• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
  • Español
  • Português
  • العربية
Рекомендації МЗС громадянам України, які планують поїздку до Кувейту
Опубліковано 01 листопада 2012 року о 00:00

Режим в’їзду до Кувейту

Режим в’їзду громадян України до Кувейту – візовий.

При цьому українські громадяни можуть оформити одноразову туристичну візу строком до 90 днів безпосередньо в Міжнародному аеропорту Кувейту або електронну візу через онлайн-сервіс Міністерства внутрішніх справ Кувейту.    

Для отримання кувейтської електронної візи (е-візи) заявники мають:

- завантажити форму заяви на оформлення візи на веб-сторінці https://evisa.moi.gov.kw та заповнити її, зазначивши особисті дані та адресу проживання в Кувейті (без необхідності завантаження сканованих копій запрошення, підтвердження бронювання чи полісу медичного страхування);

- в пункті пропуску через кордон надати компетентним органам Кувейту номер е-візи (направляється на електронну адресу заявників упродовж 2 робочих днів з дати реєстрації та надсилання візової анкети) та сплатити візовий збір у розмірі 3 кувейтські динари (приблизно 10 дол. США).

Оформлення кувейтської візи по прибутті до Кувейту відбувається за такою ж процедурою (за винятком необхідності заповнення візової анкети безпосередньо у візовому відділі в пункті пропуску через кордон).

Кувейтська віза роздруковується на окремому аркуші паперу формату А-4 та має зберігатися упродовж всього часу перебування в Кувейті (зокрема, віза вимагається при заселенні до готелю, придбанні місцевих SIM-карт, проходженні паспортного контролю на виїзд з емірату тощо). Зазначена віза є дійсною для в’їзду до Кувейту упродовж 30 днів з дати її оформлення.

УВАГА! Відповідно до вимог чинного міграційного законодавства Кувейту, для отримання кувейтської в’їзної візи паспортний документ іноземців має бути дійсним не менш як 6 місяців з дати в’їзду до Кувейту.

Звертаємо також увагу на низку чинників, обумовлених етнічними та релігійними обмеженнями. У цьому зв’язку слід уникати подорожей жінок без супроводу близьких родичів чоловічої статі, оскільки кувейтська сторона залишає за собою право відмовити у видачі в’їзної візи в аеропорту.

З огляду на це, рекомендуємо громадянам України, особливо молодим жінкам, які подорожуватимуть самостійно, надавати перевагу завчасному оформленню кувейтських електронних віз.

Візи для в’їзду в Кувейт з метою подальшого працевлаштування, навчання або возз’єднання сім’ї оформляються заздалегідь через органи міграційної служби або дипломатичні представництва Кувейту за клопотанням приймаючої сторони (т.зв. «спонсора»), яка бере на себе повну відповідальність за перебування іноземця на території емірату.

Оформлення дозволів на проживання в Кувейті. Для іноземців, які в’їжджають до Кувейту з метою працевлаштування, навчання або возз’єднання сім’ї з підданими Кувейту чи іншими резидентами цієї країни, органами міграційної служби емірату оформляються дозволи на проживання (residency permit або «іками») терміном дії від шести місяців до п’яти років. Після завершення терміну дії такого дозволу передбачена можливість  оформлення нового за умови продовження контракту з роботодавцем або навчання.

Крім того, всім резидентам Кувейту на строк дії дозволів на проживання видаються ідентифікаційні картки (Civil ID), де зазначаються їх персональні та контактні дані, адреса проживання в Кувейті, інформація про «спонсора» та місце роботи тощо. Подальший виїзд з / в’їзд до Кувейту здійснюється за вказаними ID-картками, які мають бути подані разом з паспортом при проходженні паспортного контролю на кувейтському кордоні.

Відповідальність за порушення правил перебування на території КувейтуЗа перевищення дозволеного строку перебування на території Кувейту передбачений штраф у розмірі 2 кувейтських динари (приблизно 6,5 дол.США) за кожен додатковий день. У такому випадку виїзд з території емірату дозволяється лише після сплати всієї суми нарахованого штрафу виключно в центральному офісі Міграційної служби Кувейту. Можливість сплати таких штрафів в аеропорту не передбачена.

Крім того, у разі виявлення будь-яких серйозних порушень правил перебування в Кувейті (у т.ч. суттєвого перевищення дозволеного строку перебування), іноземні громадяни, крім сплати вищезазначеного штрафу, підлягають невідкладному затриманню та депортації із забороною подальшого в’їзду до країни упродовж визначеного компетентними органами періоду

УВАГА! З огляду на те, що Кувейт не визнає Держави Ізраїль, іноземці, які мають в своєму паспорті ізраїльські візи або відмітки про перетин ізраїльського кордону, отримують, як правило, відмову в оформленні кувейтських віз або наданні дозволу на в’їзд до Кувейту.

Рекомендації щодо правил поведінки

Загальні правила поведінки.

Кувейт вважається досить консервативною мусульманською країною, де норми шаріату (мусульманського права) та ісламські цінності складають основу місцевого законодавства та регламентують багато сфер суспільного й особистого життя.

Слід пам’ятати, що багато з того, що вважається нормальною лінією поведінки в європейських країнах, може бути образливим для релігійних почуттів мусульманського населення країни.

У цьому зв’язку рекомендуємо врахувати декілька порад щодо дотримання правил поведінки, прийнятих в мусульманському суспільстві, які дозволять уникнути більшості проблемних чи неприємних ситуацій під час перебування в Кувейті.

1. Щодо існуючих заборон та обмежень. Ввезення, виробництво, продаж та вживання алкогольних напоїв, а також будь-які азартні ігри в Кувейті суворо заборонені. За ігнорування таких заборон передбачена серйозна адміністративна та кримінальна відповідальність. 

Спільне проживання осіб різної статі, які не перебувають у шлюбних відносинах, або вступ таких осіб у статеві стосунки розцінюється компетентними органами Кувейту як проституція та карається згідно з кримінальним законодавством.

2. Під час священного для мусульман місяцю Рамадан необхідно утримуватися від вживання їжі та напоїв, а також паління в громадських місцях, та загалом виявляти максимальну стриманість і скромність.    

3. Щодо одягуПри виборі вбрання жінкам слід уникати одягу, який занадто підкреслює фігуру, міні-суконь, глибоких декольте та прозорого одягу. Для купання в морі рекомендується користуватися платними пляжами, розташованими на узбережжі Перської затоки. У разі відвідання громадських пляжів бажано вдягати буркіні – спеціальний закритий купальний костюм, яким користується більшість мусульманських жінок.

4. Правила поведінки в громадських місцях. Під час перебування в громадських місцях на території Кувейту слід уникати демонстрації емоційних проявів особистих відносин між чоловіками та жінками, зокрема, поцілунків та обіймів з особами протилежної статті.

Необхідно також утриматися від фотографування державних установ, військових об’єктів, місцевих мешканців (без їх згоди), особливо арабських жінок та дітей. 

Якщо Ви зустрінете особу, яка здійснює намаз (молитву), намагайтеся не порушувати її особистого простору: не заважайте їй, не виявляйте надмірної уваги та обережно обійдіть.

5. Поради при знайомстві та спілкуванні. Наполегливо не рекомендується розглядати місцевих жінок, намагатися з ними познайомитися, вказувати на них пальцем, жартувати. Така поведінка може розглядатися як домагання та в окремих випадках привести до притягнення до кримінальної відповідальності.

Не беріть мусульманок за руку або під лікоть – це вважається непристойним. Відповідно чоловікам не варто проявляти ініціативу у привітанні кувейтської жінки протягуванням руки. 

Малознайомі люди не потискають руки, вітаючи один одного лише легким поклоном. При зустрічі намагайтеся не жестикулювати, уникати різких рухів, бажано висунути руки із кишень. Слід утриматися від жестів з використанням пальців, щоб підізвати когось до себе. Краще користуватися долонею.

При спілкуванні сидячи, не варто піднімати Ваше взуття так, щоб Вашому співрозмовнику була видна підошва, оскільки це може бути сприйнято як образа.

Загалом, при спілкуванні з мусульманами важливо не поспішати, повільно говорити та уважно слухати.

6. Рекомендації щодо правил поведінки під час відвідання мусульманської родини. Прийняття пропозиції мешканця Кувейту щодо спільного обіду або вечері є одним з проявів поваги до господаря.

Перед тим, як заходити до диванії (місця для прийому гостей в приватному будинку), не забувайте знімати взуття. Якщо жінка супроводжує чоловіка під час візиту, вона має пройти в окрему кімнату для жінок.

Перед початком розмови слід пригоститися чимось із запропонованих страв або напоїв. Категорична відмова від запропонованого частування може викликати образу у господаря. Якщо Вас пригощають кавою, що є традиційним арабським звичаєм, і Ви більше її не бажаєте, слід похитати порожню чашку з боку в бік декілька разів, тримаючи її, як правило, у правій руці.

Брати або пропонувати їжу слід виключно правою рукою, оскільки ліва рука вважається у мусульман нечистою та використовується для особистої гігієни.

7. Правила дорожнього руху. Під час керування транспортними засобами на території Кувейту неприпустимими є прояви агресії по відношенню до інших учасників дорожнього руху, у тому числі образливі жести. Це, а також інші порушення правил дорожнього руху, може призвести не тільки до притягнення до адміністративної відповідальності, але й до затримання.

 

Інші рекомендації громадянам України, які мають намір відвідати Кувейт.

1. Рекомендуємо мати при собі фотокопії Ваших паспортних документів (у т.ч. внутрішнього паспорта), що у разі Вашого звернення до консула з приводу втрати/викрадення закордонного паспорта значно прискорить оформлення необхідних документів для повернення в Україну.

2. Після прибуття до місця Вашого тимчасового (терміном понад 3 місяці) або постійного проживання за кордоном зареєструйтеся в консульському підрозділі Посольства України в Державі Кувейт. Це допоможе консулу:

- надати Вам допомогу у разі виникнення надзвичайних подій в країні перебування (землетрус, пожежа, техногенна катастрофа тощо);

- значно спростити процедуру оформлення Вам, у разі необхідності, документів на повернення в Україну;

- включити Вас до списку виборців по відповідній закордонній виборчій дільниці;

- зв’язатися з Вами у випадку, якщо Вас терміново будуть розшукувати члени Вашої родини в Україні, передати Вам будь-яке повідомлення.

3. Неухильно дотримуватися дозволених строків перебування на території Кувейту: виїхати з країни до закінчення терміну дії візи, а у разі неможливості, завчасно звернутися до кувейтських компетентних органів з метою її продовження.

4. У випадках затримання чи обмеження Вашої свободи у будь-якій іншій формі не підписуйте жодних документів арабською мовою, зміст яких не розумієте, та вимагайте невідкладної зустрічі з українським консулом. 

5. У разі працевлаштування в Кувейті та наявності намірів запросити в подальшому членів своєї родини для спільного проживання в цій країні, рекомендуємо завчасно та належним чином легалізувати свідоцтва про шлюб та про народження дітей (прим.: на зазначених документах обов’язково мають бути проставлені відповідні печатки Департаменту консульської служби МЗС України і Посольства Кувейту в Україні) та оформити їх переклад на арабську мову.

До уваги громадянок України!

Жінкам-громадянкам України, які мають намір одружитися з підданими Кувейту або іншими резидентами емірату арабського походження, наполегливо рекомендуємо заздалегідь ознайомитися з нормами місцевого сімейного законодавства, мусульманськими звичаями і традиціями.

При цьому просимо врахувати, що відповідно до законодавства Кувейту, будь-яка особа, батьком якої є громадянин Кувейту, автоматично набуває кувейтського підданства, незалежно від громадянства її матері й місця народження, та визнається кувейтськими державними органами виключно підданим Кувейту.

Сфера шлюбно-сімейних відносин в Кувейті регулюється здебільшого нормами та принципами мусульманського права (шаріату), у відповідності до яких за батьком залишається остаточне рішення з усіх життєво важливих питань, пов’язаних з вихованням та утриманням дитини. З огляду на це, до досягнення повноліття діти можуть залишити територію Кувейту виключно за письмовим дозволом свого батька. Тому у разі виникнення конфліктної ситуації в родині або розірвання шлюбу між громадянкою України та підданим Кувейту, виїзд дітей від таких змішаних шлюбів за межі Кувейту без дозволу батька буде практично неможливим.

Безпекова ситуація у країні акредитації

Безпекова ситуація в Кувейті в цілому характеризується як стабільна та контрольована місцевими силами безпеки і правоохоронними органами.

Після терористичного нападу на шиїтську мечеть Аль-Імама Ас-Садіка у червні 2015 р. в країні було значно посилено заходи безпеки. Зокрема, компетентні органи емірату отримали дозвіл, у разі виникнення відповідних підозр, здійснювати обшуки житлових приміщень та затримувати транспортні засоби без відповідної санкції суду. Посилено охорону місць масового скупчення людей (адміністративних будівель, культових споруд, торгівельно-розважальних комплексів тощо).

Час від часу в країні проходять масові акції представників чисельної групи місцевого населення –  осіб без громадянства кувейтського походження (т.зв. «бідунів») з вимогами надання їм прав та привілеїв підданих емірату. Як правило, зазначені акції мають мирний характер та не супроводжуються провокаціями й ескалацією насильства.  

Рівень злочинності в Кувейті вважається досить низьким,  що обумовлено такими факторами, як високий рівень життя населення, невелика територія країни та якісна робота місцевих правоохоронних органів. Відносно несприятливою є криміногенна ситуація в районах Сулайбія і Тайма (провінція Джахра), де компактно проживають «бідуни» та значний вплив зберігають племінні звичаї і традиції бедуїнів.

До районів з порівняно напруженою криміногенною ситуацією також відносяться Хайтан, Фарванія, Джліб Аль-Шуюх, де мешкають найбідніші трудові мігранти з Афганістану, Пакистану, Бангладеш та Непалу. У цих районах періодично відбуваються пограбування, дрібні вуличні злочини, викрадення автомобілів. 

У разі потрапляння у надзвичайні ситуації, вчинення проти Вас злочину, існування іншої загрози життю або здоров’ю під час перебування на території Кувейту, наполегливо рекомендуємо невідкладно звертатися до місцевих правоохоронних органів та Посольства України в Державі Кувейт (для таких випадків в Посольстві функціонує цілодобова «гаряча лінія»: +965 99844503).  

Умови працевлаштування

Трудове законодавство Кувейту складається з трьох законодавчих актів, які регламентують умови працевлаштування в окремих сферах: Закон про працю державних службовців (Labour Law for Government Employees), Закон про працю в приватному секторі (Private Sector Labour Law) та Закон про працю у нафтовому секторі (Labour Law of Oil Sector).

Водночас, проблемою місцевого ринку праці залишається низький рівень правової захищеності приватного обслуговуючого персоналу (хатніх робітників, водіїв, садівників, прибиральників тощо), оскільки на відміну від трудових мігрантів, працевлаштованих в державному або приватному секторах економіки, правові відносини між роботодавцем (господарем) та зазначеною категорією робітників не регулюються жодним нормативно-правовим актом Кувейту (у цьому випадку застосовуються лише загальні принципи законодавства про працю), що створює підґрунтя для всіляких зловживань з боку роботодавців.

1. Порядок працевлаштування іноземців в Кувейті. 

Регулювання правових відносин у сфері працевлаштування в Кувейті належить до компетенції Міністерства соціальних справ та праці Кувейту (далі - МССП). 

Для кожного роботодавця в Кувейті на підставі його обгрунтованого клопотання МССП встановлюється квота робочих місць, які можуть бути заповнені іноземними працівниками.

Для оформлення дозволу на працевлаштування іноземця кувейтська компанія-роботодавець подає до Державної адміністрації з питань робочої сили (державний орган, що входить до системи МССП) відповідне клопотання разом з копією паспортного документа кандидата на роботу та довідкою Головного управління кримінальної поліції МВС Кувейту про відсутність заперечень щодо його працевлаштування (No Objection Certificate).

Якщо іноземець проживає в країні, де функціонує дипломатичне представництво Кувейту, працедавець має надіслати кандидату на роботу в Кувейті копію дозволу на працевлаштування. 

Іноземець, який працюватиме у державному секторі, для отримання робочої візи має подати до посольства Кувейту відповідну візову анкету, копію дозволу на працевлаштування, довідку про відсутність судимості та медичні довідки про загальний стан здоров’я і відсутність ВІЛ/СНІД та інших інфекційних захворювань.

Іноземець, який працюватиме у приватному секторі, крім зазначених документів, має надати кувейтській дипмісії також вищезгадану довідку МВС Кувейту про відсутність заперечень та копію кувейтського свідоцтва про реєстрацію компанії-роботодавця. 

Робоча віза іноземцям, які проживають в країнах, де відсутні дипломатичні представництва Кувейту, оформляється, як правило, в органах міграційної служби емірату за клопотанням роботодавця.

Відразу після прибуття до Кувейту з працівниками підписується трудовий договір у трьох примірниках (як правило, складається арабською та англійською мовами), з яких один примірник залишається у робітника, другий – в компанії, а третій передається до відповідного територіального органу МССП (т.зв. «labour office» або «шуун»). У разі необхідності, трудовий договір перед підписанням має бути перекладений на будь-яку іншу мову, зрозумілу для працівника.

У трудовому договорі повинно бути обов’язково зазначено характер роботи працівника, розмір заробітної плати та порядок її виплати, кількість робочих днів на тиждень, термін дії договору тощо.

Після підписання контракту компанія-роботодавець має оформити новому працівникові обов’язкову медичну страховку, дозвіл на проживання в Кувейті (residency permit або «ікама») та місцеве посвідчення особи (civil ID). Відповідно до усталеної практики, вартість страхового полісу та державне мито за оформлення або продовження працівникам дозвільних документів на проживання в Кувейті оплачує роботодавець.

Для оформлення дозволу на проживання в Кувейті до Департаменту імміграції МВС Кувейту або його територіальних органів потрібно подати такий пакет документів (цим, як правило, займається сам роботодавець або його офіційний представник – «мандуб»):

-         заява-анкета встановленого зразка (підписується працівником і роботодавцем та скріплюється печаткою роботодавця);

-         паспорт;

-         2 фотокартки (3,5х4,5 см, синє тло);

-         дозвіл на працевлаштування;

-         дозвіл МВС Кувейту;

-         медична довідка, видана українським медичним закладом (повинна бути легалізована та подана із засвідченим перекладом на арабську мову);

-         довідка про відсутність судимості та непритягнення до кримінальної відповідальності, видана МВС України або Посольством України в Державі Кувейт ( також має бути легалізована та подана із засвідченим перекладом на арабську мову).

2. Умови праці, припинення трудових договорів.

Трудовим законодавством Кувейту встановлено вимогу проходження обов’язкового випробувального терміну при прийнятті на роботу, що, як правило, становить 100 робочих днів. Упродовж випробувального терміну будь-яка сторона може припинити дію трудового договору. У разі розірвання контракту за ініціативи роботодавця, він має виплатити працівникові заробітну плату за фактично відпрацьований час та придбати зворотній квиток.

Працівникам гарантується щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів (вихідні дні не рахуються).

