• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
4 ТД
Опубліковано 09 червня 2021 року о 12:36

Розбудова відносин з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР) є одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики України.

Важливість розвитку політичного і економічного співробітництва з державами регіону визначається його роллю «локомотива» світової економіки, однієї з рушійних сил глобального розвитку. За оцінками експертів, для більшості держав регіону прогнозується стрімкий економічний розвиток та посилення політичного впливу в глобальному вимірі. У регіоні проживає третина населення світу.

Провідні країни регіону: 

  • КНР –  постійний член РБ ООН, найбільша за населенням держава, друга економіка світу, 
  • Японія – третя економіка світу, 
  • Індонезія – найбільша мусульманська країна, 
  • «азійські тигри» – Сінгапур і Республіка Корея.

Відносини України з державами АТР на сучасному етапі набувають принципово нових рис прагматичної багатовимірної співпраці. Протягом останніх років значно активізувався політичний діалог на усіх рівнях, сформувалися нові принципи торговельно-економічної взаємодії, а також розширилась договірно-правова база відносин. За останній час відбулися обміни візитами найвищого та високого рівнів з Австралією, Японією, Іраном, Сінгапуром, Індонезією, Малайзією, М’янмою, Брунеєм Даруссаламом; зустрічі на полях міжнародних  майданчиків з Китаєм, Республікою Корея, Пакистаном, В’єтнамом, Новою Зеландію.

Економічна співпраця України з AТР характеризується зростанням обсягів товарообігу. Найбільшими торговельними партнерами у регіоні є Китай, Японія та Республіка Корея. Беручи до уваги перетворення деяких країн АТР на експортерів капіталу, поступово розвивається інвестиційне співробітництво України з державами Східної і Південно-Східної Азії.

Найбільшу зацікавленість азійські інвестори виявляють до аграрного сектору, інфраструктурного будівництва, енергетики та енергозбереження тощо. Активно розвивається співробітництво між Україною та окремими державами регіону у військово-технічній сфері.

Зважаючи на світове лідерство регіону стосовно розвитку новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, перспективним напрямом співпраці України з країнами АТР є галузь науки і техніки.

Продовжується конструктивна співпраця між Україною та країнами АТР у рамках ООН та інших міжнародних організацій.

AВСТРАЛІЯ

 

1. Визнання України: 26 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 р.

3. Політичні відносини

Відносинам України та Австралії притаманний високий рівень довіри та взаємодії. Австралія підтримує державний суверенітет та територіальну цілісність України і займає активну позицію у підтримці України на міжнародній арені. Австралія застосовує послідовну політику невизнання спроби анексії АР Крим та м. Севастополь. У зв’язку з порушенням суверенітету та територіальної цілісності України уряд Австралії у 2014 році ввів проти Росії автономний санкційний режим. Така позиція послідовно декларується австралійською стороною під час двосторонніх політичних контактів, а також в рамках діяльності міжнародних організацій.

Контакти на найвищому та високому рівнях: 

22 липня – 10 серпня та 12-14 серпня 2014 р. – робочі візити А.Х’юстона, спеціального посланника Прем’єр-міністра Австралії із розслідування катастрофи рейсу МН17

24-25 липня та 27 липня – 1 серпня 2014 р. - робочі візити в Україну глави МЗС Австралії Дж.Бішоп

10-13 грудня 2014 р. – державний візит до Австралії Президента України П.Порошенка

31 березня 2016 р. - зустріч Президента України П.Порошенка та Міністра закордонних справ Дж.Бішоп на полях Саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні

21 вересня 2016 р. - зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Австралії М.Тернбулла у ході роботи 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.

1 жовтня 2017 р. – візит в Україну Президента австралійського Сенату Стівена Перрі.

20-23 жовтня 2018 р. – візит до Австралії української делегації на чолі з Віце-прем’єр-міністром України І.Климпуш-Цинцадзе у рамках «Ігор Нескорених».

січень 2020 р. – телефонна розмова між міністрами закордонних справ України та Австралії (В.Пристайко, М.Пейн) щодо збиття українського літаку МАУ в Ірані.

4. Торговельно-економічні відносини

Австралія посідає провідне місце серед торговельних партнерів України в Океанії.

За даними Державної служби статистики України, у 2020 році торгівля товарами між Україною та Австралією склала 68 млн. дол. США. Експорт товарів з України до Австралії становив 42,3 млн. дол. США (зменшення на 2,6%), у той час як імпорт австралійської продукції в Україну – 25,7 млн. дол. США (зменшення на 74,1%).

Головними статтями українського товарного експорту до Австралії стали металургійна та машинобудівна продукція, у тому числі морські/річкові судна, вироби з пластмаси, а також жири та олії тваринного і рослинного походження.

Натомість, номенклатура імпорту до України містила мінеральні палива, машинобудівну і фармацевтичну продукцію, оптичні прилади, вовну, дорогоцінне каміння, папір та картон.

Водночас, обсяг двосторонньої торгівлі послугами за підсумками 2020 року становив 12 млн. дол. США, з яких 9,2 млн. дол. США припадає на експорт (зростання на 19%) і 2,8 млн. дол. США – на імпорт (зростання на 35%). Серед категорій послуг у двосторонній торгівлі слід відзначити транспортні, туристичні та телекомунікаційні.

 Динаміка розвитку торгівлі між Україною та Австралією



2017

2018

2019

2020

Товарообіг

151,6

84

142,9

80

Експорт

14,9

30

43,4

51,5

Імпорт

136,7

54

99,5

28,5

Сальдо

-121,8

-24

-56,1

23

 Джерело: Держстат України, млн. дол. США


Станом на квітень 2021 року в економіку України залучено понад 0,6 млн. дол. США інвестицій з Австралії. Найбільший обсяг австралійських інвестицій надійшов до таких галузей української економіки як: оптова та роздрібна торгівля, інформаційні технології та телекомунікації.

Одним з важливих питань двостороннього порядку денного в економічній сфері, вирішення якого може позитивно позначитися на рівні австралійсько-українського економічного співробітництва є включення нашої держави до Генералізованої системи торговельних преференцій (ГСП) Австралії. Наразі причетні державні установи двох країн продовжують обговорення оптимального варіанту позитивного вирішення даного питання. 

4.1. Науково-технічне чи галузеве співробітництво 

Україну і Австралію зближує наявність розвинутих науково-технічних секторів національної економіки, що створює підґрунтя для реалізації спільних проектів у цій сфері. Між двома країнами розвивається партнерство за такими напрямами:

- аерокосмічна галузь;

- телекомунікаційний сектор;

- медичні дослідження;

- інформаційні технології;

- природничі науки (на базі університетів та науково-дослідних установ);

- дослідження Антарктики.

Одним з перших спільних проектів у цій сфері стало виведення у червні 2012 року в рамках проекту «Морський старт» українською ракетою-носієм «Zenit-3SL» на орбіту супутника «Intelsat-19» для забезпечення високоякісного мовлення на території Австралії та низки інших країн.

Започаткування у 2018 році діяльності Австралійського космічного агентства надало помітного імпульсу двосторонньому діалогу у аерокосмічній галузі. У 2020 році розпочалася підготовка до реалізації масштабного проєкту з будівництва австралійською компанією «Cosmovision Global Corporation» космодрому Кейп-Йорк (штат Квінсленд, Австралія). В рамках зазначеного проєкту ДП Південний машинобудівний завод забезпечить виробництво ракетоносіїв «Zenith Australia».

Активно розвивається взаємодія між українськими та австралійськими компаніями у галузі ІТ індустрії. Серед успішних прикладів такої співпраці можна назвати вихід на австралійський ринок українського постачальника ІТ-послуг компанії «Integracy Group Ukraine» та створення спільної українсько-австралійської компанії в галузі ІТ-технологій «Intergracy International».

Позитивний досвід співпраці у високотехнологічній сфері між двома країнами було також досягнуто у ході виконання угоди між Національним університетом «Львівська політехніка» та австралійською компанією «Fielden Management Services» щодо розробки новітніх технологій зі створення інформаційних систем взаємодії із GPS, RFID та технологій розпізнавання голосу, а також «HCI» (Human Computer Interaction).

Опрацьовується можливість активізації антарктичного напряму двосторонньої співпраці, зокрема проведення спільних антарктичних досліджень та управління антарктичними станціями.

У восьми австралійських університетах українські вчені беруть участь у реалізації міжнародних науково-дослідних проектів у сфері металофізики, оптичної фізики, геології, хімії та охорони здоров’я.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Гуманітарне співробітництво України з Австралією розпочалося ще до проголошення нашою державою незалежності.

У 1985 році Прем’єр-міністр Австралії Джон Говард (в той час лідер опозиції), відкрив пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні біля Української православної церкви в Канберрі.

У 2007 році на території Українського православного центру в Канберрі була відкрита скульптурна композиція «Шевченкові думи», подарована у 2002 році Київською міською держадміністрацією діаспорі в Австралії.

16 грудня 2007 року у популярному етнографічному музеї історичних мініатюр «Кокінгтон Грін Гарденз» (Канберра) був встановлений макет Андріївської церкви в Києві – спільний українсько-австралійський проект, спрямований на популяризацію культурно-історичних здобутків України в Австралії.

У 2009 році Мельбурн відвідала делегація студентів Українського гуманітарного ліцею Національного Університету ім. Т.Шевченка з метою вивчення життя української діаспори в Австралії та налагодження зв’язків з Українською центральною шкільною радою Австралії (УЦШР).

У 2013 році у Мельбурні відбулася міжнародна конференція «Мова, культура, ідентичність» під егідою Центру україністики імені М.Зерова, Університету Монаша, Асоціації україністів Австралії та Наукового товариства імені Т.Шевченка за участю фахівців з україністики вітчизняних, австралійських, канадських, італійських і новозеландських університетів та НАН України

19 лютого 2014 р. в Університеті Монаша відбувся круглий стіл присвячений подіям на Майдані на тему «Що чекає Україну?»,.

У 2018 році у Центрі україністики ім. Миколи Зерова в Мельбурні при Університеті Монаша при сприянні Посольства України в Австралії відбулася міжнародна конференція "Україна і світ: культура, політика, суспільство".

Ключовим гуманітарним проектом 2018 року стала участь української команди в «Іграх нескорених» у Сіднеї, а також відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні.

У 2019 році українське жіноцтво Австралії взяло участь у міжнародній асамблеї «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція» у Львові. Це дозволило налагодити тісні взаємовідносини між австралійськими жіночими організаціями та Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою при університеті «Львівська політехніка».

Молоді українці діаспори також активно долучилися до участі у програмі GOCamp в Україні - освітньої волонтерської програми з навчання українських школярів іноземним мовам. Частина з них на річній основі викладають англійську мову в українських школах, таких як ThinkGlobal Lviv .

У липні 2019 року між Сіднейським технологічним університетом та Національним університетом ім. Т.Шевченка підписано Меморандум про взаєморозуміння і започатковано австралійсько-українську програму обміну студентами та докторантами (Visitor fellow program) з метою проведення спільних досліджень.

У 2019 році Україна вперше була представлена в Sculpture by the Sea – одній з найбільших у світі експозицій скульптур під відкритим небом, що проходить в австралійському Сіднеї. Українське мистецтво було представлене диптихом Awakening молодого українського скульптора Єгора Зігури.

У 2019 році Союз українських організацій Австралії (СУОА) у партнерстві з благодійним фондом «Карітас Україна» передав понад 100 тис. австрал. дол. на потреби родин поранених українських військовослужбовців.

Починаючи з 2016 року в австралійському місті Джилонг щороку проходить Фестиваль українського кіно у Pivotonian cinema.

У травні в різних містах Австралії за ініціативи Української жіночої організації Австралії проходять Фестивалі української вишиванки.

В Австралії функціонують два центри українознавства:

Центр українських студій при Макуорійському Університеті в Сіднеї (директор – Г.Кошарська).

Центр україністики ім. Миколи Зерова в Мельбурні при Університеті Монаш (директор – проф. М.Павлишин).

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів - 7:

1. Угода про консульські відносини між Україною та Австралією.

2. Угода між Урядом України та Урядом Австралії про торговельно-економічне співробітництво.

3. Протокол між Україною та Австралією про доступ на ринки товарів та послуг.

4. Меморандум про взаєморозуміння та основи співпраці між Торгово-промисловими палатами України та Австралії.

5. Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом фінансового моніторингу України та Центром аналізу звітів про операції Австралії щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов’язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму.

6. Угода між Україною та Австралією про направлення Австралійського персоналу до України у зв’язку з падінням літака «Malaysia Airlines» рейсу MH17».

7. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Австралії про співробітництво в галузі використання атомної енергії в мирних цілях та адміністративний меморандум до неї.

На розгляді австралійської сторони перебуває проєкт Меморандуму про взаєморозуміння між Державним космічним агентством України та Австралійським космічним агентством щодо співробітництва у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях.

7. Українська громада (діаспора)

В Австралії проживає близько 38 тис. представників української діаспори.

Перша українська громада Південної Австралії заснована у травні 1949 року. Протягом кількох наступних років виникли громади в інших штатах.

Перше Об’єднання українців Австралії було утворене 10 червня 1950 року на першому загально-австралійському з’їзді українців.

На четвертому з’їзді у 1953 році був створений Союз українських організацій Австралії (СУОА), що до цього часу координує діяльність громад та інших українських організацій, представляє австралійських українців у їх зносинах з представниками української діаспори в інших країнах світу. Штаб-квартира СУОА знаходиться в Мельбурні – місті найбільшого зосередження українства Австралії. Головою СУОА є Стефан Романів.

На даний час до складу СУОА належать 22 організації закордонних українців. серед основних

В Австралії діє 7 суботніх та недільних українських шкіл.

Молодіжний рух поділяється на дві організації – Пласт і Спілку української молоді (СУМ). Обидві організації підтримують зв’язки з австралійськими і міжнародними молодіжними організаціями.

Активно розвивався в Австралії український жіночий рух. Союз українок Австралії (СУА) діє з 1949 року.

Переважна більшість українців Австралії належить до УГКЦ або до УАПЦ.

Важливу роль житті української громади в Австралії відіграють засоби масової інформації. У 60-х роках виходило понад 20 різноманітних видань, деякі продовжують існувати до цього часу.

Сьогодні наймасовішими є дві газети-двотижневики: «Вільна Думка» та «Церква і Життя». Газета «Вільна Думка» є першою українською газетою в Австралії та виходить в Сіднеї з 10 липня 1949 року, має своїх представників в Мельбурні, Аделаїді, Воллонгонгу і Ньюкаслі. Газета «Церква і Життя» видається в Мельбурні з квітня 1960 року.

На початку 90-х років газети «Вільна Думка» та «Церква і Життя» почали видавати англомовну сторінку. На даний час газети видають всю інформацію двома мовами, українською та англійською.

Мовні потреби української громади Австралії покриваються трансляцією передач UATV, радіопрограмами в мережі «SBS Radio», радіо «Three ZZZ», радіо Брісбен (Ukrainian Radio Brisbane), а також мультикультурного радіо «MSRA2000» (м.Сідней).

Українською громадою Австралії видаються два друкованих видання «Free thought” (Вільна думка) “Church and life” (Церква і життя).

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Австралії.

ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА АФГАНІСТАН

 

1. Встановлення дипломатичних відносин: 17 квітня 1995 року.

2. Політичні відносини 

Двосторонні політичні відносини України та Афганістаном практично не містять проблемних питань. Аналіз та розвиток двосторонньої взаємодії та заходів, що відбуваються останнім часом, дозволяють прогнозувати подальшу конструктивну співпрацю між нашими державами.

Протягом періоду існування дипломатичних відносин між нашими державами відбулася низка візитів і зустрічей на рівні делегацій міністерств і відомств сторін:

27 серпня 2003 р. – офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Афганістану А.Абдулли, а 4 квітня 2004 р. – офіційний візит до Афганістану Міністра закордонних справ України К.Грищенка. Під час візитів підписано Протокол про співробітництво між Міністерствами закордонних справ обох держав;

13-14 липня 2007 р. – робочий візит до Туркменістану та Ісламської Республіки Афганістан Міністра закордонних справ України А.Яценюка. Під час візиту проведені зустрічі з Президентом Афганістану Х.Карзаєм, Міністром закордонних справ Афганістану Р.Спантою, Міністром оборони А.Вардаком.

У 2012 р. відбулася зустріч Президента України з Президентом Ісламської Республіки Афганістан у рамках засідання Глав держав та урядів країн-контрибуторів Міжнародних сил сприяння безпеці (21 травня 2012 р., м. Чикаго).

У листопаді 2018 року під час службового відрядження до Афганістану Посол України в Таджикистані та Афганістані В.Нікітюк був прийнятий Президентом ІРА А.Гані, а також провів переговори з Міністром закордонних справ ІРА С.Раббані.

9 січня 2020 року відбулася телефонна розмова між Президентом України В.Зеленським та Президентом Афганістану А.Гані.

23-24 листопада 2020 року Міністр закордонних справ України Д.Кулеба виступив на пленарному засіданні високого рівня конференції «Афганістан 2020», що відбулася за участі представників 66 держав та 32 міжнародних організацій.

На сучасному етапі двосторонніх відносин між Україною та Афганістаном відсутні проблеми політичного характеру, що закладає основи для зміцнення і розвитку українсько-афганських взаємин.

18 жовтня 2020 Посол України в Республіці Таджикистан В.Серватюк вручив Президентові Ісламської Республіки Афганістан М.Гані вірчі грамоти, для акредитації у якості Надзвичайного і Повноважного Посла України в Ісламській Республіці Афганістан (за сумісництвом, із резиденцією у місті Душанбе).

Також у рамках своєї поїздки Посол В.Серватюк провів зустрічі з Головою нижньої палати парламенту ІРА М.Рахмані, Главою Адміністрації Президента Ш.Каргаром, Радником Президента ІРА з питань національної безпеки Х.Мохібом, в.о. Міністра закордонних справ Х.Атмаром, в.о. Міністра торгівлі та промисловості ІРА Ф.Горьяні, в.о. Міністра транспорту К.Закі, в.о. Міністра оборони А.Халідом.


3. Торговельно-економічне співробітництво 

Протягом останнього часу спостерігається поступова активізація українсько-афганської економічної співпраці.

Основним механізмом співробітництва є Українсько-афганська Спільна міжурядова комісії з торговельно-економічного співробітництва. Наразі проведено два її засідання: перше - 26 - 29 травня 2019 року у м. Київ; друге також в українській столиці - 10 березня 2021 року.

Існує потенційна зацікавленість у збільшенні обсягів двосторонньої торгівлі, зокрема, постачанні до ІРА українських с/г товарів, українського м’яса, олії, цукру, кондитерських виробів, ліків та техніки (тракторів), цивільного літакобудуванні, налагодження співробітництва у галузі зв’язку та IT технологій тощо, а також експорту афганських товарів в Україну.

Україна має необхідний потенціал для участі у реалізації важливих для Афганістану інвестиційних проектів. Українські фахівці можуть взяти участь у будівництві афганської ділянки залізниці Туркменістан-Афганістан-Таджикистан, спорудженні запланованих ГЕС на річці Пяндж. У цих проектах могло б також використовуватися українське обладнання і устаткування. Україна має необхідні можливості для розширення українсько-афганського співробітництва у сфері освіти і готова продовжувати підготовку афганських студентів в українських вищих навчальних закладах.

27 серпня 2020 у режимі відео-конференції підписано Меморандум між ТПП України та ТПП ІРА про створення Українського торгового дому в ІРА

Крім цього, позитивним результатом є й створення Українсько-афганської Ділової ради, яке сприятиме активізації двостороннього економічного діалогу.

Слід наголосити, що складна безпекова та терористична ситуація в Афганістані певною негативною мірою продовжують негативно впливати на налагодження ефективної взаємодії сторін у цій сфері.

Водночас, незважаючи на пандемію, спостерігалася активізація торговельно-економічних відносин.

Упродовж 2020 експорт з України до Афганістану склав 6,858 млн. дол. США, що становить 200,5% порівняно з аналогічним періодом 2019. Основу українського експорту стали товари групи цукор і кондитерські вироби з нього.

Афганістан у 2020 експортував до України товарів на суму 291,1 тис. дол. США, що становить 200% порівняно з аналогічним періодом 2019. Основу афганського експорту до України склали товари групи їстівні плоди та горіхи.

Сальдо для України позитивне і становить 6,567 млн. дол. США.

При цьому відбулася певна зміна номенклатури українського експорту. Зокрема, як і раніше, найбільшим показником були «цукор і кондитерські вироби з цукру». Але наразі спостерігається поява позиції «м'ясо та їстівні субпродукти» (експорт перевищив суму 652 тис. дол. США), раніше зазначена позиція була відсутня.


4. Гуманітарне співробітництво

Україна зацікавлена у зміцненні співпраці в гуманітарній сфері, зокрема у галузі освіти. Наразі співробітництво між двома державами здійснюються на основі Угоди між Урядом України та Урядом Перехідної Ісламської Держави Афганістан про співробітництво в галузі освіти (підписана у 2004). У ході зустрічей з афганськими високопосадовцями, вони неодноразово висловлювали зацікавленість у активізації співробітництва у сфері вищої освіти, зокрема збільшенні кількості громадян ІРА, які навчатимуться в закладах вищої освіти України, оскільки економіка Афганістану потребує великої кількості висококваліфікованих фахівців.

Українські ВНЗ також зацікавлені у співпраці - афганській стороні систематично передаються окремі пропозиції українських закладів освіти, зацікавлених у залученні на навчання афганських студентів.


5. Договірно-правова база 

Між Україною і Афганістаном підписані угоди про торговельно-економічне співробітництво (2004), про співробітництво в галузі освіти (2004к), Протокол про співробітництво між Міністерствами закордонних справ (2003 та 2004), Угода про співробітництво між Торговельно-промисловою палатою України і Торговельно-промисловою палатою Перехідної Ісламської Держави Афганістан (2003), міжурядова Угода про створення Спільної українсько-афганської комісії з торговельно-економічного співробітництва (квітень 2017).

У листопаді 2018 підписано Угоду між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Афганістану «Про військове співробітництво».

На стадії опрацювання перебувають проекти міжурядових угод: про повітряне сполучення, про міжнародні автомобільні перевезення, про розвиток торговельно-економічного співробітництва, про спрощення процедур торгівлі, про сприяння та взаємний захист інвестицій).

 

6. Дипломатичне представництво 

Посольство України в Республіці Таджикистан.

БРУНЕЙ ДАРУССАЛАМ

 

1. Встановлення дипломатичних відносин: 3 жовтня 1997 року.

Посольство України в Республіці Сінгапур представляє українські інтереси в цій державі.

Постійне представництво Брунею при ООН та і міжнародних організаціях у Женеві представляє інтереси країни в Україні (за сумісництвом).

2. Договірно-правова база.

Між Україною та Брунеєм укладено 6 двосторонніх договорів та меморандумів.

3. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Республіці Сінгапур.

СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА В’ЄТНАМ

 

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Україну та В'єтнам історично пов'язують традиційно дружні відносини. Посольство В'єтнаму розпочало свою діяльність в Україні в 1993 році, а в 1997 році було відкрито Посольство України в Ханої. У 1996 році між країнами було укладено Договір про принципи відносин і співробітництва.

Динаміка політичних відносин є помірною. У ході двосторонніх контактів високого і найвищого рівня Україна і В’єтнамом послідовно заявляють про відсутність принципових політичних розбіжностей і налаштованість на послідовний розвиток відносин дружби і взаємовигідного партнерства.

Регулярно відбуваються засідання двосторонніх комісій та політичні консультації на рівні заступників міністра закордонних справ.

З 2011 року між Україною і В’єтнамом встановлено відносини всебічного партнерства і співробітництва. Країни обмінюються підтримкою кандидатур до складу виборчих органів міжнародних організацій.

В’єтнам відвідували українські делегації найвищого рівня: у 2010 році – голова Верховної Ради України, у 1996 та 2011 роках – президент України, у 2012 році – прем’єр-міністр України. Міністр закордонних справ України перебував у В’єтнамі з візитами у 2012 та 2017 роках.

У 2000 році Україну відвідав президент В’єтнаму. Прем’єр-міністр В’єтнаму перебував в Україні з візитами у 1994 та 2011 роках.

4. Торговельно-економічні відносини

З 1994 року платформою для визначення напрямів розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами слугує Міжурядова українсько-в’єтнамська комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (МУВК).

Товарообіг між Україною і В’єтнамом у 2020 році (млн. дол. США):


Експорт

Імпорт

Сальдо

Загалом

Товари

184.2

460.2

-275.9

644.4

Послуги

7.8

0.7

+7.1

8.5

Разом

192

460.9

-268.6

653

У структурі українського експорту в 2020 році:

зернові культури – 45.7%;

руди, шлаки і зола – 24.2%;

деревина і вироби з деревини – 4,7%;

залишки і відходи харчової промисловості (корми) – 3.8%.

Імпорт товарів з В’єтнаму у 2020 році представлений в основному:

електричними машинами (мобільні телефони) – 53.5%

взуттям –  9.69%

котлами та машинами – 7,2%

кавою та чаєм – 4.86%.

4.1. Науково-технічне та галузеве співробітництво 

У напрямку галузевого співробітництва діють два органи високого рівня:

- Українсько-в’єтнамська спільна Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва МУВК;

- Українсько-в’єтнамська Міжурядова координаційна комісія з питань військово-технічного співробітництва.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

У 2012 році пройшли Дні культури України у В’єтнамі. В містах Ханой, Хошимін, Халонг відбулися концерти Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Григорія Верьовки та Дні українського кіно. Видано збірку творів Т.Шевченка в’єтнамською мовою.

У 2018 році в Україні в рамках відзначення Року В’єтнаму проведені Весняний фестиваль в Одесі, вечори в’єтнамської музики в Києві та Харкові, День в’єтнамського спорту в Харкові, День в’єтнамської культури у Львові.

У 2019 році видано збірник «Тропічна скрипка», до якого увійшли переклади в’єтнамською мовою творів відомих українських письменників.

У 2020 році за видатний гуманітарний внесок на допомогу Україні Президент України В.Зеленський нагородив громадянина В’єтнаму Фам Нят Вионга орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів – 51.

Ключові документи:

- Угода про торговельно-економічні відносини між Урядом України і Урядом СРВ (1992 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про заохочення і захист інвестицій (1994 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про співпрацю у військово-технічній галузі (1994 рік);

- Консульська Конвенція між Україною і СРВ (1994 рік);

- Договір про принципи відносин і співробітництва між Україною та СРВ (1996 рік);

- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (1998 рік);

- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом В’єтнаму про реадмісію громадян обох держав (2007 рік);

- Спільна заява Президента України і Президента СРВ щодо розвитку всеосяжного співробітництва та партнерства України та В’єтнаму (2011 рік).

7. Українська громада

Станом на початок 2021 року на консульському обліку в Посольстві України у В’єтнамі перебуває 124 особи. За оціночними даними, кількість громадян України, які проживають на території В’єтнаму, не перевищує тисячі осіб.

Організована українська діаспора у В’єтнамі відсутня.

8. Дипломатичне представництво:

Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам.

НАРОДНА РЕСПУБЛІКА БАНГЛАДЕШ 

 

1. Визнання України: 29 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Політичні відносини з Народною Республікою Бангладеш відзначаються помірною інтенсивністю та, здебільшого, розбудовуються у рамках міжнародних організацій.

Наприкінці 2019 р., з метою поглиблення співпраці з міграційними органами Бангладеш та проведення відповідних консультацій, столицю країни Даку відвідала українська делегація на чолі з головою Державної міграційної служби України.

З метою подальшої активізації політичного діалогу опрацьовується питання щодо відновлення контактів на рівні керівництва зовнішньополітичних відомств двох держав, зокрема у форматі політичних консультацій.

4. Торговельно-економічні відносини

Динаміка двосторонньої торгівлі України і Бангладеш характеризується стабільною тенденцією до зростання.

Однак, у 2020 році, кризові явища у світовій економіці, спричинені пандемією Covid-19, негативно вплинули на динаміку розвитку двостороннього товарообігу, який скоротився на 18,2% та склав 455,8 млн. дол. США (539,1 млн. у 2019). Експорт товарів з України склав 358,2 млн., імпорт – 97,6 млн. Традиційно позитивне на користь України сальдо склало 260,6 млн. Основними позиціями українського експорту традиційно залишаються зернові культури (88,4% від загального обсягу експортованих до Бангладеш товарів у 2020). В імпорті з Бангладеш переважають одяг з трикотажу (43,9%) та текстилю (40,5%).

5. Договірно-правова база

Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Бангладеш.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Бангладеш про торговельно-економічне співробітництво.

Протокол про політичні консультації між МЗС двох держав.

Меморандум між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш про співробітництво щодо поставки окремих видів сільськогосподарської продукції.

6. Дипломатичне представництво

Дипломатичну присутність України в Бангладеш (за сумісництвом) виконує Посольство України в Республіці Індія.

РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ

 

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Візити на рівні Президентів України та Індії:

25-29 березня 1992 року - офіційний візит Президента України Л.Кравчука до Індії.

13-16 1993 року - офіційний візит Президента Індії Ш.Шарми до України.

2-5 жовтня 2002 року - офіційний візит Президента України Л.Кучми до Індії.

1-4 червня 2005 року - офіційний візит Президента Індії А.Калама до України.

9-12 грудня 2012 року - державний візит Президента України В.Януковича до Індії.

Візити керівників парламентів:

1-4 грудня 2003 року - офіційний візит до Індії парламентської делегації на чолі із Головою Верховної Ради України В.Литвином.

Візити та зустрічі Міністрів закордонних справ

18-21 квітня 1994 р. - офіційний візит до Індії Міністра закордонних справ України А.Зленка

7-8 квітня 1997 р. - офіційний візит до Індії Міністра закордонних справ України Г.Удовенка з метою участі в конференції Руху неприєднання

11-12 серпня 2003 р. - офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М. Зленка до Індії.

24-27 листопада 2011 року – офіційний візит до Індії Міністра закордонних справ України К.Грищенка

5-6 жовтня 2017 р. - візит до Індії Міністра закордонних справ України П.Клімкіна

25 вересня 2019 р. - Міністр закордонних справ України В.Пристайко провів зустріч з Міністром закордонних справ Індії С.Джайшанкаром на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Політичні консультації

22 вересня 2010 р. у Нью-Делі відбувся восьмий раунд політичних консультацій на рівні МЗС обох країн.

15 червня 2016 р. в рамках робочого візиту до України заступника глави МЗС Республіки Індія С.Мехти відбувся дев’ятий раунд політичних консультацій.

4. Торговельно-економічне співробітництво

За даними Державної служби статистики України у 2020 році товарообіг між Україною та Індією у зв’язку з пандемією COVID 19 скоротився на 2,76% та склав 2,69 млрд. дол. США. Експорт товарів з України скоротився на 2,6% (порівняно з 2019) та склав 1,97 млрд. Імпорт товарів з Індії скоротився на 2,7% та склав 721,54 млн. Традиційно позитивне на користь України сальдо склало 1,25 млрд.

Основу українського експорту склали жири та олії рослинного походження (73,3%), добрива (10,6%), обладнання (5,2%), відходи харчової промисловості (2,3%).В імпорті з Індії переважали фармацевтична продукція (32,7%), електричні машини (7,8%), органічні хімічні сполуки (7,5%), обладнання (3,8%), хімічна продукція (4,1%).

Показники торгівлі між Україною та Індією у 2016-2020 рр. (млн. дол. США)


2016

2017

2018

2019

2020

Товарообіг

2389,3

2767,0

2792,5

2765,5

2693,5

Експорт

1903,2

2205,7

2175,9

2024,1

1972,0

Імпорт

486,1

561,2

616,6

741,4

721,5

Сальдо

+1417,1

+1644,4

+1559,3

+1282,7

+1250,5


Торгівля послугами у 2020 склала 104,57 млн. дол. США. Експорт послуг з України - 95,53 млн. (‑21,8%), імпорт послуг з Індії – 9,04 млн. (-5,9%). Позитивне для України сальдо + 86,49 млн. Основу експорту склали туристичні (71%) та ділові послуги (17,2%), імпорт з Індії – туристичні (44,1%) і ділові послуги (28,5%).

За даними Національного банку України, станом на 30.09.2020 обсяги прямих іноземних інвестиції з Індії складають 14,8 млн. дол. США.

5. Науково-технічне співробітництво

Українсько-індійське науково-технічне співробітництво (НТС) ґрунтується на міжурядовій українсько-індійській Угоді про науково-технологічне співробітництво, а також Угоді про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Індійською національною академією наук.

Двостороння міжурядова Угода про НТС надає нормативно-правову базу для проведення засідань спільного українсько-індійського Комітету з науково-технічного співробітництва (з регулярністю раз на два роки), розробки програм профільного співробітництва, обміну спеціалістами та інформацією, ноу-хау, проведення спільних семінарів та конференцій; визначає порядок фінансування двосторонніх обмінів науковцями.

У 1993 р. укладена перша міжурядова Програма співробітництва у галузі науки та технологій на період 1993-1996 рр., започаткована комісія НАН України з питань НТС з Індією.

У 2000 р. започатковано роботу українсько-індійського Комітету з НТС. На його першому засіданні затверджено Програму НТС на 2000-2003рр. Програму було конкретизовано у ході 2-го засідання Комітету з НТС (березень 2001 року, Делі); схвалено 15 спільних проектів, зокрема, у галузях порошкової металургії, матеріалознавства, біотехнології, астрофізики, біоколоїдної хімії, фізики напівпровідників та надпровідників, гідромеханіки, генної інженерії.

3-6.03.2003 р. проведено першу українсько-індійську науково-технічну виставку «ІНДУК-2003» у м.Хайдерабад, в якій взяли участь 17 наукових установ та вишів України, презентовано 53 інноваційних проекти.

21-23 грудня 2004 р. у Делі проведено перші «Дні науки і техніки України в Республіці Індія». У виставці взяли участь 44 ВНЗ і наукові заклади з 17 регіонів України.

Вагомого поштовху для активізації двосторонньої науково-технічної співпраці було надано у ході державного візиту в Україну в червні 2005 р. тодішнього Президента Індії А.Калама (почесний доктор НАНУ). Підписано рамкову міжурядову Угоду про співробітництво у галузі використання космічного простору в мирних цілях.

5-7 травня 2011 р. відбувся візит в Індію (м.Бангалор) делегації на чолі з Головою Державного космічного агентства України Ю.Алексєєвим. Проведено переговори з Головою Індійської організації космічних досліджень доктором К.Радхакрішнаном.

10 грудня 2012 р., в рамках державного візиту до Індії Президента України підписано українсько-індійську міжурядову Угоду про науково-технологічну співпрацю, яка є рамковим документом, що регулює діяльність спільного Комітету з НТС (набула чинності 10.06.2014 р.).

10.12.2012 р. підписано Угоду між Державною інспекцією ядерного регулювання України та Радою з регулювання атомної енергетики Індії про обмін технічною інформацією та співробітництво у сфері ядерної безпеки та радіаційного захисту, яка передбачає реалізацію спільних дослідницьких програм, обмін інформацією з правового регулювання, регулятивних аспектів спорудження та експлуатації АЕС, утилізації ядерного пального і захисту довкілля, захисту від ядерного забруднення і радіації, операційної безпеки, запобігання та реагування на відповідні надзвичайні ситуації.

22 квітня 2013 р. у Делі відбулося 6-е засідання українсько-індійського Комітету з питань науково-технічного співробітництва. Узгоджено порядок організаційного сприяння обмінам науковцями та визначено новий механізм його фінансування, який набрав чинності 01.01.2014 р.

10 червня 2014 року набула чинності Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво.

У 2016 р. започатковано діяльність українсько-індійської робочої групи з питань космосу, перше засідання якої відбулося 16 лютого 2016 р. у Києві.

Подальший розвиток двосторонньої співпраці у науково-технічній сфері обговорювався у ході 3-го засідання Робочої групи з питань ТЕС (5-6 травня 2016 р. у Києві), а також 6-го засідання МУІК (5-6 лютого 2018 р., Київ).

7-ме засідання Комітету з питань НТС відбулося 9 жовтня 2018 р. в Нью-Делі.

Перспективні напрями українсько-індійської науково-технічної співпраці є матеріалознавство, ядерна енергетика, інформаційні та біотехнології, аграрні технології, аерокосмічні, оборонні, медичні дослідження.

6. Культурно-гуманітарне співробітництво

Двостороння культурно-гуманітарна співпраця ґрунтується на положеннях Договору про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р. та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р.

Питання культурно-гуманітарного співробітництва опрацьовуються в рамках роботи Міжурядової українсько-індійської комісії з питань торговельного, економічного, наукового, технічного, промислового і культурного співробітництва.

Туристичні обміни є перспективним напрямом співпраці. 8 квітня 2013 р. в м. Делі відбулося 1-е засідання українсько-індійської робочої групи з питань співпраці у галузі туризму, під час якого було обговорено питання щодо реалізації інвестиційних проектів, розвитку готельного бізнесу, спільної науково-дослідницької діяльності.

Плідною є українсько-індійська співпраця у галузі освіти. В Індії з радянських часів спостерігається традиційна зацікавленість в отриманні вищої освіти в Україні. Підготовка фахівців для Індії в українських ВНЗ розпочалася у 1957 році.

Між українськими та індійськими ВНЗ укладено низку угод про співпрацю. Зокрема, підписано Угоду про співробітництво між Інститутом міжнародних відносин КНУ ім.Т.Шевченка та Університетом ім.Дж.Неру, Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України та Інститутом зовнішньої служби Індії.

8 липня 2008 р. в Києві створено Міжнародну асоціацію випускників ВНЗ України, яка призначила свого представника на території Індії (С.Дхакре).

10 вересня 2012 р. відкрито Центр індології на кафедрі країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

7. Договірно-правова база

Договірно-правову базу двосторонніх відносин між Україною та Індією складають 21 чинний договір. На розгляді сторін перебувають 32 проєкти міжнародних документів.

8. Українська громада 

Українська громада в Індії малочисельною. Довкола ПУ сформувалась постійна група активістів з числа українців, які постійно проживають в Індії. Група долучається до організації та проведення заходів з нагоди знакових подій в Україні.  

9. Дипломатичне представництво 

Посольство України в Республіці Індія.

РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ

 

1. Визнання України: 28 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 11 червня 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини між обома країнами розвиваються на принципах дружби і взаєморозуміння. Індонезія підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках її міжнародно визнаних кордонів, послідовно дотримується політики невизнання спроби анексії АР Крим та м. Севастополь. Така позиція декларується індонезійською стороною в ході двосторонніх політичних контактів з початку російської агресії проти України.

Контакти на найвищому та високому рівнях: 

24-28 лютого 1996 року - візит в Індонезію Міністра закордонних справ України

10-13 квітня 1996 року - державний візит в Індонезію Президента України

07-10 липня 1996 року - візит в Україну Міністра оборони Індонезії

10-11 березня 2004 року - візит в Україну Командувача Військово-повітряних сил Індонезії

25-27 травня 2005 року - візит в Україну Голови Конституційного суду Індонезії

28-29 травня 2005 року - візит в Україну Губернатора Спеціального столичного регіону м. Джакарта.

01-05 липня 2005 року - візит в Україну Командувача Військово-морських сил Індонезії

19-24 червня 2007 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації.

28 січня 2010 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях Міжнародної Конференції з питань врегулювання ситуації в Афганістані (Лондон).

червень 2011 року - візит в Україну Командувача Генерального штабу Збройних сил Індонезії

27 березня 2012 року - зустріч президентів України та Індонезії на полях Другого Саміту з ядерної безпеки (Сеул).

23 вересня 2013 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 68-ї сесії ГА ООН (Нью-Йорк).

23-25 вересня 2013 року - візит в Україну парламентської делегації на чолі зі Спікером Парламенту РІ.

05-07 серпня 2016 року - Державний візит в Індонезію Президента України

18-20 травня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників (Нижньої палати) Парламенту Індонезії

10-11 серпня 2017 року - візит в Україну Голови Комісії з питань зовнішньої політики, оборони та інформації Ради народних представників Парламенту Індонезії

23-24 жовтня 2017 року - візит в Україну Голови і членів Групи дружби «Індонезія-Україна» Парламенту Індонезії

30 листопада - 01 грудня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Парламенту Індонезії

26-28 березня 2018 року - візит в Україну парламентської делегації на чолі із Віце-Спікером Парламенту Індонезії

02 березня 2019 року - зустріч заступників міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 46-го міністерського засідання Організації ісламського співробітництва (Абу-Дабі)

21-23 червня 2019 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації

 07-10 лютого 2020 року - візит заступника міністра оборони Індонезії в Україну

24 лютого 2020 року - зустріч міністрів закордонних справ України та Індонезії у рамках Сегменту високого рівня 43-ї сесії РПЛ ООН (Женева)

30 березня 2020 року - телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Індонезії

01-02 листопада 2020 року - робочий візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Республіки Індонезія.

Політичні консультації між МЗС України та МЗС Індонезії проводилися у 1998 році (Джакарта), 2006 році (Київ), 2009 році (Джакарта) та 2018 році (Київ).

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Індонезією була створена 28 квітня 2020 року.

Група Ради народних представників (РНП, Нижня палата парламенту) РІ з питань двостороннього співробітництва з Україною створена 26 лютого 2020 року.

4. Торговельно-економічні відносини

Індонезія залишалася одним із найбільших торгівельних партнерів України серед країн Південно-Східної Азії.

За даними Державної служби статистики України, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Індонезією у 2020 році склав 1,01 млрд. дол. США, зменшившись на 1,7% порівняно з 2019 (1,03 млрд.). Позитивне сальдо на користь України – 457,6 млн.

У 2020 експорт українських товарів в Індонезію склав 735,6 млн., збільшившись на 0,1% порівняно з 2019. Основними статтями експорту є зернові культури (74,3%), чорні метали (22%), цукор і кондитерські вироби з цукру (1,3%), продукція борошно-круп’яної промисловості (0,7%).

Обсяг імпорту товарів з Індонезії у 2020 становив 278 млн., зменшившись на 6% порівняно з 2019. Його основними статтями залишилися пальмова олія (52%), руди, шлаки і зола (8,3%), електричні машини (6,6%), взуття (5,8%), какао та продукти з нього (3,7%), папiр та картон (3,4%), котли, машини (2,2%), каучук, гума (2%), тютюн і промислові замінники тютюну (1,7%), музичні інструменти (1,3%), кава та чай (1,4%) та іграшки (1%).

Працює Міжурядова українсько-індонезійська Комісія з економічного та технічного співробітництва (перше засідання відбулося в 2006 у Києві, друге – в 2009 у Джакарті, третє – у лютому 2018 в Києві).

Проблемним питанням залишаються протекціоністські заходи, що діють в Індонезії відносно товарів українського походження:

- антидемпінгове мито на гарячекатаний листовий прокат (12,33%), введене з 2012 р. до 2024 р.;

- застереження Міністерства фінансів Індонезії щодо ризиків укладання контрактів із українськими виробниками військової та спеціальної техніки, що фактично призупиняє подальше співробітництво у військово-технічній сфері.

Найбільш перспективними галузями двостороннього торговельно-економічного співробітництва є: сільськогосподарська (поставки зернових культур та товарів їх переробки, свіжих овочів та фруктів), військово-технічна (поставки і ремонт військової техніки та озброєння, передача технології їх виготовлення), енергетична (поставки турбін, генераторів, трансформаторів для гідро та теплових  електростанцій), машинобудівна (гірничодобувне, газоперекачувальне обладнання), металургійна (метал, технології та обладнання для металургійних заводів), фармацевтична та харчова.

5. Культурно-гуманітарне та освітнє співробітництво

Гуманітарне співробітництво зосереджено в основному у сферах освіти, культури та туризму.

У 2012 році започатковано викладання індонезійської мови на кафедрі східних мов Інституту філології Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Освітнє співробітництво значним чином відбувається в рамках взаємодії вищих учбових закладів України та Індонезії, заснованої на відповідних угодах про співпрацю.

Станом на 2020 рік між українськими та індонезійськими ВНЗ було укладено вісім меморандумів про взаєморозуміння між: Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна та Університетом Гаджа Мада (Джок’якарта); Східноєвропейським національним університетом ім. Л.Українки (Луцьк) і Католицьким університетом «Парах’янган» (Бандунг); Національним авіаційним університетом та Університетом Телком (Бандунг); Українським ісламським університетом (м. Київ) та Ісламською школою «Дарунаджа» (Джакарта); Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом Телком (Бандунг); Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та «Університетом Індонезія» (Джакарта); Українським науково-технологічним центром (Київ) та Бандунзьким технологічним інститутом (Бандунг); Житомирським національним агроекологічним університетом (Житомир) та Богорським сільськогосподарським університетом (м. Богор).

Реалізуються окремі проєкти у сфері культурної дипломатії.

У червні 2019 року в Джакарті відкрито пам’ятник Анні Ярославні як побратимський подарунок від міста Києва місту Джакартаі.

Запровадження індонезійською стороною у 2016 році безвізового режиму для громадян України та введення Україною з 2018 року «електронних віз» для громадян Індонезії сприяє зростанню двостороннього туристичного обміну. У 2019 році близько 35 000 українців відвідали Індонезію та 2000 індонезійських громадян Україну.

6. Договірно-правова база

Загальна кількість двосторонніх документів: 25

Ключові документи:

1. Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Індонезія (11 червня 1992 року).

2. Протокол між Україною та Республікою Індонезія про співробітництво в галузі вищої освіти (27 серпня 1994 року).

3. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про економічне та технічне співробітництво (26 лютого 1996 року).

4. Спільна декларація про принципи відносин і співробітництво між Україною та Республікою Індонезія (11 квітня 1996 року).

5. Торговельна Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія (11 квітня 1996 року).

6. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про сприяння та захист інвестицій (11 квітня 1996 року).

7. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (11 квітня 1996 року).

8. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Індонезія про повітряне сполучення (11 квітня 1996 року).

9. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством оборони України та Міністерством оборони і безпеки Республіки Індонезія щодо співробітництва в галузі озброєнь та військової техніки, матеріально-технічного забезпечення і технічної допомоги (08 липня 1996 року).

10. Угода між Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України та Міністерством промисловості та торгівлі Республіки Індонезія стосовно вжиття антидемпінгових заходів щодо прокату гарячекатаного в рулонах та не в рулонах походженням з України (25 травня 1998 року).

11. Протокол про консультації і співробітництво між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Індонезія (10 березня 2003 року).

12. Меморандум про домовленості стосовно співробітництва та обміну інформацією між Національним банком України та Банком Республіки Індонезія (07 серпня 2003 року).

13. Протокол Першого спільного засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з питань економічного та технічного співробітництва    (28 вересня 2005 року).

14. Угода про співробітництво між містами-побратимами Києвом та Джакартою (21 червня 2007 року).

15. Рамкова угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (06 листопада 2008 року).

16. Протокол Другого спільного засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з економічного та технічного співробітництва (02 червня 2009 року).

17. Угода про співробітництво між ТПП України та ТПП Республіки Індонезія (02 червня 2009 року).

18. Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Центром аналізу фінансових операцій Республіки Індонезія щодо співробітництва в сфері обміну фінансовою інформацією, пов’язаною з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму (10 липня 2012 року).

19. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики і продовольства України та Міністерством сільського господарства Республіки Індонезія щодо співробітництва в галузі сільського господарства (05 серпня 2016 року).

20. Меморандум про взаєморозуміння між МЗС України та МЗС Республіки Індонезія про співпрацю  у сфері підготовки дипломатичних працівників (05 серпня 2016 року).

21. Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та Національною агенцією з контролю якості лікарських засобів та продуктів харчування Республіки Індонезія щодо співробітництва у фармацевтичній сфері (04 листопада 2016 року).

22. Протокол Третього засідання Міжурядової українсько-індонезійської Комісії з економічного та технічного співробітництва (22 лютого 2018 року).

23. Протокол між Державною службою України з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів та Індонезійською Агенцією з сільськогосподарського карантину Міністерства сільського господарства Республіки Індонезія про співробітництво у сфері карантину та захисту рослин (18 квітня 2018 року).

24. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про звільнення від оформлення віз громадян, які користуються дипломатичними та службовими паспортами (17 лютого 2019 року).

25. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про співробітництво в оборонній галузі (06 вересня 2020 році).

7. Українська громада 

В Індонезії відсутні як українська громада, так і громадські об’єднання чи організації закордонних українців.

