Міністерство закордонних справ України

Київ 03:27

П’ятий спільний звіт Україна-ЄС Виконання Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі протягом 2010 року

Виконання Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі протягом 2010 року

ЗАГАЛЬНИЙ СТАН
Енергетична галузь залишається однією з ключових сфер співробітництва між Україною та ЄС, відносини між якими дедалі поглиблюються. Цей факт було відображено у Плані дій Україна-ЄС від лютого 2005 року, який було схвалено Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС у рамках Угоди про партнерство та співробітництво.
У рамках виконання Плану дій Україна-ЄС ЄПС 1 грудня 2005 року було підписано Меморандум про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Україною та ЄС (Меморандум про порозуміння).
Меморандум про порозуміння визначає, яким чином обидві сторони планують організувати спільну роботу зі зближення своїх енергетичних ринків.
Виконання Меморандуму про порозуміння продовжує розглядатись як важлива складова Порядку денного Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, який починаючи з 2009 р. використовується замість Плану дій.
Меморандум про порозуміння визначає спільну стратегію поступової інтеграції енергетичного ринку України до енергетичного ринку ЄС і складається з «дорожніх мап», що охоплюють такі сфери: (1) ядерна безпека; (2) інтеграція ринків електроенергії та газу; (3) безпека енергопостачання та транзиту вуглеводнів; та (4) вугільна галузь. Починаючи з 2008 року Меморандум про порозуміння також включає п’яту «дорожню мапу», що має на меті підсилення співробітництва у сфері енергоефективності та розвитку відновлюваних джерел енергії.
Чотири звіти про хід виконання Меморандуму про порозуміння протягом періоду з 2006 р. по вересень 2009 р. були представлені на саммітах Україна-ЄС, що відбулись, відповідно, 27 жовтня 2006 р. у Гельсінкі, 14 вересня 2007 р. у Києві , 9 вересня 2008 р. у Брюсселі та 4 грудня 2009 р. у Києві.
У цьому п’ятому Спільному звіті наведено основні результати, досягнуті у ході виконання Меморандуму про порозуміння, починаючи з листопада 2009 року.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ДОСЯГНУТІ З ЛИСТОПАДА 2009 р.

1. Дорожня карта у сфері ядерної безпеки
У рамках виконання цієї «дорожньої карти» сторони домовились про проведення оцінки стану ядерної безпеки енергоблоків атомних електростанцій України[1][1]. Зазначена оцінка, яка стосувалась підтвердження відповідності українських АЕС міжнародним стандартам і вимогам у сфері ядерної безпеки, мала проводитись спільно експертами з України, від Європейської Комісії та за участі зовнішніх експертів. МАГАТЕ погодилось взяти участь у проведенні оцінки відповідно до угоди, укладеної з Європейською Комісією у листопаді 2007 р.
З метою визначення програми робіт і координації процесу виконання пункту 1.5 Меморандуму було створену Спільну робочу групу (СРГ), до складу якої увійшли представники Європейської Комісії та відповідних органів влади й організацій України. Оцінка стану безпеки була проведена у рамках спільного проекту ЄК-МАГАТЕ-Україна, до якого МАГАТЕ було залучено у якості організації-виконавця. Загальне управління та координація робіт у рамках спільного проекту здійснювалося Координаційним комітетом як керівним органом спільного проекту. Головування в Координаційному комітеті здійснювалось спільно офіційними представниками з боку ЄК та України, а МАГАТЕ виконувало в ньому функції постійного Секретаря.
Спільну оцінку безпеки було завершено наприкінці 2009 року, а на засіданні Координаційного комітету, яке відбулось 9 лютого 2010 року, було узгоджено англомовний варіант Підсумкового звіту спільного проекту ЄК-МАГАТЕ-Україна.


Оцінка проводилась за наступними напрямками: проектна безпека, експлуатаційна безпека, поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації ядерних установок, а також регуляторні питання. За результатами проведеної оцінки було підтверджено відповідність АЕС України чинним стандартам безпеки МАГАТЕ. На базі роботи, виконаної міжнародними експертами, на базі звітів, підготовлених МАГАТЕ, та у відповідності до Технічного завдання стосовно запланованих робіт, Спільною робочої групою підготовлено та погоджено кінцевий звіт. Він містить загальні висновки стосовно поточного стану об’єктів, посилання на виконані заходи з ядерної безпеки, а також визначення напрямків, які можливо потребуватимуть подальших заходів з метою забезпечення відповідності Українських АЕС вимогами міжнародно визнаних стандартів з ядерної безпеки.

Загалом у ході оцінки безпеки було встановлено, що українські АЕС України повністю відповідають більшості вимог, передбачених стандартами безпеки МАГАТЕ. Неповна відповідність зазначеним стандартам була виявлена в таких сферах, як кваліфікація обладнання, розгляд важких аварій та запасів, оцінка граничної сейсмостійкості. Проте було відзначено, що на всіх станціях досягнуто прогресу у вирішенні тих питань, де було виявлено неповну відповідність встановленим вимогам.
Місією МАГАТЕ під назвою «Комплексний огляд регулюючої діяльності» (IRRS) було встановлено, що український регулюючий орган (ДКЯРУ) здійснює ефективне регулювання з питань ядерної та радіаційної безпеки, що належать до його компетенції. Комплексна правова база, що застосовується, враховує міжнародні вимоги та включає усі відповідні міжнародні конвенції.
Європейська Комісія інформувала країни ЄС щодо ходу реалізації оцінки ядерної безпеки, і через Раду Європейського Союзу надавала їм на розгляд звіти МАГАТЕ.
Для подальшого підвищення рівня безпеки українських АЕС та врахування відповідних питань і вимог, пов’язаних з безпекою, експлуатуючою організацією (НАЕК «Енергоатом») було розроблено комплекс заходів безпеки під назвою «Зведена програма підвищення безпеки», реалізація якого запланована на період 2010-2017 рр. Представниками НАЕК «Енергоатом» було зазначено, що кожна АЕС переглянула та скоригувала плани заходів з підвищення безпеки з урахуванням висновків, зроблених у ході виконання проекту, маючи на меті розв’язати визначені питання.

НАЕК «Енергоатом» розпочала виконання Програми підвищення безпеки, використовуючи для цього свої власні кошти в обсязі 90 млн. євро, передбачених у власному бюджеті на 2010 рік, і має намір продовжувати цю лінію у майбутньому. Проте, з огляду на те, що витрати на реалізацію «Зведена програма підвищення безпеки« оцінюються на рівні 1,45 млрд. євро, буде необхідно залучити позичкові кошти. У листопаді 2009 року НАЕК «Енергоатом» подала заявку на отримання кредитів «Євратому» та ЄБРР, яку буде розглянуто найближчим часом для забезпечення реалізації Програми протягом розумних термінів.
На прохання потенційних кредиторів НАЕК «Енергоатом« у січні 2010 року створив Групу управління проектом (ГУП) для здійснення моніторингу проекту та підготовки заявки на отримання кредиту, яку має бути завершено і подано до ЄС та ЄБРР до кінця 2010 року. У цьому напрямку було досягнуто помітних успіхів, і очікується, що НАЕК «Енергоатом« подасть офіційну заявку відповідно до узгодженого плану.

Головні технічні питання стосовно відновлення майданчику ЧАЕС вже вирішено, і забезпечений значний прогрес. Найбільшим викликом для чорнобильських проектів, що співфінансуються міжнародною спільнотою, є залучення приблизно 740 млн. євро, необхідних для їх завершення. Ця сума є необхідною для забезпечення потрібної інфраструктури для виведення з експлуатації першого, другого та третього блоків ЧАЕС і будівництва нового безпечного укриття для четвертого блоку та перетворення майданчика на екологічно безпечну систему. Ці питання пов’язані із управлінням радіоактивними відходами, що утворилися в наслідок аварії, і відновлення найбільш уражених ділянок і надалі потребуватиме ефективного співробітництва на міжнародному рівні.
Двадцять п’ята річниця Чорнобильської катастрофи, що відзначатиметься у квітні 2011 року, приверне до себе велику увагу громадськості, а тому Європейська Комісія та Україна продовжать співпрацювати з членами Великої вісімки для того, щоб організувати захід зі збору коштів, упродовж періоду відзначення 25 річниці катастрофи, щоб залучити кошти, необхідні для успішного завершення Чорнобильських проектів.

2. Дорожня карта щодо інтеграції ринків електроенергії та газу
У жовтні 2009 року з підписанням відповідного Меморандуму між Україною та ЄС було успішно завершено переговори щодо приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство (ДЕС). Після цього – 18 грудня 2009 року – Радою Енергетичного Співтовариства на рівні міністрів було прийнято Рішення про приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство за умови прийняття та введення в дію закону про газову галузь, який відповідав би положенням Директиви ЄС 2003/55.

За оцінкою Європейської Комісії, Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу» (№2467-VI), прийнятий у липні 2010 року, складає міцну основу для того, аби розпочати приведення газового ринку України у відповідність до європейських стандартів.

Внаслідок цього 8-ою Радою Енергетичного Співтовариства на рівні міністрів, яка відбулась 24 вересня 2010 року у Скоп’є, було підписано Протокол про вступ України до Енергетичного Співтовариства. Проте, процедуру вступу буде закінчено лише після того, як Протокол буде ратифіковано українською стороною. З метою належної імплементації своїх зобов’язань в рамках членства в Енергетичному Співтоваристві, зокрема адаптації до законодавства ЄС, Україна звернулася до ЄК з проханням про надання відповідної допомоги. В цьому контексті Європейська Комісія в співробітництві із донорською спільнотою проведе оцінку потреб, також в контексті поточних програм надання допомоги з метою уникнення дублювання заходів та ефективного використання ресурсів.

В той же час, Україна розраховує на можливість якнайшвидшого забезпечення належного представлення в Секретаріаті Енергетичного Співтовариства. Україною було зроблено значний крок у напрямку підвищення фінансової здатності НАК «Нафтогаз України». Так з 1-го серпня 2010 року на 50% було підвищено тарифи на газ для населення та комунальних підприємств теплопостачання. Проте, для структурної перебудови НАК «Нафтогаз України» та підвищення прозорості його діяльності, а також для забезпечення окупності поставок газу промисловості необхідно вжити подальших реформаторських зусиль. Слід поліпшити показники стягнення платежів, а також виконання програми щодо встановлення індивідуальних лічильників газу. З цього приводу у Верховній Раді відбулось обговорення Закону «Про зміни до деяких Законів України щодо розрахунків за газ і електричну енергію«, націленого на підвищення показників стягнення платежів, а також було підготовлено і у липні 2010 року подано на розгляд Верховної Ради проект Закону про обов’язкове встановлення газових лічильників. Водночас може бути розглянута можливість щодо проведення вивчення стосовно капіталовкладень, необхідних для встановлення лічильників у всіх споживачів. Що стосується побутових споживачів, в Україні найближчим часом має бути впроваджено систему соціального захисту – крок, який дуже позитивно сприйняли б усі донори, включаючи МВФ.

У жовтні 2009 року була оприлюднена Постанова про приєднання України до Ініціативи по забезпеченню прозорості у видобувних галузях (ІЗПВГ) та плану впровадження критеріїв ІЗПВГ[2][2]. Зараз важливе значення має те, що Україна рухається у напряму набуття «Статусу кандидата», який надається за умови задоволення чотирьох критеріїв[3][3].

У вересні 2009 року було розпочато проект твінінгу у сфері регулювання газового ринку, а у 2010 році проведено низку спеціальних тренінгів і навчальних турів. Після прийняття Україною Закону «Про засади функціонування ринку природного газу«, у рамках зазначеного проекту Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) надаватиметься допомога у розробленні підзаконних нормативно-правових актів.

Крім того, у березні 2010 року було розпочато проект із надання додаткової технічної допомоги з метою сприяння програмі бюджетної підтримки, обсяги фінансування якої становлять 82 млн. євро (див. п. 6 нижче). У разі необхідності за проектом також надаватиметься допомога Міністерству палива та енергетики України у процесі наближення законодавства до acquis ЄС в енергетичній галузі, зокрема, у рамках приєднання України до Енергетичного Співтовариства.

Проект Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який було розроблено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2007 року[4][4], на сьогодні знаходиться на стадії доопрацювання. Відповідно до Орієнтовного плану законопроектних робіт на 2010 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2010[5][5], строком внесення законопроекту визначено грудень 2010 року. Також до передачі на розгляд Кабінету Міністрів України, заплановані консультації з приводу цього законопроекту із Секретаріатом Енергетичного співтовариства. Подання цього законопроекту на затвердження парламентом заплановане на січень 2011 року. З урахуванням потреби у залученні значних обсягів інвестицій в електроенергетику України, зокрема, у виробничі потужності, для дотримання більш жорстких екологічних вимог у майбутньому, необхідно у цій сфері досягти певного поступу.

Що стосується виконання таких важливих завдань, як реалізації планів корпоратизації підприємств і забезпечення подальшої прозорості енергетичної галузі у цілому, то у лютому 2010 року було розпочато проект Інвестиційного фонду сусідства на суму 0,8 млн. євро під назвою «Корпоратизації оператора електромереж «Укренерго». Фінансування проекту здійснює ЄС, а управління – Європейський банк реконструкції та розвитку. Очікується, що попередній план дій («дорожня карта») стосовно корпоратизації «Укренерго« буде підготовлено до кінця 2010 року.

Що стосується спільної заявки України та Молдови на вступ до ENTSO-E (Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії, правонаступниці UCTE), то технічним комітетом було розроблено Технічне завдання на проведення вивчення щодо того, яких правових, технічних і практичних заходів повинні вжити Україна та Молдова, аби забезпечити синхронізацію своїх енергосистем з континентальною Європейською електричною мережею. Україну, разом з Румунією та Молдовою, було поінформовано про можливість подання проекту на розгляд Спільного органу управління Європейського інструмента сусідства і партнерства (ЄІСП) у рамках Програми транскордонного співробітництва для Румунії, України та Республіки Молдова Позитивне рішення вимагатиме підтримки трьох країн-учасниць і Європейської Комісії.

Реалізація проекту «Підсилення мереж електропередач», націленого на залучення окремих інвестицій в українську високовольтну мережу, дозволить підвищити рівень енергетичної безпеки та надійності в Україні, водночас сприяючи регіональній інтеграції у сфері енергетики, у тому числі встановленню міжсистемних зв’язків з Європейським Союзом. Проект фінансується ЄБРР та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ); грант на суму 10 млн. євро з Інвестиційного фонду сусідства виділяє ЄС.

Як було зазначено у попередньому звіті, Україні буде необхідно розглянути функціонування транскордонних ліній електропередач для міжсистемного зв’язку з сусідніми країнами у рамках реформи оптового ринку, нових правил експорту електроенергії та газу, використання потужностей транскордонних лінії електропередач для міжсистемного зв’язку. Також важливо буде докладно розглянути питання щодо використання сховищ газу та надання послуг із зберігання газу в контексті виконання поставлених цілей щодо формування дієвого і ринково-орієнтованого газового сектора.

Крім того, проект Закону «Про державне регулювання в енергетиці України» перебуває на стадії доопрацювання і буде передано для вивчення Секретаріату Енергетичного співтовариства до його подання до Кабінету міністрів України. Закон має з’ясувати правові, економічні та організаційні принципи державного регулювання в економіці України та підвищити незалежність Регулюючого органу в енергетиці відповідно до найкращої практики.

3. Дорожня карта щодо підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів
Як було зазначено під час Спільної Україна-ЄС міжнародної інвестиційної конференцій щодо модернізації газотранзитної системи України, модернізація газотранзитної системи (ГТС) України залишається одним з ключових пріоритетів у роботі Уряду України та ЄС.
Протягом періоду з червня 2009 року по вересень 2010 року[6][6] Група технічної координації (ГТК), створена після проведення Конференції (за участі представників від НАК «Нафтогаз України», ЄС, ЄІБ, Світового банку та ЄБРР) провела п’ять засідань. У цьому контексті було погоджено, що ЄС виділить через Інвестиційний фонд сусідства (ІФС) 2,5 млн. євро на підготовку «Техніко-економічного обґрунтування для проекту модернізації газотранспортних коридорів та підземних сховищ газу України» та «Екологічної оцінки та плану управління для проекту категорії А - модернізація газотранспортних коридорів та підземних сховищ газу України», які потребують міжнародні фінансові організації у рамках своєї комплексної експертизи. Відповідні контракти на надання консультаційних послуг мають бути підписані у грудні 2010 року, а підсумкові доповіді мають бути надані до середини 2011 року.
На останній нараді ГТК 9 вересня 2010 року донори погодились про розгляд першого поданого Україною проекту реконструкції ділянок газопроводу «Уренгой-Помари-Ужгород». Орієнтовна вартість цього проекту дорівнює 308 млн. доларів, а термін його виконання складе три роки.

Український Уряд також звернувся із запитом до ЄС і міжнародних фінансових організацій щодо розгляду ще одного проекту, пов’язаного з будівництвом терміналу скрапленого природного газу орієнтовною вартістю 1,8 млрд. доларів. На сьогодні, коли цей проект перебуває на стадії розгляду, важливе значення має обґрунтування економічної та екологічної доцільності його виконання.

Було досягнуто помітного поступу у проведенні реформ, про які сторони домовились у Спільній декларації від березня 2009 року, як зазначено вище у Розділі 2. Проте, пріоритетне значення і надалі має проведення подальших реформ у газовому секторі, зокрема, що стосується корпоратизації та фінансової прозорості діяльності НАК «Нафтогаз України«. У цьому контексті та з метою сприяння підвищення прозорості фінансової системи НАК «Нафтогаз України«, акціонування та реструктуризації компанії відповідно до законодавства ЄС, який надається за умови задоволення чотирьох критеріїв для ІЗПВГ та підготовки технічної програми модернізації Української газотранспортної системи, Європейська комісія та Світовий Банк мають намір спільно забезпечити додаткову технічну допомогу.
Крім того, в контексті зміцнення безпеки, важливо забезпечити привабливість Українського бізнес середовища для заохочення компаній, включаючи компанії з ЄС, інвестувати в Український енергетичний сектор, з метою подальшого розвитку існуючого потенціалу.

Продовжує надаватись технічна підтримка НАК «Нафтогаз України» у питаннях сертифікації та комерціалізації Східноєвропейського регіонального Центру метрології газу у м. Боярка, таким чином, щоб забезпечити повну функціональність Центру. Очікується, що до кінця 2010 року лабораторії Центру будуть повністю акредитовані. Також проводиться робота з розширення сфери діяльності Центру, за рахунок включення до неї вимірювання нафти та нафтопродуктів і підготовку персоналу відповідно до міжнародно визнаних норм, яка здійснюватиметься на базі Центру. Відповідний проект з проведення необхідного техніко-економічного вивчення було започатковано у вересні 2009 року за фінансування ЄС.
У грудні 2009 року Кабінет Міністрів України схвалив концепцію створення мінімальних національних запасів нафти. Відповідно до Закону України «Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік» в Мінпаливенерго опрацьовується проект Закону України «Про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів». Окрім цього потрібно проведення додаткових робіт з метою забезпечення відповідності стандартів якості нафтопродуктів в Україні до вимог стандартів ЄС та міжнародних стандартів.

4. Дорожня карта у вугільній галузі
Дорожня карта у вугільній галузі передбачає надання Україні підтримки за такими напрямками:
i) інституційне посилення вугільної галузі України;
ii) розробка Майстер-плану розвитку вугільної галузі України;
iii) розроблення відповідних інструментів, заходів та стратегій щодо послаблення соціального впливу від реструктуризації вугільної галузі;
iv) підвищення безпеки праці на вугільних шахтах;
v) завершення комплексного перегляду забруднених територій, вироблення пропозицій щодо вжиття відповідних заходів.
Починаючи з вересня 2008 року співробітництво між Україною та ЄС у вугільній галузі здійснюється у рамках «Програми підтримки політики у вугільній галузі», яка фінансується Європейським Союзом і має завершитись у грудні 2010 року.
У 2010 році (зокрема, починаючи з травня місяця) було досягнуто певних успіхів; також значною мірою вдалось зменшити затримки, про які повідомлялось раніше. Беручи до уваги положення національного законодавства України про державну таємницю, проект і Міністерство вугільної промисловості не знайшли можливості забезпечити обмін достатнім обсягом інформації для розробки Майстер-плану.
Перший проект Майстер-плану щодо реструктуризації вугільної промисловості на період 2012-2017 рр. було подано для коментарів бенефіціару та Представництву ЄС 10 вересня 2010 року.
Подальше зміцнення вугільної галузі здійснюється шляхом проведення регулярних семінарів та практичних занять у Києві та в регіонах (Львів, Луганськ, Донецьк). У червні 2010 було організовано навчальний тур до Німеччини для ознайомлення з досвідом роботи гірняків у Рурському кам’яновугільному басейні та Середньо-німецькому буровугільному басейні. У листопаді 2010 року у рамках Програми TAIEX заплановано провести семінар на тему «Європейський досвід щодо реструктуризації, приватизації та інвестиційної діяльності у вугільному секторі«.
Європейською Комісією може бути розглянута можливість безвитратного продовження цього проекту, оскільки він дозволить Урядові України затвердити стратегію розвитку вугільної галузі, забезпечити її гармонізацію з Президентською програмою економічних реформ, а також підсилити результати, досягнуті за іншими напрямками діяльності.

5. Дорожня карта у сфері енергоефективності та відновлюваних джерел енергії
За даними, наданими Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), через скорочення обсягів промислового виробництва внаслідок економічної кризи, енергоспоживання в Україні протягом 2008-2009 рр. суттєво зменшилось. Впродовж цього самого періоду енергоємність в Україні зросла з 0,63 кг до 0,65 кг умовного палива на одну гривню ВВП. Це зумовлено тим, що в 2009 році істотно скоротився валовий внутрішній продукт (на 15%) внаслідок кризових явищ, які мали місце в економіці країниЗагальний же рівень енергоспоживання в країні знизився на 11,5 %, хоча обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів у промисловості зменшився на 20-30%. Також слід нагадати, що необхідно зробити подальші кроки, необхідні для підвищення рівня надійності енергетичних даних і моніторингу енергоефективності, аби забезпечити відповідність вимогам методології Міжнародного енергетичного агентства.
Для реалізації державної політики енергоефективності та з метою зниження енергоємності ВВП в базових галузях економіки на найближчі роки розроблено Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010-2015 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2010[7][7] . У Програмі Урядом визначено пріоритети у галузі енергоефективності на період до 2010-2015 років. Так, порівняно з базовим 2008 роком, до 2015 року в Україні планується досягти зменшення енергоємності ВВП на 20%, обсягів шкідливих викидів у навколишнє природне середовище – на 15%, втрат теплової енергії у побутовому секторі – на 50%, за рахунок проведення їх санації. Цей документ містить інвестиційну програму, фінансування з якої передбачається з Державного бюджету 2010 року. Під проводом НАЕР кожне галузеве міністерство отримало вказівку розробити галузеву програму підвищення енергоефективності (такі вказівки отримали Міністерство вугільної промисловості, Міністерство транспорту та зв’язку, Міністерство аграрної політики, Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Міністерство промислової політики та Міністерство з питань житлово-комунального господарства).
Наразі розробляються проекти законів «Про енергоефективність» (який замінить Закон «Про енергозбереження» 1994 р.) і «Про енергоефективність будинків». Проекти цих законів будуть надані для ознайомлення відповідним службам Європейської Комісії та Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
9 липня 2010 року було прийнято Закон «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України», яким передбачається створення до 1 січня 2011 року нового регулятивного органу, що встановлюватиме тарифи на комунальні послуги. Нові тарифи дозволять комунальним підприємствам підвищити рівень енергоефективності та заохочувати кінцевих споживачів до переходу на більш енергозберігаючі технології. Також розробляється Національна стратегія у сфері центрального опалення.
Розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні сприятиме впровадження «зелених тарифів». Наразі у цю сферу передбачаються залучити значні обсяги інвестицій, у тому числі на будівництво у Криму та Запорізькій області вітрових і сонячних електростанцій загальною потужністю 2000 МВт (у рамках пріоритетних проектів, розпочатих Президентом Януковичем). Передбачається, що інвестиції на суму приблизно 3 млрд. євро надійдуть від приватних інвесторів.
Відповідно до Меморандуму між Енергетичним Співтовариством та Україною, плани щодо впровадження Директиви 2001/77/EEC «Про сприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергії на внутрішньому ринку електроенергії» та Директиви 2003/30/EC «Про стимулювання використання біопалив або інших відновлювальних видів палива на транспорті« мають бути затверджені до липня 2011 року. Наближення до положень цих двох Директив наразі здійснюється за допомогою двох законопроектів, один з яких стосується сприяння виробництву електроенергії з відновлюваних джерел енергії і розробляється НАЕР, а другий стосується стимулювання використання біопалив або інших відновлювальних видів палива на транспорті, який готує Міністерство господарства аграрної політики України.
До кінця 2010 року за підтримки групи донорів планується завершити створення Східноєвропейського фонду енергоефективності та охорони довкілля. Цю ініціативу було започатковано Швецією під час її головування в ЄС у другій половині 2009 року. За умови згоди органів влади України, ЄС може зробити внесок у сумі 40 млн. євро протягом на період 2010-2013 років через трастовий фонд, керування яким здійснює ЄБРР, а внесок Української сторони складе 10 млн. євро. ЄБРР проводить роботу із зведення зауважень, отриманих від усіх учасників, для складання остаточного варіанту Правил фонду. Українська сторона поки що не зробила свій перший внесок, але передбачила його у Державному бюджеті на 2010 рік.
Разом з ЄБРР і ЄІБ ЄС також надає Україні підтримку у виконанні «Програми реконструкції гідроелектростанцій«, яка націлена на підвищення рівня енергобезпеки країни, а також екологічної безпеки енергопостачання. На виконання цієї програми у рамках ІФС виділено 3,6 млн. євро. Україна також отримує певні переваги від участі у Регіональній програмі ІФС з енергоефективності в корпоративному секторі, яка здійснюється на основі спільного фінансування. Технічна допомога, що надається у рамках цієї Програми, розробленої ЄБРР, спрямована на підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження у корпоративному секторі країн Східного партнерства.

6. Підтримка з боку Європейської Комісії

Одним з ключових елементів підтримки у виконанні положень Меморандуму про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі залишається бюджетна підтримка.

У жовтні 2009 року в рамках Річної програми дій ЄІСП 2007 року стартувала Програма підтримки енергетичної галузі, бюджет якої дорівнює 87 млн. євро, включаючи 5 млн. євро на технічну допомогу. Програма виконується згідно з графіком – перший фіксований транш у розмірі 40 млн. євро було повністю виплачено у жовтні 2009 року, а другий (змінний) транш у розмірі 42 млн. Євро, який однозначно залежатиме від конкретного поступу у виконанні завдань, передбачених в енергетичному секторі оцінку якого буде здійснено в першій половині 2011 року.

У грудні 2009 року було офіційно погоджено надання бюджетної підтримки у рамках Річної програми дій ЄІСП 2008 року для галузі енергоефективності/ сприяння використання відновлюваних джерел енергії , бюджет якої складає 70 млн. євро, включаючи 7 млн. євро на додаткову підтримку. Заявку на виплату першого фіксованого траншу у розмірі 31 млн. євро було відкладено до кінця 2010 року у зв’язку з запізнілим прийняттям бюджету на 2010 рік. Триває робота із розроблення Технічного завдання щодо надання додаткової технічної підтримки у розмірі 7 млн. євро.

Починаючи з грудня 2009 року на прохання українських бенефіціарів, що працюють в енергетичному секторі, було проведено низку заходів у рамках Програми технічної допомоги та інформаційного обміну (TAIEX). Зокрема, особливу активність виявив орган ядерного регулювання України (ДКЯРУ), який з січня 2010 року подав три заявки стосовно видалення відходів. НАЕР взяло участь у заході, який було організовано у рамках TAIEX у Бельгії у травні 2010 року, продемонструвавши конкретні приклади енергоефективності. Присутність у Брюсселі офіційних осіб НАЕР було використано для уточнення концепції твінінгу щодо енергоефективності/відновлюваних джерел енергії, яка наразі розробляється. Українські експерти з питань енергоефективності/відновлюваних джерел енергії також з 14 по 18 червня 2010 року перебували у Відні, де вони у рамках Програми TAIEX відвідали Австрійське енергетичне агентство.

Також успішно виконується проект твінінгу у сфері регулювання ринку газу, розпочатий у вересні 2009 року.

Україна продовжує брати участь у регіональній програмі ІНОГЕЙТ, яка охоплює питання співробітництва в енергетичній сфері та передбачає надання підтримки за такими напрямками, як зближення енергетичних ринків, стійкі джерела енергії, енергетична безпека та інвестиції в енергетичну галузь регіону, на який поширюється дія Бакинської ініціативи[8][8]. Впродовж 2009 року на цій території виконувались роботи за шістнадцятьма проектами технічної допомоги ІНОГЕЙТ і чотири проекти з постачання загальною вартістю понад 51 млн. євро. Крім того, слід зазначити, що Секретаріат ІНОГЕЙТ базується в Україні.

Інвестиційний фонд сусідства (ІФС) також є ключовим фінансовим інструментом для підтримки зусиль України, спрямованих на розвиток і модернізацію енергетичної інфраструктури. Гранти ЄС, виділені до цього часу на енергетичні проекти в Україні в рамках ІФС, дорівнюють 21,9 млн. євро, при чому очікується, що це дозволить залучити кредити європейських фінансових організацій на суму понад 1,55 млрд. євро.


 

[1][1] У п. 1.5 Меморандуму про порозуміння зазначено, що «У ході цієї загальної оцінки, на основі роботи, проведеної до цього часу та запланованої на майбутнє, буде підтверджено відповідність міжнародним стандартам і вимогам у сфері ядерної безпеки, з метою визначення потреб у вжитті додаткових заходів, у тому числі що стосується розв’язання фінансових питань».
[2][2] З посиланням на: http://eiti.org/eiti/principles
[3][3] З посиланням на: http://eiti.org/eiti/implementation/signup
[4][4] Номер 1056
[5][5] Номер 1231-р
[6][6] 12 червня 2009 р., 22 жовтня 2009 р., 21 грудня 2009 р., 29 квітня 2010 р. та 9 вересня 2010 р..
[7][7] Номер 243
[8][8] Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія (спостерігач), Таджикистан, Туреччина, Туркменістан, Україна, Узбекистан.

 

 

 

МЗС в соціальних мережах

 

> Всі акаунти в соцмережах


 

 

 

 

10 facts on Russian military aggression against Ukraine

 

On Ukraine in English

 

Inform about your experience with Ukrainian consul

 

Let my people go

 

My Ukraine is project website

 

Top 5 Crimean news

 

Ukraine: Fight for Independence

 

Proof of Fakes