Для всіх працівників передбачений один обов’язковий вихідний день на тиждень. Водночас, кожен працівник може бути викликаний на понаднормову роботу у разі нагальної потреби та за письмовим дорученням роботодавця. Відшкодування за понаднормову роботу: 1,25 від базової погодинної оплати праці за роботу у звичайні робочі дні, 1,50 – за роботу у вихідні дні, 2 – у разі залучення до понаднормової роботи у святкові дні.

В Кувейті забороняється залучати жінок до роботи у нічний час (з 20:00 до 7:00), за винятком персоналу медичних закладів, готелів, аптек, авіакомпаній, закладів громадянського харчування та салонів краси. Також, заборонено працевлаштовувати жінок на підприємствах, які надають послуги виключно чоловікам (чоловічі салони краси, фітнес-клуби тощо).

Трудовим законодавством Кувейту передбачено надання жінкам оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (декретної відпустки) строком до 70 днів. Після завершення цієї відпустки, на прохання працівниці, їй може бути надано додаткову неоплачувану відпустку до 4 місяців для догляду за новонародженою дитиною. Після завершення такої відпустки працівниця має повернутися до виконання своїх трудових обов’язків або звільнитися.

Трудовий договір може бути припинено за ініціативою роботодавця без попереднього оповіщення працівника та сплати заробітної плати і компенсації у разі:

-         систематичного ігнорування працівником вказівок і доручень роботодавця;

-         невиконання працівником обов’язків за контрактом;

-         недотримання працівником інструкцій з питань безпеки на роботі;

-         відсутності працівника на роботі без поважних причин 7 днів підряд або 20 днів упродовж року;

-         звинувачення працівника у скоєнні злочину на території Кувейту;

-         здійснення працівником шахрайських дій або розголошення комерційної таємниці про компанію, що мало наслідком завдання значних збитків роботодавцю.

Водночас, якщо роботодавець не виконує свої зобов’язання за контрактом або законом, застосовує фізичне насильство до працівників, ввів в оману працівника при підписанні контракту, піддає життя та здоров’я працівників небезпеці (у разі наявності відповідного рішення спеціальної медичної комісії при Міністерстві охорони здоров’я Кувейту), вчиняє по відношенню до працівника дії, що суперечать нормам суспільної моралі, працівник має право розірвати трудовий контракт до закінчення строку його дії без попереднього оповіщення та з отриманням заробітної плати за фактично відпрацьований період у повному обсязі.

3. Зміна місця роботи в Кувейті.

Однією з характерних рис трудового законодавства Кувейту є  т.зв. «система спонсорства» (або «кафала»), яка передбачає певні обмеження для трудових мігрантів у праві змінити кувейтського роботодавця («спонсора»), який запросив їх до Кувейту та оформив їм дозвіл на працевлаштування та проживання.

Так, право на зміну місця роботи без оформлення нової робочої візи отримують іноземці, які відпрацювали не менше одного року у попереднього роботодавця. При цьому необхідною умовою при зміні роботодавця є отримання іноземним працівником відповідної згоди теперішнього «спонсора».  

У разі відмови роботодавця надати зазначений дозвіл, працівник може звернутися із відповідною заявою до територіального органу МССП («labour office» або «шуун»). Якщо вказаний орган встановить, що роботодавець порушив умови трудового договору чи положення законодавства про працю, він може санкціонувати перехід працівника до нового роботодавця незалежно від бажання його попереднього «спонсора».

Водночас, іноземцям, працевлаштованим у державному секторі, та хатнім працівникам перехід до нового роботодавця дозволяється виключно за умови наявності відповідної згоди теперішнього «спонсора», без можливості апелювання до органів МССП.

Слід зазначити, що вищенаведений механізм зміни місця роботи допускається лише в межах однієї й тієї ж спеціальності. У разі зміни професії або неотримання дозволу на зміну роботодавця працівникові необхідно анулювати свою попередню робочу візу, виїхати з Кувейту та в’їхати за новою робочою візою, отриманою на підставі нового дозволу на працевлаштування. При цьому таким особам не обов’язково повертатися до країни свого громадянства або постійного проживання. Вони можуть виїхати до будь-якої третьої, навіть сусідньої з Кувейтом, країни та повернутися до емірату через 48 годин, за умови наявності усіх необхідних документів для працевлаштування за новим місцем роботи (зокрема, медичної довідки та довідки про непритягнення до кримінальної відповідальності). 

З іншого боку, на кувейтські компанії-роботодавців покладається повна відповідальність за перебування іноземних працівників на території Кувейту (в частині забезпечення житлом, належними умовами праці, полісами медичного страхування, вчасного оформлення відповідних дозволів на проживання тощо).

4. Вирішення трудових конфліктів.

У разі виникнення трудових спорів або недобросовісного виконання роботодавцем контрактних зобов’язань, іноземний працівник має право подати відповідну скаргу до територіального органу Міністерства соціальних справ та праці Кувейту за місцем роботи. Після офіційної реєстрації цієї скарги трудовий договір «заморожується», тобто компанія-роботодавець позбавляється права припинити дію контракту в односторонньому порядку, звільнити працівника, припинити виплату заробітної плати, позбавити житла, транспортного забезпечення та соціального пакету, передбаченого контрактом. З іншого боку, на час розгляду скарги працівники також повинні виконувати всі свої обов'язки за трудовим договором, не порушувати трудової та виконавської дисципліни.

Після прийняття до розгляду скарги, службові особи МССП викликають уповноважених представників компанії-роботодавця для з’ясування обставин справи та пошуку шляхів вирішення проблеми. Якщо роботодавець задовольняє викладені у скарзі вимоги, справа анулюється. У разі неможливості досягнення мирової угоди справа передається до суду, який виносить остаточне рішення (судовий процес, зазвичай, триває від 3 місяців до одного року). Як свідчить попередній досвід Посольства України в Державі Кувейт, більшість подібних справ вирішується на користь працівників, але їм для цього потрібно заручитися кваліфікованою допомогою місцевих адвокатів.

Особи, які є сторонами судового розгляду за справами, порушеними проти роботодавців, не можуть бути депортованими, навіть якшо строк дії їхніх дозволів на проживання закінчився. У таких випадках дозволи на проживання можуть бути продовжені на період розгляду судової справи за клопотанням відповідного суду до органів міграційної служби Кувейту.

Особам, які виграли справу проти «спонсора», органи МССП, як правило, надають право на перехід до іншого роботодавця, попри існуючі правила зміни місця роботи. Більше того, вже на стадії розгляду справи в МССП працівникам може бути надано можливість знайти нового роботодавця та переоформити місцеві дозвільні документи на нове місце роботи.  

У разі припинення трудового договору роботодавець не може скасувати дозвіл на проживання іноземця доти, доки повністю не сплачено належну суму заробітної плати за фактично відпрацьований час та компенсаційні виплати, передбачені трудовим контрактом.

Корисні контакти:

Посольство Держави Кувейт в Україні (питання легалізації та оформлення в’їзних робочих віз)

Адреса: м.Київ, вул. Оболонська набережна, 19.

Тел.: +38 044 391-51-90 

Посольство України в Державі Кувейт (питання легалізації та надання консульської допомоги)

Адреса: Кувейт, р-н Сурра, блок 5, вул. 1, буд. 37

Тел.: +965 25318507

Департамент імміграції Міністерства внутрішніх справ Кувейту (оформлення/продовження дозволів на проживання в Кувейті)

Адреса: Кувейт, р-н Аль-Даджідж, Газалі Роуд

Тел.: +965 24342233 

Міністерство соціальних справ та праці Кувейту (вирішення трудових спорів, розгляд скарг щодо порушення трудового законодавства)

Адреса: Кувейт, р-н Міркаб, блок 6, Міністерський комплекс

Тел.: +965 22480000


Надання медичних, соціальних послуг

Система охорони здоров’я в Кувейті представлена державним та приватним секторів. Безкоштовне медичне обслуговування передбачене лише для підданих Кувейту та забезпечується державними лікарнями.

В країні також діє система обов’язкового медичного страхування іноземців, вартість якого становить від 50 динарів (близько 170 дол. США). Відповідно до місцевого законодавства, в якому закріплено вимогу щодо забезпечення іноземних трудових мігрантів мінімальним соціальним пакетом, витрати, пов’язані з оформленням медичних страховок, покладаються на кувейтські компанії-роботодавців.

Починаючи з вересня 2016 р., в Кувейті розпочалася реформа системи надання медичних послуг з використанням американського досвіду, яку планується впровадити до 2019 р. Відповідно до цієї реформи, всі іноземці, які матимуть дозвіл на проживання в Кувейті, обслуговуватимуться лише в приватних медичних закладах за рахунок страхового фонду, що формуватиметься з внесків мігрантів, державних та приватних інвестицій.  

Мандрівники та інші іноземці, які в’їжджають в Кувейт на короткий строк та під час перебування потребують невідкладної медичної допомоги, як правило, звертаються до приватних лікарень «New Mowasat Hospital» або «Al Salam Hospital». Для таких випадків, з метою уникнення значних витрат (вартість медичних послуг в Кувейті є досить високою), перед поїздкою до Кувейту рекомендується придбати поліс медичного страхування на період запланованого перебування в країні. 

Митні питання тощо

 Речі, які заборонені до ввезення на територію Кувейту:

-         наркотичні засоби та психотропні речовини;

-         зброя, вибухові речовини і боєприпаси;

-         алкогольна продукція;

-         свинина та вироби з неї;

-         відеопродукція та друковані матеріали порнографічного і сексуального характеру;

-         будь-які товари ізраїльського походження;

-         підроблені гроші;

-         обладнання для азартних ігор;

-         матеріали антиісламського змісту та література, яка розпалює міжрелігійну ворожнечу;

-         вироби зі слонової кістки;

-         домашня їжа;

-         свіжі овочі, рослини та рослинна продукція.

 

Речі, які не підлягають декларуванню та митному оформленню при перетині державного кордону Кувейту (безмитне ввезення):

-         особисті речі (одяг та предмети гігієни);

-         предмети особистого користування (мобільні телефони, комп’ютери, фото- та відеоапаратура з відповідними аксесуарами, спортивне обладнання тощо);

-         500 сигарет або 2 фунти тютюну;

-         лікарські засоби для особистого користування, які не містять наркотичних/психотропних речовин;

-         запечатані харчові продукти, що не заборонені до ввезення на територію Кувейту.

 

Речі, ввезення яких дозволяється лише за наявності спеціальних дозволів відповідних державних органів Кувейту:

-         легка стрілецька зброя та боєприпаси (необхідний дозвіл Міністерства внутрішніх справ Кувейту);

-         спеціальна аудіо-, фото-, відеоапаратура та засоби супутникового зв’язку (дозвіл Міністерства внутрішніх справ Кувейту);

-         ювелірні вироби, дорогоцінні камені і метали (дозвіл Міністерства торгівлі і промисловості Кувейту).

 

Корисні номери телефонів (поліція, довідкова служба, служба порятунку тощо)

Номери телефонів, що можуть стати у нагоді під час перебування в Кувейті:

Екстрена служба (поліція, швидка медична допомога, пожежна служба): 112

Довідкова служба: 101 

Довідкова служба Міжнародного аеропорту Кувейту: 161

«Гаряча лінія» Міністерства охорони здоров’я Кувейту: 151

Деякі медичні заклади в Кувейті:

- New Mowasat Hospital: +965 25726666;

- Al Salam International Hospital: +965 1830003 

Порядок оформлення посвідчення водія в Кувейті

Можливість користування національними водійськими посвідченнями на території Кувейту. Кувейт є країною-учасницею Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року, яка передбачає взаємне визнання національних посвідчень водія на території країн-учасниць. Відтак, іноземні громадяни, які перебувають на території Кувейту з туристичною, гостьовою або діловою метою, можуть керувати транспортними засобами, взятими напрокат, на підставі своїх національних або міжнародних посвідчень водія.

Водночас, згідно з чинним кувейтським законодавством, ті іноземці, які отримують дозволи на проживання в Кувейті (з метою працевлаштування, навчання, возз’єднання сім’ї тощо), позбавляються можливості користуватися іноземними водійськими посвідченнями та для керування транспортними засобами на території країни повинні отримувати місцеві посвідчення.

Умови отримання кувейтського посвідчення водія. У зв’язку з надмірним навантаженням на транспортну інфраструктуру Кувейту, спричиненим стрімким зростанням чисельності населення внаслідок масової трудової міграції до емірату, упродовж останніх років кувейтським урядом вживаються заходи щодо обмеження темпів росту кількості автотранспорту в країні.

Відповідно до наказу МВС Кувейту № 5598/2014, іноземні громадяни мають право отримати кувейтське посвідчення водія за дотримання таких умов:

-         наявність дійсного дозволу на проживання в Кувейті (residency permit або civil ID);

-         проживання на законних підставах на території Кувейту протягом останніх 2 років;

-         отримання щомісячної офіційної заробітної плати у розмірі не менше 600 кувейтських динарів (відповідна сума має бути вказана у дозволі на працевлаштування);

-         наявність вищої освіти.

Разом з тим, місцеве законодавство визначає пільгові категорії іноземних громадян, на які не поширюються деякі із вищезазначених вимог.

