Добрий день, шановні журналісти! Радий вас бачити. 

Перепрошую, що трошки затягнули. Цього часу тривоги, різні інші задачі. Як завжди, ви самі розумієте, займають час. 

For our foreign colleagues I’ll just remind our usual disclaimer - you can ask your questions in English and I’ll give you English soundbites.

На початку у мене невеличкий для вас вступ. Розповім вам про підсумки, про, на жаль, російські удари чергові, і потім перейдемо до ваших запитань, як зазвичай. Щось ви сьогодні трішки далі сидите, але нічого, я думаю, це нам не завадить поспілкуватися з вами тісно.

Отже, минулого тижня і на вихідних основне у нас було – це візит міністра до Анталії, участь в Анталійському дипломатичному форумі, дуже насичена. Цей форум, як ви знаєте, є одним з найбільших глобальних майданчиків на сьогодні, дипломатичних. Понад 70 міністрів закордонних справ, понад 20 лідерів, загалом понад 100 держав, представлені на Анталійському дипломатичному форумі.

Міністр за ці півтора дні буквально роботи там провів 23 зустрічі з іноземними колегами, серед них особливий акцент був на Африці. Це 11 переговорів з африканськими колегами, практично всі з них за один день. Це Ангола, Бенін, Гамбія, Кот-д'Івуар, Мозамбік, Руанда, Сомалі, Сьєрра-Леоне, Танзанія та Туніс. Цікава географія, з багатьма з цих країн не часто проводяться зустрічі, тому була важлива ця нагода.

Крім того, з конкретних досягнень ви бачили, мабуть, домовилися з трьома африканськими державами, що вони переносять послів, які за сумісництвом у них представляють їх в Україні, з послів в Москві їхніх дипломатів на послів в Анкарі, Берліні і Парижі, якщо не помиляюся. Три африканські держави на знак поваги припинили практику послів, акредитованих одночасно в Москві і в Києві, тому що, звісно, це не прийнятно в нинішніх умовах. 

Крім того, ви бачили, що ми встановили дипвідносини з Федеративною Республікою Сомалі, і вона стала, хто вгадає, якою країною, з тими, з якими в Україні є дипвідносини? Давайте спробуємо. Загалом, скільки? 

• 121?

Так, ще ставки? 

• Двохсота?

Двохсота, нічого собі. Хороша ставка. Давайте, хто буде ближче, той буде перший ставити запитання. 

• 192

Скільки? 192. Ще хтось робить ставку? 

• 173. 

Так, добре. 181-ою країною, з якою в України встановлені дипломатичні відносини. І, до речі, зараз іде робота ще над кількома країнами, з якими Україна може встановити або відновити дипломатичні відносини. Ну, ви знаєте, в принципі, їх, це Сирія, продовжується робота, щоб відновити дипвідносини, і Папуа Нова Гвінея, де, до речі, міністр закордонних справ за походженням етнічний українець.

Отже, крім зустрічей з колегами, міністр 12 квітня взяв участь у панельній дискусії Анталійського дипломатичного форуму, основний акцент там був на реформуванні міжнародного права. Ми в Україні бачимо, що не працює належним чином міжнародне право, міжнародне кримінальне право, Женевські конвенції існують, всі їх знають. Але, на жаль, ми бачимо, як Росія системно порушує, ну, буквально всі перелічені в Римському статуті статті і Женевські конвенції. Тому Україна наполягає і на реформуванні міжнародного кримінального права, оновленні навіть засадничих документів міжнародного кримінального права, міжнародного гуманітарного права.

У міністра Сибіги також в Туреччині була окрема частина, окремі зустрічі з турецькими колегами. Це глава, власне, оборонних індустрій Туреччини і міністр торгівлі Туреччини, тобто з фокусом на економіку і на оборонку, на оборонну співпрацю між Україною і Туреччиною, яка є, як ви знаєте, дуже ефективною. Ну і, звісно, в Анталії були зустрічі з громадою, з бізнесом, з місцевою владою Анталії.

Тепер кілька слів про російський терор. На жаль, продовжуються удари російські. Цієї ночі найбільше, мабуть, було ударів по Одесі, ви всі бачили наслідки, це 10 шахедів було над містом. Зранку сьогодні продовжилися варварські удари по Херсону, по центральному району міста. Цілеспрямовані удари, в тому числі КАБами. Очевидно, що робиться це для того, щоб завдати найбільше шкоди цивільним. Тобто це знову невибіркові обстріли для нанесення шкоди цивільним.

Ми передаємо партнерам інформацію про обстріл і Херсона, цей варварський зранку. І напередодні Одеси, і інші такі злочини, воєнні злочини Росії. В Одесі, ви знаєте, було вночі збито 10 шахедів, поранені 3 особи. Уламками пошкоджені 10 цивільних об'єктів, 4 приватних будинки, 3 складські приміщення і будівля храму Одеської єпархії Української православної церкви. До речі, чергове пошкодження церковного майна. Розглядаємо його в контексті нападів і переслідувань гонінь віри церкви на окупованих територіях і, звісно, на території України з російського боку.

Росія продовжує, крім того, порушувати енергетичне перемир'я і пошкоджувати українські енергомережі лише за останню добу зафіксовані навіть не 2, а 3 за вчора і сьогодні були зафіксовані 3 таких порушення. Одне в Миколаївській області, пошкоджений трансформатор. Інше також, пошкоджений трансформатор в наслідок обстрілу в околицях Херсона. І третє, вчора була пошкоджена лінія електропередач в Полтавській області. Все це вважається порушеннями енергетичного перемир'я. Ми цю інформацію доносимо до наших партнерів.

До речі, всього за час цього енергетичного перемир'я Росія порушила саме те, що стосується пошкодження об'єктів енергетики 30 разів. Близько, вибачте, понад 30 разів порушила це енергетичне перемир'я. Ми детальні факти про всі ці порушення передаємо, направляємо регулярно до столиць держав-партнерів і штаб-квартир міжнародних організацій.

Наостанок, хочу розповісти вам про те, що МЗС активно взаємодіє з міжнародними гуманітарними організаціями для невідкладної допомоги постраждалим внаслідок ракетного удару по Сумам. Оцей останній жахливий варварський удар, на доручення міністра Андрія Сибіги ще в неділю негайно після цього удару МЗС терміново звернулася до міжнародних організацій з проханням направити додаткові ресурси для допомоги місцевим службам.

Ми вдячні партнерам, зокрема управлінню ООН з координації гуманітарних питань, ЮНІСЕФ, УВКБ, ВООЗ та іншим агенціям родини ООН, Міжнародному комітету Червоного Хреста, а також неурядовим гуманітарним організаціям, які працюють на місці, за оперативне реагування на заклик міністра і надання необхідної гуманітарної допомоги. Зокрема, йдеться про допомогу українцям, які отримали поранення, втратили близьких або залишилися без даху над головою, агенції ООН спільно з імплементуючими партнерами надають першу психологічну допомогу. Сотням постраждалих від цих ударів забезпечують будівельні матеріали та для ремонту житла, предмети першої необхідності для всіх родин, які опинилися у кризі.

Крім того, надаються юридичні консультації, соціальна підтримка, здійснюється реєстрація для подальшого отримання фінансової допомоги. Офіс ВООЗ в Україні вже доставив засоби невідкладної медичної допомоги до трьох лікарень в Сумах, що дозволяє провести до 150 термінових хірургічних втручань. На жаль, вони потрібні в наслідок цього удару.

Ми продовжуємо працювати над консолідацією міжнародної підтримки цієї та іншої, вона є життєво необхідною для всіх постраждалих громад Сумщини та інших міст інших регіонів України. І ми закликаємо всі міжнародні гуманітарні організації, які ще не долучилися до цих зусиль, приєднатися до допомоги людям на Сумщині і посилити підтримку України загалом. Ну, звісно, тут навіть не варто, мабуть, підкреслювати окремо, що крім гуманітарної допомоги, ми працюємо з партнерами над притягненням Росії до відповідальності за ці злочини, які, звісно, не мають залишатися без відповіді.

Давайте перейдемо до ваших запитань. Я обіцяв першому, хто був ближчий, 181, 173 Олеся, від вас було? Ну все, тоді логічно абсолютно. Прошу.

Запитання ЗМІ

• Добре, два питання в рамках відносин Україна-Сполучені Штати, як зазначив Президент, що продовжуються контакти щодо укладання “Мінеральної угоди” протягом тижня, але ми теж чули зі Сполучених Штатів, що цього тижня вже може бути навіть підписана ця угода. Чи підтверджують це в МЗС, а чи може підтвердити МЗС інформацію, що видала, зокрема, в виданні Bloomberg, про те, що той кредит був зменшений з 500 мільярдів до 100 мільярдів? Це перше питання. І друге питання в рамках мирних ініціатив Дональда Трампа, в рамках мирних перемовин, скажімо так, якщо так можна, на тлі ударів. Чи заплановані контакти України і США найближчим часом, можливо, в Саудівській Аравії, можливо, в Туреччині або будь-де?

Перше, те, що стосується “Мінеральної угоди”, можу підтвердити. Те, що вже, в принципі, лунало від Президента, що попередній оцей раунд, який був в Вашингтоні, пройшов, на нашу думку, конструктивно і позитивно. І є хороші, правильні зрушення вперед, які наближають позиції сторін, наближають нас до укладення цієї угоди. Робота над нею продовжується, ну, практично кожного дня насправді. Тобто, звісно, був візит делегації, але, наскільки мені відомо, українська та американська команди буквально кожного дня обмінюються повідомленнями, правками. Тобто, продовжують допрацьовувати цей документ.

Ми вважаємо, що ця робота йде хорошим темпом. Там є і суто інвестиційно-фінансова частина, і політична частина в цьому документі. Ми зацікавлені в тому, щоб ця співпраця дійсно розпочалася на основі документу. Продовжуємо над цим працювати. Хочемо, якомога швидше, вийти на взаємоприйнятний текст і взаємовигідну співпрацю. 

Я не піду глибше в деталі, бо, наскільки мені відомо, безпосередньо цей процес веде наша віцепрем'єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко. І, наскільки мені відомо, вже найближчим часом від неї ви теж дізнаєтеся додаткові деталі по власне самому процесу переговорів щодо цієї угоди, яку ми так з вами називаємо між собою мінеральною угодою. 

Але загалом, ще раз поясню логіку: Україна та США працюють над тим, щоби вийти на взаємовигідний, взаємоприйнятний текст, бо обидві країни зацікавлені в цьому партнерстві, і Україна зацікавлена в тому, щоби з США мати партнерство в сфері розробки цих ресурсів.

