Міністерство закордонних справ України

23, Київ 03:59

Стенограма брифінгу Речника МЗС України Є.Перебийноса

04 листопада 2014, 17:07

Як ми вже повідомляли, з 1 листопада 2014 року Україна та ЄС розпочали тимчасове застосування Угоди про асоціацію.

З нагоди початку тимчасового застосування Угоди про асоціацію президенти України, Європейської Ради та Європейської Комісії оприлюднили напередодні спільну заяву, в якій наголошується, що ця подія відповідає прагненням українського народу, який засвідчив свою підтримку тіснішим відносинам з Європейським Союзом, у тому числі під час парламентських виборів 26 жовтня. У заяві, зокрема, підкреслюється, що Угода про асоціацію є ключовим інструментом реалізації за підтримки ЄС необхідних реформ в Україні протягом наступних років, сприятиме процвітанню та стабільності на нашому континенті та створить нові можливості для регіонального співробітництва між Україною та її сусідами.

До завершення процесу ратифікації Угоди усіма державами-членами ЄС правовідносини між Україною та ЄС, які не охоплені тимчасовим застосуванням, продовжуватимуть регулюватися відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС від 14 червня 1994 року. Це, зокрема, стосується наближення українського законодавства до законодавства ЄС відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво, наприклад у сферах державних закупівель, конкуренції, технічних правил і стандартів, транспорту, фінансових послуг тощо. Крім того, залишається чинним схвалений сторонами у 2009 році Порядок денний асоціації Україна-ЄС як спільний інструмент підготовки та виконання Угоди про асоціацію.

Українська сторона вітає початок ратифікації Угоди про асоціацію окремими державами-членами ЄС (Румунія, Латвія, Литва, Болгарія, Мальта, Словаччина) і розраховує на швидке завершення цього процесу з тим, щоб Угода якнайшвидше набрала чинності в повному обсязі.

Символічно, що початок тимчасового застосування Угоди про асоціацію співпав із початком роботи нової Європейської Комісії. Україна вітає новий склад Комісії під керівництвом Жан Клода Юнкера, більшість з членів якої вже мають значний досвід на керівних посадах як в ЄС так і в  державах-членах.

Ми сподіваємося, що серед пріоритетів роботи нової Єврокомісії залишатимуться питання підтримки України у реалізації її євроінтеграційних прагнень, а також територіальної цілісності та незалежності нашої держави.

Українська сторона готова поглиблювати співробітництво з новою Комісією, насамперед на основі імплементації Угоди про асоціацію.

Розраховуємо також на продовження підтримки з боку ЄК у питаннях впровадження реформ, зокрема, що стосується технічної, експертної та фінансової допомоги ЄС Україні, у т.ч. сприяння з боку ЄК у підготовці міжнародної конференції донорів та пошуку нових нестандартних інструментів і надійних джерел фінансування економічних проектів в нашій державі.

***

Щодо т.зв. «виборів» на Донбасі 2 листопада і, відповідно, ролі Росії у цих подіях.

Останнім часом з боку Російської Федерації  ми чуємо багато посилань на Мінські домовленості, зокрема на протокол від 5 вересня. На наше переконання, цей документ, в разі його відповідального виконання всіма сторонами, відкривав реальний шлях до деескалації ситуації на сході України, давав можливість крок за кроком відновити мир та нормальну життєдіяльність регіону.

Як відомо, Україна послідовно виконувала взяті на себе в Мінську зобов’язання. Проте, на жаль, практично кожний пункт цього документа протягом двох місяців цинічно саботувався як Росією, так і підконтрольними їй терористами. Якщо оцінювати не слова, а конкретні дії, то Росією не було зроблено жодного кроку, який можна було б розцінити як крок в руслі виконання мінських домовленостей.

Незважаючи на певне зменшення активності бойових дій, бойовики та російські війська не припинили обстріли позицій сил АТО, не відійшли від лінії розмежування і продовжують проводити наступальні операції. Внаслідок цього за останні два місяці загинуло понад 100 українських військовослужбовців, близько 600 було поранено.

Терористи і Росія не надали достатніх гарантій безпеки Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ з тим, щоб вона могла здійснювати ефективний моніторинг припинення вогню. Росія заблокувала розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ для здійснення моніторингу на українсько-російському кордоні.

Не було відведено з території Луганської і Донецьких областей всі незаконні військові формування, а також підрозділи збройних сил РФ. Навпаки, протягом останнього часу спостерігається суттєва активізація перекидання російських військ в ці регіони.

