Ініціатива Групи семи «глобальне партнерство проти розповсюдження 

зброї та матеріалів масового знищення»

(довідка)

Ініціативу «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» (далі – Глобальне партнерство або ГП) було започатковано в ході саміту глав держав та урядів Групи Восьми, що відбувся в червні 2002 року в м. Кананаскіс (Канада).

Ініціативою передбачено розвиток дво- та багатостороннього співробітництва в галузі протидії розповсюдженню зброї масового знищення та відповідних матеріалів, зокрема: знищення хімічної зброї, демонтаж атомних підводних човнів, забезпечення ядерної та радіологічної безпеки, мінімізація запасів небезпечних біологічних патогенів і токсинів та працевлаштування науковців, що займалися розробкою ЗМЗ, у дослідницьких закладах для потреб мирної економіки держави.

Початково Ініціатива була розрахована на 10 років, протягом яких для реалізації відповідних проєктів державами-донорами було заплановано виділити близько 35 млрд дол. США. Крім держав Групи Восьми, державами – донорами Глобального партнерства стали Австралія, Бельгія, Чеська Республіка, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Польща, Ірландія, Швейцарія, Угорщина, Республіка Корея, Японія, а також МАГАТЕ та Європейська комісія.

За підсумками засідання Робочої групи держав – учасниць Глобального партнерства, що відбулося в січні 2011 року в м. Париж, держави-учасниці погодилися з доцільністю продовження терміну дії Ініціативи після 2012 року, а також її географічного розширення.

Україна приєдналася до Ініціативи як держава-реципієнт у 2004 році та використовує цю міжнародну платформу для предметного обговорення напрямів розширення міжнародного співробітництва у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та просування відповідних проєктних пропозицій, спрямованих на посилення РХБЯ безпеки та захисту в Україні.

У відповідь на агресію РФ проти України держави-учасниці «G-8» призупинили участь Москви у цьому форматі, відмовившись від всіх спільних з Росією заходів, починаючи з 2014 року як на вищому, так і на експертному рівні. Зокрема, з метою підтримки України та зовнішньополітичної ізоляції Москви згаданими державами було бойкотовано запланований на червень 2014 року саміт «G-8» у м. Сочі (РФ), замість якого проведено зустріч у форматі «G-7» у Брюсселі.

Наступним кроками з підтримки України стали перенесення з м. Іркутськ (РФ) до м. Лондон (Велика Британія) – за пропозицією США – чергового засідання держав-учасниць «G-7» по лінії ГП (червень 2014 року), а також надання додаткової уваги Україні через проведення напередодні згаданого засідання зустрічі у форматі «G-7» + Україна.

У рамках Глобального партнерства в Україні реалізуються проєкти із забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів та посилення спроможностей нашої держави у виявленні та попередженні незаконного переміщення ядерних матеріалів на пунктах перетину державного кордону України. Важливими напрямами співробітництва в рамках ГП є також посилення хімічної та біологічної безпеки та захисту в Україні.

Україна бере участь у регулярних засіданнях Робочої групи держав – учасниць Глобального партнерства, що відбуваються в державі, яка головує в Групі Семи. Під час зазначених заходів розглядаються питання стану фінансування та реалізації проєктів, а також винесення на розгляд держав-донорів нових проєктних пропозицій.

Питання кібербезпеки

Питання забезпечення кібернетичної безпеки перебуває серед найпріоритетних у переліку напрямків протидії сучасним викликам і загрозам національній безпеці України з огляду на стрімкі темпи глобальних процесів комп’ютеризації та цифровізації.

Україна надає великого значення своїй міжнародній співпраці у галузі кібербезпеки, активно залучаючись до різних міжнародних колективних зусиль, що сприяють зміцненню кібербезпеки як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Відповідно до Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021, МЗС України здійснює координацію взаємодії з міжнародними партнерами у контексті забезпечення кібербезпеки країни.

Така міжнародна співпраця України спрямована на розвиток її партнерських відносин та участі у виробленні спільних заходів з реагування на кібератаки і подолання кризових ситуацій у кібербезпеці. У рамках такої співпраці відбувається обмін інформацією, цінним досвідом та найкращими практиками, проведення спільних кібероперацій та розслідувань міжнародних кіберзлочинів, регулярні кібернавчання та тренінги тощо.

На виконання Стратегії кібербезпеки України МЗС країни протягом останніх років вперше провело низку двосторонніх міжвідомчих консультацій з державами-партнерами з посилення взаємодії у галузі кібербезпеки та покращення досвіду реагування на сучасні виклики і загрози у кіберпросторі, зокрема з такими державами-партнерами, як Японія, Сінгапур, Малайзія, Фінляндія, США, ФРН, Велика Британія, Естонія, Нідерланди. 29 вересня 2022 року відбувся другий раунд Діалогу Україна - ЄС з питань кібербезпеки.

З метою посилення стійкості національної критичної інфраструктури з кібербезпеки Україна широко залучена до міжнародної співпраці з реагування на кіберінциденти, маючи доступ до передового світового досвіду та сучасних алгоритмів протидії. Розвиток міжнародної взаємодії у сфері забезпечення кібербезпеки та регулярна участь у міжнародних заходах зі зміцнення довіри у кіберпросторі посилюють спроможності України у цій сфері.

Україна бере активну участь у діяльності багатьох авторитетних міжнародних організацій, об’єднань та ініціатив, які опікуються спільним виробленням норм поведінки у кіберпросторі та вдосконаленням відповідної міжнародної нормативно-правової бази.

Як держава-засновниця ООН і учасниця ОБСЄ, Україна робить свій внесок у діяльність низки робочих органів цих організацій з кібербезпеки. Україна щільно співпрацює з Європейською агенцією з кібербезпеки (ENISA), входить до складу Ініціативи з кібербезпеки країн Центральної та Східної Європи (CEECI) та Міжнародний союз зв’язку (ITU). 16 травня 2023 року у Таллінні, в штаб-квартирі Об'єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (CCDCOE), піднято прапор України на знак офіційного приєднання України до цієї установи.

Участь України у міжнародній антитерористичній діяльності

Будучи учасницею міжнародних колективних зусиль у сфері боротьби з тероризмом, Україна є стороною усіх базових міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють різні аспекти антитерористичної діяльності. Урядом України підписано понад 160 міждержавних і міжурядових угод та протоколів у цій сфері.

Для України тероризм як ганебне злочинне і антилюдське явище є політично неприйнятним у всіх формах свого прояву, незалежно від причин та мотивів його застосування.  

На сьогодні Верховною Радою України ратифіковано Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом (1997 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму (2005 р.) та інші міжнародні акти.

Серед ключових нормативно-правових актів України у сфері боротьби з тероризмом є Закон України «Про санкції» 2014 року, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 2019 року, рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» та інші нормативні документи.

Україна активно взаємодіє з міжнародними антитерористичними структурами, зокрема й з Контртерористичним комітетом Ради Безпеки ООН, Управлінням ООН з наркотиків і злочинності, Контртерористичною мережею ОБСЄ, Комітетом експертів Ради Європи з питань боротьби з тероризмом тощо. Україна також є учасницею Глобальної коаліції з боротьби проти ІДІЛ/ДАІШ.

Метою такої міжнародної співпраці є обмін світовим досвідом та кращими практиками у відповідній сфері, удосконалення національної системи боротьби з тероризмом, участь у спільних з партнерами заходах антитерористичного спрямування, миротворчих місіях та військово-морських операціях.

Терористична діяльність є однією із загроз національній безпеці України. На сьогодні головним джерелом терористичної загрози для України є триваюча з 2014 року збройна агресія російської федерації проти України. До таких актів терористичної діяльності рф, яка визнана державою-терористкою у кількох десятків країн та міжнародних організацій, можна віднести створення у 2014 році та утримання на тимчасово окупованих територіях України незаконних збройних формувань - т.зв. «луганської та донецької народних республік», застосування приватної військової компанії Вагнера – міжнародно визнаної злочинної та терористичної організації тощо.

З початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року росія вдалася до різноманітних актів тероризму. Країна-агресор систематично здійснює злочини проти цивільного населення України та українських  військовополонених на порушення норм міжнародного гуманітарного права, нанесення регулярних масованих авіаударів по об’єктах критичної цивільної інфраструктури з метою створення гуманітарної кризи, застосування актів ядерного тероризму та ядерного шантажу.

Про ядерний шантаж рф свідчать задокументовані обстріли об’єктiв ядерної енергетики України, а також захоплення Чорнобильської та Запорізької АЕС. Окупанти свідомо перетворили Запорізьку АЕС на потужну військову базу та використовують її в якості живого щита для російських бойовиків з метою безкарного обстрілу українське цивільне населення..

Крайнім проявом терористичної діяльності рф є знищення греблі Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року. Здійснений акт екоциду прирівнюється до військового злочину, внаслідок якого, в зоні лиха опинилися близько 16 тисяч людей та 80 населених пунктів, а близько 880 тисяч населення втратили доступ до централізованого водопостачання. Більшість постраждалих людей знаходяться на лівому березі Дніпра, доступ до якого, окупанти блокують навіть міжнародним гуманітарним місіям.

Україна, яка продовжує зазнавати на собі усі негативні наслідки терористичної діяльності рф, і надалі рішуче виступатиме на підтримку усіх міжнародних заходів, спрямованих на ліквідацію будь-яких джерел та форм тероризму як глобальної загрози людству.