Тепер те, що стосується другого контакту Україна-США. Продовжується постійна робота, ми переконані, що будуть ще раунди переговорів. Ми наголошуємо на тому, що Україна 36, якщо я не помиляюсь, днів тому погодилася на повне припинення вогню. 36 днів Росія відмовляється прийняти це повне припинення вогню, натомість висуває якісь вимоги і ультиматуми, і продовжує терор проти українців, особливо проти цивільних людей, що ми бачили в Кривому Розі і в Сумах, особливо в таких брутальних випадках.

Тому Україна, як ніхто зацікавлений в мирі. Україна, як ніхто зацікавлений в тому, щоб мирний процес просувався вперед. Україна продемонструвала свій конструктив, коли йдеться про взаємодії зі Сполученими Штатами, і ми розраховуємо на конструктив з російського боку, але поки що бачимо лише терор. Ми переконані, що потрібно посилювати тиск на Москву, для того, щоб в Москві почали серйозно ставитись до миру, а не нехтувати пропозиціями і зневажати не лише Україну, а і Сполучені Штати, і інших міжнародних партнерів, які закликають до миру. 

• У мене запитання щодо військовополонених двох громадян з Китаю. Скажіть, будь ласка, яка була комунікація з китайською стороною після того, як взяли в полон цих двох громадян, а також після озвученої Президентом України інформації про те, що кількість громадян Китаю, які залучені до війни, може бути значно більшою. Це перше. І друге, якщо можна, трошки більше деталей про зустріч, яка відбувається цими днями в Туреччині щодо так званої “Коаліції охочих”, тому що Президент вчора сказав одне буквальне речення.

На початку квітня, як ви знаєте, українські військові взяли вполон двох громадян КНР з паспортами громадян КНР. Вони воювали в складі російської армії на території Донецької області України. Ви знаєте, що Президент зазначив у своєму виступі, що, за даними нашої розвідки, китайських громадян, що воюють на боці РФ значно більше. Ми викликали буквально в той самий день, коли стало відомим тимчасового повіреного у справах Китаю в Україні до МЗС України і представили йому дані щодо участі громадян КНР у воєнних діях Росії проти України у складі російських збройних сил.

Китайському дипломату в МЗС України наголосили на тому, що незважаючи на офіційно задекларовану позицію Китаю щодо російської війни проти України відбулися події, які ставлять під сумнів щирість Китаю і можуть завдати серйозної шкоди нашим двостороннім відносинам. Ми зазначили, що в цьому контексті прямий і відвертий діалог з китайською стороною щодо цієї ситуації є необхідним для уникнення кризи довіри між сторонами. З тих пір ми підтримуємо контакти з китайською стороною дипломатичними каналами. Можу також підтвердити, що щодо цих полонених китайських громадян тривають відповідні слідчі та оперативні дії.

Ще раз нагадуємо не лише Китаю, а й усім країнам світу, що участь їхніх громадян у складі російських сил вторгнення російської армії в Україні є незаконною. Вона несе за собою юридичні наслідки для цих людей. І, відповідно, репутаційні наслідки для цих країн. Тому закликаємо всі уряди, всіх країн виявляти факти, коли Росія рекрутує, обманюючи різними способами ваших громадян на війну проти України. Перешкоджати цим схемам, зупиняти ці схеми і не толерувати таку діяльність. Воювати на боці Росії незаконно, за визначенням. Бо це агресія, це агресивна війна однієї держави проти іншої. Тому що немає виправдання жодній участі будь-кого, держави чи окремого громадянина в цій війні.

Далі. Те, що стосується Туреччини. Відбулася якась дивна ситуація в медіа, насправді. Бо турецькі медіа чомусь повідомили, що це будуть якісь переговори України і Росії. З самого початку ми в МЗС знали, що жодних переговорів українсько-російських в Анкарі на рівні МВС, ВМС або якихось технічних команд не заплановано. Натомість ми знали про те, що дійсно готується на ці дати зустріч в Анкарі, представників ВМС країн Коаліції охочих для обговорення морського компоненту майбутнього можливого контингенту цього партнерського в рамках Коаліції охочих, який може бути в Україні. 

На попередніх брифінгах ви питали, я вже роз'яснював нашу загальну логіку, що якщо країни готові направляти військові контингенти в Україну для підтримання довгострокового миру та безпеки, то варто розглядати не лише суходіл, а також море, морський компонент і повітря. Одного суходолу недостатньо, це обов'язково має бути щонайменше в трьох площинах. І от, власне, один з цих компонентів, морський, обговорюється в Анкарі в ці дні. Це технічна зустріч, тобто це зустріч, скажімо так, експертів, людей, які глибоко знаються на питанні з цих різних країн Коаліції охочих, які представлять свої напрацювання, як це може виглядати, як ця присутність в Чорному морі цього морського компоненту може виглядати, і тоді це буде представлено на політичний рівень, де зможуть, відповідно, держави, лідери, ухвалювати рішення щодо цього морського компоненту.

Тобто це треба розглядати в контексті роботи над цими довгостроковими гарантіями безпеки. Мабуть, це все, поки що, що я можу сказати на цю тему.

• Щодо полонених китайців, хочу уточнити щодо обміну. Нещодавно, на брифінгу, Ви заявляли цим громадянам Китаю, що вони хочуть бути обміняні і відправлені на свою батьківщину. Втім, офіційно Пекін зараз лише перевіряє інформацію. Що Україна буде робити, якщо Китай відмовиться брати участь у цьому обміні? Ці громадяни будуть повернуті в Росію в обмін на наших військових? Чи все-таки залишаться в таборах? Чи який план? Це моє перше питання. І щодо Великодня, який наближається, Литовське МЗС нещодавно заявило, що нібито Росія може планувати масштабний удар саме на наші Великодні свята по Україні, так, як це сталося тиждень тому в Сумах. Чи є у вас така інформація, і взагалі як МЗС і українська влада думають, чи варто взагалі українцям утриматися від масштабних святкувань?

Перше, що стосується обмінів. Звісно, це більше тема для корштабу, який займається обмінами. Я не хочу шкодити якимись політичними коментарями на цю тему, але я можу вам повторити, пояснити логіку, що про це говорить міжнародне гуманітарне право, про обмін полоненими. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, сторона, яка має на своїй території військовополонених, Україна в цьому випадку, має виходити з найкращих безпекових міркувань для цих людей. 

Тобто можливі різні варіанти. Можливий обмін, можлива репатріація в країну, звідки ці люди походять. Але виходити треба з побажань цієї людини, яка в полоні, її там безпекових міркувань. І тоді ухвалюється рішення, або це обмін напряму з державою, яка залучала до сил вторгнення, або теоретичне, можливе, повернення на їхню батьківщину в КНР, або ще якісь варіанти. Тобто в цьому плані міжнародне гуманітарне право дає простір для вибору, для сторони, яка тримає цих військовополонених, виходячи, знову ж таки, з найкращих міркувань для безпеки цієї людини, яка є в полоні. Це гуманне ставлення до військовополонених називається. Україна цього всього дотримується, на відміну від Росії, яка, ви знаєте, ставиться до українських військовополонених.

Загалом принцип однаковий для всіх країн, чиї громадяни потрапляють в полон в Україні. Для будь-яких дій, які не є обміном напряму між Україною і Росією військовополоненими, потрібно насамперед, щоб дипломати цих країн контактували з відома української сторони, з відома української влади, з цими людьми. Ми, як сторона, яка дотримується міжнародного права, надаємо доступ в такому випадку, коли дипломати цих країн звертаються і вони, консули, консульські посадові особи або ті, хто виконує їхні функції, можуть отримати доступ до цих людей, громадян, поспілкуватися з ними, з'ясувати, що вони, як вони бачать своє подальше майбутнє.

І я думаю, цей випадок не унікальний, це стосувалося і північнокорейських військовополонених, при тому, що Північна Корея, ви знаєте, вона залучена напряму, безпосередньо, як сторона регулярними військами, не просто окремими громадянами. Але так само в такому ж контексті ми це все і розглядаємо. 

Звісно, для України будь-які військовополонені це можливість повернути наших людей, повернути захисників України, оборонців Азовсталі, інших наших військовополонених, які знаходяться в полоні. Для нас пріоритет – це вони. Я просто хочу те, щоб усім було зрозуміло. Ні іноземні громадяни, ні росіяни в нашому полоні. Для нас пріоритет – це наші люди, які залишаються на сьогодні в застінках російських тюрем, місць утримання військовополонених. І повірте, ми в МЗС, дипломати, на кожному міжнародному майданчику, в кожних переговорах, де ми можемо, ми нагадуємо про те, що є досі наші військовополонені, яких Росія ще не повернула, яких ми прагнемо обміняти. І, до речі, не лише військовополонені, а ще і цивільні заручники, а ще і діти.

Тобто, на жаль, Росія оцей полон людей, як військових, так і цивільних, зробила одним з методів війни. Мабуть, жодна інша країна в сучасній історії в таких масштабах не робила, наприклад, захоплення цивільних заручників інструментом війни. І повірте, над цим іде постійна робота разом з корштабом, з іншими нашими причетними відомствами, з омбудсменом, для того, щоб цих людей витягати з російських застінків.

Тепер те, що стосується Великодня. Ми бачили, дійсно, заяви голови МЗС Литви. Вважаємо їх припущеннями міністра Будріса, якого ми дуже поважаємо, і перебуваємо з ним в постійному контакті. Ми розцінюємо їх не як анонс, а як припущення, які він висловив з точки зору, що якщо Росія наносить ці удари по Україні, то не можна виключати нічого і на Великдень, і в інші дні. 

Наша позиція як Уряду, як Міністерства закордонних справ, що, на жаль, ми живемо в ситуації, коли російські обстріли постійні, і треба бути постійно готовими до, на жаль, ударів російських, і таких, як були в Сумах, в Кривому Розі, інших ударів по інших містах і громадах України, на жаль. Це наша постійна реальність, тому закликаємо громадян України реагувати на повітряні тривоги, не нехтувати своєю безпекою. 

Зрозуміло, що всі, за понад три роки, звикають до життя в умовах постійного терору, але повірте, механічне дотримання правил безпеки може врятувати життя. Тому, будь ласка, на Великдень і на інші всі дні дотримуйтесь цих правил безпеки, бо, дійсно, це може врятувати життя ваших близьких. 

• Є інформація про те, що влітку планують відновити рух потяга Кишинів-Одеса, який був перерваний 24 лютого 2022 року. І відомо, що він ходитиме через невизнане Придністров'я. Відтак, моє питання: чи не є це відхиленням від політики України щодо Придністров'я і чи є розуміння, як будуть мінімізуватися безпекові ризики?

Так. Ну, по-перше, Україна не змінювала свої позиції щодо Придністровського регіону Молдови. Україна, як і раніше, є, по-перше, учасником процесу врегулювання, і українська позиція давно відома з цього приводу. Україна вважає Придністровським регіоном частиною невід'ємної Молдови, підтримує територіальну цілісність Молдови і вважаємо, що потрібна мирна реінтеграція Придністровського регіону в склад Молдови.

Російські війська, які мали вийти багато років тому звідти, мають звідти вийти, і Молдова має відновити свою територіальну цілісність. Це наша позиція, те, що стосується Придністровського врегулювання. Крім того, де речі, якщо ми вже заговорили і йдем до залізничного сполучення, якщо ми заговорили на цю тему, то ми вважаємо, що Росія втратила свій статус і роль, і взагалі можливість брати будь-яку участь в мирному врегулюванні, зокрема Придністровському. 

Як може брати участь в мирному врегулюванні держава, яка є агресором, яка сама порушує кордони і порушувала мир і безпеку на європейському континенті. Тому цей процес потребує перезапуску, однозначно, з участі європейської сторони набагато більш залученою, і Україна готова відігравати активну роль в цьому процесі. 

Тепер те, що стосується залізничного сполучення. Наскільки нам відомо, то ініціатива ідея відновити цей залізничний рух між Кишиневом і Одесою належить молдовській стороні. Це саме вони запропонували цю ідею. Ми зараз цю ідею всебічно опрацьовуємо з усіма причетними інституціями, з економічної, фінансової і інших точок зору.  Тобто ми нашим молдовським партнерам на їхню ідею, на їхній запит відповідаємо конструктивно і обговорюємо зараз, як дійсно цю ідею можна втілити. 

Стосовно безпекових міркувань, хочу підкреслити, що Україна завжди пріоритезує саме безпекові питання в ухваленні будь-яких рішень, в тому числі інфраструктурних, про відновлення сполучень і так далі. Тому подібна безпека завжди для нас всьому голова, як кажуть прислів'я, тому, звісно, безпекові моменти будуть ключовими при ухваленні рішень щодо цього проєкту. Зараз, мабуть, просто рано давати детальну інформацію, але я думаю, що згодом, звісно, в нас буде більше інформації, якою ми зможемо ділитися з вами.

• I have two questions about the ceasefire agreement between Ukraine and Russia to stop attacks on energy facilities. The first question is, until what date is this agreement valid? And also, when do you think this agreement started in March? The second question is, will Ukraine continue this ceasefire agreement?

Thank you. And I thank NHK for its continued presence in Ukraine. Almost every briefing we have reporters from your media and we really appreciate this. 

On the energy ceasefire, we consider that the energy ceasefire began on March 25th. We have made numerous statements about this because we consider the joint statement, the joint Ukraine - US statement on energy ceasefire. The key document which basically starts the time, the timeline. Unfortunately we can see that Russia is violating this agreement almost on a daily basis, though not even one month has passed since the agreement was made. But Russia has already violated this agreement over 30 times, meaning more than once a day. Probably if you take it on average with damaging our critical energy grid, our critical energy objects. So unfortunately, we can see these Russian violations and we're sharing them with the United States and with other partners and with all, all relevant international organizations and institutions. 

We still abide as the Ukrainian state by this agreement with the United States. And I need to bring your focus back to the larger agreement, because 36 days ago, Ukraine agreed to a full ceasefire, not just a partial energy or Black Sea or naval or whatever other ceasefires are there, but a full ceasefire. And we think that full ceasefire is a real way toward peace, not just these partial agreements, which are difficult to monitor, which are constantly violated by Russia. And they are very problematic, and we understand that we need a full ceasefire. 

Ukraine agreed unconditionally, this is very important, on March 11th. And Russia, instead of reciprocating and agreeing unconditionally to the same ceasefire, continues its terror and continues putting forward demands, political demands, whatever. This is not the way it is supposed to work. And we think that the American side understands this as well. This is not the way it's supposed to work. 

You first agree to unconditionally to a ceasefire, as Ukraine did, and then you work on other long term political settlement, you know, conditions and demands and ultimatums or whatever you have. And unfortunately, we can see that Russians are ignoring this 36 days constant terror. Actually, they escalate terror against Ukraine.

They strike Kryvyi Rih and Sumy with barbaric, absolutely horrible strikes, leading to multiple civilian casualties. And unfortunately, they are focused on war. That's what we see. Russia is just focused on continuing this war, trying to fool the United States, other partners to decept them and basically prolong by time and prolong this war. And this is why we are confident that pressure on Moscow must be stepped up. This is the only language they understand, the language of strength. And before they feel the strength, before they sense this, they will not get serious about peace. And we are working with the United States with other partners, convincing them that it's time to ramp up the pressure on Moscow to achieve some kind of results on these peace efforts. And this is it.  Have I covered all of your questions? Yeah.

•  So the agreement started on 25th March?            

Yes. Again, we consider the start of the agreement is March 25th, when we had the Ukrainian and American Statements published in the American Statement was published on the white House official website.

• And it is valid until 25th April in this month?

Look, we will have to see it's preliminary to say. And I need to check this with some of our specialists who are working on this. But in our view these temporary cease fires have to be prolonged. And, of course, they need to continue. But we can see, unfortunately, that Russia is violating them. 

So the big question is whether it holds all together, because we can see that, okay, we are abiding by it, but Russia does not abide by it. And it has already violated more than 30 times. And in this sense it's difficult to say. You're asking whether we're going to prolong it. I don't think this changes anything. When you have Russia not abiding by the agreement we already have, and we still can see the damage to energy objects, infrastructure, energy grid and people without electricity. 

• Я хотів продовжити питання, яке ви обговорювали з японським колегою. Ви сказали, що 30 разів Росія порушувала перемирʼя, ми зафіксували, передавали в США. А чи США фіксують ці порушення, чи вони погоджуються з нашою оцінкою? Або просто на це закривають очі? І все ж питання, чи будемо ми зберігати нашу відданість енергетичному перемирʼю після 25 квітня? Чи будемо ми вважати, що все ж таки ми можемо також атакувати енергетичні об'єкти Росії, тим паче, що вона перемирʼя не дотримується?

Так, ми дійсно передаємо на регулярній основі і американцям, і іншим партнерам всі дані про порушення Росію енергетичного перемир'я, вони отримують цю інформацію від нас. Звісно, вони фіксують, але дивіться, я не буду в моєї колеги Теммі Брюс забирати роботу. Я думаю, що краще їй адресувати питання про те, яке їхнє ставлення, або які вони висновки роблять.

Я думаю, що в нас, в Україні і в Сполучених Штатів спільне, я думаю, розуміння загалом, якщо глобально говорити, що потрібне саме повне припинення вогню. Тимчасове припинення вогню – це спроби якось хоча б у якихось сферах досягнути домовленості, припинити вогонь, але загалом ми розуміємо, що потрібне саме повне припинення вогню, і я переконую, що американська сторона теж дотримується такого погляду і розуміє, що ці тимчасові, якісь часткові перемирʼя, їх дуже складно дотримуватися. І в цьому контексті, до речі, важливо наголосити, що потрібні механізми моніторингу.

Ми активно працюємо і з американцями, і з іншими нашими колегами, іноземними партнерами над розробкою механізмів моніторингу режимів припинення вогню, бо, звісно, постійно будуть порушення і треба, щоб були об'єктивні дані, об'єктивна можливість підтверджувати порушення російською стороною цих режимів припинення вогню. Те, що стосується конкретних дат, мені складно вам зараз відповісти. Давайте ми, коли будемо наближатися ближче до цієї дати, буде більше ясності, я думаю, що просто буде додаткова комунікація з цього приводу. Бо станом на зараз відповісти на ваше питання складно, чесно вам скажу.

• Хочу все ж таки повернутися до Анкари, що відбувається сьогодні і буде продовжуватися завтра. Хто поїхав з української сторони до Туреччини? І, власне, чи вже з'явилися якісь новини звідти? І друге питання стосовно проведення чергової зустрічі Коаліції охочих 9 травня в Україні. Чи вже ми плануємо запрошувати наших європейських партнерів, які, власне, долучилися до цієї коаліції? Адже Сибіга нещодавно говорив, що з огляду на те, що Фіцо хоче поїхати 9 травня в Росію, це буде досить гарним прикладом, якщо до нас приїдуть наші європейські партнери.

Щодо Анкари, я все, що міг сказати, сказав. Зустріч технічного рівня стосується саме дотримання, саме безпеки в Чорному морі зустріч в форматі Коаліції охочих. Новини звідти побачите від них, коли вони будуть. Не хочу, чесно, втручатися глибше в цей процес. Все, що міг на цю тему сказати.

Тепер, те, що стосується запрошення. Я вам вдячний за це запитання, тому що це дозволить роз'яснити. Було трошки плутанини, насправді, за останні дні, через деякі публікації в медіа, які заплутали дещо цей весь процес.

Давайте чітко розставимо крапки над і. В понеділок міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступав на Раді міністрів закордонних справ ЄС онлайн, підключався з Києва. Серед іншого, удар по Сумам, військова допомога, санкції, політичний тиск і інших питань, міністр також запросив своїх колег, міністрів закордонних справ ЄС, відвідати Україну 9 травня на знак солідарності з Україною і на знак, що міжнародна спільнота, європейські наші партнери, вони дійсно з нами в той момент, особливо коли на цьому тлі буде відбуватися свято «Побєдобєсія» в Москві.

Це запрошення для міністрів закордонних справ ЄС, вони це запрошення отримали, ми знаємо, що відгуки позитивні, розраховуємо, що цей візит їхній відбудеться, для нас це дуже важливо. Ми сподіваємося, що це дійсно буде прекрасна нагода показати нашу єдність на тлі російської агресії і терору. 

Окремо від цього процесу відбувається підготовка до контактів або зустрічей в форматі Коаліції охочих і за участі, звісно, лідера України, Президента Володимира Зеленського. В якому форматі, де вони будуть відбуватися, це поки що все з'ясовується. Підготовка цієї зустрічі може, теоретично, відбутися 9 травня, в якомусь форматі, не обов'язково в Україні, не обов'язково, це поки ранувато казати, бо йде робота над цим. 

Ми вважаємо, що це теж був би хороший знак солідарності партнерів з нами, особливо якби там оголосилися вже якісь конкретні рішення про довгострокові гарантії безпеки. 9 травня, ми вважаємо, це було би дуже доречно, вчасно, якраз був би хороший знак з боку наших партнерів. Тобто, це два таких паралельних процеси. По першому, трошки більше я можу внести ясності, тому що це на нашому міністерському рівні. По другому - робота триває, побачите ще додаткові оголошення, але плутанина була пов'язана з тим, що, мабуть, медіа, одне з медіа європейських змішало разом обидва процеси, якби вийшло так, ніби міністр передавав нам запрошення саме для лідерів. Я сподіваюся, що вдалося трошки роз'яснити ці нюанси. Ну, про 9 травня, я думаю, що ми ще з вами будемо не раз говорити, надалі, тому зараз не буду вже на це час витрачати. 

• Хотіла б, щоб ви прокоментували прогрес перемовин щодо вступу до ЄС, а також коментар Віктора Орбана з приводу того, що Угорщина буде блокувати наш вступ.

Як ви знаєте, Україна готова відкривати переговорні кластери, і мало того, навіть не лише загальний перший кластер, а загалом низку паралельну ми готові відкрити кластерів переговорних з Європейським Союзом і просувати цей рух вперед. 

Те, що стосується, наприклад, МЗС, у нас вже є свої кластери, це зовнішня політика. У нас ми цього року досягли стовідсоткової відповідності, конвергенції, так званої відповідності зовнішній політиці ЄС. Тобто у нас, в принципі, навіть сам процес переговорів по цьому кластері зовнішня політика, ми очікуємо, що він буде достатньо короткий, тому що ми дійсно абсолютно синхронізовані з ЄС по зовнішній політиці. Коротше кажучи, Україна готова просувати цей процес вперед, відкривати переговорні кластери. Крім того, готова абсолютна більшість країн Євросоюзу, Євросоюз теж готовий.

Ми дійсно знаємо, що є блокування, вважаємо, що блокувати процес не лише переговорів українських про вступ до ЄС, а загалом процес розширення Євросоюзу неприйнятно, недоцільно і стратегічно нерозважливо, тому що Євросоюз має розширюватися і мають ці переговори рухатися вперед. Це зміцнить Європейський Союз, а не послабить його. 

Ми також вважаємо, що двосторонні питання, будь-які, це двосторонні питання, ми готові з угорською стороною їх конструктивно вирішувати і вирішуємо. І багато питань вже вирішили в минулому, і я переконаний, що можна вирішити і решту проблемних питань. Але цей двосторонній процес не має ставати частиною блокування якихось більш стратегічних, глобальних речей, тим більше, коли їх підтримує абсолютно більшість, практично всі держави Європейського Союзу. 

Крім того, ми вважаємо, що вступ України в Європейський Союз відповідає найкращим інтересам самої Угорщини і угорської національної меншини в України. І вони зверталися, до речі, українські угорці, яких ми дуже цінуємо, поважаємо, зверталися до керівництва Угорщини з відкритим листом, до речі, закликаючи не блокувати вступ України в Європейський Союз. То може час все-таки спиратися на факти в цьому процесі і не блокувати вступ України в Європейський Союз? Ми продовжуємо цю активну роботу. Вона, повірте, дійсно інтенсивно йде в кулуарах. Ми не виносимо більшість з неї назовні, тому що для деяких процесів потрібна так звана тиха дипломатія, але робота і напряму з угорською стороною, двосторонньо, і загалом ширше з європейськими колегами для побудови необхідної коаліції і консенсусу, вона триває.

• Американська сторона каже, що якийсь документ в рамках угоди по мінералам буде підписано на цьому тижні. І от тільки що пані Свириденко, вона опублікувала пост, в якому сказала, що спочатку буде підписано меморандум, а потім вже якісь більші угоди. Чи ми вірно розуміємо, що на цьому тижні може бути підписано меморандум?                              

Це випадок, який треба зафіксувати. Я покладаюся на інформацію Reuters отриману прямо під час брифінгу про пост Юлії Свириденко, тому що я його, на жаль, ще не бачив. Вона опублікувала його, поки я спілкуюся з вами. Але те, що стосується… По-перше, орієнтуйтеся дійсно на її інформацію, бо вона в цьому випадку першоджерело, а я вже ретранслюю. Орієнтуйтеся на її інформацію.

Дійсно, наскільки мені відомо, є цей меморандум. Є готовність по ньому просуватися і це може відбутися достатньо швидко. І ми на це розраховуємо, що це відбудеться достатньо швидко. А те, що стосується більш детальної інформації, що в цьому меморандумі, який він спочатку, він потім щось іще, як це буде виглядати, то я вас спрямую все-таки до пані Юлії і команди Офісу Президента. Там, де є детальна інформація, де ведуться ці технічні переговори.

• Це означає що ми повернулися туди, де ми закінчили?

Це означає рівно те, що я озвучив перед тим. Є реально позитивний процес, рух вперед з американцями по угоді. Для нас це оптимістична історія.

Це означає, що переговори до цього часу тривають конструктивно, сторони виходять на прийнятні, взаємоприйнятні позиції. І це дозволяє говорити про те, що ми скоро можемо вийти на дійсно укладання документів, які започаткують цю співпрацю зі Сполученими Штатами. Ми зацікавлені, ще раз повторю загальну логіку, ми зацікавлені в тому, знаєте, це вже дискусія сама про дискусію, про мінеральну угоду, воно вже відірвалося від першопричини. 

Давайте нагадаємо людям, що Україна зацікавлена в співпраці зі Сполученими Штатами щодо розробки наших мінеральних так званих ресурсів, рідкісно-земельних матеріалів, інших корисних копалин, для того, щоб мати стратегічну співпрацю. Присутність американського великого бізнесу довгостроково на території України, вигідна економічна співпраця і розуміння і українцями, і американцями, що наше двостороннє стратегічне партнерство приносить переваги конкретні для обидвох народів. В цьому ключове. Тут треба не втрачати фокус. 

• З’явилася інформація про те, що в Польщі затримали банду сутенерів, серед яких 15 є громадянами України. Чи має МЗС якусь інформацію?

Банду кого?

• Сутенерів. 

Так, я зараз подивлюся наше ранкове зведення консульське і скажу вам, чи було саме це. Тому що були дійсно різні резонансні події. Ні, ну дивіться, у нас специфіка, я розумію, всіх викликає сміх, але у нас специфіка така, що є багато громадян України по світу. Деякі з них потрапляють в халепи, хтось з них вчиняє злочини. Це зрозуміло. Ми в такому випадку абсолютно завжди співпрацюємо з іноземними сторонами для того, щоб люди несли відповідальність, якщо вони мають нести відповідальність.

Ви знаєте, я поки що не бачу, це, мабуть, дуже свіжа новина, тому ми з'ясуємо інформацію детальну про це затримання і до вас повернемося, мабуть, з окремим коментарем, тому що я не бачу цього в ранковому зведенні. Я думаю, що це сьогодні протягом дня з'ясувалося. Ми вам надамо детальну інформацію.

Загалом, завжди, коли щось відбувається з громадянами України за кордоном, то консульські посадові особи зв'язуються з місцевою владою, з правоохоронними органами, з'ясовують особи затриманих, отримують консульський доступ, бо, які б там не були злочини, чи що б не відбувалося, насамперед має бути у нас інформація і доступ консульських посадових осіб до наших громадян. А далі вже всі слідчі дії і все, що там зазвичай відбувається. 

Так, хто ще? Вау, ми відповіли на всі запитання? Точно нікого, нічого немає? 

• Можете ще прокоментувати слова Віткоффа знову про цих п'ять окупованих територій і про те, що це питання буде обговорюватися постійно з Росією і що це єдине, на що вони будуть якось акцентуватися, коли ми говоримо про переговори. Може ви можете ще щось про це сказати? Бо це не перша була така заява і вона знову викликала резонанс, тому цікава ваша позиція.

Україна є цілісною, соборною в межах міжнародно визнаних кордонів. Ця позиція України незмінна і не зміниться ніколи. От я можу одразу вам сказати ніколи.

А то я рідко можу щось сказати, на брифінгу, «ніколи», а це ніколи. Це буде ось скільки років, місяців. Це ніколи не зміниться.

Україна як була, так і є цілісною в межах міжнародно визнаних кордонів. Можу нагадати, що для України в рамках ширшого, довшого процесу мирного врегулювання, ми говоримо не про припинення вогню, а про довший процес мирного врегулювання, є три принципових моменти, на яких наголошує міністр Андрій Сибіга. 

Перший момент. Україна ніколи не визнає жодних вкрадених Росією територій, як російських. Номер один. 

Номер два. Україна ніколи не погодиться на жодне обмеження своєї обороноздатності, своїх збройних сил або військової допомоги від партнерів. Це номер два. 

І номер три. Жодна третя країна не має права вето в виборі України, в які альянси і союзи їй вступати. От три простих принципових пункти, на яких Україна наполягатиме в процесі більш довгострокового мирного врегулювання. 

Ці пункти не є вигадані з повітря. Вони належать, це все належить Україні за міжнародним правом, за статутом ООН. Тобто це не просто вигадки України. На цьому дуже важливо наголосити. Це все нам належить по міжнародному праву і статуту ООН. А коли Росія висуває якісь свої вимоги про регіони, про якісь заборони Україні вступу кудись, про якісь обмеження українських збройних сил, про ще якісь закони внутрішні українські і т.д. 

Все це не є легітимним за визначенням. Росія не має права диктувати ці речі і не має права висувати ці вимоги. Тому це теж треба не забувати, що йдеться не просто про дві сторони, які висувають вимоги, а про все таки агресію, де є держава, яка напала і держава, яка захищається. Тому тут не можна ставити на рівні ці вимоги.

• Дуже коротко. Ми починали з того, ви розповіли, що міністр провів 23 зустрічі, здебільшого з американськими колегами. А чи планується більш такі ширші зустрічі? Можливо, візит міністра до африканського континента? Якщо можете нам щось анонсувати.

Станом на зараз у нас немає планів конкретного візиту, або турне міністра, міністерського турне в африканські країни, але у нас загалом напрям африканський активно розвивається. Я думаю, що міністр Сибіга вже, по-перше, здійснив один візит африканський. Це було ще восени.

Тобто роботи продовжуються над тим, щоб організовувати додаткові турне міністра в країни Африки. До речі, треба сказати, що ці зустрічі, які були в Анталії, вони були дуже позитивні з африканськими колегами. Ми почули від них, по-перше, підтримку України однозначну, підтримку, що, знаєте, від них звучало слово таке особливе «гідний мир», «гідність».

Тобто, що вони не просто вже закликають до миру, як раніше це було, що «давайте мир між Україною і Росією», «давайте сядьте, домовтеся», а вони більшість з африканських колег підкреслюють, що ми розуміємо ваші вимоги, ми погоджуємося з вами, що це має бути «гідний мир», що він має бути «peace with dignity”, вони кажуть. І ми за це вдячні, це дуже така правильна, розумна позиція, яку ми дуже поважаємо, вдячні за те, що вони таку позицію висловлюють. 

Так, ну що, ще хтось? Чи все, закінчуємо, так? 

Добре, колеги, тоді дякую, що прийшли! 

Будемо раді вас бачити знову!

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/166qvt21NJ/