Друзі, доброго дня!
Радий всіх бачити! Дякую, що ви добралися в такий непростий день після такої непростої ночі. Поговоримо з вами, давно не збиралися, тому нарешті відновлюємо наш регулярний формат. Я почну зі зрозумілого.
Сьогодні основне – це, звісно, обстріли. Ви бачили вже зведення від наших колег військових. 315 дронів, 2 балістичні ракети, до речі, північнокорейські, 5 крилатих «Іскандер-К». Все це летіло, в основному, на Київ, частково на Одесу, на інші міста, але основний удар пройшовся якраз по столиці України. 284 засоби повітряного нападу знешкодила наша протиповітряна оборона. Я думаю, це привід поаплодувати їм і сказати їм дякую за цю неймовірну роботу. Насправді, на сьогоднішній день під такими атаками, такого масштабу, комбінованими повітряними атаками, не перебуває жодна країна в світі.
Це безпрецедентні за масштабом і розміром повітряні напади і те, що робить, відповідно, протиповітряна оборона України в цих умовах, також безпрецедентно жодна протиповітряна оборона країн світу не справлялася з такими викликами настільки успішно в сучасній історії. Це привід всім нашим воїнам сказати "дякую". На жаль, звісно, є за підсумками цих ударів і руйнування цивільної інфраструктури. Ви бачили пологовий будинок в Одесі пошкоджений сильно ударом, дві людини в Одесі загинули. Станом на зараз чотири постраждали в Києві. Тобто, знову російський терор проти цивільних людей.
Зранку міністр Андрій Сибіга опублікував свій заклик до міжнародної спільноти в зв'язку з цими варварськими ударами. Насамперед, заклик дуже простий – посилювати тиск, санкційний тиск на Росію вже зараз, нічого не чекати. Немає вже часу для будь-яких зволікань, необхідно вводити нові, сильні, санкційні пакети – європейські, американські. Тиснути всім гуртом на Москву, бо без цього тиску вона, очевидно, не збирається обирати мир, а лише продовжувати війну.
Міністр перелічив, до речі, і сфери, в яких може цей тиск нарощуватися. Насамперед, енергетика – найбільш болісна сфера для росіян. Енергетика, що включає в себе зниження цієї так званої “стелі на нафту” – “price cap” на нашу думку 30 доларів- це справедлива ціна, до якої має бути знижений price cap. Переговори з цього приводу тривають, але, звісно, також обмеження тіньового флоту, який дозволяє Росії транспортувати підсанкційну нафту. Інші енергетичні обмеження проти Росії. І другий компонент санкційний – це банківський сектор, центробанк. Банки повні, блокуючи санкції проти всіх російських банків. Це, дійсно, те, що дозволить пришвидшити мирний процес. Ну і, звісно, паралельно з цим – посилення України. Насамперед, протиповітряна оборона, комплекси протиповітряної оборони, додаткові ракети, перехоплювачі до них. Все це необхідно вже зараз, і ми з партнерами працюємо над тим, щоб ці пакети допомоги Україні передавали.
Цього тижня міністр всі ці речі, які я щойно перелічив, буде просувати і обговорювати на важливих зустрічах. Запланована участь міністра Андрія Сибіги в форматі так званому «Веймер плюс» з ключовими європейськими партнерами України. Зустріч відбудеться в Римі цього тижня. Будемо там, будемо переконувати партнерів, посилювати тиск на Москву і посилювати Україну в військовому плані для того, щоб досягати миру. І другий важливий захід цього тижня, в якому буде брати участь міністр – це форум «GLOBSEC», який відбудеться в Празі.
Тобто на запрошення італійського міністра Антоніо Таяні міністр відвідує Рим, де проговорить з європейськими нашими ключовими партнерами шлях до миру і посилення європейської безпеки. І в Празі на запрошення чеського міністра Яна Ліпавського відвідує форум «GLOBSEC». Це майданчик відомий вам всім, такий достатньо сильний, потужний дипломатичний майданчик, на якому є змога, не лише буде змога проговорити і зустрітися з чеським міністром, але також і провести низку перемовин з міністрами з інших регіонів світу, в тому числі Латинської Америки, Близького Сходу, тобто таких регіонів поза межами Європи.
Ну і плюс, звісно, міністр виступатиме на форумі «GLOBSEC», тобто теж донесе своє бачення подальшого руху вперед до миру, безпеки в Україні та Європі. На цьому я вас далі вже мучити більше не буду нічим. Давайте перейдемо безпосередньо до ваших запитань.
Я впевнений, що все ви покриєте в процесі. For our foreign colleagues I’ll just remind that you can in English if you need English soundbites feel free to ask in English, I’ll answer. Добре, давайте перейдемо до запитань. Хто перший буде? Тільки, не кажіть мені, що немає запитань.
Я б хотів прояснити одну річ. У медіа зараз є багато різних оцінок і політиків, що виділена попередньою адміністрацією США допомога, закінчується найближчими місяцями іноді називається липень. Водночас, якщо дивитися на аналітику різних сінтенкс, як, наприклад, американського, то в них є графіки, що допомога, яка замовлялась безпосередньо зброя виробників, вона надходитиме ще до 2028-2029 років. Можете прояснити насправді, скільки в нас є часу до закінчення допомоги виділеної попередньою адміністрацією?
Я думаю, конкретні графіки краще запитати військових, звісно, бо вони знають детально всю цю інформацію. Я можу акцентувати, що, по-перше, Україна веде активний діалог зі Сполученими Штатами щодо того, щоб закуповувати американську зброю. Україна готова купувати американську зброю, в тому числі протиповітряну оборону, Patriot, інші засоби, які ми від Сполучених Штатів всі ці роки отримуємо.
Ми вдячні Сполученим Штатам за всю надану допомогу. Це дійсно вагома, велика допомога, за яку, я думаю, український народ буде вдячний американському народові завжди. Якби не розвивалися обставини, але ми ніколи цього не забудемо. Це правда, це треба відзначити перед тим, як говорити про будь-що, що буде далі відбуватися. Ще раз наголошую, ми готові закуповувати американську зброю з різних джерел, з різних ресурсів фінансування, і цей діалог активно йде між Україною і США, тому я би фокусувався на ньому. А те, що стосується, коли надходять пакети допомоги, наскільки мені відомо, вони станом на зараз надходять.
А щодо графіків, я вас спрямую до військових, може вони роз'яснюють детальніше. Я просто не володію цією інформації, коли і який пакет там прийде, не прийде. Я знаю, що станом на зараз ця допомога надходить і йде активна розмова з американцями про те, щоб закуповувати зброю. В тому числі, до речі, в рамках оцього фонду, створеного за так званою угодою про мінеральні ресурси. Там передбачений механізм, це прямо вписано в цій угоді, можливість компенсації цього фонду наданою зброєю. Тому це теж один з варіантів, яким чином Україна продовжить отримувати допомогу.
Я ризикну запевнити українську громадськість, що українська дипломатія працює і робить все для того, щоб ця допомога американська, тобто зброя американська надходила. І я переконаний, що нам вдасться знайти модальності, рішення, які дозволять отримувати необхідну це американське озброєння, обладнання, ліцензії, якщо треба, і інші речі. І робота над цим іде.
Перше питання. У Польщі новий Президент, на якому етапі підготовка зустрічі на найвищому рівні лідерів, так, з Президентом-електом, або, можливо, готується зустріч його і з міністром закордонних справ України. Ну і друге питання.
Міністра з міністром? Польського міністра з нашим міністром?
Та ні. Наш міністр з Президентом Польщі, президент-елект. І друге питання, це продовження переговорів з росіянами, так, ми зараз бачимо, що відбувається обмін, після обміну сторони начебто там домовлялися поговорити, коли може бути третій раунд. На якому етапі переговори і коли може бути цей третій раунд, тому що міністр оборони, голова делегації казав, що це може бути вже кінець червня. Тобто, на якому етапі підготовка зустрічі делегації, зустріч лідерів і, чи обговорюється зараз зустріч міністра Сибіги з Лавровим.
Ще раз останнє? Чи обговорюється?
Наскільки це реалістично?
Багато запитань, давайте по черзі тоді будемо розбиратися. Спершу те, що стосується Польщі. Ми, безперечно, поважаємо вибір польського народу. Готові розбудовувати взаємовигідне, прагматичне і ефективне партнерство України та Польщі. Президент Зеленський привітав президента Навроцького новообраного, президента Навроцького майже одразу тільки той був обраний. І, знову ж таки, ми готові розвивати взаємовигідне, конструктивне, прагматичне партнерство з Польщею. Ми розраховуємо на те, що політика офіційної Варшави щодо України залишиться незмінною. Тобто, це політика підтримки нашої держави.
Вважаємо, що це в життєвих інтересах самої Польщі - мати сильну, безпечну Україну, бо, звісно, наша безпека з Польщею нерозривно пов'язана. Це неподільна безпека. Тут, мабуть, варто також нагадати, ми по-перше подякуємо Польщі за її зусилля в рамках головування в Раді ЄС. Зараз, ви знаєте, Польща головує в Європейському Союзі. Ми бачимо, дійсно, які серйозні зусилля докладалися і докладаються для того, щоб підтримати Україну, просувати євроінтеграцію України. Ми за це вдячні і будемо готові далі розвивати це партнерство.
Те, що стосується зустрічі, ми готові і, дійсно, були би раді бачити зустріч Президента України Володимира Зеленського та нового Президента-електа Кароля Навроцького. В дипломатії постійно йде підготовка над зустрічами будь-якими. І можу лише підтвердити, що ми налаштовані на те, щоб, звісно, така зустріч відбулася і вона дозволила би проговорити весь порядок денний, налагодити співпрацю. Ми переконані, що ця співпраця може розвиватися активно. Те, що стосується зустрічі міністра з Президентом-електом, я не маю такої інформації про підготовку такої зустрічі. Насамперед, йде робота над контактами лідерів, обраного Президента і нашого Президента. На цьому все, я думаю, щодо Польщі, якщо хтось захоче, ще розпитає і будемо детальніше говорити.
Тепер, щодо Стамбула і цього раунду наступного, давайте я поясню загальну логіку. Відбулися дві зустрічі в Стамбулі. Я там перебував, бачив, як це все відбувається. Одна в травні, одна в червні, на початку червня відбулася. Ці зустрічі призвели до обмеженого результату на гуманітарному треку, який для нас є важливим, але крім гуманітарного треку обміном полоненими, інших результатів цих зустрічей не було. З причини неконструктивної позиції Російської Федерації. Замість того, щоб відповідати взаємністю на кроки України, на погодження, на припинення вогню, інші конструктивні кроки, Росія висуває ультиматуми, висуває нереалістичні вимоги, для того, щоб не просуватися навіть до припинення вогню. Тому гуманітарний трек рухається обміном полоненими, слава Богу, ми дуже щасливі, що він рухається, це повернення наших людей, це дуже важливо.
Але всі решта треків дипломатичних не рухаються. Тому постає питання, що цей формат зустрічей взагалі продукує, чого він досягає цей формат зустрічей. Якщо йдеться про зустрічі заради обміну полоненим, над цим працюють команди нашого головного управління розвитку, координаційного штабу, з російського боку там відповідні їхні відповідники, працюють над звільненням полоненим. Це процес, який тривав і перед цим, і триває зараз. Для цього, на нашу думку, необов'язково відправляти цілого міністра оборони України за кордон для того, щоб добиватися цих обмінів. Тобто, якщо йдеться лише про обміни. А решта залежить від Росії, бо ми їм передали наші пропозиції, наш мирний план, по суті, наше бачення, як це все має просуватися, передали ще перед зустріччю в Стамбулі. Не було відповіді не перед Стамбулом, ні під час Стамбула, ні після.
Досі немає реакцій якихось з російського боку. Є їхній набір ультиматумів, які, як вчора міністр розповів, “вони кинули на стіл у Стамбулі”. Ну і все. Тому, якщо, дійсно, люди такого рівня, яких Росія прислала, не здатні вирішувати фундаментальні питання, такі як припинення вогню, а це фундаментальне питання для будь-якої подальшої дипломатії, тоді, очевидно, необхідна зустріч лідерів. Президент Володимир Зеленський готовий до таких зустрічей, хоч завтра. З російського боку ми бачимо, як вони уникають такої зустрічі всіляко. Тому, станом на зараз, рано говорити про будь-яку підготовку, триває, на щастя, цей процес обміну дуже складний, але він триває.
Вчора була, ви бачили, перший етап. Ці етапи, ми сподіваємося, продовжаться. Триватимуть кілька днів. Тобто, зараз якби це стабільно буде все, ми сподіваємося, відбуватися обмін тілами полеглих наших воїнів і, відповідно, росіян. Це складні гуманітарні ці питання, але вони просуваються. Паралельно ми закликаємо партнерів наших, все ж таки, більше нічого не чекати, посилювати тиск на Росію.
Якби цей тиск був раніше, вже могли би бути результати цих Стамбульських зустрічей. Замість цього, оскільки тиску немає, по суті, замість цього ми бачимо порожні зустрічі. Ну є гуманітарний трек, знов ж таки, гуманітарний трек це той трек, який і так відбувався і він росіяни теж зацікавлені в ньому. Тобто це працює в обидві сторони. А для того, щоб був якийсь рух на політичному шляху, дипломатичному регулюванні, то потрібен тиск. Ну немає інших, немає інших варіантів. І тоді буде зрозуміло, чи взагалі готові росіяни рухатись до миру. І формат зустрічі міністрів закордонних справ України і Російській Федерації не обговорювався станом на зараз. Мені невідомо про такі обговорення. Знов ж таки, це не про формат, це про те, щоб результат був якийсь. Якби Лавров був готовий приїхати і ухвалити рішення про безумовне припинення вогню на 30 і більше днів, то така зустріч могла б відбутися. Бо це результат. А якщо йдеться про саму зустріч, то нам порожні зустрічі не потрібні.
У мене уточнююче запитання. Перше, на самому початку ви згадали про те, що була застосована росіянами ракета з КНДР, якщо можна якусь інформацію там одна чи ви поки не знаєте кількості. Далі уточнююче також запитання щодо Стамбула, голова української делегації Рустем Умєров тоді сказав, що росіяни в той же день, під час зустрічі передали свій документ і Україна матиме тиждень на його вивчення. Тобто уточнюю ми вже його вивчили і передали свої висновки певні чи ні? І також хотіла би дізнатися…Поки ці два питання, дякую, забула питання.
Я розумію, ми всі сьогодні всю ніч не спали. Сьогодні брифінг в особливому режимі. Якщо хтось заплутується в словах, ну мені не можна заплутуватись, вам можна заплутуватись, на здоров'я.
Перше, те що стосується дійсно, за попередньою інформацією дві балістичні ракети застосовані проти столиці України сьогодні вночі були саме КН-23, тобто північнокорейськими балістичними ракетами. Вони були збиті це все попередня інформація, це те, що ми маємо станом на зараз від наших військових. Це ще раз підкреслює наскільки пов’язана безпека в Європі і в Індо-Тихоокеанському регіоні. Північно Корея активно допомагає Росії вести цю війну. Активно вчиться під час цих бойових дій і покращує свої військові спроможності. Це несе пряму загрозу для корейського півострова, стабільності на корейському півострові для ширшого Індо-Тихоокеанського регіону.
І ми закликаємо, по-перше, посилювати тиск не лише на Москву, але й на всіх її поплічників, на Пхеньян, на Тегеран, на Мінськ, на інші всі режими, які допомагають Росії вести війну. А, по-друге, ми, як Україна, як українська дипломатія, це принципова позиція міністра Андрія Сибіги і, можна сказати, такий новий поштовх, нова політика, яку зараз ми будемо реалізовувати, ми будемо всі ці режими, поплічників Росії, які допомагають Росії вести війну проти нашої держави, вбивати наших людей, ми всюди по світу будемо їх доганяти. Дипломатичними методами, санкційними, політичними, будь-якими методами, на будь-якому майданчику, де можна протистояти цим злочинним режимам, які допомагають вбивати наших людей, ми всюди будемо їм протистояти, на кожному клаптику, на кожному континенті, в кожній штаб-квартирі, в кожній столиці, де би це не відбувалося.
Це така принципова позиція міністра і, власне, відповідні доручення він вже дав усім українським дипломатам ще минулого тижня, тому що ми бачимо, як дійсно ці режими допомагають Росії вести війну. Ну, і я вважаю, що, звісно, і Сполучені Штати, і наших союзників в Азії - Японію, Республіку Корея мають дійсно дуже турбувати той факт, що Північна Корея отримує пряму військову допомогу від Росії і за такі участі в бойових діях проти України посилює свої спроможності. Якщо раніше ці корейські ракети були дуже неточними і мали похибку там в сотні метрів, то зараз вони стали набагато точнішими. І це результат, звісно, їхнього застосування на полі бою проти України. Цей факт має бути таким дзвінком “alarm bell” для всіх.
Тепер те, що стосується російського документу. Уже була реакція офіційна від міністра Сибіги ще минулого тижня, наші реакції на, власне, Стамбул. Тобто те, що ми там отримали. Росіяни самі зливи цей документ в публічний простір. І, до речі, ми не розуміємо цю логіку. Тобто вони спочатку там нібито його не передавали нам, бо боялися якихось витоків. Потім самі його після Стамбула опублікували. Тобто тут, як то кажуть, “умом Росію не понять”. Але вони тепер опублікували цей документ. Всі мали змогу побачити, що в цьому документі набір старих ультиматумів, який не є взагалі навіть подобою якоїсь дипломатії, спроби регулювати, знайти мирне вирішення, дипломатичне вирішення війни, завершення агресії.
Набір ультиматумів, вже перший пункт сам по собі, чого вартий. Визнання п'яти регіонів України як Росії, міжнародне визнання, виведення звідти Сил оборони України – це просто якісь нісенітниці. І, на жаль, нам шкода, що Росія знущається з мирних зусиль наших партнерів, демонструє всім своїм виглядом, всіма своїми діями, що не збирається завершувати війну. Кидає в бій тисячі і тисячі солдат гарматного м'яса зараз на Покровському напрямі, в районі Курської операції, Сумщини. Тисячами кидає в бій. І кожного дня удари по Україні сотнями шахедів, балістичних ракет.
Що це за мирні зусилля? Це демонструє, що Росія продовжить знущатися з усіх, поки вона не отримає санкційний “ляпас” по обличчю. Ми до цього “ляпасу” закликаємо вже давно. Ми переконуємо партнерів, що без нього не спрацює нічого. Вони не розуміють іншої мови. Президент на днях, Президент Зеленський казав: “Мова сили має стати робочою мовою на всіх міжнародних майданчиках, де йде якась розмова про Росію або з росіянами.” Тому ці ультиматуми, нажаль, не перетворяться на щось конститутивне, поки Росія не відчуває тиск. Вона просто продовжить знущання з усіх. І це, в тому числі, відповідь на попереднє питання про подальші раунди переговорів між делегаціями.
Я хотіла повернутися до Польщі, тому що Варшава роками виступала за те, що Україна має бути в ЄС і в НАТО. Але з приходом нового Президента ми бачимо, що політика Польщі змінюється. І Кароль Навроцький вже сказав, що він проти членства України як в НАТО, так і в ЄС. Яка взагалі наша стратегія, тактика, відносин, можливо, побудова нових відносин із Польщею? Виходить тепер, крім Угорщини, в нас є ще один вагомий опонент всередині Європейського Союзу. Які наші будуть дії, чи ви думаєте, що вдасться під час особистих зустрічей змінити його позицію? І ще одне питання в мене стосується Ізраїлю. Напередодні посол Ізраїлю в Україні заявив, що держава передала Україні кілька патріотів. Він не сказав точну цифру, якщо ви знаєте, можете поділитися, будемо раді це чути. Але мене цікавить, чи плануються нові поставки, можливо, якихось систем для України із Ізраїлю. Тому що, здається, це перший прецедент поставки з цієї держави.
Давайте, що стосується Польщі, українсько-польських відносин. Наша позиція, ми прагнемо ці відносини максимально позбавити емоцій, повернути в конструктивне прагматичне русло, яке відповідає рівню дружніх відносин між українським і польським народами. І сьогодні в нас є спільний ворог - це Росія.
Ми розуміємо всі чутливі питання в польському суспільстві, проблемні питання. Те, що лунає з їхнього боку. Ми уважно це все слухаємо. Більше того, ми робимо конкретні кроки на те, щоб ці проблемні питання вирішити. За попередні півроку, взагалі, треба відзначити, що Україна та Польща значно просунулися на шляху врегулювання питань у сфері історичної пам'яті. Це відбувається саме через те, що ми прекрасно розуміємо політичну чутливість, вагу цих всіх питань в Польщі.
Ми вважаємо, що результати діяльності спільної робочої групи з питань історичної пам'яті, яка працює, як ви знаєте, під егідою Міністерства культури двох країн, вони значні. Як ви знаєте, вже проведені пошукові і ексгумаційні роботи в селі Пужники на Тернопільщині. Це, до речі, високо оцінила міністерка культури Польщі пані Ганна Врублевська. І робота з ексгумації триває. Були фейки останніми днями про те, що там щось припиняється, якісь листи підробні. Я ще раз хочу спростувати, це вже спростувало Міністерство культури, вже польська сторона спростувала. Але давайте ще раз повторимо, що це фейки. І дуже показово, що ці фейки з'явилися. Це означає, що є сили зацікавлені в тому, щоб створювати проблеми і перешкоди в українсько-польських відносинах.
Ми, як МЗС України, точно не належимо до таких сил. Ми прагнемо навпаки ці відносинам заліковувати, вирішувати проблеми і взагалі взаємодіяти. Тому, до речі, ця робота, яка стосується історичної пам'яті, вона двостороння. І треба тут теж нашим людям в Україні нагадати, що це двосторонній рух. І найближчим часом розпочнуться пошукові і ексгумаційні роботи і на території Польщі. Ви побачите більш детальну інформацію, я думаю, від профільних наших відомств. Я не буду уточнювати ці назви населених пунктів. Але українська робота на території Польщі теж незабаром розпочнеться. Це двосторонньо. І саме так мають вирішуватися, на нашу думку, проблеми в українсько-польських відносинах. Це двостороння, взаємна повага, взаємні кроки на зустріч один одному.
Те, що стосується сигналів про євроатлантичну інтеграцію. Ми зараз перебуваємо в фазі, коли ми готуємося до налагодження взаємодії з новим, новообраним Президентом Польщі. Тому ви не почуєте від мене сьогодні якихось різких заяв. Я вам прямо це кажу. Ми завжди дивимося і будемо дивитися на дії, а не на слова. Слова словами, будемо дивитися на дії. На нашу думку, по-перше, політика Польщі досі, як ви правильно сказали, полягала в тому, щоб підтримувати вступ України в ЄС та в НАТО. Ми розраховуємо, що ця політика залишиться незмінною. Більше того, ми твердо переконані, що це життєвий інтерес стратегічний самої Польщі, євроатлантична України, Україна в ЄС та НАТО. Тому переконаний, що ця політика збережеться.
І Ізраїль, так. Не вдалося ухилитися від цього питання. Дивіться, є такі теми чутливі, безпекові, на які, звісно, я знаю відповіді, але не можу багато говорити публічно.
Можу сказати, що загалом сигнали з ізраїльського боку про можливість і готовність надання військової допомоги ми вітаємо. Це правильні, хороші сигнали. Ми ізраїльській стороні достатньо давно передавали наші різноманітні потреби і побажання, списки, що нам було би цікаво отримати від ізраїльської сторони. Переконані, що ці списки і зараз актуальні. Тобто ми, звісно, будемо вітати співпрацю на цьому напрямі. Ми вважаємо, що вона, до речі, взаємовигідна ця співпраця. Вже не кажучи про те, що ми протистоїмо по суті тому ж альянсу режимів, якому протистоїть Ізраїль. Тому тут є перетин безпекових інтересів, а саме іранський режим, який на сьогоднішній день, по суті, бере участь в російській агресії проти України. І який є, звісно, екзистенційною загрозою був, є і буде для Ізраїлю.
Тому ми вважаємо, що тут є перетин безпекових інтересів і це не благодійність. Ця взаємодія, вона, власне, прагматична. Тобто вона з обидвох боків корисна і нам, і Ізраїлю. Все, що скажу про конкретні батареї, не зможу вам нічого сказати. Будемо далі бачити.
Хочу спитати щодо Гааги, як готується делегація, хто буде в її складі і які рішення ми очікуємо з цього саміту?
Поки не сказали саміт я хотів пожартувати, що рішення в Гаазі ми очікуємо і делегація має бути на найвищому рівні. Але оскільки ви уточнили про саміт. Україна запрошена на саміт НАТО в Гаазі, запрошений Президент України Володимир Зеленський. Це запрошення важливе, ми вдячні за нього і наголошуємо що потрібна не лише участь України, але й потрібні сильні рішення цього саміту. Для нас, як для держави, важливе наповнення цієї зустрічі і нам важливо щоб за підсумками цього саміту був сигнал все таки сили і єдності, в тому числі що стосується України. Зараз йде робота над тим, щоб вийти на ці рішення підсумкові, які за підсумками саміту НАТО в Гаазі будуть. І я думаю, що від цього буде залежати, в тому числі, і рівень участі України, тобто це взаємопов’язані два питання, але запрошення є, ми за нього вдячні. Сьогодні, на нашу думку, саміт Альянсу неможливий без участі України, бо така реальність.
На сьогоднішній день війна Росії проти України це найбільший безпековий виклик цього століття, найбільший безпековий виклик, який на сьогоднішній день стоїть перед Альянсом, тому тут не про “забаганки” України йдеться, а про те, що це сама реальність диктує, що Україна має бути і звучати на цьому саміті і бути присутньою особисто, в тому числі, можливо, на найвищому рівні і бути присутньою в рішеннях саміту. Тому що Альянс має, звісно, проектувати силу особливо, бо ці рішення, звісно що, читають в Москві. І відповідно до рішень ухвалених на цьому саміті, в Москві теж будують свої розрахунки. Якщо все-таки євроатлантична спільнота хоче стримувати російську агресію, хоче продемонструвати Путіну що далі напад на цю спільноту не вийде і не буде корисним, тоді треба вже зараз проектувати силу. Москва має відчувати що Альянс не буде просто так слідкувати за тим, що відбувається.
I have a question with regards to the negotiations with Russia, and especially about the abducted children from Ukraine. Could you explain to me why the Ukrainian side only gave the list of the children of 300 around 400. While there are so many other children, you know. And the second question is, how are you going to bring back those children? You know, with negotiations with Russia.
Yes, you are right. This is one of key issues in our agenda, trying to return our children, which were forcibly deported to Russia. By the way, I saw some manipulations coming from the Russian side saying that they, the Ukrainians claim about thousands of children, but they only passed, as you said, a few, a few hundred. In Istanbul, there is actually no contradiction, because obviously this is a very, very difficult topic to identify specific children and their families and their locations and then prepare a list of those who might be returned.
So, this list of a few hundred does not mean that there are no others. This is just a list of those who might be returned as a first step, so to say. The same, by the way, happens with exchanges of prisoners of war when lists are being prepared and this doesn't mean that if we, for example, exchange 100, 400, doesn't mean that there are no further other people in captivity. So this is the logic of this process. Of course, exchanges of prisoners of war and the return of civilian detainees are two completely separate issues. And why? The logic is very simple, why you cannot exchange civilian people. Because this would motivate the other side to grab more civilians in the streets. And this is extremely dangerous. This is why we are always talking about the return, the humanitarian return of our children. We are grateful to the number of foreign countries and entities who have been assisting us in returning the children. There is a coalition for the return of the Ukrainian children.
A very prominent role is played there by Canada, and we want to highlight this role, but also other countries that are part of this coalition. And it's I'm coming to the second half of your question, how to return more. We will make every effort to return every child that was forcibly deported to Russia or inside the temporarily occupied Ukrainian territories. Unfortunately, Russians deny the scale of the problem itself. They downplay it. At the negotiations in Istanbul they allowed themselves very cynical statements regarding this matter. You probably all saw this in the press.
This cynicism just shows once again that for Russia, the human lives are worth nothing, and they are ready for any kind of atrocities to pursue their genocidal policy. I want to underline, by the way, that this is one of the points of the Genocide Convention is the forcible transfer of children of one national group to another, with the aim of bringing them up, or changing their identity, or bringing them up as children of another national group. This is part of one of four items of Genocide Convention. This is a very serious crime. And this is why Putin was given this arrest warrant by the ICC because of this policy of relocating, forcibly transferring Ukrainian Ukrainians. So we will fight for this. Ukrainian children are non-negotiable. You probably saw this campaign by Ukraine, by Foreign Ministry, the Presidential Office and the “Bring Kids Back” campaign. So we will continue this work until we free all of them. And we need international support for this, obviously.
Хочу запитати, чи є розуміння, чому Президент США Дональд Трамп не хоче поспішати з запровадженим санкціями проти Росії? І так виглядає, що йому не дуже хочеться, щоб був прийнятий законопроект, підготовлений Ліндсі Гремом і Річардом Блюменталем.
Тут, звісно, треба питати американську сторону, тому що мені складно буде інтерпретувати. Ми бачимо заяви, які від президента США, які він робить, то він в принципі пояснює це дипломатичним процесом, що має тривати дипломатичний процес, що він зробить оцінку в якийсь момент. Тобто ми чуємо його сигнали, що він в якийсь момент зробить оцінку, чи просувається цей дипломатичний процес, чи ні. Ми не чули від нього публічно, насправді, заперечення або слів, що він не буде вводити санкції. Просто, з нашого розуміння ситуації, він тримає цю можливість, але дивиться за тим, як триває дипломатичний процес. Можу повторити, щоб не розписуватись за американського Президента, це все-таки треба спрямовувати питання йому або його речникам. Я можу просто повторити нашу позицію, що чекати вже немає чого. Потрібно зараз вводити санкції. Уже достатньо, Росія зробила і показала двома зустрічами в Стамбулі, порожніми, на жаль, з їхньої вини, обстрілами і киданням в бій тисяч солдат зараз на Покровському, на напрямку Сумській області.
Путін показав всьому світові, що він не збирається просто так завершувати агресію. Методи, якими можна примусити його до завершення агресії, їх два основних методи. Це санкційні і інші види тиску на Москву і підтримка України, посилення України у військовому плані, в економічному плані, в інших сферах. Ось два способи, як примусити, на нашу думку, Москву до хоч якогось конструктивності. Станом на зараз конструктиву нуль. Нуль конструктиву з російського боку. Просто намагання затягнути час, намагання відтягнути, відтермінувати санкції. Ми ж прекрасно розуміємо, бачимо, що вони роблять, росіяни. Вони намагаються зірвати ці дедлайни, намагаються всіляко затягнути процес, зробити вигляд, що вони якимось конструктивом займаються, при цьому затягувати процес. Я думаю, що нам всім, і нам, і нашим союзникам потрібно цю стратегію считати і в російські ігри не грати, а натомість посилювати тиск проти них. І ми з американською стороною будемо ці сигнали уже доносити, ми будемо далі доносити ці сигнали.
Так, згадала своє запитання. Оскільки стамбульські переговори щодо припинення вогню, здається, як зайшли в кут, так? Наскільки важливою для України є участь США, можливо, для того, щоб розрулити цей момент, так? Чи, я не знаю, іншої сторони, але, напевно, США все ж таки, адже їх ультимативні умови для нас не прийнятні, а наші нормальні умови не прийнятні для них.
Дуже важливе запитання. Я дякую, що ви його поставили, тому що це якраз один з елементів, який для нас дуже важливі. Це дуже важливо озвучити, що залучення і роль США в цьому процесі мають ключове вирішальне значення. І ми розраховуємо, що Сполучені Штати продовжать активну участь, залучення всім мирним зусиллям і загалом в цей весь процес. Це має ключове вирішальне значення.
Ми вдячні за зусилля Президента Трампа і його команди. Досі щирі зусилля зі спробою все-таки просунути вперед дипломатичний мирний процес. Це зусилля, насправді, дуже масштабні порівняно з усім, що було попередні десятиліття. Ми, мабуть, довгий час не бачили такого масштабу, якогось мирного поштовху, скажімо так. Але, звісно, він упирається в неконструктив з боку Росії. Україна віддана миру, віддана цим зусиллям. Ми, в принципі, за цей час продемонстрували готовність йти на конструктивні кроки, на припинення вогню, на зустріч лідерів України та Росії за участі, можливо, лідерів США і Туреччини, на інші якісь кроки. Тобто, ми продемонстрували багато-багато конструктиву, а з російського боку конструктиву нуль, як я вже сказав. Тому, і тиск Сполучених Штатів має вирішальне значення для того, щоб цей процес кудись рухався, щоб Москву все таки примусити її до припинення вогню, війни і, зрештою, припинення агресії. Тому ми будемо з американцями працювати, щоб вони в цьому процесі, звісно, залишалися і продовжували бути таким лідером мирних зусиль.
Ще хочу запитати про Канаду і про G7. Знаємо, що також маємо запрошення туди. Чи збираємося?
Є запрошення для Президента України Володимира Зеленського і в Канаду, і на саміт Групи 7, і в Гаагу на саміт НАТО. Підготовка до цих обидвох зустрічей і форматів триває. Але безпосередньо новини про саму участь, про фінальне рішення туди відправлятися, звісно, вони будуть ближче трошки до дат цих питань. Тому що ви розумієте, що багато факторів впливає. Йдеться не лише про зустрічі і рішення, йдеться і про безпекову ситуацію. Все-таки в нас країна в повномасштабній війні, тобто ми, плануючи будь-які поїздки, звісно, маємо оглядатися на ці безпекові фактори. Але я можу підтвердити, що запрошення на обидві події є, і підготовка до участі в них теж є. Оце факт.
І може двосторонні зустрічі президента готуються на полях саміту Групи 7? Можете озвучити? І на саміт ЄС, Європейської ради наприкінці червня, чи Президент має запрошення?
Так, давайте поправимо попередню цитату. Президент має запрошення і на саміт Групи 7 в Канаді, і на саміт НАТО в Газі, і на саміт Євроради, тобто саміт ЄС. Двосторонні зустрічі. Обов'язково на полях таких заходів пропрацьовуються двосторонні зустрічі. Ці випадки три не є виключенням. Я переконаний, що двосторонні зустрічі на полях цих заходів будуть. Інше питання, які? На цим ми зараз і працюємо. Будемо вас інформувати, коли буде більше ясності.
Дякую вам дуже!
До зустрічі!
Відео брифінгу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=88D2NPR_I64