З моменту початку неспровокованої повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України 24-го лютого 2022 року, Україна та міжнародні партнери запровадили низку санкцій проти РФ.
З 31 січня 2024 року в Україні почав функціонувати Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua/) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано українські обмежувальні заходи.
Дані в Реєстрі є відкритими, загальнодоступними, оперативно оновлюються. Джерелами інформації для Реєстру є відповідні рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, а також судові рішення з питань санкцій.
Ведення Реєстру забезпечує Апарат Ради національної безпеки і оборони України. На сайті є можливість в електронній формі отримати витяг з відповідною інформацією. Реєстр доступний українською й англійською мовами.
Починаючи з 24 лютого 2022 року, в Україні прийнято близько 80 указів Президента, якими вводяться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій.
Станом на сьогодні санкції України застосовано до 12193 фізичних і 8761 юридичних осіб. Також чинні окремі рішення стосовно секторальних санкцій.
Російська Федерація є найбільш підсанкційною країною світу і наразі саме санкції є найбільш дієвим інструментом впливу на країну-агресора з боку цивілізованої світової спільноти.
Важливим елементом роботи Міністерства закордонних справ України на санкційному напрямі є взаємодія зі столицями держав-членів ЄС, США, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії та низки інших країн-партнерів.
1. ЄС
На сьогодні ЄС запровадив три санкційні режими у відповідь на злочинні дії РФ – порушення територіальної цілісності та суверенітету України, порушення прав людини у РФ та гібридні загрози.
Радою ЄС ухвалено вісімнадцять пакетів економічних та індивідуальних санкцій у зв’язку з військовою агресією Росії проти України.
Загалом обмежувальні заходи ЄС щодо дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, на сьогодні поширюються на понад 2500 фізичних та юридичних осіб.
18 липня ц.р. Рада ЄС ухвалила 18-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів, які суттєво вдаряють по енергетичному, банківському та військовому секторах Росії, і спрямовані на забезпечення відповідальності за продовження агресивної війни РФ проти України. Також Рада ЄС погодила додаткові заходи щодо Білорусі.
До нового пакету санкцій додали 14 осіб і 41 організацію, які відповідальні за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
У сфері енергетики ЄС знизив цінову стелю на нафту з 60 до 47,6 доларів США за барель, запровадив автоматичний динамічний механізм її перегляду та посилив санкції проти так званого «тіньового флоту», який допомагає обходити санкції. 105 додаткових суден потрапили під заборону на доступ до портів та надання супутніх послуг (загалом вже 447 суден). Під санкції потрапили також трейдери російської нафти, міжнародні компанії, що управляють цими суднами, один із нафтопереробних заводів в Індії (де акціонером є «Роснефть»), а також вперше – капітан одного з таких суден. Заборонено імпорт нафтопродуктів, вироблених з російської нафти у третіх країнах (окрім Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США). Введено повну заборону на транзакції, пов’язані з трубопроводами "Північний потік-1" і "Північний потік-2". Також скасовано виняток для імпорту російської нафти до Чехії.
У банківській системі ЄС розширив заборону на надання спеціалізованих фінансових послуг ще для 22 російських банків (загалом уже 45 банків). Знижено поріг санкцій щодо банків, фінансових установ та криптосервісів у третіх країнах, які обходять санкції або підтримують війну РФ. Запроваджено повну заборону на операції з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ), його дочірніми структурами та компаніями, у які він інвестував. Також введено заборону на експорт ПЗ та систем управління для фінансового сектору.
У сфері військово-промислового комплексу Рада ЄС запровадила санкції щодо постачальників російської оборонної промисловості, зокрема 3 компаній у Китаї. Також запроваджено експортні обмеження для 26 нових компаній, серед яких 11 – у третіх країнах. Заборонено експорт обладнання на понад 2,5 млрд євро, у тому числі – для виробництва БПЛА, обладнання з ЧПК, компонентів для вибухових речовин тощо. До санкційного списку також додано ще 1 особу, пов’язану з "військовим вихованням" українських дітей. Загалом, загальна кількість санкціонованих суб’єктів, пов’язаних із депортацією та ідеологічною індоктринацією українських дітей, перевищила 90.
Також додано осіб, пов’язаних із маніпуляціями українською культурною спадщиною та пропагандою.
В рамках обмежувальних заходів щодо Білорусі під санкції потрапили ще 8 компаній білоруського ВПК. Розширено дзеркальні торговельні санкції щодо Білорусі, введено повну заборону на фінансові операції та ембарго на імпорт зброї.
Також ЄС запровадив захист держав-членів від арбітражних позовів російських компаній за двосторонніми інвестиційними угодами, включаючи положення про відшкодування збитків, відмову у визнанні рішень арбітражу тощо.
15 липня ц.р. Рада ЄС ухвалила низку рішень, якими посилюються санкції проти РФ та Ірану, а також осіб, причетних до дестабілізуючих дій в Молдові. Зокрема, ухвалено рішення про додаткові обмежувальні заходи щодо 9 осіб та 6 організацій, відповідальних за дестабілізуючі дії Росії за кордоном. Під санкції ЄС потрапили:
- федеральне державне підприємство “Російська телерадіомовна мережа” разом з його генеральним директором та директором “Департаменту координації розвитку інфраструктури зв'язку на нових територіях”.РТРМ відіграє ключову роль в заміні усталених українських систем мовлення в окупованих регіонах мережею, яка транслює контент, затверджений урядом Росії;
- 841-й окремий центр радіоелектронної боротьби та 2 високопоставлених члени його персоналу, які контролюють операції в Калінінградській області;
- асоціація журналістів БРІКС (BJA) та “фонд боротьби з несправедливістю” (R-FBI), які були створені Євгенієм Прігожіним і брали участь у чисельних операціях маніпулювання та втручання, спрямованих проти Франції та України;
- центр геополітичної експертизи (CGE), який відповідає за організацію дезінформаційних кампаній, спрямованих проти України, дискредитацію низки політичних діячів та вплив на виборчі процеси в країнах;
- веб-компанія Tigerweb та її власник, причетні до поширення проросійського контенту проти кількох країн, зокрема Франції;
- інфлюенсерка в соціальних мережах Наталі Ямб, яка має тісні зв'язки з AFRIC, – організацією, пов'язаною з російськими приватними військовими компаніями, та відповідає за підтримку Росії шляхом маніпуляцій інформацією та втручання.
Ухвалені санкційні рішення передбачають замороження активів підсанкційних осіб, заборону громадянам і компаніям ЄС надавати їм кошти, а також заборону на поїздки або транзит через територію ЄС.
30 червня ц.р. Рада ЄС продовжила дію санкцій ЄС у відповідь на збройну агресію РФ проти України, до 31 січня 2026 року.
16 червня ц.р. Рада ЄС схвалила рішення про продовження дії санкцій, введених ЄС у відповідь на незаконну анексію АР Крим та міста Севастополь Російською Федерацією, до 23 червня 2026 року. Обмежувальні заходи у рамках зазначеного санкційного режиму включають заборони на імпорт до ЄС товарів, що походять з незаконно анексованого Криму або Севастополя, а також на інфраструктурні або фінансові інвестиції та туристичні послуги з незаконно анексованих Криму або Севастополя. Крім того, обмеження ЄС також поширюються на експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в незаконно анексованому Криму в секторах транспорту, телекомунікацій та енергетики, а також для розвідки, видобутку та виробництва нафти, газу та мінеральних ресурсів.
12 червня ц.р. Рада ЄС затвердила підвищення мит на добрива та окремі сільськогосподарські товари з Росії та Білорусі. Передбачається підвищення на 50% мит ЄС на сільськогосподарську продукцію з Росії та Білорусі, яка досі не обкладалась додатковими митами. Окрім цього також передбачено запровадження мита в розмірі 6,5% на добрива, імпортовані з Росії та Білорусі, а також мит у розмірі від €40 до €45 за тонну на період 2025–2026 років. До 2028 року ці мита зростуть до €430 за тонну.
Метою заходів є зменшення залежності європейських країн від російського й білоруського імпорту та зменшення доходів у бюджет РФ та її спроможності фінансувати ведення війни проти України. Підвищення тарифів на добрива відбуватиметься поступово впродовж перехідного періоду у три роки.
Від 1 липня мита ЄС застосовуються до всієї сільськогосподарської продукції з Росії. Нові тарифи застосовуються до товарів, які становили близько 15% від усього сільськогосподарського імпорту з Росії у 2023 році. Що стосується добрив, то нові тарифи застосовуються до певних продуктів на основі азоту.
20 травня ц.р. Рада міністрів закордонних справ держав-членів ЄС схвалила низку рішень, якими посилюються санкції стосовно РФ:
1. У рамках режиму у відповідь на дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України:
- поширено індивідуальні обмежувальні заходи на нових 17 фізичних та 58 юридичних осіб, які мають відношення до російського ВПК, у т.ч. безпосереднього виробництва зброї, критичних компонентів до неї та логістики з числа російських і китайських компаній, а також тих, хто вчиняли злочинні дії по відношенню до культурних об’єктів України та викрадення українського зерна;
- включено додаткових 189 суден до списку тих, на які поширюється заборона доступу до портів і заборона на надання широкого спектру послуг, пов'язаних з морським транспортом. Ці обмеження стосуються танкерів з країн, що не є членами ЄС, і є частиною «тіньового флоту» РФ, задіяного в обході механізму обмеження цін на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії, або судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або залучені до перевезення викраденого українського зерна. Таким чином, загальна кількість «підсанкційних» суден становитиме 342. Крім того, ЄС запровадив індивідуальні санкції стосовно суб'єктів «екосистеми» тіньового флоту РФ: судноплавних компаній, відповідальних за транспортування сирої нафти та нафтопродуктів морем та які займаються небезпечною практикою на морі під час транспортування російської нафти, включаючи суб'єкти з ОАЕ, Туреччини та Гонконгу. До списку також входить одна страхова компанія російської нафтогазової галузі «ВСК».
- під санкції ЄС потрапили 45 російських компаній та фізичних осіб, які постачають армії РФ безпілотники, зброю, боєприпаси, військову техніку, критично важливі компоненти та надають логістичну підтримку.
- включено 31 нового суб'єкта до переліку тих, хто безпосередньо підтримує військово-промисловий комплекс Росії і до яких застосовуватимуться більш жорсткі експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного призначення та які можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського сектору оборони і безпеки (Додаток IV). Частина цих організацій є російськими, тоді як інші розташовані в третіх країнах (Туреччина, В’єтнам, Узбекистан, Сербія, Об’єднані Арабські Емірати, Білорусь) і брали участь в обході торговельних обмежень або закупівлях чутливих товарів, необхідних, наприклад, для російських БПЛА чи ракет.
- у частині секторальних санкцій ЄС розширив перелік заборонених товарів, які можуть сприяти військовому і технологічному вдосконаленню Росії або розвитку її оборонного та безпекового сектору, шляхом включення до нього товарів, які використовувалися Росією у війні проти України, та товарів, які сприяють розробці або виробництву її військових систем, включаючи хімічні прекурсори енергетичних матеріалів та запасні частини для верстатів.
2. У рамках санкційного режиму ЄС у відповідь на дестабілізаційну діяльність РФ, розширено перелік підсанкційних осіб, а також посилено секторальні обмежувальні заходи. Згідно із вказаними рішеннями, індивідуальні санкції ЄС накладено на додаткових 21 фізичну та 6 юридичних осіб, відповідальних за дестабілізаційні дії Росії за кордоном.
Рада також розширила сферу застосування обмежувальних заходів, дозволивши ЄС накладати санкції на матеріальні активи, такі як судна, літаки, нерухомість, фізичні елементи цифрових і комунікаційних мереж, а також на транзакції кредитних і фінансових установ та організацій, що надають послуги з криптоактивів, які прямо чи опосередковано сприяють дестабілізаційній діяльності Росії.
Крім того, у світлі систематичної міжнародної кампанії Росії з маніпулювання ЗМІ та викривлення фактів, спрямованої на дестабілізацію сусідніх країн та ЄС, Рада відтепер матиме можливість призупиняти дію ліцензій на мовлення російських ЗМІ, що перебувають під контролем російського керівництва, та забороняти їм транслювати свій контент на території ЄС. Проте, з метою дотримання Хартії основоположних прав, підсанкційним особам дозволена «інша» журналістська діяльність, наприклад проведення досліджень або інтерв'ю.
3. У рамках режиму щодо порушення прав людини обмежувальні заходи поширено на додаткових 27 фізичних та 1 юридичну особу з числа суддів, прокурорів, представників пенітенціарної служби РФ, а також осіб, причетних до справи Навального та Кара-Мурзи.
4. У рамках режиму щодо розповсюдження і застосування хімічної зброї санкціоновано 3 суб’єкти – війська радіаційного, хімічного й біологічного захисту Міноборони Росії, 27-ий і 33-ий наукові центри, пов’язані з розробкою і застосуванням токсичних хімічних речовин у війні проти України у порушення положень Конвенції про заборону хімічної зброї.
Обмежувальні заходи ЄС у рамках цього режиму наразі застосовуються до 25 фізичних та 6 юридичних осіб.
Підсанкційні особи у рамках всіх перелічених режимів підпадають під заборону на в’їзд або транзит територією ЄС, їхні активи підлягають замороженню, а громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм або на їхню користь кошти чи економічні ресурси.
13 травня ц.р. ЄС ухвалив поправки до санкцій, які ускладнили для російських олігархів та бізнесменів уникнення обмежень шляхом приховування власності, передачі акцій та приховування активів.
Відтепер фізичні та юридичні особи, які сприяють такій діяльності, самі опиняються під загрозою санкцій. ЄС більше не потрібно доводити, що до конкретних російських олігархів мають бути застосовані санкції, а навпаки, олігархи повинні довести протилежне.
6 травня ц.р. Європейський Союз представив детальну дорожню карту щодо повного позбавлення ЄС від енергетичної залежності від Росії до 2027 року. Планується повністю припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізувати імпорт російської нафти, посилити боротьбу з російським тіньовим флотом та значно скоротити залежність від РФ у ядерній галузі, зокрема обмежити постачання збагаченого урану.
23 квітня ц.р. Європейська комісія зобов'язала всі судна, що проходять крізь води ЄС, надавати інформацію про страхування. Це спрямовано на посилення безпеки морських перевезень та захист довкілля, а також на боротьбу з “тіньовим флотом”, який перевозить російську нафту в обхід санкцій.
14 квітня ц.р. Рада ЄС ухвалила рішення та імплементаційний регламент, відповідно до яких застосовуються обмежувальні заходи стосовно 7 осіб і 2 організацій, відповідальних за серйозні порушення прав людини в Ірані, включно з використанням судової системи як інструменту для свавільного затримання. Наразі обмежувальні заходи застосовуються до 232 фізичних та 44 юридичних осіб ІРІ. Вони включають заморожування активів, заборону на в’їзд до ЄС і заборону надавати кошти чи економічні ресурси тим, хто перебуває під санкціями. Також діє заборона на експорт до Ірану обладнання, яке може використовуватися для внутрішніх репресій, і обладнання для моніторингу телекомунікацій.
27 березня ц.р. Євросоюз розширив список санкцій проти Білорусі у зв’язку з політичними репресіями в цій країні та її підтримкою російського вторгнення в Україну. В цей перелік потрапили 7 юридичних і 25 фізичних осіб. Серед них є члени Центральної виборчої комісії Білорусі, високопосадовці, у тому числі керівництво управління справами президента, судді, близькі до білоруського диктатора компанії та представники бізнесу та ігрової індустрії, а також агропромислова компанія. Серед установ, на які поширені обмежувальні заходи ЄС – компанії, що належать до білоруського ВПК, – ВАТ Планар, Завод точної електромеханіки та ВАТ Інтеграл.
14 березня ц.р. Рада Європейського Союзу ухвалила рішення продовжити персональні санкції, запроваджені у відповідь на підрив або загрозу територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, ще на шість місяців – до 15 вересня 2025 року. Разом з тим, з метою досягнення консенсусу в умовах особливої позиції низки держав, відповідні обмежувальні заходи ЄС були скасовані стосовно 4 осіб.
