Міністерство закордонних справ України

3, Київ 15:11

Стенограма брифінгу Речника МЗС України Є.Перебийноса

07 квітня 2015, 16:58

***

Почну з ситуації на сході України і її оцінки СММ ОБСЄ. Місія продовжує здійснювати моніторинг виконання Мінських домовленостей. У рамках цього моніторингу СММ продовжує відзначати складну безпекову ситуацію навколо Донецького аеропорту та у районі н.п. Широкине.

В доповідях Місії ОБСЄ впродовж тижня неодноразово наводилися факти обстрілів позицій Збройних сил України, які здійснювалися зі східного напрямку, зокрема йшлося про обстріли Донецького аеропорту з використанням мінометів, кулеметів, АГС та легкої стрілецької зброї. Також відбувалася фіксація СММ 1 та 2 квітня фактів обстрілів н.п. Широкине та н.п. Сопине з використанням мінометів, гармат калібром 75 мм. та крупнокаліберних кулеметів.

Так, перебуваючи у підконтрольній ЗС України Авдіївці, 30 березня спостерігачі Місії зафіксували танкові постріли калібром 125 мм. з боку території окремих районів Донецької області (ОРДО). 31 березня СММ зафіксувала неодноразові постріли з використання гармат калібром 30-мм, а також артилерійські та кулеметні постріли поблизу блокпосту українських військових у н.п. Щастя та Путилино, що здійснювалися з північно-східного напрямку.

Спостерігачі СММ ОБСЄ у н.п. Бердянське зафіксували невідомий БПЛА, який здійснював політ у західному напрямку зі сторони території підконтрольній ОРДО.

У контексті моніторингу та верифікації відведення важких озброєнь, СММ відзначає певний прогрес у дотриманні сторонами зобов’язань щодо відведення важких озброєнь. Станом на 3 квітня спостерігачі Місії зафіксували присутність всіх озброєнь на 4 місцях відведення важких озброєнь ЗСУ.

В той же самий час, СММ відзначає відсутність повної та достовірної інформації стосовно місць розташування відведеного важкого озброєння окремих районів Донецької оласті та окремих районів Луганської області (ОРЛО), а також зазначає про факти заборони огляду згаданих місць.

Перебуваючи 31 березня на двох місцях розміщення важкого озброєння СММ ОБСЄ зафіксувала відсутність двох артилерійських установок калібром 122 мм. Також 3 квітня у районі н.п. Широкине на контрольованій бойовиками території спостерігачі зафіксували присутність 15 танків.

У контексті забезпечення свободи пересування, СММ відзначає факти перешкоджання з боку представників ОРДО та ОРЛО роботі Місії. Зокрема вимоги ОРДО щодо нав’язування «ескортів» з числа бойовиків і узгодження всіх маршрутів, а також блокування ОРДО та ОРЛО доступу до територій поблизу українсько-російського кордону є свідченням обмеження свободи пересування СММ з боку ОРДО та ОРЛО.

Зокрема, 2 квітня на контрольно-пропускному пункті, розташованому в н.п. Ізварине, який знаходиться на підконтрольній території ОРЛО, було зупинено патруль спостерігачів Місії, та поінформовано їх про необхідність мати спеціальний дозвіл для проїзду блокпосту від «Міністерства державної безпеки» ОРЛО.

3 квітня СММ ОБСЄ була змушена покинути н.п. Слов’яносербськ, що знаходиться на території підконтрольній ОРЛО, після того як невідома особа в камуфляжній формі погрожувала їм зброєю.

Крім того, продовжує фіксуватися активне ведення повітряної розвідки безпілотними літальними апаратами, облаштування інженерно-фортифікаційних укріплень тощо.

Продовжувалося накопичення військової техніки й особового складу російських Збройних сил поблизу кордону з Україною на території Ростовської області, а також проведення масштабних навчань, зокрема армійської авіації та внутрішніх військ на території Краснодарського краю і тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

Ці факти свідчать про продовження порушення ОРДО та ОРЛО Мінських домовленостей. МЗС закликає Російську Федерацію вжити всіх невідкладних заходів для забезпечення виконання ОРДО та ОРЛО зобов’язань з виконання пунктів 1, 2 та 3 Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей, якими встановлюється режим припинення вогню, регламентується відведення важких озброєнь та уповноважується СММ ОБСЄ здійснювати моніторинг та верифікацію згаданих домовленостей.

***

2 квітня з території Росії вкотре незаконно переміщено через державний кордон України вантажні автомобілі під приводом доставки того, що було заявлено російською стороною як «гуманітарний», а по суті контрабандний вантаж. Українська сторона не надала на це офіційної згоди з огляду на порушення законодавства нашої держави, усталеної міжнародної практики, а також умов і модальностей, раніше узгоджених між представниками України, Росії та Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Російською стороною вкотре повністю проігноровано необхідність взаємодії з Міжнародним комітетом Червоного Хреста у питаннях доставки гуманітарної допомоги з РФ. Перевезено без повідомлення значні обсяги вантажів небезпечного та негуманітарного характеру - гербіцидів та піноутворюючих матеріалів, відповідно.

Відсутність законних підстав унеможливила здійснення представниками прикордонних та митних органів України передбачене законодавством України обов'язкове оформлення «гуманітарного вантажу».

МЗС України здійснено дипломатичний демарш з вимогою до російської сторони припинити порушення суверенітету України під приводом доставки т.зв. «гуманітарної допомоги». Вкотре наполегливо рекомендовано російській стороні направляти належним чином оформленні гуманітарні вантажі через контрольовані компетентними органами України пункти пропуску.

***

1-2 квітня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк здійснив робочий візит до ФРН на чолі урядової делегації. Глава Уряду України провів переговори з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, зустрівся з керівниками провідних німецьких підприємств, а також виступив з промовою у фонді ім. Конрада Аденауера.

В рамках візиту у Берліні відбулося VIII засідання українсько-німецької Групи високого рівня з економічного співробітництва. Під час заходу співголови Групи, Віце-прем`єр-міністр України Геннадій Зубко і Державний секретар Федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини Матіас Махніг підписали Меморандум про спільні наміри між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про незв’язаний фінансовий кредит на загальну суму 500 млн. євро та Рамкову угоду між Урядом України та Кредитною установою для відбудови про надання індивідуальних кредитів в рамках зазначеного кредитного фінансування.

Цей візит сприяв зміцненню нової якості українсько-німецького політичного діалогу, що протягом останнього часу характеризується високим ступенем інтенсивності та взаємодовіри.

Переговори в Берліні засвідчили особливе значення українського питання у зовнішньополітичних пріоритетах Федерального уряду ФРН, підтвердили налаштованість Канцлера Ангели Меркель сприяти співробітництву з ЄС і МВФ щодо надання допомоги Україні, а також брати особисту участь у питанні врегулювання конфлікту на сході нашої держави.

Сторонами констатовано спільність поглядів на те, що врегулювання  ситуації на Донбасі має відбуватися на основі Мінських домовленостей. Досягнуто домовленостей щодо подальшого надання з боку ФРН та особисто А.Меркель всебічної підтримки процесу повної імплементації цих документів.

Узгоджено подальші кроки щодо завершення процесу ратифікації Німеччиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до Ризького саміту «Східного партнерства».

Німецький бізнес підтвердив високий інтерес до України, ринок якої розглядається перспективним для нових інвестиційних проектів.

Підтверджено ключову роль Групи високого рівня з економічного співробітництва у питанні двосторонньої співпраці в економічній сфері, визначено подальші напрями підтримки та обсяги допомоги з боку ФРН з метою відновлення фінансово-економічної стабільності в нашій державі.

З огляду на підписання міжурядових документів щодо фінансового кредитування України створено умови для започаткування процесу відновлення об’єктів інфраструктури у сферах транспорту, енергетики, енергоефективності, тепло- і водопостачання, водовідведення, а також відновлення та будівництва житла у східних регіонах України. Згідно  з підписаними документами індивідуальні позики будуть використовуватися для фінансування проектів у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій і Харківській областях, а також інших регіонах України, на території яких перебуває значна кількість вимушено переміщених осіб. Водночас, 200 мільйонів євро із зазначеного кредитного пакету будуть спрямовані на макроекономічну допомогу Україні.

Підтверджено зацікавленість Німеччини в участі у Міжнародній конференції з підтримки України, яка запланована на 28 квітня, а також бізнес-саміті для залучення інвестицій в аграрний та енергетичний сектори, сферу енергоефективності та інфраструктури, який має відбутися у липені цього року.

***

Завтра, 8 квітня відбудеться одноденний робочий візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Французької Республіки.

За останній час відбулося чимало контактів міністрів закордонних справ України та Франції у рамках переговорів «нормандської» четвірки та у ході багатосторонніх зустрічей. Однак, з огляду на існуючий потенціал для розвитку відносин між Україною та Францією, на сьогодні назріла необхідність у проведенні зустрічі, присвяченої саме двосторонньому співробітництву.

Програмою візиту передбачено зустріч українського міністра зі своїм французьким колегою Лораном Фабіусом, а також з Головою Комісії у закордонних справах Національних зборів Франції Елізабет Гігу (яка, до речі, двічі відвідувала Україну в минулому році).

Можу сказати, що одним з основних питань двостороннього блоку переговорів під час зустрічей стане підготовка візиту до Франції Президента України Петра Порошенка, який планується найближчим часом.

Іншим важливим елементом візиту стане участь Міністра Павла Клімкіна у відкритті «Українського тижня кіно». Цей захід є частиною масштабного проекту «Україна, вільна сцена» – першого фестивалю сучасного українського мистецтва у Парижі, який проходитиме упродовж квітня ц.р.

***

8-9 квітня в Києві з візитом перебуватиме член Сенату США Роберт Портман. Роберт Портман є одним із засновників Сенатського Українського Кокусу, який він очолює з сенатором Річардом Дурбіним.

Під час візиту планується проведення зустрічей сенатора з керівництвом нашої держави.

Ми високо цінуємо активну та послідовну підтримку України з боку Сенату Сполучених Штатів та особистий внесок Роберта Портмана у розбудову дружніх партнерських відносин між нашими країнами.

***

Хотів би також привернути вашу увагу до того, що 1 та 2 квітня відбулися пленарні засідання Нижньої палати Парламенту Нідерландів щодо ратифікації угод про асоціацію між ЄС та Україною, Грузією та Молдовою.

На пленарному засіданні виступили спікери партій у закордонних справах, а також Міністр закордонних справ Нідерландів Б.Кундерс. Дискусія пройшла загалом у позитивній атмосфері.

Голосування щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС заплановане на сьогодні.

***

3 квітня у Бішкеку відбулося засідання Ради Міністрів закордонних справ СНД. Україну на цьому заході представляв Посол з особливих доручень МЗС України Микола Дорошенко.

Як відомо, Україна не координує свою зовнішньополітичну діяльність в рамках СНД, незалежно виступає на міжнародній арені та, не заперечуючи консенсус, завжди утримувалася від приєднання до документов, які приймаються в рамках цих засідань.

Проте цього разу, за наполяганням України, Заяву до 40-річчя Заключного акта НБСЄ від імені міністрів держав-учасниць СНД було вилучено з порядку денного засідання Ради міністрів закордонних справ СНД. Це було обумовлено невідповідністю Заяви сучасним реаліям у сфері регіональної і загальноєвропейської безпеки, які склалися внаслідок грубого порушення Російською Федерацією основоположних принципів і зобов'язань у рамках ОБСЄ.

Свого часу сторони Заключного акта НБСЄ від 1975 р., у тому числі й Росія, зобов'язалися поважати суверенітет і територіальну цілісність один одного, утримуватися від будь-яких посягань на існуючі кордони і сумлінно виконувати свої зобов'язання відповідно до міжнародного права.

Проте окупацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, підтримкою незаконних збройних формувань на сході України Російська Федерація порушила ключові принципи Гельсінського Декалогу.

Підтвердженням цьому є висновки держав-учасниць ОБСЄ, зафіксовані у Бакинській декларації Парламентської асамблеї ОБСЄ 28 червня - 2 липня 2014 року.

В результаті згадану заяву було ухвалено окремими країнами поза форматом СНД.

***

Щодо заходів, які протягом останніх днів відбувалися в рамках міжнародних організацій. Як ви знаєте, 2 квітня було схвалено резолюцію ГА ООН «Співробітництво між Організацією Об’єднаних Націй та Організацією за Демократію та Економічний Розвиток – ГУАМ». Документ було прийнято консенсусом під час 84-го  пленарного засідання у рамках 69-ї сесії ГА ООН після офіційного представлення його делегацією України. Головними співавторами резолюції виступили держави-члени ГУАМ – Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна. До списку співавторів приєдналися також Польща і Латвія.

Делегація України в ООН як країни, що головує в ГУАМ у 2015 році, провела три раунди неформальних консультацій з метою опрацювання тексту проекту, який був остаточно погоджений з усіма зацікавленими делегаціями, що уможливило досягнення консенсусу.

***

Як вам відомо, 16-17 березня у Женеві Комітет ООН з прав людини розглянув сьому періодичну доповідь Російської Федерації про виконання нею положень Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Комітет складається з 18 незалежних експертів, які обираються терміном на чотири роки з найбільш досвідчених і визнаних у світі фахівців у галузі прав людини.

У ході розгляду експерти висловили цілу низку серйозних зауважень та глибоку стурбованість щодо фактів грубих порушень Росією громадянських та політичних прав своїх громадян. За підсумками цього розгляду 31 березня Комітетом були схвалені заключні висновки на 12 сторінках. Практично всі вони мають критичний характер і стосуються, зокрема, таких порушень статей Міжнародного пакту, як:

- ненадання жертвам порушень прав людини доступу до ефективного правосуддя;

- нерозслідування численних порушень прав людини під час антитерористичних операцій на Північному Кавказі;

- нехтування правами людини під час здійснення антитерористичних операцій;

- практика колективного переслідування родичів звинувачуваних у тероризмі осіб та тих, хто підозрюється у їхній підтримці;

- прояви ісламофобії та антисемітизму, інших актів расизму та ксенофобії, включаючи напади «козацьких патрулів» на осіб неслов‘янського походження, поширення і функціонування екстремістських груп – ультранаціоналістів, расистів, неонацистів;

- використання дискримінаційних висловлювань щодо національних, етнічних, релігійних чи інших меншин, ксенофобної та расистської риторики в політичному дискурсі, зокрема, під час виборчих кампаній та в засобах масової інформації;

- дискримінація за ознаками статі та на грунті сексуальної орієнтації;

- домашнє насильство;

- застосування тортур та жорстокого поводження, в тому числі стосовно наркотично залежних;

- переслідування, погроз вбивством, залякувань, фізичного насильства та вбивств адвокатів, журналістів, правозахисників та опозиційних політиків, зокрема тих, хто працює на Північному Кавказі, у зв'язку з їх професійною діяльністю;

- низка прийнятих в РФ законів, які істотно обмежують свободу слова та висловлювань, мирних зібрань та асоціацій.

Комітет у цьому зв‘язку рекомендвав Росії:

- вжити ефективних заходів для розслідування всіх заяв про серйозні порушення прав людини, зокрема викрадень, насильницьких зникнень, довільних затримань та жорстокого поводження, в тому числі вчинених силами "Кримської самооборони", і притягнути винних до відповідальності та забезпечити постраждалим або їх родичам ефективні засоби правового захисту, включаючи належну компенсацію;

- забезпечити на практиці здійснення свободи поглядів та інформації для всіх жителів Криму, в тому числі свободу користування Інтернетом, відповідно до зобов'язань держави-учасниці відповідно до Пакту;

- забезпечити відповідні і прозорі процедури для жителів Криму щодо прийняття рішення стосовно їх громадянства; розглянути можливість надання жителям зберегти їх українське громадянство, навіть якщо вони зацікавлені у громадянстві Російської Федерації;

- забезпечити, щоб жителі Криму, які зберегли своє українське громадянство, не піддавалися дискримінації в будь-якій сфері суспільного життя і мали повний доступ до державних послуг на рівних умовах;

- поважати і забезпечувати права меншин і корінних народів, зокрема, не допускати дискримінації та переслідувань кримських татар, а також переглянути юридичне обгрунтування кримінальних справ, вже порушених проти деяких лідерів кримських татар та громадських активістів;

- поважати і забезпечувати свободу релігії та переконань на території Криму і утримуватися від будь-яких дій, які можуть поставити це під загрозу, згідно із зобов'язаннями держави-учасниці відповідно до Пакту.»

Очікуємо, що Російська Федерація візьме до уваги висловлену Комітетом з прав людини критику і почне ставитись до питання забезпечення прав людини так, як це відбувається в цивілізованому світі.

***

Нещодавно в окремих засобах масової інформації з’явилися повідомлення, в яких, з посиланням на звіт Управління ООН з координації гуманітарних питань, йдеться про можливе скорочення гуманітарної допомоги ООН мешканцям Донбасу, у т.ч. на непідконтрольних Уряду територіях, через недостатнє фінансування Плану гуманітарного реагування ООН для України (ПГР) на 2015 рік.

У зв’язку з цим, хотів би зазначити наступне. За даними ООН, станом на кінець березня ц.р., країни-донори виділили/оголосили про виділення коштів на суму понад 50 млн. дол. США або 16% від загальних потреб ПГР ООН для України, бюджет якого складає 316 млн. дол. США.

Аналіз показників мобілізації донорських ресурсів для виконання гуманітарних планів ООН в інших країнах дозволяє зробити висновок, що ситуація з фінансуванням ПГР ООН для України є не гіршою, ніж у випадках з іншими країнами. Зокрема, за згаданий період для переважної більшості країн, в яких ООН проводить гуманітарні операції, відсоток мобілізованих ресурсів менший за аналогічний показник для України (Сирія – 10%, Ємен – 10% потреб тощо). 

За даними ООН, з 18,9 млрд. дол. США, потрібних для проведення гуманітарних операцій ООН у світі, у першому кварталі ц.р. було мобілізовано лише 1,71 млрд. дол. США або 9% від необхідної суми (тобто дефіцит складає понад 17 млрд. дол. США). Згадану ситуацію можна пояснити початком року, а також істотним зростанням гуманітарних потреб у світі, що подеколи призводить до розпорошення та конкуренції за донорські ресурси.

Враховуючи це, наразі передчасно та недоречно говорити про недофінансування Плану гуманітарного реагування ООН для України або наявність ефекту «донорської втоми». У цьому контексті показово, що План попереднього реагування ООН в Україні на 2014 р. з бюджетом 33,2 млн. дол. США був профінансований на 87%.

Зі свого боку, МЗС вживає заходи, спрямовані на залучення донорських ресурсів для потреб реалізації Плану гуманітарного реагування ООН для України. Зокрема, проведений 21-24 березня ц.р. візит в Україну Адміністратора Програми розвитку ООН, Заступника Генерального секретаря ООН Х.Кларк, одним з основних тем якого була гуманітарна допомога для України, має надати додатковий імпульс справі мобілізації донорських коштів. 

***

Хотів би відреагувати на окремі публікації в українських ЗМІ, в яких порушується проблеми, що виникають при оформленні в консульських установах ЄС віз громадянам України.

 У цьому контексті варто нагадати, що порядок оформлення громадянам України шенгенських віз регулюється Угодою між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, яка набрала чинності 1 січня 2008 р., а також положеннями Візового кодексу ЄС.

1 липня 2013 р. набрала чинності Угода між Україною та ЄС про внесення змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз, підписана 23 липня 2012 р. Положеннями Угоди, зокрема, встановлено, що на додаток до 14-ти категорій, передбачених чинною Угодою, пільгами та перевагами щодо спрощення оформлення віз зможуть скористатися додатково ще 9 категорій громадян України, або сотні тисяч українців.

29 квітня 2014 р. Європейською комісією було затверджено уніфікований перелік документів, що мають подаватися громадянами України до консульських установ держав-членів ЄС на території України при оформленні шенгенської візи, який складається з чотирьох документів, що підтверджують:

1) мету поїздки;

2) джерело доходів в Україні (довідка з місця роботи);

3) наявність коштів для здійснення поїздки (довідка з банку);

4) наявність житла на час перебування в країнах Шенгенської зони.

Суттєвим результатом застосування «посиленої» Угоди про спрощення оформлення віз стало відчутне збільшення у 2014 р. питомої ваги багаторазових віз строком дії від 1 до 5 років. Кожна третя шенгенська віза у 2013-2014 рр. була видана громадянам України безоплатно.

У 2014 р. питома вага виданих країнами-членами ЄС багаторазових віз терміном дії від 1 до 5 років зросла до 52,4% від загальної кількості виданих віз (39% у 2013 р.), при чому окремі країни-члени ЄС кардинально переглянули свою політику щодо видачі віз такого типу. Лідером відповідних змін стала Греція,що у 2014 р. на 24,9% збільшила кількість виданих віз терміном понад рік, на 20% – Нідерланди і Литва, 14% - Угорщина, 13,2%- Іспанія, 12% - Латвія та Італія, на 9,6% Польща, на 6,6% Німеччина.

МЗС відзначає прогрес в імплементації положень Угоди про спрощення оформлення віз переважною більшістю дипломатичних установ країн ЄС в Україні протягом 2014 р. – першого кварталу 2015 р.

Випадки неналежного виконанням положень Угоди окремими консульським установами країн ЄС фіксувалися, але вони вже не носили системного характеру, підтвердженням чого є істотне зменшення кількості скарг громадян на порушення положень Угоди, які надходять до МЗС (лише одне звернення у І кварталі 2015 р.)

При цьому ми свідомі, що проблеми, пов’язані з необхідністю отримання шенгенських віз, можуть повністю зникнути лише після запровадження Європейським Союзом для наших громадян безвізового режиму короткострокових поїздок.

Якнайшвидше завершення виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України визначене як одне з пріоритетних завдань у діяльності Уряду України.

До цього моменту МЗС України продовжуватиме реагувати на всі факти порушень прав громадян України, а також штучних ускладнень при оформленні шенгенських віз, одночасно доводячи відповідну інформацію до відома Європейської комісії.».

***

Щодо справи Надії Савченко. Надія продовжує утримуватися під вартою в лікарні СІЗО № 1 м.Москва та продовжує відновлене 16 березня голодування на знак протесту проти її незаконного утримання в РФ. Водночас, вона розпочала прийом підтримуючих сумішей та їжі в незначних кількостях, необхідних для підтримання життя. Стан її здоров’я оцінюється лікарями СІЗО як задовільний.

Російська сторона, на жаль, продовжує ігнорувати численні звернення української сторони, заклики світової спільноти щодо необхідності безумовного звільнення Надії Савченко, не враховуючи надані захистом докази непричетності громадянки України до злочинів, що їй інкримінуються.

Ще раз наголошуємо, що Надія Савченко, яка була викрадена російськими спецслужбами на території України, утримується в Росії незаконно. Вся відповідальність за її життя і здоров’я лежить на російській стороні. Ми вимагаємо негайного звільнення нашої громадянки і закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, щоб змусити її відмовитися від практики взяття в заручники громадян України та їх утримання на території цієї країни як політичних в’язнів.

У зв’язку цим хотів би зазначити, що, незважаючи на неодноразові звернення про допуск консульських посадових осіб України до ув’язнених українських громадян, російська сторона нехтує взятими на себе зобов’язаннями та не надає дозволу на відвідання консульськими посадовими особами України арештованих громадян України Миколи Карпюка (затриманий 21.03.2014), Станіслава Клиха (затриманий 11.08.2014), Валентина Вигівського (затриманий 18.09.2014) та Юрія Солошенка (затриманий 05.08.2014).

Також російська сторона не надає дозволу на допуск консульських посадових осіб України до затриманих у травні 2014 в АР Крим Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Геннадія Афанасьєва. Ненадання дозволу мотивуються тим, що відповідно до російського законодавства вони вважаються громадянами РФ.

Перешкоджання російською стороною здійсненню консульськими посадовими особами України контактів із взятими під варту громадянами України викликає справедливе обурення на тлі заяв О.Сенцова та С.Литвинова, інших утримуваних на території РФ громадян України про застосування до них в ході слідства фізичного насилля та тортур.

***

У зв’язку з ескалацією збройного протистояння в Ємені та можливістю проведення «антихуситською» коаліцією наземної операції в цій країні, МЗС здійснюються заходи щодо організації евакуації із зони бойових дій громадян України, які перебувають на території Ємену.

Посольство України в Королівстві Саудівська Аравія, до зони відповідальності якого належить Ємен, опрацьовує можливість вивезення наших громадян з Ємену евакуаційним транспортом інших держав або, у разі подальшого погіршення безпекової ситуації в країні, залучення можливостей Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Водночас, у зв’язку з проведенням Російською Федерацією евакуаційних заходів щодо власних громадян та громадян низки іноземних країн, значна кількість українських громадян, які перебувають в Ємені, вирішила скористатися цією можливістю для виїзду з території країни.

Станом на сьогодні літаками Міністерства оборони РФ за маршрутом Сана – Москва було евакуйовано 51 громадянина України.

Частина наших громадян (25 осіб) вирішила власними силами повернутися в Україну комерційними авіарейсами з міжнародних аеропортів РФ, 2 українців висловили бажання залишитися в Москві у своїх рідних. Решту громадян відправлено до України залізничним транспортом за сприяння МЗС.

У контексті евакуаційних заходів Посольство України в Російській Федерації надає всебічного сприяння нашим співвітчизникам, включаючи їх зустріч, належне документування, тимчасове розміщення в Москві та подальшу відправку до місць проживання в Україні.

***

За інформацією Консульства України в Новосибірську, сьогодні очікується прибуття у порт Корсаков (о.Сахалін) суден «Андромеда» та «Справедливый», на борту яких знаходяться врятовані та тіла загиблих членів екіпажу траулера «Дальний Восток», затонулого 2 квітня в Охотському морі.

Після завершення необхідних слідчих дій компетентних органів РФ рідні будуть допущені для упізнання загиблих.

За інформацією компетентних органів РФ, член екіпажу затонулого траулера – громадянин України  Юрій Горобець серед врятованих не значиться. Про зазначене, а також планований порядок упізнання тіл загиблих КУ в Новосибірську поінформувало  рідних  Ю.Горобця, які, за інформацією консульської установи, планують прибути за місцем проведення процедури упізнання тіл загиблих.

 

 

Останні брифінги