Добрий день усім!

Перепрошую за невеличку затримку, радий вас усіх бачити. Дякую, що ви прийшли попри всі обстріли.

Сьогодні, слава Богу, ніч була спокійна. Два попередні дні, що були, — веселі. Я переконаний, що ви теж усі це на собі відчули. Ми давно не проводили брифінги, я радий, що нарешті знайшов час, визначений час. Сьогодні я розповім трохи про нинішній момент, про підсумки URC, про участь міністра зараз у дипломатичному форумі в Дубровнику, кілька інших речей, потім перейдемо до ваших запитань. Я буду радий відповісти.

Я уявляю, що у вас, мабуть, трохи накопичилося запитань.

If there are foreign colleagues, I would just remind — you can ask in English. I would deliver remarks in Ukrainian, but you can ask in English, I will answer with English responses.

Отже, сьогодні основне, звісно, це дата 11 липня 2025 року. Сьогодні виповнюється рівно 4 місяці з того часу, як Україна погодилася на пропозицію США про повне безумовне припинення вогню. Минуло 4 місяці, ми дуже розраховували, що це будуть 4 місяці дипломатії, натомість це були 4 місяці російського терору. Росія відкинула і тоді цю пропозицію про припинення вогню, і продовжує її відкидати зараз. Не просто відкидати, а, на жаль, посилювати терор проти цивільних людей, проти українських міст. Росія таким чином демонструє всьому світові, що саме вона є перешкодою на шляху до миру і єдиною причиною, чому ця війна продовжується. Путін, очевидно, обирає війну за будь-яку ціну, бо для нього це єдиний спосіб збереження влади, утримання в страху своїх людей усередині Росії і головне, я думаю, — це уникнення відповідальності за тяжкі міжнародні злочини, які він і його поплічники вчинили. У нас в таких умовах завдання прямо протилежне. Україна продовжить, по-перше, використовувати кожну, навіть найменшу можливість для наближення справедливого миру, для повернення наших людей. Ми завжди будемо шукати дипломатичні, мирні вирішення. Водночас ми продовжуємо посилювати власну обороноздатність та протидіяти російській агресії всіма доступними методами, способами, які дозволені міжнародним правом.

Ми також продовжуємо працювати із партнерами для того, щоб покарання для всіх російських злочинців за вчинення звірств у ході цієї агресії було незворотним. І ви бачили вже нещодавно низку кроків у цьому напрямку, які наближають ці покарання. На жаль, ми бачимо, що, дійсно, російський терор зростає. Це видно з обстрілів останніх днів, особливо брутальні удари по столиці України, пошкоджені житлові квартали, є жертви серед цивільних. І під час крайнього обстрілу постраждали, зокрема, і дипломатичні установи. Зокрема, пошкоджень зазнало приміщення Апостольської Нунціатури, тобто посольства Святого Престолу в Україні.

Ми висловлюємо солідарність з нашими колегами-дипломатами Святого Престолу та Апостольським Нунцієм Вісвальдесом Кульбокасом. Нагадуємо, що атаки на дипустанови грубо порушують Віденську конвенцію про дипломатичні зносини 1961 року, яка, зокрема, гарантує недоторканність дипломатичних представництв та їхнього персоналу. Нагадаю, що українська дипломатія детально інформує усіх партнерів і міжнародні організації про російські обстріли та їхні наслідки. Ми наголошуємо на тому, що більше немає часу для зволікань із критично важливими рішеннями. Насамперед, йдеться про ухвалення 18-го санкційного пакету Євросоюзу і сенатський законопроект Грема Блюменталя. Міністр Сибіга, до речі, вчора мав зустріч із сенаторами, і Президент України мав зустріч із сенаторами, детально говорили про шлях до ухвалення цього законопроекту, який дасть важелі Президенту Трампу для того, щоб посилювати тиск на Росію.

Якщо вже перейшли до вчорашніх дипломатичних активностей, то просто підкреслюю, що вчора міністр мав насичений і результативний день у Римі на конференції з питань відновлення України. Вона зібрала, як ви бачили, понад 30 лідерів держав, загалом понад 4 тисячі учасників, 70 країн, 43 міжнародні організації. Конференцію відкрив Президент України Володимир Зеленський, Голова Ради міністрів Італії Джорджа Мелоні, виступали з вступними словами лідери Європейського Союзу, Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск, Перша леді України Олена Зеленська, лідери інших країн-партнерів.

Голова МЗС Андрій Сибіга вчора вже наголошував публічно, я повторю його слова, про те, що Римська конференція з відновлення вже зараз визнається однією з найрезультативніших, бо вже була низка таких конференцій з відновлення. Зараз ми бачимо понад 10 мільярдів євро загалом зобов'язань у рамках цієї конференції — це і урядові, і бізнесові зобов'язання, угоди, понад 200 конкретних домовленостей, угоди, меморандуми, декларації. Це сфери економіки, енергетики, інфраструктури, освіти, оборони, соціального захисту. Міністр Сибіга на полях заходу провів понад півтора десятка зустрічей і переговорів. І, зокрема, саме наш міністр підписав два з цього масиву документів, які підписувалися на конференції: він підписав два — це декларація разом з італійським колегою Антоніо Таяні, вона про виділення додатково 1 мільйона євро на кіберстійкість, кіберзахист у рамках Талліннського механізму. Дуже цінуємо це, вдячні італійській стороні. І другий документ — це разом з бельгійським колегою Максимом Прево, інвестиційна угода: компанія бельгійська BioInvest вкладає в український банк Львів 5 мільйонів євро для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні. Теж дуже цінуємо цю допомогу Бельгії, черговий цей крок солідарності.

Завершимо з конференції з відновлення, і в мене є для вас ще важливий апдейт. Багато з вас питали про долю українського політв'язня Андрія Коломійця. Так, навіть присутні в залі, здається. Нагадаю для тих, хто не в контексті цієї інформації: днями, 7 липня, Росія депортувала до грузинського пункту пропуску Даріалі громадянина України Андрія Коломійця. Це політв'язень, його політв'язнем визнала резолюція Європарламенту ще 2018 року. Український громадянин, який брав участь в акціях Євромайдану, був затриманий ще 15 травня 2015 року в Криму Російською Федерацією за політизованими неправдивими звинуваченнями і засуджений так званим Київським судом міста Сімферополь до 10 років позбавлення волі. Власне, після завершення цього строку покарання, яке несправедливе, Росія депортувала цього громадянина Андрія Коломійця до російсько-грузинського кордону.

