Доброго дня, шановні журналісти. Радий всіх вас бачити регулярно, традиційно на нашому брифінгу речника МЗС. Ми відновили цей формат, ще раз нагадаю, для того, щоб ви мали доступ до актуальної інформації про зовнішню політику і для того, щоб ми роз’яснювали вам нюанси цієї зовнішньої політики, що відбувається, ну і щоб ви мали змогу поставити мені ваші питання, яким я завжди, як ви знаєте, дуже радий, і буду пробувати вам відповідати змістовно там де можу,  а там де не можу - буду відповідати дипломатично.

For foreign media here, do not hesitate to ask in English when we turn to the questions part, I will be happy to provide you with English soundbites. Just keep this option in mind.

Отже, сьогодні коротко про наші останні новини перед тим, як перейдемо до запитань.  

Основною новиною минулого тижня, звісно ж, були зміни в уряді, — те, що англійською називають government reshuffle. Вони торкнулися низки міністерств, серед яких і це міністерство, де ми знаходимось, Міністерство закордонних справ України. Наше зовнішньополітичне відомство очолив новий міністр, Андрій Сибіга. У своїх перших телефонних розмовах з іноземними партнерами новий глава МЗС запевнив, що зовнішньополітичний курс, визначений Президентом України Володимиром Зеленським, залишається незмінним і Україна розраховує на продовження та зміцнення міжнародної підтримки у протистоянні російській агресії.

Просто нагадаю, що Глава держави у своїй комунікації чітко окреслив і пояснив мету урядових перестановок, вона полягає у тому, щоб надати новий імпульс роботі уряду, додати ефективності на ключових напрямах, показати вже протягом цієї осені нові необхідні результати для нашої країни та людей. В умовах, коли продовжується жорстока війна, російська агресія проти нашої держави.

Міністр Сибіга на посаді п’ять робочих днів і вже активно приступив до виконання обов’язків. Ця робота тривала і протягом вихідних, ви бачили наші повідомлення щодо перших міжнародних переговорів нового глави МЗС, його роботи з впровадження внутрішніх трансформацій в дипломатичній системі. За ці п’ять днів Андрій Сибіга провів уже 18 телефонних переговорів із іноземними колегами, це регіони Європи, Північної Америки, Азії, Океанії, Південного Кавказу. Ця робота триває, активні контакти тривають. І до речі, просто зараз, щойно завершилися ще дві телефонні розмови, повідомлення про які з’являться незабаром, коли ви відпустите мене з цього брифінгу. Тобто загалом два десятки телефонних переговорів за ці п’ять робочих днів.

Я це кажу не для того, щоб хвалитися кількістю чи показниками, але це той темп і та інтенсивність  роботи, які новий керівник показує на власному прикладі. Міністр Сибіга вже неодноразово підкреслював після вступу на посаду, що його мета - це дипломатична робота, яка відповідає реаліям війни, насамперед за ефективністю та результатами, і такого підходу він буде вимагати і від українського дипломатичного корпусу. Знову ж таки, це ті реалії, які встановлює російська агресія проти України, реалії потреби результатів і ефективності.

Міністр вже публічно розповідав про ключові пріоритети, визначені главою держави. Це посилення обороноздатності, активна робота над досягненням всеохопного, справедливого та тривалого миру, просування Формули миру, зміцнення стійкості нашої держави та людей, посилення гуманітарної, зокрема енергетичної, та фінансової підтримки нашої держави, набуття повноправного членства в Євросоюзі та НАТО, протидія дезінформації і дуже важливий напрям - захист прав і законних інтересів українців за кордоном, зміцнення їхніх зв’язків із Батьківщиною, розвиток взаємодії з української всесвітньою спільнотою, збереження ідентичності наших людей за кордоном  та створення мотивації для тих, хто планує повернення додому.

Ще дві важливі зустрічі, які провів міністр. Насамперед зустріч з експертною спільнотою в п’ятницю. Чому це важливо? Здавалось би, регулярна робота, але те, що новий міністр уже буквально в перший день роботи зустрічається з широким колом українських експертів — це сигнал, що МЗС налаштоване на розвиток взаємодії з громадянським суспільством та експертною спільнотою. Ми відкриті, будемо слухати, дискутувати, залучати, впроваджувати найкращі політики разом.

І друга зустріч відбулася сьогодні, це була зустріч Андрія Сибіги та команди МЗС із народними депутатами України в Комітеті з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Це також сигнал налаштованості на співпрацю та розвиток виміру парламентської дипломатії.

Одним з важливих напрямів посилення інституційної спроможності МЗС, які визначив Міністр Сибіга, буде посилене залученння молоді до дипломатичної служби. Недовзі ви побачите цілу низку кроків на цьому напрямі. Це і взаємодія з профільними ВНЗ, і розвиток існуючих та створення нових програм залучення молоді. Двері МЗС відкриті для молоді. Міністр наголошує, що хоче надати шанс професійним, порядним і патріотичним молодим людям реалізувати себе. За його словами, ця молодь має стати українським поколінням перемоги, яке виборе мир і буде розвивати нашу державу як сильну, європейську та успішну країну.

Наостанок зауважу, що сьогодні, буквально годину тому, в МЗС був Президент України Володимир Зеленський, який представив нового міністра закордонних справ колективу та виступив перед дипломатами з настановами та пріоритетами зовнішньої політики.

Тепер готовий відповісти на ваші запитання. Є низка важливих тем, сподіваюсь ви їх порушите в ході запитань.

Запитання ЗМІ

• Наскільки реальна можливість використання західних ракет для атак на військові об'єкти в Росії?

Дуже дякую, радий, що це запитання пролунало першим. Для мене це ознака того, що ця тема в мейнстрімі, в топі, і дійсно про неї говорять усі. Я думаю, що це дуже важливо, і це частина тих зусиль, які докладають і МЗС, і загалом дипломатична команда Президента, і Президент особисто, щоб вивести цю тему в топ. Мені здається, що це вдається, оскільки ви теж ставите питання саме про це.

Тепер по суті. Тема лунає у всіх, буквально у всіх переговорах нового міністра. Його позиція стосовно цього питання непохитна, дуже тверда, дуже принципова: Україна, за міжнародним правом, має повне право бити по легітимних військових цілях, законних військових цілях на території Росії будь-якою зброєю, яка є в наявності в України, тому що це міжнародне право і більше, ніж міжнародне право — це логіка звичайної військової справедливості. Росія напала на Україну, і абсолютно логічно й легітимно, що Україна має право бити по законних цілях на території Росії.

Ми розуміємо, що рішення для наших партнерів і союзників потребує часу. Ви прекрасно знаєте, не гірше за мене, що в них є вагання і сумніви, з якими ми працюємо. Дипломатична система України активно працює з цими сумнівами, переконує, що ми не вважаємо цей дозвіл ескалацією. Як показала українська операція на території Курської області Російської Федерації, ці "червоні лінії" є уявними, і страхи щодо ескалації є уявними. Тому ця робота триває дуже активно на всіх рівнях і буде тривати.

• Чи планується візит державного секретаря США Ентоні Блінкена та глави МЗС Британії до України у найближчому майбутньому?

Щодо візиту Ентоні Блінкена, державного секретаря США, вже відомо, що американська сторона анонсувала цей візит. Він дійсно відбудеться в Києві разом з очільником британського зовнішньополітичного відомства. Ми будемо раді приймати їх у Києві та вести переговори з низки питань.

Україна має дуже близькі союзницькі відносини з США та Великою Британією. Ми маємо чудове стратегічне партнерство і будемо обговорювати, як його надалі зміцнити і розвивати. Щодо конкретних тем, я не можу забігати наперед; залишимо простір для дипломатії. Давайте дочекаємось завершення переговорів, і ми будемо раді вас поінформувати про їхні підсумки, щоби не нашкодити ходу переговорів.

Ми постійно наближаємось до цього рішення, але в дипломатії є золотий принцип: «нічого не домовлено, поки все не домовлено». Тому ми не хочемо забігати наперед і анонсувати, поки триває робота. Коли це буде, повірте, всі про це дізнаються.

• Вчора МЗС заявило, що підтвердження передачі балістичних ракет Іраном Росії матиме серйозні наслідки для двосторонніх відносин. Чи йдеться про можливе розірвання дипломатичних відносин з Іраном, і які кроки Україна планує на міжнародній арені для запобігання подальшій військовій співпраці між Іраном і Росією?

