Міністерство закордонних справ України

12, Київ 10:01

Відносини Україна - ЄС

Історія відносин Україна-ЄС

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як представник головуючої в ЄС країни, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Політика України щодо розбудови відносин з Європейським Союзом впроваджується на основі Закону України від 1 липня 2010 року «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Відповідно до статті 11 Закону однією з основоположних засад зовнішньої політики України є «забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в ЄС».

Разом з цим, намір України розбудовувати відносини з ЄС на принципах інтеграції був проголошений набагато раніше. Так, у Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України». Україна вперше заявила про власні євроінтеграційні прагнення. У документі закріплювалося, що «перспективною метою української зовнішньої політики є членство України в Європейських Співтовариствах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам. З метою підтримання стабільних відносин з Європейськими Співтовариствами Україна підпише Угоду про партнерство і співробітництво, реалізація якої стане першим етапом просування до асоційованого, а згодом - до повного її членства у цій організації».

У подальшому стратегічний курс України на європейську інтеграцію був підтверджений та розвинутий у Стратегії інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 11 червня 1998 року, та Програмі інтеграції України до ЄС, схваленій Указом Президента України 14 вересня 2000 року. Зокрема, у Стратегії набуття повноправного членства в ЄС проголошено довготерміновою стратегічною метою європейської інтеграції України.

Підтримка курсу на інтеграцію до ЄС традиційно надається й на рівні Верховної Ради України, зокрема відповідні положення містяться в Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про співробітництво України та ЄС, ухваленій 28 листопада 2002 року, Заяві Верховної Ради України від 22 лютого 2007 року з приводу підготовки до початку переговорів щодо нової угоди між Україною та ЄС, Постанові Верховної Ради України з приводу рекомендацій парламентських слухань про стан та перспективи розвитку економічних відносин України з ЄС та Митним союзом, ухваленій 19 травня 2011 року, а також в Постанові Верховної Ради України від 20 березня 2012 року.

Договірно-правова співробітництва Україна-ЄС

Чинною правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 14 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Укладення УПС дозволило встановити регулярний двосторонній діалогу між Україною та ЄС на політичному та секторальних рівнях, впровадити впорядкований режим торгівлі між обома сторонами на основі принципів ГАТТ/СОТ, визначити пріоритети адаптації законодавства України до стандартів та норм Європейського Співтовариства (acquis communautaire) у пріоритетних секторах української економіки.

У рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.

На основі УПС розвивається політичний діалог Україна-ЄС у формах щорічних зустрічей на найвищому рівні: Саміт Україна-ЄС (за участю Президента України, Президента Європейської Ради та Президента Європейської Комісії); засідань Ради з питань співробітництва (за участю Прем’єр-міністра України, Високого Представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, міністра закордонних справ головуючої в ЄС країни); Комітету та галузевих підкомітетів з питань співробітництва Україна-ЄС; Комітету парламентського співробітництва; зустрічей політичного діалогу на рівні міністрів закордонних справ; засідань в рамках секторальних діалогів; регулярних консультацій на рівні робочих груп. Щороку здійснюється обмін візитами на високому та найвищому рівнях.

З метою надання двостороннім відносинам нового імпульсу і для врахування нових умов співробітництва, зокрема в контексті розширення ЄС 2004 року, сторони розробили та 21 лютого 2005 року під час засідання Ради з питань співробітництва схвалили План дій Україна-ЄС – двосторонній політичний документ, який дав змогу суттєво розширити двостороннє співробітництво України до ЄС без внесення змін до чинної договірно-правової бази. За своїм змістом План дій містив перелік конкретизованих зобов'язань України у сфері зміцнення демократичних інституцій, боротьби з корупцією, структурних економічних реформ та заходів по розвитку співпраці з ЄС в секторальних сферах. Серед ключових здобутків у розвитку відносин протягом терміну Плану дій: надання Україні статусу країни з ринковою економікою в рамках антидемпінгового законодавства ЄС, надання Україні права приєднуватися до зовнішньополітичних заяв і позицій ЄС, укладення Угоди про спрощення оформлення віз та Угоди про реадмісію осіб, поширення на Україну фінансування Європейського інвестиційного банку (Рамкова угода між Україною та Європейським інвестиційним банком), поглиблення секторальної співпраці, започаткування переговорів щодо укладення нового базового договору на заміну УПС.

З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди між Україною та ЄС. На період до укладення нової угоди чинність УПС щороку автоматично продовжується за взаємною згодою сторін. Після завершення вступу України до Світової організації торгівлі 18 лютого 2008 року були започатковані переговори в частині створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, що відкриває шлях до лібералізації руху товарів, капіталів та послуг та широку гармонізацію нетарифних інструментів економічного регулювання. 9 вересня 2008 року на Паризькому саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої угоди в форматі Угоди про асоціацію, яка будуватиметься на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. У ході  15-го Саміту Україна-ЄС в Києві 19 грудня 2011 сторони оголосили про завершення перегорів по майбутній Угоді про асоціацію, а 30 березня 2012 текст майбутньої Угоди було парафовано главами переговірних команд України та ЄС.

Система координації співробітництва між Україною та ЄС

Основними документами, якими на сьогодні визначається форма, зміст, а також  процедура та механізми координації співробітництва між Україною та ЄС, є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16.06.1994 р. та Порядок денний асоціації між Україною та ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію (ПДА) від 20.11.2009 р.

Згідно із зазначеними документами основними координуючими органами є: 

  • Саміти Україна-ЄС (консультації на вищому політичному рівні), проведення яких передбачено статтею 7 УПС;
  • Консультації на рівні профільних міністрів, які проводяться в рамках Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, а також в інших випадках за взаємною згодою сторін (стаття 7 УПС);
  • Рада з питань співробітництва між Україною та ЄС (утворена згідно статті 85 УПС), яка здійснює нагляд за виконанням положень УПС. До складу Ради входять представники Ради ЄС, Європейської служби зовнішньої діяльності і Європейської Комісії та члени Уряду України. У своїй діяльності Рада керується Правилами процедури, затвердженими на засіданні Ради 03.06.1998 р. у Брюсселі.
  • Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС як допоміжний орган Ради (утворений рішенням Ради від 03.06.1998 р. відповідно до статті 87 УПС). Комітет відповідає за належне виконання УПС, підготовку засідань Ради та виконання її рекомендацій, а також забезпечує безперервність партнерських відносин між Україною та ЄС. У своїй діяльності Комітет керується Правилами процедури, які є додатком до Правил Процедури Ради, затверджених на засіданні Ради 03.06.1998 р. у Брюсселі.

В рамках Комітету у відповідності до статті 10 його Правил процедури утворено 7 підкомітетів:

      1. «Торгівля та інвестиції»,
      2. «Економічні та соціальні питання, фінанси та статистика»,
      3. «Політика в сфері підприємств, конкуренція, співробітництво в регуляторній сфері»,
      4. «Енергетика, транспорт, ядерна безпека та екологія»,
      5. «Митне та транскордонне співробітництво»,
      6. «Юстиція, свобода та безпека»,
      7. «Наука та технології, дослідження та розробки, освіта, культура, громадське здоров’я та медіа».

У своїй діяльності Підкомітети керуються затвердженими ними Правилами процедури, типовий текст яких є додатком до Правил процедури Ради і Комітету, затверджених на засіданні Ради 03.06.1998 р. у Брюсселі.

  • Комітет старших посадових осіб (КСПО) Порядку денного асоціації Україна-ЄС (утворений згідно пункту 9 ПДА), який готує оцінку прогресу імплементації ПДА, а також пропозиції щодо визначення майбутніх пріоритетів та будь-яких  необхідних доповнень до ПДА. КСПО очолюють: з боку ЄС – керівник профільного підрозділу Європейської служби зовнішньої діяльності, з боку України – керівник профільного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України.

З урахуванням вищевикладеного внутрішньодержавний механізм координації відповідної міжвідомчої взаємодії в Україні виглядає таким чином:

  • Українська частина Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (утворена Указом Президента України № 148 від 24.02.1998 р.) на чолі з Прем’єр-міністром України у складі керівників усіх причетних міністрів і відомств. Першим заступником Голови Української частини Ради є Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України, заступниками Голови Української частини Ради є за посадами Міністр закордонних справ України та Міністр юстиції України.

NB: У зв’язку зі змінами в Уряді України наразі готується проект Указу Президента України про внесення змін до Указу Президента України № 148 від 24.02.1998 р., яким передбачається, що Першим заступником Голови Ради буде Перший віце-прем'єр-міністр України, а заступниками Голови Ради будуть Міністр закордонних справ України, Міністр економічного розвитку і торгівлі України та Міністр юстиції України.

  • Українська частина Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС утворена Указом Президента України № 148 від 24.02.1998 р. (зі змінами і доповненнями згідно з Указом Президента № 929 від 27.09.2011 р. )  на чолі з Заступником Міністра закордонних справ України – керівником апарату (згідно з Указом Президента), до складу якого входять перші заступники/заступники керівників, керівники профільних структурних підрозділів причетних міністерств і відомств, Секретаріату Кабінету міністрів України, керівництво та секретар Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України. У своїй діяльності Українська частина Комітету керується Положенням, затвердженим постановою КМУ № 1074 від 13.07.1998 р.
  • Українська частина Комітету старших посадових осіб Порядку денного асоціації Україна-ЄС, яку очолює керівник профільного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Крім того, згідно з Указом Президента України № 148 від 24.02.1998 р. на МЗС покладена функція забезпечення політичних відносин України з ЄС та координація діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішньої політики та політики безпеки.

У свою чергу, Мінекономрозвитку, згідно із зазначеним Указом, відповідає за здійснення міжвідомчої координації з питань економічного та соціального співробітництва України з ЄС.