Вісімдесят років тому, 24 жовтня 1945 року, після жахів Другої світової війни набрав чинності Статут Організації Об’єднаних Націй. Відтоді розпочала діяльність нова глобальна інституція — ООН, покликана об’єднати держави, щоб уберегти наступні покоління від лиха війни та забезпечити мир, безпеку і гідність для всіх народів. Цінності, закладені в Статуті, досьогодні залишаються основою міжнародного порядку.

Україна як держава-засновниця ООН пишається своєю роллю у створенні Організації. На конференції в Сан-Франциско українська делегація координувала процес підготовки Преамбули та Цілей і Принципів Статуту ООН, закладаючи фундамент сучасної системи колективної безпеки.

Вагомий внесок України у діяльність ООН підтверджується й нашою участю в її головних органах. 

У 1997–1998 роках видатний український дипломат і державний діяч Геннадій Удовенко очолював 52-гу сесію Генеральної Асамблеї ООН, ставши першим представником незалежної України на цій високій посаді. Перед тим, із лютого 1985 по березень 1992 року, він обіймав посаду заступника голови Спеціального комітету ООН проти апартеїду, відігравши помітну роль у його подоланні та перемозі свободи у Південній Африці.

Про високий авторитет нашої держави в ООН свідчить і неодноразове обрання України до Ради Безпеки ООН. Україна чотири рази була непостійним членом РБ ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру та безпеки, востаннє — у 2016-2017 роках.

Протягом десятиліть Україна послідовно виступає за зміцнення миру, сталий розвиток, захист прав людини та верховенство міжнародного права. Ми завжди вірили у силу ООН як основи багатостороннього співробітництва й міжнародної солідарності.

Сьогодні принципи Статуту ООН зазнають найбільшої загрози з часів створення Організації — через дії держави, яка незаконно перебуває у кріслі постійного члена Ради Безпеки, що належало Радянському Союзу. Уже понад одинадцять років Російська Федерація веде загарбницьку війну проти України, а з 2022 року здійснює повномасштабне вторгнення, грубо порушуючи Статут ООН і підвалини міжнародного миру та безпеки.

Росія продовжує цілеспрямовано бити ракетами та дронами по мирних українських містах і громадах, щодня вбивати та калічити невинних людей, вчиняти жорстокі звірства на окупованих територіях. Цивільна інфраструктура, лікарні, школи, енергетичні об’єкти стають мішенями російських ударів. Окупаційні сили викрадають українських громадян, утримують їх у нелюдських умовах і піддають катуванням. Всі ці злочини є частиною системної геноцидної політики Москви, спрямованої на знищення України як незалежної нації та на руйнування міжнародного правопорядку, який Статут ООН покликаний захищати.

Ми цінуємо підтримку Організації Об’єднаних Націй – гуманітарну допомогу, документування воєнних злочинів, а також чітку позицію Генеральної Асамблеї, яка засудила російську агресію та підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України. Ця підтримка свідчить про солідарність міжнародної спільноти з українським народом.

Через 80 років після створення Організації її Статут знову потребує захисту — не лише від агресорів, а й від байдужості. Якщо міжнародне право не буде захищене, жодна держава не почуватиметься у безпеці. Настав час міжнародного права, підкріпленого реальною силою. Силою тиску та покарання для агресорів і силою зброї та гарантій безпеки, які здатні захистити надійний мир для миролюбних держав, які поважають людське життя та Статут ООН.

Україна залишається непохитною у своїй відданості Статуту ООН, солідарності народів та принципам миру, свободи й гідності.