Міністерство закордонних справ України

Київ 06:38

Стенограма брифінгу Речника МЗС України Є.Перебийноса

01 квітня 2015, 18:43

***

Розпочну з того,що 27 березня 2015 р. виповнився рік з моменту ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН переважною більшістю голосів держав-членів резолюції «Територіальна цілісність України» (68/262). «За» рішення проголосували 100 делегацій, «проти» – 11 (у т.ч. РФ); до співавторства долучилися майже 50 держав з усіх регіонів світу.

Резолюція стала реакцією цивілізованого світу на військову окупацію Росією Криму та влаштований РФ фарс у вигляді псевдореферендуму на півострові 16 березня 2014 р. Цією резолюцією світ підтвердив територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Усі держави було закликано відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності України, в тому числі від будь-яких спроб змінити кордони нашої країни за допомогою загрози силою або її застосування. Визнаючи безпідставність використання згаданого «референдуму» для анексії АРК Росією, ГА ООН закликала всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яких змін статусу Криму та Севастополя на його основі, а також утримуватися від будь-яких дій чи кроків, які можуть тлумачитися як таке визнання.

Ухвалена резолюція стала важливим політико-правовим документом, який підтвердив незмінність міжнародно визнаних кордонів України та сприяв запобіганню визнання міжнародною спільнотою незаконного референдуму та анексії АРК Росією. Попри свій рекомендаційний характер, рішення стало важливим політико-правовим дороговказом для держав-членів ООН.

Для власне ООН як окремого суб’єкта міжнародних відносин положення резолюції ГА «Територіально цілісність України» є нормами прямої дії, обов’язковими для виконання. Зокрема, завдяки цій резолюції, Крим продовжує позначатися як територія України у всіх документах ООН та на всіх картах, які використовуються в рамках Організації, включаючи засідання Ради Безпеки, Генасамблеї та Економічної і Соціальної Ради; візити представників ООН до АРК мають обов’язково здійснюватися у спосіб, що відповідає статусу Криму як частини України.

Про зобов’язуючий характер резолюції 68/262 для Секретаріату ООН, організацій, установ та агенцій її системи неодноразово публічно заявляв Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун. Важливим орієнтиром згадане рішення ГА є також і для інших міжнародних організацій, насамперед тих, які співпрацюють або тією чи іншою мірою пов’язані з найбільшою універсальною організацією.

Всеохоплюючий заклик резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності нашої держави, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою загрози силою або її застосування, залишається на сьогодні актуальним, на жаль, також у світлі триваючої підривної діяльності Росії та спонсорованих нею терористичних угрупувань «ДНР» і «ЛНР» на українському Донбасі.

Підтримка РФ у Генасамблеї ООН рік тому лише з боку 10 країн зі 193-х держав ООН досі залишається одним із найбільш показових символів глибокої міжнародної ізоляції Росії.

***

Попри свої заяви про начебто непричетність до підтримки  терористичних угруповань на Донбасі Росія та її регулярні збройні сили продовжують брати активну участь у бойових діях на території України, здійснювати повітряну розвідку, нарощувати військову присутність вздовж кордону з нашою державою.

Зокрема, продовжують застосовуватися артилерійські системи калібру більше 100 мм, а також реактивні системи залпового вогню, які повинні бути відведені від лінії розмежування на відстані, визначені Комплексом заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого. Обстріл бойовиками 27 березня з реактивних систем залпового вогню населеного пункту Новотошківське Луганської області був підтверджений ОБСЄ.

Кричущий приклад порушення Мінських домовленостей – брутальне блокування бойовиками міжнародного спостереження за дотриманням режиму припинення вогню та відведенням важкого озброєння. Так, 27 березня на блокпосту поблизу н.п. Широкине (район Маріуполя), бойовики зупинили патруль Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та, погрозами життю примусили повернути назад. Наступного дня бойовики на цьому ж блокпосту, погрожуючи зброєю, знову змусили спостерігачів ОБСЄ залишити район Широкине.

Розглядаємо як такий, що суперечить Мінським домовленостям, намір незаконних збройних формувань в Донецькій області провести спільно  з підрозділами російських ЗС у період з 25 березня по 4 квітня навчальні стрільби із застосуванням крупнокаліберних самохідних артилерійських установок, гаубиць, протитанкових гармат. Таке озброєння повинно бути відведено від лінії розмежування згідно з Мінськими домовленостями.

Повітряна розвідка безпілотними літальними апаратами російських ЗС продовжує вестися на різних напрямках, у тому числі вздовж межі Херсонської області з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, а також вздовж ділянки українсько-російського державного кордону у Луганській області. Продовжується й накопичення військової техніки та особового складу російських збройних сил у прикордонних з Україною районах Росії.

***

Незважаючи на неодноразові протести української сторони, Росія продовжує практику вторгнення в Україну «контрабандних конвоїв», грубо порушуючи при цьому міжнародне право та українські закони. Черговий такий «контрабандний конвой» було переміщено в Україну 26 березня. Українська сторона не надавала офіційної згоди на переміщення цього, як стверджують у Росії, «гуманітарного» вантажу з огляду на порушення законодавства нашої держави, усталеної міжнародної практики, а також умов і модальностей, раніше узгоджених між представниками України, Росії та Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Російською стороною було вкотре повністю проігноровано необхідність взаємодії з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Незаконно було ввезено на територію нашої держави вантажі негуманітарного характеру, а саме значні обсяги посівних, а також паливно-мастильних матеріалів.

Відсутність законних підстав унеможливила здійснення представниками прикордонних та митних органів України передбачене законодавством України обов'язкове оформлення вантажу у російських пунктах пропуску.

МЗС України здійснено черговий дипломатичний демарш з вимогою до російської сторони негайно припинити порушення суверенітету України під приводом доставки т.зв. «гуманітарної допомоги».

У зв’язку з отриманою 30 березня від російської сторони нотою щодо її наміру здійснити 2 квітня доставку чергового т.зв. «гуманітарного вантажу» до Донецької та Луганської областей України, МЗС України офіційно звернулося до Росії з вимогою утриматись від цього кроку. Російській стороні вкотре наполегливо рекомендовано направляти належним чином оформлені гуманітарні вантажі виключно через контрольовані компетентними органами України пункти пропуску в Луганській та Харківській областях.

***

Сьогодні в Криму припинив мовлення єдиний у світі кримськотатарський телеканал ATR. Попри протести кримських татарів, журналістів, громадських активістів як в Криму, так і в усьому світі, руками сумнозвісного Роскомнадзора йому було відмовлено в перереєстрації.  

З аналогічної причини повинні припинити діяльність в Криму дитячий телеканал «Лялє», радіостанція «Мейдан», друковані видання «Авдет», «Кирим» та інші, інформаційне агентство QHA.

Насправді всім зрозуміло, що справа тут зовсім не в якихось порушеннях і не в Роскомнадзорі. Цілком очевидно, що це було зроблено з відома і за наказом Кремля. Російська окупаційна влада таким чином повністю позбавила кримських татар – корінний народ Криму - права на вільне використання рідної мови, отримання і поширення достовірної інформації, можливості зберігати свою національну ідентичність, виховувати дітей у дусі національних традицій.

Ці дії є складовою цинічної і, судячи з усього, добре продуманої стратегії Росії, спрямованої на послідовне витіснення всього кримсько-татарського, як, власне, і всього українського, з культурного, інформаційного, політичного простору окупованого півострова.

Об’єктивна інформація і високі стандарти журналістики, які завжди були властивими каналу АТР, очевидно, дуже заважають Кремлю в реалізації його планів по повній зачистці Криму від будь-яких проявів вільнодумства і перетворенню цієї колись туристичної перлини на озброєну ядерними ракетами військову базу.

Безумовно, це є помстою російського режиму кримським татарам за їх принципове неприйняття незаконної окупації півострова Російською Федерацією та її намаганням встановити дикунські і відверто кримінальні порядки на території Криму.

Політика російської влади в Криму свідчить про її стрімке повернення до найгірших імперських практик ХІХ століття - переслідування за переконання, насильницької русифікації, знищення національних мов та культур.

Міністерство закордонних справ України рішуче засуджує дії російської окупаційної влади, які грубо суперечать взятим на себе Росією міжнародним зобов’язанням. Закликаємо уряди іноземних держав, міжнародні організації вжити невідкладних заходів впливу на Російську Федерацію з тим, щоб не допустити культурного геноциду корінного населення півострова, знищення етно-культурного різноманіття та історичної ідентичності Криму.

***

Хотів би під час сьогоднішнього брифінгу особливо привернути вашу увагу важливих позитивних процесів, які протягом останнього часу відбуваються в розвитку двосторонніх відносин між Україною та Німеччиною – нашим ключовим партнером в Європі. Протягом останніх місяців ці відносини характеризуються високою динамікою політичного діалогу, встановленням якісно нового рівня двостороннього співробітництва, насамперед в контексті залучення всебічної підтримки Німеччини для захисту суверенітету і територіальної цілісності України в умовах військової агресії РФ.

Як ви знаєте, у лютому цього року Україну відвідали Федеральний канцлер ФРН Ангела Меркель, яка разом з Президентом України Петром Порошенком і Президентом Франції Франсуа Олландом провела підготовчу зустріч до переговорів у форматі «Нормандської четвірки» у Мінську. Також Україну відвідали Федеральний президент ФРН Йоахім Гаук (він взяв участь у Марші гідності) та Президент Бундестагу Норберт Ламмерт.

15-16 березня Німеччину з візитом відвідав Президент України Петро Порошенко, 25-26 березня – Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман.

Голова Верховної Ради України, перебуваючи минулого тижня в Берліні, провів переговори з президентами Бундестагу та Бундесрату, Федеральним канцлером, Міністром закордонних справ, головами низки комітетів Бундестагу, членами Німецько-української міжпарламентської групи.

Ключовим елементом візиту стала участь Голови Верховної Ради України в урочистому засіданні Бундестагу, під час якого було ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Підтримка переконливою більшістю депутатів Бундестагу закону про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, як і опрацювання німецьким парламентом самого законопроекту за прискореною процедурою, засвідчили тверду підтримку Німеччиною євроінтеграційного курсу України. Процедура ратифікації Угоди про асоціацію німецьким парламентом буде завершена затвердженням відповідного закону Бундесратом (верхньою палатою парламенту) та підписанням закону Федеральним президентом ФРН.

Загалом, слід зазначити, що така динаміка двосторонніх взаємин сприяє закріпленню тенденції до поглиблення українсько-німецького політичного діалогу, розбудові двосторонніх відносин на основі партнерства та взаємодовіри.

І сьогодні, як ви знаєте, розпочинається дводенний робочий візит до німеччини Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка. Він проведе у Берліні цілу низку зустрічей, зокрема, з Федеральним канцлером Ангелою Меркель.

Важливо, що під час візиту мають біти визначені механізми імплементації двосторонніх домовленостей щодо надання Україні незв’язаного фінансового кредиту загальним розміром 500 млн. євро, включно з макроекономічною допомогою з боку Уряду ФРН на 200 млн. євро в рамках цього кредиту. Відповідні двосторонні документи планується підписати під час засідання українсько-німецької Групи високого рівня з питань економічного співробітництва. 

***

Також хочу привернути увагу до позитивних тенденцій, які намітилися в розвитку двосторонніх українсько-французьких відносин.

Протягом останнього часу відбулося чимало контактів міністрів закордонних справ двох країн у рамках переговорів «нормандської» четвірки та у ході багатосторонніх заходів. Однак, з огляду на існуючий потенціал для розвитку відносин між Україною та Францією, на сьогодні назріла необхідність у проведенні зустрічей, присвячених саме двосторонньому співробітництву.

Тому ближчим часом запланований робочий візит до Франції Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. Протягом найближчих місяців також мають відбутися візити на рівні глав держав та урядів. Візит  Павла Клімкіна до Парижа, з одного боку, слугуватиме необхідним підготовчим етапом до візитів найвищого рівня, з іншого – дасть змогу конкретизувати обопільне бажання сторін досягти реальних результатів у напрямі двосторонньої співпраці.

