Проведення самітів Україна – ЄС здійснюється на підставі статті 5 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, відповідно до якої "сторони проводять регулярні засідання в рамках політичного діалогу на рівні самітів".
Засідання самітів проводяться за участю Президента України, Президента Європейської Ради та Президента Європейської Комісії. Cаміти відбуваються кожного року почергово в Україні та Брюсселі.
Зустрічі у рамках самітів надають сторонам можливість на найвищому рівні підбити підсумки співробітництва між Україною та ЄС за рік, що минув, визначити пріоритети взаємодії на найближче майбутнє, обговорити розвиток ситуації в Україні та Європейському Союзі, а також узгодити позиції щодо актуальних міжнародних питань.
5 вересня 1997 року у Києві відбувся 1-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Жан-Клод Юнкер і Президент Європейської Комісії Жак Сантер.
У ході зустрічі було підтверджено європейський вибір України згідно з Угодою про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими співтовариствами та їхніми державами-членами, підписаною у 1992 році; обговорено питання розбудови спільної договірно-правової бази відносин, розглянуто шляхи поглиблення економічного співробітництва.
На полях Саміту підписано угоду між Європейським співтовариством вугілля та сталі й Урядом України щодо торгівлі сталеливарною продукцією.
16 жовтня 1998 року у Відні відбувся 2-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Європейську делегацію представляли Президент Європейської Ради Віктор Кліма, Президент Європейської Комісії Жак Сантер та Генеральний секретар Європейської Ради.
Лідери назвали співробітництво між Україною та ЄС «стратегічним та унікальним партнерством» й обговорили низку питань співпраці у сфері зовнішньої політики та політики безпеки.
Україна вперше заявила про прагнення на асоційованих правах взаємодіяти з Європейським Союзом, а ЄС узяв до уваги відповідні положення Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України 11 червня 1998 року.
23 липня 1999 року у Києві відбувся 3-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Пааво Ліппонен і Президент Європейської Комісії Жак Сантер.
Лідери погодили розпочати роботу із запровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема було вирішено зосередитися на скасуванні бар’єрів для торгівлі та інвестицій. ЄСівська сторона привітала підписання парасолькової угоди INOGATE та українську ініціативу провести Балто-Чорноморський саміт як внесок України у розвиток регіонального співробітництва.
Україна та ЄС підтвердили свої зобов’язання реалізувати Меморандум про взаєморозуміння Групи семи щодо закриття Чорнобилької АЕС задля гарантування розвитку в Україні ефективного й екологічно безпечного енергетичного сектору.
15 вересня 2000 року у Парижі відбувся 4-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Делегацію ЄС представляли Генеральний секретар Ради – Верховний представник зі спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС Хав’єр Солана, Президент Франції Жак Ширак і Президент Європейської Комісії Романо Проді.
Сторони привітали ухвалення Європейською Радою Спільної стратегії Європейського Союзу щодо України.
Україна поінформувала про темпи реалізації Стратегії інтеграції України до ЄС, зокрема про ухвалення національної Програми інтеграції України до ЄС.
ЄС підтримав намір України наближати систему стандартів оцінки у сфері торгівлі до ЄСівських та привітав сумлінне виконання Україною вимог Угоди СОТ про технічні бар’єри в торгівлі.
11 вересня 2001 року в Ялті відбувся 5-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Делегацію ЄС представляли Генеральний секретар Ради – Високий представник зі спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС, Президент Європейської Ради Гі Верхофстадт і Президент Комісії Європейських Співтовариств Романо Проді.
Сторони домовилися про вдосконалення законодавчої бази України у галузі ЗМІ, безпеки та умов праці журналістів. Наголошено на важливості проведення неупереджених розслідувань злочинів, скоєних проти журналістів. ЄС запевнив, що продовжуватиме надавати підтримку зусиллям України, спрямованим на розвиток вільних та незалежних ЗМІ.
ЄС привітав Урядову програму економічних реформ та закликав до подальших кроків у сферах оподаткування, стандартизації, політики конкуренції та державної допомоги, а також до продовження масштабної приватизації за прозорих ринкових умов.
Сторони домовилися спільно боротися з організованою злочинністю, відмиванням грошей, незаконним обігом наркотиків і зброї, а також тісно співпрацювати з питань нелегальної міграції, притулку, контрабанди і торгівлі людьми.
4 липня 2002 року в Копенгагені відбувся 6-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Леонід Кучма. Європейську делегацію представляли Генеральний секретар Ради – Високий представник зі спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС Хав’єр Солана, Президент Європейської Ради Андерс Фог Расмуссен і Президент Комісії Європейських Співтовариств Романо Проді.
ЄС закликав продовжувати реформи в українському енергетичному секторі, включно з приватизацією в енергогенеруючому та енергорозподільчому секторах, а також реформи у вугільній галузі, було схвалено заснування трьох робочих груп Україна – ЄС в галузі енергетики (з енергетичної стратегії, енергоефективності та транзиту газу).
