Четвертий територіальний департамент є самостійним структурним підрозділом Міністерства закордонних справ України, який забезпечує формування, координацію зовнішньо-політичної діяльності, захист національних інтересів, політико-дипломатичний та інформаційно-аналітичний супровід реалізації політики України щодо країн Індо-Тихоокеанського регіону (ІТР).
Складовими субрегіонами зони відповідальності 4 ТД є Центральна, Південна, Східна, Південно-Східна Азія, Австралія та Океанія.
Україна реалізує національні інтереси у регіоні за допомогою 16 дипломатичних представництв. Посольства України наразі функціонують у таких країнах: Австралія, Ісламська Республіка Пакистан, Киргизька Республіка, Китайська Народна Республіка, Королівство Таїланд, Малайзія, Республіка Індія, Республіка Індонезія, Республіка Казахстан, Республіка Корея, Республіка Сінгапур, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан, Соціалістична Республіка В’єтнам, Туркменістан, Японія. Зазначені дипломатичні установи загалом забезпечують співробітництво із 43-ма країнами регіону, а також міжнародною організацією – Асоціацією країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).
В Україні функціонують посольства 15 країн ІТР: Австралія, Ісламська Республіка Афганістан, Ісламська Республіка Пакистан, Киргизька Республіка, Китайська Народна Республіка, Малайзія, Республіка Індія, Республіка Індонезія, Республіка Казахстан, Республіка Корея, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан, Соціалістична Республіка В’єтнам, Туркменістан, Японія.
AВСТРАЛІЯ
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Австралія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та рішуче засуджує повномасштабну військову агресію РФ. Країна надає політико-дипломатичну, юридично-правову, економічну, гуманітарну та військову підтримку Україні.
Загальний обсяг австралійської допомоги Україні становить 1 млрд дол. США, з яких 880 млн дол. США військової допомоги. Австралія залишається однією з найбільших країн-контрибуторів безпекової допомоги Україні поза межами НАТО. Країною запроваджені санкції проти понад 1,4 тис. фізичних та юридичних осіб РФ, РБ та Ірану.
Протягом 2022-2024 рр. спостерігається помітна активізація українсько-австралійських контактів. Серед понад 40 двосторонніх заходів високого та найвищого рівнів можна виділити перший в історії двосторонніх відносин візит Прем’єр-міністра Австралії Е.Албенізі в Україну (03.07.2022), візит в Австралію Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентського співробітництва з Австралією (20-25.03.2023), а також візит в Україну заступника Прем’єр-міністра, Міністра оборони Австралії Р.Марлза (27.04.2024).
Австралія взяла у участь у інавгураційному Саміті миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія). Австралія приєдналася до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру.
Ключові двосторонні контакти:
Грудень 2014 р. - державний візит Президента України до Австралії.
Вересень 2016 р. - зустріч Президента України та Прем’єр-міністра Австралії під час 71-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Жовтень 2017 р. - візит в Україну Президента Сенату Парламенту Австралії.
20 лютого 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби та Міністерки закордонних справ Австралії М.Пейн на полях Мюнхенської безпекової конференції.
23 лютого 2022 р., 16 березня 2022 р. – телефонні розмови між Прем’єр-міністром України Д.Шмигалем та Прем’єр-міністром Австралії С.Моррісоном.
05 березня 2022 р. - телефонна розмова між Президентом України В.Зеленським та Прем’єр-міністром Австралії С.Моррісоном.
28 березня 2022 р., 07 квітня 2022 р. – телефонні розмови між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністеркою закордонних справ Австралії М.Пейн.
31 березня 2022 р. - відеозвернення Президента України В.Зеленського до Парламенту Австралії.
31 травня 2022 р. - телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністеркою закордонних справ Австралії П.Вонг.
03 липня 2022 р. - візит Прем’єр-міністра Австралії Е.Албенізі в Україну.
20 вересня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби та Міністерки закордонних справ Австралії П.Вонг на полях 77-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
11 жовтня 2022 р., 29 травня 2024 р. - телефонні розмови між Президентом України В.Зеленським і Прем’єр-міністром Австралії Е.Албенізі.
12 листопада 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Прем’єр-міністром Австралії Е.Албенізі на полях Саміту АСЕАН (м. Пномпень, Камбоджа).
09 травня 2023 р. - телефонна розмова між Головою Верховної Ради України Р.Стефанчуком і Спікером Палати представників Парламенту Австралії М.Діком.
21 травня 2023 р. - зустріч Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Австралії Е.Албенізі на полях Саміту Групи Семи (м. Хіросіма, Японія).
12 липня 2023 р. - зустріч Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Австралії Е.Албенізі на полях Саміту НАТО (м. Вільнюс).
27 квітня 2024 р. – візит в Україну заступника Прем’єр-міністра, Міністра оборони Австралії Р.Марлза.
29 травня 2024 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Австралії Е.Албенізі.
15 червня 2024 р. – зустріч Першого віце-прем'єр-міністра - Міністра економіки України Ю.Свириденко з Міністром з питань державних послуг, Міністром з питань національної системи страхування Австралії Б.Шортеном на полях Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
10 вересня 2024 – телефонна розмова Міністра закордонних справ України А.Сибіги з Міністеркою закордонних справ Австралії П.Вонг.
24 вересня 2024 р. – зустріч Міністра закордонних справ України А.Сибіги з Міністеркою закордонних справ Австралії П.Вонг на полях 79-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
4. Торговельно-економічні відносини
Австралія є ключовим торговельним партнером України в Океанії.
За інформацією Державної митної служби України, зовнішня торгівля товарами України з Австралією у 2023 р. склала 97,19 млн дол. США (-59% у порівнянні з 2022 р.).
Зовнішня торгівля товарами за 8 місяців 2024 р. склала 100,39 млн дол. США.
Структура експорту товарів (2023): жири та олії тваринного або рослинного походження (30,8%); реактори ядерні, котли, машини (12,7%); судна (11,5%); вовна (6,5%); продукти переробки овочів (6%).
Структура імпорту товарів (2023): палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (78,9%); прилади та апарати оптичні, фотографічні (4,5%); електричні машини (4%); алкогольні та безалкогольні напої та оцет (2,5%); реактори ядерні, котли, машини (1,9%).
5.Науково-технічне чи галузеве співробітництво
Україну й Австралію зближує наявність розвинутих науково-технічних секторів національної економіки, що створює підґрунтя для реалізації спільних проєктів у цій сфері.
Одним з перших спільних проектів в аерокосмічній галузі стало виведення у червні 2012 року в рамках проекту «Морський старт» українською ракетою-носієм «Zenit-3SL» на орбіту супутника «Intelsat-19» для забезпечення високоякісного мовлення на території Австралії та низки інших країн регіону.
Активно розвивається взаємодія між українськими та австралійськими компаніями у галузі ІТ індустрії.
В австралійських університетах українські вчені беруть участь у реалізації міжнародних науково-дослідних проєктів у сфері металофізики, оптичної фізики, геології, хімії та охорони здоров’я.
6. Культурно-гуманітарна співпраця
Гуманітарне співробітництво України з Австралією розпочалося ще до проголошення нашою державою незалежності.
У 1985 році Прем’єр-міністр Австралії Джон Говард (лідер опозиції), відкрив пам’ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років в Україні біля Української православної церкви в Канберрі.
У 2007 році на території Українського православного центру в Канберрі була відкрита скульптурна композиція «Шевченкові думи», подарована у 2002 році Київською міською держадміністрацією діаспорі в Австралії.
Ключовим гуманітарним проєктом 2018 року стала участь української команди в «Іграх нескорених» у Сіднеї.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Уряд Австралії надав Україні гуманітарної допомоги на загальну суму близько 57 млн дол. США, які були спрямовані через структури ООН і Червоного Хреста.
Австралійська сторона також передала 6,2 млн дол. США на потреби захисту державного кордону України та кібербезпеки нашої країни; 700 тис. дол. США потреби радіаційного захисту та 500 тис. дол. США - на відповідні засоби захисту; 143 тис. дол. США - на потреби захисту від хімічних атак (через ОЗХЗ).
У квітні 2023 р. уряд штату Вікторія (Австралія) перерахував через платформу Ukraine24 близько 335 тис. дол. США на потреби Міністерства охорони здоров’я України (відбудова Міського травматологічного пункту м. Миколаїв).
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів – 9.
8. Українська громада (діаспора)
В Австралії проживає близько 50 тис. представників української діаспори.
Перша українська громада Південної Австралії заснована у травні 1949 року. Протягом кількох наступних років виникли громади в інших штатах.
Перше Об’єднання українців Австралії було утворено 10 червня 1950 року на першому загально-австралійському з’їзді українців.
На четвертому з’їзді у 1953 році була створено Австралійська федерація українських організацій (АФУО, https://afuo.org.au) що до цього часу координує діяльність громад та інших українських організацій, представляє австралійських українців у їх відносинах з представниками української діаспори в інших країнах світу. Штаб-квартира АФУО знаходиться в Мельбурні – місті найбільшого зосередження українства Австралії.
На даний час до складу АФУО належать 22 організації закордонних українців, які представлені у кожному штаті Австралії.
Протягом 2022-2024 рр. АФУО передав близько 15 млн дол. США на гуманітарні потреби України у зв’язку з повномасштабною російською агресією.
В Австралії діє 7 суботніх та недільних українських шкіл.
Молодіжний рух поділяється на дві організації – Пласт і Спілку української молоді (СУМ).
9. Дипломатичне представництво:
БРУНЕЙ ДАРУССАЛАМ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 03 жовтня 1997 року
У грудні 2021 року Послом України в Брунеї Даруссаламі (за сумісництвом) призначено Посла України в Республіці Сінгапур Катерину Зеленко.
Постійне представництво Брунею Даруссаламу при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві представляє інтереси країни в Україні (за сумісництвом).
2. Політичне співробітництво
07-09 березня 2004 року – офіційний візит Президента України до Брунею Даруссаламу.
17-20 червня 2004 року – офіційний візит Султана Брунею Даруссаламу в Україну.
29-31 березня 2011 року – державний візит Президента України до Брунею Даруссаламу.
13-14 січня 2017 року – офіційний візит Міністра закордонних справ України до Брунею Даруссаламу.
09 листопада 2022 року - зустріч Міністра закордонних справ України з другим міністром закордонних справ Брунею на полях 40-го та 41-го Самітів АСЕАН (м. Пномпень, Королівство Камбоджа).
22 листопада 2022 року – зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України та Спікера Законодавчої Ради Брунею Даруссаламу на полях 43-ї Генеральної Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН (м. Пномпень, Королівство Камбоджа).
МЗС Брунею Даруссаламу опублікувало заяву у відповідь на російське повномасштабне вторгнення в Україну 24.02.2022 р., уряд країни підтримав Резолюції Генасамблеї ООН A/RES/ES-11/1 «Агресія проти України», A/RES/ES-11/4 «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН», A/RES/ES-11/6 «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».
3. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 25,88 тис. дол. США.
Повільний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва обумовлюється географічною віддаленістю країн, незначним за кількістю населенням Брунею Даруссаламу (445 тисяч), а також специфікою споживчих уподобань.
4. Договірно-правова база
Станом на червень 2023 року, між Україною та Брунеєм Даруссаламом укладено 6 двосторонніх договорів та меморандумів.
5. Дипломатичне представництво:
ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА ТИМОР-ЛЕШТІ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2003 року
2. Політичні відносини
Як непостійний член Ради Безпеки ООН у 2000-2001 роках, Україна зробила значний внесок у підтримання руху до незалежності Тимор-Лешті та встановлення миру в цій країні і започаткування в ній присутності ООН. До кінця 2012 року у складі Інтегрованої місії ООН в Тимор-Лешті (ІМООНТ) перебували 12 співробітників МВС України. Наявність українського персоналу у складі ІМООНТ стало значним позитивним фактором розвитку двосторонніх відносин між двома державами.
У ході роботи 11-ї спеціальної сесії ГА ООН Тимор-Лешті підтримала резолюції ГА ООН від 02 березня 2022 року та від 24 березня 2022 року про засудження російської агресії, а також підтримала припинення членства росії в РПЛ ООН.
28 березня 2022 року Парламент Тимор-Лешті одноголосно схвалив резолюцію № 89A/V(4) Про повну підтримку суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.
26 вересня 2022 р. - на полях сесії ГА ООН в місті Нью-Йорк, США, відбулася зустрічі Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби із Міністеркою закордонних справ і співробітництва Демократичної Республіки Тимор-Лешті Адальїзою Альбертіною Хав’єр Рейс Маньо.
23 листопада 2022 р. - відбулась зустріч керівників парламентських делегацій України та Демократичної Республіки Тімор-Лешті для участі у 43-й сесії Генеральної Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН (м. Пномпень, Королівство Камбоджа).
28.03.2022 Парламент Тимор-Лешті одноголосно схвалив проєкт резолюції на підтримку суверенітету, незалежності, єдності та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах.
08.04.2022 р. - під час проведення спеціальної сесії ФАО Демократична Республіка Тимор-Лешті, що має статус спостерігача, приєдналася до відкритого листа членів Ради ФАО, який містить положення про засудження агресії РФ проти України і заклик до негайного припинення військових дій на території України.
23 лютого 2023 р. - Демократичної Республіки Тимор-Лешті серед 141 держави-член ООН підтримала резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (A/ES-11/L.7).
01 червня 2024 р. - на полях саміту «Діалог Шангрі-Ла» вперше в історії двосторонніх стосунків Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Демократичної Республіки Тимор-Лешті Жозе Мануелем Рамошем-Ортою.
15-16 червня 2024 року Прем’єр-міністр ДРТЛ Жозе Алешандре Кей Рала Шанана Гужмау взяв участь Глобальному саміті миру (Швейцарія) і приєднався до заключного комюніке.
Тимор-Лешті ухвалено рішення про передачу на користь України 1,5 млн дол. США гуманітарної допомоги через Всесвітню продовольчу програму ООН.
3. Торговельно-економічне співробітництво
Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Демократичною Республікою Тимор-Лешті носить виключно спорадичний та обмежений характер.
4. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин знаходиться на стадії формування.
Наразі між Україною і Демократичною Республікою Тимор-Лешті укладено Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.
5. Українська громада
Українська громада в країні відсутня.
6. Дипломатичні представництва
ДЕМОКРАТИЧНА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА ШРІ-ЛАНКА
1. Визнання України: 12 лютого 1993 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1993 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому рівні:
29 червня – 3 липня 2010 року - офіційний візит в Україну Президента Шрі-Ланки.
Інші двосторонні контакти:
Листопад 2004 року – заступник Міністра економіки та європейської інтеграції України перебував з візитом на Шрі-Ланці.
Вересень 2007 року – Міністр розвитку експорту та міжнародної торгівлі Шрі-Ланки перебував з візитом в Україні.
19 червня 2008 року – перші українсько-ланкійські політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ (м. Київ).
4-8 квітня 2016 року – експертні консультації на чолі з заступником Міністра юстиції України та Генеральним прокурором Шрі-Ланки.
7 квітня 2016 року - переговори в.о. Генерального прокурора України з Генеральним прокурором Шрі-Ланки.
24-25 червня 2016 року – візит до України ланкійської делегації на чолі з Міністром закордонних справ країни, у рамках якого відбулися переговори з Міністром закордонних справ України та заступником Генерального прокурора України.
28 лютого 2017 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Шрі-Ланки у рамках 34-ї сесії Ради ООН з прав людини (м. Женева).
18 травня 2017 року – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту Шрі-Ланки у рамках участі у Глобальній конференції відкритості органів законодавчої влади (18-20 травня 2017 р., м. Київ).
19-20 липня 2018 року – робочий візит до м. Коломбо Парламентської делегації України на чолі з Керівником Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків зі Шрі-Ланкою, у рамках якого відбулася зустріч з Прем’єр-міністром та Спікером Парламенту Шрі-Ланки.
26-30 вересня 2018 року – візит делегації депутатської групи дружби Шрі-Ланки до м. Київ. Проведено переговори з Головою Верховної Ради України, заступниками міністрів енергетики та вугільної промисловості, культури, молоді і спорту, освіти і науки, а також першим заступником Міністра оборони України.
26 вересня 2019 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Державним Міністром закордонних справ Шрі-Ланки під час 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США).
9-10 вересня 2021 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України з Міністром туризму та авіації Шрі-Ланки, а також Державним Міністром регіонального співробітництва Шрі-Ланки під час їхнього візиту до України.
Червень 2022 року - зустріч заступника Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Шрі-Ланки на полях 19-го Азійського Безпекового Саміту (Сінгапур).
4. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 29,9 млн дол. США. Експорт товарів з України – 3,35 млн дол. США, імпорт зі Шрі-Ланки – 26,58 млн дол. США. Негативне для України сальдо двосторонньої торгівлі становило - 23,22 млн дол. США. Основні позиції українського експорту до Шрі-Ланки: зернові культури, овочі, жири та олії, насіння та плоди олійних рослин. У ланкійському імпорті в Україну переважали кава та чай, одяг та аксесуари трикотажні та текстильні вироби, хімічна продукція.
Динаміка двосторонньої торгівлі товарами (млн дол. США)
Показники |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
80,6 |
100,5 |
72,3 |
73,3 |
29,9 |
Експорт |
40,8 |
62,4 |
35,6 |
34,9 |
3,35 |
Імпорт |
39,8 |
38,1 |
36,7 |
38,5 |
26,58 |
Сальдо |
1,0 |
24,3 |
- 1,1 |
- 3,6 |
-23,22 |
5. Культурно-гуманітарне співробітництво
Одним з пріоритетів культурно-гуманітарного співробітництва є завершення узгодження проєкту Меморандуму про співробітництво у сферах освіти і науки.
Навчання ланкійських студентів в університетах та навчальних закладах України становить також важливий напрямок співпраці.
6. Договірно-правова база двосторонніх відносин
Договірно-правову базу двосторонніх відносин між Україною та Шрі-Ланкою складають 12 чинних міжнародних документів (10 – міжурядові, 2 -міжміністерські).
Сторонами розглядаються проєкти 10 двосторонніх угод.
7. Дипломатичне представництво
ІСЛАМСЬКА РЕСПУБЛІКА ПАКИСТАН
1. Визнання України: 31 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 16 березня 1992 року
3. Політичні відносини
Двосторонні відносини України і Пакистану характеризуються традиційно високим рівнем взаєморозуміння у політико-дипломатичній, військово-технічній, торговельно-економічній, культурно-гуманітарній сферах.
Політичний діалог між Україною і Пакистаном відбувається на рівні президентів (в рамках ГА ООН у 1993, 1997, 2003 рр.); прем‘єр-міністрів (Всесвітній економічний форум у Давосі, 2008 р.), глав МЗС (візит в Україну Міністра закордонних справ Пакистану у 1994 р., зустріч Міністра закордонних справ України та Радника Прем’єр-міністра ІРП із закордонних справ під час Наради зі взаємодії та заходів довіри в Азії (2016 р., Пекін). У листопаді 2016 року відбувся перший візит у Пакистан Міністра оборони України. 18-21 травня 2021 р. начальник Штабу армії Пакистану відвідав Україну з офіційним візитом. 10 серпня 2021 р. та 27 лютого 2022 р. відбулися телефонні розмови глав МЗС двох держав. 29 березня 2022 р. Президент України В.Зеленський провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Пакистану Імраном Ханом.
Останній раунд політичних консультацій зовнішньополітичних відомств обох країн відбувся в Києві у червні 2016 року.
17 лютого 2023 р. під час Мюнхенської безпекової конференції відбулась зустріч міністрів закордонних справ.
22 лютого 2023 р. Президента України В.Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Ісламської Республіки Пакистан А.Алві.
4. Торговельно-економічні відносини
Міжурядова Угода про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва укладена 25 липня 2012 року.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на 73,7% та склав 181,73 млн дол. США.
Український експорт до Пакистану склав 126,27 млн дол. США, що на 79,1% менше ніж за відповідний період 2021 року. Імпорт пакистанських товарів в Україну скоротився на 63,4% та склав 55,46 млн дол. США. Українсько-пакистанська торгівля традиційно характеризується позитивним для України сальдо (+70,81 млн дол. США).
Динаміка двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Пакистаном (млн дол. США)
|
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Експорт |
111,02 |
114,29 |
164,43 |
130,83 |
62,98 |
331,10 |
658,37 |
126,27 |
Імпорт |
61,32 |
47,65 |
56,69 |
64,12 |
77,70 |
80,72 |
92,85 |
55,46 |
Обсяг |
172,34 |
161,94 |
221,12 |
194,95 |
140,68 |
411,82 |
751,28 |
181,73 |
Сальдо +/- |
49,70 |
66,64 |
107,74 |
66,71 |
-14,73 |
250,38 |
565,53 |
70,81 |
5. Культурно-гуманітарна співпраця
27 червня 2012 р. в Пакистані створена Асоціація випускників українських ВНЗ. Тисячі пакистанців отримали освіту в Україні, зокрема в Національному авіаційному університеті, Харківському державному університеті імені В.Н.Каразіна, Українській академії мистецтв, Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Вінницькому державному медичному університеті, Кримському державному медичному університеті, Харківському державному медичному університеті, Ужгородському державному університеті та ін.
Розвивається співробітництво між провідними закладами вищої освіти, а також науково-дослідними установами. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Школа політичних і міжнародних студій пакистанського університету «Каїд-Азам» уклали Меморандум про співпрацю та реалізують спільні наукові проєкти.
Інститут космічних технологій м.Ісламабад встановив прямі контакти з Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Національним авіаційним університетом та Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Налагоджено зв’язки між середніми навчальними закладами – Київською гімназією східних мов №1 та Roots School International (м. Ісламабад).
5 липня 2021 р. у Дипломатичній академії при МЗС України відбувся круглий стіл з нагоди 121-ї річниці народження Мухаммада Асада (Леопольда Вайса), уродженця Львова, видатного мислителя-гуманіста, державного та дипломатичного діяча Пакистану.
3 листопада 2021 р. Посольство України в Пакистані передало до Національної бібліотеки Пакистану книжки з історії України з метою започаткування українського книжкового фонду.
У березні та червні 2022 р. уряд Пакистану направив дві партії гуманітарної допомоги Україні на суму 532 тис. дол. США та вагою 34 тони (ковдри, намети, електрогенератори, продукти харчування, ліки, медичне обладнання тощо).
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-пакистанських відносин складається з десяти документів. У т.ч. з 1 міждержавного, 6 міжурядових, 3 міжвідомчих.
Ключові документи:
1. Меморандум про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан в оборонній сфері (02.11.2006).
2. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про торговельно-економічне співробітництво (31.01.2011).
3. Угода між Урядом України та Урядом Ісламської Республіки Пакистан про створення Спільної українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва (25.07.2012).
7. Українська громада
Українська громада як організаційно-правова одиниця відсутня.
8. Дипломатичне представництво
КИРГИЗЬКА РЕСПУБЛІКА
1. Визнання України: 20 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 вересня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому і високому рівнях:
листопад 2021 р. – зустріч Президентів на полях Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (м. Глазго, Велика Британія);
червень 2021 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях Анталійського дипломатичного форуму (м. Анталія, Туреччина);
грудень 2016 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях 23-го засідання Ради Міністрів закордонних справ ОБСЄ (м. Гамбург, ФРН).
жовтень 2013 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України до КР.
4. Торговельно-економічні відносини
Двосторонні органи високого рівня: Спільна міжурядова українсько-киргизька комісія зі співробітництва. Останнє, 4-е засідання відбулося 04.07.2013 у Києві.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 39,2 млн дол. США та зменшився на 28,3% у порівнянні з 2021 р.
Експорт українських товарів до Киргизстану в 2022 р. склав 36,1 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 31,1%. Імпорт з Киргизстану у 2022 р. склав 3,1 млн дол. США та збільшився у порівнянні з 2021 р. на 34,7%.
Позитивне сальдо становило 33 млн дол. США.
Науково-технічне співробітництво
Вищі навчальні заклади Киргизької Республіки уклали низку двосторонніх договорів про співробітництво в сфері освіти, зокрема з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Київським національним університетом будівництва та архітектури, Інститутом математики при Академії наук України (Київ), Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки (Луцьк).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Розвиток співробітництва між Україною і Киргизькою Республікою у сфері культури формується з урахуванням давніх традицій культурного взаємного обміну, що існують між двома країнами, та наявністю в Киргизстані української діаспори.
На радіоканалі «Достук» громадської телерадіокорпорації Киргизстану виходить щотижнева радіопередача Українського товариства Киргизької Республіки «Берегиня», яка присвячена українській культурі, її історії, мистецтву та літературі.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з більш ніж сорока міжнародних документів. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Киргизькою Республікою від 19.06.1996. На опрацюванні сторін перебуває 9 проєктів двосторонніх документів.
7. Українська громада
Українська діаспора в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної Азії. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а у 2009 р. – 21 тис. 924 українці, з яких переважна більшість проживала у Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях. За даними Національного комітету статистики Киргизької Республіки, кількість українців станом на січень 2022 р. склала 8402 особи, що складає 0,12% від усього населення Киргизстану.
У 1993 р. в Киргизстані було засновано Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня», яке проводить роботу зі зміцнення міжнаціональної злагоди та єдності народу Киргизстану, сприяє розвиткові співробітництва між Україною та Киргизстаном, поглибленню відносин дружби між українським і киргизьким народами на культурно-освітньому, інформаційному та науковому напрямах. Товариство має філіали в місцях компактного проживання українців – містах Токмок, Кара-Балта, Каракол та Ош, у селах і селищах Садове, Петропавлівка, Петрівка, Полтавка, Сокулук, Новопокровка.
8. Дипломатичне представництво
КИТАЙСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
1. Визнання України: 27 грудня 1991 року
2. Встановлення дипвідносин: 4 січня 1992 року
3. Політичні відносини
Китай підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Україна залишається відданою політиці «одного Китаю».
Останні державні візити глав держав відбулися у 2011 р. та 2013 р., в рамках яких були укладені базові документи, які на сучасному етапі визначають та юридично закріплюють підвалини дружби і співробітництва двох держав, досягнення і пріоритети подальшого взаємовигідного розвитку українсько-китайської співпраці.
У ході візиту Голови КНР в Україну у червні 2011 р. було підписано Спільну декларацію про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР. Державний візит до КНР Президента України у грудні 2013 р. був ознаменований підписанням Договору про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільної декларації України і КНР про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства та Програми розвитку відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР на 2014-2018 рр.
1 квітня 2016 р., під час Вашингтонського саміту з питань ядерної безпеки, відбулася коротка зустріч між Президентом України П.О.Порошенком та Головою КНР Сі Цзіньпіном.
27-28 квітня 2016 р. Міністр закордонних справ України П.А.Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї, де провів переговори з Міністром закордонних справ КНР Ван Ї, мав зустрічі з китайськими високопосадовцями.
17 січня 2017 р. в рамках засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.О.Порошенко провів зустріч з Головою КНР Сі Цзіньпіном.
18 вересня 2017 р. на полях 72-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч глав МЗС України П.А.Клімкіна та КНР Ван Ї.
5 грудня 2017 р. в Києві, в рамках Третього засідання Комісії зі співробітництва між урядами двох країн, відбулися окремі зустрічі Президента України П.О.Порошенка та Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана з главою китайської делегації, Віце-прем’єром Держради КНР Ма Каєм.
21-22 січня 2019 р. в Пекіні відбулися політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн.
24 січня 2019 р. на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України П.Порошенко зустрівся з Заступником Голови КНР Ван Цішанєм.
Протягом 2020-2021 рр. відбулося дві телефонні розмови міністрів закордонних справ України та КНР, у ході яких обговорено широке коло питань українсько-китайської взаємодії.
23 грудня 2020 р. в онлайн-режимі відбулось Четверте засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та КНР.
19 квітня 2021 р. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив з онлайн-промовою на панельній дискусії «Прискорення торговельних зв’язків в умовах пандемічної ізоляції» Боаоського азійського форуму (The Boao Forum for Asia) та закликав спільно розвивати торгівлю у трикутнику Західна Європа-Україна-Азія.
15 квітня 2021 р. відбулися онлайн політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн.
13 липня 2021 р. Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном.
З початку відкритої збройної агресії Росії проти нашої держави між Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та Міністром закордонних справ КНР Ван Ї у березні та квітні 2022 р. відбулися телефонні розмови та зустріч на полях щорічної сесії ГА ООН (вересень, Нью-Йорк), у ході яких вони були одностайні у тому, що припинення війни проти України відповідає інтересам миру, продовольчої безпеки та міжнародної торгівлі.
У 2023 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з керівником Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван Ї на полях Мюнхенської безпекової конференції (лютий, Мюнхен) та телефонна розмова з Членом Держради, Міністром закордонних справ КНР Цінь Ганом (березень).
26 квітня 2023 р. відбулась телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Головою КНР Сі Цзіньпіном.
16-17 травня 2023 р. в Україні перебував Спеціальний представник Уряду КНР з питань Євразії Лі Хуей, який під час візиту був прийнятий Президентом України Володимиром Зеленським, Керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком та Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
17 лютого 2024 р. на полях 60-ї ювілейної Мюнхенської безпекової конференції відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з членом Політбюро ЦК КПК, Керівником Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ, Міністром закордонних справ КНР Ван Ї (Мюнхен).
7 березня 2024 р. в Україні перебував Спеціальний представник Уряду КНР з питань Євразії Лі Хуей, який під час візиту був прийнятий Керівником Офісу Президента України Андрієм Єрмаком, Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, заступником Керівника Офісу Президента України Романом Мошовцем, заступником начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексієм Громовим, Перший віцепрем'єр-міністром — Міністром економіки України Юлією Свириденко, заступником Міністра енергетики України Світланою Гринчук та Уповноваженим ВРУ з прав людини Дмитром Лубінцем.
4-6 червня 2024 року відбувся візит Першого заступника Міністра закордонних справ України Андрія Сибіги до Китаю з метою проведення чергового раунду українсько-китайських політичних консультацій (5 червня, Пекін). Китайську сторону на консультаціях представляв Заступник Міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун. Андрій Сибіга також провів зустрічі зі Спецпредставником Уряду КНР з питань Євразії Лі Хуеєм, Заступником Завідувача Міжнародним відділом Центрального Комітету Комуністичної партії Китаю Чень Чжоу та 6 червня зустрівся із Заступницею Голови Постійного комітету народних зборів міста Шанхай Цзун Мін (Шанхай). Відбулися також його зустрічі з представниками ділових кіл південних провінцій КНР та експертами аналітичного центру «Grandview Institution».
4. Торговельно-економічні відносини
Стан торгівлі товарами.
У 2023 році товарообіг становив 12 млрд 848,2 млн дол. США, збільшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 15,3%. Експорт товарів з України до Китаю зменшився на 2,5%, становивши 2 млрд 406,4 млн дол. США. Імпорт китайських товарів в Україну збільшився на 20,4%, становивши 10 млрд 441,8 млн дол. США. Сальдо для України було негативним та становило 8 млрд 035,4 млн дол. США.
За даними Державної митної служби України, за перші 4 місяці 2024 року товарообіг між Україною та КНР склав 5,39 млрд. дол. США (експорт - 1,16 млрд., імпорт- 4, 23 млрд.
За даними митної статистики КНР у 2023 р. загальний обсяг торгівлі між Україною та КНР склав 6,81 млрд. дол. США (-10,8%), експорт КНР скоротився на 15,3% і склав 2,781 млрд. дол. США, імпорт КНР зменшився на 7,4% і склав 4,029 млрд. дол. США. Позитивне для України сальдо становило 1,248 млрд. дол. США.
За китайськими даними двосторонній товарообіг за період січень-квітень 2024 року зріс на 25% та становить 2,961 млрд. дол. США. При цьому експорт КНР зріс на 45% та склав 1,059 млрд. дол. США, а імпорт з України зріс на 16,1% та склав 1,902 млрд. дол. США. Позитивне для України сальдо становило 843 млн. дол. США.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав $11,15 млрд. При цьому, експорт товарів з України до Китаю склав $2,47 млрд. (-69,2%), імпорт китайських товарів в Україну склав $8,68 млрд. (-21,1%). Негативне сальдо для України за цей період склало -$6,21 млрд.
Стан торгівлі послугами.
У 2022 році обсяг торгівлі послугами склав $176,2 млн. Експорт послуг з України до Китаю склав $47,6 млн. (-50,2%), імпорт китайських послуг в Україну склав $128,6 млн. (-54,7%). Негативне сальдо для України за цей період склало -$80,9 млн.
Стан інвестиційного співробітництва.
За даними НБУ, станом на 31.12.2021, в економіку України залучено $118,5 млн. прямих інвестицій з Китаю. Головним чином китайські інвестиції вкладені в галузь української промисловості; професійної, наукової та технічної діяльності; сільського, лісового та рибного господарства; оптової та роздрібної торгівлі, ремонту транспортних засобів; операцій з нерухомим майном; транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності; будівництва тощо.
Станом на 31.12.2021, обсяг інвестицій з України в економіку Китаю склав $0,3 млн. Починаючи з 30.09.2021, цей показник залишився без змін.
Сьоме засідання Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва проведено у м.Пекін – 19-20.07.2023.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Основу договірно-правової бази співробітництва у сфері культури складає Угода між Урядом України та Урядом КНР про культурне співробітництво від 31 жовтня 1992 року. У квітні 2011 р. сторони заснували Комісію зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР. Всі існуючі до цього двосторонні механізми співпраці в окремих галузях, у тому числі і згадана Комісія увійшли до її складу у якості Підкомісій. Наразі Підкомісія з питань співробітництва у сфері культури є основним механізмом регулювання, моніторингу й контролю співпраці за цим напрямом співпраці. Останнє, п’яте засідання Підкомісії відбулося у грудні 2020 р.
У рамках реалізації Програми культурного співробітництва між Міністерством культури України та Міністерством культури Китайської Народної Республіки на 2018-2022 рр. восени 2018 р. у Китаї успішно пройшли «Дні культури України». Протягом 2018-2021 рр. було реалізовано низку заходів культурно-мистецького і просвітницького спрямування.
У вересні 2021 року Перша леді України пані Олена Зеленська взяла участь в онлайн-церемонії відкриття ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю і виступила з вітальною промовою в якості почесного гостя. У рамках кінофестивалю дружина Президента України також відкрила "Тиждень українського кіно", у програмі якого були представлені найкращі шедеври українського поетичного кіномистецтва.
6. Наукове та освітнє співробітництво
Співпраця України з КНР у галузі науки і техніки є одним з пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Головним механізмом її реалізації є Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, створена у 2011 р., а також низка профільних підкомісій.
Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва створена на заміну Спільної українсько-китайської Комісії з науково-технічного співробітництва, яка існувала з 1997 по 2010 рр. та провела 8 засідань.
21 грудня 2021 року у форматі відеоконференції відбулося Четверте засідання Підкомісії. В ході засідання сторони обговорили політику, стан та перспективи розвитку науки і технологій в Україні та КНР.
22 жовтня 2020 року в онлайн форматі проведено Шосте засідання Підкомісії з питань співробітництва в космічній галузі. Сторони обговорили результати виконання Програми на 2016-2020 рр. та підписали Програму українсько-китайського співробітництва у космічній галузі на 2021-2025 роки.
27 жовтня 2020 р. у форматі відеоконференції проведено Четверте засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі медицини.
Співпраця України з КНР у сфері освіти є одним із пріоритетних напрямів двосторонніх відносин. Основним механізмом її реалізації на міжурядовому рівні є Підкомісія з питань співробітництва в галузі освіти між Україною та КНР, четверте засідання якої відбулось 23 червня 2021 р. у Києві та Чернігові, а також у містах Пекін і Далянь у форматі відеоконференції.
За його підсумками було затверджено План заходів з питань співробітництва в галузі освіти на 2021-2023 роки.
У межах засідання Підкомісії з нагоди відзначення у 2021 році 10-ї річниці встановлення відносин стратегічного партнерства між Україною та Китаєм (20 червня 2011 р.) відбулася церемонія заснування Альянсу українських та китайських університетів, яка об’єднала 49 українських та 92 китайських заклади вищої освіти.
З початком пандемії коронавірусу суттєво знизився рівень освітніх обмінів між Україною та КНР. Так, якщо у 2018-2019 навчальному році в Китаї проходили навчання 3090 громадян України, то у 2019-2020 році ця кількість знизилася до 2290, а у 2020-2021 рр. – до 1830 осіб.
В 11 китайських закладах освіти міст Пекін, Тяньцзінь, Шанхай (2), Далянь, Ухань, Харбін (3), Сіань та Чжецзян створені центри українських досліджень. В Україні функціонують шість Інститутів Конфуція. Українська мова в КНР викладається у семи закладах освіти в містах Пекін, Тяньцзінь, Шанхай, Далянь, Хеншуй, Сіань та Ухань.
7. Договірно-правова база
Чинна договірно-правова база українсько-китайських відносин складається з більше 300 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих документів та в цілому відповідає нинішньому стану двосторонньої взаємодії.
Головними документами, що регулюють політичні відносини між Україною та КНР, є Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та КНР (04.01.1992 р.), спільні українсько-китайські комюніке (31.10.1992 та 24.06.1995 рр.), Спільна (Київська) Декларація між Україною та КНР (06.09.94 р.), Спільна (Пекінська) Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною та КНР (04.12.1995 р.), Спільна (Київська) Декларація про зміцнення дружби і всебічного співробітництва в ХХІ столітті (21.07.2001 р.), Спільна (Пекінська) декларація України та КНР (18.11.2002 р.), Спільна заява України та КНР щодо всебічного підвищення українсько-китайських відносин дружби та співробітництва (02.09.2010 р.), Спільна декларація про встановлення та розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною та КНР (20.06.2011 р.), а також Договір про дружбу і співробітництво між Україною і КНР, Спільна декларація України і Китайської Народної Республіки про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства (обидва документи – 05.12.2013 р.).
Базовими документами економічної сфери є: Угода між Урядом України та Урядом КНР про торговельно-економічне співробітництво (08.08.1992 р.); Угода між Урядом України та Урядом КНР про науково-технічне співробітництво (27.04.1992 р.); Угода між Урядом України та Урядом КНР про заохочення i взаємний захист інвестицій (30.05. 1993 р.).
8. Українська громада
Українська громада (діаспора) як організована структура у КНР відсутня.
Серед українських громадян, які зараз проживають на території КНР, переважають особи, що прибули до Китаю з метою працевлаштування та навчання. Більшість цих осіб проживають у містах Пекін, Шанхай та Гуанчжоу, а також Спеціальному автономному районі Сянган (Гонконг).
У Пекіні, Шанхаї, Гуанчжоу, Харбіні та інших великих містах КНР, а також в САР Сянган (Гонконг) утворено низку українських асоціацій, які не мають формальної структури та не зареєстровані як організації, а є добровільними об’єднаннями, спрямованими як на вирішення поточних проблем їхніх членів, так і на задоволення національно-патріотичних потреб українських громадян. Зазначені об’єднання підтримуються Посольством та беруть активну участь в організації і проведенні інформаційних, іміджевих, патріотичних та культурних заходів.
З метою сприяння формуванню української громади у Китаї започаткована системна робота з українським студентством та діловими колами.
9. Дипломатичне представництво
Посольство України в Китайській Народній Республіці
КОРОЛІВСТВО БУТАН
1. Встановлення дипломатичних відносин: не встановлені.
2. Політичні відносини
Бутан підтримав резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2017 та 2021 рр. (у 2018-2020 рр. - утрималась) та резолюцію "Проблема мілітаризації АРК" у 2021 р. (у 2018-2020 рр. - утрималась).
Після початку повномасштабної збройної агресії рф Бутан засудив вторгнення рф в Україну, підтримав ключові українські резолюції в ГА ООН у 2022-2023 рр.
Результати голосування Палау за Резолюцій ГА ООН у 2022-2023 рр.:
- Резолюція ГА ООН «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- Резолюція «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- Резолюція «Призупинення прав членства російської федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «утримався»;
- Резолюція «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- Резолюція «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «утримався»;
- Резолюція «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022 ) – «за»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023 ) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за».
3. Торговельно-економічні відносини
Інформація за 2022 рік відсутня.
4. Договірно-правова база
Відсутня.
5. Дипломатичне представництво
КОРОЛІВСТВО КАМБОДЖА
1. Визнання України: 27 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 квітня 1992 року
3. Політичні відносини
У 2022 і 2023 році відбулися дві телефонні розмови Президента України з Прем’єр-міністром Королівства Камбоджа.
У 2022 році у рамках заходів АСЕАН Камбоджу відвідали делегації на чолі з Міністром закордонних справ України та Першим заступником Голови Верховної Ради України.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 15,16 млн дол. США, зменшившись удвічі порівняно з 2021 роком. Експорт українських товарів до Камбоджі за цей період склав 0,46 млн дол. США, а імпорт з Камбоджі - 14,7 млн дол. США.
Впродовж періоду з січня по травень 2023 року товарообіг між двома країнами склав 9,67 млн дол. США: експорт - 0,074 млн дол. США, імпорт - 9,6 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Інтенсивність культурно-гуманітарної співпраці є низькою в силу географічної віддаленості країн та відсутності історичних зв’язків.
У 2018 році Камбоджу відвідала делегація Спілки жінок України, яка провела роботу з представниками організації «Камбоджійські жінки за мир та розвиток».
У 2022 і 2023 році в Камбоджійському інституті співробітництва і миру відбулися дві публічні лекції з тематики російської агресії проти України.
З 2023 року Україна бере участь у щорічному Кінофестивалі Європейського Союзу в Камбоджі.
У 2023 році в Камбоджі розпочато програму підготовки українських фахівців з розмінування, яку проводять спільно Камбоджійський центр розмінування та Японське агентство міжнародного співробітництва.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних документів – 2.
Ключові документи:
- Угода (у формі обміну нотами) між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Камбоджі щодо встановлення дипломатичних відносин (1992 рік);
- Угода між Міністерством транспорту України та Міністерством громадських робіт Королівства Камбоджа про визнання дипломів моряків (2002 рік).
7. Українська громада
Станом на червень 2023 року в Камбоджі проживає до ста українських громадян. Організована українська діаспора в Камбоджі відсутня.
8. Дипломатичне представництво
КОРОЛІВСТВО ТАЇЛАНД
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 06 травня 1992 року
3. Політичні відносини
Єдиним візитом найвищого рівня з часу встановлення дипломатичних відносин був офіційний візит до Таїланду Президента України Л.Д.Кучми (09-11.03.2004 р.). Слід зазначити, що нинішній Король Таїланду Маха Вачхіралонгкон у якості крон-принцу відвідав Україну у 1989 р.
2009 р., м. Київ - перший раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні заступників міністрів.
2011 р., м. Нью-Йорк - зустріч міністрів закордонних справ України і Таїланду в рамках роботи 66-ї сесії ГА ООН.
2016 р., м. Пекін - зустріч міністрів закордонних справ України та Таїланду на полях П’ятої зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів та спостерігачів Наради із взаємодії і заходів довіри в Азії.
2017 р., м. Бангкок – перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра закордонних справ України до Королівства Таїланд.
2019 р., м. Київ – другий раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні керівників територіальних департаментів.
2022 р. – третій раунд політичних консультацій між МЗС України та МЗС Королівства Таїланд на рівні керівників територіальних департаментів.
2022 р., м. Пномпень – зустріч міністрів закордонних справ України і Таїланду в рамках саміту АСЕАН.
4. Торговельно-економічні відносини
З метою сприяння розвитку двостороннім економічним відносинам існує Спільна Комісія з питань торгівлі між Урядом України та Урядом Королівством Таїланд (створена відповідно до статті 5 Торговельної Угоди між Україною та Королівством Таїланд, яка була підписана у червні 2017 р. і набула чинності у жовтні 2018 р.).
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 197,671 млн. дол. США (експорт – 35,22 млн., імпорт – 162,451 млн.) з від'ємним сальдо в розмірі 127,231 млн. дол. США.
За січень-травень 2023 року товарообіг між Україною і Таїландом склав 98,425 млн дол. США (експорт – 24,876 млн., імпорт – 73,549 млн.). Від’ємне сальдо становило 48,673 млн. дол. США.
|
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
608,9 |
463,469 |
456,668 |
572,083 |
358,628 |
477,391 |
197,671 |
Експорт |
432,14 |
265,194 |
248,067 |
344,131 |
164,537 |
224,886 |
35,22 |
Імпорт |
176,77 |
201,465 |
208,601 |
227,952 |
194,09 |
252,505 |
162,451 |
Сальдо |
+255,37 |
+63,729 |
+39,466 |
+116,179 |
-29,552 |
-27,619 |
-127,231 |
Науково-технічне чи галузеве співробітництво
У 2008 р. українська ракета носій «Дніпро» розробки ДКБ «Південне» вивела на орбіту перший тайський супутник зі спостереження за Землею – THEOS.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Регулярно проходять мистецькі і культурні заходи за участі українських діячів мистецтва для просування позитивного іміджу України в Королівстві Таїланд.
В останні роки в країні було проведено виставки робіт Івана Марчука, Марії Примаченко, Олега Шупляка, Тетяни Черевань, Олексія Чебикіна, Марти Пітчук та інших українських сучасних художників.
У рамках реалізації ініціативи Першої леді України Олени Зеленської в травні 2022 року у знаменитому музеї «Сіам» міста Бангкок запрацював аудіогід українською мовою.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-тайських відносин складається з 19 документів.
Ключові документи:
Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Королівства Таїланд про створення Міжурядової Українсько-тайської комісії з питань двостороннього співробітництва (2002 р.);
Торговельна Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Таїланд у сфері торгівлі (2017 р.).
7. Українська громада (діаспора)
В Таїланді відсутні громадські організації або об’єднання, які могли би свідчити про наявність осередків закордонного українства чи діаспори. В країні перебувають орієнтовно 4 тисячі громадян України.
8. Дипломатичне представництво:
КОРОЛІВСТВО ТОНГА
1. Встановлення дипломатичних відносин: не встановлені.
2. Політичні відносини
Королівство Тонга не брало участі у голосуванні резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р. та резолюцій "Проблема мілітаризації АРК" у 2018-2021 рр., утрималося під час голосування за резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2021 рр.
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Королівство Тонга підтримало більшість українських резолюцій в ГА ООН, а також приєдналося до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Королівства Тонга за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – не була присутня;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022, 19.12.2024.) – «утрималося»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
13.03.2023 - відбулася зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка з керівником парламентської делегації Тонга, Спікером Законодавчої асамблеї королівства Ф.Факафануа на полях 146-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу (м. Манама, Бахрейн).
Під час Четвертої міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (SIDS4, 26-30 травня 2024 р., м. Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда) відбулася зустріч заступника Голови Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Міністром метеорології, енергетики, інформації, боротьби зі стихійними лихами, навколишнього середовища, змінами клімату та комунікації Королівства Тонга Фекітамоелою Катоа Утоікаманою.
У червні 2024 року Посол України в Австралії Василь Мирошниченко здійснив робочий візит до Королівства Тонга, під час якого провів зустрічі з Державним секретарем Уряду Тонга Паулою Ма’у, Державним секретарем МЗС Тонга Вільямі Малоло та Спікером Парламенту Тонга Фатафехі Факафануа.
У червні 2024 року Королівство Тонга приєдналося до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
Cпікер Королівства Тонга Лорд Факафануа взяв участь у Третьому Парламентському саміті Кримської платформи (24 жовтня 2024 р., м.Рига, Латвійська Республіка).
3. Торговельно-економічні відносини
Інформація відсутня.
4. Договірно-правова база
Відсутня.
5. Дипломатичне представництво
Посольство України в Австралії
ЛАОСЬКА НАРОДНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА
1. Визнання України: 02 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 1992 року
3. Політичні відносини
1999 р. - зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу у ході роботи 54-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
2007 р. - візит заступника міністра закордонних справ України до ЛНДР для участі у 23-й Конференції міністрів Міжнародної Організації Франкофонії.
2010 р.- зустріч міністрів закордонних справ України і Лаосу на 65-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
2011 р. – офіційний візит в Україну Віце-прем’єра, міністра закордонних справ Лаосу Т.Сісуліта.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 0,57 млн дол. США. Від'ємне торгове сальдо дорівнювало 0,57 млн дол. США, оскільки експорт товарів Україною в зазначений період не здійснювався.
Впродовж періоду з січня по травень 2023 року товарообіг між Україною і Лаосом склав 0,051 млн дол. США (експорт – 0,008 млн, імпорт – 0,043 млн). Від’ємне сальдо становило 0,035 млн дол. США
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Практично відсутня.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-лаоських відносин складається з 3 документів.
Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Лаоською Народною Демократичною Республікою (1992 р.).
7. Українська громада
На території Лаосу відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, які можна було б характеризувати як закордонне українство або діаспора. У Лаосі працює орієнтовно 10 громадян України.
8. Дипломатичне представництво
МАЛАЙЗІЯ
1. Визнання України: 31 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 березня 1992 року
3. Політичні відносини
З часу встановлення дипломатичних відносин між Україною та Малайзією двостороннє співробітництво завжди розбудовувалося на основі принципів взаємовигоди і поваги до суверенітету. Внаслідок російської агресії та після збиття літака рейсу MH17 «Малайзійських авіаліній» у липні 2014 року двостороння взаємодія значно активізувалася і отримала новий вимір. Свідченням цього стала позитивна динаміка обміну візитами різного рівня, а також зустрічі в рамках міжнародних організацій.
Ключові двосторонні контакти:
грудень 2002 – офіційний візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну.
13-16.07.2003 – офіційний візит Прем’єр-міністра Малайзії в Україну.
26.01.2007 – зустріч Прем’єр-міністра України з Главою уряду Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос) .
24.01.2008 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках Всесвітнього економічного форуму (м. Давос).
05.12.2012 – зустріч міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Міжнародної конференції з питань Афганістану (м. Бонн, ФРН).
21-23.07.2014 – робочий візит Міністра закордонних справ Малайзії в Україну.
08-10.09.2014 – робочий візит Міністра оборони Малайзії в Україну.
25.09.2014 – зустріч Прем’єр-міністра України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках 69-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).
У третій декаді липня 2014 року, а також 17.07.2015 відбулися телефонні розмови між Президентом України та Прем’єр-міністром Малайзії.
29.09.2015 – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Малайзії в рамках зустрічі керівництва держав-учасниць Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк).
29.09.2015 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 70-ї сесії ГА ООН та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк).
03-05.08.2016 – офіційний візит Президента України до Малайзії.
04.08.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ (в рамках візиту Президента України).
20.09.2016 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній» (м. Нью-Йорк).
20.09.2017 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках 72-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) з метою підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом Австралії, Урядом Королівства Бельгія, Урядом Малайзії, Урядом Королівства Нідерландів та Урядом України щодо політичної підтримки кримінального переслідування винних у збитті 17 липня 2014 року літака рейсу МН17.
24.09.2019 – зустріч Міністрів закордонних справ України та Малайзії у рамках у рамках роботи 74-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк) та Спільної слідчої групи з розслідування авіакатастрофи літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній».
29 жовтня 2019 року в Малайзії проведено перший раунд політичних консультацій на рівні керівництва МЗС двох держав (українську делегацію очолював заступник Міністра С.Кислиця, малайзійську – Державний секретар Дато’ Мухаммад Шахрул Ікрам бін Якоб).
30 жовтня 2019 року сформовано депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Малайзією.
7 березня 2023 року прийняте рішення про створення парламентської групи дружби Малайзія-Україна, головою якої призначено пана Уільяма Леонг Джі Кіна.
4. Торговельно-економічне співробітництво
Початок військової агресії РФ проти України 24.02.2022 року спричинив суттєве зменшення двосторонньої торгівлі між Україною та Малайзією, яка у попередні шість років поспіль демонструвала позитивну динаміку. У 2023 році обсяг торгівлі між країнами повернувся на довоєнний період.
За даними Державної митної служби України, за 2023 рік загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та Малайзією становив 408,267 млн дол. США: експорт українських товарів до Малайзії склав 120,26 млн, імпорт до України склав 288,007 млн. Негативне для України сальдо - 167,747 млн.
За даними Державної митної служби України, за період січень-серпень 2024 р. обсяг торгівлі товарами склав 275,56 млн дол. США, у т.ч. експорт до Малайзії – 77,66 млн, імпорт - 197,9 млн. Негативне для України сальдо склало 120,20 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
На постійній основі проводяться заходи з метою якомога ширшого залучення української громади в Малайзії до подій, пов’язаних з історією та культурою України.
10 лютого 2017 року Міністерством внутрішніх справ Малайзії було офіційно зареєстровано громадську організацію «Українська культурна асоціація» (УКА). Згідно зі Статутом, головною метою асоціації є згуртування українців-мешканців Малайзії та просування інтересів України на культурно-гуманітарному напрямку.
Важливим сегментом українсько-малайзійської взаємодії є туризм. До пандемії ковід-19 щорічно Малайзію відвідувало близько 15 тисяч громадян України.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база між Україною та Малайзією знаходиться на стадії формування. Кількість чинних двосторонніх документів – 9.
7. Українська громада
Українська громада в Малайзії малочисельна. За неофіційними даними, в Малайзії проживає біля двохсот українців, в основному в столиці м.Куала-Лумпур.
Інтереси української громади в культурно-гуманітарній сфері реалізуються, зокрема, через громадську організацію «Українська культурна асоціація».
8. Дипломатичне представництво
МАЛЬДІВСЬКА РЕСПУБЛІКА
1. Визнання України: 24 травня 1993 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 серпня 1993 року
3. Політичні відносини
Травень 2013 року – зустріч Міністра охорони здоров’я України з Міністром охорони здоров’я Мальдівської Республіки у рамках 66-ї Асамблеї ВООЗ (м. Женева, Швейцарія);
Липень 2013 року – візит Міністра охорони здоров’я Мальдівської Республіки в Україну.
Січень 2019 року – зустріч Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Державним Міністром економічного розвитку Мальдівської Республіки (м. Мумбай, Індія).
3 червня 2021 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Мальдівської Республіки.
18 серпня 2022 року – телефонна розмова Першого заступника Міністра закордонних справ України з Першим заступником Міністра закордонних справ Мальдівської Республіки.
4. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 2,61 млн дол. США. Експорт товарів з України - 2,6 млн дол. США, імпорт з Мальдів – 17 тис дол. США. Україна мала позитивне сальдо торгівлі у розмірі 2,58 млн дол. США.
Основною позицію українського експорту до Мальдів традиційно залишалися м’ясо та їстівні субпродукти (90,3%). В імпорті з Мальдів переважали товари придбані в портах (97,7%).
Динаміка двосторонньої торгівлі (млн дол. США)
Показники |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
8,6 |
3,0 |
4,25 |
3,9 |
2,61 |
Експорт |
8,1 |
2,99 |
4,1 |
2,7 |
2,6 |
Імпорт |
0,05 |
0,08 |
0,115 |
1,2 |
0,017 |
Сальдо |
+7,6 |
+2,91 |
+4,0 |
+1,5 |
+2,58 |
5. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин між Україною та Мальдівами складається з одного чинного міжнародного договору: Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Мальдівською Республікою.
6. Дипломатичне представництво
МОНГОЛІЯ
1. Визнання України: 17 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 січня 1992 року
3. Політичні відносини
Двосторонній діалог на високому політичному рівні має стабільний, рівноправний і довірливий характер.
Для розвитку українсько-монгольських відносин визначальними були взаємні візити та зустрічі українських і монгольських керівників, зокрема, офіційний візит Президента Монголії в Україну (2002 р.), державний візит Президента України до Монголії (2003 р.), державний візит Президента Монголії в Україну (2011 р.), зустрічі президентів двох країн під час проведення «Саміту Тисячоліття» (м. Нью-Йорк, 2000 р.), офіційних заходів з нагоди 60-річчя Держави Ізраїль (м. Єрусалим, травень 2008 р.), у рамках 64-ї сесії Генасамблеї ООН (м. Нью-Йорк, вересень 2009 р.), Всесвітнього економічного форуму (м. Давос, січень 2011 р.) та кліматичної конференції в Глазго (листопад 2021 р.). У лютому 2023 р. президенти України та Монголії провели телефонну розмову.
Міністр закордонних справ Монголії відвідав Україну у грудні 2013 р. в рамках участі у міністерському засіданні ОБСЄ. 22 вересня 2021 р. на полях 76-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Монголії Б.Батцецег. Зустріч керівників зовнішньополітичних відомств двох країн відбулася також у лютому 2023 р. на полях Мюнхенської безпекової конференції.
19 вересня 2012 р. в Улаанбаатарі відбувся черговий раунд політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Монголії. 28-30 квітня 2013 р. Монголію відвідав Заступник Міністра закордонних справ України з метою участі у 7-й Міністерській конференції «Спільноти демократій». 6 грудня 2021 р. відбулися онлайн-консультації директорів профільних територіальних департаментів МЗС двох країн.
З метою активізації міжпарламентських зв’язків 30 березня 2021 р. у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Монголією (Голова – Ігор Кривошеєв). 15 квітня 2021 р. міжпарламентську групу Монголія-Україна створено й у Великому Державному Хуралі Монголії (Голова – Жамбал Ганбаатар).
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 9,13 млн дол. США (зменшився на 62,91%): експорт – 9,11 млн дол. США (-62,53%), імпорт – 0,02 млн дол. США (-93,96%). Сальдо позитивне – 9,09 млн дол. США.
Основна п’ятірка експорту: папір, целюлозна вата, інші вироби санітарно-гігієнічного, побутового, господарського та медичного призначення – 29,0% (2,64 млн дол. США, +1,63%); хлібобулочні вироби, рисовий папір – 14,7% (1,34 млн дол. США, -33,28%); лікарські засоби – 6,6% (0,6 млн дол. США, -70,82%); шоколад – 6,0% (0,55 млн дол. США, -85,1%); кондитерські вироби з цукру без вмісту какао – 5,75% (0,52 млн дол. США, -87,21%).
Основні статті імпорту: одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні – 100% (0,02 млн дол. США, -60%).
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 64.
Ключові документи: Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією (від 1992 р.), Спільна заява за підсумками офіційного візиту Президента Монголії в Україну (2002 р.), Спільна заява Президентів України та Монголії (2003 р.), Спільна заява про розвиток партнерських відносин між Україною і Монголією (2011 р.).
6. Українська громада
У Монголії перебуває незначна кількість громадян України, які мають можливість за потреби звертатися до Почесного консула України в Монголії.
30 жовтня 2019 року відбулася реєстрація громадського об’єднання «Українці в Монголії».
7. Дипломатичне представництво
НАРОДНА РЕСПУБЛІКА БАНГЛАДЕШ
1. Визнання України: 29 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 лютого 1992 року
3. Політичні відносини
Політичні відносини з Народною Республікою Бангладеш характеризуються середньою інтенсивністю та, здебільшого, розбудовуються у рамках міжнародних організацій.
Зустрічі на найвищому рівні:
Вересень 2000 року – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Бангладеш у ході Саміту Тисячоліття (м. Нью-Йорк, США).
Зустрічі Міністрів закордонних справ:
Вересень 1999 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 54-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
Вересень 2002 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 57-ої сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США).
Вересень 2011 року - зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Бангладеш на полях 66-ої сесії Генеральної асамблеї ООН (м. Нью-Йорк, США).
Травень 2023 року - зустріч Міністра МЗС України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ Бангладеш Абул Калам Абдул Моменом.
Останні візити та контакти:
Березень 2011 року - візит Міністра продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш до України.
Серпень 2011 року - візит Міністра аграрної політики та продовольства України до Бангладеш.
Жовтень 2011 року - візит Міністра промисловості Бангладеш до України;
Серпень 2014 року - візит Міністра продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш до України.
Серпень 2015 року - візит Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України до Бангладеш.
Січень 2017 року - Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі у рамках робочого візиту до Республіки Індія провів зустріч з Міністром торгівлі Бангладеш (м. Вішакхапатнам, штат Андхра Прадеш, Індія).
Квітень 2017 року - участь парламентської делегації Верховної Ради України на чолі із заступником Голови Комітету у закордонних справах ВРУ у роботі 136-ї Асамблеї Міжпарламентського Союзу (м. Дака, Бангладеш).
Грудень 2017 року - у рамках участі в 11-й Міністерській конференції СОТ, Перший віце-прем’єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі провів зустріч з Міністром торгівлі Бангладеш (м. Буенос-Айрес, Аргентина).
Вересень-жовтень 2019 року – візит української делегації на чолі з Головою Державної міграційної служби України до Бангладеш.
Серпень 2020 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Послом Народної Республіки Бангладеш в Україні (за сумісництвом) (м. Київ).
Червень 2022 року - зустріч Посла України в Республіці Індія (за сумісництвом в Бангладеш) з Міністром закордонних справ Бангладеш під час його робочого візиту до Індії (м. Нью Делі).
Лютий 2023 року – телефонна розмова Першої заступниці Міністра закордонних справ Е.А.Джапарової з Державним Міністром закордонних справ Народної Республіки Бангладеш Мохаммед Шахріар Аламом.
Політичні консультації:
У лютому 2010 року відбувся перший раунд українсько-бангладешських політичних консультацій під головування заступників міністрів закордонних справ двох держав.
4. Торгівельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 178,7 млн дол. США, зменшившись у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 52,1%. Зменшення обсягів торгівлі відбулося внаслідок зменшення обсягів експорту з України до Бангладеш на 67,5%, який становив 96,9 млн дол. США. Імпорт бангладешських товарів та послуг в Україну збільшився на 10,0% та становив 81,7 млн дол. США. Сальдо для України було позитивним та становило 15,2 млн дол. США.
Динаміка двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Бангладеш (млн дол. США)
Показники |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
261,0 |
385,5 |
441,9 |
301,7 |
539,0 |
455,8 |
435,4 |
178,7 |
Експорт |
207,0 |
327,5 |
371,8 |
218,2 |
442,7 |
358,2 |
311,3 |
96,9 |
Імпорт |
54,0 |
58,0 |
70,1 |
83,5 |
96,3 |
97,6 |
124,0 |
81,7 |
Сальдо |
+153,0 |
+269,5 |
+301,7 |
+134,7 |
+346,4 |
+260,6 |
+187,2 |
+15,2 |
5. Договірно-правова база
Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Бангладеш.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Бангладеш про торговельно-економічне співробітництво.
Протокол про політичні консультації між МЗС двох держав.
Меморандум між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством продовольства та надзвичайних ситуацій Бангладеш про співробітництво щодо поставки окремих видів сільськогосподарської продукції.
6. Дипломатичне представництво
НЕЗАЛЕЖНА ДЕРЖАВА ПАПУА-НОВА ГВІНЕЯ
1. Встановлення дипломатичних відносин: не встановлені.
2. Політичні відносини
Протягом 2014 року та починаючи з 2019 роки Незалежна Держава Папуа Нова Гвінея (далі - «ПНГ») послідовно підтримує Україну при голосуваннях у ГА ООН, незважаючи на відсутність дипломатичних відносин між двома країнами.
ПНГ підтримала позицію України при голосуванні щодо резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р. та резолюцію ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» від 16.12.2020. ПНГ також голосувала «За» резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації автономної Республіки Криму та м. Севастополя, Україна, а також частини Чорного та Азовського моря» від 9.12.2019, 7.12.2020 та 9.12.2021.
ПНГ є членом регіонального об’єднання Форум тихоокеанських островів (ФТО), яке тричі робило заяви від імені членів ФТО під час надзвичайних спеціальних сесій ГА ООН щодо ситуації в Україні (10.10.2022, 23.03.2022, 28.02.2022), а також у вигляді заяви Генерального секретаря ФТО (2.03.2022) із засудженням незаконного вторгнення росії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України, закликом до рф невідкладно та безумовно скасувати рішення відносно статусу окремих частин українських областей та припинити спробу їх незаконної анексії, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України з метою мирного вирішення конфлікту.
Результати голосування щодо резолюцій в ГА ООН у 2022-2023 рр.
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «За»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «За»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «За»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «За»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «За»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022) – «За»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «За»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «За».
3. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі товарами склав 258 тис. дол. США (експорт: 62 тис. дол. США, імпорт: 196 тис. дол. США).
4. Договірно-правова база
Відсутня.
5. Дипломатичне представництво
НЕЗАЛЕЖНА ДЕРЖАВА САМОА
1. Встановлення дипломатичних відносин: 23 вересня 2013 року.
2. Політичні відносини
Самоа підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., також підтримала резолюції "Ситуація з правами людини в АРК та місті Севастополь, Україна" у 2016-2021 рр. (у 2018 р. – не голосувала). Резолюція "Проблема мілітаризації АРК" була підтримана Самоа у 2018 р., у 2019 р. - утрималася, у 2020-2021 рр. – не голосувала.
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Самоа засудила вторгнення РФ в Україну, висловивши солідарність з народом України і засудження неспровокованого нападу Росії на суверенітет та політичну незалежність України, а також закликала РФ поважати базові принципи Статуту ООН та міжнародне право.
Самоа також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, та закликала РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Самоа за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022, 19.12.2023) – «за»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за».
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
Відбулася коротка зустріч Заступника Керівника ОПУ І.Жовкви з Прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ і торгівлі Самоа Ф.Мата’афа на полях Четвертої міжнародної Конференції малих острівних країн, що розвиваються (SIDS4), м.Сент-Джонс (26-30 травня 2024 р., Антигуа і Барбуда).
3. Торговельно-економічні відносин
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Самоа відсутній.
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Незалежною Державою Самоа (23.09.2013).
5. Дипломатичне представництво
Посольство України в Австралії
НОВА ЗЕЛАНДІЯ
1. Визнання незалежності України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 03 березня 1992 року.
3. Політичні відносини.
Україна та Нова Зеландія поділяють спільні цінності, які ґрунтуються на повазі до демократії та міжнародного порядку, заснованого на праві. Обидві країни успішно співпрацюють на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.
Нова Зеландія засудила військову агресію РФ проти України та підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах на всіх рівнях і в рамках міжнародних організацій.
У зв’язку із розв’язанням РФ повномасштабної війни проти України Урядом Нової Зеландії були запроваджені санкції проти низки високопосадовців, військових та громадських діячів РФ та РБ, а також низки російських і білоруських фінансових та оборонних компаній. Новою Зеландією загалом запроваджено санкції проти понад 1700 фізичних та юридичних осіб РФ та інших країн, які допомагають РФ здійснювати збройну агресію проти України.
Обсяг військово-технічної, економічної та гуманітарної допомоги Нової Зеландії Україні становить майже 80 млн. дол. США. Військово-технічна допомога Україні з боку Нової Зеландії складається з виділення коштів на придбання летальної зброї та захисного спорядження; фінансування пального, медикаментів та харчових раціонів; направлення військовослужбовців сил оборони Нової Зеландії для підготовки Збройних сил України.
Нова Зеландія традиційно виступає співавтором резолюцій Генеральної Асамблеї ООН на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
Нова Зеландія взяла участь у інавгураційному Глобальному Саміті миру (15-16.06.2024, Швейцарія). Нова Зеландія приєдналися до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру.
Ключові двосторонні контакти:
Квітень 2006 року – візит Міністра закордонних справ Нової Зеландії В.Пітерса до України.
15 лютого 2022 року – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністром закордонних справ Нової Зеландії Н.Махутою.
30 червня 2022 року – телефонна розмова між Президентом України В.Зеленським та Прем’єр-міністром Нової Зеландії Дж.Ардерн.
21 вересня 2022 року – зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Нової Зеландії Дж.Ардерн на полях 77-ї сесії ГА ООН.
13 грудня 2022 року – онлайн промова Президента України В.Зеленського в Парламенті Нової Зеландії.
04 квітня 2023 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Нової Зеландії Н.Махутою під час міністерських заходів НАТО у Брюсселі.
21 квітня 2023 року – зустріч Міністра оборони О.Резнікова з Міністром оборони Нової Зеландії Е.Літтлом в рамках засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн».
01 травня 2023 року – телефонна розмова між Президентом України В.Зеленським та Прем’єр-міністром Нової Зеландії К.Гіпкінсом.
02 червня 2023 року – зустріч Міністра оборони О.Резнікова з Міністром оборони Нової Зеландії Е.Літтлом в рамках безпекового саміту «Шангрі-Ла» (м.Сінгапур).
12 липня 2023 року – зустріч Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Нової Зеландії К.Гіпкінсом на полях Саміту НАТО у м. Вільнюс.
23 серпня 2023 року – відеозвернення Прем’єр-міністра Нової Зеландії К.Гіпкінса до учасників Третього саміту Міжнародної кримської платформи.
24 жовтня 2023 року – відеозвернення заступника Спікера Парламенту Нової Зеландії Г.О’ Коннора до учасників Другого Парламентського саміту Кримської платформи.
20 грудня 2023 року – телефонна розмова між Президентом України В.Зеленським та Прем'єр-міністром Нової Зеландії К.Лаксоном.
03 квітня 2024 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби із заступником Прем’єр-міністра, Міністром закордонних справ Нової Зеландії В.Пітерсом під час участі у міністерських заходах НАТО (03-04 квітня 2024 р., м. Брюссель).
26 квітня – 08 травня 2024 року візит членів групи з міжпарламентських зв’язків з Новою Зеландією у Верховній Раді України до Нової Зеландії.
27 травня 2024 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби із заступником Прем’єр-міністра, Міністром закордонних справ Нової Зеландії В.Пітерсом.
16 червня 2024 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром поліції, Міністром з питань пенітенціарної служби, Міністром з надзвичайних ситуацій Нової Зеландії М. Мітчеллом на полях інаугураційного Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
11 липня 2024 р. у рамках саміту НАТО відбулася зустріч Президента України В.Зеленського у п’ятисторонньому форматі (Україна + Нова Зеландія, Австралія, Республіка Корея, Японія) з лідерами Індо-Тихоокеанських держав – партнерів НАТО, зокрема з Прем’єр-міністром Нової Зеландії К.Лаксоном.
4. Торговельно-економічні відносини
Відповідно до даних Держмитслужби України, у 2023 році загальний обсяг торгівлі товарами між Україною і Новою Зеландією склав 24,28 млн дол. США (+40,30% у порівнянні з 2022 р.): експорт з України до Нової Зеландії склав 2,06 млн (-54,46%), імпорт в Україну – 22,22 млн (+73,82%), від’ємне для України сальдо – 20,15 млн.
Структура експорту товарів: готові продукти із зерна – 18%; судна - 15,8%; алкогольні і безалкогольні напої та оцет- 10,3%; реактори ядерні, котли , машини- 9,1%; жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,4%.
Структура імпорту товарів: риба і ракоподібні – 33,7%; алкогольні і безалкогольні напої та оцет – 23%; насіння і плоди олійних рослин – 21,2%; засоби наземного транспорту крім залізничного- 8,4%; вовна – 2,7%.
5. Договірно-правова база.
Кількість чинних документів – 1 - Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Департаментом морської безпеки Нової Зеландії про визнання дипломів (сертифікатів) моряків, відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року.
6. Українська громада
Становлення української громади в Новій Зеландії веде свою історію із середини ХХ ст., коли перша група українців (приблизно 170 людей) у 1949 році прибула до Нової Зеландії. За результатами останнього перепису населення (2018 рік), 1941 особа назвали місцем свого народження Україну; ще близько 700 громадян Нової Зеландії відносять себе до українців за етнічним походженням.
Українська громада: Асоціація українців північних регіонів Нової Зеландії (УАНЗ Північ), Асоціація українців південних регіонів Нової Зеландії (УАНЗ Південь), Асоціація українців Нової Зеландії Веллінгтон, Українська громада м. Веллінгтон.
Нова Зеландія з 24.02.2022 надала 1674 спеціальні гуманітарні візи громадянам України. Понад 720 українців прибули до Нової Зеландії за такими візами, приблизно 340 з них наразі залишаються в цій країні.
7. Дипломатичне представництво:
Посольство України в Австралії
РЕСПУБЛІКА ВАНУАТУ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 29 вересня 1999 року.
2. Політичні відносини
Вануату не брала участі у голосуванні резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., підтримала резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2021 рр. та резолюції "Проблема мілітаризації АРК" у 2018-2021 рр. (у 2020 р. - не голосувала).
Після початку повномасштабної російської військової агресії проти України Вануату підтримала всі, крім однієї українські резолюції в ГА ООН, а також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Вануату за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «утрималася»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022, 19.12.2023) – «за»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Вануату склав 84,5 тис. дол. США. Експорт товарів з України до Вануату становив 84,5 тис. дол. США. Основні статті експорту: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки; м'ясо та їстівні субпродукти; овочі. Імпорт товарів з Вануату до України у 2023 р. був відсутній.
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Вануату (29.09.1999);
Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Морською адміністрацією Вануату про визнання дипломів (сертифікатів) моряків відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року (24.12.2001).
5. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому рівні:
25-29 березня 1992 року - візит Президента України до Індії.
13-16 липня 1993 року - візит Президента Індії до України.
2-5 жовтня 2002 року - візит Президента України до Індії.
1-4 червня 2005 року - візит Президента Індії до України.
9-12 грудня 2012 року - візит Президента України до Індії.
2 листопада 2021 року – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Індії на полях Кліматичного саміту у м. Глазго.
20 травня 2023 року – зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Індії на полях Саміту G7, м. Хіросіма, Японія.
Візити керівників парламентів:
1-4 грудня 2003 року - візит до Індії парламентської делегації на чолі із Головою Верховної Ради України.
Візити та зустрічі Міністрів закордонних справ:
18-21 квітня 1994 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.
7-8 квітня 1997 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.
11-12 серпня 2003 року - візит Міністра закордонних справ України до Індії.
24-27 листопада 2011 року –візит Міністра закордонних справ України до Індії.
5-6 жовтня 2017 року – візит Міністра закордонних справ України до Індії.
25 вересня 2019 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Індії на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
12 листопада 2022 року – зустріч Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ Індії на полях саміту АСЕАН, м. Пномпень, Камбоджа.
Політичні консультації:
22 вересня 2010 року у Нью-Делі відбувся восьмий раунд політичних консультацій на рівні МЗС обох країн.
4. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 2,58 млрд дол. США. Експорт товарів з України – 889 млн дол. США, імпорт з Індії – 1,69 млрд дол. США. Від’ємне сальдо становило 801 млн дол. США. Основними товарними позиціями українського експорту залишалися: жири та олії рослинного походження (88,1% від загального обсягу експорту, скоротився на 52,8 %), залишки і вiдходи харчової промисловості (3%), літальні апарати (1,8%), реактори ядерні, котли, машини (1,6%). Головні складові імпорту з Індії: палива мінеральні, нафта та продукти перегонки (60,2%), фармацевтична продукція (11,6 %), електричні машини (3,1%), органічні хімічні сполуки (2,9%)
Динаміка двосторонньої торгівлі товарами з Індією у 2017-2022 роках
(млн дол. США)
Показник |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
2767,0 |
2792,5 |
2765,5 |
2693,5 |
3455,6 |
2579,0 |
Експорт |
2205,7 |
2175,9 |
2024,1 |
1972,0 |
2494,4 |
889,2 |
Імпорт |
561,2 |
616,6 |
741,4 |
721,5 |
961,2 |
1690,2 |
Сальдо |
+1644,4 |
+1559,3 |
+1282,7 |
+1250,5 |
+1533,2 |
-801,0 |
Науково-технічне співробітництво
Українсько-індійське науково-технічне співробітництво (НТС) ґрунтується на міжурядовій Угоді про науково-технологічне співробітництво, а також Угоді про наукове співробітництво між Національною академією наук України та Індійською національною академією наук.
У 2000 році започатковано роботу українсько-індійського Комітету з науково-технічного співробітництва. Всього відбулось сім засідань.
10 червня 2014 року набула чинності Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про науково-технологічне співробітництво.
У 2016 році започатковано діяльність українсько-індійської робочої групи з питань космосу, перше засідання якої відбулося 16 лютого 2016 р. у Києві.
Подальший розвиток двосторонньої співпраці у науково-технічній сфері обговорювався у ході 3-го засідання Робочої групи з питань ТЕС (5-6 травня 2016 р., м. Київ), а також 6-го засідання МУІК (5-6 лютого 2018 р., м. Київ).
7-ме засідання Комітету з питань НТС відбулося 9 жовтня 2018 р. в м. Нью-Делі.
Перспективні напрями українсько-індійської науково-технічної співпраці є матеріалознавство, ядерна енергетика, інформаційні та біотехнології, аграрні технології, аерокосмічні, оборонні, медичні дослідження.
5. Культурно-гуманітарне співробітництво
Двостороння культурно-гуманітарна співпраця ґрунтується на положеннях Договору про дружбу та співробітництво між Україною і Республікою Індія від 27.03.1992 р. та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індія про співробітництво в галузі туризму від 12.08.2003 р.
Між українськими та індійськими ВНЗ укладено 12 угод про співпрацю. Зокрема, підписано Угоду про співробітництво між Інститутом міжнародних відносин КНУ ім.Т.Шевченка та Університетом ім.Дж.Неру, Меморандум про взаєморозуміння між Дипломатичною академією України та Інститутом зовнішньої служби Індії.
8 липня 2008 року в Києві створено Міжнародну асоціацію випускників ВНЗ України, яка призначила свого представника на території Індії (С.Дхакре).
10 вересня 2012 року відкрито Центр індології на кафедрі країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 21.
Сторонами опрацьовуються 34 проєкти двосторонніх документів щодо співробітництва у різних сферах.
7. Українська громада
Навколо дипустанови сформувалась постійна група активістів з числа українців, які проживають в Індії. Ця група долучається до організації заходів з нагоди знакових подій в Україні, які проводить дипустанова.
8. Дипломатичне представництво
Посольство України в Республіці Індія
РЕСПУБЛІКА ІНДОНЕЗІЯ
1. Визнання України: 28 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 11 червня 1992 року
3. Політичні відносини
Відносини між обома країнами розвиваються на принципах дружби і взаєморозуміння. Республіка Індонезія (РІ) підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках її міжнародно визнаних кордонів.
З 24.02.2022 Індонезія закликала до припинення війни в Україні, підтримала резолюції ГА ООН від 2 березня 2022 року «Агресія проти України», від 24 березня 2022 року «Про гуманітарні наслідки агресії проти України», від 12 жовтня 2022 року «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» та від 23 лютого 2023 року «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».
Ключові двосторонні контакти:
24-28 лютого 1996 року – візит в Індонезію Міністра закордонних справ України.
10-13 квітня 1996 року - державний візит в Індонезію Президента України.
07-10 липня 1996 року - візит в Україну Міністра оборони Індонезії.
10-11 березня 2004 року - візит в Україну Командувача Військово-повітряних сил Індонезії.
25-27 травня 2005 року - візит в Україну Голови Конституційного суду Індонезії.
28-29 травня 2005 року - візит в Україну Губернатора Спеціального столичного регіону м. Джакарта.
01-05 липня 2005 року - візит в Україну Командувача Військово-морських сил Індонезії.
19-24 червня 2007 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації.
28 січня 2010 року - зустріч Міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях Міжнародної Конференції з питань врегулювання ситуації в Афганістані (Лондон).
червень 2011 року - візит в Україну Командувача Генерального штабу Збройних сил Індонезії.
27 березня 2012 року - зустріч Президентів України та Індонезії на полях Другого Саміту з ядерної безпеки (Сеул).
23 вересня 2013 року - зустріч Міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 68-ї сесії ГА ООН (Нью-Йорк).
23-25 вересня 2013 року - візит в Україну делегації на чолі зі Спікером Парламенту РІ.
05-07 серпня 2016 року - Державний візит в Індонезію Президента України.
18-20 травня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників (Нижньої палати) Парламенту Індонезії.
10-11 серпня 2017 року - візит в Україну Голови Комісії з питань зовнішньої політики, оборони та інформації Ради народних представників Парламенту Індонезії.
23-24 жовтня 2017 року - візит в Україну Голови і членів Групи дружби «Індонезія-Україна» Парламенту Індонезії.
30 листопада - 01 грудня 2017 року - візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Парламенту Індонезії.
26-28 березня 2018 року - візит в Україну делегації на чолі з Віце-Спікером Парламенту Індонезії.
02 березня 2019 року - зустріч заступників міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 46-го міністерського засідання Організації ісламського співробітництва (Абу-Дабі);
21-23 червня 2019 року - візит в Індонезію делегації Київської міської державної адміністрації.
07-10 лютого 2020 року - візит заступника Міністра оборони Індонезії в Україну.
24 лютого 2020 року - зустріч Міністрів закордонних справ України та Індонезії у рамках Сегменту високого рівня 43-ї сесії РПЛ ООН (Женева).
30 березня 2020 року - телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Індонезії.
01-02 листопада 2020 року - робочий візит в Україну Віце-Спікера Ради народних представників Республіки Індонезія.
11 червня 2021 року - телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Індонезії.
16 лютого 2022 року - телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Індонезії.
28 березня 2022 року - зустріч Першої заступниці Міністра закордонних справ України та Міністра закордонних справ Індонезії у рамках Дохійського форуму (Катар).
26 квітня 2022 року - телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Індонезії.
27 квітня 2022 року - телефонна розмова Президентів України та Індонезії.
30 квітня 2022 року - телефонна розмова Міністрів оборони України та Індонезії.
27 травня 2022 року - онлайн-звернення Президента України В.Зеленського до індонезійського народу та регіональних громад (на платформі аналітичного центру Foreign Policy Community of Indonesia).
29 червня 2022 року – зустріч Президента України В.Зеленського та Президента РІ Джоко Відодо у рамках його робочого візиту в Україну.
29 червня 2022 року - зустріч Міністрів закордонних справ України та Індонезії у рамках робочого візиту Президента РІ в Україну.
05 жовтня 2022 року – зустріч заступниці Голови Верховної Ради України О.Кондратюк з Головами Народної Консультативної Асамблеї РІ Б.Сусатйо та Ради Народних Представників РІ Пуан Махарані на полях 8-го Саміту Голів парламентів G20 – Р20 (м.Джакарта).
03 листопада 2022 року - телефонна розмова Президентів України та Індонезії.
10 листопада 2022 року – зустріч Міністрів закордонних справ України та Індонезії на полях 40-го та 41-го самітів АСЕАН (м. Пномпень, Камбоджа).
15-16 листопада 2022 року – онлайн-участь Президента України В.Зеленського у Саміті G20 (Індонезія).
23 листопада 2022 року – зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка з делегацією РІ на полях 43-ї Генеральної Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї АСЕАН (м. Пномпень, Камбоджа).
11-15 березня 2023 року – зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка з делегацією РІ на полях 146-ої Асамблеї Міжпарламентського союзу (м. Манама, Бахрейн).
21 травня 2023 року – зустріч Президента України В.Зеленського та Президента РІ Джоко Відодо на полях Саміту G7 (Хіросіма, Японія).
Двосторонні органи високого рівня:
Міжурядова українсько-індонезійська Комісія з економічного та технічного співробітництва (перше засідання відбулося у 2006 р. у Києві, друге – у 2009 р. у Джакарті, третє – у 2018 р. в Києві, четверте – в липні 2022 р. у форматі відеоконференції).
Політичні консультації між МЗС України та МЗС Індонезії проводилися у 1998 р. (Джакарта), 2006 р. (Київ), 2009 р. (Джакарта) та 2018 р. (Київ).
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Індонезією створена 28 квітня 2020 р.
Група Ради народних представників (РНП, Нижня палата парламенту) РІ з питань двостороннього співробітництва з Україною створена 26 лютого 2020 р.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 320 млн дол. США та зменшився на 74% порівняно з 2021.
Експорт українських товарів до РІ протягом січня-грудня 2022 р. склав 98,4 млн дол. США, що на 87,8% менше у порівнянні з аналогічним періодом у 2021 році. Основними статтями експорту були пшениця (80%) та кукурудза (8%).
Обсяг імпорту товарів з Індонезії у 2022 становив 221,7 млн дол. США та зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2021 р. на 48,7%. Його основними статтями були пальмова олія (55%), хімічно перетворена олія (6%) та кокосова олія (3%).
Від’ємне сальдо для України – 123,3 млн дол. США.
За даними Держмитслужби України, за період з 01 січня 2023 р. по 30 квітня 2023 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та РІ склав 70,5 млн дол. США (експорт: 7,2 млн, імпорт: 63,3 млн, від’ємне сальдо: 56,1 млн).
5. Культурно-гуманітарне та освітнє співробітництво
Співробітництво між Україною та РІ на цьому напрямі зосереджено, в основному, у сферах освіти, туризму та культури.
Суттєві перспективи має сфера туризму. Запровадження індонезійською стороною у 2016 р. безвізового режиму для громадян України (терміном до 30 діб), а також запровадження нашою країною з 2018 р. «електронних віз» для громадян РІ сприяло зростанню двостороннього туристичного обміну.
29.06.2022 Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та Міністр закордонних справ Індонезії Ретно Марсуді підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Індонезія про скасування візових вимог для короткострокового перебування.
Важливий вимір має культурна співпраця.
У червні 2019 р. в Cattleya City Park Джакарти встановлено пам’ятник Анні Ярославні. Пам’ятник Київській княжні є реплікою статуї, встановленої на Львівській площі у м. Київ у рамках проєкту «Шлях Королеви», та є побратимським подарунком м. Києва м. Джакарті.
Освітнє співробітництво засновано на відповідних угодах про співпрацю.
Станом на 2022 р. між українськими та індонезійськими ВНЗ укладено вісім меморандумів про взаєморозуміння. На розгляді сторін знаходиться низка проєктів документів, підписання яких надасть динамізму двосторонній взаємодії в науково-освітній галузі.
У 2021 р. відбулося підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Почесним консульством України у м. Денпасар, провінція Балі та Міжнародним університетом Балі, Меморандуму про взаєморозуміння між Почесним консульством України у м. Денпасар, провінція Балі та Міжнародним інститутом туризму та бізнесу на Балі, а також у 2023 р. - Меморандуму про взаєморозуміння між Посольством України та Університетом Трісакті, м. Джакарта та Меморандуму про взаєморозуміння між Посольством України та Університетом Мухаммадії, м. Джок'якарта.
Завдяки тісній та плідній співпраці Посольства з низкою індонезійських університетів (Ісламський університету Індонезії, Університет Мухаммадії, м. Джакарта, Університет Мухаммадії, м. Джок'якарта, Університет Трісакті, Богорський сільськогосподарський інститут) індонезійські університети пропонують спеціальні стипендії для українських студентів.
З метою підтримки українських студентів Український глобальний університет розпочав співпрацю з Університетом Трісакті.
Протягом 2002-2020 рр. загалом 143 студенти з України отримали стипендіальну програму Darmasiswa.
6. Договірно-правова база
Загальна кількість двосторонніх документів: 26.
7. Українська громада
В Індонезії відсутні як українська громада, так і громадські об’єднання чи організації закордонних українців.
8. Дипломатичне представництво
Посольство України в Республіці Індонезія
РЕСПУБЛІКА КАЗАХСТАН
1. Визнання України: 23 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 липня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому і високому рівнях:
16 лютого 2023 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського із Президентом Казахстану К.-Ж.Токаєвим.
22 листопада 2022 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського із Президентом Казахстану К.-Ж.Токаєвим.
23 липня 2022 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського із Президентом Казахстану К.-Ж.Токаєвим.
29 квітня 2022 року – телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Казахстану.
02 березня 2022 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського із Президентом Республіки Казахстан К.-Ж.Токаєвим.
03 квітня 2020 року – телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Казахстану.
25 вересня 2019 р. – зустріч Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Казахстан К-Ж.Токаєвим на полях 74-ї ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
25 вересня 2018 року – зустріч міністрів закордонних справ України і Казахстану в рамках роботи 73-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
Міжпарламентське співробітництво:
У Верховній Раді України створено Депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Казахстан.
У Мажилісі (нижня палата) Парламенту Казахстану попереднього скликання діяла аналогічна група, триває формування групи дружби у новообраному казахстанському законодавчому органі.
11 квітня 2013 року - зустріч Голови Верховної Ради України з Головою Мажилісу Парламенту Казахстану в рамках засідання МПА СНД.
4. Торговельно-економічні відносини
Останнє, 14-е засідання Спільної Міждержавної українсько-казахстанської Комісії з економічного співробітництва відбулось 18 червня 2021 року в м. Київ.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 805,9 млн дол. США та зменшився на 37,3% у порівнянні з 2021 р.
Експорт українських товарів до Казахстану в 2022 р. склав 293,4 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 33%. Імпорт з Казахстану за у 2022 р. склав 512,5 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 39.5%.
Від’ємне сальдо становило 219,1 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Важливу роль у сфері культурно-гуманітарної співпраці відіграє культурно-інформаційний центр Посольства України в Казахстані, а в рамках Асоціації казахсько-української дружби діє неформальний клуб симпатиків України, до якого входять науковці Євразійського Національного університету ім. Л.М.Гумільова, інших ВНЗ м. Астана, представники парламенту Казахстану, урядових, громадських інституцій.
У рамках двосторонньої Угоди щодо навчання у ВНЗ обох країн на безоплатній основі відбувається системний набір студентів за різними спеціальностями до провідних навчальних закладів України і Казахстану.
У 2019 р. в Казахстані було створено Асоціацію випускників навчальних закладів України, метою якої є популяризація української освіти, культури, традицій, сприяння у розвитку двосторонніх відносин у сфері науки і освіти, надання підтримки Посольству України в реалізації державних програм у гуманітарній та економічній сферах.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних документів – 87. Ключовий документ: Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Казахстаном від 20.01.1994. На опрацюванні сторін перебуває 12 проєктів двосторонніх документів.
7. Українська громада
Загальна чисельність: офіційно 264 тис. етнічних українців, неофіційно – понад 800 тис. Об'єднання українців: діють 2 громадські об’єднання – «Рада українців Казахстану» (4 товариства) та Асоціація «Українці Казахстану» (8 товариств), а також 4 національно-культурні центри.
8. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА КІРИБАТІ
1. Встановлення дипломатичних відносин: не встановлені.
2. Політичні відносини
Кірибаті підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., також підтримала резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016, 2017 та 2019 рр. (у 2018 р. – не голосувала, у 2020 та 2021 - утрималася). Резолюція "Проблема мілітаризації АРК" була підтримана Кірибаті у 2018 р. (у 2019-2021 рр. – утрималася.)
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Кірибаті підтримала 9 українських резолюцій в ГА ООН, а також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Кірибаті за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
– «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
– «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
– «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
– «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
– «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
– «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022 та 19.12.2024) – «за»;
– «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
– «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) – не була присутня.
У червні 2024 року Посол України в Австралії Василь Мирошниченко здійснив робочий візит до Кірибаті, де провів зустріч з Державним cекретарем Міністерства закордонних справ та імміграції Кірибаті Ітераерою Уерінгом.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Кірибаті склав 5,8 тис. дол. США. Експорт товарів з України до Кірибаті становив 2,4 тис. дол. США. Основні статті експорту: електричні машини; реактори ядерні, котли, машини. Імпорт товарів з Кірибаті до України у 2023 р. становив 3,4 тис. дол. США. Основні статті імпорту: риба і ракоподібні.
4. Договірно-правова база
Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Морською адміністрацією Республіки Кірибаті про визнання дипломів (сертифікатів) моряків відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року (08.01.2003).
5. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ
1. Визнання України: 30 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 лютого 1992 року
3. Політичні відносини
Республіка Корея є одним з провідних партнерів України в регіоні Північно-Східної Азії.
Країна послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Республіка Корея підтримала і проголосувала за резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) та «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022), «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України»(14.11.2022), «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна» (15.12.2022), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023). 7 квітня 2022 р. Республіка Корея проголосувала за виключення рф зі складу Ради ООН з прав людини.
У лютому 2022 року Уряд Республіки Корея ухвалив рішення щодо приєднання до міжнародних економічних санкцій проти РФ шляхом відключення російських банків від фінансової мережі SWIFT та заборони на експорт до РФ стратегічних матеріалів подвійного призначення. 24 квітня 2023 р. Уряд Республіки Корея розширив список підсанкційної продукції, додавши ще 741 позицію (напівпровідники, хімічні речовини, сталь, автомобілі, техніка, квантові комп’ютери та ін.). Таким чином експортні санкції розширено з 57 до 798 видів продукції.
Динаміка візитів вищого та високого рівнів (з 2010 року)
грудень 2010 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України;
вересень 2011 р. – офіційний візит Прем’єр-міністра Республіки Корея;
березень 2012 р. – робочий візит Президента України;
жовтень 2013 р. – офіційний візит Спікера Національної Асамблеї Республіки Корея;
вересень 2015 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України;
грудень 2018 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України;
травень 2023 р. – візит Першої леді України О.Зеленської до Республіки Корея.
Чинні двосторонні органи високого рівня
1. Міжурядова українсько-корейська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва.
2. Спільний українсько-корейський комітет з науково-технічного співробітництва.
3. Спільна українсько-корейська комісія зі співробітництва у сфері оборонної промисловості та матеріально-технічного забезпечення.
4. Спільний українсько-корейський Комітет з питань співробітництва у використанні космічного простору в мирних цілях.
4. Торговельно-економічне співробітництво
Республіка Корея належить до провідних торговельних партнерів України в Азії. Обсяг двостороннього товарообігу у 2021 році досяг 1 млрд дол. США.
Показники двосторонньої торгівлі товарами (тис. дол. США)
Період |
Експорт |
Імпорт |
Загалом |
% змін |
2019 |
375 868 |
455 935 |
831 804 |
+8,9% |
2020 |
351 533 |
497 453 |
848 986 |
+2,07% |
2021 |
299 868 |
694 540 |
994 408 |
+17,13% |
2022 |
237 217 |
524 280 |
761 497 |
-23,4% |
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 761,5 млн дол. США та зменшився в порівнянні з 2021 роком на 23,4%. Експорт з України до Республіки Корея склав 237,22 млн дол. США та зменшився на 20,9%, імпорт корейських товарів в Україну склав 524,28 млн дол. США та зменшився на 24,5%. Негативне сальдо за цей період склало 287,1 млн дол. США.
За 2022 рік основними статтями експорту до Республіки Корея були такі: зернові культури – 79,8% (189,3 млн дол. США, зменшення на 7,2%); продукти неорганічної хімії – 10,4% (24,6 млн дол. США, -11,9%); жири та олії тваринного або рослинного походження – 3,0% (7,0 млн дол. США, -69,7%); залишки і відходи харчової промисловості – 1,5% (3,6 млн дол. США, +6,7%); руди, шлаки і зола – 0,9% (2,2 млн дол. США, -68,8%).
За 2022 рік основними статтями імпорту в Україну були: засоби наземного транспорту крім залізничного – 36,1% (189,5 млн дол. США, зменшились на 9,0%); прилади та апарати оптичні, фотографічні – 8,4% (44,1 млн дол. США, -26,4%); реактори ядерні, котли, машини – 8,1% (42,3 млн дол. США, -58,8%); пластмаси, полімерні матеріали – 7,0% (36,6 млн дол. США, -42,3%); електричні машини – 6,7% (35,2 млн дол. США, -9,0%); головні убори – 6,0% (31,5 млн дол. США, збільшились у 597,6 рази); ефірні олії – 3,9% (20,6 млн дол. США, -21,0%); каучук, гума – 2,7% (13,9 млн дол. США, -62,3%); чорні метали – 2,6% (13,7 млн дол. США, -51,7%).
Показники двосторонньої торгівлі послугами (тис дол. США)
Період |
Експорт |
Імпорт |
Загалом |
Сальдо балансу послуг |
2019 |
53 279,5 |
15 024,9 |
68 304,4 |
+38 254,6 |
2020 |
46 254,1 |
15 902,9 |
62 157,0 |
+30 351,2 |
2021 |
57 687,0 |
18 689,3 |
76 376, 3 |
+38 997,7 |
2022 |
29 300 |
9 700 |
39 000 |
+19 600 |
В 2022 році зовнішньоторговельний обіг послугами між Україною та Республікою Корея зменшився на 99,8% та склав 39,0 млн дол. США. Обсяги експорту українських послуг до Республіки Корея зменшились на 50,1% та склали 29,3 млн дол. США. Обсяги імпорту послуг до України зменшились на 49,3% та склали 9,7 млн дол. США. Сальдо у торгівлі послугами за цей період для України позитивне – 19,6 млн дол. США.
Станом на 31.12.2021, за даними Національного банку України, обсяг прямих інвестицій з Республіки Корея в економіку України становив $40,3 млн дол. США. Українські інвестиції до Республіки Корея, за даними НБУ, відсутні.
Науково-технічне співробітництво
Наково-технічне співробітництво між Україною та Республікою Корея регулюється Міжурядовою угодою про науково-технічне співробітництво, яка була укладена 1 липня 1992 року та набула чинності 20 травня 1994 року.
Створено Спільний українсько-корейський Комітет з науково-технічного співробітництва. Попереднє чергове засідання Комітету та засідання Робочої групи з Космосу відбулося у Києві. В результаті було підписано протокол із зазначенням напрямів подальшої співпраці.
Співробітництво у сфері мирного використання космічного простору регулюються Угодою між Державним космічним агентом України та Міністерством Науки та Інформаційно комунікаційних технологій Республіки Корея від 7 грудня 2011 р.
Співпраця між інститутами Національної академії наук України та науковими установами Республіки Корея здійснюється в рамках міжвідомчих угод, спільної участі в міжнародних наукових форумах.
Головними напрямами співробітництва у сфері НТС на даний час є: електротехніка та електроніка; напівпровідникові технології; ІТ; оптика; сенсори; прикладна фізика; енергетика; прикладна хімія, полімери, пластики та синтетичні матеріали; біотехнології; атомні прилади, радіаційне опромінення, а також співробітництво в галузі ядерної медицини. Ведеться активна робота з розширення українсько-корейської співпраці у сфері цифрових технологій.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Відносини між Україною та Республікою Корея у сфері культури регулюються положеннями Угоди про культурне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Корея (підписана 07.06.2004, набула чинності 03.08.2009).
Від початку встановлення дипломатичних відносин між країнами спостерігається стале зростання українсько-корейської співпраці у зазначеній сфері. Впродовж останніх років Україна була добре представлена в Республіці Корея за різноманітними мистецькими і спортивними напрямами.
У 2017 року відкрито Корейський освітній центр в Києві та підписано нову редакцію Меморандуму про взаєморозуміння між МОН України та МО Республіки Корея щодо співпраці в галузі освіти.
Протягом останніх років в Республіці Корея проведено низку іміджевих заходів. Зокрема, у Музеї грошей Банку Кореї (м. Сеул) на відзначення 30-річчя встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Корея проведено спеціальну виставку «Пізнання України через гроші: від Київської Русі до Євромайдану»; у Сеульській муніципальній бібліотеці відкрито першу в Кореї «Українську книжкову поличку», реалізовану під патронатом Першої Леді України О.Зеленської; майстер-класи і виставку витинанок «Мереживо пам’яті» Д.Альошкіної, присвячену темі Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. в Україні; в рамках Всесвітнього благодійного кіномарафону «CinemaAidUkraine» у Корейському кіноархіві в Кореї вперше проведено фестиваль українського кіно; організовано Український павільйон на 14-му Бієналє у м. Кванджу.
Україна також була представлена національним стендом на «4th Public Diplomacy Week» (2021 р.), «European Day Festival» (2022 р.), «Seoul International Book Fair 2022», «Global Youth Diversity Festival» (2021, 2022 рр.), «Itaewon Global Village Festival 2022», Міжнародній виставці дитячого мистецтва м. Пхьонтек (2022, 2023 рр.).
У жовтні 2021 р. у м. Гам’янг відбувся «День України» у рамках виставки «2021 Hamyang Wild Ginseng Anti-Aging Expo».
Важливим елементом гуманітарної складової двосторонніх відносин є функціонування з 2007 р. в одному з провідних ВНЗ Республіки Корея – Хангукському університеті іноземних досліджень – єдиної в країні кафедри українських досліджень, де близько 60 корейських студентів вивчають українську мову, історію та культуру.
6. Договірно-правова база
Підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея 10 лютого 1992 р. стало відправною точкою у створенні договірної бази та правовому закріпленні двосторонніх відносин у різноманітних сферах.
Договірно-правову базу українсько-корейських відносин складають 2 міждержавні, 25 міжурядових та 25 міжвідомчих документів, а також значна кількість інших документів в усіх галузях двостороннього співробітництва
7. Українська громада
У Республіці Корея відсутні громадські об’єднання чи організації закордонних українців. Станом на початок 2023 р. в Республіці Корея постійно перебуває близько 3,6 тис. громадян України, основна частина яких проживає в індустріальних містах або містах, де розташовані відомі університети чи дослідницькі центри, зокрема Сеул, Пусан, Теджон, Тегу та Кванджу.
8. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА МАРШАЛЛОВІ ОСТРОВИ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 22 грудня 1995 року.
2. Позиція Маршаллових Островів щодо російської агресії
Республіка Маршаллові острови (РМО) підтримала Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюції «Ситуація з правами людини в АРК» у 2016-2021 рр. та резолюції «Проблема мілітаризації АРК та міста Севастополь, Україна, а також районів Чорного та Азовського морів» у 2018-2021 рр.
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Маршаллові острови засудили вторгнення РФ в Україну та підтримали всі українські резолюції в ГА ООН у 2022-2024 рр.
РМО також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження російської агресії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Крім цього, підтримка суверенітету та територіальної цілісності України, засудження триваючої збройної агресії РФ проти нашої держави містилися у Заяві лідерів Форуму США та Тихоокеанських островів щодо підтвердження партнерства США та Тихого океану (U.S. - Pacific Islands Forum Leaders Statement on Reaffirming U.S. - Pacific Partnership) від 25.09.2023.
РМО приєдналися до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
Результати голосування РМО резолюцій ГА ООН у 2022-2024 рр.
«Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
«Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
«Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
«Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
«Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
«Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022 та 19.12.2023) – «за».
«Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023 ) – «за».
«Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
«Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
3. Двосторонні політичні контакти
Відбулася коротка зустріч заступника Керівника ОПУ І.Жовкви з делегацією Маршаллових Островів на полях Четвертої міжнародної Конференції малих острівних країн, що розвиваються (SIDS4) (26-30 травня 2024 р., Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда).
4. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та РМО склав 878 тис. дол. США (лише експорт товарів з України, імпорт товарів з РМО до України - відсутній). Основні статті експорту: палива мінеральні, нафта, та продукти її перегонки; м'ясо та їстівні субпродукти; алкогольні та безалкогольні напої та оцет.
5. Договірно-правова база
- Спільний лист постійних представників України та Республіки Маршалових островів при ООН на адресу Генерального секретаря ООН про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Маршаллові острови (22.12.1995).
- Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту України та Морською адміністрацією Республіки Маршаллових островів про визнання дипломів (сертифікатів) моряків відповідно до вимог Правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками 1995 року (24.12.2001).
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Маршаллові острови про взаємне скасування візових вимог (27.11.2019, набрання чинності 07.05.2020).
6. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА НАУРУ
1. Встановлення дипломатичних відносин: не встановлені.
2. Політичні відносини
Науру утрималася під час голосування резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюцій "Ситуація з правами людини в АРК та місті Севастополь, Україна" у 2016-2021 рр. та резолюцій "Проблема мілітаризації АРК та міста Севастополь, Україна" у 2018-2020 рр. (у 2021 р. - не голосувала).
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Науру підтримала більшість українських резолюцій в ГА ООН, а також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
У 2003 р. Науру приєдналася до Спільної заяви делегацій держав-членів ООН з нагоди 70-ї річниці Голодомору в Україні 1932-33 рр.
Результати голосування Науру за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
– «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
– «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
– «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
– «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
– «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
– «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022 та 19.12.2023) – не були присутні;
– «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
– «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «утрималася»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) – не була присутня.
Під час четвертої Міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (SIDS4, 26-30 травня 2024 р., м. Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда) відбулася зустріч заступника Голови Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Міністром інфраструктури, торгівлі, промисловості та навколишнього середовища, надзвичайних ситуацій та спорту Науру Джессі Джеремайя.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Науру склав 42 тис. дол. США. Експорт товарів з України до Науру у 2023 році становив 37 тис. дол. США. Основні статті експорту: електричні машини. Імпорт товарів з Науру до України становив 5 тис. дол. США. Основні статті імпорту: електричні машини.
4. Договірно-правова база
Відсутня.
5. Дипломатичне представництво
Посольство України в Австралії
РЕСПУБЛІКА ПАЛАУ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 16 червня 2024 року (у рамках Глобального саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія) міністри закордонних справ, у присутності Президентів обох країн, підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин).
2. Політичні відносини
Палау підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2017 та 2021 рр. (у 2018-2020 рр. - утрималася) та резолюцію "Проблема мілітаризації АРК" у 2021 р. (у 2018-2020 рр. - утрималася).
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Палау засудила вторгнення РФ в Україну, підтримала всі українські резолюції в ГА ООН у 2022-2024 рр., виступивши співавтором кількох з них.
Палау також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження російської агресії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Республіка Палау взяла участь у Глобальному Саміті миру (15-16.06.2024, Швейцарія). Республіка Палау приєдналися до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру.
Результати голосування Палау за Резолюцій ГА ООН у 2022-2024 рр.
Двосторонні контакти:
30.05.2024 – зустріч заступника Голови Офісу Президента України І.Жовкви з Президентом Палау С.Віппсом-молодшим у рамках Міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (м. Сент-Джон, Антигуа і Барбуда).
16.06.2024 – зустріч Президента України В.О.Зеленського з Президентом Палау С.Віппсом-молодшим у рамках Глобального саміту миру (15-16.06.2024, Швейцарія), де було підписано Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Палау становив 174,5 тис. дол. США і складався виключно з українського експорту (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки; м'ясо та м’ясні субпродукти; алкогольні та безалкогольні напої).
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Палау (16.06.2024).
5. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА СІНГАПУР
1. Визнання України: 02 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 31 березня 1992 року
З листопада 2020 року Послом України в Сінгапурі є Катерина Зеленко.
З квітня 2012 року Послом Сінгапуру в Україні (з резиденцією у Сінгапурі) є Саймон Тенсінг де Круз.
3. Політичні відносини
З моменту встановлення дипломатичних відносин Україна та Сінгапур підтримують активний політичний діалог.
За останні роки відбулися візити Президента України, міністрів закордонних справ, оборони, внутрішніх справ, юстиції, керівництва НБУ та антикорупційних органів. У 2022 році започатковано діалог між керівництвом ВРУ та Парламенту Республіки Сінгапур.
Україна вдячна Сінгапуру за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, продемонстровану як у публічних виступах представників сінгапурської влади, так і надаючи підтримку відповідним резолюціям у рамках ГА ООН та інших міжнародних організацій.
У відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну уряд Сінгапуру вже 24.02.2022 у своїй офіційній заяві рішуче засудив російську агресію та 28.02.2022 запровадив санкції. Принципова позиція уряду країни знайшла відображення у заявах Міністра закордонних справ РС В. Балакрішнана та Прем’єр-міністра РС Лі Сьєн Луна.
У 2022 р. Республіка Сінгапур надала Україні 2 транші гуманітарної допомоги, зокрема для потреб українських медичних та рятувальних служб.
Сінгапур став ключовим спонсором-благодійником для Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» та Українського товариства глухих.
Ліцензію для збору коштів на гуманітарну допомогу Україні отримав Червоний Хрест у Сінгапурі.
Загальний розмір наданої Сінгапуром допомоги складає понад 10 млн. дол. США.
4. Торговельно-економічні відносини
Пріоритетним напрямком двосторонніх відносин є економічне співробітництво. Попри географічну віддаленість, впродовж останніх років спостерігається помітне зростання двостороннього товарообігу, який з 56 млн дол. США у 2015 році збільшився до понад 232 млн дол. США у 2020 році. За даними Державної митної служби України, товарообіг товарами у 2022 році склав 73,189 млн дол. США. Сальдо було позитивне та становило 15,695 млн дол. США. Обсяг сінгапурських інвестицій в Україну складає 279,1 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Україна стає дедалі більш впізнаваною в Сінгапурі завдяки заходам публічної дипломатії та культурно-гуманітарного характеру. Протягом останніх трьох років Сінгапур познайомився з:
6. Договірно-правова база
Станом на червень 2023 року між Україною та Сінгапуром укладено 16 двосторонніх угод та меморандумів.
7. Українська громада
У Сінгапурі мешкає близько 500 українців. Починаючи з 2014 року, працює Український Клуб Сінгапуру (офіційно зареєстрований у червні 2015 року), об’єднуючи кілька десятків українців-мешканців країни-міста.
8. Дипломатичне представництво:
РЕСПУБЛІКА СОЮЗ М’ЯНМА
1. Визнання України: 19 січня 1999 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 січня 1999 року
3. Політичні відносини
1999 р. - зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 54-ї сесії ГА ООН (м. Нью- Йорк, США).
2014 р.- зустріч міністрів закордонних справ України і М’янми в рамках роботи 69-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США).
2017 р. - перший в історії двосторонніх відносин візит Міністра закордонних справ України до Республіки Союз М’янма.
Після військового перевороту 01 лютого 2021 року та приходу до влади військової хунти політичні відносини між Україною та Республікою Союз М’янма призупинено.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної митної служби України у 2022 р. товарообіг між Україною і М’янмою дорівнював 28,08 млн дол. США (експорт – 11,05 млн, імпорт –17,03 млн) з від'ємним сальдо у розмірі 5,98 млн дол. США.
Відповідно до статистики Держмитниці, з січня по травень 2023 року товарообіг між Україною і М’янмою склав 11,402 млн дол. США (експорт – 0,826 млн, імпорт – 10,576 млн). Від’ємне сальдо становило 9,75 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Практично відсутня.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з 3 документів.
Ключовим двостороннім документом є Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Союз М’янма (1999 р.).
7. Українська громада
На території Республіки Союз М’янма відсутні громадські утворення або об’єднання громадян, характер діяльності яких міг би свідчити про існування в цій країні осередків закордонного українства або діаспори. У М’янмі перебуває орієнтовно 100 громадян України.
8. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА ТАДЖИКИСТАН
1. Визнання України: 25 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 квітня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому і високому рівнях:
01 червня 2021 року – відеоконференція Міністрів закордонних справ України та Республіки Таджикистан, за підсумками якої підписано Програму співробітництва між МЗС двох країн на 2021-2022 рр.;
квітень 2020 р. – телефонна розмова Міністрів закордонних справ України та Республіки Таджикистан;
жовтень 2013 р. – робочий візит в Таджикистан Діючого голови ОБСЄ, Міністра закордонних справ України;
липень 2012 р. – робочий візит Президента Республіки Таджикистан Е.Рахмона в Україну.
Міжпарламентське співробітництво:
У Верховній Раді України створено Депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Таджикистан.
У Маджлісі намояндагон (нижня палата) Маджлісі Олі (парламент) Республіки Таджикистан створено аналогічну групу.
4. Торговельно-економічні відносини
Останнє, 6-е засідання Спільної українсько-таджицької комісії з питань економічного співробітництва відбулося 26-27 жовтня 2021 р.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 12,1 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 45,2%.
Експорт українських товарів до Таджикистану у 2022 р. склав 11,8 млн дол. США та знизився у порівнянні з 2021 р. на 44,1%. Імпорт з Таджикистану за цей період склав 0,2 млн дол. США та зменшився у порівнянні з аналогічним періодом 2021 р. на 78,9%. Позитивне сальдо становить 11,6 млн дол. США.
Науково-технічне співробітництво
29.03 – 02.04.2021 р. у Душанбе перебувала делегація українських освітян на чолі з Міністром освіти і науки України. У ході візиту було представлено понад 40 українських вищих навчальних закладів, представники яких уклали низку документів про співпрацю з таджицькими вищими навчальними закладами.
Українська сторона щороку надає 20 державних стипендій для навчання таджицьких студентів в Україні.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Навесні 2019-го року відбулися Дні українського кіно в Таджикистані.
25.02.2021 року у Національній бібліотеці Республіки Таджикистан було відкрито постійно діючу експозицію українських книг.
6. Договірно-правова база
Загальна кількість документів, укладених на міждержавному, міжурядовому та відомчому рівнях перевищує 80. Ключовий документ – Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Таджикистан від 06.07.2001.
7. Українська громада
У 2013 році загальна кількість громадян українського походження в Таджикистані становила близько 1000 осіб, значна частина яких проживала у Согдійській області. З часом етнічні українці здебільшого асимілювалися. Зареєстровані українські громади в Таджикистані відсутні.
8. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА УЗБЕКИСТАН
1. Визнання України: 4 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 25 серпня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому і високому рівнях:
травень 2021 р. – політичні консультації між зовнішньополітичними відомствами України та Узбекистану на рівні заступників міністрів.
грудень 2018 р. – телефонна розмова Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Прем’єр-міністром Республіки Узбекистан.
червень 2018 р. – зустріч Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України з Міністром економіки Республіки Узбекистан (м. Київ).
грудень 2016 р. – телефонна розмова Президента України П.Порошенка з Президентом Республіки Узбекистан Ш.Мірзійоєвим.
жовтень 2013 р. – візит Міністра закордонних справ України, Діючого голови ОБСЄ в Узбекистан.
Міжпарламентське співробітництво:
10 червня 2020 р. – спільним рішенням двох палат Олій Мажлісу (Парламенту) створена міжпарламентська група співпраці Узбекистан-Україна.
15 березня 2021 р. – створено Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Узбекистан.
У жовтні 2021 р. відбулося спільне засідання міжпарламентських груп дружби України та Республіки Узбекистан.
4. Торговельно-економічні відносини
У лютому 2020 р. відбулися консультації співголів Спільної українсько-узбецької комісії з всебічного співробітництва (м. Київ).
У грудні 2019 р. – українсько-узбецькі консультації з питань доступу українських товарів на ринок Республіки Узбекистан (м. Ташкент).
Останнє, 7-е засідання Спільної українсько-узбецької комісія з всебічного співробітництва відбулося 19.02.2007 у м. Київ.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 348,5 млн дол. США та зменшився на 52,6% у порівнянні з 2021 р.
Експорт українських товарів до Узбекистану в 2022 р. склав 188,6 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 56%. Імпорт з Узбекистану за у 2022 р. склав 159,9 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 41,5%.
Позитивне сальдо становить 28,6 млн дол. США
5. Культурно-гуманітарна співпраця
До перспективних напрямів українсько-узбецької співпраці в гуманітарній сфері належить освіта.
Найбільшою популярністю серед узбецьких абітурієнтів користуються навчальні заклади технічного та медичного спрямування, а також підготовка для потреб авіаційної галузі Узбекистану.
22-26 листопада 2021 р. відбувся візит делегації Міністерства освіти і науки України до Узбекистану, до складу якої увійшли ректори тринадцяти провідних університетів України. За результатами візиту підписано одинадцять міжуніверситетських угод про співпрацю.
Функціонує Союз студентів Узбекистану в Україні, що об’єднує громадян Узбекистану, які здобули чи здобувають вищу освіту в Україні.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база складається зі 149 укладених договірно-правових документів. Ключовий документ: Договір між Україною та Республікою Узбекистан про дружбу і подальше поглиблення всебічного співробітництва від 19.02.1998. На опрацюванні сторін перебуває 13 проєктів двосторонніх документів.
7. Українська громада
За офіційними даними, в Узбекистані проживає близько 70 тисяч етнічних українців.
В Узбекистані офіційно зареєстровано 6 українських культурних центрів, головними напрямами роботи яких є здійснення культурно-просвітницької діяльності із збереження і розвитку української культури, мови, традицій, обрядів, розвиток та зміцнення міжнаціональних зв'язків.
Кримські татари в Узбекистані:
За даними останнього перепису населення, у 2007 р. в Узбекистані проживало близько 40 тисяч кримських татар.
Кримськотатарська діаспора Узбекистану проводить культурно-просвітницькі заходи, присвячені життю і творчості кримськотатарських діячів культури Узбекистану – письменників Шаміля Алядіна, Чекеза-Алі, Нузета Умерова, Куртнезіров, скульптора Айдера Алієва, художника-гобеліста Мустафи Чурлу, композиторів Ягі Шерфетдінова, Едема Налбантова, Ільяса Бахшиш.
8. Дипломатичне представництво
РЕСПУБЛІКА ФІДЖІ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 23 вересня 2013 року.
2. Політичні відносини
Утримавшись під час голосування резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюцій "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2021 рр. та резолюцій "Проблема мілітаризації АРК" у 2018-2020 рр. (у 2021 р. – не голосувала), після початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України Фіджі засудила вторгнення РФ в Україну та неодноразово привертала увагу міжнародної спільноти до гуманітарних та економічних наслідків війни проти України.
Республіка Фіджі, у тому числі в якості країни, що головувала у 2022 р. у Форумі тихоокеанських островів, неодноразово виступала із засудженням незаконного вторгнення Росії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України, закликом до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Республіка Фіджі взяла участь в інавгураційному Саміті миру (15-16.06.2024, Швейцарія) на рівні Президента Вільяме Катонівере. Під час заходу відбулась коротка робоча зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом Республіки Фіджі В.Катонівере.
Республіка Фіджі приєдналася до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
Результати голосування Фіджі за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022) – «утрималась»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – не була присутня;
- «Ситуація з правами людини на тимчасово окупованих територіях України, включаючи Автономну Республіку Крим та місто Севастополь» (19.12.2023) – не була присутня.
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
Під час Четвертої міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (SIDS4, 26-30 травня 2024 р., м. Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда) відбулася зустріч Заступника Голови Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Міністром сільського і морського розвитку та ліквідації наслідків стихійних лих Фіджі Сакіасі Дітока.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Фіджі склав 93 тис. дол. США. Експорт товарів з України до Фіджі становив 30 тис. дол. США. Основні статті експорту: меблі. Імпорт товарів з Фіджі до України становив 63 тис. дол. США. Основні статті імпорту: алкогольні і безалкогольні напої та оцет.
4. Договірно-правова база Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Фіджі (23.09.2013).
5. Дипломатичне представництво
Посольство України в Австралії
РЕСПУБЛІКА ФІЛІППІНИ
1. Визнання України: 22 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 07 квітня 1992 року
3. Політичні відносини
Попри відсутність сталого політичного діалогу між Україною та Республікою Філіппіни, між двома країнами відбувається активна взаємодія у рамках міжнародних організацій, зокрема в ООН.
Ключові двосторонні контакти:
вересень 1995 року – зустріч Президента України з Президентом Республіки Філіппіни на полях 50-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
квітень 1997 року – переговори Міністра закордонних справ України із Секретарем (міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни в рамках Конференції держав-членів Руху неприєднання.
вересень 1997 року – зустріч Міністра закордонних справ України із Секретарем (міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни в ході 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
12-14 вересня 2002 року – офіційний візит в Україну Голови Сенату Конгресу Республіки Філіппіни.
11-14 липня 2003 року – офіційний візит до Республіки Філіппіни Міністра закордонних справ України.
23-25 червня 2005 року – офіційний візит в Україну Спікера Палати представників Конгресу Республіки Філіппіни.
09 червня 2022 року – зустріч заступника Міністра закордонних справ України (CDTO) із Секретарем (Міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни.
10 червня 2022 року – зустріч заступника Міністра закордонних справ України (CDTO) із Секретарем (Міністром) національної оборони Республіки Філіппіни на полях Азійського саміту з безпеки «Діалог Шангрі-Ла» (Сінгапур).
10 листопада 2022 року – зустріч Міністра закордонних справ України із Секретарем (Міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни у рамках 40-го і 41-го самітів АСЕАН (м. Пном-Пень, Королівство Камбоджа).
13 лютого 2023 р. – телефонна розмова між Президентами України і Республіки Філіппіни.
16 червня 2023 р. – відбулась телефонна розмова Першого віце-прем’єр-міністра — Міністра економіки України Ю.Свириденко із Секретарем (міністром) торгівлі та промисловості Республіки Філіппіни Альфредо Е. Паскуалем.
14 листопада 2023 р. – відбулася телефонна розмова заступника керівника Офісу Президента України І.І.Жовкви із заступником генерального директора Ради національної безпеки Республіки Філіппіни Нестором Геріко.
27 травня 2024 р. – за ініціативи української сторони відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби із Секретарем (Міністром) закордонних справ Республіки Філіппіни Енріке Манало.
02-03 червня 2024 р. – Президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит до Республіки Філіппіни.
06-08 червня 2024 р. – з робочим візитом в Республіці Філіппіни перебував Перший заступник Міністра Закордонних справ України А.І.Сибіга.
4. Торговельно-економічні відносини
Початок військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року спричинив суттєве зменшення двосторонньої торгівлі між Україною та Республікою Філіппіни.
За даними Державної митної служби України, за 2023 рік загальний товарообіг між Україною та Філіппінами становив 75,491 млн дол. США (збільшився на орієнтовно 40% у порівнянні із 2022 роком за рахунок переважно імпорту філіппінських товарів в Україну). Експорт українських товарів до Філіппін склав 16,925 млн дол. США, а імпорт з Філіппін - 58,566 млн дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньоторговельних операцій склало 41,641 млн дол. США.
За січень-жовтень 2024 року обсяг торгівлі товарами склав 57,21 млн дол. США, у т.ч. експорт - 11,454 млн, імпорт - 45,756 млн. Негативне для України сальдо склало 34,302 млн дол. США.
5. Договірно-правова база
Між Україною і Республікою Філіппіни укладено 7 двосторонніх міжнародних договорів.
6. Українська громада
На сьогодні в Республіці Філіппіни проживають орієнтовно 200 громадян України.
7. Дипломатичне представництво
СОЛОМОНОВІ ОСТРОВИ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2011 року.
2. Політичні відносини
Соломонові острови підтримали резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., також підтримали резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2018 рр. (2019 та 2020 рр. – не були присутні, 2021 р. – утрималися) та резолюцію "Проблема мілітаризації АРК" у 2018 р. (2019 р. – утрималися, 2020 та 2021 рр. - не голосували).
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Соломонові острови підтримали більшість українських резолюцій в ГА ООН, а також приєдналися до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Соломонових Островів резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – не були присутні;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022, 19.12.2023) – «утрималися»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) – не були присутні.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року товарообіг між Україною та Соломоновими Островами склав 200 дол. США (прилади та апарати оптичні, фотографічні), експорт у 2023 був відсутній.
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Соломоновими островами (27.09.2011).
5. Дипломатичне представництво
СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА В’ЄТНАМ
1. Визнання України: 27 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 23 січня 1992 року
3. Політичні відносини
Україну та В'єтнам історично пов'язують традиційно дружні відносини. Посольство В'єтнаму розпочало свою діяльність в Україні у 1993 році, а у 1997 році - було відкрито Посольство України в Ханої. У 1996 році між країнами було укладено Договір про принципи відносин і співробітництва.
Динаміка політичних відносин є помірною. У ході двосторонніх контактів високого і найвищого рівня Україна і В’єтнам послідовно заявляють про відсутність принципових політичних розбіжностей і налаштованість на розвиток відносин дружби і взаємовигідного партнерства.
З 2011 року між Україною і В’єтнамом встановлено відносини всебічного партнерства і співробітництва. Країни обмінюються підтримкою кандидатур до складу виборчих органів міжнародних організацій.
В’єтнам відвідували українські делегації найвищого рівня: у 2010 році – Голова Верховної Ради України, у 1996 та 2011 роках – Президент України, у 2012 році – Прем’єр-міністр України. Міністр закордонних справ України перебував у В’єтнамі з візитами у 2012 та 2017 роках.
У 2000 році Україну відвідав Президент В’єтнаму, а у 2003 році – голова Національної Асамблеї. Прем’єр-міністр В’єтнаму перебував в Україні з візитами у 1994 та 2011 роках.
4. Торговельно-економічні відносини
З 1994 року платформою для визначення напрямів розвитку торговельно-економічних відносин між двома країнами слугує Міжурядова українсько-в’єтнамська комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (МУВК).
До початку повномасштабної російської агресії торговельно-економічне співробітництво між Україною і В’єтнамом характеризувалося стабільним зростанням обсягів двосторонньої торгівлі. Однак, у 2022 році товарообіг значно скоротився.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 416,1 млн. дол. США, зменшившись у порівнянні до 2021 року на 51,3%. Експорт склав 102,6 млн. дол. США (↓63%), імпорт – 313,5 млн. дол. США (↓45%). Від’ємне сальдо становило 210,9 млн. дол. США.
Впродовж періоду з січня по травень 2023 року товарообіг між двома країнами склав 193,8 млн. дол. США: експорт – 15,8 млн., імпорт – 178 млн.
Науково-технічне та галузеве співробітництво
На напрямі галузевого співробітництва діють два спільні органи високого рівня:
- Українсько-в’єтнамська спільна Підкомісія з питань науково-технічного співробітництва МУВК;
- Українсько-в’єтнамська Міжурядова координаційна комісія з питань військово-технічного співробітництва.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
У 2012 році пройшли Дні культури України у В’єтнамі. В містах Ханой, Хошимін, Халонг відбулися концерти Національного заслуженого академічного українського народного хору України ім. Григорія Верьовки та Дні українського кіно. Видано збірку творів Т.Шевченка в’єтнамською мовою.
