• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
Відносини Україна – ЄС
Опубліковано 06 серпня 2021 року о 10:28

Відносини між Україною та Європейським Союзом (на той час Європейськими Співтовариствами) були започатковані у грудні 1991 року, коли міністр закордонних справ Нідерландів, які головували у Співтоваристві, у своєму листі повідомив про офіційне визнання незалежності України.

Сайт Представництва України при Європейському Союзі

Сайт Представництва Європейського Союзу в Україні

На виконання ст. 7 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо поступової конвергенції у сфері зовнішньої та безпекової політики наша держава приєднується до політичних заяв ЄС у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. Рівень приєднання до таких заяв складає близько 90%.

У рамках взаємодії по лінії Спільної політики безпеки та оборони 22 липня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила рішення щодо розгортання Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU Advisory Mission for Civilian Security Sector Reform Ukraine (EUAM Ukraine).

У 2021 році між Україною та Європейським Союзом на щорічній основі започатковано Діалог з кібербезпеки, який охоплює широке коло питань регіонального та міжнародного порядку денного, а саме: кібербезпека, кібер-захист, кібер-оброна та боротьба з кіберзлочинністю.

Політика невизнання та обмежувальні заходи (санкції)

Європейський Союз підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. З огляду на військову агресію Росії проти України, а також незаконну анексію території Автономної Республіки Крим і Севастополя ЄС запровадив обмежувальні заходи (санкції) щодо осіб та організацій, причетних до порушення територіальної цілісності України.

Санкції ЄС поділяються на такі групи:

1) Економічні та секторальні санкції, запроваджені ЄС щодо РФ через невиконання Росією Мінських домовленостей.

2) Санкції ЄС у зв’язку зі спробою анексії Росією Кримського півострова: заборонені імпорт до ЄС товарів з Криму, у т.ч. із Севастополя, без сертифікату походження, виданого органами влади України; фінансові послуги (надання фінансування, фінансової допомоги, послуг страхування та перестрахування), які стосуються імпорту згаданих товарів; здійснення інвестицій в окремі сектори економіки Криму, у т.ч. Севастополя, а також торгівля певними видами товарів; туристичні послуги; продаж, постачання, трансфер чи експорт обладнання і технологій у сферах транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки, видобутку та переробки нафти, газу та мінеральних ресурсів.

  • 3) Персональні санкції ЄС (візові обмеження та замороження активів) запроваджуються щодо фізичних і юридичних осіб РФ та України у зв’язку з їхніми діями, що підривають та загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.

4) Санкції ЄС проти групи колишніх високих посадових осіб України, які привласнили бюджетні кошти України та своїми діями порушували права людини в Україні. Санкції передбачають замороження фондів та економічних ресурсів таких осіб, що знаходяться на території держав-членів ЄС.

Окрім того, в рамках політики невизнання окупації АР Крим та м. Севастополь 13 лютого 2018 року Європейська Комісія та Європейська служба зовнішньої діяльності оприлюднили Пам’ятну записку для представників бізнесу Європейського Союзу щодо особливостей діяльності в Криму/Севастополі. Документ покликаний підвищити обізнаність громадян і бізнесменів ЄС із ризиками, що стосуються нинішнього економічного та фінансового становища у Криму/Севастополі, пов’язаного зі спробою незаконної анексії півострову Росією.


Відносини Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки регулюються Розділом ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У ньому визначені основні напрями взаємодії сторін на шляху до утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій України, зокрема відповідальних за правоохоронну діяльність і встановлення правосуддя, а також гарантування незалежності та неупередженості в роботі судової системи.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки (ЮСБ) відбувається на основі принципів поваги до прав людини та основоположних свобод.

У Розділі ІІІ Угоди передбачено:

  • поглиблення співпраці у сфері міграції;
  • взаємодія задля боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, організованою злочинністю;
  • співробітництво у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.


Підвищена увага приділяється забезпеченню мобільності громадян України та збереженню безвізового режиму з державами-членами ЄС.

Основним органом координації діалогу між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки є Підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації Україна – ЄС, засідання якого проводяться щорічно.

У рамках засідань Підкомітету аналізується стан реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму та обговорюються такі питання:

  • боротьба зі злочинністю та корупцією;
  • реформування судової системи, системи органів прокуратури та правоохоронних органів;
  • правове співробітництво;
  • захист персональних даних;
  • міграційні ризики, надання притулку та управління кордонами;
  • боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів і фінансуванням тероризму;
  • боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів.


На щорічній основі також проводяться засідання Діалогу з прав людини Україна-ЄС, які є важливим майданчиком для доведення до ЄС ситуації із правами людини в Україні загалом та стосовно порушень прав людини на окупованих Росією територіях, зокрема в АРК та м. Севастополь.

Взаємодію з ЄС на цьому напрямі координує Міністерство юстиції України.

Діалог у сфері ЮСБ відбувається як на високому політичному, так і на експертному рівнях, останній - через налагодження практичної взаємодії між державними установами України та інституціями ЄС, зокрема з Європейським поліцейським офісом, Європейською організацією з питань юстиції, Європейським управлінням із запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейським моніторинговим центром з наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA) та Європейською Агенцією з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX).

Умови торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 р. регламентуються положеннями розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціації між Україною та ЄС.

З 2014 р. Європейський Союз посідає позицію основного торговельного партнера України. В загальній торгівлі товарами та послугами за 2020 р. частка ЄС склала 41 % (в торгівлі товарами - 40,7 %, а послугами - 43,1 %). Експорт  товарів і послуг з України до ЄС 21,9 млрд. дол. США (37,9 % від загального обсягу), а  імпорт із ЄС склав 26,3 млрд. дол. США (44,3 % від загального імпорту України). Таким чином, негативне сальдо становило 4,4 млрд дол. США.

Обсяги торгівлі товарами (42,1 млрд. дол. США) були більшими, ніж обсяги торгівлі послугами (7,1 млрд. дол. США). Негативне сальдо у торгівлі товарами у розмірі 4,8 млрд. дол. США було частково компенсоване позитивним сальдо у торгівлі послугами у розмірі 1,4 млрд. дол. США.

Основними торговельними партнерами України в ЄС у 2020 р. стали: Німеччина (17,1 % від торгівлі товарами та послугами), Польща (16,2 %), Італія (8,5 %), Нідерланди (5,9 %) та Угорщина (5,6 %).

Також значна частка торгівлі припала на Францію (4,8 %), Чехію (4 %), Румунію (3,9 %), Австрію (2,9 %), Словаччину (2,8 %). Бельгію (2,7 %) та Литву (2,7 %). Частки інших держав-членів ЄС не перевищували 2 %.

З показниками торговельно-економічного співробітництва Україна-ЄС можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ)

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і однією з найамбітніших двосторонніх угод, які будь-коли укладав Євросоюз. ПВ ЗВТ спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність до правил і регламентів ЄС з метою сприяння руху товарів і послуг між сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

З набранням чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів і харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з України.

З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу  IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею", Угоди про асоціації між Україною та ЄС в частині ПВ ЗВТ. Одночасно припинив діяти режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, встановлених у квітні 2014 року.

1 вересня 2017 року (з набранням чинності в повному обсязі Угодою про асоціацію) для співробітництва з торговельно-економічних питань було утворено спеціалізований двосторонній орган – Комітет асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. У його рамках діють 4 підкомітети:

  • Підкомітет з питань торгівлі та сталого розвитку;
  • Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами;
  • Підкомітет з питань митного співробітництва;
  • Підкомітет з питань географічних зазначень.


З інформацією про діяльність Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі та його підкомітетів можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux