AВСТРАЛІЯ

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 р.

3. Політичні відносини

Відносинам України та Австралії притаманний високий рівень довіри та взаємодії. Австралія підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність України і займає активну позицію у підтримці України на міжнародній арені. Австралія застосовує послідовну політику невизнання спроби анексії АР Крим та м. Севастополь. У зв’язку з порушенням суверенітету та територіальної цілісності України уряд Австралії у 2014 року запровадив проти Росії автономний санкційний режим. Така позиція послідовно декларується австралійською стороною під час двосторонніх політичних контактів, а також в рамках діяльності міжнародних організацій.

Австралія підтримала звернення до Міжнародного кримінального суду щодо започаткування розслідування ситуації в Україні, спричиненої безпідставним та брутальним вторгненням Росії на її територію.

У зв’язку з російською військовою агресією проти України до санкційного списку Австралії станом на липень 2022 року включено 827 громадян Росії, Білорусі та України, а також 62 юридичні особи РФ та РБ.

Австралія підтримала резолюції ГА ООН щодо засудження російської агресії проти України ES-11/1 від 2 березня 2022 року та ES-11/2 від 24 березня 2022 року (Гуманітарні наслідки агресії проти України), а також щодо позбавлення РФ членства у комітеті ООН з прав людини ES-11/3 від 7 квітня 2022 року.

3 липня 2022 року відбувся перший в історії двосторонніх відносин візит Прем’єр-міністра Австралії Ентоні Албенізі до України, у ході якого були проведені переговори з вищим керівництвом нашої держави, а також оголошено про черговий транш військової допомоги та скасування на 12 місяців дії імпортних тарифів для української продукції.

Загальний обсяг австралійської військової допомоги Україні станом на липень 2022 року становить понад 385 мільйонів австрал. дол. (296 млн дол. США), тоді як пакет австралійської гуманітарної допомоги наразі складає понад 70 млн. дол. США.

4. Торговельно-економічні відносини

Австралія посідає провідне місце серед торговельних партнерів України в Океанії.

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Австралією склав 215,2 млн. дол. США. Експорт товарів з України до Австралії становив 60,9 млн. дол. США (зростання на 43% порівняно з попереднім роком), тоді як імпорт австралійської продукції в Україну – 154,3 млн. дол. США (збільшення більш ніж втричі).

Головними статтями українського товарного експорту до Австралії стали металургійна та машинобудівна продукція, у тому числі морські/річкові судна, вироби з пластмаси, а також жири та олії тваринного і рослинного походження.

Натомість, номенклатура імпорту до України містила мінеральні палива, машинобудівну і фармацевтичну продукцію, оптичні прилади, вовну, дорогоцінне каміння, папір та картон.

Стабільними темпами зростання відзначається двостороння торгівля послугами, обсяг якої за підсумками 2021 року становив 22,3 млн. дол. США, з яких 20,3 млн. дол. США припадає на експорт (зростання на 116%) і 2,9 млн. дол. США – на імпорт (зростання на 2%). Серед категорій послуг у двосторонній торгівлі слід відзначити транспортні, туристичні та телекомунікаційні.

4.1. Науково-технічне чи галузеве співробітництво 

Україну і Австралію зближує наявність розвинутих науково-технічних секторів національної економіки, що створює підґрунтя для реалізації спільних проектів у цій сфері.

Одним з перших спільних проектів в аерокосмічній галузі стало виведення у червні 2012 року в рамках проекту «Морський старт» українською ракетою-носієм «Zenit-3SL» на орбіту супутника «Intelsat-19» для забезпечення високоякісного мовлення на території Австралії та низки інших країн регіону.

Започаткування у 2018 році діяльності Австралійського космічного агентства надало помітного імпульсу двосторонньому діалогу в аерокосмічній галузі.

Активно розвивається взаємодія між українськими та австралійськими компаніями у галузі ІТ індустрії. Серед успішних прикладів такої співпраці можна назвати вихід на австралійський ринок українського постачальника ІТ-послуг компанії «Integracy Group Ukraine» та створення спільної українсько-австралійської компанії в галузі ІТ-технологій «Intergracy International».

Позитивного досвіду співпраці у високотехнологічній сфері між двома країнами було також досягнуто у ході виконання угоди між Національним університетом «Львівська політехніка» та австралійською компанією «Fielden Management Services» щодо розробки новітніх технологій зі створення інформаційних систем взаємодії із GPS, RFID (radio frequency identification) та технологій розпізнавання голосу, а також «HCI» (Human Computer Interaction).

У восьми австралійських університетах українські вчені беруть участь у реалізації міжнародних науково-дослідних проектів у сфері металофізики, оптичної фізики, геології, хімії та охорони здоров’я.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Гуманітарне співробітництво України з Австралією розпочалося ще до проголошення нашою державою незалежності.

У 1985 році Прем’єр-міністр Австралії Джон Говард (в той час лідер опозиції), відкрив пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні біля Української православної церкви в Канберрі.

У 2007 році на території Українського православного центру в Канберрі була відкрита скульптурна композиція «Шевченкові думи», подарована у 2002 році Київською міською держадміністрацією діаспорі в Австралії.

19 лютого 2014 року в Університеті Монаша відбувся круглий стіл присвячений подіям на Майдані на тему «Що чекає Україну?».

Починаючи з 2016 року в австралійському місті Джилонг щороку проходить Фестиваль українського кіно у «Pivotonian cinema».

Ключовим гуманітарним проектом 2018 року стала участь української команди в «Іграх нескорених» у Сіднеї, а також відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Молоді українські діаспоряни беруть активну участь у програмі GOCamp – освітній волонтерській програмі викладання іноземних мов українським студентам, зокрема в таких українських школах як ThinkGlobal Lviv.  

У 2019 році Україна вперше була представлена в «Sculpture by the Sea» – одній з найбільших у світі експозицій скульптур під відкритим небом, що проходить в австралійському Сіднеї. Українське мистецтво було представлено диптихом «Awakening» молодого українського скульптора Єгора Зігури.

У 2019 році Союз українських організацій Австралії (СУОА) у партнерстві з благодійним фондом «Карітас Україна» передав понад 100 тис. австрал. дол. на потреби родин поранених українських військовослужбовців.

У травні в різних містах Австралії за ініціативи Української жіночої організації Австралії проходять Фестивалі української вишиванки.

В Австралії функціонують два центри українознавства:

Центр українських студій при Макуорійському Університеті в Сіднеї (директор – Г.Кошарська).

Центр україністики ім. М.Зерова в Мельбурні при Університеті Монаш (директор – проф. М.Павлишин).

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів - 7:

7. Українська громада (діаспора)

В Австралії проживає близько 38 тис. представників української діаспори.

Перша українська громада Південної Австралії заснована у травні 1949 року. Протягом кількох наступних років виникли громади в інших штатах.

Перше Об’єднання українців Австралії було утворено 10 червня 1950 року на першому загально-австралійському з’їзді українців.

На четвертому з’їзді у 1953 році було створено Союз українських організацій Австралії (СУОА), що до цього часу координує діяльність громад та інших українських організацій, представляє австралійських українців у їх зносинах з представниками української діаспори в інших країнах світу. Штаб-квартира СУОА знаходиться в Мельбурні – місті найбільшого зосередження українства Австралії. Співголовами СУОА є Стефан Романів та Катерина Аргіру.

На даний час до складу СУОА належать 22 організації закордонних українців, які представлені у кожному штаті та території Австралії.

В Австралії діє 7 суботніх та недільних українських шкіл.

Молодіжний рух поділяється на дві організації – Пласт і Спілку української молоді (СУМ).

Мовні потреби української громади Австралії покриваються трансляцією передач UATV, радіопрограмами в мережі «SBS Radio», радіо «Three ZZZ», радіо Брісбен (Ukrainian Radio Brisbane), а також мультикультурного радіо «MSRA2000» (м.Сідней).

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Австралії.

БРУНЕЙ ДАРУССАЛАМ

1. Встановлення дипломатичних відносин: 3 жовтня 1997 року.

З грудня 2021 року Послом України в Брунеї Даруссаламі (за сумісництвом) призначено Посла України в Республіці Сінгапур Катерину Зеленко.

Постійне представництво Брунею Даруссаламу при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві представляє інтереси країни в Україні (за сумісництвом).

2. Політичне співробітництво

07-09 березня 2004 року – офіційний візит Президента України до Брунею Даруссаламу;

17-20 червня 2004 року – офіційний візит Султана Брунею Даруссаламу в Україну;

29-31 березня 2011 року – державний візит Президента України до Брунею Даруссаламу;

13-14 січня 2017 року – офіційний візит міністра закордонних справ України до Брунею Даруссаламу.

МЗС Брунею Даруссаламу опублікувало заяву у відповідь на російське повномасштабне вторгнення в Україну 24.02.2022 р., уряд країни підтримав Резолюцію Генасамблеї ООН A/RES/ES-11/1 "Агресія проти України".

3.Торговельно-економічне співробітництво.

Товарообіг за підсумками 2021 року склав 101,9 тис. дол. США

Незначний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва обумовлюється географічною віддаленістю країн, незначним за кількістю населенням Брунею Даруссаламу (422,7 тисяч), специфікою споживчих уподобань.

4. Договірно-правова база.

Станом на липень 2022 року, між Україною та Брунеєм Даруссаламом укладено 6 двосторонніх договорів та меморандумів.

5.Дипломатичне представництво: Посольство України в Республіці Сінгапур.

ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА ТИМОР-ЛЕШТІ

1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2003 року.

2. Політичні відносини

Як непостійний член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 роках Україна зробила значний внесок у підтримання руху до незалежності Тимор-Лешті та встановлення миру в цій країні і започаткування в ній присутності ООН. До кінця 2012 року у складі Інтегрованої місії ООН в Тимор-Лешті (ІМООНТ) перебували 12 співробітників МВС України. Наявність українського персоналу у складі ІМООНТ стало значним позитивним фактором розвитку двосторонніх відносин між двома державами.

В ході роботи 11-ї спеціальної сесії ГА ООН Тимор-Лешті підтримала резолюції ГА ООН від 02 березня 2022 року та від 24 березня 2022 року про засудження російської агресії, а також підтримала припинення членства росії в РПЛ ООН.

28 березня 2022 року Парламент Тимор-Лешті одноголосно схвалив резолюцію № 89A/V(4) Про повну підтримку суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.

3. Торговельно-економічне співробітництво

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Демократичною Республікою Тимор-Лешті носить виключно спорадичний та обмежений характер.

4. Договірно-правова база

Договірно-правова база двосторонніх відносин знаходиться на стадії формування.

Наразі між Україною і Демократичною Республікою Тимор-Лешті укладено Cпільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.

Опрацьовується можливість підписання Протоколу про консультації між МЗС України та МЗС Тимор-Лешті та Угоди про режим поїздок громадян.

5. Українська громада

Українська громада в країні відсутня.

6. Дипломатичні представництва

Посольство України у Малайзії.

ДЕМОКРАТИЧНА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА ШРИ ЛАНКА

Визнання України: 12 лютого 1993 року

Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1993 року

Контакти на найвищому рівні:

29 червня – 3 липня 2010 року - офіційний візит в Україну Президента Шри Ланки.

Інші двосторонні контакти високого рівня

Листопад 2004 року – заступник Міністра економіки та європейської інтеграції України перебував з візитом на Шри Ланці.

Вересень 2007 року – Міністр розвитку експорта та міжнародної торгівлі Шри Ланки перебував з візитом в Україні.

Політичні консультації

19 червня 2008 року – перші українсько-ланкійські політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ (м. Київ).

Двосторонні контакти

• 4-8 квітня 2016 року – експертні консультації на чолі з заступником Міністра юстиції України та Генеральним прокурором Шри Ланки;
• 7 квітня 2016 року - переговори в.о. Генерального прокурора України з Генеральним прокурором Шри Ланки;
• 24-25 червня 2016 року – візит до України ланкійської делегації на чолі з Міністром закордонних справ країни, у рамках якого відбулися переговори з Міністром закордонних справ України та заступником Генерального прокурора України;
• 28 лютого 2017 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Шри Ланки у рамках 34-ї сесії Ради ООН з прав людини (м. Женева);
• 18 травня 2017 року – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту Шри Ланки у рамках участі у Глобальній конференції відкритості органів законодавчої влади (18-20 травня 2017 р., м. Київ);
• 19-20 липня 2018 року – робочий візит до м. Коломбо Парламентської делегації України на чолі з Керівником Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Шри Ланкою, у рамках якого відбулася зустріч з Прем’єр-міністром та Спікером Парламенту Шри Ланки;
• 26-30 вересня 2018 року – візит делегації депутатської групи дружби Шри Ланки до м. Київ. Проведено переговори з Головою Верховної Ради України, заступниками міністрів енергетики та вугільної промисловості, культури, молоді і спорту, освіти і науки, а також першим заступником Міністра оборони України;
• 26 вересня 2019 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Державним Міністром закордонних справ Шри Ланки під час 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США);
• 9-10 вересня 2021 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України з Міністром туризму та авіації Шри Ланки, а також Державним Міністром регіонального співробітництва Шри Ланки під час їхнього візиту до України.
• Червень 2022 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Шри Ланки на полях 19-го Азійського Безпекового Саміту (Сінгапур).
• 
  

Торговельно-економічне співробітництво

У 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами становив 73,3 млн дол. США. Експорт товарів з України - 34,9 млн дол. США, імпорт зі Шри Ланки – 38,5 млн дол. США. Негативне для України сальдо двосторонньої торгівлі становило 3,6 млн дол. США. Основні позиції українського експорту до Шри Ланки: зернові культури, овочі, жири та олії, насіння та плоди олійних рослин. У ланкійському імпорті в Україну переважали кава та чай, одяг та аксесуари трикотажні та текстильні, хімічна продукція.

Динаміка двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Шри Ланкою 

(млн дол.США)

Культурно-гуманітарне співробітництво

Одним з пріоритетів культурно-гуманітарного співробітництва є завершення узгодження проєкту Меморандуму про співробітництво у сферах освіти і науки.

Навчання ланкійських студентів в університетах та навчальних закладах України становить також важливий напрямок співпраці.

Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правову базу двосторонніх відносин між Україною та Шри Ланкою складають 12 чинних міжнародних документів (10 – міжурядові, 2 -міжміністерські).

Сторонами розглядаються проєкти 10 двосторонніх угод.

Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Індія.  

ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 16 березня 1992 р.

3. Політичні відносини

Двосторонні відносини України і Пакистану характеризуються традиційно високим рівнем взаєморозуміння у політико-дипломатичній, військово-технічній, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній сферах.

Політичний діалог між Україною і Пакистаном відбувається на рівні президентів (в рамках ГА ООН у 1993, 1997, 2003 рр.); прем‘єр-міністрів (Всесвітній економічний форум у Давосі, 2008 р.), глав МЗС (візит в Україну Міністра закордонних справ Пакистану  у 1994 р., зустріч Міністра закордонних справ України та Радника Прем’єр-міністра ІРП із закордонних справ під час Наради зі взаємодії та заходів довіри в Азії (2016 р., Пекін). У листопаді 2016 року відбувся перший візит у Пакистан Міністра оборони України. 18-21 травня 2021 р. начальник Штабу армії Пакистану відвідав Україну з офіційним візитом. 10 серпня 2021 р. та 27 лютого 2022 р. відбулися телефонні розмови глав МЗС двох держав. 29 березня 2022 р. Президент України В.Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Пакистану Імраном Ханом.

 Останній раунд політичних консультацій зовнішньополітичних відомств обох країн відбувся в Києві у червні 2016 року.

4. Торговельно-економічні відносини

Міжурядова Угода про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва укладена 25 липня 2012 року.

Пакистан є важливим економічним партнером України у регіоні Південної Азії. У 2021 році країна посіла 27 місце серед зовнішньоторговельних партнерів України  за обсягами експорту.

Сукупний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та ІРП у 2021 р. склав 757,179 млн. дол. США, що на 82,2% перевищило показник 2020 р.

Товарообіг між Україною та Пакистаном (млн. дол. США)

Найважливішим напрямом українсько-пакистанської співпраці є військово-технічне співробітництво, що триває з 1996 р. За цей час підписано близько 150 контрактів на суму понад 1 млрд. дол. США.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

27 червня 2012 р. в Пакистані створена Асоціація випускників українських ВНЗ. Тисячі пакистанців отримали освіту в Україні, зокрема в Національному авіаційному університеті, Харківському державному університеті імені В.Н.Каразіна, Українській академії мистецтв, Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Вінницькому державному медичному університеті, Кримському державному медичному університеті, Харківському державному медичному університеті, Ужгородському державному університеті та ін.

Розвивається співробітництво між провідними закладами вищої освіти, а також науково-дослідними установами. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Школа політичних і міжнародних студій пакистанського університету «Каїд-Азам» уклали Меморандум про співпрацю та реалізують спільні наукові проєкти.

Інститут космічних технологій м.Ісламабад встановив прямі контакти з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Національним авіаційним університетом та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Налагоджено зв’язки між середніми навчальними закладами – Київською гімназією східних мов №1 та Roots School International (м. Ісламабад).

5 липня 2021 р. у Дипломатичній академії при МЗС України відбувся круглий стіл з нагоди 121-ї річниці народження Мухаммада Асада (Леопольда Вайса), уродженця Львова, видатного мислителя-гуманіста, державного та дипломатичного діяча Пакистану.

3 листопада 2021 р. Посольство України в Пакистані передало до Національної бібліотеки Пакистану книжки з історії України з метою започаткування українського книжкового фонду.

У березні та червні 2022 р. уряд Пакистану направив дві партії гуманітарної допомоги Україні на суму 532 тис. дол. США та вагою 34 тони (ковдри, намети, електрогенератори, продукти харчування, ліки, медичне обладнання тощо).

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-пакистанських відносин складається з десяти документів. У т.ч. з 1 міждержавного, 6 міжурядових, 3 міжвідомчих.

Ключові документи:

1. Меморандум про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан в оборонній сфері (02.11.2006).

2. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво (31.01.2011).

3. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва (25.07.2012).

7. Українська громада (діаспора)

Українська громада як організаційно-правова одиниця відсутня.

8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Ісламській Республіці Пакистан.

КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА

Визнання України – 20 грудня 1991 року

Встановлення дипломатичних відносин – 19 вересня 1992 року

Політичні відносини:

листопад 2021 р. – зустріч Президентів на полях Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (м. Глазго, Велика Британія);

червень 2021 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях Анталійського дипломатичного форуму (м. Анталія, Туреччина);

грудень 2016 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях 23-го засідання Ради Міністрів закордонних справ ОБСЄ (м. Гамбург, ФРН).

жовтень 2013 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до КР;

квітень 2012 р. – зустріч Міністрів закордонних справ у рамках засідання Ради міністрів закордонних справ СНД (м. Астана);

березень 2012 р. – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту КР у рамках засідання Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД (м. Алмати).

Торговельно-економічні відносини:

Двосторонні органи високого рівня: Спільна міжурядова українсько-киргизька комісія зі співробітництва. Останнє, 4-е засідання відбулося 04.07.2013 у Києві.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 р. загальний обсяг торгівлі (товарами і послугами) між Україною і Киргизстаном склав 57,5 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 10,34 млн дол. США. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо для України за 2021 р. склало 50,14 млн дол. США.

Експорт українських товарів і послуг у Киргизстан у 2021 р. склав 53,82 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 9,55 млн дол. США.

Імпорт з Киргизстану в Україну у 2021 р. склав 3,68 млн дол. США та збільшився у порівнянні з 2020 р. на 0,79 млн дол. США.

Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 54,71 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 10,42 млн дол. США.

Обсяг торгівлі послугами у 2021 р. склав 2,79 млн дол. США і зменшився у порівнянні з 2020 р. на 0,08 млн дол. США.

Науково-технічне співробітництво:

Вищі навчальні заклади Киргизької Республіки уклали низку двосторонніх договорів про співробітництво в сфері освіти, зокрема з Київським національним університетом ім. Т.Шевченка, Київським національним університетом будівництва та архітектури, Інститутом математики при Академії наук України (Київ), Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки (Луцьк).

Культурно-гуманітарна співпраця:

Розвиток співробітництва між Україною і Киргизькою Республікою у сфері культури формується з урахуванням давніх традицій культурного взаємного обміну, що існують між двома країнами, та наявністю в Киргизстані української діаспори.

На радіоканалі «Достук» громадської телерадіокорпорації Киргизстану виходить щотижнева радіопередача Українського товариства Киргизької Республіки «Берегиня». Сітка мовлення, яке здійснюється українською мовою, включає пізнавальні та навчальні передачі на такі теми, як українська культура, історія, мистецтво, література.

Договірно правова база:

Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з більш ніж сорока міжнародних документів. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Киргизькою Республікою від 19.06.1996.

Українська громада:

Українська діаспора в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної Азії. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а у 2009 р. – 21 тис. 924 українці, з яких переважна більшість живуть у Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях. За даними Національного комітету статистики Киргизької Республіки, кількість українців станом на 2019 р. склала 10600 осіб, що складає 0,2% від усього населення Киргизстану.

У 1993 р. в Киргизстані було засновано Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня», яке проводить роботу зі зміцнення міжнаціональної злагоди та єдності народу Киргизстану, сприяє розвиткові співробітництва між Україною та Киргизстаном, поглибленню відносин дружби між українським і киргизьким народами на культурно-освітньому, інформаційному та науковому напрямах. Товариство має філіали в місцях компактного проживання українців: містах Токмок, Кара-Балта, Каракол та Ош, у селах і селищах Садове, Петропавлівка, Петрівка, Полтавка, Сокулук, Новопокровка.

Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Киргизькій Республіці.

КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипвідносин: 4 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Китай підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Україна залишається відданою політиці «одного Китаю».

Останні державні візити глав держав відбулися у 2011 р. та 2013 р., в рамках яких були укладені базові документи, які на сучасному етапі визначають та юридично закріплюють підвалини дружби і співробітництва двох держав, досягнення і пріоритети подальшого взаємовигідного розвитку українсько-китайської співпраці.

У ході візиту Голови КНР в Україну у червні 2011 р. було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.

1 квітня 2016 р., під час Вашингтонського саміту з питань ядерної безпеки, відбулася коротка зустріч між Президентом України П.О.Порошенком та Головою КНР Сі Цзіньпіном.

 27-28 квітня 2016 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї, де провів переговори з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї, мав зустрічі з китайськими високопосадовцями.

17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.О.Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном.

 18 вересня 2017 р. на полях 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч глав МЗС України П.А.Клімкіна та КНР Ван Ї.

5 грудня 2017 р. в Києві, в рамках Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами двох країн, відбулися окремі зустрічі Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана з главою китайської делегації, Віце-прем’єром Держради КНР Ма Каєм.

21-22 січня 2019 р. в Пекіні відбулися політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн.

24 січня 2019 р. на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.Порошенко зустрівся з Заступником голови КНР Ван Цішанєм.

Протягом 2020-2021 рр. відбулося дві телефонні розмови міністрів закордонних справ України та КНР, у ході яких обговорено широке коло питань українсько-китайської взаємодії.

23 грудня 2020 р. в онлайн-режимі відбулось Четверте засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та КНР.

19 квітня 2021 р. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив з онлайн-промовою на панельній дискусії «Прискорення торговельних зв’язків в умовах пандемічної ізоляції» Боаоського азійського форуму (The Boao Forum for Asia) та закликав спільно розвивати торгівлю у трикутнику Західна Європа-Україна-Азія.

15 квітня 2021 р. відбулися онлайн політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн.

13 липня 2021 р. Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном.

З початку відкритої збройної агресії Росії проти нашої держави між Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та Міністром закордонних справ КНР Ван Ї у березні та квітні 2022 р. відбулися телефонні розмови, в ході яких вони були одностайні у тому, що припинення війни проти України відповідає інтересам миру, продовольчої безпеки та міжнародної торгівлі.

4. Торговельно-економічні відносини

За результатами 2021 р. за товарообігом Китай посідає перше місце серед усіх торгівельних партнерів України.

Стан торгівлі товарами.

За статистичними даними України, у 2021 р. двосторонній товарообіг склав $18,97 млрд. При цьому, експорт товарів з України до Китаю склав $8,0 млрд. (+12,7%), імпорт китайських товарів в Україну склав $10,97 млрд. (+31,9%). Негативне сальдо для України за цей період склало -$2,97 млрд.

Структура двосторонньої торгівлі товарами.

У структурі українського експорту до Китаю протягом 2021 р. домінували поставки: руд, шлаків і золи; зернових культур; жирів та олії тваринного або рослинного походження; залишків і відходів харчової промисловості; чорних металів; реакторів ядерних, котлів, машин; деревини і виробів з деревини.

У структурі імпорту китайських товарів до України протягом 2021 р. домінували поставки: електричних машин; реакторів ядерних, котлів, машин; засобів наземного транспорту крім залізничного; приладів та апаратів оптичних, фотографічних; пластмас, полімерних матеріалів; взуття; чорних металів; різноманітної хімічної продукції; іграшок; органічних хімічних сполук; меблів; каучуку та гуми; фармацевтичної продукції тощо.

Стан торгівлі послугами.

За 2021 р. обсяг торгівлі послугами склав $387,2 млн. Експорт послуг з України до Китаю склав $88,5 млн. (-28,7%), імпорт китайських послуг в Україну склав $298,7 млн. (+51,5%). Негативне сальдо для України за цей період склало -$210,2 млн.

Структура двосторонньої торгівлі послугами.

У структурі українського експорту послуг до Китаю домінували: ділові послуги; транспортні послуги; послуги, пов’язані з подорожами; послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

У структурі імпорту послуг з Китаю домінували: транспортні послуги; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; роялті; ділові послуги.

Стан інвестиційного співробітництва.

За даними НБУ, станом на 31.12.2021 р. в економіку України залучено $111 млн. прямих інвестицій з Китаю (з початку року цей показник збільшився на $36,6 млн.). Головним чином китайські інвестиції вкладені в галузь української промисловості; професійної, наукової та технічної діяльності; сільського, лісового та рибного господарства; оптової та роздрібної торгівлі, ремонту транспортних засобів; операцій з нерухомим майном; транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності; будівництва тощо.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Основу договірно-правової бази співробітництва у сфері культури складає Угода між Урядом України та Урядом КНР про культурне співробітництво від 31 жовтня 1992 року. У квітні 2011 р. сторони заснували Комісію зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. Всі існуючі до цього двосторонні механізми співпраці в окремих галузях, у тому числі і згадана Комісія увійшли до її складу у якості Підкомісій. Наразі Підкомісія з питань співробітництва у сфері культури є основним механізмом регулювання, моніторингу й контролю співпраці за цим напрямком співпраці. Останнє, п’яте засідання Підкомісії відбулося у грудні 2020 р.

У рамках реалізації Програми культурного співробітництва між Міністерством культури України та Міністерством культури Китайської Народної Республіки на 2018-2022 рр. восени 2018 р. у Китаї успішно пройшли «Дні культури України». Протягом 2018-2021 рр. було реалізовано низку заходів культурно-мистецького і просвітницького спрямування.

У вересні 2021 року Перша леді України пані Олена Зеленська взяла участь в онлайн-церемонії відкриття ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю і виступила з вітальною промовою в якості почесного гостя. У рамках кінофестивалю дружина Президента України також відкрила "Тиждень українського кіно", у програмі якого були представлені найкращі шедеври українського поетичного кіномистецтва.

6. Наукове та освітнє співробітництво

Співпраця України з КНР у галузі науки і техніки є одним з пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Головним механізмом її реалізації є Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, створена у 2011 р., а також низка профільних Підкомісій.

Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва створена на заміну Спільної українсько-китайської Комісії з науково-технічного співробітництва, яка існувала з 1997 по 2010 рр. та провела 8 засідань.

У період з 1 січня по 28 лютого 2021 р. у рамках підготовки Четвертого засідання Підкомісії та чергової Програми науково-технічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою, було проведено конкурс українсько-китайських спільних проектів на 2021 – 2022 рр. 21 грудня 2021 року під співголовуванням заступника Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексія Шкуратова та заступника Міністра науки та технологій КНР Чжан Гуанцзюня у форматі відеоконференції відбулося Четверте засідання Підкомісії. В ході засідання сторони обговорили політику, стан та перспективи розвитку науки і технологій в Україні та КНР.

22 жовтня 2020 року під співголовуванням Голови Державного Космічного Агентства України Володимира Усова і Голови Китайської Національної Космічної Адміністрації Чжан Кецзяня у форматі відео-конференції проведено Шосте засідання Підкомісії з питань співробітництва в космічній галузі сторони обговорили результати виконання Програми на 2016-2020 рр. та підписали Програму українсько-китайського співробітництва у космічній галузі на 2021-2025 рр.

2 грудня 2021 року відбулась онлайн-зустріч між Головою Державного космічного агентства України Володимиром Тафтаєм та Керівником Китайської національної космічної адміністрації Чжан Кецзянем.

27 жовтня 2020 р. у форматі відео-конференції проведено Четверте засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі медицини під співголовуванням Заступника Міністра охорони здоров’я України Ігоря Іващенка та члена партійної групи Національної комісії з охорони здоров’я Китайської Народної Республіки Ван Цзяньцзюня.

Співпраця України з КНР у сфері освіти є одним із пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Основним механізмом її реалізації на міжурядовому рівні є Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти між Україною та КНР (надалі – Підкомісія), утворена у 2011 р. в рамках Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. 23 червня 2021 р. у Києві та Чернігові, а також у містах Пекін і Далянь у форматі відеоконференції відбулося Четверте засідання Підкомісії.

 За його підсумками було затверджено План заходів з питань співробітництва в галузі освіти на 2021-2023 роки.

У межах засідання Підкомісії з нагоди відзначення у 2021 році 10-ї річниці встановлення відносин стратегічного партнерства між Україною та Китаєм (20 червня 2011 р.) відбулася церемонія заснування Альянсу українських та китайських університетів, що об’єднав 49 українських та 92 китайських закладів вищої освіти. Альянс було засновано з метою розширення співробітництва та активного обміну сучасними методами викладання, реагування на виклики сьогодення в умовах пандемії та створення умов для надання сучасної якісної дистанційної освіти із застосуванням цифрових технологій.  Координаторами Альянсу виступили Національний Університет «Чернігівська політехніка» (Україна) та Даляньський технологічний університет (КНР).

З початком пандемії коронавірусу суттєво знизився рівень освітніх обмінів між Україною та КНР. Так, якщо у 2018-2019 навчальному році в Китаї проходили навчання 3090 громадян України, то у 2019-2020 році ця кількість знизилася до 2290, а у 2020-2021 – до 1830. Станом на травень 2022 р. в КНР здобувають освіту 1505 студентів з України.

В 11 китайських закладах освіти міст Пекін, Тяньцзінь, Шанхай (2), Далянь, Ухань, Харбін (3), Сіань та Чжецзян створені центри українських досліджень. В Україні функціонують шість Інститутів Конфуція: в Луганському національному університеті ім. Т.Шевченка, Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, Київському національному лінгвістичному університеті, Національній музичній академії України ім. П.Чайковського, Харківському національному університеті ім. В.Каразіна та Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім. К.Ушинського. Українська мова в КНР викладається у семи закладах освіти в містах Пекін, Тяньцзінь, Шанхай, Далянь, Хеншуй, Сіань та Ухань. 

7. Договірно-правова база

Чинна договірно-правова база українсько-китайських відносин складається з більше 300 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів та в цілому відповідає нинішньому стану двосторонньої взаємодії.

Головними документами, що регулюють політичні відносини між Україною та КНР, є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР (04.01.1992 р.), спільні українсько-китайські комюніке (31.10.1992 та 24.06.1995 рр.), Спільна (Київська) Декларація між Україною та КНР (06.09.94 р.), Спільна (Пекінська) Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною та КНР (04.12.1995 р.), Спільна (Київська) Декларація про зміцнення дружби і всебічного співробітництва в ХХІ столітті (21.07.2001 р.), Спільна (Пекінська) декларація України та КНР (18.11.2002 р.), Спільна заява України та КНР щодо всебічного підвищення українсько-китайських відносин дружби та співробітництва (02.09.2010 р.), Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР (20.06.2011 р.), а також Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства (обидва документи – 05.12.2013 р.).

Базовими документами економічної сфери є: Угода між Урядом України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво (08.08.1992 р.); Угода між Урядом України та Урядом КНР про науково-технічне співробітництво (27.04.1992 р.); Угода між Урядом України та Урядом КНР про заохочення i взаємний захист інвестицій (30.05. 1993 р.).

8. Українська громада

Українська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня.

Серед українських громадян, які зараз проживають на території КНР, переважають особи, що прибули до Китаю з метою працевлаштування та навчання. Більшість цих осіб проживають у містах Пекін, Шанхай та Гуанчжоу, а також Спеціальному автономному районі Сянган (Гонконг).

У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в САР Сянган (Гонконг) утворено низку українських асоціацій, які не мають формальної структури та не зареєстровані як організації, а є добровільними об’єднаннями, спрямованими як на вирішення поточних проблем їхніх членів, так і на задоволення національно-патріотичних потреб українських громадян. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством та беруть активну участь в організації і проведенні інформаційних, іміджевих, патріотичних та культурних заходів.

З метою сприяння формуванню української громади у Китаї започаткована системна робота з українським студентством та діловими колами.

9. Дипломатичне представництво України:

Посольство України в Китайській Народній Республіці.

Генеральне Консульство України в Шанхаї (КНР).

Генконсульство України в місті Гуанчжоу.

КОРОЛІВСТВО КАМБОДЖА

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини

Контакти найвищого та високого рівня між Україною і Камбоджею відсутні. Діалог відбувається в рамках роботи представників двох країн в ООН та при секретаріаті АСЕАН.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, обсяг торгівлі товарами між Україною та Королівством Камбоджа за 2021 рік становив
30,1 млн. дол. США. Український експорт товарів склав 2,3 млн. дол. США. Імпорт з Камбоджі склав 27,8 млн. дол. США. Негативне сальдо становить 25,5 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Інтенсивність культурно-гуманітарної співпраці є низькою в силу географічної віддаленості країн та відсутності історичних зв’язків.

Останній контакт гуманітарного характеру відбувся у 2018 році, коли Камбоджу відвідала делегація Спілки жінок України, яка провела роботу з представниками організації «Камбоджійські жінки за мир та розвиток».

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 2

- Угода (у формі обміну нотами) між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Камбоджі щодо встановлення дипломатичних відносин (1992 рік);

- Угода між Міністерством транспорту України та Міністерством громадських робіт Королівства Камбоджа про визнання дипломів моряків (2002 рік).

7. Українська громада (діаспора)

На даний час в Камбоджі проживає до 100 українських громадян. Організована українська діаспора відсутня.

8. Дипломатичне представництво:  Посольство України в Королівстві Таїланд

КОРОЛІВСТВО ТАЇЛАНД

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 травня 1992 року.

3. Політичні відносини

Єдиним візитом найвищого рівня з часу встановлення дипломатичних відносин був офіційний візит до Таїланду Президента України Л.Д.Кучми (09-11.03.2004 р.). Слід зазначити, що нинішній Король Таїланду Маха Вачхіралонгкон у якості крон-принцу відвідав Україну у 1989 р.

2009 р., Київ - перший раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні заступників міністрів.

2011 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Таїланду на 66-ї сесії ГА ООН.

2016 р., Пекін - зустріч міністрів закордонних справ України та Таїланду  в ході проведення П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії.

2017 р., Бангкок – перший в історії двосторонніх відносин візит глави МЗС України до Королівства Таїланд.

2019 р., Київ – другий раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні керівників територіальних департаментів.

2022 р., Бангкок – третій раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні керівників територіальних департаментів.

4. Торговельно-економічні відносини

З метою сприяння розвитку двостороннім економічним відносинам працює Спільна Комісія з питань торгівлі між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд (створена відповідно до статті 5 Торговельної Угоди між Україною та Королівством Таїланд, яка була підписана у червні 2017 р. і набула чинності у жовтні 2018 р.).

За даними Державної служби статистики України у 2021 р. товарообіг між Україною і Таїландом становив більше 477 млн дол. США при від’ємному сальдо у розмірі 27,6 млн дол. США.

4.1. Науково-технічне і галузеве співробітництво 

У 2008 році українська ракета носій «Дніпро» розробки ДКБ «Південне» вивела на орбіту перший тайський супутник зі спостереження за Землею – THEOS.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Регулярно проходять мистецькі і культурні заходи за участі українських діячів мистецтва для просування позитивного іміджу України в Королівстві Таїланд.

В останні роки в країні було проведено виставки робіт Івана Марчука, Марії Примаченко, Олега Шупляка, Тетяни Черевань, Олексія Чебикіна та інших українських сучасних художників.

У рамках реалізації ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в травні 2022 року у знаменитому музеї «Сіам» міста Бангкок запрацював аудіогід українською мовою.

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-тайських відносин складається з 14 документів.

Ключові документи:

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Королівства Таїланд про створення Міжурядової українсько-тайської комісії з питань двостороннього співробітництва (2002 р.);

Торговельна Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Таїланд у сфері торгівлі (2017 р.).

7. Українська громада (діаспора)

В Таїланді відсутні громадські організації або об’єднання, які могли би свідчити про наявність осередків закордонного українства чи діаспори. В країні перебувають орієнтовно 3000 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

ЛАОСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА

1. Визнання України: 02 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 1992 року.

3. Політичні відносини

1999 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу у ході роботи 54-ї сесії ГА ООН;

2007 р., В’єнтьян - візит заступника міністра закордонних справ України до ЛНДР для участі у 23-й Конференції міністрів Міжнародної Організації Франкофонії;

2010 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу на 65-ї сесії ГА ООН;

2011 р. – офіційний візит в Україну Віце-прем’єра, міністра закордонних справ Лаосу Т.Сісуліта.

4. Торговельно-економічні відносини

Товарообіг між Україною і Лаосом у 2021 році (млн. дол. США):

  Основні статті українського експорту у 2021 році:

• м'ясо та їстівні субпродукти – 70%;
• алкогольні та безалкогольні напої, оцет – 12.7%.
• палива мінеральні – 9.2%.

  Основні статті українського мпорту у 2021 році:

• кава і чай – 71.7%;
• взуття – 16%;
• електричні машини – 7.1%.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Практично відсутня.

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-лаоських відносин складається з 3 документів.

Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Лаоською Народною Демократичною Республікою (1992 р.).

7. Українська громада (діаспора)

На території Лаосу відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, які можна було б характеризувати як закордонне українство або діаспора. У Лаосі працює орієнтовно 10 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

МАЛАЙЗІЯ

 1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року.

3. Політичні відносини

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Малайзією двостороннє співробітництво завжди розбудовувалося на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Внаслідок російської агресії та після збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» у липні 2014 року двостороння взаємодія значно активізувалася і отримала новий вимір. Свідченням цього стала позитивна динаміка обміну візитами різного рівня, а також зустрічі в рамках міжнародних організацій.

Контакти на вищому та високому рівнях:

грудень 2002 – офіційний візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну;

13-16.07.2003 – офіційний візит Прем’єр-міністра Малайзії в Україну;

26.01.2007 – зустріч Прем’єр-міністра України з Главою уряду Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос);

24.01.2008 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос);

05.12.2012 – зустріч міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Міжнародної конференції з питань Афганістану (м. Бонн, ФРН);

21-23.07.2014 – робочий візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну;

08-10.09.2014 – робочий візит Міністра оборони Малайзії в Україну.

25.09.2014 – зустріч Прем’єр-міністра України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках 69-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).

У третій декаді липня 2014 року, а також 17.07.2015 відбулися телефонні розмови між Президентом України та Прем’єр-міністром Малайзії.

29.09.2015 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках зустрічі керівництва держав-учасниць Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній»  (м. Нью-Йорк);

29.09.2015 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 70-ї сесії ГА ООН та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк);

03-05.08.2016 – офіційний візит Президента України до Малайзії;

04.08.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ (в рамках візиту Президента України);

20.09.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк);

20.09.2017 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 72-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) з метою підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Австралії, Урядом Королівства Бельгія, Урядом Малайзії, Урядом Королівства Нідерландів та Урядом України щодо політичної підтримки кримінального переслідування винних у збитті 17 липня 2014 року літака рейсу МН17;

24.09.2019 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках у рамках роботи 74-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній»;

29 жовтня 2019 року в Малайзії проведено перший раунд політичних консультацій на рівні керівництва МЗС двох держав (українську делегацію очолював заступник Міністра С.Кислиця, малайзійську – Державний секретар Дато’ Мухаммад Шахрул Ікрам бін Якоб).

30 жовтня 2019 року сформовано депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Малайзією.

4. Торговельно-економічні співробітництво

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року загальний обсяг торгівлі  товарами зменшився на 3% у порівнянні з 2020 роком та склав 405 млн дол. США. Експорт з України до Малайзії склав 132,4 млн дол. США (↓27%), імпорт в Україну: 272,6 млн дол. США (↑16%). Негативне сальдо для України: 140,16 млн дол. США.

Водночас, за даними Департаменту статистики Малайзії, у 2021 році загалом обсяг торгівлі товарами зменшився на 2% у порівнянні з 2020 роком та склав 351,94 млн дол. США. Експорт з України до Малайзії: 175,10 млн дол. США, ↓24%, імпорт в Україну 176,84 млн дол. США, ↑37%. Негативне сальдо для України: 1,72 млн дол. США.

Розбіжності у статистичних даних України та Малайзії є наслідком відмінності підходів до обчислень статистичних відомств двох країн. Малайзійська сторона враховує місце походження товару, а українська – державну приналежність суб’єктів підприємницької діяльності.

Торгівля послугами у 2021 році склала 14,64 млн дол. США (↑3,6%), експорт: 13,47 млн дол. США (↑10,7%), імпорт: 1,17 млн. дол. США (↓40,3%), при позитивному сальдо для України 12,3 млн дол. США. Основу торгівлі послугами склали: транспортні послуги; ділові послуги; державні та урядові послуги; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

На постійній основі проводяться заходи з метою якомога ширшого залучення української громади в Малайзії до подій, пов’язаних з історією та культурою України.

10 лютого 2017 року Міністерством внутрішніх справ Малайзії було офіційно зареєстровано громадську організацію «Українська культурна асоціація» (УКА). Згідно зі Статутом, головною метою асоціації є згуртування українців-мешканців Малайзії та просування інтересів України на культурно-гуманітарному напрямку.

Протягом 2019 року УКА було проведено близько 20 заходів. Одним із найбільш успішних довготермінових проєктів стало започаткування в квітні 2019 року недільної школи української мови «Соняшник».

Важливим сегментом українсько-малайзійської взаємодії є туризм.  До пандемії ковід-19 щорічно Малайзію відвідувало близько 15 тисяч громадян України.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база між Україною та Малайзією знаходиться на стадії формування. Кількість чинних двосторонніх документів – 9.

8. Українська громада

Українська громада в Малайзії малочисельна. За неофіційними даними, в Малайзії проживає біля півтисячі українців, в основному в столиці м.Куала-Лумпур.

Інтереси української громади в культурно-гуманітарній сфері реалізуються, зокрема, через   громадську організацію «Українська культурна асоціація».

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Малайзії.

МАЛЬДІВСЬКА РЕСПУБЛІКА

1. Визнання України: 24 травня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 серпня 1993 року.

3. Політичні відносини

Політичні відносини з Мальдівською Республікою характеризуються середньою інтенсивністю та, здебільшого, розбудовуються у рамках міжнародних організацій.

Контакти Міністрів закордонних справ:

4 березня 2008 року – зустріч Першого заступника Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Мальдівської Республіки на полях 7-ї сесії Ради ООН з прав людини (м. Женева, Швейцарія)

3 червня 2021 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Мальдівської Республіки.

Візити та зустрічі на міністерському рівні:

Травень 2013 року – зустріч Міністра охорони здоров’я України з Міністром охорони здоров’я Мальдів у рамках 66-ї Асамблеї ВООЗ (м. Женева, Швейцарія);

Липень 2013 року – візит Міністра охорони здоров’я Мальдів в Україну.

Січень 2019 року – зустріч Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Державним Міністром економічного розвитку Мальдів (м. Мумбай, Індія).

4. Торговельно-економічне співробітництво

У 2021 році двосторонній товарообіг між Україною та Мальдівами склав 3,9 млн дол. США. Експорт товарів з України - 2,7 млн дол. США, імпорт з Мальдів – 1,2 млн дол. США. Позитивне на користь України сальдо – 1,5 млн дол. США. Основними позиціями українського експорту традиційно залишалися м’ясо та їстівні субпродукти (78,8% від загального обсягу експортованих на Мальдіви товарів у 2021 році).

Динаміка двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Мальдівами

(млн дол. США)

5. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Мальдівами складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Мальдівською Республікою.

6. Дипломатичне представництво 

Дипломатичні функції України в Мальдівській Республіці за сумісництвом виконує Посольство України в Республіці Індія.

МОНГОЛІЯ

1. Визнання України: 17 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Двосторонній діалог на високому політичному рівні має стабільний, рівноправний і довірливий характер.

Для розвитку українсько-монгольських відносин визначальними були взаємні візити та зустрічі українських і монгольських керівників, зокрема, офіційний візит Президента Монголії в Україну (2002 р.), державний візит Президента України до Монголії (2003 р.), державний візит Президента Монголії в Україну (2011 р.), зустрічі президентів двох країн під час проведення «Саміту Тисячоліття» (м. Нью-Йорк, 2000 р.), офіційних заходів з нагоди 60-річчя Держави Ізраїль (м. Єрусалим, травень 2008 р.), у рамках 64-ї сесії Генасамблеї ООН (м. Нью-Йорк, вересень 2009 р.), а також у рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос, січень 2011 р.).

19 вересня 2012 р. в Улаанбаатарі відбувся черговий раунд політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Монголії. 28-30 квітня 2013 р. Монголію відвідав Заступник Міністра закордонних справ України з метою участі у 7-й Міністерській конференції «Спільноти демократій». У грудні того ж року Україну відвідав Міністр закордонних справ Монголії в рамках участі у міністерському засіданні ОБСЄ.

16-18 вересня 2015 р. Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ взяла учать у роботі Чотирнадцятої щорічної осінньої сесії ПА ОБСЄ в м.Улаанбаатар.

З метою активізації міжпарламентських зв’язків 30 березня 2021 р. у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Монголією у складі 5 осіб (Голова – Ігор Кривошеєв). 15 квітня 2021 р. міжпарламентську групу Монголія-Україна у складі 6 депутатів створено й у Великому Державному Хуралі Монголії (Голова – Жамбал Ганбаатар).

22 вересня 2021 р. на полях 76-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Монголії Б.Батцецег. 

4. Торговельно-економічні відносини

Основним органом, що забезпечує координацію двосторонньої торговельно-економічної співпраці, є Міжурядова українсько-монгольська Комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.

Стан торговельно-економічного співробітництва

Відповідно до даних Держстату України, у 2021 р. двосторонній товарообіг склав $24,62 млн., при цьому експорт товарів з України до Монголії склав $24,32 млн. (+5,2%), імпорт монгольських товарів в Україну склав $0,3 млн. (+9,5%). Позитивне сальдо для України за цей період склало $24,02 млн.

У 2021 р. основними статтями експорту до Монголії були: цукор і кондитерські вироби з цукру; какао і продукти з нього; папір і картон; готові продукти із зерна; тютюн та його промислові замінники; реактори ядерні, котли, машини; меблі; фармацевтична продукція. Імпорт з Монголії був представлений такою групою товарів: сіль, сірка землі та каміння; одяг і речі одягу трикотажні.

Стан торгівлі послугами

У 2021 р. обсяг торгівлі послугами склав $1,08 млн., при цьому експорт послуг з України до Монголії склав $0,87 млн. (+106,4%), імпорт монгольських послуг в Україну склав $0,21 млн. (+96,1%). Позитивне сальдо для України за цей період склало $0,66 млн.

У структурі українського експорту послуг до Монголії домінували: транспортні послуги; роялті; послуги, пов’язані з подорожами. Імпорт послуг з Монголії був представлений наступним чином: транспортні послуги; ділові послуги.

5. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво в сфері науки та техніки між Україною та Монголією регулюється окремими міжвідомчими угодами.

Водночас низка чинних договорів та домовленостей потребує наповнення конкретним змістом.

Монгольська сторона зацікавлена у розширенні співробітництва в сфері освіти, зокрема, в збільшенні квоти на навчання монгольських студентів і наукових співробітників у вузах України та запрошенні українських викладачів до Монголії.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 64.

Ключові документи: Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією (від 1992 р.), Спільна заява за підсумками офіційного візиту Президента Монголії в Україну (2002 р.), Спільна заява Президентів України та Монголії (2003 р.), Спільна заява про розвиток партнерських відносин між Україною і Монголією (2011 р.).

7. Українська громада

У Монголії перебуває незначна кількість громадян України, які мають можливість при необхідності звертатися до Почесного консула України в Монголії.

30 жовтня 2019 року відбулася реєстрація громадського об’єднання «Українці в Монголії».

8. Дипломатичні представництва

Інтереси України в Монголії представляються Посольством України в Китайській Народній Республіці та Почесним консульством України в місті Улаанбаатар (розпочало роботу в квітні 2021 р., Почесним консулом є Мунхбат Тумур-Очир).

Інтереси Монголії в Україні забезпечуються Посольством Монголії у Варшаві (з 14 лютого 2020 р. Послом є Дорж Бархас, вірчі грамоти вручені Президенту України В.О.Зеленському 11 грудня 2020 р.) та Почесним консульством Монголії в Україні (розпочало роботу в серпні 2019 р., Почесним консулом є Едуард Рубан).

Народна Республіка Бангладеш

1. Визнання України: 29 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Політичні відносини з Народною Республікою Бангладеш характеризуються середньою інтенсивністю та, здебільшого, розбудовуються у рамках міжнародних організацій.

Зустрічі на найвищому рівні:

Вересень 2000 року – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Бангладеш у ході Саміту Тисячоліття (м. Нью-Йорк, США).

Зустрічі Міністрів закордонних справ:

Вересень 1999 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 54-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);

Вересень 2002 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 57-ої сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США);

Вересень 2011 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 66-ої сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США).

Останні візити та контакти:

Березень 2011 року - візит Міністра продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш до України;

Серпень 2011 року - візит Міністра аграрної політики та продовольства України до Бангладеш;

Жовтень 2011 року - візит Міністра промисловості Бангладеш до України;

Серпень 2014 року - візит Міністра продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш до України;

Серпень 2015 року - візит Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України до Бангладеш;

Січень 2017 року - Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі у рамках робочого візиту до Республіки Індія провів зустріч з Міністром торгівлі Бангладеш (м. Вішакхапатнам, штат Андхра Прадеш, Індія).

Квітень 2017 року - участь парламентської делегації Верховної Ради України на чолі із заступником Голови Комітету у закордонних справах ВРУ у роботі 136-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу (м. Дака, Бангладеш).

Грудень 2017 року - у рамках участі в 11-й Міністерській конференції СОТ, Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі провів зустріч з Міністром торгівлі Бангладеш (м. Буенос-Айрес, Аргентина).

Вересень-жовтень 2019 року – візит української делегації на чолі з Головою Державної міграційної служби України до Бангладеш.

Політичні консультації: 

У лютому 2010 року відбувся перший раунд українсько-бангладешських політичних консультацій під головування заступників міністрів закордонних справ двох держав.

4. Торгівельно-економічні відносини

У 2021 році обсяги двосторонньої торгівлі товарами склали 435,4 млн дол. США. Експорт з України – 311,3 млн дол. США, імпорт з Бангладеш – 124 млн дол. США. Позитивне на користь України сальдо – 187,2 млн дол. США. Основні позиції українського експорту: зернові культури (69,7% від загальної частки експорту), насіння і плоди олійних рослин (22,9%). В імпорті з Бангладеш переважали одяг з трикотажу (48%) та текстилю (37%), взуття (5%).

Динаміка двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Бангладеш

(млн дол. США)

5. Договірно-правова база

Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Бангладеш.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Бангладеш про торговельно-економічне співробітництво.

Протокол про політичні консультації між МЗС двох держав.

Меморандум між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш про співробітництво щодо поставки окремих видів сільськогосподарської продукції.

6. Дипломатичне представництво

Дипломатичну присутність України в Бангладеш (за сумісництвом) виконує Посольство України в Республіці Індія.

НЕПАЛ

Визнання України: 3 січня 1992 року

Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1993 року

Останні контакти на найвищому рівні:

У січні 2017 року Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі, в рамках робочого візиту до Республіки Індія, провів зустріч з Міністром торгівлі Непалу.

Торговельно-економічне співробітництво

У січні 2022 року товарообіг між Україною та Непалом становив 560,9 тис. дол. США, з яких експорт склав 560,3 тис. дол. США, імпорт –0,6 тис. дол. США. Позитивне для України сальдо становило 559,7 тис. дол. США.

Культурно-гуманітарне співробітництво

Основним напрямом культурно-гуманітарного співробітництва є навчання непальської молоді в українських вузах, а також відвідання Непалу громадянами України у туристичних цілях.

Договірно-правова база двосторонніх відносин

Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Королівством Непал (15.01.1993 року).

Дипломатичне представництво 

Дипломатичні функції України в Непалі за сумісництвом забезпечує Посольство України в Республіці Індія.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

1. Визнання незалежності України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року.

Посольство Нової Зеландії в Польщі представляє Нову Зеландію в Україні за сумісництвом. В жовтні 2008 року в Києві відкрито Почесне консульство Нової Зеландії.

3. Політичні відносини

Україна та Нова Зеландія поділяють спільні цінності, які ґрунтуються на повазі до демократії та міжнародного порядку, заснованого на праві. Обидві країни успішно співпрацюють на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Нова Зеландія засудила військову агресію РФ проти України та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах на всіх рівнях і в рамках міжнародних організацій.

У зв’язку із розв’язанням РФ повномасштабної війни проти України Урядом Нової Зеландії були запроваджені санкції проти низки високопосадовців, військових та громадських діячів РФ та РБ, а також низки російських і білоруських фінансових та оборонних компаній. Крім того, запроваджено 35% тарифів щодо російського імпорту.

Військово-технічна допомога Україні з боку Нової Зеландії складається з виділення коштів на придбання летальної зброї та захисного спорядження; фінансування пального, медикаментів та харчових раціонів; виділення 50 військових спеціалістів та літака С130 Hercules для допомоги в транспортуванні вантажів для потреб України. Обсяг гуманітарної допомоги Україні від Уряду Нової Зеландії на цей час складає 4.1 млн дол. США; пожертви від приватних  структур - 850 тис. дол. США - для підтримки постраждалих українських жінок та дітей і на потреби національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит.

Нова Зеландія традиційно виступає співавтором резолюцій Генеральної Асамблеї ООН на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.

4. Торговельно-економічні відносини

Нова Зеландія посідає одне з провідних місць серед торговельних партнерів України в Океанії. За даними Держстату України, у 2021 році товарообіг між країнами склав 35,4 млн дол. США, у т.ч. експорт – 12,1 млн дол. США (зростання на 24,5%), імпорт – 23,3 млн дол. США (зростання на 22,4%).

5. Договірно-правова база.

Між Україною та Новою Зеландією укладено Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Департаментом морської безпеки Нової Зеландії про визнання дипломів (сертифікатів) моряків, відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року.

6. Українська громада

Становлення української громади в Новій Зеландії веде свою історію із середини ХХ ст., коли перша група українців (приблизно 170 людей) у 1949 році прибула до Нової Зеландії. За результатами перепису населення у 2013 році, 1350 осіб назвали місцем свого народження Україну, ще біля 700 громадян Нової Зеландії вважають себе українцями за етнічним походженням.

У Новій Зеландії зареєстровано Об’єднання українців Нової Зеландії та Українську Громаду Веллінгтона.

7. Дипломатичне представництво:

Посольство України в Республіці Сінгапур.

РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ

Визнання України: 26 грудня 1991 року.

Дипломатичні відносини між Україною і Республікою Індія встановлено 17 січня 1992 року.

Контакти на найвищому рівні

25-29 березня 1992 року - візит Президента України до Індії.

13-16 липня 1993 року - візит Президента Індії до України.

2-5 жовтня 2002 року - візит Президента України до Індії.

1-4 червня 2005 року - візит Президента Індії до України.

9-12 грудня 2012 року - візит Президента України до Індії.

2 листопада 2021 року – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Індії на полях Кліматичного саміту у м. Глазго.

Візити керівників парламентів

1-4 грудня 2003 року - візит до Індії парламентської делегації на чолі із Головою Верховної Ради України.

Візити та зустрічі Міністрів закордонних справ

18-21 квітня 1994 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.

7-8 квітня 1997 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.

11-12 серпня 2003 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.

24-27 листопада 2011 року –візит Міністра закордонних справ України до Індії.

5-6 жовтня 2017 року – візит Міністра закордонних справ України до Індії.

25 вересня 2019 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Індії на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Політичні консультації

22 вересня 2010 року у Нью-Делі відбувся восьмий раунд політичних консультацій на рівні МЗС обох країн.

15 червня 2016 року у рамках робочого візиту до України заступника Міністра закордонних справ Індії відбувся дев’ятий раунд політичних консультацій.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Індією

У 2021 році обсяги двосторонньої торгівлі товарами з Індією становили рекордні 3,45 млрд дол. США. Експорт товарів з України - 2,49 млрд дол. США, імпорт з Індії – 961,2 млн дол. США. Позитивне сальдо двосторонньої торгівлі на користь України становило 1,53 млрд дол. США. Основними товарними позиціями українського експорту залишалися: жири та олії рослинного походження (77,2% від загального обсягу експорту, зростання на 33,2%), добрива (11,7%), реактори ядерні, котли, машини (1,9%). Головні складові імпорту з Індії: фармацевтична продукція (26,1%), палива мінеральні, нафта та продукти перегонки (16,2%), органічні хімічні сполуки (6,4%), електричні машини (5,4%), реактори ядерні, котли, машини (5,2%).

Динаміка двосторонньої торгівлі товарами з Індією у 2016-2021 роках

(млрд дол. США)

Науково-технічне співробітництво

Українсько-індійське науково-технічне співробітництво (НТС) ґрунтується на міжурядовій Угоді про науково-технологічне співробітництво, а також Угоді про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Індійською національною академією наук.

У 2000 році започатковано роботу українсько-індійського Комітету з науково-технічного співробітництва. Всього відбулось сім засідань.

10 червня 2014 року набула чинності Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво.

У 2016 році започатковано діяльність українсько-індійської робочої групи з питань космосу, перше засідання якої відбулося 16 лютого 2016 р. у Києві.

Подальший розвиток двосторонньої співпраці у науково-технічній сфері обговорювався у ході 3-го засідання Робочої групи з питань ТЕС (5-6 травня
2016 р., м. Київ), а також 6-го засідання МУІК (5-6 лютого 2018 р., м. Київ).

7-ме засідання Комітету з питань НТС відбулося 9 жовтня 2018 р. в м. Нью-Делі.

Перспективні напрями українсько-індійської науково-технічної співпраці є матеріалознавство, ядерна енергетика, інформаційні та біотехнології, аграрні технології, аерокосмічні, оборонні, медичні дослідження.

Культурно-гуманітарне співробітництво

Двостороння культурно-гуманітарна співпраця ґрунтується на положеннях Договору про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р. та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р.

Між українськими та індійськими ВНЗ укладено 12 угод про співпрацю. Зокрема, підписано Угоду про співробітництво між Інститутом міжнародних відносин КНУ ім.Т.Шевченка та Університетом ім.Дж.Неру, Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України та Інститутом зовнішньої служби Індії.

8 липня 2008 року в Києві створено Міжнародну асоціацію випускників ВНЗ України, яка призначила свого представника на території Індії (С.Дхакре).

10 вересня 2012 року відкрито Центр індології на кафедрі країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Договірно-правова база між Україною та Індією

Кількість чинних документів: 21.

Сторонами опрацьовуються 31 проєкт двосторонніх документів щодо співробітництва у різних сферах.

Українська громада в Індії

Навколо дипустанови сформувалась постійна група активістів з числа українців, які проживають в Індії. Ця група долучається до організації заходів з нагоди знакових подій в Україні, які проводить дипустанова.

9. Дипломатичне представництво 

Посольство України в Республіці Індія.

РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ

1. Визнання України: 28 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 11 червня 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини між обома країнами розвиваються на принципах дружби і взаєморозуміння. Республіка Індонезія (РІ) підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.

З 24.02.2022 Індонезія закликала до припинення війни в Україні, підтримала резолюції ГА ООН від 2 березня 2022 року «Агресія проти України» та «Про гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24 березня 2022 року.

Контакти на найвищому та високому рівнях: 

24-28 лютого 1996 року – візит в Індонезію Міністра закордонних справ України;

10-13 квітня 1996 року - державний візит в Індонезію Президента України;

07-10 липня 1996 року - візит в Україну Міністра оборони Індонезії;

10-11 березня 2004 року - візит в Україну Командувача Військово-повітряних сил Індонезії;

25-27 травня 2005 року - візит в Україну Голови Конституційного суду Індонезії;

28-29 травня 2005 року - візит в Україну Губернатора Спеціального столичного регіону м. Джакарта;

01-05 липня 2005 року - візит в Україну Командувача Військово-морських сил Індонезії;

19-24 червня 2007 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації;

28 січня 2010 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях Міжнародної Конференції з питань врегулювання ситуації в Афганістані (Лондон);

червень 2011 року - візит в Україну Командувача Генерального штабу Збройних сил Індонезії;

27 березня 2012 року - зустріч президентів України та Індонезії на полях Другого Саміту з ядерної безпеки (Сеул);

23 вересня 2013 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 68-ї сесії ГА ООН (Нью-Йорк);

23-25 вересня 2013 року - візит в Україну делегації на чолі зі Спікером Парламенту РІ;

05-07 серпня 2016 року - Державний візит в Індонезію Президента України;

18-20 травня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників (Нижньої палати) Парламенту Індонезії;

10-11 серпня 2017 року - візит в Україну Голови Комісії з питань зовнішньої політики, оборони та інформації Ради народних представників Парламенту Індонезії;

23-24 жовтня 2017 року - візит в Україну Голови і членів Групи дружби «Індонезія-Україна» Парламенту Індонезії;

30 листопада - 01 грудня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Парламенту Індонезії;

26-28 березня 2018 року - візит в Україну делегації на чолі з Віце-Спікером Парламенту Індонезії;

02 березня 2019 року - зустріч заступників міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 46-го міністерського засідання Організації ісламського співробітництва (Абу-Дабі);

21-23 червня 2019 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації;

07-10 лютого 2020 року - візит заступника Міністра оборони Індонезії в Україну;

24 лютого 2020 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії у рамках Сегменту високого рівня 43-ї сесії РПЛ ООН (Женева);

30 березня 2020 року - телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Індонезії;

01-02 листопада 2020 року - робочий візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Республіки Індонезія;

11 червня 2021 року - телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Індонезії;

16 лютого 2022 року - телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Індонезії;

28 березня 2022 року - зустріч Першої заступниці Міністра закордонних справ України та Міністра закордонних справ Індонезії у рамках Дохійського форуму (Катар);

26 квітня 2022 року - телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Індонезії;

27 квітня 2022 року - телефонна розмова президентів України та Індонезії;

30 квітня 2022 року - телефонна розмова міністрів оборони України та Індонезії;

27 травня 2022 року - відбулося онлайн-звернення Президента України В.Зеленського до індонезійського народу та регіональних громад (на платформі аналітичного центру Foreign Policy Community of Indonesia);

29 червня 2022 року - робочий візит Президента РІ Джоко Відодо в Україну;

29 червня 2022 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії у рамках робочого візиту Президента РІ в Україну.

Політичні консультації між МЗС України та МЗС Індонезії проводилися у 1998 (Джакарта), 2006 (Київ), 2009 (Джакарта) та 2018 (Київ).

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Індонезією створена 28 квітня 2020.

Група Ради народних представників (РНП, Нижня палата парламенту) РІ з питань двостороннього співробітництва з Україною створена 26 лютого 2020.

4. Торговельно-економічні відносини

Індонезія є одним із найбільших торгівельних партнерів України серед країн Південно-Східної Азії.

За даними Державної служби статистики України, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Індонезією у 2021 склав 1,24 млрд. дол. США та зріс на 22% порівняно з 2020. Позитивне сальдо на користь України – 377,9 млн.

У 2021 експорт українських товарів в Індонезію склав 809,8 млн. дол. США, що на 10,1% більше порівняно з 2020. Основними статтями експорту були зернові культури (92,6%), чорні метали (5,2%), та продукція борошномельно-круп’яної промисловості (0,4%), цукор і кондитерські вироби з цукру (0,3%) та овочі (0,3%).

Обсяг імпорту товарів з Індонезії у 2021 становив 431,9 млн. дол. США, збільшившись на 55,4% порівняно з відповідним періодом 2020. Його основними статтями залишилися пальмова олія (66,2%), какао та продукти з нього (6,8%), електричні машини (4,5%), взуття (3,9%), папiр та картон (1,8%), котли, машини (1,4%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (1,3%), музичні інструменти (1,2%), хімічна продукція (1,2%), каучук, гума (1,2%), кава та чай (0,9%).

Працює Міжурядова українсько-індонезійська Комісія з економічного та технічного співробітництва (перше засідання відбулося в 2006 у Києві, друге – в 2009 у Джакарті, третє – у лютому 2018 в Києві).

5. Культурно-гуманітарне та освітнє співробітництво

Співробітництво між Україною та РІ на цьому напрямі зосереджено, в основному, у сферах туризму та культури.

Суттєві перспективи має сфера туризму. Запровадження індонезійською стороною у 2016 безвізового режиму для громадян України (терміном до 30 діб), а також запровадження нашою країною з 2018 «електронних віз» для громадян РІ сприяло зростанню двостороннього туристичного обміну.

29.06.2022 Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Міністр закордонних справ Індонезії Ретно Марсуді підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про скасування візових вимог для короткострокового перебування.

Важливий вимір має культурна співпраця.

У червні 2019 в Cattleya City Park Джакарти встановлено пам’ятник Анні Ярославні. Пам’ятник Київській княжні є реплікою статуї, встановленої на Львівській площі у м. Києві в рамках проєкту «Шлях Королеви», та є побратимським подарунком м. Києва м. Джакарті.

До Дня Гідності та Свободи (21.11.2021), в межах проведення тижня культури Індонезії, місцеві телеканали вперше транслювали відео про Україну.

До 30-ї річниці дипломатичних відносин між Україною та РІ, посольство разом з громадою 28.01.2022 провело урочистий захід із вшанування пам'яті українських та індонезійських героїв, що відбувся у м. Санур, а також провело символічний товариський матч з тенісу між українською та індонезійською чоловічими парами.

Важливого значення мала участь українських бадмінтоністок Є.Жаркої та М.Столяренко у Відкритому чемпіонаті Індонезії 2022 — турнірі з бадмінтону, який проходив у Джакарті (Індонезія) 14-19.06.2022.

Посольство, традиційно кожного року, презентує українські фільми в межах провідного в Індонезії фестивалю європейського кіно «Europe on screen». Зокрема, 17-18.06.2022 до 30-річчя дипвідносин між Україною та Індонезією, демонструвався фільм «Відблиск» українського режисера В.Васяновича.

Освітнє співробітництво засновано на відповідних угодах про співпрацю.

Станом на 2022 між українськими та індонезійськими ВНЗ укладено вісім меморандумів про взаєморозуміння. На розгляді сторін знаходиться низка проєктів документів, підписання яких надасть динамізму двосторонній взаємодії в науково-освітній галузі.

04.08.2021 підписано Меморандум про взаєморозуміння між Почесним консульством України на Балі та Міжнародним університетом Балі, а 12.08.2021 – Меморандум про взаєморозуміння між Почесним консульством України на Балі та Міжнародним інститутом туризму та бізнесу на Балі.

До пандемії Covid-19 відбувалися обміни студентами в межах урядової програми РІ «Дармасісва» (навчання на базі вищої освіти студентів з України в РІ), а також Міжнародної недержавної організації студентського обміну та волонтерства AIESEC (направлення студентів з Індонезії в Україну). У 2019-2020 академічному році 31 індонезієць навчався в Україні. Протягом 2002-2020 загалом 143 студенти з України отримали стипендіальну програму Darmasiswa.

6. Договірно-правова база

Загальна кількість двосторонніх документів: 26

7. Українська громада 

В Індонезії відсутні як українська громада, так і громадські об’єднання чи організації закордонних українців.

8. Дипломатичне представництво 

Посольство України в Республіці Індонезія

РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН

Визнання України: 23 грудня 1991 року.

Встановлення дипломатичних відносин: 23 липня 1992 року.

Політичні відносини:

29 квітня 2022 року – телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Казахстану;

02 березня 2022 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського із Президентом Республіки Казахстан К.-Ж.Токаєвим;

03 квітня 2020 року – телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Казахстану;

25 вересня 2019 р. - зустріч Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Казахстан К-Ж.Токаєвим на полях 74-ї ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);

25 вересня 2018 року - зустріч міністрів закордонних справ України і Казахстану в рамках роботи 73-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);

28 лютого 2017 року - зустріч міністрів закордонних справ України і Казахстану в рамках участі у Сегменті високого рівня 34-ї сесії Ради ООН з прав людини (м. Женева, Швейцарська Конфедерація);

08-09 жовтня 2015 року - офіційний візит Президента України П.Порошенка до Казахстану;

22 грудня 2014 року – робочий візит Президента Казахстану Н.Назарбаєва в Україну.

Міжпарламентське співробітництво:

У Верховній Раді України створено Депутатська групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Казахстан.

У Мажилісі (нижня палата) Парламенту Казахстану створено аналогічну групу.

11 квітня 2013 року - зустріч Голови Верховної Ради України з Головою Мажилісу Парламенту Казахстану в рамках засідання МПА СНД.

Торговельно-економічні відносини:

Останнє, 14-е засідання Спільної Міждержавної українсько-казахстанської Комісії з економічного співробітництва відбулось 18 червня 2021 року у м. Київ.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 р. загальний обсяг торгівлі (товарами і послугами) між Україною і Казахстаном склав 1 млрд 361 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 547,8 млн дол. США. Від’ємне зовнішньоторговельне сальдо для України за 2021 р. склало 383,2 млн дол. США.

Експорт українських товарів і послуг в Казахстан у 2021 р. склав 489 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 276,6 млн дол. США.

Імпорт з Казахстану в Україну у 2021 р. склав 872,2 млн. дол. США та збільшився у порівнянні з 2020 р. на 167,5 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 1 млрд 285,8 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 753 млн дол. США.

Обсяг торгівлі послугами у 2021 р. склав 75,4 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 22,5 млн дол. США.

За січень 2022 р. загальний обсяг торгівлі товарами між Україною і Казахстаном склав 111,56 млн дол. США і збільшився порівняно з січнем 2021 р. на 51,39 млн дол. США.

Експорт українських товарів до Казахстану у січні 2022 р. склав 27,18 млн дол. США, і збільшився на 45,3 % порівняно до аналогічного періоду 2021 р. Імпорт з Казахстану за цей період склав 84,37 млн дол. США і збільшився на 103,5 % відповідно до аналогічного періоду 2021 р. Від’ємне сальдо становило 57,19 млн дол. США

Культурно-гуманітарна співпраця: 

Важливу роль у сфері культурно-гуманітарної співпраці відіграє культурно-інформаційний центр Посольства України в Казахстані. На його базі у березні-квітні 2014 року сформовано мобільну групу друзів України, а нині в рамках Асоціації казахсько-української дружби діє неформальний клуб шанувальників України, до якого входять науковці Євразійського Національного університету ім. Л.М.Гумільова, інших ВНЗ м. Нур-Султан, представники парламенту Казахстану, урядових, громадських інституцій.

Відбувається активна взаємодія на рівні міністерств освіти і науки України та Республіки Казахстан. В рамках двосторонньої Угоди щодо навчання у ВНЗ обох країн на безоплатній основі відбувається системний набір студентів за різними спеціальностями до провідних навчальних закладів України і Казахстану. В рамках освітньої взаємодії налагоджено та підтримуються сталі робочі відносини між Центром міжнародної освіти України та Центром міжнародних програм «Болашак» Міністерства освіти і науки Республіки Казахстан.

У 2019 р. в Казахстані було створено Асоціацію випускників навчальних закладів України, метою якої є популяризація української освіти, культури, традицій, сприяння у налагодженні двосторонніх відносин у сфері науки і освіти, надання підтримки Посольству України в реалізації державних програм у гуманітарній та економічній сферах.

Договірно-правова база: 

Кількість чинних документів – 87. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Казахстаном від 20.01.1994. На опрацюванні сторін перебуває 14 проєктів двосторонніх документів.

Українська громада (діаспора)

Загальна чисельність: офіційно 264 тис. етнічних українців, неофіційно – понад 800 тис. Об'єднання українців: діють 2 громадські об’єднання: «Рада українців Казахстану» (4 товариства) та Асоціація «Українці Казахстану» (8 товариств), а також 4 національно-культурні центри.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Республіці Казахстан.

 РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ

1. Визнання України: 30 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 лютого 1992 року.

З листопада 1992 року в Києві діє Посольство Республіки Корея (РК).

З жовтня 1997 року в Сеулі розпочало свою діяльність Посольство України.

3.Політичні відносини

Республіка Корея є одним з провідних партнерів України в регіоні Північно-Східної Азії. 

Країна послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Республіка Корея підтримала резолюції ГА ООН “Агресія проти України” (02.03.2022) та “Гуманітарні наслідки агресії проти України” (24.03.2022).  7 квітня 2022 р. РК проголосувала за виключення РФ зі складу Ради ООН з прав людини.

У лютому 2022 року Уряд РК ухвалив рішення щодо приєднання до міжнародних економічних санкцій проти РФ шляхом відключення російських банків від фінансової мережі SWIFT та заборони на експорт до РФ стратегічних матеріалів подвійного призначення.

Двосторонні візити найвищого та високого рівнів (з 2010 року по цей час):

грудень 2010 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України;

вересень 2011 р. – офіційний візит Прем’єр-міністра РК;

березень 2012 р. – робочий візит Президента України;

жовтень 2013 р. – офіційний візит Спікера Національної Асамблеї РК;

вересень 2015 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України;

грудень 2018 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України. 

Двосторонні органи високого рівня

1. Міжурядова українсько-корейська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва.

2. Спільний українсько-корейський комітет з науково-технічного співробітництва.

3. Спільна українсько-корейська комісія зі співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення.

4. Торговельно-економічне співробітництво 

Республіка Корея належить до провідних торговельних партнерів України в Азії, а обсяг двостороннього товарообігу щорічно зростає.

Показники двосторонньої торгівлі товарами 

(тис. дол. США)

У 2021 р. українсько-корейський товарообіг зріс на 17,13% порівняно з попереднім роком, склавши 994,4 млн дол. США, при цьому український експорт становив 299,86 млн. дол. США, а імпорт до України з Республіки Корея 694,54 млн. дол. США.

Структура експорту товарів до РК значно змінилася на користь продуктів переробки. Частка зернових культур зменшилась з 80,2% (у 2020 р.) до 68,7% (у 2021 р.) до суми у 204,8 млн дол. США; олія та насіння олійних культур збільшилась із 3,98% до 7,88% до 29,6 млн дол. США; продукти харчування (овочі, напої, молочні продукти зросли із 1,96% до 2,52% до 7,5 млн. дол. США; хімія зросла із 4,72% до 10,5% до 31,4 млн. дол. США; метали зменшились із 5,32% до 4,46% до 13,4  млн. дол. США;

Обсяг імпорту товарів з РК залишався фактично незмінним у порівнянні з 2020 р. Частка поставок таких товарів як засоби наземного транспорту, крім залізничного, залишилась без змін 30 % (у 202 р.) до 208 млн. дол. США; механізми, деталі, інструменти не суттєво зменшилися з 30,45% до 29,83% (189,3 млн дол. США); хімія зросла з 16,3% до 18,57% (129 млн. дол. США); каучук, гума – залишилися на рівні 5,31% (36,9 млн. дол. США).

Двостороння торгівля послугами між Україною та РК, відзначається позитивним сальдо на користь України. Обсяг торгівлі послугами між Україною і РК за 2021 р. склав 76,38 млн. дол. США. Експорт послуг становив 57,69 млн. дол. США (зростання на 24,7%), імпорт – 18,7 млн. дол. США (збільшення на 17,5%). Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало майже 39 млн. дол. США.

Показники двосторонньої торгівлі послугами 

(тис. дол. США)

Станом на 31.12.2021, за даними Національного банку України, обсяг прямих інвестицій з Республіки Корея в економіку України  становив 42,3 млн дол. США. Українські інвестиції до РК, за даними НБУ, відсутні.

5. Науково-технічне співробітництво

Науково-технічне співробітництво між Україною та Республікою Корея регулюється Міжурядовою угодою про науково-технічне співробітництво, яка була укладена 1 липня 1992 року та набула чинності 20 травня 1994 року.

Співробітництво у сфері мирного використання космічного простору регулюються Угодою між Державним космічним агентом України та Міністерством Науки та Інформаційно комунікаційних технологій Республіки Корея від 07.12.2011 р. 

Останніми роками було проведено низку засідань Спільного українсько-корейського Комітету з науково-технічного співробітництва.

У ході співробітництва з корейською стороною було узгоджено фінансування окремих напрямків спільних науково-дослідних проектів у сферах біо-, нано-, інформаційно-комунікаційних технологій, фізиці та аерокосмічній галузі.

Також було укладено Меморандуми про співробітництво в галузі дистанційної освіти K-MOOC (Корейські масові відкриті онлайн-курси) між українськими Університетами та низкою корейських науково-дослідних інститутів.

Співпраця між інститутами Національної академії наук України та науковими установами Республіки Корея здійснюється в рамках міжвідомчих угод, спільної участі в міжнародних наукових форумах.

Розвивається двостороннє співробітництво у галузі радіаційної медицини. Зокрема, українськими профільними інститутами Національної академії медичних наук України разом з Корейським інститутом радіологічних та медичних наук (KIRAMS) розробляються нові технології захисту населення від наслідків ядерних катастроф, попередження та лікування захворювань, спричинених радіацією, розроблюються методики використання малих доз радіації в медичних цілях.

Станом на сьогодні, ведеться активна робота з розширення українсько-корейської співпраці у сфері цифрових технологій.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Відносини між Україною та Республікою Корея у сфері культури регулюються положеннями Угоди про культурне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея (підписана 07.06.2004, набула чинності 03.08.2009). Від початку встановлення дипломатичних відносин між країнами спостерігається стале зростання українсько-корейської співпраці у зазначеній сфері. Впродовж останніх років Україна була добре представлена в Республіці Корея за різноманітними мистецькими і спортивними напрямами.

У 2017 року відкрито Корейський освітній центр в Києві та підписано нову редакцію Меморандуму про взаєморозуміння між МОН України та МО РК щодо співпраці в галузі освіти.

Протягом останніх років дипустанова України була задіяна в онлайн фестивалях «2021 Global Youth Diversity Festival», The 13th SeongBuk Global Food Festival “Nurimasil”», «Diversity Week» (о. Джеджу), «Yongsan Book Festival», а також представлена національним стендом на «Seoul International Book Fair 2022», «4th Public Diplomacy Week», European Day.

У жовтні 2021 р. у м.Гам’янг відбувся «День України» у рамках виставки «2021 Hamyang Wild Ginseng Anti-Aging Expo».

Важливим елементом гуманітарної складової двосторонніх відносин є функціонування з 2007 р. в одному з провідних ВНЗ Республіки Корея – Хангукському університеті іноземних досліджень - єдиної в країні кафедри українських досліджень, де близько 60 корейських студентів вивчають українську мову, історію та культуру.

7. Договірно-правова база

Підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея 10 лютого 1992 р. стало відправною точкою у створенні договірної двосторонніх відносин.

З моменту встановлення дипломатичних відносин було підписано низку міжнародно-правових документів, які регулюють взаємини між двома країнами у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Загалом, станом на 2022 р., основу договірно-правової бази українсько-корейських відносин складають 2 міждержавні, 25 міжурядових та 24 міжвідомчих документи.

8. Українська громада

У Республіці Корея відсутні громадські об’єднання чи організації закордонних українців. Станом на 2022 р., в РК постійно перебуває близько 3,6 тис. громадян України, основна частина яких проживає в індустріальних містах або містах, де розташовані відомі університети чи дослідницькі центри, зокрема Сеул, Пусан, Теджон, Тегу та Кванджу.

9. Дипломатичні представництва 

Посольство України в Республіці Корея.

https://korea.mfa.gov.ua

РЕСПУБЛІКА СІНГАПУР

1. Визнання незалежності України: Республіка Сінгапур визнала незалежність України 02 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: Дипломатичні відносини були встановлені 31 березня 1992 року.

З листопада 2020 року Послом України в Сінгапурі є Катерина Зеленко.

З квітня 2012 року Послом Сінгапуру в Україні (з резиденцією у Сінгапурі) є Саймон Тенсінг де Круз.

3. Політичні відносини

З моменту встановлення дипломатичних відносин Україна та Сінгапур підтримують активний політичний діалог.

За останні роки відбулися візити Президента України, міністрів закордонних справ, внутрішніх справ, юстиції, керівництва НБУ та антикорупційних органів. Враховуючи формування у Верховній Раді України групи з міжпарламентських зв’язків з Сінгапуром, проводиться робота з налагодження міжпарламентського співробітництва.

Відносини між Україною та РС засновані на торговельно-економічному співробітництві, успішній політичній взаємодії на двосторонньому рівні та у рамках міжнародних організацій, взаємній зацікавленості у протидії глобальним викликам та поваги міжнародного права.

Україна вдячна Сінгапуру за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, продемонстровану в міжнародних організаціях і в публічних виступах представників сінгапурської влади. У 2014 році Прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сієн Лун та члени уряду висловили занепокоєння через російську агресію проти України, наголошуючи на важливості дотримання міжнародного права. Сінгапур підтримав резолюції ГА ООН № A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», № A/RES/73/194, A/RES/74/17, A/RES/75/29 та A/RES/76/70 «Проблема мілітаризації АР Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».

У відповідь на повномасштабне російське вторгнення до України 24.02.2022, уряд РС рішуче засудив російську агресію, запровадив санкції проти держави-агресора, підтримав Резолюції Генасамблеї ООН  A/RES/ES-11/1 "Агресія проти України" та  A/RES/ES-11/2 «Гуманітарні наслідки агресії проти України», а також надав 2 транші гуманітарної допомоги (транш №1 та транш №2). Принципова позиція уряду країни знайшла відображення у заявах Міністра закордонних справ РС В. Балакрішнана та Прем’єр-міністра РС Лі Сьєн Луна.

4. Торговельно-економічні відносини

Пріоритетним напрямком двосторонніх відносин є економічне співробітництво. Попри географічну віддаленість, впродовж останніх років спостерігається помітне зростання двостороннього товарообігу, який з 56 млн. дол. США у 2015 році збільшився до понад 232 млн. дол. США у 2020 році. За даними Держстату України, у 2021 році товарообіг між країнами склав 161,84 млн. дол. США, у тому числі експорт – 87,16 млн. дол. США (товарів – 21,5 млн. дол. США, послуг – 65,6 млн. дол. США ), імпорт – 74,68 млн. дол. США (товарів - 44,6 млн. дол. США, послуг – 30 млн. дол. США), позитивне сальдо – 12,48 млн. дол. США. Обсяг сінгапурських інвестицій в Україну складає 279,1 млн дол. США.

Україна має потенціал забезпечити потреби РС в повному обсязі – за рахунок експорту меду, бобових, овочів, плоду каштану, зернових (пшениці та кукурудзи), круп (зернових культур), насіння та плодів олійних (соняшнику, соєві боби), кормових продуктів, олії, (соняшникової, соєвої, ріпакова), маргарину, цукру (цукрової тростини або буряку), томатів, дріжджів, а також потенційно зробити значний внесок у постачання сирів, м’яса птиці, курячих столових яєць, огірків, крохмалю, кондитерських виробів без змісту/з какао, соків (фруктових та овочевих), морозива, води та пива, тютюнових виробів.

Україна вважає Сінгапур ключовим партнером у Південно-Східній Азії та готова запропонувати сінгапурським компаніям вигідні інвестиційні проєкти у сферах сільського господарства, ІТ, логістики, енергетики.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Україна стає дедалі більш пізнаваною в Сінгапурі завдяки заходам публічної дипломатії та культурно-гуманітарного характеру. Зокрема, протягом останніх років Сінгапур познайомився з українським кінематографом, історією, модою, кухнею та традиціями нашої держави. Дедалі більше сінгапурців відкривають для себе туристичну Україну.

6. Договірно-правова база

Станом на липень 2022 року між Україною та Сінгапуром укладено 16 двосторонніх угод та меморандумів.

7. Українська громада

У Сінгапурі мешкає близько 500 українців. Починаючи з 2014 року, працює Український Клуб Сінгапуру (офіційно зареєстрований у червні 2015 року), об’єднуючи кілька десятків українців-мешканців країни-міста.

8. Дипломатичне представництво: Посольство України в Республіці Сінгапур.

РЕСПУБЛІКА СОЮЗ М’ЯНМА 

1. Визнання України: 19 січня 1999 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 січня 1999 року.

3. Політичні відносини

1999 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 54-ї сесії ГА ООН;

2014 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 69-ї сесії ГА ООН;

2017 р., м. Найп’їдо - перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра закордонних справ України до Республіки Союз М’янма.

Після військового перевороту 01 лютого 2021 року та приходу до влади військової хунти політичні відносини між Україною та Республікою Союз М’янма призупинено.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, обсяг торгівлі товарами між Україною та Республікою Союз М’янма за 2021 рік становив 45,074 млн. дол. США. Український експорт товарів склав 25,547 млн. дол. США. Імпорт з М’янми склав 19,527 млн. дол. США. Позитивне сальдо становить 6,02 млн. дол. США.

5. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-м’янманських відносин складається з 3 документів. 

Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Союз М’янма (1999 р.).

6. Українська громада (діаспора)

На території Республіки Союз М’янма відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. У М’янмі перебуває орієнтовно 10 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН

1. Визнання України: 25 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 квітня 1992 року

3. Політичні відносини: 

грудень 2011 року - офіційний візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну;

липень 2012 року - робочий візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну;

жовтень 2013 року - робочий візит в Таджикистан Діючого голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ України;

квітень 2020 року - телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Республіки Таджикистан;

01 червня 2021 року - відеоконференція Міністрів закордонних справ України та Республіки Таджикистан, за підсумками якої підписано Програму співробітництва між міністерствами закордонних справ України і Таджикистану на 2021-2022 роки.

Міжпарламентське співробітництво:

У Верховній Раді України створено Депутатська групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Таджикистан.

У Маджлісі намояндагон (нижня палата) Маджлісі Олі Парламенту Республіки Таджикистан створено аналогічну групу.

4. Торговельно-економічні відносини

Останнє, 6-е засідання Спільної українсько-таджицької комісії з питань економічного співробітництва відбулося 26-27 жовтня 2021 р.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 р. загальний обсяг торгівлі (товарами і послугами) між Україною і Таджикистаном склав 24,28 млн дол. США і зменшився у порівнянні з 2020 р. на 3,53 млн дол. США. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо для України за 2021 р. склало 21,88 млн дол. США.

Експорт українських товарів і послуг в Таджикистан у 2021 р. склав 23,08 млн дол. США і зменшився у порівнянні з 2020 р. на 3,84 млн дол. США. Імпорт товарів і послуг з Таджикистану в Україну у 2021 р. склав 1,2 млн дол. США та збільшився у порівнянні з 2020 р. на 0,31 млн дол. США.

Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 22,06 млн дол. США і зменшився у порівнянні з 2020 р. на 2,92 млн дол. США. Обсяг торгівлі послугами у 2021 р. склав 2,22 млн дол. США і зменшився у порівнянні з 2020 р. на 0,61 млн дол. США.

23 листопада 2021 року відбулася онлайн-конференція: «Україна-Таджикистан: можливість ділової співпраці. Регіональний вимір» за участю президентів ТПП України і Республіки Таджикистан та регіональних ТПП Запорізької, Криворізької, Полтавської, Хмельницької та Херсонської областей України та Хатлонської області Таджикистану, а також засідання української частини Українсько-Таджицької ділової ради. За результатами були підписані меморандуми про співробітництво між регіонами України та Таджикистану.

5. Науково-технічне співробітництво

29.03 – 02.04.2021 р. у Душанбе перебувала делегація українських освітян на чолі з Міністром освіти і науки України. У ході візиту було представлено понад 40 українських вищих навчальних закладів, представники яких уклали понад 130 документів про співпрацю з таджицькими вищими навчальними закладами.

Українська сторона щороку виділяє 20 державних стипендій для навчання таджицьких студентів в Україні.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Навесні 2019-го року відбулися Дні українського кіно в Таджикистані.

Регулярно проводяться культурні заходи, покликані відзначити пам’ятні дати та вшанувати визначні постаті української історії.

25.02.2021 року у Національній бібліотеці Республіки Таджикистан було відкрито постійно діючу експозицію українських книг.

7. Договірно правова база

Загальна кількість документів, укладених на міждержавному, міжурядовому та відомчому рівнях перевищує 80. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001.

Низкою інших українсько-таджицьких міждержавних, міжурядових, міжвідомчих угод визначено пріоритети розвитку двостороннього співробітництва між країнами.

8. Українська громада (діаспора)

На час відкриття дипмісії України в Республіці Таджикистан загальна кількість громадян українського походження налічувала біля 1000 осіб, значна частина яких проживала у Согдійській області. З часом етнічні українці здебільшого асимілювалися. Зареєстрованих українських громад в Таджикистані немає.

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Таджикистан.

РЕСПУБЛІКА УЗБЕКИСТАН

Визнання України: 4 січня 1992 року

Встановлення дипломатичних відносин: 25 серпня 1992 року

Політичні відносини: 

грудень 2018 р. - телефонна розмова Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Прем’єр-міністром Республіки Узбекистан;

червень 2018 р. - зустріч Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Міністром економіки Республіки Узбекистан (м. Київ);

грудень 2016 р. - телефонна розмова Президента України П.Порошенка з Президентом Республіки Узбекистан Ш.Мірзійоєвим;

жовтень 2013 р. - візит Міністра закордонних справ України, Діючого голови ОБСЄ в Узбекистан.

Міжпарламентське співробітництво:

10 червня 2020 р. - спільним рішенням двох палат Олій Мажлісу (Парламенту) створена міжпарламентська група співпраці Узбекистан-Україна.

15 березня 2021 р. - ухвалено рішення про створення у Верховній Раді України групи дружби з Республікою Узбекистан.

У жовтні 2021 р. відбулося спільне засідання міжпарламентських груп дружби України та Республіки Узбекистан.

Торговельно-економічні відносини:

Останнє, 7-е засідання Спільної українсько-узбецької комісія з всебічного співробітництва відбулося 19.02.2007 у м. Київ.

У 2021 р. Україна посіла 8-е місце серед основних торгово-економічних партнерів Узбекистану.

За даними Державної служби статистики України, у 2021 р. загальний обсяг торгівлі (товарами і послугами) між Україною і Узбекистаном склав 736,74 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 287,18 млн дол. США. Позитивне зовнішньоторговельне сальдо для України у 2021 р. склало 177,28 млн дол. США.

Експорт українських товарів і послуг в Узбекистан у 2021 р. склав 457,01 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 147,67 млн дол. США.

Імпорт товарів і послуг з Узбекистану в Україну у 2021 р. склав 279,73 млн. дол. США та збільшився у порівнянні з 2020 р. на 139,51 млн дол. США.

Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 702,71 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 267,23 млн дол. США.

Обсяг торгівлі послугами у 2021 р. склав 34,03 млн дол. США і збільшився у порівнянні з 2020 р. на 16,95 млн дол. США.

У лютому 2020 р. відбулися консультації співголів українсько-узбецької комісії зі всебічного співробітництва (м. Київ).

У грудні 2019 р. – українсько-узбецькі консультації з питань доступу українських товарів на ринок Республіки Узбекистан (м. Ташкент).

Культурно-гуманітарна співпраця:

До перспективних напрямів українсько-узбецької співпраці в гуманітарній сфері належить освіта.

Найбільшою популярністю серед узбецьких абітурієнтів користуються навчальні заклади технічного та медичного спрямування, а також підготовка для потреб авіаційної галузі Узбекистану.

22-26 листопада 2021 р. відбувся візит делегації Міністерства освіти і науки України до Узбекистану, до складу якої увійшли ректори тринадцяти провідних університетів України. За результатами візиту підписано одинадцять міжуніверситетських угод про співпрацю.

Функціонує Союз студентів Узбекистану в Україні, що об’єднує громадян Узбекистану, які здобули чи здобувають вищу освіту в Україні.

Договірно правова база:

Договірно-правова база складається з 149 укладених договірно-правових документів, з них 57 – міждержавні та міжурядові, 28 – міжвідомчі; документи, що не набули чинності – 4; припинили дію – 28; не мають статусу міжнародних договорів - 32. В консульській сфері укладено 5 двосторонніх договорів.

Українська громада (діаспора):

За офіційними даними, в Узбекистані проживає близько 70 тисяч етнічних українців.

В Узбекистані офіційно зареєстровано 6 українських культурних центрів, головними напрямами роботи яких є здійснення культурно-просвітницької діяльності із збереження і розвитку української культури, мови, традицій, обрядів, розвиток та зміцнення міжнаціональних зв'язків.

Кримські татари в Узбекистані

За даними останнього перепису населення, у 2007 р. в Узбекистані проживало близько 40 тисяч кримських татар.

Кримськотатарська діаспора Узбекистану проводить культурно-просвітницькі заходи, присвячені життю і творчості кримськотатарських діячів культури Узбекистану – письменників Шаміля Алядіна, Чекеза-Алі, Нузета Умерова, Куртнезіров, скульптора Айдера Алієва, художника-гобеліста Мустафи Чурлу, композиторів Ягі Шерфетдінова, Едема Налбантова, Ільяса Бахшиш.

Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Узбекистан.

РЕСПУБЛІКА ФІЛІППІНИ

1. Визнання України: 22 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 07 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини

Попри відсутність сталого політичного діалогу між Україною та Республікою Філіппіни, між двома країнами відбувається активна взаємодія в рамках міжнародних організацій, зокрема в ООН.

Контакти на вищому та високому рівнях:

вересень 1995 року – зустріч Президента України з Президентом Республіки Філіппіни на полях 50-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН;

квітень 1997 року – переговори Міністра закордонних справ України з Секретарем (міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни в рамках Конференції держав-членів Руху неприєднання;

вересень 1997 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Секретарем (міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни в ході 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН;

12-14 вересня 2002 року – офіційний візит в Україну Голови Сенату Конгресу Республіки Філіппіни;

11-14 липня 2003 року – офіційний візит до Республіки Філіппіни Міністра закордонних справ України;

23-25 червня 2005 року – офіційний візит в Україну Спікера Палати представників Конгресу Республіки Філіппіни.

09 червня 2022 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України (CDTO) Дмитра Сеника з Секретарем (Міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни Теодоро Локсіним молодшим.

10 червня 2022 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України (CDTO) Дмитра Сеника з Секретарем (Міністром) національної оборони Республіки Філіппіни Делфіном Лорензаною на полях Азійського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» (Сінгапур).

4. Торговельно-економічні відносини

Попри певне скорочення зовнішньоторговельних операцій на тлі уповільнення торгівлі через поширення пандемії COVID-19, у 2021 році Україна залишалася одним з ключових торгових партнерів Республіки Філіппін серед країн Європи.

За підсумками 2021 року загальний товарообіг між країнами дещо знизився у порівнянні з 2020 роком та склав 182,01 млн дол. США (↓17%), при цьому український експорт склав 117,29 млн дол. США (↓31%); імпорт - 64,72 млн дол. США (↓7%), при позитивному для України сальдо 52,57 млн дол. США.

Торгівля послугами у 2021 році склала 1804 тис дол. США (↑75%), при цьому експорт послуг до Республіки Філіппіни зріс та на 94% на склав 1640 тис дол. США, імпорт: 164 тис дол. США (↓12%), позитивне для України сальдо 1476 тис. дол. США. Основу українсько-філіппінської торгівлі послугами складають: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; транспортні послуги; ділові послуги; послуги, пов’язані з подорожами

5. Договірно-правова база

Між Україною і Республікою Філіппіни укладено 7 двосторонніх міжнародних договорів.

6. Українська громада

На сьогодні в Республіці Філіппіни проживають близько 200 громадян України.

7. Дипломатичні представництва

Посольство України в Малайзії.

СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА В’ЄТНАМ

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Україну та В'єтнам історично пов'язують традиційно дружні відносини. Посольство В'єтнаму розпочало свою діяльність в Україні в 1993 році, а в 1997 році - було відкрито Посольство України в Ханої. У 1996 році між країнами було укладено Договір про принципи відносин і співробітництва.

Динаміка політичних відносин є помірною. У ході двосторонніх контактів високого і найвищого рівня Україна і В’єтнам послідовно заявляють про відсутність принципових політичних розбіжностей і налаштованість на розвиток відносин дружби і взаємовигідного партнерства.

Регулярно відбуваються засідання двосторонніх комісій та політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ.

З 2011 року між Україною і В’єтнамом встановлено відносини всебічного партнерства і співробітництва. Країни обмінюються підтримкою кандидатур до складу виборчих органів міжнародних організацій.

В’єтнам відвідували українські делегації найвищого рівня: у 1996 та 2011 роках – президент України, у 2010 році – голова Верховної Ради України, у 2012 році – прем’єр-міністр України. Міністр закордонних справ України перебував у В’єтнамі з візитами у 2012 та 2017 роках.

У 2000 році Україну відвідав президент В’єтнаму. Прем’єр-міністр В’єтнаму перебував в Україні з візитами у 1994 та 2011 роках.

4. Торговельно-економічні відносини

З 1994 року платформою для визначення напрямів розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами слугує Міжурядова українсько-в’єтнамська комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (МУВК).

Товарообіг між Україною і В’єтнамом у 2021 році (млн. дол. США):

Основні статті українського експорту у 2021 році:

- руди, шлаки і зола – 61.8%;

- зернові культури – 24.4%;

- деревина і вироби з деревини – 2,7%.

Основні статті імпорту у 2021 році:

- електричні машини – 54.1%;

- взуття –  9%;

- котли та машини – 7,4%.

4.1. Науково-технічне та галузеве співробітництво 

На напрямі галузевого співробітництва діють два спільні органи високого рівня:

- Українсько-в’єтнамська спільна Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва;

- Українсько-в’єтнамська Міжурядова координаційна комісія з питань військово-технічного співробітництва.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

У 2012 році пройшли Дні культури України у В’єтнамі. В містах Ханой, Хошимін, Халонг відбулися концерти Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Григорія Верьовки та Дні українського кіно. Видано збірку творів Т.Шевченка в’єтнамською мовою.

У 2018 році в Україні в рамках відзначення Року В’єтнаму проведені Весняний фестиваль в Одесі, вечори в’єтнамської музики в Києві та Харкові, День в’єтнамського спорту в Харкові, День в’єтнамської культури у Львові.

У 2019 році видано збірник «Тропічна скрипка», до якого увійшли переклади в’єтнамською мовою творів відомих українських письменників.

У 2020 році за видатний гуманітарний внесок на допомогу Україні Президент України В.Зеленський нагородив громадянина В’єтнаму Фам Нят Вионга орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.

У 2022 році видано збірник «Поезія поза часом» з перекладами в’єтнамською творів українських сучасних поетів і класиків.

У першій половині 2022 року в містах Ханой і Хошимін проведено 4 масштабні благодійні заходи для збору коштів на допомогу Україні.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів – 51.

Ключові документи:

- Угода про торговельно-економічні відносини між Урядом України і Урядом СРВ (1992 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про заохочення і захист інвестицій (1994 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про співпрацю у військово-технічній галузі (1994 рік);

- Консульська Конвенція між Україною і СРВ (1994 рік);

- Договір про принципи відносин і співробітництва між Україною та СРВ (1996 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (1998 рік);

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом В’єтнаму про реадмісію громадян обох держав (2007 рік);

- Спільна заява Президента України і Президента СРВ щодо розвитку всеосяжного співробітництва та партнерства України та В’єтнаму (2011 рік).

7. Українська громада

Станом на середину 2022 року на консульському обліку в Посольстві України у В’єтнамі перебуває 124 особи. За оціночними даними, кількість громадян України, які проживають на території В’єтнаму, не перевищує кількох сотень осіб.

Організована українська діаспора у В’єтнамі відсутня.

8. Дипломатичне представництво:

Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам.

ТУРКМЕНІСТАН

Визнання України: 20 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 жовтня 1992 року

3. Політичні відносини: 

березень 2012 р. - державний візит Президента Туркменістану в Україну;

лютий 2013 р. - державний візит Президента України в Туркменістан;

листопад 2014 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до Туркменістану;

жовтень 2015 р. - офіційний візит Президента України в Туркменістан;

березень 2015 р. – робочий візит Заступника Голови Кабінету Міністрів, Міністра закордонних справ Туркменістану в Україну;

жовтень 2015 р. – офіційний візит Президента України в Туркменістан;

квітень 2020 р. – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України та Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану;

червень 2020 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану;

червень 2021 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану.

4. Торговельно-економічні відносини 

Останнє, 4-е засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з економічного та культурно-гуманітарного співробітництва відбулося 26-27 травня 2015 р. в м. Ашгабат.

Згідно з даними Державної служби статистики України, загальний товарообіг між Україною та Туркменістаном за 2021 рік склав 146,0 млн дол. США (збільшився на 67,77% порівняно з 2020 роком), експорт товарів – 57,47 млн дол. США (зменшився на 6,65%), імпорт товарів – 92,35 млн дол. США (збільшився на 212,48%). Сальдо за 2021 рік є від’ємним (-38,70 млн дол. США).

У структурі українського експорту товарів до Туркменістану у 2021 р. найбільшу частку складали: котли та машинобудівна продукція; м’ясо та їстівні субпродукти; вироби з чорних металів; залізничні локомотиви; готові продукти з зерна; молоко та молочні продукти; яйця; натуральний мед; фармацевтична продукція; цукор і кондитерські вироби з цукру; різноманітна хімічна продукція; папір та картон; какао та продукти з нього та інше. Основними імпортними товарами з Туркменістану до України у 2021 р. були: палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; пластмаса, полімерні матеріали; добрива азотні та калійні; інші готові текстильні вироби; бавовна; нитки синтетичні або штучні; одяг та додаткові речі до одягу, текстильні вибори.

 5. Культурно-гуманітарна співпраця

Співробітництво в культурно-гуманітарній сфері між Україною і Туркменістаном здійснюється в рамках чинних двосторонніх угод.

Важливе місце у двосторонніх українсько-туркменських відносинах посідає співпраця у сфері освіти. За інформацією Міністерства освіти і науки України, станом на 2022 р. у вищих навчальних закладах України навчається 5322 студенти з Туркменістану.

У 2013 р. було засновано Раду Ректорів закладів вищої освіти України і Туркменістану, яка здійснює роботу із систематизації та організації набору туркменської молоді на навчання до вищих навчальних закладів України.

