Доброго дня всім!

Дякую, що ви прийшли сьогодні до нас. Проведемо наш регулярний брифінг, останній в цьому році.

For our foreign colleagues I just remind you that you can also ask me in English, I`ll give English soundbites, if you need them. So don't mind that the language is Ukrainian.

Окей, почнемо. Отже, по-перше, вітаю вас всіх з Різдвом Христовим, з Ханукою, хто Хануку відзначає, і з прийдешнім Новим Роком. Почнемо з підсумків тижня, а потім кілька підсумків року, тому що час їх підбивати. Цей тиждень, по-перше, Андрій Сибіга, міністр, разом з дружиною Тетяною, відвідали Сумщину. Ви може бачили його повідомлення з цього приводу. Вони зустрілися там з воїнами 21 окремої механізованої бригади. Це один з двох підрозділів, яким МЗС системно допомагає. Другий підрозділ – це об'єднана штурмова бригада Нацполіції «Лють». 

МЗС допомагає їм в рамках ініціативи Президента Володимира Зеленського з шефства державних інституцій над окремими бойовими підрозділами. І в рамках цієї спецпраці, зокрема 21 бригаді, вже була передана велика кількість радіостанцій, засобів РЕБ, транспортних засобів, іншої техніки. 

Цього разу міністр із дружиною доставили воїнам 80 тактичних рацій «Моторола» та 10 тисяч хімічних грілок, кошти на придбання яких зібрала Асоціація подружжів українських дипломатів під керівництвом Тетяни Сибіги на благодійному ярмарку «Charity Fair», на якому багато з вас, до речі, були і самі бачили цю подію. Ну, крім того, звісно, міністр обговорив з воїнами стан справ на передовій, пріоритетні їхні потреби. Частину потреб вдалося закрити безпосередньо в телефонному режимі одразу на місці. Іншу. списки цих потреб міністр взяв із собою, будемо їх теж задовільняти самі з допомогою партнерів. 

Крім того, глава МЗС відвідав місто Суми, провів там зустрічі з керівництвом регіону і скоординував подальшу гуманітарну підтримку.  Також активно залучаємо міжнародних партнерів для того, щоб допомагати сумчанам. 

Крім того, передали рятувальникам нашим з ДСНС 4 одиниці спеціальної техніки, яка була отримана від посольства України в Австрії, і екскаватор від Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ. Ну і крім того, звісно, була дуже тепла і різдвяна зустріч з дітками в Сумському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. 

Міністр висловив вдячність Сумщині всім сумчанам за їхній незламний дух, підкреслив, що Сумщина демонструє стійкість, яка є прикладом для інших регіонів України і для наших міжнародних партнерів. 

Кілька підсумків і пріоритетів, які міністр визначив за цей рік і пріоритети на наступний рік. Отже, якщо виділити сім таких ключових досягнень української дипломатії за цей рік, вважаємо, запотрібне згадати, по-перше, зброю. Спільними зусиллями всієї команди президента Зеленського було досягнене ухвалення пакету підтримки в Конгресі США. Ви пам'ятаєте, це було навесні. Але і крім США, збереження та зміцнення військової підтримки партнерів, додаткові комплекси ППО, зокрема Patriot, перші прямі іноземні інвестиції в український ВПК, за данською моделлю. Це дуже важливо і ми масштабуємо цю історію. 

Друге, це фінансування. По-перше, схвалення групою семи кредиту в 50 мільярдів євро за рахунок знерухомлених російських активів і забезпечення твердої фінансової підтримки на весь наступний рік. 

Третє, це тиск на агресора. Протягом року збільшувалися санкції проти Росії, зокрема, проти її тіньового флоту, що дуже важливо, банківського сектору, військово-промислового комплексу. 

Четверте, це українське бачення миру. Відбувся перший глобальний саміт миру за лідерство Президента Володимира Зеленського. Понад 100 країн міжнародних організацій взяли участь у цій події. Були проведені всі тематичні конференції за пунктами формули миру, за лідерство керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. І ця робота триває, але це дуже важливо, що протягом цього року Україна тримала наратив про мир, можна сказати, під контролем. Тобто, саме українське бачення миру.

П'ятий пункт підсумків, це відповідальність Російської Федерації. По-перше, були нові ордери на арешт для військового керівництва Росії. По-друге, запуск реєстру збитків і початок відшкодування компенсацій. Це важливо згадати, це було навесні. 

Шосте, на треку ЄС і НАТО, це відкриття переговорів про членство України в Європейському Союзі. Епохальна подія історична. І закріплення незворотності шляху до НАТО. 

Ну і сьомий пункт, ми виділили, міністр виділив, це нові горизонти, розширення дипломатичної присутності, початок роботи десяти нових посольств, восьми в Африці і двох в Азії та на Близькому Сході. Це в дуже загальних рисах. Я думаю, що в найближчі дні ми дамо вам ще більше цифр і фактажу про підсумки 2024 року. 

2025 рік, пріоритети, які визначені, зокрема, за підсумками виступу Президента, який був у нас на День дипломатії, окреслив пріоритети на наступний рік. Міністр формулює напрями, за якими українська дипломатія буде працювати на наступний рік. І сьогодні я вам перерахую в п'ять таких пріоритетних напрямів. Це не означає, що це вичерпний список, звісно, що напрямів роботи більше, але це п'ять ключових пріоритетів. 

Перший – це збереження та зміцнення військової підтримки України попри виборчі цикли у ключових країнах-партнерах і зняття всіх обмежень на постачання та застосування зброї. Другий – просування інтересів України у відносинах з Китаєм, Індією, іншими державами Азії, Африки та Латинської Америки і розширення подальшої дипломатичної присутності та розвиток політики добросусідства. Третій – це максимально швидке просування переговорів про вступ України до Європейського Союзу протягом головування Польщі та Данії в другому півріччі і просування на шляху до НАТО. Четвертий – це збільшення ціни війни для агресора, посилення санкцій, повне використання знерухомлених активів та збереження міжнародної ізоляції. І п'ятий – це повноцінне впровадження системи ЄКонсул. Це те, чому велику увагу приділяє особисто міністр. Для неї вже створена вся юридична база і наступного року пріоритетом буде максимальне спрощення доступу до консульських послуг, цифровізація і метою цього всього є збереження зв'язків громадян за кордоном зі своєю державою.

Перед тим, як ми перейдемо до ваших запитань, я підкреслю ще один пункт – це гуманітарна допомога України Сирії і сирійському народу. Президент Зеленський сьогодні зранку вже опублікував повідомлення і, як і обіцяли, ми допомагаємо сирійському народу у цей час. 

Ми розуміємо, наскільки зараз складний час для звичайних сирійців, і наскільки потрібна ця допомога. Україна може її надати. І сьогодні вже вирушили 500 тонн українського борошна, які вже прямують до Сирії в межах гуманітарної програми «Зерно з України» у співпраці з Всесвітньою продовольчою програмою. Планується, що кілька тижнів піде на отримання людьми цього борошна. Загалом його отримують 33 250 сімей або 167 тисяч людей. Тобто це 33 тисячі 250 пакунків борошна, кожен з яких важить 15 кілограм і може забезпечити сім'ю з 5 людей протягом місяця. 

Сигнал України дуже простий. Ми бажаємо Сирії і її народу, як наголосив Президент Зеленський, безпеки, стабільності і відновлення після цієї жахливої війни, стабілізації ситуації. Ми знаємо справжню цінність цих речей, тому Україна простягає руку допомоги сирійцям. На цьому все. 

Давайте перейдемо до ваших запитань. 

Запитання ЗМІ

• Цього тижня Президент обговорював нову стратегію щодо Сирії. Що на даний момент можете повідомити? Чи плануємо ми туди повертати консульство, посольство? Наскільки це реалістично в наступному році? І друге питання. З 1 січня Польща починає головувати в Європейському Союзі. Пріоритети вони вже обрали. Гасло в них – безпека Європи. А що Україна очікує? Чи є в нас якісь пункти? І про що домовлено з польською стороною, з польськими урядовцями?

Почнемо з Сирії. Можу сказати, що робота активно триває. Ми робили заяву, в якій окреслювали готовність України до відновлення дипломатичних відносин. Ми будемо дивитися, як буде діяти новий уряд. Ми розуміємо, що попередній режим Асада визнав порушення територіальної цілісності України, тому були розірвані дипломатичні відносини. Якщо ця політика зміниться, будемо готові відновлювати дипломатичні відносини. Крім того, вже встановлений контакт із новою сирійською владою, зокрема і на рівні міністра. Це все, що я можу повідомити на даний час. Далі ми будемо вас інформувати про розвиток подій.