Як насмішка на цьому фоні виглядало направлення Росією на Донбас т.зв. «гуманітарних конвоїв», які не мали нічого спільного з вирішенням створеної самими терористами гуманітарної та соціальної кризи в цьому регіоні, а переслідували лише пропагандистські цілі і були, насамперед, засобом забезпечення потреб терористів. 

Незважаючи на всі застереження і попередження, які звучали протягом останніх тижнів як від України, так і, від переважної більшості держав та впливових міжнародних організацій, про те, що проведення т.зв. «виборів» 2 листопада на Донбасі становитиме серйозну загрозу мирному процесу та грубо порушуватиме Мінські домовленості, Росія демонстративно проігнорувала думку міжнародної спільноти, всіляко заохочуючи цей фарс.

Тим самим вона показала, що для неї не йдеться ні про яку деескалацію. Єдине, чого прагне Росія, це збереження хаосу і беззаконня на територіях, захоплених терористами, економічне виснаження України з метою не дати їй реалізовувати свою незалежну проєвропейську зовнішню політику.

Намагання Москви знайти будь-які обґрунтування для цих т.зв. «виборів» в Мінських документах є марними. Ні в кого в світі немає жодного сумніву, що їх проведення грубо порушило Мінський протокол від 5 вересня.

Так, у статтях 3 та 9 цього документу було зафіксовано домовленості щодо прийняття Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та проведення відповідно до цього Закону дострокових місцевих виборів у згаданих районах.

На виконання цих домовленостей 16 вересня Верховна Рада України схвалила згаданий Закон, а 16 жовтня його було підписано Президентом України. Згідно з цим Законом, дострокові місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей було призначено на 7 грудня ц.р.

Варто зауважити, що Мінськими домовленостями передбачалося проведення на Донбасі саме дострокових місцевих виборів, які мали відбутися на основі поваги до суверенітету та територіальної цілісності України і у рамках українського правового та інституційного поля, а не незаконних президентських та парламентських виборів, спрямованих на інституалізацію нелегітимних утворень, наріжним каменем існування яких є нічим не обґрунтований сепаратизм та тероризм. З усією відповідальністю заявляємо, що жодних інших, або якихось таємних домовленостей між Україною та РФ про начебто проведення виборів до 3 листопада не існувало.

Тому насправді 2 листопада на Донбасі ніяких виборів не було. Була спроба легалізувати терористичні угруповання, які діють в цьому регіоні, спроба призначити ззовні маріонеток, які продовжуватимуть грабувати, катувати і вбивати українських громадян.

Не було там жодного народного волевиявлення – на тлі масованої присутності на Луганщині та Донеччині російських збройних сил, голосування відбувалося значною мірою під примусом, або шляхом залякування і підкупу. Фактично, українські громадяни були взяті в заручники бандою терористів та їхніми ляльководами з Росії.

«Вибори» були позбавлені навіть мінімальної демократичності та транспарентності, у т.ч. через брак незалежного спостереження з боку легітимних міжнародних структур. Я вже не кажу про бюлетені, роздруковані на ксероксі і т.зв інтернет-голосування.

Ці «вибори» ніколи не будуть визнані жодною цивілізованою країною світу та впливовою міжнародною організацією. Їх проведення уже було засуджене Організацією Об’єднаних Націй, Європейським Союзом та його державами-членами, США, та іншими провідними країнами світу. І ми вважаємо, що правильною відповіддю на цей фарс мало б бути подальше посилення санаційного тиску на Росію, яка, фактично, організовувала і координувала цей процес.

Як наголосив у своєму вчорашньому зверненні Президент Петро Порошенко, ніколи не визнає ці «вибори» і Україна. Ніяких змін у нашому сприйнятті того, що відбувається в деяких районах Донбасу, після 2 листопада не сталося: 1) там діють незаконні збройні терористичні угруповання; 2) регіон, як і раніше, нагально потребує обрання легітимної влади шляхом вільного, демократичного, прозорого волевиявлення, яке має відбутися на основі українського законодавства та під контролем авторитетних міжнародних організацій.

Будь-які спроби Росії надати легітимності тому дійству, яке відбулося в неділю, ми рішуче відкидаємо. Така позиція є безвідповідальною, суперечить взятим на себе Москвою згідно з Мінськими домовленостями зобов’язанням, і ставить під загрозу увесь мирний процес на сході України. Саме Росія відтепер несе усю відповідальність за це і вона продовжуватиме платити за порушення міжнародного права своєю подальшою ізоляцією.