***

29 – 31 березня Україну відвідали делегації Конгресу США під керівництвом лідера більшості в Палаті представників Кевіна МакКарті та голови Комітету зі збройних сил Палати представників Вільяма Торнберрі.

Під час перебування американських законодавців у Києві було проведено низку зустрічей з керівництвом нашої держави, зокрема, з Президентом України Петром Порошенком та Прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком.

Конгресмени підтвердили рішучу двопартійну підтримку України у її боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. У ході зустрічей порушувалися питання продовження санкційного тиску на РФ, а також надання Україні американського озброєння оборонного характеру. Члени делегації Конгресу США висловили переконання, що питання України є одним з пріоритетних для Сполучених Штатів. Також були обговорені питання проведення реформ та боротьби з корупцією в нашій державі.

***

25-26 березня в Україні з офіційним візитом перебував Федеральний міністр з європейських, інтеграційних та закордонних справ Республіки Австрія Себастьян Курц. Він зустрівся з Президентом України Петром Порошенком, провів переговори з Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним, Київським міським головою Віталієм Кличком та Головою комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганною Гопко.

Під час зустрічі двох міністрів було обговорено ситуацію на Донбасі, стан реформ в Україні, перспективи ратифікації Австрією Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, участь австрійського бізнесу в інвестуванні в економіку України.

Австрійський міністр запевнив, що його країна готова продовжити програми гуманітарної допомоги для постраждалих та внутрішньо переміщених осіб з Донецької та Луганської областей. Зокрема, він повідомив про рішення Уряду Австрії додатково збільшити фінансування на гуманітарну допомогу Україні на 500 тис. євро.

***

26-27 березня відбувся робочий візит в Україну Заступника Голови Кабінету Міністрів, Міністра закордонних справ Туркменістану Рашида Мередова, в рамках якого відбулися його зустрічі з Президентом України Петром Порошенком, Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком та Міністром закордонних справ Павлом Клімкіним.

Значну увагу під час переговорів було приділено питанням активізації торговельно-економічного співробітництва, розширенню взаємовигідних зв’язків у будівельній, енергетичній та транспортній галузях. Перспективними також є галузі сільського господарства і залізничної інфраструктури.

З туркменською стороною досягнуто домовленості про обмін візитами урядових делегацій для обговорення спільних економічних та енергетичних проектів. Окремо було наголошено на готовності України до відновлення поставок туркменського газу, як альтернативного джерела енергоносіїв.

На порядку денному були також питання культурно-гуманітарного співробітництва, важлива роль у якому відводиться сфері освіти.

Сторони високо оцінили існуючий рівень політичного діалогу та висловилися за його подальший розвиток, приділивши значну увагу узгодженню графіку двосторонніх заходів, які мають відбутися ближчим часом, на високому та найвищому рівнях.

***

Щодо розгляду українського питання в рамках міжнародних організацій. 26 березня відбулося чергове засідання Постійної Ради ОБСЄ, під час якого було обговорено питання діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. У засіданні взяли участь Глава СММ ОБСЄ Ертугрул Апакан та Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України Хайді Тальявіні.

Делегації держав-учасниць в ході засідання відзначили критичну фазу виконання Мінських домовленостей, висловили занепокоєння триваючими військовими діями в районі Донецького аеропорту, Широкине на схід від Маріуполя, що є порушенням Мінських домовленостей, які встановлювали повне припинення вогню. Вони закликали СММ здійснювати всебічний та об’єктивний моніторинг за виконанням Мінських домовленостей, наголосили на відповідальності Росії у цьому контексті, ще раз закликавши її задіяти всі важелі впливу на сепаратистів для встановлення режиму припинення вогню.

Делегація України в ході засідання виступила з двох питань: «Триваюча агресія Росії проти України та порушення принципів і зобов’язань ОБСЄ» та «Зростання проявів насильницького радикалізму та агресивного націоналізму в Російській Федерації».

Росію було в черговий раз закликано неухильно дотримуватися Мінських домовленостей та своїх міжнародно-правових зобов'язань,  негайно звільнити Н.Савченко та всіх інших громадян України, які були викрадені з території України і незаконно утримуються в РФ.

Було привернуто увагу до того, що Н.Савченко поновила голодування на знак протесу проти незаконних дій РФ, а також наголошено, що Росія несе повну відповідальність за її життя і здоров'я. Було поновлено адресований Сербському головуванню заклик щодо використання всіх наявних інструментів для сприяння негайному звільненню Н.Савченко.

***

24 березня у Відні відбулося засідання Комітету з питань людського виміру, присвячене попередженню катувань та насильницькому зникненню, а також питанню скасування смертної кари. У своєму виступі делегація України привернула увагу до суттєвого погіршення ситуації в сфері прав людини в Криму у зв’язку з окупацією та анексією АР Крим та м.Севастополь Російською Федерацією. Було наведено низку конкретних випадків застосування на півострові катувань, а також жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження по відношенню до місцевого населення, зокрема представників кримських татар та україномовного населення. Делегація України закликала російську сторону забезпечити безперешкодний доступ до АРК представників усіх місій та інституцій ОБСЄ з метою отримання об’єктивної інформації про ситуацію у сфері прав людини. Крім того, було привернуто увагу до жорстокого, нелюдського поводження проросійських бойовиків по відношенню до місцевого населення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

***

25 березня за ініціативою головуючої в Раді Безпеки ООН Франції та за підтримки Малайзії, як країни, яка очолює робочу групу РБ ООН «Діти та збройні конфлікти», відбулися відкриті дебати РБ щодо захисту дітей у збройних конфліктах.

У заході взяв участь Генеральний секретар ООН Бан Кі-мун, спеціальний представник Генерального секретаря з питань дітей та збройних конфліктів Лейла Зеруггі, заступник виконавчого Директора ЮНІСЕФ Йока Брандт, радник з питань захисту дітей міжнародної організації «Save the children» (Центральноафриканська Республіка) та президент неурядової організації «Paix pour l’enfance» Д.Нзіта.

Низка країн у свої виступах згадали Україну (зокрема, Малайзія, Великобританія та ін.), привернувши увагу до страждань дітей у зв’язку із бойовими діями на сході України. Литовський Постпред заявила, що незаконні збройні формування в Україні вербують, тренують та залучають дітей до участі у бойових діях. При цьому дієвим механізмом впливу на тих, хто використовує дітей у збройних протистояннях, названо впровадження санкцій.

Представник делегації України, зокрема, привернув увагу до порушення РФ норм міжнародного права, у т.ч. положень Конвенції про права дитини, закликавши російську сторону припинити підривну діяльність на сході України, жертвами якої є велика кількість цивільного населення, у першу чергу жінок і дітей. ООН в цілому та Раду Безпеки було закликано дати адекватну оцінку діям Росії і вжити необхідних заходів у відповідь на протиправні дії країни-агресора на сході України та тимчасово окупованій території АРК. Йшлося про численні факти викрадень дітей за допомогою терористичних угруповань, що підтримуються РФ на сході України, у т.ч. з дитячих будинків і медичних закладів, їх незаконне вивезення за межі України.

***

25 березня Європейський Парламент ухвалив рішення про виділення нашій державі макрофінансової допомоги у розмірі 1,8 млрд. євро, підтримавши таким чином відповідну пропозицію Європейської Комісії.

Таке рішення підтверджує налаштованість сторони ЄС надавати всебічну підтримку Україні у проведенні структурних реформ, спрямованих на стабілізацію макроекономічного становища нашої держави, та закладає передумови для відновлення економічного зростання в Україні.

Розраховуємо, що Рада ЄС також невдовзі прийме позитивне рішення, чим завершить процес законодавчого ухвалення пропозиції ЄК.

 

Останні брифінги

МЗС в соціальних мережах

 

> Всі акаунти в соцмережах


 

 

 

10 facts on Russian military aggression against Ukraine

 

On Ukraine in English

 

Inform about your experience with Ukrainian consul

 

Let my people go

 

My Ukraine is project website

 

Top 5 Crimean news

 

Ukraine: Fight for Independence

 

Proof of Fakes