Міністерство закордонних справ України

6, Київ 23:47

Стенограма брифінгу Речниці МЗС України Мар’яни Беци

26 січня, 17:02

Брифінг МЗС України

26 січня 2017 року

 

Доброго дня, шановні друзі! Рада вас вітати в МЗС.

Перш за все хотіла б зазначити, що ми продовжуємо реформування дипломатичної служби МЗС України, реформування прес-служби з метою більш ефективного інформаційного представлення інтересів нашої держави за кордоном, донесенню до світу об’єктивної інформації про ситуацію в окупованому Росією Криму та російську агресію на Донбасі, інформуванню про реформи у нашій державі, а також про всі важливі події у зовнішньополітичному житті України.

Одна з ключових реформ - брифінги будуть проводитись  як українською, так і англійською мовами для розширення міднародної аудиторії. Це пілотний проект МЗС, який, я сподіваюсь, буде успішним.

Для нас важливо побудова партнерських відносин з Вами і тому ми вдосконалюємо механізм співпраці Міністерства із мас-медіа і найближчим часом запропонуємо Вам ознайомитися із новим алгоритмом роботи.

 

Зараз коротко про головне.

Активно розпочався новий політичний сезон (відбулися низка важливих візитів в Україну, а також українська делегація на чолі з Главою держави взяла участь в Міжнародному економічному форумі в Давосі).

 

23-24 січня ц.р. Міністр закордонних справ України супроводжував Президента України в ході його офіційних візитів до Естонської Республіки та Фінляндської Республіки.

Надзвичайно насичений подями і цей тиждень.

 

Почнемо з сесії ПАРЄ (23-27.01.17).

Було ухвалено надзвичайно важливі дві резолюції для України. Це безумовно успіх української парламентської дипломатії.

 

Щодо резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи«Функціонування демократичних інститутів в Україні».

У контексті результатів розгляду та ухвалення Резолюції ПАРЄ «Функціонування демократичних інститутів в Україні» відзначаємо незмінну підтримку Асамблеєю нашої держави та позитивну оцінку нею процесу реалізації в Україні амбітної програми реформ.

Принциповим є положення Резолюції, що ці реформи проводяться в складних умовах з огляду на російську агресію на сході України та незаконну анексію Криму.

При цьому Асамблея позитивно відзначає прогрес у проведенні демократичних реформ, зокрема: прийняття в остаточному читанні конституційних поправок у частині судової влади та судової системи, що усувають значні перешкоди на шляху реформування судового апарату та відповідають стандартам і правилам Ради Європи; ухвалення нового закону про Верховний Суд; скасування загальної наглядової функції, раніше здійснюваної Генеральним прокурором, що свідчить про виконання Україною одного із своїх зобов'язань, взятих при вступі до Ради Європи; а також впровадження електронної системи декларування.

Асамблея також надає високу оцінку тісній співпраці України з Радою Європи, зокрема, з Венеціанською комісією та Конгресом місцевих і регіональних влад, щодо підготовки проекту у частині децентралізації на основі Європейської хартії місцевого самоврядування та інших відповідних стандартів Ради Європи.

Серед кроків для забезпечення політичної стабільності та зміцнення демократії в країні, Асамблея підкреслює необхідність продовження та посилення боротьби з корупцією, реформування виборчої системи, завершення процесу підготовки до ратифікації Верховною Радою Стамбульської конвенції.

У цьому контексті важливим для України є заклик Асамблеї до всіх органів Ради Європи і надалі надавати нашій державі необхідну експертну допомогу, спрямовану на зміцнення демократичних інститутів, продовжувати моніторинг ситуації в та навколо України, і вжити всіх можливих заходів, щоб змусити Російську Федерацію дотримуватись своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права та міжнародних зобов'язань з метою забезпечення дотримання прав людини в незаконно окупованому Криму та звільнення всіх українських політв'язнів і незаконно затриманих осіб.

Важливо, що антиукраїнські поправки були відхилені Асамблеєю, а переважна кількість поправок до проекту, внесених українською делегацією для максимально об’єктивного висвітлення подій в Україні, були із розумінням сприйняті та підтримані ПАРЄ.

 

Щодо засудження в ПАРЄ та ОБСЄ порушень у галузі свободи ЗМІ на незаконно окупованих Росією територіях України.

Триваюче погіршення ситуації у сфері свободи ЗМІ та безпеки журналістів на незаконно окупованій Російською Федерацією частині території України викликає серйозне занепокоєння в Україні та усьому цивілізованому світі.

Останніми підтвердженнями високого рівня стурбованості ситуацією, що виникла внаслідок збройної агресії Росії проти України, стали Резолюція Парламентської Асамблеєї Ради Європи 2141 (2017) «Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі», ухвалена 24 січня 2017 року, та заява Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович, оприлюднена того ж дня.

Зокрема, наголошуючи у своєму документі на погіршенні ситуації із свободою преси в Європі, ПАРЄ окрему увагу звертає на кричущі порушення прав людини і основних свобод на окупованих територіях України – як в Криму, так і в окремих районах Донецької і Луганської областей, де, зокрема, триває пригнічення свободи ЗМІ, а журналісти залишаються серед найбільш вразливих об’єктів для репресій з боку російської окупаційної влади.

У Міністерстві закордонних справ України повністю підтримують вимогу Парламентської Асамблеї РЄ до російської влади негайно звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова та журналіста Романа Сущенка, а також припинити на окупованому Кримському півострові кримінальне переслідування журналістів Ганни Андрієвської, Наталі Кокоріної та Миколи Семени за надуманими звинуваченнями у «сепаратизмі». Серед наведених у Резолюції ПАРЄ фактів погіршення ситуації у сфері свободи, спричинених діями держави-окупанта, зазначеного, зокрема, закриття телеканалу АТР та інших кримськотатарських ЗМІ.

Цього ж дня у своїй заяві Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович також засудила репресивну практику окупаційного режиму в Криму та на Донбасі. Зокрема, нею піддано критиці обмеження доступу до інформації, плюралізму думок та погіршення ситуації з безпекою журналістів. Цілком поділяємо висловлену Дунею Міятович думку стосовно справи Миколи Семени про неприпустимість переслідування журналіста за вираження власних думок та необхідність зняття з нього усіх обвинувачень.

Вимагаємо від Російської Федерації як держави-окупанти негайно припинити порушення прав людини та основних свобод, у тому числі у галузі свободи ЗМІ, на окупованих нею територіях України.

Міністерство закордонних справ України також закликає міжнародні організації продовжувати уважно відстежувати проблематику прав людини та основних свобод на незаконно окупованих Російською Федерацією територіях України під постійним контролем та домагатися безперешкодного доступу туди для здійснення постійного міжнародного моніторингу ситуації у цій галузі.

 

Порушення Мінських домовленостей.

Ситуація на сході України залишається напруженою.

Росія як підписант Мінських угод та контрольовані нею незаконні збройні формування (НЗФ), які діють в окремих районах Донецької та Луганської областей України, станом на 26 січня 2017 року не виконали жодного пункту Мінських домовленостей.

Сьогодні, 26 січня, російсько-окупаційні війська черговий раз грубо порушили Мінські домовленості. Близько другої години ночі противник застосував реактивні системи залпового вогню БМ-21 “Град” у районі населеного пункту Новозванівка. 

Незаконні збройні формування за підтримки Російської Федерації продовжують систематично піддавати обстрілам позиції Збройних сил України та населені пункти. Так, за минулу добу зафіксовано 48 обстрілів.

Російські кадрові військові безпосередньо здійснюють керівництво навчаннями бандформувань.

Російська сторона продовжує переправляти через тимчасово неконтрольовані Урядом України ділянки державного кордону України в Донецькій та Луганській областях найманців, озброєння, військову техніку, боєприпаси та паливно-мастильні матеріали.

Такі дії суперечать заявленій Росією готовності до мирного врегулювання, свідчать про небажання виконувати свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами, загрожують зривом процесу мирного врегулювання на Донбасі.

Закликаємо міжнародне співтовариство посилити вплив на Російську Федерацію з метою забезпечення неухильного дотримання режиму всеосяжного припинення вогню та безумовного виконання Мінських документів у повному обсязі.

Україна, зі свого боку, залишається повністю відданою безумовному виконанню Мінських угод.

Вкотре наголошуємо, що мирне врегулювання згідно з Мінськими угодами можливе лише за умови виконання всіх без виключення положень безпекового блоку Комплексу заходів.

 

Подання позову України проти РФ до Міжнародного Суду ООН.

16 січня ц.р. відбулася історична подія. Вперше Україна подала позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН – найбільш авторитетної судової інстанції.

Це - серйозний успіх української дипломатіі. Важлива складова у відстоюванні інтересів України в міжнародно-праовій площині.

Україна подала позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за вчинення актів тероризму і дискримінації протягом її незаконної агресії проти України. Позов подано в рамках Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму шляхом надання зброї та інших видів допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку актів тероризму на території України. До найбільш трагічних терористичних атак російських маріонеток слід віднести збиття літака малайзійських авіаліній рейсу MH17, обстріли жилих районів Маріуполя та Краматорська, знищення цивільного пасажирського автобуса неподалік від Волновахи і смертоносний вибух під час мирного зібрання в Харкові.

Крім того, Україна стверджує, що Російська Федерація порушує Конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, беручи участь в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців і кримських татар. Починаючи з незаконного “референдуму”, проведеного в атмосфері залякування, російська окупаційна влада здійснює політику культурного знищення цих громад. Така дискримінаційна політика була засуджена Генеральною Асамблеєю ООН, і проявилася у забороні діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, хвилі зникнень, вбивств, самовільних обшуків, затримань, спроб припинити мовлення ЗМІ, а також у обмеженні на викладання української і кримськотатарської мови.

Ми намагалися врегулювати існуючі спори шляхом переговорів протягом більше двох років, але Росія не бажає припинити свої порушення міжнародного права. Тому ми подали позов до Міжнародного суду ООН з метою притягнення Російської Федерації до відповідальності за ці порушення і відновлення прав українського народу, гарантованих цими міжнародними договорами, учасником яких є Російська Федерація.

Україна також звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням запровадити тимчасові заходи, спрямовані на запобігання продовженню порушень прав людини з боку Російської Федерації протягом розгляду справи Судом по суті. 

Наприкінці лютого – на початку березня цього року відбудуться усні слухання в Міжнародному Суді ООН у справі Україна проти Російської Федерації щодо застосування тимчасових заходів. Суд розглядає питання тимчасових заходів у пріоритетному порядку і зазвичай приймає рішення про їх застосування або незастосування протягом 1-2 місяців з часу проведення засідання.

 

Головування України в Раді Безпеки ООН.

З 1 лютого ц.р. розпочинається головування України в Раді Безпеки ООН. Головування, яке здійснюється в алфавітному порядку на місячній основі, покладає особливу відповідальність на головуючу державу за належну організацію поточної роботи Ради Безпеки.

Ключовим завданням нашого головування, як і всього членства в РБ, залишається рішуче відстоювання Цілей і Принципів ООН, внесок у подолання глобальних і регіональних безпекових викликів сьогодення, зміцнення довіри до нашої країни як відданого прихильника Статуту ООН, основоположних принципів міжнародного права, як вагомого контрибутора міжнародного миру і безпеки. Протидія російській агресії, безумовно, і надалі становитиме невід’ємну складову цих зусиль.

В ході головування наша делегація керуватиметься пріоритетами України в Раді Безпеки ООН, які були підготовлені напередодні членства в РБ і залишаються чинними на період нашої роботи в цьому органі.

2 ключові теми, заплановані українською стороною на цей період:

13 лютого ц.р. відбудеться захід щодо захисту об‘єктів критичної інфраструктури. Фактично, це є одним із сегментів гібридних войн. Звичайно, ця тема дуже актуальна в першу чергу для України, але не менш актуальна і для багатьох інших країн.

Друга тема, яку ми запропонували для розгляду на 21 лютого – це врегулювання конфліктів в Європі. Як не дивно, але це питання в цілому не розглядалось в рамках Ради Безпеки років 20. Востаннє, коли це було приблизно в такому ж форматі, це відбувалось під час війн на Балканах.

Звичайно, найбільше в цих дебатах нас цікавить, як працюють чи не працюють механізми врегулювання конфліктів в Європі. Для нас це важливо в контексті ситуації на Донбасі. Саме в контексті того, що це є європейський конфлікт, який загрожує не лише Європі, а й усьому світу.

Наразі делегація України в Раді Безпеки здійснює активну роботу з субстантивного наповнення програми роботи РБ у лютому та підготовки розкладу засідань на місяць. Такий розклад складається, як правило, із (а) заходів регулярного характеру (ті, які заплановані попередніми рішеннями РБ чи передбачені звітним циклом Генерального секретаря ООН або інших органів), (б) заходів, які ініціюються іншими членами РБ або скликаються у відповідь на важливі події у світі у безпековій сфері, а також (в) заходів, які ініціюються головуванням, виходячи з пріоритетів відповідної делегації. В цілому вже зараз можна говорити про те, що на лютий вимальовується досить насичена програма роботи.

МЗС Україніи та делегація України в РБ ООН запланувала на цей період низку заходів медійного характеру з висвітлення головування України в лютому, в т.ч. неформальний брифінг та розширену прес-конференцію для представників світових ЗМІ, зустріч з представниками держав-членів ООН, брифінг для НУО, акредитованих при ООН, ексклюзивніінтерв’ю, а також інформаційну кампанію в соціальних мережах.

 

Політичні в’язні.

Питання звільнення українських бранців Кремля, які незаконно утримуються в РФ та окупованому Криму – один з головних пріоритетів МЗС.

На сьогоднішній день на території РФ продовжують незаконно утримуватись 17 громадян України: Роман Сущенко, Євген Панов, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Олексій Чирній, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Валентин Вигівський, Олександр Костенко, Сергій Литвинов, Руслан Зейтуллаєв, Нурі Прімов, Рустем Ваітов, Ферат Сайфуллаєв, Віктор Шур, Андрій Коломієць, Андрій Захтей.

Протягом 2016 року були звільнені 4 громадянина України – Н.Савченко, Ю.Солошенко, Г.Афанасьєв, Х.Джемілов

Робота МЗС України щодо забезпечення належного захисту прав та законних інтересів, звільнення та повернення українців на Батьківщину включає в себе заходи на дво- та багатосторонньому рівнях, координацію зусиль центральних органів влади України, заходи з посилення інформаційної кампанії.

В рамках супроводу справ політв’язнів МЗС України вживаються такі заходи:

- російській стороні направлено сотні звернень та понад 200 дипломатичних нот з вимогою про звільнення та забезпечення прав та інтересів незаконно утримуваних в Росії громадян України;

-     понад 150 разів консульські посадові особи відвідали наших співвітчизників - політв’язнів у місцях утримання або відбування покарання, під час таких зустрічей ув’язненим передавались адресовані їм листи підтримки, звернення, та придбані за особисті кошти дипломатів продукти, предмети гігієни та першої необхідності;

-     питання звільнення українців постійно перебуває на порядку денному переговорів з РФ на всіх рівнях, у тому числі під час переговорів у мінському форматі;

-    на регулярній основі проводяться зустрічі в МЗС Російської Федерації, Слідчому комітеті РФ з питань звільнення незаконно утримуваних громадян України;

-  консульські посадові особи України беруть участь в усіх відкритих судових засіданнях;

-  вживаються заходи з метою забезпечення українців у разі необхідності  медичною допомогою;

-  надається необхідне сприяння адвокатам ув’язнених українців, в т.ч. щодо підготовки та передачі до російських органів доказів їхньої невинуватості;

-   підтримується постійний зв’язок із рідними ув’язнених українців, а також їх захисниками;

-   за ініціативою Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна організовано роботу громадської платформи з питань звільнення політв’язнів. До складу платформи увійшли Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, спеціальні представники Міністра закордонних справ України з питань звільнення політв’язнів Юрій Яценко і Геннадій Афанасьєв, представники громадських організацій, які працюють у сфері підтримки українців, ув’язнених з політичних мотивів у Росії та тимчасово окупованому Криму, зокрема КримSOS, Центру громадянських свобод, Медійної ініціативи за права людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, Кримськотатарського ресурсного центру.

 

Громадяни України, які переслідуються окупаційною владою АР Крим за обвинуваченнями в організації та участі в масових безпорядках:

Постійно збільшується кількість громадян України, затриманих нелегітимними російськими органами на території окупованого півострова за обвинуваченнями у «тероризмі», «екстремізмі» та «диверсійній діяльності».

За інформацією українських правозахисників, на території окупованого півострова незаконно утримується як мінімум 27 громадян України: Рустем Абільтаров, Ремзі Меметов, Рефат Алімов, Енвер Бекіров, Муслім Алієв, Емір-Усеїн Куку, Вадим Сірук, Зеврі Абсеітов, Енвер Мамутов, Арсен Джеппаров, Ахтем Чийгоз, Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Володимир Балух, Володимир Присіч, Редван Сулейманов, Теймур Абдуллаєв, Узаір Абдуллаєв, Айдер Саледінов, Еміль Джемаденов, Рустем Ісмаілов, Дмитро Штибліков, Олексій Бесарабов, Володимир Дудка, Олексій Стогній, Гліб Шаблій, Микола Шиптур.

 

Коротко по справах.

Щодо справи Романа Сущенка.

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з рішенням російського суду продовжити до 30 квітня 2017 року терміну тримання під вартою українського журналіста Романа Сущенка, незаконно затриманого в Росії у вересні 2016 року за сфабрикованими обвинуваченнями.

Наполеглива відмова судової гілки російської влади у зміні запобіжного заходу на непов’язаний з триманням під вартою та подальше проведення судових слухань у закритому режимі свідчать про продовження психологічного тиску на громадянина України та політичну заангажованість російської судової системи.

МЗС України вимагає від російської влади негайно припинити це правове свавілля та звільнити безпідставно затриманого Романа Сущенка, єдиною претензію до якого з боку Кремля може бути об’єктивне та неупереджене висвітлення ним подій в та навколо України під час його журналістської діяльності.

 

Щодо справи Олега Сенцова та Олександра Кольченка.

Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з черговою відмовою російської сторони передати в Україну незаконно переміщених у травні 2014 року з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та засуджених у 2015 році на території Росії за сфабрикованими обвинуваченнями громадян України Олега Сенцова та Олександра Кольченка та невизнанням українського громадянства наших співвітчизників, оскільки Російська Федерація вважає їх російськими громадянами.

За офіційними заявами О.Сенцова та О.Кольченка під час судових засідань, вони ніколи не зверталися і не будуть звертатися до російських органів з метою оформлення російського громадянства і російських документів. На сьогоднішній день їхніми єдиними паспортними документами є паспорти громадянина України. 

Вкотре наголошуємо, що протиправні дії російської сторони щодо примусового поширення громадянства Російської Федерації на громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, є грубим порушенням норм і принципів міжнародного гуманітарного права та зобов’язань Російської Федерації, як держави-окупанта, які випливають зі статті 45 Гаазької Конвенції 1907 року та статті 47 Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року.

У цьому контексті Міністерство черговий раз звертає увагу російської сторони на Резолюцію ГА ООН A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року, Бакинську Декларацію та Резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ (28 червня – 2 липня 2014 р.) та наголошує, що громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополь і які добровільно не подавали клопотання про набуття іноземного громадянства, є виключно громадянами України і не можуть визнаватися ні громадянами Російської Федерації, ні особами з множинним громадянством.

Міністерство закордонних справ черговий раз вимагає від російської сторони припинити незаконні дії щодо примусового визнання Олега Сенцова та Олександра Кольченка російськими громадянами, а також забезпечити їхнє безумовне звільнення та повернення в Україну, як і інших бранців Кремля.

 

Щодо справи Станіслава Клиха.

Хотіла б привернути увагу на справу Станіслава Клиха, який знаходиться у важкому психолочіному стані.

07.01.2017 р. С.Клих відбув з СІЗО-1 м.Грозний у розпорядження УФСВП по Челябінській області для відбування покарання. Він знаходиться на етапі. Протягом тривалого часу Станіслав Клих перебуває у пригніченому стані і потребує допомоги.

Вимагаємо від російської сторони негайно надати дозвіл для незалежного медичного обстеження С.Клиха. Звертаємось до іноземних партнерів щодо посилення тиску на РФ з метою надання необхідної допомоги назконно увязненого громадянина України.

 

Щодо справа Миколи Семени.

Як визнаєте, 20 січня 2017 року окупаційна влада Криму вручила М.Семені обвинувальний висновок у справі про «сепаратизм». Журналіст Микола Семена переслідується за політичними мотивами. За відстоювання свободи слова. За захист Батьківщини. Ми категорично засуджуємо незаконні дії оккупанта і закликаємо міжнародних партнерів вплинути на РФ із вимогою припинити переслідування Семени та інших українських громадян – політичних заручників Кремля.

 

Щодо акту вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»

В Україні рішуче засуджують акт вандалізму на українській та польській частинах Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Українські правоохоронні органи вживають невідкладних заходів для розслідування цього ганебного вчинку та притягнення винних до відповідальності.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін перебуває на постійному контакті зі своїм польським колегою з усіх актуальних питань двосторонніх відносин. Вчора Міністр закордонних справ України П.Клімкін провів телефонну розмову із Міністром закордонних справ Республіки Польща Вітольдом Ващиковським, в ході якої Павло Клімкін запевнив співрозмовника, що українська сторона різко засуджує прояви вандалізму, що мали місце у Гуті Пеняцькій та в Биківні та поінформував польського колегу, що українські правоохоронні органи вживають невідкладних заходів для розслідування цих ганебних вчинків та притягнення винних до відповідальності.

Переконані, що спільними зусиллями Україна та Польща не дозволять будь-яким спробам зашкодити українсько-польській дружбі, яка базується на спільній історії та європейських цінностях.

 

Щодо триваючих репресій в окупованому Криму.

Продовжуються репресіі в окупованому Криму. За інформацією правозахисників, вчора в Криму співробітниками ФСБ був затриманий Микола Полозов - адвокат заступників голови Меджлісу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгойза - з метою проведення допиту у справах підзахисних у ролі свідка. Переведення М.Полоза у якість свідка унеможливило б продовження ним захисту кримськотатарських лідерів у якості адвоката. М.Полозов від допиту відмовився, оскільки він суперечить російському законодавству, і наразі його звільнено.

Сьогодні, 26 січня у Сімферополі затримано Еміля Курбединова - адвоката декількох фігурантів у «справі Хізб ут-Тахрір» та кримського журналіста Миколи Семени. За попередньою інформацією правозахисників, його звинувачують у розповсюдженні «екстремістських матеріалів». В його офісі і квартирі проведено обшуки. О 14.00 по російському часу має відбутися суд у його справі.

МЗС з обуренням сприймає такі дії окупаційної влади проти незалежних адвокатів. Вони свідчать про вихід на новий рівень політики залякування, яка вже протягом 3 років проводиться в окупованому Криму, про посилення тиску на кримськотатарських лідерів, релігійних активістів та незалежних журналістів, яких безпідставно, з політичних міркувань, звинувачують в екстремізмі та інших надуманих злочинах. Свідчить це і про прагнення різко послабити їхній адвокатський захист.

Фактично, Росія, продовжуючи ігнорувати заклики світової громадськості, у т.ч. чіткі положення резолюції ГА ООН «Про ситуацію у сфері прав людини в АР Крим та м.Севастополь», та порушуючи свої обов’язки як держава-окупант намагається позбавити незаконно утримуваних в окупованому Криму громадян України останньої правової допомоги. чинячи відвертий тиск на їхніх адвокатів.

В Україні уважно стежитимуть за розвитком подій щодо цього та вживатимуть відповідним політико-правових заходів.. Зазначене не може залишитися без належної реакції з боку демократичної міжнародної спільноти.

 

Щодо перепоховання останків українського поета та письменника О.Олеся

Останки О.Олеся та його дружини планується перепоховати на території державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника в місті Києві. Посольство України в Чеській Республіці продовжує вживати необхідних підготовчих заходів для забезпечення транспортування останків О.Олеся та його дружини в Україну. Дата перепоховання наразі погоджується.

 

Візити

30-31 січня ц.р. відбудеться візит Міністра закордонних справ Данії до України Андерса Самуельсена.

У ході візиту, серед іншого, відбудуться його зустрічі та переговори з керівництвом Української держави, а також Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.

Останні брифінги