Доброго дня всім!
Радий вас вітати і приємно, що зібралось достатньо багато людей, в тому числі і наших іноземних колег.
So for our foreign colleagues, hello everyone, good to see you again, we resumed our briefings that we haven’t held for a while, but we will be holding them more regularly, I promise. I will be delivering remarks in Ukrainian but you can also ask in English if you need English soundbites and you can ask in English, that’s the usual form.
Я розпочну з того, що ви бачите перед собою тут, це збір, який ініціював міністр Андрій Сибіга під час наради послів, збір спільний МЗС і UNITED24, це збір на наземні роботизовані системи. Ви знаєте, що ці роботи, які вже довели свою ефективність в морі, в повітрі, вони також зараз набирають обертів, наземні роботи, наземні роботизовані платформи, вони рятують життя, вони доставляють боєкомплект, доставляють різні інші речі в час ускладненої логістики на фронті через дрони. Коротше кажучи, рятують людське життя. Збір безстроковий, ви бачите перед собою QR-код, я всіх закликаю активно скидатися на цей збір, донатити, тим більше сьогодні, до речі, міжнародний день благодійності. Тому, в який день, як не в цей, анонсувати і привертати увагу до цього збору.
Все прозоро звітується, є на сайті UNITED24 всі звіти про те, скільки грошей зібрано, куди вони відправляються, які платформи закуповуються на цей збір. Це безпосередньо допомога дипломатів війську, тому що, звісно, дипломати займаються своєю роботою на міжнародній арені, але якби не наші військові, нічого цього б не було. Тому наша безпосередня в цьому участь у вигляді цього збору, запущеного міністром Андрієм Сибігою, і всі, до речі, наші посольства по світу, проводять заходи, збирають кошти на ці наземні роботизовані платформи по всьому світу, тобто, йдеться, звісно, не лише про Україну.
And I will just repeat the same thing in English for our foreign colleagues. You can see in front of me this QR code, this is for a fundraiser that was initiated by Foreign Minister Andrii Sybiha. MFA, together with UNITED24, are raising funds for the ground robotic platforms that protect humans. You know that Ukrainian drones have already demonstrated enormous capability at sea, in the sky, but they are also now saving lives and working more and more effectively on the ground. So these are ground platforms. By the way, some of them are represented just here in our Foreign Ministry. You can see these are really effective machines that can evacuate the wounded soldiers. They can deliver some of the ammunition or medical stuff or other things to the frontline. In these circumstances, when we have drones everywhere and of course, we need to protect the logistics, these ground platforms are really making a difference at the frontline. So everyone can donate by this QR code. And we are encouraging everyone around the world, not only in Ukraine but also across the world. Our embassies are working to donate and raise more of these platforms and save more of the Ukrainian lives with these ground robotic platforms.
Тепер знову українською, перейдемо до наших міжнародних подій. Я коротко згадаю, що цей тиждень був дуже активний і ще більше активності у нас попереду. Звісно, найбільша кількість заходів у Президента України за останні дні. Ви бачили зустріч Україна-Нордично-Балтійська вісімка з дуже конкретними рішеннями про обороноздатність України, про виробництво зброї для української армії. Бачили вчора в Парижі дійсно таку історичну зустріч Коаліції Охочих. 35 країн, 26 країн готові надавати безпекові гарантії для України. Була важлива розмова Президента і союзників Коаліції Охочих разом з Президентом США Дональдом Трампом. Ви бачили про це повідомлення в соцмережах. Крім того, Президент сьогодні перебуває в Ужгороді. Я думаю, ви вже бачили повідомлення, і сьогодні запланована низка зустрічей. Звісно, зараз президент Євроради Антоніу Кошта, але також, ви знаєте, очікується зустріч з Прем'єром Словаччини Робертом Фіцо. І міністр закордонних справ Андрій Сибіга також перебуває в Ужгороді разом з Президентом, в його команді запланована також низка зустрічей міністра з іноземними міністрами декількома. Побачите ці повідомлення сьогодні від нас. Будемо про це розповідати.
Міністр за останній час провів також низку важливих заходів. Брав участь в неформальній зустрічі міністрів закордонних справ Європейського Союзу. В форматі відео це було в суботу. Тут в Києві приймав міністерку оборони Нової Зеландії. Другий в історії візит міністра оборони Нової Зеландії до України. Проводив переговори вчора з міністром закордонних справ Індії, також з іншими іноземними високопосадовцями.
Ключові теми переговорів це, звісно, збільшення тиску на Росію, посилення України і єдність, єдність союзників в підтримці України. Крім того, прем'єр-міністерка Юлія Свириденко активно проводила міжнародну роботу, виступала на Радбезі ООН, започаткувала інвестиційний фонд Україна-США з відбудови. В Радбезі ООН привернула увагу до реалій війни в Україні, трошки цю інституцію повернула до реального життя.
Інвестиційний фонд, ви самі розумієте, це дуже важливо, це втілення той самий mineral deal, ресурсної угоди з Сполученими Штатами, який демонструє, що у нас взаємодія взаємно вигідна. Крім того, заступники міністра теж достатньо активні цього тижня. Заступниця міністра Мар'яна Беца виступала вчора на Генасамблеї ООН, це, власне, пункт порядку денного щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях. Привернула увагу до численних звірств, порушень, злочинів, порушень прав людини, які Росія вчиняє на окупованих територіях, до конкретних доль людей, до тортур, до вбивств, до викрадення українських дітей, потреби повернення українських дітей до всього спектру, порушень міжнародного гуманітарного права, права з прав людини, міжнародного права з боку Росії, закликало до дуже конкретних, до речі, речей, як, наприклад, відсторонення Росії від будь-якої участі в операціях з підтримання миру ООН. Як ви знаєте, Росія тричі поспіль вже попадає в Список ганьби генсека ООН за злочини проти дітей, відповідно, такій державі не місце в будь-яких операціях з підтримання миру, це держава, яка зруйнувала мир і підтримувати його точно не може ніде в світі.
І варто ще згадати, що заступник міністра Олександр Павлович Міщенко також брав участь в важливому форумі в Словенії, в Бледі. Цей форум, такий політично-безпековий форум, який, власне, збирає велику кількість високопосадовців, Україна була представлена на високому рівні заступником міністра Олександром Міщенко, який, до речі, також здійснив цього тижня візит до Польщі і, взагалі, активно займається цим треком українсько-польських відносин. Я впевнений, що у вас будуть питання з приводу і українсько-польських відносин, і треку з Америкою, і різних інших треків.
Давайте перейдемо до ваших запитань, розповідайте, як у вас справи, що вас турбує. Буду відповідати на ваші запитання. З кого почнемо?
Вітаю і дякую за можливість, оскільки перше питання почнемо з того, чим ви завершили безпосередньо зустріч в Ужгороді? Це буде, напевно, перша зустріч Президента України та Прем'єра-міністра Словаччини. Відтак, які ключові теми, чи можете ви зараз анонсувати, і розуміємо, що говоритимуть про енергетику, то з якими пропозиціями туди поїхав, зокрема, міністр закордонних справ? Це перше питання. І головне питання на сьогодні, останніми днями дуже сильно багато меседжів лунає з Кремля, безпосередньо Путін знову таки заявив, що готовий зустрітися з Президентом України винятково в Москві. Яка наша відповідь на це? Чи не лунають з боку Сполучених Штатів Америки також заклики до Києва і безпосередньо до Президента України, що він має їхати в Москву, бо ми тут розуміємо, що це неможливо.
Давайте почнемо з українсько-словацьких відносин. Що стосується конкретних переговорів лідерів, то, я думаю, ми дочекаємося все-таки, коли вийдуть повідомлення про них, але я можу нагадати про контекст цієї зустрічі і контекст двосторонніх українсько-словацьких відносин. По-перше, треба подякувати Словаччині, словацькому народу за підтримку за часи повномасштабної агресії, все-таки, дійсно, з самого початку російського повномасштабного вторгнення ми отримали достатньо суттєву допомогу і підтримку як від уряду, так і від просто словацького народу. Тому ми словакам дуже вдячні тим, які і підтримували, і підтримують Україну. Це дійсно наша спільна безпека, тому це не благодійність, це дійсно внесок в спільну безпеку. Загалом між Україною і Словаччиною існує ціла низка важливих економічних, інфраструктурних, енергетичних і інших проєктів. І ці проєкти, вони спільно, взаємно цікаві, вигідні і корисні обидвом державам. Таке розуміння є і в української сторони, і в словацької. Я переконаний, що і глава уряду Словаччини, і уряд Словаччини загалом теж розуміють важливість цих проєктів, і теж зацікавлені в тому, щоб вони розвивалися. Для цього потрібна взаємна повага. І потрібно все ж таки, щоб такі критичні питання для нас, як інтеграція в ЄС, в НАТО, вони з боку Словаччини теж отримували підтримку.
Ми на цьому, звісно, наголошували, будемо наголошувати. І тоді це створює і хорошу основу для розвитку всіх економічних, енергетичних, транспортних, інфраструктурних проєктів, які будуть покращувати рівень життя для наших людей в Україні і людей в Словаччині. Ну, я думаю, що, звісно, на порядку денному буде обговорення санкційного політичного тиску на державу-агресора, притягнення Росії до відповідальності за злочини, в тому числі за злочин агресії, який, до речі, Словаччина підтримує спеціальний трибунал щодо злочинної агресії, для нас це важливо. Ну і, звісно, будуть відкриті питання, які сьогодні існують між нашими державами, питання двосторонніх відносин, проблемні, в тому числі питання ті, з яких словацька сторона висловлювала занепокоєння.
Ми готові до діалогу, відкриті до нього, і хочу наголосити, що попри щоденні атаки Росії на українську енергетичну інфраструктуру енергетичну, Україна залишається надійним партнером і дотримується договірних відносин. Те, що стосується відповідальності за транспортування нафти, газу, інших ресурсів російської території, ну тут не лише, до речі, Словаччина висловлювала різні думки, а й інші держави, в тому числі Угорщина, різні інші, то можемо просто повторити, що транспортування енергоносіїв через територію Росії є відповідальністю Російської Федерації. Якщо Російська Федерація розпочала загарбницьку війну і створила небезпеку для цього транспортування, це проблеми Російської Федерації, саме з цього треба виходити. І взагалі, в принципі, час відмовлятися від будь-яких російських енергоресурсів. Про це Україна говорить багато років, Брюссель говорить багато років, і Президент Трамп, до речі, наголошує теж на цій позиції. Тому, мені здається, тут це з нашого боку логічно.
Тепер те, що стосується запрошення в Москву. Президент вчора висловився достатньо однозначно. Для нас це знак небажання Росії зустрічатися. Пропозиція є несерйозною з самого початку. Спрямована на блокування, навпаки, зустрічі лідерів. Ми доносимо це до наших партнерів, зокрема і до американської сторони, демонструючи, що Росія, на жаль, продовжує відмовлятися від зустрічі. Але той факт, що допускають, в принципі, можливість зустрічі, все-таки є рухом в правильному напрямі. Тобто в них там зріє усвідомлення, що зустріч ця потрібна. На нашу думку, потрібна саме зустріч лідерів. Тристоронній формат, двосторонній, будь-яка географія з прийнятних, звісно, географій, а не держави-агресора. Сім країн, вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга казав, що сім країн готові станом на зараз, щонайменше сім, прийняти зустріч лідерів України та Росії, або там лідерів України та Росії і інших лідерів, відіграти свою роль. Ми вчора, їх міністр перелічував, не буду повторювати, ви можете це знайти. Тобто є серйозні пропозиції на столі. І в цей час лунають якісь ідеї, які спрямовані знову на те, щоб просто робити вигляд, нібито щось там кудись рухається, і Росія до чогось готова, а насправді висувати просто завідомо нереалістичні пропозиції, бо всі розуміють, що Москва не є прийнятним місцем для зустрічі лідерів. Тому продовжуємо працювати над збільшенням тиску на Москву, офіційно Москва мається на увазі, а не місто Москва, для того, щоби визрівала готовність лідера Росії зустрітися в прийнятній географії, яких уже ціла низка запропонованих, і говорити про те, як завершувати нарешті війну. Okay. I promise to the colleague behind. Yes.
I would like to ask two questions. First question is about security guarantee. It is said that Russia hopes that Russia and China will join the security guarantee of Ukraine. What is Ukraine's view on it? And second question is about summit with Putin. Maybe it's related with Russian. President Putin wants the summit to take place in Moscow. Where does Ukraine think it could take place?
Okay, I replied to the second one, but I will repeat it later, just for the sake of an English soundbite. First on Russia and China security guarantors, this has been floated in the media, and I think maybe the Russian side suggested something like this, we have made it clear on numerous occasions that we don't see those two countries as potential security guarantors for Ukraine, because Russia, obviously because Russia is an aggressor state, Russia attacked Ukraine, it cannot be a security guarantor for Ukraine as such. And China, we don't see China as a security guarantor for Ukraine. So we're now talking about the coalition of the willing first and foremost, yesterday, President Zelenskyy held a very successful meeting in Paris.
35 countries attended, this is the largest number of countries that has attended such a format in a long. I think it was the eighth, the eighth meeting of such a format of the coalition of the willing and then 26 countries, as President Macron and President Zelensky said yesterday, are ready to provide Ukraine with security guarantees in the United States is ready to be part of this architecture, part of the security guarantees, and this is important and this is something that can work, the other suggestions that you said we don’t think they are going to work. Now to the venue for the potential peace negotiations meeting as for Minister. Yesterday, there were seven countries that are ready to host a potential meeting between the leaders of Ukraine and Russia, plus maybe some other leaders.
These are serious proposals. These are Austria, Switzerland, the Holy See, Turkey and three Gulf countries, I will not specify which, but I think it's maybe pretty clear. These are serious proposals, and they are ready at any point of time, President Zelensky is ready to meet Putin at any point of time, sit down with him and talk about ways to end the war. Instead, unfortunately, we can see how Russia continues to refuse such a meeting, delayed. And because Russia is afraid to say a definitive no to President Trump, it probably Putin is afraid to anger President Trump, he comes up with knowingly unrealistic ideas, such as a meeting in Moscow.
And of course, everyone in the world, including Putin himself, knows this is an unrealistic suggestion, and the only reason for such suggestion to be voiced is that they are just trying to delay the process and again create an illusion, imitation of diplomacy instead of engaging in a real, meaningful diplomacy. Again, I will reiterate that Ukraine is ready for such a meeting at any point of time. If Putin comes out tomorrow and says he's ready to meet in one of the countries that proposed their good offices as a negotiation platforms, we will be immediately ready to reciprocate and hold such a meeting. And such a meeting on the leaders level can really bring a breakthrough in the peace process. This is our position. We are ready for such a breakthrough, but is Russia ready? I think this question needs to be addressed to Moscow.
Хочу продовжити тему з заявою диктатора. Путін заявив, що гарантії безпеки мають бути розроблені і для Росії після закінчення війни. Яка позиція України з цього питання?
У мене питання, гарантії безпеки Росії від чого? Від самої себе? Ну це абсурд, просто, російській наглості немає меж. Ось і все що є сказати з цього приводу, я думаю цього буде достатньо для 3-4 заголовків. Давайте далі.
Sorry if this question has already been asked, but Putin said earlier today that any Western troops placed on Ukrainian territory following a post-war peace settlement would be legitimate targets for Russian forces basically threatening to strike Western troops on Ukraine. How does Ukraine respond to this and does Ukraine have a reaction to that? Thanks.
We just don't think that this is an issue that needs to be asked and, you know, asked to Putin. He's not the one to decide. Putin has made a mistake by deciding that he can place his troops across the border in Ukraine, and now it is not on his business home. Ukraine invites to its territory to protect its security. So it's very simple. And of course, we are, again, I will reiterate what Foreign Minister Andrii Sybiha said a few days ago. One of the key three elements of future security guarantees is Allied presence, military presence in Ukraine meaning land, sea and air. This Allied presence, in our view, needs to be led by Europeans. So European boots on European ground, we think it's logical to protect European security. But of course with American backstop.
So with the support of the United States of America and we welcome the readiness and willingness and openness of Donald Trump's administration to looking into various forms of how the United States can be part of the security guarantees and can play a role here. So we have a general understanding. We cannot go into further details on who will do what. But I can only say that yesterday leaders discussed this in Paris in a lot of detail and probably reach some very concrete, you know, understandings on how this may look and which countries can provide which specific contributions to this security guarantees architecture. But of course, the greatest focus is to end the war, to reach a ceasefire ideally, this remains our position that meaningful diplomacy is possible with a ceasefire in place, because you need to stop the killing before you, you can achieve some tangible results at the negotiating table. I think this is a very logical position that can be understood by everyone, especially war reporters, if they are war reporters here, you understand what type of hostility is there among the people when the murder and the killing continues? And it makes any diplomatic effort, of course, very difficult. That's why a ceasefire remains, of course, remains a very essential element to make diplomacy successful. But I think I'm already deviating from the actual question. So I'm in a talkative mood today. Yes, okay.
В мене питання власне в продовженні щодо Трампа. Ми прекрасно розуміємо, що можливо все зарано казати, і Президент Зеленський так само казав, що ще зарано казати деталі гарантій безпеки, тим не менше, чи є вже якесь приблизне розуміння прогнозних строків, коли ми можемо оголосити, по-перше, архітектуру гарантій безпеки, по-друге, участь США в цьому, в цій ініціативі, і чи є вже якісь напрацювання, коли можуть бути наступні контакти безпосередньо двосторонні між Україною і Вашингтоном?
Мій улюблений набір питань, можна повторювати кожен брифінг, і вони будуть актуальні. Те, що стосується архітектури цих гарантій безпеки, ви бачите, по-перше, це дуже масштабне завдання, тому теж треба, мабуть, пояснити нашій аудиторії і в Україні, і за кордоном, що ці заголовки, які ви бачите на тему гарантій безпеки, Коаліція Охочих, країни погоджуються брати участь, погоджуються вносити, і те, що це триває достатньо довгий час, це пов'язано з тим, що це, по-перше, дуже масштабне завдання, і, по-друге, потрібен час на те, щоби розробити конкретні модальності, в яких це буде відбуватися. Тут є вимір суто військовий, хто може бути розміщений, де, на землі, в повітрі, в небі, знову ж таки, і на морі, яку роль можуть відігравати. Потім вимір політико-правовий, коли ми говоримо про те, які будуть алгоритми перебування цих людей, цих сил, які будуть алгоритми реагування в разі різних ситуацій. Тобто, це потребує дуже довгого працівання військових, політиків, дипломатів, і, власне, це зараз відбувається.
Ключову роль на цьому напрямі ведуть радники з Національної безпеки, і, в принципі, це під їхнім керівництвом все відбувається. З українського боку, Голова Офісу Президента Андрій Єрмак, його іноземні колеги counterparts, з якими там буквально щоденно йде робота над тим, щоб звести разом всю цю систему. Тому, коли ви питаєте, а коли, власне, будуть конкретні параметри, чи коли це запрацює, то мені складно дати вам якусь конкретну відповідь, але я можу пояснити загальну логіку, чому це, по-перше, займає тривалий час, і, по-друге, чому, звісно, це напряму пов'язано з мирним процесом.
Тобто, звісно, просувається мирний процес, і він має прийти до якоїсь точки, ми хочемо прийти до точки завершення війни, завершення бойових дій, і паралельно вже готується, ми на підготовчій стадії цієї архітектури, яка має це закріпити. Тобто, щоб не просто була якась домовленість на словах, і, тим більше, звісно, ми Росії не віримо на слово, і ніхто не має вірити після всього, що відбулося. То, от, паралельно йдуть ці два процеси. Все-таки, процес заради врегулювання і процес підготовки, як це, власне, втілювати, але це дуже серйозна робота, яка має дуже конкретні виміри, вчора в Парижі просунулись далі. Багато речей складно комунікувати з точки зору, ми займаємося комунікаціями зовнішньополітичними. Складно комунікувати чому? Тому що багато речей чутливі, не можна їх, як би, сказати, а з іншого боку, треба, щоб все-таки було відчуття, що це, дійсно, реальна робота, тому, така розмита відповідь. У вас було ще одне питання?
Питання про Трампа і можливість тристоронньої зустрічі після Парижу і, можливо, є якісь вже напрацювання що ми будем далі робити?
Ну, взагалі, контакти дуже інтенсивні на всіх рівнях між Україною та США, тому тут це абсолютно регулярний процес. В принципі, відбуваються попередні контакти, починаються роботи над наступним контактом між, в тому числі, лідерами України та США, але також міністром, держсекретарем, радниками з Нацбезпеки, це зараз, в принципі, одна людина в Штатах і на інших рівнях. Делегація українська зустрічалася з спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом минулого тижня. Тобто, це постійна робота. І подивіться, яка координація тісна. Відбувається якась розмова чи якийсь контакт, чи зустріч, одразу дзвінок з Трампом, як вчора було. Це відбувається саме для того, щоб всі були, як би, on the same page. І, в принципі, це, мені здається, вдається поки що втримувати.
Скажіть, будь ласка, чи висловлювали країни-учасники Коаліції стурбованість щодо заяви Путіна про те, що він буквально вважає війська на території України своєю легальною ціллю? І також ви багато казали вже про те, на якому етапі зараз ця робота щодо безпеки України в небі, на землі і на воді. Чи є якісь дедлайни, коли ми зможемо побачити цю конкретну рамку, що це будуть за війська, чи вони будуть більше на лінії зіткнення розташовані, чи вони будуть навчати наших, коли це відбудеться. І також хочеться уточнити щодо трагедії, яка сталася вчора в Чернігові, коли Росія атакувала Данську місію з розмінування, чи можливо зв'язувалася вже з вами Данія і взагалі ваша реакція на це.
Росія намагається залякати, звісно, і держави-члени Коаліції Охочих, і інші держави, своїми нескінченними погрозами. “Ми будемо кудись бити, будемо щось реагувати.” Насправді всі вже давно знають ціну цим погрозам і нам здається, що це ефекту не має насправді на уряди цих країн і на суспільство цих країн. Немає вже впливу. Наскільки багато погроз від Путіна лунало за цей час, що він девальвував свої погрози. Крім того, ми всім нашим партнерам нагадуємо, що загалом Кремль всі “карти” вже на стіл викинув. Чим погрожувати? Буде сильніше бити по Україні? Та він вже б'є по Україні. Нападе на Україну? Вже напав. Чим він може ще погрожувати? Тому ці всі погрози, вони знімаються роботою з партнерами. Я маю на увазі якісь потенційні наслідки цих погроз. Знімаються просто роботою тісної нашої з партнерами, поясненням, що ці погрози порожні і що їх не треба боятися, що Путін лякав якоюсь “карою небесною” всі попередні рази.
Кожен новий тип надання Україні зброї з 22-го року, він супроводжувався залякуванням якимись неймовірними карами небесними, як-то кажуть, після чого нічого не відбувалося. Тому вже не кажучи про оці всі розповіді про розширення НАТО і, власне, реакцію Москви на вступ Фінляндії в НАТО і додачу сотень, тисяч кілометрів кордону спільного з НАТО. Тому всі ці погрози і страшилки вони давно девальвовані, не варто їх боятися, але те, що Москва і Путін особисто, до речі, так інтенсивно намагаються лякати…
У нас тут собаки є в МЗС, у нас політика дружня до домашніх улюбленців в міністерстві. До речі, не знаю, як все-таки на Даунінґ стріт, але там коти на Даунінґ стріт, а в нас, бачите, здебільшого пси. Насправді допомагають дипломатам теж справлятися з викликами сьогодення.
Повернемося до нашої теми. Те, що вони так забігали і так активно намагаються залякувати, означає, що, по-перше, А) це реально потенційно можлива історія, присутність союзників на території України і Б) вона реально буде гарантувати безпеку України. Ось так треба трактувати всі ці істерики і біганину в Кремлі, яка породжує оці якісь страшилки.
Далі, дедлайни щодо рамки гарантій безпеки. І, можу повторити, що казав Олесі, ця робота триває, вона достатньо швидким темпом, насправді, розвивається, але вона напряму підв'язана також під мирний процес. Тобто, паралельно йде підготовка до архітектури, яка гарантуватиме безпеку, і паралельно йде мирний процес і намагання врегулювати, намагання завершити війну, примусити Росію до завершення агресії. Тобто, це паралельні процеси, які відбуваються, і я думаю, що з часом ви будете бачити трошки більше інформації, буде з'являтися поступово, хто, наприклад, готовий брати участь в якому компоненті. Тому що це, знову ж таки, якщо ми говоримо про таку міжнаціональну, ну, великий контингент, то, звісно, це потребує тривалого часу для того, щоб визначити, хто чим займається.
Важливо просто тут не втрачати фокус того, що це мають дійсно бути всі три компоненти, і сухопутний, і морський, і повітряний. В принципі, є загальне розуміння, хто готовий в цих компонентах і з них брати участь. Так, і те, що стосується удару по Данській гуманітарній місці з розмінування, ну, це черговий, брутальний злочин, дуже серйозний воєнний злочин і порушення міжнародного гуманітарного права. Удар Росії, цілеспрямований, саме по місії гуманітарного розмінування. Це не військові, це гуманітарні працівники. Будь-які напади на них прямо заборонені міжнародним гуманітарним правом, і наша позиція полягає в тому, що всі винні в цьому злочині мають бути притягнуті до відповідальності.
І обов'язково ця справа, цей епізод, обов'язково Україна інформує партнерів про те, що відбулося, інформує Міжнародний кримінальний суд, по лінії правоохоронців. Тобто всі ці факти, вони збираються і передаються міжнародним судовим інстанціям і розслідуються всередині України. Тобто обов'язково винні в цьому мають бути покарані, ми висловлюємо співчуття родинам загиблих.
Наслідок цього удару з данською стороною ми в контакті з цього приводу. Вчора Данія і на рівні прем'єр-міністерки Метте Фредеріксен, і на рівні міністра закордонних справ Ларса Льокке Расмуссена висловилися з приводу цього удару. Назвали його черговим проявом російської агресії, засудили його і ми теж висловилися. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга теж зробив окреме повідомлення з цього приводу. Я думаю, що, до речі, в подальших контактах з данською стороною ми теж цей інцидент будемо обговорювати. І на сам кінець варто сказати, що ми дуже вдячні данським гуманітарним працівникам, які ризикуючи власним життям допомагають нам розміновувати нашу країну, рятувати життя наших людей. Іноді навіть ціною свого життя ці організації діють на території нашої країни. Ми вдячні кожному працівнику, як данцям, так і українським працівникам цих організацій. І загалом всім, хто займається цими гуманітарними проектами в Україні, попри, знову ж таки, ризики для свого життя, здоров'я.
Ми дуже-дуже вам всім вдячні. Так, давайте, прошу до вас. Потім третій ряд.
Дякую дуже. Моє питання стосовно китайських деталей у російському озброєнні, дронах, зокрема. The Telegraph два дні тому видав велике розслідування. В ньому йдеться, що з 2023 по 2024 рік китайські компанії поставили російським фірмам, підсанкційним фірмам, деталі на понад 60 мільйонів доларів. Ви раніше вже підтверджували наявність китайських деталей у російських дронах. Питання таке - на фоні останнього часу ми бачимо зближення між Китаєм і Росією. Чи побільшало цих деталей і чи продовжує офіційний Пекін заперечувати підтримку Росії у війні проти України?
Отже, ми знаємо про ці факти. Ми вдячні журналістам, які розслідують такі факти і викривають їх. Буквально вчора заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца, виступаючи на трибуні Генасамблеї ООН, прямо сказала, що Росія отримує допомогу в своїй війні. Пряму допомогу зброєю від Ірану, зброєю і безпосередньо солдатами з Північної Кореї і допомогу від китайських компаній. Вона сказала це з трибуни Генасамблеї ООН. Тому ми ці факти про них заявляємо. Ми не будемо мовчати про ці факти, як країна у війні. Ми маємо на це право.
Китайській стороні можемо донести нашу позицію, яка полягає в тому, що якщо Китай заявляє на всіх рівнях, що він не підтримує Росію, не підтримує війну, виступає за мир, виступає за рішення через діалог, і як Китай багато разів казав, “не підливає масло в огонь”, то варто дотримуватися цієї позиції і в реальності. Тому що кожен раз, коли ми знаходимо компонент в російському дроні, критичний чи не критичний, неважливо, вироблений в Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо такі розслідування від журналістів, то вірити в те, що ця позиція відповідає реальному стану справ речей, все складніше і складніше.
Тому ми закликаємо китайську сторону втілити свої дипломатичні позиції в дійсність і дотримуватися них.
Sorry, because I'm sure you have already answered this question. My apologies. But regarding the security guarantees, I guess that the next step in the building of this architecture is the response from the United States. Right. And secondly, if yeah, given that we have the compromise of 26 countries and the deployment of American troops is off the table, what is Ukraine, the government of Ukraine expecting from the United States to complete this architecture? Thank you.
You know, Foreign Minister Andrii Sybiha reiterated many times that he does not really believe in security guarantees, architecture without the involvement of the United States. And I think it's a very realistic stance that our foreign minister has. We all realize that of course European states need to lead this effort, but there needs to be an involvement from the United States. And again, we welcome the fact that the American side is open to this, open to playing a part in this security guarantees architecture, even if this does not mean the deployment of US troops.
We fully realize how sensitive is the issue for the American public, given the previous past experience over the past decades, we realized that completely, and it needs to be also said for Ukraine's merit that in 11 years of the war, in three and a half years of the full scale aggression, Ukraine never requested US troops on the ground, never requested the American soldier to fight for us. This never happened. Unlike many other countries around the world. So but of course, when we're talking about the security guarantees we need the American involvement in various forms. I will not narrow it down to specific areas. Now to leave the door open to all of the discussions which are ongoing. But you are absolutely right that they are essential for any, for any such effort to succeed. And of course, still many European powers. They look at, look at the DC you know, seeking for understanding of what the position is. And they need this position of the United States to act themselves. This is normal. I mean, we need to be well coordinated. And we think it's also very important to maintain unity, the transatlantic unity between the US and Europe on this and other issues. So we will try to avoid anything divisive and stress everything that unites us, unites us in our efforts.
У мене коротке запитання щодо подій, які будуть відбуватися на Генасамблеї ООН. Я знаю, що ми готуємось. Можливо, ви можете розкрити деталі, з чим ми туди поїдемо, які зустрічі ми очікуємо, можливо, з представниками США, наприклад. Друге запитання стосовно Угорщини. Ми бачимо, що Президент України щойно зробив ряд важливих заяв. Чого ми очікуємо від Угорщини? У мене більш конкретне. Чи є в нас план дій, як змусити угорців допомогти нам вступити в ЄС швидше, ніж ми вступимо, якщо вони будуть чинити своєю “поведінкою вето”?
Я майстер запутаних формулювань, але це останнє, воно перевершувало навіть мої зібності. Чи вступимо ми в ЄС раніше, ніж вступили би?
Нам треба тут влаштувати якийсь переклад з дипломатичної на людську тут в МЗС, для того, щоб ці формулювання перетворювати на нормальні.
Отже, давайте почнемо з Генасамблеї ООН. Звісно, кожного року тиждень, high-level week, високий тиждень Генасамблеї ООН – це важлива подія. Я не можу поки що виходити з конкретикою, з конкретними анонсами. Це ми зробимо обов'язково, але просто трошки пізніше. Але можете орієнтуватися на те, що кожного року ми прагнемо бути представленими на високому тижні, на найвищому рівні. І, в принципі, так планується і зараз.
Уже пропрацьовуються можливі графіки, плани, переліки зустрічей і заходів на полях Генасамблеї, про які ми теж вам зможемо пізніше повідомити і на рівні найвищому, і на рівні міністра, і на інших рівнях. Спектр тем, я думаю, що в принципі теж достатньо зрозумілий. Давайте все-таки ми трошки пізніше вийдемо з цим анонсом, коли зможемо вам дати більш вивірну інформацію, щоб я зараз не імпровізував.
По Угорщині що очікуємо? Очікуємо розблокування шляху України до ЄС, який Україна заслужила, для якого виконала всі необхідні умови і для якого немає жодних обґрунтованих перешкод. В принципі краще за Президента не скажеш, що якщо вже Путін каже, що він не проти членства в ЄС, то власне Орбану варто задуматися, чого він власне проти вступу України в ЄС. Вже навіть його “друг”, скажем так, не проти. Це абсурд те, що Угорщина продовжує блокувати вступ України в ЄС. Ми відкриті до конструктивного діалогу з угорською стороною. Нещодавно віце-прем'єр Тарас Качка був, до речі в Будапешті, і проводив переговори.
Тобто з українського боку немає жодних перешкод. Якщо йдеться про діалог про нацменшини, будь ласка, ми готові працювати над вирішенням всіх питань щодо нацменшин. Якісь ще питання готові вирішувати, але позиція угорської сторони вже по неадекватності досягає рівня російської позиції. Якщо б можна було вимірювати неадекватність позиції, то десь приблизно на одному рівні вона була б вже з російською. Тому що жодних реальних перешкод немає для того, щоб відкривати вступ до ЄС. У страшилки я просто не буду навіть заглиблюватися. Страшилки, які розповсюджує угорський уряд. Не угорський уряд, а уряд Орбана, я думаю буде правильно сказати. Це просто не витримує жодної критики, і ці всі страшилки є абсолютно абсурдними.
Який план, як стимулювати? Ми працюємо з іншими країнами. Звісно, з іншими країнами Європейського Союзу, з Брюсселем, з усіма іншими партнерами, тому що, власне, всі підтримують крім Угорщини. І Словаччина, до речі, теж підтримує. Працюємо з ними для того, щоб тиск на Будапешт збільшувався. І для того, щоб їх стимулювати до ухвалення рішення, яке ми від них не просимо. Вони мають це рішення ухвалити, ми вважаємо. Знову ж таки, все готове. Якщо вже всі погодилися брати Україну в ЄС, погодилися відкрити вступні переговори, що це за дрібний шантаж, просто блокувати відкриття першого кластера? На жаль, тут ірраціональні якісь причини, або якісь вузько політичні причини перевершують навіть міркування безпеки самої Угорщини. Тому що, в принципі, вступ України в ЄС, він в інтересах Угорщини. І, до речі, угорської національної меншини в Україні. Тому продовжуємо працювати для того, щоб розблокувати це. Давайте до Марка.
У мене два питання. Перше пов'язане знову таки з безпековими гарантіями. Зрозуміло, що контингент це важливо, це класно. Але все ж таки, із заяв, які лунали і вчора, і протягом останніх тижнів, складається враження, що все одно ключовою гарантією безпеки має бути сильна українська армія. Те, що Урсула фон дер Ляєн називає Україна, має бути “сталевим дикобразом”. Очевидно, зараз наша армія в 4-5 разів більша, ніж армія мирного часу. Тому моє питання, чи готові партнери в рамках Коаліції Охочих фінансувати те, щоб наша армія залишалася великою, банально там ті ж зарплати платити, чи є це на столі фінансування, утримання великої армії України після війни. Друге моє питання, воно стосується drone deal США.
Чого-чого?
Дронової угоди так званої в США. Здається, протягом останнього часу воно трошки випало з публічного дискурсу. Чи триває робота над ним, чи є якісь напрацювання конкретика? І, звичайно, чи наближаємося до відкриття того ж самого експорту зброї. Дякую.
Так, давайте почнемо з першого. З української армії, яка є частиною цих будь-яких гарантій безпеки. Дійсно, ми постійно на цьому наголошуємо. І міністр теж в останніх своїх контактах з Групою семи, з європейськими міністрами, перелічував серед елементів гарантій безпеки, обов'язково українську армію, як фундамент. Це фундаментальний елемент будь-яких гарантій безпеки.
І, от ви питали про дедлайни. Президент достатньо чітко на днях, вчора, здається, заявив, що, власне, це паралельний процес теж. Частково ці країни, які вже погоджуються надавати Україні гарантії безпеки, підтримку і посилення, вони вже зараз надають посилення нашим силам оборони України. Зброя, інвестиції, різна інша підтримка. Це те, що працює вже зараз. І також паралельно йде обговорення оцих контингентів, присутності, як ви кажете.
Тобто, це такий процес, який вже відбувається. Частина, певні компоненти цих гарантій безпеки вже надаються зараз. Це дуже важливо. Це не відкладена якась історія в часі. Дуже багато є способів, як уже сьогодні швидко посилити Україну. Насамперед, інвестиціями в оборонну промисловість. Як ви знаєте, Україна може виробити уже цього року на 6 мільярдів доларів більше дронів. На 6 мільярдів доларів. Дрони – це основний компонент, який і стримує ворога безпосередньо на лінії зіткнення і працює як протиповітряна оборона. Це такий основний компонент.
Також ми обговорюємо з партнерами інші форми підтримки, крім інвестицій в оборонку. Такі, як фінансування, як ви кажете, армії. Тобто, це виплати військовослужбовцям, членам сімей, спектр виплат. І тут ми теж розраховуємо, звісно, на підтримку наших партнерів, бо сьогодні це армія, яка захищає всю Європу. Це армія, яка захищає не лише Україну. Тому це логічно, що ці інвестиції в цю оборону мають включати також інвестиції безпосередньо людям, які в цій армії воюють.
І те, що стосується угоди з Штатами. Дійсно, ми всі розуміємо, що Сполучені Штати були з самого початку одним з лідерів, ключових союзників України, які надали нам величезну підтримку. І, звісно, саме вони мають право і можливість розраховувати на спільне виробництво з Україною унікальних українських технологій, таких, як українські дрони, які проявилися, показали себе на полі бою. І на сьогоднішній день є передовим словом взагалі в обладнанні, яке є військове. Тому саме з Штатами ви почули перші такі сигнали про готовність таких масштабних угод на вироблення дронів. Це пропозиція абсолютно серйозна, пропрацьована, запропонована безпосередньо Президентом, Президенту Трампу. Пропозиція, яка цікавить американську сторону. І пропозиція, яка демонструє нашу додану вартість. Що це все-таки стратегічне партнерство України та США. Це не благодійність, це не в один бік, в одні ворота гра відбувається. А це дорога з двостороннім рухом. Тобто ми один одному взаємно корисні. Ви побачите більше деталей про ці угоди, я думаю, вже найближчим часом. Давайте до Власова.
До відносин з Польщею. Наступного тижня буде прийматися законопроект про допомогу українцям. Натомість заготованого Навроцькому попередньо. Відносини з Україною і становище українців стало такою розмінною монетою в польському політикумі. Яким чином ми намагаємося відновити відносини, нормалізувати їх? І про візит замміністра до Польщі, розкажіть, будь ласка.
Візиту міністра?
Заступник міністра, так. Дивіться, в нас дуже активна робота йде з Польщею. І насправді, що дуже важливо тут наголосити, що ми всі двосторонні питання, в тому числі історичні, достатньо ефективно вирішуємо. І за попередній рік пішов реальний рух в питанні ексгумаційно-пошукових робіт, якого раніше не було.
І треба тут підкреслити, що саме міністр Сибіга з міністром Сікорським ухвалили декларацію, розблокували цей процес. Тому те, що стосується цих чутливих сторінок, історії, можна їх по-різному називати, то тут важлива, тиха, спокійна робота істориків, фахівців, інституцій, які займаються фахово пошуком, ексгумаціями, ексгумаційно-пошуковими роботами. І це робота в два боки. Ми надаємо можливість польським командам працювати, Польща надає можливість українським командам працювати. Уже завтра, якщо не помиляюся, ви побачите ще новини на цьому напрямі. Власне, важливі на напрямі ексгумаційно-пошукових робіт. Новини, які демонструють, що ми все-таки працюємо конструктивно і маємо разом триматися один одного.
Насправді, нещодавно ми відзначали в серпні важливу дату. Сто років тому українці і поляки разом захищали Київ і захищали Варшаву. І це треба не забувати ці сторінки минулого, що коли ми разом, ми здатні на будь-яке диво, і диво на Віслі, і будь-яке інше диво, в захисті нашої спільної свободи і безпеки. Тому ми вчергове звертаємося до всіх польських політиків з проханням, будь ласка, давайте берегти українсько-польські відносини, давайте розвивати їх з взаємною повагою. Україна до цього готова, Україна ніколи не загострювала і не буде загострювати ці складні історичні питання в наших відносинах. Будемо шукати завжди конструктиву. Але він має бути взаємним.
І ви праві, що немає питання України ставати питання внутрішньої політики. Міністр Сибіга на цьому часто теж наголошує, до речі. В тому числі в Польщі і всіх інших країнах ми закликаємо польську сторону не робити питання України частиною внутрішньої політики. І що стосується захисту громадян України, ви бачили нашу позицію, ми переконані, що цей захист має зберігатися на рівні, адекватному, відповідному рівню, який є в інших країнах ЄС. Власне, на такому рівні має зберігатися, ми розраховуємо, що буде зберігатися підтримка громадян України, які перебувають в Польщі.
І ще щось було про візит заступника міністра Міщенка. Так, він перебуває зараз в Польщі. До речі, Олександр Павлович дуже відкрито говорить в тому числі про історичні питання. І ви знаєте, що міністр запропонував, наприклад, відновити роботу форуму істориків, який колись працював між Україною та Польщею. І ця пропозиція залишається в силі, що ми її передали польській стороні. Заступник міністра серед іншого також обговорював і цю тему. І також практичне втілення, наприклад, форуму істориків. Те і інших, в принципі, важливих питань.
Ну і на сам кінець варто сказати, що не треба, скажімо так, зміщувати фокус уваги суто на проблемну частину відносин України та Польщі. Треба все-таки нагадати, що ми вдячні Польщі за надану підтримку. Польща проявила з перших годин повномасштабного вторгнення, дійсне, лідерство. Лідерство в цьому регіоні, лідерство в підтримці України. Ми завжди за це будемо вдячні.
Так, давайте, може, хтось ще не питав.
Okay, we can go back to you and then maybe someone else who has not asked the question yet.
Thank you very much. I would like to ask questions which related with Japan. Firstly, our security guarantee. How is Japan involved in security guarantee? And secondly, is part of Japan, Japan's territory is currently occupied by Russia. Are you considering cooperation in the future with Japan?
You mean the occupied part of Japan?
Yes.
So first of all, we are deeply grateful to Japan, its government and its people for their steadfast support for Ukraine. We feel this support. We see it especially among the Japanese public. It's overwhelming. And we are deeply touched. Believe me, by every sign of support, our people. We have many people in Ukraine who are, by the way, fond of the Japanese culture and language and other things. And so these are ties between our peoples that are stronger than even any government agreements that we have.
But Japan has led support for Ukraine in Asia. We are grateful for that, for this leadership and we will forever be grateful in many areas, including, of course, humanitarian areas financial and economic support and some other, other ways of support. And we also appreciate Japan's attendance and its willingness to take part in the Сoalition of the willing in being part of this security guarantees architecture. This is much appreciated. And we realize that Japan needs to play this role as a leader, as a real leader.
When it comes to the occupied territories you are right. Ukraine is one of the countries around the world, not many of them, who has a very clear stance on northern territories. And we think they are part of Japan. And we have made this position clear on numerous occasions, including with official statements of the Foreign Ministry, because we know what Russian occupation is, no matter how many years it takes, no matter how what is the you know, the real estate is of course you don't. You don't have a war. You have peace in Japan. Luckily. And we appreciate it very much. But we know that occupation is still an occupation, and we realize that Russia, unfortunately, has you know has made so much injustice around the world, including, of course, northern territories as well. But our position, our state position is very clear. It's official. We recognize the northern territories as part of Japan, and we think that Russia must end its occupation one day as it must end the occupation of Ukraine.
Russia needs to get out of other people's lands around the world.
Давайте ще хтось має питання?
Останнє питання чи можете ви зараз підтвердити чи спростувати знову ж таки в контексті гарантів безпеки, що Україна з партнерами зараз розглядає варіант розташування тут, в Україні, не військ НАТО, а саме військ представників інших країн, Саудівської Аравії можливо Південно-Африканської Республіки або будь-яких інших або знову ж таки китайських миротворців. Тобто наскільки це питання на столі, воно в контексті того, що Росія проти того аби в Україні були війська НАТО, наша відповідь яка на це?
Ну, востаннє коли я перевіряв все-таки Китай не був учасником Коаліції Охочих розмова про присутність контингентів на території України йде саме в рамках Коаліції Охочих, тому я закликаю вас орієнтуватися на членів цієї групи, на тих, хто входить в це об'єднання, як потенційних країн, які можуть мати контингент на території України, а про решту не йде мова станом на зараз. Це відбувається в рамках Коаліції Охочих.
Чи правильно я зрозуміла, що ви не вважаєте доцільним, або Київ офіційно не вважає доцільним обговорювати з російською стороною в принципі присутність будь-яких військ на території України в рамках Коаліції Охочих?
Що ви маєте на увазі “обговорювати”?
Ну умовно кажучи чи є пункт про те, що в Україні будуть присутні в якомусь вигляді війська країн Коаліції Охочих, цей пункт не є для України можливим пунктом перемовин з Путіним, правильно?
Дивіться, треба щоб відбулась зустріч лідерів. На ній можна обговорити всі питання, чутливі там, різні. Логічно достатньо що ми говорили в контексті оцих залякувань Путіна: “Ми будемо там по цих військах бити. Це для нас не прийнятно.”, і так далі і тому подібне. Гіпотетична присутність контингенту на території України потрібна для захисту від Росії, саме собою що вона потрібна саме для гарантування безпеки від Росії, тому логічно, що ці плани розробляються зараз без участі Росії і ми вважаємо, що тут дозвіл Росії питати на це не треба, але я це кажу саме в контексті процесу який відбувається зараз. А решта, про те, що буде обговорюватися, не буде, - це гіпотетичні конструкції.
Я зі зрозумілих причин буду дуже обережний в будь-якому гіпотезуванні і в будь-яких гіпотетичних конструкціях тому що вони гіпотетичні. Наша тверда позиція - має відбутися зустріч лідерів. До цієї зустрічі, оскільки Росія її уникає, потрібно Москву примусити тиском. Ми вважаємо, що нові санкції з боку США, з боку європейських партнерів, не закриють двері для мирного процесу. Навпаки вони будуть стимулювати мирний процес, не треба розглядати санкції як “завершення мирного процесу” чи якийсь крок після якого Москва перестане брати участь, навпаки Росія лише почне брати участь в реальних якихось суттєвих переговорах і розмовах тоді, коли вона відчує що цей тиск не є просто заявами, а він реальний і він сьогодні вже реально позбавляє російську воєнну машину грошей. От тоді, коли почнуть порожніти кишені - з’явиться більше бажання говорити, отак це працює, а не навпаки і в цьому ми переконуємо партнерів, а якщо Росія буде далі з’їжджати, скажу простою мовою, з зустрічей лідерів, то тим більше треба цей тиск підвищувати, вводити нові санкції, інші форми тиску, щоби це “з’їжджання” закінчилось.
Дякую, на цій оптимістичній, чи не знаю, ноті мабуть будемо завершувати. Немає вже більше питань? Все, тоді завершуємо, друзі.
Дякую, що прийшли! Будемо регулярніше проводити наші зустрічі, дякую!





Відео брифінгу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=WHzoIkIlkXk