Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • In English
Глобальні виклики та загрози
Опубліковано 04 грудня 2019 року о 15:49

Ініціатива Групи семи 

«глобальне партнерство проти розповсюдження 

зброї та матеріалів масового знищення»

(довідка)

Ініціативу «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення» (далі – Глобальне партнерство або ГП) було започатковано в ході саміту глав держав та урядів Групи Восьми, що відбувся в червні 2002 року в м. Кананаскіс (Канада).

Ініціативою передбачено розвиток дво- та багатостороннього співробітництва в галузі протидії розповсюдженню зброї масового знищення та відповідних матеріалів, зокрема: знищення хімічної зброї, демонтаж атомних підводних човнів, забезпечення ядерної та радіологічної безпеки, мінімізація запасів небезпечних біологічних патогенів і токсинів та працевлаштування науковців, що займалися розробкою ЗМЗ, у дослідницьких закладах для потреб мирної економіки держави.

Початково Ініціатива була розрахована на 10 років, протягом яких для реалізації відповідних проєктів державами-донорами було заплановано виділити близько 35 млрд дол. США. Крім держав Групи Восьми, державами – донорами Глобального партнерства стали Австралія, Бельгія, Чеська Республіка, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Польща, Ірландія, Швейцарія, Угорщина, Республіка Корея, Японія, а також МАГАТЕ та Європейська комісія.

За підсумками засідання Робочої групи держав – учасниць Глобального партнерства, що відбулося в січні 2011 року в м. Париж, держави-учасниці погодилися з доцільністю продовження терміну дії Ініціативи після 2012 року, а також її географічного розширення.

Україна приєдналася до Ініціативи як держава-реципієнт у 2004 році та використовує цю міжнародну платформу для предметного обговорення напрямів розширення міжнародного співробітництва у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та просування відповідних проєктних пропозицій, спрямованих на посилення РХБЯ безпеки та захисту в Україні.

У відповідь на агресію РФ проти України держави-учасниці «G-8» призупинили участь Москви у цьому форматі, відмовившись від всіх спільних з Росією заходів, починаючи з 2014 року як на вищому, так і на експертному рівні. Зокрема, з метою підтримки України та зовнішньополітичної ізоляції Москви згаданими державами було бойкотовано запланований на червень 2014 року саміт «G-8» у м. Сочі (РФ), замість якого проведено зустріч у форматі «G-7» у Брюсселі.

Наступним кроками з підтримки України стали перенесення з м. Іркутськ (РФ) до м. Лондон (Велика Британія) – за пропозицією США – чергового засідання держав-учасниць «G-7» по лінії ГП (червень 2014 року), а також надання додаткової уваги Україні через проведення напередодні згаданого засідання зустрічі у форматі «G-7» + Україна.

У рамках Глобального партнерства в Україні реалізуються проєкти із забезпечення фізичного захисту радіоактивних матеріалів та посилення спроможностей нашої держави у виявленні та попередженні незаконного переміщення ядерних матеріалів на пунктах перетину державного кордону України. Важливими напрямами співробітництва в рамках ГП є також посилення хімічної та біологічної безпеки та захисту в Україні.

Україна бере участь у регулярних засіданнях Робочої групи держав – учасниць Глобального партнерства, що відбуваються в державі, яка головує в Групі Семи. Під час зазначених заходів розглядаються питання стану фінансування та реалізації проєктів, а також винесення на розгляд держав-донорів нових проєктних пропозицій.

Кіберпезпека

Питання забезпечення кібернетичної безпеки перебуває серед найпріоритетніших у переліку викликів і загроз національній безпеці, беручи до увагу стрімкі темпи глобальної комп’ютеризації у світі.

Більшість держав світу активно модернізує власні сектори безпеки відповідно до викликів сучасності, особливо зважаючи на потенціал використання мережі інтернет у воєнних цілях. Цей процес відбувається паралельно з активним реформуванням систем управління відповідним сектором безпеки (створення спеціалізованих підрозділів, управлінських структур), впорядкуванням нормативного поля, що має забезпечити цілісність державної політики в даній сфері, активною роз’яснювальною роботою серед населення щодо небезпек кіберзагроз, збільшенням чисельності підрозділів, зайнятих у системі кіберзахисту, розробленням кіберзброї та проведенням пробних військово-розвідувальних акцій у кіберпросторі, посиленням контролю за національним інформаційним простором (способами доступу, контентом тощо).

Агресія Російської Федерації проти нашої держави та, як наслідок, докорінні зміни у внутрішньому безпековому середовищі України вимагають як посилення відповідного сектору безпеки нашої держави, так і поглиблення міжнародної взаємодії України з провідними державами світу для забезпечення ефективного функціонування системи кібербезпеки як складової системи національної безпеки України.

У цьому зв’язку МЗС України активізувало комплексну роботу з удосконалення нормативно-правової бази нашої держави у сфері кібербезпеки, надання Україні з боку провідних держав світу техніко-консультативної допомоги з метою попередження та нейтралізації можливих атак Російської Федерації на об’єкти критичної інфраструктури, виборчий процес, медіа ресурси тощо.

Україна протистоїть гібридній агресії РФ, яка використовує інформаційно-комунікаційні технології як один з методів ведення гібридної війни. У цьому зв’язку Україна, фактично будучи полігоном із застосування кіберінструментів із зловмисною метою, має унікальний практичний досвід із нейтралізації кібератак, який може бути корисним для держав-партнерів.

МЗС України сприяє співробітництву у сфері забезпечення кібербезпеки як в рамках міжнародних організації (таких як ООН та ОБСЄ), так і на двосторонньому рівні з державами партнерами. Зокрема, в рамках практичної реалізації Стратегії кібербезпеки України, а також на виконання Указів Президента України № 254 від 30.08.2017 р. та № 32 від 13.02.2017 р. МЗС протягом 2016-2019 років було проведено низку двосторонніх міжвідомчих консультацій з державами-партнерами щодо посилення взаємодії у галузі кібернетичної безпеки та покращення досвіду реагування на сучасні виклики і загрози у кіберпросторі. Міжвідомчі кіберконсультації стали першими в історії дипломатичних відносин України і таких держав як Японія, Сінгапур, Малайзія, Фінляндія, США, ФРН, Велика Британія, Естонія, Нідерланди.

Вказаний формат довів свою ефективність з точки зору політичної координації, що здійснюється Міністерством у взаємодії з причетними органами державної влади, залученими до зміцнення національної кібербезпеки - з одного боку, а також з відповідними профільними урядовими та науково-дослідницькими інституціями ключових міжнародних партнерів України – з іншого.

Участь України у міжнародних 

зусиллях боротьби проти тероризму

Виконуючи взяті на себе міжнародні зобов’язання у сфері боротьби з тероризмом, Україна є стороною 17 базових міжнародних конвенцій і протоколів, що регулюють різні аспекти антитерористичної діяльності. Із цієї проблематики урядом України підписано понад 160 міждержавних і міжурядових угод та протоколів.

На сьогодні українським парламентом ратифіковано Європейську конвенцію про боротьбу з тероризмом (1997 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з бомбовим тероризмом (1997 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму (1999 р.), Міжнародну конвенцію про боротьбу з актами ядерного тероризму (2005 р.) та інші міжнародні акти.

Україна дотримується всіх резолюцій і санкцій Ради Безпеки, зокрема у сфері боротьби з міжнародним тероризмом. На урядовому рівні здійснюються заходи з виконання резолюцій Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року № 1373, від 15 січня 2002 року № 1388 та від 16 січня 2002 року № 1390, спрямованих на недопущення використання території України міжнародними терористичними організаціями та дотримання режиму санкцій щодо організації «Аль-Каїда» і афганського руху «Талібан».

Одним із важливих внутрішніх нормативно-правових актів у сфері боротьби з тероризмом є Закон України «Про санкції», ухвалений у серпні 2014 року (зі змінами – листопад 2017 р.), а також низка постанов, у т.ч. із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та рішень Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (2017 р., 2019 р.). 

Для імплементації положень міжнародного законодавства Верховною Радою України ухвалено Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо запобігання тероризму" від 21 вересня 2006 року № 170-V, яким урегульовано питання криміналізації діянь на кшталт підбурювання до вчинення терористичного акту, залучення та навчання терористичної діяльності, публічних закликів до вчинення терористичного акту, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання матеріалів з такими закликами. З 2010 року кримінальним злочином визначено фінансування тероризму.

Україна активно взаємодіє з антитерористичними структурами, зокрема, з Контртерористичним комітетом ООН, Управлінням ООН з наркотиків і злочинності, Контртерористичною мережею ОБСЄ, Комітетом експертів РЄ з питань боротьби з тероризмом.

Україна також приєдналася до «Керівних принципів Глобальної коаліції з боротьби проти ІДІЛ/ДАІШ» під загальним керівництвом США.

Метою такої міжнародної співпраці є обмін світовим досвідом та кращими практиками у відповідній сфері та удосконалення національної системи боротьби з тероризмом, участь у заходах з підтримання стабільності, миротворчих місіях і антитерористичних операціях і військово-морських операціях.

Тероризм є одним із основних  джерел загроз національній безпеці України та активно використовується державою-агресором проти України, зокрема шляхом надання підтримки та фінансування діяльності незаконних збройних формувань т. зв. «ДНР» і «ЛНР».

Україна продовжує докладати чималих зусиль для боротьби з терористами, які отримують підтримку з боку РФ (підготовка терористів, постачання озброєння, фінансування тощо). Діяльність подібних до ІДІЛ терористичних угруповань, зокрема «ЛНР» і «ДНР», та їхня ідеологія насильства створюють загрозу для всього міжнародного співтовариства, а тому вимагають негайного реагування з боку міжнародної спільноти. Підтримка з боку РФ незаконних збройних формувань «ДНР» і «ЛНР» на сході Україні та незаконна окупація АР Крим та м. Севастополь уже спричинила загибель понад 10 тисяч осіб та появу майже двох мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Наша держава відчуває на собі всі негативні наслідки підтримуваної РФ терористичної діяльності, а тому  дотримується чіткої позиції щодо необхідності вжиття всіх заходів з метою попередження та викорінення феномену зростання транскордонних потоків бойовиків-терористів та усунення відповідних загроз для міжнародної спільноти.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux