1. Визнання України: 15 січня 1992 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

3. Дипломатичні установи: Посольство України в Австрії (Відень); Посольство Австрії в Україні (Київ).

4. Політичні відносини

Становлення українсько-австрійських відносин розпочалося відразу після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. На відміну від багатьох інших західних держав, Австрія, не чекаючи референдуму 1 грудня, розпочала політичні контакти з керівництвом держави. У результаті вже 26 вересня 1991 року в Нью-Йорку міністри закордонних справ України і Австрії Анатолій Зленко і Алоіс Мок підписали Протокол про консульські відносини. 24 січня 1992 року були встановлені також дипломатичні відносини між двома державами.

Україна має давні історичні та культурні зв’язки з Австрією, яка й сьогодні залишається для нашої важливим партнером в Європі. Уряд Австрії підтримує територіальну цілісність та суверенітет України та дотримується у рамках ЄС санкційної політики проти рф.

У червні 2022 р. Австрія підтримала рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

З початком відкритої військової агресії рф проти України у лютому 2022 р. двосторонній політичний діалог значно активізувався.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

19-21 липня 2022 р. – Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії Александр Шалленберг відвідав Київ у рамках спільного візиту міністрів закордонних справ країн Славковського формату;

13-15 червня 2022 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука до Австрії

22 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером

20 червня.2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером

25 травня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленблергом на полях міжнародного економічного форуму в Давосі

24 травня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером

29 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;

9 квітня 2022 р. – візит Федерального канцлера Австрії Карла Негаммера в Україну;

12 березня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним президентом Республіки Австрія Александром Ван дер Белленом;

9 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Федеральним канцлером Австрії Карлом Негаммером;

12 лютого 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленблергом;

8 лютого 2022 р. – Федеральний міністр з європейських та міжнародних справ Австрії Александр Шалленберг відвідав Київ у рамках спільного візиту міністрів закордонних справ країн Славковського формату;

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-австрійська змішана Комісія з питань торговельно-економічних зв’язків (15-те засідання Комісії відбулося у форматі відео-конференції 27 квітня 2021 р.). У рамках засідання Комісії відбувся Українсько-австрійський бізнес-форум, участь у якому взяли близько 400 представників ділових кіл обох країн.

Українсько-австрійська Спільна Комісія з питань науково-технічного співробітництва (8-е засідання відбулося 20 вересня 2018 р. в Києві).

5. Міжпарламентські групи

Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Австрія у Верховній Раді України була сформована 19 листопада 2019 року. Нараховує 38 народних депутатів. Головою групи є депутат Негулевський Ігор Петрович (фракція політичної партії «Слуга народу»).

У березні 2020 року в австрійському парламенті було створено депутатську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь», до складу якої увійшли 2 депутати Бундесрату та 10 депутатів від Національної ради Австрії. Очолив парламентську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь» депутат від партії НЕОС Гельмут Брандштеттер.

Підтримка в рамках міжнародних організаціях:

23 серпня 2021 р. Австрія приєдналася до ініціативи Кримська платформа, забезпечивши свою участь у інавгураційному саміті на рівні Федерального міністра з європейських та міжнародних справ Австрії Александра Шалленберга, а також приєдналась до спільної декларації учасників саміту;

Австрія стала співавтором внесених Україною резолюцій Генеральної Асамблеї ООН: «Територіальна цілісність України» (68/262) від 27 березня 2014 року (68-а сесія ГА ООН); «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (75/192) від 16 грудня 2020 року (75-а сесія ГА ООН); «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» (75/29) від 7 грудня 2020 року (75-й сесія ГА ООН) та резолюції «Співпраця з Україною та допомога їй у галузі прав людини», схваленої 13 липня 2021 р. у рамках 47-ї сесії Ради ООН з прав людини. Своє співавторство Австрія надала й резолюціям «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» під час 76-ї сесії ГА ООН (2021 р.). Підтримала і виступила співавтором резолюції ГА ООН «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (березень 2022 р.).

Австрія підтримала призупинення членства росії в Раді з прав людини ООН у відповідь на військові злочини, скоєні у м.Буча та інших містах України, у ході засідання спеціальної сесії ГА ООН 7 квітня 2022 р.

Австрія підтримуватиме Україну у засудженні та покаранні за вчинені росією військові злочини в рамках Московського механізму ОБСЄ. Московський механізм у людському вимірі ОБСЄ було ініційовано Україною спільно з 45 іншими державами-учасницями ОБСЄ для встановлення порушень міжнародного гуманітарного права, у тому

числі внаслідок умисних і невибіркових нападів на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, під час розв’язаної РФ 24 лютого 2022 року війни проти України.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів: 89

23.06.2022 р. підписано Меморандум про взаєморозуміння між Генеральною прокуратурою та Міністерством юстиції Республіки Австрія.

7. Торговельно-економічне співробітництво

Згідно з даними Держстату, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Австрією у 2021 р. зріс на 54% і склав близько 2,0 млрд.дол.США. При цьому експорт товарів та послуг з України зріс на 64%, сягнувши 1,1 млрд.дол.США. Водночас імпорт з Австрії зріс на 45% до 974 млн.дол.США.. За результатом року сальдо двосторонньої торгівлі зберегло позитивне значення і склало 89 млн.дол.США (проти «мінус»25 млн.дол.США у 2020 р.).

За даними Національного банку України, кумулятивний обсяг австрійських інвестицій станом на 31 грудня 2021 р. склав майже 1,4 млрд.дол.США. Австрія залишається шостим найбільшим інвестором із часткою 3,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України. Протягом 2021 р. загальний обсяг австрійського капіталу у вітчизняній економіці зріс на 240 млн.дол.США. Найбільший обсяг інвестицій австрійських компаній залучено до сфери фінансової та страхової діяльності (482,7 млн. дол.США), переробної промисловості (346,7 млн. дол.США), оптової та роздрібної торгівлі  (139,7 млн. дол.США).

За даними Австрійського статистичного відомства у січні-квітні 2022 р. зовнішньоторговельний оборот склав 535 млн.євро (-8,3%), при цьому експорт вітчизняної продукції зріс на 2,3%, склавши 387,2 млн.євро, імпорт австрійської продукції скоротився на 27,9% до 147,8 млн.євро.

8. Співробітництво у сфері культури

Проєкт впровадження україномовних аудіогідів залишався одним із пріоритетних напрямів культурної дипломатії України у 2020 році. 16 вересня 2020 р. Президент України разом із дружиною взяв участь в офіційній церемонії започаткування україномовного аудіогіда у Віденському Музеї історії мистецтв (KHM) у контексті продовження у 2020 році проєкту "Україномовні аудіогіди в провідних музеях світу" за ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської. Це вже другий україномовний аудіогід, впроваджений в австрійських музеях у межах проєкту дружини Президента України – на початку червня 2020 року українською також «заговорила» віденська галерея Альбертіна. Загалом, наразі україномовні аудіогіди є в усіх трьох провідних музеях Австрії (KHM, Albertina, Belvedere).

В червні 2021 р. реалізовано четвертий проєкт - у Віденському Будинку Мистецтв/музеї Гундертвассера (Kunst Haus Wien/Museum Hundertwasser).

В червні 2022 р. завершено та запроваджено україномовний аудіогід в Імператорському палаці Шьонбрун.

На стадії практичної реалізації запровадження проєкт україномовного аудіогіду в Імператорській палаті коштовностей Палацу Хофбург.

9. Українська громада

Загальна чисельність: станом на липень 2022 р. на консульському обліку Посольства перебуває близько 1,8 тис. осіб. Згідно з офіційною статистикою, в Австрії проживає близько 14 тис. громадян України, у той час як дозволи на постійне проживання в Австрії мають 8937 громадян України. З урахуванням австрійських громадян українського походження загальний потенціал громади можна оцінити орієнтовно в 15 тис. осіб без врахування осіб, які тимчасово перебувають в Австрії в рамках «солідарного захисту». Станом на 8 липня 2022 р., кількість українців, які отримали в Австрії «тимчасовий захист», дорівнює 73 240 осіб.

Об’єднання українців: Українська громада в Австрії залишається активною. Успішно низка українських громадських організацій, зокрема, Австрійсько-українське товариство у Відні, Українське Греко-Католицьке Братство Святої Великомучениці Варвари у Відні, «Пласт» - Українська скаутська організація в Австрії, Спортивно-культурне товариство Україна-Відень, Товариство української культури в Австрії ім. Лесі Українки (ТУКА), Товариство «Український педагогічний центр» і при ньому Українська школа «Ерудит», Товариство «Український культурно-освітній центр ім. Iвана Франка» і при ньому - Українська суботня школа у Відні. У 2021 році цей перелік поповнився ще двома українськими громадськими організаціями: Барбареум – Товариство підтримки греко-католицьких церков в Австрії, а також Рідна домівка – Українське культурне товариство у м.Грац, при якому працює українська школа.

1. Визнання України: 31.12.1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10.03.1992 р.

Базовий договір: Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, регіоном Брюссель - столиця Бельгії, підписаний 23.04.1997 р., набрав чинності 04.12.1999 р.

3. Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

23-24 червня 2022 р. у м. Брюссель з робочим візитом перебувала народний депутат України, заступник Голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук. Під час візиту Є.Кравчук виступила у Сенаті федерального парламенту Бельгії і провела зустріч із Головою Сенату Стефані Д’Оз.

28-29 червня 2022 р. у м. Брюссель відбулись зустрічі Міністра соціальної політики України Марини Лазебної із Віце-прем’єр-міністром - Міністром із соціальних питань та охорони здоров’я Королівства Бельгія Франком Вандербрюке та федеральними омбудсменами Бельгії Жеромом Аасом (франкомовний) і Давідом Баелем (нідерландомовний).

13 червня 2022 р. відбувся візит Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука та Першої заступниці Міністра закордонних справ України в якості Спеціального представника Президента України з європейської інтеграції Еміне Джапарової до м. Брюссель. Було проведено зустрічі із головою парламенту франкомовної спільноти федерації Валлонія-Брюссель Руді Демоттом та депутатами цього парламенту, головою Палати представників федерального парламенту Бельгії Еліан Тільйо та головою Комітету у закордонних справах Палати представників Ельз Ван Хоф, головою Сенату федерального парламенту Стефані Д’Оз.

20 квітня 2022 року в м. Брюссель відбулась зустріч народних депутатів України Марії Мезенцевої, Олени Хоменко та мера м. Мелітополь Івана Федорова із мером м. Брюссель Філіпом Клозом, а також головою Комітету у закордонних справах Ельс Ван Хоф, керівником бельгійсько-української групи з міжпарламентських зв’язків Жоржем Дальманем та членом партії «ECOLO» Вутером Де Вріндтом.

Спільні двосторонні органи:

Між країнами утворено та постійно діє міжурядовий орган – Українсько-бельгійська Змішана Комісія з торговельно-економічного та фінансового співробітництва.

4. Міжпарламентське співробітництво

Депутатську групу Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Королівством Бельгія було створено 26 листопада 2019 року. Співголовами групи є народні депутати України М.Мезенцева та А.Лопушанський.

Очільником бельгійсько-української міжпарламентської групи дружби є член Палати представників Жорж Дальмань.

5. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 18.

На стадії опрацювання: Протокол до Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Бельгія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно, підписаної 20 травня 1996 року в м. Київ.

На етапі ратифікації: Угода між Україною та Королівством Бельгія про здійснення оплачуваної діяльності деякими членами сімей співробітників дипломатичних представництв та консульських установ, учинена 10 лютого 2021 року у м. Брюссель.

6. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за результатами 2021 року загальний оборот українсько-бельгійської торгівлі товарами та послугами склав 1 млрд 731,0 млн дол. США. Експорт українських товарів до Бельгії склав 659,2 млн дол. США, імпорт товарів з Бельгії склав 752,1 млн дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі товарами за 2021 рік склало 92,9 млн. дол. США.

За підсумками 2021 року експорт українських послуг до Бельгії склав 138,7 млн дол. США, імпорт послуг з Бельгії склав 181,2 млн дол. США. Негативне сальдо двосторонньої торгівлі послугами за 2021 рік склало 42,4 млн дол. США.

У товарній структурі українського експорту до Бельгії у 2021 році переважали поставки таких товарів: зерновi культури (40,7%); деревина і вироби з деревини (9,6%); меблі (7,3%); чорні метали (7,2%); руди, шлаки і зола (5,8%); жири та олії (3,2%); реактори ядерні, котли, машини (2,5%); нафта і мінеральні палива (2,5%); пластмаси (2,5%); скло та вироби із скла (2,2%); одяг (2,0%); вироби з чорних металів (1,6%); різні готові вироби (1,2%).

У товарній структурі бельгійського імпорту у 2021 році домінували поставки таких товарів: пластмаси, полімерні матеріали (11,2%); ядерні реактори, котли (10,8%); фармацевтична продукція (10,1%); засоби наземного транспорту (9,0%); алкогольні та безалкогольні напої (6,0%); вироби з чорних металів (2,5%); какао та продукти з нього (2,1%); молоко та молочні продукти (1,7); добрива (1,5%); жири та олії (1,3%).

7. Культурне співробітництво

Двостороннє українсько-бельгійське співробітництво в культурно-гуманітарній сфері здійснюється в рамках Договору про взаєморозуміння та співробітництво між Україною та Королівством Бельгія, Французькою спільнотою Бельгії, Фламандською спільнотою Бельгії, Німецькомовною спільнотою Бельгії, Валлонським регіоном Бельгії, Фламандським регіоном Бельгії, Регіоном Брюссель-Столиця Бельгії від 23 квітня 1997 р., який набрав чинності 10 грудня 2000 р.

Українсько-бельгійське культурне співробітництво протягом останніх років значно активізувалося.

Протягом останніх років у мистецьких центрах були представлені роботи художників І.Марчука, Р.Мініна, Н.Кадана, А.Кахідзе, Е.Бєльського, О.Кудрявченка, Б.Голояда, С.Святченка, І.Мусіна, С.Лебіги, Н.Сеничак, М.Теліженка та ін. У жовтні 2021 р., третій рік поспіль, у м. Брюгге відбувся Тиждень українського мистецтва, під час якого було представлено роботи близько 20 сучасних українських митців.

Відбувались виступи артистів балету Національної опери України ім. Т.Шевченка, Схід-опери (Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В.Лисенка), Одеського національного академічного театру опери та балету, Харківської філармонії.

У жовтні 2018 року фільм А.Юрченка «Прокляті дні» отримав головний приз Брюссельського міжнародного кінофестивалю у номінації «Кращий документальний фільм. У березні 2019 року фільм «Тато – мамин брат» режисера В.Ількова був представлений під час фестивалю «Мілленіум». Під час фестивалю «Bridges. East of West Fest», який відбувся у січні 2020 року, було представлено фільми «Атлантида» (реж. В.Васянович), «Тато – мамин брат» (реж. В.Ільков), «Вулкано» (реж. Р.Бондарчук) та фільм «Короткі зустрічі» (реж. К.Муратова).

У рамках п’ятого фестивалю «BRIDGES. East of West Film Days» 26 та 27 лютого 2022 року у Брюсселі відбувся проєкт «Focus on Ukraine». У програму ввійшли три нові українські фільми, які вже стали знаковими: документальна стрічка «Цей дощ ніколи не скінчиться» Аліни Горлової, coming-of-age-стрічка «Стоп-Земля» Катерини Горностай, перша українська кримінальна драма «Носоріг» Олега Сенцова.

Щорічно у престижному Центрі образотворчих мистецтв «BOZAR» м. Брюссель проходить мультидисциплінарний фестиваль «Ukrainian Spring». Під час фестивалю бельгійська публіка мала можливість подивитися українські фільми («Дике поле» (реж. Ю.Лодигін), «Брама» (реж. В.Тихий), «Лебедине озеро. Зона» (реж. Ю.Іллєнко), анімаційний фільм «Викрадена принцеса» (реж. О.Маламуж).

У 2020 та 2021 роках через обмеження, пов'язані з пандемією Covid-19, проведення фестивалю «Ukrainian Spring» було частково реалізовано в онлайн режимі. Бельгійська публіка долучилась до перегляду фільмів «Мої думки тихі» А.Лукіча, «Додому» Н.Алієва, «Земля блакитна, як апельсин» І.Цілик, а також мала можливість подивитися онлайн фільми, які вже демонструвалися раніше у рамках фестивалю «Ukrainian Spring», - «Плем'я» М.Слабошпицького, «Коли падають дерева» М.Нікітюк, «Дике поле» Я.Лодиніга, «Тато – мамин брат» В.Ількова.

Відбувалися зустрічі з українськими письменниками С.Жаданом, А.Курковим, О.Забужко, Б.Коломійчуком, О.Сенцовим, І.Карпою. Українських письменників запрошують у якості почесних гостей під час Брюссельського книжкового ярмарку. У жовтні 2019 року українській письменниці Г.Шиян у Брюсселі було вручено Літературну премію ЄС.

Іншими цікавими літературними заходами протягом останніх років були презентація перекладів з нідерландської мови книг «Смуток Бельгії» Г.Клауса та «Кепські справи» Д.Верхульста; презентація українського перекладу книги коміксів «Тентен у країні Совєтів» відомого бельгійського автора Ерже; презентація книги бельгійського науковця, українця за походженням Р.Якемчука «Незалежність України».

Українські музиканти беруть активну участь у фестивалях та концертах, які відбуваються в Бельгії. Зокрема, майже кожного року українські виконавці беруть участь у престижному Міжнародному музичному конкурсі королеви Єлизавети; піаністи А.Федорова та О.Романовський виступили під час «Шопенівських днів»; відомий віртуоз-піаніст Л.Мельник дав концерт у рамках фестивалю «Les nuits».

У вересні 2019 року у м. Брюссель відбулося нагородження переможців престижної європейської премії EFFE Awards 2019–2020, серед яких був популярний в Україні мультидисциплінарний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest».

Значний інтерес громадськості викликала інавгурація 12 жовтня 2019 року у м. Арлон пам’ятника королеві Франції Анні Київській, яка, згідно джерел, відвідала це місто під час своєї подорожі до Франції.

Велику увагу бельгійської громадськості привертають заходи, які розповідають про російську агресію проти України, зокрема, покази фільмів «Процес: Російська держава проти Олега Сенцова» А.Курова, «Кіборги: герої не вмирають» А.Сеїтаблаєва, «Донбас», «Майдан» С.Лозниці, «Атлантида» В.Васяновича, «Додому» Н.Алієва, «Невидимий батальйон», ВР-фільм «Розсипне» Л.Вееда; презентація книги Д.Муравського «Через війну. Погляд волонтера» і фотовиставки «Обличчя миру», презентація видання «Ukraine in Histories and Stories: Essays by Ukrainian Intellectuals», виставка А.Кахідзе «Київ-Музичі-Брюссель», презентація графічного роману «Діра» С.Захарова; зустрічі з колишніми бранцями Кремля О.Сенцовим, Е.Бекіровим, Р.Сущенком.

8. Наукове та освітнє співробітництво

Між Україною та Королівством Бельгія розвивається співробітництво в галузі науки та освіти. Зокрема, угоди про міжуніверситетське партнерство діють між:

Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка та Університетом прикладних наук (VIVES), м.Кортрейк;

КПІ ім. Ігоря Сікорського та Льовенським університетом (KULeuven);

КПІ ім. Ігоря Сікорського, Одеським національним політехнічним університетом та Гентським університетом (UGent);

Ужгородським національним університетом та Вищою школою Роберта Шумана (Haute Ecole Robert Schuman);

Полтавським національним технічним університетом та Монським університетом (UMons);

Кременчуцьким політехнічним університетом та Монським університетом (UMons);

Полтавською державною аграрною академією та Монським університетом (UMons).

Завдяки сприянню МОН України та Посольства України в Бельгії з лютого 2020 р. розпочато трирічний проєкт «UKROTHE (Ukrainian Occupational Therapy)» (Українська трудова терапія) за програмою Європейської Комісії «Erasmus+ CBHE». Для реалізації проєкту ЄК виділила 850 000 євро. В проєкті беруть участь Університет прикладних наук VIVES, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка, бельгійська неурядова організація «Oradea», Хмельницький національний університет, Дніпропетровська медична академія та 9 реабілітаційних центрів. Українські студенти навчаються в Бельгії за освітніми програмами: соціальні науки, екологія, психологія, охорона здоров’я, педагогіка.

1. Визнання України: січень 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 8 лютого 1992 року.

3. Дипломатичні установи: Україна представлена при Святому Престолі Посольством, яке функціонує у Римі з 2000 року.

Святий Престол представлений в Україні Апостольською Нунціатурою на чолі з Апостольським нунцієм в Україні.

4. Політичний діалог

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

26 лютого 2022 року - телефонна розмова Президента України В.О. Зеленського з Його Святістю Папою Франциском;

22 березня 2022 року - телефонна розмова Президента України В.О. Зеленського з Його Святістю Папою Франциском;

18-22 травня 2022 року - Візит Секретаря з міждержавних відносин Святого Престолу Архієпископа Пола Річарда Ґаллаґера до України.

Святий Престол займає послідовну позицію щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України.

Питання війни в Україні порушується Святим Престолом під час контактів з представниками третіх держав.

Головним для Ватикану є не політична, а гуманітарна складова підтримки України в протидії російській збройної агресії. Ватиканська сторона висловлює готовність розглянути модальності «можливої медіації» за умови згоди РФ та отримання відповідного сигналу з москви.

З 16 грудня 2021 року Ватикан щонеділі, а з 6 березня 2022 року – ледь не щодня у різний спосіб та устами чільних своїх репрезентантів оприлюднює сигнали на підтримку нашої держави, а також привертає увагу міжнародної спільноти та віруючих до ситуації в Україні. Зокрема, коли росія почала стягувати війська до українського кордону, Понтифік публічно закликав до припинення ескалації.

25 лютого 2022 року Папа Франциск особисто пішов до російського посольства при Святому Престолі для отримання пояснень і закликав негайно припинити збройну агресію проти України.

6 березня 2022 року після традиційної недільної молитви «Ангел Господній» Папа Франциск звернувся із закликом припинити війну і підкреслив, що агресія росії проти України є війною, а не т.зв. спеціальною операцією.

Ватиканська сторона підтверджує налаштованість сприяти переговорному процесу, бути посередником, а також надати майданчик для переговорів.

Війна, розв’язана росією проти України, призупинила сталу комунікацію Святого Престолу з РПЦ та РФ. Понтифіком була перенесена на невизначений термін особиста спеціально організовувана зустріч з патріархом кірілом.

5. Співпраця у гуманітарній сфері

У перший тиждень війни росії проти України Понтифік направив в Україну двох кардиналів: Конрада Краєвські та Майкла Черни з гуманітарною місією.

Ватиканська лікарня «Бамбіно Джезу» з початку війни прийняла на лікування 1100 українських дітей з різними діагнозами, у тому числі 4 дітей віком від 4 до 12 років, які мали поранення, отриманні внаслідок обстрілів при спробі залишити мм. Ірпінь і Гостомель.

Українських дітей в «Бамбіно Джезу» 19 березня відвідав особисто Папа Франциск та кардинал Пєтро Паролін.

Монетним двором Ватикану за ініціативи Папи Франциска на підтримку України була випущена медаль «Pace in Ucraina in beneficenza». Прибуток від продажу медалі буде передано Понтифіку для потреб українців.

З ватиканськими музеями опрацьовується питання про консультативну та практичну допомогу у реставрації творів мистецтва, які постраждали внаслідок війни.

На постійній основі гуманітарна допомога Україні надається через Конфедерацію Католицьких Служб Допомоги («Caritas Internationalis»), передусім через її українську філію - «Карітас України». Щорічний бюджет цієї допомоги в середньому складає 9,3 млн. євро.

6. Співпраця у сфері освіти

Ватикан відіграє вагому роль у підготовці майбутньої духовної еліти України. В продовж останніх років спостерігалася позитивна динаміка збільшення кількості студентів-українців у папських ВНЗ у Римі, а також - кількості студентів вищих католицьких навчальних закладів, учнів католицьких шкіл, гімназій і колегіумів та семінаристів духовних семінарій безпосередньо в Україні.

Після 24 лютого 2022 року в папських університетах, зокрема Латеранському, започатковано он-лайн курси для українських студентів з різних напрямків.

7. Співпраця у сфері культури

23 червня ц.р. на презентації медалі «Pace in Ucraina in beneficenza» у ватиканському палаці Канцелярії (Palazzo della Cancelleria) відбувся виступ артистів Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка.

Міжконфесійний діалог та співпраця між церквами.

Поряд з міждержавним співробітництвом активно розвивається співпраця у сфері міжконфесійного діалогу та міжцерковної взаємодії.

З липня 2019 року в Італії функціонує Апостольський Екзархат для українців-католиків візантійського обряду, створений Папою Франциском. Екзархат очолює Апостольський Екзарх владика Діонисій Ляхович, єпископ УГКЦ.

З початку війни Екзархат став одним з центрів збору гуманітарної допомоги, яка направлялась в Україну з різних регіонів Італії.

8. Договірно-правова база

Основним двостороннім міжнародним договором між Україною та Святим Престолом наразі залишається Угода про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Святим Престолом у формі обміну нотами.

Наразі сторонами опрацьовується проєкт Конкордату між Україною та Святим Престолом.

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.

3.Дипломатичні установи

Посольство України у Великій Британії, Консульство України в Единбурзі.

Посольство Великої Британії в Україні.

4.Політичний діалог

Дипломатичні відносини між Україною та Великою Британією встановлені 10 січня 1992 року. Посольство України в Сполученому Королівстві розпочало свою роботу у вересні 1992 року. У тому ж році було відкрито Посольство Великої Британії в Україні.

Президенти України чотири рази здійснювали офіційні візити до Великої Британії – у лютому 1993 року, грудні 1995 року, квітні 2017 року та жовтні 2020 року. Також Президент України у листопаді 2021 року брав участь у сегменті високого рівня 26-ї Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (СОР26) у м.Глазго, Велика Британія.

Прем’єр-міністр Великої Британії відвідав Україну у квітні 1996,  грудні 2005 року (участь в Саміті Україна-ЄС) та тричі у 2022 році (лютий, квітень, червень). Прем'єр-міністри України перебували з візитами у Великій Британії чотири рази, останній з яких відбувся у листопаді 2019 року. Голова Верховної Ради України відвідав з візитом Велику Британію (Англію та Шотландію) у червні 2018 року.

З моменту «революції гідності», здійснення російської агресії проти України в 2014 році Сполучене Королівство активно виступало на підтримку нашої держави. Британія ініціювала та підтримала міжнародні санкції проти росії за агресію в Україні та окупацію АР Крим, у тому числі виключення РФ з Групи восьми та приєднання до роботи Міжнародної Кримської платформи.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року Уряд Сполученого Королівства зайняв лідерську позицію з консолідації міжнародної спільноти через Групу Семи, Групи Двадцяти та НАТО щодо посилення тиску на рф. Сполучене Королівство активно виступає за необхідність максимально жорсткого санкційного тиску на рф, дієвих заходів з притягнення росії до відповідальності за скоєні злочини проти людяності, передусім в рамках МКС, закликає до надання союзниками по НАТО необхідного озброєння Україні, а також фінансової підтримки і гуманітарної допомоги.

Велика Британія продовжує надавати активне сприяння Україні у захисті національного суверенітету та територіальної цілісності на майданчиках таких міжнародних організацій як ООН, ОБСЄ, НАТО, РЄ, ЄС, ЮНЕСКО.

8 жовтня 2020 року у Лондоні Президент України Володимир Зеленський і Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон підписали Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

5. Контакти на вищому рівні

04.03.2022, 10.03.2022, 13.03.2022, 18.03.2022, 20.03.2022, 23.03.2022, 28.03.2022, 02.04.2022, 16.04.2022, 23.04.2022, 30.04.2022, 05.05.2022, 28.05, 06.06, 15.06, 05.07, 22.07 – телефонні розмови Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром ВБ Б.Джонсоном.

17 червня 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона

9 квітня 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона

1 лютого 2022 року - візит в Україну Прем’єр-міністра ВБ Б.Джонсона.

13 січня 2022 року – відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром ВБ Б.Джонсоном.

Останні контакти по лінії МЗС

 13.03, 22.03, 13.04, 29.04, 19.05, 10.06. – телефонні розмови з Державним секретарем у закордонних справах ВБ.

4 квітня 2022 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах ВБ Л.Трасс у Варшаві.

17 лютого 2022 року – перший візит Державного секретаря у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Л.Трасс в Україну.

15 лютого 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.

2 лютого 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.

4 січня 2022 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Ліз Трасс.

6.Міжпарламентське співробітництво

Українсько-британський міжпарламентський діалог було започатковано у 1993 році візитом до Лондона делегації ВР України на чолі з її Головою Іваном Плющем. У відповідь британська парламентська делегація на чолі з лордом Хау Аберавонським відвідала Україну у 1994 році, маючи на меті знайомство з Україною та ознайомлення з роботою Верховної Ради.

На сьогоднішній день представники Парламентів обох країн активно взаємодіють у рамках міжпарламентських органів таких міжнародних організацій як ОБСЄ, Рада Європи, НАТО.

Важливого сприяння міжпарламентському діалогу між нашими країнами надає Багатопартійна парламентська група у зв’язках з Україною, яка була створена у Парламенті Великої Британії у січні 1992 року. Основною метою її діяльності є сприяння розвитку двосторонніх відносин між Великою Британією та Україною.

До складу групи входять представники Консервативної, Лейбористської та Ліберально-демократичної партій Сполученого Королівства обох палат Парламенту ВБ. З 2010 до 2015 р. Головою Групи був депутат-консерватор Джон Віттінгдейл. З 2015 до 2017 р. Групу очолював консерватор Джеральд Ховарт. З 2017 року Головою багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною знову був Дж.Віттінгдейл (за результатами проведених 8 червня 2017 року дострокових парламентських виборів). В 2020-22 р. Головою групи був Марк Прітчард. В червні 2022 р. новим очільником було обрана Роберта Дженріка. 

У листопаді 2019 р. у Верховній Раді України створено Депутатську групу із міжпарламентських зв’язків з Великою Британією, яку спільно очолюють депутат від партії «Слуга народу» Д.Наталуха та депутат від партії «ГОЛОС» Л.Василенко. До групи входять 133 депутати.

Серед останніх заходів міжпарламентського співробітництва слід виділити такі:

у березні-квітні та липні 2019 р. британські парламентарі перебували в Україні в якості міжнародних спостерігачів за президентськими та парламентськими виборами у складі делегацій ПАРЄ (президентські вибори) та ПА ОБСЄ (президентські та парламентські вибори);

під час візиту до ВБ 7-9 жовтня 2020 р. відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського зі Спікером Палати Громад Парламенту ВБ Ліндсі Гойлом. На зустрічі були присутні депутати групи дружби з ВБ у Верховній Раді України, які також провели окремі зустрічі, зокрема з керівником Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною у Парламенті ВБ Марком Прітчардом. 

27 січня та 6 квітня 2021 р. відбулися віртуальні зустрічі парламентських груп дружби України та ВБ;

10 лютого 2021 р. відбулася віртуальна зустріч голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова зі Спікером Палати громад Парламенту ВБ Ліндсі Гойлом.

24 серпня 2021 р. голова Багатопартійної групи у зв’язках з Україною Марк Прітчард взяв участь в урочистостях з нагоди 30-ї річниці незалежності України та в Інавгураційному саміті Кримської платформи;

7 вересня 2021 р. в рамках П’ятої світової конференції спікерів парламентів у Відні відбулася зустріч Заступниці Голови Верховної Ради України Олени Кондратюк Із Заступницею Спікера Палати громад Парламенту Великої Британії Елеанор Лейн;

6-12 листопада 2021 р. делегація депутатів Верховної Ради України взяла участь у Конференції ООН з питань зміни клімату СОР-26 у Глазго;

12-13 листопада 2021 р. у Лондоні з робочим візитом перебували співголови Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Великою Британією, які провели переговори зі своїми британськими колегами;

8 грудня 2021 р. під час візиту до Великої Британії Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зустрівся з групою законодавців з обох палат Парламенту ВБ, які представляли усі партії;

13-14 січня 2022 р. відбувся візит в Україну депутатів від лейбористської партії, тіньових міністрів закордонних справ та оборони Д.Ламмі та Дж.Хілі;

19-21 січня 2022 р. – візит в Україну делегації Комітету у закордонних справах Парламенту Великої Британії із відвіданням зони проведення ООС;

5-7 лютого 2022 р. Україну відвідали делегація депутатів Британського парламенту від Шотландської національної партії: С.Мак-Дональд, Е.Сміт та Д.Дуган;

15-17 лютого 2022 р. в Україні перебував Голова Комітету з питань оборони Палати громад Парламенту Сполученого Королівства Тобайяс Елвуд;

8 березня 2022 р. – відео-звернення Президента України Володимира Зеленського до членів Парламенту Великої Британії в Палаті громад;

16-17 березня 2022 р. – візит до Сполученого Королівства групи українських депутатів: Л.Василенко, М.Мезенцевої, О.Хоменко та А.Шкрум;

2-5 квітня 2022 р. Велику Британію відвідали українські депутати М.Мезенцева та Є.Чернєв;

03 травня 2022 р. відбулося відео-звернення Прем’єр-міністра Сполученого Королівства Бориса Джонсона до депутатів Верховної Ради України у присутності Президента України Володимира Зеленського.

15-18 червня 2022 р. на запрошення Міжнародного міжпарламентського союзу в Лондоні перебувала українська парламентська делегація, яка провела низку зустрічей з британськими парламентарями, міністрами, представниками експертних майданчиків та неурядових організацій. До багатопартійної делегації увійшли депутати Верховної Ради України від «Батьківщини», «Голосу» «Слуги народу»: Альона Шкрум, Галина Васильченко, Леся Василенко, Дмитро Наталуха та Ростислав Тістик.

2-11 липня 2022 р. – у Великій Британії перебувала постійна делегація України в Парламентський асамблеї ОБСЄ, яка взяла участь в її 29-й сесії у Бірмінгемі та провела низку зустрічей зі своїми британськими колегами в Лондоні;

17-19 липня 2022 р. – відбувся візит до Одеси голови Комітету з питань оборони Палати громад Парламенту Сполученого Королівства Тобайяса Елвуда, під час якого він провів зустрічі з цивільним та військовим керівництвом міста та регіону.

7.Торговельно-економічні відносини та інвестиції

Велика Британія є 11-тим за розміром торговим партнером України серед європейських країн. Частка Великої Британії складає 3,5% від загального товарообігу з країнами Європи.

Основним фактором, який визначає розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яку було підписано 8 жовтня 2020 року та яка набрала чинність з 1 січня 2021 року, замінивши у двосторонніх відносинах Угоду про асоціацію Україна – ЄС.

З метою підтримки економіки України Велика Британія оголосила про скасування ввізних мит і тарифних квот для українських товарів.

Україна та Велика Британія 4 травня 2022 року  юридично закріпили це рішення в двосторонній торгівлі, підписавши Угода № 1 у формі обміну листами між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство. Вона діятиме 12 місяців, але може бути продовжена за домовленістю між сторонами на новий термін.

Завдяки цьому рішенню Україна матиме змогу наростити експорт за товарними позиціями, що традиційно завозилися на британський ринок. Зокрема йдеться про борошно, зерно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, мед, кукурудзу, пшеницю, соки, гриби, цукор тощо.

Наразі Українська сторона проводить внутрішньодержавні процедури для набрання чинності зазначеною Угодою.

У 2021 році обсяг торгівлі товарами та послугами склав 3,59 млрд. дол. США, що на 41% більше обсягів 2020 р. Обсяги експорту українських товарів та послуг склали 1,88 млрд. дол. США та збільшилися на 45%, обсяги імпорту збільшилися на 36% та склали 1,7 млрд. дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами за цей період позитивне для України і складає 171 млн дол. США.

Обсяг торгівлі товарами у 2021 р. склав 2.2 млрд доларів США, що на 57% більше обсягів 2020 р. Обсяги експорту українських товарів перевищили 1 млрд дол. США та збільшилися на 62%, обсяги імпорту збільшилися на 52% та склали 1.1 млрд дол. США.

У структурі експорту товарів з України до Великої Британії переважали поставки: чорних металів – 26.6% (обсяги поставок збільшилися в 2.4 рази); жирів та олії тваринного або рослинного походження – 16.6% (обсяги збільшилися на 80%); насіння і плодів олійних культур – 15.1% (обсяги збільшилися на 49%); зернових культур – 13.4% (збільшилися на 24%); електричних машин – 7.5% (обсяги збільшилися на 10%).

У структурі імпорту товарів з Великої Британії до України переважали поставки: засобів наземного транспорту крім залізничного – 22.6% (обсяги збільшилися на 55.4%); реакторів ядерних, котлів, машин – 15.4% (збільшилися на 57.7%); різноманітної хімічної продукції – 8% (збільшилися на 91%); фармацевтичної продукції – 7.4% (обсяги зменшилися на 4.3%).

У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами склали 1 млрд 397 млн дол. США, відбулось збільшення обсягів на 21%. При цьому експорт послуг з України до Великої Британії склав 802 млн дол. США, збільшення на 26.2%, імпорт британських послуг в Україну склав 596 млн дол. США та збільшився на 14.4%. Сальдо позитивне та складає 208 млн дол. США.

Основними статтями експорту українських послуг до Великої Британії є: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 62%; транспортні послуги – 19.1%;ділові послуги – 13.6%.

Основними статтями імпорту британських послуг до України є: ділові послуги – 27,2%; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 15%; послуги, пов’язані з подорожами – 14.7%; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 14.6%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 11.9%.

У 2022 році внаслідок російської агресії двостороння торгівля зазнала суттєвого падіння. За результатами першого кварталу товарообіг склав 390 млн доларів США, показавши падіння на 14.4%. Експорт впав на 24.7%, імпорт на 4.6%.

За обсягами накопичених прямих інвестицій ВБ є п’ятим за розміром інвестором в українську економіку. За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 Велика Британія інвестувала в економіку України 3 млрд 69 млн дол. США прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, залишки за країнами світу).

Водночас інструменти участі в капіталі (залишки за країнами світу) станом на 31.12.2021 становили 2 млрд 45 млн дол. США, що склало 4.6% у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій в економіку України.

До української промисловості надійшло 855 млн дол. США британських інвестицій, що складає 41,8% в їх загальному обсязі. За даними Національного банку України станом на 31.12.2021 року інвестиції з України у економіки Великої Британії не залучалися.

8.Культурно-гуманітарне співробітництво

Одним з пріоритетних напрямів культурно-гуманітарного співробітництва є популяризація українського мистецтва у Сполученому Королівстві. Українські співаки та творчі колективи є частими гостями Великої Британії. У художніх галереях Великої Британії постійно відбуваються виставки робіт сучасних українських художників. Проводяться також тематичні фотовиставки українських майстрів. Активно проводяться заходи з популяризації українського сучасного кіно та мистецтва у Сполученому Королівстві, зокрема шляхом проведення днів українського кіно в Лондоні. Українські митці беруть участь у низці британських кінофестивалів, бієнале та конкурсів.

9.Договірно-правова база відносин

Чинна договірно-правова база двосторонніх відносин України та Великої Британії на сьогодні складає 51 документ.

Існуючі двосторонні договори створюють необхідне політико-правове поле для розвитку українсько-британських відносин на ключових напрямах двостороннього співробітництва.

Ключовим документом, укладеним упродовж останніх років, є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (підписана 08.10.2020, набрала чинності 01.01.2021).

Серед нещодавно укладених українсько-британських документів варто відзначити також:

Угода № 1 у формі обміну листами між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії та Україною від 04.05.2022;

Рамкова угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо офіційної кредитної підтримки розвитку спроможностей Військово-морських сил Збройних сил України (підписана 12.11.2021 у Лондоні);

Меморандум про реалізацію проектів морського партнерства між консорціумом промисловості Сполученого Королівства та Військово-морськими силами Збройних сил України (підписаний 21.06.2021 в Одесі);

Угода про співпрацію між державним концерном "Укроборонпром" та групою компаній Babcock International щодо розширення спроможностей Військово-Морських Сил ЗСУ (підписана 15.09.2021 в Лондоні);

Меморандум про взаєморозуміння у розвитку інновацій в Україні між Міністерством цифрової трансформації України та Амазон Веб Сервісес ЕМЕА САРЛ (підписаний 15.07.2021 в Лондоні).

10. Українська громада у Великій Британії

Офіційна статистика щодо кількості та соціального складу етнічних українців у Сполученому Королівстві відсутня. За оцінками місцевих українських громадських організацій, чисельність української громади у Великій Британії на сьогодні становить орієнтовно 35 тисяч осіб. Здебільшого, це – представники першого та другого поколінь еміграції після Другої світової війни.

На території Великої Британії існує близько 70 місць компактного проживання українців. Найчисельніші громади розташовані в Англії (Лондон, Манчестер, Бредфорд, Дарбі, Ковентрі, Ноттінгем) та Шотландії (Единбург, Глазго). Окремі поселення українців є також в Уельсі.

Найбільш чисельними організаціями української громади є Союз Українців у Великій Британії, Організація українських жінок, Спілка української молоді, ПЛАСТ. Діє кілька благодійних організацій.

За останні 30 років українська громада Великої Британії збільшувалась за рахунок трудових мігрантів третьої (початок 90-х років) та четвертої хвиль (2000-і роки). Після повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року Сполучене Королівство відкрило соціальні програми для переселенців «Житло для України» та «Програми з допомоги сім’ям України», якими скористались десятки тисяч українців.

Громадяни України, які отримують дозвіл на працевлаштування у Великій Британії, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Сполученого Королівства.

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1992 р. 

3. Політичні відносини:

Відносини України з Грецією мають давні історичні корені та спільну культурну спадщину.

Грецька Республіка підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, а також її євроінтеграційний та євроатлантичний курс.

Двосторонній діалог на найвищому рівні:

13 березня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єром Греції К.Міцотакісом.

7 квітня 2022 р. – онлайн звернення Президента України В.Зеленського до Парламенту Греції.

22 червня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єром Греції К.Міцотакісом.

 Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

31 січня 2022 року – візит Міністра ЗС Греції Н.Дендіаса до України (м.Маріуполь).

31 січня 2022 року – телефонна розмова Міністра ЗС України Д.Кулеби з Міністром ЗС Греції Н.Дендіасом.

23 березня 2022 року – телефонна розмова Міністра ЗС України Д.Кулеби з Міністром ЗС Греції Н.Дендіасом.

3 квітня 2022 року – візит Міністра ЗС Греції Н.Дендіаса до України (м.Одеса).

12 липня ц.р. – візит Міністра закордонних справ Грецької Республіки Н.Дендіаса до України (м.Одеса).

4.  Міжпарламентське співробітництво 

17 червня 2022 р. – народний депутат, співголова депутатської групи ВР з міжпарламентських зв’язків з Грецькою Республікою Т.Плачкова відвідала Грецію, де  зустрілася грецькими парламентарями – першим віце-спікером Н.Какламанісом та Д.Керідісом.

5.  Торговельно-економічне співробітництво

За даними Державної служби статистики України за 2021 року експорт товарів склав 212,8 млн.дол.США (збільшився на 19%), імпорт товарів склав 495,5 млн.дол.США (збільшився на 56,3%). Товарообіг за 2021 року становив 708,3 млн.дол.США. Сальдо негативне для України і становить 282,8 млн.дол.США.

Експорт послуг за аналогічний період 2021 року склав 35,9 млн.дол.США (збільшився на 294,1%). Імпорт послуг до України – 46,4 млн.дол.США (збільшився на 413,7%, що обумовлене відновленням туристичних потоків). Сальдо негативне для України і становить 10,5 млн.дол.США.

Інвестиції з Греції в Україну у 2021 році становили 39,5 млн.дол.США (за даними Національного банку України).

 6. Договірно-правова база складається з 47-ми чинних документів

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (01.07.1998), Угода про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (15.01.1992), Угода про військове співробітництво (06.10.1997), Угода про співробітництво в галузі культури, освіти і науки (11.11.1996), Договір про правову допомогу у цивільних справах (27.01.2007), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (04.12.1996), Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (26.09.2003), Угода про взаємну охорону секретної інформації у сфері оборони (16.10.2012), Угода про повітряне сполучення (19.04.2013), Протокол з консульських відносин між Урядом України і Урядом Грецької Республіки (15.12.1997).

7. Наукове та освітнє співробітництво

На освітньому та науковому напрямах активно реалізується потенціал українсько-грецького співробітництва в галузі вищої освіти. На сьогодні укладено та виконується понад 20 прямих угод про співробітництво між ВНЗ України та Греції. Багаторічна співпраця об’єднує Київський національний університет, Національний авіаційний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Харківський національний університет, Харківський політехнічний університет, Харківську національну юридичну академію, Одеський національний морський університет, Тернопільську академію народного господарства, Маріупольський державний університет з університетами Афін, Салонік, Патри та Яніни.

8. Культурно-гуманітарне співробітництво

Базовими документами, в рамках яких здійснюється українсько-грецьке співробітництво у культурно-гуманітарній та освітній сферах, є Угода між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про співробітництво у галузі культури, освіти і науки (укладена 11.11.1996 р.) та трирічна Програма про співробітництво у галузі культури, освіти та науки (укладена 22.04.2002 р., автоматично оновлюється на наступні періоди). На виконання зазначених документів щорічно між двома країнами здійснюються активні обміни у сфері культури і освіти.

9. Українська громада

Українська громада в Греції нараховує понад 25 тис. осіб, більшість з яких (близько 20 тис. осіб) становлять представники тимчасової трудової міграції. Основними осередками українства є мм. Афіни, Салоніки та Патра, а також острови Крит і Родос.

Українці Греції об’єднані в 7 національно-культурних товариств. Триває процес об’єднання товариств в м.Афіни в Об’єднану українську діаспору Греції. При двох українських об’єднаннях діють українські суботні/недільні школи.

При Посольстві України в Грецькій Республіці діє Громадська рада голів українських об’єднань Греції, засідання якої проходять на регулярній основі.  

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Українсько-данські відносини в політичній сфері стабільні і передбачувані. Обидві країни поділяють фундаментальні цінності, які є джерелом особистої та політичної свободи і верховенства права. Відповідно політичним відносинам між Україною та Данією притаманний високий рівень взаєморозуміння та взаємодії.

Данія визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку. Данія активно лобіювала започаткування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та послідовно підтримувала запровадження безвізового режиму поїздок до ЄС для громадян України. Також Данія підтримала надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.

Україна просуває процес реформ та здійснює адаптацію законодавства, що сприяє поступовій економічній інтеграції і поглибленню політичної асоціації з Європейським Союзом. Данія віддана підтримці цих реформ, які сприяють перетворенню України у сучасну європейську державу. Зокрема, вона фінансує низку проєктів з метою підтримки демократичного розвитку та економічного зростання України в рамках Данської програми сусідства.

Копенгаген солідарний з Києвом у його боротьбі проти збройного втручання Російської Федерації. Данія різко засуджує незаконну анексію Криму і агресію проти України, а також в цілому агресивну політику Росії, спрямовану на підрив європейської архітектури безпеки та демократичних принципів. Данія рішуче підтримує обмежувальні заходи ЄС проти Росії, прийняті у відповідь на незаконну анексію Криму, а також комплексний пакет санкцій ЄС, запроваджений проти Росії через війну, яку вона веде проти України.

Копенгаген активно сприяв прийняттю рішення Північноатлантичною радою надати Україні статус країни-партнера з розширеними можливостями. Данія підтримує оборонні відомства України з метою покращення обороноспроможності Українських Збройних Сил, реформування сектору оборони та запровадження стандартів НАТО у навчанні українських військовослужбовців. Даніє є однією з держав, яка активно постачає озброєння Україні з метою посилення її оборонних спроможностей.

Україна і Данія об’єднують зусилля у пошуку відповідей на глобальні міжнародні виклики. Вони вибудовують двостороннє співробітництво, яке сприяє обопільним інтересам та намагаються спільно впливати на міжнародний розвиток у необхідному ключі. Зокрема, обидві країни налаштовані сприяти реалізації глобальних Цілей сталого розвитку ООН.

4. Політичний діалог

Інтереси України і Данії збігаються в багатьох галузях. Це, в першу чергу, стосується зміцнення громадянського суспільства, захисту прав людини, створення умов для залучення інвестицій, підвищення енергоефективності, підтримання екологічної рівноваги, гарантування кіберстійкості тощо. Це сприяє активному політичному діалогу, який здебільшого відбувається на рівні міністрів закордонних справ.

За час дипломатичних відносин відбулися два візити Президента України до Данії у 2007 та 2017 роках. Крім того Глава Української держави взяв участь у саміті Україна-ЄС, який відбувся в Копенгагені в 2002 під час головування Данії в Європейському Союзі.

Голова Верховної Ради України відвідував Данію з офіційними візитами в 1999 та 2009. Спікери Парламенту Данії відвідували Україну в 2005, 2015 та 2016 роках. Прем’єр-міністр України здійснив візит до Данії в 2018, у ході якого глави урядів обох держав відкрили другу Міжнародну конференцію з питань реформ в Україні. Прем’єр-міністр Данії відвідав Україну в 2016, віце-прем’єр-міністр – в 2008.

Члени королівської родини Данії також відвідували Україну в ході численних візитів. Зокрема, кронпринц Фредерік перебував з приватною поїздкою в Україні в 2003 та 2012 роках, принц Йоакім – в 1992. Офіційний візит принца Йоакіма в Україну відбувся у 2006, кронпринца Фредеріка – у 2011.

Україна і Данія прагнуть до встановлення міцних зв’язків не лише на високому рівні, але й на рівні простих людей. Підтримуються побратимські відносини між українською столицею та данським містом Оденсе, започатковані ще в 1989. Підписано Протокол про наміри щодо співробітництва між Львовом і Орхусом. Опрацьовується питання налагодження партнерства на рівні столиць двох держав. Заснування Українсько-данського молодіжного дому у Києві у 2021 відкрило нові перспективи для розвитку міжлюдських контактів між нашими країнами.

Двостороння договірно-правова база налічує понад 70 угод. Останні укладені двосторонні документи – дві міжвідомчі угоди про співпрацю в рамках Українсько-Данської програми енергетичного партнерства на 2021-2026 роки, які передбачатимуть подальше консультування уряду України з питань енергетики та модернізацію системи центрального теплопостачання в Україні.

5. Торговельно-економічні відносини

Активна політична взаємодія двох держав створює передумови для розвитку двостороннього економічного співробітництва, яке протягом останніх років невпинно зростає.

Українські і данські органи влади розвивають тісний діалог у багатьох секторах, що відкриває двері для приходу в Україну данських рішень, знань та навичок.

Зокрема, Данія має значний досвід у технологіях зеленої енергетики і консультує український уряд стосовно ефективності використання енергії. З цією метою з 2015 року в Україні діє Українсько-Данський енергетичний центр, який займається питаннями стійкого енергозабезпечення, стратегічного енергетичного планування, енергоефективності та створення сприятливого середовища для інвестицій у сталу енергетику в Україні.

В Україні у різних сферах економіки діє понад 300 данських компаній. Збільшується зацікавленість данської промисловості до започаткування бізнесу в Україні, економіка якої зростає на фоні розвитку аграрного сектору, сфери інформаційних технологій та збільшення внутрішнього споживання.

За результатами 2021 року товарообіг між Україною та Данією він склав 902.3 мільйонів доларів США, продемонструвавши збільшення на 28.8% у порівнянні з 2020 роком.

Данія входить в 50 найбільших торговельних партнерів України (34 місце), є 43-м за розміром партнером України в торгівлі товарами та 19-м – в торгівлі послугами. За підсумками 2021, стала 16-м найбільшим експортером послуг з України (більшим за усі інші Скандинавські країни разом взяті).

Основними статтями українського експорту товарів до Данії в 2021 були меблі, текстильні вироби, одяг, неелектричні машини, деревина і вироби з неї, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки. Основу структури імпорту товарів з Данії до України визначали поставки такої продукції: неелектричні машини, м’ясо та субпродукти, фармацевтична продукція, залишки і відходи харчової промисловості, меблі.

В структурі експорту послуг переважали послуги з переробки матеріальних ресурсів, послуги у сфері телекомунікацій та IT, транспортні послуги та ділові послуги. В структурі імпорту послуг переважали транспортні послуги, державні та урядові послуги, ділові послуги, послуги у сфері ІТ.

Загальний обсяг прямих інвестицій з Данії в економіку України на початок 2022 року становив 342.8 млн доларів США, що складалося з 267.7 млн доларів США інструментів участі в капіталі та 75 млн доларів США боргових інструментів.

Основний інвестиційний капітал вкладено в сільське, лісове та рибне господарство, переробну промисловість, оптову та роздрібну торгівлю і ремонт, професійну, наукову та технічну діяльність.

6. Культурно-гуманітарна співпраця та українська громада в Данії

Чисельність української громади в Данії складає понад 16 тисяч осіб. Орієнтовна кількість тимчасово переміщених українців в Данії, які прибули в країну після російського вторгнення, становить до 25-30 тисяч осіб.

В Данії зареєстровано декілька організацій закордонних українців, зокрема «Ластівка», «Клуб Україна», «Файно», «Українська спортивна спілка», які у 2018 році об’єдналися в Асоціацію українців Данії та стали членами Світового конгресу українців. Також в Копенгагені діє просвітницька громадська організація Дансько-Українське товариство, засноване у 1992 році.

Важливою є діяльність Волонтерської спілки «Bevar Ukraine» («Збережи Україну»), яка організовує збір та доставку в Україну гуманітарної допомоги для українських лікарень, дитячих будинків, шкіл, хоспісів, будинків для людей похилого віку тощо.

Українська Греко-Католицька Церква, через душпастирство в Данії, турбується про те, щоб всі віряни мали можливість почувати себе повноцінними християнами.

Посольство України в Королівстві Данія спільно з Асоціацією українців Данії реалізує культурні та гуманітарні проєкти з популяризації українських традицій, культури, мистецтва та історії. Традиційними вже стали фестиваль «Дні української культури в Данії», спільні заходи з метою відзначення пам’ятних і важливих для України дат, святкування державних і релігійних свят, проведення тематичних флешмобів, літні навчальні табори для дітей із зони бойових дій тощо. У Данії діє дев’ять українських суботніх шкіл, які працюють у напрямку популяризації та поширення української мови та літератури.

Посольство України в Копенгагені відкрите у 1995. Данське Посольство в Києві працює з 1992. Крім того, в Данії діє два почесних консульства України в містах Орхус (з 2006 року) та Оутруп (з 2020 року).

1. Визнання України: 26 серпня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини України та Естонської Республіки мають давню історію і на сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та партнерства.

Напередодні війни та з розгортанням російської збройної агресії інтенсивне українсько-естонське співробітництво не припинялося. Естонія рішуче засуджує російську агресію проти України з перших днів війни. Надається послідовна політична підтримка, військова, гуманітарна та фінансова допомога. Естонія стала першою країною, яка прийняла рішення із закликом до країн-членів ООН створити заборонену для польотів зону над Україною - 14 березня 2022 року депутати Рійґікоґу схвалили відповідне Звернення до парламентів країн-членів ЄС і НАТО, а також інших країн. 21 квітня 2022 року Рійгікогу Естонії ухвалив заяву «Про воєнні злочини та геноцид російської федерації в Україні». Естонія стала першою країною, яка визнала злочинні дії Росії (російського політичного та військового керівництва та збройних сил РФ) проти України геноцидом.

Естонія була однією з перших країн, які почали підтримувати Україну військовою допомогою. При цьому частину озброєння було поставлено в Україну ще до початку війни. Естонія входить до ТОП-8 країн за обсягами надання військової допомоги із розрахунку на душу населення. Естонія вже надала Україні військову допомогу в розмірі третини річного оборонного бюджету країни.

Урядом Естонії відкрито центри прийому та консультування тимчасово переміщених осіб з України, при МЗС Естонії діє Гуманітарний штаб з метою надання всебічної гуманітарної допомоги. В Уряді Естонії заявили, що країна готова розмістити до 50 тисяч осіб з України. За інформацією Гуманітарного штаба при МЗС Естонії, Естонія вже надала Україні гуманітарної допомоги на суму 20,0 млн євро, з яких урядова допомога складає 2,1 млн євро, приватна допомога – 17,9 млн євро.

Естонія також приєдналася і чітко дотримується усіх політичних та економічних санкцій, запроваджених ЄС щодо РФ, зокрема і персональних. Естонія однією з перших заборонила транслювання російських телеканалів. Уряд Естонії продовжує зусилля з метою реалізації на практиці вже прийнятого політичного рішення про відмову від російського газу і нафти. Естонія зобов'язалася до кінця 2022 року повністю відмовитися від імпорту енергоносіїв з Росії. 17 квітня 2022 року Естонія закрила свої порти для російських суден. Естонія активно підтримує невідкладне запровадження в ЄС жорстких санкційних пакетів щодо росії.

Між державами підтримується динамічний політичний діалог, зокрема на вищому рівні.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

08-10 лютого 2022 року - офіційний візит Президента (Спікера) Рійгікогу Естонії Ю.Ратаса в Україну.

22 лютого 2022 року - робочий візит Президента Естонії А.Каріса в Україну.

24 лютого 2022 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Естонії А.Карісом.

24 лютого 2022 року - телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Естонії К.Каллас.

14 березня 2022 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Естонії Е.-М.Лійметс.

21 березня 2022 року - виступ Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука у Рійгікогу Естонії з промовою за допомогою відеозв’язку.

24-25 березня 2022 року - спільний візит Президента (Спікера) Рійгікогу Естонії Ю.Ратаса та голів парламентів Литви і Латвії в Україну, під час якого Президент (Спікер) Рійгікогу Естонії Ю.Ратас виступив у Верховній Раді України з промовою.

13 квітня 2022 року - спільний візит Президента Естонії А.Каріса разом з президентами Польщі, Литви та Латвії в Україну.

13 квітня 2022 року - Президент України В.Зеленський виступив з відеозверненням перед Рійгікогу Естонії.

6 травня 2022 року - спільний робочий візит Міністра закордонних справ Естонії Е.-М.Лійметс разом з міністрами закордонних справ Латвії та Литви в Україну.

22 червня 2022 року - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Естонії К.Каллас.

Двосторонні міжпарламентські відносини знаходять підтримку з боку груп дружби Верховної Ради України та Рійгікогу (Парламенту) Естонської Республіки. На постійній основі підтримуються контакти та розвивається плідна співпраця.

4. Двостороння торгівля

Естонська Республіка є 25-тим торговим партнером України серед європейських країн.

В Експортній стратегії України - Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі на період 2017 – 2021 рр. Естонія, як член ЄС, включена до переліку перспективних ринків для експорту української продукції з такими особливостями:

· 100 економіка світу;

· 92 місце за прогнозами абсолютного зростання;

· 86 - за рівнем відповідності структури українського експорту до імпорту Естонії;

· входить до топ - 20 за відкритістю економіки до імпорту (17);

· входить до топ-100 за рівнем зростання імпорту (90);

· досить низький рівень тарифного захисту (середній MFN - 1,5%, 51 місце);

· 18 місце на рівнем середнього зростання українського експорту товарів;

· 3 місце на рівнем середнього зростання українського експорту послуг;

· 61 місце серед історичних партнерів України протягом 2011- 2015 рр.;

· входить до країн-членів ЄС, з яким діє УВТ.

За даними Державної служби статистики України, за 2021 р. загальний обсяг торгівлі між Україною та Естонією сягнув 543,3 млн дол. США, що у порівнянні з 2020 роком становить 120,1%. Сальдо у торгівлі товарами і послугами за цей період практично нульове. Експортно-імпортна структура торгівлі за найбільш вагомими позиціями залишилася незмінною. Зокрема, товарообіг між Україною та Естонією за 2021 рік склав 338,8 млн дол. США (118,2% у порівнянні з 2020 роком). Обсяги експорту українських товарів до Естонії склали 169,1 млн дол. США, обсяги імпорту - 169,8 млн дол. США.

Загальний товарообіг між Україною та Естонією у січні 2022 року склав 25,1 млн дол.США. Обсяг експорту українських товарів до Естонії склав 17,3 млн дол.США (185% у порівнянні з січнем 2021 року), обсяг імпорту – 7,8 млн дол.США (76,3% у порівнянні з січнем 2021 року).

За 2021 р. обсяг торгівлі послугами між Україною та Естонією збільшився у порівнянні 2020 роком до 102,1% і сягнув 204,5 млн дол. США. Обсяг експорту українських послуг до Естонії зменшився на 3,3%, обсяг імпорту збільшився на 34,1%. Сальдо у торгівлі послугами за цей період позитивне для України і складає +80,3 млн дол. США.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-естонське культурно-гуманітарне співробітництво характеризується активністю та ефективністю.

Посольство України в Естонії приділяє важливу увагу культурній дипломатії для просування позитивного іміджу України в Естонії.

Чимала заслуга у розвитку вказаного напряму двосторонніх взаємин належить українській діаспорі в Естонській Республіці, зокрема у відзначенні в країні перебування пам’ятних дат в історії українського народу, річниць видатних громадських діячів нашої держави,

проведенні уроків в українських недільних школах. У популяризації української культури головна увага зосереджується на культурно-просвітницьких заходах.

Талліннська публіка охоче сприймає українських артистів та виконавців, які періодично відвідують естонську столицю. Їх виступи створюють позитивне враження у естонців про українську культуру як сучасну, цікаву та різноманітну.

Творчі колективи української діаспори Естонії регулярно репрезентують українську культуру на творчих фестивалях, які відбуваються у країні, зокрема Фестиваль української культури у м.Раквере, Фестиваль народів Естонії, Фестиваль Миколай фест у м.Сілламяе, дитячий фестиваль “Квіти України”, міжнародний фестиваль “Північна зірка”.

Українська громада проводить науково-просвітницькі заходи, зокрема круглі столи, під час яких обговорюється роль і внесок важливих подій та історичних постатей у створення та формування світогляду українців як громадян вільної та незалежної України.

Активну участь у вихованні української молоді відіграють українські недільні школи, зокрема недільна школа “Лабора” м.Таллінн, недільна школа «Надія» м.Таллінн, недільна школа українського товариства “Водограй” м.Сілламяе, недільна школа товариства “Барвінок” м.Валга.

Свого часу естонські творчі колективи відвідували Україну з метою репрезентації естонської культури серед представників естонської меншини, яка проживає на території АР Крим. У зв’язку із тимчасовою окупацією РФ Автономної Республіки Крим, колективи утримуються від поїздок до Криму.

6. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-естонське співробітництво в галузі освіти і науки характеризується високою динамікою та включає в себе низку обопільно вигідних проєктів.

У рамках Меморандуму про співробітництво між Дипломатичною академією України при МЗС України та Естонською школою дипломатії (ЕШД) щороку реалізується програма десятимісячного навчання українських студентів в Естонській школі дипломатії на основі шведсько-естонського проєкту. За ініціативи Посольства України, Естонська школа дипломатії спільно з МЗС ЕР розробили довгострокову Програму підготовки українських фахівців з питань ЄС.

Протягом академічного періоду 2020/2021 років в Естонії проходили навчання 236 студенти з України:

у Тартуському університеті 103 особи;

у Талліннському технічному університеті 81 особа;

у Євроакадемії 15 осіб;

у Талліннському університеті 11 осіб;

в інших вищих навчальних закладах (Естонська бізнес школа, Естонська Академія мистецтв, Університеті природничих наук) 26 осіб.

Відбувається активний діалог у галузі впровадження інклюзивної освіти, з питань розробки цільових програм навчання для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до різних нозологій.

Важливу роль відіграє естонський освітній фонд “INNOVE”, який надає допомогу регіонам України (Хмельницька, Київська, Чернівецька області, Дніпро, Донецька та Луганська області) у розбудові професійно-технічної освіти в Україні.

Україна та Естонія мають хорошу динаміку співробітництва у галузі науки та освіти. Найбільш цікавим для України є досвід Естонії в організації професійно-технічної освіти, інклюзивної освіти, розвитку ІТ-технологій та е-врядування.

Українські науковці працюють у низці ВНЗ Естонії, зокрема в Талліннському технічному університеті та Тартуському університеті, де беруть участь у розробці наукових продуктів, наприклад, у сфері цифрових технологій.

На жаль, агресія рф проти України негативно вплинула на темпи розвитку українсько-естонського науково-технічного співробітництва та співпраці в освітній сфері. Позитивну динаміку розвитку цих видів співпраці буде відновлено після завершення воєнних дій та відновлення територіальної цілісності України.

7. Договірно-правова база

Кількість укладених документів: 82. Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року (набрання чинності – 06.08.1993);

Договір між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (набрання чинності – 22.11.1995);

Декларація про поглиблення співробітництва і партнерства між Україною та Естонською Республікою (набрання чинності – 24.05.1995);

Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (набрання чинності – 01.02.2012).

8. Українська громада

В Естонії українці є третьою за чисельністю етнічною групою населення після естонців і росіян. За останніми даними, у країні проживає понад 24 тис. вихідців з України, понад 5 000 осіб мають українське громадянство. У переважній більшості – це люди робітничих спеціальностей.

З огляду на триваючу агресію рф проти України, станом на липень 2022 року, до Естонії прибуло понад 46 тис. тимчасових переселенців з України. Наразі невідомо, яка кількість з них планує залишитися в Естонії на постійне проживання.

Місцями компактного проживання українців в ЕР є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (північно-східний регіон Естонії), куди за радянських часів направлялися на роботу фахівці хімічної промисловості, шахтарі з України. Також українці проживають у мм. Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну.

Представники української діаспори в ЕР об’єднані у дві самостійні структури:

Конгрес українців Естонії та Асоціація українських організацій в Естонії, до складу яких входить двадцять вісім українських національно-культурних товариств. Товариства не є чисельними, кожне з них об’єднує не більше 50-70 членів.

Конгрес українців Естонії (голова – Віра Коник), нині об’єднує понад десять організацій, серед яких: Союз українок Естонії, скаутська організація “Пласт” і спортивний клуб “Дніпро”, Українське земляцтво Іда-Вірумаа, Українське культурно-просвітнє товариство “Стожари” м. Маарду, Українське земляцтво “Барвінок” м. Раквере (голова – Марія Гаврилюк), Українське товариство “Смерічка” м. Ойзу (голова – Ганна Лоовілі), Українське земляцтво м. Нарва, Українське товариство м.Пилва, культурне товариство „Промінь” м. Тарту. Конгрес українців Естонії гуртується довкола Української греко-католицької церкви, яка розташована в одній будівлі з Українським культурним центром (керівник – Анатолій Лютюк). При церкві діє українська недільна школа та школа народних промислів, а також розташована невелика бібліотека.

При організаціях Конгресу українців Естонії діють жіноча вокальна група “Відлуння”, хор “Родина”, дівочий ансамбль “Вербиченька”, дівочий ансамбль

“Джерела”, Українська театральна студія АртСтудіо, Театр українського обряду “Вертеп”, Клуб української словесності.

Конгрес українців Естонії є членом Асоціації народів Естонії, Європейського конгресу українців, Світового конгресу українців, Української всесвітньої координаційної ради. Представники Конгресу входять до складу круглого столу нацменшин при Президентові Естонії. Союз українок Естонії є членом Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).

Асоціація українських організацій в Естонії (Президент – Володимир Паламар) об’єднує такі організації: 1) Осередок української культури в Естонії “Просвіта”; 2) Українське земляцтво м. Сілламяе „Водограй”; 3) Культурно-просвітнє товариство “Орфей” м. Тапа; 4) Українське товариство „Вітчизна” м. Пярну; 5) Спілка української молоді в Естонії; 6) Творче об’єднання “Койт” м. Тапа; 7) Українське земляцтво м. Пайде “Спогад”, 8) Молодіжно-дитячий хореографічний ансамбль “Колор” м. Таллінн, 9) Українська студія „Кобзарик” м. Таллінн, 10) Українське реєстрове козацтво в Естонії м. Таллінн. При Асоціації діє українська суботня школа «Надія».

При організаціях АУОЕ діють академічний хор "Україна", жіночий вокальний гурт "Сусідки" та хор “Мрія” (Таллінн), ансамбль "Кумасі".

Посольство України в Естонії тісно співпрацює з українською громадою, насамперед у сфері публічної та культурної дипломатії для популяризації іміджу України в Естонії.

З огляду на велику кількість українських дітей, які прибули до Естонії разом з батьками, рятуючись від агресії рф, Посольство приділяє особливу увагу забезпеченню їх освітніх потреб.

Станом на 1 липня, в Естонії перебуває 13 409 дітей та підлітків віком до 19 років, які прибули з України. В Естонській інформаційній системі освіти (EHIS) до 24 травня було зареєстровано 4716 прибулих з України дітей і підлітків. 1231 дітей зареєстровано на дошкільному рівні освіти, 3114 - ходять до основної школи, 191 - до гімназії та 180 - до професійно-технічних училищ. З них 1600 зареєстровані в Таллінні.

Наразі в Таллінні функціонують такі українські школи.

1. Середня школа в талліннському районі Віймсі, яка однією з перших серед естонських шкіл прийняла на навчання дітей тимчасово переміщених осіб з України (керівник – Вікторія Мельник). У школі навчаються українські діти віком від 7 до 15 років.

2. Школа для українських дітей на вулиці Раагу 49, в будівлі, що належить Талліннському університету, є частиною Ліллекюласької гімназії (муніципальна школа). Керівник проєкту – Наталя Мяліцина. Наразі в школі функціонує п’ять класів для різних вікових категорій українських дітей від 7 до 16 років. Викладацький склад школи повністю представлений українськими вчителями із складу тимчасово переміщених осіб.

З 11 квітня в ній навчаються приблизно 200 українських дітей, а з вересня планується збільшити кількість учнів до 600.

3. З 1 вересня муніципалітетом буде відкрито Українську школу при Талліннській Тинісмяеській державній гімназії, яка носитиме назву "Школа Свободи".

Новий навчальний заклад розпочне роботу 1 вересня 2022 року. Він розрахований на 800 навчальних місць для учнів 7-12 класів. Навчальна діяльність у школі Свободи вестиметься за методом мовного занурення - як мінімум 60% уроків проходитиме естонською мовою.

Школу очолить Ольга Селищева, яка працювала керівником Талліннського будинку естонської мови INSA, а також учителем і керівником з навчальної роботи в школі.

За словами віце мера Таллінна Вадима Белобровцева, на даний момент у Таллінні надійшло 2180 заяв на навчання в столичних школах від батьків дітей тимчасово переміщених осіб з України: "місце запропоновано 1600 дітям. 690 тимчасово переміщених осіб з України захотіли для своїх дітей місце в дитячому садку, 350 дітей його вже отримали".

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

3. Дипломатичні установи: Посольство України в Ірландії, Посольство Ірландії в Україні.

4. Політичний діалог 

Загалом Ірландія дотримується чіткої та послідовної позиції щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, засуджуючи дії Росії, зокрема окупацію АР Крим та м. Севастополь, підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі, порушення прав людини на окупованих територіях, незаконне утримання українських політв’язнів тощо.

Позиція ірландської сторони формується у руслі загальної політики ЄС, у т.ч. політики обмежувальних заходів Євросоюзу щодо РФ, запроваджених на підставі рішень Ради ЄС у 2014 році та внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Водночас Ірландія наполягає на запровадженні ЄС якомога жорсткіших санкцій проти РФ.

Ірландія є співавтором усіх ініційованих Україною резолюцій ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)». У 2018 році вона підтримала та згодом у 2021 році приєдналася до кола співавторів резолюції ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів», схваленої 17.12.2018.

У 2018 році Ірландія підписала ініційовану Україною в рамках ООН Декларацію до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років.

У 2020 році українська сторона підтримала кандидатуру Ірландії на виборах непостійних членів РБ ООН на період 2021-2022 років, яка разом з Норвегією перемогли у першому турі Канаду.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Ірландія зайняла принципову позицію на користь вступу України до ЄС за пришвидшеною процедурою та активно просуває цю ініціативу з-поміж інших держав-членів ЄС.

Ірландія також закрила авіапростір для російських авіакомпаній та порти для російських суден, заборонила трансляцію російських телеканалів «RT» та «Sputnik», звинуватила РФ у військових злочинах на території України та увійшла до групи держав з надання доказів Міжнародному кримінальному суду щодо фактів російської агресії та приєдналася до 39 держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо розслідування ймовірних воєнних злочинів і злочинів проти людства РФ на території України (02.03.2022 р.). Крім того, виділила 150 000 євро прокурору МКС та ще 3 млн на підтримку роботи МКС на цьому напрямі.

 З метою створення безперешкодного в’їзду в Ірландію громадян України для тимчасового прихистку, країною були повністю скасовані візові вимоги.

Крім того, Ірландія виступила співавтором резолюцій ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022 р. та «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 25.03.2022 р.

30.03.2022 р. Уряд Ірландії ухвалив рішення вислати 4 російських дипломатів.

01.06.2022 р. верхня палата Парламенту Ірландії (Сенат) визнав військові дії рф в Україні геноцидом українського народу.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

6 липня 2022 р. – робочий візит Прем’єр-міністра Ірландії Мікхола Мартіна в Україну. Зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським та Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем.

21 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіним.

3 червня 2022 р. – візит Віце-прем’єр-міністра України Ольги Стефанішиної до Ірландії. Зустрічі з президентом Ірландії Майклом Д.Хіггінсом, з Прем’єрміністром Ірландії Мікхолом Мартіним та зі спікерами верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марком Дейлі та Шоном О Фарілом.

20 травня 2022 р. – візит спікерів верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марка Дейлі та Шона О Фаріла в Україну на запрошення Голови ВРУ Руслана Стефанчука. Зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем та Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. Відвідання постраждалих внаслідок російської окупації міст Буча, Ірпінь та Дмитрівка.

20 квітня 2022 р. – зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіним у м. Шеннон.

6 квітня 2022 р. – звернення Президента України Володимира Зеленського до Парламенту Ірландії.

16 березня 2022 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіним.

1 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіним.

Відбулося 13 раундів політичних консультацій між МЗС двох країн (останні – 10 грудня 2021 р. у м. Київ на рівні заступника Міністра закордонних справ України Миколи Точицького та Заступниці генерального секретаря, політичного директора МЗС Ірландії Соні Ґайленд).

5. Міжпарламентське співробітництво 

2 березня 2022 року нижня палата Парламенту Ірландії схвалила резолюцію щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

6 квітня 2022 року Президент України Володимир Зеленський звернувся із промовою до парламенту Ірландії та ірландського народу, яку політичний естеблішмент, експерти та ЗМІ країні перебування визначили як історичну, прирівнявши її до виступів Джона Ф. Кеннеді (1963 р.) та Нельсона Мандели (1990 р.). Загалом з моменту заснування ірландського парламенту понад сто років тому лише 11 іноземних лідерів посіли центральне місце у цьому органі.

5-7 травня 2022 року на запрошення Голови ВРУ Руслана Стефанчука Україну відвідали ірландські сенатори від партії «Фіне Гейл» Беррі Уард та Гаррет Ахеарн у складі парламентської групи «United for Ukraine» (U4U).

20 травня 2022 року на запрошення Голови ВРУ Руслана Стефанчука Україну відвідали спікери верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марк Дейлі та Шон О Фаріл.

3 червня 2022 року у рамках участі у Конгресі Альянсу лібералів та демократів за Європу група українських депутатів зустрілась зі спікерами верхньої та нижньої палат Парламенту Ірландії Марком Дейлі та Шоном О Фарілом.

14 червня 2022 року група українських депутатів виступила в Сенаті Ірландії. 28 червня 2022 року відбулося спільне онлайн-засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та Комітету у зовнішніх справах та оборони Парламенту Ірландії.

6. Договірно-правова база 

Кількість чинних документів: 7.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин від 01.04.1992; Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилянням стосовно податків на доходи та доходів від відчуження майна і Протокол до неї.

7. Торговельно-економічне співробітництво 

Після тривалого періоду спаду внаслідок військової агресії РФ проти України, у 2017 р. обсяги двосторонньої торгівлі продемонстрували відчутне зростання порівняно з 2016 р., досягнувши 324,4 млн дол. США та збільшившись у цілому на 37%. Торговельне сальдо для України було негативним і дорівнювало 106,2 млн дол. США. Експорт товарів досягнув 55,3 млн дол. США, імпорт – 113,9 млн дол. США, склавши порівняно з 2016 р. 122% та 134%. Експорт послуг зріс до 53,8 млн дол. США, імпорт – 101,4 млн дол. США, що склало відповідно 168% та 134% порівняно з 2016 р.

У 2018 р. зростання обсягів двосторонньої торгівлі товарами та послугами продовжилося. Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами досягнув 511 млн дол. США, продемонструвавши зростання на більш ніж 36%. Експорт товарів склав 77,51 млн дол. США, що становить 140% порівняно з 2017 роком, імпорт досягнув 143,83 млн, склавши відповідно 126%. Експорт послуг – 56,14 млн (100%), імпорт – 233,51 млн дол. США (228%).

У 2019 році обсяг торгівлі товарами і послугами продовжив позитивне зростання на 34,3% порівняно з 2018 роком та досягнув 715,6 млн дол. США. Експорт товарів майже подвоївся порівняно з відповідним періодом 2018 року та склав 153,2 млн дол. США або 197,7%. Імпорт товарів досягнув 169,6 млн дол. США або 118% порівняно з відповідним періодом 2018 року. Відповідно експорт послуг склав 86,8 млн дол. США (148%), імпорт послуг – 306 млн дол. США (121,2%).

У 2020 році внаслідок глобальної пандемії, загальний обсяг торгівлі товарами і послугами зменшився на 5,39% порівняно з 2019 роком та склав 677 млн. дол. США. Експорт товарів склав 94,4 млн. дол. США або 61,6% порівняно з 2019 роком, імпорт товарів досягнув 209 млн. дол. США або 123,3%. Експорт послуг склав 112,6 млн. дол. США або 126% порівняно з 2019 роком, імпорт послуг – 261 млн. дол. США або 83%.

Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами за 2021 рік зменшився на 6.6% відповідно до 2020 року та склав 635 млн дол. США. Експорт товарів склав 97,8 млн дол. США або 103,7% порівняно із 2020 роком, імпорт товарів – 231 млн дол. США або 110,6%. Експорт послуг склав 119 млн дол. США або 99,8%, імпорт послуг – 374 млн дол. США або 142,8%.

Найбільшими групами експорту товарів з України до Ірландії за 2021 рік були: а) зернові, обсяг торгівлі якими склав 66,5 млн дол. США або 82% від обсягів 2020 року; б) чорні метали – 8 млн дол. США (704%); в) м’ясо та їстівні субпродукти – 3,6 млн дол. США (1198%); г) добрива – 1,7 млн дол. США (193%); д) палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки – 2,5 млн дол. США (56,5%); е) залишки і відходи харчової промисловості – 5,8 млн дол. США (450%).

Найбільші обсяги імпорту товарів з Ірландії було зафіксовано у торгівлі а) фармацевтична продукція з обсягом 98,2 млн. дол США (89,1%) від обсягу 2020 року); б) продуктами харчування – 40 млн. дол США (166%); в) алкогольні і безалкогольні напої та оцет – 24,7 млн дол. США (141%); г) ефірні олії – 13,6 млн. дол США (163%).

З-поміж потужних ірландських компаній до війни в Україні працювали авіаперевізник «Rayanair», свинарська компанія «Hermitage Genetics», команія-експерт агрономічних сервісів «Origin Enterprises» (працює в Україні під брендом «Agrii Ukraine») та міжнародна корпорація «CRH Ukraine», до складу якої входять заводи ПАТ «Подільський цемент» (м. Кам’янецьПодільський), ТОВ «Цемент» (м. Одеса), ПАТ «Миколаївцемент» (Львівська область), а також компанія «Полібетон», ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та ПрАТ «Бехівський спеціалізований кар’єр». Міжнародна компанія Aptiv, яка спеціалізується на виробництві автокомплектуючих та є партнером провідних світових брендів Volkswagen, BMW, Renaut, Audi, Fiat та Porsche, вже має три заводи-партнери у Вінниці, Чернівцях та Івано-Франківську.

Усі ці компанії готові відновити повноцінну роботу на території України та збільшити інвестиції після закінчення війни.

8. Українська громада 

У 2008 році на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію — «Асоціація українців в Республіці Ірландія».

У 2022 році на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію – “Ukrainian Action in Ireland”

1.Визнання України: 19 січня 1992 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 березня 1992 р.

 3.Політичні відносини

Ісландія обіймає активну позицію на підтримку України у справі подолання широкомасштабної військової агресії Росії в Україні, докладаючи значних зусиль зі зміцнення єдності міжнародного співтовариства, посилення політичної та економічної ізоляції Росії, належного дотримання міжнародного скоординованого санкційного режиму проти РФ та створення необхідних умов для притягнення до відповідальності усіх причетних до воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноцид та злочин агресії РФ в Україні.

Ісландія твердо підтримує прагнення України до вступу в НАТО.

6 травня 2022 року Президент України В.Зеленський виступив перед Парламентом Ісландії з метою висловлення подяки ісландському народу за солідарність та підтримку України й запрошення Ісландії до відбудови України.

 Контакти на найвищому та високому рівнях

 5 травня 2022 року - зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Ісландії К.Якобсдоттір (на полях Міжнародної донорської конференції високого рівня на підтримку України у Варшаві (Польща) – обговорено питання відбудови України;

 2 грудня 2022 року відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Ісландії Т.Гилфадоттір (на полях зустрічі Ради міністрів ОБСЄ у Стокгольмі (Швеція), під час якої підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про повітряне сполучення.

 4.Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 132 190,2 тис. дол. США., з них: експорт – 3 642,5 тис. дол. США, імпорт – 128 547,7 тис. дол. США, %), від’ємне для України сальдо ‒ 124905,2 тис. дол. США.

Торгівля товарами

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у 2021 році склав 129 889 тис. дол. США з них: експорт – 1469,9 тис. дол. США (+ 43,3%), імпорт – 128 419,1 тис. дол. США (+ 41,0%), від’ємне для України сальдо ‒ 126 949,2 тис. дол. США.

 Торгівля послугами

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами у 2021 році склав 2 301,2 тис. дол. США з них: експорт – 2 172,6 тис. дол. США ( + 113,3%), імпорт – 128,6 тис. дол. США (- 0,5 %), позитивне для України сальдо ‒ 2 043,9 тис. дол. США.

 Інвестиційне співробітництво

Згідно з інформацією НБУ, станом на 30.09.2021 р. обсяг прямих інвестиції з Ісландії до української економіки склав загалом: 2,2 млн. дол. США. З них: інструменти участі у капіталі ‒ 2,2 млн. дол. США, боргові інструменти ‒ не зафіксовано. Інвестиції спрямовувались у такі сфери, як операції з нерухомим майном (2,1 млн. дол. США).

 5.Культурно-гуманітарна співпраця

Утвердженню позитивного іміджу України в Ісландії сприяє артистична діяльність української оперної співачки Олександри Чернишової, яка постійно проживає в Ісландії та є активним популяризатором українського музичного мистецтва.

 6.Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 7.

• Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал від 08.11.2006 р.;
• Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010р.;
• Угода про сільське господарство між Україною та Ісландією від 24.06.2010 р.;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Ісландія про спрощення оформлення віз від 25.09.2013 р.;
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб від 25.09.2013 р.;
• Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством України з питань енергоефективності та енергозбереження та Національною енергетичною адміністрацією Ісландії від 08.05.2015 р.
• Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про повітряне сполучення від 02.12.2022.

 7. Українська громада

У 2012 році в Ісландії було зареєстроване об’єднання « Товариство українців в Ісландії» (Félag Úkraínumanna á Ísland), яке сприяє ознайомленню ісландської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом.

Чисельність української громади становить 225 громадян України, які в основному проживають в столиці – м. Рейк’явік.

З лютого 2022 року Ісландія надала тимчасовий притулок для понад 1200 громадян України, які вимушені були тікати від війни. В Ісландії створено усі необхідні умови для їхнього проживання, отримання освіти та повного доступу до системи охорони здоров’я й ринку праці. 

1.Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Королівством Іспанія характеризуються різноплановістю та багатогранністю. Іспанія є важливим партнером України і сприяє наближенню нашої держави до ЄС.

Сторонами підтримується активний політичний діалог.

 Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

21 квітня 2022 р. відбувся візит Глави Уряду Іспанії П.Санчеса в Україну, перший в історії двосторонніх відносин.

21 червня 2022 за ініціативою української сторони відбулася телефонна розмова лідерів двох держав.

4. Міжпарламентське співробітництво

18 лютого 2021 р. у Верховній Раді України сформована депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Іспанією, зі складом якої можна ознайомитися за таким посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=24

7-11 червня 2021 р. співголова депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Королівством Іспанія, народний депутат О.Совгиря здійснила візит в Іспанію.

6-10 травня 2022 р. група народних депутатів України на чолі з співголовою депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Королівством Іспанія, народним депутатом О.Совгирею в ході візиту в Іспанію відвідала мм. Барселона, Валенсія та Мадрид.

24 травня 2022 р. відбулася телефонна розмова Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука з Головою Конгресу Депутатів Іспанії М.Батет Ламаньєю

31 травня – 2 червня 2022 р. візит в Іспанію здійснила Заступниця Голови ВРУ О.Кондратюк. В ході відвідання столиці Іспанії були проведені зустрічі з Головою Конгресу Депутатів М.Батет Ламаньєю, головами Змішаної комісії у справах ЄС та Комісії Конгресу Депутатів з питань оборони, Міністром інклюзії, соціального захисту та міграції  Іспанії, Директором Департаменту з питань зовнішньої політики Адміністрації Уряду Іспанії.

5. Торговельно-економічні відносини:

Іспанія є одним з провідних торговельних партнерів України у Європі та світі. За показником позитивного сальдо торговельного балансу Іспанія займає 4 місце серед країн ЄС та 8 місце з поміж усіх країн світу.

Є одним із найбільших споживачів української сільскогосподарської продукції (другий у Європі імпортер українських зернових та рослинної олії). На Україну припадає 28% імпортованої Іспанією кукурудзи, 60% соняшникової олії, 13% пшениці, 31% макухи і 15,4% зернових бобових.

Займає п’яте місце серед країн світу за обсягами імпорту українських зернових.

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у 2021 р. зріс на 33,6% і становив 2652,7 млн дол. США. При цьому експорт склав  1676,9 млн дол. США та зріс на 34,1%, а імпорт – 975,8 млн дол. США (зріс на 32,7%). Позитивне сальдо для України – 701,1 млн дол. США.

Основні товарні групи експорту в Іспанію за 2021 р.:  зерновi культури - 38,5%; жири та олії тваринного або рослинного походження  - 28,1%;  чорні метали - 11,8%; сіль; сірка; землі та каміння - 5,3%; руди, шлаки і зола - 3,2%.

Основні товарні групи імпорту в Україну з Іспанії у 2021 році:  фармацевтична продукція - 9,4%; засоби наземного транспорту крім залізничного - 9,2%; різноманітна хімічна продукція - 8,8%; реактори ядерні, котли, машини - 6,7%; електричнi машини - 6,7%; палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки - 5,8%; їстівнi плоди та горiхи - 4,7%; риба i ракоподібні - 3,9%; керамiчнi вироби - 3,8%.

За 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами склали 124,6 млн дол. США, де експорт склав 74,8 млн дол. США та зріс на 52,7%, а імпорт – 46,2 млн дол. США та зріс на 28,1%. Сальдо позитивне – 28,6 млн дол. США.

Основними статями українського експорту послуг стали: транспортні (41,4%, 40 млн дол. США), у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги (23%, 17,2 млн дол. США) та пов'язані з подорожами (2,5%, 1,8 млн дол. США) послуги.

Імпорт іспанських послуг складався з: роялті та інші послуги, пов'язані з використанням інтелектуальної власності (23,2%, 10,7 млн дол. США), транспортних послуг (26,9%, 12,4 млн дол. США), послуг, пов'язаних з подорожами  (27,1%, 12,5 млн дол. США), ділових послуг (10,8%, 5 млн дол. США).     

За статистикою Нацбанку України, за результатами 2021р. прямі інвестиції з Іспанії в економіку України склали 93,3 млн дол. США. З них: 42,2 млн дол. США - інструменти участі в капіталі, 51 млн дол. США - боргові інструменти.

Інвестиції спрямовувались у такі сфери, як промисловість (21,8 млн дол. США), оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (10,4 млн дол. США), інформація та комунікація (7,3 млн дол. США), операції з нерухомим майном (2 млн дол. США).

Відповідно до Угоди про економічне та промислове співробітництво між Україною та Іспанією від 7 жовтня 1996 р. (набрала чинності 12 квітня 2000 р.) сторонами була створена Українсько-іспанська змішана міжурядова комісія з економічного і промислового співробітництва. Відбулися три засідання Комісії: у липні 2008 р. в Мадриді, у квітні 2011 р. в Києві та у грудні 2018 р. в Мадриді.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Проведення низки культурних заходів протягом першого півріччя 2022 року, в тому числі з метою збору коштів та гуманітарної допомоги, гастролі творчих колективів, а також виступ творчих осередків української громади в Іспанії сприяли консолідації всіх українців, які станом на сьогодні перебувають на території Іспанії, а також розвитку культурно-гуманітарних контактів, глибшому ознайомленню з українською культурою, мистецтвом та історією України.   

Увагу іспанської публіки привертали численні виставки, присвячені українському мистецтву, зокрема, проведена у квітні-травні 2022 виставка робіт народного художника України, лауреата Національної премії ім.Шевченка Івана Марчука, відкриття в приміщенні нижньої палати Генеральних Кортесів Іспанії інтерактивної виставку фоторобіт М.Левіна «Хроніки російського вторгнення в Україну 2022: початок», відкриття в культурному центрі «Едуардо Уркуло» виставки «Майбутне через минуле», відкриття україномовного аудіогіда в одному з провідних музеїв Іспанії «Прадо», а також організація благодійного забігу центральними вулицями столиці «Мадрид задля України», організація благодійного концерту по збору коштів в рамках Президентської ініціативи «United 24» за участю таких українських виконавців як: «Monatik», «Pianоboy», «Тіна Кароль» та «Wellboy», трансляція кількох  телемарафонів з метою збору коштів.

7. Українська громада

Згідно з останніми даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики Іспанії, станом на 18 липня 2022 року за місцем проживання в Іспанії було зареєстровано 133046 громадянина України. Основними осередками українства в країні є Мадрид, Барселона, Валенсія, Малага та Аліканте. З початку війни в Іспанію за різними підрахунками приїхало до 140 тисяч українців, які знайшли тимчасовий захист в країні перебування.

1.Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 19 лютого 1992 року.

3.Політичні відносини

Двостороннє співробітництво між Україною та Республікою Кіпр розвивається у дусі взаєморозуміння та довіри, чому сприяє близькість позицій двох країн з багатьох актуальних питань міжнародних відносин, а також духовна близькість українського та кіпрського народів.

На постійній основі здійснюється двосторонній діалог між керівництвом України та Кіпру в рамках міжнародних заходів та у двосторонньому форматі.

Кіпр підтримує незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також приєднується до ухвалення рішень щодо запровадження санкцій ЄС проти рф з огляду на повномасштабне вторгнення росії на територію України.

3-5 липня 2011 р. відбувся перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента РК Д.Хрістофіаса в Україну; візит став знаковою подією, яка засвідчила перехід двосторонніх відносин на найвищий рівень політичного діалогу; він став каталізатором не лише поглиблення політичного діалогу, але й активізації українсько-кіпрського співробітництва в усіх сферах взаємного інтересу.

Перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента України до Республіки Кіпр відбувся 8-9 листопада 2012 р.

10-12 червня 2010 р. Республіку Кіпр відвідав з робочим візитом Голова Верховної Ради України, в ході якого він взяв участь у Європейській конференції голів парламентів. 9-11 листопада 2010 р. в Україні з офіційним візитом перебував Президент Палати представників (Парламенту) Республіки Кіпр. 14-16 грудня 2011 р. відбувся офіційний візит до Кіпру Голови Верховної Ради України, був підписаний Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між парламентами обох країн.

Контакти на найвищому та високому рівнях

23 червня 2022 р. - відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом РК Н.Анастасіадісом (за ініціативою української сторони та у контексті ухвалення рішення Радою ЄС щодо надання Україні статусу кандидата на членство, 23-24.06.2022 р.).

4.Міжпарламентське співробітництво

Міжпарламентське співробітництво між Україною та Республікою Кіпр регулюється положеннями міжнародного права, двосторонніми документами, зокрема положеннями Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між

Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (підписаний 16.12.2011 р.).

31 жовтня 2019 р., з огляду на проведення 21 липня 2019 року позачергових виборів народних депутатів в Україні, сформовано новий склад Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Кіпр, до складу якої увійшли 9 народних депутатів. У липні 2021 року сформовано склад депутатської Групи дружби з Україною Палати представників Республіки Кіпр, до складу якої увійшли 11 членів кіпрського парламенту.

Пріоритетами міжпарламентського співробітництва між Україною та Республікою Кіпр є забезпечення розвитку партнерських відносин між двома державами; активізація двостороннього співробітництва між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр, активізація співпраці в рамках діяльності міжнародних організацій, а також забезпечення сприяння євроінтеграційному поступу України з боку Республіки Кіпр.

5.Торговельно-економічні відносини

Кіпр є значним торгівельним та потужним інвестиційним партнером України. Співробітництво в економічній, науковій, технічній та промисловій сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр від 12.01.2012 р.

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Кіпром у 2021 році склав $ 823,7 млн., що на 22,1% більше обсягів торгівлі товарами та послугами у цей період у 2020 р. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Кіпру у згаданий період склали $ 443,4 млн. та збільшились на 5,9% у порівнянні з цим періодом 2020 р., обсяги імпорту збільшились на 48,6% та склали $ 380,2 млн. Сальдо за 2021 р. був позитивним для України і склав $ 63,2 млн.

Загальний товарообіг між Україною та Кіпром у 2021 р. склав $ 85,5 млн., збільшився на 68,3% у порівнянні з цим періодом у 2020 р. Обсяги експорту українських товарів до Кіпру у згаданий період склали $ 47,4 млн., збільшились на 49,1% у порівнянні з 2020 р., обсяги імпорту склали $ 38,0 млн., збільшились на 100,1% у порівнянні з 2020 р. Сальдо за 2021 р. було позитивним для України і склало $ 9,4 млн.

Основними складовими експорту товарів до Кіпру залишаються: зернові культури, жири, олії рослинного, тваринного походження, продукти нафтопереробки, продукція машинобудівної галузі, вироби з чорних металів. Імпорт товарів кіпрського виробництва в Україну складає

фармацевтична продукція, алкогольні та безалкогольні напої, ефірні олії, продукція машинобудівної галузі.

Обсяги двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Кіпром за 2021 р. склали $ 738,2 млн., збільшились на 18,3%. Обсяги експорту у згаданий період склали $ 396,0 млн., зменшившись на 2,3%, тоді як обсяги імпорту склали $ 342,2 млн., збільшившись на 44,5%. Сальдо за 2021 р. було позитивним для України та склало $ 53,8 млн.

Серед послуг, що експортуються на Кіпр, превалюють транспортні, ділові, у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні, а також послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю. Водночас, в Україну постачаються послуги, пов’язані з подорожами, фінансовою діяльністю, ділові, транспортні, роялті та інтелектуальна власність.

Інвестиції

Кіпр продовжує грати роль провідного інвестора серед країн світу в українській економіці.

Станом на 31.12.2021 р. Кіпр обіймав друге місце за обсягом інвестицій в економіці України, що становило $ 19,5 млрд. (або 291% від 2020 р.), що склало 31,3% від загального об’єму інвестицій в Україну станом на кінець 2021 р.

Станом на 31.12.2021 р. обсяг інвестицій з України в економіці Кіпру становив $ 231,7 млн. (або 29,8% від стану на 31.12.2020 р.)

Туризм

Співпраця в туристичній сфері між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі туризму від 10.09.2010 р.

Згідно з даними Служби статистики Міністерства фінансів РК, протягом 2021 року Кіпр відвідало 1,94 млн туристів (на 1.3 млн більше ніж у 2020 р), у тому числі з України близько 6.4% від загальної кількості.

Протягом січня-лютого 2022 року Кіпр відвідало 4942 та 5711 громадян України відповідно.

З лютого 2022 року, через повномасштабну військову агресію рф, повітряне сполучення в Україні тимчасово призупинено.

Двосторонні взаємовідносини в торговельно-економічній сфері:

З 2006 року на постійній основі функціонує Кіпрсько-українська бізнес асоціація при Торгово-промисловій палаті Кіпру, основним напрямом роботи якої є розвиток українсько-кіпрського ділового співробітництва.

У 2013 році започатковано роботу Міжурядової українсько-кіпрської комісії, пріоритетними напрямами діяльності якої є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у банківській сфері, енергетиці, сільському господарстві та туризмі.

У квітні 2021 року у форматі відео-конференції відбулось Друге засідання Міжурядової українсько-кіпрської комісії.

У липні 2021 року відбулась онлайн зустріч «Україна туристична відкрита для Кіпру», за участю: ДАРТ, Мінтуризму Республіки Кіпр, Асоціації туроператорів в’їзного туризму України (18 компаній), Національної туристичної організації України, кіпрських туристичних операторів виїзного туризму, авіаперевізників: МАУ, Bees Airlines і SkyUp.

У вересні 2021 року у форматі відео-конференції відбулась зустріч за участі Адміністрації морських портів України, Міністерства транспорту, комунікацій та робіт РК, Адміністрації портів Кіпру. Обговорено конкретні кроки з розвитку співробітництва.

У вересні 2021 року відбувся офлайн B2B захід за участю кіпрських ділових кіл і бізнес-делегації від Полтавської ТПП на чолі з її президентом.

У жовтні 2021 року започатковано українсько-кіпрську Робочу групу з питань туризму, проведено онлайн установче засідання РГ.

У червні 2022 року проведено онлайн вебінар «Інвестиційна допомога бізнесу та міжнародна співпраця у часи турбулентності». Захід відбувся під егідою Ради експортерів та інвесторів при МЗС України, за сприяння та участі Європейської бізнес Асоціації та Кіпрської торгово-промислової палати. Обговорено шляхи активізації українсько-кіпрської ділової активності та практичні механізми урядової підтримки бізнесу та інвесторів.

6.Культурно-гуманітарна співпраця

Двостороннє співробітництво у галузі культури відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері культури від 25 червня 2010 року. Угода сприяє розвитку співпраці в усіх сферах культури, літератури та мистецтва, розширенню контактів між музеями, музичними, театральними та іншими закладами, сприяє обміну досвідом у галузях кінематографії, сценічної діяльності, драматичного, оперного та балетного мистецтв тощо.

Представники України та Кіпру на постійній основі беруть участь у міжнародних конкурсах, фестивалях, конференціях, що проходяться на

території обох держав, реалізують спільні культурні заходи, художні і книжкові виставки, фестивалі, конкурси тощо.

Двостороннє співробітництво у галузі спорту регулюється Угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Спортивною організацією Кіпру про співробітництво в галузі фізичної культури та спорту від 8 листопада 2012 року, що дозволяє розвивати взаємодію на рівні державних спортивних адміністрацій та національних федерацій з різних видів спорту і професійних спортивних клубів.

На початку 2022 року значно посилився гуманітарний напрям співробітництва між країнами, у т.ч. Урядом Республіки Кіпр організовано збір фінансової та гуманітарної допомоги на підтримку України у боротьбі проти російського агресора, створено належні умови перебування на острові тимчасово переміщених українців, їх працевлаштування, доступ до освіти, медичних послуг, реабілітації тощо.

7.Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-кіпрська співпраця у галузі освіти і науки базується на міжурядовій Угоді про співробітництво у сфері вищої освіти від 12 червня 2017 року.

Важливою складовою українсько-кіпрського співробітництва у цій галузі є співпраця між вищими навчальними закладами двох країн, в рамках якої здійснюється обмін студентами, професорсько-викладацьким складом, організація і проведення курсів, семінарів і симпозіумів, обмін інформацією та результатами досліджень. Крім того, передбачена реалізація спільних проектів, досліджень, створення спільних навчальних програм тощо.

Зазначена співпраця відбувається на основі наступних двосторонніх документів:

· Меморандуму про співробітництво між Одеським державним економічним університетом та Коледжем туризму і готельного менеджменту Республіки Кіпр (04.05.2007 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Маріупольським державним гуманітарним університетом та Коледжем туризму і готельного менеджменту Республіки Кіпр (05.07.2007 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Одеським державним економічним університетом та Університетом Кіпру (28.08.2008 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова та Університетом Кіпру (17.02.2009 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Маріупольським державним гуманітарним університетом та Університетом Нікосії (12.04.2010 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом “Одеська національна юридична академія” та Університетом м. Нікосія (25.11.2010 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова та Університетом м. Нікосія (15.02.2011 р.);

· Меморандуму про взаєморозуміння щодо академічної співпраці між Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Європейським університетом Кіпру (06.06.2012 р.);

· Меморандуму про взаєморозуміння між Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ) та Кіпрським інститутом (08.11.2012 р.);

· Меморандуму про взаєморозуміння між Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом м. Нікосія (17.10.2013 р.);

· Угоди про співробітництво між Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом м. Нікосія (22.01.2014 р.);

· Меморандуму про співробітництво між Національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова та Європейським університетом Кіпру м. Нікосія (26.05.2017 р.);

· Протоколу намірів про співробітництво в академічній сфері між Одеським національним політехнічним університетом та Європейським університетом Кіпру (07.01.2020 р.);

· Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва між Дипломатичною академією України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України та Юридичною школою Університету Нікосії (04.02.2020 р.);

· Меморандуму про взаєморозуміння між Національним університетом "Одеська морська академія" та Кіпрським морським інститутом (01.02.2021 р.);

· Договору про співробітництво між Харківським національним університетом ім. В.Н.Каразіна та Університетом Кіпру (14.09.2021 р.).

8.Договірно-правова база

Кількість чинних міжнародних договорів: 28.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Кіпр (19.02.1992 р.); Угода між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво (12.01.2012 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про повітряне сполучення (07.09.2016 р.); Меморандум про взаєморозуміння між Підрозділом по боротьбі з відмиванням грошей (MOKAS) Республіки Кіпр та Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, щодо співробітництва в сфері обміну фінансовими відомостями, пов'язаними з відмиванням грошей (03.08.2004 р.); Угода між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах (18.03.2006 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі туризму (10.09.2010 р.); Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Кіпр щодо співробітництва у питаннях, пов’язаних з Європейським Союзом (04.07.2011 р.); Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (07.08.2013 р.) та Протокол до неї (28.11.2019 р.); Меморандум між Міністерством соціальної політики України і Міністерством праці, добробуту та соціального страхування Республіки Кіпр про співробітництво у соціальній сфері (12.06.2017 р).

9.Міжрегіональне співробітництво

Міжрегіональне співробітництво між країнами має глибокі історичні корні. Важливим аспектом розвитку українсько-кіпрського співробітництва є встановлені побратимські відносини між містами та регіонами двох країн, зокрема: Одеса – Ларнака; Ялта – Лімассол; Маріуполь – Пафос; Севастополь – Айа-Напа, а також м.Агланджа та Солом’янським районом м.Київ.

У 2019 році у м.Ларнака встановлено туристичний логотип Одеси – «Якір-серце». У церемонії відкриття нового арт-об’єкта взяли участь мер Одеси Геннадій Труханов та мер Ларнаки Андреас Вірас. Ділові відносини між містами встановлені 15 років тому.

У березні та квітні 2021 року у форматі відео-конференцій відбулись онлайн зустрічі мерів міст-партнерів Одеси і Ларнаки. Під час заходів сторони обговорювали шляхи активізації міжрегіональної співпраці у туристичному секторі.

10. Українська громада

У січні 2022 р. в Республіці Кіпр українська громада налічувала орієнтовно 4 тисячі осіб та складалася в основному з жінок, які одружилися з громадянами Кіпру, трудових мігрантів та українських сімей, які змінили місце проживання. З початку війни в Україні на територію острову прибуло приблизно 17 тисяч українців, з яких майже 15 тисяч осіб отримали тимчасовий захист Республіки Кіпр терміном на один рік.

Містами компактного проживання українців є найбільші міста – Нікосія, Лімасол, Пафос.

23 березня 2017 р. українською громадою в Республіці Кіпр створена Асоціація «Товариство Українсько-Кіпрської дружби» (далі - Асоціація), яка є першою та єдиною офіційно зареєстрованою в Міністерстві внутрішніх справ Республіці Кіпр громадою закордонних українців (свідоцтво про реєстрацію №4643). Згідно із статутом, Асоціація є недержавним, неприбутковим громадським об’єднанням. З 2019 р. Головою Асоціації є Тетяна Іоанну. При Асоціації діє: Українська творча студія, Українська суботня школа, а також започатковано діяльність українського Пластового гуртка для дітей та юнацтва. Асоціації популяризує в РК українську культуру, мову, історію та традиції, сприяє підвищенню іміджу України, розвитку політичного, духовного та суспільного життя українців, які живуть в Республіці Кіпр, а також стимулює зміцнення міжлюдських контактів та розвиток дружніх відносин між Україною та РК.

Посольство України в Республіці Кіпр приділяє значну увагу зміцненню зв’язків закордонних українців з історичною Батьківщиною та спільно з Асоціацією реалізує різноманітні культурні та гуманітарні проєкти з популяризації української культури, мови, історії та традицій українського народу, підвищення іміджу нашої держави.

Українська громада Кіпру веде актину волонтерську роботу, організовує заходи зі збору гуманітарної допомоги для Україні, а також надає максимального сприяння українцям, які вимушено переселились до Республіки Кіпр через війну в Україні.

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини України та Латвійської Республіки мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем довіри, взаємодії та діалогу. З самого початку російської агресії в 2014 р., Латвія активно підтримувала територіальну цілісність і суверенітет України у міжнародно визнаних кордонах, нашу боротьбу проти незаконної окупації Криму і Донбасу. Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р., допомога Латвії посилилася: ПЗРК «Стінгер», перші з яких прибули в Україну ще 23 лютого 2022 р., протитанкові гранатомети, стрілецька зброя, боєприпаси, БПЛА, шоломи, бронежилети, тактичне спорядження, військові сухпайки та аптечки. Вже в перші місяці війни така допомога швидко досягла еквіваленту 1/3 річного військового бюджету країни. Латвія займає активну позицію у підтримці України на шляху до ЄС і була одною з перших, хто на національному рівні підтримав надання нашій державі статусу країни кандидата в ЄС.

Між двома державами підтримується динамічний політичний діалог на найвищому рівні. 

 23-24 серпня 2021 р. - Глава Латвійської держави Егілс Левітс перебував в Україні для участі в інавгураційному саміті «Кримської платформи», а також 13 квітня 2022 р. у складі делегації Президентів Естонії, Латвії, Литви та Польщі з робочим візитом підтримки в умовах повномасштабної російської агресії.

Постійно підтримується міжурядовий, міжпарламентський та міжвідомчий діалог. Зокрема Спікерка Саейми Латвії Інара Мурніеце була одною з перших голів парламентів іноземних країн, яка відвідала Україну після початку війни вже 23 березня 2022 р., разом зі своїми балтійськими колегами. В свою чергу Заступниця Голови ВРУ Олена Кондратюк була першою представницею українських органів влади, яка відвідала Латвію. Продовжується постійний діалог між Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Ринкевичсом.

У рамках двосторонніх відносин діє Міжурядова українсько-латвійська комісія з питань економічного, промислового, і науково-технічного співробітництва. У Верховній Раді України існує група з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою, співголовами якої є Тарас Тарасенко (Фракція політичної партії «Слуга народу») та Соломія Бобровська (Фракція політичної партії «Голос»), і яка складається з 9 депутатів. В парламенті (Саеймі) Латвії також є група зі сприяння міжпарламентським зв’язкам, головою якої є Улдіс Будрікіс («Нова консервативна партія») і складається з 38 депутатів.

4. Торговельно-економічні відносини

За підсумками 2021 року обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Латвією перевищив річні показники 2020 р. ($470,3 млн.) та склав $616,8 млн. Зокрема, експорт товарів та послуг склав $338,6 млн.; імпорт товарів та послуг – $278,2 млн. Сальдо для України позитивне – $60,4 млн.

Україна і Латвія продовжують розвивати торгівлю продукцією АПК, хімічною та фармацевтичною продукцією, транспортними послугами та послугами у сфері ІКТ.

У структурі експорту України до Латвії у 2021 р. провідні позиції належали продукції АПК (сукупно близько 19%), а також мінеральним паливам, нафті і продуктами її перегонки (близько 15%) та хімічній продукції (16%), у частині послуг – транспортним послугам (51%), діловим послугам (близько 13%) та послугам з переробки (13%).

У структурі імпорту з Латвії до України у 2021 р. домінували продукція АПК (сукупно близько 25%), фармацевтична продукція (12%), мінеральне паливо (7%), добрива (7%) полімерні матеріали (6%), вироби з деревини (4%), у частині послуг – транспортні послуги (68%) та послуги у сфері ІКТ (16%).

За підсумками ІІІ кв. 2021 р. обсяг прямих інвестицій за категорією «Інструменти участі в капіталі» з Латвії в Україну склав $76,9 млн. (приріст – $11,8 млн.). З урахуванням боргових інструментів, загальний обсяг інвестицій з Латвії в економіку України становить $112 млн.

Станом на липень 2022 р. у Латвії зареєстровано 1010 підприємств з інвестиціями українського походження.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

В умовах неспровокованої протиправної російської війни проти України, Латвія надала притулок понад 32 тисяч тимчасово переміщених осіб з нашої держави, забезпечивши довгострокові національні візи з правом працевлаштування, первинну підтримку, послуги з проживання та харчування, товари першої необхідності, державні медичні послуги.

Активною є участь Латвії у наданні гуманітарної допомоги Україні.

З початку повномасштабної російської війни проти України, Уряд Латвії, латвійські органи місцевого самоврядування та громадські організації активно надають найбільш необхідну Україні гуманітарну допомогу – продукти харчування та засобі гігієни, медикаменти та медичне обладнання, автомобілі та спеціальну техніку, тощо.

Також Латвія приймає на лікування та реабілітацію українських військовослужбовців, організує відпочинок і соціалізацію у літніх таборах для дітей, які були змушені шукати в країні тимчасового притулку від російської війни.

6. Наукове та освітнє співробітництво

У рамках декількох програм, у тому числі на урядовому рівні, українські студенти з центральних та регіональних ВНЗ приїжджають на коротко- та довготермінові навчальні курси.

29 вересня 2017 р. в Ризі підписана Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в сфері освіти, науки, молоді та спорту, спрямована на посилення співробітництва у галузі загальної, професійно-технічної та вищої освіти шляхом сприяння встановленню і розвитку безпосередніх контактів між навчальними закладами, здійснення обмінів вчителями, студентами, викладачами. Угода сприяє кращому взаємному пізнанню та зміцненню відносин дружби, розширенню освітньої співпраці між Україною та Республікою Латвія, зокрема з метою підтримки Ризької української середньої школи.

Співпраця України та Латвії у науково-технічній сфері відбувається в рамках роботи Спільної українсько-латвійської комісії з питань науково-технічного співробітництва у формі реалізації спільних українсько-латвійських дослідницьких проектів. Пріоритетні напрями досліджень визначаються Спільною комісією на дворічний період.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база України і Латвії становить 92 документи, з яких 5 міждержавних угод, 28 міжурядових, 3 міжпарламентських і 56 міжвідомчого документу.

Основою для успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 році Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.

Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.

8. Українська громада

Загальна чисельність української громади в Латвії –  50 тис. етнічних українців. Існує 18 українських культурно-просвітницьких товариств. 10 лютого 2022 р. 5 патріотичних діаспорських організацій об’єдналися в єдину загально-латвійську Конфедерацію Українців Латвії «ВІЧЕ», яка в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну здійснює практичну допомогу ЗСУ та українцям, які отримали тимчасовий притулок в Латвії.

В Латвії діє заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа (фінансується з державного бюджету Латвії), яка є єдиним в країнах Балтії учбовим закладом, де на професійному рівні викладається українська мова та література.

На базі Академічної бібліотеки Латвійського університету в Ризі функціонує Український інформаційний Центр, який опікується питаннями збереження української культурної спадщини та сприяє її популяризації в Латвії.

1.Визнання України: 23 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.

3.Політичні відносини

Характеризуються відсутністю проблемних питань. Ліхтенштейн не визнає незаконну анексію Криму Росією, підтримує Україну у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії, рішуче засуджує російське вторгнення, а також підтримує невідкладність розслідування скоєних Росією воєнних злочинів. Повністю приєднується до санкцій ЄС. Ліхтенштейн приєднався до спільної заяви держав-сторін Римського статуту до Міжнародного кримінального суду щодо розслідування злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, підтримав активацію Московського механізму ОБСЄ.

Серед останніх контактів на вищому рівні

20 лютого 2022 р. відбулась зустріч на рівні глав зовнішньополітичних відомств між Міністром закордонних справ України Д.Кулебою та Урядовим радником, Міністром закордонних справ, освіти та спорту Ліхтенштейну Д.Гаслер в рамках їх участі у Мюнхенській безпековій конференції. Під час зустрічі Д.Гаслер анонсувала про рішення князівства приєднатись до Міжнародної Кримської платформи, ставши таким чином 48-ю державою-учасником.

 26 травня 2022 р. Міністр закордонних справ України Д.Кулеба відвідав Князівство Ліхтенштейн. У рамках візиту відбулися його переговори з Міністеркою закордонних справ, освіти та спорту Князівства Ліхтенштейн Домінік Гаслер у розширеному складі, а також візит ввічливості до Спадкоємного принца Ліхтенштейну Алоїза.

4. Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво не вирізняється високою активністю, проте має потенціал для розвитку. Одним із традиційних символів такої співпраці була діяльність барона Едуарда фон ФальцФейна (1912-2018) - громадянина Ліхтенштейну та уродженця України (с. Гаврилівка на Херсонщині), племінника засновника заповідника "Асканія-Нова", який впродовж багатьох років сприяв реконструкції заповідника та музейного комплексу на його території. Міжнародна музична академія у Ліхтенштейні на постійній основі приймає на навчання іноземних стипендіатів, серед яких і музиканти з України. Українські діти регулярно беруть участь у міжнародних олімпіадах та соціальних проєктах, які проводяться у Князівстві. Відбувається співпраця між поштовими адміністраціями наших країн – Українською поштою та поштою Ліхтенштейну. Ліхтенштейн надає гуманітарну допомогу Україні у зв'язку з необхідністю подолання наслідків російської агресії. Серед іншого, це здійснюється через Ліхтенштейнський Червоний Хрест, який очолює дружина Спадкоємного принца Алоїза принцеса Софія. Гуманітарну допомогу Україні надають також інші ліхтенштейнські ГО, серед яких «Hilfswerk Liechtenstein» («HL»), яка протягом року реалізувала кілька проєктів за безпосередньої участі Уряду Князівства та священнослужителів української римокатолицької церкви. Серед таких ініціатив – відкриття у співробітництві з об’єднанням «Caritas-Spes Ukraine» в Києві медичного діагностичного центру для вразливих верств населення. У 2020 році громадська організація «HL» підтримала також фінансовою пожертвою поселення для самотніх матерів з дітьми «Надія» у Харкові, відкриття якого відбулося у 2019 році за підтримки Уряду Ліхтенштейну.

5.Договірно-правова база

Кількість чинних двосторонніх документів: 3. З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Ліхтенштейном діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ. На Ліхтенштейн поширюється дія частини українсько-швейцарських угод (про торговельне та економічне співробітництво, про сільське господарство, про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів, про спрощення оформлення віз, про реадмісію).

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 грудня 1991 року.

3. Політичні відносини

Відносини України та Литовської Республіки (ЛР) відзначаються давніми історичними традиціями та мають рівень стратегічного партнерства. Це повною мірою відображає існуючий динамічний політичний діалог на всіх рівнях, активне торговельно-економічне співробітництво, інтенсивні міжлюдські контакти, а також чітка і послідовна підтримка Литвою України з усіх без виключення актуальних для нашої Держави питань. Позиція ЛР на підтримку нашої Держави особливо яскраво проявилась з початком повномасштабної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року. Литва продовжує надавати значну військово-технічну, гуманітарну та фінансову допомогу, прийнявши на своїй території значну кількість тимчасово переміщених з України осіб. Сеймас (парламент) ЛР схвалив вісім резолюцій на підтримку нашої Держави, у той час, як литовське політичне керівництво на всіх рівнях продовжує активно обстоювати у рамках ЄС і НАТО необхідність продовження надання нашій Державі усієї необхідної допомоги для відбиття російської агресії, закликаючи до подальшого посилення санкційного тиску на РФ та її ізоляції на міжнародній арені.

12 травня 2008 року Україна і Литовська Республіка встановили стратегічне партнерство. Основні напрями розвитку двосторонніх відносин на середньострокову перспективу були закріплені у «Спільній декларації про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період 2020-2024 рр.», підписаній Президентом України В.О.Зеленським та Президентом ЛР Гітанасом Наусєдою у рамках офіційного візиту Глави української Держави до Литовської Республіки 27 листопада 2019 року. 12 грудня 2021 року Україна та ЛР відзначали ювілейну – Тридцяту – річницю встановлення дипломатичних відносин.

Двосторонні політичні відносини характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Спостерігається тенденція до зростання з року в рік динаміки політичного діалогу на всіх рівнях, на якому жодним чином не позначилось повномасштабне вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року.

Литовська Республіка стала одним з учасників «Люблінського трикутника» (Л3) – нового формату співпраці трьох країн Центральної Європи – України, Литви та Польщі. На сьогодні відбулось вже два саміти на рівні глав держав та було започатковано постійний діалог на рівні глав урядів Л3.

ЛР зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, продовжуючи дотримуватись твердої і послідовної позиції на підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої Держави в її міжнародно визнаних кордонах, рішуче засуджуючи окупацію і спробу незаконної анексії Автономної Республіки Крим (АРК) і м. Севастополь, триваючу російську військову агресію проти України, блокаду Чорного і Азовського морів та мілітаризацію Чорноморського регіону в цілому.

Литовська сторона однією з перших підтримала українську ініціативу про започаткування спеціального багатостороннього механізму – «Міжнародної Кримської платформи», покликаної стати додатковим інструментом до вже існуючих форматів співпраці України з міжнародними партнерами з питань деокупації Криму.

ЛР однією з перших серед держав-членів ЄС за скороченою процедурою ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, дотримуючись активної і послідовної позиції з питання надання нашій Державі чіткої перспективи членства в ЄС. 18 березня 2021 р., у рамках офіційного візиту Президента ЛР в Україну Г.Наусєди 17-19 березня, Глави української і литовської Держав В.О.Зеленський і Г.Наусєда підписали «Спільну декларацію щодо європейської перспективи України», в якій було зафіксовано підтримку європейської перспективи України з боку Литовської Республіки. Таким чином, Литва стала першою державою-членом ЄС, яка підписала з Україною такий документ. У розвиток питання, ЛР однією з першим виступила за надання нашій Державі статусу країни-кандидата на членство в ЄС, виділивши значну експертну допомогу у заповненні опитувальника, необхідного для отримання зазначеного статусу. У ході засідання Європейської Ради 23 червня 2022 року Литва проголосувала за надання Україні статусу країни-кандидата на членство в ЄС, висловивши готовність допомогти нашій Державі у передвступних переговорах з Євросоюзом.

ЛР продовжує проводити активну інформаційно-роз’яснювальну роботу у європейських та інших міжнародних колах/інституціях щодо необхідності надання Україні дієвої практичної допомоги у контексті проведення масштабних структурних реформ.

Литовська Республіка виступає за надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО, врахувавши українські пропозиції до нової Стратегічної концепції Альянсу, представленої на затвердження главам держав та урядів у ході Саміту НАТО (м. Мадриді 29-30 червня 2022 р.).

Литва стала ініціатором проведення у м. Вільнюс Четвертої міжнародної «Конференції з питань реформ в Україні» (7-8 липня 2021 р.), взявши активну участь у Міжнародній «Конференції з питань відбудови України» (04-05 липня 2022 р., м. Лугано, Швейцарія).

Литовська Республіка традиційно активно виступає також за необхідність не лише продовження, але й подальшого посилення санкційного тиску на Росію з боку ЄС. При цьому, саме ЛР стала першою державою-членом Європейського Союзу, яка запровадила національні санкції стосовно осіб, причетних до акту збройної агресії РФ проти України 25 листопада 2018 року у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки. ЛР стала також одним з ініціаторів та активним промоутером ідеї стосовно запровадження ЄС шести пакетів санкцій проти РФ у відповідь на її агресію проти України. Крім того, Литва запровадила цілу низку національних санкцій проти РФ на додаток до зазначених шести пакетів санкцій по лінії ЄС. Зокрема, Литва призупинила видачу віз, прийняття російських і білоруських сертифікатів про походження товарів і послуг, імпорт російської й білоруської друкованої продукції. Литва заборонила трансляцію шести російських телеканалів, зупинила експорт російського газу в Клайпедському СПГ-терміналі, знизила до технічного рівня передачі електроенергії з РФ. Ставши першою державою-членом ЄС, що відмовилась від імпорту російського газу, Литва стала також першою державою-членом Євросоюзу, яка ухвалила рішення про видворення посла РФ.

Між державами існує традиційно активний політичний діалог, у тому числі на найвищому рівні: Глави двох Держав на щорічній основі обмінюються офіційними візитами, у рамках яких відбуваються щорічні засідання Ради Президентів України і ЛР.

З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р., глави двох держав провели 9 телефонних розмов, у той час, як Президент ЛР Г.Наусєда разом з польським, естонським і латвійським колегами став одним з перших іноземних лідерів, хто відвідав Київ після початку війни.

На постійній основі реалізуються заходи двостороннього діалогу на міжурядовому й міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністрами закордонних справ України та ЛР. Протягом 2021-2022 рр. відбулось три візити на рівні глав урядів та шість візитів – на рівні очільників зовнішньополітичних відомств, з яких по дві візити відбулись протягом 2022 року. Як і у випадку з Президентом ЛР, Прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шімонітє та Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс стати одними з перших іноземних посадовців, які відвідали Україну та м. Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого.

Традиційно активним є міжпарламентський діалог, зокрема, контакти у рамках такого інституційного механізму міжпарламентської співпраці, як Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України (ВРУ), Сеймаса (парламенту) Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща, а також на рівні керівників та активу комітетів двох парламентів (зокрема, Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, Комітету ВРУ з питань національної безпеки оборони та розвідки, Комітету з питань національної безпеки і оборони Сеймаса ЛР, Комітету ВРУ з питань економічного розвитку), міжпарламентських груп дружби ВРУ та Сеймаса ЛР (Депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з ЛР та Групи з міжпарламентських зв’язків з Україною Сеймаса ЛР), окремих парламентаріїв ВРУ і Сеймаса ЛР. Активно триває робота над відновленням такого важливого формату співпраці як Міжпарламентська асамблея ВРУ та Сеймаса ЛР. Литовські парламентарії стали першими іноземними депутатами, які відвідали Україну та м. Київ з початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 р., у той час, як Спікерка Сеймаса ЛР Вікторія Чмілітє-Нільсен стала разом з естонським і латвійським колегами однією з перших глав іноземних парламентів, які відвідали Київ. Литовські парламентарії, у тому числі в Європейському парламенті, виступили ініціаторами створення та активними учасниками глобальної міжпарламентської мережі на підтримку України «Об'єднані для України» (United for Ukraine/U4U), у рамках діяльності якої, починаючи з квітня 2022 р., відбулось вже три окремих візити до нашої Держави.  

 4. Торгівельно-економічні відносини

Литовська Республіка продовжує залишатися найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону і однією з небагатьох держав-членів ЄС, експорт до яких з початку російської агресії проти України у 2014 році помітно зріс.

За результатами 2021 року ЛР посіла 13 місце (після Великої Британії та Словаччини) за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 3,4% від загального обсягу. У 2021 році обіг товарами та послугами між Україною та ЛР досяг рекордних 2 млрд 004,1 млн. дол. США (зростання на 49,5%). При цьому, експорт українських товарів та послуг до Литви становив 643,5 млн. дол. США та збільшився на 31,8%. Імпорт товарів та послуг з Литви в Україну становив 1 млрд 360,6 млн. дол. США, що на 59,7% більше ніж у 2020 році. Сальдо торгівлі з Литвою негативне і становило 717,1 млн. дол. США. У структурі експорту українських товарів до Литви переважали поставки: деревини і виробів з деревини (11,4%); чорних металів (11,4%); котлів, машин (7,8%); палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (7,0%); алкогольних і безалкогольних напоїв та оцту (6,5%); жирів та олій тваринного або рослинного походження (5,6%); пластмас, полімерних матеріалів (5,0%). У структурі імпорту з Литви домінували поставки: палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (53,5%); добрив (19,2%); пластмас, полімерних матеріалів (5,8%); котлів, машин (2,6%); засобів наземного транспорту (3,7%); електричних машин (1,7%).

За січень-квітень 2022 року товарообіг між Україною та Литвою становив 403,6 млн. дол. США, що на 10,6% або 47,7 млн. дол. США менше обсягів торгівлі товарами за відповідний період минулого року. Скорочення товарообігу за цей період відбулося за рахунок зменшення литовського імпорту в Україну. Обсяг експорту українських товарів до Литви становив 197,3 млн. дол. США та збільшився на 28,8% у порівнянні з відповідним періодом минулого року, а обсяг імпорту зменшився на 30,8% та становив 206,3 млн. дол. США.

Питання торговельно-економічних відносин постійно обговорюються у рамках Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Останнє ХХ засідання зазначеної Комісії відбулось 29 вересня 2020 року (у форматі відеоконференції). Проведення чергового ХХІ засідання Комісії планувалося на початку березня 2022 р., проте внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ цей захід було перенесено на більш пізній час.

За даними НБУ станом на 31.12.2021 р., ЛР інвестувала в економіку України 212,7 млн дол. США прямих інвестицій (залишки за інструменти участі в капіталі та борговими інструментами), приріст залишків інвестицій з ЛР за рік становив 1,9 млн. дол. США. Найбільший обсяг інвестицій залучено до сфери оптова та роздрібна торгівля; операції з нерухомим майном та фінансово-страхову діяльність.

 5. Культурно-гуманітарна співпраця

Для розвитку двостороннього культурно-освітнього співробітництва створено необхідну нормативно-правову базу. Зокрема, йдеться про такі двосторонні документи, як рамкова Угода про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Литовської Республіки (2001 р.), Угода про захист культурної спадщини (2009 р.), Програма культурного співробітництва між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР (2021 р.), Угода між Міністерством молоді та спорту України та Міністерством соціального захисту та праці ЛР про співробітництво у сфері молодіжної політики (2021 р.). Зазначені документи дають можливість проводити конкретні заходи у сфері культури, здійснювати обміни документами, публікаціями, інформацією, експертами, складати переліки нерухомих культурних цінностей, створювати групи експертів з питань культурної спадщини двох держав тощо.

Пріоритетами розвитку культурно-освітнього співробітництва між Україною та ЛР є такі: сприяння поглибленню практичної взаємодії між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР, Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, науки і спорту ЛР, Міністерством молоді та спорту України та Департаментом у справах молоді при Міністерстві соціального захисту та праці ЛР; сприяння двосторонньому співробітництву у сфері охорони і збереження культурної спадщини України і ЛР; проведення культурно-мистецьких заходів з метою популяризації у Литві кращих зразків української культури (зокрема, проведення інформаційних кампаній/ флешмобів/ онлайн-марафонів з вшанування великих геніїв українського народу, зокрема, до 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки (25 лютого 2021 р.), відзначення 207-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка (09 березня 2021 р.); підтримка тісних зав’язків з українською громадою у Литві; проведення публічних культурно-мистецьких заходів на підтримку України із залученням неурядових організацій Литви та української громади, а також за участі представників місцевого політикуму, литовських та іноземних дипломатів, ЗМІ; сприяння навчанню, оздоровленню та реабілітації у Литві дітей соціально-незахищених категорій населення, зокрема із зони АТО/ООС.

Реалізація численних культурно-гуманітарних проєктів демонструє стійку тенденцію до поглиблення двосторонньої взаємодії. Свідченням позитивного розвитку двосторонніх відносин за останні роки у цій сфері стали, зокрема, спорудження у м. Вільнюс пам’ятника Т.Г.Шевченку (відкритого 04.09.2011 р.); Дні українського кіно у Литві; відкриття Президентом України в історичному центрі литовської столиці «Українського скверу» (08.12.2017 р.); організація масштабного показу (одночасно для близько 1000 осіб) у Вільнюсі художнього фільму «Кіборги. Герої не вмирають» (08.05.2018 р.); пам’ятних фотовиставок та акції з вшанування Героїв Небесної Сотні, зокрема, «Ангели Пам‘яті-2021»; «Гала концерт Литва – Україна» у м. Каунас за участі артистів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети (21.03.2018 р.); благодійні акції та концерти на підтримку України, зокрема, щорічний телевізійний марафон «Разом до перемоги»; участь українських письменників та видавців на щорічних міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі; виставка «Цивілізації України. Від культури Трипілля, скіфського золота до Майдану» у м. Вільнюс (з колекції Національного музею історії України) під патронатом президентів України та Литви (10 березня-25 жовтня 2020 р.); інавгурація (01.03.2021 р.) у режимі онлайн двох україномовних автобусних аудіогідів: за маршрутом Вільнюс-Тракай – від сучасної до древньої столиці Литви, а також за новоствореним додатковим туристичним маршрутом по м. Вільнюс (в рамках ініціативи Першої Леді України О.В.Зеленської з поширення української мови у світі через створення україномовних аудіогідів у найбільших світових музеях та культурних пам’ятках), а також відкриття у
м. Вільнюсі Українського центру для громадян, які були вимушені виїхати з України (центр відкрито 11.06.2022 р. за ініціативи Першої Леді України О.В.Зеленської та Першої Леді Литви Діани Наусєдєнє). Про успішність таких культурних заходів свідчить живий емоційний відгук і інтерес до них у литовської громадськості, значний позитивний резонанс у ЗМІ Литви.

Значна увага приділяється також співробітництву у сфері збереження та охорони культурної спадщини України і Литви. Одним з основних напрямів співробітництва між Україною та ЛР є системна і результативна співпраця обох країн у міжнародних організаціях, зокрема, ЮНЕСКО, у контексті проблематики систематичних порушень прав людини внаслідок тимчасової окупації Росією АРК і м. Севастополь, частини території у Донецькій і Луганській областях України.

Активно відбувається процес популяризації у Литві надбань української культури та мистецтва, зокрема, в різних регіонах ЛР проводяться виставки унікального Петриківського розпису та майстер-класи за участі майстрів з України, у контексті пропагування включення цього мистецтва до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Велика увага приділяється популяризації декоративно-прикладного мистецтва, культури та історії кримськотатарського народу.

Живий емоційний відгук і інтерес у литовської громадськості, офіційних кіл ЛР і преси викликають меморіальні заходи, присвячені подіям і особам, які символізують спільність історичної долі наших народів, серед яких Великий Гетьман Литовський князь Костянтин Острозький, масштабні громадські заходи та тематичні виставки у Литві до Дня Державного Прапора України; річниці Незалежності України; Дня Гідності та Свободи; Дня Героїв Небесної Сотні; 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років, роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, роковин депортації кримськотатарського народу 1944 року, Дня кримськотатарського прапора.

Важливою ознакою двостороннього співробітництва стали ініційовані українською стороною спільні заходи у культурно-гуманітарній сфері за активної участі представників литовської громадськості. Йдеться, зокрема, про такі з них: церемонія встановлення на священній для литовців Горі Хрестів (поблизу м. Шяуляй) Пам’ятних хрестів у на честь українських воїнів військовослужбовцями Збройних Сил України, які проходять медичну реабілітацію в Литві; церемонія пов’язання синьо-жовтих стрічок та покладання квітів до пам’ятних хрестів, встановлених військовослужбовцями ЗСУ до Дня захисника України; щорічний міжнародний турніру з гандболу серед ветеранів на Кубок Посла України у Литовській Республіці, щорічний велопробіг «Разом до Миру» до річниць Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 6. Наукове та освітнє співробітництво

Однією з найважливіших складових розбудови двосторонньої співпраці залишається запровадження серед молоді України стандартів європейської освіти та підготовки висококваліфікованих спеціалістів європейського рівня. Міністерством освіти, науки та спорту ЛР щороку надається квота для безкоштовного навчання у магістратурі литовських ВНЗ тридцяти студентів з України. Шостий рік поспіль (2014-2020 рр.), за підтримки Уряду ЛР, у міжнародній школі «Вільнюський литовський дім» (ВЛД) діти з підконтрольної Уряду України території у Донецькій та Луганській областях, а також з м. Дніпро мають можливість безкоштовно навчатись у Литві повний учбовий рік. Загалом, протягом зазначеного періоду ЛР прийняла на навчання 90 українських дітей.

У свою чергу, Міністерство освіти, науки та спорту ЛР (спільно з Фондом підтримки освітніх обмінів Литви) щороку надає державні гранти на денну форму навчання у магістратурі у ВНЗ Литви. Зокрема, на 2021/2022 навчальний рік для громадян України визначено 30 грантів із 70, що покривають стандартну вартість навчання, а також виділено щомісячну стипендію у розмірі 400 євро.

Поглиблюється також співпраця між ВНЗ України та ЛР, зокрема, у рамках триваючої у Литовській Республіці реформи вищої освіти. На сьогодні, особливою активністю вирізняється співробітництво між такими ВНЗ двох держав: Вільнюським університетом та Київським національним університетом ім. Т.Шевченка, Південноукраїнським національним педагогічним університетом ім. К.Ушинського, Київським університетом ім. Б.Грінченка, Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника, Харківською юридичною академією ім. Я.Мудрого, Національним університетом банківської справи Національного банку України, Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Університетом Крок, Львівським національним університетом ім. І.Франка; Університетом Вітаутаса Великого (м. Каунас) та Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В.Винниченка, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ; Шяуляйським професійним центром професійно-технічної освіти та Державним професійно-технічним навчальним закладом «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти».

ЛР демонструє повну підтримку України у контексті проведення нашою Державою освітньої реформи та прийняття Закону України «Про освіту».

 7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: понад 171, з яких 6 – міждержавні, 32 – міжурядові та 64 – міжвідомчі угоди, два документи – про міжпарламентське співробітництво, а також понад 70 інших двосторонніх документів.

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою (від 08.02.1994 р.);

Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (від 08.02.1994 р.);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (від 09.12.2005 р.);

Спільна заява Президента України і Президента Литовської Республіки (від 12.05.2008 р.), в якій зафіксовано, що відносини між Україною та Литовською Республікою набули рівня стратегічного партнерства;

Спільна декларація про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період 2020-2024 рр. (від 27.11.2019 р.).

 8. Українська громада

Українці – четверта за величиною національна громада Литви. За даними Департаменту статистики ЛР, станом на 01 січня 2022 року у Литві проживало близько 39 тис. етнічних українців-громадян цієї країни (1,4% населення країни). Українці переважно мешкають у таких містах, як Вільнюс, Клайпеда, Каунас, Вісагінас, Шяуляй, Йонава. Соціальний склад українців Литви – люди з середніми доходами або нижче середніх, значна кількість з яких – люди пенсійного віку. За офіційними даними МВС Литви, станом на 19 липня 2022 р., 59 236 громадянин України та членів їх сімей подали заяви на отримання дозволу на тимчасове проживання з гуманітарних міркувань. Із зазначених осіб 5 870 – діти віком до 6 років, 16 740 – діти віком від 6 до 17 років. Таким чином, чисельність тимчасово переміщених на сьогодні до ЛР громадян України становить понад 2% від усього населення цієї Балтійської країни.

У Литві існує 12 громадських організацій українців, серед яких є Громада українців міста Вільнюс, Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда, Український культурно-просвітницький центр «Родина» м. Клайпеда, Каунаське українське товариство, Вісагінське українське товариство, Громада українців Йонавського району, Громада українців «Карпати» м. Шяуляй, Клуб української традиційної культури та фольклору «Просвіт» м. Клайпеда, Українська молодіжна асоціація «Зоря» м. Вільнюс, «Релігійна громада УПЦКП усіх святих землі української у Литві». Потужним релігійним та культурним осередком українців Литви є Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці у м. Вільнюс (заснована Великим гетьманом Литовським, українським князем Костянтином Острозьким на честь перемоги над московським військом під Оршею у 1514 р.). У листопаді 2020 року було зареєстровано Громаду українців м. Каунас.

Правова база Литовської Республіки у сфері взаємовідносин з національними меншинами включає Закон «Про ратифікацію Конвенції про захист національних меншин» від 17.02.2000 р.; Рамкову конвенцію про захист національних меншин від 01.02.1995 р., м. Страсбург; Закон «Про освіту» від 25.06.1991 року. Державними органами, які займаються питаннями національних меншин (у т.ч. щодо підтримки закордонних українців) є Департамент національних меншин при Уряді ЛР (розпочав діяльність у липні 2015 р.), а також Рада національних меншин при Міністерстві культури ЛР (є дорадчим органом, розпочав роботу 08.01.2016 р.). Функціями Департаменту національних меншин при Уряді ЛР є, зокрема, координація та фінансування культурних проєктів національних меншин, вивчення та аналіз етнополітичної ситуації в Литві, співпраця з державними і муніципальними установами, неурядовими організаціями, а також з дипломатичними представництвами. Міністерство освіти ЛР відповідає за функціонування суботніх та недільних шкіл. До складу Ради національних меншин, входить, зокрема, голова української громади м. Вільнюс Н.Шертвітєнє.

16 грудня 2016 року започатковано роботу Громадської ради при Посольстві України у Литовській Республіці за участі голів та активу українських громадських осередків Литви з метою, зокрема, підвищення ролі української громади у литовському суспільстві, сприяння відродженню об’єднуючої структури («парасолькової» організації українців Литви), забезпечення результативної взаємодії дипустанови з керівництвом та активом громад українців Литви.

На Литовському національному радіо і телебаченні («LRT») щотижня (з одним повтором) транслюється україномовна телевізійна програма «Трембіта» (режисер – Віктор Чернишук); кожні два тижні в ефірі «LRT» виходить радіопрограма українською мовою «Калинові грона» (головний редактор Юрій Паньків, активіст української громади м. Вільнюса); з 2000 р. Церквою Пресвятої Трійці м. Вільнюса (УГКЦ) видається українською мовою щотижнева газета «Парафіяльне слово» (редактор Василь Капкан, активіст української громади м. Вільнюс); функціонують веб-сайти Українського культурно-просвітницького центру «Родина» м. Клайпеда http://www.rodynaklaipeda.lt (підтримується, у т.ч. у рамках реалізації бюджетної програми 1401110), а також Громади українців м. Каунас https://kub.lt; Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда видає також інформаційний бюлетень «Слово та голос»; у 2018 році активістом української громади м. Вільнюс Русланом Скробачем започатковано роботу інформаційного інтернет-порталу

«Ukraine  Tomorrow» http://ukrainetomorrow.info.

У Литві працюють українська недільна школа при Каунаському українському товаристві, українська недільна школа при Українському культурно-просвітницькому центрові «Родина» м. Клайпеда, а також український клас недільної школи при Вісагінському центрі культури. За сприяння ПУ в ЛР, у квітні 2022 року у мм. Вільнюс та Каунас розпочала свою діяльність Міжнародна українська школа.

При Центрі «Родина» м. Клайпеда діють Ансамбль української народної пісні «Рушничок», Молодіжний ансамбль «Калина». Існують також український ансамбль м. Вісагінас «Калина», ансамбль «Веселка» громади українців «Карпати» м. Шяуляй, ансамбль Каунаського українського товариства «Мрія», ансамбль української народної пісні «Просвіт» м. Клайпеда.

Громадські організації закордонних українців Литви беруть активну участь у підтримці України у боротьбі із зовнішньою агресією проти нашої Держави, проводять спільно з ПУ в ЛР заходи та громадські акції на підтримку України. Посольством, спільно з громадою українців Литви, регулярно проводяться заходи, присвячені визначним датам та подіям, серед яких - відзначення загальнонаціональних свят, історичних дат та подій, культурно-мистецькі акції, вшанування видатних діячів української історії та культури, тематичні фото- та художні виставки, масштабні громадські заходи у різних містах Литви (мм. Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Шяуляй, ін.) з нагоди Дня Соборності України, Дня Державного Прапора України та річниць Незалежності України; церемонії підняття Кримськотатарського Прапора біля ПУ в ЛР; відзначення Дня Гідності та Свободи; показ документальних та художніх фільмів щодо визначних подій в історії України; регулярно з успіхом проходять у Литві музичні фестивалі («Мости мистецтва», «Балтійський бриз»), Дні української культури, Дні українського кіно, День вишиванки, щорічні Міжнародні турніри з гандболу серед ветеранів на Кубок Посла України у Литовській Республіці та інші заходи за участі представників литовського політикуму, дипкорпусу, широких кіл литовської громадськості та ЗМІ.

ПУ в ЛР у тісній співпраці з громадою українців Литви активно поширює знання про нашу Державу, її минуле й сучасність, сприяючи, таким чином, подальшій консолідації у Литовській Республіці іміджу України як держави-стратегічного партнера ЛР з давньою історією, багатою культурою та чітко визначеними європейськими і євроатлантичними перспективами.

Українська громада Литви активно залучається до підтримки України у її боротьбі із російською агресію, підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції нашої Держави. Так, у червні 2021 року представниками громадських організацій українців Литви були надіслані відповідні звернення із закликом щодо підтримки зусиль української сторони в отриманні Плану дій щодо членства у НАТО: Головою громади українців м. Вільнюс Н.Шертвітєнє – на адресу Генерального секретаря НАТО Є.Столтенберга; Головою громади м. Каунас В.Почемою – на адреси
Прем’єр-міністерки ЛР І.Шімонітє та Міністра закордонних справ ЛР Г.Ландсбергіса. Українська громада – активний учасник акцій на підтримку отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі та проти російської агресії.

• 1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.
• 2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 липня 1992 р.

Посольство України в Бельгії та Люксембурзі (за сумісництвом).

Посольство Люксембургу в Україні (з резиденцією в Празі (Чехія). Посол Люксембургу в Україні Рональд Дофінг (Ronald DOFING).

3. Політичний діалог

8 березня 2022 р. відбулася телефонна розмова Прем’єр-міністра К.Беттеля і Президента В.Зеленського, під час якої були обговорені питання надання Люксембургом гуманітарної і оборонної допомоги нашій державі у контексті російської збройної агресії.

14 березня 2022 р. відбулася друга телефонна розмова між К.Беттелем і В.Зеленським. Сторони обговорили надання Україні озброєння, а також механізми посилення санкційного тиску на державу-агресора. К.Беттель також поінформував Президента України про його телефонну розмову із В.Путіним.

2 червня 2022 р. – візеозвернення Президента України В.Зеленського до Палати депутатів і народу Люксембургу.

2-3 червня 2022 р. – візит Спеціального представника Президента України – Першої заступниці Міністра закордонних справ Еміне Джапарової до Люксембургу в рамках адвокаційного туру на підтримку надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. Під час візиту Е.Джапарова зустрілася із Прем’єр-міністром ВГЛ К.Беттелем, міністрами оборони, економіки, закордонних і європейських справ, виступила на засіданні Комітету у закордонних справах Палати депутатів, а також провела перемовини із Головою Палати депутатів Ф.Етгеном.

21 червня 2022 р. – візит Прем’єр-міністра Люксембургу К.Беттеля в Україну. Відбулися його зустрічі із Президентом України В.Зеленським, Головою ВРУ Р.Стефанчуком, а також із Прем’єр-міністром України Д.Шмигалем. К.Беттель також відвідав міста Бучу, Ірпінь і Бородянку, які зазнали масштабних руйнувань внаслідок російської агресії.  

4. Договірно-правова база двосторонніх відносин 

Угода між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення (підписана 14.06.1994, набрала чинності 15.11.1995).

Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про співробітництво в галузі культури, науки, освіти, молоді, спорту і туризму (підписана 02.12.1994, набрала чинності 30.09.1996).

Конвенція між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування і попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал з Протоколом про внесення змін до Конвенції (підписана 06.09.1997, набрала чинності 18.04.2017).

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Великого Герцогства Люксембург у галузі банківської навчальної діяльності (підписана та набрала чинності 08.06.1998).

З квітня 2020 р. на розгляді люксембурзької сторони перебуває проект Угоди між урядами обох держав щодо двосторонньої економічної співпраці.  

5. Торговельно-економічне співробітництво

За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 178,1 млн. дол. США.

За підсумками 2021 р. експорт українських товарів до Люксембургу склав 15,7 млн. дол. США. Імпорт товарів з Люксембургу – 20,3 млн. дол. США.

Основні експортні товари: чорнi метали, реактори ядерні, котли, машини, деревина і вироби з деревини, продукти неорганiчної хiмiї, деревина та вироби з неї.

Основні імпортні товари: пластмаси, полімерні матеріали, папiр та картон, реактори ядерні, котли, машини, вата, вироби з чорних металiв, каучук, гума, фармацевтична продукція.

У цей період експорт українських послуг до Люксембургу склав 31,2 млн. дол. США. Імпорт послуг з Люксембургу – 110,8 млн. дол. США.

Основні експортні послуги: телекомунікації, комп’ютерні й інформаційні послуги, транспортні послуги, ділові послуги.

Основні імпортні послуги: роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності, ділові послуги, телекомунікації, комп’ютерні й інформаційні послуги, послуги фінансової діяльності, транспортні послуги.

 З 2017 року в Люксембурзі функціонує Українсько-люксембурзький бізнес-клуб (Ukraine-Luxembourg Business Club), який займається поширенням інформації про реформи в Україні.

 22-27 квітня 2018 р. Валлонське агентство експорту та інвестицій «AWEX» спільно з агентством «Hainaut Developpement» і ТПП Люксембургу організували бельгійсько-люксембурзьку ділову місію в Україну за маршрутами Київ – Дніпро (для представників «AWEX», «Hainaut Developpement» та ТПП Люксембургу) та Київ – Дніпро – Запоріжжя (для представників «Hainaut Developpement»). До складу місії входили представники 12 люксембурзьких та 6 валлонських підприємств. Зокрема, Люксембург представили компанії, що займаються юридичними, банківськими та консалтинговими послугами («Arendt & Medernach», «Banque Internationale à Luxembourg», «Deloitte», «KMPG», «Advensys Conseil»), корпоративним та фондовим управлінням («Creon Capital», «Trustmoore Luxembourg»), логістикою (провідний вантажний авіаперевізник «Cargolux Airlines»), металургією («Paul Wurth»), ядерною енергетикою («Gradel»), інженерно-очисними рішеннями («Biorock») та мовною підготовкою («Group Moraru – Languages.lu»).

З 2005 року в Україні працює один з найбільших світових виробників заліза та сталі – компанія «Арселор Міттал» (штаб-квартира знаходиться в Люксембурзі), придбавши Криворізький металургійний завод. Діяльність ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» охоплює виробничий ланцюг від видобутку залізної руди до виготовлення готової металопродукції. На підприємстві працює близько 30-ти тисяч працівників. Експорт здійснюється до країн Центрально Азії, Перської затоки, Африки та Європи.

6. Культурне і гуманітарне співробітництво

Починаючи з 2017 року, українська культурна присутність у Люксембурзі значно активізувалася.

У 2017 та 2018 роках у престижних виставкових галереях Люксембургу відбулися персональні виставки відомого українського художника Івана Марчука. Щороку українські фільми беруть участь у Міжнародному фестивалі фільмів країн Центральної і Східної Європи CinEast. У 2018 році під час фестивалю CinEast були представлені такі фільми: «Донбас» С.Лозниці, «Вулкан» Р.Бондарчука, «Коли падають дерева» М.Нікітюк. Під час ХІІ фестивалю «CinEast», який відбувся 3-18 жовтня 2019 року, відбулися покази українських фільмів «Мої думки тихі» (у присутності режисера Антоніо Лукіча та продюсера Дмитра Суханова), «Додому» (режисер Наріман Алієв) та «Дике поле» у присутності режисера Ярослава Лодигіна. 18 жовтня в рамках фестивалю було проведено «Український вечір».

19 квітня 2018 року у Люксембурзі відбувся показ фільму А.Сеїтаблаєва «Кіборги: герої не вмирають».

19 березня 2019 року за сприяння української ГО «LUkraine» за участі люксембурзьких офіційних осіб, громадськості та іноземних дипломатів було показано фільм «Крим. Як це було».

У квітні 2019 року у престижному Міжнародному салоні сучасного мистецтва LUXEXPO взяв участь український художник В.Орлі.

Українська культурна присутність у Люксембурзі забезпечується також зусиллями української громади країни. Українці Люксембургу об’єднані у дві громадські організації, - Об’єднання українок Люксембургу «Українка» (ОУЛ) та Асоціація  LUkraine. При Асоціації LUkraine діє українська недільна школа «Барвінок».

У 2018-першій половині 2019 рр. українцями Люксембургу було проведено низку заходів з популяризації української історії та культури, відзначення важливих для України дат, а також акції та мітинги на підтримку України. Зокрема, було проведено флешмоби з нагоди Дня Прапора, Дня Вишиванки, акції на підтримку українських політв’язнів, незаконно утримуваних Росією. Активні зусилля Асоціацією LUkraine було спрямовано на роботу з визнання Люксембургом на офіційному рівні Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду українського народу, а також проведено низку заходів, присвячених вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Зусиллями українців було забезпечено презентацію українського стенду під час Міжнародного ярмарку націй у м. Люксембург у грудні 2018 році.

Щороку Об’єднання українок Люксембургу організовує заходи з вшанування пам’яті військових і політичних діячів, які боролися за незалежність нашої держави і поховання яких знаходяться на території Люксембургу, зокрема, О.Твердовського (учасник Бою під Крутами, керівник відділу ОУН у Люксембурзі) та А.Мельника (полковник армії УНР, військовий і політичний діяч УНР).

Обидві українські організації здійснюють значну волонтерську діяльність, надсилаючи допомогу медичним закладам, сиротинцям, волонтерським організаціям.

1.Визнання незалежності України: 05 березня 1992 року

2.Встановлення дипломатичних відносин: 05 березня 1992 року

3.Політичні відносини

У червні 2021 року відбулась зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби та Міністра закордонних та європейських справ Республіки Мальта Е.Бартоло в рамках Анаталійського форуму в Турецькій Республіці.

14-15 червня 2022 року візит Першого заступника Голови Верховної Ради України О.Корнієнка до Республіки Мальта.

4.Торговельно-економічні відносини

Торговельно-економічні відносини між Україною та Республікою Мальта у 2021 році характеризувались збільшенням різниці між українським експортом та імпортом у співвідношенні до 2020 року.

Так, за підсумками 2021 року, товарообіг між країнами зріс на 538,78% (на 123,41 млн.дол.США) і склав 146,256 млн.дол.США. Експорт збільшився на 341,3% (на 21,35 млн.дол.США) і склав 30,2 млн.дол.США, імпорт зріс на 825% (на 102,06 млн.дол.США) і склав 116,047 млн.дол.США. Суттєве збільшення імпорту сприяло формуванню негативного сальдо товарообігу для України у розмірі -85,83 млн.дол.США.

Зростання торгівлі відбулось здебільшого, через нарощування обсягів українського експорту до Мальти за традиційними товарними позиціями, а саме: продукцiя борошномельно-круп'яної промисловості (2,38 млн.дол.США; +535,7%); палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (18,81 млн.дол.США; +428,6%); судна (4,41 млн.дол.США; +1222,6%); жири та олії (1,81 млн.дол.США).

У структурі українського імпорту з Мальти в 2021 році переважали палива мінеральні – 104,36 млн.дол.США; фармацевтична продукція – 6,21 млн.дол.США; друкована продукція, поліграфічна продукція, друковані видання – 2,08 млн.дол.США; засоби наземного транспорту, крім залізничного або рухомого складу – 1,52 млн.дол.США.

У структурі двосторонньої торгівлі більшу частку, як і раніше, становить торгівля послугами – 73%. Її обсяг за 9 місяців 2021 року склав 382,82 млн.дол.США, що відображає збільшення на 107,9% (на 198,75 млн.дол.США) у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. Позитивна динаміка спостерігається як в обсягах експортних, так і імпортних операцій.

Зокрема, експорт послуг збільшився на 174,9% і склав 254 млн.дол.США, а імпорт послуг на 203,6% і становив 236,4 млн.дол.США. Позитивне для України сальдо торгівлі послугами склало 17,6 млн.дол.США.

Україна експортує на Мальту здебільшого послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги (90,7%); транспортні послуги (3,5%); імпортує послуги, пов’язані з подорожами (91,7%); послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги (2,1%).

У 2021 році обсяг прямих інвестицій з Республіки Мальта в економіку України склав 5,7 млн.дол.США.

5. Договірно-правова база

Нормативно-правова база українсько-мальтійських відносин налічує 13 чинних документів:

· Протокол про співробітництво між МЗС УРСР та МЗС Республіки Мальта (підписаний 24.08.1991, діє з 24.08.1991);

· Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Мальтою (підписаний 05.03.1992, діє з 05.03.1992);

· Меморандум про взаєморозуміння щодо визнання дипломів моряків для роботи на суднах під прапором Мальти між Мальтійським морськими відомством та Міністерством транспорту України (підписаний 28.12.2001, діє з 28.12.2001);

· Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво в галузі туризму (підписана 09.07.2008, діє з 09.07.2008);

· Угода між Урядом України та Урядом Мальти про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності (підписана 09.07.2008, діє з 18.04.2009 р.);

· Меморандум про взаєморозуміння щодо двосторонніх консультацій між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);

· Меморандум про співробітництво у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту між Міністерством молоді та спорту України і Міністерством освіти та зайнятості Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);

· Меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і зайнятості Мальти (підписаний 17.05.2017 р., діє з 17.05.2017 р.);

· Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (підписана 4 вересня 2013 р., діє з 28.08.2017 р.).

· Угода між ТПП України та Палатою торгівлі, промисловості і підприємництва Мальти щодо створення Українсько-мальтійської бізнес-ради (17.10.2017 р., діє з 17.10.2017 р.);

· Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері соціальної політики (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.);

· Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері захисту прав дитини (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.)

· Меморандум про взаєморозуміння між Держфінмоніторингом України та Підрозділом аналізу фінансової інформації Республіки Мальта щодо співробітництва в сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаним предикатним злочинам, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (19.08.2021, діє з 26.08.2021).

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Посольство Королівства Нідерланди в Україні відкрито восени 1992 р. Посольство України у державах Бенілюкс, до функцій якого входило представництво України у Нідерландах, було відкрито в Брюсселі у 1993 р. Самостійне дипломатичне представництво України у Королівстві Нідерланди у Гаазі розпочало свою діяльність у 2002 р.

3. Політичні відносини

Нідерланди є важливим політичним партнером України як на двосторонньому рівні, так і в Євросоюзі та міжнародних організаціях.

Двосторонні відносини з Україною з самого початку мали дружній і конструктивний характер. Після початку російської агресії Росії проти України Нідерланди зайняли тверду й принципову політику щодо підтримки України й осуду Росії. Країна послідовно виступала за запровадження санкцій проти РФ, голосувала за проукраїнські рішення в ЄС, НАТО, ООН та інших міжнародних організаціях. Важливою темою політичного діалогу між Україною та Нідерландами стало розслідування збиття 17 липня 2014 р. літака рейсу МН17.

У період наростання на початку 2022 р. загрози російського вторгнення, а особливо після 24 лютого 2022 р. Нідерланди кардинально посилили свою політичну, військову, фінансово-економічну, санкційну та гуманітарну підтримку України й стали одним із європейських лідерів у допомозі нашій країні й протистоянні російській агресії.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

1-2 лютого 2022 р. Прем’єр-міністр Марк Рютте та Міністр закордонних справ В.Хукстра прибули в Київ з візитом, щоб продемонструвати підтримку України в умовах загострення ситуації на українсько-російському кордоні.

 23 лютого 2022 р., напередодні нападу Росії, Президент України Володимир Зеленський і Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте мали телефонну розмову, після 24 лютого вони провели ще 9 телефонних бесід, а також виступили з відеозверненням до парламенту країни-партнера.

Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Нідерландів Вопке Хукстра в травні обмінялися робочими візитами.

У червні Нідерланди відвідали Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Ю.Свириденко та Перша заступниця Міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

У липні в Україні з робочим візитом перебував Прем’єр-міністр Марк Рютте.

У червні 2022 р. Нідерланди підтримали рішення Європейської Ради про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Країна також визнає перспективу вступу України в НАТО шляхом виконання ПДЧ.

4. Торговельно-економічні відносини

Нідерланди є одним з провідних зовнішньоекономічних партнерів України серед країн-членів ЄС.

За даними Держстату України, обсяг українського експорту товарів до Нідерландів у 2021 році склав 2 262 575 тис. дол. США (або 125,5% до відповідного періоду 2020 року). Обсяг товарного імпорту з Нідерландів склав 1 012 047 тис. дол. США (134,8% до відповідного періоду 2020 року). Таким чином, загальний товарообіг у 2021 р. сягнув 3 274 622 тис. дол. США, а позитивне торговельне сальдо на користь України було на рівні 1 250 527 тис. дол. США.

Обсяг експорту послуг з України у 2021 році склав 324 685 тис. дол. США, імпорту – 139 768,5 тис. дол. США. Позитивне для України сальдо торгівлі послугами в 2021 році становило 184916,5 тис. дол. США.

Обсяг українського експорту товарів до Нідерландів у січні 2022 р. склав 257 655,9 тис. дол. США (або 270,2% до відповідного періоду 2021 року). Обсяг товарного імпорту з Нідерландів склав 85 052,2 тис. дол. США (109,5% до відповідного періоду 2021 року).

За товарною структурою зовнішньої торгівлі України провідними товарними групами українського експорту до Нідерландів в січні 2022 р. були: зернові культури (питома вага 35,4%, 232,9% від рівня 2021 року), жири й олії тваринного або рослинного походження (33,1% або 503,9%), насіння і плоди олійних рослин (5,9%, 110,93%), м’ясо, їстівні субпродукти (6,9%, 144,85%), чорні метали (4,2%, 114,7%), деревина та вироби з деревини (2,7%, 190%). Решта товарних груп має незначну питому вагу й суттєво не впливає на обсяги й динаміку експорту.

У товарній структурі імпорту з Нідерландів більшою мірою представлена продукція, яка забезпечує задоволення споживчого попиту (або використовується для виготовлення відповідних товарів в Україні), а саме: палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки, бітумінозні речовини (питома вага 31,3%), пластмаса та полімерні матеріали (питома вага 5,9%), живі дерева та інші рослини (питома вага 4,8%), реактори ядерні, котли, засоби наземного транспорту, крім залізничного (4,5%) та машини, обладнання і механічні пристрої, їхні частини (4,0%).

За підсумками січня 2022 року Нідерланди посіли 6-те місце у світі за обсягами українського експорту. Крім того, в цьому періоді Нідерланди були ключовим імпортером української аграрної продукції серед країн ЄС.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-нідерландське співробітництво у сфері культури активно розвивається та має динамічний характер. Його договірно-правову базу складає Угода між Урядом України та Урядом Королівства Нідерланди про культурне співробітництво від 1 лютого 1996 року.

У Нідерландах багато років існує низка місцевих українських музичних та танцювальних колективів, які здійснюють популяризацію української музичної традиції. Зокрема, хор ім.Лисенка, Утрехтський візантійський хор, фольклорний ансамбль «Русалка», вокальний ансамбль «Червоні Коралі» тощо.

Організації «Українці у Нідерландах», “Oekraine Culturalis”, «OpenDoorUkraine.NL» у своїй діяльності реалізують низку інформаційних та іміджевих заходів, які забезпечують промоцію України та української культури, проводять заходи економічного та інвестиційного спрямування, організовують культурно-мистецькі фестивалі, концерти, творчі вечори тощо.