***

Не можу не зупинитися на темі т.зв. «спостерігачів» на т.зв. «виборах» в неділю. Жодна держава або поважна міжнародна організація офіційних спостерігачів на них не делегувала. Натомість, для «спостереження» за цим дійством на Донбас прибули представники невизнаних утворень в Абхазії та Південній Осетії, а також окремих російських політичних партій.

Крім того поспостерігати приїхали представники деяких європейських маргінальних крайньо-правих та крайньо-лівих сил, які пропагують неонацистські, сталіністські та інші маргінальні погляди і користуються незначною підтримкою як у себе на батьківщині, так і у загальноєвропейському контексті. Щоб залишитися на плаву в європейському конкурентному політичному середовищі, вони фактично стали «на службу» і «на зарплату» нинішнього режиму у Кремлі. Більшість з цих  «спостерігачів» вже проявили себе під час незаконного «референдуму» в Криму у березні ц.р. Щоб надати собі більшої легітимності, вони навіть вдалися до дешевого трюку, заявивши, що виступають від імені АБСЄ – невідомої Асоціації безпеки та співробітництва в Європі, створеної з метою введення в оману мешканців Донбасу та міжнародної громадської думки через співзвучність назви з авторитетною ОБСЄ.

За порушення українського законодавства, в тому числі щодо порядку в’їзду на територію України, щодо всіх цих т.зв. «спостерігачів» компетентними органами України будуть вжиті відповідні заходи, в тому числі заборона на в’їзд до нашої держави.

Міністерство закордонних справ України закликало всі держави, парламенти та політичні сили, представники яких взяли участь у цьому псевдо спостереженні, відмежуватися від них та зроблених ними оцінок. Якщо ж вони цього не зроблять – відповідна оцінка і ставлення України поширюватиметься і на них. Толерувати неповагу до територіальної цілісності України та порушення українських законів ми не будемо.

У зв’язку з цим, хотів би окремо наголосити на участі у спостереженні за незаконними «виборами» на Донбасі депутата сербського парламенту Владімір Джукановіча. Серед всіх т.зв. «спостерігачів» він чи не єдиний представник провладної - Сербської прогресивної партії, яку очолює прем’єр-міністром країни, а засновником є президент. Також серед спостерігачів був ще однин член цієї партії Броніслав Блажіч (правда, він не є депутатом).

Толерування таких дій з вищого політичного керівництва Сербії є відверто недружнім кроком щодо України, суперечить задекларованій офіційним Белградом позиції щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету нашої держави і є неприйнятним для держави, яка  головуватиме в ОБСЄ в наступному році.

***

Про російські конвої. В той час, коли Україна чітко дотримується домовленостей щодо режиму припинення вогню, вживає заходів для нормалізації ситуації на Донбасі, у тому числі спільно з нашими міжнародними партнерами надає гуманітарну допомогу мешканцям регіону, Росія продовжує надавати всебічну підтримку терористам, які несуть пряму відповідальність за руйнування життєвонеобхідної інфраструктури та гуманітарні проблеми в окремих регіонах Донбасу.

Під час так званих «виборів» «ДНР» та «ЛНР» російська сторона   перемістила до східних областей України п’ятий, а сьогодні вже шостий  т.зв. «гуманітарні конвої»  без отримання відповідної згоди української сторони та проведення компетентними органами нашої держави необхідних процедур прикордонного та митного контролю, а також без узгодження з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста та супроводження вантажу його представниками. Вміст цих конвоїв залишається невідомим для української сторони.

Ми вимагаємо від Росії припинити провокації з так званими «гуманітарними конвоями», не використовувати скрутне гуманітарне становище українців, що страждають від дій терористів, у своїх політичних цілях, а натомість вжити реальних кроків для деескалації ситуації на Донбасі відповідно до взятих на себе міжнародних зобов’язань, зокрема: вивести свої війська, що спільно з терористами, продовжують вчиняти злочини на території України, припинити будь-яку допомогу терористам та встановити дієвий контроль на кордоні, щоб припинити безперешкодний потік зброї, військової техніки та особового складу з Росії в Україну.

***

Поряд з пропагандистськими конвоями Росія менш публічно, але не менш регулярно продовжує перекидати в Україну військову техніку, зброю і регулярні війська. Вчора МЗС України направило на адресу зовнішньополітичного відомства Росії ноту, в якій висловлюється рішучий протест у зв'язку з триваючими актами агресії Росії проти України, наданням підтримки терористичним угрупованням «ДНР» та «ЛНР», продовженням дій, спрямованих на подальшу ескалацію ситуації в Україні, а також нарощуванням угруповань збройних сил Російської Федерації поблизу державного кордону України. У ній вказується на конкретні факти порушень Росією Мінських домовленостей, зокрема:

-         продовження здійснення регулярними підрозділами російських збройних сил спільно з незаконними збройними формуваннями на території Донецької та Луганської областей обстрілів позицій підрозділів Збройних Сил України;

-         накопичення та переміщення військової техніки й особового складу російських збройних сил на території України, в тому числі реактивних систем залпового вогню «ГРАД», реактивних систем залпового вогню «Смерч», танків, БТР, БМП, розміщення командних пунктів російських збройних сил в місті Донецьк, передислокація в зону Антитерористичної операції підрозділу спеціального призначення «Вимпел» ФСБ РФ;

-         примусова мобілізація місцевого населення Донецької області віком від 18 до 55 років з метою призову на службу у незаконних збройних формуваннях; силове виселення місцевих жителів Київського району міста Донецьк з власних помешкань;

-         ведення повітряної розвідки безпілотними літальними апаратами, в також вертольотами російських збройних сил на території України, в тому числі вздовж адміністративно-територіальної межі Херсонської області з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим;

-         накопичення військової техніки російських збройних сил у прикордонних з Україною районах на території Росії;

Міністерство Закордонних Справ України вчергове наголосило, що ці дії є грубим порушенням Статуту ООН, норм та принципів міжнародного права, а російська агресія проти України, у тому числі надання сприяння діям терористичних угруповань в Донецькій та Луганській областях, є тяжкими злочинами проти міжнародного миру та безпеки, які тягнуть за собою міжнародно-правову відповідальність винних у їх скоєнні осіб.

Міністерство Закордонних Справ України виступило з категоричною вимогою до Російської Федерації негайно вивести всі свої збройні сили з території України, припинити порушення повітряного та сухопутного кордонів України з Росією, постачання зброї та військової техніки бойовикам-найманцям терористичних організацій. відвести підрозділи збройних сил РФ від українсько-російського державного кордону, забезпечити належний прикордонний режим на прилеглій до українсько-російського державного кордону території Російської Федерації, розслідувати усі злочини, здійснені з території Росії, про які вказано у цій та попередніх нотах Української сторони, та покарати винних.

***

І останнє у цьому контексті. Протягом т.зв. «виборів» на Донбасі ми стали свідками «апофеозу об’єктивності» переважної більшості російських засобів масової інформації, в першу чергу телеканалів. На жаль, у своїй брехні вони вже скотилися так глибоко, що не те що про авторитет, а про елементарну довіру до них вже не йдеться. Сумно, коли журналісти перетворюються у медіакіллерів, але надзвичайно небезпечно, коли вони стають провідниками розпалювання міжнаціональної ворожнечі, нетерпимості та екстремізму.

Ми будемо продовжувати закликати відповідні міжнародні організації дати належну оцінку, і вжити відповідних заходів щодо російських псевдожурналістів, які сьогодні виконують дуже небезпечну функцію в пропагандистській машині Кремля.  

***

3 листопада Глава СММ ОБСЄ Ертугуль Апакан виступив з регулярною доповіддю перед Постійною Радою ОБСЄ у Відні.

Керівник СММ ОБСЄ поінформував держави-учасниці про діяльність місії в Україні та закликав їх надалі надавати необхідну фінансову та матеріально-технічну підтримку місії. Зокрема, він зазначив, що з метою забезпечення збільшення кількості спостерігачів СММ ОБСЄ до 500 осіб та відправки 350 з них на схід України необхідний бюджет у 72,6 млн. євро.

З урахуванням наявних коштів та внесків зберігається недофінансування бюджету СММ ОБСЄ в 38,1 млн. євро. Посол Апакан звернувся до держав-учасниць ОБСЄ надати необхідні кошти для забезпечення продовження діяльності місії.

Реагуючи на доповідь Ертугуля Апакана, українська сторона відзначила важливу роль СММ ОБСЄ в контексту пошуку шляхів мирного врегулювання ситуації в Україні та підтримала його заклик  щодо необхідності забезпечення фінансових потреб місії.

На засіданні українська делегація виступила також із заявою, в якій засуджується проведення 2 листопада так званих «виборів» в «ДНР» і «ЛНР» та міститься заклик до міжнародного співтовариства не визнавати ці «вибори» і засудити їх проведення.

***

Тим часом СММ ОБСЄ продовжує свою діяльність з відстеження розвитку ситуації в Україні, в т.ч. виконання сторонами Мінських домовленостей.

Загальна чисельність місії на сьогодні – 358 осіб міжнародного персоналу,  з яких 261 є спостерігачами. Наразі в Донецькій і Луганській областях присутні 124 спостерігачі.

Представники СММ на постійній основі присутні в зоні безпеки, створення якої передбачено ст. 4 Мінського меморандуму.

Як повідомляє СММ ОБСЄ, починаючи з 1 жовтня  члени місії були свідками більше 90 випадків застосування зброї в Донецькій та Луганській областях. Місія також отримує повідомлення про порушення режиму припинення вогню також від інших сторін.

На минулому тижні до України прибули ще два БПЛА для місії, які найближчим часом будуть переправлені на схід країни з метою забезпечення цілодобового моніторингу.

2 листопада БПЛА СММ ОБСЄ був обстріляний терористами із зенітної установки поблизу села Широкине (17 км на схід від Маріуполя та на схід від «лінії контакту»). БПЛА не зазнав пошкоджень і безпечно повернувся на базу.

***

Про інші міжнародні заходи. 2-3 листопада Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснив робочий візит до Туркменістану.

В рамках візиту він провів важливі зустрічі з Президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим та Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану  Рашидом Мередовим.

Під час переговорів відбулося обговорення широкого кола питань двосторонніх відносин. Значну увагу було приділено питанням активізації торговельно-економічного співробітництва, розширенню взаємовигідних зв’язків у будівельній, енергетичній та транспортній галузях. На порядку денному були також питання культурно-гуманітарного співробітництва, важлива роль у якому відводиться сфері освіти.

Сторони високо оцінили існуючий рівень політичного діалогу та висловилися за його подальший розвиток.

Глава зовнішньополітичного відомства України відвідав будівельний майданчик дренажно-комунікаційного тунелю, що споруджується в Туркменістані будівельною асоціацією «Інтербудмонтаж», ознайомився з ходом робіт та зустрівся з трудовим колективом компанії.

***

Кілька анонсів. 5 листопада Україну Київ відвідає Генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Дзаньєр. Планується, що відбудуться його переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

***

8 листопада відбудеться робочий візит в Україну новопризначеного Міністра закордонних справ Королівства Нідерланди Берта Кундерса. Заплановано проведення його переговорів з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Сторони мають намір обговорити питання подальшого розвитку українсько-нідерландського співробітництва як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій. Окремо буде обговорено стан розслідування  катастрофи літака «Малайзійських авіаліній», що сталася 17 липня.

Нагадаю, що у відповідності до Меморандуму про взаєморозуміння між Міністрами закордонних справ України та Королівства Нідерланди щодо розслідування цієї катастрофи та Угоди між Національним бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та Радою з безпеки польотів Нідерландів, координацію розслідування було передано нідерландській стороні.

З липня ц.р. Міжнародна місія з репатріації жертв катастрофи проводила роботу в Україні, проте у зв'язку із погіршенням безпекової ситуації на місці катастрофи Місія на деякий час призупиняла свою роботу. Наразі експертна місія з репатріації тіл загиблих, очолювана Нідерландами, отримала доступ та продовжила свою роботу на місці катастрофи літака Малайзійських авіаліній.

Міжнародна місія з репатріації жертв катастрофи співпрацює з Урядовою комісією з розслідування причин авіакатастрофи літака Малайзійських авіакомпаній, місією ОБСЄ в Україні та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецьку.

Станом на 31 жовтня ц.р. встановлено особи 289 з 298, загиблих в авіакатастрофі.

***

10 листопада відбудеться робочий візит в Україну Міністра закордонних справ Королівства Данія Мартіна Лідегора. Заплановані його переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

Міністр закордонних справ Данії здійснить також регіональну поїдку до Одеси, де зустрінеться з керівництвом області та міста, відвідає будинок профспілок, виступить з відкритою лекцією в Одеському університеті та відвідає міжнародний пункт пропуску на кордоні з Молдовою – Кучурган.

Передбачається, що важливу увагу під час зустрічей та переговорів сторони приділятимуть питанню участі Данії у реалізації проектів енергоефективності в Україні,  внеску Данії у  гуманітарну відбудову східних регіонів Україні та взаємодїі у цьому зв’язку з Фінансовою корпорацією північних країн (NEFCO), яка працює в Україні.

Останні брифінги