Міністерство закордонних справ України

3, Київ 05:06

Міжнародне співробітництво у контексті подолання наслідків Чорнобильської катастрофи

Ключовим заходом у проблематиці ядерної безпеки та подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС став Гаазький Саміт з питань ядерної безпеки (24-25 березня 2014 року) за участю виконуючого обов’язки Міністра закордонних справ України А.Дещиці. Головною метою Саміту було обговорення лідерами 53 держав та міжнародних організацій заходів з метою зміцнення фізичної ядерної безпеки та зменшення загрози ядерного тероризму. Країни-учасниці, в т.ч. Україна, оприлюднили письмові національні доповіді про прогрес у виконанні рішень попередніх зустрічей на рівні глав держав та урядів у Вашингтоні та Сеулі. Учасники Саміту схвалили підсумкове Комюніке, в якому підтверджується відповідальність держав за постійне забезпечення ефективної фізичної безпеки всіх ядерних та інших радіоактивних матеріалів.

Особлива увага приділялась також проблематиці безпеки ядерних об’єктів на тимчасово окупованій території Криму та в регіонах, що знаходяться поблизу зони бойових дій на сході України. В результаті було досягнуто домовленості з МАГАТЕ щодо застосування угоди про гарантії між Агентством та Україною. Відповідне рішення було оголошено на генеральній конференції МАГАТЕ у вересні 2014 року. Також важливим елементом оцінки безпеки ядерних об’єктів іноземними фахівцями є візит делегації США до Південно-Української АЕС у період 8-12 грудня 2014 року.

МЗС було забезпечено участь міжвідомчих делегацій в низці міжнародних заходів, присвячених питанням ядерної безпеки, зокрема, у семінарі «Внесок Резолюції Ради Безпеки ООН 1540 (2004) у сферу регіонального та глобального роззброєння та нерозповсюдження» (11-12 березня 2014 року, м.Астана, Казахстан); Третій сесії Підготовчого комітету Оглядової конференції 2015 року Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (квітень-травень 2014 року, м. Нью-Йорк), семінарі «Елементи ядерної безпеки» (27-31 жовтня 2014 року, м.Вільнюс, Литовська Республіка).

У рамках Ініціативи країн Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» 30 червня 2014 року в Лондоні з метою подальшої консолідації міжнародної підтримки України в умовах військової агресії РФ, за ініціативою США та Канади відбулася зустріч Глобального партнерства, присвячена обговоренню проектних пропозицій України у сфері радіологічної, хімічної, біологічної та ядерної безпеки (РХБЯ безпеки).

Важливими заходами, які забезпечила Україна по лінії Глобального партнерства, були українсько-німецькі консультації з питань РХБЯ безпеки (9-10 жовтня 2014 року, м. Київ) та засідання країн-учасниць у м. Берлін
(3-4 листопада 2014 року).

Також, силами МЗС забезпечено координацію міжнародного співробітництва в подоланні наслідків аварії на ЧАЕС. Зокрема, за сприяння МЗС активно розвивалося співробітництво з ЄБРР як адміністратором Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки. Спільні зусилля спрямовані на будівництво нового безпечного конфайнмента (саркофага) і завершення реалізації інших проектів, які допоможуть перетворити регіон в безпечну зону.

15 травня 2014 року ратифіковано Угоду (у формі обміну листами) між Україною та ЄБРР про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні від 20 листопада 1997 року.

18 липня 2014 року в штаб-квартирі ЄБРР проведені чергові засідання Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки. Керівники ЄБРР схвалили виділення банком додаткового фінансування для завершення будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК) на Чорнобильській атомній електростанції в розмірі 350 мільйонів євро, в тому числі 165 мільйонів євро від країн «Великої сімки» (G7) і Європейської комісії.

Навесні та влітку 2015 в рамках чергових засідань Асамблеї вкладників Чорнобильського фонду «Укриття» та Асамблеї донорів Рахунку ядерної безпеки Німеччиною в контексті свого головування в Групі країн «Великої Сімки» також ініційовано обговорення питання дофінансування за рахунок інших потенційних донорів. Метою заходів було залучення в подальшому €100 мільйонів, які повністю покриють дефіцит фінансування проекту. Керівники ЄБРР підтвердили, що якщо внески третіх країн складуть менше 100 мільйонів євро, різниця буде покрита Банком.

Завершити будівництво НБК планується наприкінці 2017 року. Загальна вартість проекту «План здійснення заходів на об'єкті «Укриття», в якому НБК є найбільш значущим елементом, становить близько 2,15 мільярдів євро.

Кувейт, який діє через Кувейтський Фонду арабського економічного розвитку, виділив на виконання проекту «Укриття» в рамках чорнобильської програми 11,2  млн. дол. США, з яких 5,2 млн. - у квітні 2011 року під час конференції донорів, яка проходила в м. Києві.

Посольство Королівства Саудівська Аравія (КСА) 13 лютого 2015 року нотою № 0056/15 поінформувало МЗС України про наміри уряду КСА внести суму в розмірі 20 мільйонів доларів США на рахунок Міжнародного фінансування Чорнобильського Фонду при Міжнародному Банку реконструкції та розвитку.

Про прийняття вказаного рішення КСА було оголошено під час Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії з нагоди 25-ої річниці Чорнобильської трагедії (19-22 квітня 2011 року, м.Київ).

Крім того, на запрошення Міжнародного агентства з атомної енергії представники Державного агентства України з управління зоною відчуження взяли участь у Пленарному засіданні Контактної експертної групи (КЕГ) МАГАТЕ, яке відбулось у період з 19 по 21 листопада 2014 року в м. Рим, Італійська Республіка.

У Пленарному засіданні взяли участь представники Федеративної Республіки Німеччина, Японії, Італійської Республіки, Королівства Норвегія, Королівства Швеція, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Російської Федерації, експерти Міжнародного агентства з атомної енергії.

Метою засідання був обмін інформацією та огляд виконання країнами-членами Контактної експертної групи МАГАТЕ міжнародних програм так званої «ядерної спадщини» у Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу для того, аби допомогти державам ефективно координувати спільну діяльність у цій сфері.