У 2018 році в Україні в рамках відзначення Року В’єтнаму проведені Весняний фестиваль в Одесі, вечори в’єтнамської музики в Києві та Харкові, День в’єтнамського спорту в Харкові, День в’єтнамської культури у Львові.
У 2019 та 2022 роках видано збірники «Тропічна скрипка» та «Поезія поза часом», до якого увійшли переклади в’єтнамською мовою творів відомих українських письменників.
У 2020 році за видатний гуманітарний внесок на допомогу Україні Президент України В.Зеленський нагородив громадянина В’єтнаму Фам Нят Вионга орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.
З 2022 року Україна бере участь у щорічному Кінофестивалі Європейського Союзу у В’єтнамі.
У 2022 році Уряд В’єтнаму виділив фінансову допомогу Україні у розмірі 500 тис. дол. США для подолання гуманітарних наслідків російської військової агресії.
Впродовж 2022-2023 років у Ханої та Хошиміні відбулася серія масштабних благодійних заходів зі збору коштів на допомогу Україні.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних двосторонніх документів – 51.
Ключові документи:
- Угода про торговельно-економічні відносини між Урядом України і Урядом СРВ (1992 рік);
- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про заохочення і захист інвестицій (1994 рік);
- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про співпрацю у військово-технічній галузі (1994 рік);
- Консульська Конвенція між Україною і СРВ (1994 рік);
- Договір про принципи відносин і співробітництва між Україною та СРВ (1996 рік);
- Угода між Урядом України та Урядом СРВ про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (1998 рік);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом В’єтнаму про реадмісію громадян обох держав (2007 рік);
- Спільна заява Президента України і Президента СРВ щодо розвитку всеосяжного співробітництва та партнерства України та В’єтнаму (2011 рік).
7. Українська громада
Станом на червень 2023 року на консульському обліку в Посольстві України у В’єтнамі перебуває 125 осіб. За оціночними даними, кількість громадян України, які проживають на території В’єтнаму, не перевищує тисячі осіб.
Організована українська діаспора у В’єтнамі відсутня.
8. Дипломатичне представництво
ТУВАЛУ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2012 року.
2. Політичні відносини
Тувалу не брала участі у голосуванні резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., підтримала резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2020 рр. (у 2021 р. – не голосувала) та резолюції "Проблема мілітаризації АРК" у 2018 та 2020 рр. (у 2019 та 2021 рр. – не голосувала).
Після початку повномасштабної збройної агресії РФ Тувалу підтримала 8 українських резолюції в ГА ООН, а також приєдналася до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження вторгнення Росії та порушення суверенітету і територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
Результати голосування Тувалу за резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022, 19.12.2023) – «за»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – не була присутня;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) – не голосувала.
Під час Четвертої міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (SIDS4, 26-30 травня 2024 р., м. Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда) відбулася зустріч заступника Голови Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Міністром закордонних справ, праці та торгівлі Тувалу Полсоном Панапою.
3. Торговельно-економічні відносини
За підсумками 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Тувалу склав 74,1 тис. дол. США. Експорт товарів з України до Тувалу становив 73,7 тис. дол. США. Основні статті експорту: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки. Імпорт товарів з Тувалу до України у 2023 р. склав 400 дол. США. Основні статті імпорту: інструменти, ножові вироби; реактори ядерні, котли, машини.
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Тувалу (27.09.2012).
5. Дипломатичне представництво
ТУРКМЕНІСТАН
1. Визнання України: 20 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 жовтня 1992 року
3. Політичні відносини
Контакти на найвищому і високому рівнях:
червень 2021 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану.
червень 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України із Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану.
квітень 2020 року – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України та Заступником Голови Кабінету Міністрів, Міністром закордонних справ Туркменістану.
жовтень 2015 року – офіційний візит Президента України в Туркменістан.
Міжпарламентське співробітництво:
У 2021 році була створена Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Туркменістан.
4. Торговельно-економічні відносини
Останнє, 4-е засідання Спільної міжурядової українсько-туркменської комісії з економічного та культурно-гуманітарного співробітництва відбулося 26-27 травня 2015 р. в м. Ашгабат.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 212,89 млн дол. США (збільшився на 28% порівняно з 2021 р.).
Експорт українських товарів до Туркменістану в 2022 р. склав 22,0 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 58%. Імпорт з Туркменістану у 2022 р. склав 190,9 млн дол. США та збільшився у порівнянні з 2021 р. на 107%. Від’ємне сальдо становило 169,0 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Важливе місце у двосторонніх українсько-туркменських відносинах посідає співпраця у сфері освіти. За інформацією Міністерства освіти і науки України, на початок 2022 р. у вищих навчальних закладах України навчалося 4190 студента з Туркменістану.
У 2013 р. було засновано Раду Ректорів закладів вищої освіти України і Туркменістану, яка здійснює роботу із систематизації та організації набору туркменської молоді на навчання до вищих навчальних закладів України.
Відповідно до «Порядку визнання в Туркменістані документів про вищу та середню професійну освіту, виданих в іноземних державах», студентам, які бажають здобути професійну освіту за спеціальностями та напрямами суспільних та гуманітарних наук, необхідно обирати вузи, які містяться у списках міжнародних рейтингів.
Починаючи з 2011 р. між Україною і Туркменістаном здійснюється обмін мистецькими делегаціями в рамках проведення Днів культури.
У 2018 р. в Туркменістані було проведено Дні українських мультиплікаційних фільмів, Дні українського декоративно-прикладного мистецтва та Вечір української народної та сучасної пісні. Ці заходи транслювалися туркменським телебаченням та відзначалися в ЗМІ, що значно підвищило зацікавленість до української культури та України.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база налічує 135 документів.
Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (1994); Угода про вільну торгівлю (1996); Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій(1999).
7. Українська громада
В листопаді 2022 р. Посольством України в Туркменістані відкрито Недільну школу при Посольстві для дітей різних вікових категорій, яка стала осередком української культури і освіти в Туркменістані.
8. Дипломатичне представництво
ФЕДЕРАТИВНА ДЕМОКРАТИЧНА РЕСПУБЛІКА НЕПАЛ
1. Визнання України: 3 січня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1993 року
3. Політичні відносини
У січні 2017 року Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі, в рамках робочого візиту до Республіки Індія, провів зустріч з Міністром торгівлі Непалу.
4. Торговельно-економічне співробітництво
Динаміка двосторонньої торгівлі товарами (тис дол. США)
Показники |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
Товарообіг |
17948 |
17849,0 |
22989,8 |
29594,7 |
16,451 |
Експорт |
17723,4 |
14726,0 |
22960,9 |
29563,9 |
16493 |
Імпорт |
224,5 |
123,0 |
28,9 |
30,8 |
12 |
Сальдо |
+17498,9 |
+14603,1 |
+22931,9 |
+29533,1 |
+16,481 |
5. Культурно-гуманітарне співробітництво
Основним напрямом культурно-гуманітарного співробітництва є навчання непальської молоді в українських вузах, а також відвідання Непалу громадянами України у туристичних цілях.
6. Договірно-правова база
Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Королівством Непал (15.01.1993 року).
7. Дипломатичне представництво
ФЕДЕРАТИВНІ ШТАТИ МІКРОНЕЗІЇ
1. Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 1999 року.
2. Політичні відносини
Федеративні Шати Мікронезії (ФШМ) підтримали Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., а також резолюції "Ситуація з правами людини в АРК" у 2016-2021 рр. та резолюції "Проблема мілітаризації АРК" у 2018-2021 рр.
Після початку повномасштабної російської збройної агресії ФШМ 25 лютого 2022 р. оголосили про розрив дипломатичних відносин із РФ (єдина країна у світі, крім України, яка прийняла таке рішення).
ФШМ також приєдналися до колективних заяв Форуму тихоокеанських островів щодо ситуації в Україні, які містили засудження російської агресії та порушення суверенітету та територіальної цілісності України, заклик до РФ припинити спробу незаконної анексії українських територій, а також забезпечити деескалацію ситуації та вивести російські війська за лінію міжнародно визнаних кордонів України.
27.05.2024 на полях Четвертої міжнародної конференції малих острівних держав, що розвиваються (SIDS4) (м. Сент-Джонс, Антигуа і Барбуда) відбулася зустріч заступника Керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Постійним представником Мікронезії при ООН Джимом Ліппве.
ФШМ приєдналися до Спільного комюніке про основи миру за підсумками Глобального Саміту миру (15-16 червня 2024 р., Швейцарія).
Результати голосування ФШМ за Резолюції ГА ООН у 2022-2024 рр.:
- «Агресія проти України» (02.03.2022) – «за»;
- «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022) – «за»;
- «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) – «за»;
- «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.2022) – «за»;
- «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14.11.2022) – «за»;
- «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022 та 19.12.2023) – «за»;
- «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023 ) – «за»;
- «Співпраця ООН з Радою Європи» (26.04.2023) – «за»;
- «Безпека і захищеність українських ядерних об'єктів, зокрема і Запорізької АЕС» (11.07.2024) - «за».
3. Торговельно-економічні відносини
Інформація за 2022 та 2024 роки відсутня.
4. Договірно-правова база
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Федеральними Штатами Мікронезії про встановлення дипломатичних відносин від 17 вересня 1999 року.
5. Дипломатичне представництво
ЯПОНІЯ
1. Визнання України: 28 грудня 1991 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 січня 1992 року
3. Політичні відносини
Японія послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України й не визнає будь-які спроби легітимізації незаконної анексії українських територій з боку РФ.
З початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України урядом Японії надається фінансова, військово-технічна, гуманітарна та інші види допомоги як на двосторонній основі, так і по лінії міжнародних організацій.
Підтримується активна динаміка політичного діалогу на вищому і високому рівнях. Серед іншого, було здійснено два візити до України делегацій на чолі з міністром закордонних справ Японії: 9 вересня 2023 року – Й.Хаяші та 7 січня 2024 року – Й.Камікави.
Хроніка візитів на вищому рівні
5-6 червня 2015 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Прем’єр-міністра Японії С.Абе в Україну.
5-7 квітня 2016 р. – офіційний візит до Японії Президента України П.Порошенка.
21-24 жовтня 2019 р. – робочий візит до Японії Президента України В.Зеленського з метою участі у церемонії інтронізації Імператора Японії Нарухіто (22 жовтня).
22 березня 2023 р. – візит в Україну Прем’єр-міністра Японії Ф.Кішіди.
20-21 травня 2023 р. – візит до Японії Президента України В.Зеленського для участі у Саміті Групи Семи (м.Хіросіма).
18-20 лютого 2024 р. - візит Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля для участі в Японсько-українській конференції з питань економічного розвитку та відбудови України (за співголовування Прем’єр-міністра Японії Ф.Кішіди).
Міжпарламентське співробітництво
З 1995 р. в Парламенті Японії існує парламентська Асоціація дружби «Японія - Україна» (голова Ейсуке Морі). Е.Морі відвідував Україну у 2013, 2015 та 2019 рр.
З 15 жовтня 2019 року у Верховній Раді України було відновлено діяльність групи з міжпарламентських зв’язків з Японією (співголови – Ярослав Железняк (партія «Голос») та Галина Михайлюк (фракція «Слуга народу»).
Підтримується активний міжпарламентський діалог на різних рівнях.
Протягом лютого – березня 2022 року Парламентом Японії було ухвалено дві резолюції – щодо необхідності відновлення миру і регіональної стабільності на тлі ескалації напруги навколо України (09.02.2022) та щодо засудження вторгнення РФ на територію України (02.03.2022).
23 березня 2022 р. Президент України В.Зеленський виступив онлайн перед членами обох палат Парламенту Японії (вперше в історії японського парламентаризму лідер іноземної країни звернувся до керівництва держави та представників вищого законодавчого органу країни).
15-26 жовтня 2022 р. відбувся візит в Японію делегації Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Японією, який став першим візитом українських парламентарів до Токіо за останні п’ять років.
5 грудня 2022 р. створено парламентську ініціативну групу «Кідзуна» із забезпечення підтримки України на чолі з Й.Камікавою. До складу групи, метою якої було прискорення відправки критично необхідного обладнання до України, зокрема генераторів, для забезпечення проходження зимового періоду, увійшли 161 член Парламенту, що представляють як провладні, так і опозиційні партії.
7-10 вересня 2023 року відбувся візит делегації Верховної Ради України на чолі з Головою ВРУ Р.Стефанчуком до Японії для участі у 21-му засіданні голів парламентів країн Групи Семи (Парламентському саміті G7).
4. Торговельно-економічне співробітництво
У 2023 році Японія за обсягами двосторонньої торгівлі товарами з Україною посіла 3 місце серед країн Індо-Тихоокеанського регіону та 24 місце серед країн світу.
Динаміка зовнішньої торгівлі (млн дол. США)
|
2019 |
% |
2020 |
% |
2021 |
% |
2022 |
% |
2023 |
% |
Обіг |
1237,7 |
124,9 |
1275,2 |
103,0 |
1589,67 |
124,7 |
750,17 |
47,6 |
943,3 |
+25,7% |
Експорт |
260,3 |
108,1 |
190,85 |
73,3 |
359,89 |
197,9 |
105,98 |
30,5 |
35,1 |
-66,7% |
Імпорт |
977,5 |
130,3 |
1084,4 |
110,9 |
1229,77 |
114,2 |
644,19 |
52,5 |
908,2 |
+40,9% |
Сальдо |
-717,2 |
- |
-893,59 |
- |
-869,88 |
- |
-538,21 |
- |
-873,2 |
- |
Товари
У 2023 році обсяг торгівлі товарами між Україною та Японією становив 943,3 млн дол. США та збільшився у порівнянні з відповідним періодом 2022 року на 25,7%. При цьому експорт становив 35,1 млн дол. США та зменшився на 66,7%, імпорт становив 908,2 млн дол. США та збільшився на 40,9%. Сальдо торгівлі товарами для України за цей період було від’ємним та становило 873,2 млн дол. США.
Послуги
Обсяг торгівлі послугами досяг 10,97 млн дол. США, зменшившись на 30,6% у порівняні з 2021 роком. Експорт українських послуг до Японії склав 9,9 млн дол. США, (зменшення на 22,7%), імпорт послуг з Японії до України: 1,07 млн дол. США (скорочення на 64,2%). Позитивне для України сальдо: 8,83 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Розвиток культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Японією є важливим елементом поглиблення взаєморозуміння та дружніх відносин між українським та японським народами.
Співпраця у галузі освіти переважно визначається двома програмами уряду Японії, спрямованими на надання фінансової підтримки українським студентам, аспірантам, викладачам та дослідникам, які прагнуть удосконалити знання японської мови або вивчити досвід Японії. Зокрема, Міністерство освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії продовжує впровадження програми з вивчення та удосконалення японської мови для студентів-японістів українських ВНЗ, а також програм стажування для аспірантів різних напрямків. Японською Фундацією реалізовано низку програм стажування для аспірантів та викладачів японської мови.
Розвивається співробітництво між ВНЗ України та Японії. Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка активно співпрацює з університетами Рюкоку (м.Кіото), Тенрі (м.Нара), Цукуба (м.Цукуба), Аояма Ґакуін (м.Токіо); Інститут агроекології і природокористування НАН України з Університетом Кобе Ґакуін; Київський національний лінгвістичний університет з Осакським університетом економіки і права, Львівський національний університет імені І.Франка з Токійським університетом іноземних мов. У 2018 р. підписано угоду про академічні обміни між Тоямським університетом міжнародних досліджень та Одеським національним університетом імені І.І.Мечникова. У 2022 році підписано угоди про співпрацю між Університетом Тойо та Київським національним університетом імені Т.Г.Шевченка Київським університетом ім.Б.Грінченка і Національним авіаційним університетом (м.Київ).
Починаючи з квітня 2022 року, в Японії відкрилися перші ресторани української кухні (в м.Токіо – 3, в м.Осака -1) та готуються до відкриття ще декілька. З великим успіхом відбуваються гастролі українських музикантів та танцювальних колективів (Київський балет, Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені П.Вірського, скрипаль О.Криса, піаністи О.Гринюк та Д.Яворський, гурти «Без обмежень», «Казка» тощо), виставки українських художників та фотомитців. Видаються книги про Україну та українську культуру, університетами та експертними спільнотами проводяться лекції та круглі столи. Низка українських кінострічок були вперше представлені японському глядачеві у рамках кінофестивалів та всеяпонських показів.
Активними учасниками цих культурних процесів є представники українських громад у різних регіонах Японії, які часто виступають організаторами заходів з представлення української культури. Успішну концертну діяльність провадять українські артисти японської музичної сцени О.Степанюк, Д.Вишня, К.Гудзій, Т.Лаврова, Я.Лаврова та інші.
У 2022 році запроваджене викладання української мови на базі Посольства України в Японії, а також у Токійському та Кіотському університетах, університеті Кобе Гакуін.
6. Договірно-правова база
З моменту встановлення дипломатичних відносин (26 січня 1992 р.) між Україною і Японією укладено 75 двосторонніх документів (один документ втратив чинність).
Ключовий документ: Спільна заява про особливе глобальне партнерство від 22 березня 2023 року.
7. Українська громада
за даними Міграційної служби Японії, станом на початок 2024 року, в Японії проживало близько 2 тисяч українців, які мали статус постійного або тимчасового резидента, а також 2589 тимчасово переміщених осіб з України (дані на 28.02.2024). Здебільшого українці проживають у найбільших індустріальних центрах країни – містах Токіо, Осака та Нагоя.
Об'єднання українців: діють 4 громадських об’єднання - Асоціація дружби Японії та України НПО «Краяни» (Токіо), Асоціація партнерів Японії–України (Токіо), Українська асоціація префектури Фукуока «UAFukuoka» та Японсько-українська культурна асоціація (Нагоя).
Станом на 2024 рік, 80 японських ВНЗ приймають 389 українських студентів та дослідників.
8. Дипломатичне представництво