24 лютого ц.р., з нагоди 3-ої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Рада ЄС рішенням (CFSP) 2025/394 та імплементаційним регламентом (EU) 2025/389 ухвалила 16-ий пакет індивідуальних та економічних обмежувальних заходів щодо дій Російської Федерації, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України.
Рада ЄС запровадила обмежувальні заходи щодо 48 фізичних та 35 юридичних осіб, серед яких фігурують представники військового (22 компаній та 19 осіб), промислового та фінансового секторів, а також політики, пропагандисти (3 компанії та 5 осіб), два північнокорейські генерали та китайський постачальник для ВПК РФ. Санкції також запроваджено стосовно 4 губернаторів та членів окупаційних адміністрацій на ТОТ України, 1 телекомунікаційної компанії та 1 банківського оператора.
Крім цього, Рада встановила два нові критерії, які дозволять ЄС вводити обмежувальні заходи щодо фізичних та юридичних осіб, які володіють або керують суднами тіньового флоту і тих, хто підтримує або отримує вигоду від російського ВПК.
Рада додала нові 74 судна до списку тих, на які поширюється заборона доступу до портів і надання широкого спектру послуг, пов'язаних з морським транспортом. Цей захід спрямований на танкери з країн, що не є членами ЄС, які є частиною «тіньового флоту» РФ для обходу механізму обмеження цін на нафту, чи підтримують енергетичний сектор Росії або судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії чи беруть участь у перевезенні вкраденого українського зерна. Таким чином, загальна кількість суден, що потрапили під санкції, становить 153.
Рада ЄС, додавши 53 нових суб'єкти, розширила перелік тих, хто безпосередньо підтримує ВПК Росії у її загарбницькій війні проти України. До них будуть застосовані більш жорсткі експортні обмеження щодо товарів і технологій подвійного використання, а також товарів і технологій, які можуть сприяти технологічному вдосконаленню російського сектору оборони і безпеки. Третина цих організацій є російськими, тоді як інші розташовані в третіх країнах і брали участь в обході торговельних обмежень або закупівлях чутливих предметів, необхідних, наприклад, для БПЛА та ракет, які використовуються для російських військових операцій.
У частині секторальних санкцій запроваджено подальші обмеження на експорт товарів, які сприяють збільшенню російського промислового потенціалу (хімікати, деякі пластмаси та гума), та їхній транзит через Росію, а також подальші обмеження на імпорт первинного алюмінію, який створює значні доходи для Росії.
Розширено список заборонених товарів, які сприяють технологічному вдосконаленню російського сектору оборони та безпеки, додаючи елементи для розробки та виробництва російських військових систем, такі як хімічні прекурсори для хлорпікрину та інші реагенти, що використовуються у спецзасобах для боротьби з масовими заворушеннями, програмне забезпечення, пов’язане з машинами із числовим програмним керуванням (ЧПК), сполуки хрому та контролери, які використовуються для керування безпілотними літальними апаратами.
У фінансовій сфері ЄС вперше вводить заборону на операції з кредитними або фінансовими установами, заснованими за межами Росії, які використовують «Систему передачі фінансових повідомлень» (SPFS) Центрального банку Росії.
Крім цього, Рада вирішила поширити заборону на надання спеціалізованих послуг з обміну фінансовими повідомленнями SWIFT на 13 регіональних банків РФ, які вважаються важливими для російської фінансової та банківської систем. Вводиться заборона на продаж, постачання, переказ та експорт банкнот, проте запроваджено виняток у випадках використання банкнот для діяльності громадянського суспільства та ЗМІ, які безпосередньо сприяють демократії, правам людини або верховенству права.
Вперше введено санкції проти криптокомпаній, які беруть участь в обході price cap.
Окремо передбачено механізм покращення захисту від збитків, понесених у контексті позовів, поданих до судів третіх країн або відповідно до законодавства РФ, включаючи надання можливості судам держав-членів ЄС у виняткових випадках виносити рішення за такими позовами («forum necessitatis», для виправлення можливих ситуацій відмови у правосудді).
У частині протидії обходу санкцій та боротьби з незаконним реекспортом товарів ЄС, які перебувають під санкціями, оператори ЄС, які продають чутливі товари третім країнам, окрім країн-партнерів, повинні запровадити механізми належної обачності, здатні ідентифікувати, оцінювати та пом’якшувати ризики такого реекспорту до Росії. Нове положення дозволяє Європейській Комісії обмінюватися інформацією про механізми і схеми обходу санкцій з країнами-партнерами. Запроваджується нове зобов'язання для операторів повідомляти підрозділи фінансової розвідки про всі підозрілі транзакції, що можуть бути пов'язані із злочинною діяльністю у порушення обмежувальних заходів ЄС.
В енергетичній сфері Рада також забороняє тимчасове зберігання російської сирої нафти та нафтопродуктів на території ЄС, незалежно від закупівельної ціни нафти та кінцевого пункту призначення цих продуктів. Водночас передбачено дозвіл на продаж, постачання або передачу певних нафтопродуктів між Угорщиною та Словаччиною за умови використання таких продуктів виключно на території цих двох країн.
Запроваджуються також додаткові обмеження на експорт товарів і технологій, зокрема програмного забезпечення, пов’язаного з розвідкою нафти і газу, з метою подальшого обмеження розвідувальних і виробничих потужностей Росії. Крім цього, поширюється заборона на надання товарів, технологій і послуг для завершення проєктів з видобутку сирої нафти в Росії, таких як нафтовий проект «Восток».
Що стосується LNG, то додатково роз’яснено (в цілях безпеки поставок до держав-членів ЄС), що послуги з перевантаження під час операцій з перевалки російського LNG дозволені за умови транспортування між портами однієї і тієї ж держави-члена ЄС. Разом з тим, запроваджуються дерогації у випадках, якщо держава-член не приєднана до об'єднаної газотранспортної системи, коли природний газ купується, імпортується або передається з терміналу, розташованого в іншій державі-члені, що має доступ до об'єднаної газотранспортної системи, з метою забезпечення енергопостачання.
У транспортній сфері ЄС заборонив будь-які транзакції з 5 портами / шлюзами (Астрахань, Махачкала, Усть-Луга, Приморськ та Новоросійськ) та 6 аеропортами в Росії (Бегішево, Внуково, Жуковський, Перм, Кольцово та Псков), які використовуються для передачі БПЛА, ракет і пов’язаних технологій і компонентів до Росії або для обходу ліміту цін на нафту чи інших обмежувальних заходів суднами, які практикують нерегулярні та ризиковані види судноплавства. Це включає доступ до їхніх об’єктів і надання будь-яких послуг суднам і літакам.
Рада вирішила розширити заборону на польоти в ЄС на авіаперевізників, які виконують внутрішні рейси в межах Росії або експортують літаки чи інші авіаційні товари та технології російським авіаперевізникам та їхнім контрольованим особам. Крім цього, ЄС посилює існуючу заборону на перевезення вантажів автомобільним транспортом територією ЄС, включаючи транзитом, операторами ЄС, якими на 25% або більше володіють російські фізичні або юридичні особи. Нове положення забороняє будь-які зміни в структурі капіталу автотранспортних підприємств, які призведуть до збільшення частки власності російської фізичної або юридичної особи понад 25%.
Запроваджено вимогу щодо отримання дозволу держави-члена ЄС для посадки, зльоту та прольоту над територією ЄС безпілотних літальних апаратів РФ.
Перенесено дату набрання чинності вимоги про надання доказів на основі відстеження при імпорті оброблених діамантів на вересень 2025 року.
Введено заборону на надання будівельних послуг, включаючи інженерні роботи, розширюючи підхід, який вже діє на ТОТ України.
Відповідно до ухваленого рішення, призупинено дію ліцензій ЄС на мовлення 8 російських ЗМІ, які перебувають під постійним контролем російського керівництва, заборонено транслювати їхній контент – EADaily/Eurasia Daily, Fondsk, Lenta, NewsFront, RuBaltic, SouthFront, Strategic Culture Foundation, Красная звезда/ТВзвезда.
16-ий пакет включає подальші обмежувальні заходи щодо Білорусі, які відображають пов’язані з торгівлею санкції, погоджені проти РФ, інші заходи, такі як обмеження щодо продажу або надання послуг і програмного забезпечення, депозитів і гаманців криптовалютних активів, а також транспорту. Рада також запровадила новий критерій включення до списку, спрямований на осіб, організації чи органи, які підтримують або отримують вигоду від ВПК Білорусі.
Рада ЄС запровадила нові обмеження щодо окупованих Криму та Севастополя, а також ТОТ України в Донецькій, Херсонській, Луганській та Запорізькій областях з метою перешкоджання їхній інтеграції в РФ та запобігання обходу санкцій ЄС.
Ці обмеження стосуються надання бухгалтерського обліку, аудиту, консультування з питань податків, бізнесу та управління, зв’язків з громадськістю, будівництва, архітектури, інженерії, юридичного та ІТ консультування, дослідження ринку та опитування громадської думки, технічного тестування та аналізу та рекламних послуг. Крім цього, обмеження стосуються надання певного програмного забезпечення для управління підприємствами та промислового дизайну і виробництва, а також пов’язаних прав інтелектуальної власності чи комерційної таємниці.
2. США
Сполучені Штати є одним із лідерів у сфері санкційної підтримки України. Загалом США імплементовано повні блокуючі санкції щодо понад 6100 суб’єктів з РФ та її країн-прихильників. Застосовано візові обмеження до понад 7200 фізичних осіб, причетних до військового вторгнення Росії в Україну. З 2 березня 2022 року через повномасштабне вторгнення Росії в Україну Міністерство торгівлі США включило до списку торгівельних обмежень Entity List понад 1100 компаній з Росії, Білорусі та третіх країн.
21 серпня ц.р. Міністерство фінансів США запровадило повні блокуючі санкції проти грецького громадянина Антоніоса Маргарітіса, пов’язаної з ним мережі компаній та майже десятка суден з «тіньового флоту» Ірану. Держдепартамент США, у свою чергу, вніс до санкційного списку двох операторів терміналів і нафтосховищ у Китаї, які сприяли імпорту мільйонів барелів іранської нафти. Такі обмеження безпосередньо впливають і на транспортування російської нафти.
14 серпня ц.р. Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США внесло до санкційного списку росіян Павла Каравацького, Олександра Міра Серду та Сергія Менделєєва. Їх звинуватили у зв’язках із російською криптовалютною біржею Garantex.
До санкційного списку також включено ТОВ “А7”, “А7-Агент”, “А71”, російські криптовалютні компанії Indefi, Grinex, Exved та зареєстровану в Бішкеку фірму Old Vector. Усі ці структури пов’язані з бізнесменом Сергієм Менделєєвим і групою компаній під брендом A7.
7 серпня ц.р. США запровадили санкції щодо 18 юридичних та фізичних осіб, які, за словами американського Міністерства фінансів, входять до мережі, що допомагає Ірану ухилятися від обмежень та отримувати доходи.
Серед цілей нових санкцій США — компанія RUNC Exchange System та її керівництво, а також Cyrus Offshore Bank та іранська холдингова компанія з розробки програмного забезпечення Pasargad Arian Information and Communication Technology.
6 серпня ц.р. Трамп підписав указ про запровадження додаткового мита в розмірі 25% на імпорт з Індії за продовження купівлі Індією російської нафти. Таким чином, з 27 серпня 2025 року загальна ставка мита на імпорт з Індії становить 50%.
31 липня ц.р. США запровадили санкції щодо 6 суб’єктів з Ірану, Гонконгу, Тайваню та Китаю, причетних до постачання обладнання для виробництва дронів компанії HESA — державному виробнику іранських БПЛА серій Ababil і Shahed. Ці дії є частиною зусиль США щодо блокування розповсюдження іранських озброєнь і підриву здатності IRGC діяти через посередників. Під санкції потрапили також компанії та особи, які допомагали обходити експортний контроль.
30 липня ц.р. Сполучені Штати санкціонували мережу компаній та морських суден, контрольованих громадянином Ірану, яка була залучена до транспортування російської нафти, а також торгівлі зброєю між Росією та Іраном.
OFAC Міністерства фінансів США санкціонувало понад 50 осіб та організацій, а також понад 50 суден, які входять до величезної судноплавної імперії, контрольованої Мохаммадом Хосейном Шамхані. Ця мережа транспортує нафту та нафтопродукти з Ірану та Росії, а також інші вантажі покупцям по всьому світу.
9 липня ц.р. Сполучені Штати оголосили про нові санкції щодо компаній, які допомагають Ірану продавати нафту через тіньову банківську мережу.
Нові фінансові обмеження США стосуються 22 компаній.
Як стверджує американський Мінфін, ці компанії використовуються Корпусом вартових Ісламської революції для отримання сотень мільйонів доларів прибутку від продажу нафти через офшорні рахунки.
Іран використовує ці кошти для фінансування своїх програм балістичних ракет та ядерної зброї, а також для підтримки своїх терористичних проксі-організацій та партнерів у всьому Близькому Сході.
8 липня ц.р. Уряд США оголосив про запровадження санкцій щодо громадян та компаній з Північної Кореї та Росії, які займалися кіберзлочинною діяльністю на користь режиму в Пхеньяні.
Санкції запровадили щодо Сон Кум Хьока, кіберзлочинця з КНДР, пов'язаного з північнокорейською хакерською групою Andariel, яку США внесли до списку санкцій раніше.
Також запровадили санкції щодо посередника, який перебуває в Росії, Гаїка Асатряна та чотирьох організацій – двох російських та двох північнокорейських.
3 липня ц.р. Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США запровадило нові санкції щодо мереж, які займалися транспортуванням і закупівлею іранської нафти на мільярди доларів.
Під санкції потрапили:
• Салім Ахмед Саїд, громадянин Іраку та Великої Британії, який з 2020 року через мережу компаній продавав іранську нафту, декларуючи її як іракську. Санкції також накладено на 6 його компаній в ОАЕ та Великій Британії і судно DIJILAH.
• 5 компаній та 4 судна, пов’язані з «тіньовим» флотом Ірану. Одне з цих суден, VIZURI, уже було під санкціями Великої Британії за транспортування російської нафти.
• 3 компанії та 3 судна, які співпрацювали з раніше підсанкційною AI-Qatirji Company, що працює в інтересах Корпусу вартових ісламської революції.
1 липня ц.р. США запровадили санкції щодо великого кіберугруповання з Росії – компанії Aeza Group та пов'язаної з нею глобальною мережею.
OFAC внесло до санкційного списку Aeza Group за її роль у підтримці кіберзлочинної діяльності, спрямованої проти жертв у США та в усьому світі. Також OFAC внесло до списку дві пов'язані компанії та чотирьох осіб, які є керівниками Aeza Group.
А в координації з Національним агентством з боротьби зі злочинністю (NCA) Великої Британії OFAC внесло до списку підставну компанію Aeza Group у Великій Британії.
20 червня ц.р. Адміністрація президента США оголосила про нові санкції, пов’язані з Іраном, за постачання техніки для потреб оборонної промисловості Тегерана.
Обмеження запроваджені щодо восьми компаній, одного судна та однієї фізичної особи.
Міністерство фінансів США також оголосило про додаткові санкції проти єменських хуситів, яких підтримує Іран.
6 червня ц.р. Міністерство фінансів США запровадило нові санкції щодо понад 30 фізичних та юридичних осіб, що, за даними США, є частиною тіньової банківської мережі Ірану, яка відмиває мільярди доларів через світову фінансову систему.
У США вважають, що ця мережа допомагає Тегерану фінансувати його ядерну і ракетну програми та підтримувати своїх бойовиків на Близькому Сході.
14 травня ц.р. США запровадили санкції щодо 6 фізичних та 12 юридичних осіб, які причетні до діяльності з підтримки зусиль іранського уряду локалізувати виробництво ключових компонентів балістичних ракет.
13 травня ц.р. Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо понад 20 компаній та морських суден, що займаються незаконною торгівлею іранською нафтою. Серед підсанкційних – компанії, які виступали підставними структурами для Sepehr Energy – комерційного підрозділу Генерального штабу збройних сил Ірану. Ці компанії сприяли постачанню іранської нафти до незалежних НПЗ Китаю, забезпечуючи фінансування розробки ракетних програм, дронів та підтримку регіональних терористичних груп.
12 травня ц.р. Державний департамент США запровадив санкції щодо 3 фізичних та 1 юридичної особи, повʼязаних з іранською ядерною програмою. За даними Державного департаменту США, санкції спрямовані на осіб і організації, пов’язані з Організацією оборонних інновацій і досліджень Ірану (SPND) — ключовою структурою, яка займається ядерними дослідженнями з потенційним військовим застосуванням.
08 травня ц.р. Сполучені Штати запровадили санкції проти 2 фізичних та 11 юридичних осіб, пов’язаних із переробкою та експортом іранської нафти; шість морських суден визнано як заблокована власність.
29 квітня ц.р. США оголосили про запровадження санкцій щодо 6 організацій і 6 фізичних осіб за їхню роль в іранській програмі балістичних ракет.
30 квітня ц.р. Сполучені Штати запровадили санкції проти 7 компаній, пов’язаних з торгівлею іранськими нафтопродуктами та нафтохімічною продукцією. Два морських судна визнано як заблокована власність.
28 квітня ц.р. США запровадили санкції проти трьох морських суден та їх власників за причетність до діяльності на користь іранських проксі – хуситів, які підривають безпеку міжнародного судноплавства в Червоному морі. Один із санкціонованих нафтових танкерів Maisan (прапор Панами) з лютого 2023 року здійснював експорт сирої нафти та нафтопродуктів з російських портів.
22 квітня ц.р. США запровадили чергові санкції проти іранського енергетичного сектору: щодо 2 фізичних та 12 юридичних осіб. Одне морське судно визнано заблокованою власністю.
Відповідно до заяви Мінфіну США під дію американських санкцій потрапили:
- іранський нафтовий магнат Seyed Asadoollah Emamjomeh та його син Meisam Emamjomeh, які володіють мережею компаній, пов’язаних з продажами та транспортуванням зрідженого газу та сирої нафти до компаній в різних юрисдикціях;
- 12 компаній з мережі Seyed Asadoollah Emamjomeh, а також морське судно TINOS I.
16 квітня ц.р. Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) включило до санкційного списку китайський незалежний нафтопереробний завод Shandong Shengxing Chemical Co, Ltd за купівлю нафти в Ірану.
Зазначається, що завод закупив іранську нафту на понад мільярд доларів, зокрема в підставної компанії, пов’язаної з Корпусом вартових ісламської революції Ірану.
У OFAC також повідомили про введення санкцій щодо кількох компаній і суден «тіньового флоту» Ірану, відповідальних за сприяння поставкам іранської нафти до Китаю.
15 квітня ц.р. Президент США Дональд Трамп продовжив на один рік дію надзвичайної ситуації, у межах якої діє обмеження на захід російських суден в американські порти.
10 квітня ц.р. Президент США Дональд Трамп продовжив ще на рік режим надзвичайного стану в країні, котрий запровадив його попередник Джо Байден через «шкідливі зовнішньополітичні дії Росії». Таким чином було продовжено дію санкцій, які США запровадили проти РФ з 2021 року.
10 квітня ц.р. Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти 1 фізичної особи та 9 юридичних осіб, пов’язаних з іранським «тіньовим» флотом, 30 морських суден визнано як заблокована власність.
2 квітня ц.р. Міністерство фінансів США оголосило про санкції проти мережі фізичних та юридичних осіб, яку використовували хусити в Ємені для закупівлі в Росії товарів на десятки мільйонів доларів, зокрема зброї та секретних технологій, а також вкраденого українського зерна.
Зокрема під санкції потрапила компанія, чиє російське судно возило крадене українське зерно, а також нинішній та колишній капітани судна – обидва громадяни Росії. У межах цих заходів обмеження також торкнулись 3 зареєстрованих у РФ компаній, такі як заборона на будь-які операції та блокування усіх активів у США. Додатково під санкції потрапив іранський бізнесмен.
Крім того, Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) запровадило санкції проти 8 криптогаманців, пов'язаних із російською криптобіржею Garantex та єменським рухом хуситів.
1 квітня ц.р. Уряд Сполучених Штатів оголосив про запровадження санкцій щодо міжнародної мережі у складі 6 організацій та 2 фізичних осіб, яка забезпечувала поставки Ірану компонентів для його програми з незаконного виробництва безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
20 березня ц.р. Міністерство фінансів США запровадило санкції проти 1 фізичної та 13 юридичних осіб, пов’язаних з експортом та переробкою іранської нафти, 8 морських суден визнані як заблокована власність.
13 березня ц.р. Міністерство фінансів США оголосило про черговий пакет санкцій проти нафтового сектора Ірану, включно з компаніями та суднами, пов’язаними з його "тіньовим флотом".
Під санкції США потрапив міністр нафти Ірану, який відповідає за експорт іранської нафти і скерував нафту на мільярди доларів збройним силам Ірану. До санкційних списків також потрапили кілька юридичних осіб у різних юрисдикціях, які пов’язані із суднами іранського "тіньового флоту". Одночасно Державний департамент США вніс до чорного списку 3 юридичні особи і наклав арешт на 3 судна, з ними пов’язані.
12 березня ц.р. Адміністрація Дональда Трампа не продовжила дію виключення із санкційного режиму, який дозволяв здійснювати операції з російськими банками, які стосувались розрахунків за енергоресурси.
Так звана генеральна ліцензія 8L Міністерства фінансів США, строк дії якої сплив 12 березня, дозволяла здійснювати операції, "пов’язані з енергетикою", з 12 підсанкційними банками РФ.
7 березня ц.р. Міністерство юстиції США повідомило, що у взаємодії з компетентними органами ФРН та Фінляндії зруйнувало онлайн-інфраструктуру, яка використовується для роботи підсанкційної біржі криптовалют Garantex, що залучалася до відмивання грошей транснаціональними злочинними організаціями та порушення санкцій.
Під керівництвом Секретної служби США правоохоронці вилучили три домени російської біржі. Німеччина та Фінляндія конфіскували сервери, які забезпечували роботу платформи. Американські правоохоронці заморозили понад $26 млн, які використовувалися для операцій з відмивання грошей.
28 лютого ц.р. Президент США Д.Трамп продовжив на рік антиросійські санкції, запроваджені у 2014 році (наказ 13660), та перелік яких був розширений у 2018 і 2022 роках, для усунення надзвичайної загрози національній безпеці та зовнішній політиці США, яку становлять дії та політика осіб, що підривають демократичні процеси та інститути в Україні, загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенітету та територіальній цілісності.
Обмеження охоплюють фінансовий сектор, військово-промисловий комплекс та енергетику рф, а також передбачають персональні санкції проти низки російських посадовців і бізнесменів.
26 лютого ц.р. Сполучені Штати запровадили санкції щодо 6 юридичних осіб, які були залучені до закупівлі ключових компонентів для структур, пов’язаних із програмами Ірану зі створення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та балістичних ракет.
24 лютого ц.р. Державний департамент та Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США одночасно запровадили санкції щодо загалом 22 осіб та визначили 13 суден як заблоковану власність, у кількох юрисдикціях, через їхню участь в іранській нафтовій промисловості.
3. Велика Британія
У зв’язку з агресією проти України Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії запровадило персональні санкції проти понад 2 300 фізичних та юридичних осіб РФ.
20 серпня ц.р. влада Великої Британії запровадила санкції щодо 3 фізичних осіб, а також 5 компаній за звинуваченням у тому, що вони сприяли обходу Росією санкцій.
Під британські санкції потрапила криптовалютна біржа Grinex, киргизькі компанії Tengricoin і Old Vector. Крім того, під обмеженнями опинився Capital Bank, який Росія використовує для оплати за військові товари, і його керівник. Також до списків внесено компанію Altair holding, що базується в Люксембурзі. Крім глави Capital Bank, під санкції потрапили бізнесмен Назарбек Жанишбек і пов’язаний зі стейблкоїном A7A5 громадянин РФ Леонід Шумаков.
21 липня ц.р. Велика Британія запровадила новий пакет із 137 санкцій, спрямованих на енергетичну інфраструктуру Росії. Нові заходи спрямовані на обмеження надходження нафтових доходів до військового бюджету Кремля та запобігання функціонуванню "тіньового флоту", який незаконно транспортує нафту в обхід міжнародних санкцій.
Нові санкції охоплюють 135 нафтових танкерів, які з початку 2024 року незаконно перевезли нафти на суму понад $24 млрд.
Також до санкційного списку включено компанію “INTERSHIPPING SERVICES LLC”, що реєструвала судна тіньового флоту під прапором Габону та дочірню компанію “LITASCO MIDDLE EAST DMCC” нафтового гіганта "Лукойл", яка брала участь у перевезенні великих обсягів російської нафти тіньовими маршрутами.
18 липня ц.р. Велика Британія оголосила, що приєднується до рішення Європейського Союзу знизити верхню межу ціни на російську нафту, яка перевозиться морем. Велика Британія знижує так звану стелю цін на російську нафту із 60 до 47,6 доларів за барель.
18 липня ц.р. Уряд Великої Британії запровадив санкції щодо 3 підрозділів російського ГРУ та 18 військових розвідників, відповідальних за тривалу кампанію шкідливої кібердіяльності на підтримку режиму Путіна. Ці дії стали частиною масштабної операції Росії із дестабілізації ситуації в Україні, Європі та інших регіонах.
До списку санкцій потрапили зокрема ті, хто причетний до розвідки цілей для ракетних ударів по Маріуполю у 2022 році, включно з атаками, що знищили Драматичний театр та призвели до загибелі сотень мирних жителів.
7 липня ц.р. Велика Британія оновила список осіб, щодо яких запроваджено санкції через використання хімічної зброї, додавши до нього 2 фізичних осіб та 1 організацію з Росії.
Під санкції потрапив російський Науково-дослідний інститут прикладної хімії, який надав російським військовим ручні хімічні гранати, які ті використовували у війні проти України всупереч Конвенції про заборону хімічної зброї, а також начальник військ радіологічного, хімічного та біологічного захисту Алєксєй Ртіщев і його заступник Андрєй Марченко, які брали участь у передачі та використанні хімічної зброї під час ведення бойових дій в Україні.
17 червня ц.р. Уряд Великої Британії запровадив нові санкції щодо 30 осіб у відповідь на триваючу збройну агресію РФ проти України та відмову від мирних переговорів. Санкції охоплюють фінансовий, військовий та енергетичний сектори.
Під санкції потрапили 4 фізичні та 6 юридичних осіб (зокрема за сприяння російському енергетичному сектору, видобувному та сектору фінансових послуг, причетність до перевезення до РФ товарів загального високого пріоритету), а також 20 суден, що беруть участь у транспортуванні російської нафти.
Зазначається, що санкції спрямовані проти осіб і компаній, які беруть або брали участь у дестабілізації, підриві або загрозі територіальній цілісності, суверенітету або незалежності України.
Санкції також націлені на тих, хто отримує вигоду від співпраці з російським урядом або підтримує його.
20 травня ц.р. Велика Британія оголосила про нові широкомасштабні санкції проти російської сторони. Вказані обмежувальні заходи стосуються 100 юридичних і фізичних осіб у військовому, енергетичному та фінансовому секторах, а також направлені проти окремих осіб, що ведуть інформаційну війну проти України.
Окрім того, британські санкції також спрямовані проти ще 15 членів кремлівського Агентства соціального проектування (АСП), яке здійснює інформаційні операції, спрямовані на підрив суверенітету, демократії та верховенства права в Україні та по всьому світу.
Санкції також запроваджені проти 50 фінансових установ, які підтримують зусилля з обходу попередніх санкції, а також ще 18 суден російського «тіньового флоту».
9 травня ц.р. Велика Британія запровадила пакет санкцій щодо російського тіньового флоту. До санкційного списку включено 101 танкер, які з початку 2024 року перевезли російську нафту на суму понад 24 мільярди доларів. Також санкції запровадили щодо 9 фізичних та юридичних осіб, причетних до діяльності російського тіньового флоту, зокрема, щодо керівників 2Rivers Group (колишньої Coral Energy Group).
24 квітня ц.р. Велика Британія запровадила новий пакет санкцій проти Росії. Загалом новий пакет містить 150 торговельних санкцій. Зазначається, що він в основному спрямований на припинення доступу інноваційного програмного забезпечення та технологій до оборонного та енергетичного секторів Росії, включно з контролерами відеоігор, які використовувалися для керування безпілотниками задіяними у війні проти України, а також передачу технологій, що використовуються у виробництві товарів високого пріоритету. Сюди входять електронні елементи, такі як підсилювачі та схеми, які уряд описує як "критичні" для російського військового розвитку.
Також забороняється експорт хімікатів, електроніки, машин і металів, щоб обмежити військовий і промисловий потенціал Росії.
Велика Британія також заборонила доступ до країни іншим технологіям, включаючи програмне забезпечення, здатне шукати та розробляти нові нафтові та газові свердловини.
14 квітня ц.р. Британський уряд запровадив санкції проти іранської злочинної мережі, що базується у Швеції, та її лідера, посилаючись на роль угруповання в нападах на ізраїльські та єврейські об'єкти по всій Європі. Британія заморозила активи групи, відомої під назвою "Мережа Фокстрот", а також заморозила активи й заборонила в'їзд Раві Маджиду, який, за словами уряду, очолював цю мережу.
2 квітня ц.р. Велика Британія запровадила санкції проти російської автономної некомерційної організації (АНО) сприяння розвитку міжнародного співробітництва "Євразія" та її керівниці Неллі Парутенко, а також кількох грузинських та молдовських посадовців.
1 квітня ц.р. молодший міністр безпеки Ден Джарвіс заявив, що з 1 липня 2025 року всі фізичні особи та компанії, які працюють на території країни в інтересах Росії, повинні будуть зареєструвати свою діяльність у Схемі реєстрації іноземного впливу (FIRS), інакше їм загрожуватиме кримінальна відповідальність, включно з ув’язненням.
Росія стане другою країною після Ірану, яку внесено до посиленого рівня FIRS, що стосується держав, діяльність яких загрожує безпеці або інтересам Великої Британії.
24 лютого ц.р., з нагоди 3-ої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Велика Британія запровадила найбільший пакет санкцій проти Росії за час повномасштабного вторгнення.
Запроваджені санкції стосуються виробників і постачальників верстатів, електроніки та товарів подвійного використання для російських військових, в тому числі мікропроцесорів, що використовуються в системах озброєння.
Також санкції запровадили проти міністра оборони Північної Кореї Но Кван Чхоля та інших північнокорейських генералів та високопосадовців, які причетні до розгортання понад 11 тисяч військовослужбовців КНДР в Росії.
Велика Британія також запровадила санкції щодо 13 російських юридичних та фізичних осіб, включно із ТОВ «Грант-Трейд», яка використовувалася для постачання передових європейських технологій в Росію для підтримки її незаконної війни.
Вперше Велика Британія ввела санкції щодо іноземних фінансових установ, які підтримують російську військову машину, зокрема щодо ВАТ «Керемет Банк», підриваючи використання Росією міжнародної фінансової системи для підтримки її воєнних зусиль.
Нові санкції посилять тиск на енергетичні доходи Путіна, зокрема санкції запровадили щодо ще 40 суден «тіньового флоту», які перевозять російську нафту. Таким чином, загальна кількість нафтових танкерів, що потрапили під санкції Великої Британії, досягла 133 – найвищого показника серед усіх країн Європи.
Окрім цього, санкції запровадили щодо 14 «нових клептократів», деякі з яких очолюють стратегічні сектори російської економіки. Серед них – Роман Троценко, один з найбагатших людей Росії зі статками у 2,2 млрд фунтів стерлінгів.
14 лютого ц.р. Велика Британія запровадила санкції щодо 4 фізичних осіб, пов’язаних із близьким оточенням Путіна, та 2 юридичних осіб, пов’язаних із російським ядерним гігантом «Росатом», які підтримують військові дії Росії в Україні.
Серед них, зокрема, Володимир Сєлін, директор Федеральної служби з технічного та експортного контролю Росії; Павло Фрадков, заступник Міністра оборони РФ; Артем Чайка, власник «ПНК – Урал», яка веде бізнес в російському видобувному секторі, і син Юрія Чайки, члена Ради Безпеки Росії.
У список також потрапили Акціонерне товариство «Завод Кіров-Енергомаш» і ТОВ «Росатом – Адитивні Технології», дочірні компанії російської державної компанії з цивільної ядерної енергетики "Росатом". Обидві компанії працюють не лише в енергетичному секторі Росії, але й в оборонному секторі.
Також було внесено зміни до обмежувальних заходів щодо Юрія Яковича Чайки. Раніше він був включений до санкційного списку в березні 2022 року.
11 лютого ц.р. Велика Британія запровадила санкції щодо російської інтернет компанії «Zservers», яка відповідальна за сприяння руйнівним атакам з вимогами викупу по всьому світу. Під санкції також потрапили 6 членів компанії та їхня британська підставна компанія XHOST Internet Solutions LP.
4. Канада
Загалом з 2014 року Канада запровадила санкції проти понад 3300 фізичних та юридичних осіб, причетних до порушення суверенітету та територіальної цілісності України.
8 серпня ц.р. Канада приєдналася до ЄС і Великої Британії та підтримала зниження стелі цін для російської нафти з 60 до 47,6 доларів США.
17 червня ц.р. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив про ухвалення нових санкційних пакетів проти РФ. Під санкції потрапили:
- 77 фізичних осіб (19 з українських пропозицій) та 39 юридичних осіб (9 були в українських пропозиціях - компанії причетні до російської торгівлі нафтою, фінансові установи по обходу санкцій, виробники БПЛА), зокрема:
- 201 судно, пов’язане з російським “тіньовим флотом” (тепер Канада санкціонує понад 300 російських суден, які перевозять нафту, зріджений природний газ, зброю та інші товари).
- запроваджено нові обмеження на експорт майже 1000 товарів до Росії, включаючи промислову продукцію, товари подвійного використання, а також товари, які можуть використовуватися для виробництва хімічної та біологічної зброї. Введено нові обмеження на імпорт вугілля, металів та інших товарів, з яких Росія отримує валютні доходи.
- посилено санкції щодо вже підсанкційних суден – тепер забороняється надання будь-яких послуг для цих суден.
6 березня ц.р. Канада внесла поправки до Положення про спеціальні економічні заходи (Іран), розширивши сферу дії критеріїв включення до списку згідно з Положенням про Іран, а також додавши 3 фізичні особи та 4 юридичні особи за «їхню участь у діяльності, яка підриває міжнародний мир, безпеку чи стабільність у спосіб, який узгоджується з політикою Ірану, включаючи діяльність, яка сприяє військовій підтримці Іраном незаконної війни Росії проти України».
2 березня ц.р. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо під час саміту "Забезпечення нашого майбутнього" (Securing our Future) у Лондоні оголосив про запровадження нових санкцій проти РФ у відповідь на її тривалу агресію проти України.
Нові санкції запровадили щодо 10 фізичних та 21 юридичної особи, включаючи парамілітарні організації та їхніх лідерів, щоб допомогти протистояти використанню Росією сторонніх організацій та країн для просування своїх політичних та військових цілей в Україні.
24 лютого ц. р., з нагоди 3-ої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Уряд Канади оголосив про новий пакет санкцій щодо російських фізичних та юридичних осіб, що сприяють агресії.
Нові санкції Канади запроваджені щодо 76 фізичних та юридичних осіб у Росії та за її межами, які допомагають військово-промисловій базі Кремля та відповідають за співпрацю з Північною Кореєю, причетні до незаконної депортації або примусового переміщення українських дітей, підтримують можливості Кремля з проведення інформаційних операцій, а також щодо високопоставлених російських урядовців та олігархів, які підтримують режим Путіна. Обмеження також стосуються осіб, які використовували безпілотники проти цивільних об'єктів, зокрема ЧАЕС.
Канада також вжила заходів проти російського "тіньового флоту", запровадивши санкції щодо 109 суден, через їхню участь у перевезенні підсанкційних товарів, зокрема вуглеводнів, доходи від яких фінансують військову машину Росії.
5. Швейцарія
Від початку повномасштабної агресії рф проти України Швейцарською Конфедерацією було запроваджено санкційні обмеження проти понад 2000 фізичних та юридичних осіб РФ.
12 серпня ц.р. Уряд Швейцарії ухвалив рішення розширити санкційні списки в рамках імплементації 18-го санкційного пакету ЄС.
До санкційних списків включено 14 фізичних осіб та 41 організацію (блокування активів, заборона в'їзду та транзиту). Серед нових осіб та організацій – російські та міжнародні компанії, що керують суднами “тіньового флоту”, трейдери російської сирої нафти та постачальники російського ВПК, зокрема ті, що знаходяться в третіх країнах.
Крім того, 105 нових суден з третіх країн підлягають комплексним заборонам на купівлю, продаж та обслуговування. До них належать танкери “тіньового флоту” Росії та ті, що обходять обмеження цін на російську сиру нафту та російські нафтопродукти або транспортують військові товари для Росії.
Також знижено обмеження цін на російську сиру нафту до 47,60 доларів США, (рішення набирає чинності 3 вересня 2025 року).
У сфері торгівлі – 26 нових суб'єктів господарювання, включаючи тих, що знаходяться в третіх країнах, підлягають суворішим заходам експортного контролю, зокрема за обхід обмежень на експорт БПЛА.
Окрім цього, Швейцарія розширила списки відповідно до рішень ЄС щодо Молдови та щодо Білорусі. У межах заходів проти Білорусі були заморожені ресурси 8 білоруських компаній, що працюють в оборонній промисловості, та запроваджено заборону на постачання товарів.
3 червня ц.р. Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень Швейцарії вніс зміни до Постанови про заходи у зв’язку із ситуацією в Україні, розпочавши реалізацію заходів 17-го санкційного пакету ЄС.
До санкційних списків включено 17 фізичних осіб та 58 організацій, відповідальних за дії, що підривають територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Крім того, додано 189 суден, які є частиною “тіньового флоту” нафтових танкерів або сприяють енергетичним доходам Росії, а також 31 нову компанію, що надають підтримку російському військово-промисловому комплексу або займаються обходом санкцій.
14 травня ц.р. Швейцарія оголосила про приєднання до решти заходів 16-го пакету санкцій ЄС проти РФ, які набули чинності 15 травня.
Також Швейцарія вперше приєдналася до нових санкційних заходів проти Білорусі (від 24.02.2025), посилюючи експортні обмеження та запроваджуючи заборону на імпорт білоруського алюмінію.
Уряд Ліхтенштейну також прийняв рішення про впровадження решти заходів 16-го пакету санкцій проти Росії, ухваленого ЄС 24 лютого 2025 року.
22 квітня ц.р. Федеральний департамент економіки Швейцарії приєднався до обмежень ЄС щодо 8 російських ЗМІ. Як зазначається, департамент вніс зміни до додатків 8 і 25 Указу про заходи, пов’язані із ситуацією в Україні.
8 організацій були додані до Додатка 25, а існуючі записи щодо 158 осіб та організацій у Додатку 8 були оновлені. Нові обмеження набули чинності 23 квітня.
2 квітня ц.р., з огляду на військову підтримку Іраном Росії, Федеральна рада Швейцарії прийняла рішення внести зміни до Розпорядження про заходи проти Ісламської Республіки Іран та імплементувати відповідні рішення ЄС.
У цьому контексті були введені заходи щодо подальшого обмеження доступу Росії до чутливих товарів і технологій, які потенційно можуть бути використані у військовій агресії проти України. Зокрема, введено нові заборони на постачання іранським фізичним та юридичним особам товарів і технологій для безпілотних літальних апаратів та ракет; заборони надання прямо чи опосередковано фінансових ресурсів підсанкційним фізичним особам, підприємствам та організаціям; заборони на виконання певних судових претензій; заборони на операції з окремими портами та шлюзами та ін.
19 березня ц.р. Швейцарія прийняла чергове рішення щодо приведення санкційних списків країни у зв’язку з агресією РФ проти України у відповідність до списків ЄС.
4 березня ц.р. Швейцарія розпочала імплементацію заходів 16 санкційного пакету ЄС, розширивши санкційні списки осіб, причетних до агресії РФ (санкції проти 48 фізичних та 35 юридичних осіб, нові заборони для 74 суден з третіх країн, які є частиною тіньового флоту РФ, нові експортні обмеження проти 53 компаній ВПК, заборона 16 банкам використання SWIFT).
Санкційні списки Швейцарії у зв’язку зі збройною агресією проти України відображають списки ЄС.
12 лютого ц.р. Федеральна рада Швейцарії ухвалила решту обмежувальних заходів проти Росії в межах 15-го пакета санкцій Європейського Союзу, ухваленого в грудні минулого року.
Відтепер в межах обмежувальних заходів заборонено визнавати і приводити у виконання деякі рішення російських судів, у яких вони заявляють про виключну юрисдикцію щодо спорів між російськими та швейцарськими компаніями.
Поправки також містять продовження дії різних положень про винятки, які дають змогу швейцарським компаніям виводити інвестиції з Росії впорядковано.
6. Японія
Від початку повномасштабної агресії РФ проти України Японією було запроваджено 27 пакетів санкцій проти РФ та інші обмежувальні заходи. Всього з початку повномасштабної російської агресії Японією запроваджено санкції проти понад 1600 фізичних та юридичних осіб, що підтримують війну рф проти України.
10 січня ц.р. Урядом Японії прийнято рішення щодо розширення санкційного списку фізичних та юридичних осіб Росії, Білорусі та третіх країн, які сприяють продовженню загарбницькій війні Росії проти України, а також вважаються причетними до обходу санкцій, запроваджених проти РФ.
Зокрема, до загального списку підсанкційних осіб Уряду Японії було включено додатково 11 фізичних, 29 юридичних осіб та 3 банки РФ, 1-го громадянина КНДР та 1-ну фінансову установу Грузії.
Окрім цього було визначено 22 суб’єкта господарської діяльності РФ та 31 підприємство іноземних країн, щодо яких запроваджено заборону на експорт окремих номенклатур товарів, що можуть сприяти нарощуванню промислових потужностей РФ (включено загалом 335 нових позицій, які підпадають під заборону на експорт).
Таким чином, запроваджені заходи стали 27-м пакетом санкцій Японії проти РФ.
7. Австралія
Всього з початку повномасштабної російської агресії Австралія запровадила санкції проти понад 1700 фізичних та юридичних осіб РФ, Білорусі, КНДР, Ірану та інших країн, що надають підтримку РФ у здійсненні збройної агресії проти України, а також низку секторальних санкцій.
26 червня ц.р. Австралія запровадила черговий пакет санкцій, спрямованих на подальше послаблення воєнної економіки Росії. Нові заходи включають цільові фінансові санкції та заборону на поїздки щодо 37 осіб, а також фінансові санкції щодо 7 організацій. Санкції спрямовані на оборонний, енергетичний, транспортний, страховий, електронний і фінансовий сектори Росії, а також на розповсюджувачів дезінформації та пропаганди.
Згідно з оновленим списком, фінансові обмежувальні заходи, а також заборона на відвідування Австралії тепер діють для членів правління «Газпром нафти», Газпромбанку, «Русгідро», «Совкомфлоту», голови Татарстану Рустама Мінніханова, видавничого дому News Media Арам Габрелянов, актора та блогера В'ячеслава Манучарова. Крім них під санкції потрапили: співак Shaman, телеведуча Марія Кисельова, голова видавничого дому News Media Арам Габрелянов, блогер В'ячеслав Манучаров, заступник гендиректора ВДТРК Антон Златопольський, гендиректор АНО «Інститут розвитку інтернету» Олексій Гореславський. До списку підсанкційних юридичних осіб внесено і страхову компанію «Согласие», виробника процесорів «Байкал електронікс», АТ «Мікрон» та ін.
18 червня ц.р. Уряд Австралії вперше застосував цільові санкції щодо 60 суден, пов’язаних із так званим «тіньовим флотом» Російської Федерації. Ці судна використовуються для обходу міжнародних санкцій та підтримки незаконної агресивної війни РФ проти України, діють із використанням обманних практик — зокрема, регулярно змінюють прапори, вимикають системи навігаційного відстеження й часто не мають належного страхового покриття.
Вказується, що запровадження санкцій відбулося у координації з Канадою, Великою Британією, Європейським Союзом та іншими міжнародними партнерами та має на меті обмежити надходження доходів РФ від експорту нафти.
27 березня ц.р. Федеральний суд Австралії відхилив апеляцію російського олігарха Олєга Деріпаски щодо його позову проти Уряду Австралії стосовно його включення до санкційного списку Австралії (18.03.2022) та заборони на в'їзд.
24 лютого ц.р., з нагоди 3-ої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Уряд Австралії запровадив додаткові цільові фінансові санкції та заборону на в’їзд щодо 70 фізичних осіб, а також цільові фінансові санкції щодо 79 юридичних осіб – найбільший пакет антиросійських санкцій Австралії з лютого 2022 року.
Нові санкції спрямовані проти осіб, які підтримують незаконні адміністрації РФ на сході України та в Криму, включаючи так званих «міністрів», суддів і прокурорів, а також осіб, відповідальних за сексуальне насильство та примусову депортацію українських дітей. Санкції також запроваджені проти фізичних та юридичних осіб, причетних до поглиблення військової співпраці між РФ і Північною Кореєю, включно з розгортанням на полі бою північнокорейських військ. Під санкції потрапили об’єкти оборонного, транспортного та фінансового секторів Росії, а також ті, хто поширює дезінформацію щодо України.
Уряд Австралії також посилив торговельні обмеження щодо РФ, заборонивши постачання комерційних безпілотників і компонентів до них, включно з наданням супутніх послуг.
12 лютого ц.р. Міністерство закордонних справ і торгівлі Австралії додало до санкційних списків Австралії російську інтернет компанію «Zservers» (також відома як «XHOST Internet Solutions LP») та 5 громадян РФ пов’язаних з нею за «серйозні кібер-інциденти».
8. Нова Зеландія
З моменту набуття чинності новозеландського Закону про санкції щодо Росії в березні 2022 року Нова Зеландія запровадила санкції проти понад 1800 фізичних та юридичних осіб, а також низку торговельних заходів проти РФ.
19 червня ц.р. Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс оголосив про нові санкції проти ключових осіб, які сприяють російській збройній агресії проти України.
Санкції запроваджені проти суб'єктів, залучених до російського військово-промислового комплексу, юридичних та фізичних осіб з КНДР, Ірану та Білорусі, які допомагають РФ здійснювати агресію (18 юридичних та фізичних осіб), а також суден, які є частиною російського «тіньового флоту» (27 суден).
17 березня ц.р. Уряд Нової Зеландії продовжив дію санкцій проти Росії, запроваджених через агресію проти України, термін дії яких спливав 17 березня, одразу на три роки, до 17 березня 2028 року.
Санкції забороняють чи обмежують певні види діяльності, пов’язані з Росією. Новозеландці також повинні повідомляти про будь-яку підозрілу активність, яка може бути пов’язана з незаконними торгівельно-економічними відносинами з РФ.
24 лютого ц.р., з нагоди 3-ої річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну, Нова Зеландія запровадила додаткові санкції щодо 52 фізичних та юридичних осіб, причетних до російського ВПК, енергетичного сектору, підтримки Північною Кореєю військових зусиль Росії, а також до примусового переселення або перевиховання українських дітей.
До санкційного списку увійшли губернатори кількох російських регіонів, керівники підприємств ВПК, командири військових частин. Також обмеження запроваджені щодо російських неурядових організацій і благодійних фондів.
Крім того, запроваджено санкції щодо високопоставленого північнокорейського військового офіцера, який надавав стратегічну допомогу військовим зусиллям Росії.