Добрий день, колеги!

Радий вас усіх вітати, як завжди. If we have foreign press here I’ll just remind you that you can ask questions in English. I will reply in English and we will have English soundbites. Although primarily the briefing is in Ukrainian. We want to inform the Ukrainian public.

Почну з подій в Ормузькій протоці довкола Ірану, Близького Сходу.

Ви бачили сьогодні зранку позицію України. Достатньо оперативно ми її висловили. Міністр Андрій Сибіга заявив, що ми вітаємо угоду між президентом США Дональдом Трампом і іранським режимом щодо припинення вогню і розблокування Ормузької протоки.

Вітаємо також посередницькі зусилля Пакистану. Наша позиція дуже проста. Ми бачимо, що рішучість Америки працює.

І ми переконані, що це має бути свідченням, що настав час  щоб проявити достатню рішучість і примусити Москву до припинення вогню і завершення війни проти України. Вийшов із позицією також Президент України, теж підтримав, заявив, що припинення вогню – це правильне рішення, збереже життя, інфраструктуру. Нагадав, що Україна завжди закликала і закликає до припинення вогню у війні, яка ведеться тут, в Європі, Росією проти України.

Тому ми підтримуємо і тишу на Близькому Сході та в Затоці. Вважаємо, що вона відкриває шлях до дипломатичної роботи. Ми так само підтверджуємо готовність України і до Великоднього перемир'я — воно залишається в силі, і до енергетичного перемир'я: якщо Росія припиняє удари, то і Україна готова дзеркально.

Я думаю, всім очевидно, що саме така атмосфера припинення вогню і так званих “confidence-building measures” здатна створити умови і атмосферу для дипломатії. В цьому контексті ми сподіваємося, що і на Близькому Сході протягом наступних днів і тижнів ці створені умови для дипломатії і переговори будуть здатні призвести до стабілізації, до стабільного миру на Близькому Сході, забезпечення свободи судноплавства і гарантованого захисту ключових логістичних ланцюгів, артерій, які забезпечують стабільність ринку, і загалом стабілізації ринків. Але, вірогідно, це буде зрозуміло в наступні дні, коли відбудуться, зокрема, 10 квітня, наступні раунди переговорів, буде зрозуміло, чи сторони готові домовитися з ключових питань.

Якщо захочете ще по Ормузу, то ще розпитаєте. Я поки ще кілька зроблю оголошень, і перейдемо тоді до ваших запитань. 

Завтра, 9 квітня, в Дипломатичній академії МЗС відбудеться зустріч з представниками громадських організацій та координаторів родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та полонених.

Мета цієї зустрічі — це обговорення міжнародно-правових механізмів впливу на державу-агресора для запобігання катуванням і нелюдському поводженню з українськими військовополоненими і представлення офіційної позиції України на міжнародних майданчиках. Під час цієї зустрічі державний секретар МЗС представить посла з особливих доручень Департаменту міжнародного права та міжнародно-правової протидії агресії МЗС, у повноваження якого будуть входити координація саме цих питань: військовополонених, поводження з військовополоненими, обмінів, повернення наших людей, координація цих питань в рамках Міністерства. Тобто будемо мати, призначимо завтра, оголосимо такого спеціального посла з особливих доручень МЗС з питань полонених.

Для МЗС, нагадаю, питання звільнення наших людей, військових і цивільних, з російського полону та тюрем — пріоритетне. І ми використовуємо і будемо використовувати кожен міжнародний майданчик, кожен міжнародний механізм для того, щоб звільняти українців, повертати їх додому, захищати їхні права і вимагати доступу, належного ставлення до них, поки вони перебувають у російських застінках.

Ще одне оголошення. Сумне, на жаль. Міністерство закордонних справ з глибоким сумом сповіщає про смерть Ігоря Олександровича Мітюкова, Надзвичайного і Повноважного Посла України. Ігор Олександрович присвятив служінню Україні більшу половину свого життя. Після успішної роботи у фінансовому секторі був призначений заступником голови Національного банку, працював віцепрем'єр-міністром з питань фінансової та банківської діяльності, міністром фінансів України у складі чотирьох урядів поспіль.

На дипломатичній службі очолював дипломатичне представництво України у Великій Британії, був Надзвичайним і Повноважним Послом України в цій країні, постійним представником України при Міжнародній морській організації. Ігор Олександрович активно займався аналітичними дослідженнями, заснував і очолював Інститут фінансової політики, входив до складу наглядових рад декількох великих державних установ, банків та компаній. За свою діяльність відзначений низкою державних нагород України. Колектив Міністерства закордонних справ України висловлює глибокі співчуття родині, рідним та близьким Ігоря Олександровича. Світла пам’ять.

На цьому давайте перейдемо до ваших запитань. Я підозрюю, що решту ми покриємо. Давайте спочатку до вас, так. Прошу — посередині.

Запитання ЗМІ

• Пане Тихий, скажіть, будь ласка, нещодавно Джей Ді Венс сказав, ну там, в контексті своїх промов, він звинуватив нас у тому, що ми нібито впливали на вибори в Угорщині і вибори в США. Чи було спілкування у вас з цього приводу вже з американцями? І чи є у нас розуміння, чому взагалі нас знову наші союзники, найважливіші, згадали в такому негативному контексті? Дуже дякую.

По-перше, я закликаю послухати всю пресконференцію повністю, де це пролунало, бо ми вчора теж спочатку побачили різноманітні повідомлення в телеграм-каналах, уривки, про які йшлося. Але, насправді, подивіться повністю запис пресконференції — вам стане очевидно, що, по-перше, присутні там журналісти, ну, не буду давати оцінки їхньому забарвленню, але вони систематично, багато разів поспіль, намагалися спровокувати віцепрезидента США на різноманітні різкі заяви.

І треба відзначити, що, насправді, практично всі такі спроби, у відповідь на практично всі такі спроби, віцепрезидент США відповідав нейтрально і без якихось там особливих заголовків. З приводу тої фрази, яка пролунала, ми розуміємо, що це відбулося в рамках виборчої кампанії, ми не надаємо якогось занадто різкого емоційного забарвлення тому, що пролунало, якихось окремих спілкувань з американцями на цьому тлі не відбувалося. 

І, загалом, ви розумієте, зараз і американці зайняті трошки більш важливими речами. Ну і ми теж. Тому ми, чесно кажучи, не перебільшуємо значення цієї заяви і, знову ж таки, закликаю подивитися повністю пресконференцію — тоді стане очевидно ставлення віцепрезидента США, а не на основі висмикнутого маленького шматочка.

Так, давайте до Олени, потім до Галини.

• Дякую за можливість, оскільки вже про американців говоримо. Чи на сьогодні є в МЗС підтвердження візиту спецпредставників Дональда Трампа, Віткоффа і Кушнера до Києва? Тому що, як голова Офісу анонсував, що, в принципі, після Великодня ми їх чекаємо. Чи на сьогодні є підтвердження цього візиту? 

• Друге питання стосовно Ормузу. Президент Франції заявив, що близько 15 країн готові долучитися до забезпечення свободи судноплавства в цьому регіоні. Чи є серед цього переліку Україна? 

• Ну і також дуже хочемо почути більше деталей про візит української делегації на чолі з Президентом до Сирії. Про що там взагалі обговорювали, які питання були на столі, що хоче бачити Сирія від цієї співпраці, що, відповідно, Україна. І як просувається там тема з відкриттям посольств. Дуже дякую.

Так, я постараюся не забути всі три питання. Перше у вас було про американців. Друге було про Ормуз. І третє — Сирія, так?

Що стосується американських гостей, то ми дійсно, запрошення це в силі. І ми будемо раді їх вітати, коли буде така готовність. Станом на зараз іде робота між українською та американською командами над посиленням документу про гарантії безпеки. Як ви знаєте, відкрилося певне нове вікно можливостей для того, щоб зробити цей документ сильнішим.

Зокрема, з огляду на розвиток подій на Близькому Сході і певну роль, яку Україна там продемонструвала. Тому з минулого тижня, позаминулого навіть, іде ця робота. Її в основному ведуть керівник Офісу президента Буданов, головком Сирський, начгенштабу Гнатов, перший заступник керівника Офісу Сергій Кислиця.

Ведуть роботу над посиленням цього документу. Вона станом на зараз триває. Розуміємо, що зараз американська сторона, знову ж таки, зайнята сильно Іраном та Близьким Сходом — це природно. Ми тут якихось політичних висновків з цього не робимо особливих. Але робота над цим документом, вона, власне, і пов’язана з візитом американських представників до України і подальшою роботою команд. 

Команди продовжують перебувати на зв’язку. Це, знову ж таки, Кирило Буданов і Сергій Кислиця, і також Рустем Умєров, Давід Арахамія. Команда працює злагоджено, спільно, на зв’язку з американською стороною. Коли буде розвиток по цьому документу, я думаю, тоді побачимо і більш точні плани щодо контактів між командами. 

Наше запрошення, повторюсь, залишається в силі, і ми будемо раді бачити американців, вітати їх у Києві для обговорення. Нагадаю ще раз, що залишаються в силі наші пропозиції щодо припинення вогню: великоднього і енергетичного. Тим більше, от зараз Близький Схід продемонстрував, що можуть спрацьовувати такі домовленості навіть з такими режимами, як іранський, який, як ви знаєте, демонстрував неконструктивність багато років. Російський та іранський режими подібні в цьому плані. 

Далі — Ормуз. Брала участь Україна і на політичному, і на військовому рівні у зустрічах щодо забезпечення свободи мореплавства в Ормузькій протоці за лідерства Великої Британії. Міністр Сибіга брав участь у політичній зустрічі. Військові наші брали участь на такому технічному військовому рівні в цих зустрічах. 

Україна висловила чітко свою позицію. Україна готова застосувати свій досвід, здобутий у Чорному морі, для допомоги в забезпеченні свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Ця пропозиція залишається на столі, вона залишається в силі. Єдине, що ми розуміємо, що зараз, після цієї ночі, коли було досягнуто домовленості між США та Іраном, це буде залежати від того, як буде просуватися цей дипломатичний процес. Якщо послуги України будуть потрібні нашим союзникам, ми готові їх надати. Це залежить від них.

І щодо Сирії: це дійсно був історичний візит. Лише другий глава держави, якщо я не помиляюся, який відвідав Дамаск. Подивіться, як приймали Президента України, наскільки на високому рівні був організований цей візит. Я думаю, що це саме по собі свідчення того, що на сьогоднішній день Україна та Сирія є партнерами. Не просто двома країнами, а партнерами. Ціла низка речей обговорювалася з сирійською стороною. Загалом — дуже позитивні переговори.

Ви знаєте, що з моменту відновлення дипломатичних відносин у 9 разів зріс товарообіг між Україною та Сирією. Ми вважаємо, що це ще не стеля, можна й далі розвивати. У нас ціла низка різноманітних сфер для співпраці — від безпекової до продовольства і логістики.

Мабуть, буде правдивим сказати, що на сьогоднішній день Сирія набуває особливо стратегічного значення і розташування як країна, яка може забезпечувати дуже важливі наземні логістичні шляхи на тлі ситуації в Ормузькій протоці. Тобто, я думаю, всі країни зробили висновки з того, наскільки чутливою є ця протока, наскільки великі загрози існують. І я переконаний, що найближчі роки і десятиліття позначаться активним розвитком альтернативних логістичних маршрутів і шляхів по суходолу. Сирія в них відіграватиме однозначно дуже важливу роль. Україна там, Україна в центрі цих процесів, і Україна теж може відігравати важливу роль у забезпеченні таких альтернативних логістичних маршрутів. 

Крім того, домовилися про відкриття, відновлення роботи посольств України та Сирії в Дамаску та Києві. Більше того, можу вам повідомити, що ще у січні 2026 року, на наш запит відповідно до статті 2 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, у січні 2026 року ми отримали згоду офіційну від сирійської сторони на започаткування діяльності Посольства України в Сирійській Арабській Республіці.

Є наказ МЗС, який затвердив план заходів, створення організації діяльності цього посольства; розпочато вже реалізацію цього наказу, і триває робота над штатним розписом цієї дипустанови і здійснюється пошук приміщення. Ну і під час візиту Президента зараз сирійська сторона просигналізувала про свою готовність відкрити найближчим часом, започаткувати роботу посольства Сирії в Києві. Я думаю, що відкриття взаємних дипломатичних установ, воно позначить новий етап розвитку відносин із Сирією.

Крім того, ще одне нагадаю: відбувся під час цього візиту дуже важливий тристоронній формат Україна-Сирія-Туреччина. Це трикутник, який має дуже великі перспективи для забезпечення стабільності між Чорним і Середземним морями, такий «лінк» між Європою, Чорноморським регіоном і Близьким Сходом. На трьох можна дуже багато чого теж корисного, я думаю, і вирішити, і домовитися. У нас трикутник Україна-Туреччина-Сирія, тому цей формат новий, ми будемо обов'язково розвивати. Думаю, що покрив усі ваші три питання.

• Два питання до вас. Перше: як перемир’я в Ірані вплине на динаміку переговорного процесу навколо закінчення війни в Україні? Можливо, вдасться провести тристоронню групу на рівні переговорників десь в Європі чи, можливо, в Туреччині?

• Друге питання: наступного тижня в Анталії відбудеться дипломатичний форум — чи є запрошення у міністра Сибіги? Якщо так, з ким у нього там заплановані зустрічі?

Дякую. Що стосується впливу на розблокування нашого мирного процесу. Дійсно, від нас, від України, саме такі очікування, що успіх на Близькому Сході, успіх дипломатії, успіх американської рішучості, про яку ми сьогодні з вами говорили, він може пришвидшити дипломатичний процес. І тут процес завершення російської агресії проти України, досягнення припинення вогню, ширших дипломатичних зусиль. Ми дуже сподіваємося, що така сама рішучість, як була продемонстрована там, на Близькому Сході, буде продемонстрована і тут, насамперед, у тиску на Москву.

Тому що ми всі прекрасно розуміємо, що на сьогоднішній день єдина перешкода для мирного процесу і завершення війни — це Російська Федерація. Відмова Москви припиняти війну, припиняти бойові дії. При тому, що жодних успіхів Москва на полі бою не досягає — це визнають вже всі наші партнери, це всі бачать.

І для Росії далі буде тільки гірше. Я маю на увазі, звісно, і українську кампанію діпстрайків, яка набирає обертів, масштабів. Україна має спроможності для того, щоб надалі масштабувати цю кампанію ударів по законних військових цілях на території Російської Федерації.

Ця кампанія продумана, стратегічна, дуже добре вивірена. Вона послаблює вже сьогодні терористичний потенціал Росії. Це українські такі санкції, які ніхто послаблювати не збирається — навпаки, вони будуть масштабуватися.

Тому для держави-агресора далі буде гірше. Умови далі будуть теж гірші. Тому ми ще раз повторюємо наш заклик їм: припиняти цю війну, яка не несе для них жодних можливостей. Ніколи вони жодних цілей у цій війні досягти не зможуть. Час припиняти бойові дії і пріоритезувати дипломатію, а не терор і агресію.

Тепер що стосується запрошення на Анталійський форум, про який ви запитали: дійсно, я можу підтвердити, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга має таке запрошення — відвідати цей форум.

Щороку Анталія перетворюється на надзвичайно важливий дипломатичний майданчик, на якому можна провести велику кількість переговорів, особливо з колегами з Близького Сходу, Африки, Азії. Тобто з тими міністрами, яких не завжди можна зустріти в Європі. Тому це надзвичайно важлива подія для турецької дипломатії, вона дуже важлива. І, зокрема, під час контактів міністра з турецьким колегою Хаканом Фіданом на тристоронній зустрічі, яка була в Дамаску, також йшлося про запрошення на цей форум. 

Ми розраховуємо, що вдасться теж нам використати цю можливість, цю нагоду для інтенсифікації активної дипломатії, особливо з огляду на розвиток подій, знову ж таки, на Близькому Сході, в Ормузькій протоці, і ролі, яку Україна відіграла в допомозі державам Затоки у захисті життів. І зараз, і буде відігравати ще стратегічно певний час.

Тому, так, це буде важлива подія, і ми розраховуємо, що дійсно участь міністра буде можливою, і ми використаємо цей майданчик для активної дипломатії.

• В мене також декілька запитань. Перше: стосовно анонсованих Президентом Володимиром Зеленським контактів з азійською стороною. Президент сказав, що Україна отримала запити від країн Азії щодо безпеки мореплавства, і очікуються контакти на найвищому рівні, також на рівні МЗС. Чи можете ви розкрити якісь деталі стосовно цього: можливо, що це за країни, чи коли саме очікувати контактів?

• Друге запитання: на якому зараз етапі підготовка зустрічей очільників МЗС України та Китаю, про що ви вже також анонсували? 

• І третє: щодо спецпосла, про якого ви казали на самому початку, поводження з військовополоненими. Ця людина буде займатися, як, брати участь у координації на зустрічах, там з росіянами, з американцями, чи це саме на рівні МЗС знаходитися тут? Трошки деталей, якщо можна. Дякую.

Перше, що стосується азійських країн, ми дійсно фіксуємо дуже велику зацікавленість в українському досвіді і технологіях, спроможностях і експертизі з боку не лише держав Близького Сходу.

Взагалі ситуація в державах Затоки, де Україна продемонструвала свою нову роль, нову суб'єктність, вона спричинила резонанс у багатьох інших регіонах світу: від Африки, Латинської Америки до Азії. Всі бачать, на що здатна Україна.

Тому цей інтерес кратно зріс на тлі ситуації в Затоці. Можу підтвердити, що запити про контакти є. Є навіть запрошення для міністра в низку країн Азії здійснити візити. Я кажу зараз не про Китай — Китай це окрема історія.

Вони зараз перебувають в опрацюванні. І, звісно, оскільки зараз Президент України уклав вже низку, як ви знаєте, угод, рамкових, безпекових, які передбачають можливість цієї взаємодії по ППО, дронах та безпеці, то подальша робота над цими угодами триває. Ми можемо очікувати в найближчі тижні прогресу на цьому шляху.

І ви побачите, я думаю, від Президента України будуть виходити ці оголошення про підготовку нових документів і подібних угод. Але, оскільки у нас, знову ж таки, розроблений певний механізм взаємодії, він буде типовим. Звісно, буде адаптуватися під окремі країни, але я думаю, що ми будемо масштабувати цю діяльність.

Україна буде укладати такі безпекові угоди з тими країнами, які, звісно, поділяють наші цінності, поважають нас, а ми — поважаємо їх, підтримують нас взаємно. Це інструмент зовнішньої політики, однозначно, тут немає що приховувати.

Що стосується візиту до Китаю, що можу підтвердити. Що дійсно, на виконання домовленостей, які були досягнуті між міністрами закордонних справ України і Китаю на полях Мюнхенської безпекової конференції, коли у них були переговори і особиста зустріч, зараз сторони ведуть роботу щодо узгодження термінів візиту глави МЗС України до Китаю.

На нашу думку, цей візит, коли він відбудеться, має стати важливим елементом підтримання українсько-китайського діалогу. На порядку денному цього візиту було б, звісно, більш активне залучення Китаю до міжнародних зусиль з припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, активізація співпраці, практичної співпраці між нашими країнами у торговельно-економічній і гуманітарній сферах. Але, я думаю, більше деталей і оголошення про конкретні дати будемо комунікувати згодом.

Посол з особливих доручень з питань полонених і зниклих безвісти — це дуже важливий крок. Він буде займатися насамперед координацією всередині міністерства для того, щоб різні департаменти залучати до захисту прав військовополонених і повернення наших людей. Це така фігура буде, яка буде координувати цю діяльність.

Ми, в принципі, і так системно перебуваємо на контакті з Координаційним штабом з питань військовополонених при Головному управлінні розвідки, разом із ними працюємо. Тут ідеться про захист міжнародного гуманітарного права і стимулювання повернення наших людей. 

Переговорний трек «Україна-США» — це, мабуть, паралельна все-таки історія. Там є переговорна команда, яку я сьогодні назвав, яка працює безпосередньо з американцями і підтримує, звісно, із російською стороною обмін інформацією для звільнення наших людей. Але це не пов’язані між собою речі. Посол з особливих доручень МЗС — це людина, яка буде всередині системи координувати, власне, всю діяльність, що стосується військовополонених, і, звісно, привернення уваги до цього питання на міжнародних майданчиках. Тут ідеться не лише про внутрішню системну історію, а й про роботу зовнішню, тобто з партнерами ззовні.

• У мене є питання стосовно того, чи є в МЗС якісь нові деталі стосовно справи інкасаторів і Угорщини, особливо на фоні того, що Угорщина сьогодні знову публікує якісь там нові докази. Ми б хотіли знати, чи є якісь нові дані?

На сьогоднішній день ця справа розгортається в юридичній площині. Працюють адвокати, зокрема наших банків, які працюють над поверненням вкрадених в України коштів.

Вкрадених у державного банку. Ще раз нагадаю, немає такого поняття, як державні кошти. Йдеться про кошти платників податків України. Їх саме вкрала угорська сторона, утримує досі в Будапешті. Тому в юридичній площині все це розгортається. Наша позиція залишається незмінною.

Вважаємо, що це був акт державного бандитизму, коли Угорщина викрала людей і гроші, які пересувалися в рамках міжнародних угод між Австрією та Україною, — взагалі до Угорщини жодного стосунку не мали. На жаль, немає жодних меж, які не готовий перейти уряд Орбана, коли йдеться про маніпуляції темою України. Розуміємо, що це відбувається в рамках передвиборчої кампанії. Але нагадаю ще раз, що Україна буде добиватися справедливості для тих, хто викрадав людей і хто вкрав кошти, досі їх утримує. І це ніяк не пов’язано ні з виборчим процесом — це просто кримінальний злочин, який потребує відповідальності. Наскільки я знаю, команда там дуже активно працює.

Я думаю, що, в принципі, всі деталі варто, мабуть, питати саме в адвокатів і юридичної команди, яка захищає інтереси Ощадбанку в цій справі. Ну, а те, що стосується взагалі маніпуляцій з угорського боку, вони тривають. Я вже казав, що не бачимо потреби просто реагувати кожен раз.

Уже радіо вам створили, що в будь-який момент часу заходьте, включайте «Угорське радіо», і там наша позиція висловлена.

• В мене декілька уточнень. Скажімо, по Сирії. Перше уточнення: чи буде Україна вимагати спростування, вірніше відозви, чи як це можна подати на дипломатичній мові, рішення, яке було при Башарі Асаді, про визнання ЛНР, ДНР, так званих, їхньої незалежності?

• І друге питання — уточнення по грошах, які були вкрадені Угорщиною. Можете уточнити, в рамках яких, скажімо так, правових механізмів це буде відбуватись? Адже, напевно, безглуздо буде апелювати до внутрішнього законодавства, внутрішніх правоохоронних органів Угорщини, оскільки, як ви сказали, уряд вважає, що це не бандитизм, а якась там, на їхню точку зору, справедливість. Які, скажімо так, міжнародні правові інституції будуть встановлювати в цьому плані справедливість, до яких будуть апелювати адвокати, про які ви сказали?

• І третє уточнення — по послу щодо обмінів, по спеціальному послу. Можете назвати, хто буде цим послом? І також невеличке уточнення: ми знаємо, що Росія не йде на жодні контакти стосовно інспекцій місць утримання українських полонених. Там дуже тяжка ситуація, вони не пускають навіть Червоний Хрест. Тому як саме можете, чи можете повідомити, як саме будуть тиснути, щоб хоча б покращити умови наших бранців, тому що там дуже тяжка ситуація? Дякую.

Дякую вам дуже. Перше, що стосується визнання ще режимом Башара Асада цих якихось російських окупаційних адміністрацій на території України. Це було принципове питання для української сторони під час обговорення відновлення дипломатичних відносин між нашими країнами.

Коли міністр Андрій Сибіга, я з ним теж був у цій поїздці, в грудні 24-го року відвідував Дамаск. І, нагадаю, ми були, тобто делегація міністра Сибіги була першою міністерською делегацією з Європи, яка відвідала Дамаск після перемоги Сирійської революції. І вже тоді обговорювалося відновлення дипломатичних відносин, і міністр дуже твердо поставив умову, що це відбудеться лише, якщо нова влада Сирії проведе чітку межу між собою і попереднім режимом, що стосується територіальної цілісності України.

Сирійська сторона нас почула в цьому питанні, тому прямо в протоколі про відновлення дипломатичних відносин чітко сирійська сторона заявляє про повагу до суверенітету і територіальної цілісності України, таким чином скасовуючи неправомірні і абсурдні рішення режиму Башара Асада про визнання якихось російських окупаційних адміністрацій на території України. Для нас ця сторінка перегорнута, ми абсолютно впевнені, що нова сирійська влада — нинішня чинна — вона абсолютно поважає територіальну цілісність України, як і ми поважаємо територіальну цілісність Сирії.

Друге, що стосується Угорщини, вкрадених грошей, дійсно станом на зараз розгортаються процеси в національних юрисдикціях, працюють адвокатські групи, які захищають права Ощадбанку і потерпілих інкасаторів, які були затримані, утримувані в Угорщині.

Але, як ми заявляли на рівні МЗС, під час цього викрадення людей і затримання власності Ощадбанку, ми вважаємо, що угорська сторона, угорська влада порушила цілу низку міжнародно-правових документів — ви абсолютно праві. Серед них, абсолютно точно, Європейська конвенція з прав людини і, мабуть, Конвенція з запобігання тортурам. Теж є такий документ.

Тому я не виключаю перспективи також не лише національних юрисдикцій, а й міжнародно-правових механізмів і розгляду в міжнародних юрисдикціях цього злочину, того, що там відбулося, для притягнення винних до відповідальності. Абсолютно точно, як ви знаєте, діє принцип комплементарності. Тобто, в першу чергу — національні юрисдикції, потім також міжнародні юрисдикції.

Тобто, я не виключаю, що такий розвиток подій дійсно буде.

Так і те, що стосується обмінів і умов утримання українських військовополонених. Ми знаємо, що це не просто випадки порушення прав військовополонених. На жаль, це абсолютно системна політика Російської Федерації — катування, тортури, страти військовополонених і цивільних заручників, які утримуються в Росії.

Тому ми продовжимо використовувати кожен міжнародний майданчик і кожен механізм для того, щоб привертати увагу і посилювати тиск на Росію з метою дотримання прав як військовополонених, так і цивільних заручників. Зі свого боку Україна дотримується всіх норм міжнародного гуманітарного права. І я нагадаю, що це не добра воля з боку Росії — дотримуватися теж прав військовополонених.

Йдеться завжди в цих питаннях про дзеркальність. Тому це в інтересах самої Росії дотримуватися міжнародного гуманітарного права, якщо вона розраховує на дзеркальність взагалі. Це ж, якби, завжди дзеркальні явища.

Цей посол, якого ми призначимо — ім'я буде оголошено завтра. Я спеціально, свідомо не називав його, тому що завтра буде це оголошення. Я просто анонсую, що воно буде.

Але точно ця людина допоможе активізувати ці процеси, щоб ми і міжнародний тиск посилювали на Російську Федерацію, і вимагали доступ. Дійсно, ми вважаємо, що, на жаль, Міжнародний комітет Червоного Хреста, йдеться, звісно, не про Український Червоний Хрест, а саме про Міжнародний комітет, не виконує повною мірою своїх функцій, на жаль. Російський режим категорично не надає доступу до українських військовополонених, не надає належної медичної допомоги і тих послуг, які мають надаватися.

Тому, на жаль, міжнародний тиск — це лише інструмент, який ми можемо використовувати. Ми його максимально, наскільки можемо, використовуємо. Як ви знаєте, розірвані між Україною і Росією і дипломатичні, і консульські зносини, тому немає можливості для українських представників там відвідувати.

Але ми вимагаємо доступу міжнародних організацій, доступу лікарів до українських військовополонених, цивільних заручників. Ну і про всі факти, звісно, порушення їхніх прав будемо на весь світ розповідати за кожної нагоди.

• Чи правильно я зрозумів, що, якщо українцям відмовлять у національних судах Угорщини по банківських грошах і по якихось компенсаціях з приводу потерпілих, то тоді справа буде спрямована і буде розслідуватися в міжнародному суді?

Я можу лише роз'яснити, як це зазвичай працює.

Я не беруся гіпотетизувати з точки зору, чи відмовлять, чи не відмовлять українським. Станом на зараз триває справа, я не хочу своїми коментарями впливати на цей процес. Це було би неправильно.

Я просто можу повторити загальний правовий принцип, що є примат національної юрисдикції і комплементарність міжнародного правосуддя тоді, коли національна юрисдикція не може забезпечити повну справедливість. Тому, знову ж таки, я не виключаю, що такий сценарій, який ви описали, він гіпотетично один з можливих сценаріїв. Якщо не буде досягнуто справедливості в національних судах, можливо, теоретично, я не беруся прогнозувати, чи буде, чи ні, але можливо — міжнародна юрисдикція, яка тоді буде добиватися справедливості.

• I have one question about cooperation agreement with the Gulf countries. This might be a question to the Minister of Defence, but when is exporting drones and other defence equipment to those countries going to fully start? Thank you.

So, I can clarify what we’re talking about because the President, during his visit to the Gulf, concluded a few agreements. These are framework documents that allow cooperation between ministers of defence of Ukraine and that country. And, as part of this communication between the ministers of defence, our producers can have contracts and can establish their joint projects, maybe sometimes joint production of arms or, again, export, import of something from them. The logic is that we have a framework agreement reached by our leaders, then defence ministers work between themselves, and then the producers, as part of this cooperation, can exchange material, produce together, strengthen both sides. So, it’s state-controlled, but we’re talking about state and private entities that can establish such relations.

What is important to mention here — we’re talking about the system that Ukraine has. It’s not enough to have an interceptor drone itself, like a piece of equipment — it will not work on its own. You need to have a whole system, which means: radars, sensors, command post, software, software which is trained on big data from the Ukrainian battlefield and some AI technologies that come with it. And, of course, the experience of our people, of our specialists — the warriors who are employing those systems. So, Ukraine’s unique added value is that Ukraine is the only country in the world that possesses such comprehensive systems, and this is what we propose to our partners. That’s why our partners are so interested in having this cooperation with Ukraine.

I also need to mention that we see a lot of efforts coming from Russian propaganda to undermine the success that Ukraine had in the Gulf. They’ve tried to spread fakes about Ukrainian specialists and facilities being hit in the Gulf — which was a complete lie, and we debunked it very quickly. They then try to, you know, bribe some Telegram channels in the Arab countries to place some, you know, fake texts and messages there, saying that Ukraine is not fulfilling its obligations under those agreements. All of that is simply fake, and we can see that Moscow is furious because Ukraine has completely changed the landscape of its perception that is there in the Gulf, but also in the wider world, of Ukraine as a security partner. 

And, of course, it hurts for Moscow, it hurts badly. So we understand where this comes from, but it’s important to warn everyone that Russians are trying to undermine this success. We think that this massive disinformation campaign is them admitting their failure. So we’re fine with that. We take it as, you know, as appreciation of what we have achieved there. But we need to, again, warn everyone against this.

I also need to reiterate that Ukraine is open to concluding such agreements with other friendly countries outside of the Gulf. So, this is a model that can be scaled up across the world and the region, and we are open to that. Every country is welcome to approach us. Of course, it needs the highest-level approval, and then the cooperation goes top-down to producers and defence industries.

• I was curious to hear the language that you used when you were talking about the Middle East, about Iran. I’m talking about the US success and its determination in the Middle East when lots of other countries characterize what’s been happening over the past few days as desperation and craziness. 

• So, I’m curious to understand Ukraine’s perspective, but also particularly when you say you hope that US determination will be replicated here in Ukraine. And, in that context, then how do you comment on JD Vance’s intervention in the Hungarian elections and his overt support for the most pro-Russian politician in Europe? 

So, on the language — we are diplomats here, so the language is diplomatic. I think it’s more than logical, but we underscore the things that we find, you know, demonstrative and telling. Because we, of course, will look at the situation in the Middle East and draw parallels. We cannot avoid drawing parallels with the situation we are in and with the Russian aggression against Ukraine. We just see that there is a lot of decisiveness when it comes to pushing forward diplomacy, you know, and exerting pressure on the regime to achieve a ceasefire. So, of course, we draw parallels and, for us, of course, we want to see sufficient decisiveness in pressuring the Moscow regime to accept a ceasefire and put an end to the war. And so, therefore, our position is rather built on these parallels with our situation. Of course, I understand that other countries may have their own opinions on what’s going on there.

Ukraine commented at the official level not only about the current agreement, but about the situation in the Hormuz Strait more broadly. So, we’ve been very outspoken at the level of the President of Ukraine, for example, on the need to unblock the Hormuz Strait, because, of course, it hurts everyone. And it hurts us, destabilizes the international markets.

If this deal that was reached, whatever the causes that led to that, allows us to stabilize the international markets, especially the energy markets, we think this is already beneficial for us, because we understand that Russia tries to earn a fortune on these high oil prices. And, of course, it will use every petrodollar that it can earn for its war against Ukraine. And while we are working so hard with all of our partners to strangle the Russian economy and deprive them of any resources to continue waging war, of course, for us, the sooner the market is stabilized, the better. So, we have a very, you know, vested interest in this. I hope I explained the logic.

When it comes to the Vice President’s visit to Hungary, you know, we take it as I said, we understand this is their decision to make, how to approach the Hungarian elections. On our part, we have been saying all along that we do not interfere in the Hungarian elections, although they try to drag us into that, and we reject and condemn all the attempts to drag us into Hungarian domestic politics. So, I will remain diplomatic here, and I will not go further. As you understand, the Hungarian election process is coming to its end. We see the very end. So, it’s coming to its very end, and we understand that every statement from us will be used by Prime Minister Orbán’s headquarters, and that's why I want to avoid any specific statements.

• Yeah, I was asking you to comment on the US decision. You’re asking the US to be determined in supporting Ukraine, and yet it’s currently supporting the most pro-Russian politician, overtly supporting the most pro-Russian politician in Europe.

Look, I think the two tracks are not, in fact, connected. So, while the United States may have its own position regarding Hungarian elections, it does not prevent the United States from wanting to achieve peace in Ukraine sooner. And furthermore, I think that after the Middle East, actually the United States is very interested in putting an end to Russian aggression against Ukraine, and we think there are possibilities to do that. The situation on the battlefield has changed over the past months. Russians are not only not achieving any progress — actually, they’re losing ground in some directions. The Russian economy, despite the high oil prices, is in tatters, and it will only get worse for them. And our analysis is that, long term, even the spike in oil prices will not help Putin to save his economy from the recession that it’s entering.

So, we think it’s high time, actually. These months ahead are a high time to try to push forward and push Moscow to negotiate and a ceasefire. So, despite what’s going on in Hungary, I think the peace track… I understand your attempt to link both of them together, but I would say that in the realm of negotiations or diplomatic work, the two are not connected.

• У мене теж запитання в контексті угорських виборів. Чи отримувало МЗС сигнали про можливе посилення прикордонного контролю напередодні 12 квітня у зв'язку з заявами, що Україна втручається у вибори?

З боку угорської сторони ви маєте на увазі? 

• Так, про перетин україно-угорського кордону. Можливо, є такі сигнали? 

Мені невідомо про такі сигнали, але, можливо, запитайте ще у нашої прикордонної служби. Можливо, вони щось отримували.

Ми в МЗС, я про такі сигнали не чув. Ми раніше, як ви пам'ятаєте, оголошували заклик до українців оминати поїздки до Угорщини. Він залишається в силі просто з огляду на те, що ми не знаємо, що там у голові, вибачте, в угорської влади.

Якщо вони зробили з інкасаторами те, що вони зробили, які в нас гарантії, що вони завтра не схоплять ще когось під якимись надуманими приводами? Тому ми, як відповідальна державна інституція, про це чесно сказали нашим громадянам: просимо вас, за можливості, якщо така можливість є, утриматися від поїздок, бо ми не знаємо, що там буде відбуватися. Я вам більше скажу.

Ми від МЗС офіційно звернулися до всіх, з урахуванням, до речі, позицій і причетних установ, звернулися із закликом утриматися від направлення спостерігачів до Угорщини. І, крім того, ще й рекомендуємо громадянам України, які входять до різноманітних міжнародних організацій, теж утриматися від поїздок або реєстрації у вигляді спостерігачів на угорських виборах. Просто розуміючи, наскільки офіційний Будапешт, на жаль, зробив Україну темою виборчої кампанії, маніпуляцій і постійних якихось провокацій.

Тому ми офіційно звертаємося і закликаємо: не їхати, не відправляти спостерігачів. І громадянам України, які входять до міжнародних організацій, — не брати в цьому участі. Це стосується і активістів НУО, і співробітників міжнародних організацій, я вже сказав. Ну, зі зрозумілих причин. Думаю, достатньо.

• Хочу запитати Вас про Червоний Хрест. Питання, яке стосується саме окупованих Олешок в Херсонській області. За різними оцінками, десь 2000 людей там зараз перебуває. Багато хто хоче виїхати станом на зараз, але не може через те, що заблоковані дороги, заміновані, росіяни розстрілюють і не пускають. Лише одиничні є випадки евакуацій. Близько там 300 людей у списках, які хочуть виїхати. Лубінець нещодавно виходив із заявою, що він писав Червоному Хресту і що він наче на зв'язку з Росією, але протягом останнього місяця немає жодних результатів. Чи плануєте ви виходити із заявою щодо саме Олешок, оскільки ситуація там зараз є критичною, гуманітарно, тому що мешканці майже не мають їжі і не можна підвести нову? Чи плануєте Ви про це виходити і чи ви також як МЗС комунікували з Червоним Хрестом?

Про цю ситуацію нам відомо. На жаль, не лише в Олешках, а загалом на тимчасово окупованих територіях місцями критична гуманітарна ситуація. І я вас можу запевнити, що ми як МЗС у тій частині, яка стосується саме нашої роботи, — а це міжнародний вимір сприяння домовленості з Червоним Хрестом, стимулювання особливо Міжнародного Червоного Хреста, тому що український в принципі працює ефективно, тут треба провести лінію.

І загалом у пошуку форматів міжнародних, які можуть сприяти вирішенню цієї ситуації, ми зі свого боку цю роботу обов’язково теж виконуємо. І на зв’язку із нашими правозахисниками, з омбудсманом, для того, щоб допомогти цим людям. Не буду забігати наперед, тому що не будемо шкодити процесу. Але я можу вас запевнити, що всіх зусиль, яких можна, ми теж як зовнішньополітичне відомство в цій ситуації намагаємося докласти.

Anyone else? Any other questions? No?

Все? Зі всім розібралися? Так, колеги, тоді мене останнє оголошення, але воно не менш важливе. Його треба теж зробити.

Це стосується нашої команди пресслужби, з якою ви взаємодієте. Я попрошу колег приєднатися до мене. Давайте, виходьте, виходьте. Катя, Артемій і Влад. Ні, ні, лякатися не треба.

По-перше, я хочу, щоб ви побачили — вставайте сюди теж, щоб ви побачили людей, з якими разом ми працюємо, бо я не один із вами спілкуюсь, готую матеріали.

Артемій Хачатуров, Владислав Долбілов, Катерина Пасинчук, і є ще Андрій Страшний, якого немає зараз, але він є, ви його знаєте. Чого оголошення? Тому що у нас принцип ротації працює в дипломатичній системі.

Ніхто ні на якій посаді не вічний, ми всі отак постійно перемішуємося. І Катерина Пасинчук буде далі йти працювати по своїх кар’єрних сходах. Катя була на зв’язку з вами, з усіма постійно.

Я переконаний, що багато всього корисного організувала для вас. Тому це оголошення для того, щоб подякувати Каті за роботу в пресслужбі за ці роки непрості. У нас команда, як бачите, дуже компактна, але докладає всіх зусиль, щоб вас інформувати, щоб ви мали доступ до інформації вчасно, щоб ми, як зовнішньополітичне відомство, теж реагували проактивно і виходили з інформації тоді, коли це потрібно.

Тому Катя... Я не знаю, чи можна сказати, куди їде, можна? В Латвії буде Катя. Тому я радий за Латвію. Все буде під контролем.

• Катерина Пасинчук: Дякую, друзі, за все! Буду сумувати за вами. Приїжджайте в гості.

Дякую, колеги!  Залишаємось на зв’язку.

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/18U55jK73H/