І друге, ви питали про польське головування. Будемо вітати 1 січня головування Польщі. Покладаємо великі сподівання. Польща – наш близький друг і союзник. Ми розраховуємо, що протягом цього часу може бути ухвалена ціла низка рішучих і важливих рішень, враховуючи те лідерство, яке Польща продемонструвала в підтримці України з перших, ну навіть не днів, а годин повномасштабної агресії Росії проти України. Зокрема, це стосується і просування на шляху до вступу України в ЄС, амбіція України – відкрити перші переговорні кластери вже на початку наступного року.

Паралельно ми вважаємо, що це може відбуватися одночасне відкриття кількох кластерів, і будемо сподіватися на підтримку польського головування в цьому питанні.

Крім того, звісно, подальша військова підтримка України, збільшення ціни війни для агресора – це нові санкції, нові обмеження, зокрема щодо тіньового флоту Росії, що надзвичайно важливо і є пріоритетом для нас. Це повне використання знерухомлених активів, і ми вважаємо, що потрібно просуватися, міністр Сибіга наголошував, що потрібно просуватися від заморожування, тобто знерухомлення, до, власне, конфіскації активів і використання самих активів. Для цього є всі юридичні підстави.

І, звісно, введення нових секторальних санкцій проти агресора – уже почалася робота над 16-м пакетом санкцій ЄС проти Росії, і ми розраховуємо, що за польського головування ця робота буде просуватися швидко та рішуче.

Ну, і низка інших рішень. Будемо 1 січня вітати, і, я думаю, що ще розставимо акценти. Але загалом, звісно, що головування такої дружньої і партнерської країни, як Польща, ми на нього покладаємо великі, дійсно, сподівання, як, до речі, і на головування в другому півріччі Данії.

• Дозвольте продовжити тему головування. З 1 січня маємо вітати головування Канади у G7. Як ведеться співпраця з Канадою, і які очікування від її головування наступному році? 

Ще одна дружня, близька країна розпочинає головування в Групі семи, і уже українська влада на всіх рівнях з канадським урядом, з лідером Канади Джастіном Трюдо, з міністеркою Мелані Жолі вже координувала пріоритети на головування наступного року. Ми знаємо, наскільки Канада залучена, зокрема, в гуманітарний трек, у повернення дітей, у надання військової підтримки Україні, у багато інших важливих питань. Тому також розраховуємо, що під час головування Канади будуть ухвалені важливі історичні рішення на підтримку України.

Я думаю, 1 січня, коли будемо вітати, то, знову ж таки, теж розставимо ще додаткові акценти з приводу наших очікувань від головування Канади в Групі семи. Але у нас позитивні очікування, тому що це, знову ж таки, партнерська дружня країна, з якою налагоджений чудовий контакт.

• First of all, I'm curious whether the Foreign Ministry has any form of line of communication open to North Korea at this point. There's obviously the potential, whether it's happened already or not, for having prisoners of war. There is this conflict now. And so that's my first question. Do you have any channels of communication to the North Koreans at this time?

We don't have diplomatic ties, and we don't have any channels of communication with North Korea. We are in close contact with our allies in Asia, with Japan, with South Korea, and with the Republic of Korea, coordinating our actions and policies with regard to North Korea and their deepening military cooperation with Russia, which threatens not only us but also Southeast Asia and the Pacific. 

• I think it was yesterday, or maybe the day before, President Zelenskyy talked about US aid being very important right now, the rush of aid to stabilize areas of the front lines. I'm curious whether the Foreign Ministry is conveying to partners, not just the US but European partners and others, that there is a need, a new urgency now for that military aid to stabilize the front in areas where there have been Russian advances.

We do. And that's something that we've been highlighting throughout the war, that all the assistance is needed for, as we say in Ukraine, for yesterday, not for today. Because in the situation of war, you need those deliveries urgently, and your warriors need them. And of course, we are conveying the sense of urgency almost at every forum and every meeting that we have with our allies.

Right now, the priorities are, of course, air defense, and the Minister requested 20 additional air defense systems of a type like Hawk, IRIS-T, or NASAMS—kind of middle-type systems—and ammunition for them because we understand that Russia prioritizes strikes on Ukraine's energy infrastructure, including nuclear energy infrastructure, which is very dangerous. We need those 20 systems to basically cover the critical substations and some other elements and objects which are really critical to the functioning of our energy system. So this is the priority number one.

But also, ammunition is always a priority. Armored vehicles, electronic warfare equipment, engineering equipment, and some other priority needs—we deliver these lists and convey them to our partners all the time.

And right now, yes, it is truly important to speed up those deliveries because sometimes we have partners announcing something, but then it takes a really long time for this announcement to materialize on the front line. So our message is always: please speed this up. In a situation of a war of this scale, you need those packages to really come to the front line as soon as possible and actually get to the hands of our infantrymen, our air defense specialists, and other warriors of our defense forces.

So, yes, you are absolutely right. We are trying to speed up not only those decisions but also their implementation.

• Питання щодо Словаччини. Ми бачили гучні, зрозумілі заяви Президента України, а також МЗС, після візиту Фіцо до Москви. Скажіть, будь ласка, які подальші дії України, на якому етапі зараз наша комунікація зі Словаччиною? Можливо, вже є якісь конкретні кроки? Друге запитання. Вчора було повідомлення, що між міністрами закордонних справ України та Ізраїлю була доволі цікава, судячи з повідомлень, телефонна розмова і що планується їхня зустріч. Чи є вже розуміння, коли це відбудеться, і що ви взагалі можете доповнити про цю розмову?

Давайте почнемо з останнього – зустрічі.
Дійсно, міністри обговорювали низку питань, у тому числі й подальші можливі контакти. Вони обговорили, де можуть такі контакти відбутися, і висловили взаємну налаштованість або готовність до проведення такого контакту. Це була перша телефонна розмова з новим міністром закордонних справ Ізраїлю. Було важливо обмінятися думками, обговорити подальші кроки двосторонніх відносин. Тим більше, що вона відбулася в 33-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ізраїлем.

Окремим блоком розмови були загрози від співпраці Росії та Ірану. Це та співпраця, яка несе загрозу не лише Україні та Ізраїлю, а й загалом ширше – Європі та Близькому Сходу. Це співпраця, яка дестабілізує обидва регіони, тому тут є спільний інтерес у тому, щоб протидіяти цим двом режимам і дестабілізації, яку вони влаштовують.

Україна висловила свою позицію щодо політики прем'єр-міністра Фіцо, яка в енергетичному аспекті йде всупереч політиці Євросоюзу та європейських країн. Ми навели приклад Австрії – країни, яка дійсно інфраструктурно та системно залежала від російських енергоносіїв протягом багатьох років. І зараз ми бачимо, як ця країна відмовляється від російських енергоносіїв.

Тому тут не питання можливості чи неможливості відмови від російського газу або російських енергоносіїв, а питання бажання це зробити. Чому у Прем'єр-міністра Фіцо немає такого бажання, і він продовжує просувати інтереси російських енергоносіїв – у цьому велике питання, яке поставив Президент України Володимир Зеленський, і яке ми також ставимо.

Те, що стосується подальших розмов, переговорів, дискусій на тему постачання газу – Україна неодноразово підтверджувала, що в разі звернення Єврокомісії з цього питання ми готові розглядати звернення, якщо вони надходять від Єврокомісії щодо постачання енергоносіїв.

Але позиція України залишається в тому, що з 1 січня транзиту не буде, російського газу не буде через територію України. Ми не чули поки що якихось додаткових виступів Прем'єр-міністра Фіцо з цього приводу. Ми розуміємо, що це спричинило певні процеси і всередині словацького суспільства, і політикуму. Слідкуємо за цими процесами.

• На якому етапі зараз перебуває співпраця України та Польщі в питанні жертв Волинської трагедії? Чи готова Польща розглядати вимоги України щодо відновлення пам'яток українським загиблим? І чи не буде це питання предметом маніпуляції під час головування Польщі в Європейському Союзі? І наступне питання, з чим пов'язана велика ротація послів? Йдеться не лише про послів, які відпрацювали свій термін, а й про послів, яких нещодавно призначили. З чим це пов'язано і чи можемо очікувати ще більше новин з цього приводу?

Стосовно Польщі, наскільки мені відомо, ця співпраця щодо вирішення складних питань історичного минулого просувається нормальним робочим темпом, нічого особливого немає, "irregularities", як то кажуть, все рухається своїм чином. 

Взагалі вважаємо, що налагодження відносин із Польщею і позитивні кроки у вирішенні складних питань історичного минулого – це одне з досягнень міністра Сибіги за останні кілька місяців. Дійсно, маючи непросту ситуацію і політизацію цього питання, вдалося йому якось налагодити контакт і все-таки ці проблемні питання вирішити.

Це, до речі, частина ширшої політики добросусідства. Попри всі складнощі, між сусідами завжди є проблеми, завжди є труднощі, але міністр дуже твердо налаштований із сусідами все-таки вирішувати навіть найскладніші питання. Тому його перше дипломатичне турне, як ви знаєте, було саме до сусідніх країн – Молдова, Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща – з метою саме вирішувати питання. Ми розуміємо, що нам потрібна їхня підтримка, нам потрібна їхня підтримка на шляху до Євросоюзу і НАТО. Як би складно не було, потрібно знаходити прийнятні рішення з взаємною повагою.

Те, що стосується ексгумації і вшанування або належного відзначення українських місць пам'яті в Польщі, то цей процес налагоджений. Ми маємо підтвердження з польської сторони, що він взаємний, тобто наша готовність сприяти дійсно процесам в Україні має взаємну готовність із польського боку сприяти забезпеченню належного вшанування пам'яті саме в українських місцях пам'яті. Це взаємний процес в обидві сторони. Ми не хочемо політизувати це питання і сподіваємося, що польська сторона також не буде його політизувати, бо це питання для експертів, істориків, яке може цілком вирішуватися на технічному рівні. Процедури для цього є, і ці процедури сьогодні працюють. Наскільки мені відомо, за більш детальними коментарями спрямують до Інституту нацпам'яті, Міністерства культури, тобто знову ж таки рівня не політичного, а технічного, де відбувається ця робота.

Президент наголошував на тому, що потрібне оновлення і нова енергія дипломатичної служби. У рамках цього відбувається десь ротація, десь заміна послів. Міністр теж наголошував, як тільки прийшов на посаду, що оновить керівний склад Міністерства – він це зробив, оновить низку процесів усередині Міністерства, ну і, звісно, що ця хвиля оновлень не може не торкнутися закордонних дипломатичних установ. Тому дійсно така велика хвиля.

Ви знаєте, що завжди нас питають традиційно, системно, МЗС питають, чому не заповнені посади послів у тій чи іншій країні. Це легітимна критика, ми абсолютно її сприймаємо, бо дійсно позиції послів мають бути заповнені, особливо коли йдеться про важливі стратегічні країни. Частина рішень уже була офіційно оголошена, ви бачили їх на сайті Президента. Інші рішення також будуть оголошені, частина з них, наскільки я розумію, достатньо скоро, тому можу порадити слідкувати за сайтом глави держави традиційно, бо, як ви знаєте, персонально не можу коментувати рішення, які ще не ухвалені.

Ви самі бачите, що іноді, до речі, ми знаємо закиди про те, що політичні призначення чи не політичні. По-перше, в Україні далеко не найвищий відсоток політичних призначенців. Якщо подивитися на американську дипломатію, то там відсоток набагато вищий. І загалом це нормальна практика – дійсно заповнювати саме посольські посади часом політичним призначенням, якщо люди здатні впоратися з цією роботою.

Тому вважаємо, що цей підбір людей ефективний, і будемо оцінювати за результатами. Я теж вас закликаю – не за персоналіями, не за якимись там заголовками, давайте оцінювати за результатами. Це підхід, причому однаковий для всіх послів. І міністр наголошує, що, до речі, кожен посол має бути готовий із моменту призначення, що, в принципі, може бути відкликаний назад, якщо немає результатів. Тобто, знову ж таки, результати для України – це головне, а персоналії – це вже інше.

• Ви вже почали, на початку, говорити про підсумки попереднього року і про плани на наступний. Скажіть, будь ласка, які головні підсумки відносин між Україною та Китаєм у 2024 році та які завдання ставить Україна на 2025 у відносинах із Пекіном?

Можна сказати, що 2024 рік став роком розвитку відносин України та Китаю. Це дуже важливо, тому що після тривалої паузи відбулися двосторонні політичні консультації між Україною та Китаєм влітку на рівні заступників міністрів закордонних справ. І перший за останні 12 років візит міністра закордонних справ України до Китаю безпосередньо, де були переговори, і зустріч міністрів закордонних справ України та Китаю в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН. Це все свідчення того, що політичний діалог між Україною та КНР розвивається. І дуже важливо, що це прямий діалог без посередників і є можливість обмінюватися думками безпосередньо.

