Доброго дня, шановні журналісти.
Давайте почнемо з того, що я вас пробрифую про те, що відбулося у нас за останній час.
З тих пір, як ми з вами бачилися тиждень тому, міністр здійснив важливі поїздки в Італію на засідання міністерської Групи семи. По дорозі звідти завітав до Варшави та провів там двосторонні переговори з міністром закордонних справ Республіки Польща Радославом Сікорським.
Оскільки це був тиждень після російського використання балістичної ракети середньої дальності проти Дніпра, ми застосовували всі міжнародні механізми, які є в розпорядженні дипломатів. Метою було стимулювати максимально різку й жорстку реакцію світу на розширення Росією війни та ці нові агресивні кроки, зокрема застосування балістичної ракети середньої дальності.
Як я обіцяв тиждень тому, українська дипломатія задіяла механізми ООН. Учора відбулося засідання Ради Безпеки ООН, присвячене цій темі. Також учора відбулося спільне засідання парламентської асамблеї та форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, на якому окремо обговорювалося застосування Росією балістичної ракети середньої дальності.
Механізм НАТО також був задіяний. У вівторок скликали окреме засідання Ради Україна-НАТО на рівні послів, де цю тему теж обговорили. Крім того, в Італії на засіданні міністерської Групи семи міністр приділив основну увагу цим питанням та іншим крокам Росії щодо розширення війни.
Нагадаю, що крім застосування цієї ракети, Росія також залучає до війни військових КНДР та завдає ударів по об'єктах ядерної енергетики України. Це включає обстріли кілька тижнів тому.
Сьогодні вранці знову стався масований обстріл ракетами та дронами. Переважно цілями були об'єкти енергетики. Таким чином, Путін вкотре демонструє своє прагнення до війни, а не до миру. Зупинити його можна лише силою, досягнувши миру через силу.
На всіх цих засіданнях ми застосовували наявні дипломатичні інструменти, щоб привернути увагу світу до дій Росії та стимулювати жорстку реакцію. Міжнародна реакція є: звучать слова засудження, солідарності та підтримки України. Але ми очікуємо не лише слів, а й конкретних кроків.
Показовим було засідання Групи семи в Італії за участі міністра Сибіги. Там обговорювали посилення України шляхом надання додаткової військової допомоги, підвищення санкційного тиску на Росію та її союзників, а також закриття шляхів обходу санкцій. Йшлося про санкції проти тіньового флоту Росії, який приносить основні нафтогазові прибутки для фінансування війни, а також санкції в металургії, атомній енергетиці та інших критичних сферах.
Ключовою темою також став зв'язок між безпекою в Європі та Південно-Східній Азії. Через військову співпрацю Росії з КНДР ці два регіони тісно пов'язані. Північна Корея надає зброю та війська Росії, а Росія, у свою чергу, допомагає КНДР військово та економічно, що порушує міжнародні санкції й рішення Ради Безпеки ООН.
Північна Корея прагне отримати від Росії військові технології, включно з ядерними та ракетними, для зміцнення своїх військових спроможностей. Це викликає серйозне занепокоєння наших союзників і руйнує глобальну безпекову архітектуру.
Завершення російської агресії проти України та відновлення стійкого миру — це шлях до стабільності в Європі та світі, про що постійно наголошує міністр Андрій Сибіга.
Останній аспект — візит до Варшави та двосторонні переговори міністрів закордонних справ України та Польщі Андрія Сибіги й Радослава Сікорського. Було ухвалено спільну заяву про прогрес у вирішенні складних питань історичного минулого, що підтверджує готовність двох країн спільно протистояти сучасним викликам та формувати майбутнє Європи.
На цьому завершу вступ. Готовий відповісти на ваші запитання.
Ви знаєте, що коли багато запитань, то спікер має право вибрати запитання. Але я не буду вибирати, я відповім на всі ваші три запитання.
По-перше, те, що стосується процесу ексгумації. Ми дуже хотіли б, щоб цей процес все-таки був на експертному, історичному, технічному рівні. Так, як це має бути. І я знаю, що інституції профільні працюють над тим, щоб весь цей процес відбувався без перешкод. Чому от важливе це формулювання, яке було у спільній заяві, що “немає жодних перешкод”? Маються на увазі політичні перешкоди. Тобто міністри закордонних справ, як політичні фігури, констатують, що перешкод політичних на цьому шляху немає. Далі працюють профільні інституції, наш інститут нацпам'яті, міністерство культури обох країн.
Наскільки мені відомо, вони підтримують регулярний контакт. І цей процес відбувається нормально, стандартно. Останнє, що я чув, то українська сторона чекала список конкретних місць, де будуть проводитися роботи. Ми запевнили, що як тільки цей список буде отриманий, жодних перешкод там не буде. Тобто все це буде опрацьовуватися.
Те, що стосується взаємності, це дуже важливе питання. І були останнім часом в інформаційному просторі різні думки, коментарі, ми це все бачили. Я хочу ще раз запевнити, що від польської сторони під час переговорів ми отримали чітке запевнення, що місцям пам'яті українців в Польщі буде на взаємній основі приділена абсолютно така сама важлива увага. Тобто ця угода і домовленість наша, яка в Польщі, у Варшаві фіналізувалася, вона взаємна і вона передбачає, що з польського боку буде увага і необхідні кроки, які необхідні для гідного вшанування цих пам'ятних місць українців на території Польщі.
Далі будемо дивитися, як будуть виконуватись ці домовленості. Я розумію питання, яке ви ставите, і дійсно це процес, ми будемо за ним слідкувати.
Просто можу сказати, що з нашого боку, як Міністерство закордонних справ, ми не хотіли б взагалі політизувати цей процес. Вважаємо, що він не політичний і не має бути політичним. Це питання пам'яті, які мають вирішуватися абсолютно без будь-якої політизації цих питань.
Друге. Те, що стосується генерала Келлога. Ми вітаємо його номінування на цю важливу місію. Вона дійсно важлива і складна. Кіт Келлог для нас не нова людина, для України. І взагалі посольство України в США підтримувало тісний зв'язок з ним, зокрема в рамках експертної дипломатії в останні роки. І за цей час розвинуло і підтримує гарний діалог з генералом Келлогом. І делегації наші з ним теж зустрічалися неодноразово. І він, наприклад, був серед спеціальних гостей на виступі нашого Президента. Коли наш Президент Володимир Зеленський виступав в Інституті Рейгана під час візиту в липні цього року, то теж там був присутній генерал Келлог.
Тому, звісно, ми чекаємо на роботу з ним, ще активніші взаємодії з ним у новій ролі. Будемо співпрацювати, будемо з ним налагоджувати контакт. Я думаю, що будь-які інші субстантивні коментарі зараз просто дуже зарано, бо це буде залежати від конкретної роботи спільної з ним.
І останні ви питали мої улюблені кадрові питання, на які традиційно я не маю вам що відповісти, тому що, нагадаю, що процес призначення послів України за кордоном тривалий, складний, потребує багатьох рівнів узгодження, агреману і згоди приймаючої сторони. І до того, як виходить указ на сайті Президента України про призначення тієї чи іншої людини послом в ту чи іншу країну, традиційно ми не коментуємо цей процес.
Можу підтвердити, що зараз йде розмова про структурні зміни і всередині центрального апарату, і в закордонних дипломатичних установах. Міністр разом з президентом це обговорював, і президент за підсумками цього обговорення анонсував, власне, теж достатньо масштабні зміни в багатьох різних точках світу. Тому давайте дочекаємося цих змін, про конкретні прізвища говорити зараз некоректно.
Те, що стосується заяв про ексгумацію, знову ж таки, повторю, міністри на політичному рівні ухвалили свою спільну заяву, досягли домовленості, що на політичному рівні перешкод немає. Далі в дію вступають технічні, суто процедурні моменти, згідно з законодавством обох країн. І ця вся технічна сторона питання опрацьовується відповідними компетентними органами.
Тому на цій окремій заяві про терміни, я не можу сказати, бо Міністерство як політичний орган не займається регулюванням цих речей. І ще раз повторюю, не дуже хочемо взагалі цим займатися, знову ж таки, щоб не політизувати це питання. І закликаємо й польську сторону теж у конструктивному ключі, спокійно, за тими процедурами, які є, все це, знову ж таки, узгоджено, і взаємодія є, перешкод жодних немає, все це буде опрацьовуватися. Тож, що стосується конкретних термінів, то, мабуть, утримаюся від коментування цих заяв.
І ви запитали про плани Прем'єр-міністра Словацької Республіки Роберта Фіцо відвідати заходи 9 травня 2025 року в Москві. Ми можемо нагадати, що агресією проти України Кремль, по суті, розтоптав пам'ять про Другу світову війну, про спільну боротьбу у Другій світовій війні, боротьбу з нацизмом.
І втратив моральне право називатися, взагалі, позиватися на спадщину перемоги над нацизмом. Це факт, який варто усвідомлювати. Крім того, варто нагадати, що Україна брала активну участь у боротьбі проти нацизму і заслугу України в цій перемозі не можна применшувати. Росія багато років намагалася вкрасти, монополізувати цю перемогу. Це несправедливо. І це образа для мільйонів українців і для тисяч сімей, які в цій страшній війні втратили своїх близьких.
Тому цю образу Путін давно Україні наніс, нам це відомо. Але ми закликаємо всіх наших партнерів і всіх європейських лідерів пригадати факти, які полягають у тому, що взагалі-то в Другій світовій війні, от в мене є переді мною статистика, загальні втрати, як ви знаєте, точної цифри ніхто там не знає, але вона оцінюється від 50 до 75 мільйонів людей. Це втрати в Другій світовій війні.
І від 8 до 10 мільйонів людей загиблих – це українці. Тобто, на той час це була майже чверть тогочасного населення України. І в 44 році, от вам простий факт, кожен третій військовослужбовець Червоної армії був вихідцем з території України.
У піхотних частинах з'єднань 1-4 українських фронтів українці становили 60-80%. Тому в нас питання: а що це за відзначення лише в Москві і ігнорування взагалі ролі України в Другій світовій війні? Так може тоді варто заїхати перед Москвою в Херсон, в Запоріжжя, в Харків, в Київ, в ті міста, якими війна Друга світова прокотилася спочатку з заходу на схід, фронт прокотився, а потім зі сходу на захід? Що це за монополізування перемоги в Другій світовій війні? Тому просто нагадуємо ці факти і просимо коректно ставитися до участі і внеску України в перемогу над нацизмом.
Again, with these statements, Putin once again demonstrates that he is the only person who wants this war to continue and to expand. We want to draw everyone's attention to the place where those statements were made today. This place is Kazakhstan. This country is Kazakhstan. We think that by choosing Kazakhstan as a platform to voice those statements and this blackmail, Putin showed disrespect both to this country and to other countries that have been calling for restraint.
And you know that a number of countries have recently called for restraint and avoiding any actions that would expand the war. These countries include China, Brazil, and some other G20 members. And we expect those countries that have urged everyone to avoid expanding the war to react to the statements voiced by Putin today.
It is very important if we treat it fairly. These are the statements, this blackmail is the expansion of war and the threat of the expansion of war, which is unacceptable. So we expect, especially those countries who called to refrain from expanding the war, to react to those statements.
And it is very obvious that Russia continues to degrade to the level of North Korea. I stated this a week ago in the briefing, and we can see that this trend continues. We currently have, I guess, only one country of this kind. We had one country of this kind in the world, which is North Korea, that regularly threatens to fire missiles or fires missiles in tests over other countries into the sea or wherever. But this is kind of the concept of this country's policy—to threaten everyone by firing missiles or threatening to fire missiles. We can just see how Russia slowly but steadily turns into another North Korea that uses this argument: "We have a missile, we will fire it, or we are going to fire a missile to coerce countries."
It is clear for us that these statements are blackmail in an attempt to scare Ukraine's partners off from supporting Ukraine. And we think that these statements must be treated as such—as blackmail and as an attempt to scare everyone. We also think that the timing of these threats is not a coincidence.
Putin obviously tries to influence the new US administration with those statements. And he tries to basically show that this new administration is weak. He tries to test their resolve and show that he only wants war. He only wants war, and he only wants to expand his aggression. Of course, we repeat that the only way to react to blackmail is to reject it and to show strength and resolve. This is the only strategy that works with bullies. Nothing else has ever worked in this world. And appeasement has never worked. Appeasement has never stopped wars.
This is why we need strength and we need peace through strength. And Minister Andrii Sybiha always reminds this. The last time he reminded it was today, when he publicly stated that it is peace through strength that we want. And we hope that we share this approach with the new incoming US administration. I think this is all I have to tell you on this.
I can confirm that this topic is being discussed in negotiations. I can refute the claim that this is a point of tension or that it's being discussed in a critical or negative manner. Yes, we discuss it, and I would say that Ukraine actually initiates this discussion usually in our negotiations, and we inform our partners about the dynamics and the numbers of the mobilization that we have in Ukraine. And then we discuss it with partners.
This is part of the discussion, as much as other topics such as the provision of weapons, the strategies, defense, sanctions, deterrence, and some other topics. So it's being discussed among other topics. I would not say that I have heard or seen this in negotiations become a point of disagreement or tension. So this I can refute.
We now have in Ukraine a situation where we lack an appropriate number of weapons and equipment to equip the already mobilized men. So for us, reading those sources saying that Ukraine needs to mobilize more and that this is kind of the main problem, we don't see it this way.
We think that the already announced aid, the weapons, and equipment need to arrive faster. But this has been our consistent position since the start of the full-scale war. I mean, the war is of a scale that would prompt us to need more weapons and equipment all the time.
And it's only after Ukraine wins and we can come out and say, "Okay, this assistance was enough." Before that, of course, we will always need more assistance. But again, we are now in a situation where we need more equipment to arm the people that have already been mobilized. And we think that the first priority is to send military aid quicker and faster.
Дивіться, Генерал Келлог — це людина, яка має колосальний досвід у сфері національної безпеки і оборони. Це людина, яка зробила величезну кар'єру в цій сфері. Тому ми не сумніваємося в тому, що його погляди комплексні і глибокі. Він дійсно розуміє, що відбувається, яка динаміка і в чому полягає суть російської агресії проти України.
Не коментували тоді і не будемо коментувати зараз окремі мирні ініціативи, плани, якісь пропозиції. Давайте, коли з ним почнеться безпосередня взаємодія, він приїде. Буде з ним спілкування, будуть контакти, тоді будемо. Будемо коментувати і за результатами повідомляти, наскільки ці дискусії пройшли.
Я думаю, що насправді з'ясування параметрів якихось конкретних позицій відбудеться в майбутньому. Тобто треба дивитися в майбутнє, а не в минуле, щоб розібратися, якими саме ці пропозиції будуть. І я обіцяю, що ми вас будемо інформувати, коли такі контакти будуть відбуватися. Про їхні підсумки і що, власне, під час цих контактів відбувалося.
Yes, the implications of the North Korean-Russian deepening military-technical cooperation are really grave for the Indo-Pacific. They threaten to destabilize not only the Korean Peninsula, but the wider Indo-Pacific.
As I said, Russia provides North Korea with assistance in a number of areas, which includes its military strengthening, its economic strengthening, and the strengthening of North Korea's ability to use its natural resources, by the way. And I'm not even talking about some other things like intelligence, oil, and some other ways of support that Russia is providing to North Korea. Of course, we understand that this will alter the balance in the Indo-Pacific, and again, the way to stop this is to let Ukraine win here, to stop Russian aggression here. This source of destabilization will just disappear, and then we will have greater stability in the Indo-Pacific and the Middle East.
We know that a number of our partners are seriously concerned about the developments of deeper cooperation between Russia and North Korea, and they will have to take measures, of course, to deter some of the new threats that are coming from these new facts. And we will have a completely new dynamic, not only here, but also, first and foremost, in the Indo-Pacific.
And again, this security is directly linked between Europe and the Indo-Pacific. So whoever tries to tackle security in one of the regions needs to take the picture in its complexity, you know, altogether, because these are not exclusive things. You cannot focus on this or that region. Russian aggression today is a global threat that needs a global response. This is our message to our partners.
Тривають ці консультації, і це, власне, питання, в якому, знову ж таки, ми з польською стороною маємо спільний погляд. Дійсно, закликаємо до посиленої присутності НАТО в польському небі і загалом на східному фланзі НАТО, що стимулювало б вивільнення ресурсів, які можна передати Україні.
Не хочу розкривати більше деталей, ніж можна, але просто скажу, що це питання передачі Україні винищувачів, про яке ви питаєте. Воно на порядку денному, і хочемо сподіватися, що маємо позитивний в ньому рух. Але зарано говорити про конкретику, дочекаємося, коли ця конкретика буде.
За підтвердженням Міністерства оборони, яке у нас, власне, фіксує передачу зброї. Бачили ми ці повідомлення від Нідерландів. Ще раз підкреслюю, що ми вдячні Нідерландам за військову допомогу.
Дійсно, ця країна надала нам суттєву, відчутну і дуже необхідну військову допомогу. Надавали з 2000-го року і продовжують надавати зараз. Ми за це дуже, дуже вдячні.
Дякую вам всім, що прийшли і будемо з вами ще бачитись. Приходьте на наші брифінги!
Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/1951UHmwyW/