Міністерство закордонних справ України

3, Київ 05:07

ЄС

Договірно-правова база відносин:

Угода про партнерство та співробітництво (УПС) (підписана 16.06.1994 р., набрала чинність 1 березня 1998 р., термін дії – 10 років);

NB! 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нової угоди, яка після Дванадцятого саміту Україна – ЄС (9 вересня 2008 р., м. Париж, Франція) носить назву «Угода про асоціацію« між Україною та ЄС. На період до набрання чинності Угодою про асоціацію щороку автоматично подовжується дія УПС.

Інститути співробітництва:

Саміт Україна - ЄС за участю Президента України та делегації ЄС у складі: Президента Європейської Ради; Голови Європейської Комісії (ЄК), та під час т.зв. перехідного періоду (зокрема, протягом 2010 року), представники країн, що головують у Раді міністрів ЄС, можуть включатися до делегації ЄС (насамперед, у випадках проведення саміту на території їхньої країни).

Рада з питань співробітництва за участю Прем’єр-міністра України та делегації ЄС у складі (на 14 засіданні Ради): Високого представника ЄС у закордонних справах і безпековій політиці / Віце-президента Європейської Комісії, члена ЄК з питань розширення та Європейської політики сусідства, та Державного секретаря у справах ЄС міністерства закордонних справ країни, що головує в ЄС.

Комітет та галузеві підкомітети з питань співробітництва; Комітет парламентського співробітництва (КПС) за участю голів Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції та Делегації Європейського Парламенту до КПС;

Загальний контекст відносин

Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому до складу Євросоюзу увійшли безпосередні сусіди та традиційні партнери України, інтересам яких відповідає подальше наближення України до ЄС.

Європейська політика сусідства, Східне партнерство

Влітку 2004 року Європейський Союз започаткував реалізацію Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 року Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива «Східне партнерство», установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 р. в м. Прага.

На відміну від Європейської політики сусідства, «Східне партнерство» є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та державами-партнерами. У випадку України такі двосторонні відносини з ЄС є більш амбітними за «Східне партнерство» у кількох ключових сферах. Разом з цим, особливий інтерес для України становлять такі елементи «Східного партнерства» (СхП):

  • програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (в рамках двостороннього виміру СхП);
  • сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вирівнювання Європейського Союзу (в рамках двостороннього виміру СхП);
  • створення інтегрованої системи управління кордонами згідно зі стандартами ЄС (у контексті реалізації відповідної багатосторонньої ініціативи-флагмана в рамках тематичної платформи «Демократія, належне врядування та стабільність«);
  • поглиблення інтеграції у сфері енергетичної безпеки (в рамках діяльності багатосторонньої тематичної платформи «Енергетична безпека« і реалізації енергетичних ініціатив-флагманів).

План дій Україна – ЄС, Порядок денний асоціації Україна – ЄС

Етапною подією, що надала поштовх поглибленню відносин між Україною та ЄС, стали президентські вибори в Україні наприкінці 2004 року.

21 лютого 2005 року підписано План дій Україна-ЄС, який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС.

11 березня 2008 року за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна - ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 р. в м. Париж).

На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009 р. «Порядок денний асоціації Україна – ЄС« (робоча назва документа, що використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент).

Порядок денний асоціації (ПДА) розроблений з метою забезпечення підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до завершення переговорів, підписання та набрання нею чинності.

ПДА було ухвалено стороною ЄС під час засідання міністерської Ради ЄС 26 жовтня 2009 року. Остаточне затвердження цього документа відбулося 24 листопада 2009 року шляхом обміну нотами.

Для забезпечення процесу моніторингу та щорічного перегляду документа був створений механізм Спільного комітету старших посадових осіб. 25 листопада 2009 р. в м. Брюссель відбулося підготовче засідання Спільного комітету старших посадових осіб з оцінки імплементації ПДА.

26 січня 2010 р. в м. Київ проведено перше засідання Спільного комітету ПДА, в ході якого сторони розглянути хід виконання положень ПДА, затвердили пріоритети діяльності в рамках імплементації документа на 2010 рік та затвердили керівні принципи роботи Спільного комітету.

Робота Спільного комітету ПДА проходить у форматі регулярних відеоконференцій, у ході яких розглядається досягнутий прогрес у реалізації пріоритетів ПДА.

У ході 14 засідання Ради з питань співробітництва Україна – ЄС (м. Люксембург, 15 червня 2010 року) був схвалений Спільний звіт щодо прогресу в імплементації виконання ПДА.

Переговори щодо Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС

Ключовим питанням порядку денного відносин Україна – ЄС залишається переговорний процес стосовно укладення Угоди про асоціацію на заміну чинної Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом (УПС). Невід’ємною складовою майбутньої УА стануть положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Порівняно з УПС, Угода про асоціацію є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. Угоди такого типу були укладені свого часу з країнами Центральної та Східної Європи і є важливим та логічним кроком на шляху наближення в перспективі до наступного етапу – укладення угод про вступ до ЄС. Завдяки цьому Україна наблизилася до балканських країн, які кілька років тому уклали з ЄС угоди про стабілізацію та асоціацію.

У січні 2007 р. Радою Європейського Союзу було затверджено Мандат Європейської Комісії (ЄК) на проведення переговорів з Україною стосовно укладення т.зв. «нового базового договору», який згодом отримав робочу назву «нової посиленої угоди» (НПУ). У свою чергу, Указом Президента України від 05.02.2007 р. (зі змінами, внесеними Указом Президента України від 30.11.2007 р.) затверджено склад Делегації України для участі у переговорах з Європейським Союзом, а також відповідні директиви зазначеній Делегації. Указом Президента України від 10 серпня 2010 року були затверджені оновлені Директиви делегації України на переговори з ЄС щодо укладення Угоди про асоціацію, а також склад цієї делегації.

Україна та ЄС ведуть переговори про укладення УА, починаючи з березня 2007 року. Наразі відбулося 17 раундів переговорів (останній з них проходив 20-24 червня 2011 р. у Києві).

За структурою майбутня УА складатиметься з таких шести розділів: «Преамбула, загальні цілі та принципи», «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики», «Юстиція, свобода та безпека», «Економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу», «Поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі» та «Загальні, інституційні і прикінцеві положення».

У тексті Спільної заяви за результатами Паризького саміту лідери України та ЄС закріпили домовленість про те, що НПУ між Європейським Союзом і Україною буде Угодою про асоціацію (Association Agreement), яка «...залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС...«. Було визнано також, що «...Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності...». Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір.

Було домовлено, що УА оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків.

NB! В основі політичної асоціації – зближення позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) Україна - ЄС на основі чотирьох свобод, спрямованої на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу.

Підбиваючи підсумки сімнадцяти раундів переговорів, можна говорити про такий ключовий прогрес на шляху до укладення Угоди про асоціацію:

  • погоджено назву майбутньої угоди як Угода про асоціацію,
  • підтверджено налаштованість сторін закласти нову основу для подальшого розвитку відносин на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції,
  • розпочато діалог з метою запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав-членів ЄС; домовлено про відображення зазначеного питання в тексті Угоди,
  • на експертному рівні погоджено тексти всіх розділів УА, за винятком розділу про ЗВТ і питань, що вимагатимуть окремих політичних домовленостей на високому рівні. Йдеться, насамперед, про такі з них:
  • положення про європейську перспективу України,
  • положення про запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян України до держав-членів ЄС та руху осіб в цілому (насамперед, у контексті обговорення ЗВТ),
  • ратифікація Римського Статуту Міжнародного кримінального суду;
  • терміни дії УА.

14 вересня 2007 р. (ХІ Саміт Україна – ЄС), 9 вересня 2008 р. (ХІІ Саміт Україна – ЄС), 4 грудня 2009 р. (ХІІІ Саміт Україна – ЄС) та 22 листопада 2010 р. (ХІV Саміт Україна – ЄС) були схвалені, відповідно, І, ІІ, ІІІ та ІV звіти про прогрес у переговорах щодо укладення Угоди про асоціацію.

Переговорний процес щодо створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС

Розділ про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ЗВТ) є невід’ємною складовою майбутньої Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Офіційні переговори щодо створення ЗВТ розпочалися 18 лютого 2008 р. Передумовою цього став вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Положення про ЗВТ визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.

На сьогодні можна констатувати, що положення про створення ЗВТ є найбільш складною частиною переговорного процесу з укладення майбутньої Угоди про асоціацію. Це пов’язано з тим, що всеохоплююча ЗВТ передбачатиме лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу, а також поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі тощо).

При цьому, наповнення майбутньої ЗВТ має спрямовуватися на досягнення максимально глибокої економічної інтеграції, до якої будуть готові сторони і яка не матиме аналогів з попередньої практики Євросоюзу.

Таким чином, йдеться про ЗВТ, яка матиме не преференційний, а інтеграційний характер. Результатом її створення має стати взаємовигідне відкриття відповідних ринків за умови відповідності національної продукції специфічним вимогам ЄС. Тому, головним завданням України у цьому контексті буде здійснення комплексу реформ, спрямованих на приведення українського законодавства у відповідних сферах та галузях економіки у відповідність до норм ЄС.

На сьогодні відбулося 13 раундів переговорів щодо ЗВТ між Україною та ЄС
(13 раунд відбувся у період з 4 по 8 жовтня 2010 р. у м. Київ) за такими напрямами співпраці: торгівля товарами; тарифна пропозиція; технічні бар’єри в торгівлі; інструменти торговельного захисту; санітарні та фітосанітарні заходи; сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері; правила походження товарів; торговельні відносини в енергетичній сфері; послуги, заснування компаній, інвестиції, рух капіталу та поточні платежі; права інтелектуальної власності, в т. ч. захист географічних зазначень; конкурентна політика (антимонопольні заходи та державна допомога); державні закупівлі; торгівля та сталий розвиток; транспарентність; врегулювання спорів (загальні та у сфері енергетики), інституційне забезпечення.

За результатами переговорів сторони досягли прогресу в опрацюванні більшості розділів. Найбільш проблемними залишаються питання доступу до сільськогосподарського ринку ЄС, ринку послуг та питання свободи здійснення підприємницької діяльності.

З метою прискорення переговорного процесу у міжраундовий період проводяться відео-конференції, під час яких здійснюється експертне обговорення окремих проектів розділів.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки

Основними документами, що регламентують співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, є План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, затверджений на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (18 червня 2007 р., м. Люксембург), та План-графік його імплементації, затверджений на засіданні Підкомітету № 6 «Юстиція, свобода та безпека« Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (10 квітня 2008 р., м. Київ).

З метою належного правового забезпечення співробітництва у візовій сфері та з питань реадмісії 18 червня 2007 р. між Україною та ЄС підписано Угоду про спрощення оформлення віз та Угоду про реадмісію.