Ми вважаємо, що участь і роль Китаю важливі для наближення справедливого миру в Україні. Міністр Сибіга наголошував на тому, що Китай – це одна з тих країн, яка може мати і має вплив на Російську Федерацію. І цей контакт із китайською стороною ми підтримуємо і надалі. Крім того, вважаємо, що реакція Китаю та інших країн важлива в темах ядерної безпеки, продовольчої безпеки. Це ті теми, у яких Росія створює системні глобальні загрози. І ми потребуємо реакції, зокрема Китаю, на ці дії Росії для того, щоб показувати, що ці дії не будуть толеруватися і що глобальна продовольча та ядерна безпека критично важливі для Пекіна та інших ключових столиць світу.

Можна до цього переліку, до речі, ще додати і свободу мореплавства, яка дуже важлива для нас у Чорному морі. Тому це теж одна з пріоритетних тем. На 2025 рік плануємо ці контакти розвивати. У нас почав роботу в Україні новий посол КНР, і ми розраховуємо, що це теж важливий сигнал з боку китайської сторони про те, що відносини з Україною є для них важливими. І розраховуємо, що вони будуть розвиватися на всіх рівнях наступного року, і працюємо над цим.

• Прокоментуйте, будь ласка, заяву російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що Франція нібито пропонувала якийсь діалог Росії щодо війни в Україні за спиною України.

Вважаємо, що немає підстав вірити черговій російській брехні. Але є підстави довіряти нашим партнерам. Ми, власне, продовжуємо їм довіряти. Мета цих коментарів, зрозуміло, – посіяти розбрат між Україною та Францією, між Україною та союзниками, між союзниками. Це загальна стратегія Росії, якої вони постійно дотримуються.

Але просто треба, мені здається, звернути увагу на те, що автор цих коментарів – це не лише злочинець, який винен у злочині агресії проти України, але ще й патологічний брехун. Це людина, яка заявляла про те, що бомбардування пологового будинку в Маріуполі, звірства росіян у Бучі – це все постановки, це фейки. Мені здається, що після цих слів сприймати будь-які його такі одкровення – це не поважати себе. Думаю, достатньо цього коментаря. У нас немає підстав вірити цій брехні.

• Вчора Путін заявив, що Фіцо під час візиту до Москви нібито пропонував Словаччину як майданчик для переговорів про мир з Україною. Чи надходили в Україну такі пропозиції від пана Фіцо, і загалом, кого Україна розглядає як такий майданчик, і, можливо, є якісь критерії до відбору?

Ми час від часу чуємо різні заяви. По-перше, як і в попередньому питанні, я пропоную брехунам на слово не вірити, тому що це їхня постійна тактика.

А те, що стосується майданчиків для переговорів – регулярно чуємо і бачимо в інформаційному просторі такі ідеї, пропозиції від різних сторін, лідерів. Ще раз наголошуємо: Україні потрібен всеосяжний, стійкий і справедливий мир.

Є процес Формули миру. Ми закликаємо всі сторони, які хочуть допомогти зусиллям у цьому процесі, відіграти свою роль. Відновлення миру – це складне завдання за багатьма вимірами, тому у формулі миру цих вимірів аж 10. І всі можуть знайти свою роль у цих зусиллях для того, щоб дійсно наближати мир. А якщо не вирішувати якісь глобальні питання, то хоча б сконцентруватися на конкретних питаннях, які можна вирішити. І це стосується всіх наших партнерів, у тому числі словацької сторони.

• Уточнення по Сирії. Той вантаж, який вже поїхав, наскільки це разова акція і чи можливо, наприклад, постачання з України не тільки, умовно кажучи, гуманітарних товарів, а й фахівців, технологій? Чи розглядається в принципі можливість таких постачань? І друге уточнення по транзиту газу. Зазвичай у нас газові питання вирішуються в останні дні року, і сьогодні 27 число, але це не кінець року, тож чи чуєте ви, що в принципі якісь такі перемовини мають місце чи в принципі тиша і спокій з транзитного питання в сторону України?

Я багато чого чую, не все можу розповісти. Те, що стосується Сирії, давайте дійде цей вантаж спочатку, далі будемо дивитися, але дійсно надання цієї гуманітарної допомоги не є окремою акцією. Це ширше ставлення України до сирійського народу з бажанням, щирим бажанням допомогти в складній ситуації. Ми розуміємо, наскільки складно після такої війни, після падіння цього кривавого режиму, наскільки складно простим сирійцям. Тому, так, це частина ширшої політики, і, я думаю, ви побачите більше кроків на цьому напрямі в майбутньому. І далі будемо дивитися, якщо буде взаємна готовність розвивати цей діалог, то будемо теж ухвалювати додаткові кроки на цьому напрямі. Так, вибачте, дуже дипломатично, я розумію, але це те, що я можу сказати станом на зараз.

Те, що стосується транзиту газу, я знаю, що йдуть різні консультації в різних форматах – не з Росією, а між країнами регіону – для того, щоб зрозуміти, як уникнути будь-яких загроз або як гарантувати енергетичну безпеку регіону. Україна в цих консультаціях теж бере участь, знову ж таки, йдеться не про консультації з Росією, а з країнами регіону, бо ця інфраструктура впливає на різні країни, наших сусідів. Такі консультації тривають із залученням європейської сторони, тобто Єврокомісії. Але я не можу вам підтвердити якісь активні переговори.

Якщо ви маєте на увазі про продовження транзиту, то Президент, мені здається, вже чітко й однозначно висловився – не буде транзиту російського газу через територію України з 1 січня наступного року. Але ви праві, що це завжди, або часто, розгортається в останні дні року – такі дискусії, це правда.

• Колеги питали вас про переговори пана міністра Сибіги з ізраїльським колегою. Вони потребують уточнення, яке є життєво необхідним для військових на фронті. Місяць тому посол Євген Корнійчук підтримав ідею, яка обговорювалася в ізраїльському суспільстві, щоб передавати російську зброю, вироблену в Росії зброю, яку знайшли сили оборони Ізраїлю в Лівані та секторі Газа. Чи просувається ця тема МЗС, чи піднімалася ця тема на переговорах із Гідеоном Сааром, і як реагує Тель-Авів?

Не можу розкривати подробиці чутливих тем, можу підтвердити, що безпекові питання загалом обговорювалися під час переговорів міністрів вчора. Але для ізраїльської сторони, як і для низки інших країн, ці питання є чутливими, тому вважаємо, що розкриття додаткових подробиць публічно може їм нашкодити, і не будемо їх розкривати. А коли буде що повідомити публічно, ви про це дізнаєтеся.

• Хочу уточнити, не впевнений, чи буде відповідь, але все ж запитаю, чи налагоджено контакт із майбутньою адміністрацією Дональда Трампа щодо того, щоб визначити форми військової підтримки України в майбутньому, чи розглядаються якісь нові варіанти того, як саме нова адміністрація буде підтримувати Україну?

Контакт із новою адміністрацією налагоджено, причому на всіх рівнях, ви про це знаєте. І обговорюється, зокрема, питання військової підтримки. Я розумію, що ви маєте на увазі під новими формами. Україна відкрита до обговорень будь-яких форм військової підтримки. Вважаємо, що надання такої військової підтримки Україні – в інтересах Сполучених Штатів Америки.

Будемо обговорювати, коли будемо мати від американської сторони пропозицію або звернення. Наскільки мені відомо, поки що офіційно немає таких пропозицій. Йде обговорення різних можливих модальностей. Я думаю, що конкретика, яку ви хочете почути, буде матеріалізована після 20 січня. Відповідно, будемо готуватися, і коли буде ця конкретика, ви знову ж таки дізнаєтеся про неї.

• Продовжуючи тему з Америкою. Байден заявив, що він доручив Пентагону прискорити постачання військової допомоги Україні. Чи ми відчуваємо це прискорення військової допомоги, і чи обговорювали з європейськими лідерами план, щоб вони також прискорювали допомогу в разі, якщо після інавгурації Трампа вона зупиниться?

Я не буду гіпотетизувати на тему, чи припиниться, чи не припиниться. Ми працюємо над тим, щоб військова підтримка – це один із пріоритетів на наступний рік, визначений Президентом, міністром – зберігалася як від Штатів, так і від інших партнерів.

Дійсно відчуваємо, що пакети підтримки більші і частіші зараз. Вітаємо це і підкреслюємо, що дуже важливі не лише оголошення, а й доставлення цієї допомоги на фронт. Це для нас найголовніше. Сподіваємося, що заявлена мета надати Україні те, що зараз виділено, буде виконана.

Те, що стосується європейських партнерів, то наша позиція дуже проста. Ми наголошуємо, що незалежно від того, яким буде курс нової адміністрації в США, всі лише виграють від більшої оборонної самодостатності Європи. Від цього виграють усі.

Україна – це ключовий оборонний м'яз Європи. Без нас самодостатність оборонної Європи неможлива. Тому ми наголошуємо і на потребі інтеграції оборонних індустрій, і на потребі інтеграції України в НАТО, і на потребі інвестування в українську оборонку. Європа має брати свою безпеку у свої руки і рішучіше її зміцнювати.

• Чи розуміє це Європа, що їй це вигідно і вона повинна більше допомагати? Є якийсь контакт, реакція від них?

Розуміє, а ми стимулюємо, щоб ще більше розуміла.

• Чи отримувала Україна офіційне запевнення, політичне запевнення від Сполучених Штатів, що оця проголосована допомога 61 мільярдів і зброя, відповідно до неї, не дійде до 20 січня або після 20 січня? Тобто, чи зараз в МЗС можуть сказати, що ризиків того, що проголосована допомога до України, немає і вона уся дійде? Це перше уточнення. І друге – стосовно представництва НАТО в Україні. Начебто, в грудні воно мало тут запрацювати. Тут який розвиток, чи запрацювало, чи з’явилось воно відповідно до планів?

Дійсно, чинна адміністрація запевняє, що їхня мета – використати кожен долар, як вони кажуть, виділеної допомоги для України до їхнього відходу з посад 20 січня. Ми сподіваємося, що ця мета буде виконана. Сподіваємося і працюємо над тим, щоб ця мета була виконана. І розуміємо, що вона не проста у виконанні. Але все-таки, наскільки нам відомо, американська сторона дійсно також докладає всіх зусиль, щоб це відбулося. І ми це лише вітаємо.

Те, що стосується представництва НАТО в Україні, ви казали, так? Не знаю деталей, якщо чесно. Але, наскільки мені відомо, ця співпраця між Україною та НАТО триває на всіх рівнях. Тобто, якихось перешкод чи проблем через представництво НАТО в Україні, насправді, зараз немає. І, наскільки мені відомо, ця співпраця абсолютно нормальним чином регулярно розвивається. А якщо є більш конкретне уточнення від вас – я так розумію, керівництво представництва НАТО в Україні, так? Тобто, давайте ми уточнимо і повернемося до вас із більш повною інформацією, щоб я зараз не заплутував вас.

• Знову повертаюся до питання миру. У жовтні Президент Зеленський говорив, що план дій щодо досягнення миру, який готують до другого Саміту миру, буде створений до кінця листопада. У нас вже кінець грудня, але його ми ще не бачили. Чи готовий цей план, якщо вам відомо, і чи взагалі його будуть представляти українцям, чи його триматимуть у таємниці до самого Саміту миру, поки він не відбудеться?

Ви самі бачите, що зараз відбуваються такі тектонічні історичні процеси, і нова адміністрація приходить, і низка ідей з’являється в європейських країнах. Формула миру залишається базою, основою українського бачення справедливого завершення війни. Тобто це абсолютно залишається незмінним. Україна все підготувала для проведення другого Саміту миру. Провела всі тематичні конференції, які узгодили спільні позиції за пунктами Формули миру.

Тобто Україна, станом на зараз, можна сказати, теж у сильній дипломатичній позиції, бо має все підготовлене. Але, звісно, для того, щоб саміт цей відбувся, щоб він був результативним, потрібна підготовка. Терміни, які озвучувалися, були орієнтовними, і Україна завжди намагається все зробити якомога швидше, як ви знаєте. Це наша загальна політика. Але зрозуміло, що просто саміт, або просто подія заради події, не потрібна – потрібно щось результативне. От над цим робота і триває. Можу підтвердити, що дійсно це залишається все на столі, і робота триває над цим.

Друзі, дякую вам! Бажаю вам спокійних, наскільки це можливо в Україні, свят, Нового року, і будемо вже вітати вас у цих стінах у новому 2025 році.

Дякую вам!

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/18fKhyVy2K/