Щойно Посольство України в Грузії дізналося про факт перебування цієї людини в пункті пропуску, негайно консули встановили з ним контакт, зв'язалися, з'ясували, чого йому бракує — немає документів, які посвідчують особу, і, власне, це й було причиною перебування в цьому пункті пропуску. Одразу ж консульська посадова особа посольства в Грузії взялася за роботу, зробили йому дуже швидко ці документи, все оформили і після цього посольства України в Грузії та Молдові організували, по-перше, перехід Андрія Коломійця до Грузії, його подальшу подорож до Молдови і станом на зараз я можу підтвердити, що він уже на території України. Тобто він повернувся до України, ми вітаємо його, його близьких і рідних, всіх, хто переживав за його повернення — це дійсно щасливий день для цих людей.

Нарешті людина повернулася, наш активіст Євромайдану, який відстоював свої принципи, не зламався, якого намагалася знищити ця російська репресивна машина, нарешті людина вдома в Україні, ми його вітаємо з поверненням, це дуже важливо. І так само Україна продовжує працювати над поверненням усіх інших наших людей. Ми знаємо, скільки перебувають у російських застінках, на жаль, і активістів, і військових, і цивільних — людей, яких Російська Федерація тримає в полоні або тримає в заручниках. Давайте на цьому завершимо мої вступні слова і перейдемо до ваших запитань.

Хто хоче першим ставити запитання? Так, давайте традиційно з Олени почнемо.

Запитання ЗМІ

• Дякую за можливість. Мабуть, найгарячіша тема останніх двох тижнів це наші відносини зі Сполученими Штатами Америки, і попрошу розставити всі крапки над «і». Чи станом на сьогодні 11 липня відновлена вся допомога від Сполучених Штатів, яка була заблокована, призупинена  і зберігалася в Польщі? І також друге питання. Чи заплановані наступного тижня якісь контакти, зустрічі з американською стороною, про що говорив Президент Зеленський? І, можливо, наступного тижня ми очікуємо американських гостей у себе, а саме генерала Кіта Келлога. Чи можете Ви це підтвердити або спростувати? Дуже дякую. 

Багато питань, але загалом покривають комплекс україно-американських відносин.

Станом на зараз оборонна підтримка триває. Дійсно, було в медіа багато обговорення якихось елементів, пакетів, які або переглядалися, або затримувалися. Станом на зараз ми вдячні американській стороні за чіткі сигнали про продовження й можливість посилення оборонної підтримки України. Ми ці сигнали бачимо й ми їх вітаємо. І дуже важливо, що зараз українська та американська команди працюють над з'ясуванням всіх цих технічних деталей: що із вже виділених пакетів, що саме, коли, і в дорозі, і що приходить і так далі. Я не буду заглиблюватися в ці конкретні деталі, але просто підтверджую, що обидві команди працюють і з'ясовують, що, коли і де.

Те, що стосується контактів. Дійсно, заплановані контакти між українською та американською сторонами. Деякі з них відбудуться вже сьогодні. Їх проведе міністр Андрій Сибіга. Матиме контакти з американською стороною. Але у нас попереду ще також більше зустрічей між Україною та США на різних рівнях, у тому числі - наступного тижня теж триватимуть. 

Що стосується конкретних візитів, ми їх не анонсуємо ніколи. Причиною цього є безпекові міркування. Тому дочекаємося, коли буде готовність іншої сторони анонсувати. Або вже по факту, коли візити будуть відбуватися, ви будете про них дізнаватися. Так, у множині скажу, щоб це не сприймалося як підтвердження або заперечення. І я забув з україно-американського комплексу питань щось ще було? Загалом все?

• Стосовно Келлога.

Як я сказав, конкретні візити не можемо анонсувати з безпекових міркувань. Коли буде конкретика - буде повідомлено. 

Давайте, я обіцяв на третьому ряду, а потім до Івана. 

• У мене два питання. Перше - стосовно Китаю. У грудні минулого року ви говорили про те, що діалог між Україною та Китаєм налагоджується, аргументуючи це тим, що Китай відіграє важливу роль у встановленні миру в Україні, тому що має вплив на Росію, значний. За останні пів року ми бачимо, що є затримання підозрюваних у шпигунстві - громадян КНР. Також введення санкцій проти китайських компаній, чиї запчастини виявили в дронах, якими атакували Україну. У зв'язку з цим, у мене питання: як за цих останніх півроку, на тлі цих подій, змінилися відносини між Україною та Китаєм. І також, станом на сьогодні, як Україна оцінює роль Китаю у війні?
  Друге питання - воно стосується Шандора Федора. Шандор Федір, Посол України в Угорщині, викликаний до МЗС Угорщини. Як Ви прокоментуєте це? І також, чи є контакти між МЗС Угорщини та Україною щодо цього питання? І яка комунікація щодо цього? Дякую.

Дякую. Давайте почнемо з першого. Дійсно, з Китаєм минулого року розвивався дуже активно політичний діалог. Ми розраховуємо, до речі, що цей діалог буде розвиватися й зараз. Тобто, це для нас, все-таки, українсько-китайські відносини - двосторонні, вони тривають, діалог є. Дійсно, за цей час були факти участі китайських громадян у бойових діях проти України, проти підрозділів Сил оборони України. Були факти, нещодавно, ви бачили, затримання китайських громадян, які збирали чутливу інформацію. По суті, йдеться про промислове шпигунство, оборонне шпигунство. Тому ці факти всі є, і їх ніхто не замовчує. Як ви бачите, про них на найвищому рівні Україна робить заяви. Чому? Тому що ми - це країна, яка перебуває в стані повномасштабної війни й захисту свого суверенітету та територіальної цілісності, і будь-які такі факти, незалежно від того, про яку країну йдеться, будуть нами озвучуватися, і принципово наша позиція буде лунати. Бо ми, знову ж таки, перебуваємо в стані війни й маємо право оголошувати, повідомляти про такі факти. 

Ми вважаємо, що Пекін і зараз має важелі впливу на Москву, мабуть, одні з найсерйозніших важелів впливу на цій планеті для того, щоб закликати Путіна нарешті завершити цю війну й відновити мир. Ми вважаємо, що це також в інтересах самого Китаю, бо йдеться про можливість, усе-таки, міжнародного миру та безпеки, що сприяє і торгівлі. Це сприяє також торгівлі з Європейським Союзом і з Європою. Ми вважаємо, що Китаю варто розглядати Україну як не просто частину Європи, а як майбутнього члена Євросоюзу, і, відповідно, не може бути дій, які не враховують інтереси Європи й України, якщо Китай хоче розвивати відносини з цим регіоном загалом. Нам здається, що це достатньо логічна позиція, ми її доносимо до китайської сторони.

Загалом контакт і діалог підтримується і продовжується. Нещодавно в МЗС України перший заступник міністра Сергій Кислиця приймав посла Китаю, з яким були проговорені всі ці чутливі питання, про які Ви казали. 

• Чи загалом відносини з Китаєм через ці факти погіршуються?

Це оціночне судження - погіршуються чи не погіршуються. Я можу сказати, що такі факти, звісно, не сприяють розвитку україно-китайських відносин. І ми хотіли б, щоб таких фактів не було. І ми ведемо діалог з китайською стороною щодо цього. 

Тепер те, що стосується інциденту, який стався на Закарпатті, про який, як ви сказали, угорська сторона кілька робила оголошень. По-перше, хочу всіх привернути увагу до вчорашньої заяви командування Сухопутних військ Збройних сил України, у якому достатньо детально викладена інформація про те, що відбулося. І я хочу наголосити, що в ній наші Сухопутні війська Збройних сил України висловили співчуття рідним та близьким загиблого військовослужбовця, про якого йдеться, який проходив службу в складі одного з підрозділів. І важлива цитата з цієї заяви, що “ми відкриті, - сказали в Сухопутних силах, - ми відкриті до прозорого вивчення обставин цієї ситуації в межах законодавства України й підтримуємо принцип невтручання у внутрішні справи суверенних держав”. Мені здається, що це достатньо вичерпна реакція на ті заяви, які пролунали з угорської сторони, вона йде від військових і вона йде конкретно під цю ситуацію. Тобто, немає ніякого замовчування, і Україна офіційно висловлює співчуття рідним та близьким загиблого військовослужбовця. 

Але тут важливо ще дещо додати від себе, від нас, з дипломатичної перспективи. Справа в тому, що при інциденті, який стався, при трагедії, яка сталася, заяви керівництва Угорщини щодо мобілізації в Україні - маніпулятивні. Вони абсолютно спотворюють реальну ситуацію, підіграють Росії в її пропаганді. Чому я це кажу? Дуже просто. Подивіться на ці заяви, які лунають з Угорщини. Ніде не згадується Росія взагалі. Таке враження, що в Україні навіть мобілізація існує просто сама по собі, тому що просто уряд вирішив мобілізувати громадян. Ми хотіли б, щоб угорська сторона пригадала, і, у тому числі, у своїх публічних заявах, що причиною мобілізації в Україні є російська агресія проти нашої держави. І це нелогічно і абсурдно - оминати цей факт. 

Ми хочемо також нагадати угорській стороні, що в умовах цієї постійної російської загрози кожен українець, і це зокрема стосується українців угорського походження, змушений захищати власні домівки, життя своїх рідних і суверенітет своєї держави. І в цьому причина, чому в Україні відбувається мобілізація. Усі індивідуальні випадки, пов'язані з питанням мобілізації, розглядаються в рамках чинного законодавства, відповідно до повноважень компетентних органів. Я вже казав, звісно, що це не МЗС є компетентним органом в даному випадку, але оці спроби використати ті чи інші випадки, в тому числі такі, в політичних цілях, шкодять українсько-угорським відносинам і створюють непотрібне напруження, хоча напруження вже і так достатньо. 

Ми закликаємо офіційний Будапешт утриматися від подальших спекуляцій на цій темі. Якщо в Угорщині справді існує занепокоєння долею етнічних угорців, які мешкають в Україні, то доцільно було би їм зосередити свої зусилля на впливі на Росію, щоб та припинила для початку обстріли, а потім й агресію загалом, припинила знищення українських міст і вбивство цивільних людей. Не буду продовжувати, думаю, що цього цілком достатньо. Якщо хтось захоче ще потім уточнити по Угорщині, то будемо уточнювати. Давайте до Укрінформу, прошу.

• На цьому тижні ми мали зустріч держсекретаря США Марко Рубіо із Сергієм Лавровим. За її підсумками стало відомо, що Москва передала нову концепцію миру американській стороні. Чи Вашингтон повідомляв щось Києву про цей план, чи буде повідомляти, що там може бути взагалі? І як Ви реагуєте? Яке Ваше ставлення до нової московської  концепції? Дякую.

Для того, щоб висловити Вам своє ставлення, мені потрібно було б побачити цю концепцію. Зараз ні я, ні будь-хто інший в Україні цю концепцію не бачив. Звісно, якщо нам її передадуть, то ми її будемо вивчати, але поки що ми бачимо не концепції, а конкретні російські удари по наших містах і громадах, і щоденний терор.

Нам здається, що російські удари по українських містах і громадах набагато більш промовисто свідчать про курс Москви і її позицію щодо миру і війни, ніж будь-які концепції, які ніхто не бачив. Але, звісно, будемо чекати контактів для того, щоб прояснити ситуацію: що ж насправді там росіяни, які сигнали доносилися і, відповідно, тоді будемо планувати свої реакції. Але, знов ж таки, з росіянами є один принцип, який залишається незмінним. Дивимося не на заяви, які здебільшого брехливі, а на дії, які показують, що насправді Росія прагне. 

Це все? Мабуть, так.

Let’s go to our foreign colleagues from NHK, I guess. 

• Thank you so much. I'm a journalist from NHK, a Japanese TV station. And my question is about China. Today, US Secretary of State Marco Rubio is in Malaysia. And he pointed out that China is supporting Russia in terms of the war in Ukraine. What's your view on that? And what kind of support, specific support, has China been providing to Russia, from your understanding? Thank you. 

We have made our position clear multiple times in our direct communication with the Chinese side, including last year during the contacts between the Ministers of Foreign Affairs of Ukraine and the People's Republic of China. And this position is very simple on our side: any support for Russia's war effort is unacceptable. Russia's war against Ukraine is a criminal war. It's an illegal war and one of the gravest violations of international law in many decades. Therefore, any support for Russia's war effort is illegal. We have made it clear during our direct contacts behind closed doors, but also publicly. 

I will refrain from going into details as to which support is being provided or not, because the Chinese side usually publicly denies such support. We have found evidence of a number of instances of such support, even during the previous weeks and months. Minister Sybiha, for example, published a photo of a component found in a Russian-Iranian Shahed, which was made in China. And it's clear from this component. 

So, all of these facts and instances demand a response. They demand responses, including from the Chinese side. But we, of course, understand that, unfortunately, Russia is trying to internationalise its war. It also involves North Korea, and it involves the Iranian regime. Belarus is already fully involved. So, unfortunately, Russia does not want to end the war - it instead internationalises the war. But Ukraine and Ukrainian diplomacy will counter every country and every entity in any geography which supports Russia's war effort. This is a very clear position of Minister Andrii Sybiha. And you could already see it even in our new structure. This week, we adopted a new structure for the Foreign Ministry, and you can find that there is a Directorate of Unfriendly Countries. So, its direct task will be to counter all the regimes, countries, and entities that are aiding Russia in its war efforts against Ukraine. 

Давайте останній ряд, Марко. Я вже пам'ятаю, що Forbes. 

• Супер, дякую. У мене, власне, follow-up по Китаю. На цьому тижні було запроваджено Україною санкції проти п'яти компаній. Чи домагатиметься Україна, щоб також ці компанії потрапили в санкційні списки Євросоюзу, США? І ширше з цього питання: як українська дипломатія планує боротися з проблемою постачання електронних китайських компонентів? Оскільки, за словами уповноваженого з питань санкцій Владислава Власюка, китайських стає все більше, натомість західних - менше? За нашими оцінками, якщо в шахедах версії 2023-2024 років було близько 30% китайської електроніки, то зараз сягає 60% і 80%. Як з цією широкою проблемою планує боротися українська дипломатія? Дякую.

Санкційні списки постійно синхронізуються. Міністр Сибіга нещодавно зробив такий новий “пуш” для того, щоб синхронізувати, наприклад, українське санкційне законодавство та рішення з Євросоюзом. Ми зобов'язані за нашими міжнародно-правовими зобов'язаннями з Європейським Союзом синхронізувати санкції. І ми, власне, зараз синхронізуємо оці останні санкційні пакети, які були ухвалені Європейським Союзом. Так само це працює і в зворотній бік. Часто елементи з наших національних  санкційних рішень потрапляють в санкційні рішення Євросоюзу та інших країн. Я не готовий зараз сказати, чи конкретно ці компанії попадуть, але, просто як загальний принцип, можу підтвердити, що часто санкційні рішення наші потрапляють до інших теж. Тому, будемо дивитися за розвитком цієї ситуації. 

Те, що стосується компонентів. Дійсно, не просто турбує нас факт наявності компонентів, це обурює. І не може Москва мати доступ до технологій - іноземних, будь-яких. У першу чергу західних, звісно, але й інших всіх теж. Чому? Тому що Росія використовує цей доступ до технологій для виготовлення знарядів убивства. Для терору. Ми це доносимо всім партнерам. 

У нас регулярно, коли ми знаходимо іноземні компоненти з російських ракет, дронів, зброї, ці списки потрапляють до наших посольств. Наші дипломати, наші посли йдуть до столиць, до МЗС, до оборонних компаній. Ідуть до всіх штаб-квартир і до всіх за кордоном, доносять ці списки, інформують їх про це. Бо іноді це умисна діяльність, а іноді це результат того, що сірими схемами продукти компанії попали в російські руки. По-різному буває. Для початку інформують їх про те, що їхній компонент, їхня технологія попала в зброю, яка вбиває людей в Україні. Далі буває по-різному. Деякі компанії реагують достатньо швидко й перекривають шляхи потрапляння цих компонентів. Такі випадки у нас є, час від часу стаються. І це дозволяє іноді припинити виробництво якоїсь зброї, якогось російського виробу на якийсь час, поки Росія не знайде замінники. І ви праві, що, дійсно, ми бачимо, як все більше цих замінників постачається з Китаю. Це правда. Але вдається перервати на якийсь час виробництво засобів терору. Деякі компанії не настільки швидко відгукуються, з ними продовжується робота, різні способи спілкування за зачиненими дверима й іншими методами, для того, щоб все-таки перекривати шляхи обходу санкцій і потрапляння компонентів до рук росіян. 

Тому це дуже серйозна проблема, і вона виходить далеко за межі України. Ми, коли з нашими партнерами спілкуємося, їм пояснюємо: “Друзі, ця машина воєнна, яка в Росії зараз набирає обертів, є загрозою вже не лише для України, вона є загрозою для вас. Чим ви займаєтесь? Якщо ви не здатні перекрити до них постачання компонентів, які використовуються в ракетах, так ці ракети завтра на вас полетять”. Треба усвідомлювати чітко загрози, які є від цієї російсько-оборонної промисловості, яка зараз розвивається темпами швидшими, ніж радянська воєнна промисловість у будь-який момент Холодної війни.

Ми хочемо, щоб наші партнери усвідомили цей факт. Треба цю воєнну машину зупиняти. Для цього, звісно, санкційний тиск, вторинні санкції проти тих, хто допомагає обходити режими санкційного тиску. Фінансові розвитки партнерів працюють для того, щоб виявляти оці схеми обходу, щоб їх переривати. І, власне, теж в Україні мають бути просто більші далекобійні спроможності для того, щоб місця виробництва цих засобів терору знищувати. Я вам теж так прямо скажу. Тобто тиск має бути комплексний: санкційний перекриває доступ російській воєнній машині до цих компонентів, технологій, ресурсів, і грошей, які йдуть від продажу нафти; українські далекобійні удари, абсолютно легітимні й законні, власне, фізично припиняють це виробництво там, де воно відбувається. Оскільки, знову ж таки, там виробляються засоби терору, які використовуються проти наших людей. Цей принцип є і буде надалі. Але ця тема дуже велика. Я думаю, що ми можемо цілий брифінг витратити, насправді, на санкційну тему й на компоненти, бо це дійсно дуже велика й важлива тема. 

Так, Олено, потім до вас. Чи по цій темі? Не по цій. 

• Ви вже згадали, що в МЗС створюється Управління недружніх країн. Чи можете розповісти більш детальніше, як сам буде побудовано робота цього Управління? Хто його очолюватиме? Яка зона відповідальності? Яким чином визначаються країни, що недружні? Наприклад, є Угорщина, її будуть туди відносити, чи не будуть? Чи тільки виключно ті, хто є поплічниками Росії? Дякую. 

І тут, на цьому моменті, всі недружні країни одразу слухають, хто ж там очолить це Управління і як будуть визначатися. Для всіх недружніх країн, які це слухають, я хочу підтвердити, що таке Управління у складі структури МЗС буде. Воно буде займатися насамперед протидією всім, хто допомагає, знову ж таки, російській війні проти України. Це ключові, якщо ви запитаєте про критерії, ключові критерії такі — ті, хто допомагають безпосередньо Росії в її війні проти України. Це такі режими, як Білорусь, Північна Корея, але це як приклад, бо, звісно, список цих країн може бути ширший. Визначатися буде окремо, я думаю, дійсно буде визначатися, хто туди потрапляє.

Загалом Управління входить у вертикаль першого заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці. У нас був перерозподіл департаментів, управлінь і, власне, це Управління увійшло до його вертикалі. Я думаю, що він у наступних інтерв'ю, у своїх коментарях теж зможе надати більше деталей про те, як це працюватиме, чому це потрібно.

Але ми бачимо вже зі суспільної реакції на створення такого підрозділу, що це на часі. Це дійсно відповідає реаліям війни, в яких ми перебуваємо. І це частина ширшої політики міністра Сибіги. Я вже казав на попередніх брифінгах, що його тверда позиція в тому, що треба доганяти всі ці режими і всі entities, як це називається українською, які допомагають Росії вести війну всюди, у будь-якій географії. Дипломатичними способами, санкційними, політичними.

Тобто ми їм не будемо залишати місця, щоб вони спокійно жили на цій планеті. Допомагаєш Росії вбивати людей в Україні — будуть за це наслідки. Це дуже тверда позиція міністра. І, власне, створення цього Управління відображає цей системний підхід до того, щоб обмежувати цим режимам і всім, хто допомагає Росії, можливості будь-де, у будь-якій географії. Разом, звісно, з нашими партнерами.

Ну, там, до речі, в наших реформах структури МЗС ще багато цікавих речей. Якщо захочете — розпитайте. Давай, Олена.

• Стосовно цього питання певно ви чули інформацією ЗМІ, що ходять чутки про об'єднання Міністерства закордонних справ із Міністерством єдності, яке було створено менше року тому. Тож, чи можете ви підтвердити взагалі, чи це чутки, чи є там доля правди, і, можливо, Міністерство єдності просто буде тепер у складі Департаменту світового українства та гуманітарної співпраці, створеного також нещодавно при МЗС. І ще хотіла про зміну послів. Це одвічне питання, і треба ще зачекати, розумію. Але, чи станом на зараз вже затверджені кандидатури, чи ще тривають співбесіди на ключові посади очільників посольств в країнах G7 і G20? Дякую.

Мені невідомо про плани об'єднання міністерств. Я, чесно кажучи, не буду коментувати, бо я нічого подібного, я ні від кого не чув. Я можу вам підтвердити, що в структурі МЗС новій, яку затвердив міністр, створюється дійсно Департамент світового українства та гуманітарної взаємодії. 

Раніше МЗС теж займалося закордонним українством, але було управління. Для тих, хто не дуже розуміє бюрократичні тонкощі, ще просто поясню, що рівень управління і департаменту — це різні рівні. І департамент — це такий найбільший структурний підрозділ МЗС.

І те, що МЗС України створює Департамент світового українства та гуманітарної взаємодії, свідчить про нашу увагу до взаємодії з нашими громадами за кордоном. Цього року взагалі буде низка ціла нових кроків для того, щоб цю взаємодію посилити. Ви бачили, що ухвалений законопроект про множинне громадянство, він для наших громад за кордоном надзвичайно важливий. Це дозволить зберігати зв'язки з Україною для наших людей, які виїхали за кордон. Понад сім мільйонів українців знаходиться за кордоном. Ми вважаємо, що це величезний ресурс. Це дуже потужний голос в адвокації рішень, які необхідні для України. І по світу ціла низка громад, які дуже активні в просуванні інтересів України, виходять на акції протесту, пишуть звернення до урядів цих країн, тиснуть, вимагають. Ми це все дуже цінуємо, бачимо і це все відбувається, в тому числі, в тісній координації з посольствами України.

Цей Департамент дозволить цю роботу масштабувати, зробити набагато глибшою і якіснішою, і взагалі розвивати цю взаємодію з нашими громадами. Це, до речі, теж відображає пріоритети міністра Сибіги. Він багато разів повторював, що саме це для нього дуже важлива історія.

Сюди же в цей кейс можна додати також спрощення доступу до консульських послуг. Ми зараз запустили автоматизований нотаріат, 40 країн вже перших. Невдовзі, буквально протягом тижнів, будуть ще 40 країн, наступна черга, і там будуть серед іншого і низка європейських країн, які з найбільшим навантаженням, де найбільша кількість наших людей.

І до кінця серпня, власне, будуть ще 40, наскільки мені відомо, ще 40 країн будуть додані до цього автоматизованого нотаріату. Це спрощення доступу до консульських послуг для наших людей, це турбота держави про них, короче кажучи, це ще один крок для того, щоб взаємодії України, офіційної держави України зі своїми громадянами за кордоном була тіснішою. Все.

Далі не будемо, бо можу ще довго говорити на цю тему. І посольство, так. Це я так довго тягнув, щоб не відповідати вам на кадрові питання.

Ви знаєте, що завжди ми дуже обережно коментуємо кадрові питання, деякі з них в силу важливості країн виходять в публічну площину, так як, наприклад, з послом України в США Оксаною Маркаровою, з її потенційною заміною, уже це і міністр підтвердив, і Президент прокоментував вчора. Я можу підтвердити, що дійсно, ну, по-перше, термін середній перебування послів України на посаді це близько чотирьох років. Це теж такий термін звичній ротації в системі. 

Буває більше, буває менше, але приблизно чотири роки. В Оксани Маркарової якраз цей термін зараз добігає кінця, тому цілком, ну, природна, логічна історія, що готується заміна кандидатури, одну з кандидатур Президент вчора називав. Дипломатично це достатньо довгий тривалий процес, завжди заміна посла, бо новий посол це агреман, тобто запит іноземній стороні на прийом цієї людини відповідь на агреман, проходження всіх процедур.

Це достатньо тривалий процес, який займає по-різному, але місяці може тривати цей процес. Тому, все це ми розуміємо, завжди суспільну увагу до цього, але також розуміємо, що це, ну, є певні дипломатичні процедури, які тривають. Міністр казав, що буде 20, близько 20 указів Президента. Указ може бути про звільнення, може бути про призначення, тобто йдеться про загалом близько 20 рішень про повернення, направлення людей послами. Більшість цих указів ви дізнаєтеся в контексті нашої Наради послів, яка відбудеться вже 21 липня. І зазвичай під ці наради, під Наради послів, коли з'їжджаються всі керівники закордонно-дипломатичних установ до столиці, під них, власне, ухвалюється низка цих рішень, а низка рішень за підсумками цієї Наради і спілкування Президента, зокрема, з послами. 

Я нагадаю також, що посла або керівника закордонно-дипломатичної установи за кордон направляє Президент України. Це абсолютно сфера його відання і більше того, в вірчих грамотах, які людина вручає іноземній стороні, написано від глави держави, що прошу довіряти цій людині, як мені самому, умовно приблизно можна формулювати, точно не такі, але це представник, саме якого направляє Президент в іншу країну. Тому це сфера відання Президента і регулюється власне указами Президента про призначення чи звільнення послів.

Ну, далі не зайду. Деталі вже давайте дочекаємось Наради. Я думаю, там буде більше конкретики по звільненнях, призначеннях. 

• У мене три питання, вони не пов'язані один з одним, тож я почну з першого. Президент Володимир Зеленський заявив, що Німеччина готова оплатити для України дві системи Патріот і Норвегія одну. Тож, чи є наразі розуміння по термінам закупівлі та передачі цих систем? Якщо є, то які вони? 

Я можу підтвердити, що низка партнерів, зокрема Норвегія і Німеччина, готові купити системи Патріот для України. Переговори ці тривають і перебуваємо і ми, і наші німецькі та норвезькі партнери в тісному контакті з американською стороною для того, щоб оцінити наявність, доступність таких систем, коли їх можна отримати. Детальніше не можу зайти, бо це безпекова історія, не хочу нічому нашкодити, але можу підтвердити, що дійсно такий факт переговорів, факт їх готовності  такі системи для нас придбати. 

Ми надзвичайно їм вдячні, ми знаємо, що ця система вона дорога, як ви теж знаєте прекрасно, коштує немало, але на сьогоднішній день це найбільш ефективна система протиповітряної оборони в світі, яка єдина, здатна збивати балістичні ракети російські. Тому, звісно, що ми маємо величезну потребу в цій чудовій американській зброї і працюємо і самі, і разом з партнерами для того, щоб збільшити кількість цих систем Патріот в Україні. 

• Вчора вперше в зустрічі Коаліції Охочих взяли участь представники Сполучених Штатів. Чи означає це, що ми зійшли з точки, де США лише посередник? 

Сорі, ще раз.

• Чи зійшли ми з точки, коли США були лише посередниками, а стали безпосередніми учасниками Коаліції Охочих? Бо вчора вони брали участь безпосередньо. 

Дивіться, ми розглядали і розглядаємо США як свого стратегічного партнера. Тому для нас логічно, що представник бере участь в Коаліції Охочих. Дійсно, США за попередні півроку виступали в ролі посередника, медіатора і, в принципі, самі про це публічно казали. Це було пов'язане з намаганням досягти якогось прогресу на шляху мирного врегулювання з якимось намаганням знайти якісь дипломатичне вирішення.

Ми думаємо, що Сполучені Штати будуть і надалі продовжувати відігравати таку роль сторони, яка намагається знайти вирішення і ми за це їм вдячні. Але ми вважаємо, що це не заперечує можливості надання Україні зброї, підтримки, можливості накладення санкцій на Російську Федерацію. Більше того, саме ці кроки і рішення здатні наближати мир в нашому розумінні.

І ми, американській сторонні, це теж доносили неодноразово, що санкції, зброя для України, санкції проти Росії не віддаляють мир, а наближають його. Бо Росія усвідомлює, що досягти просто на полі бою неможливо буде рішень і їй треба шукати мир. Тому і ми це американським партнерам маємо доносити. 

Ми бачимо дійсно поступово, поволі рух американської позиції в бік, ви бачите, і подальші кроки для підтримки України, підвищення тиску санкційного на Росію, ми це вітаємо і вважаємо, що це рух в правильному напрямку. Так, ще одне? 

• Останнє запитання щодо сьогоднішньої дати, напередодні Польський Сейм ухвалив закон, яким сьогоднішню дату оголосив національним днем пам'яті поляків жертв геноциду, вчиненого ОУН та УПА. Яка позиція України і як комунікуватиме це питання з Польщею зараз? 

Ми висловили свою позицію вчора в заяві МЗС. Наша позиція дуже стримана, збалансована, ну така, з повагою до польської сторони. Ми розуміємо, що в польському суспільстві це надзвичайно чутлива тема. Оці історичні сторінки минулого. Ми абсолютно це розуміємо. Хочемо теж підкреслити, що і в нашому суспільстві це теж чутлива тема.

Тому ми, як МЗС України, завжди виступали, виступаємо за деполітизацію цих складних історичних питань минулого. У нас більше того, це не просто позиція загальна, ми же робимо кроки. І за останні півроку зроблено дуже багато кроків на шляху врегулювання цих питань, яких не було в попередні роки. 

Міністр Сибіга з міністром Сікорським ще в листопаді, якщо не помиляюсь, минулого року ухвалили декларацію і, власне, зрушили з мертвої точки процес ексгумації. І вже одна з ексгумацій, таких робіт, відбулася в Плужниках. Там були знайдені дійсно рештки людей. Вони зараз перебувають на ДНК аналізі в Польщі. Це дозволить вшанувати пам'ять належним чином. І ми абсолютно це підтримуємо. 

Крім того, ця робота відбувається на двосторонній основі. От зараз наданий дозвіл додатковий на ексгумацію Львівської області нові місця, які польська сторона запитала. І надані дозволи і Україні на те, щоб дійсно доглядати за місцями пам'яті на території Польщі. Село Юречкова на території Польщі. Це все демонструє, що насправді, коли деполітизується питання і воно переводиться на рівень фахових експертів, істориків, комісій, наших міністерств культури, які між собою взаємодіють, то насправді можна вирішувати складні питання. І наша задача в тому, щоби вирішувати вирішувати проблеми двосторонніх відносин з Польщею, а не створювати їх. Ми це конкретними кроками все це продемонстрували. Нам здається, що наша позиція дуже виважена, спокійна і ми хотіли би такого ж самого розважливого підходу з польського боку.

Ми, до речі, запропонували відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків і Форуму партнерства. Два майданчики, які теж можна використовувати для пошуку діалогу і взаєморозуміння. І головний акцент, головний меседж, який ми хочемо донести нашим польським друзям в цей день, по-перше, меседж вдячності за їхню підтримку в протидії російській агресії.

І ми не дозволимо нікому створювати враження, що Україна не вдячна. Це неправда. Україна глибоко вдячна полякам була, є і буде завжди. І всі, хто намагається довести протилежно, вони лише грають на руку Росії, намагаються внести розбрат між нашими народами. Бо для Росії це мрія — розбрат між Україною та Польщею. Бо вони розуміють, що разом вони знищити не можуть, а поодинці можна попробувати. От вони намагаються цим займатися. Це перше. І друге. Другий наш сигнал, або слова, які ми хотіли би донести до поляків, це те, що у нас сьогодні цей ворог спільний є — це Росія. І Росія, звісно, не лише прагне знищити Україну. Вона б знищила і Польщу, якби могла це зробити. І ми сьогодні маємо шукати всі можливості для взаєморозуміння і діалогу, навіть зі складних питань минулого.

Тому що в нас є сучасність, де у нас є, потужний ворог. Реально дуже небезпечний для нас і для поляків. І майбутнього, яке у нас є в ЄС і в НАТО.

Заради цього, заради тих, хто зараз живе і тих, хто житиме в наших країнах, наступних поколінь, треба шукати порозуміння з приводу болючих сторінок минулого і вшановувати всіх жертв. І польських, і українських. Тому що, як ви знаєте, були жертви і польські, і українські в ті трагічні часи. Для цього потрібна робота істориків, щоб з'ясовувати, які саме, те саме, хто винуватий. І знаходити порозуміння в цій складній роботі.

• У мене уточнююче запитання. Ви на початку згадали зустріч Андрія Сибіги з сенатором Гремом та Блюменталем. Можливо, можете поділитися інформацією стосовно того, чи були отримані позитивні сигнали про розвиток цього санкційного пакету, яким займаються ці два сенатори. Також стосовно зниження цін на нафту. Чи готові США активно просувати це питання на підтримку української позиції?

Позитивні сигнали є про просування цього законопроекту Грема-Блюменталя. Українська сторона багато разів наголошувала, що підтримує ухвалення цього законопроекту і збільшення тиску на агресора. І надання додаткових важелів для Президента Трампа, щоб він міг з позиції сили просувати мир. Мир для України. Це основна задача цього законопроекту. Звісно, це внутрішня справа кожної держави – ухвалення рішень. Тому, звісно, тут слово за Сенатом. Але з тих сигналів, які ми отримуємо від американської сторони, є дійсно рух вперед по цьому законопроекту. 

На нашу думку, це абсолютно логічно. Враховуючи той терор, який Росія демонструє щодня проти України, то абсолютно логічно просуватися з додатковим тиском на Москву. Це буде зрозуміло для всіх, мені здається, якщо таке буде ухвалення. І ви питали щось по санкціям ще? 

• Ціни на нафту.

Так, ми виступаємо за зниження цінової стелі на нафту. На думку України, чесний рівень справедливий був би 30 доларів за барель. Зараз тривають дискусії в Європейському Союзі, у Сполучних Штатах, по тому, як знижувати цю ціну, обмежувати. Наша позиція дуже проста — треба закривати Росії доступ до цих нафтових прибутків, які фінансують воєнні злочини. Наша позиція дуже проста.

І ми в цьому переконуємо партнерів. Ми бачимо, що рух є певний. Йде розмова більше не про те, чи вводити цінову стелі, чи обмежувати, а як саме обмежувати, коли і до якого рівня.

На нашу думку, будь-яке рішення, яке дозволить позбавити Росію шматка серйозного її нафтових прибутків, буде корисним. І, звісно, ми виступаємо за якомога жорсткіше рішення, для того, щоб позбавляти Росію цих нафтових прибутків. 

• Стосовно, знову ж таки, Патріотів. Я розумію, що це чутлива тема для нас, що стосується зброї. Тим не менш, ми ведемо переговори про закупівлю систем ППО, завдяки партнерам. Лише про Патріоти, чи, можливо, інші варіанти? Без уточнення, звісно. 

Ні, ми ведемо розмову про закупівлю нових систем. І, до речі, в Європі є ще одна система, яка за технічними характеристиками здатна збивати балістичні ракети. Це SAMP/T, італійсько-французька.

