З 9 листопада 1995 року Україна є повноправним членом Ради Європи та її статутних органів – Парламентської Асамблеї (ПА РЄ) та Комітету міністрів РЄ (КМ РЄ).
Ставши членом Ради Європи 9 листопада 1995 р., наша держава добровільно взяла на себе низку формальних вступних зобов’язань перед РЄ. Крім того, як член Ради Європи Україна має статутні обов’язки: забезпечення демократії, захисту прав людини та принципу верховенства права, виконання яких є найскладнішими завданнями для реалізації, з огляду на можливість еволюції та широкого трактування їх змістовного наповнення.
Після вступу України до Ради Європи. Комітет ПА РЄ з юридичних питань і прав людини, у відповідності до Розпорядження ПА РЄ № 508 (1995), розпочав процедуру моніторингу виконання нашою державою обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи згідно із Статтею 3 Статуту РЄ та Висновку № 190 (1995). Комітетам ПА РЄ з політичних питань та відносин з європейськими країнами-не членами було доручено долучитися до цього процесу.
Питанням відстеження прогресу виконання Україною своїх обов'язків та зобов'язань перед РЄ займається Комітет з виконання обов’язків державами – членами РЄ (Моніторинговий комітет).
Співдоповідачами цього комітету з питань України є Йорді Шукла (Іспанія/Альянс лібералів та демократів за Європу) та Жан-Клод Міньйон (Франція/ЄНП). Співдоповідачі регулярно здійснюють ознайомчі візити в Україну та готують доповіді та резолюції ПА РЄ щодо цього питання.
Загалом за історію застосування процедури моніторингу стосовно України Комітетом ПАРЄ з питань моніторингу було ухвалено:
Прийнята на жовтневій сесії ПА РЄ 2010 р. Резолюція ПА РЄ 1755 (2010) щодо «Функціонування демократичних інституцій в Україні» додала до формальних зобов’язань України, серед іншого, нові вимоги, які стосуються таких питань:
Прийняттям Закону України «Про прокуратуру» у 2014 році (щодо змінення ролі та функцій Генеральної прокуратури стосовно здійснення загального нагляду за додержанням законів) Україна виконала останнє формальне зобов’язання, взяте при вступі до РЄ.
У той же час у стадії виконання знаходяться статутні обов’язки, окремі кроки виконання яких рекомендує ПА РЄ, Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія), Конгрес місцевих і регіональних влад РЄ та інші органи.
Остання Резолюція ПА РЄ щодо України № 1988 (2014) в загальних рисах повторює основні рекомендації Асамблеї щодо проведення необхідних реформ у нашій державі. Наголошується на важливості якнайшвидшого проведення широкої конституційної реформи, при цьому використовуючи попередні висновки та напрацювання, схвалені Венеціанською комісією. Крім того, в цією резолюцією Асамблея нагадує про необхідність проведення судової реформи та розробити Єдиний виборчий кодекс.
2 жовтня 2014р. в рамках жовтневої сесії ПА РЄ відбулося обговорення доповіді Моніторингового комітету «Прогрес моніторингової процедури Асамблеї (жовтень 2013–вересень 2014)». За результатами дискусії була ухвалена однойменна Резолюція № 2018 (2014).
У резолюції, серед іншого, аналізується прогрес, досягнутий країнами, які знаходяться під моніторингом ПА РЄ (у т.ч. й Україна), у виконанні своїх зобов’язань перед Радою Європи.
ПА РЄ дала негативну оцінку стану виконання Росією зобов’язань перед РЄ, визнала пряме військове втручання РФ у конфлікт в Україні та закликала РФ скасувати незаконну анексію Криму, припинити надання будь-якої військової підтримки бойовикам, відкликати свої війська зі сходу України, а також утриматися від будь-яких дій, які загострюватимуть ситуацію в цьому регіоні.
Аналізуючи стан дотримання Україною зобов’язань перед РЄ, Асамблея відзначила, що вибори Президента України у травні 2014 року, незважаючи на складну ситуацію на сході країни, відбулися на справжніх демократичних засадах та відповідно до міжнародних стандартів у сфері основоположних прав і свобод.
У резолюції висловлюється занепокоєння щодо ескалації насильства і жорсткого підходу представників колишньої влади України по відношенню до протестів Євромайдану, а також стосовно відкладення реалізації вкрай необхідних реформ, у тому числі конституційної реформи.
Асамблея підтримала необхідність невідкладного проведення всеохоплюючої конституційної та виборчої реформ у нашій державі та закликала утримуватися від будь-яких ініціатив, що можуть призвести до небажаного посилення напруженості між різними регіонами та групами населення у нашій країні.