Організація економічного співробітництва та розвитку

ОЕСР – міжнародна організація, членами якої на сьогодні є 37 країн. 70 країн мають статус партнерів ОЕСР, беручи участь у багатьох сферах її діяльності. За впливом ОЕСР належить до трійки провідних світових економічних установ разом з МВФ та Світовим банком.

ОЕСР була створена в 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала з реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Від самого початку існування ОЕСР її діяльність спрямована на зміцнення й підвищення ефективності економік держав-членів, покращення соціально-економічних умов та ситуації із зайнятістю, забезпечення економічного зростання як індустріально розвинених країн, так і тих, що розвиваються.

Організація виступає майданчиком, де її члени можуть обговорювати та визначати напрямки політичного, економічного та соціального розвитку, обмінюватись досвідом, знаходити рішення проблем узгодженої політики та координувати внутрішню політику. ОЕСР не видає резолюції зобов’язального характеру, натомість, розробляє рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики. Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику.

ОЕСР розробляє такі види правових інструментів:

• рішення;
• рекомендації (зокрема у вигляді настанов, принципів, міжнародних норм та стандартів);
• декларації;
• міжнародні угоди;
• домовленості, документи про взаєморозуміння та інше.

Крім того, на ОЕСР покладено функції розробки науково-технічної політики, а також вирішення соціальних питань. Статистичні дані ОЕСР є першочерговим пріоритетним джерелом для урядів та неурядових фінансових, економічних, інвестиційних, промислових установ. Країни-члени ОЕСР застосовують єдину методологію, що дозволяє використовувати її як надійний інструмент аналізу та прогнозу розвитку глобальної економіки.

Ключові напрями діяльності ОЕСР:

надання допомоги країнам – членам для підвищення рівня їх економічного та соціального розвитку;

сприяння економічному зростанню країн, що розвиваються, шляхом надання технічної допомоги;

налагодження відносин з органами державної влади всіх рівнів країн - членів;

підтримка зв’язків з іншими міжнародними організаціями для забезпечення ефективної співпраці та співробітництва з регіональними економічними організаціями;

усунення перешкод в обміні товарами (послугами, роботами);

надання допомоги в професійній підготовці кадрів у сфері науки й техніки.

Структура ОЕСР

Вищим органом ОЕСР є Рада, до складу якої входять по одному представнику від кожної країни-члена ОЕСР та представник Європейської Комісії. Секретаріат ОЕСР розміщується у Парижі. Керує Секретаріатом Генеральний секретар, якому допомагають 4 його заступники. Генеральний секретар головує в Раді ОЕСР, забезпечуючи таким чином зв'язок між національними делегаціями та секретаріатом.

Генеральним секретарем ОЕСР є Ангель Гурріа (з 1 червня 2006 року).

Функціональними структурними підрозділами ОЕСР є комітети, до складу яких у якості експертів входять представники галузевих міністерств та відомств держав-членів, а також не членів ОЕСР. У рамках комітетів створюються робочі групи зі спеціалізованих питань, наприклад, Робоча група з суднобудування, Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.

Організаційно до ОЕСР входять також напівавтономні структури, зокрема, Міжнародне енергетичне агентство, Агентство ОЕСР з ядерної енергетики, Європейська конференція міністрів транспорту, Центр розвитку, Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти, Клуб Саеля.

Фінансування ОЕСР забезпечується країнами-членами організації. Розмір внеску кожної з країн до бюджету визначається за формулою, яка враховує «вагу економіки» цієї країни. Найбільшим контриб’ютором ОЕСР є США, які формують близько 22% бюджету цієї організації, на другому місці за розміром членського внеску – Японія (13%), на третьому місці – Німеччина (8%).

Організація не виділяє грошові кошти у тій чи іншій формі, а ні своїм членам, а ні країнам, які з нею співпрацюють.

За погодженням з Радою, країни можуть фінансувати окремі програми та проекти шляхом виділення грантів. Необхідний обсяг річного бюджету організації та програма її роботи визначаються країнами-членами ОЕСР на засіданнях Ради.

Співробітництво з країнами, які не є членами ОЕСР

ОЕСР активно співпрацює з державами світу, які не є членами організації, у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо.

ОЕСР постійно розширює географічне поле своєї діяльності, встановлюючи прямі контакти з країнами – не членами Організації. Ці контакти направлені на сприяння економічній інтеграції шляхом передачі цим країнам досвіду ОЕСР, а також знань та позицій держав-членів з найважливіших питань міжнародного співробітництва.

У 1998 році у рамках ОЕСР був створений Центр зі співробітництва з державами, що не є членами організації.

Штаб-квартира Організації знаходиться в м. Париж (Франція). Офіційні робочі мови ОЕСР: англійська і французька.

Щодо співробітництва між Україною та ОЕСР

Співробітництво між Україною та ОЕСР започатковано у 1997 році шляхом підписання Кабінетом Міністрів України та ОЕСР Угоди щодо привілеїв, імунітетів та пільг, які надаються ОЕСР на території України. Угоду було ратифіковано Верховною Радою України у липні 1999 року (Закон України від 07.07.99 № 850-XIV).

Важливим механізмом координації співробітництва з ОЕСР з 2003 року є Координаційна рада у зв’язках з ОЕСР, спільні засідання якої проводяться на регулярній основі для обговорення актуальних питань двосторонньої співпраці. Координаційна Рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України. Головою Координаційної Ради є Міністр економіки України.

Представники України беруть участь у заходах, що проводяться ОЕСР для країн, що не є членами цієї організації.

На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР в статусі асоційованого члена в рамках:

• Комітету сталі;
• Комітету інвестицій (асоційований член лише під час сесій, що стосуються Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції);
• Робочої групи з питань відповідальної бізнес-поведінки;
• Інклюзивного механізму щодо розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування (BEPS);
• Круглого столу з питань свободи інвестування.

У статусі учасника:

• Комітет з питань конкуренції та його робочі групи:
• Робоча група №2 з конкуренції та регулювання (учасник, під Комітетом з конкуренції);
• Робоча група №3 зі співробітництва та впровадження (учасник, під Комітетом з конкуренції).
• Комітет публічного урядування:
• Форум високого рівня з ризиків;
• Робоча група високопосадовців з питань електронного урядування;
• Робоча група високопосадовців з питань доброчесності;
• Робоча група передових практик у сфері публічних закупівель;
• Робоча група з питань працевлаштування та управління;
• Робоча група високопосадовців у сфері бюджетування:
• Мережа парламентських бюджетних посадовців та незалежних фіскальних установ;
• Мережа високопосадовців у сфері інфраструктури та ДПП;
• Мережа з питань фінансового управління;
• Мережа з питань гендерного бюджетування;
• Мережа з питань ефективності та результатів.
• Робоча група щодо МСП та підприємництва (група в структурі Комітету з питань промисловості, інновацій та підприємництва);
• Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA).

У статусі члена:

• Антикорупційна мережа для країн Східної Європи і Центральної Азії;
• Євразійський круглий стіл з корпоративного управління для розвитку ринків капіталу;
• Програма ОЕСР Конкурентоспроможність Євразії;
• Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей;
• Регіональний центр ОЕСР-GVH з конкуренції у Будапешті;
• Міжнародна мережа з фінансової освіти;
• Міжнародний транспортний форум;
• Зернові схеми (злакові, хрестоцвітні та інші, кукурудза і сорго) – сторона-підписант.

Крім того, ОЕСР проводить регулярні експертні огляди (Peer Review) у країнах-членах і у виняткових випадках – країнах, які не є членами Організації. Проведення кожного подібного огляду ОЕСР в Україні сприяє поглибленню співробітництва з ОЕСР. Крім того, огляди мають велике практичне значення, оскільки містять конкретні рекомендації щодо покращення державної політики у певній сфері. Так, експертами ОЕСР проведено в Україні наступні огляди:

Економічний огляд України (2007);

Огляд конкурентної політики України (2008);

Огляд аграрної політики (2009);

Огляді інвестиційної політики України (2011);

Огляд секторної конкурентоспроможності України (2011);

Огляд енергетичної політики України (2012);

Територіальний огляд ОЕСР по Україні (2012-2013);

Погляд на Уряд: 2013;

Огляд ОЕСР інвестиційної політики України (2016);

Огляд щодо державного управління на різних рівнях (2017);

Огляд ОЕСР щодо доброчесності в освіті: Україна (2017);

Результати проведення огляду PISA-2018;

Доступ до приватних фінансових ресурсів для «зелених» інвестицій: Фінансування енергоефективності та відновлюваної енергетики в Україні (2018);

Підвищення конкурентоспроможності в Україні через стійку основу для компаній, які надають енергосервісні послуги (ЕСКО) (2019);

Огляд енергетичного сектору України (2019);

Реформування підприємств державної форми власності в секторі вуглеводнів в Україні (2019);

Моніторинг реалізації енергетичної стратегії України на період до 2035 року;

Реформа підприємств державної форми власності у секторі електроенергетики України (2020).

12 березня 2014 року Рада ОЕСР прийняла рішення щодо поглиблення співпраці з Україною шляхом надання досвіду Організації для вирішення існуючих питань у сфері державного управління нашої держави та проведення необхідних реформ, а також щодо призупинення процесу приєднання РФ до Організації.

7 жовтня 2014 року у штаб-квартирі ОЕСР в Парижі підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та ОЕСР щодо поглиблення співробітництва (далі - Меморандум), що визначає пріоритетні сфери та форми співробітництва з ОЕСР на дворічний термін, зокрема:

розвиток малих та середніх підприємств (МСП);

боротьба з корупцією;

державне управління;

розвиток секторної конкурентоспроможності, в тому числі в галузях сільського господарства і зеленої економіки;

управління державними підприємствами;

удосконалення системи податкового адміністрування;

розвиток статистики тощо.

Від імені Уряду України Меморандум підписав в.о. Міністра економічного розвитку і торгівлі України А.Максюта. Дорученням Кабінету Міністрів України від 28.01.2015 р. № 39774/9/1-14 затверджено План заходів з реалізації Меморандуму. Координатором роботи з виконання Меморандуму з боку Уряду України є Міністерство економіки.

Термін дії Меморандуму з ОЕСР закінчився 7 жовтня 2020 року. Тому було підписано Угоду між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку про відновлення дії Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва, яка набула чинності 12 лютого 2021 року. Ця Угода оновлює текст Меморандуму з ОЕСР, щоб він відповідав сучасним пріоритетам діяльності Уряду, краще відображав розширення співпраці між сторонами, яке відбулось протягом останніх років, а також збільшення зацікавленості української сторони до нових можливостей поглибленої співпраці з ОЕСР, зростання амбіцій з обох сторін. Таким чином термін дії Меморандуму продовжено до 7 жовтня 2025 року.