Сторони домовилися про посилення співробітництва в транспортній сфері. Зокрема, ЄС привітав приєднання України до міжнародних договорів Європейської організації з безпеки аеронавігації (Євроконтроль) і підтримав її заявку на приєднання до Об’єднаної Авіаційної Влади (JAA).
7 жовтня 2003 року в Ялті відбувся 7-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську сторону представляв Президент України Леонід Кучма. Делегацію представляли Генеральний секретар Ради – Високий представник зі спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС Хав’єр Солана, Президент Європейської Ради Сільвіо Берлусконі і Президент Комісії Європейських Співтовариств Романо Проді.
Сторони обговорили ініціативу ЄС «Розширена Європа – сусідство» та погодилися, що широкий спектр її нових можливостей і відповідних інструментів сприятиме подальшому залученню України до внутрішнього ринку ЄС.
8 липня 2004 року в Гаазі відбувся 8-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію представляв Президент України Леонід Кучма. Делегацію ЄС – Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана, Президент Європейської Ради Ян Петер Балкененде і Президент Європейської Комісії Романо Проді.
Цей Саміт був першим після історичного розширення Європейського Союзу, що відбулося 1 травня 2004 року, внаслідок якого Україна та ЄС стали безпосередніми сусідами.
Сторони погодилися з важливістю забезпечення проведення виборів Президента України у жовтні 2004 року, як таких, що відповідають міжнародним стандартам, включно з умовами висвітлення виборчої кампанії у ЗМІ.
Лідери привітали завершення переговорів щодо угоди про сталь, а також схвалення спеціального плану дій, спрямованого на розвиток науково-технічної співпраці між Європейським Союзом і Україною.
Учасники Саміту привітали участь України у європейській правоохоронній місії у Боснії і Герцеговині та колишній Югославській Республіці Македонія. Під час Саміту було підписано угоду про участь України у правоохоронній місії ЄС у колишній Югославській Республіці Македонія.
1 грудня 2005 року у Києві відбувся 9-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську сторону представляв Президент України Віктор Ющенко. Делегацію ЄС – Президент Європейської Ради Тоні Блер, Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Лідери наголосили на тому, що відданість демократії та реформам відкрила нові перспективи для України і її відносин з ЄС.
ЄС підтвердив свою готовність розпочати консультації щодо укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС, яка мала прийти на заміну Угоди про партнерство і співробітництво, щойно будуть виконані політичні пріоритети Плану дій Україна-ЄС 2005 року. Україна та ЄС привітали започаткування переговорів щодо укладення угод про спрощення візового режиму і реадмісію.
Лідери ЄС привітали активну і конструктивну роль України у відновленні переговорного процесу із врегулювання Придністровського конфлікту.
27 жовтня 2006 року у Гельсінкі відбувся 10-й Саміт Україна – Європейський Союз. Делегацію України очолював Президент України Віктор Ющенко. Європейський Союз представляли Президент Європейської Ради Матті Ванганен, Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана, та Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Сторони позитивно оцінили прогрес, досягнутий у виконанні Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва у галузі енергетики. Україна та ЄС. Наголошувалося на необхідності посилення безпеки поставок енергоносіїїв в Україну та транзиту газу на ринок ЄС.
Було домовлено продовжити виконання проєктів розвитку енергетичної інфраструктури у співпраці з Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції та розвитку для підвищення прозорості транскордонних енергетичних потоків, ефективності роботи газової інфраструктури, удосконалення обліку внутрішнього споживання енергії та взаємопід’єднання електроенергетичних мереж.
ЄС привітав намір України виконати необхідні умови для приєднатися до Договору енергетичного співтовариства.
14 вересня 2007 року у Києві відбувся 11-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську сторону очолював Президент України Віктор Ющенко. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Жозе Сократеш, Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Сторони схвально відгукнулися щодо започаткування переговорів стосовно нової посиленої угоди, підписання угод про спрощення візового режиму і реадмісію, а також співробітництва з Місією ЄС з питань допомоги на українсько-молдовському кордоні.
Лідери України та ЄС підтвердили наміри далі розвивати співробітництво з урегулювання регіональних конфліктів і нерозповсюдження зброї масового знищення, насамперед у рамках Ініціативи стосовно Глобального партнерства проти розповсюдження матеріалів та зброї масового знищення, боротьби з тероризмом, запобігання надзвичайним ситуаціям, знищення застарілої та надлишкової легкої та стрілецької зброї та боєприпасів.
9 вересня 2008 року у Парижі відбувся 12-й Саміт Україна – Європейський Союз. На Саміті українську делегацію очолював Президент України Віктор Ющенко. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Ніколя Саркозі, Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу, Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана.
ЄСівська сторона привітала Україну із набуттям членства у СОТ і схвально оцінила прогрес у проведенні економічних реформ. Лідери наголосили, що політична стабілізація в Україні, конституційна реформа, консолідація правової держави, у тому числі в інвестиційній сфері, повне виконання зобов’язань у рамках СОТ є необхідними умовами для продовження реформ та поглиблення відносин між Україною і ЄС.
4 грудня 2009 року у Києві відбувся 13-й Саміт Україна – Європейський Союз. На Саміті українську сторону очолював Президент України Віктор Ющенко. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Фредрік Райнфельдт, Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і Високий представник ЄС зі спільної зовнішньої і безпекової політики Хав’єр Солана.
Лідери привітали завершення процесу ратифікації Лісабонського Договору, а також створення платформи Східного партнерства.
Сторони привітали розвиток екологічного співробітництва між Україною та ЄС і поглиблення співробітництва з використання відновлювальних джерел енергії та підвищення енергоефективності. Сторони схвалили започаткування Східноєвропейського партнерства з довкілля та енергоефективності.
22 листопада 2010 року у Брюсселі відбувся 14-й Саміт Україна – Європейський Союз. На Саміті українську делегацію очолював Президент України Віктор Янукович. З боку Європейського Союзу в Саміті взяли участь Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Сторони привітали впровадження Плану дій щодо візової лібералізації для України, а також підтвердили спільне зобов’язання щодо створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з метою інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.
Лідери ЄС привітали підписання Україною Протоколу про приєднання до Договору про Енергетичне Співтовариство.
Під час Саміту було підписано Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їхніми державами-членами про Рамкову угоду між Україною та Європейським Співтовариством про загальні принципи участі України в програмах Співтовариства, серед яких: бізнес, підприємництво, енергетика, інформація, комунікації, технології.
Сторони обговорили питання поваги прав людини, основних свобод, демократичних цінностей та верховенства права, яке засноване на незалежному та неупередженому судочинстві. Вони наголосили, зокрема, на важливості вільних ЗМІ та підтвердили потребу в подальшому зміцненні демократичного розвитку в Україні, зокрема стосовно виборчого права.
ЄСівська сторона закликала українську владу здійснити конституційну реформу у широкий та всеохопний спосіб у тісній співпраці з Венеційською комісією Ради Європи.
19 грудня 2011 року у Києві відбувся 15-й Саміт Україна – Європейський Союз. Україну представляв Президент Віктор Янукович. Європейський Союз представляли Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей і Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Сторони привітали досягнення порозуміння щодо повного тексту Угоди про асоціацію та наполягли на її винятковій важливості для нового етапу розвитку відносин між Україною і ЄС.
Учасники Саміту відмітили прогрес у виконанні Плану дій щодо лібералізації візового режиму і підтвердили свої спільні зобов’язання просуватися до безвізового режиму.
Було підтверджено відданість верховенству права, що охоплює незалежність судової гілки влади, визнаючи цей принцип основою Угоди про асоціацію, а також вказано на виклики у цій сфері, які вимагають невідкладних дій, зокрема шляхом поглиблення судової реформи.
25 лютого 2013 року у Брюсселі відбувся 16-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Віктор Янукович. З боку Європейського Союзу в Саміті взяли участь Президент Європейської Ради Герман ван Ромпей та Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу.
Сторони обговорили проблематику судової реформи в Україні та привітали набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом і новим законодавством про адвокатуру, а також створення Національного превентивного механізму проти тортур.
Було схвально оцінено нове законодавство щодо свободи зібрань та визнано важливість конституційної реформи для створення системи стримувань і противаг стосовно свободи зібрань та засобів масової інформації.
ЄС визнав надійність України як транзитної держави та наголосив на важливості газотранспортної системи України для транспортування газу до держав-членів ЄС, модернізацію якої він продовжуватиме підтримувати.
У контексті парламентських виборів в Україні 28 жовтня 2012 року йшлося щодо необхідності повного виконання рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ, скерованих на усунення виявлених у ході виборів недоліків.
Сторони підтвердили подальшу підтримку роботи моніторингової місії Європейського Парламенту в Україні, зокрема щодо судових справ, які викликають підвищене занепокоєння. Україна запевнила у готовності до швидкого виконання рішень Європейського суду з прав людини і рекомендацій Ради Європи щодо умов утримання ув’язнених осіб та медичної допомоги, що їм надається.
21 березня 2014 року у Брюсселі відбувся позачерговий Саміт Україна – Європейський Союз. На Саміті українську делегацію очолював Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. З боку Європейського Союзу в Саміті взяли участь Голова Європейської Ради Герман ван Ромпей і Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, а також лідери держав-членів ЄС.
Під час заходу ЄСівська сторона продемонструвала тверду підтримку України в умовах розв’язаної Росією агресії проти нашої держави. Відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, а саме таких складових Угоди: Преамбула, Стаття 1, Розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення».
27 квітня 2015 року у Києві відбувся 17-ий Саміт Україна – Європейський Союз. З української сторони у Саміті взяли участь Президент України Петро Порошенко, Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, інші члени Уряду, зі сторони ЄС – Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, Комісар ЄС з Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоханнес Хан.
Саміт став першим для України та ЄС в умовах дії Угоди про асоціацію, підписання якої стало можливим після Революції гідності.
Виключного значення зазначеній зустрічі на найвищому рівні надали нові безпекові обставини і загрози у контексті агресії РФ проти України та російських дій, спрямованих на підрив міжнародного права та загальноєвропейської безпеки.
Порядок денний Саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних із розвитком ситуації в і довкола України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м.Севастополь. Крім цього, було обговорено хід виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, хід підготовки до Ризького саміту ініціативи «Східне партнерство», а також питання регіонального характеру.
Під час спільної прес-конференції керівництвом ЄС надані чіткі сигнали на підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, зусиль нашої держави у протидії збройній агресії з боку РФ, зокрема у контексті продовження санкційної політики ЄС, а також процесу реалізації внутрішніх реформ і стабілізації внутрішньоекономічної ситуації.
24 листопада 2016 року у Брюсселі відбувся 18-й Саміт Україна – Європейський Союз.
Саміт став першим самітом в умовах початку функціонування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з 1 січня 2016 року та другим самітом в умовах імплементації політичної частини Угоди про асоціацію.
Порядок денний Саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних з розвитком ситуації на сході України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м.Севастополь. Крім того, розглянуто стан виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, а також надання з боку ЄС відповідної підтримки. Окрему увагу було приділено завершенню процесу ратифікації Угоди про асоціацію, перспективам запровадження безвізового режиму для громадян України, співробітництву у сфері енергетики, імплементації ПВ ЗВТ.
Керівництвом Євроінституцій надано чіткі сигнали на підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, відзначено зусилля нашої держави у протидії агресії з боку РФ, зокрема у контексті продовження санкційної політики ЄС, а також надано високу оцінку досягнутого прогресу у реалізації внутрішніх реформ і стабілізації фінансово-економічної ситуації в Україні.
12-13 липня 2017 року у Києві відбувся 19-й саміт Україна – Європейський Союз.
19-й Саміт Україна – ЄС став історичним у відносинах між Україною та ЄС – самітом асоціації та безвізу, яким було завершено перший етап європейської інтеграції України.
Порядок денний Саміту включав обговорення комплексу питань, пов’язаних з розвитком ситуації на сході України, включаючи стан імплементації Мінських домовленостей і наслідки окупації АР Крим і м. Севастополь. Було розглянуто стан виконання Угоди про асоціацію і реалізацію внутрішніх реформ в Україні, а також надання з боку ЄС відповідної підтримки. Окрему увагу було приділено завершенню процесу ратифікації Угоди про асоціацію, запровадженню безвізового режиму для громадян України, співробітництву у сфері енергетики, імплементації поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ).
Саміт дозволив лідерам України та ЄС узгодити та скоординувати підходи щодо зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції Києва та Брюсселя, а також спільного реагування на стратегічні виклики в умовах динамічних змін глобального політичного ландшафту.
9 липня 2018 року у Брюсселі відбувся 20-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Петро Порошенко. Євросоюз представляли Президент Європейської Ради Дональд Туск і Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер.
Сторони підтвердили відданість посиленню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі спільних цінностей демократії, верховенства права і прав людини.
ЄС підтвердив рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Було рішуче засуджено агресію РФ проти України та незаконну анексію АР Крим та м.Севастополя Російською Федерацією; проведення Москвою виборів на території незаконно анексованого півострова та погіршення ситуації з правами людини в Криму; будівництво мосту через Керченську протоку без згоди України; мілітаризацію півострова, а також Чорного та Азовського морів.
Європейський Cоюз привітав масштабне впровадження реформ в Україні, зокрема у сферах охорони здоров’я, пенсійного забезпечення, децентралізації та державного управління, державних закупівель, охорони навколишнього середовища.
Було наголошено на створенні нових законодавчих та інституційних рамок боротьби з корупцією в Україні та результати у цій сфері. Сторони погодилися з необхідністю продовження зусиль в імплементації судової реформи та реформи прокуратури.
8 липня 2019 року у Києві відбувся 21-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську сторону очолював Президент України Володимир Зеленський. Делегацію ЄС представляли Президент Європейської Ради Дональд Туск і Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер.
ЄСівська сторона привітала рішення новообраного Президента України здійснити свій перший робочий візит до Брюсселя.
Лідери підтвердили визнання ними європейських прагнень України та привітали закріплений в Угоді про асоціацію європейський вибір, а також успіхи в реалізації Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, які сприяли зростанню двосторонньої торгівлі на близько 50% з її запровадження у січні 2016 року.
Було вкотре рішуче засуджено порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України як наслідок агресії, розпочатої у лютому 2014 року, незаконну анексію Криму та Севастополя, а також мілітаризацію Москвою півострова та істотне погіршення ситуації із захистом прав людини, яке там відбувається.
Європейський Союз зобов’язався надалі підтримувати децентралізацію, розвиток громадянського суспільства, боротьбу з корупцією та інші реформи, а також пообіцяв продовжувати сприяти у протидії гібридним і кібер-загрозам та дезінформації.
Сторони погодилися оновити енергетичний додаток до Угоди про асоціацію і вести роботу із реформи ринку газу та електроенергії, включно із завершенням процесу анбандлінгу задля інтеграції України до Енергетичного ринку ЄС. Був підтверджений статус України як стратегічної для транзиту газу держави, що забезпечує його безпечне постачання до ЄС.
6 жовтня 2020 року у Брюсселі відбувся 22-й Саміт Україна – Європейський Союз. Українську делегацію очолював Президент України Володимир Зеленський. Європейський Союз був представлений Президентом Європейської Ради Шарлєм Мішелем та Високим представником ЄС із зовнішньої і безпекової політики, Віце-президентом Європейської Комісії Жозепом Боррелем, який виступав від імені Президента Європейської Комісії.
Цей захід найвищого рівня став першим, який ЄС провів з третьою державою з початку пандемії COVID-19. Сторони обговорили проблеми, зумовлені пандемією, домовилися оперативно обмінюватися інформацією та вдосконалювати співпрацю в сфері охорони здоров’я.
Лідери погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди про асоціацію і підкреслили важливість продовження її виконання Україною. Вони привітали досягнення в імплементації Угоди про асоціацію, зокрема Поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, яка сприяла зростанню двосторонньої торгівлі на близько 65% з початку її застосування у січні 2016 року (ЄС став найбільшим торговельним партнером України).
Було домовлено вивчити шляхи покращення імплементації ПВЗВТ з метою поліпшення умов двосторонньої торгівлі та у 2021 році здійснити всебічний огляд ступеню досягнення цілей Угоди про асоціацію.
Сторони підтвердили рішуче засудження порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України як наслідок агресії, розпочатої у лютому 2014 року, а також незаконної анексії нею Криму та Севастополя, мілітаризації півострова, серйозного погіршення ситуації з правами людини на півострові, обмеження свободи поїздок громадян України до Кримського півострова та з нього.
Було високо оцінено конструктивний підхід України у Нормандському форматі і Тристоронній контактній групі та закликано Росію діяти відповідно, зокрема повністю взяти на себе відповідальність та використати свій значний вплив на підтримувані нею незаконні збройні формування на території ОРДЛО, негайно припинити надання їм фінансової та військової підтримки. Було засуджено впроваджувані Росією заходи зі спрощеного надання громадянам України російського громадянства, що суперечить Мінським домовленостям.
Європейський Союз привітав початок проведення земельної реформи в Україні, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий у процесі децентралізації прогрес, а також схвалив початок роботи Вищого антикорупційного суду.
12 жовтня 2021 року у Києві відбувся 23-й Саміт Україна – Європейський Союз, за результатами якого було виголошено Спільну заяву такого змісту:
Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської ради Шарль Мішель та Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися сьогодні у м. Києві для проведення 23-го Саміту Україна – ЄС та схвалили таку заяву.
1. Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
2. Ми підтвердили нашу рішучу відданість подальшому зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки «зеленої» і цифрової трансформацій та підвищення стійкості.
3. Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію та у контексті набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року. Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Ми домовилися повною мірою використовувати потенціал Угоди про асоціацію та підкреслили взаємні зобов’язання для досягнення цієї мети.
4. Ми привітали вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла суттєвому зростанню двосторонніх торговельних потоків з початку її застосування у січні 2016 року та перетворенню ЄС на найбільшого торговельного партнера України. Ми також визнали прогрес, досягнутий Україною у регуляторному наближенні до права ЄС, необхідному для належного функціонування ПВЗВТ.
5. Ми підбили підсумки поточного всебічного огляду досягнення цілей Угоди, як це передбачено статтею 481. Ми привітали обмін нашими відповідними оцінками з метою презентації спільної оцінки на двосторонньому Саміті у 2022 році в Брюсселі.
6. Ми визнали поточні досягнення та важливість подальшого зміцнення Східного партнерства на основі спільних цінностей та принципів диференціації, інклюзивності та спільної власності, а також у цьому зв’язку пригадали декларацію Саміту Східного партнерства 2017 року. Ми позитивно відзначили ініціативу трьох асоційованих партнерів, спрямовану на посилення координації між ними та поглиблення співпраці між трьома асоційованими партнерами і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на Шостий саміт Східного партнерства у 2021 році, який має затвердити амбітні довгострокові цілі та нову генерацію пріоритетів на період після 2020 року.
7. Було продемонстровано високий рівень солідарності, єдності та взаємної відданості у протистоянні пандемії COVID-19, яка стала безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економік України та держав – членів ЄС. Ми відзначили вдячність українського керівництва та громадян за допомогу ЄС, у тому числі за надання вакцин проти COVID-19. Пакет допомоги обсягом 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро, які ЄС мобілізував для України з метою подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків, значно перевищують обсяги допомоги від ЄС будь-якому
іншому партнерові. Ми підтвердили нашу готовність тісно співпрацювати над забезпеченням доступу до вакцин проти COVID-19 в рамках платформи COVAX, у тому числі через механізм передачі вакцин ЄС, надання Україні вакцин через нього державами – членами ЄС. Ми привітали прийняття ЄС рішення про сумісність європейського цифрового COVID-сертифіката та українського цифрового сертифіката задля взаємного полегшення пересування людей під час обмежень COVID-19 і визнали досягнення України в цьому зв’язку.
8. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформування, та погодилися з необхідністю подальшого посилення цих зусиль. Ми привітали історичне відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Ми знову підтвердили, що всебічне та послідовне впровадження судової реформи залишається життєво важливим для зміцнення стійкості України та її майбутнього успіху. У цьому контексті ми привітали прийняття змін до Законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів», які мають вирішальне значення для відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми підкреслили необхідність швидкого впровадження цих реформ та реформи Конституційного Суду. Ми також привітали відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна.
9. Ми підкреслили необхідність подальших зусиль України задля забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних та правоохоронних органів, у тому числі шляхом деполітизованого процесу добору на керівні посади відповідно до заслуг. ЄС привітав зусилля України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів («деолігархізація»), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку. ЄС підтвердив свою сталу підтримку зусиль України, спрямованих на масштабні реформи, особливо в судовій системі та боротьбі з корупцією. Україна підтвердила свою відданість ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію.
10. Ми підкреслили важливість реформи сектору безпеки, зокрема прийняття закону про Службу безпеки України, який забезпечує міцну основу для перетворення Служби безпеки України на сучасний орган з чітко визначеними функціями та ретельним демократичним наглядом відповідно до міжнародних принципів та найкращих практик.
11. Ми визнали важливість подальшого зміцнення співробітництва для протидії гібридним загрозам та боротьби з дезінформацією. ЄС і надалі підтримуватиме стійкість України, зокрема шляхом зміцнення незалежних ЗМІ та відповідної нормативно-правової бази, а також обміну найкращими практиками щодо свободи ЗМІ та медіаграмотності, стратегічних комунікацій та підтримки українських ініціатив у боротьбі з дезінформацією. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ в усіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України та ЄС, що реалізуються зокрема Росією. Ми привітали проведення першого кібердіалогу між Україною та ЄС 3 червня 2021 року і з нетерпінням очікуємо наступного раунду у другому кварталі 2022 року. Ми підкреслили важливість поглиблення міжінституційного співробітництва з питань кібербезпеки.
12. Ми також відзначили важливість подальшого посилення співпраці у сфері Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) та посиленого зближення України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП) і в цьому контексті нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, зокрема в статті 7(2). Ми з нетерпінням очікуємо на участь України у військовій операції ЄС «Алтея» і відзначили бажання України брати участь в окремих проектах програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO). ЄС вивчить можливості подальшої підтримки стійкості України, зокрема у сфері професійної військової освіти.
13. Ми привітали успішне застосування безвізового режиму для громадян України. Ми підкреслили важливість подальшого дотримання критеріїв лібералізації візового режиму та
прискорення пов’язаних з цим реформ. Ми привітали відновлення необов’язкових подорожей, які були призупинені у зв’язку з епідемією COVID-19. Ми вітали нещодавно розпочаті переговори щодо приєднання України до Європейської міграційної мережі (ЄММ) як спостерігача.
14. ЄС підтвердив свою постійну суттєву підтримку України з чіткою прив'язкою до ефективного впровадження реформ та політик. ЄС нагадує, що з 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет кредитів та грантів обсягом понад 17 мільярдів євро. ЄС має намір запропонувати у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми привітали презентацію ЄС Економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства та його флагманські ініціативи для України, які мобілізуватимуть до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії, та домовилися про його швидке впровадження. ЄС підтвердив поточну гуманітарну підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України у розмірі 25,4 млн євро на 2021 рік. Крім того, ми відзначили важливу роль Групи підтримки України в Європейській комісії (SGUA) та Консультативної місії ЄС для реформи цивільного сектору безпеки (КМЄС).
15. Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ.
16. Ми очікуємо на подальше зміцнення економічної інтеграції на основі регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:
• Ми привітали започаткування переговорів щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію. Ми погодилися повністю дотримуватися зобов’язань в рамках ПВЗВТ (у тому числі шляхом врегулювання торговельних подразників, таких як мораторій на експорт деревини, шляхом застосування заходів, необхідних для виконання відповідної постанови Арбітражної групи, та забезпечення того, щоб використання процедур торговельного захисту у всіх випадках повністю відповідало стандартам СОТ), а також продовжити обговорення та перегляд шляхів удосконалення імплементації ПВЗВТ, щоб розкрити її повний потенціал і надалі розвивати та просувати двосторонню торгівлю. Ми привітали схвалення Пріоритетного плану дій щодо посилення імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна – ЄС (ПВЗВТ) на 2021-2022 роки.
• Ми привітали започаткування діалогу щодо Європейського зеленого курсу та «зеленого» переходу України. Сторона ЄС привітала прагнення України наблизити свої політики та законодавство до Європейського зеленого курсу та підтвердила свою прихильність підтримці України у цих зусиллях за допомогою широкого спектру доступних інструментів та у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Сторона ЄС привітала затвердження Україною оновленого національно визначеного внеску за Паризькою угодою та запропонувала Україні ухвалити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, включаючи проміжні цілі, із обов’язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року, а також впроваджувати реформи, які сприятимуть та прискорюватимуть її «зелений» перехід. Україна представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). ЄС і надалі підтримуватиме Україну у питанні «зеленого» переходу, у тому числі щодо розробки політики вуглецевого ціноутворення у контексті запропонованого ЄС механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).
• Ми привітали завершення переговорів щодо оновлення додатків з фінансового співробітництва (Додаток XLIV), телекомунікаційних послуг, поштових та кур’єрських послуг та міжнародного морського транспорту (Додаток XVIІ) Угоди про асоціацію та очікуємо на
подібний прогрес щодо додатків з наближення митного законодавства (Додаток XV), навколишнього середовища та клімату (Додатки XXX-XXXI), політики з питань аудіовізуальної галузі (Додаток XXXVII), заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту (Додатки ХХХІV, XXXV, XXXVІ) та захисту прав споживачів (Додаток XXXIХ). Ми домовилися посилити зусилля задля подолання викликів у сферах кліматичних дій, навколишнього середовища та біорізноманіття, як це передбачено Угодою про асоціацію та у відповідності до Паризької угоди.
• Ми взяли до уваги поточну попередню оцінку готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) та привітали початок другого етапу попереднього оцінювання інфраструктури якості. Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо започаткування стратегічного партнерства у сфері сировини з метою досягнення більш тісної інтеграції ланцюгів вартості у сферах сировини та акумуляторів.
• Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на рівних умовах на основі підтверджених зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи ефективне виконання оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію. Ми домовились про створення робочої групи високого рівня у рамках нашого двостороннього енергетичного партнерства для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні. Ми також погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. Сторона ЄС підтвердила свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов.
• Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу та підтвердили свою підтримку продовженню транзиту газу територією України після 2024 року. Ми підкреслили важливість продовження модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо посилення європейської енергетичної безпеки. У контексті існуючих та майбутніх газотранспортних систем на території України та ЄС ми підтвердили наші спільні зобов’язання щодо повного застосування чинного законодавства ЄС та зобов’язань за Угодою про асоціацію. Ми також погодилися максимально використовувати наявні енергетичні мережі та потужності один одного, а також проводити консультації та координацію у відповідних ситуаціях щодо розвитку інфраструктури, які можуть зашкодити інтересам обох Сторін. Ми підкреслили необхідність повного застосування законодавства ЄС у сфері енергетики та конкуренції. Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України. Ми підкреслюємо важливість енергетичного партнерства між Україною та ЄС на високому рівні для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва, яке забезпечить платформу для посилення енергетичної безпеки та «зеленого» переходу в Україні та ЄС.
• Україна відзначила свої зусилля щодо досягнення повного взаємного режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікаційних послуг та приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС у межах Угоди про асоціацію. ЄС привітав триваючу залученість України до виконання своїх зобов’язань у сфері телекомунікаційних послуг, що у разі їх повного виконання може привести до застосування режиму внутрішнього ринку для цього сектору. У цьому контексті була підкреслена важлива роль ефективного та незалежного регулятора у сфері телекомунікацій. Ми відзначили прогрес у реалізації спільного робочого плану щодо електронних довірчих послуг, що веде до можливої угоди, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Ми привітали домовленість щодо оновлення Додатку XVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
• Ми домовилися про важливість удосконалення сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку надійних і
сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми. Ми привітали підписання Угоди між Україною, ЄС і його державами-членами про Спільний авіаційний простір та очікуємо на якнайшвидше набрання нею чинності, що сприятиме розвитку взаємних сполучень, зокрема шляхом створення умов для нових комерційних можливостей для авіакомпаній України та держав – членів ЄС. Ми привітали поточну роботу стосовно включення внутрішніх водних шляхів України до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T), і ми погодилися щодо важливості суттєвого прогресу України у реформуванні системи залізничного транспорту.
• Ми привітали підписання Угоди про участь України у програмі «Горизонт Європа», програмі досліджень та навчання «Євратом» та програмі «Креативна Європа». ЄС також привітав готовність України брати участь у програмах ЄС у рамках нової Багаторічної фінансової перспективи, зокрема в міжнародному вимірі програм «Erasmus+», «EU4Health», «Єдиний ринок» та «Цивільний захист».
• Ми привітали головування України як першої країни з-поза меж ЄС у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, починаючи з 1 листопада 2021 року.
17. Україна та ЄС підтвердили свою готовність повністю поважати права осіб, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами. У цьому зв’язку Україна продовжуватиме консультуватися і співпрацювати з Венеційською комісією та продовжуватиме поточний змістовний діалог з представниками осіб, що належать до національних меншин, у тому числі щодо пов’язаного з цим питанням законодавства.
18. Ми підтверджуємо своє рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії російських збройних сил, починаючи з лютого 2014 року. Ми не визнаємо та продовжуємо засуджувати незаконну анексію Росією українських Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього. Ми засудили проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації, що проводилися на незаконно анексованому Кримському півострові 17-19 вересня 2021 року всупереч духу та цілям Мінських домовленостей, до участі в яких також були залучені жителі непідконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям і правозахисникам безперешкодний доступ до районів, які наразі не перебувають під контролем України, включаючи Кримський півострів, та поважати міжнародне гуманітарне право. У цьому контексті ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених осіб на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми засуджуємо триваючі переслідування, а також останні дії Російської Федерації проти кримських татар. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід в Азовське море та з нього у відповідності до міжнародного права. Ми засуджуємо рішення Росії закрити частини Чорного моря для неросійських військових кораблів та державних суден та закликаємо Росію утриматись від порушення законного здійснення прав та свобод навігації. Ми домовилися про важливість координації міжнародних зусиль для посилення стійкості до зростаючих загроз безпеці та стабільності в Чорноморському регіоні.
19. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та оновленню наших відповідних політик невизнання, у тому числі шляхом застосування обмежувальних заходів. З цією метою ми продовжимо наші регулярні консультації щодо цих політик та співпраці, у тому числі на міжнародних форумах.
20. Ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. ЄС вітає створення міжнародної Кримської платформи, започаткованої її установчим самітом 23 серпня в Києві, а
також підтримує реалізацію положень Спільної декларації, підписаної ЄС та його державами-членами.
21. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, Тристоронньої контактної групи, а також ОБСЄ, включаючи її Спеціальну моніторингову місію в Україні. Ми підкреслили важливість повного впровадження заходів, про які було домовлено під час Нормандського саміту в Парижі в грудні 2019 року, а також повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи відповідальність Росії як сторони конфлікту. Ми привітали конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі і закликали Росію теж діяти конструктивно та брати сумлінну участь у переговорах в рамках цих форматів для вирішення конфлікту. Ми засуджуємо порушення припинення вогню збройними формуваннями, що підтримуються Росією, а також закликаємо Росію повністю визнати свою відповідальність в цьому контексті та використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, відновити всеосяжне припинення вогню, виконати Мінські домовленості в повному обсязі, надати вільний та безперешкодний доступ Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України ділянок уздовж українсько-російського державного кордону у відповідності до її мандату. Висловлюємо жаль щодо рішення Росії не погоджуватись на продовження Спостережної місії ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах російсько-українського кордону («Гуково» та «Донецьк»), що суперечить духу Мінських домовленостей та не сприяє мирному вирішенню конфлікту на сході України. Ми повторили наш заклик до Росії невідкладно припинити підбурення конфлікту наданням фінансової та військової допомоги озброєним формуванням, які вона підтримує, а також вивести російські війська та техніку від східного кордону України та Кримського півострова. Ми залишаємось глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та особового складу на непідконтрольних Уряду України територіях та у незаконно анексованих українських Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Ми наполегливо вимагаємо від Росії виконати свої зобов’язання відповідно до Віденського документа, а також забезпечити більше прозорості та достовірно пояснити розгортання військових сил та техніки в цих районах. ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, їхня тривалість залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей.
22. Ми поновлюємо наше засудження постійних кроків Росії щодо спонукання громадян України на територіях, які наразі не контролюються Урядом України, подавати клопотання на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою, а також видачі російських паспортів громадянам України, що суперечить Мінським домовленостям.
23. Україна привітала Висновки Європейської ради від 24 червня 2021 року, в яких лідери ЄС підтвердили, що повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією.
24. Ми домовилися продовжувати співпрацю для подолання соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, підкреслюючи важливість постачання води, електроенергії та газу через лінію розмежування, сприяти руху людей та товарів та забезпечити, щоб люди, які живуть на непідконтрольних Уряду України територіях, у повному обсязі користувалися своїми громадянськими правами у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права. Ми ще раз наголосили на необхідності отримати безперешкодний доступ до непідконтрольних Уряду територій для Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ми підкреслили важливість проведення заходів із розмінування також в нових районах та закликали Росію конструктивно залучатися до цього питання у рамках ТКГ. Ми привітали створення Центру протимінних операцій для боротьби із забрудненням мінами та боєприпасами, що не вибухнули, та взяли до уваги запит України на отримання допомоги ЄС для розмінування. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати інклюзивний підхід України до власних громадян в уражених районах та відігравати провідну роль у заходах із відбудови країни, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей, після виконання Мінських домовленостей.
25. Ми підкреслили нашу повну підтримку всіх зусиль із встановлення правди, справедливості та відповідальності перед 298 жертвами та їхніми найближчими родичами за збиття рейсу MH17. Ми закликали у цьому зв’язку Російську Федерацію продовжувати тристоронні переговори між Австралією, Нідерландами та Російською Федерацією щодо збиття рейсу MH17, визнати свою відповідальність та докласти максимальних зусиль для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.