8. Дипломатичне представництво 

Посольство України в Республіці Індонезія

ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ІРАН

 

1. Визнання незалежності України: 25 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 22 січня 1992 року.

3. Політичні відносини.

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Іраном підтримувався активний діалог, відбувався обмін численними офіційними візитами різного рівня.

Двостороння співпраця розбудовується на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Серед українсько-іранських офіційних зустрічей останніх років слід відзначити:.

- зустрічі керівників зовнішньополітичних відомств України та Ірану П.Клімкіна і М.Дж.Заріфа у лютому 2014, 2016 та 2017 рр. в рамках Мюнхенської безпекової конференції, а також на полях 69-ї сесії ГА ООН;

- візит до Ірану урядової делегації України на чолі з Віце-прем'єр-міністром – Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Г.Зубком для участі у П’ятому засіданні міжурядової українсько-іранської комісії з торговельно-економічного співробітництва у період з 7 по 8 березня 2016 р.;

- візит до Ісламської Республіки Іран Міністра закордонних справ України 29-30 травня 2016 р. У ході візиту П.Клімкін зустрівся з Президентом ІРІ Х.Рухані, Міністром закордонних справ ІРІ М.Дж.Заріфом, Спікером Меджлісу Ісламської ради ІРІ А.Ларіджані та заступником Міністра нафти ІРІ А.Заманінія;

- візит Міністра енергетики і вугільної промисловості України І.Насалика до Ірану у період з 31 липня по 2 серпня 2016 р.;

- консультації з консульсько-правових питань між керівниками консульських служб МЗС двох держав у період з 6 по 7 серпня 2016 р. у Тегерані та 24 липня 2017 р. у Києві;

- візит до Ірану делегації України на чолі з Першим Віце-прем’єр-міністром України – Міністром економічного розвитку і торгівлі України С.Кубівим з нагоди церемонії інаугурації Президента Ірану 5 серпня 2017 р.;

- візит в Україну Голови Комісії з питань національної безпеки та зовнішньої політики Меджлісу ІРІ А.Боруджерді 13-17 листопада 2017 р.

У 2020 році відбулися такі політичні контакти:

20.01.2020 – візит до України у статусі спеціального представника Президента ІРІ Міністра доріг та міського розвитку Ірану М.Есламі. Під час візиту М.Есламі провів зустрічі з Президентом України В.Зеленським, Міністром закордонних справ В.Пристайком та Міністром інфраструктури В.Криклієм;

15.02.2020 - Зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з головою МЗС ІРІ М.Дж.Заріфом у рамках Мюнхенської конференції з безпеки.

15-17.02.2020 - робочий візит Секретаря Ради нацбезпеки і оборони України О.Данілова до Ісламської Республіки Іран на запрошення секретаря Вищої Ради національної безпеки Ірану А.Шамхані для обговорення проблемних питань розслідування катастрофи українського літака, що сталася 08.01.2020.

27.04 та 05.08.2020 – телефонні розмови Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з головою МЗС ІРІ М.Дж.Заріфом;

30.07.2020 р. у Києві та 19-20.10.2020 р. у Тегерані відбулися переговори на рівні заступників міністрів закордонних справ України Є.Єніна та Ірану М.Бахарванда та С.Аракчі щодо питань, пов’язаних із катастрофою літака «МАУ» PS752, яка сталася поблизу Тегерану 08.01.2020.

19.10.2020 р. у Тегерані відбулися українсько-іранські політичні консультації. Українську делегацію очолював заступник Міністра закордонних справ України Є.Єнін. З іранського боку переговорну групу очолював заступник Міністра закордонних справ ІРІ А.Аракчі.

Крім того, обмін урядовими делегаціями відбувався по лінії профільних міністерств та відомств України, зокрема Міністерства закордонних справ, Міністерства промислової політики, Міністерства транспорту, Держкомнафтогазпрому, Мінвуглепрому, Національного банку, Мінкультури та інших державних установ України.


4. Торговельно-економічні відносини

Іран залишається важливим торговельно-економічним партнером України.

У 2020 товарообіг між Україною та Іраном склав 307,07 млн. дол. США, серед якого експорт товарів - 258,85 млн., імпорт – 48,22 млн. Позитивне сальдо для України - 210,63 млн.

У 2020 обсяг торгівлі послугами між Україною та Іраном склав 2,96 млн. Експорт послуг сягає 2,32 млн., імпорт становив 0,65 млн. Позитивне для України сальдо – 1,7 млн.

Основа українського експорту: сільськогосподарська продукція та харчові товари (97%).

Основа імпорту: їстівні плоди та горіхи – 35,5%, продукти переробки овочів – 19,2%, фармацевтична продукція – 11,3%, овочі – 4,8%.


5. Культурно-гуманітарна співпраця

Наразі, через об’єктивні причини, між Україною та Іраном не проводяться масштабні акції культурно-гуманітарного характеру. Водночас, зберігається тенденція взаємного інтересу до історії, культури та мистецтва обох держав.

Виразним прикладом інтересу іранського суспільства до подій в історії України став прем’єрний показ у березні 2021 року в тегеранському театрі Neauphle-le-Chateau вистави «Голодомор». Авторську ідею, написану за сценарієм іранського драматурга Алі Сафарі, втілив на сцені молодіжний аматорський колектив театральної трупи «Сегане» за режисурою Рахі Хаджізейнал.

П’єса стала першою спробою винести на театральну сцену актуальну і злободенну тему Голодомору українського народу у 1932-1933 роках не лише в Ірані, а можливо, й у всій Азії. Вона викликала жвавий інтерес серед іранських театрально-мистецьких кіл. Навіть в умовах протиепідемічних обмежень спектакль щоденно відвідувала значна кількість глядачів. Театральна постанова сприймалася позитивно, наразі передбачається внесення її в репертуар театру на постійній основі.

Іранська інтелігенція проявляє зацікавленість до української літератури, як сучасної, так і класичної. Зокрема, було презентовано переклад перською мовою роману українського письменника Андрія Куркова «Сірі бджоли», а також  переклад українською мовою п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Вже традиційними стали участь українських та іранських команд у науково-пізнавальних олімпіадах та спортивних змаганнях, що проводяться в Україні та Ірані. Так, у листопаді 2020 року переможцем одного з конкурсів 5-го конгресу USERN (Universal Scientific Education and Research Network) на базі Тегеранського університету медичних наук, стала українка Софія Ананьєва. У лютому 2021 року іранська спортивна команда з силових видів спорту успішно виступила в Києві та виборола декілька призових місць, зокрема в армреслінгу.

6. Договірно-правова база.

Договірно-правова база українсько-іранських відносин охоплює широкий спектр питань для подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва у різних галузях. Наразі вона нараховує 37 чинних документів: міждержавних – 9; міжурядових – 10; міжвідомчих – 18.

Ключові документи:

Декларація про принципи дружнього співробітництва між Україною й Ісламською Республікою Іран (26.04.1992 р.);

Угода про міжнародний автомобільний транспорт між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (16.10.1995);

Меморандум про взаєморозуміння зі співробітництва у політичній та економічній сферах (18.02.1997);

Меморандум про співробітництво між Україною та Ісламською Республікою Іран  (09.06.1997);

Угода між Урядом України та Ісламської Республіки Іран про співробітництво в галузі культури, освіти та науки (10.09.1997);

Угода про повітряне сполучення між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (14.02.2000);

Угода між Урядом України і Урядом Ісламської Республіки Іран про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно (21.07.2001);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про співробітництво в галузі туризму (22.05.2002);

Договір про основи взаємовідносин і принципи співробітництва між Україною та Ісламською Республікою Іран (15.10.2002);

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємне сприяння та захист інвестицій (05.07.2003);

Угода про морське торгове судноплавство між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Іран (27.05.2004);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Іран про взаємну допомогу в митних справах (23.03.2005);

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах (31.08.2007);

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про передачу засуджених осіб (11.01.2008);

Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про видачу правопорушників (17.07.2008).


7. Українська громада

В Ірані відсутні офіційно зареєстровані громадські об’єднання українців і практично відсутня трудова міграція. За оцінкою ПУ, в Ірані перебуває до 600 громадян України. У м.Тегеран проживає близько 30% від усіх громадян України, які перебувають на території ІРІ.


8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Ісламській Республіці Іран.

РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН

 

1. Визнання України: 23 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 липня 1992 року.

3. Політичні відносини:

8 жовтня 2020 року – зустріч Першої заступниці Міністра закордонних справ України Е.Джапарової з Міністром закордонних справ Республіки Казахстан М.Тлеуберді в рамках роботи 15-го Міжнародного форуму з питань безпеки «GLOBSEC» у м.Братислава

3 квітня 2020 року – телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Казахстану.

22 жовтня 2019 року – зустріч Президента України В.Зеленського з Першим Президентом Казахстану – Єлбаси Н.Назарбаєвим під час їх участі у заходах з нагоди інтронізації Імператора Японії (Токіо).

25 вересня 2019 р. - зустріч Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Казахстан К-Ж.Токаєвим на полях 74-ї ГА ООН у Нью-Йорку.

8-9 жовтня 2015 року - офіційний візит Президента України П.О.Порошенка до Казахстану.

22 грудня 2014 року – робочий візит Президента Казахстану в Україну.

7 червня 2014 року – візит Прем’єр-міністра Республіки Казахстан К.Масімова в Україну для участі в церемонії інавгурації Президента України П.О.Порошенка.

26 серпня 2014 року – зустріч Президента України П.О.Порошенка з Президентом Казахстану Н.А.Назарбаєвим у рамках консультацій у форматі ЄС-Україна-«Євразійська трійка» (м. Мінськ).

24-25 вересня 2013 року - робочий візит Прем'єр-міністра України в Республіку Казахстан для участі в засіданні Вищої Євразійської економічної ради на рівні глав урядів.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

13-15 жовтня 2013 року - робочий візит до Казахстану Міністра закордонних справ України, Діючого голови ОБСЄ. Під час переговорів з Міністром закордонних справ Казахстану та зустрічей з іншими офіційними чинниками Республіки Казахстан обговорено попередні підсумки головування України в ОБСЄ, актуальні двосторонні та міжнародні проблеми.

5-6 грудня 2013 року - Робочий візит в Україну Міністра закордонних справ Казахстану Є.Ідрісова з метою участі у Київському саміті ОБСЄ;

25 вересня 2018 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ України і Казахстану в рамках роботи 73-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);

28 лютого 2017 року відбулася зустріч міністрів закордонних справ України і Казахстану в рамках участі у Сегменті високого рівня 34-ї сесії Ради ООН з прав людини (м. Женева).

Крім того, 14-15 травня 2013 року – візит першого заступника Міністра закордонних справ України Руслана Демченка до Казахстану. У рамках візиту були проведені українсько-казахстанські політичні консультації на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств та підписано План консультацій між МЗС України та МЗС Казахстану на 2013-2014 роки.

Міжпарламентське співробітництво:

У Верховній Раді України створено Парламентську групу зі співробітництва з Мажилісом Парламенту Республіки Казахстан. У Мажилісі (нижня палата) Парламенту Казахстану створено аналогічну групу.

11 квітня 2013 року - зустріч Голови Верховної Ради України з Головою Мажилісу Парламенту Казахстану в рамках засідання МПА СНД.

4. Торгівельно-економічні відносини.

Спільна Міждержавна українсько-казахстанська Комісія з економічного співробітництва (далі – СМК). Останнє, 13-е засідання СМК відбулося 14-16 червня 2017 року в Нур-Султані.

18 серпня 2020 року проведено чергове 2-ге засідання Робочої групи зі збільшення товарообігу між Україною та Республікою Казахстан у режимі on-line.

16 березня 2020 року проведено перше спільне онлайн-засідання Українсько-Казахстанської Ділової Ради, за результатами якої відновлено роботу Ділової Ради в практичній площині та визначено шляхи поглиблення двостороннього торгово-економічного співробітництва між Україною та Республікою Казахстан.

Згідно з даними Державної служби статистики України, загальний обсяг торгівлі (товарами і послугами) між Україною і  Казахстаном склав 813,4 млн. дол. США і зменшився порівняно з 2019 р. на 80,9 млн. дол. США або на 9,1 %. Експорт українських товарів і послуг до Казахстану за цей період склав 365,9 млн. дол. США та скоротився порівняно з 2019 р. на 48,5 млн. дол. США, або на 11,7 %. Імпорт з Казахстану в Україну за цей період склав 447,5 млн. дол. США та зменшився порівняно з 2019 р. на 32,4 млн. дол. США або на 6,8 %. Від’ємне зовнішньоторговельне сальдо для України за 2020 р. склало 81 млн дол. США та збільшилось відносно 2019 р. на 15,5 млн дол. США, або на 23,6 %.

Прямі інвестиції з Казахстану до України у 2020 р. склали 24,3 млн. дол. США, з яких 21,6 млн. дол. США (88,8 % від всього обсягу інвестицій) за напрямком «Фінансова та страхова діяльність», та зменшилися у порівнянні з 2019 р. на 6,6 млн. дол. США, або на 21,4%.

Прямі інвестиції з України до Казахстану за 2020 р. склали 1,1 млн. дол. США та збільшилося 0,2 млн. дол. США, або на 22,2%.

5. Культурно-гуманітарна співпраця: 

Важливу роль у сфері культурно-гуманітарної співпраці відіграє культурно-інформаційний центр Посольства України в Казахстані. На його базі у березні-квітні 2014 року сформовано мобільну групу друзів України, а нині в рамках Асоціації казахсько-української дружби діє неформальний клуб шанувальників України, до якого входять науковці Євразійського Національного університету ім. Л.М.Гумільова, інших ВНЗ м. Нур-Султан, представники Парламенту, урядових, громадських інституцій.

Починаючи з 2010 р., відбувається активна взаємодія на рівні Міністерства освіти і науки України та Республіки Казахстан. В рамках двосторонньої Угоди щодо навчання у ВНЗ обох країн на безоплатній основі відбувається системний набір студентів за різними спеціальностями у провідні навчальні заклади України і Казахстану. В рамках освітньої взаємодії налагоджено та підтримуються сталі робочі відносини між Центром міжнародної освіти України та Центром міжнародних програм «Болашак» Міністерства освіти і науки Республіки Казахстан.

В Казахстані у 2019 р. створено Асоціацію випускників (громадяни Казахстану та Узбекистану) навчальних закладів України. Метою Асоціації є популяризація української освіти, культури, традицій в РК, сприяння у налагодженні двосторонніх відносин у сфері науки і освіти між Україною та РК, надання підтримки Посольству України в реалізації державних програм в гуманітарній та економічній сферах.

6. Договірно правова база: 

Кількість чинних документів – 89. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Казахстаном від 20.01.1994. Станом на квітень 2021 року, на опрацюванні сторін знаходиться 7 проєктів двосторонніх документів.

7. Українська громада (діаспора). 

Загальна чисельність: офіційно 264 тис. етнічних українців; неофіційно – понад 800 тис. осіб. Об'єднання українців: діють 2 громадські об’єднання: «Рада українців Казахстану» (4 товариства) та Асоціація «Українці Казахстану» (8 товариств), а також 4 національно-культурні центри.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Республіці Казахстан.

КОРОЛІВСТВО КАМБОДЖА

 

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини

До вересня 2019 року Україну в Королівстві Камбоджа за сумісництвом представляв Посол України в Соціалістичній Республіці В’єтнам. До 2014 року Камбоджу в Україні представляв Посол Королівства Камбоджі в Російській Федерації.

Контакти найвищого та високого рівня між Україною і Камбоджею відсутні. Діалог відбувається в рамках роботи представників двох країн в ООН та при секретаріаті АСЕАН.

4. Торговельно-економічні відносини

  Товарообіг між Україною і Камбоджею у 2020 році (млн. дол. США):


Експорт

Імпорт

Сальдо

Обсяг

Товари

1.8

23.9

-22.1

25.8

Послуги

0.018

0.351

-0.065

0.37

Разом

1.8

24.2

-22.4

26

  

У структурі українського експорту в 2020 році:

  • м’ясо та субпродукти - 35.5%
  • деревина і вироби з деревини - 19.2%
  • фармацевтична продукція –15.5%.

  Імпорт товарів з Камбоджі в 2020 році:

  • одяг трикотажний – 53.1%
  • взуття – 20%
  • одяг з текстилю – 18.4%.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Інтенсивність культурно-гуманітарної співпраці низька в силу географічної віддаленості країн та відсутності історичних зв’язків.

Останній контакт гуманітарного характеру відбувся у 2018 році, коли Камбоджу відвідала делегація Спілки жінок України, яка провела роботу з представниками організації «Камбоджійські жінки за мир та розвиток».

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів – 2.

Ключові документи:

- Угода (у формі обміну нотами) між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Камбоджі щодо встановлення дипломатичних відносин (1992 рік);

- Угода між Міністерством транспорту України та Міністерством громадських робіт Королівства Камбоджа про визнання дипломів моряків (2002 рік).

7. Українська громада (діаспора)

Відповідно до інформації Посольства України у В’єтнамі, станом на початок 2021 року в Камбоджі проживає до ста українських громадян. Організована українська діаспора в Камбоджі відсутня.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Соціалістичній Республіці В’єтнам.

КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА

 

1. Визнання України: 20 грудня 1991

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 вересня 1992

3. Політичні відносини: 

вересень 2011 р. – зустріч Президентів у рамках 66-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк);

вересень 2012 р. – зустріч Президента України зі Спікером Парламенту Киргизстану в рамках 67-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк);

вересень 2012 р. – зустріч Прем’єр-міністрів у рамках засідання Ради глав урядів країн СНД (м. Ялта);

вересень 2013 р. – зустріч Прем’єр-міністрів у рамках засідання Вищої євразійської економічної ради на рівні глав урядів країн СНД (м. Астана);

березень 2012 р. – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту КР у рамках засідання Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД (м. Алмати);

квітень 2012 р. – зустріч Міністрів закордонних справ у рамках засідання Ради міністрів закордонних справ СНД (м. Астана);

жовтень 2013 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до КР;

грудень 2016 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях 23-го засідання Ради Міністрів закордонних справ ОБСЄ (м. Гамбург).

4. Торгівельно-економічні відносини. 

Двосторонні органи високого рівня: перше засідання Спільної міжурядової українсько-киргизької комісії зі співробітництва відбулося 27-28.03.2003 у Києві; друге – 14-15.05.2007 у Бішкеку; третє – 4.07.2013 у Києві.

Голова Української частини СМК – заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України (за посадою) Тарас Андрійович Качка; голова Киргизької частини СМК – не визначено у зв’язку з реструктуризацією Мінекономіки Киргизстану.

Згідно з даними Державної служби статистики України, загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Киргизькою Республікою у 2020 році склав 44,3 млн. дол. США і збільшився, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, на 13,1%.

Загальний обсяг зовнішньої двосторонньої торгівлі товарами у січні-грудні 2020 р. склав 42,6 млн. дол. США і збільшився, у порівнянні з аналогічним періодом 2019 р. на 2,75 млн. дол. США або на 9,8%.

Експорт товарів з України склав 42,6 млн. дол. США (зростання на 13,1%), імпорт із Киргизстану – 1,7 млн. дол. США (зменшення на 15,3%). Позитивне сальдо для України в торгівлі товарами склало 40,9 млн. дол. США.

4.1. Науково-технічне співробітництво: 

З часу заснування дипломатичного представництва в Киргизькій Республіці між вузами України та Киргизької Республіки укладено низку двосторонніх договорів про співробітництво в сфері освіти, зокрема між:

- Киргизьким національним університетом ім. Ж.Баласагина і Київським національним університетом ім. Т.Шевченка;

- Киргизьким державним університетом будівництва транспорту та архітектури ім. Н.Ісанова та Київським національним університетом будівництва та архітектури (липень 2018 р.);

- Киргизько-Турецьким університетом «Манас» та Інститутом математики при Академії наук України (Київ), Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки (Луцьк);

- Бішкекським гуманітарним університетом ім. К.Карасаєва та Київським національним лінгвістичним університетом, Ніжинським державним університетом ім. М.Гоголя, Полтавським національним педагогічним університетом ім. В.Короленка, Уманським державним педагогічним університетом ім. П.Тичини, Чернігівським державним педагогічним університетом ім. Т.Шевченко, Черкаським національним університетом ім. Б.Хмельницького, Миколаївським державним гуманітарним університетом ім. Петра Могили та Харківським інститутом управління.

На опрацюванні сторін перебуває проєкт угоди про співробітництво між Національним академіями наук України та Киргизстану.

5. Культурно-гуманітарна співпраця: 

З часу відкриття Посольства України в КР 2000 року в країні були створені центри українознавства в кількох киргизьких вишах, де студенти мали можливість вивчати українську мову як другу іноземну, регулярно проводилися заходи, присвячені українській тематиці, відзначенню ювілейних дат тощо.

Розвиток співробітництва між Україною і Киргизькою Республікою у сфері культури формується з урахуванням давніх традицій культурного взаємного обміну, що існують між двома країнами, та наявністю в Киргизстані досить численної української діаспори.

На радіоканалі «Достук» громадської телерадіокорпорації Киргизстані, слоган якого «Наша сила – в єдності!», виходить щотижнева радіопередача Українського товариства Киргизької Республіки (УТК) «Берегиня». Сітка мовлення радіопередачі включає пізнавальні та навчальні передачі на такі теми як українська культура, історія, мистецтво і література. Мовлення здійснюється українською мовою.

6. Договірно правова база: 

Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з більш як сорока міжнародних документів, ключовим з яких є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Киргизькою Республікою від 19.06.1996 р., що набрав чинність з 24.12.2001.

7. Українська громада (діаспора)

Українська діаспора в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної (Середньої) Азії колишніх республік СРСР. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а через 20 років, 2009-му – 21 тис. 924 українці, з яких переважна більшість живуть у Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях. За даними Національного комітету статистики КР, кількість українців станом на 2019 рік склала 10600 осіб (0,2% від усього населення Киргизстану).

Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня» з часу заснування у 1993 році (УТКР) очолює відмінник народної освіти КР, заслужений працівник культури України Володимир Нарозя.

УТКР «Берегиня» проводить роботу зі зміцнення міжнаціональної злагоди та єдності народу Киргизстану, сприяє розвиткові співробітництва між Україною та КР та поглибленню відносин дружби між українським і киргизьким народами на культурно-освітньому, інформаційному та науковому напрямах.

УТКР «Берегиня», крім столиці, має філіали в місцях компактного проживання українців: містах Токмок, Кара-Балта, Каракол та Ош, у селах і селищах Садове, Петропавлівка, Петрівка, Полтавка, Сокулук, Новопокровка.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Киргизькій Республіці.

КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА


1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипвідносин: 4 січня 1992 року.

3. Політичні відносини:

Двосторонні відносини між Україною та КНР носять характер стратегічного партнерства, відбивають багаторічні традиції дружби і співробітництва між двома країнами. Китай незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Україна неухильно залишається відданою політиці «одного Китаю».

Останні державні візити глав держав відбулися у 2011 р. та 2013 р., в рамках яких були укладені базові документи, які на сучасному етапі визначають та юридично закріплюють підвалини дружби і співробітництва двох держав, досягнення і пріоритети подальшого взаємовигідного розвитку українсько-китайських стосунків.

У ході державного візиту Голови КНР до України у червні 2011 р. підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.

У січні 2015 р. відбулася зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єром Державної ради КНР Лі Кецяном у рамках засідання Всесвітнього економічного форуму (м. Давос).

17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном, у ході якої глави двох держав висловили зацікавленість в активізації політичного діалогу на найвищому рівні та поглибленні економічної співпраці між Україною і КНР.

Існує міжпарламентська співпраця між Верховною Радою України та Всекитайськими зборами народних представників (ВЗНП). У нинішньому складі Верховної Ради України функціонує група з міжпарламентських зв’язків з КНР, до складу якої входять 184 депутати (співголовами групи наразі є депутати Г.Суркіс, О.Трухін та П.Халімон). У ВЗНП діє депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Україною на чолі з Головою Комітету з міжнародних відносин Чжан Єсуєм.

У жовтні 2014 р. Міністр закордонних справ України П.Клімкін провів зустріч з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї на полях Саміту АСЄМ у Мілані.

27-28 квітня 2016 р. Міністр закордонних справ України перебував з робочим візитом у Китаї, де провів переговори з Міністром закордонних справ КНР, мав зустрічі з китайськими високопосадовцями, а також взяв участь у роботі П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради зі взаємодії та заходів довіри в Азії.

18 вересня 2017 р. на полях 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч глав МЗС України та КНР. Центральними темами обговорення були двостороння співпраця країн у міжнародних організаціях.

Протягом 2020-2021 рр. відбулося три телефонні розмови Міністрів закордонних справ України та КНР, у ході яких обговорено широке коло питань українсько-китайської взаємодії, протидії COVID-19, а також актуальні проблеми міжнародного порядку денного.

19 квітня 2021 року Міністр закордонних справ України Д.Кулеба виступив з онлайн-промовою на панельній дискусії «Прискорення торговельних зв’язків в умовах пандемічної ізоляції» Боаоського азійського форуму (The Boao Forum for Asia) та закликав спільно розвивати торгівлю у трикутнику Західна Європа-Україна-Азія.

15 квітня 2021 року відбулися онлайн політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн з актуальних питань двосторонніх відносин та з тематики ООН. Китайська сторона підтвердила повну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.

 

4. Торговельно-економічні відносини

24 грудня 2020 р. в онлайн-режимі відбулося Четверте засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та КНР.

За результатами 2020 р. за товарообігом Китай посідає перше місце серед усіх торгівельних партнерів України.

Стан торгівлі товарами 

Відповідно до даних Держстату України, за 2020 р. двосторонній товарообіг склав $15,4 млрд., при цьому експорт товарів з України до Китаю склав $7,1 млрд. (+98,0%), імпорт китайських товарів в Україну склав $8,3 млрд. (-9,8%). Негативне сальдо для України за цей період - $1,2 млрд.

Структура двосторонньої торгівлі товарами.

У структурі українського експорту до Китаю у 2020 р. домінували поставки: руди, шлаків і золи; зернових культур; жирів та олії тваринного або рослинного походження; чорних металів; залишків і відходів харчової промисловості; котлів, машин; деревини і виробів з деревини.

У структурі імпорту китайських товарів до України домінували поставки: електричних машин; котлів, машин; засобів наземного транспорту крім залізничного; пластмас, полімерних матеріалів; приладів та апаратів оптичних, фотографічних; взуття; різноманітної хімічної продукції; іграшок; органічних хімічних сполук; меблів; чорних металів; виробів з чорних металів; каучуку, гуми тощо.

Стан торгівлі послугами

Згідно з даними Держстату України, за 2020 р. обсяг торгівлі послугами склав $312,9 млн. Експорт послуг з України до Китаю склав $121,4 млн. (-36,3%), імпорт китайських послуг в Україну склав $191,5 млн. (-15,6%). Негативне сальдо для України за цей період склало -$70,0 млн.

Структура двосторонньої торгівлі послугами.

У структурі українського експорту послуг до Китаю домінували: ділові послуги; транспортні послуги; послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій; послуги, пов’язані з подорожами; послуги з будівництва; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

У структурі імпорту послуг з Китаю домінували: послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю; транспортні послуги; ділові послуги; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності; послуги, пов’язані з подорожами.

Стан інвестиційного співробітництва

За офіційними даними НБУ, станом на 30.09.2020, в економіку України залучено $75,7 млн. прямих інвестицій з Китаю (з початку року цей показник зменшився на $6,2 млн.). Головним чином китайські інвестиції вкладені в: галузі української промисловості – 43,5%; сільське, лісове та рибне господарство – 12,3%; оптову та роздрібну торгівлю, ремонт транспортних засобів – 10,2%; професійну, наукову та технічну діяльність – 19,7%; операції з нерухомим майном – 3,6%; транспорт, складське господарство, поштову та кур’єрську діяльність – 3,4%; будівництво – 3,4% тощо.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Основним механізмом розбудови співпраці у культурно-гуманітарній сфері є Підкомісія з питань співробітництва у сфері культури міжурядової Комісії зі співробітництва. Останнє, п’яте, засіданні Підкомісії відбулось у грудні 2020 року. У 2002, 2004 та 2018 рр. в Китаї були проведені Дні культури України. Відповідно у 2010 та 2011 рр. Дні культури КНР були проведені в нашій державі. За результатами засідання сторони підписали Протокол, що зафіксував домовленості розширити співробітництво у сфері мистецтв та креативних індустрій, започаткувати обмін досвідом запровадження цифрових технологій у закладах вищої мистецької освіти, сприяти реалізації спільних культурно-мистецьких заходів, взаємним гастрольним поїздкам, організації та проведенню виставок.

Протягом 2018-2021 років Посольством спільно з партнерами було реалізовано низку заходів культурно-мистецького і просвітницького спрямування, серед яких на особливу увагу заслуговують:

гастролі популярного українського гурту «ОНУКА» в Китаї (серпень – вересень 2019 р.);

концерт класичної музики та показ короткометражного анімаційного фільму «Причинна» до 205-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка (березень 2019 р.);

сольний концерт «Київського квартету саксофоністів» Національної філармонії України у «Музеї мистецтв Цзіньтай» (м. Пекін) (грудень 2019 р.);

презентація музейного потенціалу України в Пекінському столичному музеї під час візиту представників провідних музеїв України до м.Пекін (грудень 2019 р.);

онлайн участь зірок Національної опери України Катерини Кухар та Олександра Стоянова з модерним балетом «Діти ночі» у 21-му щорічному Міжнародному фестивалі «Meet in Beijing», організаторами якого виступили Міністерство культури та туризму КНР, Державна адміністрація кіно та телебачення КНР, Народний уряд м. Пекін та China Arts and Entertainment Group(січень-лютий 2021 р.);

заходи до Дня незалежності України, Дня пам’яті і примирення, Дня Захисника України, Дня Збройних сил України, Дня Героїв Небесної Сотні, Всесвітнього дня вишиванки, Дня визволення України від нацистських окупантів.

Уже декілька років поспіль на кіноринку Пекінського міжнародного кінофестивалю (Beijing Film Market) Україна представляє свій національний стенд та організовує презентацію українського кінопродукту «Україна – твій пункт призначення», під час якої китайські партнери мають змогу ознайомитися з потенціалом української кіноіндустрії, привабливими локаціями для зйомок та останніми фільмами українського виробництва.

У 2019 році в рамках ІІ Міжнародного фестивалю молодіжного кіно у м.Чунцін проведено Дні сучасного українського кіно в Китаї, на яких до уваги китайських глядачів були представлені 5 українських фільмів: «DZIDZIO. Перший Раз» (2018), «Пригоди S Миколая» (2018), «Генделик» (2019), «Давай танцюй» (2019), «Слуга народу-2» (2017). Остання кінокомедія отримала високу почесну нагороду фестивалю – приз «За кращий фільм іноземного виробництва».

 

6. Наукове та освітнє співробітництво

У рамках міжурядового співробітництва функціонують Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва, Підкомісія з питань співпраці в космічній галузі та Підкомісія з питань співпраці в галузі освіти.

Пріоритетними напрямами співробітництва у галузі НТС визначено: енергоефективність, авіабудування, суднобудування, раціональне природокористування, розвиток аерокосмічних, інформаційних та комунікаційних технологій, а також підготовку і стажування аспірантів та молодих вчених.

У квітні 2019 року було затверджено Програму науково-технічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою на період 2019-2020 рр., в яку загалом увійшли 32 спільні проекти.

У період з 01 січня по 28 лютого 2021 р. у рамках підготовки Четвертого засідання Підкомісії з питань НТС та чергової Програми науково-технічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою, проведено конкурс українсько-китайських спільних проектів на 2021 – 2022 рр.

У листопаді 2019 року у м. Дніпро проведено зустріч Спільної робочої групи з підготовки Шостого засідання Підкомісії, в ході якої було узгоджено включення нових пунктів до Програми співробітництва в галузі космосу на 2016-2020 роки, а також підготовлено проект нової п’ятирічної Програми.

22 жовтня 2020 року, за сприяння та за участі Посольства України у КНР, під співголовуванням Голови Державного Космічного Агентства України В.Усова і Голови Китайської Національної Космічної Адміністрації Чжан Кецзяня у форматі відео-конференції проведено Шосте засідання Підкомісії. Сторони обговорили результати виконання Програми на 2016-2020 рр. та підписали П‘яту Програму українсько-китайського співробітництва у космічній галузі на 2021-2025рр., до якої увійшли 69 спільних проектів.

Основним механізмом реалізації українсько-китайської у сфері освіти на міждержавному рівні є Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти між Україною та КНР, утворена у 2011 р. в рамках Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР.

12 червня 2019 р. в м. Наньчан, провінція Цзянсі, КНР, під головуванням Заступника Міністра освіти і науки України Р.Греби та Заступника Міністра освіти КНР Сунь Яо пройшло Третє засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі освіти між Україною та Китаєм. У його рамках відбулося і Третє засідання Форуму ректорів українських та китайських університетів за участю представників 12 вишів з України та 20 – з КНР.

За підсумками заходу підписано Протокол і затверджено План заходів Підкомісії з питань співробітництва в галузі освіти на 2019-2021 рр., яким визначено пріоритетні для обох країн сфери двостороннього освітнього співробітництва, а також укладено низку угод про співпрацю між ВНЗ України та Китаю. Наступне засідання Підкомісії заплановане на 2021 р.

Активно розвивається співпраця між державами у форматі створення центрів вивчення української та китайської мови та культури. Наразі, у КНР створені Центри вивчення української мови та культури в університетах міст Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Далянь, Ухань, Сіань і Харбін, а в Україні успішно функціонують п’ять Інститутів Конфуція, в яких вивчаються китайська мова та культура: в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, Київському національному лінгвістичному університеті, Національній музичній академії України ім.П.Чайковського, Харківському національному університеті ім. В.Каразіна та Південноукраїнському національному педагогічному університеті ім.К.Ушинського. Крім того, у Київській гімназії східних мов №1 створено Клас Конфуція.

 

7. Договірно-правова база

Чинна договірно-правова база українсько-китайських відносин складається з понад 300 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів та в цілому відповідає нинішньому стану двосторонньої взаємодії.

Головними документами, що регулюють політичні відносини між Україною та КНР, є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР (04.01.1992), спільні українсько-китайські комюніке (31.10.1992 та 24.06.1995), Спільна (Київська) Декларація між Україною та КНР (06.09.1994), Спільна (Пекінська) Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною та КНР (04.12.1995), Спільна (Київська) Декларація про зміцнення дружби і всебічного співробітництва в ХХІ столітті (21.07.2001), Спільна (Пекінська) декларація України та КНР (18.11.2002), Спільна заява України та КНР щодо всебічного підвищення українсько-китайських відносин дружби та співробітництва (02.09.2010), Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР (20.06.2011), а також Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства (обидва документи – 05.12.2013).

Базовими документами економічної сфери є: Угода між Урядом України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво (08.08.1992); Угода між Урядом України та Урядом КНР про науково-технічне співробітництво (27.04.1992); Угода між Урядом України та Урядом КНР про заохочення i взаємний захист інвестицій (30.05.1993).

 

8. Українська громада

Українська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня.

Серед українських громадян, які зараз проживають на території КНР, переважають особи, що прибули до Китаю з метою працевлаштування та навчання. Більшість цих осіб проживають у містах Пекін, Шанхай та Гуанчжоу, а також Спеціальному автономному районі Сянган (Гонконг).

У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в САР Сянган (Гонконг) утворено низку українських асоціацій, які не мають формальної структури та не зареєстровані як організації, а є добровільними об’єднаннями, спрямованими як на вирішення поточних проблем їхніх членів, так і на задоволення національно-патріотичних потреб українських громадян. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством та беруть активну участь в організації і проведенні інформаційних, іміджевих, патріотичних та культурних заходів.

З метою сприяння формуванню української громади у Китаї започаткована системна робота з українським студентством та діловими колами.

 

8. Дипломатичне представництво України:

Посольство України в Китайській Народній Республіці..

Генеральне Консульство України в Шанхаї (КНР).

Генеральне консульство України в місті Гуанчжоу.

РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ

 

1. Визнання України: 30 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

У грудні 1996 року відбувся перший державний візит Президента України до Республіки Корея. Було підписано Спільну Декларацію про принципи відносин та співробітництва між Україною та Республікою Корея, Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Корея про взаємне сприяння та захист інвестицій, Меморандум про взаєморозуміння щодо заснування Спільного Комітету з торгівлі між Міністерством зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України та Міністерством торгівлі, промисловості і енергетики Республіки Корея.

У жовтні 2005 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра Республіки Корея в Україну, який став першим візитом високого рівня в Україну з часу встановлення дипломатичних відносин. У рамках візиту було підписано міжурядові угоди про торговельне судноплавство та про грантову допомогу і технічне співробітництво, а також парафовано Угоду про взаємне звільнення від необхідності отримання віз для власників дипломатичних паспортів.

У грудні 2006 р. відбувся державний візит Президента України до Республіки Корея, за результатами якого було визначено пріоритетні напрямки співробітництва у таких сферах як енергетика, освоєння космічного простору, енергозбереження, транспорт, сільське господарство, суднобудування, авіація, машинобудування, будівництво. Досягнуто домовленості щодо перетворення Спільного комітету з питань торгівлі у Міжурядову комісію з питань торговельно-економічного співробітництва. Прийнято Спільну заяву, підписано міжурядові угоди про співробітництво у сфері оборонної промисловості і матеріально-технічного забезпечення та про співпрацю у галузі використання космічного простору в мирних цілях.

У липні 2009 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра України до Республіки Корея, у ході якого відбулися переговори з Президентом та Прем’єр-міністром Республіки Корея, зустрічі з керівниками провідних південнокорейських корпорацій та бізнес-асоціацій.

У вересні 2011 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра Республіки Корея в Україну, який був прийнятий Президентом України, провів переговори з Прем’єр-міністром України та зустріч із головою Верховної Ради.

У березні 2012 р. відбувся робочий візит Президента України до Республіки Корея з метою участі у Сеульському Саміті з ядерної безпеки. Президент України взяв участь у сесійних засіданнях форуму, провів переговори з Президентом та Прем’єр-міністром Республіки Корея, зустрівся з керівниками південнокорейських компаній «Hyundai Corporation» та «Samsung Electronics». У ході переговорів на найвищому рівні визначено пріоритетні напрямки співробітництва у таких сферах, як енергетика, освоєння космічного простору, транспорт, сільське господарство, суднобудування, авіація, машинобудування, будівництво тощо.

Міжпарламентське співробітництво

У 1995 р. та 2000 р. відбулися візити Голови Верховної Ради України (ВРУ) до Республіки Корея. У квітні 2002 р. Україну відвідав Віце-спікер Національної асамблеї (НА) Республіки Корея. У жовтні 2006 р. відбувся офіційний візит Спікера НА Республіки Корея в Україну, в рамках якого відбулася його зустріч з Президентом України.

У грудні 2010 р. відбувся офіційний візит Голови ВРУ до Республіки Корея, у рамках якого глава українського парламенту провів переговори зі Спікером Національної асамблеї та Прем’єр-міністром Республіки Корея, зустрівся з віце-головою і генеральним директором компанії «Hyundai Rotem». Голова ВРУ виступив перед професорсько-викладацьким складом та студентами Університету іноземних досліджень «Ханкук», де його було нагороджено Почесним золотим орденом цього навчального закладу.

У жовті 2013 р. відбувся офіційний візит Спікера Національної асамблеї Республіки Корея в Україну, в ході якого він був прийнятий Президентом України, відбулися переговори делегацій на чолі з главами парламентів обох країн.

У березні 2015 р. відбувся візит в Україну делегації парламентської групи дружби «Корея-Україна» Національної асамблеї Республіки Корея

У липні 2016 р. відбувся візит до Республіки Корея делегації депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея.

У грудні 2018 р. відбувся офіційний візит Голови ВРУ до Республіки Корея на чолі української парламентської делегації. Під час візиту відбулися зустрічі делегації зі Спікером Національної асамблеї Республіки Корея та Прем’єр-міністром Республіки Корея, під час яких сторони висловили зацікавленість у розвитку співробітництва з Україною у галузях авіації, космосу, ІСТ та сільському господарстві.

У грудні 2018 та грудні 2019 р. відбулися візити до Республіки Корея делегацій депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Республікою Корея.

Контакти на рівні міністрів закордонних справ

У червні 2004 р. в Республіці Корея з офіційним візитом перебував Міністр закордонних справ України. В рамках візиту відбулися його зустрічі з Президентом Республіки Корея, Міністром закордонних справ і торгівлі РК. Сторони домовилися щодо налагодження регулярного політичного діалогу високого рівня. Корейська сторона підтвердила наміри збільшувати обсяги технічної допомоги Україні, що надається через Корейське агентство міжнародного співробітництва. Підписано міжурядову Угоду про культурне співробітництво.

У вересні 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України до Республіки Корея, який зустрівся зі своїм корейським колегою, Віце-спікером Національної асамблеї та Віце-президентом компанії «Samsung Electronics».

У травні 2019 р. відбулися двосторонні політичні консультації на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств двох країн, під час яких обговорювався широкий спектр питань, зокрема обмін візитами найвищого рівня, проведення засідань двосторонніх міжурядових органів, консульські питання тощо.

 

4. Торговельно-економічні відносини

Республіка Корея належить до провідних торговельних партнерів України в Азії, а обсяг двостороннього товарообігу щорічно зростає.

Показники двосторонньої торгівлі товарами (тис. дол. США)

Період

Експорт

Імпорт

Загалом

% змін

2018

327 435

436 625

 764 060

+21,2%

2019

375 868

455 935

831 804

+8,9%

2020

351 533

497 453

848 986

+2,07%


У 2018 українсько-корейський товарообіг зріс на 21,2% порівняно з 2017, склавши 764 млн дол. США, при цьому український експорт становив 327,51 млн., а імпорт до України з Республіки Корея – 436,58 млн.

У 2019 українсько-корейський товарообіг зріс на 8,9% порівняно з 2018, склавши 831,8 млн., при цьому український експорт становив 375,9 млн., а імпорт до України з Республіки Корея – 455,9 млн.

У 2020 українсько-корейський товарообіг зріс на 2,07% порівняно з 2019, склавши 849 млн., при цьому український експорт становив 351,53 млн., а імпорт до України з Республіки Корея – 497,45 млн.

Структура експорту товарів до РК значно змінилася на користь зернових. Частка зернових культур збільшилася з 59,8% (у 2019) до 80,2% (у 2020) до суми у 281,8 млн.; жири та олії тваринного або рослинного походження з 1,4% до 3,9% (13,6 млн.); продукти неорганічної хімії з 0,6% до 3,8% (13,2 млн.); руди, шлаки і зола зменшилися з 16,7% до 1,9% (6,5 млн.), а деревина і вироби з неї – з 10% до 1,6% (6,2 млн.).

Обсяг імпорту товарів з РК залишався фактично незмінним у порівнянні з 2019. Частка поставок таких товарів як засоби наземного транспорту, крім залізничного, зросла з 27% (у 2019) до 30,2% (у 2020) до 150,3 млн.; реактори ядерні, котли, машини - зменшилися з 14,9% до 14,4% (71,9 млн.); прилади та апарати оптичні зросли з 5,6% до 8,9% (44,3 млн.); пластмаси, полімерні матеріали зменшилися з 10,1% до 8,2% (40,6 млн.); каучук, гума – залишилися на рівні 6,8% (33,9 млн.).

Двостороння торгівля послугами між Україною та РК, відзначається позитивним сальдо на користь України. Обсяг торгівлі послугами між Україною і РК за 2020 склав 62,15 млн. дол. США. Експорт послуг становив 46,25 млн. (-13,2%), імпорт – 15,9 млн. (+5,8%). Позитивне для України сальдо склало 30,4 млн.

Показники двосторонньої торгівлі послугами за даними Держстату України (тис. дол. США)

Період

Експорт

Імпорт

Загалом

Сальдо балансу послуг

2018

51 488,2

22 019,3

73 507,5

+29 469,0

2019

53 279,5

15 024,9

 68 304,4

+38 254,6

2020

46 254,1

15 902,9

62 157,0

+30 351,2


Станом на 30.12.2020, за даними Національного банку України, обсяг прямих інвестицій з Республіки Корея в економіку України становив $74,2 млн дол. США. Українські інвестиції до РК, за даними НБУ, відсутні.

Останні важливі заходи економічного співробітництва

З метою сприяння розвитку двосторонньої економічної взаємодії у 2008 році було створено Міжурядову українсько-корейську комісію з питань торговельно-економічного співробітництва. 24.04.2018 у Сеулі відбулося 4-е засідання Комісії, за підсумками якого досягнуто домовленості щодо активізації двостороннього співробітництва у галузях торгівлі, промисловості, сільського господарства, відновлювальної та атомної енергетики, транспорту і розвитку інфраструктури, підтримки малих і середніх підприємств, інформаційно-комунікаційних технологій, охорони здоров’я, фінансів і туризму.

23.04.2018 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Корейська асоціація міжнародної торгівлі (КІТА) та Посольство України в Республіці Корея провели у м. Сеул 6-й Українсько-Корейський економічний форум, основною тематикою якого була співпраця у сферах інфраструктурного будівництва, відновлювальної енергетики та агробізнесу.

У 2019 компанією «POSCO International» спільно з «Orexim Group» (25% акцій) відкрито в Україні зерновий термінал потужністю одночасного зберігання 140 тис. тон збудований на базі ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (сума інвестицій близько 65 млн дол. США).

У 2019 компанією «Helios Strategia» в Закарпатській області (поблизу Мукачево) побудовано дві сонячні електростанції потужністю 24 МВт (сума інвестицій близько 24 млн дол. США).

У 2020 компаніями «Korea Telecom Corporation» (КТ) та «Donhwa2 було започатковано спільний проект установки системи смарт-лічильників «Advanced Metering Infrastructure PPP project in Ukraine» вартістю 10 млн дол. США (загальна сума інвестицій може скласти близько 30 млн дол США).

У січні 2021 Україну включено до переліку пріоритетних країн двостороннього співробітництва Комплексного плану міжнародної співпраці в цілях розвитку на 2021-2025 роки в рамках Official Development Assistance (ODA) як країну з високим потенціалом економічного та дипломатичного співробітництва.

15-19 березня 2021 відбувся візит до РК української делегації, під час якого проведено переговори з керівництвом МЗС, Міністерства землі, інфраструктури та транспорту (MOLIT), Міністерства економіки і фінансів (MEF), Корейської національної залізниці (KNR) та Експортно-імпортного банку Кореї (KOREXIM), а також компаній «Hyundai Engineering & Construction» і «Hyundai Rotem». Від імені АТ «Укразалізниця» підписано Меморандуми про взаєморозуміння та співробітництво з корпорацією «Hyundai» та з Корейською національною залізницею (KNR). Делегація відвідала виробничий комплекс компанії «Hyundai Rotem», яка спеціалізується на виробництві швидкісних електропотягів. В рамках візиту відбувся Українсько-корейський бізнес-форум зі співробітництва в галузі інфраструктури, організований Асоціацією компаній-підрядників РК (ІСАК), в роботі якого взяли участь представники таких компаній як «Samsung», «Hyundai Engineering & Construction», «SK Engineering & Construction», «Dohwa», «GS Engineering & Construction» та інші.


4.1. Науково-технічне співробітництво

Науково-технічне співробітництво між Україною та Республікою Корея регулюється Міжурядовою угодою про науково-технічне співробітництво, яка була укладена 01 липня 1992 р. та набрала чинності 20 травня 1994 р.

Співробітництво у сфері мирного використання космічного простору регулюються Угодою між Державним космічним агентством України та Міністерством науки та інформаційно-комунікаційних технологій Республіки Корея від 07 грудня 2011 р.

Останнім часом було зроблено чимало зусиль для активізації науково-технічного співробітництва між двома країнами, проведено ряд засідань Спільного українсько-корейського Комітету з науково-технічного співробітництва. Попереднє чергове засідання цього Комітету та засідання Робочої групи з космосу відбулося у Києві. В результаті було підписано протокол із зазначенням напрямів подальшої співпраці.

У ході співробітництва з корейською стороною було узгоджено фінансування окремих напрямків спільних науково-дослідних проектів у сфері біо, нано, інформаційно-комунікаційних технологій, фізиці та аерокосмічній галузі. Було також укладено Меморандуми про співробітництво в галузі дистанційної освіти K-MOOC (Корейські масові відкриті онлайн-курси) між українськими університетами та рядом корейських науково-дослідних інститутів.

Співпраця між інститутами Національної академії наук України та науковими установами Республіки Корея здійснюється в рамках міжвідомчих угод, спільної участі в міжнародних наукових форумах.

На даний момент були визначені основні напрями співпраці, такі як: електротехніка та електроніка, напівпровідникова технологія, комп'ютерні науки, оптика, датчики, прикладна фізика, енергетика, прикладна хімія, полімери, пластмаси та синтетичні матеріали, біотехнології, радіаційна медицина опромінення.

Розвивається двостороннє співробітництво у галузі радіаційної медицини. Зокрема, українськими профільними інститутами Національної академії медичних наук України разом з Корейським інститутом радіологічних та медичних наук (KIRAMS) розробляються нові технології захисту населення від наслідків ядерних катастроф, попередження та лікування захворювань, спричинених радіацією, методики використання малих доз радіації в медичних цілях. Також на базі інститутів НАМН проходять навчання корейські спеціалістів у галузі радіаційного захисту.

У березні 2018 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та «Університетом Ханянг» щодо розвитку співробітництва в галузі науки і техніки.

26 лютого 2019 р. підписано Меморандум про співробітництво між Корейським інститутом науки і техніки (KIST) та Міністерством освіти України.

2 жовтня 2020 р. між Державним агентством України з управління зоною відчуження та Корейським інститутом досліджень атомної енергії (м. Теджон) підписано «Меморандум про технічне співробітництво у галузі досліджень та розробок мирного використання ядерної енергії». В рамках Меморандуму передбачено проведення випробувань технологій поводження з радіоактивним бетоном та пінної дезактивації металу під час зняття з експлуатації атомних електростанцій.

Протягом 2020 р. Посольство здійснило низку презентацій науково-технічного потенціалу України, зокрема, під час засідань Ради з інноваційного співробітництва Корейського агентства зі сприяння розвитку технологій Міністерства стартапів РК та Ради з інновацій в Корейському політехнічному університеті. До корейської сторони було доведено потенціал України у сфері інновацій, зокрема в авіакосмічній галузі та IT. За результатами роботи Корейське агентство зі сприяння розвитку технологій Міністерства стартапів РК провело ряд відеоконференцій з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України та Інститутом проблем матеріалознавства ім. I.M Францевіча НАН України.

У випадку заінтересованості корейські компанії можуть звертатися до Українського фонду стартапів за посиланням: https://usf.com.ua/en/ Відповідно, українські компанії до Корейського агентства зі сприяння розвитку технологій: https://www.tipa.or.kr/eng/sub011 та https://seoulz.com/korean-government-agencies-that-support-startups/

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Відносини між Україною та Республікою Корея у сфері культури регулюються положеннями Угоди про культурне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея (підписана 07.06.2004, набула чинності 03.08.2009). Від початку встановлення дипломатичних відносин між країнами спостерігається стале зростання українсько-корейської співпраці у зазначеній сфері. Впродовж останніх років Україна була добре представлена в Республіці Корея за різноманітними мистецькими і спортивними напрямами.

Посольство регулярно бере участь у великих вуличних подіях, які є важливим елементом місцевого маскульту і організовуються на рівні мерії міста, адміністрації окремих районів, а також ярмарках під патронатом благодійних організацій. Протягом останніх років дипустанова була задіяна у Seoul Friendship Festival та European Christmas Market (м. Сеул), фестивалях в містах Ансані (Ansan Street Festival) та Сувоні (Suwon Hwaseong Cultural Festival), 34-й Міжнародній виставці туризму «KOTFA-2019», благодійних ярмарках Корейського Червоного Хреста та Seoul International Women’s Association.

Важливим елементом гуманітарної складової двосторонніх відносин є функціонування з 2007 р. в одному з провідних ВНЗ Республіки Корея – Хангукському університеті іноземних досліджень - єдиної в країні кафедри українських досліджень, де близько 80 корейських студентів вивчають українську мову, історію та культуру.

У 2017 року відкрито Корейський освітній центр в Києві та підписано нову редакцію Меморандуму про взаєморозуміння між МОН України та МО РК щодо співпраці в галузі освіти, якою було розширено перелік напрямків співробітництва між сторонами, зокрема в частині роботи згаданого освітнього центру. У вересні 2018 та 2019 років Корейський освітній центр організував відвідання РК делегацією українських освітян, зокрема представників навчальних закладів, де вивчається корейська мова. Метою візиту було налагодження контактів з корейськими колегами та пошук нових форматів співпраці.

 

Крім того, в останні роки відбулися такі заходи:

у 2019:

перше місце в балетному конкурсі Korea International Ballet Competition отримав прем’єр Національної опери України С. Ольшанський;

агенція Cinematheque Seoul Art Cinema спільно з Посольством та Довженко Центром провела перший ретроспективний показ фільмів Кіри Муратової. Для лекцій в рамках показів Сеул відвідав Гендиректор Довженко Центру І. Козленко;

на Gangneung International Film Festival відбулася прем’єра фільму А. Лукіча «Мої думки тихі», а на Seoul International Film Festival – фільму Д. Томашпольського «Сторонній»;

на конкурсі книжкових ілюстрацій Nami Concours 2019 українські ілюстратори отримали призи у двох номінаціях. Загалом до короткого списку увійшло 4 особи від України;

на керамічній бієнале Korea International Ceramic Biennale 2019 були представлені роботи чотирьох українських керамістів;

до 75 річниці депортації кримських татар та 5-ї річниці російської агресії Посольством було організовано покази фільмів, відповідно, «Чужа молитва» (у співпраці з Університетом Ханкук) та «Кіборги» (спільно з Korea Foundation).

у 2020:

у липні-серпні проведено виставку українських та корейських фотохудожників «KREAtive Perspectives» - спільний проект Odesa Photo Days Festival та Korea-Ukraine Contemporary Art Exhibition (KUCA). Куратором виставки був фотохудожник Jung Sung-tae, яким раніше вже було реалізовано ряд спільних корейсько-українських проектів. Захід Посольство організувало разом з Korea Foundation за спонсорської підтримки компанії Meridien DNI;

у жовтні 2020 р. - березні 2021 р. пройшла виставка українських ілюстраторів «Ukrainian illustration garden» (жовтень 2020 - березень 2021 рр.) в Національній бібліотеці дітей та юнацтва, м. Сеул. 19 художників, які взяли участь у виставці, поєднали в своїх роботах українську школу 20-го століття, елементи народного мистецтва і сучасний книжковий малюнок. Кураторами виставки став клуб ілюстраторів Pictoric (Україна).

у 2021:

на Nami Concours 2021 книга «Куди і звідки» (ілюстратор Р. Романишин) отримала нагороду Green Island. До короткого списку увійшли два ілюстратори від України.

 

7. Договірно-правова база

Підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея 10 лютого 1992 р. стало відправною точкою у створенні договірної бази та правовому закріпленні двосторонніх відносин у різноманітних сферах.

З моменту встановлення дипломатичних відносин, було підписано низку міжнародно-правових документів, які регулюють взаємини між двома країнами у політичній, економічній, торговельній, науково-технічній, культурно-гуманітарній та інших сферах.

Загалом, станом на 2021 р. договірно-правову базу українсько-корейських відносин складають 2 міждержавні, 25 міжурядових та 24 міжвідомчих документів, а також значна кількість інших документів в усіх галузях двостороннього співробітництва

 

8. Українська громада

У Республіці Корея відсутні громадські об’єднання чи організації закордонних українців. Станом на 2021 р. в РК постійно перебуває близько 3,6 тис. громадян України, основна частина яких проживає в індустріальних містах або містах, де розташовані відомі університети чи дослідницькі центри, зокрема Сеул, Пусан, Теджон, Тегу та Кванджу.

 

9. Дипломатичні представництва 

Посольство України в Республіці Корея

ЛАОСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА

 

1. Визнання України: 2 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 1992 року.

3. Політичні відносини

1999 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу у ході роботи 54-ї сесії ГА ООН;

20-21.11.2007 р., В’єнтьян - візит заступника міністра закордонних справ України до ЛНДР для участі у 23-й Конференції міністрів Міжнародної Організації Франкофонії;

2010 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу на 65-ї сесії ГА ООН;

30.06-02.07.2011 р. – офіційний візит в Україну Віце-прем’єра, міністра закордонних справ Лаосу Т.Сісуліта.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, обсяги торгівлі товарами між Україною та Лаосом у 2020 році склали 1,4 млн. дол. США. Торгове сальдо було позитивним для України та склало 215 тис. дол. США. Експорт товарів зріс на 13% та становив 0,8 млн дол. США; імпорт впав на 13% та становив 0,6 млн дол. США.

 

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Товарообіг

2,1

3,1

1,1

1,2

1,4

1,4

Експорт

1,6

2,4

0,2

0,2

0,7

0,8

Імпорт

0,5

0,7

0,9

1

0,7

0,6

Сальдо

+1,1

+1,7

- 0,7

- 0,8

+0,027

+ 0,2

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Практично відсутня.

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-лаоських відносин складається з 3 документів.

Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Лаоською Народною Демократичною Республікою (1992 р.).

7. Українська громада (діаспора)

На території Лаосу відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в країні осередків закордонного українства або діаспори. У Лаосі працює орієнтовно 10 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

МАЛАЙЗІЯ

 

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року.

3. Політичні відносини

З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Малайзією політичний діалог між країнами мав різні рівні інтенсивності, однак двостороннє співробітництво завжди розбудовувалося на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Внаслідок російської агресії та після збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» у липні 2014 року двостороння взаємодія значно активізувалася і отримала новий вимір. Свідченням цього стала позитивна динаміка обміну візитами різного рівня, а також зустрічі в рамках міжнародних організацій.

Контакти на вищому та високому рівнях:

грудень 2002 – офіційний візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну;

13-16.07.2003 – офіційний візит Прем’єр-міністра Малайзії в Україну;

26.01.2007 – зустріч Прем’єр-міністра України з Главою уряду Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос);

24.01.2008 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос);

05.12.2012 – зустріч міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Міжнародної конференції з питань Афганістану (м. Бонн, ФРН);

21-23.07.2014 – робочий візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну;

08-10.09.2014 – робочий візит Міністра оборони Малайзії в Україну.

25.09.2014 – зустріч Прем’єр-міністра України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках 69-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).

У третій декаді липня 2014 року, а також 17.07.2015 відбулися телефонні розмови між Президентом України та Прем’єр-міністром Малайзії.

29.09.2015 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках зустрічі керівництва держав-учасниць Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній»  (м. Нью-Йорк);

29.09.2015 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 70-ї сесії ГА ООН та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк);

03-05.08.2016 – офіційний візит Президента України до Малайзії;

04.08.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ (в рамках візиту Президента України);

20.09.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк);

20.09.2017 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 72-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) з метою підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Австралії, Урядом Королівства Бельгія, Урядом Малайзії, Урядом Королівства Нідерландів та Урядом України щодо політичної підтримки кримінального переслідування винних у збитті 17 липня 2014 року літака рейсу МН17;

24.09.2019 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках у рамках роботи 74-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній»;

Важливою подією українсько-малайзійських стосунків за останні роки став візит Президента України до Малайзії 03-05 серпня 2016 року. Проведені зустрічі та переговори фактично відкрили новий етап у двосторонніх відносинах. Зміцнився особистий контакт між керівниками країн та створено атмосферу довіри у взаєминах з представниками найвищого політичного ешелону Малайзії, забезпечено єдність позицій у питанні розслідування катастрофи рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній», зроблено важливі кроки у започаткуванні діяльності постійно діючих інституцій координації двосторонньої співпраці у торговельно-економічній та військовій сферах. Окрім того, досягнуто важливих домовленостей щодо активізації співпраці у сфері туризму, відновлення співробітництва у галузі вищої освіти.

Впродовж 2016 року делегації України та Малайзії активно співпрацювали в рамках роботи Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй в якості її непостійних членів.

29 жовтня 2019 року в Малайзії проведено перший раунд політичних консультацій на рівні керівництва МЗС двох держав (українську делегацію очолював заступник Міністра С.Кислиця, малайзійську – Державний секретар Дато’ Мухаммад Шахрул Ікрам бін Якоб).

30 жовтня 2019 року сформовано депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Малайзією.

4. Торговельно-економічні співробітництво

Двостороння торгівля між Україною та Малайзією п’ятий рік поспіль продовжує демонструвати позитивну динаміку, закріплюючи статус України як одного з ключових торговельних партнерів Малайзії серед країн Центральної та Східної Європи.

За даними Державної служби статистики України за підсумками 2020 року загальний обсяг торгівлі товарами зріс на 1% у порівнянні з 2019 роком та склав 415,95 млн. дол. США. Експорт з України до Малайзії склав 181,08 млн. дол. США (↓0.3%), імпорт в Україну: 234,87 млн. дол. США (↑2%). Негативне сальдо для України: 53,79 млн. дол. США.

Водночас, за даними Департаменту статистики Малайзії, у 2020 році загалом обсяг торгівлі товарами зменшився на 1,5% у порівнянні з 2019 роком та склав 1479,68 млн рінггіт (389.39 млн дол. США). Експорт з України до Малайзії: 949,46 млн рінггіт (249,96 млн. дол. США, 6%), імпорт в Україну 530,22 млн рінггіт (139,53 млн. дол. США, 8%). Позитивне сальдо для України: 110,03 млн. дол. США. 

Розбіжності у статистичних даних України та Малайзії є наслідком відмінності підходів до обчислень статистичних відомств двох країн. Малайзійська сторона враховує місце походження товару, а українська – державну приналежність суб’єктів підприємницької діяльності.

Торгівля послугами у 2020 році склала 14,13 млн. дол. США (12%), експорт: 12,17 млн. (7%), імпорт: 1,96 млн. (57%) при позитивному сальдо для України 10,21 млн. дол. США. Основу торгівлі послугами склали: транспортні послуги; ділові послуги; державні та урядові послуги; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги.

В цілому, спектр торговельних операцій між країнами продовжує залишатись досить обмеженим. У структурі українсько-малайзійської торгівлі переважають постачання сировини та готової продукції.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Посольство веде системну роботу на гуманітарному напрямі. На постійній основі проводяться заходи з метою якомога ширшого залучення української громади в Малайзії до подій, пов’язаних з історією та культурою України.

10 лютого 2017 року Міністерством внутрішніх справ Малайзії було офіційно зареєстровано громадську організацію «Українська культурна асоціація» (УКА). Згідно зі Статутом, головною метою асоціації є згуртування українців-мешканців Малайзії та просування інтересів України на культурно-гуманітарному напрямку.

За активної підтримки Посольства протягом 2019 року УКА було проведено близько 20 заходів. Одним із найбільш успішних довготермінових проєктів стало започаткування в квітні 2019 року недільної школи української мови «Соняшник».

Важливим сегментом українсько-малайзійської взаємодії є туризм. У до пандемічний період щорічно Малайзію відвідувало близько 15 тисяч громадян України.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база між Україною та Малайзією знаходиться на стадії формування. Кількість чинних двосторонніх документів – 8, зокрема: 

Угода про встановлення дипломатичних відносин у формі обміну нотами (чинна з 3 березня 1992 року);

Торговельна угода між Урядом України та Урядом Малайзії (чинна з 5 липня 2003 року);

Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про взаємний доступ на ринки товарів та послуг (чинний з 4 лютого 2004 року);

Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про двостороннє співробітництво в оборонній галузі (чинний з 1 грудня 2008 року);

Угода між Україною та Малайзією про направлення Малайзійського персоналу до України у зв’язку з падінням літака «Malaysian Airlines» рейсу MH17 (чинна з 17 серпня 2014 року);

Угода (у формі обміну нотами) між Україною і Малайзією про продовження дії Угоди між Україною та Малайзією про направлення Малайзійського персоналу до України у зв'язку з падінням літака «Malaysian Airlines» рейсу MH17 від 1 серпня 2014 року (чинна з 6 січня 2016 року);

Договір між Україною та Урядом Малайзії про взаємну правову допомогу в кримінальних справах (чинний з 6 серпня 2017 року);

Договір між Україною та Урядом Малайзії про видачу правопорушників (чинний з 5 жовтня 2017 року).

Підписана 04.08.2016 р., але не набрала чинності Угода між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протокол до неї. Угоду і Протокол ратифіковано Законом України №242-IX від 30.10.2019. Наразі тривають внутрідержавні процедури ратифікації малайзійською стороною.

12.04.2021 року підписано Договір про передачу засуджених осіб. Наразі тривають внутрідержавні процедури ратифікації.

На опрацюванні сторін  перебувають проєкти 2-х міжурядових міжнародних договорів:

Меморандум щодо співробітництва у сфері вищої освіти.

Угода про взаємне скасування візових вимог.

8. Українська громада

Українська громада в Малайзії малочисельна. За неофіційними даними, в Малайзії проживає біля  півтисячі українців, в основному в столиці м.Куала-Лумпур.

За сприяння Посольства у 2017 році Міністерство внутрішніх справ Малайзії офіційно зареєструвало громадську організацію «Українська культурна асоціація». Згідно зі Статутом, головною її метою є згуртування українців в Малайзії і просування інтересів України на культурно-гуманітарному напрямі.

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Малайзії.

МАЛЬДІВСЬКА РЕСПУБЛІКА 

 

1. Визнання України: 24 травня 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 серпня 1993 року.

3. Політичні відносини

Політичні відносини з Мальдівською Республікою характеризуються невисокою інтенсивністю та, здебільшого, розбудовуються у рамках міжнародних організацій.

4. Торговельно-економічне співробітництво

Динаміка двосторонньої торгівлі України з Мальдівами характеризується стабільною тенденцією до зростання.

У 2020 році двосторонній товарообіг склав 4,25 млн. дол. США (3,08 млн. у 2019, +38%). Експорт товарів з України склав 4,1 млн., імпорт – 115 тис. Традиційно позитивне на користь України сальдо склало 4 млн. Основними позиціями українського експорту традиційно є м’ясо та їстівні субпродукти (87,2% від загального обсягу експортованих на Мальдіви товарів у 2020). В імпорті з Мальдів переважають морепродукти (49,2%).

5. Договірно-правова база двосторонніх відносин

Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Мальдівами складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Мальдівською Республікою.

6. Дипломатичне представництво 

Дипломатичні функції України в Мальдівській Республіці за сумісництвом виконує Посольство України в Республіці Індія.

МОНГОЛІЯ

 

1. Визнання України: 17 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Взаємини між Україною та Монголією мають давню історію та багатий досвід  двосторонньої співпраці у різних галузях співробітництва. Двосторонній діалог на високому політичному рівні має стабільний, рівноправний і довірливий характер, слугуючи надійним підґрунтям для нарощування відносин між двома країнами у різних сферах.

Для розвитку українсько-монгольських відносин визначальними були взаємні візити та зустрічі українських і монгольських керівників, зокрема, офіційний візит Президента Монголії в Україну (2002 р.), державний візит Президента України до Монголії (2003 р.), державний візит Президента Монголії в Україну (2011 р.), зустрічі президентів двох країн під час проведення «Саміту Тисячоліття» (м. Нью-Йорк, 2000 р.), офіційних заходів з нагоди 60-річчя Держави Ізраїль (м. Єрусалим, травень 2008 р.), у рамках 64-ї сесії Генасамблеї ООН (м. Нью-Йорк, вересень 2009 р.), а також у рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос, січень 2011 р.).

19 вересня 2012 р. в Улаанбаатарі відбувся черговий раунд політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Монголії. 28-30 квітня 2013 р. Монголію відвідав Заступник Міністра закордонних справ України з метою участі у 7-й Міністерській конференції «Спільноти демократій». У грудні того ж року Україну відвідав Міністр закордонних справ Монголії в рамках участі у  міністерському засіданні ОБСЄ.

16-18 вересня 2015 р. Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ взяла учать у роботі Чотирнадцятої щорічної осінньої сесії ПА ОБСЄ в м.Улаанбаатар.

З метою активізації міжпарламентських зв’язків 30 березня 2021 р. у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Монголією у складі 5 осіб (керівник – І.Кривошеєв, член депутатської фракції політичної партії «Слуга народу»). 15 квітня 2021 р. міжпарламентську групу Монголія-Україна у складі 6 депутатів створено й у Великому Державному Хуралі (Голова – Ж.Ганбаатар).

На порядку денному двосторонніх відносин залишаються питання інтенсифікації міждержавних, міжурядових і міжпарламентських контактів на всіх рівнях, включаючи офіційні візити і робочі поїздки, поглиблення співпраці між Україною й Монголією на рівні неурядових організацій, започаткування контактів між столицями і регіонами двох країн.

 

4. Торговельно-економічні відносини

Економічна співпраця між Україною та Монголією сьогодні характеризується зменшенням експортно-імпортних операцій.

За результатами торгівлі товарами у 2020 році Монголія посіла 20-е місце (2019 р. – 19-е) серед торговельних партнерів України з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону та 110-е місце (2019 р. – 111-е) з країнами світу.

За даними Держстату України, у 2020 р. двосторонній товарообіг склав $23,9 млн. та зменшився порівняно з 2019 р. на 12,1%, при цьому експорт товарів з України до Монголії склав $23,5 млн. (-11,0%), імпорт монгольських товарів в Україну склав $0,4 млн., зменшившись вдвічі. Позитивне сальдо для України за цей період склало $23,1 млн.

У 2020 р. основними статтями експорту до Монголії були: цукор і кондитерські вироби з цукру – 19,1% (обсяги зросли на 4,1% і становили $4,41 млн.); какао і продукти з нього – 13,1% (-19,4%, $3,03 млн.); папір і картон – 13,1% (+12,4%, $3,02 млн.); готові продукти із зерна – 9,6% (-22,8%, $2,22 млн. ); тютюн та його промислові замінники – 8,2% (+63,8, $1,89 млн); електричні машини – 6,9% (збільшення майже у 10 разів, $1,60 млн); реактори ядерні, котли, машини – 5,1% (-66%, $1,18 млн.); меблі – 4,5% (зменшення у 2 рази, $1,04 млн.); фармацевтична продукція – 4,1% (+43,1%, $0,95 млн.); залізничні локомотиви – 3,9% (зменшення у 2,8 разів, $0,90 млн.).

Зменшення обсягів експорту до Монголії відбулось в основному за такими товарними позиціями: реактори ядерні, котли, машини; залізничні локомотиви; меблі; какао та продукти з нього; готові продуктів із зерна. Одночасно зріс експорт електричних машин; тютюну та його промислових замінників; виробів з чорних металів; паперу та картону; фармацевтичної продукції.

У 2020 р. основними статтями імпорту з Монголії були: сіль, сірка, землі та каміння – 72,7% (зменшення у 3,2 рази, $0,19 млн.); одяг і речі одягу трикотажні – 23,3% (-26,6, $0,06 млн.).

Зменшення обсягів імпорту з Монголії відбулось в основному на таких товарних позиціях: сіль; сірка; землі та каміння; одяг і речі одягу трикотажні. Проте, зріс імпорт друкованої продукції.

Показники двосторонньої торгівлі послугами у 2020 р.

У 2020 р. обсяг торгівлі послугами склав $0,5 млн. та збільшився в порівнянні з 2019 р. на 25%, при цьому експорт послуг з України до Монголії склав $0,4 млн., збільшившись на 33%, імпорт монгольських послуг в Україну склав $0,1 млн., залишившись на минулорічному рівні. Позитивне сальдо для України за цей період склало $0,3 млн.

У структурі українського експорту послуг до Монголії домінували: транспортні послуги – 49,5% ($0,21 млн., збільшення у 1,7 разів); послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій – 40% ($0,17 млн., збільшення у 1,5 разів); послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги – 5,4% ($0,02 млн., збільшення у 5,2 разів); ділові послуги – 2,5% ($0,01 млн., зменшення у 3,9 разів); послуги, пов’язані з подорожами – 2,2% ($0,01 млн., зменшення на 18%).

У структурі імпорту послуг з Монголії переважали : транспортні послуги – 82,9% ($0,09 млн., збільшення у 3,3 разів); послуги, пов’язані з подорожами – 9,8% ($0,01 млн., зменшення у 6,2 разів); ділові послуги – 4,5% ($0,005 млн., зменшення у 1,8 разів); роялті – 4,5% ($0,003 млн., у 2019 р. відсутні).

У 2020 р. інвестиції з Монголії в українську економіку та інвестиції з України в економіку Монголії не зареєстровані.

 

5. Наукове та освітнє співробітництво

Співробітництво в сфері науки та техніки між Україною та Монголією регулюється окремими міжвідомчими угодами.

Водночас низка чинних договорів та домовленостей потребує наповнення конкретним змістом. Повільний розвиток взаємодії в сфері науки та прикладних досліджень пов’язаний, у першу чергу, з відсутністю достатнього фінансування монгольською стороною зазначеного напрямку роботи, очікуванням зовнішньої допомоги.

Монгольська сторона зацікавлена у розширенні співробітництва в сфері освіти, зокрема, в збільшенні квоти на навчання монгольських студентів і наукових співробітників у вузах України та запрошенні українських викладачів до Монголії.

 

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 65

Ключові документи: Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією (від 1992 р.), Спільна заява за підсумками офіційного візиту Президента Монголії в Україну (2002 р.), Спільна заява Президентів України та Монголії (2003 р.), а також у Спільна заява про розвиток партнерських відносин між Україною і Монголією (2011 р.).

 

7. Українська громада

У Монголії перебуває незначна кількість громадян України, які мають можливість при необхідності звертатися до Почесного консула України в Монголії.  30 жовтня 2019 року в Монголії зареєстровано громадське об’єднання «Українці в Монголії».

 

8. Дипломатичні представництва

Посольство України в Китайській Народній Республіці.

РЕСПУБЛІКА СОЮЗ М’ЯНМА 

 

1. Визнання України: 19 січня 1999 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 січня 1999 року.

3. Політичні відносини

1999 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 54-ї сесії ГА ООН;

2014 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 69-ї сесії ГА ООН;

11-12.01.2017 р., м. Найп’їдо - перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра закордонних справ України до Республіки Союз М’янма.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, обсяги торгівлі товарами між Україною та Республікою Союз М’янма у 2020 році склали 54,2 млн. дол. США. Український експорт товарів склав 37,4 млн. дол. США. Імпорт товарів з М’янми склав 16,8 млн. дол. США. Сальдо було позитивним для України на склало 20,6 млн. дол. США.

 

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Товарообіг

13

63,2

47

41,6

57,6

54,2

Експорт

12,1

62

44,4

35,7

43

37,4

Імпорт

0,9

1,2

2,6

5,9

14,6

16,8

Сальдо

+11,1

+60,8

+41,8

+29,8

+26,4

+20,6

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Практично відсутня.

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-м’янманських відносин складається з 3 документів.

Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Союз М’янма (1999 р.).

7. Українська громада (діаспора)

На території Республіки Союз М’янма відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. У М’янмі перебуває орієнтовно 20 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

НЕПАЛ 

 

1. Визнання України: 3 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1993 року.

3. Торговельно-економічне співробітництво

У 2020 році товарообіг між Україною та Непалом становив 23,01 млн. дол. США, з яких експорт склав 22,98 млн. (+56,1%), імпорт – лише 28,9 тис. (-71,1%). Позитивне для України сальдо зовнішньоторговельного балансу становило 22,95 млн. дол.США..

Основні експортні товари з України – насіння і плоди олійних рослин, жири та олії рослинного походження. В імпорті з Непалу домінували кава та чай, а також прикраси.

4. Договірно-правова база

Договірно-правова база між Україною та Непалом складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Королівством Непал. На розгляді сторін перебувають 3 проєкти міжнародних договорів.

5. Українська громада 

Українська громада в Непалі відсутня.

6. Дипломатичне представництво 

Дипломатичні функції України в Непалі за сумісництвом забезпечує Посольство України в Республіці Індія.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

 

1. Визнання незалежності України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року.

Посольство Нової Зеландії в Польщі представляє Нової Зеландії в Україні за сумісництвом. В жовтні 2008 року в Києві відкрито Почесне консульство Нової Зеландії.

З січня 2021 року у новозеландському місті Окленд працює Почесне консульство України на чолі з паном Олександром Кірічуком.

3. Політичні відносини

Україна та Нова Зеландія поділяють спільні цінності, які ґрунтуються на повазі до демократії та міжнародного порядку, заснованого на праві. Обидві країни успішно співпрацюють на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Нова Зеландія офіційно засудила порушення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, не визнала результат т.зв. «референдуму» 16 березня 2014 року в Криму та назвала дії Росії по відношенню до України неприйнятними. Через агресію Росії в Криму та інших регіонах України Нова Зеландія заморозила переговори щодо проекту угоди про вільну торгівлю з Митним союзом за участі РФ. Крім того, Урядом Нової Зеландії введено обмеження на в’їзд щодо певних груп фізичних осіб, які вважаються причетними до «кризи в Україні».

Нова Зеландія виступила співавтором резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», а також підтримала Резолюції ГА ООН № A/RES/73/194, A/RES/74/17 та A/RES/75/29 «Проблема мілітаризації АР Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів», № A/RES/71/205, A/RES/72/190, A/RES/73/263, A/RES/74/168 та A/RES/75/192 «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна».

Новозеландська сторона неодноразово відзначала необхідність проведення повного та незалежного розслідування обставин загибелі рейсу МН17 та надання всебічного сприяння у роботі міжурядової комісії.

4. Торговельно-економічні відносини

Нова Зеландія посідає одне з провідних місць серед торговельних партнерів України в Океанії. За даними Держстату України, у 2020 році товарообіг між країнами склав 29,5 млн дол. США, у т.ч. експорт – 10,2 млн дол. США, імпорт – 19,3 млн дол. США.

5. Договірно-правова база.

Між Україною та Новою Зеландією укладено Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Департаментом морської безпеки Нової Зеландії про визнання дипломів (сертифікатів) моряків, відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року.

6. Українська громада

Становлення української громади в Новій Зеландії веде свою історію із середини ХХ ст., коли перша група українців (приблизно 170 людей) у 1949 році прибула в Нову Зеландію. За результатами перепису населення у 2013 році, 1350 осіб назвали місцем свого народження Україну, ще біля 700 громадян Нової Зеландії вважають себе українцями за етнічним походженням.

У Новій Зеландії зареєстровано Об’єднання українців Нової Зеландії та Українську Громаду Веллінгтона.

7. Дипломатичне представництво:

Посольство України в Республіці Сінгапур.

ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН

 

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 16 березня 1992 р.

3. Політичні відносини

Двосторонні відносини між Україною та Пакистаном можна охарактеризувати як динамічний процес, основу якого складають традиційно високий рівень взаєморозуміння у політико-дипломатичній, військово-технічній, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній сферах, а також ефективна співпраця в рамках міжнародних організацій.

Політико-дипломатичний діалог між Україною та Пакистаном здійснюється як на найвищому (зустрічі президентів України та Пакистану в рамках ГА ООН (1993, 1997, 2003 рр.); зустрічі прем‘єр-міністрів двох країн в рамках Всесвітнього економічного форуму (Давос, 2008 р.)), так і на високому (візит в Україну Міністра закордонних справ Пакистану  у 1994 р., зустріч Міністра закордонних справ України з очільником зовнішньополітичного відомства ІРП в травні 2016 року в рамках міжнародного форуму в Пекіні) рівнях. У листопаді 2016 року відбувся перший візит у Пакистан Міністра оборони України. Між зовнішньополітичними відомствами проходять регулярні політичні консультації, останній раунд яких відбувся в Києві у червні 2016 року.


4. Торговельно-економічні відносини 

Пакистан є важливим економічним партнером України у регіоні Південної Азії. У 2020 році ІРП посіла 37 місце серед торговельних партнерів України у світі за обсягами експорту, а в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – 7.

Сукупний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та ІРП у 2020 склав 415, 334 млн. дол. США, що на 288% перевищило показник 2019.


Показники товарообігу між Україною та ІРП, млн. дол. США


2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Експорт

234,095

397,824

111,023

114,289

164,433

130,831

62,977

331,096

Імпорт

93,541

100,721

61,324

47,648

56,693

64,123

77,703

80,717

Обсяг

327,635

498,545

172,347

161,937

221,126

194,954

140,680

411,814

Сальдо +/-

140,554

297,104

49,700

66,641

107,741

66,708

-14,726

250,379

Міжурядова Угода про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва укладена 25 липня 2012 р.

 

5. Військово-технічне співробітництво

На сьогодні найбільш змістовно наповненим напрямом українсько-пакистанської співпраці є військово-технічне співробітництво, що триває з 1996. За цей час підписано близько 150 контрактів на понад 1 млрд. дол. США.

Серед основних контрактів варто виокремити:

постачання 320 основних бойових танків (ОБТ) Т-80УД;

постачання 286 моторно-трансмісійних відділень для ОБТ “Аль-Халід”;

постачання 110 моторно-трансмісійних відділень для ОБТ “Аль Халід-1”;

пілотний капремонт 5 ОБТ Т-80УД;

постачання 4 літаків-заправників ІЛ-78;

капремонт 2 вертольотів Мі-171;

ремонт літака-заправника Іл-78 ВПС ІРП.

У лютому 2021 р. укладено контракт між ДК «Укроборонпром» і Сухопутними військами ЗС ІРП  на ремонт танків Т-80УД на 85,6млн. дол. США.

 

6. Культурно-гуманітарна співпраця

27 червня 2012 р. в Пакистані створена Асоціація випускників українських вишів. Сотні пакистанців отримали освіту в Україні, зокрема в Національному авіаційному університеті, Харківському державному університеті імені В.Каразіна, Українській академії мистецтв, Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут», Вінницькому державному медичному університеті, Кримському державному медичному університеті, Харківському державному медичному університеті, Ужгородському державному університеті та ін.

В рамках співпраці з Мусульманським інститутом встановлено контакти пакистанських вчених з відомими українськими дослідниками ісламу – О.Ярошем і М.Якубовичем. Започаткований спільний проєкт, присвячений спадщині відомого поета і філософа Султана Баху.

Налагоджено зв’язки між середніми навчальними закладами України та Пакистану – Київською гімназією східних мов №1 та Roots School International (м. Ісламабад).

Розвивається співробітництво між провідними закладами вищої освіти, а також науково-дослідними установами України та Пакистану. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Школа політичних і міжнародних студій пакистанського університету «Каїд-Азам» уклали Меморандум про співпрацю та реалізують спільні наукові проєкти.

Інститут космічних технологій м.Ісламабад встановив прямі контакти з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Національним авіаційним університетом та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

25 січня 2021 р. за сприяння Посольства України в Пакистані відбувся вебінар «Провісник  мультикультуралізму в Україні: до 150-річчя Агатангела Кримського», співорганізаторами якого виступили Інститут сходознавства імені Агатангела Кримського НАН України та Мусульманський Інститут Пакистану.

25 лютого 2021 р. Посольство України в Пакистані у співпраці з Академією літератури Пакистану провело літературний вечір з нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

 

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-пакистанських відносин складається з десяти документів. В т.ч. з 1 міждержавного, 6 міжурядових, 3 міжвідомчих.

Ключові документи:

1. Меморандум про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан в оборонній сфері (02.11.2006);

2. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво (31.01.2011);

3. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва (25.07.2012).

 

8. Українська громада (діаспора)

Українська громада як організаційно-правова одиниця відсутня.

 

9. Дипломатичне представництво:

Посольство України в Ісламській Республіці Пакистан.

СІНГАПУР

 

1. Визнання незалежності України: Республіка Сінгапур визнала незалежність України 2 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: Дипломатичні відносини були встановлені 31 березня 1992 року.

З листопада 2020 року Послом України в Сінгапурі є Катерина Зеленко.

З квітня 2012 року Послом Сінгапуру в Україні (з резиденцією у Сінгапурі) є Саймон Тенсінг де Круз.

3. Політичні відносини

З моменту встановлення дипломатичних відносин Україна та Сінгапур підтримують активний та дружній політичний діалог.

За останні роки відбулися візити Президента України, міністрів закордонних справ, внутрішніх справ, юстиції, керівництва НБУ та антикорупційних органів. Враховуючи формування у Верховній Раді України групи з міжпарламентських зв’язків з Сінгапуром, проводиться робота з налагодження міжпарламентського співробітництва.

Відносини між Україною та РС засновані на торговельно-економічному співробітництві, успішній політичній взаємодії на двосторонньому рівні та у рамках міжнародних організацій, взаємній зацікавленості у протидії глобальним викликам та поваги міжнародного права.

Україна вдячна Сінгапуру за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, продемонстровану в міжнародних організаціях і в публічних виступах представників сінгапурської влади. У 2014 році Прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сієн Лун висловив занепокоєння через російську агресію проти України та наголосив на важливості дотримання міжнародного права. У 2014 році Міністр закордонних справ К Шанмугам та його наступник В.Балакрішнан у 2017 році теж підтримали Україну. Сінгапур підтримав резолюції ГА ООН № A/RES/68/262 «Територіальна цілісність України», № A/RES/73/194, A/RES/74/17 та A/RES/75/29 «Проблема мілітаризації АР Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».

4. Торговельно-економічні відносини

Пріоритетним напрямком двосторонніх відносин є економічне співробітництво. Незважаючи на географічну віддаленість, впродовж останніх років спостерігається помітне зростання двостороннього товарообігу, який з 56 млн. дол. США у 2015 році збільшився до понад 232 млн. дол. США у 2020 році. За даними Держстату України, у 2020 році український експорт сягнув 171,41 млн дол. США, а імпорт – 60,77 млн дол. США (позитивне сальдо – 110,64 млн дол.США). Загальна сума сінгапурських інвестицій в економіку України складає 279,1 млн дол. США.

Триває поступова диверсифікація торгівлі за рахунок української харчової і сільськогосподарської продукції. Потенціал продовольчого ринку Сінгапуру для українських виробників сягає понад 500 млн дол. США на рік. Сінгапур також є важливим майданчиком для виходу на ринок АСЕАН, населення якого складає понад 630 млн осіб.

Україна має потенціал забезпечити потреби РС в повному обсязі – меду, бобових овочів, плоду каштану, зернових (пшениці та кукурудзи), круп (зернових культур), насіння та плодів олійних (соняшнику, соєві боби), кормових продуктів, олії, (соняшникової, соєвої, ріпакова), маргарину, цукру (цукрової тростини або буряку), томатів, дріжджів, а також зробити значний внесок у постачанні – сирів, м’яса птиці, курячих столових яєць, огірків, крохмалю, кондитерських виробів без змісту/з какао, соків (фруктових та овочевих), морозива, води та пива, тютюнових виробів.

Україна вважає Сінгапур ключовим партнером у Південно-Східній Азії та готова запропонувати сінгапурським компаніям вигідні інвестиційні проекти у сферах сільського господарства, ІТ, логістики, енергетики.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Україна стає дедалі більш пізнаваною в Сінгапурі завдяки широкій гамі заходів культурно-гуманітарного характеру. Завдяки різноманітним заходам, присвяченим українській культурі, кінематографу, кулінарії, протягом останніх років Сінгапур познайомився з історією та традиціями нашої держави. Все більше сінгапурців відкривають для себе туристичну Україну.

6. Договірно-правова база

Станом на квітень 2021 року, між Україною та Сінгапуром укладено 16 двосторонніх угод та меморандумів.

7. Українська громада

У Сінгапурі мешкає близько 450 українців. Починаючи з 2014 року працює Український Клуб Сінгапуру (офіційно зареєстрований у червні 2015 року), об’єднуючи кілька десятків українців-мешканців країни-міста.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Республіці Сінгапур.

КОРОЛІВСТВО ТАЇЛАНД

 

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 травня 1992 року.

3. Політичні відносини

Єдиним візитом найвищого рівня з часу встановлення дипломатичних відносин був офіційний візит до Таїланду Президента України Л.Д.Кучми (09-11.03.2004 р.). Слід зазначити, що нинішній Король Таїланду Маха Вачхіралонгкон у якості крон-принцу відвідав Україну у 1989 р.

2009 р., Київ - перший раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні заступників міністрів.

2011 р., Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Таїланду на 66-ї сесії ГА ООН.

28.04.2016 р., Пекін - зустріч міністрів закордонних справ України та Таїланду  в ході проведення П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії.

05.06.2017 р., Бангкок – перший в історії двосторонніх відносин візит глави МЗС України до Королівства Таїланд.

05.07.2019 р., Київ – другий раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні керівників територіальних департаментів.

4. Торговельно-економічні відносини

З метою сприяння розвитку двостороннім економічним відносинам працює Спільна Комісія з питань торгівлі між Урядом України та Урядом Королівством Таїланд (створена відповідно до статті 5 Торговельної Угоди між Україною та Королівством Таїланд, яка була підписана у червні 2017 р. і набула чинності у жовтні 2018 р.).

За даними Державної служби статистики України у 2020 р. товарообіг між Україною і Королівством Таїланд становив 367 млн. дол. США при від’ємному сальдо у розмірі 26 млн. дол. США.


2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Товарообіг

329,1

481

608,9

466,9

456,7

572

367

Експорт

160

353

432,1

265,2

248,1

344,2

170,5

Імпорт

169,2

128

176,8

201,7

208,6

228

196,5

Сальдо

- 9,2

+225

+255,3

+63,5

+39,5

+116,2

-26

4.1. Науково-технічне і галузеве співробітництво 

У 2008 році українська ракета носій «Дніпро» розробки ДКБ «Південне» вивела на орбіту перший тайський супутник зі спостереження за Землею – THEOS.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Регулярно проходять мистецькі і культурні заходи за участі українських діячів мистецтва для просування позитивного іміджу України в Таїланді. В останні роки в країні було проведено виставки робіт Івана Марчука, Марії Примаченко та інших українських сучасних художників.

Українські дизайнери традиційно беруть участь у щорічному міжнародному заході високого рівня з популяризації тайського шовку “Thai Silk International Fashion Week”, який проходить за сприяння тайського Уряду та під патронатом королівської родини Таїланду.

6. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-тайських відносин складається з 19 документів.

Ключові документи:

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Королівства Таїланд про створення Міжурядової Українсько-тайської комісії з питань двостороннього співробітництва (2002 р.);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Таїланд у сфері оборони (2012 р.);

Торговельна Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Таїланд у сфері торгівлі (2017 р.).

7. Українська громада (діаспора)

В Таїланді відсутні громадські організації або об’єднання, які могли би свідчити про наявність осередків закордонного українства чи діаспори. В країні працює майже 800 громадян України.

8. Дипломатичне представництво: 

Посольство України в Королівстві Таїланд.

РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН

 

1. Визнання України: 25 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 квітня 1992 року

3. Політичні відносини: 

- липень 2001 року - офіційний візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну;

- квітнень 2003 року - робочий візит Президента України в Таджикистан;

- березень 2008 року - офіційний візит Президента України в Таджикистан;

- грудень 2008 року - державний візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну (Київ і Харків);

- травень 2010 року - зустріч Президентів України і Таджикистану на полях неформального саміту держав-учасниць СНД з нагоди 65-річчя Перемоги (Москва);

- липень 2010 року - зустріч Президентів України і Таджикистану рамках саміту ЄврАзЕС і заходів з нагоди 10-річчя столиці Казахстану (Астана);

- вересень 2010 року - зустріч Президентів України і Таджикистану на полях 65-ї сесії Генасамблеї ООН (Нью‑Йорк);

- грудень 2010 року - зустріч Президентів України і Таджикистан в рамках Саміту ОБСЄ (Астана);

- квітень 2011 року - зустріч Міністрів закордонних справ України і Таджикистану в рамках чергового засідання РМЗС СНД (Київ);

- вересень 2011 року - зустріч Президентів України і Таджикистану в рамках ювілейного Саміту СНД (Душанбе);

- грудень 2011 року - офіційний візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну;

- липень 2012 року - робочий візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну;

- жовтень 2013 року -робочий візит в Таджикистан Діючого голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ України.

- лютий 2020 року - політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами двох країн на рівні керівників територіальних структурних підрозділів МЗС України та МЗС Таджикистану.

- квітень 2020 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Республіки Таджикистан С.Мухріддіном.

- березень 2020 року - 5-те засідання Спільної українсько-таджицької комісії з питань економічного співробітництва (Київ).

 

4. Торговельно-економічні відносини

Аналіз зовнішньоторговельного балансу за 2014-2020 рр. свідчить, що у згаданий період відбулося значне зменшення товарообігу між нашими державами, в першу чергу, внаслідок агресії  РФ проти України. Зокрема, у 2014 р. український експорт до РТ склав 49,9 млн. дол. США, а у 2020 р. - лише 24,1 млн. дол. США. Водночас, за останні роки спостерігаються певні позитивні тенденції.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною і Республікою Таджикистан у 2020  році розвивалося в умовах кризових явищ, спричинених пандемією коронавірусної інфекції, яка значною мірою ускладнила співпрацю в усіх сферах, особливо - в економічній.

Експорт України в Таджикистан за 2020 рік склав 24,113 млн. дол. США, що становить 87,% порівняно з 2019 р.

Найбільшу частку в експорті до РТ становили товарні групи «цукор і кондитерські вироби з нього», питома вага якої сягає 30%.

Важливою подією стало проведення у Києві у березні 2020 року 5-го засідання Спільної міжурядової українсько-таджицької комісії з питань економічного співробітництва, за підсумками якого укладено Протокол та розроблено План заходів, виконання якого є дороговказом економічної співпраці двох країн. Наступне засідання має відбутися у столиці Таджикистану.


5. Науково-технічне співробітництво

Ключовим у цій царині є співпраця у сфері освіти. Україна виділяє 20 державних стипендій для навчання громадян Таджикистану.

Наразі в Україні навчаються близько 140 таджицьких студентів.

2020 рік ознаменувався виведенням на якісно новий рівень співпраці з Таджикистаном у сфері освіти і науки. Впродовж 29-го березня - 2-го квітня у Душанбе перебувала делегація українських освітян на чолі з Міністром освіти і науки України С.Шкарлетом. Було презентовано понад 40 ВНЗ, представники яких уклали понад 130 документів про співпрацю з таджицькими вищими навчальними закладами.

Опрацьовується проект угоди про взаємне визнання наукових ступенів і вчених звань.

 

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Незважаючи на географічну віддаленість, культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Республікою Таджикистан досить активно розвивається.

В Посольстві України в Республіці Таджикистан регулярно проводяться культурні заходи, покликані вшанувати пам'ятні дати та визначні постаті української історії.

Зокрема, 25-го лютого 2021-го року у Національній бібліотеці Республіки Таджикистан було проведено захід, присвячений 150- річчю Лесі Українки. У 2020-му році в Національній бібліотеці Республіки Таджикистан було відкрито постійно діючу експозицію українських книг.

Важливою віхою культурно-гуманітарного співпраці України та Республіки Таджикистан стала організація навесні 2019 року Днів українського кіно в Таджикистані.

 

7. Договірно правова база

Загальна кількість двосторонніх документів: 81.

Основоположним для розвитку двосторонніх українсько- таджицьких відносин є Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001.

Низкою інших українсько-таджицьких міждержавних, міжурядових, міжвідомчих угод визначено пріоритети розвитку двостороннього співробітництва між країнами. Найважливіші серед них:

-  Договір між Україною та РТ про спрощення порядку зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні від 06.07.2001;

-  Договір між Україною та РТ про уникнення подвійного оподаткування від сплати податків на доходи і капітал від 07.09.2012;

-  Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РТ про основні принципи і напрями економічного співробітництва від 06.07.2001;

-  Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом РТ про вільну торгівлю від 06.07.2001;

-  Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом РТ про заохочення та взаємний захист інвестицій від 06.07.2001 та інші угоди галузевого характеру.

 

8. Українська громада (діаспора)

На час відкриття дипмісії України в Республіці Таджикистан загальна число громадян українського походження налічувала біля 1 тисячі осіб, значна частина яких проживала у Согдійській області, де не було громадянської війни. З часом етнічні українці здебільшого асимілювалися. У Таджикистані немає зареєстрованих українських громад. До 2010 р. у м. Чкалов (нині м. Бустон Согдійської області) функціонував Український культурний центр, який фактично припинив свою діяльність у зв'язку з виїздом його керівника.

Наразі на консульському обліку Посольства перебувають лише дипломати та члени їх родин. Більшість українців, які перебували в Таджикистані, були евакуйовані у 2020 році з огляду на епідемію коронавірусу.

 

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Таджикистан.

ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА ТИМОР-ЛЕШТІ

 

1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2003 року.

2. Політичні відносини

На даний час наші країни не мають дипломатичних представництв на території одного. З 2005 року Тимор-Лешті віднесено до зони відповідальності Посольства України у Малайзії.

20 лютого 2020 року Посол України в Демократичній Республіці Тимор-Лешті (за сумісництвом) Олександр Нечитайло вручив Вірчі грамоти Президенту Демократичної Республіки Тимор-Лешті Франсишко Гутеррішу Лу Оло.

Як непостійний член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 роках Україна зробила значний внесок у підтримання руху до незалежності Тимор-Лешті та встановлення миру в цій країні і започаткування в ній присутності ООН. До кінця 2012 року у складі Інтегрованій місії ООН в Тимор-Лешті (ІМООНТ) перебували 12 співробітників МВС України. Наявність українського персоналу у складі ІМООНТ стало значним позитивним фактором розвитку двосторонніх відносин між двома державами.

Починаючи з 2005 року контакти з політичним істеблішментом Демократичної Республіки Тимор-Лешті підтримуються у ході робочих візитів до цієї країни Посла України в Малайзії (Тимор-Лешті - за сумісництвом).

27 березня 2014 року під час засідання Генасамблеї ООН щодо агресії РФ проти України та анексією АР Крим, Тимор-Лешті не брав участі у голосуванні за резолюцію «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262). Послідовну позицію Тимор-Лешті з цього питання було підтверджено протягом 2015-2020 років під час розгляду проєктів відповідних резолюцій ООН щодо ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, та мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також частини Чорного і Азовського морів як в Третьому комітеті ООН, так і під час розгляду таких резолюцій на Генеральній Асамблеї ООН.

3. Торговельно-економічні співробітництво

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Демократичною Республікою Тимор-Лешті носить виключно спорадичний та обмежений характер. Протягом 2020 року за даними Державної служби статистики України було зафіксовано зовнішньоторговельні операції на загальну суму 2,88 тис. дол. США, що переважно включали імпорт до України екзотичних птахів (папуги, ара та какаду).

4. Договірно-правова база

Договірно-правова база двосторонніх відносин знаходиться на стадії формування.

Наразі між Україною і Демократичною Республікою Тимор-Лешті укладено Cпільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.

Опрацьовується можливість підписання Протоколу про консультації між МЗС України та МЗС Тимор-Лешті та Угоди про режим поїздок громадян.

5. Українська громада

Українська громада в країні відсутня.

6. Дипломатичні представництва

Посольство України у Малайзії.

ТУРКМЕНІСТАН

 

1. Визнання України: 20 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 жовтня 1992 року

3. Політичні відносини: 

вересень 2009 р. – офіційний візит Президента України в Туркменістан.

вересень 2011 р. - офіційний візит Президента України в Туркменістан.

березень 2012 р. - державний візит Президента Туркменістану в Україну.

лютий 2013 р. - державний візит Президента України в Туркменістан.

жовтень 2015 р. - офіційний візит Президента України в Туркменістан.

06-07 червня – робочий візит Заступника Голови Кабінету Міністрів, Міністра закордонних справ Туркменістану Р.Мередова для участі в урочистостях з нагоди інавгурації новобраного Президента України.

22 вересня – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р.Мередовим у рамках 69-ї сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк.

03 листопада – робочий візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Туркменістану.

26 березня – робочий візит Заступника Голови Кабінету Міністрів, Міністра закордонних справ Туркменістану Р.Мередова в Україну.

26-27 травня – робочий візит Віцепрем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г.Зубка до Туркменістану для участі у Четвертому засіданні СМК.

28-29 жовтня – офіційний візит Президента України в Туркменістан.

11-12 грудня – візит Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г.Зубка до Туркменістану для участі в урочистостях з нагоди 20-ї річниці Нейтралітету Туркменістану.

22-23 грудня – візит Міністра енергетики та вугільної промисловості України В.Демчишина для участі в урочистій церемонії відкриття газопроводу «Схід-Захід» (м. Туркменбаші).

22 вересня – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р.Мередовим у рамках 71-ї сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк.

25-27 листопада – візит Міністра інфраструктури України В.Омеляна до Туркменістану для участі у Першій Глобальній конференції зі сталого транспорту під егідою ООН.

29 червня – візит Віцепрем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г.Зубко до Туркменістан для участі в урочистостях з нагоди Дня народження Президента Туркменістану.

1-2 травня – візит Державного секретаря Міністерства інфраструктури України А.Е.Галущака для участі у церемонії урочистого відкриття Міжнародного морського порту в м. Туркменбаші та Міжнародній конференції високого рівня з питань транспорту.

26-27 вересня - офіційний візит Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Б.Яременка до Туркменістану для участі в урочистостях з нагоди 28-ї річниці Незалежності Туркменістану. Проведено зустрічі із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р.Мередовим і Головою Меджлісу Туркменістану Г.Маммедовою.

2 квітня – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р.Мередовим.

15 квітня – у розвиток домовленостей, досягнутих за результатами телефонної розмови Міністрів закордонних справ України і Туркменістану відбулися політичні консультації заступників Міністрів закордонних справ В.Боднара і Б.Мятієва у форматі відео-конференції.

1 червня – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану Р.Мередовим.

 

4. Торговельно-економічні відносини 

Спільна міжурядова українсько-туркменська комісія з економічного та культурно-гуманітарного співробітництва (СМК).

Голова української частини Комісії – Міністр енергетики та захисту довкілля України (за посадою). Попередніми Головами Української частини СМК були: Віце-прем’єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Г.Зубко, Міністр енергетики та захисту довкілля О.Оржель. Після змін в Кабінеті Міністрів України і реорганізації міністерств очікується на призначення Міністра енергетики України, який і буде головою української частини СМК за посадою.

Головою туркменської частини Комісії був Державний міністр Туркменістану – голова Державного концерну «Туркменгаз» М. Арчаєв однак, після його звільнення, на  посаду призначено Б.Аманова.

Перше засідання Комісії відбулося 10 жовтня 2003 року у м. Київ, друге – 31 березня – 01 квітня 2011 року в м. Ашгабат, третє – 04-06 вересня 2012 року в м. Київ, 29-30 січня 2013 року в м. Ашгабат проведено позачергове засідання СМК, четверте засідання відбулося 26-27 травня 2015 року в м. Ашгабат.

У 2020 році зовнішньоторговельний обіг товарами і послугами склав близько 99 млн. дол. США. Експорт товарів 56,019 і послуг з України – 8,768 млн дол. США. Імпорт товарів 29,512 і послуг в Україну – 4,650 млн дол. США.

Обсяги прямих інвестицій з Туркменістану в економіку України станом на 31.12.2020 р. складали 0,1 млн. дол. США, які вкладено в оптову та роздрібну торгівлю, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів. Низький рівень туркменських інвестицій в економіку України пояснюється складною процедурою отримання дозволів для участі туркменських підприємців в іноземних інвестиційних проектах, а також низьким інвестиційним потенціалом та нестачею валютних коштів у ділових кіл Туркменістану.

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця наразі відсутня 

 

6. Договірно правова база

Договірно-правова база налічує 132 документи.

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (1994); Угода про вільну торгівлю (1996); Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій(1999), Програма співробітництва між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Туркменістану на 2020-2021 рр.

 

7. Українська громада (діаспора)

Законодавство Туркменістану забороняє створювати об’єднання за національною ознакою (стаття 44 Конституції).

Станом на 23 квітня 2021 р., на консульському обліку Посольства перебуває 131 громадянин України, на тимчасовому консульському обліку в Посольстві перебуває 72 громадянина України. За даними Державної міграційної служби Туркменістану в країні нелегально знаходиться 50 громадян України.

 

8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Туркменістані.

РЕСПУБЛІКА УЗБЕКИСТАН

 

1. Визнання України: 4 січня 1992 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 25 серпня 1992 року

3. Політичні відносини: 

- 4 візити Президента України в Узбекистан (останній – у 2003 р.) і 6 візитів Президента Узбекистану в Україну (останній офіційний візит - у 1999р.);

- 6 візитів Прем’єр-міністра України в Узбекистан (останній у 2007 році), та 4 візити Прем’єр-міністра Узбекистану в Україну (останній у 2007 році).

- 4 візити Міністра закордонних справ України в Узбекистан. Останній візит Міністра закордонних справ України, Діючого Голови ОБСЄ Л.Кожари в Республіку Узбекистан відбувся 10-13 жовтня 2013 року

- 2 візити Міністра закордонних справ Узбекистану в Україну. Останній у 2010 р. для участі в церемонії інавгурації Президента України.

- 10 червня 2020 р. спільним рішенням двох палат Олій Мажлісу створена міжпарламентська група співпраці Узбекистан-Україна.

- 15 березня 2021 року ухвалено рішення про створення у Верховній Раді України групи дружби з Республікою Узбекистан.

 

4. Торговельно-економічні відносини

Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Республікою Узбекистан у 2020 р. становив 449,6 млн. дол. США, що на 130% більше у порівнянні з 2019 р. (345 млн дол. США).

Протягом 2020 р. обсяги торгівлі товарами склали 432,4 млн. дол. США.

За даними Нацбанку України станом на 01.01.2020 р. загальний обсяг прямих інвестицій з Республіки Узбекистан в Україну становив 833,5 тис. дол. США. 

Станом на 01.01.2020 р. інвестиції з України до Республіки Узбекистан  становили 913,1 тис. дол. США.

Спільна українсько-узбецька комісія з всебічного співробітництва (далі – Комісія)

Комісія створена відповідно до Протоколу про створення Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва, підписаного Президентами України і Узбекистану (28.03.1997) та Положення про Комісію (від 28.04.1997 р.).

Останнє Сьоме засідання Комісії відбулося 19.02.2007 р., у м. Київ під головуванням Прем’єр-міністрів України та Узбекистану.

Пандемія COVID-19 зашкодила проведенню Восьмого засідання комісії у квітні 2020 р.

26 лютого 2021 р. підписано Меморандум про створення українсько-узбецької Ділової ради на базі ТПП України та Республіки Узбекистан. Українську частину Ділової ради очолив – Голова наглядової ради та засновки ТОВ «Запорізький механічний завод» Олег Ревчук, а узбецьку частину власник узбецької ретейл-мережі «Korzinka» - Зафар Хашимов. 

 

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Розвиток гуманітарного співробітництва залишається одним з важливих напрямів двосторонніх стосунків між Україною і Республікою Узбекистан.

До перспективних напрямів українсько-узбецької співпраці в гуманітарній сфері належить освіта.

Останнім часом спостерігається зростаюча зацікавленість громадян Узбекистану у здобуванні освіти у вищих навчальних закладах України. Найбільшою популярністю серед узбецьких абітурієнтів користуються навчальні заклади технічного та медичного спрямування. Окремо слід відзначити підготовку в Україні спеціалістів у сфері авіації для потреб авіаційної галузі Узбекистану.

Активізувалась робота по налагодженню співпраці із закордонними українцями, які залучаються до діяльності українського культурного центру та приймають активну участь у культурно-мистецьких заходах посольства. Значно зросла кількість громадян, котрі бажають оформити статус закордонного українця.

Розширюється співпраця між закладами вищої освіти України і Узбекистану. Підписаний Меморандум між Дипломатичною академією при МЗС України і Університетом світової економіки і дипломатії МЗС Республіки Узбекистан. Також, функціонує Союз студентів Узбекистану в Україні. Союз об’єднує громадян Узбекистану, які здобули чи здобувають вищу освіту в Україні.

 

6. Договірно правова база 

Договірно-правова база складається з 149 укладених договірно-правових документів, з них 57 – міждержавні та міжурядові, 28 – міжвідомчі; документи, що не набули чинності – 4; припинили дію – 28; не мають статусу міжнародних договорів - 32. В консульській сфері укладено 5 двосторонніх договорів.

 

7. Українська громада (діаспора)

За даними Державного комітету статистики РУз в Узбекистані проживають близько 70 тисяч етнічних українців. Склад української громади в Узбекистані досить різноманітний і включає політичних, громадських діячів, підприємців, науковців, митців. У більшості це люди пенсійного віку.

В Республіці Узбекистан офіційно зареєстровано 6 українських культурних центрів:

1. Республіканський український культурний центр “Славутич”, створено у 2001 році у м. Ташкенті. Об’єднує і координує діяльність усіх українських культурних центрів Республіки Узбекистан.

2. Ташкентське обласне відділення РУКЦ «Славутич». Створено у 2002 році.

3. Янгіюльський міський український культурний центр “Надія”. Створено у 1999 році.

4. Алмаликське міське відділення РУКЦ «Славутич». Створено в 2003 році.

5. Нукуське міське відділення РУКЦ «Славутич». Створено у 2005 році.

6. Навоїйське обласне відділення «Мрія» РУКЦ «Славутич». Створено у 2005 році.

Згідно зі статутами українських культурних центрів головними напрямками роботи є здійснення культурно-просвітницької діяльності із збереження і розвитку української культури, мови, традицій, обрядів, розвиток та зміцнення міжнаціональних зв'язків.

Кримські татари в Узбекистані

За даними Державного комітету статистики РУз (останній перепис 2007 р.) в Узбекистані проживає близько 40 тисяч кримських татар.

Кримськотатарська діаспора Узбекистану проводить культурно-просвітницькі заходи, присвячені життю і творчості кримськотатарських діячів культури Узбекистану: письменників Шаміля Алядіна, Чекеза-Алі, Нузета Умерова, Куртнезіров, скульптора Айдера Алієва, художника-гобеліста Мустафи Чурлу, композиторів Ягі Шерфетдінова, Едема Налбантова, Ільяса Бахшиш.

Кримськотатарською діаспорою Узбекистану організовуються святкування таких національних свят, таких як: Наврез, Хидирлез, Дервіза байрам, Йыл геджесі, Ораза-байрам і Курбан байрам.

Вшановуючи пам'ять жертв депортації кримських татар кримськотатарська діаспора Узбекистану щорічно 18 травня організовує покладання квітів на Меморіальному комплексі «Шахідлар Хотірасі» (пам’яті жертв репресій). До церемонії щороку долучаються працівники Посольства України та української діаспори Узбекистану.

Представники кримськотатарської діаспори Узбекистану беруть участь у заходах, які організовує Посольство України, зокрема у таких, як: святкування Дня Незалежності України, Дня Конституції України, Дня прапора кримськотатарського народу, Дня Соборності України тощо.

 

8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Узбекистан.

РЕСПУБЛІКА ФІЛІППІНИ

 

1. Визнання України: 22 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 07 квітня 1992 року.

3. Політичні відносини

Попри відсутність сталого політичного діалогу між Україною та Республікою Філіппіни, між двома країнами відбувається активна взаємодія в рамках міжнародних організацій, зокрема в ООН.

Хроніка двосторонніх зв’язків на вищому рівні між Україною та Республікою Філіппіни:

вересень 1995 року – зустріч Президента України з Президентом Республіки Філіппіни на полях 50-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН;

квітень 1997 року – переговори Міністра закордонних справ України з Секретарем (міністром) закордонних справах Республіки Філіппіни в рамках Конференції держав-членів Руху неприєднання;

вересень 1997 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Секретарем (міністром) закордонних справах Республіки Філіппіни в ході 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН;

12-14 вересня 2002 року – офіційний візит в Україну Голови Сенату Конгресу Республіки Філіппіни;

11-14 липня 2003 року – офіційний візит до Республіки Філіппіни Міністра закордонних справ України;

23-25 червня 2005 року – офіційний візит в Україну Спікера Палати представників Конгресу Республіки Філіппіни.

У квітні 2021 року прийнято рішення про відкриття Посольства України в Республіці ФІліппіни.

4. Торговельно-економічні відносини

Україна залишається одним з ключових торгових партнерів Філіппін в Європі. За підсумками 2020 року Україна обійняла 33-тю сходинку серед країн світу за обсягом постачання своєї продукції до Філіппін та, незважаючи на незначне скорочення товарообігу на тлі уповільнення торгівлі через  поширення пандемії COVID-19, експортувала до Філіппін найбільше продукції серед країн Центральної і Східної Європи.

За підсумками 2020 року загальний товарообіг між країнами дещо знизився (на 11%) у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року та склав 218,93 млн. дол. США (↓11%), при цьому український експорт склав 169,89 млн. дол. США (↓18%); імпорт - 49,04 млн. дол. США (↓7%), при позитивному для України сальдо 120,85 млн. дол. США.

За основними статтями експорту до Філіппін Україна продовжує займати лідируючі позиції. Так, у 2020 році Україна обійняла четверту позицію за обсягами експорту пшениці, другу - за обсягами соняшникової олії (21,1% ринку), першу – за обсягами поставок  тютюнових виробів (60,4% ринку - нова позиція в структурі українського експорту на Філіппіни) та лісоматеріалів з хвойних порід (21,3% ринку).

Торгівля послугами у 2020 році склала 1033 тис. дол. США, при цьому експорт послуг до Філіппін зріс на 225% на склав 846 тис. дол. США, імпорт: 187 тис. дол. США, позитивне для України сальдо 659 тис. дол. США. Основу українсько-філіппінської торгівлі послугами складають: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги; транспортні послуги; ділові послуги; послуги, пов’язані з подорожами.

5. Договірно-правова база

Між Україною і Республікою Філіппіни укладено 7 двосторонніх міжнародних договорів:

07.04.1992 - Обмін нотами між Міністерством закордонних справ України і Департаментом закордонних справ Республіки Філіппіни про встановлення дипломатичних відносин;

17.05.1995 - Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Радою з питань морської підготовки Республіки Філіппіни про визнання дипломів (сертифікатів) українських моряків відповідно до вимог Правила I/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з правками 1995 року;

14.04.1997 - Меморандум про співробітництво між Верховною Радою України та Палатою представників Конгресу Республіки Філіппіни;

14.07.2003 - Протокол про політичні консультації між Міністерством закордонних справ України та Департаментом закордонних справ Республіки Філіппіни;

12.03.2008 - Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом Фінансового моніторингу України та Радою з протидії відмиванню коштів (РПВК), Підрозділом фінансової розвідки Республіки Філіппіни у сфері обміну фінансовою інформацією, пов’язаною з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;

27.11.2010 - Угода між Радою Міністрів АР Крим та Урядом провінції Себу про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво;

06.12.2010 - Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України при МЗС України та Інститутом дипломатичної служби Республіки Філіппіни.

6. Українська громада

На сьогодні в Республіці Філіппіни проживають близько 200 громадян України.

7. Дипломатичні представництва

Посольство України в Малайзії.

ДЕМОКРАТИЧНА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА ШРИ ЛАНКА

 

1. Визнання України: 12 лютого 1993 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1993 року

3. Політичні відносини

Контакти на найвищому рівні:

29 червня – 3 липня 2010 р. - офіційний візит в Україну Президента Шри Ланки М.Раджапакси. Підписано низку міжурядових угод.

Інші двосторонні контакти високого рівня:

У листопаді 2004 р. відбувся візит до Шри Ланки заступника міністра економіки та з питань європейської інтеграції України В.Пятницького.

12-13 вересня 2007 р. відбувся візит в Україну Міністра розвитку експорту і міжнародної торгівлі Шри Ланки Г.Пейріса.

19 червня 2008 р. в Києві відбулись перші українсько-ланкійські політичні консультації на рівні заступників міністра закордонних справ.

Недавні двосторонні контакти:

4-8 квітня 2016 р. – візит в Україну Генерального прокурора Шри Ланки Д.Джаясурія;

24-25 червня 2016 р. – візит до України ланкійської делегації на чолі з Міністром закордонних справ М.Самаравірою, під час якого проведено переговори з Міністром закордонних справ України П.Клімкіним та зустріч із заступником Генерального прокурора України Є.Єніним;

28 лютого 2017 р. - зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ ДСРШЛ М.Самаравірою у рамках 34-ї сесії Ради ООН з прав людини (Женева);

18 травня 2017 р. – зустріч Голови Верховної Ради України А.Парубія зі Спікером Парламенту Шри Ланки К.Джаясурія на полях Глобальної конференції відкритості органів законодавчої влади (18-20 травня 2017 р., Київ);

19-20 липня 2018 р. – робочий візит до м. Коломбо Парламентської делегації України на чолі з керівником депутатської групи ВР України з міжпарламентських зв’язків з ДСР Шри Ланка О.Білозір, під час якого проведено зустрічі зі Спікером Парламенту К.Джаясурія та Прем`єр-міністром Р.Вікремесінгхе;

26-30 вересня 2018 р. – візит делегації депутатської групи дружби ДСРШЛ на чолі з парламентарем А.Марасінгхе до м. Київ. Проведено переговори з Головою ВРУ А.Парубієм, заступниками міністрів енергетики та вугільної промисловості, культури, молоді і спорту, освіти і науки, а також – першим заступником Міністра оборони України;

26 вересня 2019 р. - зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Державним Міністром закордонних справ Шри Ланки Р.Арьясінхою під час 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (Нью-Йорк).

4. Торговельно-економічне співробітництво

За даними Держкомстату України, протягом 2018-2020 рр. товарообіг між нашими країнами становив (млн дол. США):


2018 р.

2019 р.

2020 р.

Загальний товарообіг

80,6

100,5

72,3

Експорт до Шри Ланки

40,8

62,4

35,6

Імпорт з Шри Ланки

39,8

38,1

36,7

Сальдо

+1,0

+24,3

- 1,1


Торгово-економічна співпраця України і Шри Ланки відзначена стабільним ростом українського товарного експорту. Найбільший обсяг товарообігу товарів та послуг було зафіксовано за підсумками 2019 року (100,5 млн. дол. США).

У 2020 обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 72,3 млн. дол. США (-28,1%). При цьому, експорт становив 35,6 млн. (-42,9% за рахунок повного припинення поставок продукції чорної металургії), ланкійський імпорт – 36,7 млн. (-3,7%). Вперше за багато років сальдо двосторонньої торгівлі було негативним для України та склало 1,1 млн.

Основні позиції українського експорту до Шри Ланки у 2020: зернові культури, які раніше не експортувались, складають 60,9% експорту (зростання у 9,7 разів), овочева продукція – 22,5% (+9,7%), жири та олії – 4,5% (+56,2%) тощо.

У ланкійському імпорті в Україну переважали кава та чай, що складали 61,5% всього імпорту (+5,9%), одяг і аксесуари трикотажні – 10,9% (-4,2%) та текстильні – 7,9% (-2,5%).

За 2019 торгівля послугами між Україною та Шри Ланкою склала 11,7 млн. дол. США (-35,0%), зменшившись за рахунок скорочення частки послуг у транспортній сфері на 59,9% (Україна) та 56,9% (Шри Ланка) відповідно. Водночас, було зафіксовано зростання експорту послуг, пов’язаних із подорожами, у 2,8 рази. У 2020 торгівлю послугами між Україною та Шри Ланкою, за даними Держстату України, не зафіксовано. Це обумовлено, скоріш за все, ненаданням або критичним скороченням обсягів послуг, що є домінуючими у двосторонньому співробітництві – послуги у транспортній сфері та послуги, пов’язані з подорожами.

5. Договірно-правова база.

Договірно-правову базу двосторонніх відносин України і Шри Ланки складають 12 договорів, з яких 10 – міжурядових і 2 – міжвідомчі

На розгляді сторін перебувають проекти 10 двосторонніх угод. З них 8 – на розгляді ланкійської сторони, 2 – на розгляді української сторони.

Сторонами також вже парафовано проекти двох двосторонніх документів: Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом ДСР Шри Ланка про створення Спільної міжурядової українсько-ланкійської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом ДСР Шри Ланки про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилення від сплати податків на доходи та майно.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

У жовтні 2013 р. в рамках візиту Посла Шри Ланки в Україні (за сумісництвом) У.Віратунги до Харківської області було проведено перші Дні культури Шри Ланки в Україні (Харків).

Одним з пріоритетів культурно-гуманітарного співробітництва зі Шри Ланкою залишається робота над проектом Меморандуму про співробітництво у галузі освіти і науки. Однак, з об’єктивних причин, розгляд даного законопроекту було тимчасово заморожене сторонами. З цієї ж причини не порушувались питання проведення Днів культури.

Важливим напрямом співпраці в культурно-гуманітарній сфері з ДСРШЛ є навчання ланкійських студентів у вищих навчальних закладах України. Водночас, через відсутність регулярного авіасполучення протягом 2020 року та жорсткі карантинні обмеження в ДСРШЛ українські ВНЗ не проводили на Шри Ланці відповідні рекламні акції.

7. Дипломатичне представництво

Посольство України в Республіці Індія.  

ЯПОНІЯ

1. Визнання України: 28 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Японією позбавлені будь-яких політичних проблем та розбіжностей і відзначаються спільністю поглядів та позицій з вирішення багатьох актуальних міжнародних питань.

Японія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, не визнає спробу незаконної анексії АР Крим та м.Севастополь з боку РФ, виступає за необхідність мирного врегулювання ситуації на сході України, запровадила режим санкцій відносно РФ.

Японія є впливовим членом ключових міжнародних організацій, зокрема «Групи семи», Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Організації економічного співробітництва та розвитку, а також залишається перспективним торговельно-економічним та фінансовим партнером як провідний міжнародний кредитор та один з центрів закордонних інвестицій. Це створює сприятливий фундамент для розвитку багатьох векторів співпраці, зокрема у торговельно-економічний, кредитно-фінансовій, науково-технічній та інших сферах.

Динамічно розвиваються політичні контакти між державами.

5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.

5-7 квітня 2016 року Президент України П.Порошенко здійснив офіційний візит до Японії на запрошення Прем’єр-міністра Японії С.Абе.

26 лютого - 2 березня 2017 року Голова Верховної Ради України А.Парубій здійснив робочий візит до Японії на запрошення уряду Японії.

21-24 жовтня 2019 р. відбувся робочий візит Президента України В.Зеленського до Японії з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто (22 жовтня).

Підтримується діалог на рівні міністрів закордонних справ.

17 липня 2014 р. Україну відвідав Міністр закордонних справ Японії Ф.Кісіда.

2-3 березня 2015 р. відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Японії.

21 жовтня 2019 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Міністром закордонних справ Японії Т.Мотегі (м.Токіо).

16 - 17 березня 2021 р. на запрошення японської сторони відбувся перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра оборони України А.Тарана до Японії.

З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова Ейсуке Морі). Е.Морі відвідував Україну у 2013, 2015 та 2019.

15 жовтня 2019 р. у Верховній Раді України відновлено діяльність групи з міжпарламентських зв’язків з Японією (співголова - Ярослав Железняк).

У ході останніх зустрічей на найвищому та високому рівнях японською стороною підтверджена позиція уряду Японії щодо безумовної підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, невизнання спроби незаконної анексії Росією АР Крим, висловлена готовність до продовження проєктів з надання нашій державі фінансової, технічної та гуманітарної допомоги, а також підтримки важливих реформ в Україні.

 

4. Торговельно-економічне співробітництво

Обговорення питань двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва відбувається, насамперед, у форматі регулярних спільних засідань Координаційної Ради з економічного співробітництва з Японією при Мінекономрозвитку України та Українського комітету Японської федерації бізнесу «Кейданрен», які почергово проводяться в Токіо і Києві. Наразі триває  імплементація Меморандуму, підписаного за результатами Восьмого спільного засідання (м.Токіо, 16.12.2019). Під час засідань відбувається обмін інформацією та визначення планів співпраці щодо законодавчих ініціатив, перспектив розвитку двостороннього співробітництва у таких сферах як енергетика і мінеральні ресурси, енергозбереження та відновлювальні джерела енергії, промисловість та сільське господарство, розвиток та модернізація транспортної інфраструктури тощо.

Серед потужних японських корпорацій, що є членами Українського комітету Японської федерації бізнесу «Кейданрен» і вже присутні в Україні, - «Сумітомо», «Іточу», «Міцуї», «Марубені», «Міцубісі, Соджіц», «Ракутен», а також транснаціональні виробничі компанії «Джапен Тобако», «Панасонік», «Такеда», «Маєкава», «Ядзакі» і «Фуджікура».

Особливу роль Японія відіграє у світі та у співпраці з Україною як світовий інвестор та донор технічної і грантової допомоги. У рамках урядової програми Офіційної допомоги розвитку (ОДР) та через міжнародні організації у 1992-2021 рр. Японія надала Україні фінансову та технічну допомогу на суму близько 3,2 млрд. дол. США на будівництво інфраструктурних об’єктів, стабілізацію макроекономічної ситуації в Україні, переоснащення українських культурних і медичних закладів, у тому числі військових шпиталів, а також відновлення інфраструктури Донбасу і допомогу особам, які постраждали від бойових дій та російської окупації.

Зокрема, на відновлення інфраструктури Донбасу надається щорічна допомога через міжнародні організації: ОБСЄ, Міжнародну Організацію Червоного Хреста, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Програму розвитку ООН (ПРООН) та інші. У 2021 році урядом Японії на зазначені цілі було виділено допомогу на суму 4,5 млн. дол. США.

Особливе значення у рамках програми ОДР має реалізація масштабних спільних проєктів на основі пільгових ієнових кредитів. На основі такого кредиту за програмою ОДР (на 40 років під 1,5% річних) у 2012 було здано в експлуатацію термінал «D» Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

У 2020-2021 відновлено роботу з реалізації проєкту «Реконструкція Бортницької станції аерації», відповідно до Угоди про надання Урядом Японії ієнового кредиту на суму 108 млрд. ієн (близько 1 млрд. дол. США), яка була підписана 6 червня 2015 р. і ратифікована Верховною Радою України 2 вересня 2015 р. 26 лютого 2021 р. отримано тендерні пропозиції щодо вибору генерального підрядника робіт з проєкту.

Розробляється технічна документація і продовжується підготовка до залучення ієнового кредиту на суму близько 700 млн. дол. США для реалізації проєкту «Будівництво мостового переходу через р.Південний Буг у м.Миколаєві».

У контексті екологічної та кліматичної безпеки Україна та Японія у 2010-2016 реалізували низку проєктів на суму близько 300 млн. дол. США у рамках фінансових механізмів «Кіотського протоколу» на основі «Схем зелених інвестицій». За рахунок коштів, залучених Україною від продажу урядом Японії квот на скорочення викидів парникових газів, було здійснено поглиблену модернізацію 80 вагонів Київського метрополітену, проведено заміну застарілих патрульних автомобілів Національної поліції України на нові гібридні «Тойота-Пріус» і «Міцубіші-Аутлендер», а також реалізовано низку проєктів з покращення опалювальних систем шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів по всій Україні.

Після укладення Угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій (підписана 5 лютого 2015 р.; ратифікована Законом України №505-VIIІ від 3 червня 2015 р.) та запровадження у 2016 р. поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС на основі Угоди про асоціацію, Україна набула більшої привабливості для японського бізнесу в інвестиційному і торговельному сенсах.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) з Японії в економіку України, станом на 31.12.2020 р., становлять близько 145 млн. дол. США та зосереджені переважно у сферах оптової та роздрібної торгівлі і ремонту транспортних засобів, а також у виробництві комплектуючих для транспортних засобів. У цьому секторі японський бізнес представлений виробничими потужностями японських компаній «Ядзакі» (Закарпатська обл.) і «Фуджікура» (Львівська обл.). Практично уся автокабельна продукція цих підприємств експортується на автозаводи ЄС. Японські компанії зацікавлені в інвестуванні у виробництва, продукція яких призначена для експорту на ринки Європи та СНД або для використання у кінцевих європейських продуктах. Такий тренд має значні перспективи з приєднанням України до спільного ринку ЄС у рамках поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі Україна-ЄС.

У 2017-2020 рр. фіксується збільшення японських ПІІ в агропромисловий сектор України. Так, один з провідних торгових домів - Сумітомо - придбав контрольний пакет української компанії «Спектр-Агро», яка має розгалужену мережу близько 20 офісів і підприємств в усіх областях України і спеціалізується на постачанні с/г техніки, а також засобів захисту рослин, добрив тощо. Японська багатогалузева компанія «SDG Corp.» протягом 2017-2020 рр. інвестувала понад 30 млн. дол. США в агровиробництво та будівництво зернового елеватора на 46 тис. тонн (українська агрокомпанія «Ківшовата Агро» у Таращанському р-ні Київської обл.).

Зважаючи на глобальний характер діяльності японських корпорацій, значна частина японських ПІІ в Україну здійснюється з інших країн і не фіксується як японські ПІІ. Так, корпорація «Japan Tobacco Ukraine» інвестувала у Кременчуцьку тютюнову фабрику орієнтовно 320 млн. дол. США, які зареєстровані як інвестиції з Нідерландів від міжнародної корпорації «Japan Tobacco International». ПІІ корпорації «Фуджікура» у створення автокабельного заводу на суму близько 50 млн. дол. США надійшли з афілійованих підприємств корпорації з Іспанії та Румунії. Інвестиції у розвиток мереж сервісно-технічного обслуговування автомобілей «Тойота», «Мазда», «Субару» та інших були залучені торговими домами «Сумітомо», «Іточу» та «Соджіц» з афілійованих японських компаній, розміщених в Бельгії та інших країнах ЄС.

Таким чином, окрім зареєстрованих НБУ 145 млн. дол. США інвестицій, походженням з Японії, ще понад 500 млн. вкладені транснаціональними японськими корпораціями в економіку України з інших країн.

Для створення режиму найбільшого сприяння японським інвестиціям на початку січня 2021 р. українська сторона ініціювала переговори міністерств фінансів Японії та України стосовно укладення нової Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Перший раунд відповідних онлайн-переговорів відбувся 22-24 березня 2021 р.

Протягом 2015-2020 рр. спостерігалося стале нарощування двосторонньої торгівлі товарами і послугами.

(млн. дол. США)


2015

2016

2017

2018

2019

2020

Товарообіг

630,3

764,0

941,5

969,3

1 235,30

1 270,25

Експорт

243,0

192,0

218,0

231,9

259,87

190,60

Імпорт

387,3

572,0

723,5

737,4

975,43

1079,65

Сальдо

-144,3

-380,0

-505,5

-505,5

-715,56

- 889,05


У двосторонній торгівлі основними експортними позиціями України стали: залізні концентрати та окатиші, тютюнові вироби, зернові культури (переважно кукурудза), алюміній необроблений, титан (вироби з титану) і феросплави. Японський імпорт в Україну представлений в основному продукцією машинобудування та високотехнологічних галузей, де переважають автомобілі та автозапчастини.

За підсумками 2020 р. торговельно-економічне співробітництво з Японією характеризувалося розширенням товарної структури українського експорту та, попри вплив низки негативних факторів, викликаних світовою пандемією коронавірусу, подальшим збільшенням двосторонньої торгівлі. У січні-грудні 2020 р., за даними Держстату України, загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами, порівняно з 2019 р., збільшився на 2,8% до 1 270,25 млн. дол. США.

При цьому, експорт українських товарів і послуг у 2020 р. скоротився на 27% і становив 190,60 млн. дол. США, а імпорт товарів і послуг з Японії в Україну збільшився на 9,65 % і досяг 1 079,65 млн. дол. США.

Обсяг українсько-японського товарообігу складає лише 0,1% від обсягів усієї зовнішньої торгівлі Японії.

Торгівля товарами і послугами у 2020 р., порівняно з 2019 р. (млн. дол. США)


Загальний

Зміни до поперед. періоду

Товари

Зміни до поперед. періоду

Послуги

Зміни до поперед. періоду

Товарообіг

1 270,25

+ 2,8%

1258,0

+4,3%

12,25

-47,6%

Експорт

190,60

- 27,0%

181,7

- 27,3%

8,90

-10,1%

Імпорт

1079,65

+ 9,6%

1076,3

+ 11,8%

3,35

-80,5%

Сальдо

- 889,05


- 894,6


+5,55



В умовах глобальної торгівлі, статистичні дані двосторонньої торгівлі не відображають повної участі японського бізнесу в українській зовнішній торгівлі, оскільки міжнародні корпорації «Сумітомо», «Марубені», «Міцубіші», «Іточу», «Міцуї», «Соджіц», що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, більшу частину товарів експортують з України не в Японію, а до країн ЄС, Південно-Східної Азії, Африки і Китаю. Обсяг експорту, здійсненого японськими корпораціями у 2020 р. з України до інших країн (крім Японії), склав додатково за орієнтовними підрахунками близько 400 млн. дол. США.

Обсяг і структура двостороннього товарообігу між Україною і Японією у 2020 р. визначалися насамперед значним негативним впливом пандемії COVID-19 на економічну ситуацію в Японії та порушенням логістичних ланцюжків поставок в АТР, особливо через зупинення у ІІ кварталі 2020 року автомобільної та суміжних галузей промисловості Японії, викликаного порушенням планових поставок комплектуючих з Китаю. Такі негативні тенденції призвели до суттєвого скорочення закупок основного товару українського експорту у машинобудівній та металургійній промисловості Японії– залізорудної сировини, обсяг поставок якої скоротився протягом 2020 р. на 90 млн. дол. США або на 65% до рівня 49 млн. дол. США.

Водночас, у 2020 р. спостерігалось збільшення поставок в Японію української тютюнової продукції на 16%, а також зростання у три рази експорту олії та жирів і у два з половиною рази - готових продуктів із зерна. Новою позицією в українському продовольчому експорті у 2020 р. стали поставки в Японію риби на суму близько 4,75 млн. дол. США.

Рада експортерів та інвесторів при МЗС України проводить цілеспрямовану роботу щодо сприяння виходу українських експортерів на ринок Японії, а також залучення японських ПІІ у перспективні проєкти в Україні.


5. Науково-технічне співробітництво

Українсько-японська комісія з науково-технічного співробітництва є механізмом інтенсифікації двостороннього діалогу в науково-технологічній сфері та просування спільних дослідницьких проєктів, зокрема, в нано-, інформаційних та біотехнологіях, відновлювальній енергії тощо. Перше (установче) засідання Комісії відбулося у Києві 5 лютого 2006 р. Останнє третє засідання було проведене 5-6 грудня 2013 р.

У 2011 році започаткована взаємодія з Японією у рамках вивчення українського досвіду з подолання наслідків Чорнобильської аварії. Україна стала однією з перших країн, що запропонували Японії гуманітарну, експертну, консультативну та технічну допомогу для подолання наслідків аварії на АЕС «Фукушіма-1». Зокрема, здійснюються двосторонні візити на різних рівнях задля обміну досвідом щодо подолання наслідків аварій на АЕС, відновлення довкілля після техногенних аварій, а також обговорення можливих дій та механізмів взаємодії між двома країнами по лінії співпраці «Фукушіма-Чорнобиль».

18 квітня 2012 р. було підписано Угоду між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. Уперше в світовій практиці дві країни, які постраждали від найбільших у світі аварій на АЕС, заклали правові основи для подальшої співпраці з метою об’єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань і досвіду експертів обох країн у сфері подолання наслідків аварій на АЕС.

У відповідності до положень зазначеної вище Угоди, з 2012 року проводяться засідання Спільного комітету з питань співробітництва у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. На сьогоднішній день, було проведено п’ять засідань зазначеного Комітету (у 2012, 2013, 2015, 2016 та 2017 рр.).

Відповідно до положень Угоди між Урядом України та Урядом Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу та Угоди між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях, з квітня 2017 р. до березня 2022 р. реалізується проєкт у рамках «SATREPS» («Партнерство з питань наукових та технологічних досліджень заради сталого розвитку») - «Покращення радіаційного контролю навколишнього середовища та законодавчої бази для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій».

Проєкт фінансується і управляється двома державними відомствами Японії - Японським агентством науки і технологій (фінансує роботу японських організацій в проєкті «SATREPS») та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA; фінансує технічну допомогу Україні у рамках проєкту і діяльність японських партнерів в Україні).

У 2021 р. активізувалися контакти між Національним фондом досліджень України та з Японським товариством сприяння науці (був укладений Меморандум про співробітництво між двома установами), а також Японським агентством науки та технологій щодо перспектив участі Фонду у програмі EIG CONCERT-Japan.

Розвивається співпраця у галузі відновлювальних джерел енергії. Вперше за часів двосторонніх відносин між Японією та Україною започатковано співпрацю у сфері розвитку водневих технологій. 17 грудня 2020 р. між українською компанією «Hydrogen Ukraine LLC» та японськими компаніями «Hrein Energy Inc.», «Sojitz Corporation» підписано Меморандум про нерозголошення, який започатковує співпрацю між Україною та Японією у сфері виробництва, зберігання та транспортування водню, виробленого в Україні.

 

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Японією є важливим елементом поглиблення взаєморозуміння та дружніх відносин між українським та японським народами.

Вагомим культурним заходом у двосторонніх відносинах стала презентація скіфського золота – важливого культурного надбання України – в Японії. Виставка «Золото України», яка проходила з листопада 1998 до травня 1999 року, представила японській громадськості експонати Національного музею історії України. Протягом шести місяців її відвідало більше 500 тис. осіб. Також, у вересні-листопаді 2012 року в Історичному музеї міста Осака пройшла виставка «Український скарб – мистецтво скіфського золота».

Іншою важливою подією в історії розвитку культурних зв’язків між двома країнами стали гастролі до Японії у 2000 та 2003 рр. Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені П.Вірського, які проходили у більш ніж двадцяти містах Японії.

У жовтні-грудні 2006 р. вперше пройшов «Місяць української культури в Японії», у рамках якого відбулись гастролі Національної опери України, сольні виступи українських бандуристок Оксани Степанюк та Наталії Гудзій, концерт українського скрипаля Андрія Бєлова, вистави «Театру на Подолі», виставка творів українського художника Олександра Івахненка, концерти дитячого хорового колективу «Київські соловейки» та багато інших культурно-мистецьких заходів.

Японію майже щорічно з гастролями відвідує Національний академічний театр опери та балету України. Співпраця у цій сфері також активно розвивається завдяки співробітництву між Кіотською школою балетного мистецтва Теради та Київським державним хореографічним училищем. У 2009 році за вагомі зусилля у галузі популяризації української культури за кордоном та за зміцнення зв'язків між Україною та Японією директорку Кіотської балетної школи Мічіко Такао було нагороджено Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. У 2019 році вона отримала почесну відзнаку Міністерства культури та туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури». З 2012 року її син Нобухіро Терада працює художнім керівником Київського державного хореографічного училища. За вагомі досягнення у професійній діяльності, сумлінну багаторічну працю, Указом Президента України від 12 лютого 2003 року йому було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України», а 21 серпня 2015 р. – «Народний артист України».

З великим успіхом проходили в Японії гастролі Симфонічного оркестру Національної філармонії України під керівництвом головного диригента М.Дядюри, а також інших видатних українських музикантів, таких як композитор Валентин Сильвестров, піаніст Олексій Гринюк, скрипаль Олег Криса, який виступає спільно з японською скрипалькою, головою «Японсько-української мистецької асоціації» Чіє Савада. Вагомий внесок у популяризацію української культури на території Японії роблять українська оперна співачка Оксана Степанюк, бандуристки Катерина Гудзій та Наталія Гудзій, диригент «Japan Orchestra for Youth» Тарас Демчишин.

Підтримуються контакти між спорідненими містами - Одесою та Йокогамою (з 1965 року) і Києвом та Кіото (з 1971 року).

За ініціативою Президента України 2017 рік було оголошено роком Японії в Україні. Ця подія була присвячена 25-й річниці встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. У рамках «Року Японії» проведено низку культурних заходів, включно з кампанією висадження японських сакур по всій території України, презентацією картин японської художниці Нацуме, присвячених українським військовим, японською експозицією в «Мистецькому арсеналі» в Києві.

У період з вересня до грудня 2019 року в м.Токіо було провело «Дні української культури». Загалом, було реалізовано одинадцять заходів у чотирьох містах: Токіо, Йокогама, Нагоя та Кіото. Зокрема, виставку провідних сучасних художників України, майстер-класи Петриківського розпису, фешншоу в українському стилі, концерти української класичної музики за участю солістів Львівської національної музичної академії імені М.Лисенка тощо.

У 2019 році у місті Йокогама пройшли покази стрічок «Дякую», «Книга-мандрівка. Україна», «Зима у вогні» та «Кіборги». Того ж року фільм Валентина Васяновича «Атлантида» отримав спеціальний приз журі на Токійському міжнародному кінофестивалі, а фільм-мюзикл Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксеня» було відзначено головним призом на кінофестивалі «Atami Film Festival 2019».

Протягом 2020 р. культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Японією розвивалося з урахуванням глобальних змін, пов’язаних з поширенням коронавірусної інфекції. Відбулися онлайн фотовиставка української художниці З.Скоропаденко «Сумо. Життя чемпіона», присвяченої Кокі Тайхо (Іван Боришко) – видатному японському сумоїсту українського походження (у 2011 році його було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня), а також віртуальна виставка з нагоди 55-ї річниці встановлення побратимських зв’язків між містами Одеса та Йокогама.

У контексті підготовки до Олімпійських та Паралімпійських ігор у Токіо влітку-восени 2021 р. розпочато співпрацю з містами Кашіхара (префектура Нара), Хіно (префектура Токіо), Саппоро (префектура Хоккайдо) та Амагасаки (префектура Хього) щодо організації тренувань українських спортсменів напередодні зазначених міжнародних змагань. Забезпечено участь України в японському проєкті «Imagine OneWorld Kimono» з метою створення японського кімоно з українськими мотивами для експозиції під час Олімпійських ігор. У листопаді 2020 року презентовано пам’ятні марки «Україна-місто Хіно».

За ініціативою української громади у містах Токіо та Нагоя щороку проводяться паради вишиванок. Популяризація української мови та традицій нашої держави забезпечується завдяки діяльності українських недільних шкіл «Джерельце» та «Хробачок» в місті Токіо, а також школи «Берегиня» в місті Нагої.

Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії. Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови. За даними Міністерства юстиції Японії, станом на грудень 2020 року, в Японії перебувало 19 викладачів, 9 дослідників та 99 студентів з України.

Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо), Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін, Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У 2018 р. підписано угоду про академічні обміни між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.Мечникова.

Щороку проводяться засідання Асоціації україністів Японії на чолі з професором Університету Кобе Ґакуін Й.Окабе. Головне завдання Асоціації – ознайомлення усіх бажаючих з історією, економікою, суспільством, культурою та традиціями України. У 2021 році в Токіо пройшли презентації монографії професора університету Кобе Гакуін, президента Асоціації україністів Японії Й.Окабе «Історія японсько-українських відносин 1915-1937 рр.» та японського видання роману «Західна гейша» української письменниці, лауреата міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Єви Хадаші.

 

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 56 (*станом на квітень 2021 р.)

Ключові документи:

Спільна заява щодо українсько-японського глобального партнерства (19 січня 2011 р.).

Угода між Урядом України та Урядом Японії про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях (набрала чинності 30 травня 2012 р.).

Угода про сприяння та захист інвестицій між Україною та Японією (підписана 5 лютого 2015 р.; ратифікована Законом України №505-VIIІ від 3 червня 2015 р.; чинна з 26 листопада 2015 р.).

Угода про надання Урядом Японії пільгового кредиту на «Проєкт реконструкції Бортницької станції аерації» (підписана 6 червня 2015 р., ратифікована 2 вересня 2015 р.).

Меморандум між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Японії щодо співробітництва та обмінів у сфері оборони (12 жовтня 2018 р.).

 

8. Українська громада

Українська громада Японії, за офіційними даними Міграційної служби Японії, станом на грудень 2020 року, налічує близько 1 903 особи, які мають статус постійного або тимчасового резидента. Здебільшого українці проживають в найбільших індустріальних центрах країни - Токіо, Осака та Нагоя та перебувають в Японії з метою працевлаштування, навчання або як члени родин. Станом на сьогодні, частка висококваліфікованих фахівців з України, насамперед ІТ-спеціалістів, науковців та студентів, є значною.

В Японії зареєстровані три організації українців: «Японсько-українська культурна асоціація» (у 2018 р. в м.Нагоя), «Асоціація Партнерів Японії-України» (у 2020 р. в м.Кавасакі) та «Асоціація дружби Японії і України – «Краяни» (у 2021 р. в м.Токіо). Функціонують три українські недільні школи: «Джерельце» та «Хробачок» в місті Токіо, а також «Берегиня» у місті Нагоя. З 2004 р. діє Православна Церква України, створена за ініціативою української громади.

 

9. Дипломатичне представництво

Посольство України в Японії.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux