Міністерство закордонних справ України

3, Київ 05:04

Регіональне співробітництво між Україною та ЄС

Регіональне співробітництво між Україною та ЄС

Правова основа співробітництва між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку, регіонального та транскордонного співробітництва визначена положеннями статті 27 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС «Транскордонне та регіональне співробітництво».

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері регіонального розвитку на сьогодні зосереджено на наступних напрямах:

  • Імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу у сфері регіональної політики;
  • Налагодження взаємодії між представниками місцевої та регіональної влади України та ЄС в рамках Комітету регіонів ЄС (КР);
  • Реалізація Спільної ініціативи ЄС щодо Криму (призупинена на прохання української сторони);
  • Реалізація на регіональному рівні проектів за рахунок фінансових інструментів ЄС (Європейський інструмент сусідства і партнерства) та фінансових установ ЄС (Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку);
  • Участь в реалізації Пілотної програми регіонального розвитку Східного партнерства (ППРР СхП);
  • Участь в реалізації Стратегії ЄС щодо Дунайського регіону (Дунайська стратегія);
  • Залучення регіонів України до діяльності європейських регіональних асоціацій, зокрема Асамблеї європейських регіонів (Assembly of European Regions), Ради європейський муніципалітетів та регіонів (Council of European municipalities and regions), Конференції європейських законодавчих асамблей (Conference of European Regional Legislative Assemblies), Асоціації європейських прикордонних регіонів (Association of European Border Regions), Конференції периферійних морських регіонів (Conference of Peripheral Maritime Regions), Конференції президентів регіонів із законодавчими повноваженнями (Conference of President of Regions with legislative power), Європейської асоціації представників місцевого самоврядування гірських регіонів (European Association of elected representatives from Mountain Areas)  та Європейських міст (EUROCITIES).

 

Співробітництво в рамках Комітету регіонів ЄС. З метою посилення співпраці між регіонами ЄС та регіонами країн ініціативи ЄС „Східне партнерство” (СхП) у травні 2011 року політичним Бюро Комітету регіонів ЄС (КР ЄС) було ухвалено рішення щодо створення Конференції регіональних і місцевих влад СхП (Conference of regional and local authorities for the Eastern Partnership - CORLEAP).

Установче засідання CORLEAP відбулось 8-9 вересня 2011 року в м. Познань (Польща). До складу CORLEAP входять 36 представників (18 представників КР ЄС та 18 представників місцевих та регіональних влад країн СхП: по 3 представника від кожної з 6 країн СхП, у тому числі 3 представника від України).

Підтриманням практичної взаємодії між Україною та CORLEAP опікується Українська асоціація районних та обласних рад (www.uaror.org.ua).

Крім цього, КР ЄС сприяє реалізації різноманітних програм регіональної співпраці, спрямованих на посилення інституційної спроможності представників регіонів сусідніх країн. Така підтримка здійснюється шляхом проведення різноманітних обмінів, тренингів, ознайомчих візитів, семінарів, які ініціюються членами КР або регіональними представництвами країн-членів ЄС у Брюсселі.

Водночас КР ЄС забезпечує поширення інформації про соціально-економічний потенціал регіонів країн-учасниць СхП у Брюсселі (шляхом проведенні відповідних презентацій).

З 2011 року в КР ЄС були проведені презентації Автономної Республіки Крим, Вінницької та Дніпропетровської областей.

Щорічно проводиться Відкриті тижні європейських регіонів ((European Open Days Week), які є одним з найбільших щорічних публічних заходів регіонального масштабу в ЄС.

Спільна ініціатива ЄС щодо Криму була офіційно представлена в лютому 2009 року. До реалізації ініціативи долучилися профільні інституції ЄС, а також окремі держави-члени Євросоюзу - Великобританія, Естонія, Литва, Німеччина, Нідерланди, Польща, Угорщина, Фінляндія, Швеція та Чехія.

В рамках Ініціативи сторона ЄС надавала допомогу за наступними напрямами: розвиток муніципальної інфраструктури; охорона навколишнього середовища; розвиток муніципальної інфраструктури; покращення адміністративних можливостей місцевих громад та органів місцевої влади; відновлення міст, економічний розвиток; гендерна рівність; охорона навколишнього середовища; розвиток громадського суспільства та приватного; місцеве урядування; підвищення енергоефективності м. Севастополь. 9 лютого 2011 р. було засноване Агентство регіонального розвитку Криму, яке здійснювало загальну координацію проектної діяльності в Криму.

Внаслідок окупації Криму Російською Федерацією імплементація зазначеного проекту за ініціативою української сторони у квітні 2014 року була призупинена, і на адресу Європейської Комісії була направлена пропозиція опрацювати можливість спрямування невикористаних коштів на реалізацію аналогічних заходів поза межами АРК, зокрема, до Херсонської, Одеської та Миколаївської областей.

Реалізація проектів у сфері регіонального розвитку за рахунок фінансових інструментів ЄС.. Фінансова допомога ЄС у цьому контексті надається Україні за рахунок коштів Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) на 2007-2013 рр., період виконання яких було продовжено.

Україна має доступ до трьох програм прикордонного співробітництва (ППС) в рамках ЄІСП: „Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна” (бюджет 68,6 млн. євро), „Україна-Польща-Білорусь” (бюджет 186, 2 млн. євро), „Україна-Румунія-Молдова” (бюджет 126, 7 млн. євро), „Чорне море” (бюджет 21, 3 млн. євро).

Зазначені ППС охоплюють Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Одеську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області України, а також АРК.

Загальна координація роботи здійснюється Міністерством економіки і торгівлі України.

Наразі триває робота щодо започаткування аналогічних програм на наступний програмний цикл.

Стратегія ЄС для Дунайського регіону

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

  В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:

  - країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;

  - країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

  Стратегією передбачено співпрацю в рамках 11 пріоритетних напрямів з метою досягнення нижчезазначених цілей та показників:

1) поліпшення ситуації у транспортній сфері та розвиток єдиного транспортного комплексу:

              1а) внутрішнє судноплавство (координатори – Австрія, Румунія);

              1б) автомобільний, залізничний транспорт та авіаційне сполучення (Словенія, Сербія);

2) розвиток сталої енергетики (Угорщина, Чехія);

3) сприяння розвитку культури та туризму, контактам між людьми (Болгарія, Румунія);

4) відновлення та підтримка належної якості води (Угорщина, Словаччина);

5) моніторинг екологічних ризиків (Угорщина, Румунія);

6) збереження біорозмаїття, заповідників, якості повітря та земель (Німеччина – Баварія, Хорватія);

7) розвиток інформаційного суспільства шляхом впровадження інформаційних технологій, наукових досліджень та поліпшення системи освіти (Словаччина, Сербія);

8) підтримка конкурентоспроможності підприємств (Німеччина – Баден-Вюртемберг, Хорватія);

9) інвестиції в освіту та перепідготовку (Австрія, Молдова);

10) підвищення інституційної спроможності та адміністративної взаємодії (Австрія – Відень, Словенія);

11) взаємодія у подоланні викликів у сфері безпеки та боротьба з організованою злочинністю (Німеччина, Болгарія)

 Фінансування реалізації проектів в рамках Стратегії може бути здійснено за рахунок коштів в рамках наявних програм технічної допомоги ЄС та міжнародних фінансових організацій, національних бюджетів.

 Національним координатором діяльності, пов'язаної з участю України в реалізації Стратегії,  визначено Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. У вересні 2011 року було утворено Координаційний центр з провадження діяльності, пов’язаної з участю України в реалізації Стратегії.

 Наразі здійснюється робота щодо просування низки проектів української сторони, які отримали Рекомендаційні листи від Координаторів пріоритетних напрямів Стратегії. 

 

МЗС в соціальних мережах

> Всі акаунти в соцмережах