Так, повністю звільняються від цих вимог (крім необхідності мати дійсний дозвіл на проживання в Кувейті): дружини громадян Кувейту; колишні дружини громадян Кувейту у разі наявності спільних дітей; співробітники іноземних дипломатичних представництв, що користуються дипломатичними привілеями та імунітетом, та повнолітні члени їх сімей; студенти, які навчаються в кувейтських ВНЗ; професійні спортсмени; водії та уповноважені представники («мандуби») державних установ та приватних компаній; приватні водії; пілоти та капітани морських суден, а також медичний технічний персонал.

Друга категорія іноземців, до якої застосовується лише вимога наявності вищої освіти та дійсного дозволу на проживання в Кувейті: судді, адвокати; юридичні та фінансові консультанти й експерти; викладачі у вищих навчальних закладах, вчителі середніх шкіл; лікарі та фармацевти; інженери; програмісти; журналісти; соціальні працівники; перекладачі; тренери, які працюють в спортивних федераціях Кувейту або клубах місцевих урядових установ.

 Вимога про проживання в Кувейті упродовж останніх 2 років не застосовуються також до генеральних директорів підприємств і організацій, незалежно від їх форм власності, заступників генеральних директорів, а також фінансових директорів та дипломованих бухгалтерів.

Крім того, в Кувейті запроваджені численні обмеження щодо видачі водійських посвідчень домогосподаркам (за винятком дружин громадян Кувейту). Право отримати місцеве посвідчення водія мають лише дружини топ-менеджерів, лікарів, фармацевтів, консультантів та викладачів у місцевих ВНЗ, якщо зарплата їх чоловіків складає не менше 600 кувейтських динарів на місяць. Додатковими умовами для реалізації цього права є перебування в Кувейті за сімейною візою та наявність неповнолітніх дітей.

Перелік необхідних документів. Для отримання кувейтського посвідчення водія особи, які мають національне водійське посвідчення іншої держави, повинні звернутися до Управління дорожньої поліції за місцем реєстрації в Кувейті («traffic department» або «ідарат аль-мурур») та подати такі документи:

1)     паспорт та копію сторінки паспорта з особистими даними;

2)     кувейтську ID-картку та її копію;

3)     дві фотокартки 3х4 см. (на блакитному тлі);

4)     лист та анкету встановленого зразка від роботодавця, а також копію дозволу на працевлаштування (work permit);

5)     диплом про вищу освіту (легалізований, разом із засвідченим у встановленому порядку перекладом на арабську мову) та його копію;

6)     копію національного посвідчення водія та довідку щодо підтвердження його дійсності, видану посольством країни оформлення посвідчення.

Крім того, у визначених державних медичних закладах за відповідним направленням, отриманим в Управлінні дорожньої поліції, потрібно пройти перевірку зору та здати аналіз крові на визначення групи крові (їх результати потім додатково подаються до Управління дорожньої поліції).

Особи, які ще не мають водійських посвідчень, подають повний пакет вищезазначених документів (крім п. 6), а також складають теоретичний (письмовий) і практичний (перевірка навичок керування ТЗ) іспити.\

УВАГА!

В Кувейті діє онлайн-сервіс для продовження (поновлення) місцевих посвідчень водія через веб-сайт МВС Кувейту за таким посиланням: https://edl.moi.gov.kw/Login.aspx?ReturnUrl=%2f.

Після завершення необхідних процедур та надходження відповідного підтвердження (SMS або на електронну пошту), заявники зможуть одержати нові посвідчення водія через апарати самообслуговування, які планується встановити в багатьох громадських місцях (на першому етапі таке обладнання функціонуватиме в ТРЦ «Avenues Mall» та «Al-Kout Mall», сервісних центрах МВС Кувейту, управліннях дорожньої поліції в Кувейт-Сіті та Хаваллі).

Вищезазначений спрощений порядок продовження кувейтських посвідчень водія не поширюється на:

- осіб, які мають несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху;

- осіб, які упродовж строку дії попереднього посвідчення водія змінили професію;

- осіб віком понад 65 років.

Сімейне законодавство Кувейту

Нижченаведена інформація носить загальний характер і ґрунтується на відомостях, отриманих Посольством України в Державі Кувейт з доступних місцевих інформаційних джерел та у ході контактів з представниками причетних державних органів Кувейту. Метою її оприлюднення є підвищення рівня обізнаності громадян України з основними положеннями сімейного законодавства Кувейту та його відмінностями від аналогічного українського законодавства.

Водночас, Посольство не гарантує, що ця інформація є юридично точною. Громадянам, які бажають отримати детальні й достовірні консультації з сімейного законодавства Кувейту, рекомендується звертатися до кувейтських компетентних органів та місцевих адвокатів.

 

Основу сімейного законодавства Кувейту становлять норми і принципи мусульманського права (шаріату), а також ісламські звичаї і традиції, що обумовлює низку його специфічних особливостей.

Питання укладення та розірвання шлюбу, опіки над дітьми, спадщини регулюються Сімейним кодексом Кувейту 1984 року. Розглядом сімейних справ займаються спеціалізовані сімейні суди, які діють окремо для кожної релігійної конфесії (зокрема, сунітські та шиїтські суди, а також суди для немусульман).

 1. Укладення шлюбу в Кувейті.

Кувейтське законодавство дозволяє чоловікові-мусульманину мати до чотирьох дружин за умови, якщо він здатний забезпечувати їх однаково (житлом, коштами тощо). Немусульманин може одружитися з мусульманською жінкою лише після прийняття ним ісламу. Водночас, чоловікам-мусульманам дозволено одружуватися з представницями інших релігійних конфесій.

Шлюби між мусульманами на території Кувейту укладаються в сімейних судах шляхом підписання шлюбного контракту у присутності судді та двох свідків чоловічої статті. Однією з обов’язкових умов укладення таких шлюбів є забезпечення весільного подарунку нареченій – приданого («махру»). «Махр» може бути попередній та відстрочений. Попередній «махр» за домовленістю сторін виплачується при укладенні шлюбу або записується як борг в шлюбний контракт. Відстрочений «махр» має виплачуватися при розірванні шлюбу або у разі смерті чоловіка.

Іноземні громадяни можуть одружитися на території Кувейту за умови наявності хоча б в одного з наречених місцевого дозволу на проживання (residency permit). Церемонія укладення шлюбів для іноземців, як правило, проводиться в будівлі Міністерства юстиції Кувейту (вулиця Сур, блок 15, 1-й поверх). Для цього до секретаріату відповідного суду кожному нареченому потрібно подати такий пакет документів:

-         паспортний документ;

-         кувейтську ID-картку (для резидентів) або дійсну в’їзну візу (для нерезидентів);

-         свідоцтво про розлучення (у разі укладення нового шлюбу);

-         згоду батька нареченої, засвідчену в установленому порядку, на укладення шлюбу;

-         документи, що підтверджують шлюбну правоспроможність (довідка про сімейний стан або довідка про відсутність перешкод для укладення шлюбу, видана компетентними органами чи дипломатичним представництвом країни громадянства).

Примітка: Посольство України, як і більшість іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Кувейті, замість зазначених документів, посвідчує відповідні заяви наречених – громадян України (“Free to Marry” affidavit). При цьому кувейтські державні органи залишають за собою право відмовити у прийнятті таких афідевітів та вимагати додаткові підтверджуючі документи (зокрема, нотаріальну заяву про сімейний стан, оформлену і засвідчену в Україні, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про підтвердження дошлюбного прізвища тощо). 

Всі документи, видані офіційними органами іноземних держав, мають бути легалізовані, з обов’язковим засвідченням Міністерством закордонних справ Кувейту, та перекладені арабською мовою.

Християни можуть укладати шлюби в церквах, акредитованих в Кувейті. Для офіційного визнання на території Кувейту шлюбні договори, складені і підписані в церкві, мають бути засвідчені в Міністерстві юстиції Кувейту.

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

Спільне проживання осіб різної статті, які не перебувають у шлюбних відносинах, або вступ таких осіб у статеві стосунки вважається кримінальним злочином в Кувейті та карається тюремним ув’язненням з подальшою депортацією обох партнерів. Вагітність і народження дитини поза шлюбом також є серйозним порушенням місцевого законодавства і може призвести до ув’язнення матері дитини на строк до 7 років.

2. Розірвання шлюбу

Сімейне право Кувейту визначає декілька видів розірвання шлюбу, в залежності від того, хто є ініціатором розлучення, причин та порядку розлучення:

1). Розлучення за ініціативою чоловіка без згоди дружини. Для цього, за мусульманською традицією, чоловік має тричі повторити дружині формулу «Ти для мене не дружина».  

Таке розлучення спочатку не набуває остаточного характеру і більше схоже на сімейний спір. Чоловік не втрачає права примиритися з дружиною та повернутися в родину. Для дружини встановлюється період недоторканності («ідда»), упродовж якого вона не залишає будинок свого чоловіка, а юридичні наслідки розірвання шлюбу не настають. Період недоторканності триває 3 менструальні цикли у дружини або, у разі їх відсутності, 3 місяці.

Якщо чоловік не здійснює кроків до примирення протягом зазначеного періоду або така ситуація повторюється втретє, розлучення стає остаточним і підлягає реєстрації в сімейному суді.

Після цього колишні чоловік і дружина можуть повторно укласти шлюб лише за умови, якщо дружина одружиться та розлучиться з іншим чоловіком.

2). Розірвання шлюбу за взаємною домовленістю подружжя, що передбачає грошову або майнову компенсацію. Зазвичай, при такому розлученні компенсацію пропонує дружина, яка, з огляду на відсутність у неї законних підстав та причин для розлучення, намагається підкупити чоловіка, матеріально його винагородити за надану їй свободу. Так, дружина пропонує чоловікові свій «махр» або іншу власність у якості подарунку за право отримати від нього розлучення.

3). Розірвання шлюбу у судовому порядку, зазвичай, за заявою дружини. Слід зазначити, що, згідно з чинним законодавством Кувейту, чоловік має практично необмежене право на розірвання шлюбу, в той час як дружині таке право надається в чітко обумовлених випадках: невиконання чоловіком шлюбних обов’язків; невиплата махра, зазначеного у шлюбному контракті; погане матеріальне утримання дружини; жорстоке поводження з нею (домашнє насильство) тощо.

При цьому укладення чоловіком другого шлюбу не є підставою для розлучення, якщо у шлюбному договорі прямо не вказано протилежне. 

 Перед початком розгляду справи про розірвання шлюбу по суті суддя направляє подружжя до сімейних консультантів, акредитованих у відповідному суді, з метою пошуку шляхів до примирення та уникнення розлучення. У разі відсутності домовленості між сторонами судовий процес з розлучення, як правило, триває до 1 року. При цьому питання опіки над дітьми та призначення аліментів, зазвичай, не є складовими зазначеного процесу та розглядаються вже після розірвання шлюбу.

В кувейтському законодавстві інститут спільної власності подружжя не закріплено. Тому у випадку розірвання шлюбу дружина не має права на отримання частки майна, яке належить на правах власності її чоловікові. Відтак, у разі розлучення дружина має право лише на отримання махра, передбаченого шлюбним  договором, фінансове утримання протягом періоду недоторканності (строком до 3 місяців) та призначення аліментів на дітей.

Для випадків розлучення на території Кувейту іноземних громадян застосовується право країни громадянства чоловіка. Водночас, якщо хоча б один з подружжя є громадянином Кувейту, застосовується виключно кувейтське законодавство.

3. Опіка над дітьми

Першочергове право опіки над дітьми (проживання разом з дітьми, повсякденна турбота та догляд за ними тощо) належить матері. Водночас, якщо мати не є мусульманкою, така опіка присуджується батькові. Право опіки над дітьми мати може втратити також у разі укладення нею нового шлюбу.

Чоловік зобов’язаний виплачувати аліменти на кожну дитину (синам – до досягнення повноліття, донькам – до моменту одруження), а також покривати витрати на їх житло і транспорт. Якщо батько має достатні фінансові можливості, що має бути доведено в суді, на нього можуть бути покладені додаткові зобов’язання щодо оплати вартості навчання своїх дітей, найму і утримання хатніх працівників (нянь) у разі існування нагальної потреби додаткового догляду за дітьми.

Водночас, місцеве законодавство надає батькові або, у разі його відсутності, іншому родичу чоловічої статі по батьківській лінії (діду, братові батька і т.д.) більше повноважень у вирішенні всіх життєво важливих питань, пов’язаних з майном, вихованням та утриманням неповнолітніх дітей, навіть коли вони проживають разом з матір’ю. Наприклад, матір, якій присуджена опіка над дитиною, не може продати майно, яке належить дитині на праві власності, змінити місце проживання разом з дитиною або змінити місце навчання дитини без дозволу її батька. Крім того, до досягнення повноліття діти можуть залишити територію Кувейту виключно за письмовим дозволом свого батька.

Зважаючи на зазначені обставини, у разі виникнення конфліктної ситуації в родині або розірвання шлюбу між громадянкою України та підданим Кувейту, виїзд неповнолітніх дітей від таких шлюбів з Кувейту та їх повернення в Україну є практично неможливим без досягнення відповідної домовленості між батьками.

Якщо обоє батьків є іноземцями, питання опіки та призначення аліментів на території Кувейту вирішується відповідно до права країни громадянства батька.

 4. Питання спадщини

Відповідно до чинного законодавства Кувейту, право на спадкування майна після смерті громадянина/громадянки Кувейту отримують його/її кровні родичі, які мають громадянство Кувейту та за віросповіданням є мусульманами. Немусульмани позбавлені права спадкування майна мусульман і навпаки. Незаконнонароджені діти, незаконнонароджені брати і сестри, а також усиновлені діти не належать до кола спадкоємців.

Спадкування за заповітом в Кувейті передбачено, але носить другорядний характер і містить низку обмежень. За заповітом може бути успадковано лише 1/3 спадкового майна, інша частина спадщини має перейти спадкоємцям за законом. Зазначене правило покликане захистити інтереси сім’ї спадкодавця, особливо спадкоємців жіночої статі.

Після смерті громадянина Кувейту його спадкоємці зобов’язані вчинити наступні дії:

-         оплатити витрати, пов’язані з похованням померлого;

-         виплатити всі його борги;

-         виділити частку спадкоємцям за заповітом;

-         розподілити решту майна між спадкоємцями за законом.

В залежності від черговості розподілу спадкового майна місцеве законодавство визначає наступні категорії спадкоємців: прямі спадкоємці (чоловік/дружина, батьки, діти); брати та сестри; родичі зі сторони батька та родичі зі сторони матері.

Розподіл спадщини між спадкоємцями за законом відбувається за особливими правилами, закріпленими в Корані. Так, згідно з одним із основних принципів розподілу, спадкоємці чоловічої статті успадковують вдвічі більше майна, ніж спадкоємці жіночої статті.

Дружина одержує лише 1/8 майна померлого чоловіка. У разі відсутності інших спадкоємців першої категорії, дружині відходить 1/4 спадщини. Якщо у спадкодавця було декілька дружин, зазначена частка розподіляється між ними всіма.

Чоловік померлої отримує 1/4 її майна. Якщо у померлої немає дітей, її чоловікові переходить половина спадщини.

Батьки спадкодавця мають право на отримання фіксованої частки у розмірі 1/6 спадкового майна кожен. Якщо спадкодавець не залишив дітей, його спадщина після виокремлення частки другому з подружжя ділиться між його батьками, причому матері належить одна третина, а батькові – дві третини. Якщо у померлого при цьому залишилися брати і сестри, його мати отримує 1/6 майна, а решта майна (5/6) відходить батькові спадкодавця.

Якщо у померлої людини залишилися сини і доньки, то у їхню власність переходить вся спадкова маса, що залишилася після виплати всіх боргів спадкодавця, виділення фіксованих часток спадкоємцям за заповітом та іншим спадкоємцям першої категорії (дружині/чоловікові та батькам). При цьому зазначена спадщина ділиться таким чином, щоб частка кожного сина була вдвічі більша частки кожної доньки.

Якщо у спадкодавця з дітей є лише донька, то їй переходить половина майна, що залишилося. Якщо залишилися дві і більше доньки, але відсутні сини, то вони отримують 2/3 «залишкової» спадщини.

Якщо у померлого не залишилося інших спадкоємців чоловічої статті, його батько, крім фіксованої частки, отримує залишок майна після виділення потрібних часток дружині, матері та доньці/донькам (у разі їх наявності). Батько спадкодавця отримує також все майно у разі відсутності інших спадкоємців першої категорії.

Якщо сини спадкодавця померли до моменту відкриття спадщини, їхня частка переходить їх дітям – онукам спадкодавця чоловічої статті, у разі їх наявності.

Якщо громадянин Кувейту або громадянка Кувейту не залишили після себе спадкоємців по висхідній або низхідній лініях, до спадкування залучаються їх брати та сестри. При цьому принцип розподілу спадщини між братами і сестрами залишається незмінним та аналогічний принципу розподілу майна між синами і доньками.

Спадкування майна, що залишилося на території Кувейту після смерті іноземного громадянина (транспортні засоби, готівка, цінні речі, кошти на банківських рахунках, компенсація роботодавця тощо), здійснюється, як правило, у відповідності до закону країни громадянства померлого.

Для отримання спадщини, яка залишилася на території Кувейту, потрібно отримати відповідну ухвалу кувейтського суду. Для цього спадкоємці особисто або через своїх уповноважених представників, які діють на підставі довіреності, повинні подати до суду належним чином легалізовані підтверджуючі документи, видані в країні громадянства або постійного проживання спадкодавця, щодо визначення кола спадкоємців померлої людини та їх часток (свідоцтво про право на спадщину, рішення суду тощо).

 

КОРИСНІ КОНТАКТИ

 Департамент державного нотаріату Міністерства юстиції Кувейту (the Office of the Public Notary at the Ministry of Justice of Kuwait)

(питання реєстрації шлюбу)

Адреса: м.Ель-Кувейт, р-н Муркаб, вул. Сур, Міністерський комплекс, блок 15, 1-й поверх

Тел.: 2248-6444

 Консульський департамент Міністерства закордонних справ Кувейту, Відділ засвідчення документів  (Authentication Section at the Ministry of Foreign Affairs of Kuwait)

(питання легалізація документів)

Адреса: м.Ель-Кувейт, р-н Шувейх, Міністерська зона (біля перетину 55-ї і 80-ї доріг)

Тел.: 2243-0541

Адвокати, які спеціалізуються на сімейному законодавстві:

1. Dar Al Shoura Law Firm & Legal Consultancy

Адреса: р-н Джабрія, блок 1Б, вул. 3, буд. Аль-Насер, 3-й поверх

Тел.: 2532-3335

Адвокат Ахмад Салем Аль-Шалаб (моб.: 99119121)

Адвокат Мохамед Хассан Аль-Кандарі (моб.: 99917775)

 2. Юридична компанія «Аль-Накіб і Партнери»

Адреса: р-н Шарк, вул. Ахмада Аль-Джабера, «Raed Center», 7-й поверх

Тел.: 2244-7415

 3. Абдулрахман Альхуті

Адреса: р-н Бнейд Аль-Кар, блок 1, вул. Аль-Шаріф Аль-Реда, буд. 2, 14-й поверх

Тел.: 2255-4008, 6613-8887


Більше за темою
Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux