Перший територіальний департамент (далі - 1ТД) є самостійним структурним підрозділом Міністерства закордонних справ України, який забезпечує виконання завдань та координацію зовнішньополітичної діяльності у сфері двосторонніх відносин України з нижче наведеними державами регіону відповідальності департаменту та здійснює захист національних інтересів України у відносинах з цими державами.
Основні завдання:
Держави Регіону відповідальності 1ТД:
1. Визнання України: 15 січня 1992 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.
3. Дипломатичні установи: Посольство України в Австрії (Відень); Посольство Австрії в Україні (Київ).
4. Політичні відносини
Становлення українсько-австрійських відносин розпочалося відразу після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. На відміну від багатьох інших західних держав, Австрія, не чекаючи референдуму 1 грудня, розпочала політичні контакти з керівництвом держави. У результаті вже 26 вересня 1991 року в Нью-Йорку міністри закордонних справ України і Австрії Анатолій Зленко і Алоіс Мок підписали Протокол про консульські відносини. 24 січня 1992 року були встановлені також дипломатичні відносини між двома державами.
Україна має давні історичні та культурні зв’язки з Австрією, яка й сьогодні залишається для нашої важливим партнером в Європі. Уряд Австрії підтримує територіальну цілісність та суверенітет України та дотримується у рамках ЄС санкційної політики проти рф.
У червні 2022 р. Австрія підтримала рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.
З початком відкритої військової агресії рф проти України у лютому 2022 р. триває активний двосторонній політичний діалог.
Контакти та візити на найвищому та високому рівнях
24 квітня 2023 р. - зустріч Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Національної ради Австрії Вольфгангом Соботкою під час щорічної Конференції спікерів парламентів ЄС у Празі;
20 березня 2023 р. - телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
2 березня 2023 р. - телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
22 лютого 2023 р. - відеозустріч Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Національної ради Австрії Вольфгангом Соботкою;
1 лютого 2023 р. - візит Федерального президента Австрії Аленсандра Ван дер Беллена в Україну;
1-2 грудня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом у рамках щорічної зустрічі міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ у м. Лодзь (Республіка Польща);
25 жовтня 2022 р. - зустріч Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Національної ради Австрії Вольфгангом Соботкою на полях Першого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи у м.Загреб (Хорватія);
20 вересня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом на полях 77-ї ГА ООН у Нью-Йорку;
19-21 липня 2022 р. – Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії Александр Шалленберг відвідав Київ у рамках спільного візиту міністрів закордонних справ країн Славковського формату;
13-15 червня 2022 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука до Австрії;
22 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
20 червня.2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
25 травня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленблергом на полях міжнародного економічного форуму в Давосі;
24 травня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
29 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
9 квітня 2022 р. – візит Федерального канцлера Австрії Карла Негаммера в Україну;
12 березня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним президентом Республіки Австрія Александром Ван дер Белленом;
9 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;
12 лютого 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленблергом;
8 лютого 2022 р. – Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії Александр Шалленберг відвідав Київ у рамках спільного візиту міністрів закордонних справ країн Славковського формату.
Існуючі двосторонні органи високого рівня:
Українсько-австрійська змішана Комісія з питань торговельно-економічних зв’язків (15-те засідання Комісії відбулося у форматі відео-конференції 27 квітня 2021 р.). У рамках засідання Комісії відбувся Українсько-австрійський бізнес-форум, участь у якому взяли близько 400 представників ділових кіл обох країн.
Українсько-австрійська Спільна Комісія з питань науково-технічного співробітництва (8-е засідання відбулося 20 вересня 2018 р. в Києві).
5. Міжпарламентські групи
Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Австрія у Верховній Раді України була сформована 19 листопада 2019 року. Нараховує 38 народних депутатів. Головою групи є депутат Негулевський Ігор Петрович (фракція політичної партії «Слуга народу»).
У березні 2020 року в австрійському парламенті було створено депутатську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь», до складу якої увійшли 2 депутати Бундесрату та 10 депутатів від Національної ради Австрії. Очолив парламентську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь» депутат від партії НЕОС Гельмут Брандштеттер.
Підтримка в рамках міжнародних організаціях:
23 серпня 2021 р. Австрія приєдналася до ініціативи Кримська платформа, забезпечивши свою участь у інавгураційному саміті на рівні Федерального міністра з європейських та міжнародних справ Австрії Александра Шалленберга, та підтримала спільну декларацію учасників саміту. У 2022 році під час Другого саміту Кримської платформи Австрію також представляв Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії Александр Шалленберг; 25 жовтня 2022 р. в установчому Парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи у м.Загреб (Хорватія) взяв участь Президент Національної ради парламенту Австрії Вольфганг Соботка. За результатами саміту австрійська сторона приєдналася до Спільної заяви учасників заходу; 31 березня 2023 р. австрійська сторона взяла участь у Бучанському саміті та приєдналася до спільної декларації.
Австрія стала співавтором внесених Україною резолюцій Генеральної Асамблеї ООН: «Територіальна цілісність України» (68/262) від 27 березня 2014 року (68-а сесія ГА ООН); «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (75/192) від 16 грудня 2020 року (75-а сесія ГА ООН); «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (75/29) від 7 грудня 2020 року (75-а сесія ГА ООН) та резолюції «Співпраця з Україною та допомога їй у галузі прав людини», схваленої 13 липня 2021 р. у рамках 47-ї сесії Ради ООН з прав людини. Своє співавторство Австрія надала й резолюціям «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» під час 76-ї сесії ГА ООН (2021 р.). У рамках 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН щодо агресії РФ проти України Австрія підтримала і виступила співавтором резолюцій «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (березень 2022 р.), «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН” (жовтень 2022 р.) та резолюції «щодо створення механізму компенсації Україні збитків, спричинених війною Росії проти України» (листопад 2022 р.) та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (15 грудня 2022 р.). 23 лютого 2023 р. Австрія стала співавтором резолюції в ГА ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».
6. Договірно-правова база
Кількість чинних двосторонніх документів: 89
у 2023 році підписано:
01.02.2023 - Меморандум про започаткування енергетичного партнерства у сфері енергетичної трансформації та відновлювальної енергії між Міністерством енергетики України та Федеральним міністерством захисту природи, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії.
01.02.2023 - Меморандум про започаткування співробітництва у сфері навколишнього середовища між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Федеральним міністерством захисту природи, навколишнього середовища, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії.
16.05.2023 - Протокол про наміри щодо співробітництва між Міністерством соціальної політики України та Федеральним міністерством соціальних справ, охорони здоров’я, догляду та захисту прав споживачів Австрії.
у 2022 році підписано:
23.06.2022 - Меморандум про взаєморозуміння між Генеральною прокуратурою та Міністерством юстиції Республіки Австрія.
04.09.2022 підписано Рамкову угоду між Урядом України та Урядом Республіки Австрія про економічне співробітництво з розвитку проєктів.
22.11.2022 - Меморандум між Міністерством цифрової трансформації та Федеральним міністерством фінансів Австрії про співробітництво у сфері цифровізації.
7. Торговельно-економічне співробітництво
Попри відкриту збройну агресію росії проти України, впродовж року вдалося зберегти високий інтерес австрійського бізнесу до України, у т.ч. зростання обсягів експорту вітчизняної продукції на австрійські ринки, що стало вагомим внеском у підтримку національної економіки.
За даними Австрійського статистичного відомства обсяги двосторонньої торгівлі між Україною та Австрією у 2022 році склали 1,7 млрд.євро, зрісши відносно попереднього року на 0,8%. При цьому експорт вітчизняної продукції зріс на 12,2%, склавши 1,2 млрд.євро, натомість імпорт австрійської продукції скоротився на 18,4% до 507,2 млн.євро.
У зв’язку з воєнним станом в Україні дані Держстату України та НБУ за 2022 рік не оприлюднюються.
Згідно з даними Держстату України зовнішньоторговельний оборот між Україною та Австрією у 2021 році зріс на 54% і склав близько 2,0 млрд.дол.США. При цьому експорт товарів та послуг з України зріс на 64%, сягнувши 1,1 млрд.дол.США. Водночас імпорт з Австрії зріс на 45% до 974 млн.дол.США.
За даними Національного банку України, кумулятивний обсяг австрійських інвестицій у 2021 р. склав близько 1,3 млрд.дол.США. Австрія залишається шостим найбільшим інвестором із часткою 3,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.
8. Співробітництво у сфері культури
Проєкт впровадження україномовних аудіогідів залишався одним із пріоритетних напрямів культурної дипломатії України у 2020 році. 16 вересня 2020 р. Президент України разом із дружиною взяв участь в офіційній церемонії започаткування україномовного аудіогіда у Віденському Музеї історії мистецтв (KHM) у контексті продовження у 2020 році проєкту "Україномовні аудіогіди в провідних музеях світу" за ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської. Це вже другий україномовний аудіогід, впроваджений в австрійських музеях у межах проєкту дружини Президента України – на початку червня 2020 року українською також «заговорила» віденська галерея Альбертіна. Загалом, наразі україномовні аудіогіди є в усіх трьох провідних музеях Австрії (KHM, Albertina, Belvedere).
В червні 2021 р. реалізовано четвертий проєкт - у Віденському Будинку Мистецтв/музеї Гундертвассера (Kunst Haus Wien/Museum Hundertwasser).
В червні 2022 р. завершено та запроваджено україномовний аудіогід в Імператорському палаці Шьонбрун.
На стадії практичної реалізації запровадження проєкт україномовного аудіогіду в Імператорській палаті коштовностей Палацу Хофбург.
9. Українська громада
Загальна чисельність: станом на червень 2023 р., на консульському обліку Посольства перебуває близько 2,2 тис. осіб.
Згідно з офіційною статистикою, в Австрії проживає близько 15 тис. громадян України, у той час як дозволи на постійне проживання в Австрії мають 9398 громадян України. Кількість осіб, які внаслідок широкомасштабної збройної агресії проти України отримали в Австрії «тимчасовий захист», перевищує 95 тис. осіб.
Об’єднання українців: Українська громада в Австрії є досить активною. Працює низка українських громадських організацій, серед яких: Австрійсько-українське товариство у Відні, Українське Греко-Католицьке Братство Святої Великомучениці Варвари у Відні, «Пласт» - Українська скаутська організація в Австрії, Спортивно-культурне товариство Україна-Відень, Товариство української культури в Австрії ім. Лесі Українки (ТУКА), Товариство «Український педагогічний центр» і при ньому Українська школа «Ерудит», Товариство «Український культурно-освітній центр ім. Iвана Франка» і при ньому - Українська суботня школа у Відні, Товариство підтримки греко-католицьких церков в Австрії – Барбареум та Українське культурне товариство у м.Грац – «Рідна домівка». У звітному періоді цей перелік поповнився ще двома українськими громадськими організаціями: Мрія – Політичне, економічне, спортивне об’єднання, та Українська волонтерська організація «YOUkraine».
1. Визнання України: 31.12.1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 10.03.1992 р.
Базовий договір: Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, регіоном Брюссель - столиця Бельгії, підписаний 23.04.1997 р., набрав чинності 04.12.1999 р.
3. Контакти та візити на найвищому та високому рівнях
23-24 червня 2022 р. у м. Брюссель з робочим візитом перебувала народний депутат України, заступник Голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Під час візиту Є.Кравчук виступила у Сенаті федерального парламенту Бельгії і провела зустріч із Головою Сенату Стефані Д’Оз.
28-29 червня 2022 р. у м. Брюссель відбулись зустрічі Міністра соціальної політики України Марини Лазебної із Віце-прем’єр-міністром - Міністром із соціальних питань та охорони здоров’я Королівства Бельгія Франком Вандербрюке та федеральними омбудсменами Бельгії Жеромом Аасом (франкомовний) і Давідом Баелем (нідерландомовний).
13 червня 2022 р. відбувся візит Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Першої заступниці Міністра закордонних справ України в якості Спеціального представника Президента України з європейської інтеграції Еміне Джапарової до м. Брюссель. Було проведено зустрічі із головою парламенту франкомовної спільноти федерації Валлонія-Брюссель Руді Демоттом та депутатами цього парламенту, головою Палати представників федерального парламенту Бельгії Еліан Тільйо та головою Комітету у закордонних справах Палати представників Ельз Ван Хоф, головою Сенату федерального парламенту Стефані Д’Оз.
20 квітня 2022 року в м. Брюссель відбулась зустріч народних депутатів України Марії Мезенцевої, Олени Хоменко та мера м. Мелітополь Івана Федорова із мером м. Брюссель Філіпом Клозом, а також головою Комітету у закордонних справах Ельс Ван Хоф, керівником бельгійсько-української групи з міжпарламентських зв’язків Жоржем Дальманем та членом партії «ECOLO» Вутером Де Вріндтом.
Спільні двосторонні органи:
Між країнами утворено та постійно діє міжурядовий орган – Українсько-бельгійська Змішана Комісія з торговельно-економічного та фінансового співробітництва.
4. Міжпарламентське співробітництво
Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Королівством Бельгія було створено 26 листопада 2019 року. Співголовами групи є народні депутати України М.Мезенцева та А.Лопушанський.
Очільником бельгійсько-української міжпарламентської групи дружби є член Палати представників Жорж Дальмань.
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 18.
На стадії опрацювання: Протокол до Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Бельгія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, підписаної 20 травня 1996 року в м. Київ.
На етапі ратифікації: Угода між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ, учинена 10 лютого 2021 року у м. Брюссель.
6. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної служби статистики України, за результатами 2021 року загальний оборот українсько-бельгійської торгівлі товарами та послугами склав 1 млрд 731,0 млн дол. США. Експорт українських товарів до Бельгії склав 659,2 млн дол. США, імпорт товарів з Бельгії склав 752,1 млн дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами за 2021 рік склало 92,9 млн. дол. США.
За підсумками 2021 року експорт українських послуг до Бельгії склав 138,7 млн дол. США, імпорт послуг з Бельгії склав 181,2 млн дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі послугами за 2021 рік склало 42,4 млн дол. США.
У товарній структурі українського експорту до Бельгії у 2021 році переважали поставки таких товарів: зерновi культури (40,7%); деревина і вироби з деревини (9,6%); меблі (7,3%); чорні метали (7,2%); руди, шлаки і зола (5,8%); жири та олії (3,2%); реактори ядерні, котли, машини (2,5%); нафта і мінеральні палива (2,5%); пластмаси (2,5%); скло та вироби із скла (2,2%); одяг (2,0%); вироби з чорних металів (1,6%); різні готові вироби (1,2%).
У товарній структурі бельгійського імпорту у 2021 році домінували поставки таких товарів: пластмаси, полімерні матеріали (11,2%); ядерні реактори, котли (10,8%); фармацевтична продукція (10,1%); засоби наземного транспорту (9,0%); алкогольні та безалкогольні напої (6,0%); вироби з чорних металів (2,5%); какао та продукти з нього (2,1%); молоко та молочні продукти (1,7); добрива (1,5%); жири та олії (1,3%).
7. Культурне співробітництво
Двостороннє українсько-бельгійське співробітництво в культурно-гуманітарній сфері здійснюється в рамках Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, Регіоном Брюссель-Столиця Бельгії від 23 квітня 1997 р., який набрав чинності 10 грудня 2000 р.
Українсько-бельгійське культурне співробітництво протягом останніх років значно активізувалося.
Протягом останніх років у мистецьких центрах були представлені роботи художників І.Марчука, Р.Мініна, Н.Кадана, А.Кахідзе, Е.Бєльського, О.Кудрявченка, Б.Голояда, С.Святченка, І.Мусіна, С.Лебіги, Н.Сеничак, М.Теліженка та ін. У жовтні 2021 р., третій рік поспіль, у м. Брюгге відбувся Тиждень українського мистецтва, під час якого було представлено роботи близько 20 сучасних українських митців.
Відбувались виступи артистів балету Національної опери України ім. Т.Шевченка, Схід-опери (Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В.Лисенка), Одеського національного академічного театру опери та балету, Харківської філармонії.
У жовтні 2018 року фільм А.Юрченка «Прокляті дні» отримав головний приз Брюссельського міжнародного кінофестивалю у номінації «Кращий документальний фільм. У березні 2019 року фільм «Тато – мамин брат» режисера В.Ількова був представлений під час фестивалю «Мілленіум». Під час фестивалю «Bridges. East of West Fest», який відбувся у січні 2020 року, було представлено фільми «Атлантида» (реж. В.Васянович), «Тато – мамин брат» (реж. В.Ільков), «Вулкано» (реж. Р.Бондарчук) та фільм «Короткі зустрічі» (реж. К.Муратова).
У рамках п’ятого фестивалю «BRIDGES. East of West Film Days» 26 та 27 лютого 2022 року у Брюсселі відбувся проєкт «Focus on Ukraine». У програму ввійшли три нові українські фільми, які вже стали знаковими: документальна стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової, coming-of-age-стрічка «Стоп-Земля» Катерини Горностай, перша українська кримінальна драма «Носоріг» Олега Сенцова.
Щорічно у престижному Центрі образотворчих мистецтв «BOZAR» м. Брюссель проходить мультидисциплінарний фестиваль «Ukrainian Spring». Під час фестивалю бельгійська публіка мала можливість подивитися українські фільми («Дике поле» (реж. Ю.Лодигін), «Брама» (реж. В.Тихий), «Лебедине озеро. Зона» (реж. Ю.Іллєнко), анімаційний фільм «Викрадена принцеса» (реж. О.Маламуж).
У 2020 та 2021 роках через обмеження, пов'язані з пандемією Covid-19, проведення фестивалю «Ukrainian Spring» було частково реалізовано в онлайн режимі. Бельгійська публіка долучилась до перегляду фільмів «Мої думки тихі» А.Лукіча, «Додому» Н.Алієва, «Земля блакитна, як апельсин» І.Цілик, а також мала можливість подивитися онлайн фільми, які вже демонструвалися раніше у рамках фестивалю «Ukrainian Spring», - «Плем'я» М.Слабошпицького, «Коли падають дерева» М.Нікітюк, «Дике поле» Я.Лодиніга, «Тато – мамин брат» В.Ількова.
Відбувалися зустрічі з українськими письменниками С.Жаданом, А.Курковим, О.Забужко, Б.Коломійчуком, О.Сенцовим, І.Карпою. Українських письменників запрошують у якості почесних гостей під час Брюссельського книжкового ярмарку. У жовтні 2019 року українській письменниці Г.Шиян у Брюсселі було вручено Літературну премію ЄС.
Іншими цікавими літературними заходами протягом останніх років були презентація перекладів з нідерландської мови книг «Смуток Бельгії» Г.Клауса та «Кепські справи» Д.Верхульста; презентація українського перекладу книги коміксів «Тентен у країні Совєтів» відомого бельгійського автора Ерже; презентація книги бельгійського науковця, українця за походженням Р.Якемчука «Незалежність України».
Українські музиканти беруть активну участь у фестивалях та концертах, які відбуваються в Бельгії. Зокрема, майже кожного року українські виконавці беруть участь у престижному Міжнародному музичному конкурсі королеви Єлизавети; піаністи А.Федорова та О.Романовський виступили під час «Шопенівських днів»; відомий віртуоз-піаніст Л.Мельник дав концерт у рамках фестивалю «Les nuits».
У вересні 2019 року у м. Брюссель відбулося нагородження переможців престижної європейської премії EFFE Awards 2019–2020, серед яких був популярний в Україні мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest».
Значний інтерес громадськості викликала інавгурація 12 жовтня 2019 року у м. Арлон пам’ятника королеві Франції Анні Київській, яка, згідно джерел, відвідала це місто під час своєї подорожі до Франції.
Велику увагу бельгійської громадськості привертають заходи, які розповідають про російську агресію проти України, зокрема, покази фільмів «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова» А.Курова, «Кіборги: герої не вмирають» А.Сеїтаблаєва, «Донбас», «Майдан» С.Лозниці, «Атлантида» В.Васяновича, «Додому» Н.Алієва, «Невидимий батальйон», ВР-фільм «Розсипне» Л.Вееда; презентація книги Д.Муравського «Через війну. Погляд волонтера» і фотовиставки «Обличчя миру», презентація видання «Ukraine in Histories and Stories: Essays by Ukrainian Intellectuals», виставка А.Кахідзе «Київ-Музичі-Брюссель», презентація графічного роману «Діра» С.Захарова; зустрічі з колишніми бранцями Кремля О.Сенцовим, Е.Бекіровим, Р.Сущенком.
8. Наукове та освітнє співробітництво
Між Україною та Королівством Бельгія розвивається співробітництво в галузі науки та освіти. Зокрема, угоди про міжуніверситетське партнерство діють між:
Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Університетом прикладних наук (VIVES), м.Кортрейк;
КПІ ім. Ігоря Сікорського та Льовенським університетом (KULeuven);
КПІ ім. Ігоря Сікорського, Одеським національним політехнічним університетом та Гентським університетом (UGent);
Ужгородським національним університетом та Вищою школою Роберта Шумана (Haute Ecole Robert Schuman);
Полтавським національним технічним університетом та Монським університетом (UMons);
Кременчуцьким політехнічним університетом та Монським університетом (UMons);
Полтавською державною аграрною академією та Монським університетом (UMons).
Завдяки сприянню МОН України та Посольства України в Бельгії з лютого 2020 р. розпочато трирічний проєкт «UKROTHE (Ukrainian Occupational Therapy)» (Українська трудова терапія) за програмою Європейської Комісії «Erasmus+ CBHE». Для реалізації проєкту ЄК виділила 850 000 євро. В проєкті беруть участь Університет прикладних наук VIVES, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка, бельгійська неурядова організація «Oradea», Хмельницький національний університет, Дніпропетровська медична академія та 9 реабілітаційних центрів. Українські студенти навчаються в Бельгії за освітніми програмами: соціальні науки, екологія, психологія, охорона здоров’я, педагогіка.
Визнання України: січень 1992 року
Встановлення дипломатичних відносин: 8 лютого 1992 року
Дипломатичні установи:
Політичний діалог:
26.02.2022 - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Папою Франциском;
22.02.2022 - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Папою Франциском;
16.04.2022 - візит народних депутатів М.Мезенцової, О.Хоменко, Р.Умерова та мера м.Мелітополь І.Федорова до Ватикану, зустріч з Держсекретарем Святого Престолу Кардиналом П’єтро Пароліном та аудиєнція у Папи Франциска;
18-22.05.2022 - візит Секретаря з міждержавних відносин Святого Престолу Архієпископа Пола Річарда Ґаллаґера до України;
12.08.2022 - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Папою Франциском;
01.12.2022 - зустріч Міністра закордонних справ Д. Кулеби з Секретарем з міждержавних відносин Святого Престолу Архієпископом Полом Річардом Ґаллаґером до України в рамках 29-го засідання ради міністрів закордонних справ ОБСЄ;
20-22.02.2023 - офіційний візит делегації парламентської групи дружби Україна – Ватикан. Зустріч з Державним секретарем Ватикану, кардиналом П. Пароліном та Секретарем з міждержавних відносин Архієпископом П. Ґаллаґером;
26.04.2023 - офіційний візит Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля до Ватикану. Аудієнція з Папою Франциском, зустріч з Державним секретарем Ватикану, кардиналом П. Пароліном та Секретарем з міждержавних відносин Архієпископом П. Ґаллаґером;
13.05.2023 - офіційний візит Президента України В. Зеленського до Ватикану. Аудієнція з Папою Франциском, зустріч з Секретарем з міждержавних відносин Архієпископом П. Ґаллаґером;
5-6.06.2023 - візит до України спеціального представника Папи Франциска з питань пошуку миру кардинала Маттео Дзуппі, зустріч з Президентом України В. Зеленським.
Співпраця у гуманітарній сфері
У перший тиждень війни росії проти України Понтифік направив в Україну двох кардиналів: Конрада Краєвські та Майкла Черни з гуманітарною місією.
Ватиканська лікарня «Бамбіно Джезу» з початку війни прийняла на лікування 1100 українських дітей з різними діагнозами, у тому числі 4 дітей віком від 4 до 12 років, які мали поранення, отриманні внаслідок обстрілів при спробі залишити мм. Ірпінь і Гостомель. Українських дітей в «Бамбіно Джезу» відвідав особисто Папа Франциск та кардинал Пєтро Паролін.
Монетним двором Ватикану за ініціативи Папи Франциска на підтримку України була випущена медаль «Pace in Ucraina in beneficenza». Прибуток від продажу медалі буде передано Понтифіку для потреб українців.
На постійній основі надається гуманітарна допомога Україні через Конфедерацію Католицьких Служб Допомоги («Caritas Internationalis»).
Співпраця у сфері освіти
Ватикан відіграє важливу роль у підготовці майбутньої духовної еліти України. В продовж останніх років спостерігалася позитивна динаміка збільшення кількості студентів-українців у папських ВНЗ у Римі, а також - кількості студентів вищих католицьких навчальних закладів, учнів католицьких шкіл, гімназій і колегіумів та семінаристів духовних семінарій безпосередньо в Україні.
Після 24 лютого 2022 року в папських університетах, зокрема Латеранському, були започатковані он-лайн курси для українських студентів з різних напрямків.
Співпраця у сфері культури
23 червня 2022 року на презентації медалі «Pace in Ucraina in beneficenza» у ватиканському палаці Канцелярії (Palazzo della Cancelleria) відбувся виступ артистів Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка.
Міжконфесійний діалог та співпраця між церквами.
З липня 2019 року в Італії функціонує Апостольський Екзархат для українців-католиків візантійського обряду, створений Папою Франциском. Екзархат очолює Апостольський Екзарх владика Діонисій Ляхович, єпископ УГКЦ. З початку війни Екзархат став одним з центрів збору гуманітарної допомоги, яка направлялась в Україну з різних регіонів Італії.
24-26 січня 2023 року вперше в історії українсько-ватиканських відносин відбувся візит до Ватикану делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. В рамках візиту відбулася коротка зустріч з Понтифіком, Державним секретарем, кардиналом П. Пароліном, Секретарем з міждержавних відносин, архієпископом П.Ґаллаґером.
Договірно-правова база
Основним двостороннім міжнародним договором між Україною та Святим Престолом наразі залишається Угода про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Святим Престолом у формі обміну нотами.
1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.
3.Дипломатичні установи
Посольство України у Великій Британії, Консульство України в Единбурзі.
Посольство Великої Британії в Україні.
4.Політичний діалог
Дипломатичні відносини між Україною та Великою Британією встановлені 10 січня 1992 року. Посольство України в Сполученому Королівстві розпочало свою роботу у вересні 1992 року. У тому ж році було відкрито Посольство Великої Британії в Україні.
Президенти України чотири рази здійснювали офіційні візити до Великої Британії – у лютому 1993 року, грудні 1995 року, квітні 2017 року та жовтні 2020 року. Також Президент України у листопаді 2021 року брав участь у сегменті високого рівня 26-ї Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (СОР26) у м.Глазго, Велика Британія.
Прем’єр-міністр Великої Британії відвідав Україну у квітні 1996, грудні 2005 року (участь в Саміті Україна-ЄС) та тричі у 2022 році (лютий, квітень, червень). Прем'єр-міністри України перебували з візитами у Великій Британії чотири рази, останній з яких відбувся у листопаді 2019 року. Голова Верховної Ради України відвідав з візитом Велику Британію (Англію та Шотландію) у червні 2018 року.
З моменту «революції гідності», здійснення російської агресії проти України в 2014 році Сполучене Королівство активно виступало на підтримку нашої держави. Британія ініціювала та підтримала міжнародні санкції проти росії за агресію в Україні та окупацію АР Крим, у тому числі виключення РФ з Групи восьми та приєднання до роботи Міжнародної Кримської платформи.
З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року Уряд Сполученого Королівства зайняв лідерську позицію з консолідації міжнародної спільноти через Групу Семи, Групи Двадцяти та НАТО щодо посилення тиску на рф. Сполучене Королівство активно виступає за необхідність максимально жорсткого санкційного тиску на рф, дієвих заходів з притягнення росії до відповідальності за скоєні злочини проти людяності, передусім в рамках МКС, закликає до надання союзниками по НАТО необхідного озброєння Україні, а також фінансової підтримки і гуманітарної допомоги.
Велика Британія продовжує надавати активне сприяння Україні у захисті національного суверенітету та територіальної цілісності на майданчиках таких міжнародних організацій як ООН, ОБСЄ, НАТО, РЄ, ЄС, ЮНЕСКО.
8 жовтня 2020 року у Лондоні Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.
5. Контакти на вищому рівні
04.03.2022, 10.03.2022, 13.03.2022, 18.03.2022, 20.03.2022, 23.03.2022, 28.03.2022, 02.04.2022, 16.04.2022, 23.04.2022, 30.04.2022, 05.05.2022, 28.05, 06.06, 15.06, 05.07, 22.07 – телефонні розмови Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром ВБ Б.Джонсоном.
17 червня 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона
9 квітня 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона
1 лютого 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона.
13 січня 2022 року – відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром ВБ Б.Джонсоном.
Останні контакти по лінії МЗС
13.03, 22.03, 13.04, 29.04, 19.05, 10.06. – телефонні розмови з Державним секретарем у закордонних справах ВБ.
4 квітня 2022 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Л.Трасс у Варшаві.
17 лютого 2022 року – перший візит Державного секретаря у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Л.Трасс в Україну.
15 лютого 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.
2 лютого 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.
4 січня 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.
6.Міжпарламентське співробітництво
Українсько-британський міжпарламентський діалог було започатковано у 1993 році візитом до Лондона делегації ВР України на чолі з її Головою Іваном Плющем. У відповідь британська парламентська делегація на чолі з лордом Хау Аберавонським відвідала Україну у 1994 році, маючи на меті знайомство з Україною та ознайомлення з роботою Верховної Ради.
На сьогоднішній день представники Парламентів обох країн активно взаємодіють у рамках міжпарламентських органів таких міжнародних організацій як ОБСЄ, Рада Європи, НАТО.
Важливого сприяння міжпарламентському діалогу між нашими країнами надає Багатопартійна парламентська група у зв’язках з Україною, яка була створена у Парламенті Великої Британії у січні 1992 року. Основною метою її діяльності є сприяння розвитку двосторонніх відносин між Великою Британією та Україною.
До складу групи входять представники Консервативної, Лейбористської та Ліберально-демократичної партій Сполученого Королівства обох палат Парламенту ВБ. З 2010 до 2015 р. Головою Групи був депутат-консерватор Джон Віттінгдейл. З 2015 до 2017 р. Групу очолював консерватор Джеральд Ховарт. З 2017 року Головою багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною знову був Дж.Віттінгдейл (за результатами проведених 8 червня 2017 року дострокових парламентських виборів). В 2020-22 р. Головою групи був Марк Прітчард. В червні 2022 р. новим очільником було обрана Роберта Дженріка.
У листопаді 2019 р. у Верховній Раді України створено Депутатську групу із міжпарламентських зв’язків з Великою Британією, яку спільно очолюють депутат від партії «Слуга народу» Д.Наталуха та депутат від партії «ГОЛОС» Л.Василенко. До групи входять 133 депутати.
Серед останніх заходів міжпарламентського співробітництва слід виділити такі:
у березні-квітні та липні 2019 р. британські парламентарі перебували в Україні в якості міжнародних спостерігачів за президентськими та парламентськими виборами у складі делегацій ПАРЄ (президентські вибори) та ПА ОБСЄ (президентські та парламентські вибори);
під час візиту до ВБ 7-9 жовтня 2020 р. відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського зі Спікером Палати Громад Парламенту ВБ Ліндсі Гойлом. На зустрічі були присутні депутати групи дружби з ВБ у Верховній Раді України, які також провели окремі зустрічі, зокрема з керівником Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною у Парламенті ВБ Марком Прітчардом.
27 січня та 6 квітня 2021 р. відбулися віртуальні зустрічі парламентських груп дружби України та ВБ;
10 лютого 2021 р. відбулася віртуальна зустріч голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова зі Спікером Палати громад Парламенту ВБ Ліндсі Гойлом.
24 серпня 2021 р. голова Багатопартійної групи у зв’язках з Україною Марк Прітчард взяв участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці незалежності України та в Інавгураційному саміті Кримської платформи;
7 вересня 2021 р. в рамках П’ятої світової конференції спікерів парламентів у Відні відбулася зустріч Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк Із Заступницею Спікера Палати громад Парламенту Великої Британії Елеанор Лейн;
6-12 листопада 2021 р. делегація депутатів Верховної Ради України взяла участь у Конференції ООН з питань зміни клімату СОР-26 у Глазго;
12-13 листопада 2021 р. у Лондоні з робочим візитом перебували співголови Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Великою Британією, які провели переговори зі своїми британськими колегами;
8 грудня 2021 р. під час візиту до Великої Британії Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з групою законодавців з обох палат Парламенту ВБ, які представляли усі партії;
13-14 січня 2022 р. відбувся візит в Україну депутатів від лейбористської партії, тіньових міністрів закордонних справ та оборони Д.Ламмі та Дж.Хілі;
19-21 січня 2022 р. – візит в Україну делегації Комітету у закордонних справах Парламенту Великої Британії із відвіданням зони проведення ООС;
5-7 лютого 2022 р. Україну відвідали делегація депутатів Британського парламенту від Шотландської національної партії: С.Мак-Дональд, Е.Сміт та Д.Дуган;
15-17 лютого 2022 р. в Україні перебував Голова Комітету з питань оборони Палати громад Парламенту Сполученого Королівства Тобайяс Елвуд;
8 березня 2022 р. – відео-звернення Президента України Володимира Зеленського до членів Парламенту Великої Британії в Палаті громад;
16-17 березня 2022 р. – візит до Сполученого Королівства групи українських депутатів: Л.Василенко, М.Мезенцевої, О.Хоменко та А.Шкрум;
2-5 квітня 2022 р. Велику Британію відвідали українські депутати М.Мезенцева та Є.Чернєв;
03 травня 2022 р. відбулося відео-звернення Прем’єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона до депутатів Верховної Ради України у присутності Президента України Володимира Зеленського.
15-18 червня 2022 р. на запрошення Міжнародного міжпарламентського союзу в Лондоні перебувала українська парламентська делегація, яка провела низку зустрічей з британськими парламентарями, міністрами, представниками експертних майданчиків та неурядових організацій. До багатопартійної делегації увійшли депутати Верховної Ради України від «Батьківщини», «Голосу» «Слуги народу»: Альона Шкрум, Галина Васильченко, Леся Василенко, Дмитро Наталуха та Ростислав Тістик.
2-11 липня 2022 р. – у Великій Британії перебувала постійна делегація України в Парламентський асамблеї ОБСЄ, яка взяла участь в її 29-й сесії у Бірмінгемі та провела низку зустрічей зі своїми британськими колегами в Лондоні;
17-19 липня 2022 р. – відбувся візит до Одеси голови Комітету з питань оборони Палати громад Парламенту Сполученого Королівства Тобайяса Елвуда, під час якого він провів зустрічі з цивільним та військовим керівництвом міста та регіону.
7.Торговельно-економічні відносини та інвестиції
Велика Британія є 11-тим за розміром торговим партнером України серед європейських країн. Частка Великої Британії складає 3,5% від загального товарообігу з країнами Європи.
Основним фактором, який визначає розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яку було підписано 8 жовтня 2020 року та яка набрала чинність з 1 січня 2021 року, замінивши у двосторонніх відносинах Угоду про асоціацію Україна – ЄС.
З метою підтримки економіки України Велика Британія оголосила про скасування ввізних мит і тарифних квот для українських товарів.
Україна та Велика Британія 4 травня 2022 року юридично закріпили це рішення в двосторонній торгівлі, підписавши Угода № 1 у формі обміну листами між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Вона діятиме 12 місяців, але може бути продовжена за домовленістю між сторонами на новий термін.
Завдяки цьому рішенню Україна матиме змогу наростити експорт за товарними позиціями, що традиційно завозилися на британський ринок. Зокрема йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, гриби, цукор тощо.
Наразі Українська сторона проводить внутрішньодержавні процедури для набрання чинності зазначеною Угодою.
У 2021 році обсяг торгівлі товарами та послугами склав 3,59 млрд. дол. США, що на 41% більше обсягів 2020 р. Обсяги експорту українських товарів та послуг склали 1,88 млрд. дол. США та збільшилися на 45%, обсяги імпорту збільшилися на 36% та склали 1,7 млрд. дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період позитивне для України і складає 171 млн дол. США.
Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 2.2 млрд доларів США, що на 57% більше обсягів 2020 р. Обсяги експорту українських товарів перевищили 1 млрд дол. США та збільшилися на 62%, обсяги імпорту збільшилися на 52% та склали 1.1 млрд дол. США.
У структурі експорту товарів з України до Великої Британії переважали поставки: чорних металів – 26.6% (обсяги поставок збільшилися в 2.4 рази); жирів та олії тваринного або рослинного походження – 16.6% (обсяги збільшилися на 80%); насіння і плодів олійних культур – 15.1% (обсяги збільшилися на 49%); зернових культур – 13.4% (збільшилися на 24%); електричних машин – 7.5% (обсяги збільшилися на 10%).
У структурі імпорту товарів з Великої Британії до України переважали поставки: засобів наземного транспорту крім залізничного – 22.6% (обсяги збільшилися на 55.4%); реакторів ядерних, котлів, машин – 15.4% (збільшилися на 57.7%); різноманітної хімічної продукції – 8% (збільшилися на 91%); фармацевтичної продукції – 7.4% (обсяги зменшилися на 4.3%).
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами склали 1 млрд 397 млн дол. США, відбулось збільшення обсягів на 21%. При цьому експорт послуг з України до Великої Британії склав 802 млн дол. США, збільшення на 26.2%, імпорт британських послуг в Україну склав 596 млн дол. США та збільшився на 14.4%. Сальдо позитивне та складає 208 млн дол. США.
Основними статтями експорту українських послуг до Великої Британії є: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 62%; транспортні послуги – 19.1%;ділові послуги – 13.6%.
Основними статтями імпорту британських послуг до України є: ділові послуги – 27,2%; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 15%; послуги, пов’язані з подорожами – 14.7%; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 14.6%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 11.9%.
У 2022 році внаслідок російської агресії двостороння торгівля зазнала суттєвого падіння. За результатами першого кварталу товарообіг склав 390 млн доларів США, показавши падіння на 14.4%. Експорт впав на 24.7%, імпорт на 4.6%.
За обсягами накопичених прямих інвестицій ВБ є п’ятим за розміром інвестором в українську економіку. За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 Велика Британія інвестувала в економіку України 3 млрд 69 млн дол. США прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, залишки за країнами світу).
Водночас інструменти участі в капіталі (залишки за країнами світу) станом на 31.12.2021 становили 2 млрд 45 млн дол. США, що склало 4.6% у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України.
До української промисловості надійшло 855 млн дол. США британських інвестицій, що складає 41,8% в їх загальному обсязі. За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 року інвестиції з України у економіки Великої Британії не залучалися.
8.Культурно-гуманітарне співробітництво
Одним з пріоритетних напрямів культурно-гуманітарного співробітництва є популяризація українського мистецтва у Сполученому Королівстві. Українські співаки та творчі колективи є частими гостями Великої Британії. У художніх галереях Великої Британії постійно відбуваються виставки робіт сучасних українських художників. Проводяться також тематичні фотовиставки українських майстрів. Активно проводяться заходи з популяризації українського сучасного кіно та мистецтва у Сполученому Королівстві, зокрема шляхом проведення днів українського кіно в Лондоні. Українські митці беруть участь у низці британських кінофестивалів, бієнале та конкурсів.
9.Договірно-правова база відносин
Чинна договірно-правова база двосторонніх відносин України та Великої Британії на сьогодні складає 51 документ.
Існуючі двосторонні договори створюють необхідне політико-правове поле для розвитку українсько-британських відносин на ключових напрямах двостороннього співробітництва.
Ключовим документом, укладеним упродовж останніх років, є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (підписана 08.10.2020, набрала чинності 01.01.2021).
Серед нещодавно укладених українсько-британських документів варто відзначити також:
Угода № 1 у формі обміну листами між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною від 04.05.2022;
Рамкова угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо офіційної кредитної підтримки розвитку спроможностей Військово-морських сил Збройних сил України (підписана 12.11.2021 у Лондоні);
Меморандум про реалізацію проектів морського партнерства між консорціумом промисловості Сполученого Королівства та Військово-морськими силами Збройних сил України (підписаний 21.06.2021 в Одесі);
Угода про співпрацію між державним концерном "Укроборонпром" та групою компаній Babcock International щодо розширення спроможностей Військово-Морських Сил ЗСУ (підписана 15.09.2021 в Лондоні);
Меморандум про взаєморозуміння у розвитку інновацій в Україні між Міністерством цифрової трансформації України та Амазон Веб Сервісес ЕМЕА САРЛ (підписаний 15.07.2021 в Лондоні).
10. Українська громада у Великій Британії
Офіційна статистика щодо кількості та соціального складу етнічних українців у Сполученому Королівстві відсутня. За оцінками місцевих українських громадських організацій, чисельність української громади у Великій Британії на сьогодні становить орієнтовно 35 тисяч осіб. Здебільшого, це – представники першого та другого поколінь еміграції після Другої світової війни.
На території Великої Британії існує близько 70 місць компактного проживання українців. Найчисельніші громади розташовані в Англії (Лондон, Манчестер, Бредфорд, Дарбі, Ковентрі, Ноттінгем) та Шотландії (Единбург, Глазго). Окремі поселення українців є також в Уельсі.
Найбільш чисельними організаціями української громади є Союз Українців у Великій Британії, Організація українських жінок, Спілка української молоді, ПЛАСТ. Діє кілька благодійних організацій.
За останні 30 років українська громада Великої Британії збільшувалась за рахунок трудових мігрантів третьої (початок 90-х років) та четвертої хвиль (2000-і роки). Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Сполучене Королівство відкрило соціальні програми для переселенців «Житло для України» та «Програми з допомоги сім’ям України», якими скористались десятки тисяч українців.
Громадяни України, які отримують дозвіл на працевлаштування у Великій Британії, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Сполученого Королівства.
1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1992 р.
3. Політичні відносини:
З часу встановлення дипломатичних відносин відбулося три візити Президента України до Грецької Республіки: у листопаді 1996 р., вересні 2007 р., у червні 2010 р.
Президент Греції відвідав Україну у грудні 1997 р., у квітні 2008 р., у листопаді 2022 р.
Останні контакти на найвищому та високому рівнях:
У 2022 року відбулося загалом 12 контактів та зустрічей з грецькою стороною на найвищому та високому рівнях, в т.ч. три телефонні розмови Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Греції К.Міцотакісом (13.03.2022, 22.06.2022, 30.12.2022); візит Президента Греції К.Сакелларопулу до України (03.11.2022); зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Греції К.Міцотакісом на полях неформального саміту ЄС в Чеській Республіці (05.10.2022); три візити Міністра закордонних справ Греції Н.Дендіаса до України (03.04.2022, 12.07.2022, 19.10.2022).
У 2023 році відбулася зустріч Президента України В.Зеленського з Прем’єр-Міністром Греції К.Міцотакісом на полях спеціального засідання Європейської Ради у Брюсселі (09.02.2023); візит Міністра оборони України О.Резнікова до Греції (06.04.2023); телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-Міністром Грецької Республіки К.Міцотакісом. (10.04.2023); телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Греції Н.Дендіасом (16.05.2023).
Існуючі двосторонні органи високого рівня:
4. Договірно-правова база: 47-м документів, серед яких:
На опрацюванні сторін знаходиться низка проєктів двосторонніх документів, серед яких про соціальне забезпечення.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними грецького статистичного управління-ELSTAT, за період січень-червень 2022 року вартість імпорту Греції з України склала $74,5 млн., зафіксувавши зниження на 14,9% в порівнянні з періодом січень-червень 2021 року, коли цей показник становив $87,5 млн. Вартість експорту Греції в Україну - $130,6 млн., зафіксувавши зростання на 28,6% в порівнянні з періодом січень-червень 2021 року, коли цей показник становив $101,5 млн. Торговельне сальдо було позитивним для Греції і становило $56,1 млн.
6. Українська громада
Станом на 2023 рік чисельність української громади в Греції становила близько 25 тис. осіб (або 0,22% від загального складу населення країни), з них близько 21 тис. осіб – представники трудової міграції, які тимчасово проживають в країні. Переважна більшість українців проживають у м. Афіни, чисельними є також українські громади на о.Крит та у мм. Салоніки і Патра.
З 24 лютого 2022 р. в Грецію (за даними грецьких компетентних органів) прибуло понад 80 тис. українських громадян, переважна більшість з яких жінки, діти та особи похилого віку.
У країні зареєстровано 7 громадських об’єднань українців (6 - в Афінах, 1 – в Салоніках). При трьох діючих в Афінах українських ГО (Товариство української діаспори «Українсько-Грецька Думка», Український культурно-освітній центр «Берегиня», Центр збереження і розвитку української культурної спадщини «Трембіта») діють українські суботні школи, і при церковній громаді Святого Миколая в Афінах діє четверта школа - Українська катехитична школа. При об’єднанні «Український журавлиний край» (Афіни) діють Український культурний центр і Українська бібліотека ім. Б.-І.Антонича.
При Посольстві України в Грецькій Республіці діє Громадська рада голів українських об’єднань Греції, засідання якої проходять на регулярній основі.
7. Грецька спільнота в Україні
Грецька спільнота в Україні нараховує понад 100 тис. осіб, більшість з яких компактно проживали у Донецькій області, зокрема у м. Маріуполь і прилеглих селах. Станом на лютий 2022 року в Україні діяло понад 100 грецьких громадських національно-культурних об’єднань, більшість з яких входять до складу Федерації Грецьких Товариств України (ФГТУ), м. Маріуполь.
За підтримки Української держави діє понад 40 державних шкіл з викладанням новогрецької мови, історії і культури Греції. Маріупольський державний університет позиціонується як «грецький» ВНЗ, у якому на більшості факультетів студенти поряд із основною спеціальністю вивчають також новогрецьку мову. Новогрецька мова викладається у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, у Одеському, Львівському, Донецькому державних університетах, а також у Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова.
До зусиль Грецької держави долучаються грецькі меценати, окремі муніципалітети. «Фонд Бумбураса» надає фінансову допомогу українським студентам із соціально незахищених категорій, які здобувають вищу освіту в українських вишах за напрямками «новогрецька мова, література, культура», підтримує культурно-освітню діяльність грецьких товариств України.
24 серпня 2022 року у місті Салоніки було відкрито центральний офіс Спілки греків України в Греції, на чолі з головою Федерації грецьких товариств України Олександрою Проценко-Пічаджі. Членами Спілки стали лідери та активісти грецьких товариств Маріуполя, Києва, Дніпра, Харкова, Одеси. Метою створення цієї спілки є консолідація греків України, які через військові дії знайшли тимчасовий захист у Греції, концентрація людського потенціалу, комунікація, гуманітарна допомога та консультації з пошуку житла, відновлення культурних заходів тощо.
1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.
3. Політичний діалог
Посольство України в Копенгагені відкрите у 1995 р. Данське Посольство в Києві працює з 1992 р. Крім того, відкриті Почесне консульство України в місті Оутруп у 2020 р. і Почесне консульство Данії в місті Миколаїв у 2023 р.
Двостороння договірно-правова база налічує понад 70 угод.
Данія розглядає Україну, як великого і важливого партнера в Східноєвропейському регіоні. Україна розглядає Данію, як одного з ключових партнерів в регіоні Північної Європи, активного прихильника нашої держави в Європейському Союзі.
Інтереси України і Данії збігаються в багатьох галузях. Це, в першу чергу, стосується зміцнення громадянського суспільства, захисту прав людини, створення умов для залучення інвестицій, підвищення енергоефективності, підтримання екологічної рівноваги, гарантування кіберстійкості тощо.
Це сприяє активному політичному діалогу, який відбувається на рівні глав держав та урядів, голів парламентів та міністрів закордонних справ.
За час дипломатичних відносин відбулися три візити Президента України до Данії у 2007, 2017 та 2023 роках. Крім того, Глава Української держави взяв участь у Саміті Україна-ЄС, який відбувся в Копенгагені в 2002 р. під час головування Данії в Європейському Союзі. Наступне головування Данії в Раді ЄС – липень-грудень 2025 р.
Голова Верховної Ради України відвідував Данію з офіційними візитами в 1999, 2009 та 2023 роках. Спікери Парламенту Данії відвідували Україну в 2005, 2015 та 2016 роках.
Прем’єр-міністр України здійснив візит до Данії в 2018 р., у ході якого глави урядів обох держав відкрили другу Міжнародну конференцію з питань реформ в Україні. Прем’єр-міністр Данії відвідав Україну в 2016, 2022 і 2023 роках, віце-прем’єр-міністр – в 2008 р.
Члени королівської родини Данії також відвідували Україну в ході численних візитів. Зокрема, Наслідний Принц Фредерік перебував з приватною поїздкою в Україні в 2003 та 2012 роках, Принц Йоакім – в 1992 р. Офіційний візит Принца Йоакіма в Україну відбувся у 2006 р., Наслідного Принца Фредеріка – у 2011 р.
Україна і Данія прагнуть до встановлення міцних зв’язків також і на регіональному рівні. Підтримуються побратимські відносини між українською столицею та данським містом Оденсе, започатковані ще в 1989 р. У 2023 році встановлене побратимство між Копенгагеном і Києвом, Миколаєвом і Ольборгом, Львовом і Орхусом, Нікополем та Коллінгом, а також між Вознесенськом та Ікастом.
Данія традиційно вибудовувала зв’язки з Україною у руслі Європейської політики сусідства. Країна активно лобіювала започаткування Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та послідовно підтримувала запровадження безвізового режиму поїздок до ЄС для громадян України. Згодом, Данія підтримала надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
Основним інструментом данської підтримки демократичного розвитку і реформування України наразі залишається реалізація Данської програми сусідства (DANEP), спрямованої на фінансування в Україні проєктів з боротьби з корупцією, розвитку демократії та прав людини, підтримкою громадянського суспільства з особливою увагою до молоді, сприяння сталому зростанню, зеленому переходу, енергетичній незалежності, зміцненню ринку праці тощо.
У рамках DANEP Данія співфінансує та очолює Антикорупційну ініціативу Європейського Союзу в Україні (EUACI), що має на меті посилення спроможностей антикорупційних інституцій, допомогу організаціям громадянського суспільства у сфері протидії корупції, а також втілення антикорупційних заходів в територіальних громадах.
Ще одним важливим данським проєктом, що фінансується в рамках DANEP, була діяльність Українсько-Данського енергетичного центру при Міністерстві енергетики України (2015-2021 рр.), у розвиток якого започатковано Програму Українсько-Данського енергетичного партнерства (UDEPP) на період 2021-2026 рр., спрямовану на впровадження данських енергетичних рішень та технологій у сфері зеленої енергетики, а також передачу данського досвіду модернізації систем централізованого теплопостачання.
Україна і Данія об’єднують зусилля у пошуку відповідей на глобальні міжнародні виклики. Країни вибудовують двостороннє співробітництво, що сприяє обопільним інтересам та намагаються спільно впливати на міжнародний порядок денний. Зокрема, обидві країни налаштовані сприяти реалізації глобальних Цілей сталого розвитку ООН.
Данія демонструє тверду політичну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України як на двосторонньому рівні, так і в багатосторонніх форматах. Данія рішуче засуджує триваючу жорстоку, невиправдану та неспровоковану війну Росії проти України, яку вважає грубим порушенням міжнародного права, нападом на міжнародний правопорядок і демократичні цінності.
Данія активно підтримує обмежувальні заходи ЄС проти Росії, запроваджені у відповідь на спробу анексії Криму та дії РФ з дестабілізації України. Як член ЄС, Данія закрила свій повітряний простір для російських літаків, приєдналася до усіх пакетів санкцій ЄС проти Росії та лобіює запровадження нових посилених обмежувальних заходів. Практично весь данський великий бізнес згорнув операції з Росією або повністю вийшов з цієї країни після початку повномасштабної війни. Також Данія скасувала прийом документів від громадян Росії на оформлення туристичних віз.
4. Військово-політичні відносини
Копенгаген активно сприяв прийняттю рішення Північноатлантичною радою НАТО надати Україні статус країни-партнера з розширеними можливостями. Данія надає комплексну підтримку Україні з метою покращення обороноспроможності Збройних Сил нашої держави та реформування сектору оборони відповідно до стандартів НАТО.
У 2009-2019 роках Повітряні Сили України виконували завдання для Данії у Північній Гренландії. Протягом багатьох років данські військові радники ділилися цінним досвідом зі Збройними Силами України та сприяли діяльності канадських і британських військових навчальних місій в нашій державі.
За фінансової підтримки Данії в Україні продовжує реалізовуватися Програма розбудови миру та стабілізації, що, зокрема, спрямована на покращення управління та ефективності Збройних Сил України, а також досягнення оперативної сумісності з НАТО.
Данія є також контрибутором чотирьох Трастових фондів НАТО в Україні.
Данська група з розмінування (DRC-DDG) навчає саперів для піротехнічних підрозділів ДСНС України, що виконують роботи з гуманітарного розмінування.
Після початку повномасштабної російської війни проти України 24 лютого 2022 р. Данія активно долучилася до постачання озброєння Україні. Станом на вересень 2023 р. передано дванадцять партій озброєння.
У 2022 р. в Копенгагені проведено Донорську конференцію північноєвропейських союзників України на рівні міністрів оборони, в рамках якої створено Міжнародний фонд для України (адмініструється Сполученим Королівством). Відповідні кошти зокрема спрямовуються на забезпечення протиповітряної оборони великих міст та об’єктів критичної інфраструктури, стабілізацію лінії фронту, створення умов для проведення контрнаступальних операцій тощо.
Данія направила військових інструкторів до Великої Британії для навчання українських захисників в рамках програми «Operation Interflex», а також проводить навчальні курси для українських військових на своїй території.
У березні 2023 р. данський уряд заснував Фонд на підтримку України, який координує зусилля Данії, спрямовані на довгострокову підтримку України у військовій, гуманітарній та економічній сферах.
Окрім того, Данія активно надає Україні гуманітарну допомогу та макрофінансову підтримку.
5. Торговельно-економічні відносини
Активна політична взаємодія двох держав створює передумови для розвитку двостороннього економічного співробітництва, яке протягом останніх років невпинно зростає.
У різних сферах економіки України діє понад 300 данських компаній.
У 2016-2021 роках суттєво збільшився товарообіг між Україною та Данією. До початку повномасштабної війни проти України Данія входила до 50 найбільших торговельних партнерів України, була 43-м за розміром партнером України в торгівлі товарами та 19-м – в торгівлі послугами. Згідно з даними данської статистики, за 2022 рік обсяги двостороннього зовнішньоторговельного обороту склали 1,07 млрд дол. США.
Ключові статті експорту українських товарів до Данії: текстильні вироби, меблі, одяг та аксесуари, залізо та сталь, вироби з дерева, електричні прилади.
Основні статті імпорту данських товарів: текстильні вироби, медична та фармацевтична продукція, м’ясо та м’ясні продукти, сира мінеральна нафта та продукти з неї, транспортні засоби, електричні прилади, машини та обладнання для промисловості, корми.
Загальний обсяг прямих інвестицій з Данії в економіку України на початок 2023 року становив 452 млн дол. США. Активи складаються з прямих інвестицій обсягом 325 млн дол. США та портфельних інвестицій обсягом 127 млн дол. США.
Основний інвестиційний капітал вкладено в сільське, лісове та рибне господарство, переробну промисловість, оптову та роздрібну торгівлю і ремонт, професійну, наукову та технічну діяльність.
У квітні 2022 р. Данія взяла на себе провідну роль у відбудові Миколаєва та активно відновлює інфраструктуру міста. У березні 2023 р. укладено Меморандум про розуміння щодо встановлення партнерства між Миколаєвом, Миколаївською областю і Данією. Концепція партнерства Данії та Миколаєва передбачає налагодження співпраці на таких напрямах як інфраструктура, ефективне врядування, морська галузь, транспорт, міське планування, розвиток бізнесу, зелений перехід, молодь та культура.
6. Українська громада в Данії
До початку російської повномасштабної війни на території Данії проживало понад 16 тисяч українців. Орієнтовна кількість тимчасово переміщених українців, які прибули в країну після російського вторгнення у лютому 2022 р., становить до 50 тисяч осіб.
В Данії зареєстровано декілька організацій закордонних українців, зокрема «Ластівка», «Клуб Україна», «Файно», «Українська спортивна спілка», які у 2018 р. об’єдналися в Асоціацію українців Данії, яка, у свою чергу, стала членом Світового конгресу українців. Також в Копенгагені діє просвітницька громадська організація Дансько-Українське товариство, заснована у 1992 р.
Важливою є діяльність Волонтерської спілки «Збережи Україну», яка організовує збір та доставку в Україну гуманітарної допомоги для українських лікарень, дитячих будинків, шкіл, госпісів, будинків для людей похилого віку тощо.
У Данії діє дев’ять українських суботніх шкіл, які працюють у напрямку популяризації та поширення української мови та літератури.
Посольство України в Королівстві Данія спільно з Асоціацією українців Данії реалізує культурні та гуманітарні проєкти з популяризації українських традицій, культури, мистецтва та історії. Традиційними вже стали фестиваль «Дні української культури в Данії», спільні заходи з метою відзначення пам’ятних і важливих для України дат, святкування державних і релігійних свят, проведення тематичних флешмобів, літні навчальні табори для дітей із зони бойових дій тощо.
Заснування Українсько-данського молодіжного дому у Києві (у 2021 р.) та Українського дому в Данії (2023 р.) відкрило нові перспективи для розвитку міжлюдських та культурних контактів між нашими країнами. Численні молодіжні організації та активісти з обох країн об’єднуються довкола важливих ініціатив і підтримують один одного.
Українська Греко-Католицька Церква представлена в Данії Українським Душпастирством Пресвятої Родини Апостольської екзархії в Німеччині та Скандинавії. Служби на постійній основі відбуваються в Копенгагенській церкві святого Ансгара, а також в містах Вайле, Оденсе, Ольборг, Орхус та Раннерс.
1. Визнання України: 26 серпня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Відносини України та Естонської Республіки мають давню історію і на сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та партнерства.
Естонія рішуче засуджує російську агресію проти України з перших днів війни. Надається послідовна політична підтримка, військова, гуманітарна та фінансова допомога. 14 березня 2022 року депутати Рійґікоґу першими закликали країни-члени ООН вжити невідкладних заходів для створення забороненої для польотів зони над Україною. 21 квітня 2022 року Рійгікогу ухвалив заяву «Про воєнні злочини та геноцид російської федерації в Україні» - Естонія стала першою країною, яка визнала злочинні дії росії (російського політичного та військового керівництва та збройних сил рф) проти України геноцидом. 18 жовтня 2022 р. Рійгікогу ухвалив заяву про засудження анексії території України та оголошення російського режиму терористичним.
Підтримка України є одним із зовнішньополітичних пріоритетів, закріплених 10 квітня 2023 року у коаліційній угоді нового Уряду на чолі з К.Каллас і схваленій 18 травня 2023 року урядовій Програмі дій на 2023-2027 роки.
Естонія була однією з перших країн, які почали підтримувати Україну військовою допомогою. З початку російської агресії проти України Естонія надала нашій державі військово-технічної допомоги на понад 400 млн євро, що становить понад 1% ВВП Естонії. Естонія серед лідерів за обсягами надання військової допомоги із розрахунку на душу населення.
У березні 2023 р. Уряд Естонії виділив 25,4 млн євро на покриття витрат, пов’язаних з тимчасово переміщеними особами з України. Кошти розподілені між Міністерством культури (навчання естонської мови на рівні А1), Міністерством соціального захисту (надання медичних і соціальних послуг) і МВС (посилення нагляду на кордоні та моніторингу міграції). З початку російської агресії Естонія вже надала Україні гуманітарної допомоги на 23,1 млн євро, з яких урядова допомога - 4,1 млн євро, приватна - 19,0 млн євро
Естонія також приєдналася і чітко дотримується усіх політичних та економічних санкцій, запроваджених ЄС щодо рф, зокрема і персональних. Естонія однією з перших заборонила транслювання російських телеканалів. Уряд Естонії продовжує зусилля з метою реалізації на практиці вже прийнятого політичного рішення про відмову від російського газу і нафти. 17.04.2022 Естонія закрила свої порти для російських суден. Естонія активно лобіює запровадження ЄС санкційних пакетів щодо рф, включно з ембарго на нафту і газ. З 19.09.2022 Урядом заборонено в'їзд до Естонії громадянам рф.
Естонія стала першою країною, яка розпочала практичне відновлення одного з регіонів України - Житомирської області. Під час Першого регіонального форуму з відновлення постраждалих внаслідок російської агресії територій Житомирської області (27 вересня 2022 року) було підписано Меморандум між Житомирською ОВА, Овруцькою громадою та Естонським центром міжнародного співробітництва про спорудження дитячого садка в Овручі. 2 червня 2023 року відбулася офіційна церемонія відкриття першої черги дитсадка на 4 блоки. Додатково Уряд Естонії профінансує будівництво другої черги дитсадка на додаткові 4 блоки. Естонська сторона також розглядає інші інфраструктурні проєкти з відновлення у Житомирській області, зокрема серед наступних пріоритетних проєктів - відбудова автомобільного мосту у м.Малин.
Між державами підтримується динамічний політичний діалог, зокрема на вищому рівні.
Контакти та візити на найвищому та високому рівнях
10 січня 2023 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Естонії А.Карісом.
11 січня 2023 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Естонії У.Рейнсалу.
7 лютого 2023 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Естонії У.Рейнсалу.
22 лютого 2023 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Естонії А.Карісом.
3 березня 2023 року – зустріч Президента України В.Зеленського з Міністром закордонних справ Естонії У.Рейнсалу та зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Естонії У.Рейнсалу під час міжнародної конференції United for Justice (U4J, «Об’єднані заради справедливості») у м.Львів.
21-23 березня 2023 року – візит Міністра закордонних справ Естонії У.Рейнсалу в Україну.
31 березня 2023 року – участь Президента Естонії А.Каріса у Бучанському саміті у форматі онлайн.
24 квітня 2023 року – візит Прем’єр-міністра Естонії К.Каллас в Україну.
28 квітня 2023 року – спільний візит Міністрів закордонних справ NB8 в Україну за участі Міністра закордонних справ Естонії М.Цахкни.
9 травня 2023 року – участь Президента Естонії А.Каріса в онлайн-саміті лідерів держав Core Group зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
13 травня 2023 року – зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка з Президентом Естонії А.Карісом на полях Конференції Леннарта Мері у м.Таллінн.
31 травня 2023 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Естонії М.Цахкною.
1-2 червня 2023 року - візит Президента Естонії А.Каріса і Міністра економіки та інформаційних технологій Естонії Т.Рійсало в Україну.
2 червня 2023 року – візит Міністра закордонних справ Естонії М.Цахкни в Україну.
2 червня 2023 року – зустріч Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука з Президентом (Спікером) Рійгікогу Естонії Л.Хуссаром у рамках Саміту президентів парламентів НАТО (м.Вільнюс).
Двосторонні міжпарламентські відносини знаходять підтримку з боку груп дружби Верховної Ради України та Рійгікогу (Парламенту) Естонської Республіки. На постійній основі підтримуються контакти та розвивається плідна співпраця.
4. Двостороння торгівля
Естонська Республіка є 25-тим торговим партнером України серед європейських країн.
Міжнародні рейтинги:
Doing Business 2022 - 18 місце з 190;
Індекс людського розвитку – 30 місце (0,871);
Індекс сприйняття корупції – 22 місце (70);
Індекс глобальної конкурентоспроможності – 30 місце (4,78);
Світовий індекс свободи преси – 12 місце (13,55).
За даними Естонського державного статистичного застосунку товарообіг між Україною та Естонією склав 282 млн євро, що на 15 % або 37 млн євро менше обсягів торгівлі товарами за 2021 рік. Обсяги експорту українських товарів до Естонії склали 103 млн євро та зменшилися на 8% або на 9 млн євро у порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту зросли на 33% або на 43 млн євро та склали 179 млн євро. Сальдо у торгівлі товарами за 2022 рік негативне для України і складає 76 млн євро.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українсько-естонське культурно-гуманітарне співробітництво характеризується активністю та ефективністю. Посольство України в Естонії приділяє важливу увагу культурній дипломатії для просування позитивного іміджу України в Естонії.
Чимала заслуга у розвитку вказаного напряму двосторонніх взаємин належить українській діаспорі в Естонській Республіці, зокрема у відзначенні в країні перебування пам’ятних дат в історії українського народу, річниць видатних громадських діячів нашої держави, проведенні уроків в українських недільних школах. У популяризації української культури головна увага зосереджується на культурно-просвітницьких заходах.
Талліннська публіка охоче сприймає українських артистів і виконавців, які періодично відвідують естонську столицю. Їх виступи створюють позитивне враження у естонців про українську культуру як сучасну, цікаву та різноманітну.
Творчі колективи української діаспори Естонії регулярно репрезентують українську культуру на творчих фестивалях, які відбуваються у країні, зокрема Фестиваль української культури у м.Раквере, Фестиваль народів Естонії, Фестиваль Миколай фест у м.Сілламяе, дитячий фестиваль “Квіти України”, міжнародний фестиваль “Північна зірка”.
Українська громада проводить науково-просвітницькі заходи, зокрема круглі столи, під час яких обговорюється роль і внесок важливих подій та історичних постатей у створення та формування світогляду українців як громадян вільної та незалежної України.
Активну участь у вихованні української молоді відіграють українські недільні школи, зокрема недільна школа при Українській греко-католицькій церкві, недільна школа “Лабора” м.Таллінн, недільна школа «Надія» м.Таллінн, недільна школа українського товариства “Водограй” м.Сілламяе, недільна школа товариства “Барвінок” м.Валга.
6. Наукове та освітнє співробітництво
Українсько-естонське співробітництво в галузі освіти і науки включає в себе низку обопільно вигідних проєктів.
У рамках Меморандуму про співробітництво між Дипломатичною академією України при МЗС України та Естонською школою дипломатії (ЕШД) щороку реалізується програма десятимісячного навчання українських студентів в Естонській школі дипломатії на основі шведсько-естонського проєкту. За ініціативи Посольства України, Естонська школа дипломатії спільно з МЗС ЕР розробили довгострокову Програму підготовки українських фахівців з питань ЄС.
Найбільше студентів з України навчаються у таких вищих навчальних закладах Естонії: у Тартуському університеті; у Талліннському технічному університеті; у Євроакадемії; у Талліннському університеті та
в інших вищих навчальних закладах (Естонська бізнес школа, Естонська Академія мистецтв, Університеті природничих наук).
Відбувається діалог у галузі впровадження інклюзивної освіти, з питань розробки цільових програм навчання для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до різних нозологій.
Важливу роль відіграє естонський освітній фонд “INNOVE”, який надає допомогу регіонам України (Хмельницька, Київська, Чернівецька області, Дніпро, Донецька та Луганська області) у розбудові професійно-технічної освіти в Україні.
Найбільш цікавим для України є досвід Естонії в організації професійно-технічної освіти, інклюзивної освіти, розвитку ІТ-технологій та е-врядування.
Українські науковці працюють у низці ВНЗ Естонії, зокрема в Талліннському технічному університеті та Тартуському університеті, де беруть участь у розробці наукових продуктів, наприклад, у сфері цифрових технологій.
У рамках рішення Естонії щодо надання допомоги Житомирській області у відновленні, Уряд Естонської Республіки реалізує проєкти з підвищення рівня кваліфікації педагогічних працівників Житомирської області
7. Договірно-правова база
Кількість укладених документів: 85. Ключові документи:
Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року (набрання чинності – 06.08.1993);
Договір між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (набрання чинності – 22.11.1995);
Декларація про поглиблення співробітництва і партнерства між Україною та Естонською Республікою (набрання чинності – 24.05.1995);
Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (набрання чинності – 01.02.2012).
8. Українська громада
В Естонії українці є третьою за чисельністю етнічною групою населення після естонців і росіян. До початку повномасштабної військової агресії рф проти України в Естонії проживало понад 25 тис. вихідців з України, з початку війни і до травня ц.р. до країни в’їхало понад 130 тис. громадян України, 71 тис. з яких залишилися в Естонії.
Місцями компактного проживання українців в ЕР є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (північно-східний регіон Естонії), куди за радянських часів направлялися на роботу фахівці хімічної промисловості, шахтарі з України. Також українці проживають у мм. Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну.
Представники української діаспори в ЕР об’єднані у дві самостійні структури:
Конгрес українців Естонії та Асоціація українських організацій в Естонії, до складу яких входить двадцять вісім українських національно-культурних товариств.
Конгрес українців Естонії (голова – Віра Коник), нині об’єднує понад десять організацій, серед яких: Союз українок Естонії, скаутська організація “Пласт” і спортивний клуб “Дніпро”, Українське земляцтво Іда-Вірумаа, Українське культурно-просвітнє товариство “Стожари” м. Маарду, Українське земляцтво “Барвінок” м. Раквере (голова – Марія Гаврилюк), Українське товариство “Смерічка” м. Ойзу (голова – Ганна Лоовілі), Українське земляцтво м. Нарва, Українське товариство м.Пилва, культурне товариство „Промінь” м. Тарту. Конгрес українців Естонії гуртується довкола Української греко-католицької церкви, яка розташована в одній будівлі з Українським культурним центром (керівник – Анатолій Лютюк). При церкві діє українська недільна школа та школа народних промислів, а також розташована невелика бібліотека.
При організаціях Конгресу українців Естонії діють жіноча вокальна група “Відлуння”, хор “Родина”, дівочий ансамбль “Вербиченька”, дівочий ансамбль “Джерела”, Українська театральна студія АртСтудіо, Театр українського обряду “Вертеп”, Клуб української словесності.
Конгрес українців Естонії є членом Асоціації народів Естонії, Європейського конгресу українців, Світового конгресу українців, Української всесвітньої координаційної ради. Представники Конгресу входять до складу круглого столу нацменшин при Президентові Естонії. Союз українок Естонії є членом Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).
Асоціація українських організацій в Естонії (Президент – Володимир Паламар) об’єднує такі організації: 1) Осередок української культури в Естонії “Просвіта”; 2) Українське земляцтво м. Сілламяе „Водограй”; 3) Культурно-просвітнє товариство “Орфей” м. Тапа; 4) Українське товариство „Вітчизна” м. Пярну; 5) Спілка української молоді в Естонії; 6) Творче об’єднання “Койт” м. Тапа; 7) Українське земляцтво м. Пайде “Спогад”, 8) Молодіжно-дитячий хореографічний ансамбль “Колор” м. Таллінн, 9) Українська студія „Кобзарик” м. Таллінн, 10) Українське реєстрове козацтво в Естонії м. Таллінн. При Асоціації діє українська суботня школа «Надія».
При організаціях АУОЕ діють академічний хор "Україна", жіночий вокальний гурт "Сусідки" та хор “Мрія” (Таллінн), ансамбль "Кумасі".
Посольство України в Естонії тісно співпрацює з українською громадою, насамперед у сфері публічної та культурної дипломатії для популяризації іміджу України в Естонії.
З огляду на велику кількість українських дітей, які прибули до Естонії разом з батьками, рятуючись від агресії рф, Посольство приділяє особливу увагу забезпеченню їх освітніх потреб.
Наразі в Таллінні функціонують такі українські школи.
1. Школа для українських дітей на вулиці Раагу 49, в будівлі, що належить Талліннському університету, є частиною Ліллекюласької гімназії (муніципальна школа). Керівник проєкту – Наталя Мяліцина. Викладацький склад школи повністю представлений українськими вчителями зі складу тимчасово переміщених осіб. З вересня 2022 року в школі розпочали навчання понад 400 учнів (школа розрахована на 600 навчальних місць).
2. 1 вересня 2022 року Талліннським муніципалітетом було відкрито Українську школу при Талліннській Тинісмяеській державній гімназії, яка отримала назву "Школа Свободи".
Навчальний заклад розрахований на 800 навчальних місць для учнів 7-12 класів. Наразі в "Школі Свободи" навчається 584 учні. Навчальна діяльність у “Школі Свободи” ведеться за методом мовного занурення, як мінімум 60% уроків відбувається естонською мовою. Школу очолює Ольга Селіщева, яка до того працювала керівником Талліннського будинку естонської мови INSA, а також учителем і керівником з навчальної роботи в школі.
1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.
3. Дипломатичні установи:
Посольство України в Ірландії, Посольство Ірландії в Україні.
4. Політичний діалог
Загалом Ірландія дотримується чіткої та послідовної позиції щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, засуджуючи дії росії, зокрема окупацію АР Крим та м. Севастополь, підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі, порушення прав людини на окупованих територіях, незаконне утримання українських політв’язнів тощо.
Позиція ірландської сторони формується у руслі загальної політики ЄС, у т.ч. політики обмежувальних заходів Євросоюзу щодо рф, запроваджених на підставі рішень Ради ЄС у 2014 році та внаслідок повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Водночас Ірландія наполягає на запровадженні ЄС якомога жорсткіших санкцій проти рф.
Ірландія є співавтором усіх ініційованих Україною резолюцій ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)». У 2018 році вона підтримала та згодом у 2021 році приєдналася до кола співавторів резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів», схваленої 17.12.2018.
У 2018 році Ірландія підписала ініційовану Україною в рамках ООН Декларацію до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років.
У 2020 році українська сторона підтримала кандидатуру Ірландії на виборах непостійних членів РБ ООН на період 2021-2022 років, яка разом з Норвегією перемогли у першому турі Канаду.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Ірландія зайняла принципову позицію на користь вступу України до ЄС за пришвидшеною процедурою та активно просуває цю ініціативу з-поміж інших держав-членів ЄС.
Ірландія також закрила авіапростір для російських авіакомпаній та порти для російських суден, заборонила трансляцію російських телеканалів «RT» та «Sputnik», звинуватила рф у військових злочинах на території України та увійшла до групи держав з надання доказів Міжнародному кримінальному суду щодо фактів російської агресії та приєдналася до 39 держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо розслідування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людства рф на території України (02.03.2022 р.). Крім того, виділила 150 000 євро прокурору МКС та ще 3 млн на підтримку роботи МКС на цьому напрямі.
З метою створення безперешкодного в’їзду в Ірландію громадян України для тимчасового прихистку, країною були повністю скасовані візові вимоги.
Крім того, Ірландія виступила співавтором резолюцій ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022 р. та «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 25.03.2022 р.
30.03.2022 р. Уряд Ірландії ухвалив рішення вислати 4 російських дипломатів.
01.06.2022 р. верхня палата Парламенту Ірландії (Сенат) визнав військові дії рф в Україні геноцидом українського народу.
22.11.2022 р. верхня палата Парламенту Ірландії (Сенат) визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу.
Контакти та візити на найвищому та високому рівнях
20 березня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії Л.Варадкаром.
09 лютого 2023 р. – зустріч Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії Л.Варадкаром на полях Саміту ЄС (м. Брюссель, Королівство Бельгія).
10 січня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з новопризначеним Прем’єр-міністром Ірландії Л.Варадкаром.
06 жовтня 2022 р. – зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном на полях саміту Європейської політичної спільноти (м. Прага, Чеська Республіка).
06 липня 2022 р. – робочий візит Прем’єр-міністра Ірландії М.Мартіна в Україну. Зустрічі з Президентом України В.Зеленським та Прем’єр-міністром України Д.Шмигалем. Відвідання постраждалих внаслідок російської окупації міст Буча, Ірпінь та Бородянка.
21 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном.
3 червня 2022 р. – візит Віце-прем’єр-міністра України О.Стефанішиної до Ірландії. Зустрічі з президентом Ірландії М.Д.Хіггінсом, з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном та зі спікерами верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії М.Дейлі та Ш.О’Фарілом.
20 травня 2022 р. – візит спікерів верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії М.Дейлі та Ш.О’Фаріла в Україну на запрошення Голови ВРУ Р.Стефанчука. Зустрічі з Президентом України В.Зеленським, Прем’єр-міністром України Д. Шмигалем та Головою Верховної Ради України Р.Стефанчуком. Відвідання постраждалих внаслідок російської окупації міст Буча, Ірпінь та Дмитрівка.
20 квітня 2022 р. – зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном у м. Шеннон.
6 квітня 2022 р. – звернення Президента України Володимира Зеленського до Парламенту Ірландії.
16 березня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном.
1 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном.
Контакти на рівні зовнішньополітичних відомств
01 лютого 2023 р. - онлайн зустріч Директора Політичного департаменту Л.Непоп із Заступницею Державного секретаря, Директором політичного департаменту МЗС Ірландії С.Ґайленд з питання імплементації Формули миру Президента України В.Зеленського.
13 січня 2023 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ та Міністром оборони Ірландії М.Мартіном.
14 вересня 2022 р. - візит в Україну (м. Одеса) Міністра закордонних справ, Міністра оборони Ірландії С.Ковені, зустріч з Міністром закордонних справ України Д.Кулебою.
30 серпня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ та Міністром оборони Ірландії С.Ковені на полях неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.
25 травня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Прем’єр-міністром Ірландії М.Мартіном у Давосі у рамках Всесвітнього економічного форуму.
14 квітня 2022 р. – візит Міністра закордонних справ та Міністра оборони Ірландії С.Ковені в Україну в умовах війни рф проти України. Відвідання постраждалих внаслідок російської окупації міст Буча, Ірпінь та Дмитрівка.
3 квітня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ та Міністром оборони Ірландії С.Ковені.
28 березня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ та Міністром оборони Ірландії С.Ковені.
19 лютого 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ та Міністром оборони Ірландії С.Ковені у рамках Мюнхенської безпекової конференції.
Відбулося 13 раундів політичних консультацій між МЗС двох країн (останні – 10 грудня 2021 р. у м. Київ на рівні заступника Міністра закордонних справ України М.Точицького та Заступниці генерального секретаря, політичного директора МЗС Ірландії С.Ґайленд).
5. Міжпарламентське співробітництво
Голова української частини міжпарламентської Групи дружби – народний депутат Святослав Юраш.
Голова ірландської частини міжпарламентської Групи дружби – очільник фракції «Фіанна Фойл» у нижній палаті Парламенту Ірландії, депутат Брендан Сміт.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року у Парламенті Ірландії спостерігається одностайна підтримка України з боку усіх політичних сил.
2 березня 2022 року нижня палата Парламенту Ірландії схвалила резолюцію щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну.
6 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський звернувся із промовою до парламенту Ірландії та ірландського народу, яку політичний естеблішмент, експерти та ЗМІ країні перебування визначили як історичну, прирівнявши її до виступів Джона Ф. Кеннеді (1963 р.) та Нельсона Мандели (1990 р.). Загалом з моменту заснування ірландського парламенту понад сто років тому лише 11 іноземних лідерів посіли центральне місце у цьому органі.
5-7 травня 2022 року на запрошення Голови ВРУ Руслана Стефанчука Україну відвідали ірландські сенатори від партії «Фіне Гейл» Беррі Уард та Гаррет Ахеарн у складі парламентської групи «United for Ukraine» (U4U).
20 травня 2022 року на запрошення Голови ВРУ Руслана Стефанчука Україну відвідали спікери верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марк Дейлі та Шон О Фаріл.
3 червня 2022 року у рамках участі у Конгресі Альянсу лібералів та демократів за Європу група українських депутатів зустрілась зі спікерами верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марком Дейлі та Шоном О Фарілом.
14 червня 2022 року група українських депутатів виступила в Сенаті Ірландії. 28 червня 2022 року відбулося спільне онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та Комітету у зовнішніх справах та оборони Парламенту Ірландії.
28 червня 2022 року відбулося спільне онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та Комітету у зовнішніх справах та оборони Парламенту Ірландії.
24 серпня 2022 року група ірландських депутатів відвідала Україну з одноденним візитом.
2 жовтня 2022 року українські депутати взяли участь у щорічній конференції політичної партії «Фіанна Фойл». Віце-прем’єр-міністр України О.Стефанішина взяла участь у заході онлайн.
9 листопада 2022 року відбулося спільне онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та Комітету у зовнішніх справах та оборони Парламенту Ірландії.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 7.
Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин від 01.04.1992; Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилянням стосовно податків на доходи та доходів від відчуження майна і Протокол до неї.
7. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Держстату України, загальний обсяг торгівлі товарами і послугами за 2021 рік зменшився на 6.6% відповідно до 2020 року та склав 635 млн дол. США. Експорт товарів склав 97,8 млн дол. США або 103,7% порівняно із 2020 роком, імпорт товарів – 231 млн дол. США або 110,6%. Експорт послуг склав 119 млн дол. США або 99,8%, імпорт послуг – 374 млн дол. США або 142,8%.
Найбільшими групами експорту товарів з України до Ірландії за 2021 рік були: а) зернові, обсяг торгівлі якими склав 66,5 млн дол. США або 82% від обсягів 2020 року; б) чорні метали – 8 млн дол. США (704%); в) м’ясо та їстівні субпродукти – 3,6 млн дол. США (1198%); г) добрива – 1,7 млн дол. США (193%); д) палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки – 2,5 млн дол. США (56,5%); е) залишки і відходи харчової промисловості – 5,8 млн дол. США (450%).
Найбільші обсяги імпорту товарів з Ірландії було зафіксовано у торгівлі а) фармацевтична продукція з обсягом 98,2 млн. дол США (89,1%) від обсягу 2020 року); б) продуктами харчування – 40 млн. дол США (166%); в) алкогольні і безалкогольні напої та оцет – 24,7 млн дол. США (141%); г) ефірні олії – 13,6 млн. дол США (163%).
Повномасштабне вторгнення рф на територію України мало відчутний негативний вплив на рівень зовнішньої торгівлі з Ірландією. За результатами 2022 року Ірландія посідає 28 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 0,4 % від загального обсягу.
За даними Держстату України, загальний обсяг торгівлі товарами і послугами за 2022 рік зменшився на 43,9% та склав 465,8 млн дол. США. Експорт товарів склав 44,9 млн дол. США або 62% порівняно із 2021 роком, імпорт товарів – 147,2 млн дол. США або 64%. Експорт послуг склав 113,6 млн дол. США або 91%, імпорт послуг – 160 млн дол. США або 42%.
За товарною структурою зовнішньої торгівлі України провідними товарними групами українського експорту до Ірландії у 2022 році були такі: зернові культури, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, меблі; постільні речі, матраци, матрацні основи, диванні подушки та аналогічні набивні речі меблі, а також одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних. У свою чергу, провідними товарними групами українського імпорту з Ірландії у 2022 році були такі: фармацевтична продукція, алкогольні і безалкогольні напої та оцет, прилади та апарати оптичні, фотографічні, а також реактори ядерні, котли, машини.
Основними статтями експорту українських послуг до Ірландії є: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги, ділові послуги, транспортні послуги – 7,2%.
Основними статтями імпорту ірландських послуг до України є: ділові послуги, роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, транспортні послуги.
Зменшення обсягів торгівлі пояснювалося, насамперед, зменшенням експорту традиційних груп товарів українського експорту, а саме, зернових, чорних металів, добрив, та палива.
На тлі загального скорочення обсягів торгівлі зерновими, варто відзначити, що одним з перших вантажів української кукурудзи (30 тис тон) у рамках зернової ініціативи прибув саме до Ірландії. Такий крок позитивно вплинув на вже відчутний дефіцит такої продукції в країні та сприяв зменшенню цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема продукцію сектору тваринництва.
За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 Ірландія інвестувала в економіку України $152,9 млн прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, залишки за країнами світу).
Інструменти участі в капіталі (залишки за країнами світу) станом на 31.12.2021 становили $39,9 млн. Найбільший обсяг ірландських інвестицій надійшов до промисловості України і склав $ 9,7 млн, що становить 29,3% від загального обсягу інвестицій з Ірландії.
Позитивним сигналом для інвестиційного клімату в Україні стало рішення ірландських будівельних компаній «Kingspan» та «CRH» інвестувати 275 млн євро у будівництво будівельного кампусу на тариторії України.
З-поміж потужних ірландських компаній до війни в Україні працювали авіаперевізник «Rayanair», свинарська компанія «Hermitage Genetics», команія-експерт агрономічних сервісів «Origin Enterprises» (працює в Україні під брендом «Agrii Ukraine») та міжнародна корпорація «CRH Ukraine», до складу якої входять заводи ПАТ «Подільський цемент» (м. Кам’янецьПодільський), ТОВ «Цемент» (м. Одеса), ПАТ «Миколаївцемент» (Львівська область), а також компанія «Полібетон», ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та ПрАТ «Бехівський спеціалізований кар’єр». Міжнародна компанія Aptiv, яка спеціалізується на виробництві автокомплектуючих та є партнером провідних світових брендів Volkswagen, BMW, Renaut, Audi, Fiat та Porsche, вже має три заводи-партнери у Вінниці, Чернівцях та Івано-Франківську.
Усі ці компанії готові відновити повноцінну роботу на території України та збільшити інвестиції після закінчення війни.
8. Українська громада
У 2008 році на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію — «Асоціація українців в Республіці Ірландія».
У 2022 році на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію – “Ukrainian Action in Ireland”.
1. Визнання України: 19 січня 1992 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 березня 1992 р.
3. Політичні відносини
З 24.02.2022 року Ісландія негайно й жорстко засудила широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну та відстоює активну позицію у питанні створення умов для покарання рф за воєнні злочини, злочин агресії, злочини проти людяності, геноцид в Україні.
Ісландія підтримує створення Спеціального міжнародного трибуналу з покарання рф за злочин агресії, надає фінансову допомогу розслідуванню воєнних злочинів Міжнародним кримінальним судом, а також приєдналася до міжнародних зусиль з підтримки України у справі проти росії у Міжнародному суді справедливості (щодо геноциду).
Ісландія активно долучається до розробки та просування відповідних резолюції в ООН та рішень інших міжнародних організацій, лобіює широку міжнародну підтримку України.
Ісландія допомагає в отриманні Україною військової допомоги, є учасником зустрічей у форматі Рамштайн та приєдналася до усіх санкцій ЄС.
Протягом 2022 року відбулося 8 заходів, в т.ч. зустрічей і телефонних розмов, на найвищому та високому політичному рівнях.
У 2023 році відбувся візит ПМ Ісландії К.Якобсдоттір та міністра закордонних справ Ісландії Т.К.Гилфадоттір до Києва. Проведено зустрічі з Президентом, ПМ та МЗС України (14.03.2023).
24.04.2023 на полях Парламентської зустрічі в Празі, Чехія відбулась зустріч Спікера ВРУ Р.Стефанчука зі Спікером Парламенту Ісландії Б.Арманнссоном.
28.03.2023 візит міністра закордонних справ Ісландії Т.К.Гилфадоттір до Одеси у складі делегації глав зовнішньополітичних відомств країн Балтії та Північної Європи.
01.05.2023 телефонна розмова між ПМ Ісландії К.Якобсдоттір та ПМ України Д.Шмигалем
03.05.2023 Президент В.Зеленський зустрівся з ПМ К.Якобсдоттір під час офіційного візиту до Гельсінкі, Фінляндія, в рамках саміту Україна -Північна Європа.
13-14.05.2023 візит до Ісландії віце-спікера ВРУ О.Кондратюк (зустрічі зі Спікером та віце-спікерами Альтингу, Міністром юстиції Й.Гуннарссоном та Міністром закордонних справ Т.Гилфадоттір).
16-17.05.2023 участь ПМ України Д.Шмигаля у 4-му Саміті Глав держав та урядів РЄ у Рейк’явіку.
02.06.2023 зустріч Спікера ВРУ Р.Стефанчука зі Спікером Парламенту Ісландії Б.Арманнссоном на полях парламентських заходів в Вільнюсі.
4. Торговельно-економічні відносини
За результатами 2022 року Ісландія посідає 31 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами серед європейських торговельних партнерів України з питомою часткою 0,2%.
В 2022 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Ісландією склали 82,2 млн дол. США. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Ісландії склали 3,1 млн дол. США та збільшилися на 7,8% в порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту зменшилися 38,4% та склали 79,1 млн. дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і складає 76,0 млн. дол. США.
Торгівля товарами
За результатами 2022 року товарообіг між Україною та Ісландією склав 80,7 млн дол. США. Експорт склав 2,1 млн дол. США, що на 43,5% більше обсягів експорту за 2021 рік, а імпорт – 78,6 млн дол. США, що на 38,8% менше обсягів 2021 року. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає 76,5 млн дол. США.
Торгівля послугами
У 2022 році обсяг торгівлі послугами між Україною та Ісландією склав 1551,8 тис дол. США. Обсяги експорту склали 989,2 тис дол. США, що на 29,6% менше обсягів за 2021 рік, імпорт склав – 562,6 тис дол. США, що більше в 3,9 р. ніж у 2021 році. Сальдо позитивне і складає 426,6 тис дол. США. Структура експорту послуг: ділові послуги – 49,3%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 32,1%; транспортні послуги – 17,6%. Структура імпорту послуг: транспортні послуги – 98,6%; послуги, пов’язані з подорожами – 1,0%.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
У 2012 році в Ісландії було зареєстроване об’єднання «Товариство українців в Ісландії» (Félag Úkraínumanna á Ísland), яке сприяє ознайомленню ісландської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом.
Чисельність української громади становить 225 громадян України, які в основному проживають в столиці – м. Рейк’явік.
З лютого 2022 року Ісландія надала тимчасовий притулок для понад 2700 громадян України, які вимушені були тікати від війни. В Ісландії створено усі необхідні умови для їхнього проживання, отримання освіти та повного доступу до системи охорони здоров’я й ринку праці.
Українська громада в Ісландії разом із ісландцями активно підтримують Україну, організовують благодійні заходи та збір коштів для України та українців, які постраждали у ході війни, регулярно проводять мітинги.
6. Договірно-правова база: 7 чинних документів: 1 конвенція, 5 угод та 1 меморандум про взаєморозуміння (на фінальній стадії підготовки: Угода між Україною та Ісландією про сприяння і взаємний захист інвестицій та Угода між КМУ та Урядом Ісландії про адміністративну допомогу у митних справах).
7. Українська громада
Українська громада Ісландії налічує декілька сотень співвітчизників по усій країні.
З 24 лютого 2022 року до країни прибуло понад 2700 українців.
У 2012 році в Ісландії було засновано Товариство українців Ісландії (Félag Úkraínumanna á Íslandi). Організація регулярно бере участь у представленні України на міжнародних фестивалях (Fjölmenningardagar/ Multicultural Days), що проводяться у травні/ червні в Рейк'явіку, a також в Акранесі або Боргарнесі у жовтні/ листопаді.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Товариство долучилося до активної інформаційної та волонтерської діяльності.
8. Дипломатичні установи: Посольство України у Фінляндії та Ісландії (за сумісництвом); Посольство Ісландії у Польщі (за сумісництвом в Україні, Румунії та Болгарії); Почесне консульство Ісландії в Києві (наразі не функціонує).
1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1992 року.
3. Дипломатичні установи: Посольство України в Королівстві Іспанія, Посольство Королівства Іспанія в Україні.
4. Політичні відносини
Відносини між Україною та Королівством Іспанія характеризуються різноплановістю та багатогранністю.
У червні 2022 р. Іспанія підтримала рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.
З початком повномасштабної військової агресії рф проти України у лютому 2022 р. триває активний двосторонній політичний діалог. Зокрема, Глава Уряду Іспанії П.Санчес двічі відвідував Україну – 21 квітня 2022 р. та 23 лютого 2023 р.
Окрім того, у 2023 році відбулися:
Впродовж 2022 року загалом відбулося близько 30 двосторонніх контактів різних рівнів.
Мадрид зробив значний внесок у зміцнення оборонних спроможностей Збройних Сил України. На сьогодні Іспанія є 4-м контрибутором до Європейського фонду миру, який виділив на оборонні цілі України 3,6 млрд. євро (з них 315 мільйонів – внесок Іспанії).
5. Міжпарламентське співробітництво
18 лютого 2021 р. у Верховній Раді України сформована депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Іспанією, зі складом якої можна ознайомитися за таким посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=24
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України у лютому 2022 р. триває активний діалог як на рівні керівництва парламентів, так і профільних комітетів, зокрема у закордонних справах, з питань ЄС та охорони здоров’я.
24 квітня 2023 року під час зустріч Голови ВРУ Р.Стефанчука з Головою Конгресу депутатів Іспанії М.Батет Ламаньєю на колях Конференції спікерів парламентів ЄС у Празі відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Апаратом Верховної Ради України та Секретаріатом Конгресу Депутатів Генеральних Кортесів Королівства Іспанія.
З початку повномасштабного вторгнення Росії Конгрес Депутатів Іспанії ухвалив низку документів незаконодавчого характеру на підтримку України.
6. Торговельно-економічні відносини:
Іспанія – ключовий імпортер української пшениці та один з провідних торговельних партнерів України, зокрема за обсягом позитивного для нашої країни сальдо двосторонньої торгівлі.
На початку 2022 року торговельно-економічне співробітництво з Іспанією зазнало значного скорочення, порівняно з попередніми періодами. Водночас, після першого кварталу 2022 року обсяги взаємної торгівлі поступово почали зростати.
За даними іспанської статистики, у 2022 р. обсяги двосторонньої торгівлі товарами склали 2 897,4 млн. дол. США (у 2021 – 1 670,7 млн. дол. США, +73,4%). Експорт – 2 408 млн. дол. США (проти 1,678 млн дол. у 2021 р., +43,5 %), імпорт – 489,2 млн дол. США (проти 975,8 млн дол., -50%). Позитивне сальдо для України – 1 918,8 млн. дол. США.
Основні групи товарів українського експорту: зерновi (1,178 млрд. дол. США); жири та олії тваринного або рослинного походження (343,3 млн дол. США); чорнi метали (78,2 млн дол. США); електричні машини та механізми (44,9 млн дол. США); солі та мінерали (37,3 млн. дол. США); деревина та вироби з неї (36,9 млн. дол. США); руди (17,6 млн. дол. США).
Основні групи імпорту товарів з Іспанії до України: засоби наземного транспорту крім залізничного (43,2 млн дол. США); хімічна продукція (24,7 млн. дол. США); пластмаси та вироби з неї (20,2 млн дол. США); зброя та боєприпаси (16,9 млн дол. США); реактори ядерні котли, машини (16,7 млн дол. США); мінеральне паливо (15,2 млн. дол. США); електричні машини та механізми (14,0 млн. дол. США); м'ясо та вироби з нього (12,5 млн. дол. США); риба i ракоподібні (10,8 млн. дол. США).
Відповідно до Угоди про економічне та промислове співробітництво між Україною та Іспанією від 7 жовтня 1996 р. (набрала чинності 12 квітня 2000 р.) сторонами була створена Українсько-іспанська змішана міжурядова комісія з економічного і промислового співробітництва. Відбулися три засідання Комісії: у липні 2008 р. в Мадриді, у квітні 2011 р. в Києві та у грудні 2018 р. в Мадриді.
7. Культурно-гуманітарна співпраця
Двостороннє співробітництво між Україною та Іспанією в культурно-гуманітарній сфері здійснюється на основі положень Угоди між Урядом України і Урядом Королівства Іспанія про співробітництво в галузі освіти, науки і культури від 07.10.1996 р.
Україна та Іспанія успішно співпрацюють у галузі культури. Гастролі українських музичних та театральних колективів, а також виступи творчих осередків української громади в Іспанії сприяють розвитку культурно-гуманітарних контактів, глибшому ознайомленню з українською культурою, мистецтвом та історією в Іспанії.
Увагу іспанської публіки привертають численні виставки, присвячені українському мистецтву, зокрема нещодавно проведені виставки робіт Нани Артамонової та Тетяни Корнієнко.
Навчальні майстер-класи з українського ужитково-декоративного мистецтва традиційно приваблюють публіку в Мадриді та інших регіонах Іспанії.
З великім успіхом пройшли покази українських фільмів, зокрема кінострічки Зази Буадзе «Мати апостолів» та повнометражного мультфільму «Мавка, лісова пісня».
Іспанська літературна спільнота вітала у Мадриді та Барселоні презентацію роману «Лексикон інтимних міст» сучасного українського прозаїка, поета та перекладача Юрія Андруховича, який здійснив творче турне Іспанією. Публікація збірок творів Григорія Сковороди в рамках 300-річчя з дня його народження та збірка української поезії «Грудочка землі» у перекладі на іспанську мову стали помітними подіями у літературному житті Іспанії.
Визначною подією в Мадриді стала презентація виставки українського мистецтва "У центрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х років" у всесвітньовідомому національному музеї Іспанії - Тіссен-Борнемісса.
На знак солідарності з Україною на площі імені Лесі Українки в Мадриді було встановлено флагшток заввишки понад 8 метрів, на якому майорить прапор України.
19 березня 2023 року в м.Аліканте запрацювало перше в Іспанії україномовне радіо «Ucrania FM».
Метою створення радіостанції є інформаційна підтримка україномовної спільноти, сприяння розвиткові співробітництва між Україною та Іспанією в культурно-гуманітарній сфері. Ефір складається в основному з сучасної україномовної музики, культурних, соціальних та розважальних програм.
Постійно привертали увагу іспанського суспільства до російської війни в Україні численні фотовиставки, проведені впродовж року у багатьох містах.
8. Українська громада
Згідно з останніми даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики Іспанії, за місцем проживання в Іспанії було зареєстровано 133046 громадянина України.
З початку повномасштабного вторгнення РФ до Іспанії прибуло понад 167 тисяч українців.
Встановлення дипломатичних відносин: 29 січня 1992 року.
Дипломатичні установи: Посольство України в Італійській Республіці; Посольство Італійської Республіки в Україні.
Політичний діалог:
З часу встановлення дипломатичних відносин відбулося шість візитів Президента України до Італії: у травні 1995 року, листопаді 2002 року, жовтні 2008 року, листопаді 2015 року, лютому 2020 та в травні 2023 року. Президент Італії відвідав Україну у 1996 році (державний візит) та 1999 році (робочий візит).
Останні контакти на найвищому та високому рівнях:
Останні заходи двостороннього характеру:
12 січня 2023 року – візит в Україну Міністра економічного розвитку Італії А. Урсо.
20 січня 2023 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Італії А.Таяні.
9 лютого 2023 року – коротка зустріч Президента України В.Зеленського з Головою Ради Міністрів Італії Дж.Мелоні на полях засідання Європейської Ради (м. Брюсель).
18 лютого 2023 року - коротка зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Італії А.Таяні на полях засідання міністрів закордонних справ «Групи семи» в рамках Мюнхенської безпекової конференції.
21 лютого 2023 року – візит Прем’єр-міністра Італії Дж. Мелоні в Україну.
23 березня 2023 року – онлайн-зустріч Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Головою Палати депутатів Італійської Республіки Лоренцо Фонтана.
29 березня 2023 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Головою Ради Міністрів Італії Дж.Мелоні.
11 квітня 2023 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Італії А.Таяні.
11 квітня 2023 року - розмова в режимі відеозв’язку Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з міністром економічного розвитку Італії Адольфо Урсо.
11 квітня 2023 року – телефонна розмова Міністра внутрішніх справ України І. Клименка з Міністром внутрішніх справ Італії М.П’янтедозі.
26-27 квітня 2023 року – візит Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля в Італію, Двостороння конференція з відновлення України.
26 квітня 2023 року – візит Міністра закордонних справ України Д. Кулеби в Італію.
26 квітня 2023 року- телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Головою Ради міністрів Італійської Республіки Дж.Мелоні.
8 травня 2023 року – телефонна розмова Міністра оборони України О.Резнікова з Міністром оборони Італії Г.Крозетто.
13 травня 2023 року – візит Президента України В. Зеленського в Італійську Республіку.
20 травня 2023 року – двостороння зустріч Президента України В. Зеленського і Прем’єр-міністра Італії Дж. Мелоні на полях Саміту Групи семи в м. Хіросіма (Японія).
Існуючі двосторонні органи високого рівня:
Українсько-італійська Рада з економічного, промислового і фінансового співробітництва (останнє засідання відбулося 16 грудня 2020 р.); Спільна українсько-італійська комісія з військово-технічного співробітництва; Змішана українсько-італійська комісія з питань міжнародних автомобільних пасажирських та вантажних перевезень.
Торговельно-економічне співробітництво:
Основні показники двосторонньої торгівлі:
Італія - сьомий торговельний партнер України серед країн світу за обсягом торгівлі товарами (після Китаю, Польщі, РФ, Німеччини, Туреччини, Білорусі);
За обсягом товарообігу України з країнами ЄС, Італія посідає третє місце (після Польщі та Німеччини);
Італія – четвертий напрямок в світі для українського експорту (після Китаю, Польщі та Туреччини);
Італія – другий напрямок в Європі для українського експорту (більше Україна експортує тільки в Польщу).
(* за попередніми даними Держмитслужби України за сукупними підсумками 2021-2022 рр.)
Статистичний огляд торговельно-економічних відносин
За період січень-лютий 2023 року обсяг торгівлі товарами між Україною та Італією склав 589 млн євро, що на 35% менше від показників попереднього року. Обсяги експорту українських товарів до Італії склали 367 млн євро та скоротились на 42%, обсяги імпорту зменшилися на 18% та склали 222 млн євро. Позитивне для України сальдо за цей період склало 145 млн євро.
Динаміка товарообігу між Україною та Італією у 2014-2023 рр.
|
|
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
січ.-лют. 2023 |
|
млн.дол.США |
млн.євро |
|||||||||
|
Товарообіг |
3976,9 |
2956,0 |
3250,8 |
4073,2 |
4610,4 |
4493,6 |
4057,6 |
6144,8 |
3266,2 |
589 |
|
Експорт |
2468,3 |
1979,8 |
1929,6 |
2469,8 |
2628,3 |
2418,9 |
1928,9 |
3469,3 |
1942,5 |
367 |
|
Імпорт |
1508,6 |
976,1 |
1321,2 |
1603,4 |
1982,0 |
2074,7 |
2128,7 |
2675,5 |
1323,7 |
222 |
|
Сальдо |
+959,7 |
+1003,7 |
+608,4 |
+866,5 |
+646,3 |
+344,2 |
-199,8 |
+794,8 |
+618,8 |
+145 |
Основні товари українського експорту до Італії у 2022 р.
|
№ |
Товари |
млн. євро |
% експорту до Італії |
|
Продукція сільського, лісового господарства та рибальства |
586,2 |
30,2% |
|
|
2 |
Недорогоцінні метали та вироби з металу (за винятком машин і обладнання) |
514,9 |
26,5% |
|
3 |
Продукти харчування, напої та тютюнові вироби |
458,0 |
23,6% |
|
4 |
Деревина та вироби з деревини; папір і друк |
124,9 |
6,4 % |
|
5 |
Текстиль, одяг, шкіра та аксесуари |
79,5 |
4,1% |
|
6 |
Продукти видобування корисних копалин з кар'єрів і шахт |
54,4 |
2,8% |
|
7 |
Інше |
124,3 |
6,4% |
Основні товари імпорту в Україну з Італії у 2022 р.
|
№ |
Товари |
млн. євро |
% імпорту з Італії |
|
1 |
Машини та обладнання |
271,3 |
20,5% |
|
2 |
Продукти харчування, напої та тютюнові вироби |
259,9 |
19,6% |
|
3 |
Текстиль, одяг, шкіра та аксесуари |
143,7 |
10,9% |
|
4 |
Органічні хімічні сполуки |
132,3 |
10,0% |
|
5 |
Електричні прилади |
104,7 |
7,9% |
|
6 |
Недорогоцінні метали та вироби з металу (за винятком машин і обладнання) |
92,5 |
7,0% |
|
7 |
Інше |
318,9 |
24,1% |
Перспективи нарощування українського експорту та розвитку торговельно-економічної співпраці:
Відповідно до останніх даних МЗС Італії, Україна є 58-м напрямком для італійського експорту та 48-м партнером-постачальником продукції до Італії.
Обсяг прямих інвестицій Італійської Республіки за кордоном (станом на
4 квартал 2022 року) становить 603 732 млн.євро, а обсяг прямих іноземних інвестицій в Італію - 554 058 млн.євро.
Договірно-правова база:
Кількість чинних документів: 38.
Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та ІР (від 29 січня 1992 року);
Договір про дружбу і співробітництво між Україною та ІР (від 3 травня 1995 року), Консульська конвенція між Україною та ІР (від 23 грудня 2003 року), Конвенція між Урядом України та Урядом ІР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (від 26 лютого 1997 року), міжурядові угоди: про повітряне сполучення (від 2 травня 1995 року), про взаємну охорону секретної інформації (від 6 червня 2001 року), про технічне співробітництво (від 13 березня 2003 року), про військово-технічне співробітництво (від 24 липня 2007 року), про торговельне судноплавство (від 21 лютого 2012 року), про взаємне визнання та обмін посвідчень водія (підписана 20 липня 2021 року), про поліцейське співробітництво (підписана 10 червня 2021 року).
Культурно-гуманітарне співробітництво:
Українська тематика все частіше звучить в культурному середовищі Італії. В країні регулярно відбуваються заходи, спрямовані на популяризацію української мови та культури, а також художньо-мистецької спадщини України в італійському культурному просторі.
Перманентно проводяться культурно-мистецькі заходи за участю відомих українських діячів культури, зокрема, художні виставки, фотовиставки сучасних українських митців, тематичні конференції, концертні турне мистецьких колективів, виступи популярних музикантів, персональні покази модних українських дизайнерів на найкращих майданчиках країни.
Україна на регулярній основі представлена на Міжнародній виставці сучасного мистецтва «Венеціанська бієнале» та «Венеційському міжнародному кінофестивалі», виставці сучасного мистецтва «Roma Arte in Nuvola», де широка аудиторія має змогу познайомитись з національною самобутністю та унікальністю доробків креативних студій України.
Помітною подією публічної дипломатії у 2023 році стало запровадження україномовних аудіогідів в картинній Галереї Боргезе в Римі та в Королівських музеях Турина, що сприяло популяризації української мови у світі.
Науково-технічне співробітництво:
Українсько-італійське співробітництво у сфері науки і освіти спрямоване на налагодження співпраці між вищими навчальними закладами та підготовку профільних та міжвідомчих угод.
Зокрема, були підписані двосторонні документи про співробітництво між: Національною академією наук України (НАН України) та Академією «Деі Лінчеї»; Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка та Університетом м. Флоренція; між НАН України та Національною радою досліджень Італії; Національним технічним університетом України «КПІ ім. Ігоря Сікорського» та Консорціумом університетів віртуального навчання «Неттуно», Університетом «Міланська Політехніка» та інші.
Крім цього, за останній період налагоджено контакти та співпрацю:
Українська громада:
Українська громада в Італії є однією з найбільших етнічних груп в країні. Переважна більшість українських громадян на території Італії – трудові мігранти, які мають дозвіл на роботу на території держави.
Найбільш чисельні громади живуть у Римі, Неаполі, Мілані, на Сицилії та Сардинії.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України більш ніж 173 тис. українців знайшли в Італії тимчасовий прихисток.
Наразі в Італії діє близько 50 українських асоціацій, які представляють інтереси українців, що проживають в Італії та займаються переважно культурною діяльністю.
Дипломатичне представництво України:
Посольство України в Італійській Республіці: https://italy.mfa.gov.ua/
1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 19 лютого 1992 року.
3. Політичні відносини
Двостороннє співробітництво між Україною та Республікою Кіпр розвивається у дусі взаєморозуміння та довіри, чому сприяє близькість позицій двох країн з багатьох актуальних питань міжнародних відносин, а також духовна близькість українського та кіпрського народів.
На постійній основі здійснюється двосторонній діалог між керівництвом України та Кіпру в рамках міжнародних заходів та у двосторонньому форматі.
Останні двосторонні контакти з 24.02.2022:
23 червня 2022 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом РК Н.Анастасіадісом (за ініціативою української сторони та у контексті ухвалення рішення Радою ЄС щодо надання Україні статусу кандидата на членство, 23-24.06.2022 р.).
19 вересня 2022 року - зустріч міністра закордонних справ України Д.Кулеби та міністра закордонних справ РК Й.Касулідіса на полях ГА ООН (м.Нью-Йорк).
12 січня 2023 року – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Президентом РК Н.Анастасіадісом (за ініціативи української сторони).
13 лютого 2023 року – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського та новообраного Президента Республіки Кіпр Нікоса Хрістодулідіса.
23 березня 2023 року - телефонна розмова (за ініціативи кіпрської сторони) новообраного міністра закордонних справ РК Константіноса Комбоса з міністром закордонних справ України Д.Кулебою.
23 квітня 2023 року – зустріч Голови ВРУ Р.Стефанчука з Головою Палати Представників Республіки Кіпр А.Дімітріу на полях Конференції спікерів парламентів ЄС у м.Прага.
13 травня 2023 року - протокольна зустріч міністрів закордонних справ України Д.Кулеби та Республіки Кіпр К.Комбоса на полях заходів неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС (Гімніх) та Індо-тихоокеанського міністерського форуму, що відбулася у м.Стокгольм (Швеція).
4. Міжпарламентське співробітництво
Міжпарламентське співробітництво між Україною та Республікою Кіпр регулюється положеннями міжнародного права, двосторонніми документами, зокрема положеннями Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між
Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (підписаний 16.12.2011 р.).
31 жовтня 2019 ррку, з огляду на проведення 21 липня 2019 року позачергових виборів народних депутатів в Україні, сформовано новий склад Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Кіпр, до складу якої увійшли 9 народних депутатів. У липні 2021 року сформовано склад депутатської Групи дружби з Україною Палати представників Республіки Кіпр, до складу якої увійшли 11 членів кіпрського парламенту.
25 жовтня 2022 року у рамках роботи Першого Саміту Кримської платформи (парламентський вимір) відбулася перша зустріч Голови ВР України Р.Стефанчука та Президентки Палати Представників (Парламенту) РК А.Дімітріу.
Пріоритетами міжпарламентського співробітництва між Україною та Республікою Кіпр є забезпечення розвитку партнерських відносин між двома державами; активізація двостороннього співробітництва між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр, активізація співпраці в рамках діяльності міжнародних організацій, а також забезпечення сприяння євроінтеграційному поступу України з боку Республіки Кіпр.
5. Торговельно-економічні відносини
Кіпр є значним торгівельним партнером України. Співробітництво в економічній, науковій, технічній та промисловій сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр від 12.01.2012 р.
За інформацією Державної служби статистики Республіки Кіпр, загальний товарообіг між Україною та Кіпром у 2022 році склав $ 87,19 млн., збільшився на 1,2% у порівнянні з цим періодом у 2021 році. Обсяги експорту українських товарів до Кіпру у згаданий період склали $ 71,99 млн. (у 2021 році - $ 47,4 млн.), збільшилися на 15% у порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту склали $ 15,2 млн. (у 2021 році - $ 38,0 млн), зменшилися на 25% у порівнянні з 2021 роком. Сальдо за 2022 рік є позитивним для України і склало $ 56,79 млн.
Основними складовими експорту товарів до Кіпру залишаються: зернові культури, жири, олії рослинного, тваринного походження, продукти нафтопереробки, продукція машинобудівної галузі, вироби з чорних металів. Імпорт товарів кіпрського виробництва в Україну складає фармацевтична продукція, алкогольні та безалкогольні напої, ефірні олії, продукція машинобудівної галузі.
Серед послуг, що експортуються на Кіпр, превалюють транспортні, ділові, у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні, а також послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю. Водночас, в Україну постачаються послуги, пов’язані з подорожами, фінансовою діяльністю, ділові, транспортні, роялті та інтелектуальна власність.
6. Двосторонні взаємовідносини в торговельно-економічній сфері:
З 2006 року на постійній основі функціонує Кіпрсько-українська бізнес асоціація при Торгово-промисловій палаті Кіпру, основним напрямом роботи якої є розвиток українсько-кіпрського ділового співробітництва.
У 2013 році започатковано роботу Міжурядової українсько-кіпрської комісії, пріоритетними напрямами діяльності якої є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у банківській сфері, енергетиці, сільському господарстві та туризмі.
У квітні 2021 року у форматі відео-конференції відбулось Друге засідання Міжурядової українсько-кіпрської комісії.
У липні 2021 року відбулась онлайн зустріч «Україна туристична відкрита для Кіпру», за участю: ДАРТ, Мінтуризму Республіки Кіпр, Асоціації туроператорів в’їзного туризму України (18 компаній), Національної туристичної організації України, кіпрських туристичних операторів виїзного туризму, авіаперевізників: МАУ, Bees Airlines і SkyUp.
У червні 2022 року проведено онлайн вебінар «Інвестиційна допомога бізнесу та міжнародна співпраця у часи турбулентності». Захід відбувся під егідою Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, за сприяння та участі Європейської бізнес Асоціації та Кіпрської торгово-промислової палати. Обговорено шляхи активізації українсько-кіпрської ділової активності та практичні механізми урядової підтримки бізнесу та інвесторів.
У листопаді 2022 року у м. Шарм аль Шейх (Єгипет) між Міністерством захисту довкілля та природніх ресурсів України та Міністерством сільського господарства, розвитку аграрних районів та екології Кіпру укладено Меморандум про взаєморозуміння у сфері захисту навколишнього середовища.
У травні 2023 року відбулася онлайн зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського та Міністра сільського господарства, сільського розвитку та навколишнього середовища Республіки Кіпр Петроса Ксенофонтоса.
У липні 2023 року у місті Пафос у мережі супермаркетів «Philippos» з’явилась «українська поличка» виробників харчової промисловості.
6. Культурно-гуманітарна співпраця
Двостороннє співробітництво у галузі культури відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері культури від 25 червня 2010 року. Угода сприяє розвитку співпраці в усіх сферах культури, літератури та мистецтва, розширенню контактів між музеями, музичними, театральними та іншими закладами, сприяє обміну досвідом у галузях кінематографії, сценічної діяльності, драматичного, оперного та балетного мистецтв тощо.
Представники України та Кіпру на постійній основі беруть участь у міжнародних конкурсах, фестивалях, конференціях, що проходяться на території обох держав, реалізують спільні культурні заходи, художні і книжкові виставки, фестивалі, конкурси тощо.
Двостороннє співробітництво у галузі спорту регулюється Угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Спортивною організацією Кіпру про співробітництво в галузі фізичної культури та спорту від 8 листопада 2012 року, що дозволяє розвивати взаємодію на рівні державних спортивних адміністрацій та національних федерацій з різних видів спорту і професійних спортивних клубів.
З початку повномасштабної агресії рф значно посилився гуманітарний напрям співробітництва між країнами, у т.ч. Урядом Республіки Кіпр організовано збір фінансової та гуманітарної допомоги на підтримку України у боротьбі проти російського агресора, створено належні умови перебування на острові тимчасово переміщених українців, їх працевлаштування, доступ до освіти, медичних послуг, реабілітації тощо.
7. Наукове та освітнє співробітництво
Українсько-кіпрська співпраця у галузі освіти і науки базується на міжурядовій Угоді про співробітництво у сфері вищої освіти від 12 червня 2017 року.
Важливою складовою українсько-кіпрського співробітництва у цій галузі є співпраця між вищими навчальними закладами двох країн, в рамках якої здійснюється обмін студентами, професорсько-викладацьким складом, організація і проведення курсів, семінарів і симпозіумів, обмін інформацією та результатами досліджень. Крім того, передбачена реалізація спільних проектів, досліджень, створення спільних навчальних програм тощо.
Зазначена співпраця відбувається на основі 16 двосторонніх документів, серед яких:
Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва між Дипломатичною академією України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України та Юридичною школою Університету Нікосії (04.02.2020 р.);
Меморандум про взаєморозуміння між Національним університетом "Одеська морська академія" та Кіпрським морським інститутом (01.02.2021 р.);
Договір про співробітництво між Харківським національним університетом ім. В.Н.Каразіна та Університетом Кіпру (14.09.2021 р.).
8. Договірно-правова база
Договірно-правова база складається із 28 чинних міжнародних договорів, ключовими серед яких є:
9. Міжрегіональне співробітництво
Міжрегіональне співробітництво між країнами має глибокі історичні корні. Важливим аспектом розвитку українсько-кіпрського співробітництва є встановлені побратимські відносини між містами та регіонами двох країн, зокрема: Одеса – Ларнака; Ялта – Лімассол; Маріуполь – Пафос; Севастополь – Айа-Напа, а також м.Агланджа та Солом’янським районом м.Київ.
У 2019 році у м.Ларнака встановлено туристичний логотип Одеси – «Якір-серце». У церемонії відкриття нового арт-об’єкта взяли участь мер Одеси Геннадій Труханов та мер Ларнаки Андреас Вірас. Ділові відносини між містами встановлені 15 років тому.
У березні та квітні 2021 року у форматі відео-конференцій відбулись онлайн зустрічі мерів міст-партнерів Одеси і Ларнаки. Під час заходів сторони обговорювали шляхи активізації міжрегіональної співпраці у туристичному секторі.
10. Українська громада
У січні 2022 р. українська громада в Республіці Кіпр налічувала приблизно 4 тисячі осіб та складалася з українок, які одружилися з громадянами Кіпру, трудових мігрантів, українських сімей, які змінили місце проживання. Після 24 лютого 2022 р., через повномасштабне вторгнення рф в Україну, на територію острова прибуло понад 26 тисяч українців, з яких майже 18 тисяч осіб отримали тимчасовий захист в Республіці Кіпр.
23 березня 2017 р. українською громадою створена Асоціація «Товариство Українсько-Кіпрської дружби» (далі-Асоціація), яка є першою та поки єдиною офіційно зареєстрованою на Кіпрі громадою закордонних українців. Головою недержавного та неприбуткового громадського об’єднанням з 2019 р. є Тетяна Іоанну.
Асоціація популяризує на острові українську культуру, мову, історію та традиції, сприяє підвищенню іміджу України, постійно привертає увагу міжнародної спільноти до війни проти України, а також веде актину волонтерську діяльність, організовує заходи зі збору гуманітарної допомоги для України, надає всебічне сприяння українцям, які вимушено переселились до РК через війну проти України.
За підтримки Посольства, при Асоціації у жовтні 2019 р. створено гурток з вивчення української мови, літератури, культури, історії та традицій у Лімасолі, який у 2020 р. перейменовано на Українську творчу студію, а у жовтні 2020 р. - Української суботньої школи у Нікосії. Після лютого 2022 р. при Асоціації у Нікосії відкрито освітньо-культурний клуб для дорослих «Паляниця».
Волонтерським активом створено низку українських волонтерських культурно-освітніх осередків, у т.ч. Український дім та Кіномайстерня у Пафосі, освітній простір «Крила» у Лімасолі, культурний простір «Обійми» у Ларнаці, а також благодійну організацію «Deeds4kids», яка організовує та проводить безкоштовні арт-курси, у т.ч. з метою психологічної підтримки українських дітей, вже у шести європейських країнах.
Набув розвитку й український пластовий рух. У вересні 2022 р. у Нікосії, за сприяння Посольства, при Асоціації відкрито уже другий Пластовий гурток для дітей та юнацтва (перший - у 2020 р. у Лімасолі).
1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.
3. Політичні відносини
Політичний діалог між Україною і Латвійською Республікою є традиційно активним.
Президент Егілс Левітс, Спікер (13-ї Саейми) Інара Мурніеце, Міністр закордонних справ Едгарс Рінкевичс були одними з перших іноземних високопосадовців, які відвідали Україну та м.Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року. Протягом 2022 року відбулося загалом 9 заходів на найвищому та високому політичному рівнях.
У 2023 відбулися: візит Міністра закордонних справ Латвії Е.Рінкевичса в Україну у складі делегації семи очільників зовнішньополітичних відомств країн Балтії та Північної Європи (28.04.2023 р.) візит Прем’єр-міністра Латвії К.Каріньша (16.03.2023 р.), зустріч Президентів України В.Зеленського та Латвії Е.Левітса в рамках візиту Президента Е.Левітса в Україну для участі в конференції «United for Justice» у м.Львів (03.03.2023 р.), візит до Латвії Заступниці Голови ВРУ О.Кондратюк (19-22.02.2023 р.), візит в Україну делегації Саейми на чолі зі Спікером Е.Смілтенсом (12-15.01.2023 р.).
У рамках двосторонніх відносин діє Міжурядова українсько-латвійська комісія з питань економічного, промислового, і науково-технічного співробітництва, останнє засідання якої пройшло у м.Рига 21-24.03.2023 р. . У Верховній Раді України існує група з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою, співголовами якої є Тарас Тарасенко (Фракція політичної партії «Слуга народу») та Соломія Бобровська (Фракція політичної партії «Голос»), і яка складається з 9 депутатів. В парламенті (Саеймі) Латвії також є група зі сприяння міжпарламентським зв’язкам, головою якої є Яніс Скрастіньш (партія «Нова єдність») і складається з 35 депутатів.
4. Підтримка і солідарність Латвії і латвійців
З самого початку російської агресії в 2014 р., Латвія активно підтримувала територіальну цілісність і суверенітет України у міжнародно визнаних кордонах, нашу боротьбу проти незаконної окупації Криму, частин Донецької та Луганської областей.
Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р., допомога Латвії посилилася: САУ «М109А5», гелікоптери, протитанкові гармати, ПЗРК «Стінгер», перші з яких прибули в Україну ще 23 лютого 2022 р., протитанкові гранатомети, стрілецька зброя, боєприпаси, БПЛА, шоломи, бронежилети, тактичне спорядження, військові сухпайки та аптечки. За відсотком національного ВВП, витраченого на допомогу Україні, що вже досяг показника 1.3%, Латвія регулярно утримує перші позиції серед наших західних партнерів. Крім того, країна приймає на навчання і тренінги військовослужбовців ЗСУ.
Саейма Латвії ухвалила низку заяв на підтримку України, серед який найвагоміші: Заява про рішуче засудження військової агресії та широкомасштабного вторгнення рф в Україну, участі Білорусі у вторгненні, грубого порушення суверенітету та територіальної цілісності України (24.02.2022 р.); Заява про визнання дії збройних сил рф в Україні геноцидом українського народу (21.04.2022 р.). Заява про визнання дії рф тероризмом, а рф – державою, яка підтримує тероризм (11.08.2022 р.), Заява на підтримку розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності рф в Україні Міжнародним кримінальним судом, а також створення додаткового до МКС спеціалізованого міжнародного трибуналу зі злочину агресії проти України (8.12.2022 р.).
Латвія послідовно й ініціативно підтримує Україну в рамках усіх без виключення міжнародно правових форматів й ініціатив щодо майбутнього притягнення до відповідальності рф як держави, а також окремих установ, організацій і осіб, за агресію проти України та воєнні злочини і злочини проти людяності. Зокрема 08.03.2022 р. Генеральний прокурор України І.Венедиктова та Латвії Ю.Стуканс підписали меморандум про співпрацю країн у кримінальному розслідуванні злочинів, пов'язаних із збройними конфліктами. 17.03.2022 р. Служба державної безпеки Латвії порушила кримінальне провадження за трьома ст. Кримінального кодексу ЛР у зв’язку зі скоєнням збройними силами рф злочинів проти людяності, злочинів проти миру та воєнних злочинів. 31.05.2022 р. в Гаазі Латвія приєдналася до Спільної слідчої групи з розслідування тяжких міжнародних злочинів в Україні. 21.07.2022 р. Латвія подала до Міжнародного суду ООН заяву про участь як третя сторона в справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти рф), 09.08.2022 р. Латвія подала до ЄСПЛ заяву про участь як третя сторона в справі «Україна проти рф». Латвія також виступила співавтором Резолюції ГА ООН «Res. L.6/2022 щодо компенсацій та репарацій у зв’язку із агресією рф проти України (16.11.2022 р.).
Латвія активно підтримує Україну на шляху до ЄС. Ще 8.05.2021 р. Президент України В.Зеленський та Латвії – Е.Левітс підписали Спільну декларацію про європейську перспективу України. 1.03.2022 р. Уряд Латвії затвердив національну позицію щодо підтримки членства України в Європейському Союзі та надання Україні статусу кандидата, а також закликав інші країни-члени ЄС негайно зробити те ж саме. 3.03.2022 р., Сейма Латвії одноголосно ухвалила заяву на підтримку надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС та закликом до європейських інституцій працювати над наданням Україні цього статусу якомога швидше, а всі країни-члени ЄС — підтримати Україну в її зусиллях стати повноправним членом і підтримати статус України як кандидата на членство в ЄС.
Так само послідовно Латвія підтримує повноцінне членство України в НАТО. 30.09.2022 р., після подачі Україною заявки на вступ до НАТО, Міністр закордонних справ Е.Рінкевичс приєднався до своїх Литовського та Естонського колег у заяві про повну підтримку балтійськими країнами якнайшвидшого повноцінного приєднання України до НАТО. 3.03.2023 р., у рамках візиту Президента Е.Левітса в Україну для участі у конференції «United for Justice» у Львові, Президент України В.Зеленський та Президент Латвії Е.Левітс підписали двосторонню Декларацію про підтримку Латвією євроатлантичної інтеграції України. 1.06.2023 Сaейма Латвії ухвалила Заяву про підтримку України на Саміті НАТО у Вільнюсі, в якій закликала під час заходу офіційно запросити Україну до НАТО.
5. Гуманітарна та фінансова допомога
З початку повномасштабної російської війни проти України, Уряд Латвії, латвійські органи місцевого самоврядування та громадські організації активно надають найбільш необхідну Україні гуманітарну допомогу.
Так, Урядом Латвії надано гуманітарної допомоги загальною вартістю близько 8 млн. євро, що включає автомобілі швидкої медичної допомоги, медичне обладнання та ліки, автомобілі патрулювання, автобуси та генератори, засоби персонального захисту для Збройних Сил України, а також виділені Урядом з матеріального резерву країни засоби для подолання наслідків теракту на Каховській ГЕС, здійсненого російськими окупаційними військами.
Латвійськими муніципалітетами надано допомоги на суму близько 3 млн. євро, включаючи 700 тис. євро від Ризької міської ради для закупівлі дизельних електрогенераторів та теплових гармат для потреб м. Київ, спеціального транспорту та обладнання для формування аварійно-ремонтних бригад МКП «Миколаївводоканал», 21 пасажирський міський автобус марки «Mercedes Benz Citaro», завантажених 130 тонами гуманітарної допомоги від м. Рига для м. Київ, товарів першої необхідності для населення регіонів України, постраждалих від підриву дамби Каховської ГЕС, транспортні засоби від латвійських міст Валка, Валмієра, Огре, вантажі гуманітарної допомоги та транспортні засоби від міст Вентспілс, Лієпая, Огре, Валмієра, Прейлі, Бауска, Айзкраукле,
Латвійськими неурядовими організаціями зібрано грошової та технічної допомоги на суму близько 42 мільйонів євро. До допомоги залучено 90 латвійських товариств і фондів. Найбільшими надавачами допомоги є благодійний фонд «Ziedot.lv» (22 млн євро), фонд «Підприємці за мир» (5,5 млн.), асоціація «Tavi draugi» (5 млн), «Twitter Convoy»/Асоціація «Agendum» (4 мільйони євро), асоціація «TEV» (4 млн.), Конфедерація українських товариств у Латвії «ВІЧЕ» (1 млн євро), Асоціація самаритян Латвії (850 тис. євро), асоціація «Viegli palīdzēt» (790 тис. євро). Допомоги безпосередньо ЗСУ надано на 21 мільйон євро, зокрема позшляховики і пікапи, квадроцикли, дизельне пальне, генератори, маскувальні сітки, раціони тактичної їжі, стрілецька зброя та патрони, бронежилети, військова форма, шоломи, окуляри нічного бачення, тепловізори, станції «Starlink», супутникові телефони, рації, дрони. Гуманітарна та медична допомога для ЗСУ склала 14,6 млн євро, зокрема продукти харчування та засоби гігієни, медикаменти, перев’язувальні матеріали, малі генератори, зарядні станції, тощо.
В умовах неспровокованої протиправної російської війни проти України, Латвія надала притулок понад 47 тисячам тимчасово переміщених осіб з нашої держави, забезпечивши довгострокові національні візи або посвідки на проживання з правом працевлаштування, первинну підтримку, послуги з проживання та харчування, товари першої необхідності, державні медичні послуги.
Також Латвія приймає на лікування та реабілітацію українських військовослужбовців, організує відпочинок і соціалізацію у літніх таборах для дітей, які були змушені шукати в країні тимчасового притулку від російської війни.
6. Торговельно-економічні відносини
Протягом 2022 р., не дивлячись негативні наслідки, спричинені російською агресією проти України, а також логістичні перешкоди, які перш за все спричинені втратою залізничного сполучення між країнами через білорусь, країнам в цілому вдалося зберегти динаміку взаємної торгівлі товарами.
Так, у січні-лютому 2022 р. зберігалася динаміка зростання показників українсько-латвійської торгівлі, яка спостерігалася протягом 2021 р. після послаблення у 2020 р. на тлі пандемічної кризи. Разом з тим, з березня 2022 р. спостерігається зміна структури взаємної торгівлі зі зниженням частки українського експорту до Латвії з одночасним збільшенням імпорту латвійських товарів в Україну. Так, відповідно до даних Мінекономіки України за січень-вересень 2022 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та Латвією склав 354,6 млн. євро. Зокрема, експорт товарів склав 203,6 млн. дол. США (93% від показників аналогічного періоду 2021 р.); імпорт товарів – 151,2 млн. дол. США (103% від показників аналогічного періоду 2021 р.). Сальдо для України позитивне – 52,4 млн. дол. США.
У структурі торгівлі товарами між Україною і Латвією переважають позиції з постачання продукції АПК (сукупно домінують у структурі товарообігу), хімічної та фармацевтичної продукції.
Наразі у Латвії зареєстровано 1,073 підприємств з інвестиціями українського походження. За обсягом вкладень резидентів України в основний капітал латвійський суб’єктів Україна посідає у Латвії 16 місце (107,1 млн. євро).
7. Культурно-гуманітарна співпраця
У сфері двостороннього освітньо-культурного співробітництва існують такі двосторонні документи як Угода між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі освіти, науки та культури (1995 р.), Угода про співробітництво в галузі культури між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Латвійської Республіки (2002 р.).
В 2022 році, в рамках проєкту під патронатом першої леді України Олени Зеленської «Українська книжкова поличка», Посольством України в Латвії було відкрито полички з українською літературою в Національній бібліотеці Латвії та Ризькій центральній бібліотеці. В травні 2023 року «Українську книжкову поличку» було відкрито в Центральній бібліотеці міста Огре. Також, в Академічній бібліотеці Латвійського університету функціонує український інформаційний центр, де представлена українська література різного жанру для дорослих та дітей.
З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України в лютому 2022 р., співробітництво з Латвією у сфері культури було зосереджено на: 1)підтримці українських діячів культури, які були змушені залишити Україну через війну та на сприянні продовження їх культурної діяльності; 2) підтримці українських тимчасово переміщених осіб, які перебувають в Латвії, задоволенні їх культурних потреб; 3)інтеграції українських громадян в латвійське середовище, зокрема шляхом вивчення латиської мови, культури, традицій; 4) популяризація української культури в Латвії; 5)проведення культурно-мистецьких заходів на підтримку України.
Зокрема, важливими результатами співпраці України та Латвії у сфері культури є запровадження цільової програми «Креативна стипендіальна програма для громадян України» з метою надання підтримки творчим особам у сфері культури, в рамках якої творчий громадянин України має можливість отримувати одноразову стипендію на творчу роботу терміном на 3 місяці (600 євро/місяць).
01.06.2023 р. Урядом Латвії підтримано пропозицію Міністерства культури про виділення 2 503 239 євро до Фонду інтеграції суспільства для забезпечення культурологічних орієнтаційних курсів та інтеграційних заходів для громадян України.
На постійній основі проводяться заходи, спрямовані на популяризацію української культури, мистецтва, звичаїв і традицій, з нагоди памʼятних дат державного рівня та річниць важливих подій. Серед найбільш визначних культурних подій, проведених в рамках культурного співробітництва є: 1) гастролі Національного камерного ансамблю України «Київські солісти» (квітень 2022 р.), 2) проведення вистав Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (квітень-червень 2022); 3) концерт відомого українського композитора Валентина Сильвестрова (грудень, 2022 р.), 4) виставка картин відомого українського художника Івана Марчука (січень 2023); 5) виставка робіт студентів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука «Коріння української душі» (лютий 2023 р.).
Важливим напрямом є також реалізація проєктів впровадження аудіогідів українською мовою у провідних музеях Латвії. На сьогодні україномовний гід функціонує в Національному художньому музеї Латвії. Продовжує робота по впровадженню україномовних аудіогідів й в інших відомих музеях Латвії.
Активне співробітництво між Україною та Латвією проводиться у сфері збереження культурної спадщини в умовах війни. Як приклад такого співробітництва можна навести роботу в Україні латвійських експертів, які проводили тривимірне сканування об’єктів культурної спадщини в Україні, фіксували пошкодження та отримували дані для планування зміцнення та реставрації культурних пам’яток, які постраждали під час війни, водночас передаючи досвід та підготовки українських спеціалістів.
8. Наукове та освітнє співробітництво
Співробітництво у сфері науки та освіти регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в сфері освіти, науки, молоді та спорту (29.09.2017 р.), Угодою між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі освіти, науки та культури (21.11.1995 р.)
Після початку збройної агресії рф проти України, Латвія надала максимальне сприяння українським студентам та молодим вченим щодо продовження навчання або розпочатих досліджень у вищих навчальних закладах чи наукових установах Латвії.
Зокрема, українські студенти мають право поступити у будь-який ВНЗ Латвії або перевестись у профільні латвійські навчальні заклади на той самий курс, що був в Україні, лише на підставі виданого в Україні підсумкового документа з оцінками. Державні та ряд приватних ВНЗ Латвії запропонували українським студентам безкоштовні місця або знижки на навчання. При цьому у разі навчання на денній формі, громадяни України можуть претендувати на державну стипендію.
В свою чергу українським вченим, які продовжили дослідження у ВНЗ чи наукових інституціях Латвії державою надається дослідницька стипендія для виконання наукової або академічної роботи.
9. Договірно-правова база
Договірно-правова база України і Латвії становить 92 документи, з яких 5 міждержавних угод, 28 міжурядових, 3 міжпарламентських і 56 міжвідомчого документу.
Основою для успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 році Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.
Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.
10. Українська громада
На території Латвії проживає близько 42 тис. етнічних українців – науковці, лікарі, підприємці, спортсмени. Найбільше етнічних українців проживає в містах Рига та Юрмала.
В країні діють українські громадські організації, які активно допомагають Україні: Конфедерація українців Латвії «ВІЧЕ» (об’єднує 5 організацій: «Січ», Український культурний центр «Джерело», Центр українознавства, товариство української молоді Латвії «Вектор - Європа» та товариство «Українсько-Латвійської дружби»), Конгрес українців Латвії, Товариство підтримки України, Центр культури «Латвія–Україна», Вентспілське українське культурне товариство «Кобзар», Центр української культури «Мрія».
В Латвії діє заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа (фінансується з державного бюджету Латвії), яка є єдиним в країнах Балтії учбовим закладом, де на професійному рівні викладається українська мова та література.
На базі Академічної бібліотеки Латвійського університету в Ризі функціонує Український інформаційний Центр, який опікується питаннями збереження української культурної спадщини та сприяє її популяризації в Латвії.
1.Визнання України: 23 грудня 1991 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.
3.Політичні відносини
Характеризуються відсутністю проблемних питань. Ліхтенштейн не визнає незаконну анексію Криму Росією, підтримує Україну у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії, рішуче засуджує російське вторгнення, а також підтримує невідкладність розслідування скоєних Росією воєнних злочинів. Повністю приєднується до санкцій ЄС. Ліхтенштейн приєднався до спільної заяви держав-сторін Римського статуту до Міжнародного кримінального суду щодо розслідування злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, підтримав активацію Московського механізму ОБСЄ.
За ініціативою Ліхтенштейну 26 квітня схвалено резолюцію ГА ООН щодо реагування на застосування в РБ ООН права вето. Ця резолюція не скасовує право вето в Радбезі, водночас, її ідея полягає у посиленні транспарентності і підзвітності РБ ООН перед Генасамблеєю відповідно до Статуту Організації при ухваленні рішень в цьому органі.
Ліхтенштейн став співавтором резолюції ГА ООН A/RES/ES-11/5 від 7 листопада 2022 р. “Подальший захист та відшкодування збитків за агресію проти України“, ухваленій на 11-й надзвичайній сесії. Резолюція є історичною. Вона визнає, що Росія має бути притягнута до відповідальності за свою агресію проти України та рекомендує створити реєстр завданих збитків. Вона також визнає необхідність відшкодування Росією шкоди, завданої порушенням міжнародного права. створення реєстру позовів щодо відшкодування збитків, втрат та шкоди. У Резолюції вперше міститься заклик до Росії негайно припинити застосування сили проти України та повністю і беззастережно вивести свої війська в межах її міжнародно визнаних кордонів і територіальних вод.
Ліхтенштейн входить до коаліції країн зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України (Core Group) активно підтримує ідею його створення та притягнення до відповідальності військових злочинців. Ліхтенштейн також долучився до країн-засновників Реєстру збитків, створеного у рамках саміту Ради Європи в м.Рейк’явік (16-17 травня 2023 р.).
Серед останніх контактів на вищому рівні
20 лютого 2022 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Урядовим радником, Міністром закордонних справ, освіти та спорту Ліхтенштейну Д.Гаслер в рамках їхньої участі у Мюнхенській безпековій конференції. Під час зустрічі Д.Гаслер анонсувала рішення Князівства приєднатися до Міжнародної Кримської платформи, ставши таким чином 48-ю державою-учасником.
26 травня 2022 р. Міністр закордонних справ України Д.Кулеба відвідав Князівство Ліхтенштейн. У рамках візиту відбулися його переговори з Міністеркою закордонних справ, освіти та спорту Князівства Ліхтенштейн Домінік Гаслер у розширеному складі, а також візит ввічливості до Спадкоємного принца Ліхтенштейну Алоїза.
17 січня 2023 р. відбулась зустріч Першої Леді України О.Зеленської із Спадкоємним принцом Алоїзом Ліхтенштейнським «на полях» Всесвітнього економічного форуму в м.Давос.
4.Договірно-правова база
Кількість чинних двосторонніх документів: 3.
З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Ліхтенштейном діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ. На Ліхтенштейн поширюється дія частини українсько-швейцарських угод (про торговельне та економічне співробітництво, про сільське господарство, про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів, про спрощення оформлення віз, про реадмісію).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Культурно-гуманітарне співробітництво не вирізняється високою активністю, проте має потенціал для розвитку. Одним із традиційних символів такої співпраці була діяльність барона Едуарда фон ФальцФейна (1912-2018) - громадянина Ліхтенштейну та уродженця України (с. Гаврилівка на Херсонщині), племінника засновника заповідника "Асканія-Нова", який впродовж багатьох років сприяв реконструкції заповідника та музейного комплексу на його території. Міжнародна музична академія у Ліхтенштейні на постійній основі приймає на навчання іноземних стипендіатів, серед яких і музиканти з України. Українські діти регулярно беруть участь у міжнародних олімпіадах та соціальних проєктах, які проводяться у Князівстві. Відбувається співпраця між поштовими адміністраціями наших країн – Українською поштою та поштою Ліхтенштейну. Ліхтенштейн надає гуманітарну допомогу Україні у зв'язку з необхідністю подолання наслідків російської агресії. Серед іншого, це здійснюється через Ліхтенштейнський Червоний Хрест, який очолює дружина Спадкоємного принца Алоїза принцеса Софія. Гуманітарну допомогу Україні надають також інші ліхтенштейнські ГО, серед яких «Hilfswerk Liechtenstein» («HL»), яка протягом року реалізувала кілька проєктів за безпосередньої участі Уряду Князівства та священнослужителів української римокатолицької церкви. Серед таких ініціатив – відкриття у співробітництві з об’єднанням «Caritas-Spes Ukraine» в Києві медичного діагностичного центру для вразливих верств населення. У 2020 році громадська організація «HL» підтримала також фінансовою пожертвою поселення для самотніх матерів з дітьми «Надія» у Харкові, відкриття якого відбулося у 2019 році за підтримки Уряду Ліхтенштейну.
Українська громада не має місць компактного проживання та створених об'єднань на території Ліхтенштейну, до 24 лютого 2022 р. налічувала близько 40 осіб.
За даними Іміграційно-Паспортного офісу Ліхтенштейну, від початку повномасштабної воєнної агресії рф до Ліхтенштейну прибуло близько 437 осіб з України (станом на травень 2023 р.).
6. Дипломатичне представництво України: Посольство України в Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн (за сумісництвом).
1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 грудня 1991 року.
3. Історичний аспект
Спільна історія України і Литви сягає своїми коріннями в Середньовіччя. Уже в ті часи існував військово-політичний та династичний союз короля Русі Данила Галицького та засновника Литовської держави князя Міндовга. Його метою, як і тепер, була протидія спільному ворогу зі Сходу.
Пізніше виникла єдина держава – Велике князівство Литовське і Руське, в якій литовська династія Гедиміновичів замінила собою правлячу до того на Русі династію Рюриковичів. В цей період відбулося визволення українських земель від 122-річного ярма Золотої Орди, коли монголо-татари зазнали нищівної поразки від війська князя Ольгерда у битві на Синіх Водах в 1362 році. Київське, Подільське та Чернігово-Сіверське князівства увійшли до складу Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського (Волинь мала литовського князя ще з 1340 року).
Піcля перемоги над московським військом під Оршею у 1514 році Великий гетьман Литовський князь Костянтин Острозький, каштелян віленський та воєвода тракайський збудував у Вільнюсі муровану церкву Пресвятої Трійці із дзвіницею. Церква та монастир при ній стали не тільки духовним центром, але і важливим місцевим культурним осередком.
Вільнюс відіграв важливу роль в житті українського поета й художника Тараса Шевченка. Перебування в цьому місті (1829-1831) сприяло розширенню і зміцненню світогляду молодого Тараса. У старовинній частині Вільнюса, в Українському сквері, знаходиться пам’ятник юному поету – у вишиванці, з книгою в руках. До Литви (м.Друскінінкай) приїздила влітку 1885 року на лікування Леся Українка.
Попри те, що українці і литовці після Першої світової війни перебували в різних геополітичних умовах (землі перших поділені між срср, Польщею, Чехословаччиною, Румунією, литовці ж отримали державу), зв’язки продовжували розвиватися у повоєнний період.
Литву відвідував Євген Коновалець – зокрема у 1925 році, а також у травні 1928 року для участі у відкритті пам'ятника Свободи у Каунасі на честь десятиріччя незалежності Литви (з 1929 року мав громадянство Литви, яке зберігав до своєї смерті 23 травня 1938 року).
За участю представника Української військової організації Івана Рев'юка (жив у Литві під прізвищем Й.Бартовічюс) у 1928 році утворено Литовсько-українське товариство на чолі з М. Біржішку, головою Союзу визволення Вільнюса (частина литовських етнічних земель - Віленський край з центром у Вільнюсі входила до складу тодішньої Речі Посполитої). Товариство діяло до червня 1940 року, коли Литва була анексована радянським союзом.
У ХХ столітті українців та литовців об’єднувала боротьба за свободу і незалежність. В січні 1991 року група українців відстоювала з литовцями на барикадах незалежність Литви під час подій т. зв. «кривавої неділі» (13 січня), коли радянські танки та військові рушили проти неозброєних людей, які захищали телевежу у Вільнюсі.
Перша вітальна телеграма з Днем Незалежності України 24 серпня 1991 року надійшла саме з Литви — від першого Голови Верховної Ради Литовської Республіки Вітаутаса Ландсбергіса.
4. Політичні відносини та багатовимірне партнерство між Україною та Литвою
Політичний діалог між Україною і Литовською Республікою є традиційно активним. 12 травня 2008 року Україна і Литовська Республіка встановили стратегічне партнерство. Регулярні контакти на найвищому і високому рівні є визначальними в контексті координації дій з протидії спільному ворогові.
Президент Гітанас Наусєда, Спікерка Вікторія Чмілітє-Нільсен, Прем'єр-міністерка Інгріда Шімонітє, Міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс, Міністр оборони Арвідас Анушаускас були одними з перших іноземних високопосадовців, які відвідали Україну та м.Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Литовські парламентарії, у тому числі в Європейському парламенті, виступили ініціаторами створення та активними учасниками глобальної міжпарламентської мережі на підтримку України «Об'єднані для України» (United for Ukraine/U4U).
Поглибленню політичної взаємодії та галузевого співробітництва сприяють інституційні механізми:
5. Підтримка і солідарність Литви і литовців
Литва зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, рішуче засудила окупацію і спробу незаконної анексії Автономної Республіки Крим і м.Севастополь, російську військову агресію проти України, блокаду Чорного і Азовського морів та мілітаризацію Чорноморського регіону в цілому.
Литовська сторона однією з перших підтримала українську ініціативу про започаткування спеціального багатостороннього механізму – «Міжнародної Кримської платформи» з питань деокупації Криму.
Рішуча і дієва позиція Литви на підтримку нашої держави особливо яскраво проявилась з початком повномасштабної війни рф проти України 24 лютого 2022 року.
Литва відразу почала надавати вагому політичну підтримку і практичну допомогу Україні, в тому числі військово-технічну та макрофінансову.
Значною є гуманітарна допомога Україні та українцям, в т.ч. тимчасово переміщеним особам в Литві. З 22 лютого 2022 року понад 77 тис. осіб з України, переважно жінки та діти, знайшли прихисток в дружній Литві, яка створила умови для працевлаштування, медичного обслуговування, навчання, в т.ч. українською мовою.
У 2022 року у трьох державних литовських школах у мм.Клайпеда та Шяуляй були відкриті українські класи та працевлаштовані вчителі з України. Три приватні школи у мм.Вільнюс та Каунас отримали дозволи Міністерства освіти, науки та спорту Литви на викладання українською мовою, відповідно до навчальної програми України, а також фінансування роботи українських вчителів. У мм. Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Вісагінас, Шяуляй функціонують також українські суботні/недільні школи.
За ініціативою та під патронатом Перших леді України та Литви Олени Зеленської та Діани Наусєдєнє 11 червня 2022 року у Вільнюсі на базі Педагогічної академії Університету Вітовта Великого було відкрито перший в країнах ЄС «Український центр» - культурно-освітній простір для задоволення потреб тимчасово переміщених громадян України. В численних заходах Центру беруть участь також Перша леді та Президент Литви, його відвідують глави іноземних делегацій.
Унікальними є численні факти солідарності литовців з Україною і українцями. Зокрема, протягом 2022 року в рекордні строки були зібрані значні суми - на перший «народний» безпілотник «Байрактар» (понад 5,95 млн євро за 3 дні у травні), морські дрони (1,5 млн євро у серпні), у 2023 році – на військові радари (14 млн євро у лютому).
70% населення Литви уже взяли участь в фандрейзингових кампаніях та направленні допомоги для потреб України і українців. В цілому надана Литвою допомога складає понад 1,4 % національного ВВП.
За кошти Уряду Литви здійснюється низка важливих проектів з відбудови України.
З початку війни Литва оперативно надала альтернативні маршрути для експорту українського збіжжя, в подальшому однією з перших підтримала гуманітарну ініціативу Президента Володимира Зеленського «Зерно з України», нині рішуче підтримує Формулу миру Глави Української держави, активно співпрацюючи на двох треках – «Відновлення справедливості» та «Енергетична безпека».
У 2022 році Литва була лідером з-поміж країн-членів ЄС з надання генераторів і трансформаторів для відновлення енергетичного сектора України. У зв’язку з підривом російськими терористами Каховської ГЕС Литва однією з перших прийняла рішення про надання Україні фінансової і гуманітарної допомоги.
Свого часу саме Литва стала першою державою-членом ЄС, яка запровадила національні санкції стосовно осіб, причетних до акту збройної агресії рф проти України 25 листопада 2018 року у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки. З самого початку повномасштабної війни Литва дотримується рішучої позиції щодо потреби максимально жорсткого санкційного треку ЄС проти росії. У 2022 році Литва була лідером в ЄС із введення потужних національних санкцій проти рф - першою припинила імпорт російської нафти і газу, оперативно заборонила трансляцію російських телеканалів, припинила видачу віз громадянам країни-агресора. Нині Литва активно виступає, зокрема, за поширення санкцій на атомну енергетику (Росатом), товари подвійного призначення, алмази.
Литва була також першою державою-членом ЄС, яка ухвалила рішення про видворення посла рф (4 квітня 2022 року).
За ініціативи в т.ч. Литви у квітні 2022 року була створена Об'єднана слідча група з розслідування воєнних злочинів і злочинів проти людяності, скоєних на території України, в роботі якої активну участь беруть представники Литви.
Литва стала співавтором/підтримала всі важливі для України резолюції Генеральної асамблеї ООН та Європейського парламенту, зокрема щодо створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії рф проти України, бере активну участь в роботі Core group.
З 24 лютого 2022 року Сеймас (парламент) Литви ухвалив понад 10 резолюцій на підтримку України та засудження дій рф, зокрема 10 травня 2022 року першим з іноземних парламентів визнав росію державою-спонсором та виконавцем актів тероризму (цією ж резолюцією дії рф в Україні визнано геноцидом українського народу).
Литва є вірним союзником і надійним партнером України на шляху до європейської та євроатлантичної інтеграції.
Вона була однією з перших серед держав-членів Європейського Союзу, які за скороченою процедурою ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Литва стала першою державою-членом ЄС, з якою Україна підписала «Спільну декларацію щодо європейської перспективи України»(18 березня 2021 року). В подальшому Литва однією з перших виступила за надання нашій державі статусу країни-кандидата на членство в ЄС, сприяла цьому на експертному рівні. Уже 10 березня 2022 року Сеймас Литви прийняв резолюцію «Щодо надання Україні статусу країни-кандидата та повноправного членства України в Європейському Союзі». В ході засідання Європейської Ради 23 червня 2022 року Литва проголосувала за надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Місце України – в ЄС, наголошують в Литві, висловлюючи сподівання на початок передвступних переговорів про членство до кінця 2023 року.
З підписанням Спільної декларації на рівні президентів України, Литви та Польщі за результатами другого Саміту глав держав Люблінського трикутника у м.Львів 11 січня 2023 року фіксується підтримка литовською стороною перспективи набуття Україною членства в ЄС і НАТО щойно це дозволять умови.
Литва виступає за практичне зближення України з Альянсом, акцентуючи на критичній важливості якомога швидшого членства України в НАТО для безпеки трансатлантичного простору.
У прийнятій Сеймасом 06 квітня 2023 року резолюції «Про основні цілі Литви на саміті НАТО у Вільнюсі» особливу увагу приділено необхідності набуття українського членства в Альянсі: “Всебічно підтримувати Україну практичними засобами, включно з політичною підтримкою з боку НАТО, визнаючи, що необхідно обов’язково запросити Україну стати державою-членом НАТО на саміті НАТО у Вільнюсі”.
Показовою є чітка позиція Литви в контексті протидії України російській повномасштабній агресії: Україна має отримати всю сучасну зброю – вчасно і в необхідній кількості, включно з бойовими літаками і ракетами дальнього радіусу дії; просто припинення вогню та умиротворення під назвою «мир» в подальшому заохочуватимуть російський режим до продовження військової експансії, відтак слід прагнути до саме довготривалого миру; він можливий лише за умови перемоги України у війні з рф, звільнення всіх тимчасово окупованих територій і притягнення агресора до відповідальності; боротьба України має бути боротьбою всіх світових демократій, перемога можлива лише спільними зусиллями.
З 24 лютого 2022 року на головній площі м.Вільнюс щопонеділка проводяться акції на підтримку України. Неодноразово в них брали участь керівництво Литовської Республіки, глави іноземних делегацій, які відвідують Литву.
Про визнання в Литві рішучого лідерства і вшанування подвигу всього українського народу у боротьбі за незалежність, свободу та демократію у протистоянні російському збройному вторгненню свідчать рішення Сеймаса Литовської Республіки про нагородження Президента України Володимира Зеленського Премією Свободи Литовської Республіки (у вигляді бронзової статуетки) та Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука Зіркою Александраса Стульгінскіса (церемонії нагородження відбулися 13 січня та 2 червня 2023 року відповідно).
Указом № №30/2023 від 24 січня 2023 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв місту Вільнюс почесне звання «Місто-рятівник» за виявлені литовською столицею гуманізм, милосердя і солідарність з українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії рф проти України. Ця висока відзнака є ще одним свідченням нашої глибокої вдячності і щирої поваги до Литви і литовців.
Багатовимірна взаємодія наших держав, тісні міжлюдські контакти двох народів є зразковими і важливим внеском в розбудову спільного європейського дому.
6. Торгівельно-економічні відносини
Литовська Республіка продовжує залишатися найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону і однією з небагатьох держав-членів ЄС, експорт до яких з початку російської агресії проти України помітно зріс.
За результатами 2022 року Литва посідає 11 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами ЄС з питомою вагою 3,8% від загального обсягу. Литва залишається одним з головних постачальників нафтопродуктів в Україну, займаючи друге місце після Румунії. З початку повномасштабної війни Литва однією з перших оперативно надала альтернативні маршрути для експорту українського збіжжя, розпочавши з травня 2022 року його імпорт до Клайпедського морського порту. За 2022 рік (по відношенню до 2021 року) експорт українських зернових у структурі українського експорту до Литви зріс у 5,7 разів (з питомою вагою 8,8%, 3 місце).
У 2022 році обіг товарами та послугами між Україною та Литовською Республікою збільшився на 5,0% та становив 2 млрд 104,9 млн дол. США. При цьому експорт українських товарів та послуг до Литви становив 716,4 млн дол. США та збільшився на 11,3%. Імпорт товарів та послуг з Литви в Україну склав 1 млрд 388,5 млн дол. США, що на 2,0% більше ніж у 2021 році. Негативне для України сальдо торгівлі з Литвою складає – 672,1 млн дол. США.
У 2022 році товарообіг між Україною та Литвою склав 1 млрд 984,3 млн дол. США, що на 6,2% або 116,5 млн дол. США більше обсягів торгівлі товарами за 2021 рік. Обсяг експорту українських товарів до Литви склав 661,2 млн дол. США та збільшився на 14,6% у порівнянні з 2021 роком; обсяг імпорту збільшився на 2,5% та склав 1 323,1 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період є негативним для України і складає 661,9 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Литви переважають поставки: жирів та олій тваринного або рослинного походження (14,6%); деревини і виробів з деревини (11,7%); зернових культур (8,8%); алкогольних і безалкогольних напоїв та оцту (7,9%); чорних металів (6,7%); реакторів ядерних, котлів, машин (5,1%); палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (4,6%); залишків і відходів харчової промисловості (3,9%); фармацевтичної продукції (3,4%); пластмас, полімерних матеріалів (3,1%).
За даними Національного банку України (дата останнього оновлення 13.01.2023), литовські компанії інвестували в економіку України 223,3 млн дол. США. Основні сфери інвестування: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів; операції з нерухомим майном.
7. Культурно-гуманітарна співпраця
Для розвитку двостороннього культурно-освітнього співробітництва створено необхідну нормативно-правову базу. Зокрема, йдеться про такі двосторонні документи, як рамкова Угода про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Литовської Республіки (2001 р.), Угода про захист культурної спадщини (2009 р.), Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про Раду обмінів молоддю України та Литви (2015 р.), Програма культурного співробітництва між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР (2021 р.), Угода між Міністерством молоді та спорту України та Міністерством соціального захисту та праці ЛР про співробітництво у сфері молодіжної політики (2021 р.). Зазначені документи дають можливість проводити конкретні заходи у культурно-гуманітарній сфері, здійснювати обміни документами, публікаціями, інформацією, експертами, складати переліки нерухомих культурних цінностей, створювати групи експертів з питань культурної спадщини двох держав тощо.
Пріоритетами розвитку культурно-освітнього співробітництва між Україною та ЛР є: сприяння поглибленню практичної взаємодії між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР, Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, науки і спорту ЛР, Міністерством молоді та спорту України та Департаментом у справах молоді при Міністерстві соціального захисту та праці ЛР; сприяння двосторонньому співробітництву у сфері охорони і збереження культурної спадщини України і ЛР; проведення культурно-мистецьких заходів з метою популяризації у Литві української культури; підтримка тісних зав’язків з українською громадою у Литві; проведення публічних культурно-мистецьких заходів на підтримку України із залученням неурядових організацій Литви та української громади, а також за участі представників місцевого політикуму, литовських та іноземних дипломатів, ЗМІ; сприяння навчанню, оздоровленню, перебуванню у Литві дітей, які вимушені були покинути Україну у зв’язку із повномасштабною війною, розв’язаною рф проти нашої країни.
Важливими результатами співпраці України і Литви з реалізації культурно-гуманітарних проєктів є: 1) надання тимчасового прихистку дітям-сиротам із Харківського та Одеського будинків дитини, будинку сімейного типу із Житомирської області, а також дітям військовослужбовців з Вінницької області; 2) створення приватних шкіл з навчальною програмою України та Литви з викладанням українською мовою у мм. Вільнюс, Клайпеда та Каунас, а також українських класів у деяких державних литовських школах у мм. Клайпеда та Шяуляй (станом на учбовий рік 2022/2023, понад 3000 українських дітей, тимчасово переміщених осіб, мають можливість навчатися українською мовою); 3) працевлаштування українських вчителів за фахом (понад 600 вчителів); 4) оздоровлення влітку українських дітей у дитячих таборах на безкоштовній основі; 5) можливість українським студентам продовжити навчання у ВНЗ Литви; відповідно до рішення Міністерства освіти, науки та спорту ЛР, українським студентам, тимчасово переміщеним особам, виплачується стипендія у розмірі 300 євро; 6) отримання стипендій у період на три місяці у розмірі 600 євро/щомісяця діячам культури України, які знайшли прихисток к Литві.
На постійній основі проводяться заходи, спрямовані на популяризацію української культури, мистецтва, звичаїв і традицій, з нагоди памʼятних дат державного рівня та річниць важливих подій.
Активною залишається співпраця між українськими та литовськими музеями: у 2023 році у м.Вільнюс відкриті наступні виставки: 1) у Національному музеї «Палац Великих князів Литовських» під патронатом Першої леді ЛР Д.Наусєдєнє відкрито виставку "Львів вітає Вільнюс", з колекції Львівської національної галереї мистецтв Бориса Возницького; 2) у Музеї ужиткового побуту Національного художнього музею Литви під патронатом міністрів культури України та Литви відкрито виставку експонатів з Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» під назвою «Україна: духовні скарби незламного народу»; 3) у Палаці Радзівілів Національного художнього музею Литви відкрито виставку «Шедеври західноєвропейського живопису з Литовського національного художнього музею та Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького»; 4) у Національному художньому музеї Литви було відкрито виставки із колекцій Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м.Київ, Україна), зокрема: «Калам і пензель. Ісламська мініатюра і каліграфія»; «Повідомлення з «ідеального світу». Традиційний китайський живопис»; «Чи воскресне?» (представлені офорти іспанського художника Франсіско Гойї «Каприси» (ісп. Los Caprichos) та «Жахи війни»); виставка із колекцій Львівської національної галереї мистецтв Бориса Возницького та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків «Старі майстри».
Важливим напрямом є також реалізація проєктів впровадження аудіогідів українською мовою у провідних музеях Литви. На сьогодні аудіогіди, що «розмовляють» українською, запроваджено в Національному музеї «Палац Великих князів Литовських», на автобусних туристичних маршрутах по м.Вільнюс та за маршрутом Вільнюс-Тракай – «Від сучасної до древньої столиці Литви».
У Вільнюсі за ініціативи та під патронатом Першої леді України Олени Зеленської та Першої леді Литви Діани Наусєдєнє 11 червня 2022 року було відкрито перший культурно-освітній простір в країнах ЄС – Український центр. Протягом першого року функціонування центру було проведено понад 1700 різноманітних заходів для дорослих та дітей з України, які знайшли тимчасовий прихисток у Литві. Щоденно в Українському центрі проводяться різноманітні культурні події, навчальні курси, розмовні клуби англійської, литовської та української мов, проходять творчі майстер-класи, функціонують спортивні секції та надається постійна психологічна допомога кваліфікованими фахівцями. Гостями закладу стало понад 20 тисяч осіб, що є рекордним навіть серед відвідувачів литовських культурно-освітніх інституцій.
За підтримки Першої леді Литви в Українському центрі реалізовано два проєкти Першої леді України Олени Зеленської – «Українська книжкова поличка» та «Книжки без кордонів», що дозволяють громадянам України підтримувати зв'язок з Батьківщиною. В межах проєкту «Книжки без кордонів» у координації з Українським інститутом книги у Литву було привезено понад 3000 книг для дітей різного віку.
Відповідно до концепції розвитку «Українського центру» в довгостроковій перспективі Центр слугуватиме платформою для поглиблення культурної та гуманітарної співпраці між Україною та Литвою, а також інституцією, компетентною у наданні експертної допомоги Україні з широкого спектру питань, включаючи підготовку України до членства в ЄС.
30 червня 2022 року у Центральній бібліотеці Вільнюського міського управління було відкрито «Українську книжкову поличку» під патронатом Першої леді України О.Зеленської; як результат бібліотека стала одним із ефективних майданчиків проведення різнопланових культурно-просвітницьких заходів.
Активною залишається співпраця архівних установ обох країн, зокрема з питань підвищення рівня доступності архівних ресурсів, створення електронних архівів, електронного адміністрування архівних даних, розширення договірної бази архівних установ України та Литви. У грудні 2022 року підписано договори про співпрацю між Архівом національної пам'яті (Україна) та Литовським спеціальним архівом, а також Центром дослідження геноциду та опору Литви.
8. Питання освіти та науки
Співробітництво в галузі освіти і науки між Україною та Литвою базується на положеннях Угоди про співробітництво в галузі освіти і науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Литовської Республіки (19.03.2002).
За сприяння Посольства України в Литві та за підтримки Міністерства освіти, науки та спорту Литви, у 2022 року у трьох державних литовських школах у мм.Клайпеда та Шяуляй відкриті українські класи та працевлаштовані вчителі з України, які тимчасово перебувають на території Литви.
Три приватні школи у мм.Вільнюс та Каунас отримали дозволи Міністерства освіти, науки та спорту Литви на викладання українською мовою, відповідно до навчальної програми України, а також на фінансування роботи українських вчителів з числа тимчасово переміщених осіб.
На території Литви функціонують суботні/недільні школи для дітей з громади українців Литви та громадян України, які тимчасово перебувають на території Литви, зокрема у мм. Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Вісагінас, Шяуляй.
9. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: понад 170, з яких 6 – міждержавні, 32 – міжурядові та 64 – міжвідомчі угоди, два документи – про міжпарламентське співробітництво, а також понад 70 інших двосторонніх документів.
Ключові документи:
10. Українська громада
Українці – четверта за величиною національна громада Литви після польської, російської та білоруської. За даними Департаменту статистики Литви, станом на 2021 рік у країні постійно проживало близько 28 тис. етнічних українців (1,4 % населення). Українці переважно мешкають у таких містах, як Вільнюс, Клайпеда, Каунас, Вісагінас, Шяуляй, Йонава.
Після 24 лютого 2022 року в Литву прибуло понад 77 тис. громадян України, які вимушені були тимчасово покинути свої домівки через російську військову агресію. Понад 41 тис. наших громадян подали запити і отримали дозволи на тимчасове проживання в Литві.
В Литві зареєстровано 16 громадських організацій українців, серед яких: «Громада українців м.Вільнюс», громадська організація «Український дім», «Асоціація прибалтійських українців м.Клайпеда», Український культурно-просвітницький центр «Родина» м.Клайпеда, «Каунаське українське товариство», «Громада українців м. Каунас», «Вісагінське українське товариство», «Громада українців Йонавського району», Клуб української традиційної культури та фольклору «Просвіт» м.Клайпеда, Українська молодіжна асоціація «Зоря»
м. Вільнюс, громадська організація «Український Центр Захисту Трудових Прав», релігійна громада УПЦ КП «Усіх святих землі української у Литві», громадські організації м. Шяуляй «Карпати», «Українська діаспора» та «Мальва». Потужним релігійним та культурним осередком українців Литви є Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці у м.Вільнюс.
При Посольстві України в Литовській Республіці створена Громадська рада за участі голів та активу українських громадських осередків Литви.
На Литовському національному радіо і телебаченні («LRT») щотижня транслюється телевізійна програма «Українська хвиля», передача «Ми з України», міжнародний медіапроєкт «Факти ЛРТ. Україна» (започатковані українськими журналістами Олегом та Оленою Головатенками); телепроєкт «Двері в Україну» на телеканалі «Look TV» (головний редактор Віктор Чернишук).
З 2000 р. Церквою Пресвятої Трійці м. Вільнюса (УГКЦ) видається українською мовою щотижнева газета «Парафіяльне слово» (редактор - Василь Капкан, активіст Громади українців м. Вільнюс); функціонують веб-сайти Українського культурно-просвітницького центру «Родина» м. Клайпеда http://www.rodynaklaipeda.lt (підтримується, у т.ч. у рамках реалізації бюджетної програми 1401110), громадської організації «Український Центр Захисту Трудових Прав» www.centr-zahistu.lt; Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда видає також інформаційний бюлетень «Слово та голос».
Спільно з громадою українців Литви регулярно проводяться заходи з нагоди загальнонаціональних свят, історичних дат, подій, культурно-мистецькі акції зі вшанування видатних діячів української історії та культури, тематичні виставки, масштабні громадські заходи.
З початку війни росії проти України громадські організації закордонних українців Литви надають волонтерську допомогу, зокрема Збройним силам України, беруть участь в заходах та громадських акціях на підтримку нашої держави.
Посольство України в Бельгії та Люксембурзі (за сумісництвом).
Посольство Люксембургу в Україні (з резиденцією в Празі (Чехія). Посол Люксембургу в Україні Рональд Дофінг (Ronald DOFING).
3. Політичний діалог
8 березня 2022 р. відбулася телефонна розмова Прем’єр-міністра К.Беттеля і Президента В.Зеленського, під час якої були обговорені питання надання Люксембургом гуманітарної і оборонної допомоги нашій державі у контексті російської збройної агресії.
14 березня 2022 р. відбулася друга телефонна розмова між К.Беттелем і В.Зеленським. Сторони обговорили надання Україні озброєння, а також механізми посилення санкційного тиску на державу-агресора. К.Беттель також поінформував Президента України про його телефонну розмову із В.Путіним.
2 червня 2022 р. – візеозвернення Президента України В.Зеленського до Палати депутатів і народу Люксембургу.
2-3 червня 2022 р. – візит Спеціального представника Президента України – Першої заступниці Міністра закордонних справ Еміне Джапарової до Люксембургу в рамках адвокаційного туру на підтримку надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Під час візиту Е.Джапарова зустрілася із Прем’єр-міністром ВГЛ К.Беттелем, міністрами оборони, економіки, закордонних і європейських справ, виступила на засіданні Комітету у закордонних справах Палати депутатів, а також провела перемовини із Головою Палати депутатів Ф.Етгеном.
21 червня 2022 р. – візит Прем’єр-міністра Люксембургу К.Беттеля в Україну. Відбулися його зустрічі із Президентом України В.Зеленським, Головою ВРУ Р.Стефанчуком, а також із Прем’єр-міністром України Д.Шмигалем. К.Беттель також відвідав міста Бучу, Ірпінь і Бородянку, які зазнали масштабних руйнувань внаслідок російської агресії.
4. Договірно-правова база двосторонніх відносин
Угода між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення (підписана 14.06.1994, набрала чинності 15.11.1995).
Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про співробітництво в галузі культури, науки, освіти, молоді, спорту і туризму (підписана 02.12.1994, набрала чинності 30.09.1996).
Конвенція між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал з Протоколом про внесення змін до Конвенції (підписана 06.09.1997, набрала чинності 18.04.2017).
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Великого Герцогства Люксембург у галузі банківської навчальної діяльності (підписана та набрала чинності 08.06.1998).
З квітня 2020 р. на розгляді люксембурзької сторони перебуває проект Угоди між урядами обох держав щодо двосторонньої економічної співпраці.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 178,1 млн. дол. США.
За підсумками 2021 р. експорт українських товарів до Люксембургу склав 15,7 млн. дол. США. Імпорт товарів з Люксембургу – 20,3 млн. дол. США.
Основні експортні товари: чорнi метали, реактори ядерні, котли, машини, деревина і вироби з деревини, продукти неорганiчної хiмiї, деревина та вироби з неї.
Основні імпортні товари: пластмаси, полімерні матеріали, папiр та картон, реактори ядерні, котли, машини, вата, вироби з чорних металiв, каучук, гума, фармацевтична продукція.
У цей період експорт українських послуг до Люксембургу склав 31,2 млн. дол. США. Імпорт послуг з Люксембургу – 110,8 млн. дол. США.
Основні експортні послуги: телекомунікації, комп’ютерні й інформаційні послуги, транспортні послуги, ділові послуги.
Основні імпортні послуги: роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, ділові послуги, телекомунікації, комп’ютерні й інформаційні послуги, послуги фінансової діяльності, транспортні послуги.
З 2017 року в Люксембурзі функціонує Українсько-люксембурзький бізнес-клуб (Ukraine-Luxembourg Business Club), який займається поширенням інформації про реформи в Україні.
22-27 квітня 2018 р. Валлонське агентство експорту та інвестицій «AWEX» спільно з агентством «Hainaut Developpement» і ТПП Люксембургу організували бельгійсько-люксембурзьку ділову місію в Україну за маршрутами Київ – Дніпро (для представників «AWEX», «Hainaut Developpement» та ТПП Люксембургу) та Київ – Дніпро – Запоріжжя (для представників «Hainaut Developpement»). До складу місії входили представники 12 люксембурзьких та 6 валлонських підприємств. Зокрема, Люксембург представили компанії, що займаються юридичними, банківськими та консалтинговими послугами («Arendt & Medernach», «Banque Internationale à Luxembourg», «Deloitte», «KMPG», «Advensys Conseil»), корпоративним та фондовим управлінням («Creon Capital», «Trustmoore Luxembourg»), логістикою (провідний вантажний авіаперевізник «Cargolux Airlines»), металургією («Paul Wurth»), ядерною енергетикою («Gradel»), інженерно-очисними рішеннями («Biorock») та мовною підготовкою («Group Moraru – Languages.lu»).
З 2005 року в Україні працює один з найбільших світових виробників заліза та сталі – компанія «Арселор Міттал» (штаб-квартира знаходиться в Люксембурзі), придбавши Криворізький металургійний завод. Діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» охоплює виробничий ланцюг від видобутку залізної руди до виготовлення готової металопродукції. На підприємстві працює близько 30-ти тисяч працівників. Експорт здійснюється до країн Центрально Азії, Перської затоки, Африки та Європи.
6. Культурне і гуманітарне співробітництво
Починаючи з 2017 року, українська культурна присутність у Люксембурзі значно активізувалася.
У 2017 та 2018 роках у престижних виставкових галереях Люксембургу відбулися персональні виставки відомого українського художника Івана Марчука. Щороку українські фільми беруть участь у Міжнародному фестивалі фільмів країн Центральної і Східної Європи CinEast. У 2018 році під час фестивалю CinEast були представлені такі фільми: «Донбас» С.Лозниці, «Вулкан» Р.Бондарчука, «Коли падають дерева» М.Нікітюк. Під час ХІІ фестивалю «CinEast», який відбувся 3-18 жовтня 2019 року, відбулися покази українських фільмів «Мої думки тихі» (у присутності режисера Антоніо Лукіча та продюсера Дмитра Суханова), «Додому» (режисер Наріман Алієв) та «Дике поле» у присутності режисера Ярослава Лодигіна. 18 жовтня в рамках фестивалю було проведено «Український вечір».
19 квітня 2018 року у Люксембурзі відбувся показ фільму А.Сеїтаблаєва «Кіборги: герої не вмирають».
19 березня 2019 року за сприяння української ГО «LUkraine» за участі люксембурзьких офіційних осіб, громадськості та іноземних дипломатів було показано фільм «Крим. Як це було».
У квітні 2019 року у престижному Міжнародному салоні сучасного мистецтва LUXEXPO взяв участь український художник В.Орлі.
Українська культурна присутність у Люксембурзі забезпечується також зусиллями української громади країни. Українці Люксембургу об’єднані у дві громадські організації, - Об’єднання українок Люксембургу «Українка» (ОУЛ) та Асоціація LUkraine. При Асоціації LUkraine діє українська недільна школа «Барвінок».
У 2018-першій половині 2019 рр. українцями Люксембургу було проведено низку заходів з популяризації української історії та культури, відзначення важливих для України дат, а також акції та мітинги на підтримку України. Зокрема, було проведено флешмоби з нагоди Дня Прапора, Дня Вишиванки, акції на підтримку українських політв’язнів, незаконно утримуваних Росією. Активні зусилля Асоціацією LUkraine було спрямовано на роботу з визнання Люксембургом на офіційному рівні Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду українського народу, а також проведено низку заходів, присвячених вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Зусиллями українців було забезпечено презентацію українського стенду під час Міжнародного ярмарку націй у м. Люксембург у грудні 2018 році.
Щороку Об’єднання українок Люксембургу організовує заходи з вшанування пам’яті військових і політичних діячів, які боролися за незалежність нашої держави і поховання яких знаходяться на території Люксембургу, зокрема, О.Твердовського (учасник Бою під Крутами, керівник відділу ОУН у Люксембурзі) та А.Мельника (полковник армії УНР, військовий і політичний діяч УНР).
Обидві українські організації здійснюють значну волонтерську діяльність, надсилаючи допомогу медичним закладам, сиротинцям, волонтерським організаціям.
1. Визнання незалежності України: 05 березня 1992 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 05 березня 1992 року
3. Політичний діалог:
Хронологія важливих заходів двостороннього характеру:
жовтень 1991 р. - візит на Мальту урядової делегації України на чолі з Прем'єр-міністром В.Фокіним.
9-10 липня 2008 р. - перший офіційний візит Президента Мальти Е.Фенеха-Адамі в Україну;
вересень 2012 р. - візит на Мальту Віце-прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я України Р.В.Богатирьової з метою участі в 62-й сесії Регіонального комітету ВООЗ;
4-5 вересня 2013 р. - візит Прем’єр-міністра Мальти Дж.Мускат до України з офіційним візитом;
січень 2017 р. - телефонна розмова між Президентом України П.Порошенком та Прем’єр-міністром Мальти Дж.Мускатом;
лютий 2017 р. - телефонна розмова між Міністром закордонних справ України П.Клімкіним та керівником МЗС Мальти Дж.Веллою;
29-30 березня 2017 року - зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Мальти М.-Л.Колейро Прека;
16-17 травня 2017 року - перший державний візит до Мальти Президент України П.Порошенка;
16-18 жовтня 2017 року - перший державний візит Президента Мальти М.-Л.Колейро Преки в Україну;
26 лютого 2019 року - зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайко та Міністра закордонних справ та розвитку торгівлі Республіки Мальта К.Абели в рамках 74-й сесії Генеральної Асамблеї ООН;
18 травня 2021 року - телефонна розмова між Заступником Керівника Офісу Президента України І.Жовквою та Директором із зовнішніх зв’язків та Середземноморських справ Генерального директорату з питань політики, зовнішніх зв’язків та європейських справ МЗС Республіки Мальта К.Бонело;
18 червня 2021 року - двостороння зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби та Міністра закордонних і європейських справ Республіки Мальта Е.Бартоло в рамках Анталійського дипломатичного форуму.
18 квітня 2022 року – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Міністром закордонних та європейських справ й торгівлі Й.Борджем.
10 травня 2022 року – виступ Президента України В.Зеленського перед Палатою Представників (Парламентом) Республіки Мальта.
18 травня 2022 року – відео-розмова Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука зі Спікером Палати Представників Республіки Мальта А.Фарруджа.
14-15 червня 2022 року – візит Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка до Республіки Мальта.
10 березня 2023 року – зустріч Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка зі Спікером Палати Представників Республіки Мальта А.Фарруджіа в рамках 146-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу (м.Бахрейн).
Торговельно-економічне співробітництво:
Згідно з даними Національного офісу статистики Мальти у першому півріччі 2022 року товарообіг між Україною та Мальтою становив лише 3,1 млн. євро. З яких, імпорт товарів з України склав 2,53 млн., експорт в Україну – 616,5 тис. євро.
Договірно-правова база українсько-мальтійських відносин налічує 13 документів:
- Протокол про співробітництво між МЗС УРСР та МЗС Республіки Мальта (підписаний 24.08.1991, діє з 24.08.1991);
- Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Мальтою (підписаний 05.03.1992, діє з 05.03.1992);
- Меморандум про взаєморозуміння щодо визнання дипломів моряків для роботи на суднах під прапором Мальти між Мальтійським морськими відомством та Міністерством транспорту України (підписаний 28.12.2001, діє з 28.12.2001);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво в галузі туризму (підписана 09.07.2008, діє з 09.07.2008);
- Угода між Урядом України та Урядом Мальти про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності (підписана 09.07.2008, діє з 18.04.2009 р.);
- Меморандум про взаєморозуміння щодо двосторонніх консультацій між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);
- Меморандум про співробітництво у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту між Міністерством молоді та спорту України і Міністерством освіти та зайнятості Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);
- Меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і зайнятості Мальти (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);
- Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (підписана 4 вересня 2013 р., діє з 28.08.2017 р.).
- Угода між ТПП України та Палатою торгівлі, промисловості і підприємництва Мальти щодо створення Українсько-мальтійської бізнес-ради (17.10.2017 р., діє з 17.10.2017 р.);
- Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері соціальної політики (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.);
- Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері захисту прав дитини (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.);
- Меморандум про взаєморозуміння між Держфінмоніторингом України та Підрозділом аналізу фінансової інформації Республіки Мальта щодо співробітництва в сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаним предикатним злочинам, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (19.08.2021, діє з 26.08.2021).
1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.
Посольство Королівства Нідерланди в Україні відкрито восени 1992 р. Посольство України у державах Бенілюкс, до функцій якого входило представництво України у Нідерландах, було відкрито в Брюсселі у 1993 р. Самостійне дипломатичне представництво України у Королівстві Нідерланди у Гаазі розпочало свою діяльність у 2002 р.
3. Політичні відносини
Нідерланди є важливим політичним партнером України як на двосторонньому рівні, так і в Євросоюзі та міжнародних організаціях.
Двосторонні відносини з Україною з самого початку мали дружній і конструктивний характер. Після початку російської агресії Росії проти України Нідерланди зайняли тверду й принципову політику щодо підтримки України й осуду Росії. Країна послідовно виступала за запровадження санкцій проти РФ, голосувала за проукраїнські рішення в ЄС, НАТО, ООН та інших міжнародних організаціях. Важливою темою політичного діалогу між Україною та Нідерландами стало розслідування збиття 17 липня 2014 р. літака рейсу МН17.
У період наростання на початку 2022 р. загрози російського вторгнення, а особливо після 24 лютого 2022 р. Нідерланди кардинально посилили свою політичну, військову, фінансово-економічну, санкційну та гуманітарну підтримку України й стали одним із європейських лідерів у допомозі нашій країні й протистоянні російській агресії. Нідерланди взяли на себе лідерство за пунктом 7 української Формули Миру – «Справедливість»
Контакти та візити на найвищому та високому рівнях
1-2 лютого 2022 р. Прем’єр-міністр Марк Рютте та Міністр закордонних справ В.Хукстра прибули в Київ з візитом, щоб продемонструвати підтримку України в умовах загострення ситуації на українсько-російському кордоні.
23 лютого 2022 р., напередодні нападу Росії, Президент України Володимир Зеленський і Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте мали телефонну розмову, після 24 лютого вони провели десятки телефонних бесід, а також виступили з відеозверненням до парламенту країни-партнера.
Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Нідерландів Вопке Хукстра в травні 2022 р. обмінялися робочими візитами.
У червні 2022 р. Нідерланди відвідали Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Ю.Свириденко та Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
У липні 2022 р. в Україні з робочим візитом перебував Прем’єр-міністр Марк Рютте.
У червні 2022 р. Нідерланди підтримали рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Країна також визнає перспективу вступу України в НАТО.
У лютому 2023 року делегація Комітету у закордонних справах Палати представників Нідерландів відвідала Україну.
В травні 2023 року відбувся державний візит Президента України Володимира Зеленського до Нідерландів.
4. Торговельно-економічні відносини
Нідерланди є одним з провідних зовнішньоекономічних партнерів України серед країн-членів ЄС.
За даними Держстату України, обсяг українського експорту товарів до Нідерландів у 2021 році склав 2 262 575 тис. дол. США (або 125,5% до відповідного періоду 2020 року). Обсяг товарного імпорту з Нідерландів склав 1 012 047 тис. дол. США (134,8% до відповідного періоду 2020 року). Таким чином, загальний товарообіг у 2021 р. сягнув 3 274 622 тис. дол. США, а позитивне торговельне сальдо на користь України було на рівні 1 250 527 тис. дол. США.
За товарною структурою зовнішньої торгівлі України провідними товарними групами українського експорту до Нідерландів в січні 2022 р. були: зернові культури (питома вага 35,4%, 232,9% від рівня 2021 року), жири й олії тваринного або рослинного походження (33,1% або 503,9%), насіння і плоди олійних рослин (5,9%, 110,93%), м’ясо, їстівні субпродукти (6,9%, 144,85%), чорні метали (4,2%, 114,7%), деревина та вироби з деревини (2,7%, 190%). Решта товарних груп має незначну питому вагу й суттєво не впливає на обсяги й динаміку експорту.
У товарній структурі імпорту з Нідерландів більшою мірою представлена продукція, яка забезпечує задоволення споживчого попиту (або використовується для виготовлення відповідних товарів в Україні), а саме: палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки, бітумінозні речовини (питома вага 31,3%), пластмаса та полімерні матеріали (питома вага 5,9%), живі дерева та інші рослини (питома вага 4,8%), реактори ядерні, котли, засоби наземного транспорту, крім залізничного (4,5%) та машини, обладнання і механічні пристрої, їхні частини (4,0%).
За підсумками січня 2022 року Нідерланди посіли 6-те місце у світі за обсягами українського експорту. Крім того, в цьому періоді Нідерланди були ключовим імпортером української аграрної продукції серед країн ЄС.
Військові дії на території України справили відчутний негативний вплив на рівень зовнішньої торгівлі з Нідерландами. З урахуванням цього чинника можна констатувати:
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українсько-нідерландське співробітництво у сфері культури активно розвивається та має динамічний характер. Його договірно-правову базу складає Угода між Урядом України та Урядом Королівства Нідерланди про культурне співробітництво від 1 лютого 1996 року.
У 2022 році Україна була визначена Нідерландами як пріоритетна країна в сфері культурного співробітництва.
У Нідерландах багато років існує низка місцевих українських музичних та танцювальних колективів, які здійснюють популяризацію української музичної традиції. Зокрема, хор ім.Лисенка, Утрехтський візантійський хор, фольклорний ансамбль «Русалка», вокальний ансамбль «Червоні Коралі» тощо.
Організації «Українці у Нідерландах», “Oekraine Culturalis”, «OpenDoorUkraine.NL» у своїй діяльності реалізують низку інформаційних та іміджевих заходів, які забезпечують промоцію України та української культури, проводять заходи економічного та інвестиційного спрямування, організовують культурно-мистецькі фестивалі, концерти, творчі вечори тощо.
Із початком військових дій в Україні велика кількість заходів культурного спрямування у Нідерландах присвячується Україні: численні благодійні концерти, у тому числі за участі українських музикантів та виконавців, художні та фото виставки, кінопокази, театральні вистави, мистецькі інсталяції тощо.
Також події в Україні стали поштовхом для перекладу та видання нідерландською мовою творів українських письменників, створення нідерландськими авторами книжок і збірок про Україну, її історію та сучасність.
Для надання підтримки культурним діячам та митцям з України, які тимчасово перебувають у Нідерландах, Уряд Нідерландів заснував спеціальний фонд у розмірі 1 мільйон євро. Шість нідерландських національних культурних фондів із різних мистецьких сфер реалізують зазначену ініціативу.
Наприкінці травня 2022 року з метою підтримки українського балетного мистецтва та промоції української культури у м. Гаага було відкрито тимчасову резиденцію для українських танцівників – «The United Ukrainian Ballet». Ініціатива реалізується нідерландською Фундацією SENF спільно з примою-балериною Ігоне де Йонг, Королівською Консерваторією у м. Гаага та Театром Амаре, за підтримки мерії м. Гаага та Посольства України в Нідерландах.
Двічі на рік видається журнал про Україну нідерландською мовою - «Oekraine Magazine». Журнал випускається на волонтерських засадах і є неприбутковим проектом нідерландської громадської організації «Платформа співробітництва Україна – Нідерланди».
Крім того, Нідерландський суспільний мовник (NPO) створив україномовну онлайн-платформу Net in Nederland («Новоприбулі в Нідерланди») для українських переміщених осіб, на якій українською мовою розповідається про життя, культуру та звичаї нідерландців.
Також наприкінці квітня 2022 року у Нідерландах запрацювало перше українське радіо.
Близько 20-ти нідерландських благодійних організацій на постійній основі передають гуманітарну допомогу в Україну, надають підтримку установам соціальної сфери, а також беруть активну участь у реалізації багатьох гуманітарних проєктів та ініціатив у Україні.
6. Наукове та освітнє співробітництво
У сфері наукового співробітництва між Україною та Нідерландами пріоритетними є космічна галузь, охорона здоров’я, IT технології та кібербезпека.
Наразі ведеться діалог між Нідерландським космічним агентством та Державним космічним агентством України щодо реалізації низки спільних ініціатив у сфері використання космічного простору в мирних цілях. Серед пріоритетних напрямків співробітництва – дистанційне зондування Землі, спільні наукові дослідження, участь у програмах із вивчення Місяця тощо.
Україна інтенсифікувала взаємодію з міжнародною платформою Global forum for Cyber Expertise (GFCE) за такими напрямками, як боротьба з кіберзлочинністю, розробка кібернетичної стратегії, захист критичної інфраструктури від кібератак та підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних загроз в кіберпросторі.
У сфері охорони здоров'я Україна розвиває партнерство з організацією Task Force Health Care (TFHC), яка об’єднує ключових представників сектору охорони здоров’я Нідерландів. Крім цього, розвивається співпраця з нідерландськими компаніями «Royal Philips», «Hospitainer», багатьма іншими фірмами, а також Європейським агентством лікарських засобів щодо використання їхнього інноваційного досвіду для реформування системи охорони здоров’я в Україні.
Співпраця з провідними нідерландськими університетами, такими, як Делфтський технологічний університет, Лейденський університет, Університет і дослідницький центр Вагенінгена є одним з пріоритетів у сфері освітнього співробітництва.
7. Договірно-правова база
Кількість документів: 42.
Ключові документи:
8. Українська громада
Українська діаспора у Нідерландах належить до нової, т.зв. «економічної» хвилі міграції. Її представники прибули до Нідерландів з метою навчання або влаштування на роботу, переважно у технічній та науковій сферах. За підрахунками діаспорних організацій, до початку гострої фази війни Росії проти України у Нідерландах мешкало близько 10 тисяч українців. Місцями компактного проживання української діаспори є передусім великі міста: Амстердам, Роттердам, Гаага, а також міста з переважно студентським населенням: Утрехт, Лейден, Гронінген та Ейндховен.
З початку 24 лютого 2022 р. бойових дій в Україні нідерландський Уряд та звичайні нідерландці активно допомагають українцям, які, тікаючи від війни, знайшли прихисток у цій країні. Українським громадянам надано тимчасовий притулок, їх забезпечено всім необхідним для комфортного та безпечного перебування; також реалізовуються численні ініціативи спрямовані на надання українцям допомоги з працевлаштуванням, забезпечення освітніх, медичних та інших послуг. Станом на червень 2022 р. у Нідерландах офіційно зареєстровано більше 90 тис. тимчасово переміщених осіб з України.
З 2014 року діяльність та згуртованість української громади у багатокультурному середовищі Нідерландів помітно зросли. Українці активно захищають національні інтереси України, забезпечують допомогу українським військовим, популяризують українську культуру й традиції, створюючи національні культурно-гуманітарні осередки у найбільших містах Нідерландів. Громада на постійній основі проводить численні мітинги й акції на підтримку України. Щотижня відбувається 1-2 акції у різних містах країни. В Україну регулярно відсилаються великі партії гуманітарної допомоги. Зокрема, з початку великої війни Фундація «Українці в Нідерландах» відправила на Батьківщину більше 460 тон гуманітарної допомоги.
У березні 2022 р. у Роттердамі за підтримки мерії відкрито перший Український дім.
У Нідерландах наразі існують такі офіційно зареєстровані організації української діаспори: фундація «Українці в Нідерландах», фундація «Ukraine Culturalis», фундація «Oekraïense gemeenschap in Nederland» та «Brand New Ukraine». Останнім часом існує тенденція до створення нових груп та об’єднань українців.
При громадських організаціях українців у Гаазі, Амстердамі, Роттердамі, Гронінгені, Ейндховені, Утрехті, Харлемі, Бреді та Алмере функціонують суботні або недільні школи.
1. Визнання України: 24 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 5 лютого 1992 року.
3. Двостороння договірно-правова база
Двостороння договірно-правова база нараховує 43 чинних документів, включаючи міждержавні, міжурядові та міжвідомчі угоди, а також двосторонні політичні документи, ухвалені на високому політичному рівні.
4. Історичні контакти між Україною та Норвегією
Історичні контакти між Україною та Норвегією сягають кінця першого тисячоліття н.е. У період з 975 по 1066 рр. Норвегія та Київська Русь підтримували особливі дружні відносини. Численні нащадки норвезьких королів та знаті перебували при Київському дворі, де вивчали військову справу, а також могли брати участь у походах на Константинополь (скандинавська назва – Міклагард).
При дворі Володимира Великого у Києві з раннього дитинства виховувався майбутній легендарний норвезький король Улав Трюгвасон (нар. 968 – пом. 1000), який багато років провів у Києві під час свого заслання. Майбутній король Норвегії Магнус Добрий (роки правління: 1035 – 1047) також провів кілька років у Києві на вихованні.
Проте найбільш легендарним у тисячолітній історії відносин між Києвом та Осло був шлюб Гаральда Суворого та доньки Ярослава Мудрого та Інгігерди Єлизавети (скандинавське ім’я – Еллісів). Гаральд довгий час перебував при дворі князя Ярослава, разом із Магнусом, який приходився Гаральду небожем. Норвезькі саги розповідають, що після того, як Ярослав Мудрий відмовив Гаральдові у руці Єлизавети через нерівність такого шлюбу, він подався на службу до Константинополя, звідки повернувся зі славою непереможного воїна та великими скарбами. 1045 року Гаральд та Єлизавета одружилися, а приблизно через рік вирушили до Норвегії.
Після смерті Магнуса 1047 року Гаральд Суворий став королем Норвегії і цього ж року заснував нову столицю Норвегії — місто Осло, яке стало королівською резиденцією. 1066 року Гаральд Суворий загинув у битві за Англію.
5. Політичні відносини
За результатами першого в історії офіційного візиту Президента України до Норвегії 18.10.2016 відносини між Україною та Норвегією були офіційно проголошені міждержавним партнерством.
Україна розглядає Норвегію як одного зі своїх важливих європейських партнерів, у співпраці з яким зберігається значний нереалізований потенціал. Останні роки характеризуються особливо динамічним розвитком українсько-норвезьких відносин, зокрема й суттєвою активізацією двостороннього політичного діалогу. Після початку повномасштабної війни росії Норвегія надала Україні практичну підтримку в усіх ключових сферах співробітництва, що, зокрема, включає постачання високоточної зброї, економічну та фінансову допомогу, гуманітарну допомогу, запровадження санкційних обмежень проти держави-агресора (Норвегія приєднується до усіх санкцій ЄС проти росії, хоча не є членом ЄС).
Окрім заходів у рамках політичного діалогу, між Україною та Норвегією відбуваються регулярні контакти на міжвідомчому та експертному рівнях, зокрема по лінії зовнішньополітичних та оборонних відомств, міністерств енергетики, освіти, охорони здоров’я та інших установ.
В українсько-норвезьких відносинах створено та розпочато співпрацю у рамках низки нових ініціатив та механізмів взаємодії, зокрема Міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки, українсько-норвезького діалогу з європейської інтеграції, ініціативи з підвищення енергоефективності, програми співробітництва у медичній сфері, ініціативи «Україна-Норвегія: поєднані історією».
У 2018 році розпочато перші великі інвестиційні проєкти норвезьких компаній в Україні у сфері відновлюваної енергетики; триває опрацювання нових перспективних напрямів та проєктів двосторонньої співпраці.
6. Практична підтримка суверенітету та територіальної цілісності України
Норвегія демонструє тверду політичну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України як на двосторонньому рівні, так і в рамках багатосторонніх форматів (ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ).
У 2022 році допомога Україні з боку Норвегії склала 10,7 млрд норв. крон (1 млрд дол. США).
6 лютого 2023 р. Уряд Норвегії оголосив про безпрецедентний пакет підтримки для України: 75 млрд норв. крон (приблизно 7 млрд дол. США) на період 2023–2027 рр. на військові та гуманітарні потреби України.
7. Торговельно-економічне співробітництво
Двостороння торгівля між Україною та Норвегією регулюється, серед іншого, Угодою про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ та Угодою про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія. Угоду про сільське господарство, яка стосується торгівлі сільськогосподарською продукцією, укладено на додаток до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ. Ця Угода є частиною документів, якими створюється зона вільної торгівлі між Україною та державами ЄАВТ. Водночас, Норвегія залишається менш відкритою для українських експортерів, ніж країни ЄС.
Протягом останніх років українсько-норвезьке торговельне та інвестиційне співробітництво характеризується відносно позитивною динамікою.
За даними Центрального статистичного бюро Норвегії, загальний обсяг торгівлі товарами між Україною та Норвегією за 2022 рік становив €337 млн.
Україна експортувала в Норвегію товарів на суму €62 млн (94% до 2021 року). За цей же період з Норвегії Україна імпортувала товарів на €275 млн (100% до 2021 року).
Негативне для України сальдо в торгівлі товарами з Норвегією за 2022 рік склало €213.
Основним фактором, який обумовив скорочення обсягів експорту з України в Норвегію, стало широкомасштабне військове вторгнення росії в Україну, захоплення агресором частини території України та знищення низки інфраструктурних об’єктів та виробничих потужностей.
8. Наукове та освітнє співробітництво
З 2015 року Європейський центр імені Вергеланда (м. Осло) тісно співпрацює з Міністерством освіти і науки України з питань, що стосуються реформ у сфері освіти. 27 січня 2020 р. розпочато реалізацію 5-го циклу програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», учасниками якого стали 60 українських шкіл. До участі в програмі залучено понад 350 шкіл з усіх областей України, підготовлено більше 72 тренерів, створено кілька посібників з громадянської відповідальності, запропоновано новації до навчальної програми для 12 класу.
Помітний внесок у розвиток наукових та освітніх зв’язків між Україною та Норвегією робить проєктна діяльність Норвезького центру з питань міжнародного співробітництва та підвищення якості вищої освіти (DIKU), за підтримки якого з 2010 року реалізовано близько 70 проектів за участі ВНЗ України на загальну суму понад €12 млн.
Проєкт «Норвезько-української співпраці в галузі освіти та досліджень у сфері сталого управління» Університету Нурд (м. Будьо) з КНУ ім. Тараса Шевченка дав можливість отримати дипломи 190 магістрам, 35 кандидатам наук та 60 викладачам.
У рамках проєкту «Професійна перепідготовка військовослужбовців Збройних Сил України, звільнених у запас та членів їх сімей», що вже 15 років проводиться під егідою Міжнародного фонду соціальної адаптації, Норвезького Інституту ділового управління Університету Нурд та 18 ВНЗ України, професійну перепідготовку отримали майже 11000 громадян України.
У Норвегії реалізовано два проєкти Першої леді України Олени Зеленської: «Українські книжкові полички» (17 жовтня 2022 р. на Свальбарді, 29 листопада 2022 р. в м. Агдер та 20 грудня 2022 р. в м. Осло) та запроваджено україномовний аудіогід на автобусному туристичному маршруті м. Осло.
9. Українська громада
За даними Норвезької імміграційної служби, станом на 2023 рік в Норвегії проживає майже 40 000 етнічних українців. Найбільшими за кількістю українців осередками є міста Осло, Берген, Ставангер, Тронхейм та Драммен. В Норвегії діють 3 недільні школи: «Українська школа «Кобзар» в Норвегії», «Українська школа «Еллісів» в Осло», українська школа у м. Ставангер, а також 7 регіональних громадських організацій, зокрема:
1. Визнання України: 07 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року.
3. Політичний діалог
Відносини України з Португальською Республікою характеризуються високим рівнем політичного діалогу, співробітництва та довіри. Португалія активно підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, її європейські та євроатлантичні прагнення. У червні 2022 р. Португалія підтримала рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Між двома державами підтримується динамічний політичний діалог. Впродовж 2022 року відбулися візити в Україну Прем’єр-міністра Португалії А.Кошти (21 травня) та Міністра закордонних справ Португалії Ж.Гомеша Кравіньо (24 серпня), а також візит Першої леді України О.Зеленської в Португалію з метою участі у міжнародній технологічній конференції Web Summit (01–04 листопада), під час якого відбулися її зустрічі з Президентом Португалії М.де Соузою та Прем‘єр-Міністром Португалії А.Коштою.
У 2023 році відбулися:
Окрім того, 2-3 травня 2023 р. відбувся перший в історії двосторонніх відносин офіційний візит Голови Асамблеї Республіки А.С.Сілви до України; та 19-21 травня 2023 року - робочий візит Міністра закордонних справ України Д.Кулеби до Португалії.
4. Торгівельно-економічні відносини
За даними Державної служби статистики України, результати 2022 року демонструють певне сповільнення двосторонньої торгівлі через вплив війни росії проти України. Зовнішньоторговельний обіг (2022) становив 204,6 млн дол. США (↓54,6%), український експорт до Португалії зменшився на 59,5% та становив 140,5 млн дол. США (порівняно з 359,7 млн дол. США у 2021 році), а український імпорт із Португалії знизився на 38,6% і склав 64,1 млн дол. США (у порівнянні з 35,6 млн дол. США за 2021 рік). Позитивне сальдо для України склало 76,4 млн. дол. США.
Торгівля товарами
У 2022 році двосторонній товарообіг склав 196,7 млн дол. США та зменшився в порівнянні з 2021 роком на 54,3%, при цьому експорт товарів з України до Португалії склав 135,9 млн дол. США та зменшився на 60,2 %, імпорт португальських товарів в Україну склав 60,8 млн дол. США та зменшився на 31,5%. Позитивне сальдо для України за цей період склало 75,0 млн дол. США.
Основними статтями українського товарного експорту до Португалії традиційно залишаються продукти сільського господарства, зокрема зернові культури - 57,5% від загального експорту (↓48,0%), чорні метали – 12,1% (↓70,3%), електричні машини – 6,1% (↓5,7%), насіння і плоди олійних рослин – 5,8% (↓87,6%), меблі – 4,5% (↑40,9%), деревина і вироби з деревини – 3,1% (↑7,8%).
Товарна структура імпорту з Португалії: електричні машини – 13,4% (↓35,4%), папір та картон – 8,1% (↓5,6%), тютюн і замінники тютюну – 6,7% (раніше не постач.), алкогольні і безалкогольні напої - 6,1% (↓39,6%), реактори ядерні, котли, машини – 5,7% (↓64,3%).
Торгівля послугами
У 2022 році обсяг торгівлі послугами склав 9,6 млн дол. США та зменшився в порівнянні з 2022 роком на 58,1%, при цьому експорт послуг з України до Португалії зменшився на 18,2% і становив 6,3 млн дол. США. Імпорт зменшився на 78,3% та становив 3,3 млн дол. США. Позитивне сальдо для України за цей період становило 3,0 млн дол. США.
Структура українського експорту послуг: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 37,6 % (↑22,1%), послуги з переробки матеріальних ресурсів – 26,7% (↓19,4%), транспортні послуги - 19,0 млн. (↓47,4%), послуги, пов’язані з подорожами – 5,1%(↑24,7%).
Структура імпорту послуг з Португалії: транспортні послуги – 39,3% (↓87,5%), роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності ділові послуги – 30,9%; (↑у 2,3 р.), державні та урядові послуги – 5,4% (↓81,4%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 10,0% (↓65,6%).
5. Культурно-гуманітарне співробітництво
Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Португалією базується на положеннях Угоди між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації від 05 грудня 2001 р., а також низці протоколів та угод, укладених між вищими навчальними закладами країн.
Існуюча нормативно-правова база надає можливість здійснювати ефективний та всебічний розвиток усіх напрямів двостороннього гуманітарного співробітництва, що сприяє активному представленню традицій, історії та культурної спадщини України в Португалії. Португальська аудиторія демонструє значний інтерес до культурно-мистецьких заходів, які проводяться Посольством України.
Українська громада відіграє важливу роль у популяризації української культури та історії в Португалії.
3 березня 2017 р. Асамблея Республіки прийняла дві резолюції незаконодавчого характеру щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом в Україні та вшанування пам'яті жертв цієї трагедії.
6. Міжпарламентське співробітництво
Депутатська група Верховної Ради України ІХ скликання з міжпарламентських зв’язків з Португальською Республікою створена 10 лютого 2020 р. Голова – Ігор Васильєв. Зі складом групи можна ознайомитися за таким посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=264
За результатами дострокових парламентських виборів у Португалії, які відбулися 30 січня 2022 р., 30 листопада 2022 р. була створена Група дружби «Португалія-Україна» в Асамблеї Республіки у складі 13 депутатів. Голова – Діогу Леяу.
З початку повномасштабної військової агресії РФ проти України у лютому 2022 р. триває активний діалог як на рівні керівництва парламентів, профільних комітетів, зокрема у закордонних справах та з питань ЄС, так і груп дружби.
Асамблея Республіки також ухвалила низку документів незаконодавчого характеру на підтримку України; а також 24 лютого 2023 р. в її стінах відбулася хвилина мовчання з метою вшанування пам’яті загиблих українців в результаті російського вторгнення в Україну та колоквіум «Україна. 365 днів потому».
01 березня 2023 р. в Асамблеї Республіки відбулося відкриття фотовиставки українського фотографа Макса Левіна, вбитого російськими агресорами.
7. Існуючі двосторонні органи високого рівня
Міжурядова українсько-португальська комісія з питань економічного, промислового та технічного співробітництва (перше засідання відбулося 03 квітня 2009 р. у Києві, друге – 20 червня 2018 р. у Лісабоні).
8. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-португальських відносин складається з 64 двосторонніх документів, з яких 16 на міждержавному рівні, інші – на міжурядовому та міжвідомчому рівнях. Ключові з них:
9. Українська громада
Відповідно до останніх офіційних статистичних даних за 2021 рік, в Португалії проживають 698 887 тис. офіційно зареєстрованих іноземців, серед яких громадяни України за своєю кількістю посідають сьоме місце – 27 195 тис. або 3,9% від загальної кількості іноземців.
Українські громадяни проживають на усій території Португалії (столиця Лісабон, Кашкайш, Сінтра, Сетубал, Сантарень, Коїмбра та інш.), на півночі (Порту, Візеу, Авейру, Віана-ду-Каштелу та інш.) й півдні (Фару, Албуфейра, Портімау, Лагоа, Лагуш). Незначна кількість українців проживає у автономних регіонах Португалії – на Азорських островах та острові Мадейра.
Нині в Португалії діють 15 українських громадських організацій, зокрема, Спілка українців в Португалії (Associação dos Ucranianos em Portugal) – член СКУ, Асоціація «Словесна піраміда» (Associação «Pirâmide das palavras»), Спілка української молоді в Португалії (Associação da Juventude Ucraniana em Portugal), Спілка українців Алгарве (Associação dos Ucranianos do Algarve), Українсько- португальський освітньо-культурний центр «Школа імені Т.Шевченка» м.Фару (Centro educativo e cultural luso-ucraniano «Escola Tarás Shevtchenko»), Асоціація «Джерело Світу» (Associação «Fonte Mundo»), Громадська організація «Португальсько-Український Соціально-Культурний Центр: Україна-Португалія- Європа», м.Брага (UPE (Ucrânia-Portugal-Europa) Associação Centro Social e Cultural Luso-Ucraniano), Асоціація українців Португалії «Собор» (Associação dos Ucranianos em Portugal «Sobor»), Асоціація «Християнський Рух Українців у Португалії» (Associação «Movimento Cristão dos Ucranianos em Portugal»), Асоціація культури та соціальної солідарності «Український Дім», м.Лісабон (Associação da cultura e solidariedade social «Casa da Ucrânia»), Асоціація «Тенденції успішності» (Associação «Êxito das tendências»), Благодійна асоціація «Янголи Милосердя» (Associaçao Solidaria Anjos de Misericordia), Культурна асоціація солідарності та підтримки «Добре серце» (Associação Cultural de Solidariedade e Apoio - Coração Bondoso), Українська соціально-культурна асоціація «Пліч-о-пліч» (Lado a Lado – Associação Socio-Cultural Ucraniana), Асоціація підтримки української громади в Португалії "ОРАНТА" (ORANTA – Associação de Apoio à Comunidade Ucraniana em Portugal).
1. Визнання незалежності України: 30 жовтня 1995 року
2. Встановлення дипломатичних відносин: 30 жовтня 1995 року
3. Політичні відносини
1 жовтня 2021 – Посол України в Сан-Марино з робочою поїздкою відвідав Сан-Марино і зустрівся з Капітанами-регентами та Міністром закордонних справ.
29 вересня 2022 - Посол України в Сан-Марино з робочою поїздкою відвідав Сан-Марино і зустрівся з Капітанами-регентами та Міністром закордонних справ.
25 листопада 2022 - телефонна розмови Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ, міжнародного економічного співробітництва та телекомунікацій Республіки Сан-Марино Лукою Беккарі.
Сан-Марино послідовно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України.
З початку військового вторгнення РФ Сан-Марино надає Україні гуманітарну допомогу (350 т за 2022 рік), а також запустило програми з підтримки українців, які потребують захисту (прийнято 330 громадян України).
Сан-Марино у 2022 році вперше в своїй історії приєдналася до персональних санкцій ЄС щодо РФ, незважаючи на свій статус «активного нейтралітету».
Сан-Марино підтримує усі ініціативи України в рамках міжнародних організацій, є співавтором усіх українських резолюцій в ООН.
Торговельно-економічні відносини:
За підсумками 2022 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Сан-Марино склав 2,824 млн. дол. США. При цьому український експорт склав 1,19 млн. дол. США, а імпорт з Сан-Марино – 1,634 млн. дол. США. Негативне для України сальдо склало 444 тис. дол. США.
Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 4.
Українська громада
За офіційними даними, у Сан-Марино на постійній основі проживає близько 100 громадянин України, ще орієнтовно 300 осіб – тимчасово-переміщені особи, які працюють у сфері послуг (магазини, готелі, ресторани тощо).
1. Визнання України: 11 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.
3. Двосторонній діалог
Контакти на рівні президентів:
31 березня 2023 року – зустріч Президента України В. Зеленського з Прем’єр-міністром Республіки Словенія Р. Голобом в рамках його візиту до України.
09 січня 2023 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Словенія Н. Пірц Мусар.
Контакти на рівні глав урядів:
31 березня 2023 року – зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та Прем’єр-міністра Словенії Р.Голоба в рамках його візиту до України.
06 жовтня 2022 року - зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Республіки Словенія Р.Голобом на полях Саміту Європейської політичної спільноти в м.Прага (6 жовтня).
Контакти на рівні голів парламентів:
02 червня 2023 року – зустріч Голови Верховної Ради України Р. Стефанчука з Головою Парламенту Республіки Словенія У. Клакочар-Зупанчич в рамках роботи Саміту голів парламентів країн НАТО.
Контакти на рівні глав зовнішньополітичних відомств:
25 лютого 2023 року - зустріч Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром закордонних та європейських справ Республіки Словенія Т. Файон в м. Нью-Йорк.
4. Міжпарламентське співробітництво
17 травня 2023 року - відеоконференція на рівні голів та членів комітетів з питань зовнішньої політки Верховної Ради України та Державних Зборів Республіки Словенія.
Листопад 2023 року – оновлення складу групи дружби України зі словенського боку (з огляду на проведення чергових парламентських виборів в Республіці Словенія, що відбулися у квітні 2022 року). До складу групи увійшло 12 депутатів Державних Зборів. Головою групи призначено Деана Преміка (партія «Рух Свобода»).
7 червня 2022 року - зустріч заступниці Голови Верховної Ради України О.Кондратюк з Головою Державних Зборів У.Клакочар Зупанчич та членами комітету Державних Зборів Республіки Словенія з питань зовнішньої політики.
18 грудня 2019 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Словенією. Співголовами групи є Бондаренко Олег та Герман Денис (обидва - політична партія «Слуга Народу»).
5. Існуючі двосторонні органи високого рівня
Спільна українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (12.05.1997). Останнє засідання відбулося у лютому 2019 року у м. Київ.
6. Договірно-правова база
Станом на 2023 рік українсько-словенська договірно-правова база складається з 33 документів.
7. Торговельно-економічне співробітництво
У 2022 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Словенією склав 332,3 млн дол. США, зменшення на 17,3%. При цьому експорт українських товарів та послуг до Словенії склав 77,4 млн дол. США та зменшився на 24%. Імпорт товарів та послуг зі Словенії в Україну склав 254,9 млн дол. США, що на 15% менше, ніж у 2021 році. Сальдо торгівлі зі Словенією негативне і складає – 177,5 млн дол. США.
У 2022 році двосторонній товарообіг склав 307,1 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 роком на 15,4%, при цьому експорт товарів з України до Словенії склав 59 млн дол. США та зменшився на 21,9%, імпорт словенських товарів в Україну склав 248,1 млн дол. США та зменшився на 13,8%. Негативне сальдо для України за цей період склало -189,1 млн дол. США.
У структурі експорту українських товарів до Словенії переважають поставки: деревини і виробів з деревини – 21,8% (↑1,0%); цукру і кондитерських виробів з цукру – 11,4% (↑ у 535 разів); електричних машин – 8,2% (↓41,9%); залізничних локомотивів – 6,8% (↓10,1%); чорних металів – 6,1% (↓76,9%); меблів – 5,2% (↓28,1%).
У структурі імпорту словенських товарів домінують поставки: фармацевтичної продукції – 44,2% (↓10,4%); електричних машин – 11,5% (↓28,7%); реакторів ядерних, котлів, машин – 6,0% (↓46,3%); паперу та картону – 5,1% (↑11%); засобів наземного транспорту крім залізничного – 4,5% (↑ 2,8 разів); різних харчових продуктів – 3,7% (↓48,3%).
У 2022 році обсяги торгівлі послугами склали 25,2 млн дол. США та знизились у порівнянні з 2021 роком на 34,5%, при цьому експорт послуг з України до Словенії склав 18,4 млн дол. США і зменшився на 30,1%, імпорт словенських послуг в Україну склав 6,8 млн дол. США та зменшився на 44%. Позитивне для України сальдо за цей період склало +11,6 млн дол. США.
8. Культурне співробітництво
Правовою основою українсько-словенського культурно-гуманітарного співробітництва є Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС Республіки Словенія від 28 січня 1994 року, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво у галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року (набула чинності 23 березня 2000 року).
Співробітництво у науково-освітній сфері здійснюється через прямі контакти, в рамках окремих програм вищих навчальних закладів.
9. Українська громада
Українська діаспора в Словенії налічує близько 2000 осіб. Українці, які мешкають на території Словенії, працюють науковцями, лікарями, спортсменами. Їх соціальний стан – середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців і русинів «Карпати», українська культурно-освітня організація «Рукавичка», культурне товариство «Любляна-Київ».
1. Визнання України: 30 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 р.
3. Політичні відносини
Протягом 2022 року відбулося 17 заходів, в т.ч. зустрічей і телефонних розмов, на найвищому та високому політичному рівнях (зокрема візити ПМ Фінляндії С.Марін (травень), Міністра закордонних справ Фінляндії П.Хаавісто (листопад, у складі делегації глав зовнішньополітичних відомств країн Північної Європи та Балтії).
У 2023 році динаміка залишилась на високому рівні. Зокрема, у січні 2023 року відбувся візит до України Президента Фінляндії С.Нііністьо, а також візити Міністра з питань міжнародного розвитку та зовнішньої торгівлі В.Скіннарі та Міністра внутрішніх справ Фінляндії К.Мікконен, 10.03.23 з візитом у Києві перебувала ПМ Фінляндії С.Марін разом з Міністром екології Фінляндії М.Огісало. 03.05.23 Відбувся офіційний візит Президента України В.Зеленського до Фінляндії, під час якого Президент взяв участь у Саміті Україна – Північна Європа.
4. Торговельно-економічні відносини
У 2022 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Фінляндією склав 336,5 млн дол. США, що на 31,2% менше обсягів торгівлі товарами та послугами за 2021 рік. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Фінляндії склали 85,3 млн дол. США та зменшились на 40,2% в порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту зменшились на 27,4% та склали 251,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і складає 165,9 млн дол. США.
Торгівля товарами
Товарообіг між Україною та Фінляндією в 2022 році склав 300,9 млн дол. США, що на 27,9% менше обсягів торгівлі товарами за 2021 рік. Обсяги експорту в 2022 році українських товарів до Фінляндії склали 61,7 млн дол. США та зменшились на 44,4% у порівнянні з попередній роком, обсяги імпорту зменшились на 21,9% та склали 239,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає -177,5 млн дол. США.
Торгівля послугами
У 2022 році обсяг торгівлі послугами між Україною та Фінляндією склав 36,8 млн дол. США, що на 51,6% менше обсягів торгівлі послугами за 2021 рік. Обсяги експорту українських послуг до Фінляндії склали 24,8 млн дол. США, що на 31,3% менше у порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту – 12,0 млн дол. США, що на 69,8%. Сальдо у торгівлі послугами за 2022 рік позитивне і складає 12,8 млн дол. США.
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Культурно-гуманітарне співробітництво України та Фінляндії характеризується організацією художніх виставок, гастролей творчих колективів, днів українського кіно, проведенням лекцій, тематичних круглих столів, зокрема благодійного спрямування.
Значною мірою розвитку двосторонньої співпраці між Україною та Фінляндією у сфері культури сприяють об'єднання українців у Фінляндії. Також активно ознайомлюють фінську громадськість з українськими традиціями, культурою та мистецтвом Міжнародний український культурний центр та Український театр у Фінляндії.
Інструментом зміцнення українсько-фінляндських взаємин є побратимські зв'язки між містами України та Фінляндії (Київ-Гельсінкі, Київ-Тампере, Одеса-Оулу, Запоріжжя-Лахті, Харків-Турку, Чернігів-Лаппеенранта, Ніжин-Іматра, Кривий Ріг-Еспоо, Вараж-Ловііса, Звягель-Суомуссалмі,).
Наразі у Фінляндії налічується два українських історичних об’єкти: пам’ятна дошка на будинку, в якому у 1918-1921 рр. розташовувалася перша дипломатична місія України у Фінляндії, та пам’ятник українським воїнам, загиблим під час бойових дій на півночі Фінляндії в ході Зимової війни 1939-1940 років.
6. Наукове та освітнє співробітництво
З вересня 2008 року в Інституті Алексантері при Гельсінкському університеті запроваджено програму «Українські студії». Програма спрямована на поширення знань про Україну серед студентів та дослідників вищих навчальних закладів Фінляндії, передбачає вивчення фінськими та іноземними студентами української мови, літератури, історії та культури, проведення досліджень з української тематики, а також здійснення студентських обмінів.
З січня 2007 року українська мова викладається на кафедрі слов’янських і прибалтійських мов та літератури Гельсінського університету на факультативній основі.
Фінська мова викладається в Київському національному лінгвістичному університеті, Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
У Києві з 2004 року функціонує «Скандинавська гімназія», в якій з 5-го класу вивчається зокрема і фінська мова.
З липня 2018 до червня 2023 був реалізований проєкт «Фінська підтримка реформи української школи» («Навчаємось разом»). Впродовж 4 років Фінляндія надавала експертну допомогу Україні у підвищенні кваліфікації вчителів початкової школи, покращенні освітнього середовища шкіл у межах реформи «Нова українська школа», підготовці сучасних навчальних матеріалів, а також підвищенні рівня сприйняття суспільством важливості освіти та необхідності її реформування.
З 2020 до червня 2023 Фінляндія взяла участь в реалізації Програми ЄС «EU4Skills: кращі навички для сучасної України», яка спрямована на підвищення ефективності реформ у сфері професійної (професійнотехнічної) освіти. Основна мета Програми EU4Skills - модернізація професійної освіти задля забезпечення сталого та інклюзивного соціально-економічного розвитку країни.
Наразі здійснюється планування поглиблення освітнього співробітництва між Україною та Фінляндією.
Міністерство освіти і культури Фінляндії та Університет прикладних наук «Метрополія» на прохання та за підтримки МОН України та Посольства України у Фінляндії надали сприяння у підготовці та проведенні у 2022-2023 роках Національного мультипредметного тесту (НМТ) для українських вступників у Фінляндії.
7. Договірно-правова база: 48 угод, включаючи міжурядові угоди про торгівлю і економічне співробітництво (01.03.1993), про сприяння та взаємний захист інвестицій (07.10.2004);
У 2023 році активізувався міжвідомчий процес співробітництва:
19.01.23 р. Підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством транспорту та зв’язку Фінляндії та Міністерством цифрової трансформації України щодо співпраці для сприяння цифровій стійкості та розвитку.
10.03.23 р. Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством громад, територій та інфраструктури України та Міністерством навколишнього середовища Фінляндії,
10.03.23 р. Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерством навколишнього середовища Фінляндії.
8. Українська громада
На сьогодні у Фінляндії налічується близько 54 000 українців, переважна більшість з них отримали тимчасовий захист в країні у зв’язку із повномасштабним вторгненням рф в Україну. Місцями компактного проживання є мм. Гельсінкі, Вантаа, Еспоо, Тампере, Ювяскюля, Турку, Оулу, Сало. До війни українська громада Фінляндії налічувала близько 5 тис. осіб.
На території Фінляндії діє близько 14 об’єднань українців. Серед них найбільші: «Товариство українців у Фінляндії», «Українці Фінляндії», «Товариство українців міста Тампере».
Об’єднання організовують благодійні заходи та збори коштів для України та українців, які постраждали у ході війни. Водночас усі товариства закордонних українців (у Гельсінкі, Турку, Тампере та ін.) відкривали центри допомоги біженцям та центри прийому гуманітарної допомоги для відправки в Україну.
9. Дипломатичні представництва
Посольство України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія (за сумісництвом)
1. Визнання України: 27 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.
Дипломатичні установи: Посольство України у Франції, Посольство Французької Республіки в Україні.
3. Політичні відносини.
Контакти на рівні глав держав:
11 грудня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
04 січня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
24 січня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
08 лютого 2023 р. – візит Президента України В. Зеленського до м. Париж, проведено тристоронню зустріч з Президентом Франції Е. Макроном та Канцлером ФРН О. Шольцем.
19 лютого 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
01 квітня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
15 квітня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
30 квітня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
14 травня 2023 р. – візит Президента України В. Зеленського до м. Париж, проведено зустріч з Президентом Франції Е. Макроном .
01 червня 2023 р. – зустріч Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном на полях Другого саміту Європейської політичної спільноти (Молдова).
07 червня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.
Контакти на парламентському рівні:
19 травня 2022 р. – розмова Голови ВРУ Р. Стефанчука з Головою Сенату Франції Ж. Ларше.
3–7 червня 2022 р. – візит Голови ВРУ Р. Стефанчука до Франції.
7-10 липня 2022 р. – візит в Україну Голови Сенату Франції Ж. Ларше.
29 вересня 2022 р. – візит в Україну делегації Національних зборів Франції на чолі з їх головою Яель Брон-Піве.
30 січня-2 лютого 2023 р. - візит Голови ВРУ Р. Стефанчука до Франції.
Контакти на урядовому рівні:
26 січня 2022 р. – візит Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економіки України Ю. Свириденко до Франції.
18 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з Прем’єр-міністром Франції Ж. Кастексом.
22-24 травня 2022 р. – візит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної до Франції.
6-8 червня 2022 р. – візит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної до Франції.
28 червня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з новопризначеним Прем’єр-міністром Франції Е. Борн.
11-14 грудня 2022 р. – офіційний візит Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля до Франції. Проведено зустрічі з Президентом Франції Е.Макроном, Прем’єр-міністром Франції Е.Борн, Міністром економіки, фінансів та цифрового і промислового суверенітету Б. Ле Мером, Міністром енергетичного переходу Ан’єс Пан’є-Рюнаше, Генеральним директором МАГАТЕ Р.Гроссі, Генеральним секретарем ОЕСР М.Корманом, Віце-президентом Міжнародної фінансової корпорації А. Гарсія Мора та заступником Прем’єр-міністра Канади Х. Фріланд.
Контакти на рівні МЗС:
24 жовтня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції К. Колонною.
03 листопада 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції К. Колонною.
26 січня 2023 р. – візит Міністра Європи та закордонних справ Франції К. Колонни до м. Одеса, зустріч з Міністром закордонних справ України Д. Кулебою.
23 лютого 2023 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції К. Колонною на полях надзвичайної сесії ГА ООН у м. Нью-Йорк.
14 травня 2023 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції К. Колонною у рамках робочого візиту Президента В.Зеленського до Франції.
Існуючі двосторонні органи високого рівня:
Змішана українсько-французька міжурядова комісія з економічного співробітництва (Восьме засідання Комісії відбулось 26-27.11.2020 у форматі відеоконференції. За результатами заходу сторони підписали Підсумкову декларацію, в якій високо оцінили стан економічної співпраці між Україною та Францією та наголосили на важливості розвитку взаємовигідного співробітництва. Особливу увагу було приділено стану реалізації поточних двосторонніх проєктів).
Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання - 13.02.2008 у Парижі).
Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання - 27.11.2012 у Києві).
4. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 86. Ключові документи:
Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою (16.06.1992); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій (03.05.1994); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про культурне, науково-технічне співробітництво (19.10.1995); Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (31.01.1997); Спільна декларація Президента України та Президента Французької Республіки (22.04.2015).
5. Міжпарламентське співробітництво
У Верховній Раді України, Національних зборах та Сенаті Франції функціонують групи дружби "Франція-Україна", головними завданнями яких є сприяння розвитку міжпарламентського співробітництва між законодавчими органами двох країн, налагодженню регулярних зв’язків на рівні комітетів і комісій обох парламентів, реалізації ініціатив щодо подальшої співпраці на парламентському рівні, поширенню двосторонніх контактів на регіональному рівні.
Протягом останніх років відбулись такі парламентські візити:
1-7 квітня 2018 р. відбувся робочий візит в Україну делегації Групи дружби «Франція-Україна» у складі 6 депутатів на чолі з Головою Групи дружби В.Фор Мунтян.
11 червня 2018 р. відбувся офіційний візит до Франції Голови ВР України А.Парубія на запрошення Голови Сенату Франції.
11-13 жовтня 2018 р. в рамках ініціативи «Європейський парламент – Верховна рада України: «Діалоги Жана Моне» заради миру та демократії» відбувся робочий візит до Франції делегації ВР України на чолі з Головою ВРУ А.Парубієм.
12 жовтня 2018 р. в Києві відбулася зустріч керівництва Комітетів ВРУ у закордонних справах та з питань європейської інтеграції Г.Гопко та М.Іонової з членом Сенату Франції О.Кадіком.
14 листопада 2018 р. відбувся візит в Україну віце-президента Групи дружби Франція-Україна Сенату Франції Ж.-І.Лєконта.
28 січня 2019 р. в Парижі відбулась зустріч народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубарова з віце-президентом Групи дружби Франція-Україна Національних зборів Франції Ф.Мішель-Клейсбауером.
5 березня 2019 р. відбулась зустріч народного депутата України, співголови Групи дружби Україна-Франція О.Гончаренка з головою Групи дружби Франція-Україна Сенату Франції Е.Мореєм, віце-президентами цієї групи Ж.-І.Лєконтом та Н.Дюрантон.
29-31 березня 2019 р. декілька французьких парламентаріїв взяли участь у спостережній місії під час президентських виборів в Україні 31 березня. Зокрема, як міжнародні спостерігачі від ПАРЄ, ПА НАТО та від Франції нашу країну відвідали члени Сенату А.Валліні, Ж.Ле Не, Н.Дюрантон, Ж.-І.Лєконт, а також депутат Нацзборів Ф.Мішель-Клєсбауер. Усі вони висловили позитивні оцінки організації виборів в Україні.
20-22 липня 2019 р. у спостережній місії під час дочасних парламентських виборів в Україні 21 липня як міжнародний спостерігач від ПА НАТО взяв участь депутат Нацзборів Ф.Мішель-Клєсбауер.
8 червня 2022 року - Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зустрівся з Головою Сенату Франції та виступив в Сенаті Французької Республіки. https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/223745.html
8 липня 2022 року - Голова Верховної Ради України та Голова Сенату Франції підписали Декларацію про парламентське партнерство https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/225317.html
6. Торговельно-економічне співробітництво
Франція - важливий і надійний торговельний партнер України, один із провідних інвесторів у економіку нашої держави. За результатами 2020 року Франція посіла посіла 13 місце в світі та 7 місце в Європі серед торговельних партнерів України з питомою вагою у 2% від загального товарообігу з країнами світу та 4,8% від загального товарообігу з країнами ЄС. За інвестиціями в економіку України Франція посідає 8 місце серед країн світу (станом на 30.06.2021).
Одним з важливих інструментів двосторонньої співпраці в економічній сфері є Змішана Українсько-Французька Міжурядова Комісія з економічного співробітництва.
26-27 листопада 2020 року відбулося восьме засідання змішаної Українсько-Французької Міжурядової Комісії з економічного співробітництва під головуванням Міністра внутрішніх справ України А. Авакова та Міністра економіки, фінансів та відновлення Франції Б. Ле Мера у форматі відеоконференції. За підсумками засідання сторони підписали Підсумкову декларацію, в якій високо оцінили стан економічної співпраці між Україною та Францією та наголосили на важливості розвитку взаємовигідного партнерства. Особливу увагу було приділено стану реалізації поточних спільних українсько-французьких проєктів та локалізації виробництва в Україні. Також сторони підписали Меморандум про наміри між Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством економіки, фінансів та відновлення Франції про співпрацю у галузі охорони здоров’я, зокрема у сфері боротьби з раком молочної залози в Україні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 940 "Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва" Головою Української частини Змішаної Українсько-Французької Міжурядової Комісії з економічного співробітництва призначено Міністра внутрішніх справ України А. Б. Авакова.
Великі французькі компанії успішно працюють в різних сферах на території нашої держави: сільському господарстві (Louis Dreyfus, Mas Seeds, Maisadour), виробництві харчових продуктів (Danone, Lactalis, Belle), торгівлі (Auchan, Leroy Merlin), енергетиці (RTE, Engie, Total Eren), виробництві промислових товарів (Imerys, Veralia). В якості яскравого прикладу такого взаємовигідного співробітництва варто відзначити контракт з французькою компанією Airbusщодо постачання 55 вертольотів французького виробництва для потреб МВС України та підписання міжурядової рамкової угоди на виготовлення і поставку для потреб системи прикордонної безпеки 20 прикордонних патрульних катерів французької компанії OCEA.
Розвивається співробітництво в ІТ сфері, зокрема на базі інноваційного парку Unit City нещодавно відкрито «La French Tech Kyiv» - філіалу французького руху стартапів «La French Tech», що об’єднує стартапи, інвесторів та творців бізнес-середовищ.
За результатами 9 місяців 2021 року загальний товарообіг між Україною та Францією становив 2102,3 млн. дол. США (+27,9% порівняно з 9 міс. 2020 р.). Зростання товарообігу було спричинене різким збільшенням товарного експорту (+51,6%) та імпорту (+21,9%), у той час як експорт українських послуг виріс несуттєво +2,2% (табл.1). Зовнішньоторговельне сальдо є негативним для України та становить -660,6 млн. дол. США.
Основними статтями українського товарного експорту у Францію за 9 міс. 2021 року були: жири та олії тваринного або рослинного походження (15,4%), насіння і плоди олійних рослин (14,9%), залишки та відходи харчової промисловості (14,6%), чорні метали (8,3%), деревина та вироби з неї (6,4%), руди, шлаки і зола (4,7%), одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (3,7%).
За результатами 9 місяців 2021 року зафіксоване падіння такої основної статті українського товарного експорту, як одяг та додаткові речі до одягу (-28,4%). Разом з тим, спостерігалась позитивна динаміка по інших торговельних позиціях: руди, шлаки і зола (у 4 рази), чорні метали (у 3 рази), електричні машині (у 2 рази), насіння і плоди олійних рослин (+70%), меблі (+70%), залізничні локомотиви (+43%), вироби з чорних металiв (+77,3%).
Основу французького товарного імпорту до України за 9 міс. 2021 року складали: різноманітна хімічна продукція (15,0%), засоби наземного транспорту крім залізничного (11,9%), фармацевтичні товари (10,7%), реактори ядерні, котли та машини (8,6%), ефірні олії (8,4%). Зростання французького імпорту на +22,8% було зумовлено збільшенням постачання на український ринок продукції всіх позицій. Щодо торгівлі послугами, то за звітний період вартість наданих Україною послуг Франції становила 139,8 млн. дол. США, що на 0,7% більше порівняно з відповідним періодом 2020 року. Основними статтями експорту українських послуг до Франції є послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (46%), транспортні послуги (23,4%), ділові послуги (21,2%), послуги з переробки матеріальних ресурсів (5,9%).
Необхідно відмітити позитивну динаміку українського експорту комп’ютерних та інформаційних послуг (+7,7%), у той час як експорт транспортних послуг знову зазнав суттєвого падіння (-14,3%).
Французькі компанії надають в Україні транспортні послуги (28,5%, динаміка +21,7%), ділові послуги (25,6%, динаміка +39,9%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (13,8%, динаміка +79,8%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (10,5%, динаміка +20,7%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (10,0%, динаміка -5,3%). Загалом, за 9 місяців 2021 року імпорт французьких послуг до України зріс на 32,4% до 103,7 млн. дол. США.
Сальдо торгівлі послугами з Францією є позитивним для України та дорівнює 36 млн. дол. США.
Станом на кінець 1 півріччя 2021 року прямі інвестиції з Франції в Україну складали 1143,5 млн. дол. США (+105,3 млн. дол. США порівняно з результатами за 2020 рік). Найбільше інвестицій спрямовано у фінансову та страхову діяльність (414 млн. дол. США), оптову та роздрібну торгівлю (241,8 млн. дол. США) та переробну промисловість (146,7 млн. дол. США).
7. Співробітництво у галузі науки та освіти
Українсько-французьке співробітництво у галузі науки і освіти здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, науково-технічне співробітництво (1995 р.), а також міжурядової Угоди про взаємне визнання документів про наукові ступені і вчені звання (2005 р.).
В освітній сфері сторонами започатковано низку міжуніверситетських контактів та підписано угоди про співпрацю між французькими та українськими вищими навчальними закладами. З української сторони партнерами стали Київський національний торговельно-економічний університет, Одеський національний університет ім. І.Мечникова, Харківський національний економічний університет, Національний технічний університет України (КПІ), Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, Донецький технічний університет, Академія муніципального управління (м. Київ). Також варто відзначити співпрацю між Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури і Вищою школою мистецтва метрополії Метц та між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі і Бізнес-школою ICN м. Нансі.
Україною та Францією продовжується робота з підготовки до підписання двосторонньої угоди про взаємне визнання дипломів про середню та вищу освіту. Переговори з цього питання розпочалися під час засідання українських та французьких експертів у галузі вищої освіти, яке відбулося 21 березня 2018 року в Парижі.
У 2022 році активізувалися контакти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти та молоді Франції. Зокрема, 28 червня 2022 року Міністр освіти і науки України С.Шкарлет у Парижі провів зустріч з Міністром національної освіти та молоді Франції П.Ндіайєм, у ході якої обговорювалися питання співробітництва в умовах повномасштабної військової агресії рф проти України (навчання українських дітей у французьких школах, організація у Франції національного мультипредметного тесту для вступу на бакалаврат та магістерського комплексного тесту для вступу до магістратури, можливість надання Францією Україні шкільних автобусів тощо).
8. Міжрегіональне співробітництво між Україною та Францією
Посольство на постійній основі працює над розвитком співробітництва між Україною та Францією на регіональному рівні у торговельно-економічній, культурно-освітній та туристичній галузі.
Наразі на території Франції діють Почесні консульства України у Новій-Аквитанії та О-де-Франс на чолі з Л.Фортеном та Е.Мурманом відповідно. Відкриття, зокрема, Почесного консульства України в О-де-Франс дозволило пожвавити контакти в рамках міжрегіональних побратимських зв’язків між Ліллем та Харковом, вперше встановлених ще в 1978 р. (оновлену Угоду укладено в червні 1998 р. в м.Лілль). Завдяки зусиллям Почесного консула Е.Мурмана вдалося домогтися перейменування одного з мостів у Ліллі з Kharkov на Kharkiv відповідно до транслітерації з української мови.
В січні 2020 р. попередній Посол України у Франції О.Шамшур взяв участь у ІІІ Асамблеї міст з питань майбутнього Східного партнерства ЄС на тему "Майбутня політика східного сусідства: зосередитися навколо територіальних органів влади", що відбулася в мм.Тур та Орлеан (регіон Сантр-Валь-де-Луар).
Цей захід було організовано завдяки Французькій асоціації Ради європейських муніципалітетів та регіонів (AFCCRE), Асоціації міст України (AUC) та Асоціації міст Польщі (ZMP), а також за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Французької Республіки, Європейської Комісії та Ради європейських муніципалітетів і регіонів, яка сприяла укладенню стратегічного партнерства з мережею PLATFORMA.
Перша така Асамблея відбулася в червні 2018 р. в м.Сен-Бріє (регіон Бретань). Вона була присвячена україно-франко-польському регіональному співробітництву за участі мерів кількох українських міст та представників Дніпропетровської, Донецької, Херсонської і Волинської областей, представників центральної влади Франції та керівництва регіону Бретань, мерів французьких міст, представників французьких і польських асоціацій, які опікуються міжрегіональним співробітництвом у рамках використання фондів ЄС, представників французьких компаній, які працюють в Україні, а також Посольства України у Франції.
Друга Асамблея була проведена у квітні 2019 р. в Києві і була присвячена співробітництву між органами місцевого самоврядування у контексті стратегії розвитку Східного партнерства 2020. У заході взяла участь численна французька делегація, а також близько 40 представників місцевих громад України, Польщі та інших країн.
Певним пожвавленням позначилися побратимські відносини між мм.Одеса та Марсель, укладені в 1972 р. Зокрема, 3-4 жовтня 2019 р. Одесу відвідав новопризначений Посол Франції в Україні Е. де Понсен, де зустрівся з Одеським міським головою Г.Трухановим і презентував Почесного консула Франції в Одесі Е.Городецького. У свою чергу, 25-29 листопада 2019 р. одеська делегація на чолі з Г.Трухановим відвідала Марсель з метою урочистого відкриття арт-об’єкту «Якір-серце» - туристичного символу Одеси.
Дуже важливою в галузі міжрегіонального децентралізованого співробітництва стала допомога французького уряду у вигляді надання пільгового кредиту в розмірі 64 млн. євро на підтримку унікального для України інвестиційного проекту з управління водними ресурсами у м.Маріуполі на підставі відповідної Рамкової угоди. 29 жовтня 2019 р. у ході проведення першого Міжнародного інвестиційного форуму «RE:think. Invest in Ukraine» була підписана Декларація про наміри між Урядом Франції, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Маріупольською міською радою щодо проекту реконструкції муніципальної інфраструктури з водопостачання та водовідведення у місті Маріуполь. 17 липня 2020 р. у Маріуполі відбулася урочиста церемонія присвячена офіційному запуску проекту. Введення в експлуатацію – 2023-24 рр. Сума контракту – близько 90 млн євро, з яких 64 млн - позика Держказначейства Франції. Відсоткова ставка – 0,08% річних, кредит строком на 30 років, відстрочка оплати кредиту – 10 років (до 2031 р.).
Наразі триває опрацювання проекту реконструкції системи водопостачання (проводяться технічні консультації, оцінка проекту французькою стороною, візити на об’єкт зацікавлених у проекті компаній) в Луганській області загальною вартістю 70 млн. євро за позикою Держказначейства Франції.
У 2021 році вдалося відновити побратимські відносини між мм.Бельфор та Запоріжжя, укладені ще 2 липня 1967 р. В історичній ретроспективі між містами в основному проводився обмін офіційними візитами, були налагоджені туристичні обміни, організовувалися фотовиставки, виставки картин, дитячих малюнків, сувенірів, створювалися клуби інтернаціональної дружби.
Цього разу французька сторона висловила зацікавленість у відновленні та активізації співробітництва із Запоріжжям як в економічній сфері, так і в інших сферах суспільного життя. За попередньою домовленістю, Бельфор готовий прийняти делегацію м.Запоріжжя для предметного обговорення спільних взаємовигідних проєктів. В свою чергу, французька сторона також погодилася з пропозицією щодо можливого приїзду до м.Запоріжжя.
Торгово-промислова палата території Бельфор теж висловила зацікавленість у поглибленні міжнародної економічної кооперації як із підприємствами та асоціаціями м.Запоріжжя, так і з Україною загалом. У цьому контексті побратимські відносини можуть представляти засоби для взаємовигідних економічних обмінів. Зокрема, у травні 2021 року французькою ТПП було організовано ознайомчий вебінар для представників регіональних компаній щодо ведення бізнесу в країнах Центральної та Східної Європи (включно з Україною).
З 2019 року, в рамках децентралізованого співробітництва, підтримуваного МЗС Франції за участю Асоціації Vitagora, продовжує активно розвиватися співпраця між французьким містом Діжон та українською Вінницею. 15 квітня цього року 5 агропромислових підприємств та 2 наукові установи області підписали Меморандум про створення інноваційного агропромислового кластера «AgroVin» в рамках програми децентралізованої співпраці МЗС Франції. Зараз розроблена дорожня карта розвитку агрокластеру, а також здійснюються установчі й організаційні заходи.
У липні 2021 р. офіційна делегація Вінницької області вчергове відвідала Французьку Республіку і зустрілася з керівництвом міста Діжон та регіону Бургундія, представниками французького кластера Vitagora та компанії Beten International.
Віце-мер Діжона С.Зівковіц запропонувала вінницьким виробникам – членам АгроКластера «AgroVin» – виставковий майданчик у Міжнародному містечку гастрономії для представлення своїх товарів у виставкових заходах, які пройдуть у Діжоні у квітні наступного року.
Започаткування й розвиток партнерських відносин між Вінниччиною та Діжоном стало можливим завдяки зусиллям компанії Beten International на чолі з Ж.Рошем.
Окрім цього Ж.Рош створив і очолив в Україні Франко-українську Асоціацію «Бальзак-Ганська» з метою налагодження співпраці та прокладення туристичного маршруту місцями, пов’язаними з життям і творчістю О.де Бальзака в Україні та Франції. Зокрема, йдеться про колишній маєток Ганських в с.Верхівня на Житомирщині, де в 1847–1850 рр. мешкав французький письменник. Ведеться робота в напрямку «поріднення» маєтку Ганських у Верхівні з замком Саше (поблизу м.Тур, Франція), де створено Музей О.де Бальзака. В замку Саше в 1825-1848 рр. неодноразово мешкав і працював над написанням своїх творів О.де Бальзак. У квітні 2018 р. в Бердичеві в присутності вже колишньої Посла Франції в Україні І.Дюмон (наразі дипломатичний радник Президента Франції Е.Макрона) було відкрито Культурно-соціальний центр «Бальзак» в торговельному центрі Бальзак, інвестором якого є Ж.Рош та його компанія Beten International.
Після пом’якшення карантинних заходів, запроваджених на території Франції у зв’язку з пандемією, викликаною COVID-19, чинний Посол України у Франції В.Омельченко у травні 2021 р. здійснив робоче відрядження до м.Бордо, в ході якого зустрівся з новообраним мером Бордо П.Урміком, керівництвом Метрополії, Префектури Бордо та Регіональної ради Нової-Аквитанії.
9. Культурно-гуманітарна співпраця
Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р.
З 1992 року у Києві діє Французький культурний центр, офіційне відкриття якого відбулося у 1994 році. Він є головною ланкою мережі, до якої входять ще чотири регіональних центрів, створених у Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Рівному та Запоріжжі. Щороку ФКЦ проводить в Україні мистецький фестиваль «Французька весна».
Серед знакових подій, які сприяли популяризації у Франції українського культурно-мистецького надбання, варто відзначити проведення у 2001 р. експозиції Національного музею історії України «Золото скіфських царів» в Гран Пале, у 2012-2013 рр. у всесвітньо відомому паризькому музеї Лувр виставки робіт видатного українського скульптора доби бароко Іоана Георга Пінзеля та у 2023 році виставки ікон «Біля витоків сакрального образу», привезених із київського Музею Ханенків.
Після завершення виставки, яка триватиме до листопада 2023 року, всі експонати з київського музею вивчатимуть у лабораторіях Національного центру досліджень та реставрації музеїв Франції. Виставка ікон з колекції Музею Ханенків стане першим досвідом міжнародної співпраці для відділу «Мистецтво Візантії та християнство на Сході», офіційно Лувр планує його відкрити в 2027 році. Доти проводитимуть масштабне дослідження візантійської спадщини.
Помітними подіями культурної дипломатії протягом останніх декількох років також можна вважати проведення у Парижі мультидисциплінарного фестивалю Week End à l’Est (2017 рік присвячений м.Київ, 2022 рік – м.Одеса), кінофестивалю «Дні українського кіно», Docudays, участь українських кіномитців у програмі міжнародного кінофестивалю у м. Аррас «Бачення зі Сходу – фокус на українське кіно», участь українських дизайнерів у міжнародному Бієннале мистецтва, ремесла та креативу Révélations в Grand Palais, у виставкових подіях Maison et Objet та Paris Design Week, регулярна участь України у Паризькому книжковому салоні (з 2022 року - Фестиваль Книги Парижу), у програмах Канського кінофестивалю, Mifa Market в м.Аннесі, які стали потужними медійним майданчиками для привернення уваги міжнародної спільноти до проблематики російської збройної агресії проти України.
Зокрема, участь України на регулярній основі власним стендом на Паризькому книжковому салоні дозволила окреслити українську присутність на світовій літературній мапі, показати розмаїття української літератури і культури, зокрема творчість таких відомих письменників, як О.Забужко, А.Курков, Я.Мельник, І.Дмитришин, І.Карпа, А.Чапай, С.Андрухович, К.Волошина, К.Бабкіна.
Завдяки роботі у 2021-2023 рр. українських стендів в рамках Paris Design Week, Maison et Objet та Салоні декоративно-прикладного мистецтва Révélations в Grand Palais французька публіка познайомилась з сучасним українським дизайном та керамікою таких дизайнерських брендів, як Д.Альошкіною (витинанки), Г.Старухою (колісна ліра), RE-leaf PAPER (папір з опалого листя), Данута Кріль, Марія Пуляєва, Олеся та Андрій Возницькі (Natura Ceramica, гончарні вироби), Анна Присюда, ательє Diduh (вироби з дерева), GUCULIYA.TINI (керамічний посуд та текстиль), Ґушка (вироби з вовни), Mapico (килими, текстиль), Ольга Радіонова (декор з дерева, металу та тканини), WOOD MOOD (дерев'яний декор), ZEMNA (кераміка), Лада Донченко (Empathy ceramics, інтер’єрні вази).
У престижній паризькій концертній залі ім. А. Корто презентовано сучасну українську академічну музику оперою «Йов» у постановці В. Троїцького. На постійній основі відбуваються гастролі культових українських гуртів Dakh Daughters і Dakha Brakha.
У забезпеченні популяризації України у Франції починаючи з 2004 року важливу роль відіграє Культурно-інформаційний центр Посольства (КІЦ), у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи.
Так у 2021-2023 роках тут відбувалися мистецькі події: виставки робіт українських художників Ю.Цапурак, Р.Мініна, З.Скоропаденко, О.Джураєвої, О.Сиси, М.Вайсберга, О.Стратійчук, Н.Кравцова, братів Зігура, І.Педан та інших сучасних українських художників дні української етнічної культури, у тому числі виставки стародавніх українських костюмів, літературні вечори навколо української сучасної драматургії А.Чапая та перезентація книги С. Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору», відкрито кімнату пам’яті співака Паризької опери активіста Василя Сліпака, проведено концерт до роковини його загибелі. Також, з метою підсилення двосторонніх франко-українських культурних зв’язків забезпечено облаштування кімнати, присвяченої кінематографічній діяльності Алена Делона.
Українські митці також були представлені й на інших локаціях у Франції, зокрема, О.Шупляк взяв участь у фестивалі «Les jours de Lumière» у регіоні Клермон-Ферран, на партнерських майданчиках презентовано роботи українських митців – М.Сидоренка, Aec Interesni Kazki, П.Мазая, дизайнерського бренду FAINA.
З нагоди 30-ї річниці Незалежності України в одному з найвідоміших соборів Парижа La Madeleine був проведений концерт українського гурту «Піккардійська Терція», що сприяло згуртованості української спільноти та викликало значний інтерес французької публіки.
В рамках кулінарної дипломатії, за ініціативи Посольства було забезпечено здійснення перекладу на французьку мову підготовленого Українським інститутом спільно з видавництвом «Їжак» видання «Україна: іжа та історія», а також забезпечено домовленості з провідним французьким видавництвом Edition de La Martinière про видавництво книги у Франції. Книга вийшла друком у квітні 2022 року та викликала неабиякий інтерес у французької публіки. Зазначене видання стало першою книгою про українську кухню на французькому ринку та завдяки французьким партнерам вже представлене у інших франкомовних країнах, таких як Швейцарія, Бельгія та Канада. Успіх книги у Франції забезпечило інтерес до продажу прав на книгу у Італію, Німеччину та Японію.
З метою привернення уваги французької аудиторії до повномасштабної війни РФ проти України навесні 2022 року у КІЦ розгорнуто ініціативу «Українська весна», в рамках якої проведено виставку українських фотографів «Незламні», виставку колективу Etchingroom1 «Точка відліку», а також близько 20 подій, які мали на меті відобразити позиції українських дієвців культури щодо війни Росії з Україною, історичного контексту взаємовідносин держав, з метою спростовування стереотипів і фейків, які поширює РФ, сприяти розвитку співпраці з французькими та іноземними колегами у Франції, підтримувати українських діячів культури, які зараз знаходяться в Україні, або були змушені тимчасово її залишити.
До ініціативи Посольства долучилося чимало іноземних партнерських інституцій, на платформі яких протягом 4-х місяців проводилася ціла низка заходів з метою висловлення солідарності та підтримки Україні, у тому числі виставка «Ірпінь: зруйнований, але незламний» у Гете-інституті у Парижі, виставка «Портрети спротиву» на фасаді Дому журналістів у Парижі та на паркані Мерії Парижу за підтримки Польського інституту у Парижі, благодійні аукціони на підтримку України у Чеському культурному центрі у Парижі, україно центричні конференції у Школі мистецтв Лувру, Центрі Жоржа Помпіду, Національному інституті історії мистецтва, благодійні заходи та концерти у театрах по всій території Франції, інші заходи за підтримки Ірландського культурного центру у Парижі, Румунського культурного центру у Парижі тощо.
Привернуто увагу до національної культурної спадщини Україні шляхом розміщення виставки «Вічна Україна» у Пале Рояль, яке є історичною пам’яткою Парижу. Виставку проведено у партнерстві з Центром національних пам’яток Франції, Посольством України у Франції та Постійним представництвом України при ЮНЕСКО.
Разом з українськими громадськими організаціями щороку віддається шана видатним українцям: Т.Шевченку, С.Петлюрі, І.Мазепи, Анні Ярославні відзначаються традиційні свята і визначні події, такі як День Соборності, Всесвітній день вишиванки, День Державного прапора, День Незалежності України, річниця Голодомору 1932-33 рр. та ін.
