Французька Республіка

Визнання України: 27 грудня 1991 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

Політичні відносини:

2015 рік характеризується надзвичайно високою динамікою українсько-французького політичного діалогу на найвищому та високому рівнях:

11 січня 2015 р. – візит Президента України до м. Париж для участі у Марші єдності, ініційованому Президентом Франції після терористичних актів у Франції 7–9 січня.

14 січня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з президентом Франції та Федеральним канцлером Німеччини.

5 лютого 2015 р. – візит Президента Франції та Канцлера ФРН до Києва.

12 лютого 2015 р. – зустріч Президента України з президентами Франції, Росії та Федеральним канцлером Німеччини у Мінську.

15 лютого 2015 р. – телефонна розмова Президента України з президентами Франції, Росії та Федеральним канцлером Німеччини.

2 березня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з президентами Франції, Росії та Федеральним канцлером Німеччини.

10 березня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з Президентом Франції.

8 квітня 2015 p. – робочий візит Міністра закордонних справ України до Парижа.

22 квітня 2015 р. – офіційний візит Президента України до Франції.

30 квітня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з президентами Франції, Росії та Федеральним канцлером Німеччини.

13 травня 2015 р. – візит Прем’єр-міністра України до Франції.

14 травня 2015 р. – двостороння зустріч Президентів України та Франції в Аахені.

 21–22 травня – двостороння зустріч Президентів України та Франції у рамках Саміту «Східного партнерства» в Ризі.

24 червня 2015 р. – участь Міністра закордонних справ П.Клімкіна у переговорах у «нормандському» форматі у Парижі.

10 липня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з Президентом Франції та Федеральним канцлером Німеччини.

17 липня 2015 р. – телефонна розмова Президента України з президентами Франції, Росії та Федеральним канцлером Німеччини.

24 серпня 2015 р. – зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Франції та Федеральним канцлером Німеччини у Берліні.

Міжпарламентське співробітництво:

На регулярній основі відбувається обмін візитами парламентських делегацій різного рівня. Основні контакти протягом цього року:

20-23 травня 2015 року відбувся візит в Україну групи французьких депутатів - 4 члени Комісії у закордонних справах Національних Зборів, що здійснювали «інформаційну місію» з підготовки ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Ж.-П.Дюфо, Т.Маріані, М.-Л.Рейно, Ж.-Л.Бльонван).

З 1 по 6 червня 2015 року Україну відвідала делегація групи дружби «Франція-Україна» Сенату Франції на чолі з сенатором Е.Мореєм.

8-13 червня 2015 року відбувся візит у Париж представників групи дружби Україна-Франції ВР України.

5-8 липня 2015 року на запрошення Сенату Франції було організовано візит керівництва Комітету ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з метою залучення досвіду Франції у реалізації реформи з децентралізації в Україні.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-французька міжурядова спільна комісія з економічного співробітництва (останнє засідання відбулося 01–03.12.2011 в Парижі, 7-е засідання заплановане на початок 2016 рік у Києві); Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання відбулося 13.02.2008 у Парижі); Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання відбулося 27.11.2012 у Києві).

Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво

У 2014 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Францією склав 2,04 млрд. дол. США., скоротившись у порівнянні з 2013 р. на 24,6%.

Експорт товарів та послуг з України до Франції зменшився за цей період на -19,7% та склав 657,3 млн. дол. США. Імпорт товарів та послуг зменшився на 26,7% до 1,384 млрд. дол. США. За рахунок суттєвого скорочення імпортних поставок сальдо двосторонньої торгівлі, яке традиційно є негативним для України, скоротилося і склало 726,0 млн. дол. США (проти 1,068 млрд. дол. США у 2013 р.).

У І півріччі 2015 року експорт товарів та послуг з України до Франції становив 215,9 млн. дол. США, що на -33,8% менше порівняно з показниками аналогічного періоду 2014 р. Імпорт товарів та послуг із Франції до України зменшився на -31,0% та становить 510,6 млн. дол. США. Сальдо є негативним для України та становить -294,8 млн. дол. США.

Найважливіші статті українського експорту до Франції: залишки та відходи харчової промисловості, продукти неорганічної хімії, їстівні плоди та горіхи,одяг та текстиль, деревина та вироби з деревини.

Найважливіші статті французького експорту до України: хімічна та фармацевтична продукція, ефірні олії, засоби наземного транспорту крім залізничного, реактори ядерні, котли та машини.

Більше 150 компаній Франції мають свої представництва в Україні, а загальний обсяг французьких інвестицій станом на 1 липня 2015 року становить 1,539 млрд. доларів США. Питома вага Франції у загальному обсязі іноземних інвестицій в економіку України складає 3,6%. Інвестиції України в економіку Франції становлять 143,03 тис. дол. США.

Міжурядове економічне співробітництво між Україною та Францією здійснюється в рамках роботи двосторонньої міжурядової економічної комісії (МЕК), а також засідань галузевих робочих груп: з питань транспорту (останнє засідання – лютий 2015 р.), з питань сільського господарства (останнє засідання – грудень 2014 р.), з питань довкілля (останнє засідання – червень 2015 р.).

