Міністерство закордонних справ України

23, Київ 07:28

Коментар МЗС України щодо постанови «Про незалежність Криму» від 17 березня 2014 року

17 березня 2014, 20:43

17 березня 2014 року нелегітимним складом Верховної Ради Автономної Республіки Крим була прийнята постанова «Про незалежність Криму». У зв’язку з цим Міністерство закордонних справ України заявляє наступне:

1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, ухваливши постанову від 6 березня 2014 року №1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму», порушила конституційний принцип територіальної цілісності України та вийшла за межі своїх повноважень, встановлених Конституцією України, Конституцією АР Крим та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

Факт порушення був чітко встановлений Конституційним Судом України, який у рішенні від 14 березня 2014 року №2-рп/2014 визнав згадану постанову неконституційною, внаслідок чого вона втратила чинність.

2. Враховуючи рішення Конституційного Суду України, 15 березня 2014 року Верховна Рада України ухвалила постанову №891-VII, якою постановила достроково припинити повноваження Верховної Ради АР Крим, внаслідок чого остання втратила будь-яку легітимність.

3. Незважаючи на правомірні дії України як територіального суверена під юрисдикцією якого перебуває АР Крим, самопроголошена влада Кримського півострову 16 березня 2014 року провела плебісцит, який порушує не тільки чинне законодавство України, але й фундаментальні норми міжнародного права, закріплені у Статуті ООН, Статуті Ради Європи, Заключному акті НБСЄ 1975 року та інших підсумкових документах НБСЄ/ОБСЄ, Угоді про створення Співдружності Незалежних Держав від 1991 року тощо.

Численні докази, включаючи матеріали фото і відеозйомки, свідчення очевидців подій, в тому числі громадян іноземних держав, доводять, що умови проведення так званого «референдуму» не відповідали демократичним стандартам проведення референдумів, які були розроблені в рамках ОБСЄ і Ради Європи.

Серйозні застереження щодо вільного волевиявлення населення цього регіону України викликає також той факт, що з 26 лютого 2014 року АР Крим de facto знаходиться під окупацією військових підрозділів Збройних Сил Російської Федерації.

4. Спираючись на результати цього псевдодемократичного «волевиявлення», Верховна Рада АР Крим, повноваження якої було припинено у конституційний спосіб, 17 березня 2014 року видала постанову, де «проголосила Крим незалежною суверенною державою, у якій місто Севастополь має особливий статус», та звернулась до Організації Об’єднаних Націй та всіх держав із закликом «визнати незалежну державу, створену народами Криму».

5. Враховуючи те, що незалежність Криму була проголошена нелегітимним органом за результатами антиконституційного референдуму, проведеного з кричущими порушеннями загальноєвропейських норм і стандартів проведення референдумів, Міністерство закордонних справ України звертається до всіх членів міжнародного співтовариства з наполегливим проханням утриматись від міжнародного визнання «Республіки Крим».

6. Міністерство закордонних справ України наголошує на тому, що у сучасному міжнародному праві загальноприйнятим є обов’язок держав не визнавати самопроголошені псевдодержавні утворення або будь-яку ситуацію, пов’язану з їхнім існуванням, якщо вони є результатом протиправного застосування сили. Opinio juris з цього питання неодноразово висловлювалось у конвенційних та декларативних міжнародних інструментах, у практиці держав, арбітражних та юрисдикційних органів.

7. Проголошення незалежності «Республіки Крим» є безпосереднім наслідком застосування проти України сили і погрози силою зі сторони Російської Федерації, що, з огляду на статус Росії як ядерної держави, має особливо небезпечний характер як для територіальної цілісності і незалежності України, так і для міжнародного миру та безпеки в цілому.

Проявом застосування проти України сили і погрози силою стала військова окупація підрозділами Збройних Сил Російської Федерації Автономної Республіки Крим за два тижні до проведення плебісциту.

Відповідно, Міністерство закордонних справ України стверджує, що на підставі звичаєвої норми міжнародного права у членів міжнародного співтовариства виникло зобов’язання не визнавати Крим як суб’єкта міжнародного права, в тому числі не визнавати жодної ситуації, договору або домовленості, які можуть бути створені або досягнені щодо цієї території.

8. Міністерство закордонних справ України наголошує на тому, що порушення цього зобов’язання, тобто міжнародне визнання «Республіки Крим», проголошення якої позбавлено як конституційного, так і міжнародно-правового підґрунтя, означатиме, що суб’єкти такого визнання у свою чергу вчиняють міжнародно-протиправний акт, порушуючи фундаментальні норми міжнародного права та загальновизнані принципи співжиття держав.