Міністерство закордонних справ України

Київ 05:09

Республіка Болгарія

Рекомендації щодо правил поведінки

Загальна інформація

Болгарія - це країна з 1300-літньою історією. Її територія - 110993,6 тис. кв. км, населення - 7,8 млн. (болгари складають 83,6% населення). Столиця - Софія (1,2 млн.).

Політичний устрій Республіки Болгарія - парламентська республіка. Президент – Георгій Пирванов, Прем'єр - міністр – Бойко Борисов, Голова Народних Зборів – Цецка Цачева.

Офіційна мова - болгарська (кирилиця). Болгарія є православною державою (мусульмани становлять менше 10% населення).

Грошова одиниця - лев (1 лев має 100 стотинок). За фіксованим валютним курсом 1 євро складає 1,9559 лв. В обігу перебувають банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 левів.

Офіційні свята: 1 січня - Новий рік, 3 Березня - День Визволення від турецького поневолення, 1 Травня - День Праці, 24 травня - День слов'янської писемності, 6 вересня - День Воз'єднання, 22 вересня – День незалежності, 25 грудня - Різдво Христове.

Основні КПП Болгарії: на кордоні з Румунією - Русе-Джурджу (Гюргево), Сілістра; на кордоні з Туреччиною - Капітан-Андреєво; на кордоні з Грецією - Кулата, на кордоні з Македонією - Гюешево; на кордоні із Сербією - Калотина.

До Болгарії можна прибути літаком, потягом, пароплавом, автобусом, автомобілем. Для в'їзду (або транзитного проїзду) в Болгарію треба мати закордонний паспорт і візу. Її можна отримати на підставі запрошення лише в болгарських консульських установах в Україні - у Києві, Одесі та Донецьку. Iноземні громадяни, які прибули до Болгарії на певний термін, повинні зареєструватися в поліції протягом доби. Для транзитного перетину території Болгарії надається 24 години.

В Болгарію можна ввозити валюту без обмежень, однак на вивіз, відповідно до болгарського закону, є обмеження. Заборони на ввезення продуктів харчування та предметів для власного споживання і використання, подарунків тощо немає. Місцева влада рекомендує обмін валюти здійснювати тільки в банківських установах і обмінних бюро.

У разі в'їзду в Болгарію автомобілем треба мати на увазі, що місцева автоінспекція (КАТ - контроль автопранспорту) на основних магістралях курсує на легкових автомашинах "Опель-Астра" - хетч-бек білого кольору з надписом "Полиция". У населених місцях максимальна швидкість - 50 км/год., поза ними - 80 км/год., а на автобанах ("Тракія", "Хемус") - 120 км/год.

Медичне обслуговування в Болгарії є платним. Швидку допомогу можна викликати, зателефонувавши за номером 150. Iнші корисні телефони: Поліція – 166; ДАI (КАТ, у разі дорожно-транспортної пригоди) – 155; Пожежна служба – 160. Телефонний код для зв’язку з абонентом в Україні – 0038.

На іноземних громадян, які перебувають на території Болгарії, поширюються норми болгарського законодавства, зокрема, карного та карно-процесуального кодексу. Iноземці мають право на адвоката.

В Болгарії інтереси української держави та громадян України представляє і захищає Посольство, яке знаходиться в м.Софія, вул. Боряна, 29 та Генеральне консульство України у м. Варна, вул.Генерал Скобелев, 92.

Оформлення документів

Завчасно перевірте, чи всі необхідні документи підготовлені належним чином.

Для виїзду з України за кордон потрібно оформити закордонний паспорт. Ретельно перевірте правильність всіх внесених до паспорта відомостей (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, стать, дата видачі та термін дії паспорта, відомості про дітей, включаючи їх фотографії). Навіть незначні помилки в персональних даних можуть унеможливити перетин кордону. Закони та правила Республіки Болгарії передбачають, що термін дії паспорта повинен закінчуватися не раніше, ніж через шість місяців після в'їзду в країну.

Під час перебування за кордоном зберігайте паспорт у надійному місці (наприклад, в сейфі готелю), не віддавайте його нікому в якості застави. Якщо під час поїздки паспорт буде втрачений, необхідно звернутися в українське дипломатичне представництво або консульську установу за посвідченням на в'їзд (повернення) в Україну. Квитки повинні бути виписані на те ж ім'я, яке зазначено в паспорті. Перевірте правильність зазначених у них відомостей (дати, маршрут). Рекомендується зробити декілька копій квитків, сторінок паспорта (як закордонного, так і внутрішнього) з особистими даними та наявними в ньому відмітками, водійського посвідчення, кредитних карт, турпутівки, запрошень, страхового поліса. Візьміть з собою фотографії, як свої, так супроводжуючих членів сім'ї. Вони стануть в нагоді, наприклад, у випадку втрати закордонного паспорта. Зберігати копії документів слід окремо від їх оригіналів.

Перевірте термін дії вашої візи. За детальною інформацією про порядок отримання візи рекомендуємо звернутися до дипломатичних представництв Республіки Болгарія в Україні. Якщо ви прямуєте транзитом через територію інших держав, то уточніть, чи потрібне для такої поїздки транзитна віза.

Особливу увагу приділіть оформленню медичної страховки. Наявність полісу медичного страхування, дійсного на весь термін перебування за кордоном, є обов'язковою умовою для отримання громадянами України віз і в'їзду на територію низки іноземних держав (наприклад, країн Шенгенської зони). Рекомендується оформити медичну страховку в будь-якому випадку, навіть якщо вона не потрібна для отримання візи чи в'їзду в країну. Відсутність страховки може обернутися великими витратами при настанні страхового випадку. Оформляючи страховий поліс, детально дізнайтеся, які медичні послуги вам зобов'язані надати в країні перебування при настанні страхового випадку, також яка процедура їх отримання та оплати (іноді потрібно оплатити візит до лікаря самостійно, потім на підставі чеків та квитанцій витрачені грошові кошти повертаються через страхову компанію).

Майте на увазі, що дешевий поліс може не передбачати страхового покриття, достатнього для репатріації. Пам'ятайте, що страхові компанії найчастіше не визнають страховим випадком отримання травм у стані алкогольного сп'яніння або при заняттях екстремальними видами спорту, хронічні захворювання. У таких випадках покривати фінансові витрати з лікування та повернення на батьківщину доведеться самостійно. Українським громадянам за кордоном слід поважати спосіб життя місцевого населення, бути терплячими, бути чемними, не підвищувати голосу, не проявляти зневаги до місцевої культури, не допускати образливих висловлювань по відношенню до керівників країни перебування.

Як уникнути небажаних інцидентів

Збираючи валізи в поїздку, майте на увазі, що багато речей можуть бути заборонені до авіаперевезення, а для ручної поклажі діють особливі правила, які краще заздалегідь уточнити в авіакомпанії. Не втрачайте талони на зданий вами багаж, вони знадобляться у разі його втрати.

Майте на увазі, що, перетинаючи кордон, ви зіткнетеся з низкою формальностей при проходженні прикордонного і митного контролю. Не забудьте заповнити митну декларацію, якщо це необхідно. Найбільш поширені порушення митних правил - недотримання заборони (або кількісних обмежень) на ввіз і вивіз товарів, недостовірне або неповне декларування речей, які провозяться через кордон. За такі порушення може бути передбачено штраф, конфіскація товарів або інші санкції. При перетині кордону слід утриматися від виконання прохань випадкових людей пронести через пункти огляду чужі речі під приводом переваги багажу і т.п., а також не приймати (в тому числі за винагороду) від незнайомих осіб для подальшої передачі листи, посилки, багаж та інші предмети, які можуть бути використані в якості схованок для незаконного переміщення наркотичних засобів, вибухових пристроїв, отруйних речовин та збудників небезпечних хвороб. Після прибуття в готель особливу увагу потрібно приділити внутрішнім правилам проживання і правилам пожежної безпеки. Вивчіть розташування входів-виходів, ліфтів, сходів. Документи, гроші і цінні речі в номері готелю залишати не рекомендується, надійніше зберігати їх у сейфі. Доцільно завжди мати при собі візитну картку готелю.

Відвідуючи великі торговельні центри або місця масового скупчення людей, вживайте заходів обережності і стежте за збереженням особистих речей і документів. Грошові кошти розкладіть по різних кишенях. У магазинах вибраний товар до оплати слід тримати в призначеному для покупок кошику або візку, а товарні чеки рекомендується зберігати аж до прибуття до місця проживання (зустрічаються факти перевірки покупців вже після їх виходу з торговельних комплексів). Здійснюючи піші прогулянки, вибирайте людні місця, беріть з собою карту міста. У разі якщо хтось поблизу починає вести себе зухвало або вчиняє хуліганські дії, слід залишити це місце. Утримуйтеся від прийому алкогольних, безалкогольних напоїв і сигарет, пропонованих незнайомими людьми. Їх метою може бути вчинення протиправних дій.

Якщо ви взяли напрокат автомобіль, ретельно перевірте наявність і правильність оформлення всіх документів, особливо страховки, щоб у разі аварії не понести великих витрат з відшкодування збитку. При поїздці на автомобілі не забувайте брати карту місцевості. Запам'ятайте номер вашого автомобіля. Двері блокуйте, а вікна, якщо це необхідно, відкривайте лише частково. Виходячи з автомашини навіть на короткий час, замикайте її. На багаторядних шосе краще триматися ближче до центру дороги. Не рекомендовано підвозити незнайомих людей, особливо в безпосередній близькості від митних та контрольно-пропускних пунктів на кордоні.

Дії при дорожньо-транспортній пригоді, нападі або крадіжці, затримання правоохоронними органами

Нещасні випадки з українськими громадянами за кордоном пов'язані з використанням автотранспорту. Тому необхідно проявляти підвищену увагу як у випадку керування автомобілем, так і при виборі транспорту, наданого для перевезення туристів. При дорожньо-транспортній пригоді необхідно насамперед викликати швидку (якщо хтось постраждав і потрібна медична допомога), дочекатися поліцію (транспортну поліцію). Рекомендується наполягати на складанні протоколу на місці події. Іноді для визначення причини аварії та ступеня вини кожної сторони потрібне проведення додаткового розслідування.
Якщо відносно вас здійснена крадіжка або напад, насамперед потрібно повідомити про подію в правоохоронні органи для можливого розкриття злочину по гарячих слідах і проведення розслідування. Необхідно скласти протокол, у випадку крадіжки - з вказівкою списку зниклих речей і їх приблизної вартості. Рекомендується також повідомити про те, що трапилося супроводжуючому групи, якщо такий є, або представникові туркомпанії.

У разі затримання або арешту не виявляйте опору, так як це може спровокувати співробітників правоохоронних органів на застосування фізичної сили або навіть зброї. Не рекомендовано пояснюватися з представниками правоохоронних органів, а також підписувати будь протоколи та інші документи іноземною мовою у відсутності перекладача або адвоката, так як такі свідчення за законодавством ряду країн можуть бути покладені в основу обвинувачення у вчиненні злочину.

Ви вправі вимагати надання можливості зв'язатися з найближчим українським дипломатичним представництвом або консульською установою або направлення йому письмового повідомлення про факт інциденту. Конкретна допомога українських консульських установ може полягати в наданні сприяння у встановленні контактів з родичами або друзями затриманого, контролі за дотриманням процесуальних норм, в тому числі з точки зору відповідності їх місцевому законодавству і міжнародному праву, пошуку адвокатів, з'ясуванні всіх обставин справи.

Рекомендації щодо дій у надзвичайних ситуаціях

Якщо ви потрапили в зону надзвичайної ситуації (терористична атака, стихійне лихо), по можливості, негайно повідомте в посольство або консульство України про себе, своїх близьких, знайомих людей.

Якщо вас захопили в заручники або викрали, не слід чинити опір. Рекомендується виконувати початкові накази терористів. Вони можуть виявитися людьми з нестійкою психікою і повести себе непередбачувано.

Якщо ви відчули себе погано, варто спробувати попросити викликати лікаря або принести потрібні ліки.

Постарайтеся встановити хоч якийсь контакт з терористами. По можливості, відзначайте для себе, як вони виглядають, які їхні звички, як викрадачі розмовляють і з ким спілкуються. Слід запам'ятовувати також всі пересування, включаючи час у русі, напрямок, пройдений шлях, швидкість, які-небудь орієнтири вздовж дороги, знаки і такі звуки як голоси, шум будівництва, залізниці, трамвая і т.д. Прагнення «догодити» найчастіше неправильно сприймається терористами і ускладнює визволення жертв.

Якщо терористи примушують заручника зробити письмове або усне (в аудіо або відеозаписі) звернення до влади з викладенням їх вимог, робити це можна тільки в тій формі та обсязі, на яких наполягають викрадачі. При цьому слід уникати власних заяв і оцінок, оскільки це може ускладнити ситуацію.

При проведенні спеціальної операції по звільненню заручника рекомендується лягти на підлогу, не рухатися, поки не будуть отримані відповідні вказівки від співробітників спецназу; ні за яких умов не намагатися допомагати спецназу у своєму звільненні; виходити з того, що спецназ буде ставитися до заручника як до можливого терориста, поки не буде встановлено його особу; залишатися законослухняним і терпимим до дій спецназу, навіть якщо в ході операції до заручника будуть застосовані заходи фізичного впливу (наприклад, надіті наручники або зв'язані руки).

Відразу після звільнення бажано не давати коментарів засобам масової інформації до тих пір, поки не буде проведена бесіда з офіційним українським представником, і від нього не будуть отримані відповідні рекомендації.

Як не стати жертвою торгівлі людьми

За даними міжнародних експертів, щорічно тисячі громадян країн СНД, а також Центральної та Східної Європи, виїжджаючи за кордон у різних цілях, або залучаються до незаконної трудової діяльності обманним шляхом, або викрадаються і піддаються різним формам експлуатації. Злочинні угрупування зазвичай використовують для пошуку потенційних жертв підставні компанії, найчастіше за допомогою газетних оголошень про вигідну роботу. Вони можуть ховатися під вивіскою цілком законних організацій: агентств моди, бюро подорожей, центрів з працевлаштування, міжнародних служб знайомств і т.п.

При пошуку роботи за кордоном не погоджуйтеся на пропозиції нелегального підробітку. У випадку якщо ви будете працювати нелегально, то не зможете отримати гідну оплату праці, реалізувати покладені соціальні гарантії (наприклад, надання медичної допомоги при необхідності) і станете повністю залежні від вашого роботодавця. Уважно вивчіть пропозицію роботодавця і перевірте правильність оформлення документів на працю.

Перед тим, як підписати договір, переконайтеся, що всі пункти ясні. У разі сумнівів зверніться до незалежного юриста за консультацією. При виїзді з метою працевлаштування переконайтеся, що наявний у вас тип візи передбачає можливість заняття трудовою діяльністю. У переважній більшості випадків віза для тимчасового перебування іноземців не дає права на роботу. Особливо слід підкреслити, що, як правило, дозвіл на роботу потрібно оформляти до від'їзду, звернувшись до консульської установи відповідної держави. Не слід довіряти обіцянкам, що можна в'їхати в країну по туристичній візі, а всі необхідні формальності будуть узгоджені після прибуття в країну. Якщо ви будете працювати, не оформивши належним чином документи, наприклад, дозвіл на роботу, це буде порушенням законодавства країни перебування, за яке можуть оштрафувати, вислати з країни і закрити в'їзд на тривалий термін.

Громадянам України, які виїжджають за кордон для укладення шлюбу та/або проживання з чоловіком-іноземцем, рекомендуємо заздалегідь ознайомитися з особливостями правового становища іноземців в державі перебування. Слід мати на увазі, що в окремих державах права і обов'язки подружжя-іноземців регламентуються законодавством відмінно від українського права. Особливу увагу необхідно приділити питанням правового статусу дітей, народжених в шлюбах з іноземцями, в тому числі порядку набуття ними українського громадянства, а також тому, як місцеве законодавство визначає права батьків і дітей у разі розлучення.

Під час перебування за кордоном ні в якому разі не віддавайте паспорт на зберігання роботодавцю або особі, з якою передбачається укласти шлюб. Злочинці можуть використовувати ваші документи в цілях шантажу і обмеження свободи пересування. Візьміть грошові кошти на покриття транспортних витрат з повернення додому, або придбайте квиток в обидва кінці. Сповістіть про дату від'їзду сім'ю і друзів і залиште свою адресу і телефон за кордоном. Після прибуття на місце зв'яжіться зі своїми близькими в Україні і, по можливості продовжуйте підтримувати з ними регулярні контакти поштою, телефоном або за допомогою Інтернету.

Митні правила

При перетині Державного кордону Республіки Болгарія громадяни України можуть ввезти 250 цигарок, 50 сигар, 1 літр міцного спиртного напою, 2 літра вина, 100 грамів чаю, 500 грамів кави, 50 мілілітрів парфумів та 250 мілілітрів іншої парфумерної продукції. Весь перелік товарів, крім медикаментів, можуть перевозити громадяни, які досягли 16 років.

Ввезення іноземної валюти до країни дозволяється без обмежень на ввіз.

Вивіз іноземної валюти більш 1 (однієї) тисячі доларів США повинен заноситься до митної декларації. Вивіз суми грошей більшої 20 (двадцяти) тисяч болгарських лев (або еквівалентної суми грошей у іншій валюті) дозволяється при наявності дозволу Національного банка Республіки Болгарія. При виїзді з території країни валютна сума грошей, вказана в декларації, неповинна перевищувати суму грошей, вказану при в’їзді в країну.

Заборонено ввозити та вивозити з країни наркотичні речовини, медичні препарати, які містять наркотичні речовини, вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові та психотропні речовини.

Без спеціального дозволу забороняється вивіз захищених законом видів тварин та рослин у будь-якій формі, а також предметів, які представляють художню та історичну цінність.

Порядок тимчасового ввезення громадянами, які не є суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, транспортних засобів на митну територію України визначено в статті 11 Закону України від 13 вересня 2001 року № 2681-ІІІ „Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України” (далі - Закон). Згідно із зазначеною статтею Закону тимчасове ввезення транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року після сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів.

УКТ ЗЕД - це товарна номенклатура Митного тарифу України, визначена в додатку до Закону України „Про Митний тариф України” від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ.

Тимчасове ввезення транспортних засобів дозволяється громадянами-нерезидентами для власних потреб на строк до одного року.

Термін тимчасового ввезення транспортних засобів може бути продовжено Державною митною службою України або уповноваженими Державною митною службою України митними органами з урахуванням гуманітарної, наукової, господарської та інших видів діяльності громадян, які ввезли такі транспортні засоби.

Транспортні засоби за вказаними кодами УКТ ЗЕД, тимчасово ввезені під письмове зобов’язання про зворотне вивезення, не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам. Такі транспортні засоби можуть бути оформлені для постійного користування після сплати відповідних податків та зборів, передбачених законодавством при ввезенні транспортних засобів для вільного використання.

Тимчасове ввезення транспортних засобів за цими кодами УКТ ЗЕД дозволяється за наявності документа, що підтверджує їх реєстрацію за межами України.

Транспортні засоби за згаданими кодами УКТ ЗЕД, тимчасово ввезені громадянами-нерезидентами на митну територію України для власного користування на термін, що перевищує два місяці, підлягають реєстрації в органах Державної автомобільної інспекції (ДАІ) Міністерства Внутрішніх Справ України, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Правил ввезення транспортних засобів на територію України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 1994 року № 341, ввезення транспортних засобів для тимчасового користування здійснюється під зобов’язання про їх зворотне вивезення у зазначений термін. Якщо це зобов’язання не виконується, винні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів і мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, визначено, що власники транспортних засобів – юридичні й фізичні особи або їхні представники (далі - власники) зобов’язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, тимчасового ввезення на територію України або виникнення обставин, які є підставою для внесення змін у реєстраційні документи. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділі ДАІ, а також без номерного знака „Транзит”, забороняється.

Відповідно до вимог пунктів 30 та 33 зазначених Правил, транспортні засоби (складові частини, що мають ідентифікаційні номери), ввезені в Україну фізичними особами, підлягають реєстрації на підставі заяв власників і виданих митними органами посвідчень на їх реєстрацію в підрозділах ДАІ із зазначенням відомостей про сплату мита, заборону відчуження, дату зворотного вивезення.

Національні номерні знаки і документи про реєстрацію транспортних засобів держав, з яких вони тимчасово вивезені і ввезені в Україну під зобов’язання про зворотне вивезення, здаються до підрозділів ДАІ, що є умовою тимчасового обліку транспортних засобів, і зберігаються та повертаються власнику в установленому Міністерством Внутрішніх Справ України порядку.

На вказані транспортні засоби видаються номерні знаки та свідоцтва про реєстрацію із зазначенням терміну тимчасового ввезення, який визначається митними органами.

Згідно з пунктом 2 прикінцевих положень Закону України від 16 липня 1999 року № 986-ХІV „Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства”, починаючи з 1 січня 2000 року управління та експлуатація транспортних засобів, увезених на митну територію України під зобов'язання щодо їх зворотного вивезення згідно з митним законодавством України, дозволяється виключно особам - нерезидентам, визначеним власниками таких транспортних засобів у момент перетину митного кордону України, або членам їх сімей (дружина, чоловік, діти, батьки). При цьому передача у володіння або користування таких транспортних засобів іншим особам не дозволяється. Такий же порядок застосовується і до транспортних засобів (самохідних машин і механізмів), які перевозяться через митну територію України транзитом.

З текстами зазначених документів можна ознайомитись на веб-сторінці Державної митної служби України за адресою: http://www.customs.gov.ua.

За інформацію Центрального управління Агентства “ Митниці” щодо порядку ввезення та вивезення грошових коштів, благородних металів , дорогоцінного каміння та виробів з них за межі Республіки Болгарія повідомлямо настуне:

Іноземні фізичні особи, які перетинають кордон Болгарії та які вивозять готівку в сумі 10 000 Євро та вище або її еквівалент в левах та інших валютах мають заповнювати декларацію.

У випадках вивезення сум понад 25 000 лв. (або їхній еквівалент в іноземній валюті) готівкою, іноземні фізичні особи письмово декларують перед митними органами розмір та походження грошових коштів, надаючи свідоцтво про наявність або відсутність зобов”язань із Національного агенства з прибутків (НАП), що особа не має заборгованості, номер та дата якого вписується у декларацію.

Іноземні фізичні особи письмово декларують перед митними органами лише вид та розмір грошових коштів (суми понад 25 000 лв готівкою або їхній еквівалент в іноземній валюті), які вони вивозять, якщо їхня вартість не перевищує розміру ввезеної та задекларованої валюти. При цьому вони зобов’язані представити митним органам декларацію, яку було оформлено під час останнього в”їзду на територію країни, яка є дійсною для вивезення до моменту виїзду особи за межі території країни. У цьому випадку дозвіл НАП не вимагається.

Еквівалент іноземної валюти в левах вираховується за спеціально встановленим курсом в день ввозу, або, відповідно, вивозу валюти.

Дорожні чеки не входять до числа поняття “іноземна валюта готівкою” і не підлягають контролю з боку митних органів.

Ввіз або вивіз благородних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них регламентовано ст.14 Валютного закону, а порядок- визначений в ст. 4 Розпорядження №10 від 16.12.2003 р., а саме:

Іноземні фізичні особи можуть ввозити та вивозити благородні метали та дорогоцінне каміння і вироби з ними вільно без письмової декларації в наступних розмірах:

- 37 гр. разом золота та платини в необробленому вигляді та монетах;

- 60 гр. разом у біжутерії та аксесуарах із сплавів золота або платини;

- 300 гр. разом для срібла в необробленому та напівобробленому вигляді, монетах, біжутерії та аксесуарах із сплавів та срібла;

- дорогоцінних каменів, вмонтованих у вище зазначені вироби.

При ввезенні благородних металів, дорогоцінних каменів та виробів з них у більших від визначених вище розмірах заповнюється митна декларація. Така ж декларація представляється і у випадках вивезення монет з історичною, археологічною та нумізматичною цінністю з благородних металів та дорогоцінних каменів, які є пам”ятниками культури. У таких випадках має бути дозвіл з Міністерства культури РБ. Номер і дата видачі дозволу вписуються в призначений для цієї мети рядок декларації.

Валютна митна декларація видається на таких мовах: болгарській, англійській, французькій, німецькій, російській.

Ввезення та вивезення левів та іноземної валюти готівкою, благородних металів, дорогоцінних каменів та виробів з ними шляхом поштових відправлень заборонено, за винятком відправлень, на які декларується цінність.

В міжнародних аеропортах на території країни існують 2 коридори для проходження пасажирів – “зелений” або “ нічого не декларується” та червоний, коли слід робити письмову декларацію.

У разі необхідності, пасажири можуть звернутися за більш детальною інформацією до митних органів.

Надання медичних, соціальних послуг

Статтею 6 Угоди між Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством охорони здоров’я Республіки Болгарія про співробітництво у галузі охорони здоров’я та медичної науки від 2002 року передбачено, що сторони згідно з національним законодавством своїх держав надаватимуть невідкладну медичну допомогу громадянам держави однієї сторони під час їхнього тимчасового перебування на території держави іншої сторони.

Надання медичної допомоги, крім невідкладної, в Болгарії є платним. В країні діє загальнонаціональна система обов’язкового медичного страхування, яка охоплює все населення, в т.ч. іноземців, які постійно проживають або довгостроково перебувають на її території.

Іноземні громадяни, які в’їжджають на територію РБ короткотерміново або прямують транзитом до третьої країни, повинні мати медичні страхові документи, якщо інше не передбачено міжнародним договором, учасницею якого є Болгарія. Якщо при в’їзді на територію Болгарії іноземець не може пред’явити медичний страховий документ, він зобов’язаний укласти договір про медичне страхування згідно із Законом про медичне страхування РБ з уповноваженими на це установами на весь термін перебування в країні, але не більше 90 днів. Якщо термін дії страхового полісу іноземця вичерпується під час його перебування на території Болгарії, він зобов’язаний укласти новий договір про медичне страхування на термін до виїзду з країни.

Вартість страхового полісу визначається відповідними страховими компаніями і, у середньому, становить 120 болгарських левів терміном дії до 90 днів (курс болгарського лева до долара США – 1,3). Мінімальний страховий внесок з обов’язкового медичного страхування іноземців, які короткотерміново перебувають або прямують через територію РБ транзитом, становить приблизно 12 тис. болгарських левів.

Обов’язкове медичне страхування не передбачає відшкодувань на лікування при хронічних захворюваннях, проведенні планових хірургічних чи кардіологічних операцій, а також при онкологічних чи психічних захворюваннях. При виникненні страхового випадку хворий або лікувальний заклад, що надає йому медичну допомогу, повинні протягом 24-х годин повідомити про це відповідне страхове агентство.

Нормативне регулювання питань щодо надання медичної допомоги та обов’язкового медичного страхування здійснюється в Республіці Болгарія з огляду на синхронізацію її національного законодавства з нормами Європейського Союзу, повноправним членом якого вона стала з 01.01.2007 р.

Увага! З 30 вересня 2008 року по всій території Болгарії діє Національна система екстреного виклику з єдиним європейським номером “ 112”, що надає можливість кожній людині, що перебуває на території цієї країни, швидко та безперешкодно з’єднуватися зі службами надання невідкладної допомоги, в т.ч. медичної.

Пенсійне забезпечення

Питання пенсійного забезпечення громадян України на території РБ регулюється положеннями Договору між Україною та Республікою Болгарія про соціальне забезпечення, підписаного 04.09.2001р. в м.Софія.

В Болгарії цей Договір застосовується до нижчеперелічених видів соціального забезпечення:

— пенсія за страховим стажем та віком;

— пенсія по інвалідності від загального захворювання;

— пенсія по інвалідності в разі трудового каліцтва або професійного захворювання;

— пенсії спадкоємцям;

— допомоги по тимчасовій непрацездатності та материнству;

— допомога по безробіттю;

Договірні Сторони надають на своїй території громадянам другої Договірної Сторони однакові права зі своїми громадянами стосовно соціального забезпечення.

Пенсії та допомога, призначені відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, не підлягають зменшенню, призупиненню чи припиненню їх виплат, а також не може бути відмовлено в призначенні пенсії та допомоги, на які в особи виникає право відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони, з тієї причини, що ця особа проживає на території другої Договірної Сторонни (ст.5).

На підставі цієї статті українська сторона здійснює переказ пенсійних коштів для виплат громадянам України, які проживають на території Республіки Болгарія при підтвердженні страхового (трудового) стажу або непрацездатності.

Якщо законодавство однієї з Договірних Сторін зумовлює право на пенсію накопиченням страхового (трудового) стажу, то для визначення цього стажу в разі необхідності, компетентна установа цієї Договірної Сторони враховує страховий (трудовий) стаж, накопичений по законодавству другої Договірної Сторони, за умови що цей стаж не збігається в часі.

Пенсії або інші грошові виплати, призначені до набуття чинності цього Договору не переглядаються.

Для визначення права на виплати за цим Договором приймається страховий (трудовий) стаж, накопичений на території обох Договірних Сторін до набуття чинності цього Договору.

Компетентним органом на території Республіки Болгарія з питань виплат у разі тимчасової непрацездатності та материнства; у разі безробіття; пенсій за страховим стажем та віком; пенсій з інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; спадкових пенсій та допомоги у разі смерті - Національний інститут страхування (Национален осигурителен институт. София, 1303, бул. "Александър Стамболийски" № 62-64, тел. (02) 926 10 10, е-mail: NOI@nssi.bg ).

У разі застосування Договору та цієї Угоди Компетентні установи користуються узгодженими Компетентними органами Договірних Сторін двомовними формулярами, які є невід'ємними частинами цієї Угоди.

Умови працевлаштування

Відповідно до Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року громадяни України мають конституційне право виїжджати з України (крім окремих випадків, передбачених цим Законом) та в'їжджати в Україну при наявності у них дійсних документів для виїзду за кордон.

Документами, що дають право на виїзд з України, зокрема, у приватних справах, і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами є:

- паспорт громадянина України для виїзду за кордон

-(громадяни України для поїздок уРосійську Федерацію і Республіку Білорусь можуть використовувати загальногромадянський паспорт);

- проїзний документ дитини;

- посвідчення особи моряка.

У передбачених міжнародними договорами України випадках замість зазначених документів можуть використовуватися інші документи на право виїзду з України та в'їзду на її територію.

Громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на повернення в Україну.

Порядок в'їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а також відповідними міжнародними договорами України у сфері взаємних поїздок громадян.

Перетин громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного із зазначених вище документів.

Готуючись до виїзду за кордон, громадянам бажано ознайомитися з інформацією про країну в’їзду, зокрема: її чинним законодавством; умовами перебування на її території; медичним обслуговуванням (особливо питанням страхування життя і здоров’я від нещасних випадків, що можуть статися під час подорожі); можливостями працевлаштування та навчання в країні перебування; особливостями дорожнього руху (для водіїв); календарем святкових та вихідних днів тощо.

Батькам, які планують здійснити подорож за кордон з дитиною (без другої з подружжя особи) слід подбати про отримання нотаріально засвідченої згоди на це другого з батьків.

Таку інформацією можна отримати на веб-сайті Міністерства закордонних справ України (www.mfa.gov.ua).

Бажано занотувати адреси та контактні телефони дипломатичної чи консульської установи України в країні, де громадянин перебуватимете, а також мати з собою: дві фотокартки розміром 3,5Х4,5 см; ксерокопію паспорта громадянина України для виїзду за кордон (першої, другої сторінки та сторінки з дійсною візою), у випадку поїздки з дитиною - копію свідоцтва про її народження, що у разі звернення до дипломатичної чи консульської установи України з приводу втрати закордонного паспорта значно прискорить оформлення необхідних документів для повернення в Україну.

Зроблені копії радимо зберігати окремо від основних документів.

Враховуючи ситуацію, що склалася у зв’язку з поширенням у багатьох країнах світу вірусу грипу А (H1N1), МЗС України рекомендує співвітчизникам враховувати існуючу ситуацію з поширенням цього вірусу при плануванні поїздок до країн, де виявлено це захворювання.

При виникненні надзвичайної ситуації за кордоном за участю громадянина України, необхідно звернутися до найближчої української консульської установи, повідомити про подію, а також пояснити консульській посадовій особі, якої допомоги громадянин України потребує.

У разі відсутності в країні перебування української дипломатичної або консульської установи, громадянин України може зв’язатися особисто або через рідних/знайомих в Україні з відділом оперативної роботи Департаменту консульської служби МЗС за номерами телефонів: (+38-044) 238-16-57, (+38-044) 238-15-88, (+38-044) 279-62-06, по факсу: (+38-044) 253-94-93, (+38-044) 253-11-24 або надіслати повідомлення на адресу електронної пошти cons_vor@mfa.gov.ua, з метою уточнення місцезнаходження української закордонної установи в одній із сусідніх з країною перебування держав, яка забезпечує надання співвітчизникам необхідної у таких випадках допомоги.

Якщо громадянин України вирішив виїхати за кордон з метою працевлаштування, навчання тощо необхідно запам’ятати такі поради:

1. Закордонний паспорт, проїзний документ дитини, а також візу бажано оформляти самостійно та оплату за ці послуги проводити особисто. Це не дасть можливості торговцям людьми втягнути громадянина у боргову кабалу або вчинити злочин стосовно інших осіб за її документами.

2. Торговці людьми можуть ввести громадянина в оману використовуючи:

- різного роду фірми з посередництва в працевлаштуванні за кордоном;

- туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомств, агенції шоу-бізнесу тощо; оголошення, рекламу в засобах масової інформації та комп'ютерній мережі Інтернету.

3. Не потрібно реагувати на рекламу фірм, які не зазначають свою повну назву, адресу, номер ліцензії та органу ліцензування, що її видав тощо.

4. Переговори про навчання, працевлаштування, туристичні подорожі не бажано проводити наодинці з агентом фірми. Необхідно запросити взяти участь у переговорах свою довірену особу (це може бути хтось із близьких, друзів, знайомих тощо). Треба з’ясувати, чи має агент фірми або підприємець ліцензію на посередництво в працевлаштуванні за кордоном. Таку інформацію можна одержати в Державному центрі зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України за телефоном: (044) 220-50-97 з 17.00 до 18.00 години з понеділка по четвер або на Інтернет-сайті www.minpraci.gov.ua.

5. З метою працевлаштування за кордоном необхідно укласти трудовий договір (контракт). Такий договір оформляють у двох примірниках, один з яких залишається у громадянина.

6. Для виїзду за кордон з метою легального працевлаштування необхідно отримати візу для працевлаштування. Працевлаштування за туристичною чи гостьовою візою може створити для громадянина нелегальне становище або ж сприяти його експлуатації, ув'язненню чи стати головним чинником принизливої процедури депортації з країни перебування.

7. Не варто користуватися послугами незнайомих осіб, які пропонують свої послуги щодо продовження терміну дії візи. Термін перебування на території іноземної держави зазначений у візі. Необхідно пам’ятати, що особа, яка має одноразову національну візу типу „D” країни – учасниці Шенгенської Угоди, має право лише на одноразовий транзитний проїзд до країни, яка її видала, територією іншої країни – учасниці цієї Угоди і вимагає повернення громадянина на батьківщину повітряним транспортом у разі відсутності відповідних транзитних віз.

8. Залишити рідним, близьким чи знайомим копії свого паспорта громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту, свідоцтва про народження, проїзних квитків, нещодавно зроблену фотокартку, а також номери телефонів роботодавця, знайомих за кордоном, посольства (консульства) України та номер телефону й адресу, де збираєтеся громадянин зупинитися за кордоном.

Додаткову інформацію з цього приводу можна отримати за телефонами громадських організацій, які протидіють торгівлі людьми: 8-800-500-22-50 - національна безкоштовна гаряча лінія по Україні (044) 205-36-94, 205-37-36.

Треба пам’ятати, що практично у всіх країнах світу діє принцип, відповідно до якого будь-які медичні послуги, що надаються лікарняними закладами, мають бути оплачені. Як правило, така оплата здійснюється за рахунок державних чи приватних страхових служб або із власних коштів особи, якій було надано медичну допомогу. Медичні послуги, що не мають невідкладного характеру, надаються лише після того, як пацієнтом буде доведено спроможність їх оплати.

З метою створення умов, що гарантують відшкодування громадянам витрат у зв’язку із заподіяною їм шкодою через нещасний випадок чи іншими надзвичайними обставинами під час перебування за кордоном, громадяни України під час поїздки повинні мати при собі дійсний страховий поліс.

Право на проведення обов'язкового медичного страхування громадян України при їх виїзді за кордон мають ряд українських та іноземних страхових компаній, які є комерційними підприємствами та діють, зокрема, на території України згідно з чинним законодавством України.

Основними нормативно-правовими актами, що регламентують питання трудової зайнятості іноземців в Болгарії, є Закон про іноземців в Республіці Болгарії, Закон про заохочення зайнятості, розпорядження про умови і порядок надання, відмови та припинення дозволів на працю, здійснення вільної практики іноземцями в Республіці Болгарія, інші підзаконні акти.

Іноземні громадяни мають право виконувати трудову діяльність на території Республіки Болгарія лише за умови отримання дозволів на роботу, які видаються Агенцією зайнятості при Міністерстві праці та соціальної політики РБ. Такі дозволи видаються за поданням роботодавців – фізичних чи юридичних осіб, зареєстрованих згідно з болгарським законодавством на території РБ. Відповідний комплект документів на іноземця подається до бюро праці за місцезнаходженням його роботи.

Дозволи на роботу видаються терміном до одного року з можливістю його подовження згодом до трьох років. Такі дозволи є підставою для отримання від компетентних органів РБ дозволів на в’їзд в Болгарію та перебування на її території на відповідний термін.

Здійснення іноземцями нелегальної трудової діяльності або використання їхньої праці работодавцями без відповідних дозволів переслідуються законом.

Не вимагається дозвіл на роботу для іноземців, що мають статус резидентів Болгарії (постійно проживають в РБ) та особам, яким надане право на притулок або визнано статус біженців.

Видача дозволів для працевлаштування в РБ у полегшеному порядку передбачено для: іноземців, чия зайнятість на території країни випливає з положень міжнародних договорів, стороною яких виступає Болгарія; запрошені до вищих та середніх учбових закладів іноземні викладачі, лектори та вчителі; вищий керівний персонал фірм, що утворюються на території РБ іноземними юридичними особами; гравці та тренери професійних спортклубів; іноземці болгарського походження; спеціалісти іноземних фірм для виконання монтажних, пускових та ремонтних робіт ввезенного обладнання.

Безпекова ситуація

Терористичні загрози

Згідно   даних болгарських правоохороных органів, незважаючи на підвищення активність   терористичних організацій на Близькому Сході, в азіатському регіоні та  в зоні бойових дій в Республіці Ірак   та  Афганістані, де болгарська армія   має свої військові контингенти та бере активно участь в антитерорстичих   операціях, а також на членство Республіки Болгарії (РБ) в НАТО, рівень террористическої   загрози в країні є мінімальним. Серозної активності ісламських радикальних   угрупувань, загрожуючих життю та спокою населення та роботі державних органів в Болгарії немає.

Злочинність

Разом з тим світова економічна криза негативно впливає на кримінальну ситуацію   в РБ. В порівнянні з попередніми роками у 2012 році на території РБ   підвищився рівень злочинності по всій території Болгарії, більшість з котрих скоєно   в столиці країни м. Софія (біля 60 % від загального числа), а також в   великих приморських містах та курортних зонах  чорноморського узбережжя країни (Варна,   Бургас, Сонячний берег, Несебр). В цих місцях активно діють «карманники» та дрібні   кримінальні групи, які спеціалізуються на крадіжках та грабуваннях. Згідно даних експертів, болгарські кримінальні угрупувування приймають участь в виготовленні,   розповсюдженні та проведенні транзитних поставок наркотиків.

Значні неприємності можуть доставляти туристам і місцеве циганське населення по деяким даним їх чисельність нараховується від 300 до 500 тисяч осіб.

Відвідання різних районів країни

В цих умовах в Болгарії не слід забувати про традиційні міри безпеки. Не слід   проводити прогулянки в темний час, в безлюдних місцях, в циганських кварталах   (махалах) чи в безпосередній близькості від них. Неможна обмінювати валюту з   рук та залишати в автомобілі гроші та інші цінні предмети, особливо на паркінгах   крупних торгівельних центрів. Коштовні автомобілі бажано парувати тільки на спеціально   охороняємих автостоянках.

Відвідання інших (крім вищевказаних) регіонів країни не вимагає використання  додаткових мір безпеки та отримання спеціальних   дозволів, слід пам’ятати, що на території Болгарії є ряд охоронних військових   об’єктів, включи майбутні бази американських військ (тренувальний полігон   «Ново село» поблизу м. Слівен, авіабаза «Безмер» поблизу м. Ямбол та авіабаза   «Граф Игнатіево» поблизу г. Пловдів). Під’їздити до даних об’єктів на машині чи   проводити поблизу них фотозйомку є заборонено. Крім того, слід знати, що південні   райони Болгарії, які мають кордон з Туреччиною, полотно заселені вихідцями та   переселенцями з даної країни (помаками). Спілкування в даній місцевості ведеться   переважно на турецькій мові.

Особливості дорожнього руху

Дорожньо-транспортна обстановка в Болгарії, незважаючи на прагнення керівництва країни привести стан доріг в належний до загальноєвропейських нормами, продовжує залишатися достатньо важкою.

В першу чергу це визвано поганим станом міських та шосейних доріг, в тому числі із-за зруйнування дорожнього покриття в наслідок погодних умов,   низьким рівнем ремонту та обслуговування доріг. Особа обережність вимагається   від водіїв легкових та вантажних автомобілів  взимку.

Слід обов’язково міняти шини, на   високогірних перевалах користуватися цепами, проявляти увагу на поворотах та   гірських серпантинах, а також на покритих льодом частках доріг.

Порядок придбання обов’язкового страхового поліса

В Болгарії з 1998 року прийнято обов’язкове страхування транспортних засобів «Громадянська   відповідальність» («Гражданска отговорност»). Ціллю якої є страхування покриття   збитків третім особам, а також потерпілим в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Система визначення річної такси залежить від об’єму двигуна транспортного засобу,   вікового цензу користувача автомобіля (якщо вік водія менше 25 лет, то вартість   страховки підвищується приблизно в два рази).З урахуванням цих факторів, вартість   страховки легкового автомобіля може коливатися від 120 до 500 болгарських левів.  

Строк дії страхового поліса «автоцивілки» фіксований та  діє один рік. 

Корисні номери телефонів

112 - Екстрений виклик допомоги

150 - Швидка допомога

160 - Пожежна служба

166 - Поліція

11800 - Довідкова служба

955-64-97 - Пошта

931-07-94 - Залізничний вокзал

0-900-21-000 - Автовокзал

Мапа

Консульські питання

МЗС в соціальних мережах

 

> Всі акаунти в соцмережах


 

 

 

 

10 facts on Russian military aggression against Ukraine

 

On Ukraine in English

 

Inform about your experience with Ukrainian consul

 

Let my people go

 

My Ukraine is project website

 

Top 5 Crimean news

 

Ukraine: Fight for Independence

 

Proof of Fakes