На виконання ст. 7 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо поступової конвергенції у сфері зовнішньої та безпекової політики наша держава приєднується до політичних заяв ЄС у рамках міжнародних організацій, зокрема ООН і ОБСЄ. Рівень приєднання до таких заяв складає близько 90%.

У рамках взаємодії по лінії Спільної політики безпеки та оборони 22 липня 2014 року Рада ЄС із закордонних справ ухвалила рішення щодо розгортання Консультативної місії Європейського Союзу з реформування сектору цивільної безпеки України (EU Advisory Mission for Civilian Security Sector Reform Ukraine (EUAM Ukraine).

У 2021 році між Україною та Європейським Союзом на щорічній основі започатковано Діалог з кібербезпеки, який охоплює широке коло питань регіонального та міжнародного порядку денного, а саме: кібербезпека, кібер-захист, кібер-оброна та боротьба з кіберзлочинністю.

Обмежувальні заходи ЄС (санкції)

ЄС запровадив шість пакетів санкцій у відповідь на безпрецедентний і неспровокований військовий напад Росії проти України.

Заходи покликані:

· послабити здатність Кремля фінансувати війну

· накласти чіткі економічні та політичні витрати на російську політичну еліту, відповідальну за вторгнення

Заходи включають:

· індивідуальні санкції

· економічні санкції

· обмеження щодо ЗМІ

· дипломатичні заходи

ЄС також запровадив санкції проти Білорусі у відповідь на її причетність до вторгнення в Україну.

З березня 2014 року ЄС поступово вводить обмежувальні заходи щодо Росії у відповідь на:

· незаконну анексію Криму в 2014 році

· рішення про визнання незалежними непідконтрольних уряду територій Донецької та Луганської областей у 2022 році

· неспровоковану та невиправдану військову агресію проти України у 2022 році

ЄС запровадив різні види санкцій:

· індивідуальні обмежувальні заходи

· економічні санкції

· дипломатичні заходи

· обмеження щодо ЗМІ

· обмеження економічних відносин з ТОТ АРК

· обмеження економічних відносин з непідконтрольними уряду районами Донецької та Луганської областей

· обмеження економічного співробітництва

Відносини Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки регулюються Розділом ІІІ Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. У ньому визначені основні напрями взаємодії сторін на шляху до утвердження верховенства права та зміцнення відповідних інституцій України, зокрема відповідальних за правоохоронну діяльність і встановлення правосуддя, а також гарантування незалежності та неупередженості в роботі судової системи.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки (ЮСБ) відбувається на основі принципів поваги до прав людини та основоположних свобод.

У Розділі ІІІ Угоди передбачено:

- поглиблення співпраці у сфері міграції;

- взаємодія задля боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, організованою злочинністю;

- співробітництво у сфері надання правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Особлива увага надається мобільності громадян України та збереженню безвізового режиму з державами-членами ЄС.

Основним органом координації діалогу між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки є Підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції Комітету асоціації Україна – ЄС, засідання якого проводяться щорічно.

У рамках засідань Підкомітету обговорюються питання:

- боротьби зі злочинністю та корупцією;

- реформування судової системи, системи органів прокуратури та правоохоронних органів;

- правового співробітництва;

- захисту персональних даних;

- міграції та міграційних ризиків, притулку та управління кордонами;

- боротьби з легалізацією (відмиванням) коштів і фінансуванням тероризму;

- боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів;

- реалізації Плану дій з лібералізації візового режиму.

На щорічній основі проходять засідання Діалогу з прав людини Україна-ЄС, які є важливим майданчиком для доведення до ЄС ситуації із правами людини в Україні загалом та стосовно порушень прав людини на окупованих росією територіях.

Взаємодію з ЄС на цьому напрямі координує Міністерство юстиції України.

Діалог у сфері ЮСБ та з прав людини відбувається як на високому політичному, так і на експертному рівнях за участю державних установ України та інституцій ЄС, зокрема Європейського поліцейського офісу, Європейської

організації з питань юстиції, Європейського управління з запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейської міграційної мережі (EMN), Європейського моніторингового центру з наркотиків і наркотичної залежності (EMCDDA), Європейського Агентства з прикордонної та берегової охорони (FRONTEX).

11 червня 2017 року вступив в дію безвізовий режим між Україною та ЄС. Відтоді громадяни України можуть подорожувати без оформлення візи до 34 європейських країн: це 26 держав-членів ЄС (за винятком Ірландії) та 4 держави-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, а також 4 держави, де діє візове законодавство ЄС: Андорра, Сан-Марино, Ватикан, Монако.

Починаючи з 2017 року, Україна щорічно готує національну доповідь про стан дотримання вимог візової лібералізації, яку розглядають Єврокомісія та держави-члени ЄС і надають відповідні рекомендації.

Через військову агресію рф проти України 24 лютого 2022 року Рада Європейського Союзу 4 березня 2022 року ухвалює Директиву про тимчасовий захист, яка дозволяє українським громадянам отримати тимчасовий прихисток та соціальний захист в усіх державах-членах ЄС щонайменше протягом одного року. Директивою передбачено надання українцям дозволу на проживання, доступ до освіти, ринку праці, медицини і соціальних виплат.

Торговельно-економічне співробітництво

Умови торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня 2016 р. регламентуються положеннями розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціації між Україною та ЄС.

З 2014 р. Європейський Союз посідає позицію основного торговельного партнера України. В загальній торгівлі товарами та послугами за 2021 р. частка ЄС склала 39,2 %. Експорт товарів і послуг з України до ЄС становив 30,3 млрд. дол. США (39,3 % від загального обсягу), а імпорт із ЄС склав 32,3 млрд. дол. США (40,4% від загального імпорту України). Таким чином, негативне сальдо становило 2,0 млрд дол. США.

Обсяги торгівлі товарами (55,7 млрд. дол. США) були більшими, ніж обсяги торгівлі послугами (6,2 млрд. дол. США). Негативне сальдо у торгівлі товарами у розмірі 2,2 млрд. дол. США було частково компенсоване позитивним сальдо у торгівлі послугами у розмірі 1,1 млрд. дол. США.

Основними торговельними партнерами України в ЄС у 2021 р. стали: Польща(18,1 % від торгівлі товарами та послугами), Німеччина (16,4 %), Італія (11,0 %), Нідерланди (5,9 %) та Угорщина (5,7 %).

Також значна частка торгівлі припала на Чехію (5,2 %), Францію (4,8 %), Іспанію (4,7%), Словаччину (3,5 %), Литву (3,3 %), Австрію (3,2 %). Румунію (2,9 %), Бельгію (2,5 %) та Болгарію (2,5). Частки інших держав-членів ЄС не перевищували 2 %.

З показниками торговельно-економічного співробітництва Україна-ЄС можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України.

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ)

Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі (ПВ ЗВТ) є частиною Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і однією з найамбітніших двосторонніх угод, які будь-коли укладав Євросоюз. ПВ ЗВТ спрямована на зменшення та скасування тарифів, які застосовуються сторонами щодо товарів, лібералізацію доступу до ринку послуг, а також на приведення українських правил та регламентів, що стосуються бізнесу, у відповідність до правил і регламентів ЄС з метою сприяння руху товарів і послуг між сторонами та взаємного недискримінаційного ставлення до компаній, товарів і послуг на території України та ЄС.

З набранням чинності Угодою про асоціацію Європейський Союз запровадив для України режим автономних торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% усього обсягу промислових товарів та 83,4% сільськогосподарських товарів і харчової продукції, що імпортуються Євросоюзом з України.

З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею", Угоди про асоціації між Україною та ЄС в частині ПВ ЗВТ. Одночасно припинив діяти режим автономних торговельних преференцій ЄС для України, встановлених у квітні 2014 року.

1 вересня 2017 року (з набранням чинності в повному обсязі Угодою про асоціацію) для співробітництва з торговельно-економічних питань було утворено спеціалізований двосторонній орган – Комітет асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. У його рамках діють 4 підкомітети:

· Підкомітет з питань торгівлі та сталого розвитку;

· Підкомітет з управління санітарними та фітосанітарними заходами;

· Підкомітет з питань митного співробітництва;

· Підкомітет з питань географічних зазначень.

З інформацією про діяльність Комітету асоціації Україна-ЄС у торговельному складі та його підкомітетів можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України

Щодо лібералізації торгівлі з ЄС

24 травня 2022 року Рада ЄС ухвалила безпрецедентне рішення про тимчасову лібералізацію торгівлі з Україною. Відповідний Регламент був розроблений стороною ЄС у відповідь на прохання України максимально полегшити умови експорту продукції в умовах війни з метою поглиблення торговельних відносин з ЄС та продовження експорту до інших країн світу.

Зазначене рішення ЄС буде діяти протягом одного року (до 5 червня 2023 року) та передбачає:

· Тимчасове призупинення дії всіх тарифів, передбачених Додатком І-А до Угоди про асоціацію, а саме:

- скасування мит для промислової продукції, що підлягали поступовому скасуванню впродовж семи років, тобто до кінця 2022 року;

- призупинення застосування системи вхідних цін для фруктів та овочів;

- призупинення усіх квот для сільськогосподарської продукції.

· Тимчасове призупинення антидемпінгових мит на імпорт товарів походженням з України, що є чинними станом на дату набрання чинності цим Регламентом.

· Тимчасове призупинення застосування глобальних захисних заходів щодо імпорту походженням з України.