Доброго дня всім, радий вас вітати!

For foreign media, I remind that I can also answer your questions in English. In the end, if you need English sound bites, do not hesitate to ask in English.

І перейдемо до нашого брифінгу. По-перше, традиційна профілактика постправди, яку ми робимо на кожному брифінгу.

Росія напала на Україну ще в 2014 році. В 2022 році розширила вторгнення на повномасштабну фазу. Сьогодні 1122-й день фази повномасштабного вторгнення Росії до України. Україна є державою, яка захищається від агресії, згідно зі статтею 51 статуту ООН. Профілактику завершено, перейдемо до новин цього тижня.

Отже, ви всі бачили, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга цього тижня відвідав Республіку Індія. Це був дуже важливий візит. Міністр взяв участь у Raisina Dialogue.

Це 10-те засідання Raisina, ювілейне в цій країні. Ви знаєте, що це один з найважливіших, мабуть, найважливіший безпеково-дипломатичний майданчик Азії. Там міністр виступив на панельній дискусії міністерського рівня, провів понад півтора десятки зустрічей, здебільшого з колегами з країн Південної Азії та Індо-Тихоокеанського регіону.

Міністр використав нагоду присутності на цьому найбільшому майданчику Азії для трьох ключових стратегічних завдань для України. Перше, він заручився підтримкою країн так званого глобального півдня мирних зусиль України, пояснив детальну логіку цих зусиль і доніс сигнал про те, що Україна, як ніхто інший у світі, прагне досягти миру і відновити справедливий мир.

Друга задача – це пряма пов'язаність безпеки Європи та Індо-Тихоокеанського регіону. Тобто міністр доніс до азійських колег, що ця безпека є напряму пов'язана зокрема через залучення Росією Північної Кореї до війни проти України і відповідно всіх речей, які Росія взамін надає Пхеньяну, загрожуючи дестабілізувати Корейський півострів і Індо-Тихоокеанський регіон загалом. Ну і третє – це розвиток відносин з Індією, дуже важливою державою, глобальною силою, найбільшою за кількістю людей державою в світі, зі зростаючою економікою, технологічною силою світу.

Тобто цей візит міністр використав, звісно, для розвитку дипломатичної присутності в Індії, економічних і торговельних зв'язків. Ви знаєте, що він також відвідав фінансову столицю Індії – Мумбаї, де Україна відкрила, і міністр разом з індійським колегою інавгурував нове Генеральне консульство України в Мумбаї. Це дозволить і захищати права та інтереси громадян України, і розвивати економічні та торговельні зв'язки.

Дійсно, Мумбаї, як ви знаєте, це місто, яке є найбільшим за кількістю, наприклад, мільярдерів, які перебувають там в Азії. Тобто це дійсно фінансовий центр Азії. Тепер Україна там має постійну дипломатичну присутність.

Символічно, що міністр провів в Мумбаї і форум, бізнес-форум Україна-Індія, за участі понад 130 індійських компаній. Тобто ми бачимо дуже високий інтерес з боку індійського бізнесу до роботи з Україною. Там були присутні і компанії, які вже працюють в Україні і з Україною, і компанії, які зацікавлені у тому, щоб розвивати партнерство з нашою державою.

Ну, крім того, міністр прямо там, в Мумбаї, також вручив екзекватуру нашому новому почесному консулу у Шрі-Ланці. Тобто тепер Україна матиме і там, по суті, теж дипломатичну присутність у цій острівній державі, де є і українська громада, і також є можливість розвивати економічну співпрацю. Загалом можна підсумувати, що візит цей був, на нашу думку, дійсно успішним.

Він завершився досить конкретними результатами. Це і розширений тип присутності, про який я вже казав, і нова зацікавленість індійського бізнесу в роботі з Україною, а міністр, до речі, крім бізнес-форуму, провів і низку зустрічей з великими індійськими компаніями, які зацікавлені в роботі з Україною. Ну і, звісно, нові домовленості про співпрацю і двосторонні документи, які підписувалися в ході візиту.

Перед тим, як ми перейдемо далі до ваших запитань, я хочу також озвучити позицію МЗС щодо російського указу про примусову висилку українців. Ви всі бачили вчора цей указ. Я переконаний, що є велика зацікавленість з боку медіа, і ми маємо позицію з цього приводу.

Отже, 20 березня, тобто вчора, ми побачили цей черговий російський указ, це не перший такий документ, який передбачає примусове видворення, по суті, громадян України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України і на території Російської Федерації без так званих «законних підстав». Як вони кажуть, тобто це законні підстави в лапках.

Ми вважаємо, що це нікчемний акт, він є черговим кроком у російській кампанії з дискримінації, переслідувань і примусового витіснення громадян України з рідної землі, або примусу їх до набуття статусу іноземця. Російська Федерація продовжує порушувати основоположні норми міжнародного права, зокрема, навіть цим указом вона порушує щонайменше три міжнародно-правових документи. По-перше, це Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни. Вона містить статтю 49, яка прямо забороняє депортацію або переміщення цивільного населення з окупованої території, та статтю 147, яка визначає насильницьке переміщення цивільного населення як тяжкі воєнні злочини. Саме в такому ракурсі варто розглядати ці російські погрози.

Другий документ — це Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, так звана Гаазька конвенція 1907-го року. Вона містить статтю 46, яка гарантує повагу до громадянства та прав осіб на окупованих територіях, та статтю 50, яка забороняє колективні покарання та примусові заходи щодо цивільного населення. Порушує і цей документ.

Третій документ — це резолюція Генасамблеї ООН 2022 року, яка вимагає від Росії припинити порушення суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема, шляхом насильницької депортації населення. Це також згадано в цьому документі.

Наголошуємо, що крім цих, звісно, трьох документів, які порушує Росія, Росії, звісно, не звикати порушувати міжнародне право, але мені здається, це важливо зафіксувати саме ці міжнародно-правові акти, які порушують дії Росії. Крім того, ми наголошуємо, що взагалі оці системні депортації і переслідування — це частина російської політики геноциду проти українського народу. 

Навіть Конвенція про геноцид чітко визначає, що переміщення примусово населення, дітей, національної групи — це все спроби знищити національну групу. В такому ключі треба розглядати цей указ. Ми знаємо, що Кремль історично використовував масові депортації, як засіб знищення національної ідентичності різних народів, зокрема українців. Щодо українців ця політика застосовувалася особливо інтенсивно. І всі злочини радянського режиму протягом ХХ століття, вони демонстрували саме такий підхід. Вважаємо цей указ продовженням цієї ж політики. Сьогодні Росія свідомо, по суті, продовжує ці репресивні практики і порушує взяті на себе міжнародні зобов'язання.

Крім того, зазначений указ суперечить заявам Кремля про готовність до мирного врегулювання та безпосередньо підриває будь-які ініціативи щодо становлення миру, зокрема зусилля США. Російська влада демонструє, що її справжня мета – це не мир, а подальше знищення української державності та переслідування українських громадян.

У зв'язку з цим всім вище викладеним, ми закликаємо, вже звернулися до міжнародних інституцій та всіх наших міжнародних партнерів, із закликом засудити рішуче цей черговий акт порушення міжнародного права з боку Росії, посилити санкційний тиск, включно з персональними санкціями щодо відповідальних осіб, які планують займатися тим, що визначено в указі. І Україна, крім того, звертається до Міжнародного кримінального суду з вимогою взяти до уваги цей указ як додатковий доказ воєнних злочинів керівництва Російської Федерації.

Тепер окремо щодо наших громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях України. Ми, по-перше, закликаємо їх використати всі можливості для повернення на батьківщину, ті, хто може це зробити, повернення в Україну на територію, контрольовану Україною, українським урядом. Якщо вони, знову ж таки, мають таку можливість, то ми просимо їх розглянути, розглянути такий виїзд з окупованих територій, враховуючи ці геноцидні політики російського режиму.

По-друге, те, що стосується видачі цих примусових паспортів, всіляких примусових, силових навернень до російського громадянства і так далі, тому подібне. Ми хочемо звернутися до наших людей, українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, зі словами про те, що ми, по-перше, пам'ятаємо про вас, боремося за вас, ми знаємо про вас, ми знаємо про людей, які бережуть Україну в серці, незважаючи ні на що, навіть на умови російської окупації. По-друге, дійте, будь ласка, виходячи з власної безпеки. Ми всі прекрасно розуміємо, в яких умовах ви сьогодні перебуваєте. Для української держави будь-які папірці, які вам видають окупанти, є нікчемними і не змінюють того факту, що ми розглядаємо вас як громадян України, які є громадянами України, українцями за серцем, за документом, юридично, всілякими способами. Тому дійте, виходячи з власної безпеки. Треба брати якісь папірці – беріть, для нас не змінює це вашого статусу, ми виходимо з вашої безпеки в першу чергу. Але знову ж таки наголошую, що найкращим рішенням, якщо така є можливість, є виїзд на територію, контрольовану Україною. Це позбавляє всіх загроз, які є.

Давайте на цьому я завершу і перейдемо до ваших запитань. Я переконаний, що ми з вами зможемо покрити ще багато всіхляких запитань сьогодні. Хто хоче першим ставити запитання? Давайте до Олени на першому ряду, а потім перейдемо до Марка Сирового. Перший ряд, прошу.

Запитання ЗМІ

• Почнімо з найактуальнішого питання. Це переговори, які мають відбутися у понеділок у Саудівській Аравії. Вчора спецпредставник по Україні Кіт Келлог назвав цю зустріч такими собі непрямими перемовинами з Росією. Чи може МЗС сьогодні назвати, що справді те, що відбуватиметься в Саудівській Аравії, це і є непрямі перемовини з Росією? Або ж Україна туди їде виключно, щоб зустрічатися із американською делегацією? Стосовно цих переговорів, якщо можна уточнити мандат на теми, які будуть обговорювати групи безпосередньої делегації? І хто може взяти участь від МЗС? Чи варто очікувати, що на цю зустріч поїде також міністр закордонних справ України? Дуже дякую.

Так, ну по-перше, як казав Президент України Володимир Зеленський, це зустріч не політична, а технічна. Це зустріч, на якій мають визначатися параметри тих пропозицій про різні режими припинення вогню, які є сьогодні на столі переговорів. Ми, як держава, запропонували і погодилися на конкретну американську пропозицію про 30-денне, тимчасове повне припинення вогню. Ми її прийняли ще перебуваючи в Джидді.

Якби Путін і Росія погодилися на цю пропозицію, то вже могло б діяти це припинення вогню. Натомість ми бачимо з Кремля різноманітні нові умови, якісь розмови, якісь пропозиції, маніпуляції і так далі, і тому подібне, якесь обмежене погодження нібито на готовність утримуватися від ударів по енергетичній і критичній інфраструктурі, яке ще перебуває в процесі з'ясування сторонами.

Але Україна свій намір рухатись до миру чітко показала і вже могло б це перемир'я повне діяти, якби Росія відповіла на нього взаємністю. Переговори, які відбудуться в Саудівській Аравії, ми до них ставимося як до двосторонніх українсько-американських переговорів. Розглядаємо їх як технічний раунд, не політичний.

Відповідно, там будуть обговорюватися деталі і імплементація рішень, які на політичному рівні вже ухвалені. Це до вашого питання про мандати і погодження. Тобто тут мають зустрітися фахові люди з українського і американського боку, які зможуть з'ясувати всі деталі, як це має виглядати. Тому що мало, як ви розумієте, просто погодити політично. Треба розуміти, як це буде працювати, хто це буде контролювати, яким чином буде відбуватися моніторинг. От для цього потрібна ця зустріч в Саудівській Аравії.

Нам не відомо про те, як там будуть відбуватися контакти американців з росіянами. Це їхній вибір. Але ми готуємося до переговорів в Саудівській Аравії, саме як до двосторонньої українсько-американської історії. Якщо вони будуть паралельно погоджуватися ще з росіянами, це їхня справа. І ми, в принципі, загалом бачимо, що логіка подій відбулась зустріч в Джидді. Американська сторона запевнила, що вона донесе результати російській стороні і зрозуміє, на що власне готові йти росіяни. І так і відбулося. Ми, в принципі, очікували цих контактів після зустрічі в Джидді. Ну так і розглядаємо і зараз.

• Чи очікується там присутність міністра?

Міністра? Ні, знову ж таки, технічний рівень і технічні дискусії. Тому там буде такий військовий, я так розумію, компонент, а міністр закордонних справ це вже політичний рівень. Це коли треба політичні переговори. Щодо міністра, поки немає у нас планів на участь його в цій зустрічі, саме в цій зустрічі, про яку ми говоримо в Саудівській Аравії.

Так, Марку обіцяв там позаду, а потім підемо до Івана і так далі.

• Дуже дякую. Я хотів би запитати про Мінеральну угоду. Україна вже висловлювала готовність підписати той драфт, який був у Вашингтоні. Але судячи з публікацій в медіа, американські партнери прагнуть змінити умови. Чи правда це? Наскільки американські умови відрізняються від попередніх? Чи справді там з'явився енергетичний фактор, зокрема ЗАЕС? В якому форматі ЗАЕС? Дякую.

Я можу нагадати, що Україна була готова на підписання цієї угоди рамкової, яка була вже погоджена і готова була навіть підписати в Джидді цю угоду. З американської сторони ми почули прагнення, бажання додатково проконсультуватися в столиці, тобто провести далі консультації з їхнього боку щодо цієї угоди. І загалом можу підтвердити, що на сьогодні команди, українська і американська, щодо цієї угоди працюють і продовжують діалог, продовжують взаємодію.

Якщо в американській стороні є додаткові ідеї про те, як нам цей документ укласти, як нам рухатися вперед, то їх потрібно розглянути на рівні цих команд, які між собою спілкуються. Решта — це повідомлення в ЗМІ, я не буду заходити в деталі коментування, тому що це просто повідомлення в ЗМІ. Команди працюють, українська і американська, готують, і ми, як держава, ми зацікавлені в цій угоді. Тобто ми прагнемо, ми вважаємо, що ця співпраця України з США потрібна і нам, і Сполученим Штатам, і вона дозволить дійсно розвивати наше двостороннє стратегічне партнерство. 

• Пане речнику, яка реакція України на заяву міністра Угорщини у справах ЄС щодо того, що Україна має бути буферною зоною, що Європа має узгоджувати свою політику щодо України з Росією, і як взагалі Україні вибудовувати співпрацю з Угорщиною, яка спочатку підтримує Євроінтеграцію України, а потім каже протилежне?

Ну, на початку я скажу вам про іншого міністра, мабуть більш впливового угорського, це міністр закордонних справ Петер Сіярто, з ним була зустріч коротка на полях Raisina в Нью-Делі, міністра Андрія Сибіги, і міністри домовилися провести окрему двосторонню зустріч, щоб з'ясувати всі деталі, власне, всі нюанси, проблеми, які є в двосторонніх відносинах, і їх з'ясувати. Ми вважаємо, що двосторонній трек не має бути перешкодою української євроінтеграції і процесу вступу до членства ЄС. Не треба виносити ці двосторонні питання і блокувати ними рух України до ЄС. Ну, а загалом те, що стосується, раз вже ви запитали про угорського міністра, який знову щось розповідав про буферну зону, то вже доведеться тоді мені вам відповісти на це.

По-перше, наша безпека є неподільною, і угорській стороні теж треба це розуміти, що безпека наша, це і їхня безпека, і забезпечувати, тобто гарантувати власну безпеку за наш рахунок не вийде. Це просто практично не є корисним. Україна ніколи не була, не є і не буде ніякою буферною зоною.

Вважаємо, що для самої Угорщини і угорців вигідно, щоб Україна була в Європейському Союзі. Зокрема, це вигідно і для угорської національної спільноти України. І вони, як ви знаєте, зверталися навіть до прем'єр-міністра Орбана з закликом не блокувати вступ України в ЄС. Це зверталися саме українські угорці, нагадаю вам про це. Я можу також сказати угорському міністру, який заявив про буфер, що якщо б Україна, не дай Боже, відмовилася від боротьби, то Угорщина стала би буфером. Я не думаю, що це в інтересах Угорщини, ставати якимось буфером між кимось.

Тому закликаємо допомагати, сприяти мирному процесу, а не вдаватись до провокацій і роз'єднувати Європейський Союз, і в тому числі робити заяви, які є недружніми і не відповідають потенціалу взаємовідносин між нашими двома народами, українським та угорським. Ну, крім того, нагадаю слова Президента України Володимира Зеленського на засіданні Євроради вчора, який сказав, що це просто не по-європейськи, коли одна людина блокує рішення, які важливі для всього континенту, або які вже були узгоджені, ідеться про процес переговорів про вступ України до ЄС. Це, безвідносно до угорського міністра, а скоріше в світлі загалом українсько-угорської проблематики.

• Hello, good afternoon. Thank you. Two questions, please. One is, Russia has promised to pause attacks on energy infrastructure. As of this morning, what is your assessment of that promise and that commitment? Do you see any sign at all of Russia reducing its attacks on energy? And secondly, if I may, there's been a lot of speculation, no more than that, that the fire in London that has disrupted Heathrow was the result of Russian sabotage. Do you have any suspicion, thought, reaction to that speculation?

Okay, the first one, we have heard many statements coming from the Russian side, but very few actions to follow up on them or implement them. So we're still looking forward to Russia actually following through on what it's stating. And we see the upcoming meeting in Saudi Arabia, the technical meeting between teams, as one of the important steps on this path, because Ukraine has made it clear that we accepted the US proposal for an interim 30-day full ceasefire. And we are the side that actually wants peace more than anyone else. We want this war to end. Our people are dying.

The war is. you know. unfolding on our territory. So we are committed to peace efforts as no one else. It is actually Russia and the Kremlin and Putin who are dragging their feet and they are prolonging this war. They're making everything to prolong the war. Again, if Russia accepted Ukraine's proposal for a 30-day full interim ceasefire, which was made in Jeddah already, I think, 10 days ago, almost 10 days ago, then we would already have had a ceasefire. But at this moment, we can only hear Putin putting forward various demands, manipulations, and partially agreeing to some things. But again, with Russia, the rule of thumb is always the same, follow their actions, not their words. And in this sense, we are still to see whether they are following the things they are saying. you know. And yeah, we're still to see this. 

On the fire in the airport, I don't have any specific information. So we will need some time to assess the statements and reports that we see in the media. And then we will be able to come back. I think we can even provide you with a separate comment later on in the day when we get deeper into details, because at this moment, I don't want to improvise.

• Скажіть, будь ласка, що відбувається зараз з треком про іноземну делегацію цих миротворців, контингенту? Макрон говорить про відправку своїх військ, британці говорять про відправку авіації. Наступного тижня президент в Африці, то, можливо, ми побачимо африканський контингент, можливо, китайський ще.

А звідки повідомлення про африканський контингент? 

• Ну, не знаю. Якщо в Африці буде президент, можливо, буде ця дискусія про доправку і контингент звідти.

Добре, потихеньку привчаємося ми до слова контингент, а не миротворці. Я ще раз використовую цей момент, щоб нагадати про те, що коректним словом для опису військ, відправлення яких обговорюється, є контингент, військовий контингент. Не миротворці, будь ласка, не використовуйте російський термін миротворці. Ну, немає такого поняття. І немає кого тут розбороняти. Одна держава напала на іншу. Ну, які миротворці, друзі?

Отже, що стосується контингентів. Міністр Сибіга нещодавно повідомив про те, що дискусія про можливу відправку військових контингентів перебуває вже на стадії з'ясування деталей імплементації, а не просто можливості таких військових контингентів. І зустрічі, зокрема, начальників генштабів свідчать про дуже детальне пропрацювання конкретного втілення цієї ідеї. Обговорення конкретних кількостей і локацій, і модальностей, і різноманітних інших моментів. Тобто, це все серйозно проговорюється.

Ми розуміємо, що для того, щоб це відбулося, по-перше, потрібне просування мирного процесу. Тобто, зараз зарано говорити про конкретні все-таки домовленості по цих військових контингентах. Але ми бачимо, дійсно, велику кількість країн, які заявляють про свою готовність брати участь в цьому.

У нас вже є, в принципі, список країн, які висловлюють таку готовність, навіть офіційно передають сигнали про готовність участі в такій коаліції в таких військових контингентах. Я не можу поки що називати ці конкретні країни, це просто зарано, але, я думаю, побачите згодом цей список країн. Можу ще раз підтвердити, що для нас, з нашого боку, важливим є не лише сухопутний, а й повітряний і морський компоненти.

На нашу думку, лише сухопутної присутності недостатньо. Дуже важливо все-таки говорити також про присутність в українському небі і присутність в українському морі і Чорному морі ширше, не лише в українських прибережних водах, але й загалом в Чорному морі.

Чому це важливо? Тому що повітря – це захист наших людей і інфраструктури, і енергетики, і атомних електростанцій від російських ударів, і патрулювання неба нашими союзниками в рамках цього контингенту могло би бути суттєвим фактором захисту і безпеки довгострокової для України. Присутність в морі – це захист не лише України і економіки України, але й глобальної продовольчої безпеки. Тому що Чорне море – це лінія життя для мільйонів, десятків сотень мільйонів людей, які отримують українське продовольство і залежать від нього для того, щоб уникати гострої продовольчої кризи, яка в багатьох регіонах світу і країнах, як ви знаєте, сьогодні дуже гостро стоїть. Тому повітря і море – це дуже важливі компоненти в цій загальній дискусії про можливу відправку військових контингентів.

Ми знаємо, що європейська розмова про ці контингенти лідерами, в якій виступають Велика Британія та Франція, триває і ми очікуємо важливих подальших засідань. Я думаю, що Президент Макрон, власне, вже анонсував 27 березня. Так, це один з кроків, ця дискусія розвивається.

Але тут теж важливий момент, хочу наголосити, дуже важливе залучення все-таки Сполучених Штатів в загалом ці зусилля. Ми не говоримо про відправку американських військ, але ми говоримо про те, що це консенсусне рішення, коли воно буде ухвалюватися, тут дуже важлива все-таки американська участь, згода залучення Сполучених Штатів до цього процесу для того, щоб це все спрацювало. І ми з американською стороною про це теж ведемо розмову, щоб ці зусилля були успішними. Я все покрив чи ви щось ще питали?

Не відповідаю на гіпотетичне запитання, не маю такої звички. Коли будемо мати щось на цю тему, так.

• Чи це буде під час візиту Президента?

Візиту куди? Красива спроба вивести мене на якийсь заголовок, але ні. Ні, в плані, що ця спроба не вийде у вас. Ну, сорі, немає поки що додаткових деталей з цього приводу, я просто не хочу, подивіться. Будь-яке сказане слово, воно ж перетворюється в заголовок. А для чого нам генерувати заголовки на тему, на якій ми не маємо ні інформації, ні прагнемо генерувати заголовки? Давайте все-таки не будемо займатися імпровізаціями. Давайте другий ряд, прошу.

• Вітаю, в мене запитання про окуповані території. Яким є зараз наратив стратегічних комунікацій України щодо окупованих територій? І чи ми взагалі обговорюємо тему окупованих територій на переговорах, які зараз відбуваються?

Можете уточнити, що саме ви маєте на увазі?  

• Як ми бачимо майбутнє звільнення? Яким чином є комунікація з міжнародними партнерами щодо того, що там відбувається? Ну і власне як ми бачимо майбутнє цих територій? Дякую.

Тимчасово окуповані території України є українською землею, незважаючи на присутність там окупаційних військ. Ця присутність, на нашу думку, є тимчасовою. І жодні правові акти, які нікчемно ухвалюються в Російській Федерації, не змінюють того факту, що це все українська земля. Рано чи пізно ця земля повернеться під український контроль. Ми в цьому переконані. Методи досягнення цієї цілі можуть бути, як ви знаєте, різні. Можуть бути військові, можуть бути дипломатичні методи. Президент Володимир Зеленський заявляв, що, станом на зараз, Україна не має сили військовим шляхом повертати всі окуповані території. Тому приоритизує дипломатичний шлях.

Ми розуміємо, що він може зайняти тривалий час, але тут ключове в тому, що ми не змінюємо цієї позиції і ніколи її не змінимо. І в тому числі зараз, коли йдуть багато в медіа розмов про ці територіальні різні поступки, компроміси територіальні, і так далі і тому подібне, ми всюди повторюємо, міністр і в Індії, і всюди повторював одну тверду незмінну українську позицію – Україна ніколи не визнає російською окупацію своєї землі.

Це дуже важливо, дивіться, були в історії приклади, багато прикладів окупації однієї держави і землі іншої держави. Історія свідчить про те, що ті країни і ті нації, які не відмовляються від своєї мети повернути вкрадене у них, рано чи пізно це вкрадене повертають. Скільки би часу не пройшло. Я переконаний, що і в українському випадку відбудеться так само, рано чи пізно, крадене повернеться. Крадене нікому не приносило щастя і Російській Федерації теж не принесе.

Наш наратив і наша робота з громадянами України на окупованій території – це не фокус МЗС. Я знаю, що колеги за урядом активно працюють над тим, щоб ці містки, зв'язки зберігалися, щоб ми з нашими людьми мали і комунікацію, і допомагали, наскільки можна допомагати. Я знаю, що вся робота триває, вона, звичайно, складна. Крім того, ми бачимо, що на окупованих територіях досі є сильний рух опору. Ми бачимо цих людей і їхній героїзм. Повірте, їм всім в рази складніше, ніж нам, усім присутнім тут, у вільній країні. Вони живуть в умовах диктатури російської окупації.

Ми безмежно поважаємо і вдячні їм за їхні маленькі подвиги щоденні. Збереження України в серці – це тих, хто тихо зберігає Україну в серці. Це подвиг, це щоденний подвиг. І вдячні тим, хто навіть йде і далі. І з ризиком для свого життя чинить спротив російській окупації. Ми все це бачимо, дуже це цінуємо.

Ми не сприймаємо будь-яких колективних звинувачень. Людей в якихось регіонах, що вони є якимись посібниками окупантів і так далі. Є такі стереотипи в українському суспільстві, ми їх не поділяємо. Ми вважаємо, що людей треба індивідуально оцінювати за їхні дії, а не якимись ярликами. Це неправильно. Ніхто на офіційному рівні такого ніколи робити не буде. І закликаємо людей такими займатися, тому що це не корисно. Такого не буде.

Те, що стосується тематики порушень прав людини, злочинів, російських загарбників, різноманітних звірств, які вчиняє Росія на окупованих територіях, ця тематика присутня беззмінно на кожному міжнародному майданчику і в кожному буквально контакті українських дипломатів. Ніхто її в жодному разі не відсуває нікуди в бік. Гуманітарний цей вимір надзвичайно важливий. І коли ми говоримо взагалі про реальність окупації, яка на сьогодні є, це насамперед про людей, а не про номери і якісь числа квадратних кілометрів. Це про людські долі, і вони є безцінними, тому, звісно, цей вимір залишається. Ми його порушуємо і також бачимо, як багато громадських активістів і відомих людей теж порушують цю тематику.

Можу запевнити, що ми як МЗС незмінно продовжуємо на всіх переговорах, міжнародних майданчиках розповідати про злочини росіян на окупованих територіях.

• Я хочу, будь ласка, повернутися в Саудівську Аравію. І в мене до вас два питання про цю тему. Оскільки Кіт Келлог розповів, що це буде якось виглядати, що і українська делегація, і російська, і американська будуть троє в тому самому готелі, в різних кімнатах, і американці будуть бігати з однієї в іншу. Так трошки комічно виглядає, але він так це все пояснив. В мене просто питання: на якому етапі, ви думаєте, українська делегація вже буде комунікувати з російською, без ось цього бігання з залу в зал? І друге питання: коли Європа теж буде мати свій голос у цих розмовах, тому що вона дуже проситься, але їх щось не пускають?

Отже, як я казав раніше, ми розглядаємо цю зустріч як технічну і двосторонню українсько-американську. Про бігання по якихось кімнатах мені нічого не відомо. Це двостороння технічна зустріч української та американської сторін для з'ясування модальностей, нюансів можливих різних режимів припинення вогню, як їх моніторити, як їх контролювати, взагалі, що входить до їхнього обсягу. Ось це буде обговорюватися з американською стороною.

Контактів з росіянами не заплановано. В української команди технічно, наскільки мені відомо, і я не буду спекулювати на тему, коли будуть якісь, чи не будуть прямі контакти. Станом на сьогодні ми спілкуємося з американською стороною. Американська сторона спілкується з російською стороною.

Така модель довела свою ефективність вже в минулому. Як ви пам'ятаєте, в 2022 році Україна уклала Чорноморську зернову ініціативу, в якій, власне, цю роль відігравали ООН і Туреччина. Україна, власне, уклала в результаті документ з Туреччиною та ООН, а вони ж уклали документ з Росією, і угоди працювали. Це просто один з прикладів. Я не кажу, що зараз так буде. Але, загалом, такий формат дипломатії, в якому є, по суті, сторона, яка робить цю човникову роботу, він можливий. Тому ми і зараз так це розглядаємо. Готель там великий. Я там був в Джидді на минулих політичних переговорах. І я переконаний, що там достатньо місця. 

Ми не знаємо про те, чи там готується окрема зустріч американо-російська. Це їхня справа. Наша делегація їде зустрічатися з американцями. Саме це заплановано. Я уточню і повернусь до вас. Не хочу імпровізувати на цю тему. Ви праві, в Джидді ми були, але я переконаний, що всі готелі, в яких відбуваються серйозні заходи в Саудівській Аравії, вони великі за розміром. Олена, до речі, теж була там і може підтвердити. Де б це не відбувалося, в нас запланована саме зустріч українсько-американської технічної лінії. Це все те, що ми можемо повідомити станом на зараз. Кількість контактів з росіянами там не заплановано станом на зараз.

І друге, ви питали про присутність і участь Європи. Для нас це принциповий момент. Ми, насправді, наполягали на тому, щоб це було включено до нашої спільної заяви за підсумками зустрічі в Джидді українсько-американської. І американська сторона, до речі, погодилася на цей момент. Тобто в результаті наших переговорів ми включили якраз речення про те, що Європа має бути частиною всіх цих мирних зусиль. Ми дотримуємося принципу "нічого про Україну без України", звісно, і "нічого про європейську безпеку без Європи". Цей принцип є основоположним.

Крім того, ми інформуємо європейських партнерів і до, і після контактів з американською стороною, якщо це стосується вас на шляху до миру, то всі наші європейські колеги, вони синхронізовані з нами абсолютно. І ви бачите це по їхніх заявах. От, насправді, після нашої зустрічі в Джидді негайно була заява Європейського Союзу про підтримку досягнутих там домовленостей. Це свідчить насамперед про те, що ми з ними в контакті. Тобто, ми нічого не робимо всупереч європейським зусиллям. Ну, я думаю, що це для всіх абсолютно очевидно, навіть для російської сторони, що без Європи ніяких тут великих мирних угод неможливо просто, тому що це стосується безпосередньо європейської безпеки. І це ключове.

• So, I have two questions. Regarding the negotiation between Ukraine and the US on Monday, you said it could be a technical meeting. So, who will attend? What kind of people will attend this meeting? And then, Mr. Zelenskyy said yesterday, it could be shuttle, one-by-one negotiation, he said. So, if you know how to organize this negotiation, and this negotiation could continue not only on Monday, but also the other day. Thank you.

So, as President Zelenskyy said, this will be a technical round of negotiations, rather looking into some of the specifics and details of how any type of a truce or ceasefire can be implemented. This means that on the Ukrainian side, the people taking part will be military, energy specialists, and some other specialists who are aware of the details on the ground, and they will be talking to their American counterparts. On the American side, this will be equally technical. This is our understanding. So, again, don't look at this. I understand the media attention to the issue, and everyone is looking into, you know, but this is rather a meeting to see how we implement some of the decisions that have already been agreed between leaders. So, I encourage you to look at it this way.

Then, on the shuttle diplomacy, you're right. We are witnessing shuttle diplomacy by the American side, and we need to actually commend their efforts. They are very active, including our colleagues at the State Department. We can see how actively they try to make the shuttle diplomacy work, and I think this is one of the – I think we are witnessing one of the most intensive shuttle diplomacy cases in decades right now, undertaken by the American side. We can only, you know, appreciate their efforts and hope that they can lead to a result.

Ukraine has demonstrated that it is committed to peace, you know. We – not just in words, but in actual deeds, and Ukraine accepted the U.S. proposal for a full 30-day interim ceasefire. Again, if Russia reciprocated, we would already have had the ceasefire, and we would already have had, you know, fewer casualties and – or no casualties. And, of course, this is Ukraine's greatest wish, you know, to end this war. Ukraine never started this war, never wanted this war, and never did anything to provoke this war. There is no bigger wish for the Ukrainian people, I think, than for this war to end. And Ukraine is very, very committed to that.

• You mentioned the Jeddah statement between Ukraine and the U.S. Can I just be clear? You still believe that statement is live, it is still the basis of your discussions, despite the fact that the United States has since then, after its conversation between Mr. Trump and Mr. Putin, signed up to a completely different set of proposals, much less than that was agreed initially in Jeddah. Thank you.

I wouldn't pitch the two things against each other, because they are not exclusive to each other, they don't exclude each other. We think that our proposal and the fact that Ukraine accepted the 30-day interim full ceasefire is still on the table, yes? Yes, absolutely. Ukraine has accepted this, then Russia has to accept this. And as far as we understand the logic of the process, we are on the way there. We are on the way there.

The problem is that Russia has not yet reciprocated the interim full ceasefire. This is the problem. But the problem is on the Russian side. And I encourage you to look for it on the Russian side, not on the American or the Ukrainian side. The problem is on the Russian side. The fact that we have heard some signals coming from Russia on their willingness to accept some parts or limited ceasefires in the air or somewhere, this is a movement in that direction, from our understanding. But, of course, they are not there yet. Russians are not there yet. And it remains to see whether they will be there at some point. But Ukraine has made its proposal, the proposal in the acceptance of the 30-day full interim ceasefire. It's on the table. It remains valid. So, of course, our statement in Jeddah remains fully valid and relevant in our view.

• У мене буде вже четверте питання про Саудівську Аравію, уточнення. Зокрема, ви сказали, що буде йтися і про енергетиків, і про військових. Про кого ми можемо говорити? Про представників з Українерги? Чи все ж таки Міністерство енергетики? Це буде з Генштабу, якщо ми йдемо говорити про військових? Чи є вже якісь прізвища, принаймні, попередні для того, аби розуміти, хто буде на цій технічній зустрічі? Дякую.

Дивіться, у нас є розуміння орієнтовно, хто там буде, але просто некоректно буде з мого боку. Ми, звісно, не братимемо участь на рівні міністра, керівництва міністерства, не братимемо в цій зустрічі. Тому на нашу думку було б просто некоректно мені зараз називати прізвища інших відомств. Вони, коли будуть готові, повідомлять вам про це. Але можу підтвердити, що це дійсно технічний рівень військової енергетики, різні спеціалісти. Тобто суть зустрічі в тому, щоб з'ясувати між сторонами, по який обсяг режимів припинення вогню ми говоримо, як їх контролювати, як їх моніторити. В цьому суть цієї зустрічі. Щодо учасників, там решта деталей буде пізніше, більшою інформацією. Не буду спойлерити поки що.

• Доброго дня. В мене питання не про Саудівську Аравію, а про Суджу. Я розумію, що Генштаб вже прокоментував, але можливо у вас є позиція міністерства з приводу того, що таких інсинуацій, маніпуляцій з боку Росії певно буде далі більше. Можете сказати щось про це? Дякую.

Маніпуляції про що саме?

• Я зараз кажу про Суджу, про вибух у Суджі на трубопроводі.

Дивіться, деталі військові повідомляють військові. Я вам можу підтвердити, що станом на зараз операція сил оборони України в Курській області триває. Триває, так.

В мене було питання про те, що сьогодні не на оборони Росії, а звинуватили Україну в тому, що зірвали трубопровод в районі Суджі. Наші генштаб і наші військові кажуть, що це обсягова маніпуляція і провокація. У МЗС є позиція, як можна таку подію, власне, прокоментувати? І чи є, можливо, якась стратегія з приводу того, що на таких маніпуляціях далі може бути все більше?

У цій конкретній ситуації є офіційна позиція нашого генштабу, як ви знаєте, ви її процитували, який, власне, заявив, що ці всі звинувачення є безпідставними. І ця станція обстрілювалася неодноразово самими росіянами. Це і є офіційна позиція України, якою ми дотримуємося, і ми її теж просуваємо на міжнародній арені, закликаємо не піддаватися маніпуляціям і наших міжнародних партнерів. Те, що стосується взагалі, знаєте, різноманітних звинувачень з російського боку України, в звірствах, в якихось злочинах на Курщині, ці звинувачення є абсолютно безпідставними.

Україна дотримується, завжди дотримувалася і дотримується міжнародного гуманітарного права, зокрема гуманного ставлення до цивільного населення в зоні бойових конфліктів, і не порушує цих правил. Крім того, ми прекрасно знаємо, як з російського боку стряпають цю «доказову», нібито, в лапках базу, намагаючись фабрикувати якісь, нібито, звинувачення української сторони в злочинах, і все це фейки. І взагалі-то більшість місцевих та майна на території Курщини постраждали від обстрілів саме Російської Федерації, зокрема, від цілеспрямованих обстрілів. Ми розуміємо і бачили конкретно, як протягом цієї операції Росія неодноразово, спеціально, на нашу думку, з того, що ми бачимо, обстрілювала цивільне населення, і, зокрема, різні селища, для того, щоб, нібито, звинуватити Україну в злочинах. 

І цій політиці, взагалі, багато десятиліть, ще в 20-му столітті, теж російські різноманітні сили і війська любили від перевдягання в українську форму до різних інших засобів демонструвати, нібито, звірство українців. Все це фейки, і на сьогоднішній день їм у світі не вірять, повірте. Тобто, всі знають ціну російської дезінформації.

А, може, ще хтось, крім Власова, хоче? Ми ще поговоримо про африканські контингенти, але... Ну, багато, можна... Дивіться, в світі багато країн. Ну, давайте тоді до Власова, якщо є уточнення.

• А яка логіка процесів цих критичної інфраструктури, чи енергетичної інфраструктури, чи яка, взагалі, модель цього буде? Тобто, росіяни, і ми представляємо оці координати, оці об'єкти ми не обстрілюємо, а оці можна обстрілювати. Як це, взагалі, буде? Що це, взагалі, критична чи енергетична інфраструктура буде? Поясніть, будь ласка.

Дивіться, я поясню загальну логіку, я деталі залишу делегаціям цим технічним, які там будуть працювати, ви самі розумієте. Але логіка загальна в тому, що будь-яке припинення вогню, частково, не частково, має мати визначені параметри, має мати перелік. Якщо це часткове припинення, наприклад, тільки якихось повітряних ударів, то, звісно, мають бути визначені типи цих засобів повітряного нападу, об'єктів, які не піддаються ударам, і так далі. Це все буде визначатися в Саудівській Аравії.

Йдеться про такі дуже конкретні технічні моменти. Для української сторони, я вам скажу очевидні речі, я нічого нового, може, вам не повідомлю. Звісно, для нас об'єкти енергетики, в принципі, російські удари по об'єктах енергетики, зокрема, по атомній енергетиці в Україні, є неприйнятними. Ми завжди звертали увагу на те, що це є воєнним злочином, і більше того, це створює ризик техногенних катастроф, коли йдеться про атомну енергетику. Але розмова в Саудівській Аравії технічно не буде обмежуватися лише цим колом об'єктів.

Okay, anyone else? Хтось ще? Всіх тільки Саудівська Аравія цікавить, я бачу.

Добре, дякую вам тоді дуже, що прийшли, і будемо раді вас знову бачити в цих стінах! Дякую вам.

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/1DzLHAetSQ/