Міністерство закордонних справ України

Київ 02:40

“Ми, українці, ніколи не здамося”

28 жовтня, 21:42

Три роки тому розпочалася кривава війна на сході України. Після тисяч загиблих і безкінечних порушень режиму вогню на Донбасі знову точаться запеклі бої.

Укладений у 2015 році Мінський договір , який передбачав припинення режиму вогню, досі не виконано.

Схоже, українці – у глухому куті. Тим часом німецькі політики висловлюються за нормалізацію стосунків з Росією.

Керівник партії ВДП Крістіан Лінднер у ході виборчої кампанії виступив з вимогою “загерметизувати” анексію українського півострова Крим і розглядати цю проблему як “довготриваючу”. Міністр закордонних справ Зігмар Габріель від СДПН висловлював незадоволення з приводу політики ЄС і виступав із закликом щодо скасування санкцій.

Чи залишаються українські вимоги щодо покарання Росії за порушення міжнародного права непочутими у Німеччині? Міністр закордонних справ України Павло Клімкін розповів про це в інтерв”ю “Більд”:

 

Більд: Лише вчора четверо українських солдатів загинуло на Донбасі, ще троє отримали поранення. Російські війська, як і раніше, беруть участь у бойових діях на Донбасі?

 

П. Клімкін: Однозначно. Без російських військ, російської координації і російської зброї це не було би можливим. Саме тому ми вимагаємо відправки миротворчого контингенту до російсько-українського кордону  - інакше солдати і військова техніка й надалі потраплятимуть на Донбас.

 

Україну теж обвинувачують в порушенні режиму тиші і небажанні виконувати Мінські домовленості. Чи справедливо перекладати повну відповідальність на Росію?

 

Клімкін: Не українські війська становлять загрозу для російських міст – а навпаки. Виконати Мінські домовленості було б дуже просто, якби цього хотіла Росія. Однак у нас абсолютно різне бачення того, як це повинно відбуватися. Росія прагне легалізації російського протекторату на Донбасі, аби використовувати такий стан справ з метою подальшої дестабілізації України. Якщо коротко, ми вимагаємо вводу міжнародного миротворчого контингенту і виводу російських військ.

 

Путін також вимагає запровадження миротворчої місії...

 

Клімкін: Він вимагає цього лише уздовж контактної лінії. Це б сприяло легітимізації російської окупації Донбасу. Це – такий трюк. Тоді б міжнародний тиск на Путіна знизився, а російський вплив на Донбасі залишився б незмінним. Тоді Путін міг би вимагати ослаблення санкцій в умовах, коли ситуація не змінилася. Для нас це не є прийнятним. Найголовніше для нас – забезпечення контролю над українсько-російським кордоном з боку незалежних партнерів. Лише за умов припинення переправлення військ і зброї відновлення миру на Донбасі є можливим.

Люди на Сході України упродовж понад трьох років потерпають від війни. І відповідальність за це вони покладають у т.ч. і на Ваш уряд. Чи не ризикуєте Ви втратити підтримку Вашого населення, якщо нарешті не припинете війну?

 

Клімкін: Українці дуже хочуть миру. Війна обійшлася їм дорогою ціною. Багато з них загинули чи втратили друзів та близьких. Однак, якщо говориш з людьми, чи якщо подивитися на результати опитувань, то цілком зрозуміло одне: українці не хочуть і не будуть здаватися. Вони дуже прагнуть миру, але не ціною втрати незалежності та свободи. Люди в Україні ніколи не допустять, аби Росія зруйнувала їхню країну. Наша мрія – це демократична Україна, об”єднана з Європою. А Росія прагне зруйнувати нашу мрію.

 

До речі, про демократію.  Дедалі частіше чути про придушення журналістів з боку влади. Чи існує в Україні досі свобода преси?

 

Клімкін: Постійних нападів на журналістів з боку органів безпеки не відбувається. Це абсолютна нісенітниця. Насправді мають місце прикрі випадки, які наразі розслідують компетентні органи, і про це відомо з публічного простору. Наприклад, якщо йдеться про вбивство відомого журналіста Павла Шеремета внаслідок вибуху його автівки в центрі Києва. Це вимагає розслідування. Водночас мас-медіа в Україні мають одну ключову структурну проблему: у нас є ціла низка ЗМІ, які належать окремим бізнесменам – олігархам. Тобто влада ЗМІ зосереджена у руках небагатьох осіб. І це нам потрібно змінити, аби досягти реальної свободи ЗМІ.

 

У Німеччині інтерес щодо України поступово вщухає. Це для Вас добре чи погано?

 

Клімкін: Це погано. Для нас дуже важливо, аби про триваючі порушення Росією прав людей чи окремих народів не забували.

 

Яка ситуація в Криму?

Клімкін: Настрої людей в Криму щораз погіршуються. Звісно, там були люди, які підтримували анексію – але і вони наразі критично сприймають ситуацію. Не можна стверджувати про позитивний розвиток, ні в туристичній галузі, ані в промисловості, ані всередині громадянського суспільства. Багато кримчан дуже розчаровані.

Деякі німецькі політики запропонували „загерметизувати“ кримське питання, перетворити його на „довгострокову проблему“. Ви піддали це критиці, однак, чи це не є давно рельністю?

Клімкін: Така стратегія є хибною. Ми не повинні залишати Крим і насамперед кримчан напризволяще. Візьмемо як приклад кримських татар, які мирно демонстрували на підтримку прав людини  - всі вони піддавалися переслідуванням.  Росія здійснює в Криму етнічну чистку. Корінне населення Криму і критики режиму підпадають під вислання, натомість з усіх кінців Росії до Криму звозять людей. Крим кровоточить. Для України Крим має сакральне значення. Ми ніколи не визнаємо анексію. Жоден український політик ніколи не визнає російської окупації Криму.

І все ж таки: хіба не є давно доконаним той факт, що Крим тепер російський?

Клімкін: Факт в тому, що наразі Крим окупований Росією. На даний момент це – російська колонія. Важливо, аби діяли санкції, адже це – підтвердження того, що такий стан справ ніколи не визнають. Було порушено міжнародне право. Аби колись можна було відновити втрачену довіру до міжнародного права, одного дня анексія повинна припинитися.

Ви віддали б перевагу “зеленому” чи “вільному” главі МЗС ФРН?

Клімкін: Я не можу втручатися у внутрішні справи Німеччини. Переконаний, що позиція уряду залишиться незмінною, і впевнений, що будь-який майбутній міністр закордонних справ  - безвідносно до політичної сили – робитиме все задля відновлення територіальної цілісності України і захисту її незалежності.

Вас непокоїть перспектива, що новий глава МЗС буде прагнути покращення німецько-російських відносин ?

Клімкін: Зовнішня політика повинна орієнтуватися на принципи і цінності. Росії не можна довіряти. Відтак досить просто позбавити Росію позиції сили. Путін не вірив, що Захід виявить таку солідарність з Україною. Саме тому роль Німеччини у майбутньому лише посилюватиметься. Хто знає, до яких кроків Путін ще вдаватиметься.

 

 

Джерело:  |  BILD Автор: Міністр закордонних справ України Павло Клімкін

Останні інтерв`ю

«Україна – це потужний ринок» | 14 листопада, 19:21

Інтерв`ю | Джерело: !derivate |

Німеччина відіграє ключову роль | 13 листопада, 19:03

Інтерв`ю | Джерело: Behörden Spiegel | Автор: Посол України Андрій Мельник

Забута війна | 12 листопада, 18:49

Інтерв`ю | Джерело: tz |

Ключ до миру лежить у Москві | 06 листопада, 15:38

Інтерв`ю | Джерело: SHZ |

Отруйне привітання Крістіану Лінднеру | 29 вересня, 13:21

Інтерв`ю | Джерело: Stuttgarter Zeitung |

МЗС в соціальних мережах

 

> Всі акаунти в соцмережах


 

 

 

10 facts on Russian military aggression against Ukraine

 

On Ukraine in English

 

Inform about your experience with Ukrainian consul

 

Let my people go

 

My Ukraine is project website

 

Top 5 Crimean news

 

Ukraine: Fight for Independence

 

Proof of Fakes