Культурно-гуманітарна співпраця:

Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р.

З 1992 року у Києві діє Французький культурний центр, офіційне відкриття якого відбулося у 1994 році. Він є головною ланкою мережі, до якої входять ще п’ять регіональних центрів, створених у Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Львові та Одесі. З 2004 року у складі Посольства України у Франції діє Культурно-інформаційний центр (КІЦ), у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи.

Серед знакових подій, які сприяли популяризації у Франції українського культурно-мистецького надбання, варто відзначити проведення у 2012-2013 рр.  у всесвітньо відомому паризькому музеї Лувр виставки робіт видатного українського скульптора доби бароко Іоана Георга Пінзеля.

У квітні 2015 р. в Парижі відбувся мультидисциплінарний фестиваль сучасного українського мистецтва «Україна – вільна сцена»/«Ukraine- Scène Libre». Програма фестивалю включала покази фільмів в рамках Тижня українського кіно, виступи театру В.Троїцького та гурту Dakh Daughters, виставки сучасного мистецтва, літературні зустрічі, концерти В.Сильвестрова та інших виконавців.

Фотовиставка робіт відомих українських та іноземних кореспондентів із зони АТО «Донбас: Війна і Мир» була відкрита в КІЦ 08.06.15 у присутності українських депутатів – членів міжпарламентської групи дружби «Україна-Франція» Верховної Ради України та їхніх французьких колег.

Протягом І півріччя ц.р. в КІЦ було також проведено низку благодійних концертів класичної музики на користь українських військових та дітей-сиріт учасників АТО. З благодійними концертами в Парижі виступили такі відомі музиканти, як піаніст Д.Суховієнко та скрипаль О.Семчук.

Науково-технічне співробітництво:

Українсько-французьке співробітництво у галузі освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р. Між Україною і Францією діє Міжурядова угода про взаємне визнання наукових ступенів та звань (2005 р.).

У рамках реалізації Програми спільних дій у галузі науково-технологічного співробітництва між Україною і Францією «Дніпро», започаткованої Угодою, яку було підписано у Києві 10 жовтня 2001 року між Міністерством освіти і науки України та Міністерством закордонних справ Франції, кожні два роки відбуваються засідання українсько-французького Змішаного комітету з відбору наукових проектів, які спільно фінансуються двома країнами.

З лютого 2015 року здійснюються заходи з активізації співпраці з французьким Інститутом радіозахисту та ядерної безпеки (IRSN). Інститут досить активно співпрацює та зацікавлений у продовженні співпраці з Національним комітетом контролю ядерної безпеки України, Національним науково-технічним центром, Національною агенцією з управління зоною відчуження Чорнобилю, Міжнародним центром ядерної безпеки України. 29 квітня 2015 р. відбувся візит до України Генерального директора IRSN Ж.Репюсара. Завдяки цьому візиту надано нового імпульсу співробітництву IRSN з українськими організаціями, оскільки протягом останнього року більшість їх керівників змінилась, а співпраця дещо уповільнилась.

Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 66.

Ключові документи: Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою (16.06.1992); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій (03.05.1994); Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (31.01.1997); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про культурне, науково-технічне співробітництво (19.10.1995).

Українська громада:

За неофіційною статистикою, у Франції мешкає близько 40 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених осіб.

Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.

Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн.

Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».

На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів»,  практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2015 р. було обрано Тараса Горішного, речником є Наталка Пастернак, яка очолює асоціацію Ukraine-Art та протягом 9 років була Головою Комітету.

З 1951 р. у містечку Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є професор Вільного українського університету у Мюнхені Володимир Косик. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.

Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі, 1 – у Страсбурзі. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.

У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.

Українських художніх колективів у Франції залишилося небагато. Найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира (м. Париж, диригент Леся Микитин).

Дипломатичні представництва України: Посольство України у Франції http://france.mfa.gov.ua/ua

ФРН

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 р.

3. Діалог високого рівня:

Візити вищих посадових осіб:

-  6 березня 2014 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель (м.Брюссель);

-  7 березня 2014 р. – візит в Україну Віце-канцлера ФРН, Міністра економіки та енергетики З.Габріеля. Зустріч з Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком;

-  21 березня 2014 р. – зустріч Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель (м.Брюссель);

-  28-29 травня 2014 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.П.Яценюка до ФРН (мм.Берлін, Аахен). Зустріч з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель;

-  5 червня 2014 р. – робочий візит новообраного Президента України П.О.Порошенка до ФРН. Зустріч з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель;

-  6 червня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель в рамках заходів щодо відзначення 70-ї річниці висадки військ антигітлерівської коаліції у Нормандії;

-  7 червня 2014 р. – робочий візит Федерального президента Німеччини Й.Ґаука до України для участі в інавгурації Президента України П.О.Порошенка;

-  27 червня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель (м.Брюссель);

-  23 серпня 2014 р. – робочий візит до України Федерального канцлера Німеччини А.Меркель;

-  5 вересня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель під час саміту НАТО (м. Ньюпорт);

-  16 жовтня 2014 р. – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Федеральним канцлером Німеччини А.Меркель під час саміту АСЄМ (м. Мілан);

-  16 листопада 2014 р – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Федеральним президентом Німеччини Йоахімом Ґауком під час саміту Глав держав Вишеградської групи, ФРН та України (м. Братислава).

-  7-8 січня 2015 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.Яценюка до ФРН

-  6-7 лютого 2015 р. – робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН з метою участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки

-  15-16 березня 2015 р. – офіційний візит Президента країни П.Порошенка до ФРН (мм. Дрезден, Берлін)

-  1-2 квітня 2015 р. – робочий візит Прем’єр-міністра України А.Яценюка до ФРН

-  13-14 травня 2015 р. - робочий візит Президента України П.Порошенка до ФРН (мм. Берлін, Аахен)

-  22 травня 2015 р. – зустріч Президента України П.Порошенка з Канцлером ФРН А.Меркель у рамках саміту країн-учасниць програми «Східного партнерства» у м.Рига 

-  24 серпня 2015 р. – робочий візит Президента України до ФРН. Участь у тристоронніх консультаціях на найвищому рівні з Канцлером ФРН А.Меркель і Президентом Французької Республіки Ф.Олландом

4. Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

Візити на рівні міністрів закордонних справ:

-  31 січня – 2 лютого 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до ФРН з метою участі у 50-й Мюнхенській конференції з питань безпеки. Зустріч з Міністром закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєром;

-  20-21 лютого 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ ФРН до України (спільно з міністрами закордонних справ Франції та Республіки Польща);

-  22 березня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Донецьк);

-  13 травня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Одеса);

-  20 травня 2014 р. – офіційний візит в.о.Міністра закордонних справ України А.Б.Дещиці до ФРН;

-  23-24 червня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ);

-  2-3 липня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-  17-18 серпня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-  9-10 жовтня 2014 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна;

-  18 листопада 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ);

-  15 грудня 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна із Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєром під час засідання у форматі «Україна + друзі України в ЄС» (м.Брюссель);

-  19 грудня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ ФРН Ф.-В.Штайнмаєра (м.Київ).

-   

-  8 cічня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

-  12-13 cічня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»);

-  21 січня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

24 лютого 2015 р. – зустріч міністрів закордонних справ у форматі «Нормандія» (м. Париж, Франція).

-  13 квітня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна (чотиристороння зустріч міністрів у форматі «Нормандія»).

-  14 травня 2015 р. – зустріч міністрів закордонних справ України та Німеччини під час засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) в Анталії (Туреччина).

-  29-30 травня 2014 р. – робочий візит до України Міністра закордонних справ Німеччини Ф.-В.Штайнмаєра (мм.Київ, Дніпропетровськ);

-  3 червня 2015 р. – робочий візит до ФРН Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

5. Міжпарламентське співробітництво:

Німецько-українська міжпарламентська група німецького Бундестагу 18-го скликання утворена 9 травня 2014 року. Керівник – Карл-Георг Вeльманн (партія ХДС/ХСС). До складу групи входять 16 депутатів. Основне завдання – розвиток міжпарламентського співробітництва, а також контактів із урядовими інституціями України та громадським суспільством. Активно працює група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина (голова - С.О.Тарута, 90 депутатів).

6. Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва була заснована у 2005 році. Пріоритетними напрямками діяльності якої є: енергетика, банківська справа, сільське господарство, вугільна промисловість, металургія, транспорт, машинобудування та комунальна інфраструктура.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 85.

Ключові документи:

Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (09.06.93);

Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (05.11.93);

Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96);

Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (04.10.96).

8. Торговельно-економічне співробітництво:

У січні-червні 2015 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Німеччиною склав близько 3,0 млрд. дол. США., скоротившись у порівнянні з відповідним періодом 2014 р. на 22%. Експорт товарів та послуг з України до ФРН скоротився у першому півріччі на 28% і склав 846 млн. дол. США. Імпорт скоротився на 19% до 2,1 млрд. дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами зменшилося на 157 млн.дол.США і склало близько 1,3 млрд. дол. США.

9. Інвестиційне співробітництво:

Станом на 01.07.2015 р. за обсягами інвестицій, які надійшли зі 138 країн світу до економіки України, ФРН посідає друге місце, а обсяг інвестицій з цієї країни становить 5,5 млрд. дол. США (12,8 % від загального). Протягом першого півріччя 2015 р. кумулятивний обсяг прямих інвестицій з ФРН зменшився на 196 млн.дол.США. Найбільші обсяги інвестицій з ФРН залучено у промисловість (4,8 млрд. дол. США), виробництво гумових виробів (238 млн. дол. США), машинобудування (102 млн. дол. США), оптову та роздрібну торгівлю (257 млн. дол. США). Обсяг інвестицій з України в економіку Німеччини склав на цей час 2,3 млн.дол.США.

10. Українська громада:

Основними осередками українства Німеччини можна вважати Берлін, Мюнхен, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвейг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Нюрнберг, Регенсбург, Аугсбург, Інгольштадт, Бамберг, Дюссельдорф, Дрезден, Лейпціг. За офіційними даними Федерального статистичного відомства ФРН за 2012 рік у Німеччині постійно проживає 123 тис.300 українців (за оцінками експертів їх загальна неофіційна кількість становить 200-250 тис. осіб). Загалом в Німеччині існує понад 40 громадських культурно-освітніх товариств українців, а також функціонують безліч українських церковних об’єднань, які відіграють важливу роль у забезпеченні національно-культурних прав українців Німеччини. 

Республіка Хорватія

1.  Визнання України: 5 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

Українсько-хорватські відносини є виключно дружніми й спираються на давні традиції солідарності між двома слов’янськими народами. Зокрема, Україна першою серед країн – членів ООН визнала в грудні 1991 р. незалежність Хорватії, а Хорватія однією з перших визнала нашу країну. Хорватія послідовно підтримує Україну в її боротьбі проти російської агресії, як член ЄС бере активну участь в ухваленні відповідних рішень Євросоюзу, в т.ч. й щодо уведення санкцій проти РФ. Хорватія також активно ділиться з Україною своїм унікальним досвідом подолання іноземної агресії та її, проведено низку міжвідомчих консультації з різної тематики. Хорватія також послідовно підтримує європейську інтеграцію України та ідею її майбутнього членства в ЄС.

Політичний діалог на високому рівні має динамічний характер. 7 травня 2015 р. Президенти України П.О.Порошенко та Хорватії К.Грабар-Кітарович спілкувалися під час відзначення завершення Другої світової війни на Вестерплятте (Польща). 21-22 травня 2015 р. у рамках Саміту «Східного партнерства» в Ризі відбулася  зустріч Президента України П.О.Порошенка з Прем’єр-міністром РХ Зораном Милановичем.  Міністри закордонних справ України П.А.Клімкін та Хорватії В.Пусич регулярно спілкуються на різноманітних європейських форумах. 30 березня 2015 р. у Києві відбулися українсько-хорватські консультації з багатостороннього співробітництва на рівні заступників міністра.

У Хорватському Саборі діє парламентська група дружби Хорватія-Україна (Голова Гордона Собол, 23 депутати), у Верховній Раді України створено Депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Хорватією (Голова Т.З.Юрик, 13 депутатів).

До двосторонніх органів високого рівня належить Міжурядова українсько-хорватська  комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. Останнє, 5-те засідання Комісії відбулося 12.11.2012 року в м. Київ.

4. Торговельно-економічне співробітництво:

За 2014 рік обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Хорватією становив 86,967 млн. доларів США та збільшився у порівнянні з 2013 р. на 9,4%. При цьому експорт товарів з України до Хорватії становив 39,173 млн. дол. США (у порівнянні з 2013 р. відбулось зменшення на 8,3%), а імпорт – 47,794 млн. дол. США (збільшення на 33,1%). Сальдо двосторонньої торгівлі товарами було позитивним для Хорватії і склало 8,621 млн. дол. США.

У двосторонній торгівлі послугами зовнішньоторговельний оборот за 2014 р. становив 6,903 млн. дол. США. Експорт послуг з України зменшився порівняно з 2013 р. на 20,1% і склав 3,118 млн. дол. США, а імпорт послуг склав 3,785 млн. дол. США, зменшившись на 57,0%. Таким чином, у 2014 р. сальдо двосторонньої торгівлі послугами також було позитивним для Хорватії та склало 667 тис. дол. США.

В Україні діють представництва крупних хорватських компаній – «Далековод» (спорудження високовольтних ліній електропередач), «Пліва» (фармацевтична продукція), «Подравка» (харчові концентрати і приправи). Зокрема, компанією «Далековод» з 2010 р. виконано робіт в рамках реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів з модернізації електроенергетичної системи України на суму понад 100 млн. євро, а також у 2015 р. за результатами проведених тендерів підписані 2 контракти з «Укренерго» загальною вартістю 53 млн. євро.

З вересня 2013 р. при Хорватській торгово-промисловій палаті діє Економічна рада з питань співробітництва з Україною.

5. Культурно-гуманітарна співпраця:

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Республікою Хорватія має активний та практичний характер. В Хорватії зареєстровано дві громадські організації хорватсько-української співпраці та більше десяти культурно-просвітніх товариств української громади. Основною діяльністю цих товариств є представлення на теренах Хорватії культурного надбання України. В Хорватії активно проходять виставки українських художників, а українські письменники є постійними гостями міжнародних книжкових фестивалів і виставок у найбільших містах Хорватії. Значним досягненням стало встановлення у 2015 році у столиці Хорватії – місті Загреб пам’ятника Т.Г.Шевченку. Активно розвивається і регіональне співробітництво між областями України та хорватськими жупаніями. На даний час встановлено побратимські відносини між десятьма містами та областями України та Хорватії. В Хорватії також видається низка україномовних видань – журнали «Вісник», «Наша газета», «Нова думка», дитячий журнал «Віночок», альманах «Думки з Дунаю».

6. Наукове та освітнє співробітництво:

Активно розвивається двостороннє співробітництво між вищими навчальними закладами України та Хорватії. Двосторонні угоди про співробітництво підписано між:

-         Київським національним університетом імені Т.Г.Шевченка та Університетом у Загребі;

-         Академією наук і мистецтв Хорватії та Національною академією мистецтв України;

-         Національним університетом Державної податкової служби України та Економічним факультетом Загребського університету;

-         Інститутом журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Факультетом політології Загребського університету;

-         Інститутом Філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Філософським факультетом Загребського університету;

-         Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича та Університетом у Рієці.

Українські науковці активно беруть участь у міжнародних наукових конференція і семінарах, які проходять в Хорватії.

Важливим елементом науково-освітнього співробітництва є організація в Хорватії вивчення української мови. Наразі в Хорватії відбувається вивчення українознавчих предметів у чотирьох хорватських школах в 7-ми класах у Липовлянах, Петровцях, Каніжі і Шумече, які відвідує понад 50 учнів. На щорічній основі організовуються літні школи для дітей з вивчення української й русинської мови, які проходять в Україні та в Республіці Хорватія. Учасниками літніх шкіл щорічно є близько 100 дітей з родин діаспори.

У Загребському університеті на Філософському факультеті з 2001р. існує Кафедра української мови й літератури. На базі кафедри відбувається ряд заходів з презентації української культури, літератури та науки в Хорватії, організовуються літературні вечори, конференції, демонстрації кінофільмів на українську тематику та ін.

Також у столиці Хорватії з 1995 р. діє Центральна бібліотека русинів та українців.

7. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 62.

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Хорватією (24.10.2002);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про торгівлю та економічне співробітництво (02.06.1994);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про співробітництво в галузі культури, освіти, науки і техніки (05.06.1997);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (10.09.1996);

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про сприяння та взаємний захист інвестицій (15.12.1997).

8. Українська громада:

Загальна чисельність: 3,7 тис. осіб - 1,9 тис. русинів  (0,05% населення), та  1,8 тис. українців (0,04% населення).

Головні об’єднання діаспори в Республіці Хорватія: Українська громада РХ (9 товариств); Союз українців РХ (6 товариств); Союз русинів РХ (4 товариства). 

Також в РХ існує низка інших осередків діаспори, таких, як Товариство української культури, Товариство «ХОРУС - Хорватсько-українське співробітництво». Активно діє Хорватсько-українське товариство (дружби).

9. Дипломатичні представництва України:

Посольство України в Республіці Хорватія –  http://croatia.mfa.gov.ua

Чеська Республіка

1.Визнання України: 8 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 8 грудня 1991 р.

3.Політичні відносини:

Чеська Республіка є важливим партнером України в Центральній Європі, що зумовлено, передусім, членством ЧР в ЄС, НАТО та Вишеградській групі, широкими можливостями співробітництва в політичній та економічній сферах. Чехія поділяє спільну позицію ЄС щодо відновлення територіальної цілісності України, засудження анексії Криму та необхідності продовження санкцій проти РФ до повного виконання Мінських угод, відновлення суверенітету України над Кримом і досягнення миру на Донбасі. Регулярно відбуваються контакти на найвищому і високому рівнях.

Міжпарламентська група дружби створена у Верховній Раді України та у Палаті депутатів Парламенту Чеської Республіки.

4. Торговельно-економічні відносини:

У 2014 р. двосторонній обіг товарів і послуг склав за даними Держстатслужби України 1 577,68 млн. дол. США. При цьому експорт за цей період склав 848,53 млн. дол. США і зменшився за цей період на 5,8%, а імпорт товарів і послуг з ЧР в Україну протягом 2014 р. склав 729,15 млн. дол. США і зменшився порівняно з 2013 р. на 31,1%.  Позитивне для України сальдо склало 119,38 млн. дол. США.

Згідно з даними Держстатслужби України у І півріччі 2015 р. продовжились негативні тенденції скорочення обсягів як українського експорту, так і чеського імпорту, яке спричинило протягом січня-червня 2015 р. порівняно з аналогічним періодом 2014 р. скорочення обсягів обігу товарів на 39,4 % / 314,10 млн. дол. США до 482,13  млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 49,39 млн. дол. США.

5. Наукове та освітнє співробітництво:

Наукове та освітнє співробітництво здійснюється на основі Угоди про наукове співробітництво між Академією наук Чеської Республіки та Національною академією наук України, а також міжвідомчої угоди про співробітництво у галузі освіти і науки.

Активно розвивається співпраця між вищими навчальними закладами двох країн. Так, Карлів університет Праги співпрацює з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича. Усього укладено понад 50 угод між вищими школами України та Чеської Республіки.

6. Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 55 міжнародних договорів.

Ключові документи: Угода між Урядом України та Урядом Чеської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (17.03.1994р.); Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною та Чеською Республікою (26.04.1995р.); Договір між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах (28.05.2001р.); Договір між Україною та Чеською Республікою про соціальне забезпечення (25.07.2003р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про економічне, промислове і науково-технічне співробітництво (16.04.2004р.).

7.Українська громада.

Загальна чисельність, за офіційними даними перепису населення 2011р., - 54 тис. осіб. В ЧР діють такі національно-культурні організації закордонних українців: «Українська ініціатива в ЧР» на чолі з В.Райчинцем (зареєстрована у 1994р.), «Об'єднання українців та прихильників України» на чолі з О.Мандовою (засноване у 1990р.), «Об'єднання українок в ЧР» – Голова М.Прокоп'юк (зареєстровано у 2003р.) та ін.

Станом на середину 2015 року на території ЧР проживало/перебувало близько 105 тис. громадян України.

8. Дипломатичне представництво України в Чеській Республіці:

Посольство України в Чеській Республіці - http://czechia.mfa.gov.ua

Консульство України в м.Брно - http://brno.mfa.gov.ua

Швейцарська Республіка

1. Визнання України: 23 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини:

Характеризуються відсутністю проблем і регулярним діалогом на різних рівнях. Швейцарія не визнає анексію Криму Росією, у зв'язку з російською агресією на Сході України докладає зусилля зі сприяння мирному врегулюванню, передусім в рамках ОБСЄ.

Серед останніх контактів високого рівня – офіційний візит Президента України до Швейцарії 14-15 травня 2009 р., візит Президента Швейцарії, керівника ФДЗС - Діючого голови ОБСЄ Д.Буркхальтера 14 квітня 2014 р. до Києва і його участь у церемонії інавгурації Президента П.О.Порошенка 7 червня 2014 р.; у 2005 р. та 2009 р. відбулися останні візити глав зовнішньополітичних відомств до України та Швейцарії відповідно; у листопаді 2009 р. і липні 2013 р. пройшли візити в Україну голів Ради Кантонів Швейцарії, у червні 2011 р. – візит Голови Верховної Ради України до Швейцарії. В парламенті Швейцарії існує Група дружби з Україною, у ВРУ – Група з міжпарламентських зв’язків з Швейцарією.

4. Торговельно-економічне співробітництво.

У 2014р. загальний обсяг торгівлі товарами та послугами склав 1,879 млрд. дол. США, скоротившись на 25,67% порівняно з 2013р. При цьому експорт товарів та послуг зменшився на 14,3% до рівня 1,007 млрд. дол. США, а імпорт – на 36% до рівня 872 млн. дол. США. Пори загальні негативні тенденції сальдо двосторонньої торгівлі товарами та послугами у 2014р. виявилось позитивним у розмірі +135 млн. дол. США (вперше за понад 10 останніх років).

Основними статтями експорту з України до Швейцарії були дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, літальні апарати, зернові культури, нафта і продукти її перегонки, папір, картон, та вироби з них і деревина; основними статтями імпорту зі Швейцарії – перли, фармацевтична продукція, ядерні ректори, котли або машини, електричні машини, харчові продукти.

За січень-червень 2015р., порівняно з аналогічним періодом 2014р., загальний обсяг торгівлі товарами та послугами скоротився на 18% і склав 790,594 млн. дол. США. Сальдо було позитивним в розмірі +117,33 млн. дол. США.

Станом на 01.07.2015р. Швейцарія інвестувала в економіку України близько 1,371 млрд. дол. США, що складає 3,2% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну (9-те місце серед країн-інвесторів).

Станом на 31.12.2014 р. інвестиції з України в Швейцарію становили 7,3 млн. дол. США.

Успішно функціонує Українсько-швейцарський комітет з торговельно-економічного співробітництва (останнє засідання відбулося 18 квітня 2012 р. у Києві).

З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Швейцарією діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

З 2015 р. почала реалізовуватися Стратегія швейцарського співробітництва з Україною на 2015-2018 рр., яка передбачає виділення близько 100 млн. шв. франків на проекти технічної та гуманітарної допомоги Україні.

5. Культурно-гуманітарна співпраця.

В Швейцарії регулярно проводяться культурно-мистецькі акції за участю українських діячів культури, зокрема, концертні турне відомих мистецьких колективів, художні та фотовиставки українських митців, виступи українських музикантів на престижних міжнародних конкурсах, акції щодо відзначення пам’ятних дат тощо. Представники вітчизняного кінематографу беруть участь у різноманітних швейцарських кінофестивалях. Українські літератори систематично проводять свої творчі вечори для місцевої публіки, а діячі образотворчого мистецтва – виставки своїх творів.

6. Наукове та освітнє співробітництво.

Українсько-швейцарське співробітництво у сфері науки і освіти розвивається як в рамках двосторонніх та багатосторонніх проектів, так і на рівні прямих контактів між науковими та освітніми закладами.

Найбільш масштабною програмою, в якій беруть участь українські навчальні та науково-дослідницькі заклади, є програма «SCOPES» Швейцарського національного фонду. Започатковано українсько-швейцарський освітній проект «Розвиток громадянських компетенцій в Україні».

7. Договірно-правова база.

Кількість чинних документів: 30.

Ключові документи:

-       Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій (20 квітня 1995 р.);

-       Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво (20 липня 1995 р.);

-       Угода між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво (13 жовтня 1997 р.);

-       Конвенція між Урядом України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (30 жовтня 2000 р.);

-       Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів (11 липня 2003 р.);

-       Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про реадмісію осіб, які перебувають на територіях їх держав  нелегально (11 липня 2003 р.);

-       Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ і Угода про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією (24 червня 2010 р.).

8. Українська громада.

У Швейцарії, за офіційними даними, нараховується понад 6 тис. громадян України. Зареєстрована і діє громадська організація українців – Українське товариство у Швейцарії. У 2014-2015 роках започатковано діяльність кількох  регіональних об'єднань українців: Базельський осередок Українського товариства у Швейцарії, Міжнародна швейцарська асоціація "Free Ukraine", Культурна організація "Романдія – Україна", осередок "Українці в Берні". Також існують неформалізовані осередки української громади ще в декількох містах Швейцарії. Українська громада активно надає гуманітарну допомогу Україні.

9. Дипломатичне представництво України.

Посольство України в Швейцарській Конфедерації

Фельдеґґвеґ 5, 3005 Берн / Feldeggweg 5, 3005 Bern

www.mfa.gov.ua/switzerland

Швеція

1. Визнання України: 19 грудня 1991 року Королівство Швеція першою серед держав Північної Європи визнало незалежність України.

2. Встановлення дипломатичних відносин: Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року. У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Королівства Швеція в Україні. 31 травня 1994 року в Стокгольмі розпочало роботу дипломатичне представництво України, очолюване за сумісництвом Послом України у Фінляндській Республіці. 11 лютого 1999 року вірчі грамоти першого Посла України з резиденцією в Стокгольмі Королю Швеції Карлу XVI Густаву вручив О.С.Сліпченко.

3. Діалог високого рівня:

17 жовтня 2014 р. Президент України П.О.Порошенко провів двосторонню зустріч з Прем’єр-міністром Швеції С.Льовеном в рамках саміту АСЕМ у м.Мілан (Італія).

10 жовтня 2014 р. Спікер Шведського Риксдагу У.Алін відбув до України у свій перший закордонний візит у складі делегації спікерів парламентів країн Балтії та Півночі. У ході візиту він зустрівся зі своїм українським колегою О.В.Турчиновим, Президентом України П.О. Порошенком та Прем'єр-міністром України А.П.Яценюком.

20-21 листопада 2008 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра України Ю.В.Тимошенко до Швеції.

29 вересня – 3 жовтня 2008 р. відбувся державний візит в Україну Короля Швеції Карла XVI Густава і Королеви Сільвії.

4. Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

26 листопада 2014 р. відбувся візит Міністра закордонних справ Королівства Швеція М.Вальстрьом до України. У ході візиту глава МЗС Швеції була прийнята Президентом України П.Порошенком та Прем’єр-міністром А.Яценюком. Окремі переговори відбулися з Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним.

1 липня 2014 р. Міністр закордонних справ Швеції К.Більдт відвідав Україну з робочим візитом, у рамках якого мав зустрічі з Президентом України П.О.Порошенком, Прем’єр-міністром України А.П.Яценюком та Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним. 

17 травня 2014 р. Міністр закордонних справ Швеції К.Більдт відвідав з робочим візитом Україну. Під час візиту відбулися зустрічі К.Більдта з Прем’єр-міністром А.П.Яценюком та іншими високопосадовцями.

29 травня 2013 р. Міністр закордонних справ України Л.О.Кожара здійснив офіційний візит до Швеції, у ході якого глава зовнішньополітичного відомства України провів переговори з Міністром закордонних справ Швеції К.Більдтом, зустрічі зі Спікером Риксдагу (парламенту) Швеції П.Вестербергом, керівництвом та членами парламентського комітету у зовнішніх справах, іншими офіційними особами.

5. Міжпарламентське співробітництво:

У зв’язку з обранням нового складу Шведського Риксдагу за результатами парламентських виборів 14 вересня 2014 р. парламентська група дружби з Україною, яка існувала у попередньому скликанні Риксдагу, фактично припинила своє існування. Станом на грудень 2014 р. триває процес формування нових груп міжпарламентських зв’язків, у тому числі з Україною.

Ситуація ускладнюється тим, що внаслідок неприйняття Риксдагом 3 грудня 2014 р. запропонованого урядом проекту бюджету оголошено про намір правлячої коаліції у складі представників Соціал-демократичної партії та Партії зелених призначити 29 грудня 2014 р. проведення дострокових парламентських виборів на 22 березня 2015 р.

6. Договірно-правова база:

Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з 22 чинних документів, з них: 4 -міждержавних, 12 - міжурядових та 6 - міжвідомчих.

Таблиця. Перелік чинних міжнародних угод між Україною і Королівством Швеція

№ п/п

Дата набуття чинності

Назва угоди

 

 

Міждержавні

1.

15 березня 1924 р.

Декларація щодо взаємних претензій між СРСР та Королівством Швеція (продовжує бути чинною згідно з Протоколом між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про договірну базу двосторонніх українсько-шведських відносин від 23.03.1999 р.)

2.

27 лютого 1961 р.

Обмін нотами про скасування деяких консульських зборів між СРСР та Королівством Швеція (продовжує бути чинним згідно з Протоколом між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про договірну базу двосторонніх українсько-шведських відносин від 23.03.1999 р.)

3.

15 квітня 1986 р.

Угода про взаємний захист авторських прав між СРСР та Королівством Швеція (продовжує бути чинною згідно з Протоколом між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про договірну базу двосторонніх українсько-шведських відносин від 23.03.1999 р.)

4.

13 січня 1992 р.

Угода між Україною і Королівством Швеція про встановлення дипломатичних відносин

 

 

Міжурядові

5.

4 червня 1996 р.

Конвенція між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень

6.

1 березня 1997 р.

Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про сприяння та взаємний захист інвестицій

7.

23 березня 1999 р.

Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про договірну базу двосторонніх українсько-шведських відносин

8.

18 червня 1999 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом

9.

21 червня 1999 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво у сфері боротьби зі злочинністю

10.

23 березня1999 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про оперативне сповіщення про ядерні аварії та обмін інформацією про ядерні установки

11.           

23 березня 2000 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво в галузі ядерної безпеки

12.

27 березня 2001 р.

Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про повітряне сполучення

13.

4 грудня 2001 р.

Протокол між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво у військовій сфері

14.

4 червня 2008 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва

15.

21 листопада 2008 р.

Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція щодо співробітництва в енергетичній сфері

16.

6 грудня 2010 р.

Угода між Урядом України та Урядом Королівства Швеція про співробітництво у сфері розвитку

 

 

Міжвідомчі

17.

7 вересня 1993 р.

Угода про співробітництво між державним комітетом України з питань ядерної і радіаційної безпеки (Укрдержкомядербезпеки) та Шведським інспекторатом ядерної енергетики (SKI) щодо діяльності, пов’язаної з нерозповсюдженням ядерної зброї

18.

28 січня 2004 р.

Меморандум про співробітництво у галузі культури між Міністерством культури і мистецтв України та Шведським Інститутом

19.

8 вересня 2004 р.

Меморандум про співробітництво між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та Шведським агентством рятувальних служб у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їхніх наслідків

20.

18 квітня 2007 р.

Лист про наміри щодо співробітництва між Міністерством фінансів України та Міністерством фінансів Швеції

21.

 

21 листопада 2008 р.

Меморандум про порозуміння між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та Шведською агенцією охорони довкілля про співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища

22.

14 січня 2010 р.

Угода між Державним комітетом ядерного регулювання України та Шведським органом з радіаційної безпеки про співробітництво в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту

7. Торговельно-економічне співробітництво

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Королівством Швеція сьогодні перебуває на етапі якісної трансформації, в рамках якої змінюється структура зовнішньої торгівлі та збалансовується сальдо товарообороту. До найважливіших статей експорту  України до Швеції, за даними Державної статистики України за 9 місяців 2014 р., входять : чорні метали (26%), деревина і вироби з деревини (18,7%), меблі (5,9%),складові елементи  ядерних реакторів (5,6%), пластмаси, полімерні матеріали (5,3%), продукти неорганічної хімії (5%), текстильний одяг (4,9%). В імпорті Швеції до України переважають:  папір та картон (26,3%),елементи ядерних реакторів (14,2%), електричні машини (12,6%), жири та олії тваринного або рослинного походження (8,1%), вироби з чорних металів (5,4%), пластмаси і полімерні матеріали (5,4%), мінеральні палива, нафта і продукти її перегонки (4%). Структура українського експорту поступово змінюється, розширюється номенклатура товарів, зменшується відсоток сировинної складової поставок та збільшується питома вага готової продукції. Водночас, негативне сальдо торговельного балансу поступово скорочується. Так за 9 місяців 2014 р. негативне для України сальдо товарообороту зменшилося вдвічі з 417 млн. доларів США (за підсумками 2013 р.) до 201 млн. доларів США (за підсумками 9 місяців 2014 р.).

8. Інвестиційне співробітництво

Двосторонні інвестиції у 2013 році демонстрували постійне кількісне та якісне зростання. Значний їх обсяг припадав на: промисловий сектор (275 млн. дол.США), оптова та роздрібна торгівля (52 млн. дол.США), інформація та телекомунікація (43 млн.дол.США), сільське господарство (25 млн.дол.США). На інвестиційне співробітництво між нашими країнами негативно позначилися окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та початок воєнних дій на південному сході України.

Водночас, значна частина бізнес-кіл Швеції очікує стабілізації політичної та економічної ситуації в Україні, а також здійснення реальних реформ в економічній, інвестиційній сферах.

Значний потенціал співпраці продовжує залишатися в галузях використання відновлювальної енергії, утилізації та переробки відходів, запозичення Україною відповідного досвіду та передових технологій шведських компаній, а також в телекомунікаційній галузі, сферах енергозбереження та захисту довкілля, ядерної безпеки тощо.

9. Українська громада

Загальна чисельність української меншини: за даними шведської статистики, в країні проживає понад 5,2 тисяч осіб українського походження. На консульському обліку в Посольстві зареєстровано 1005 осіб (станом на 22 грудня 2014 року). У Швеції діють 9 об’єднань українських організацій.

 

МЗС в соціальних мережах

> Всі акаунти в соцмережах