Відповідно до «Порядку визнання в Туркменістані документів про вищу та середню професійну освіту, виданих в іноземних державах», студентам, які бажають здобути професійну освіту за спеціальностями та напрямами суспільних та гуманітарних наук, необхідно обирати вузи, які містяться у списках міжнародних рейтингів. До такого списку входять 10 ЗВО України.

Починаючи з 2011 року між Україною і Туркменістаном здійснюється обмін мистецькими делегаціями в рамках проведення Днів культури.

У 2018 р. в Туркменістані було проведено Дні українських мультиплікаційних фільмів, Дні українського декоративно-прикладного мистецтва та вечір української народної та сучасної пісні. Ці заходи транслювалися туркменським телебаченням та відзначалися в ЗМІ, що значно підвищило зацікавленість до української культури та України.

У 2021 р. Посольством України в Туркменістані розпочато підготовчу роботу для запуску Недільної школи при Посольстві для дітей різних вікових категорій, яка стане справжнім осередком української культури і освіти в Туркменістані. Відповідно до попереднього набору, до школи записалися більше 80 учнів, що підтверджує значний інтерес місцевого населення до України.

6. Договірно правова база

Договірно-правова база налічує 135 документів.

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (1994); Угода про вільну торгівлю (1996); Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій(1999); Договір про довгострокове торговельно-економічне співробітництво (2011).

7. Українська громада (діаспора)

Законодавство Туркменістану забороняє створювати об’єднання за національною ознакою (стаття 44 Конституції).

8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Туркменістані.

ЯПОНІЯ

Визнання України: 28 грудня 1991 року.

Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 року.

Політичні відносини

Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань. Обидві країни відстоюють фундаментальні принципи верховенства права та демократії, а також загальнолюдські цінності.

Японія надає постійну підтримку суверенітету і територіальній цілісності України, не визнає будь-які спроби легітимізації незаконної анексії АР Крим та м.Севастополь з боку Російської Федерації (РФ), а також запровадила режим санкцій щодо РФ у відповідь на спробу анексії АР Крим і м.Севастополь та тимчасову окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей.

З початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України урядом Японії надається фінансова, військова, гуманітарна та інші види допомоги як на двосторонній основі, так і по лінії міжнародних організацій. Станом на липень 2022 року, урядом Японії запроваджено 13 пакетів санкцій проти РФ та інші обмежувальні заходи проти фізичних та юридичних осіб РФ, Республіки Білорусь, самопроголошених керівників т.зв. ОРДЛО та українських колаборантів, причетних до підбурювання ведення агресивної війни проти України. 

Від початку російської збройної агресії Японія активізувала зусилля з надання гуманітарної та фінансової допомоги Україні. Станом на липень 2022 року, загальний пакет фінансової підтримки склав 600 млн. дол. США. Крім того, Японією виділено 300 млн. дол. США на екстрену гуманітарну допомогу для громадян України, які потерпають від наслідків збройної агресії РФ, а також для тимчасово переміщених осіб, що були змушені виїхати за межі України (використовуються через механізми міжнародних організацій та японські НУО).

Динамічно розвиваються політичні контакти між обома державами.

5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.

5-7 квітня 2016 року Президент України П.Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення Прем’єр-міністра Японії С.Абе.

26 лютого - 2 березня 2017 року Голова Верховної Ради України А.Парубій здійснив робочий візит до Японії на запрошення уряду Японії.

21-24 жовтня 2019 р. відбувся робочий візит Президента України В.Зеленського до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто.

15 лютого 2022 р. відбулась телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Японії Ф.Кішідою.

З початку вторгнення РФ в Україну між лідерами двох країн відбулись три телефонні розмови – 28 лютого, 4 березня та 26 квітня 2022 року.

Підтримується діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав.

17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кішіда.

2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.

21 жовтня 2019 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Міністром закордонних справ Японії Т.Мотегі (м.Токіо).

З початку широкомасштабного військового вторгнення відбулась низка контактів між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністром закордонних справ Японії Й.Хаяші (25.02.2022 - телефонна розмова, 02.04.2022 - зустріч у м.Варшава, 07.04.2022 - зустріч у м.Брюссель на полях міністерського засідання країн-учасниць «Великої сімки» та країн-членів НАТО, 13.05.2022 - зустріч у м.Вайсенхаус (Німеччина) на полях міністерського засідання країн-учасниць «Групи семи»).

16-17 березня 2021 р. на запрошення японської сторони відбувся перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра оборони України (А.Таран) до Японії.

З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова Ейсуке Морі). Е.Морі відвідував Україну у 2013, 2015 та 2019 рр.

З 15 жовтня 2019 року у Верховній Раді України було відновлено діяльність групи з міжпарламентських зв’язків з Японією (співголови - Ярослав Железняк та Галина Михайлюк).

23 березня 2022 р. відбувся онлайн виступ Президента України В.Зеленського перед членами обох палат Парламенту Японії (вперше в історії японського парламентаризму лідер іноземної країни звернувся до керівництва держави та представників вищого законодавчого органу країни).

Протягом лютого-березня 2022 р. Парламентом Японії ухвалено дві резолюції – щодо необхідності відновлення миру і регіональної стабільності на тлі ескалації напруги навколо України (09.02.2022) та щодо засудження вторгнення РФ на територію України (02.03.2022).

Японія приєдналася до вимоги демократичних країн щодо необхідності проведення ретельного розслідування Міжнародним судом ООН воєнних злочинів РФ в Україні.

Торговельно-економічне співробітництво

До 2022 р. двостороннє торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво характеризувалось стійкою позитивною динамікою. У 2021 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами досяг $1 589,66 млн. Експорт українських товарів і послуг досяг позначки у $359,89 млн., а також імпорту товарів і послуг з Японії - $1 229,77 млн.

                                                                                                                                                                   (млн.  дол . США )

Двостороння торгівля товарами у 2021 р. досягла $1 574,1 млн., що стало найвищим показником за останнє десятиліття. Зростання відбулося насамперед за рахунок збільшення українського експорту в Японію майже у 2 рази до $347,24 млн. Японський імпорт в Україну збільшився на 14% і досяг $1 226,85 млн.

Основні статті експорту: руди і залізні концентрати - частка 42,7% ($148,1 млн.), тютюнові вироби – 23,2% ($80,7 млн.), алюміній і вироби з нього – 7,7% ($26,8 млн.), деревина і вироби з неї – 6,8% ($23,5 млн.).

Основні статті імпорту: автомобілі - частка 65,0% ($797,2 млн.), продукція електро- та загального машинобудування – 11,4% ($139,85 млн.), прилади оптичні і фотографічні – 8,9% ($108,6 млн.), каучук і гума – 3,0% ($35,8 млн.).

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами, за даними Держстату, у січні-грудні 2021 зріс на 8,5% і становив $15,57 млн. Експорт послуг зріс, порівняно з аналогічним періодом 2020 р., на 38,7% до рівня $12,65 млн. Імпорт японських послуг знизився на 62,8% до $2,92 млн. дол. США, що пов’язано з припиненням в Японії в’їзного/виїзного туризму, обмеженням ділових поїздок, а також скасуванням виставок і міжнародних заходів.

За даними статистики Мінфіну Японії, двосторонній товарообіг за 5 міс 2022 становив $450,77 млн.

млн. єн 

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) безпосередньо з Японії в економіку України, за даними НБУ, станом на 31.12.2021 становили – $234,8 млн. Ці ПІІ зосереджені головним чином у сфері оптової та роздрібної торгівлі і ремонту транспортних засобів (95% - $223,0 млн.).

Окрім зареєстрованих НБУ $234.8 млн. інвестицій, походженням з Японії, більша частина японських інвестицій (додатково понад $550 млн.) залучені японськими корпораціями в Україну з інших країн.

У 2022 р. у контексті всеохоплюючої солідарності Японії з Україною у протистоянні російській збройній агресії, Уряд Японії прийняв низку рішень щодо фінансової допомоги, яка у 2022 сягнула понад $900 млн.:

- надання Україні фінансової підтримки в рамках «Позики на політику розвитку в сфері екстреного економічного відновлення» на суму $600 млн.

- надання Україні екстреної гуманітарної допомоги на суму $300 млн. «українцям, які переживають складні часи як в Україні, так і в сусідніх країнах». Це гуманітарна допомога, що надається через міжнародні організації у сфері охорони здоров’я та медицини, продовольчої безпеки і захисту, а також підтримки у відновленні.

- 28 квітня 2022 р. в Токіо було підписано угоду про виділення грантової допомоги за «Програмою економічного та соціального розвитку» (300 млн єн) для зміцнення системи охорони здоров’я шляхом надання діагностичного медичного обладнання для 8 лікарень в Україні.

5. Науково-технічне співробітництво  

Розвиток українсько-японських відносин у науково-технічній сфері має важливе значення, насамперед у контексті реалізації проєктів та здійснення спільних досліджень науково-дослідними інститутами обох країн.

З метою започаткування системної довгострокової співпраці у науково-технічній сфері, відповідно до положень Угоди між СРСР та Урядом Японії про співробітництво у галузі науки і техніки (від 10 жовтня 1973 року), Спільної Заяви щодо партнерства у 21-му столітті та Прес-релізу щодо співробітництва між Україною та Японією у галузі науки і техніки (від 21 липня 2005 року), 15 лютого 2006 року в Києві було проведено Перше (установче) засідання Українсько-японської комісії з науково-технічного співробітництва (КНТС).

24 червня 2021 р. Український фонд стартапів провів онлайн захід «USF Japan Roadshow», під час якого японській стороні були представлені 20 українських стартапів, відібраних Фондом в результаті відкритого конкурсу як перспективні для японського ринку. «USF Japan Roadshow» став першим в українсько-японських відносинах двостороннім заходом, який був присвячений сфері high-tech і мав підвищений інтерес з боку японської сторони, підтвердженням чого стала велика загальна кількість учасників – 98, а також рівень представленості на ньому японської сторони.

23 жовтня 2021 р. у рамках тижневого заходу «UA Space Focus» під час тематичного тижня «Expo2020: Space Week» (м. Дубай, ОАЕ) підписано Меморандум про співробітництво у сфері космічної діяльності в мирних цілях між Державним космічним агентством України (ДКАУ) та Японським агентством аерокосмічних досліджень JAXA.

1 грудня 2021 р. у рамках реалізації Міністерством закордонних прав України у партнерстві з Асоціацією «IT Ukraine» проєкту «IT Export Boost», спрямованого на просування експорту IT-послуг українських компаній на ринок Японії було проведено онлайн-захід з презентації української ІТ-індустрії для мерії м. Кобе (Японія) та японських компаній, розташованих у цьому місті.

10 лютого 2022 р. Японською організацією зовнішньої торгівлі (JETRO) та Українським фондом стартапів (УФС) було проведено онлайн-вебінар «Introduction of Ukrainian startup ecosystem», на якому відбулась презентація для японської сторони екосистеми стартапів України, особливості ведення бізнесу з українськими компаніями, їх виходу на японський ринок тощо.

13 квітня 2022 року у рамках реалізації Міністерством закордонних прав України у партнерстві з Асоціацією «IT Ukraine» проєкту «IT Export Boost», спільно з мерією м. Кобе (Японія) проведено другий онлайн-семінар, на якому було представлено рішення українських компаній a-Gnostics, Computools, Yalantis, CHI Software.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Японією є важливим елементом поглиблення взаєморозуміння та дружніх відносин між українським та японським народами.

За ініціативою Президента України, 2017 рік було оголошено роком Японії в Україні. Ця подія була присвячена 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. У рамках «Року Японії» проведено цілу низку культурних заходів, включно з кампанією висадження японських сакур по всій території України, презентацією картин українських військових авторства японської художниці Нацуме, японською експозицією в «Мистецькому арсеналі» в Києві.

У 2021 році у рамках відзначення 50-ї річниці встановлення побратимських відносин між містами Києва та Кіото відбувся 48-й концерт Кіотської балетної школи імені Теради, реалізовано проєкт щодо випуску пам’ятних марок «Кіото-Київ», а також висаджено каштани у парку Такарагаіке в Кіото.

За ініціативи української громади в містах Токіо та Нагоя проводяться паради вишиванок, які мають на меті поширення позитивного іміджу України в Японії. Популяризація української мови та традицій нашої держави забезпечується завдяки діяльності українських недільних шкіл «Джерельце» та «Хробачок» в Токіо, а також школи «Берегиня» в Нагої.

Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії. Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською Фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови. 

Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо); Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін; Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У 2018 р. за сприяння Посольства України в Японії підписано угоду про академічні обміни між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова. У 2022 році підписано угоди про співпрацю між Університетом Тойо та Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка Київським університетом ім.Б.Гринченка і Національним авіаційним університетом (м.Київ).

Щороку проводяться засідання Асоціації україністів Японії на чолі з професором Університету Кобе Ґакуін Й. Окабе. Головне завдання діяльності Асоціації – ознайомлення всіх бажаючих з історією, економікою, суспільством, культурою та традиціями України.

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 61.

Ключові документи:

Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства (19 січня 2011 р.).

Угода між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (набрала чинності 30 травня 2012 р.).

Угода про сприяння та захист інвестицій між Україною та Японією (підписана 5 лютого 2015 р.; ратифікована Законом України №505-VIIІ від 3 червня 2015 р.; набрала чинності 26 листопада 2015 р.).

Угода про надання Урядом Японії пільгового кредиту на «Проєкт реконструкції Бортницької станції аерації» (підписана 6 червня 2015 р., ратифікована 2 вересня 2015 р.).

Меморандум між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Японії щодо співробітництва та обмінів у сфері оборони (12 жовтня 2018 р.).

Меморандум про співробітництво між Державним космічним агентством України та Японським агентством аерокосмічних досліджень щодо вивчення можливості співробітництва у сфері космічної діяльності в мирних цілях (23 жовтня 2021 р.).

8. Українська громада

За даними Міграційної служби Японії, станом на липень 2022 року, в Японії мешкає близько 2 тисяч українців, які мають статус постійного або тимчасового резидента, а також близько 1,5 тисяч - тимчасово переміщених осіб. Здебільшого українці проживають в найбільших індустріальних центрах країни, таких як Токіо, Осака та Нагоя. Переважна більшість українців є членами родин японських громадян, перебуває з метою працевлаштування або навчання.

В Японії офіційно зареєстровані чотири організації українців: «Японсько-українська культурна асоціація» (в 2018 році в м.Нагоя), «Асоціація Партнерів Японії-України» (в 2020 році в м.Кавасакі) та «Асоціація дружби Японії та України Краяни» (НПО Краяни) (в 2021 році в м.Токіо), Асоціація українців префектури Фукуока «UAFukuoka» (в 2022 році в м.Фукуока). Також функціонують три українські недільні школи: «Джерельце» та «Хробачок» в Токіо, «Берегиня» у місті Нагоя. З 2004 р. діє Православна Церква України, створена за ініціативи громади.

Крім того, у зв’язку з російською збройною агресією, на початку березня 2022 р. уряд Японії оголосив про готовність прийняти в Японії до 5 тисяч тимчасово переміщених українців.

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Японії

https://japan.mfa.gov.ua