29 жовтня 2008 р. у м. Брюссель офіційно започатковано безвізовий діалог між Україною та ЄС, що триватиме на рівні експертів та Старших посадових осіб з метою визначення умов запровадження безвізового режиму короткострокових поїздок громадян нашої держави до ЄС.

Важливим кроком у захисті прав громадян України на свободу пересування і підтримання родинних зв’язків стала робота з укладення двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів. Переговорний процес щодо укладення такої угоди з Румунією триває.

У контексті розбудови взаємодії у сфері управління кордонами 11 червня 2007 р. підписано Робочі домовленості про оперативне співробітництво між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Європейським агентством з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (FRONTEX). Налагоджено роботу з Місією Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM), започатковано практичну роботу між МВС України та Європейським поліцейським офісом (EUROPOL), а також між МОЗ України та Європейським моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності (EMCDDA).

У ході візиту делегації Адміністрації Державної прикордонної служби України до м. Варшава (Республіка Польща) 24-28 травня 2010 р. було підписано План співпраці між АДПСУ та FRONTEX на 2010-2012 рр.

План дій Україна - ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки та План-графік його імплементації

План дій ЮСБ та План-графік його імплементації охоплюють співробітництво по 15 ключових напрямах, зокрема таких, як: міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьба з торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах тощо.

Аналіз виконання спільних заходів, визначених Планом-графіком, проводиться щорічно у рамках засідання Підкомітету № 6 (останнє відбулося 28 травня 2010 р. у м. Київ). Підсумки співробітництва між Україною та ЄС у сфері ЮСБ розглядалися 9 червня 2010 р. у м. Брюссель на міністерському засіданні Україна - ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки, за результатами якого було відзначено важливість подальшого поглиблення та розширення співпраці із зазначених питань, ухвалено висновки засідання та погоджено алгоритм подальших дій щодо запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до ЄС.

У ході засідання також обговорювались питання судової реформи, стан виконання угод між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та про реадмісію осіб, боротьби з корупцією, питання управління міграції, кордоном, боротьби з організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків, торгівлею людьми, відмиванням коштів, прогресу України на шляху ратифікації Конвенцій Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї щодо уповноважених органів нагляду та транскордонних потоків даних, про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Чергове міністерське засідання Україна - ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки планується провести у червні 2011 р. у м. Київ.

Угода про спрощення оформлення віз

Угоду між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз було укладено 18 червня 2007 р. (набрала чинності з 1 січня 2008 р.)

Положеннями Угоди встановлено преференції для всіх категорій громадян України в частині, що стосується візового збору (35 євро) та тривалості візових процедур (10 діб у звичайних випадках, 2 доби – у термінових), а також спрощення візових процедур для окремих категорій громадян України. Це, зокрема, стосується уніфікації документів, що підтверджують мету поїздки, критеріїв видачі багаторазових віз. Було також скасовано візові вимоги для власників дипломатичних паспортів. Право на безоплатне отримання шенгенських віз отримали 14 категорій українських громадян.

П’ятирічні багаторазові візи вправі отримувати дружина/чоловік, батьки та діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, бізнесмени, журналісти, офіційні особи центральних та місцевих органів влади, конституційного та верховного судів, постійні члени офіційних делегацій.

Однорічні багаторазові візи видаються діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам програм обміну між містами-побратимами. У разі використання протягом останніх двох років однорічних багаторазових віз, зазначені категорії громадян матимуть право на отримання багаторазових віз терміном дії від 2 до 5 років.

Безкоштовні візи отримують дружина/чоловік, батьки та діти громадян України, які мають дозвіл на перебування в державах-членах ЄС, учні, студенти, громадяни, які подорожують з гуманітарною метою, інваліди та супроводжуючі особи, спортсмени та супроводжуючі особи, журналісти, професійні перевізники, члени екіпажів поїздів, пенсіонери, діти віком до 18 років та залежні особи віком до 21 року, члени офіційних делегацій, представники центральних та місцевих органів влади, учасники програм обміну між містами-побратимами.

Ключовим елементом Угоди є положення про перспективу запровадження безвізового режиму для громадян України.

З метою моніторингу виконання положень Угоди створено Спільний комітет експертів з реалізації Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз (СВК), засідання якого відбуваються двічі на рік у м. Київ та м. Брюссель. 9 квітня 2008 р. у м. Київ відбулося перше засідання СВК, 28 листопада 2008 р. у м. Брюссель – друге, 6 травня 2009 р. у м. Київ – третє, 25 листопада 2009 р. у м. Брюссель – четверте засідання.

29 квітня 2010 р. у м. Київ відбулось п’яте засідання СВК, в ході якого було обговорено рекомендації щодо внесення змін і доповнень до Угоди.

Під час засідання також було відзначено досягнення певних позитивних результатів з імплементації Угоди. Українською стороною було внесено обґрунтовані пропозиції щодо додаткових заходів, які має здійснити сторона ЄС для того, щоб громадяни України змогли повною мірою скористатися перевагами Угоди.

Сторони домовились продовжити діалог з питання внесення змін та доповнень до Угоди.

Угода про реадмісію осіб

Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб, ратифікована Верховною Радою України 15 січня 2008 р., регулює процедури, пов’язані з ідентифікацією та поверненням громадян третіх країн та осіб без громадянства, які незаконно в’їхали на територію України або держави-члена ЄС, до держав їхнього походження або постійного проживання. Документом передбачені звичайна і прискорена процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання запитів щодо реадмісії.

Для моніторингу виконання положень Угоди створено Спільний комітет з питань реадмісії. Засідання Спільного реадмісійного комітету відбуваються двічі на рік.

У 2008 р. засідання були проведені 9 квітня у м. Київ та 28 листопада у м. Брюссель. Третє засідання проходило 6 травня 2009 р. у м. Київ, четверте – 26 листопада 2009 р. у м. Брюссель.
30 квітня 2010 р. у м. Київ відбулось п’яте засідання Спільного реадмісійного комітету, у ході якого сторонами було схвалено протоколи попередніх засідань (третього та четвертого), обговорено стан імплементації Угоди між Україною та ЄС про реадмісію осіб, питання допомоги ЄС у будівництві пунктів для утримання нелегальних мігрантів, а також стан опрацювання імплементаційних протоколів між Україною та окремими державами-членами ЄС, що можуть укладатись на підставі п. 1 Статті 16 Угоди.

Важливість Угоди про реадмісію осіб обумовлена необхідністю спільної протидії нелегальній міграції. У цьому контексті особливого значення набуває належне управління міграційними процесами як на інституційному, так і на законодавчому рівнях. ЄС, у свою чергу, висловив готовність надати Україні фінансові ресурси з метою підтримки у виконанні Угоди. Відповідне зобов’язання ЄС зафіксоване у Спільній декларації стосовно технічного та фінансового забезпечення як додатку до Угоди.

Про розвиток безвізового діалогу між Україною та ЄС

На виконання домовленостей, досягнутих за результатами саміту Україна – ЄС
9 вересня 2008 р. (м. Париж), 29 жовтня 2008 р. (м. Брюссель) було офіційно започатковано безвізовий діалог між Україною та ЄС.

Ця подія стала важливим кроком до подальшого поглиблення відносин з Євросоюзом у міграційно-візовій сфері та у питанні забезпечення права громадян України на свободу пересування.

30 жовтня 2008 р. у м. Брюссель відбулась перша зустріч на рівні Старших посадових осіб у рамках безвізового діалогу Україна – ЄС, за підсумками якої досягнуто таких ключових результатів:

  • безвізовий діалог Україна – ЄС здійснюється за чотирма основними напрямами: безпека документів, у т.ч. впровадження біометричних даних, боротьба з нелегальною міграцією, у т.ч. реадмісія, громадський порядок та безпека, зовнішні зносини;
  • за вказаними напрямами створюються чотири спільні робочі групи, що узгоджуватимуть відповідні рекомендації на основі порівняльного аналізу законодавства України з нормами та стандартами ЄС, вироблятимуть методологію визначення умов запровадження безвізового режиму;
  • за результатами засідань робочих груп готуються спільні доповіді Старших посадових осіб, які оцінюють прогрес у безвізовому діалозі та окреслюють плани на перспективу.

Перший етап безвізового діалогу на рівні експертів проходив у грудні 2008 р. – травні 2009 р. (8-9 грудня 2008 р., м. Київ – засідання Робочої групи № 1 «Безпека документів, у т.ч. впровадження біометричних даних«; 25-26 березня 2009 р., м. Київ – Робочої групи № 3 «Громадський порядок та безпека«; 7 травня 2009 р., м. Київ – Робочої групи № 2 «Нелегальна міграція, у т.ч. реадмісія«; 12 травня 2009 р., м. Брюссель – Робочої групи № 4 «Зовнішні зносини«).

18 травня 2009 р. у м. Брюссель відбулась друга зустріч на рівні Старших посадових осіб України та ЄС, під час якої сторони підсумували результати безвізового діалогу за останні 6 місяців, що знайшло своє відображення у першому звіті Старших посадових осіб. Зазначений звіт було презентовано ЄК на засіданні Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ 3 червня 2009 р. у м. Люксембург.

У рамках згаданого засідання сторона ЄС наголосила на необхідності подальшого динамічного розвитку безвізового діалогу. Також сторони домовилися про перехід до наступного «операційного« етапу безвізового діалогу шляхом проведення виїзних місій в Україну експертів ЄС.

Протягом жовтня-листопада 2009 р. у м. Київ перебували чотири місії експертів ЄС, які здійснювали детальний аналіз ситуації в Україні у сфері безпеки документів, боротьби з нелегальною міграцією, забезпечення громадського порядку тощо. Зустрічі на рівні експертів України та ЄС проходили у форматі засідань робочих груп відповідно до визначених напрямів: 12-14 жовтня 2009 р. – засідання Робочої групи № 2; 19-22 жовтня 2009 р. – Робочої групи № 3; 27-28 жовтня 2009 р. – Робочої групи № 1; 11 листопада 2009 р. – Робочої групи № 4.

Робота у рамках експертних засідань була підсумована 19 листопада 2009 р. у м. Брюссель під час третьої зустрічі на рівні Старших посадових осіб України та ЄС. Результати безвізового діалогу були відображені у спільній доповіді, представленій на розгляд саміту Україна – ЄС 4 грудня 2009 р. у м. Київ.

19 травня 2010 р. у м. Брюссель відбулась чергова зустріч Старших посадових осіб, за результатами якої було досягнуто згоди щодо початку предметної роботи задля подальшого просування до запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС, вироблено відповідні рекомендації.

Під час міністерського засідання Україна – ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки (9 червня 2010 р., м. Брюссель) були схвалені рекомендації Старших посадових осіб стосовно переходу до повномасштабного операційного етапу безвізового діалогу на основі Плану дій щодо лібералізації безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до ЄС.

11 жовтня 2010 р. Європейська Комісія розповсюдила проект Плану дій серед держав-членів ЄС для розгляду та погодження. 14 жовтня 2010 р. проект зазначеного документа було презентовано на засіданні COEST (Робоча група ЄС з питань Східної Європи та Центральної Азії).

25 жовтня 2010 р. в ЄС було прийнято політичне рішення стосовно того, що безвізовий діалог з Україною надалі відбуватиметься на основі Плану дій щодо лібералізації безвізового режиму.

На 14-му Саміті Україна-ЄС, що відбувся 22 листопада 2010 р. у Брюсселі, Україна першою з країн поза межами Балкан отримала від Євросоюзу План дій щодо лібералізації безвізового режиму для короткострокових поїздок українських громадян до держав Євросоюзу.

План дій розроблено за логікою та філософією «дорожніх карт«, що декілька років тому були надані ЄС балканським країнам (Сербії, Македонії, Чорногорії, Албанії, Боснії та Герцеговині) і вже привели до скасування Євросоюзом візового режиму з ними. Зміст Плану дій для України є ідентичним згаданим «дорожнім картам«.

Виконання Плану дій здійснюватиметься у два етапи. На першому етапі у відповідність до європейських стандартів мають бути приведені законодавство та політика України у визначених безвізовим діалогом сферах. У рамках другого – вжиті конкретні заходи з імплементації нового законодавства та адаптації національної практики у відповідних сферах до стандартів ЄС. Йдеться про такі сфери, як: підвищення безпеки документів, що посвідчують особу, у т.ч. впровадження біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією, у т.ч. реадмісія, забезпечення громадського порядку та безпеки, зовнішні зносини.

Двосторонні угоди з Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів

У 2007 р. Україною було ініційовано переговорний процес з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, а у 2008 р. – з Румунією стосовно укладення двосторонніх угод про місцевий прикордонний рух, які передбачають спрощену (безвізову) процедуру перетину кордону мешканцями прикордонної зони (до 50 км).

На сьогодні такі угоди діють з Угорщиною (з 14.12.2007 р.), Словаччиною (з 27.09.2008 р.) та Польщею (з 01.07.2009 р.)..

Переговорний процес щодо укладення відповідної угоди з румунською стороною триває.

Співробітництво з Європолом, Євроюстом та Європейським моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності

Підписана 4 грудня 2009 р. у м. Київ у рамках Cаміту Україна – ЄС Угода між Україною та Європейським поліцейським офісом (Європолом) про стратегічне співробітництво сприятиме координації зусиль держав-членів ЄС та України у запобіганні і протидії будь-яким формам міжнародної злочинності, проявам терористичних загроз, торгівлі людьми, наркотиками та іншими психотропними речовинами, нелегальній міграції. Стратегічна угода передбачає обмін оперативною інформацією між відповідними службами МВС України та Європолом.

Ратифікація Україною Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї (відповідний Закон України Верховна Рада ухвалила 6 липня 2010 р.) сприятиме продовженню переговорів з укладення Угоди про співробітництво з Європейським бюро судової співпраці (Євроюстом). Останній раунд переговорів відбувся у квітні 2007 р.

28 травня 2009 р. були проведені робочі консультації з відповідальними посадовцями Євроюсту, які підтвердили, що просування у підготовці до підписання Угоди про співробітництво видається можливим лише після прийняття необхідних нормативно-правових актів в Україні у сфері захисту інформації та персональних даних.

Започатковані консультації між Україною (Мін’юст) і ЄС (Генеральний директорат Європейської Комісії «Юстиція, свобода та безпека«), у ході яких обговорюватимуться питання співробітництва у цивільних справах (у т.ч. взаємного визнання судових рішень). Перший раунд консультацій відбувся 12 листопада 2009 р. у м. Київ.

28 січня 2010 р. у м. Київ підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством охорони здоров’я України та Європейським моніторинговим центром з наркотиків та наркотичної залежності (EMCDDA).

Відповідно до положень Меморандуму сторони працюватимуть над налагодженням регулярного обміну інформацією про нові типи наркотиків та психотропних речовин, що з’являються в незаконному обігу, технологій їхнього виготовлення та вживання. Окрема увага приділятиметься розробці нових методів моніторингу незаконного вживання наркотиків.

15 вересня 2010 р. у Брюсселі відбулось експертне засідання Україна - ЄС з питань наркотиків. Під час засідання обговорювались питання протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, прекурсорів в Україні та ЄС у рамках відповідних документів. Українська сторона представила на розгляд учасників засідання Концепцію реалізації державної політики України з протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 рр., схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів вiд 13.09.2010 р. № 1808-р. Окрему увагу учасники засідання приділили питанню контролю за наркотиками, а також співробітництву України з EMCDDA та Європолом.

Співробітництво з Місією Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM)

7 жовтня 2005 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією щодо Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (EUBAM), який став правовою базою практичного співробітництва між Україною, Молдовою та ЄС у прикордонно-митній сфері.

30 листопада 2005 р. Місія EUBAM, як консультативний та технічний орган, розпочала свою діяльність. Її штаб-квартира розташована у м. Одеса. Діють польові офіси Місії (Одеса, Кишинів, Котовськ, Кучурган, Басарабяска, Отач). Глава Місії EUBAM – Удо Буркхольдер.

20 травня 2009 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 536-р було схвалено проект Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України, Урядом Республіки Молдова та Європейською Комісією про продовження мандату Місії Європейської Комісії з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова.

15 липня 2009 р. зазначена Угода набрала чинності, на підставі якої Місія EUBAM працюватиме на українсько-молдовському кордоні до 30 листопада 2011 р.

Взаємодія з Місією EUBAM покликана сприяти наближенню до європейських стандартів з охорони та управління кордоном, подальшому удосконаленню професійного потенціалу, зміцненню інституційних можливостей партнерських служб; розвитку інфраструктури та підвищенню рівня технічного оснащення українсько-молдовської ділянки кордону; об’єднанню зусиль на міжвідомчому та міжнародному рівні у протидії прикордонним правопорушенням під час спільних заходів.

14-15 квітня 2010 р. у м. Київ Місією EUBAM спільно з Адміністрацією Державної прикордонної служби України було проведено міжнародну конференцію на тему: «Інтегроване управління кордоном: досягнення та перспективи«. У ході заходу обговорювалась концепція інтегрованого управління кордонами ЄС, досвід її імплементації державами-членами, а також питання допомоги Місії EUBAM Україні та Республіці Молдова у запровадженні системи інтегрованого управління кордоном європейського зразка. У конференції взяли участь представники митних служб України та Молдови, а також 15-ти держав-членів ЄС, Агентства FRONTEX та інших організацій.

Двічі на рік під егідою Місії проводяться Консультативні ради (14-те засідання Консультативної ради відбулось 21 червня 2010 р. у м. Одеса) та щомісяця – Координаційні наради за участю представників партнерських служб України та Республіки Молдова (53-тя Координаційна нарада проведена 22 червня 2010 р. у м. Одеса). Українська сторона і надалі продовжуватиме вживати заходів для виконання згаданого Меморандуму задля забезпечення потреб у прикордонно-митних питаннях, зокрема у подальшому зміцненні інституційних можливостей служб, що співпрацюють з Місією EUBAM, залученні її допомоги для облаштування українсько-молдовської ділянки кордону та підвищення рівня технічного оснащення контрольних органів на кордоні, запровадження системи інтегрованого управління кордонами в Україні відповідно до стандартів ЄС.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та ЄС

Одним з пріоритетних напрямків зовнішньоекономічної діяльності України є подальший розвиток торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва з країнами ЄС.

За результатами аналізу показників зовнішньої торгівлі товарами та послугами України за І квартал 2010 року Європейський Союз був одним з найбільших зовнішньоторговельних партнерів України (поряд з країнами СНД). Так, частка ЄС у загальному зовнішньоторговельному обороті товарами та послугами України з країнами світу склала 28,24% (СНД – 40,37% відповідно). При цьому, частка експорту до ЄС-27 товарів та послуг українського походження становила 23,58%, а імпорту з ЄС – 32,89% відповідно.

Обсяги обороту товарами та послугами з країнами – членами ЄС у І кварталі 2010 року зросли порівняно з аналогічним періодом 2009 року на 13,73% та склали 7,29 млрд. дол. США.

При цьому обсяги експорту товарів та послуг зросли в порівнянні з 2009 роком на 10,14% та склали 3,04 млрд. дол. США, а імпорт товарів та послуг зріс на 16,44% і склав 4,25 млрд. дол. США.

Сальдо торгівлі товарами та послугами з країнами ЄС склалося від’ємним в обсязі 1,21 млрд. дол. США проти -0,88 млрд. дол. США у відповідному періоді 2009 року.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну станом на 01.04.2010 р. з країн-членів ЄС склав 31532,9 млн. дол. США, що становить 78,8 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в українську економіку. Приріст прямих іноземних інвестицій, здійснених в українську економіку у період з 01.04.2009 по 01.04.2010 з країн-членів ЄС 2908,2 млн. дол. США.

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій в Україну посідає Кіпр (9105,1 млн. дол.); друге місце посідає Німеччина (6644,4 млн. дол.); третє місце - Нідерланди (3841,0 млн. дол.).

Загальний обсяг прямих інвестицій з України станом на 01.04.2010 р. до країн-членів ЄС сягнув 6435,9 млн. дол., що складає 94,7 % від загального обсягу українських закордонних інвестицій (6793,2 млн. дол. США).

Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (6346,4 млн. дол.), друге місце посідає Польща (49,0 млн. дол.), третє місце - Латвія (30,2 млн. дол.).

Інтеграція українського енергетичного сектору з ринком ЄС

Стратегія співпраці між Україною та ЄС у сфері енергетики визначається Меморандумом про взаєморозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва в енергетичній галузі (Меморандум), укладеним 1 грудня 2005 року. Положеннями Меморандуму передбачена реалізація п’яти дорожніх карт: Ядерна безпека; Інтеграція ринків електроенергії та газу; Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів; Структурна реформа, підвищення стандартів техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі; Енергоефективність.

За чотири роки виконання Меморандуму досягнуто прогресу за напрямками:

· Ядерна безпека

- 28 травня 2010 р. у Брюсселі було підписано звіт про завершення виконання проекту в рамках спільної групи Україна – ЄК – МАГАТЕ щодо оцінки стану ядерної безпеки на діючих АЕС України за напрямками: проектна безпека; експлуатаційна безпека; поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації; ядерне регулювання. При цьому зазначено, що задачі Спільного проекту виконані у запланованих обсягах. Міжнародні експерти позитивно оцінили реалізацію проекту у цілому та, зокрема, підтвердили відповідність українських АЕС чинним стандартам МАГАТЕ.

Меморандумом визначається, що однією з передумов членства України в Енергетичному Співтоваристві, є приведення стану ядерної безпеки діючих українських АЕС у відповідність до законодавства ЄС.

· Інтеграція ринків електроенергії та газу

24 вересня 2010 року в Скоп’є Міністр палива та енергетики України Ю.Бойко та Міністр економіки Республіки Македонії, Головуючий в Енергетичному Співтоваристві Фатмір Бесімі підписали Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Підписанню Протоколу передувало рішення ЄК від 26 серпня 2010 року про позитивне завершення верифікації положень Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», чинного з липня 2010 року, щодо його відповідності положенням газової директиви 2003/55/ЕС. Вступ України був схвалений Радою міністрів Енергетичного Співтовариства у грудні 2009 року.

Україна набуде повноправного членства в Енергетичному Співтоваристві через 30 діб після офіційного повідомлення про завершення виконання внутрішніх процедур, пов’язаних з ратифікацією Верховною Радою відповідного пакету документів.

Рішенням Консорціуму системних операторів (Consortium TSOs) від 27.07.2010 про підготовку проекту Контракту на фінансування Дослідження щодо виконання проекту з приєднання ОЕС України до ENTSO-E призупинено. Це пов’язано з тим, що попередньо планувалося здійснити фінансування Контракту з Державного бюджету України, а зміна джерела фінансування, яке на сьогодні залишається невизначеним, вимагає підготовки нового проекту Контракту.

Секретаріат ENTSO-E звернувся до НЕК «Укренерго« з проханням підтвердити готовність виконувати зазначене дослідження. У разі відповідного підтвердження, Секретаріат також очікуватиме від України інформації щодо джерел фінансування Контракту для здійснення Дослідження. За умови позитивного рішення України ЄК буде готова розглянути питання фінансової підтримки виконання згаданого Контракту коштом програми Прикордонного співробітництва ЄС (Cross Border Cooperation - СВС).

· Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів

- у 2008 р. українська сторона порушила перед ЄК питання про доцільність розбудови нового маршруту постачання газу з Каспійського регіону - проекту газопроводу «Білий потік». Протягом 2009 р. за фінансової підтримки ЄК було виконано проект дослідження газопроводу «Білий потік», результати якого будуть представлені у 2010 р.

Довідково: проект «Білий потік« поряд з газопроводами «НАБУККО» та Італія - Греція внесено до пріоритетних проектів в рамках політики ЄС щодо розбудови Південного коридору. Проект «Білий потік« складатиметься з двох стадій: потужність у 8 млрд. м3/рік з родовища газу «Шах Деніз» (Азербайджан) та 32 млрд. м3/рік з орієнтацією на туркменський газ за умови прокладення Транскаспійського газопроводу. Маршрут проекту «Білий потік« може пролягати від Супси (Грузія) через Україну до Румунії (1373 км) або прямо до Румунії (1238 км) з відгалуженням до Криму. Датою введення в дію газопроводу було визначено 2016 рік.

- пріоритетним напрямком співпраці України та ЄС є реалізація проекту Євразійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) шляхом інтеграції нафтотранспортних систем України та Польщі для постачання каспійської нафти нафтопроводом Одеса – Броди - Плоцьк на ринки європейських країн. ЄК рекомендує у подальшому опрацювати питання реалізації проекту ЄАНТК в рамках ініціативи «Східне партнерство«. На даний час МТП «Sarmatia Ltd» здійснює підготовку тендеру з вибору компанії, яка розроблятиме ТЕО проекту будівництва нафтопроводу «Броди - Плоцьк», деталізацію траси нафтопроводу, а також рапорт про вплив проекту на навколишнє середовище

- Загальна вартість продовження нафтопроводу оцінюється у суму в € 252 млн.

Довідково: На початку 2008 року було створено МТП «Sarmatia Ltd« за участю компаній «Укртранснафта« (Україна) і «Przyiazn» (Польща), DNKAR (Азербайджан), GNGK (Грузія) та «Klaipedos Nafta» (Литва). 16 червня 2009 р. СП «Sarmatia Ltd« передало на розгляд Європейської Комісії ТЕО проекту ЄАНТК. 14 жовтня 2009 р. у Брюсселі на експертному рівні відбулася презентація ТЕО проекту ЄАНТК на базі проектного використання нафтопроводу Одеса-Броди. Водночас, рівень подальшої політичної підтримки цього проекту з боку ЄС залежатиме від: наявності необхідних обсягів нафти; підтримки проекту іншими компаніями, наприклад «Shell«, «Ecson«, які працюють у Каспійському регіоні; необхідності проведення консультації з ЄБРР та іншими Міжнародними фінансовими інституціями щодо можливості надання фінансової підтримки даному проекту.

- Україна підтвердила свої зобов'язання щодо реформи газового ринку під час Спільної Міжнародної інвестиційної конференцій Україна – ЄС (23.03.2009, м. Брюссель). На Конференції українська сторона представила «Мастер-план« з модернізації транзитної ланки ГТС України, який базується на першочергових проектах, включаючи інфраструктуру підземних газосховищ (ПГС), з подальшою їх поетапною реалізацією. У Спільній заяві щодо модернізації ГТС Україна висловила свій намір щодо поступової інтеграції до єдиного енергетичного ринку Європейського Союзу, зокрема, через набуття членства в Енергетичному співтоваристві. Реалізація досягнутих домовленостей базується на відборі конкретних проектів мастер-плану модернізації ГТС України з гарантованим фінансуванням.

Протягом 2010 р., під егідою Світового банку за участю ЄБРР та Європейського інвестиційного банку проходить процес погодження ТЕО для підготовки 7 проектів, представлених українською стороною, з можливим фінансуванням до $1.7 млрд. Відповідно, сума фінансової підтримки трьох банків буде розділена за проектами, відібраними кожним з банків. Завершити підготовку ТЕО всіх проектів з пропозиціями щодо їх фінансування МФО планують до кінця 2010 року.

- В контексті посилення енергетичної безпеки в Європі, зокрема з питання надійного транзиту природного газу до ЄС Україна підтримує пропозицію єдиного європейського регулятора ENTSO-G (Європейська мережа системних операторів по газу) встановити технічний інтерфейс по з’єднанню ГТС України з Газотранспортною мережею ЄС.

Довідково: У лютому 2010 р. представник єдиного європейського регулятора ENTSO-G повідомив, що Правилами технічних процедур (Operational Procedures), розробка яких має бути завершена у 2010 р., буде передбачено можливість запрошення операторів третіх країн у якості спостерігачів до роботи в мережі ENTSO-G. Зокрема, було наголошено, що ENTSO-G планує розгляд питання про встановлення технічного інтерфейсу по з’єднанню ГТС України з Газотранспортною мережею ЄС.

Під час П’ятого засідання Підкомітету № 4 «Енергетика, транспорт, ядерна безпека та екологія« Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (Київ, 22-23.03.2010) українською стороною було порушено перед ЄК питання щодо підтримки встановлення технічного інтерфейсу по з’єднанню ГТС України з Газотранспортною мережею ЄС згідно з Правилами технічних процедур ENTSO-G. При цьому представники ДК «Укртрансгаз» та регулюючого органу НКРЕ повідомили про готовність взяти участь в якості спостерігачів в мережі ENTSO-G після завершення відповідних формальностей.

· Структурні реформи, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі

У 2008 р. розпочато виконання проекту TACIS щодо розробки політики та реформування вугільного сектору України. Проект має на меті розробити комплексну програму реформування вугільного сектору України до 2016 р. та підвищити шахтну безпеку. Проблема різкого підвищення безпеки є актуальним питанням порядку денного у відносинах Україна - ЄС після низки аварій в шахтах України протягом 2007-08 рр. Проблема вилучення та утилізації шахтного метану невід’ємно поєднується із зобов’язаннями України щодо Кіотського протоколу, а відтак захистом навколишнього середовища. У 2008 р. обидві сторони погодили розробку ЄК спільно з Міністерством вугільної промисловості України, проекту на суму до 10 млн. євро, який буде профінансовано в рамках програми Співтовариства «Навколишнє середовище та раціональне використання природних ресурсів«. Також ЄК готова надати експертну допомогу Україні щодо залучення зовнішнього інвестування для розв’язання цієї проблеми. Інвестиції, перш за все, спрямовуватимуться на впровадження в Україні технологій чистого вугілля на ТЕС.

· Енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії

- Підготовлена та поступово впроваджується програма інвестиційної підтримки впровадження енергоефективних технологій та використання альтернативних джерел енергії в Україні. Досягнуто домовленості про залучення європейських експертів до розробки українських стандартів енергомаркування побутового та промислового обладнання, що мають відповідати директивам ЄС та загальноєвропейській практиці впровадження рівнів енергоефективності обладнання.

- У липні 2009 р. головуюча в ЄС Швеція започаткувала «Ініціативу щодо енергоефективності та захисту навколишнього середовища у Східній Європі/Україні» в рамках Програми ЄС «Східне партнерство». ЄК висловила принципову готовність виділити 50 мільйонів євро протягом 5 років з бюджету Європейського інструменту сусідства та партнерства (ЄІСП) для України з метою створення Фонду підтримки Ініціативи за умови отримання згоди на це з боку України. Зокрема, йдеться про передбачення в Державному бюджеті на 2010 рік коштів на співфінансування процесу створення Фонду підтримки та реалізації конкретних проектів. Зазначене, за інформацією шведської сторони, є також передумовою залучення до реалізації проектів інших донорів, які підтвердили свій принциповий інтерес, а саме: США, ФРН, Данії, Франції, Великої Британії, Швейцарії, Болгарії, Фінляндії, Норвегії та Канади. У цьому контексті шведська сторона звернула увагу на необхідність врахування а проекту закону України «Про здійснення державних закупівель» окремого спеціального механізму надання товарів і послуг в рамках реалізації цієї програми.

- Водночас, Рада Директорів Фінансового інструменту політики сусідства (ФІПС) шляхом письмової згоди від 8 червня 2009 р. схвалила рішення про реалізацію проекту Регіональної програми розвитку енергоефективності в корпоративному секторі, в якій Україна разом з Вірменією, Азербайджаном, Грузією та Молдовою є бенефіціаром. ФІПС надасть технічну допомогу ЄБРР у розмірі 2 млн. євро для сприяння розвитку енергоефективності корпоративних клієнтів банку у зазначених країнах. головним чинником впливу на політику України стали проблеми необхідності скорочення споживання імпортованих вуглеводнів, рішуче впровадження заходів енергозбереження та відновлювальних джерел енергії.

 

 

 

 

МЗС в соціальних мережах

> Всі акаунти в соцмережах