Посольство здійснює іміджеві заходи в рамках бюджетної програми 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».
Окремим напрямом слід виділити запровадження україномовних аудіогідів у музеях та на туристичних маршрутах Франції з метою поширення практики використання української мови. Перший такий гід буде запущено квітні 2021 року у Версальському палаці. У грудні 2022 року також підписано лист про запровадження у 2025 році аудіогіду у Луврі.
10. Українська громада
За неофіційною статистикою, у Франції мешкає близько 150 тис. громадян українського походження. Переважну більшість з них становлять нащадки трудових і політичних емігрантів, переміщених осіб.
Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.
Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн. Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».
На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів», практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2023 р. було обрано Олега Коваля.
З 1951 р. у містечку Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є французький адвокат українського походження Стефан Дуніковський. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.
Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі. У Ніцці працює невелика українська школа-гурток. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.
У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.
Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира Великого (м. Париж, диригент Леся Микитин). Відновив свою діяльність хор у м. Ліон «Дударик». З 2008 року в Парижі діє Український літературний клуб (голова – Оксана Мізерак). Український кіноклуб, заснований французьким істориком кіно українського походження Любомиром Госейком, здійснює кінопокази в INALCO.
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Відновлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року.
3. Діалог високого рівня
Контакти та візити вищих посадових осіб
14 лютого 2022 р. - візит Федерального канцлера Німеччини О.Шольца до України. Зустріч із Президентом України В.Зеленським у Києві.
05 травня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром.
08 травня 2022 р. – візит Президентки Бундестагу Бербель Бас до України.
01-03 червня 2022 р. - відбувся візит до ФРН Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука до Берліна.
16 червня 2022р. – візит Федерального канцлера Олафа Шольца до Києва у складі лідерів чотирьох країн: Італії, Франції та Румунії.
30 червня 2022р. - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром.
04 вересня 2022р. – візит Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Берліна. Зустріч з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром, канцлером Олафом Шольцом та віце-канцлером Робертом Габеком.
20 жовтня 2022р. - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром.
25 жовтня 2022р. - візит Федерального президента Ф.-В. Штайнмаєра в Україну. Зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським.
24-26 жовтня 2022 р. – візит Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Берліна. Зустріч з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром, канцлером Олафом Шольцом та віце-канцлером Робертом Габеком. Участь у V українсько-німецькому бізнес-форумі та Міжнародній експертній конференції з питань відновлення, відбудови та модернізації України.
17 січня 2023 року - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром.
8 лютого 2023 року – тристороння зустріч Президента України В. Зеленського з Федеральним канцлером ФРН О.Шольцом і Президентом Франції Е.Макроном у Парижі.
14 травня 2023 року – відбувся офіційний візит до Берліна Президента України В. Зеленського.
20 травня 2023 року – зустріч Президента України В. Зеленського з Федеральним канцлером ФРН О.Шольцом на Саміті G7 в Японії.
01 червня 2023 року – спільна зустріч Президента України В. Зеленського з лідерами ФРН, Франції та Італії (м. Кишинів, Молдова).
Діалог на рівні МЗС
Контакти та візити міністрів закордонних справ
17 січня 2022 р. – візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва.
07-08 лютого 2022 р. - візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва та на контактну лінію на сході України.
10 травня 2022 р. - візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва і Бучі.
11-14 травня 2022 р. – візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Берліна та Любеку для участі в зустрічі міністрів закордонних справ країн G7.
31 серпня 2022р. –зустріч Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з Федеральною міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок на полях конференції Гімніх у Празі.
10 вересня 2022р. – візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва. Участь у Ялтинській безпековій конференції, зустріч з Міністром закордонних справ Д.Кулебою.
01 грудня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з Федеральною міністеркою закордонних справ Німеччини Анналеною Бербок на полях засідання міністрів закордонних справ ОБСЄ у м.Лодзь (Польща).
10 січня 2023 р. - візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок в Україну. Спільна з Міністром Д.Кулебою поїздка до м. Харкова.
Протягом 2022 року відбулись телефонні розмови Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з Федеральною міністеркою закордонних справ Анналеною Бербок - 07.02, 25.02, 09.03, 15.03, 02.04, 26.05, 06.07, 27.10.
З початку 2023 року відбулись телефонні розмови Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з Федеральною міністеркою закордонних справ Анналеною Бербок - 14.06.
4. Міжпарламентське співробітництво
Важливе значення має діяльність груп із питань міжпарламентського співробітництва, які робочими органами для реалізації проектів взаємодії між законодавчими органами обох держав.
Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина була створена 18.12.2019 р. (співголови – С.О.Тарута (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина") та Г.І.Янченко (Політична партія «Слуга народу»).
23 березня 2022 р. сформовано нову Німецько-українську групу з міжпарламентського співробітництва 20-ого скликання Бундестагу у складі 20-ти депутатів на чолі з Робіном Вагенером (Союз 90/Зелені). Німецьку-українську групу попереднього 19-го скликання Бундестагу очолював Омід Нуріпур (чинний керівник партії «Союз90/Зелені»).
Контакти голів ВРУ та Бундестагу з початку 2022 року:
25 лютого 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.
03 березня 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.
16 березня 2022 р. відбулась участь Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука у засіданні Голів парламентів країн-членів Великої Сімки + України.
08 травня 2022 р. - візит Президентки Бундестагу Бербель Бас до Києва.
18 травня 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.
01-03 червня 2022 р. відбувся візит до Берліна Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
23 серпня 2022 р. –відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президенткою Бундестагу Бербель Бас.
15-17 вересня 2022 р. відбувся другий відбувся візит Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука до Берліна.
24 жовтня 2022 р. зустріч Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Бербель Бас на полях першого парламентського саміту Кримської платформи у м. Загреб.
1-2 лютого 2023 р. відбувся візит в Україну Віце-президентки Бундестагу ФРН Катрін Гьорінг-Екардт.
9 лютого 2023 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Бербель Бас.
5. Існуючі двосторонні органи високого рівня
Назва: Українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва.
Правова підстава створення:
На основі домовленостей, досягнутих під час першого робочого візиту Президента України В.Ющенка до ФРН (8-9 березня 2005 р.) та переговорів з Федеральним канцлером Німеччини Г.Шрьодером.
Кількість проведених засідань: 12 засідань.
Останнє засідання ГВР проведено 24 жовтня 2022 р. у форматі онлайн під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішин та Парламентського Державного секретаря Міністерства економіки та захисту клімату ФРН Франциски Брандтнер.
Голова Української частини – Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О.В. Стефанішина.
6. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 90
Ключові документи:
Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (09.06.93);
Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (05.11.93);
Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96);
Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (04.10.96).
Розвиток договірно-правової бази 2022р.
|
№ |
Дата і місце |
Назва угоди |
Дії (парафування, підписання, ратифікація, набрання чинності, внесення змін) |
|
|
07.12.2022 |
Грантова угода між Україною в особі Міністра фінансів України та KfW — Програма підтримки стійкості ВПО в Україні та Окрема угода до Грантової угоди між Україною в особі Міністра фінансів України та KfW— Програма підтримки стійкості ВПО в Україні |
Підписання і набрання чинності |
|
|
04.11.2022 |
Робоча програма співробітництва до 2024 року до Спільної заяви про правове співробітництво між Міністерством юстиції України та Федеральним міністерством юстиції Федеративної Республіки Німеччина від 13 березня 2017 року. |
Київ Підписання і набрання чинності |
|
|
25.07.2022
|
Угода про кредит та грант між Кабінетом Міністрів України та KfW та Фондом розвитку підприємництва, проєкт “Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор (Фонд розвитку підприємництва ІІІ та IV)” |
Підписання і набрання чинності |
|
|
24.06.2022 |
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина щодо гранту Федеративної Республіки Німеччина на користь України для задоволення її бюджетних потреб з метою стабілізації економіки України відповідно до інструменту, створеного Міжнародним валютним фондом для адміністративного рахунка для України |
Набрання чинності 24.06.2022 |
|
|
24.05.2022 |
Угода між Національним банком України, Федеральним банком Німеччини та Міністерством фінансів Німеччини щодо обміну гривні на території ФРН |
Підписання і набрання чинності |
|
|
22.03.2022 |
Спільна заява про внесення змін до Меморандуму про спільні наміри Уряду України та Уряду Федеративної Республіки Німеччина стосовно незв’язаного фінансового кредиту загальним розміром 500 млн. євро від 1 квітня 2015 року |
Підписання і набрання чинності |
7. Торговельно-економічне співробітництво
За обсягами двостороннього товарообігу України з країнами Європи за результатами 2022 року Німеччина посідає 2 місце після Польщі з питомою вагою 13,0%.
У 2022 році обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та ФРН зменшився на 25,2% і склав 7,65 млрд. дол. Обсяг українського експорту зменшився до 2,78 млрд. дол., обсяги імпорту з ФРН знизилися до 4,86 млрд. дол.
Структура експорту українських товарів до Німеччини: електричні машини (19,4%); насіння і плодів олійних рослин (13,4%); деревина та вироби з деревини (9,0%); вироби з чорних металів (6,8%); меблі (6,2%); ядерні реактори, котли, машини (6,0%); зернові культури (5,9%); одяг та додаткові речі до одягу, текстиль (4,0%).
Структура імпорту з Німеччини: засоби наземного транспорту крім залізничного (24,9%); ядерні реактори, котли, машини (11,9%); паливо мінеральне, нафта та продукти її перегонки (9,5%); фармацевтична продукція (8,1%); пластмаса, полімерні матеріали (5,5%); електричні машини (5,3%); різноманітна хімічна продукція (3,6%); оптичні, фотографічні прилади та апарати (3,0%).
Експорт послуг: телекомунікаційні, комп`ютерні та інформаційні (29,1%); транспортні (27,7%); переробка матеріальних ресурсів (18,9%); ділові (15,9%); ремонт і технічне обслуговування (2,8%).
Імпорт послуг: транспортні (42,3%); телекомунікаційні, комп`ютерні та інформаційні (22,3%); роялті та інші послуги, пов`язані з інтелектуальною власністю (11,4%); ділові (10,0%); пов`язані з фінансовою діяльністю (3,4%).
8. Українська громада
За офіційними даними компетентних органів ФРН на території країни перебування до початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України було зареєстровано близько 150 000 етнічних українців. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на червень 2023 року в Німеччині перебуває понад 1,1 млн. українців, шукачів захисту від війни. З них – майже 846 тис. осіб зареєстровано для тимчасового захисту (§24 AufenthG).
Найбільше шукачів прихистку зареєстровано у Північному Рейні- Вестфалії (224 тис.осіб), Баварії (152 тис.осіб), Баден-Вюртембурзі (136 тис. осіб) та Нижній Саксонії (111 тис.осіб).
Історично, центрами українства Німеччини можна вважалися Мюнхен, Берлін, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвайг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Дюссельдорф, Дрезден, Лейпціг.
У Німеччині офіційно зареєстровано понад 50 організацій закордонних українців. Головними напрямами діяльності є організація культурно-просвітницьких заходів, викладання української мови й волонтерська діяльність. Діють українська православна й греко-католицька громади.
Низка активних нині організацій зареєстровано у відповідь на повномасштабне російське вторгнення з метою надання гуманітарної допомоги, психологічної та соціальної адаптації шукачів захисту з України, проведення громадсько-політичної діяльності.
З 2018 р. в Німеччині працює Українське радіо TremBeats FM. Нещодавно започатковано й інші ініціативи для надання громадянам України інформації про життя та події в Німеччині українською мовою (Амаль Берлін, Українська газета Німеччини тощо).
1. Визнання України: 23 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.
3. Політичні відносини:
по лінії Президента України:
10 січня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
26 лютого 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
30 квітня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом.
19-21 жовтня 2022 р. – офіційний візит Президента Швейцарії І.Кассіса в Україну;
17-18 січня 2023 р. – зустрічі Першої леді України О.В.Зеленської з Президентом Швейцарії А.Берсе та керівником ФДЗС Швейцарії І.Кассісом на полях 53-го Щорічного засідання ВЕФ у Давосі;
2 березня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії А.Берсе;
1 червня 2023 р. – зустріч Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії А.Берсе на полях саміту Європейської політичної спільноти.
по лінії Прем'єр-міністра України:
10 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
12 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
29 червня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
4-5 липня 2022 р. – робочий візит Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля до Швейцарії з метою участі у Міжнародній конференції з питань відновлення України.
19 серпня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;
20 жовтня 2022 р. - зустріч Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом ФДЗС Швейцарії І.Кассісом в рамках офіційного візиту в Україну;
19 січня 2023 р. – онлайн зустріч Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з керівником ФДЗС Швейцарії І.Кассісом на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі;
12 квітня 2023 р. - зустріч Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з керівником ФДЗС Швейцарії І.Кассісом на полях весняного міністерського засідання Світовому банку у Вашингтоні.
по лінії Голови Верховної Ради України:
27 квітня 2022 р. – Голова Національної Ради Федеральних Зборів Швейцарії І.Келін разом з головами Собранія Північної Македонії Т.Джафері та Сенату Парламенту Румунії Ф.Кицу здійснила візит солідарності в Україну;
4-5 липня 2022 р. – робочий візит Голови Верховної Ради України Р.О.Стефанчука до Швейцарії з метою участі у Міжнародній конференції з питань відновлення України.
25 жовтня 2022 р. – зустріч Голови Верховної Ради України Р.О.Стефанчука з Головою Національної Ради Федеральних Зборів Швейцарії І.Келін на полях Першого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи у Загребі.
по лінії Міністра закордонних справ України:
24 травня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Президентом Швейцарії І.Кассісом на полях 51-го Щорічного засідання ВЕФ у Давосі.
4. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 39.
Ключові документи:
Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій (20 квітня 1995 року);
Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво (20 липня 1995 року);
Угода між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво (13 жовтня 1997 року);
Конвенція між Урядом України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (30 жовтня 2000 року);
Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї від 30 жовтня 2000 року (24 січня 2019 року).
Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів (11 липня 2003 року);
Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ і Угода про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією (24 червня 2010 року);
Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про спрощення оформлення віз (7 червня 2017 року);
Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб (7 червня 2017 року).
5. Торговельно-економічне співробітництво
Швейцарія належить до грона провідних торговельних партнерів України.
За результатами 2021 року Швейцарія посіла 7-ме місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 4,26% від загального обсягу торгівлі.
Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у 2021 році склав 2674,4 млн дол. США. Експорт - 177,6 млн дол. США, імпорт - 2496,8 млн дол. США.
У 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі послугами склав 1469,3 млн дол. США, експорт - 1189,7 млн дол. США, імпорт - 279,6 млн дол. США. Позитивне сальдо - 910,1 млн дол. США.
Пандемічний фактор та повномасштабна агресія росії проти України вплинули на динаміку та параметри двосторонніх економічних відносин.
Так, за підсумками 2022 року Швейцарія посіла 15-те місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 2,2% від загального обсягу торгівлі.
У 2022 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Швейцарією склав 1883,5 млн дол. США, що на 47,8% або на 1723,4 млн дол. США менше обсягів торгівлі товарами та послугами за 2021 рік. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Швейцарії склали 710,3 млн дол. США та зменшилися на 14,5% в порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту зменшилися на 57,7% та склали 1173,2 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період негативне для України і складає 462,9 млн дол. США.
За результатами 2022 року товарообіг між Україною та Швейцарією склав 1 млрд 138,6 млн дол. США, що на 57,4% або на 1 млрд 535,8 млн дол. США менше обсягів торгівлі товарами за 2021 рік. Обсяги експорту українських товарів до Швейцарії склали 127,6 млн дол. США та зменшилися на 28,2% в порівнянні з 2021 роком, обсяги імпорту зменшилися на 59,5% та склали 1 млрд 11,0 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає 883,4 млн дол. США.
За результатами 2022 року у структурі експорту українських товарів до Швейцарії переважають поставки: жирів та олії тваринного або рослинного походження – 20,1% (обсяги зросли в 5,9 разів та склали 25,6 млн дол. США); зернових культур – 17,1% (обсяги зросли в 4,3 рази та склали 21,8 млн дол. США); перлів природних або культивованих, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння – 15,4% (обсяги зменшилися на 74,4% та склали 19,6 млн дол. США); виробів з чорних металiв – 5,9% (обсяги зросли на 15,6% та склали 7,5 млн дол. США); меблів – 5,7% (обсяги збільшилися на 29,2% та склали 7,3 млн дол. США).
За підсумками 2022 року у структурі імпорту швейцарських товарів домінували поставки: палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки – 67,4% (обсяги зменшилися на 64,3% та склали 681,4 млн дол. США); фармацевтичної продукції – 5,1% (обсяги зменшилися на 33,7% та склали 51,7 млн дол. США); пластмас, полімерних матеріалів – 3,9% (обсяги зменшилися на 23,4% та склали 39,1 млн дол. США); перлів природних або культивованих, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння – 3,5% (обсяги зменшилися на 71,2% та склали 35,8 млн дол. США); приладів та апаратів оптичних, фотографічних – 2,8% (обсяги зменшилися на 31,6% та склали 28,8 млн дол. США).
За результатами 2022 року обсяг торгівлі послугами між Україною та Швейцарією склав 874,9 млн дол. США, що на 40,5% менше обсягу торгівлі послугами за 2021 рік. Обсяги експорту українських послуг до Швейцарії склали 712,7 млн дол. США, що на 39,1% менше у порівнянні з 2021 роком. Обсяги імпорту склали 162,2 млн дол. США, що на 42,0% менше показників 2021 року. Сальдо у торгівлі послугами позитивне і складає 550,5 млн дол. США.
Основні статті експорту українських послуг до Швейцарії: послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги – 44,8%; транспортні послуги – 22,0%; ділові послуги – 20,1%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 18,3%.
Основні статті імпорту швейцарських послуг до України: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 32,7%; транспортні послуги – 27,2%; ділові послуги – 18,1%; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 11,7%; послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги – 6,7%.
На період запровадження правового режиму воєнного стану в Україні органи державної статистики не формують та не поширюють інформацію щодо експорту/імпорту послуг. Статистична інформація щодо інвестицій в економіку України також не оприлюднюється і не розголошується.
Станом на кінець 2021 р. швейцарські інвестиції в економіку України сягнули 4 003,3 млн. дол. США, що складає 8,7% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку країни. За обсягом інвестицій Швейцарія належить до п’ятірки крупних зарубіжних інвесторів. Прикметно, що найбільший обсяг швейцарських інвестицій надійшов до промисловості України і складає 3 352,4 млн дол. США, що становить 83,7 % від загального обсягу інвестицій.
Загальний обсяг інвестицій з України до Швейцарії залишався незначним і станом на 31.12.2021 року становив 6,9 млн дол США, або приблизно 0,3% від загального обсягу українських інвестицій в економіках світу.
В Україні продовжують працювати та планують здійснювати подальші інвестиції відомі на увесь світ швейцарські компанії.
На осінь 2023 року заплановано проведення 14-го засідання Українсько-Швейцарського Спільного комітету з ТЕС (м.Берн).
6.Культурно-гуманітарна співпраця
У Швейцарії регулярно проводяться культурно-мистецькі акції за участю українських діячів культури, зокрема, концертні турне відомих мистецьких колективів, художні та фотовиставки українських митців, виступи українських музикантів на престижних міжнародних конкурсах. Представники вітчизняного кінематографу беруть участь у різноманітних швейцарських кінофестивалях. Українські літератори проводять творчі вечори для місцевої публіки, а діячі образотворчого мистецтва – виставки своїх творів. Українська тема все частіше звучить в культурному середовищі Швейцарії.
Зокрема, в січні 2023 р. в м.Лугано відбулось відкриття українсько-швейцарських Днів Культури в Тичино. Протягом двох тижнів на виставці були представлені понад 120 експонатів українських та швейцарських творів. Музичний супровід забезпечили Львівська філармонія, Швейцарська академія музики, джазовий квартет «Лугано», гурти «Трембіта України» та «Корні Швейцарії».
На підтримку України відбуваються благодійні концерти та вечори за участі українських та швейцарських талантів, зокрема, концерти ансамблю П.Вірського, О.Ботвінова, гурту Друга Ріка, гурту Dakhabrakha, а також різні спортивні змагання збірних України.
Українська стрічка «Врятуй мене» режисерки М.Дубровіної прийняла участь у відборі Міжнародного кінофестивалю Global Road Safety Film Festival в Женеві та завоювала Гран-прі (лютий 2022 року). Початок повномасштабної російської агресії проти України завадив режисерці отримати нагороду, тож мали нагоду тільки через рік привітати М.Дубровіну та її команду з відзнакою в Посольстві України.
24 лютого 2923 року до роковин початку повномасштабного російського вторгнення в Україну населення усіх кантонів Швейцарії провели заходи пам‘яті і солідарності. В містах Берн, Цюрих, Вінтертур, Базель, Ленцбург, Женева, Лозанна, Люцерн, Фрібург та інших відбулись марші та ходи солідарності, маніфестації, благодійні концерти, розгортання Українського прапору, запалення поминальних свічок. Посольство України та представники "Bereznitsky Art Foundation" відкрили в Берні фотовиставку «Українська Герніка». На відкритті були присутні представники уряду, парламенту, федеральної та місцевої влади, дипломатичного корпусу, бізнесу, освітньої та наукової спільноти, медіа.
З 18-21 квітня відбулось творче турне С.Жадана містами Швейцарії. Літературні вечори письменника відбулись в Базелі, Люцерні, Цюриху та Ленцбурзі.
26-27 квітня в Берні пройшла дводенна культурна конференція «Відродження культури – частина відбудови України», присвячена українській культурній спадщині та мистецтву. Захід об’єднав представників культурної сфери нашої держави, Швейцарії, країн ЄС та міжнародних організацій. Міністр Міністерства культури та інформаційної політики України О.Ткаченко надав посил до допомоги у зміцненні нашого культурного фронту та збереженні спадщини. Одеські заклади культури, зокрема, Одеський національний академічний театр опери і балету, Муніципальний театр, Музей сучасного мистецтва та багато інших, презентували тут свої проєкти.
При Бернській консерваторії продовжує свою багаторічну діяльність союз Legato Bern-Odesa, що підтримує молоді музичні таланти з України.
7. Наукове та освітнє співробітництво
Українсько-швейцарське співробітництво у сфері науки і освіти розвивається як в рамках двосторонніх та багатосторонніх проектів, так і на рівні прямих контактів між науковими та освітніми закладами.
У 2016 р. Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), штаб-квартира якої знаходиться у Женеві. Зазначений статус дозволяє нашій країні брати участь в усіх формах наукового співробітництва, які можливі для повноправних членів.
У 2017 р. у Базельському університеті започатковано ініціативу «Українознавчі студії в Швейцарії» (Ukrainian Research in Switzerland – URIS), яка реалізовується за фінансової підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. Мета ініціативи – розвиток україністики у Швейцарії, заохочення й підтримка молодих науковців, сприяння у розбудові мережі університетських наукових досліджень щодо України.
У 2018 р. відбулося підписання угод про умови співпраці та спільне визнання дипломів між приватним навчальним закладом Geneva Business School та двома українськими вищими навчальними закладами – Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Харківським національним університетом ім. В.Каразіна.
У 2023 році Бернський університет прикладних наук розробив практичний курс, орієнтований на українок, щоб отримати необхідну кваліфікацію для будівельного сектору та українців, які проживають у Швейцарії певний час. Навчання тривало з лютого по червень 2023 року. Програма дозволить громадянам України отримати передові знання та сучасні практичні навички для вкладу у майбутнє відновлення та відбудову рідної країни.
В рамках проведення національного мультипредметного тестування 2023 (НМТ), Бернський університет створить умови для українських випускників для проведення тестування.
8. Українська громада
Станом на червень 2023 року в Швейцарії, за офіційними даними, нараховується 65 тис. громадян України, які отримали тимчасовий статус захисту S. Українці проживають рівномірно по всіх кантонах Швейцарії.
Зареєстрована громадська організація українців – Українське Товариство в Швейцарії, місцеві осередки українців діють у різних містах, зокрема у Цюріху, Базелі, Берні, Лозанні, Женеві, Санкт- Галлені, Хурі, Лугано, Цузі. Поряд з УТШ на території Швейцарії зареєстровані Українське Товариство Центральної та Східної Швейцарії та Автентика Українське товариство в Швейцарії.
24 лютого 2023 року в містах Швейцарії були проведені численні акції та марші солідарності на підтримку України. 4 березня 2023 року в Берні відбулась багатотисячна акція солідарності на підтримку України за підтримки депутатів групи дружби парламенту Швейцарії, а 25 березня в Лозанні акція протесту «Скажи НІ «нейтральним» спортсменам з росії та білорусі на Олімпіаді-2024».
8 травня 2023 року в День пам’яті та примирення українці в Берні, Цюриху та Женеві вшанували пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, та усіх жертв Другої світової війни. 18 травня 2023 року в містах Швейцарії відбулись марші Вишиванок.
9. Дипломатичне представництво: Посольство України в Швейцарській Конфедерації та Князівстві Ліхтенштейн (за сумісництвом).
1. Визнання України: 19 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 13 січня 1992 р.
3. Політичні відносини
Між Україною та Швецією існують давні історичні зв’язки. У 1918-1920 рр. у Стокгольмі діяла Українська дипломатична місія під керівництвом Бориса Баженова та Костянтина Лоського.
У 1991 році Швеція першою з держав Північної Європи визнала незалежність України. Після встановлення дипломатичних відносин між двома державами у вересні 1992 року було відкрите Посольство Королівства Швеція в Україні.
31 травня 1994 р. розпочало роботу дипломатичне представництво України в Швеції під керівництвом за сумісництвом Посла України у Фінляндській Республіці.
11 лютого 1999 р. Посол України з резиденцією в Стокгольмі Олександр Сліпченко вручив Вірчі грамоти Королю Швеції Карлу XVI Густаву.
Послами України в Королівстві Швеція також працювали: Леонід Кожара (2003-2004), Анатолій Пономаренко (2007-2008), Євген Перебийніс (2008-2011), Валерій Степанов (2012-2014) та Ігор Сагач (2015-2019).
Нинішній Посол України в Королівстві Швеція Андрій Плахотнюк передав Вірчі грамоти Королю Швеції Карлу XVI Густаву 23 листопада 2020 року.
Швеція є учасником міжнародної «Кримської платформи», не визнає спробу анексії росією АР Крим і м. Севастополь, рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та відповідні санкції ЄС щодо рф, а також регулярно виступає співавтором резолюцій ГА ООН «Проблема мілітаризації
АР Крим і м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів» та «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна».
У лютому 2022 року Швеція спільно з Великою Британією, Сполученими Штатами Америки, Канадою та Швейцарією започаткували новий Фонд «Партнерство за сильну Україну» з метою підвищення стійкості нашої держави у протидії агресії росії.
У зв’язку з широкомасштабним збройним вторгненням росії в Україну 24 лютого 2022 р. Швеція надала Україні оборонну, макроекономічну і гуманітарну допомогу в розмірі близько 4,2 млрд. шведських крон та підтримує розслідування Міжнародним кримінальним судом та Міжнародним судом ООН, відповідно, воєнних злочинів і злочинів геноциду російських окупантів на території України.
Уряд Швеції спільно з Урядом Польщі організували Міжнародну донорську конференцію для України 05.05.2022 у Варшаві. На Міжнародній конференції з питань відновлення України 4-5 липня 2022 року в Лугано Уряд Швеції оголосив про початковий внесок на відбудову України.
Україна та Швеція підтримують тісне співробітництво у сфері оборони відповідно до міжурядової Угоди, підписаної в ході візиту Міністра оборони України О.Резнікова до Швеції 13-15 грудня 2021 року.
Швеція бере участь у багатосторонніх зусиллях для зміцнення оборонного потенціалу України і підготовки особового складу Збройних Сил України, включаючи трастові фонди НАТО. На двосторонньому рівні забезпечувалося навчання представників ЗСУ в Міжнародному центрі ЗС Швеції (SWEDINT), Центрі знешкодження вибухонебезпечних предметів і розмінування (SWEDEC), Північному центрі з гендерних питань у військових операціях (NCGM).
Швеція приєдналася до Багатонаціональної місії з розвитку спроможностей ВМС ЗСУ, а також надавала допомогу у створенні та розвитку Центру протимінної діяльності Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України (Чернігів) і Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (Харків).
Контакти на рівні лідерів держав
4 липня 2022 р. – візит в Україну Прем’єр-міністерки Швеції М.Андерссон та зустріч з Президентом України В.Зеленським. За підсумками зустрічі ухвалено Спільну заяву лідерів двох держав.
22 червня, 9 травня, 16 квітня, 24 лютого, 19 січня 2022 р. – телефонні розмови Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.
Контакти на рівні глав урядів
20 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.
22 лютого 2022 р. – онлайн-зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.
Контакти на рівні керівників зовнішньополітичних відомств
8 квітня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде в ході візиту керівників МЗС держав Тройки ОБСЄ на українсько-польський державний кордон.
7 квітня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде «на полях» зустрічі керівників МЗС держав НАТО в Брюсселі.
14 березня і 31 січня 2022 р. – телефонні розмови Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде.
4. Міжпарламентське співробітництво
У Верховній Раді України діє депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Королівством Швеція. Співголовами групи є народні депутати України О.Бондаренко («Слуга Народу») та І.Совсун («Голос»).
У Риксдагу Швеції діє парламентська група дружби з Україною, яку очолює депутат Л.Томссон (Центристська партія). Заступником голови групи є депутат Г.Вестерен (Соціал-демократична партія).
28 квітня і 21 лютого 2022 р. – онлайн-зустрічі Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука зі Спікером Риксдагу Швеції А.Норленом.
24 березня 2022 р. – онлайн-зустріч голови Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ М.Потураєва з депутатами групи дружби з Україною Риксдагу Швеції.
14 березня 2022 р. – онлайн-зустріч представників Комітетів у закордонних справах Верховної Ради України та Риксдагу Швеції.
3-7 грудня 2021 р. – робоче-ознайомча поїздка партійно-парламентської делегації Верховної Ради України до Стокгольма та зустрічі в Риксдагу Швеції з Першою заступницею Спікера О.Ліндестам, Президенткою ПА ОБСЄ М.Седерфелт, керівництвом групи дружби з Україною та депутатами парламентських комітетів у закордонних справах і з питань Конституції.
6 жовтня 2021 р. – візит Спікера Риксдагу Швеції А.Норлена в Україну для участі в заходах до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру; зустріч з Головою Верховної Ради України у Києві.
5. Європейська інтеграція України
Швеція надає практичну допомогу в інтеграції України до Європейського Союзу. На засіданні Європейської Ради 23 червня 2022 р. Швеція підтримала визнання європейської перспективи України та надання нашій державі статусу країни-кандидата на вступ в ЄС.
Двостороннє співробітництво у сфері розвитку спрямоване на практичну підтримку національних реформ на таких напрямах:
Україна була найбільшим одержувачем допомоги в рамках Стратегії співробітництва Швеції в цілях реформ у Східній Європі, Західних Балканах та Туреччині на 2014-2021 рр.
Уряд Швеції виступив донором понад 40 проєктів, спрямованих на підтримку незалежних ЗМІ, децентралізації, боротьби з корупцією та впровадження енергозберігаючих технологій в Україні. Серед них слід відзначити «Підтримку регіоналізації суспільного мовлення в Україні», «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» (у співпраці з Академією Фольке Бернадотта), Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності і довкілля (Е5Р) та низку проєктів у сфері захисту довкілля.
У новій Стратегії співробітництва Швеції у сфері проведення реформ з країнами Східної Європи на 2021-2027 рр. Україна залишається найбільшим реципієнтом допомоги.
Швеція бере участь у Програмі ООН з відновлення і розбудови миру та міжнародній ініціативі «Ефективне врядування і залучення громадян до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України».
6. Двостороння торгівля та інвестиційне партнерство
Швеція є найбільшим торговельним партнером України у Північній Європі.
У 2021 році двостороння торгівля значно зросла після спаду в 2020 році в умовах пандемії COVID-19. За підсумками минулого року загальний товарообіг (товари і послуги) зріс на 56% порівняно з 2020 роком і склав 1,037 млрд. дол. США.
Загальний експорт з України до Швеції зріс на 24% і склав 222,3 млн. дол. США. Загальний імпорт з Швеції в Україну збільшився на 68% і склав 814,4 млн. дол. США.
Попри суттєве скорочення товарообігу між Україною та Швецією з березня 2022 року внаслідок військової агресії рф, в цілому у січні-квітні експорт товарів з України до Швеції збільшився на 7% порівняно з аналогічним періодом 2021 року та становив 36,5 млн. дол. США. Імпорт товарів зі Швеції в Україну зменшився на 43,2% і склав 65,1 млн. дол. США.
У січні 2022 року експорт послуг з України до Швеції збільшився порівняно з аналогічним періодом 2021 року на 8% і становив 40,4 млн. дол. США. Імпорт послуг з Швеції в Україну зріс у 1,56 рази та становив 89,8 млн. дол. США.
За результатами 2021 року прямі інвестиції зі Швеції в Україну становили 100,2 млн. дол. США, у т.ч. інструменти участі в капіталі – 41,2 млн. дол. США, боргові інструменти – 59,0 млн. дол. США.
До 24.02.2022 в Україні працювало 89 шведських компаній, серед яких: Ericsson, Electrolux, ABB, Volvo, Scania, Oriflame, Sigma, Westinghouse Electric Sweden, IKEA, H&M, Beetroot та інші.
7. Науково-освітня співпраця та культурно-мистецькі заходи
Сумський державний університет та Університет Умео (Швеція) створили в Україні Українсько-шведський дослідницький центр Sumeya з метою проведення спільних медико-біологічних наукових досліджень (https://sumeya.med.sumdu.edu.ua).
Для українських аспірантів відкрито шведську стипендіальну програму Visby Programme для навчання у магістратурі вищих навчальних закладів Швеції.
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка продовжує набори за освітніми програмами з вивчення шведської філології за сприяння Шведського інституту (Svenska Institutet) і Мовної ради Швеції.
Поширенню української мови у Швеції сприяє її вивчення на шкільному рівні у Ґетеборзі (освітня програма Модушмоль), Стокгольмі (українські недільні школи) та в Ґетеборзькому університеті, поповнення українськими книжками каталогів столичних бібліотек, представлення нашої мови в рамках European Day of Languages за підтримки Українського інституту, а також трансляція україномовного радіо «Українка» у Ґетеборзі за підтримки Українського альянсу в Швеції.
Традиційними є щорічні культурно-мистецькі та просвітницькі заходи, що проводяться у співпраці з організаціями українців у Швеції. Серед них фестивалі українського кіно, музичні фестивалі за участю талановитої молоді, представлення України на щорічному міжнародному фестивалі анімаційного кіно «Rex» та ярмарку книговидавництва «Bokmässan» з інформаційно-просвітницьким стендом «Україна: історія та сучасність» та низку інших тематичних заходів.
8. Українська громада
За даними шведської статистики, до 2022 року у Швеції перебувало 12 891 громадян українського походження (обоє або один з батьків має громадянство України). За даними Шведського міграційного агентства, з 24 лютого 2022 р. до Швеції прибуло 37 230 громадян України, включаючи 12 866 дітей віком до 18-ти років.
У країні діє 9 організацій українців, місцеве крило скаутської організації «Пласт», а також 4 українські недільні школи.
Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква проводять богослужіння у Швеції.
Більше інформації за посиланням: https://bit.ly/3ClWEyQ.
9. Договірно-правова база українсько-шведських відносин складається з 26-ти двосторонніх документів: 1 – міждержавний, 17 – міжурядових, 8 – міжвідомчих.