Ви бачили активні заяви МЗС з цього приводу, зокрема одну, якщо не помиляюсь, у суботу, щодо повідомлень в інформаційному просторі про можливу передачу Іраном балістичних ракет. Звісно, для України це абсолютно неприйнятний розвиток подій. Україна висловила свою жорстку позицію, зазначивши, що це матиме руйнівні наслідки для українсько-іранських відносин. Можу підтвердити, що наше попередження залишається в силі.

Більше того, вчора до МЗС був викликаний тимчасовий повірений у справах Ісламської Республіки Іран в Україні, якому знову в жорсткій формі було донесено цю позицію України щодо руйнівних наслідків. Я не буду уточнювати, що мається на увазі під руйнівними наслідками, щоб не послаблювати дипломатичну позицію, але можу сказати, що всі опції, включно з тією, яку ви назвали, залишаються на столі. Якщо дійсно ця передача відбудеться і факт застосування буде зафіксовано, а повірте, він стане відомим, то настануть відповідні наслідки.

Хочу окремо підкреслити, що йдеться не лише про безпеку України, українсько-іранські та російсько-іранські відносини. Насправді контекст цих дій Ірану значно ширший: поглиблена військово-технічна взаємодія між Іраном і Росією створює прямі загрози безпеці всього регіону Європи і Близького Сходу. Тобто щонайменше два регіони опиняються під загрозою через цю посилену військово-технічну співпрацю.

Тому ми, звісно, закликаємо наших партнерів та міжнародну спільноту посилити тиск на Тегеран і Москву з метою збереження міжнародного миру та безпеки і нівелювання тих загроз, які ця співпраця несе для Європи і Близького Сходу. Ми уважно слідкуємо за розвитком подій, і в найближчі тижні ви побачите нові кроки від МЗС у цьому напрямку.

• Ще кілька тижнів тому польські політики висловлювали історичні претензії. Чи вдалося залагодити ситуацію під час нещодавньої першої розмови нового міністра з польським колегою польською мовою і чи можна очікувати, що ці питання не виникатимуть знову, враховуючи наближення президентської кампанії в Польщі?

Я можу сказати, що між міністрами Сибігою та Сікорським відбулася дуже дружня та привітна розмова. Як уже було зазначено, міністр Сибіга провів її польською мовою на знак поваги до польського співрозмовника. Це була перша розмова, і це знаковий крок. Наскільки мені відомо, польська сторона помітила цей жест поваги.

Станом на зараз наші відносини розвиваються в добросусідському та партнерському ключі. Ми вдячні Польщі за колосальний обсяг допомоги, який було надано з початку повномасштабного вторгнення. Дійсно, Польща — це один з наших найближчих друзів і союзників. Ми налаштовані на розвиток хороших стосунків з усіма сусідами України, навіть з тими, де є певні проблемні питання.

Ви знаєте, що в дипломатії, не лише в Україні, а й у багатьох країнах, найскладніші відносини часто бувають з сусідами. Між сусідами завжди є багато питань і розбіжностей, як це відбувається між людьми. Але якщо наполегливо працювати в конструктивному руслі, шукати підходи та компромісні рішення з взаємною повагою до інтересів одне одного, то я певен, що можна залагодити будь-які питання та проблемні ситуації. Саме на таку конструктивну взаємодію ми й налаштовані, зокрема з Польщею.

Наразі ми маємо здорові відносини, які розвиваються в дружньому напрямку, і сподіваємося, що це збережеться надалі.

• Чи відомо Україні про можливі мирні ініціативи Берліна на кшталт Мінських угод, і як Україна протистоїть подібним планам з боку західних партнерів?

Багато разів лунали мирні ініціативи та пропозиції. Ви зараз бачите, що час від часу від різних країн надходять пропозиції медіації — про готовність надати майданчик для переговорів між Україною та Росією. У нас дуже зрозуміла, чітка і проста позиція: є Формула миру, є процес самітів миру, проміжних зустрічей між ними. Всі країни, які хочуть зробити свій внесок у відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру в Україні — ми запрошуємо взяти участь у цьому процесі.

Процес інклюзивний; це майданчик, на якому можна висловлювати позиції та шукати точки дотику. Він не є зацементованим, де просувається якесь одне бачення — є принципи, на яких ми хочемо домовитися та яких прагнемо дотриматися, і запрошуємо всі країни брати участь у цьому. Ми уважно стежимо за різними повідомленнями про мирні ініціативи та пропозиції, і знову ж таки, працюємо з партнерами, пояснюючи їм, що можна долучитися до процесу Формули миру, і саме там ми будемо шукати точки дотику.

Україна прагне миру, як жодна інша країна у світі його не прагне. За останній час лише з Росії лунали сигнали, що вони не хочуть говорити з Україною про мир. Тому для всього світу та світової спільноти абсолютно зрозуміло, хто прагне миру, а хто намагається уникати цієї розмови. Як багато разів підкреслював президент України Володимир Зеленський, спільний тиск і дипломатичний фронт усіх миролюбних країн здатні змінити цю динаміку та примусити Росію обрати мир, а не війну. На це й спрямована вся наша робота.

• Сьогодні стало відомо, що адміністрація Байдена подала до Конгресу стратегію завершення війни Росії проти України, як було обіцяно під час узгодження нового пакету допомоги. Чи брала Україна участь у розробці цієї стратегії, і чи має Україна розуміння стратегії США щодо війни, враховуючи часті обмеження з боку партнерів на постачання необхідної зброї?

У нас активний діалог із Сполученими Штатами, і всі ці питання обговорюються, включно з баченням подальшого розвитку подій та поточною ситуацією. Я не можу коментувати конкретний документ зараз, але ми пошукаємо інформацію та надамо вам більш детальну відповідь. Зараз не готовий імпровізувати чи робити припущення, але можу впевнено сказати, що Україна та США дуже тісно координують свої дії.

На всіх рівнях у нас відбувається діалог і координація дій. Щодо стратегії загалом, з 2022 року ми наголошуємо, що стратегія української перемоги полягає в тому, щоб не боятися жодних ескалацій і надавати Україні необхідні засоби для перемоги над Росією. Потрібно дивитися на цю ситуацію комплексно та ставити за мету перемогу України, і тоді відповідною буде й політика.

• Прем'єр Шмигаль заявив, що сподівається на залучення 150 країн на саміті миру; чи можна очікувати збільшення кількості учасників після першого інавгураційного саміту, і наскільки можливі переговори з Росією, яка заявила, що долучиться лише за умови виведення українських військ з Курської області?

Щодо умов виведення українських військ з Курської області, насамперед варто зазначити, що триває робота, яку окреслив Президент ще на першому Глобальному саміті миру. Наразі йдеться про організацію засідань робочих груп за пунктами Формули миру та проведення тематичних конференцій на рівні радників з питань національної безпеки. У цих заходах беруть участь і профільні міністри. В рамках цих зустрічей розробляються відповідні плани з конкретних питань, які в цілому сформують спільну мирну рамку, тобто позицію міжнародної спільноти щодо завершення російської агресії проти України. Мета полягає в тому, щоб це була колективна позиція, а не лише думка України.

Підготовка спільної мирної рамки є умовою для проведення другого Саміту миру, на якому вона має бути представлена Росії, про що вже неодноразово наголошувалось. Окремо ми працюємо над реалізацією цього бачення, зокрема вже триває робота щодо тематичних конференцій. 22 серпня відбулася онлайн-конференція щодо енергетичної безпеки, у якій взяли участь понад 40 країн та міжнародних організацій, з української сторони були представники керівництва Офісу Президента та Міністерства енергетики. Потім, 4 вересня, була проведена онлайн-конференція щодо продовольчої безпеки за участі представників 75 країн та міжнародних організацій з різних регіонів світу.

По суті, ці дві конференції відкрили серію заходів для реалізації домовленостей, досягнутих на першому глобальному саміті миру. Найближчим часом відбудуться аналогічні зустрічі, присвячені іншим пунктам Формули миру, метою яких є розробка загального мирного плану, про який говорив президент України Володимир Зеленський.

Щодо можливих обмінів територіями, наша позиція чітка: Україна не торгує і не обмінюється територіями. В основі має бути відновлення територіальної цілісності України, що є непохитним принципом міжнародного права, яким Україна торгувати не збирається.

• Індійський представник перебуває з візитом у Москві, де, ймовірно, обговорюватиме мирні питання; чи буде передано якийсь меседж від України, зважаючи на нещодавній візит індійського Прем'єра до Києва, і чи відомо МЗС про можливі обговорення щодо України без її участі?

Ми в курсі цього візиту і знаємо, що такі візити відбуваються регулярно в рамках підготовки до заходів БРІКС. Зазвичай, підготовка до цих заходів проходить на рівні радників з питань національної безпеки. Ми уважно слідкуємо за сигналами, які будуть лунати під час цього візиту, і будемо їх ретельно аналізувати та вивчати.

Як ви знаєте, нещодавно відбувся дуже успішний та історично важливий візит прем'єр-міністра Індії до України. Ми налаштовані на подальший розвиток нашої взаємодії з Індією як важливим глобальним гравцем на міжнародній арені. Декларація лідерів, яка була підписана за підсумками переговорів у Києві, свідчить про величезний потенціал для наших двосторонніх відносин, який ми хочемо реалізувати.

Ми вважаємо, що на розвиток наших двосторонніх відносин не мають впливати стосунки з іншими країнами. У нас є великий потенціал для подальшого розвитку цих відносин, і ми активно працюватимемо над цим.

• Під час кадрових  змін в уряді ЗМІ активно писали про пропозицію попередньому міністру Дмитру Кулебі обійняти посаду посла відразу до ЄС та НАТО. Чи розглядає МЗС створення посади єдиного посла до ЄС та НАТО?

Так, чутки залишимо тим, хто займається чутками; не будемо виносити цю інформацію на офіційний рівень.  МЗС не планує створювати спільну місію при ЄС і НАТО. Таке не заведено в принципі загалом ніде. Ви уявляєте обсяг роботи місії при ЄС і обсяг роботи місії при НАТО? Це колосальний обсяг. Насправді, там потрібні дійсно два представництва при цих організаціях. Тому, я думаю, так і буде надалі залишатися.

Дивіться, щодо інформації про пропозиції вважаю некоректним коментувати. Дмитро Кулеба, колишній міністр закордонних справ України, коли вважатиме за потрібне, я думаю, сам вийде, якщо буде, що розповісти. Я не вважаю коректним зараз коментувати ці пропозиції.

• Як МЗС планує посилювати євроінтеграційний напрямок та рухатись у напрямку членства в НАТО з огляду на відкриття переговорів з ЄС та відсутність переговорів щодо НАТО?

Значить, що стосується загалом роботи в напрямку наближення членства в ЄС та НАТО. Можу сказати, що цей напрям був і залишається пріоритетним. Новий міністр Андрій Сибіга це дуже чітко окреслив неодноразово публічно. Він наголосив, що, на його думку, євроінтеграція має ставати питанням внутрішньої політики, а не зовнішньої, бо ми, по суті, вже інтегруємося в ЄС. Тобто Україна буде членом ЄС, і це буде взагалі не питання зовнішньої політики.

Щодо вступу до НАТО, ми активно працюємо з союзниками над тим, щоб переконати їх, що Україна заслуговує на отримання запрошення до вступу в Північноатлантичний альянс. У перспективі членство України в НАТО посилить сам Альянс і є необхідним для нього. На цьому, до речі, міністр Сибіга наголосив в одному із своїх перших публічних дописів на посаді міністра, підкресливши саме таку логіку.

У такому ключі ми будемо працювати з союзниками над тим, щоб побудувати співпрацю, і, сподіваюся, це вдасться. Є позитивні сигнали на цьому напрямі. Далі не буду заходити за це формулювання.

• Чому міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив про відкликання тимчасово повіреного з Грузії?

Дивіться, приходить новий керівник, і дійсно він має право та потребу ухвалювати кадрові рішення, які стосуються і центрального апарату, і закордонних дипломатичних установ. Це його право і обов'язок як нового керівника — формувати свою команду. Я бачив публікації, пов'язані з цією темою, і в наших ЗМІ, і в грузинських.

Йдеться не про прізвище чи якісь нюанси, а про комплекс певних причин, які змусили нового керівника зовнішньополітичного відомства ухвалити таке рішення. Воно ухвалено в контексті стимулювання роботи послів, аналізу їхньої діяльності, ефективності, досягнутих результатів, і необхідності адаптації дипломатичної системи до жорстких реалій війни, коли дійсно потрібен результат.

Я можу сказати, що це рішення ухвалено за комплексом причин, і, мабуть, фокусування на окремих питаннях є не зовсім коректним.

• На якому етапі перебуває заклик України до сусідніх країн щодо збиття російських дронів та ракет у небі над Україною?

Це дійсно одна з пріоритетних тем для нового міністра Андрія Сибіги. У його розмовах з нашими ключовими партнерами в Європі ця тема проходила через усі ці переговори. Йдеться про те, що для ухвалення цього рішення потрібна колективна воля і сміливість. Ми розуміємо, що країни, які мають ухвалити це рішення, хочуть мати спільну картину волі, яка зробить це рішення можливим. Саме над побудовою такої коаліції для забезпечення сміливості у збитті російських дронів і ракет в українському небі зараз активно працює дипломатія.

Я ще раз повторю нашу позицію: збиття партнерами російських ракет і дронів в українському небі не є вступом їх у війну. Це не є ескалація, а, по суті, гуманітарна акція з порятунку людських життів. Коли йдеться про те, щоб збивати просто шматки металу, які летять у небі і можуть вбити людей, це базова моральна потреба захистити людські життя. Знову ж таки, це не про вступ цих країн у війну, ми хочемо заспокоїти ці страхи. Ці страхи подібні до тих, що виникали щодо надання нових видів зброї чи зняття обмежень на її використання. Нам прекрасно зрозумілі ці сумніви, страхи та побоювання. Але ми працюємо з партнерами, переконуючи їх, що ці страхи потрібно облишити.

Головне, що для цього достатньо подивитися назад і зрозуміти, що всі попередні випадки, коли казали, що “от зараз ми дамо новий тип зброї, буде ескалація і Росія відповість”, просто не справджувалися. Не було таких наслідків. Згадайте, як навесні 2022 року Росія лякала всіх карами небесними і апокаліпсисом, якщо західні країни, країни НАТО, надаватимуть зброю Україні. Наслідки, які нам обіцяли, не справдилися. Мені здається, що ретроспективний аналіз, погляд назад, достатній для того, щоб зрозуміти: логіка страху не працює, працює в цій війні логіка сміливості. Коли є сміливість і сміливі рішення, Росія робить кроки назад, і вдається збільшити безпеку, а не зменшити її. В такому ключі ми і працюємо з партнерами. Вибачте за ліричний відступ; це тема, яка глибоко турбує і чіпає всю дипломатичну систему. Ми намагаємося донести це відчуття до наших партнерів.

• Минулого тижня президент Зеленський заявив, що Курськ є частиною плану української перемоги. Які деталі плану щодо використання Курська під час перемовин і який наразі план України?

Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що операція в Курській області дозволяє досягти низки важливих цілей. По-перше, це абсолютне закінчення війни на території, звідки вона почалася. По-друге, це поповнення обмінного фонду для того, щоб повернути якомога більше українських людей додому. По-третє, це створення тиску на державу-агресора, щоб Росія і російське суспільство зрозуміли, що агресивна війна може мати наслідки для їхньої власної території. Це абсолютно логічно; цей сигнал для російського суспільства поступово доходить.

Якщо подивитися на рішення Путіна, видно, що його пріоритетом є захоплення чужих територій, а не захист своєї землі. Це добре ілюструється тим, що Росія, попри проблеми з евакуацією та обороною на Курському напрямку, продовжує кидати нові тисячі солдатів на Донбас. Це показує пріоритети Путіна і, думаю, що ці пріоритети бачить і російське суспільство.

Операція в Курській області повинна розглядатися як спосіб збільшення тиску на агресора і перехоплення ініціативи Україною. Це дуже важливо в контексті загального оборонного задуму та плану України. Я не можу заглиблюватися в деталі оборонного задуму, оскільки це визначає наш Генштаб, і, я думаю, що точне знання цих деталей не потрібно громадськості. Я щасливий, що не знаю всіх деталей, адже це мають знати військові. Я вас переконую, що у нас є фахові та професійні військові і керівництво, яке має чіткий покроковий план дій.

• Чи є в Україні дипломатичний план щодо Курська? І чи те, що сказав Президент Зеленський, вказує на те, що Курськ буде використовуватися під час перемовин?

Так, поки що це є тиск. Якщо ви маєте на увазі публікації і думки експертів про те що буде якийсь обмін територій, Курськ в обмін на щось,  то таке не обговорюється. Про це вже говорили неодноразово, що не йдеться про обмін територій. Це все залишається в силі. Звісно, що коли агресор напав на іншу країну, і хотів захопити її за лічені дні, а після двох з половиною років у нього самого виявляється захоплена територія, то це змінює динаміку загалом і війни, і можливості переговорів і якихось дипломатичних рішень і вирішення. Тож дійсно, такі речі стимулюють, щоб у Росії з'явилася така договороздатність, щоб ми її згенерували всі. Це абсолютно зрозуміла річ. Я нічого нового вам тут не розповім. Але, як-то кажуть, поживемо — побачимо яким саме чином це буде змінювати динаміку ставлення Росії загалом до завершення війни і до завершення її агресії. Це ми побачимо. 

• Коли саме Україна планує запропонувати свій план перемоги Білому дому, Камалі Гарріс та Дональду Трампу, і чи планує це зробити до виборів або чекатиме їхнього завершення? Чи міститиме цей план нові пункти, відмінні від трьох пунктів із Формули миру?

Це дуже важлива тема, на якій я не хотів би спекулювати і заздалегідь розголошувати якісь деталі або точний час, коли вона буде презентована. Повірте, ви дізнаєтеся. Я розумію ваш інтерес абсолютно. Це питання дуже часто лунає, і я можу сказати, що коли прийде час, ви від Президента дізнаєтеся про цю ініціативу, яку він анонсував. Було б не коректно з мого боку «спойлерити» цей план перемоги.

• Чи зменшилася увага до китайського мирного плану в розмовах з партнерами після Курської операції ЗСУ? Чи підриває ця операція альтернативні мирні ініціативи, які передбачають замороження конфлікту на поточній лінії фронту, зокрема китайські та бразильські?

Ні, не підриває, бо чим сильніша Україна, тим ближчий мир. Посилення української обороноздатності, надання Україні зброї, можливість захищати себе в повному обсязі без обмежень на використання зброї по законним військовим цілям — все це загалом посилює Україну. Операція України в Курській області та санкційні кроки — усі ці речі загалом зміцнюють нашу державу. Чим сильніша Україна, тим ближчий мир і тим ближче дипломатичне завершення російської агресії проти України.

Логіку, що не треба щось робити, бо це може завадити миру, треба відкинути. Така логіка не є правдивою. Україна такої логіки не сприймає. Можу привідкрити дипломатичну завісу: новий міністр під час переговорів з одним зі своїх колег прямо озвучував — чим сильніша Україна, тим ближчий мир і тим ближче дипломатичне вирішення. Тобто посилення нашої держави — це шлях до миру, а не навпаки. Саме таку логіку ми доводимо нашим партнерам.

Для України принцип територіальної цілісності є непорушним. Будь-які врегулювання або завершення російської агресії проти України можливі лише з повагою до принципу територіальної цілісності. Це ми, зокрема, доводили і китайським партнерам під час візиту в Гуанчжоу.

• Чи можуть країни Глобального півдня виступити посередниками у процесі дипломатичного врегулювання конфлікту, і чи є вже конкретні країни-кандидати на цю роль?

Залучення країн поза межами Європи та Північної Америки — це процес, який активно йде. Треба дуже багато працювати і пояснювати їм логіку Формули миру та те, як може бути відновлений всеохопний, справедливий і тривалий мир. Ми цим займаємось і пояснюємо це. Як ви бачите навіть за першим Глобальним самітом миру у Швейцарії, ці країни готові чути і брати участь у процесі. Це видно навіть за кількістю підписантів комюніке Саміту миру. Сьогодні додалася ще Панама — девʼяносто четвертий підпис під комюніке Саміту миру. Ми дуже вдячні Панамі за те, що вона непохитно стоїть на боці міжнародного права та Статуту ООН і підписалася під підсумковим комюніке Саміту миру.

Українська дипломатія продовжує працювати з країнами над тим, щоб розширити коаліцію на підтримку Формули миру і, зокрема, кількість підписантів під комюніке Першого глобального саміту миру.

Ми неодноразово наголошували, що формат домовленостей, який був застосований у Чорноморській зерновій ініціативі, є одним із варіантів, як можна комунікувати рішення міжнародної спільноти Росії. Більш того, новий глава МЗС Андрій Сибіга брав активну участь у підготовці Чорноморської зернової ініціативи, тому прекрасно знає, як цей механізм працює.

Проте наразі рано казати, чи переговорний процес буде у такому форматі. Це один з механізмів, який Україна бачить як прийнятний для себе, можливий і ефективний. Але наскільки його вдасться в цьому контексті втілити — моє улюблене: поживемо — побачимо.

• Чи можете підтвердити наявність будь-яких переговорів про зупинку Росією та Україною ударів по енергетичній інфраструктурі, портам та суднам у минулому?

Не можу підтвердити наявність таких домовленостей між Україною і Росією. Станом на зараз, на жаль, триває повітряний терор Росії проти української енергосистеми, цивільної інфраструктури і наших людей.

Я закликаю також не ставити знак «дорівнює» між діями України і діями Росії, оскільки це несправедливо. Це загарбницька війна Росії, яка порушує міжнародне право. Для нашої держави вона є оборонною війною. Україна реалізовує своє право на самозахист згідно з статтею 51 Статуту ООН. Тому знак «дорівнює» між діями Росії і України ставити не можна.

Ми дійсно хочемо, щоб Росія усвідомила, що цей повітряний терор потрібно припинити. Якщо вона цього не усвідомлює, Україна буде і надалі посилювати свою протиповітряну оборону за допомогою союзників і партнерів, яким ми дуже вдячні за це, щоб фізично захищати наших людей, наші міста і громади від цих російських ударів.

• Чи знаєте ви про переговори між Україною, Азербайджаном, Росією та ЄС щодо газу? Якщо так, то в якому форматі ці переговори проходять?

Мені невідомо про проведення таких перемовин. Я можу сказати, що сьогодні міністр Сибіга проводив телефонні переговори зі своїм азербайджанським колегою. Це було зазначено в нашому повідомленні. Вони висловили взаємну підтримку територіальної цілісності України і Азербайджану та обговорили низку двосторонніх і багатосторонніх питань. Ми вважаємо, що рівень взаємодії між Україною і Азербайджаном має відповідати відносинам між нашими двома народами, які є дружніми.

Щодо першої частини питання, я не можу підтвердити такого факту.

• Яка позиція України та МЗС щодо документа, розробленого у Стамбулі між Україною та РФ в ході мирних перемовин, на тлі постійних заяв російської сторони про ці угоди?

Росія послідовно і систематично піднімає в інформаційному просторі питання Стамбульських угод. Робить це з маніпулятивною метою, щоб змістити фокус уваги з 24 лютого 2022 року, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, на березень 2022 року, і представити це все в ключі нібито України не хотіла миру і відмовилася від нього.

Якщо задуматися про це в ширшій картині, це абсурд. Якщо Росія хотіла миру в 2022 році, то не треба було нападати на Україну в лютому 2022 року. Все, що стосується різних драфтів і текстів, які спливають в медіа, всім відомо, що йшов дипломатичний процес між Україною і Росією. Були делегації, які спілкувалися і шукали формулювання. Це все було публічно доступно.

В дипломатії є правило: нічого не погоджено, поки все не погоджено. Так от, в Стамбулі нічого не було погоджено, оскільки все не було погоджено. І Україна в той час була налаштована конструктивно щодо завершення війни і шукала можливості знайти дипломатичне рішення. На всіх рівнях, від глави держави до дипломатичних рівнів, наголошували на необхідності зустрічі президентів України і Росії, щоб вирішити питання, які стояли в Стамбулі.

Від такої зустрічі де-факто відмовилася Росія, принаймні поступово зняла цю тему з порядку денного, а не Україна. Тому абсолютно абсурдним є звинувачення російської сторони в тому, що нібито Україна в Стамбулі не хотіла миру. Ми категорично спростовуємо ці закиди і будемо продовжувати працювати з іноземними журналістами та експертами, щоб доносити позицію про те, що це маніпуляції російської сторони.

Росія, до речі, використовує ці маніпуляції кожного разу під річницю повномасштабного вторгнення. Ось зараз буде третя річниця в лютому, і я можу спрогнозувати, що перед цією річницею вони знову піднімуть цю історію про Стамбульські переговори.

Я вас закликаю: давайте всі не будемо вестися на ці маніпуляції і не будемо підтримувати цю російську пропаганду.

Дякую вам, колеги. Завжди будемо раді вас бачити знову! Гарного дня!

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/ToP8gDdHDAY29hAg/