Їх не так багато «Патріотів» у світі, але вони є. І ми активно працюємо з італійською та французькою сторонами для того, щоб теж уможливити постачання додаткових і цих систем до України. Але, крім систем стратегічного рівня, іде робота над залученням більшої кількості інших систем, які, можливо, не здатні збивати балістику, але все-таки здатні збивати повітряні цілі, і дуже ефективно. Насамперед йдеться про NASAMS, про IRIS-T, які ми вже отримуємо від наших партнерів.

Вдячні їм за це, Aspide, багато різних систем. Насправді навіть ці пересувні MANPADS, це що називається портативні зенітні системи, вони теж, до речі, здатні збивати повітряні цілі, в тому числі й різні «шахеди».

Цей спектр дуже широкий. Йдеться не лише про «Патріот», а про цілу низку систем для побудови такої ешелонованої, надійної системи протиповітряної оборони в Україні. Крім того, зараз у пріоритеті ще низка можливостей для посилення повітряного щита над Україною.

Це насамперед інвестиції в дрони-перехоплювачі. Україна винайшла дійсно унікальну технологію — дрон, який здатен перехоплювати повітряні цілі, збивати. І нам треба зараз масштабувати виробництво завдяки ресурсам партнерів.

Загалом така загальна задача — це масштабування української сили завдяки ресурсам наших партнерів. Це раз. І два — це робота над створенням української стратегічної системи протиповітряної оборони. Тут детально не зможу зайти, просто скажу, що ця робота триває. І міністр Сибіга, Президент Зеленський на зустрічах працюють над тим, щоб залучати ресурси партнерів для цієї важливої роботи. І загальна мета України полягає в тому, щоб досягати самодостатності, оборонної самодостатності у всьому, в тому числі й у протиповітряній обороні.

Так, давайте, кому я ще обіцяв?

• Кіт Келлог сам сказав що приїде.

Прекрасно. Тоді ми його чекаємо і будемо готові. Серйозно, ми його чекаємо і будемо, якщо підтвердив, я вірю вам на слово, то чекаємо Спецпредставника США і будемо раді його прийняти в Києві і мати з ним низку зустрічей.

Хто ще? Ну, давай, Марко, і подумайте, хто ще не ставив питання, може, хтось хоче щось додати. Я, вибачте, сьогодні тут, по-перше, якийсь новий світильник, та й просто спекотно в Києві, тому, вибачте за це, постійно, за блискучого речника у вас сьогодні. 

• Мені здається, не згадали одну важливу новину цього тижня. Це рішення ЄСПЛ доволі масштабне, тому, будь ласка, розкажіть, що воно нам дасть, як ми його використаємо на практиці. Коли Росія вважає його нікчемним, каже, що воно ні до чого їх не зобов'язує. 

Ви знаєте, чим більше заяв з російського боку про нікчемність міжнародно-правових рішень, які притягають їх до відповідальності, тим більше ми розуміємо, наскільки їм болісна ця тема, наскільки вони бояться відповідальності і відчувають, що відповідальність за злочини буде.

Чим більше вони заявляють про зворотне, розповідають, які нікчемні ці рішення, як вони для них нічого не значать, як вони їх не визнають, тим більше це означає, що насправді їм це дуже все пече. І те, що вони на переговорах, на цих зустрічах у Стамбулі піднімають тему відповідальності як одну з переговорних тем, що вони хотіли би, щоб не було відповідальності, не було компенсації, репарацій, свідчить про те, що це для них дуже важливо. Тому не треба вірити їхній цій пропаганді, яка каже, що вони нічого не визнають.

Рішення дуже важливе, воно історичне, безпрецедентне. Крім того, що визнаються і називаються прямо, і засуджується Росія за численні звірства в Україні, починаючи з 2014 року, у звірства входять воєнні злочини, злочини проти людяності, злочини геноциду і, власне, злочин агресії — це найбільш жахливий міжнародний злочин, порушення прав людини, свавільні затримання, свавільні розстріли і страти, обмеження свободи слова, обмеження свободи віросповідання. Коротше кажучи, весь спектр жахливих злочинів, які Росія вчиняла на тимчасово окупованих територіях України, у цьому рішенні визнані, Росія визнана винною, і російські злочинці визнані винними в цих злочинах. Крім того, друга частина — це відповідальність за збиття МН17, і в цьому контексті дуже важливий елемент — це, власне, по суті, рішення ЄСПЛ прирівнює російську брехню про причини збиття, оцю пропаганду, конспірологічні версії і, загалом, небажання Росії співпрацювати зі слідством і визнавати свою провину, прирівнює це до нелюдського ставлення до родичів жертв МН17.

Це те, про що ми, до речі, говорили багато років, що Росія вбиває жертв МН17 двічі. Один раз вбила людей, а потім убиває їхню пам'ять цією брехнею щороку, убиває їхніх родичів. І це жахливо.

І те, що суд це визнав і прямо назвав — це, дійсно, дуже великий крок. Рішення суду — зобов'язуюче. Росія, попри те, що вигнана з Ради Європи, все одно це рішення залишається для неї зобов'язуючим, я можу це підтвердити.

Воно закладає основу для інших міжнародно-правових рішень, і воно буде лягати в основу теж інших міжнародно-правових рішень і рішень, до речі, національних у тому числі, тому що ви знаєте, що ці рішення враховуються у національних рішеннях. Тому ми вітаємо і вважаємо, що це дійсно колосальне досягнення. Вітаємо наших колег з Міністерства юстиції України, які теж дуже активно працювали над тим, щоб збирати доказову базу і взагалі цю справу вести.

І вся наша українська юридична команда, до якої входить і Мін'юст, і МЗС, і Офіс Президента, і інші державні інституції, продовжить працювати над тим, щоб притягати російських злочинців до відповідальності. У всіх юрисдикціях, у всіх механізмах, буде працювати спеціальний трибунал вже з наступного року. Тому вся ця робота буде тривати. І це один з наших теж пріоритетів.

Хто ще хоче ставити питання, хто не ставив? Чи вам мене шкода, і ви хочете мене швидше відпустити?

Ну все, друзі, тоді якщо вичерпали запитання, то я вам дякую всім.

Буду радий ще раз вас бачити тут!

Відео брифінгу за посиланням: https://youtu.be/G_e91sXMAzI