Із початком військових дій в Україні велика кількість заходів культурного спрямування у Нідерландах присвячується Україні: численні благодійні концерти, у тому числі за участі українських музикантів та виконавців, художні та фото виставки, кінопокази, театральні вистави, мистецькі інсталяції тощо.

Також події в Україні стали поштовхом для перекладу та видання нідерландською мовою творів українських письменників, створення нідерландськими авторами книжок і збірок про Україну, її історію та сучасність.

Для надання підтримки культурним діячам та митцям з України, які тимчасово перебувають у Нідерландах, Уряд Нідерландів заснував спеціальний фонд у розмірі 1 мільйон євро. Шість нідерландських національних культурних фондів із різних мистецьких сфер реалізують зазначену ініціативу.

Наприкінці травня 2022 року з метою підтримки українського балетного мистецтва та промоції української культури у м. Гаага було відкрито тимчасову резиденцію для українських танцівників – «The United Ukrainian Ballet». Ініціатива реалізується нідерландською Фундацією SENF спільно з примою-балериною Ігоне де Йонг, Королівською Консерваторією у м. Гаага та Театром Амаре, за підтримки мерії м. Гаага та Посольства України в Нідерландах.

Двічі на рік видається журнал про Україну нідерландською мовою - «Oekraine Magazine». Журнал випускається на волонтерських засадах і є неприбутковим проектом нідерландської громадської організації «Платформа співробітництва Україна – Нідерланди».

Крім того, Нідерландський суспільний мовник (NPO) створив україномовну онлайн-платформу Net in Nederland («Новоприбулі в Нідерланди») для українських переміщених осіб, на якій українською мовою розповідається про життя, культуру та звичаї нідерландців.

Також наприкінці квітня 2022 року у Нідерландах запрацювало перше українське радіо.

Близько 20-ти нідерландських благодійних організацій на постійній основі передають гуманітарну допомогу в Україну, надають підтримку установам соціальної сфери, а також беруть активну участь у реалізації багатьох гуманітарних проєктів та ініціатив у Україні.

6. Наукове та освітнє співробітництво

У сфері наукового співробітництва між Україною та Нідерландами пріоритетними є космічна галузь, охорона здоров’я, IT технології та кібербезпека.

Наразі ведеться діалог між Нідерландським космічним агентством та Державним космічним агентством України щодо реалізації низки спільних ініціатив у сфері використання космічного простору в мирних цілях. Серед пріоритетних напрямків співробітництва – дистанційне зондування Землі, спільні наукові дослідження, участь у програмах із вивчення Місяця тощо.

Україна інтенсифікувала взаємодію з міжнародною платформою Global forum for Cyber Expertise (GFCE) за такими напрямками, як боротьба з кіберзлочинністю, розробка кібернетичної стратегії, захист критичної інфраструктури від кібератак та підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних загроз в кіберпросторі.

У сфері охорони здоров'я Україна розвиває партнерство з організацією Task Force Health Care (TFHC), яка об’єднує ключових представників сектору охорони здоров’я Нідерландів. Крім цього, розвивається співпраця з нідерландськими компаніями «Royal Philips», «Hospitainer», багатьма іншими фірмами, а також Європейським агентством лікарських засобів щодо використання їхнього інноваційного досвіду для реформування системи охорони здоров’я в Україні.

Співпраця з провідними нідерландськими університетами, такими, як Делфтський технологічний університет, Лейденський університет, Університет і дослідницький центр Вагенінгена є одним з пріоритетів у сфері освітнього співробітництва.

7. Договірно-правова база

Кількість документів: 42.

Ключові документи:

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерланди (Підписано: 14.07.1994, діє з: 01.06.1997).

Конвенція між Україною та Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (Підписано: 24.10.1995, діє з: 02.11.1996).

Протокол «Про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» (Підписано: 12.03.2018).

Угода між Національним Бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦA) України та Радою з Безпеки Польотів Нідерландів про передачу проведення розслідування авіаційної події з повітряним судном Боїнг 777-200, реєстраційний номер: 9M-MRD авіакомпанії «Малайзійські авіалінії» рейс MH17 (Підписано: 24.07.2014, діє з: 24.07.2014).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну Місію захисту розслідування (Підписано: 28.07.2014, діє з: 01.08.2014).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній 17 липня 2014 року (Підписано: 07.07.2017, діє з 28.08.2018).

8. Українська громада

Українська діаспора у Нідерландах належить до нової, т.зв. «економічної» хвилі міграції. Її представники прибули до Нідерландів з метою навчання або влаштування на роботу, переважно у технічній та науковій сферах. За підрахунками діаспорних організацій, до початку гострої фази війни Росії проти України у Нідерландах мешкало близько 10 тисяч українців. Місцями компактного проживання української діаспори є передусім великі міста: Амстердам, Роттердам, Гаага, а також міста з переважно студентським населенням: Утрехт, Лейден, Гронінген та Ейндховен.

З початку 24 лютого 2022 р. бойових дій в Україні нідерландський Уряд та звичайні нідерландці активно допомагають українцям, які, тікаючи від війни, знайшли прихисток у цій країні. Українським громадянам надано тимчасовий притулок, їх забезпечено всім необхідним для комфортного та безпечного перебування; також реалізовуються численні ініціативи,

спрямовані на надання українцям допомоги з працевлаштуванням, забезпечення освітніх, медичних та інших послуг. Станом на липень 2022 р. у Нідерландах офіційно зареєстровано близько 70 тис. тимчасово переміщених осіб з України.

З 2014 року діяльність та згуртованість української громади у багатокультурному середовищі Нідерландів помітно зросли. Українці активно захищають національні інтереси України, забезпечують допомогу українським військовим, популяризують українську культуру й традиції, створюючи національні культурно-гуманітарні осередки у найбільших містах Нідерландів. Громада на постійній основі проводить численні мітинги й акції на підтримку України. Щотижня відбувається 2-4 акції у різних містах країни. В Україну регулярно відсилаються великі партії гуманітарної допомоги. Зокрема, за 6 місяців Фундація «Українці в Нідерландах» відправила на Батьківщину більше 120 вантажівок із гуманітарною допомогою.

У березні 2022 р. у Роттердамі за підтримки мерії відкрито перший Український дім.

У Нідерландах наразі існують такі офіційно зареєстровані організації української діаспори: фундація «Українці в Нідерландах», фундація «Ukraine Culturalis», фундація «Oekraïense gemeenschap in Nederland» та «Brand New Ukraine». Останнім часом існує тенденція до створення нових груп та об’єднань українців.

При громадських організаціях українців у Гаазі, Амстердамі, Роттердамі, Гронінгені, Ейндховені, Утрехті, Харлемі, Бреді та Алмере функціонують суботні або недільні школи.

1. Визнання України: 24 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 5 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Україна розглядає Норвегію одним зі своїх важливих європейських партнерів, у співпраці з яким також зберігається значний нереалізований потенціал. Останні роки характеризувалися особливо динамічним розвитком українсько-норвезьких відносин, зокрема й суттєвою активізацією двостороннього політичного діалогу. Після початку повномасштабної війни росії проти України Норвегія надала практичну підтримку в усіх ключових сферах співробітництва – постачаннях високоточної зброї, економічній та фінансовій підтримці, гуманітарній допомозі, реалізації політики санкцій.

Політичний діалог розвивається активно. За результатами першого в історії офіційного візиту Президента України до Норвегії 18.10.2016 відносини між Україною та Норвегією були офіційно проголошені міждержавним партнерством. 

20.02.2022 – зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби та Міністра закордонних справ Норвегії А.Вітфельдт у рамках Мюнхенської конференції з питань безпеки.

02.03.2022, 11.04.2022 – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського та Прем’єр-міністра Норвегії Й.Г.Стере.

30.03.2022, 05.04.2022 – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.А.Шмигаля та Прем’єр-міністра Норвегії Й.Г.Стере.

30.03.2022 – звернення Президента України В.О.Зеленського до Стортингу Норвегії.

31.03.2022, 07.04.2022 – телефонна розмова міністрів оборони двох держав.

07.04.2022 – зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби з норвезькою колегою А.Вітфельдт у рамках засідання міністрів закордонних справ НАТО (м. Брюссель).

14.04.2022 – телефонна розмова міністрів закордонних справ України та Норвегії.

22.04.2022 – онлайн-зустріч Голови Верховної Ради України Р.О.Стефанчука з Президентом Стортингу М.Гарахані.

08.05.2022 – візити в Україну Президента Стортингу Норвегії М.Гарахані та Міністра закордонних справ Норвегії А.Вітфельдт.

01.07.2022 – візит в Україну Прем’єр-міністра Норвегії Й.Г.Стере.

Крім заходів у рамках політичного діалогу, між Україною та Норвегією відбуваються регулярні контакти на міжвідомчому та експертному рівнях, зокрема й по лінії зовнішньополітичних та оборонних відомств, міністерств енергетики, освіти, охорони здоров’я та інших установ.

В українсько-норвезьких відносинах створено та розпочато співпрацю у рамках низки нових ініціатив та механізмів взаємодії, зокрема Міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки, Українсько-норвезького діалогу з європейської інтеграції, Ініціативи з підвищення енергоефективності, програми співробітництва у медичній сфері, ініціативи «Україна-Норвегія: поєднані історією». У 2018 році розпочато перші великі інвестиційні проєкти норвезьких компаній в Україні у сфері відновлюваної енергетики; триває опрацювання нових перспективних напрямів та проєктів двосторонньої співпраці.

4. Торговельно-економічне співробітництво

Протягом останніх років українсько-норвезьке торговельне та інвестиційне співробітництво характеризується високою позитивною динамікою.

Загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та Норвегією за 2021 рік становив 488,3 млн дол. США (+23,3%), у т.ч. експорт 86,6 млн дол. США (+33%) та імпорт 401,7 млн дол. США (+21,4%). Негативне сальдо для України за цей період склало 315,1 млн дол. США.

Торгівля товарами: 

за 4 міс. 2022 року – 93,9 млн дол. США (-22,2%), у т.ч. експорт – 6,4 млн дол. США (-62%) та імпорт – 87,5 млн дол. США (-15,8%).

Основні статті експорту: судна – 26,2% (-35,2%); деревина і вироби з деревини – 10,4% (+46,8%); реактори ядерні, котли, машини – 8,2% (-92,9%).

Основні статті імпорту: риба і ракоподібні – 73,5% (-21,9%); чорні метали – 18,8% (+393,9%).

Негативне для України сальдо за цей період склало 81,1 млн дол. США.

за 2021 рік – 428,7 млн дол. США (+35,8%), у т.ч. експорт – 40,8 млн дол. США (+51%) та імпорт – 387,9 млн дол. США (+34,4%).

Основні статті експорту: реактори ядерні, котли, машини – 22,4% (+229,7%); судна – 18% (+20,6%); перли природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння– 14% (+92,6%).

Основні статті імпорту: риба і ракоподібні – 79,3% (+43,8%); чорні метали – 7,2% (+456,9%).

Негативне для України сальдо в торгівлі товарами з Норвегією за 2021 рік склало 347,1 млн дол. США.

Торгівля послугами: 

за 2021 рік – 59,6 млн дол. США (-25,9%), у т.ч. експорт 45,8 млн дол. США (+19,7%) та імпорт 13,8 млн дол. США (-67,2%).

Основні статті експорту: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 66,57% (+9,98%); транспортні послуги – 22,96% (+87,79%); ділові послуги – 9,62% (-3,68%).

Основні статті імпорту: ділові послуги – 47,62% (-37,55%); послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 30,73% (+14,21%); послуги з переробки матеріальних ресурсів – 6,21% (-%).

Позитивне для України сальдо в торгівлі послугами з Норвегією за 2021 рік склало 32 млн дол. США.

Реальні обсяги експорту товарів та послуг з України в Норвегію є вищими за дані Державної служби статистики України. Так, за даними Центрального статистичного бюро Норвегії, за 2021 рік Україна експортувала в Норвегію товарів на суму більше 70 млн дол. США (майже в 2 рази більше за відповідні дані Держстату України). Схожою є ситуація і з обсягами експорту послуг з України в Норвегію. Існуючі відмінності у статистичних даних України та Норвегії спричинені незазначенням Норвегії як країни призначення для багатьох товарів та послуг українського експорту та, натомість, їхнім зарахуванням як експорту до держав ЄС, насамперед Данії, Нідерландів, Німеччини, Польщі та країн Балтії.

За даними НБУ, станом на 31.12.2021 Норвегія інвестувала в економіку України 26,1 млн дол. США (інструменти участі в капіталі):

переробна промисловість – 20,7 млн дол. США (79%);

оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів – 2,3 млн дол. США (8,9%);

професійна, наукова та технічна діяльність – 1,0 млн дол. США (4,0%);

операції з нерухомим майном залучено – 0,5 млн дол. США (1,8%);

діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 0,5 млн дол. США (1,8%).

Водночас, за наявною інформацією, загальний обсяг інвестицій у рамках започаткованих в Україні проєктів норвезьких компаній NBT та Scatec у сфері відновлюваної енергетики становить до 2 млрд дол. США.

Інвестицій з України в економіці Норвегії не зареєстровано.

5. Наукове та освітнє співробітництво

З 2015 року Європейський центр імені Вергеланда (м. Осло) тісно співпрацює з Міністерством освіти України з питань, що стосуються реформ у сфері освіти. 27 січня 2020 року розпочато реалізацію 5-го циклу програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», учасниками якого стали 60 українських шкіл. До участі в програмі залучено понад 350 шкіл з усіх областей України, підготовлено більше 72 тренерів, створено кілька посібників з громадянської відповідальності, запропоновано новації до навчальної програми для 12 класу.

Помітний внесок у розвиток наукових та освітніх зв’язків між Україною та Норвегією робить проєктна діяльність Норвезького центру з питань міжнародного співробітництва та підвищення якості вищої освіти (DIKU), за підтримки якого з 2010 року реалізовано близько 70 проектів за участі ВНЗ України на загальну суму понад 12 млн. дол. США.

Проєкт «Норвезько-української співпраці в галузі освіти та досліджень у сфері сталого управління» Університету Нурд (м. Будьо) з КНУ ім. Тараса Шевченка дав можливість отримати дипломи 190 магістрам, 35 кандидатам наук та 60 викладачам.

У рамках проєкту «Професійна перепідготовка військовослужбовців Збройних Сил України, звільнених у запас та членів їх сімей», що вже 15 років проводиться під егідою Міжнародного фонду соціальної адаптації, Норвезького Інституту ділового управління Університету Нурд та 18 ВНЗ України, професійну перепідготовку отримали майже 11000 громадян України, серед них понад 1400 учасників АТО/ООС.

6. Двостороння договірно-правова база

Двостороння договірно-правова база нараховує 38 чинних документів, включаючи міждержавні, міжурядові та міжвідомчі угоди, а також двосторонні політичні документи, ухвалені на високому політичному рівні.

7. Українська громада

За даними Норвезької імміграційної служби, станом на 2022 рік в Норвегії проживає майже 7700 етнічних українців. Найбільшими за кількістю українців осередками є міста Осло, Берген, Ставангер, Тронхейм та Драммен. В Норвегії діють 3 недільні школи – «Українська школа «Кобзар» в Норвегії», «Українська школа «Еллісів» в Осло», українська школа у м. Ставангер, та 7 регіональних громадських організацій, зокрема:

громадська організація «Українська громада в Норвегії» (заснована у 2004 р. у м. Осло);

громадська організація «Українська спілка Західної Норвегії» (заснована у 2009 р. у м. Берген);

громадська організація «Український культурно-освітній Центр у Норвегії» (заснована у 2016 р. у м. Осло);

громадська організація «Українська спілка в Ругаланн» (заснована у 2016 р. у м. Ставангер);

громадська організація «Українська спілка в Тронхеймі» (заснована у 2018 р. у м. Тронхейм);

громадська організація «Українська громада Східної Норвегії» (заснована у 2020 р. у м. Осло);

громадська організація «Українська організація в Агдері» (заснована у 2022 р. у м. Крістіансанд).

1. Визнання України: 07 січня 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року.

3. Політичний діалог

Відносини України з Португальською Республікою характеризуються високим рівнем політичного діалогу, співробітництва та довіри. Португалія активно підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, її європейські та євроатлантичні прагнення.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

27 лютого 2022 р. відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Португалії М.де Созою;

2 березня 2022р. відбулася телефонна розмова Голови Верховної Ради Р.Стефанчука з Головою Асамблеї Республіки Е.Ф.Родрігешем;

21 квітня 2022р. відбулася урочиста сесія Асамблеї Республіки за участю Президента ПР М.де Сози та Прем’єр-міністра ПР А.Кошти, на якій виступив Президент України В.Зеленський;

4 травня 2022р. відбулася зустріч у форматі відеоконференції Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та Прем’єр-міністра ПР А.Кошти;

18 травня 2022 р. відбулася зустріч у форматі відеоконференції Голови Верховної Ради Р.Стефанчука з Головою Асамблеї Республіки А.Сілвою;

21 травня 2022 р. відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра ПР А.Кошти до України;

21 червня 2022 р. відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Португалії А.Коштою.

4. Торгівельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України в 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією склав 462,4 млн. дол. США. Причому експорт становив 359,7 млн. дол. США (зріс на 48%), а імпорт – 102,7 млн. дол. США (зріс на 70%). Сальдо позитивне для України – 257 млн. дол. США.

Торгівля товарами 

Український товарний експорт за 2021 рік у порівнянні з 2020 роком збільшився на 46% та склав 341,2 млн. дол. США. Імпорт з Португалії збільшився на 30% та склав 88,77 млн. дол. США. Сальдо позитивне становило 252,4 млн. дол. США. Основними статтями українського експорту до Португалії традиційно залишаються продукти сільського господарства (71,5% від загального експорту), зокрема: зернові культури (44,1%), насіння і плоди олійних рослин (18,5%), жири та олії тваринного або рослинного походження (8,8%), а також чорні метали (16,2%), електричні машини (2,6%) та органічні хімічні сполуки (2,2%).

Товарна структура імпорту з Португалії: електричні машини (14,2%), котли, машини (11,0%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (6,9%), корок та вироби з нього (6,4%), одяг та додаткові речі до одягу (6,4%), папір та картон (5,9%), фармацевтична продукція (4,3%), насіння і плоди олійних рослин (3,6%).

Торгівля послугами 

Протягом 2021 року торгівля послугами у порівнянні з 2020 р. збільшилася утричі та склала 32,4 млн. дол. США. Український експорт послуг збільшився майже утричі, та склав 18,52 млн. дол. США, імпорт збільшився на 65% та становив 13,9 млн. дол. США. За даними Державної служби статистики України в 2019 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією склав 376,65 млн. дол. США, що на 13,7% більше ніж за 2018 р. Причому експорт становив 288,29 млн. дол. США (зріс на 14,2%), а імпорт – 88,36 млн. дол. США (зріс на 12%). Сальдо позитивне – 199,93 млн. дол. США.

5. Культурно-гуманітарне співробітництво

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Португалією базується на положеннях Угоди між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації від 05 грудня 2001 р., а також низці протоколів та угод, укладених між вищими навчальними закладами країн.

Існуюча нормативно-правова база благословляє здійснювати ефективний та всебічний розвиток усіх напрямів двостороннього гуманітарного співробітництва, що сприяє активному представленню традицій, історії та культурної спадщини України в Португалії. Португальська аудиторія демонструє значний інтерес до культурно-мистецьких заходів, які проводяться Посольством України.

Українська громада відіграє важливу роль у популяризації української культури та історії в Португалії.

Окрема увага приділяється підвищенню обізнаності в Португалії щодо Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. 3 березня 2017 р. Асамблея Республіки прийняла дві резолюції щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом в Україні та вшанування пам'яті жертв цієї трагедії.

 6. Міжпарламентське співробітництво

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Португальською Республікою створена 10 лютого 2020 р. Керівник групи І.С.Васильєв (фракція політичної партії «Слуга народу»).

За результатами дострокових парламентських виборів у Португалії, які відбулися 30 січня 2022 р., в Асамблеї Республіки створена група дружби «Португалія – Україна». Її склад ще не затверджений.

15-16 листопада 2016 р. відбувся візит в Україну делегації Асамблеї Республіки на чолі з Головою Комітету закордонних справ та португальських громад С.С. Пінту.

Голова групи дружби «Португалія – України» в Асамблеї Республіки Р.Бешіга взяв участь у Міжнародному форумі у м. Київ, присвяченому 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні 22-24 листопада 2018 р. та виступив на меморіальному засіданні у Верховній Раді України 23 листопада 2018 р.

20-26 березня 2019 р. відбувся візит до Португалії групи з міжпарламентських зв’язків України з Португальською Республікою у Верховній Раді України на чолі з її Головою П. Дзюбликом.

20 липня 2021 року відбулася відеоконференція Голови Групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Португальською Республікою І.Васильєва з Головою Групи дружби «Португалія – Україна» в Асамблеї Республіки Д.Леау.

Того ж дня відбулася телефонна розмова Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва О.Мережка з Головою Комісії у закордонних справах та португальських громад в Асамблеї Республіки С.Пінту.

02 березня 2022 р. відбулася телефонна розмова Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука з Головою Асамблеї Республіки Е.Ф.Родрігешем.

03 травня 2022 р. відбулася зустріч у форматі відеоконференції членів Комітету з питань інтеграції України до ЄС і Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради України з членами Комітету закордонних справ та португальської громад і Комітету європейських справ Асамблеї ПР.

7. Існуючі двосторонні органи високого рівня

Міжурядова українсько-португальська комісія з питань економічного, промислового та технічного співробітництва (перше засідання відбулося 3 квітня 2009 р. у Києві, друге – 20 червня 2018 р. у Лісабоні).

8. Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-португальських відносин складається з

64 двосторонніх документів, з яких 16 на міждержавному рівні, інші – на міжурядовому та міжвідомчому рівнях.

Деякі ключові документи:

Угода про дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (25 жовтня 2000 р.);

Угода між Україною та Португалією про сприяння та взаємний захист інвестицій (25 жовтня 2000 р.);

Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на капітал між Україною та Португалією (9 лютого 2000 р.);

Угода про соціальне забезпечення між Україною та Португальською Республікою (07 вересня 2009 р.);

Угода між Україною та Португальською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (22 травня 2017 р.)

Угода між Україною та Португальською Республікою про економічне співробітництво (17 грудня 2017 р.).

Дорожня карта українсько-португальських відносин на 2020-2022 рр. (9 вересня 2020 р.).

Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Португальської Республіки щодо фінансової підтримки у зв’язку з агресією російської федерації проти України (21 травня 2022 р.).

9. Українська громада

Відповідно до офіційних статистичних даних за 2021 рік, в Португалії проживають 698 887 тис. офіційно зареєстрованих іноземців, серед яких громадяни України за своєю кількістю посідають сьоме місце – 27 195 тис. або 3,9% від загальної кількості іноземців.

Українські громадяни проживають на усій території Португалії, як у містах, так і в сільській місцевості, із виразною концентрацією в основних промислових центрах країни та великих містах (столиця Лісабон, Кашкайш, Сінтра, Сетубал, Сантарень, Коїмбра та інш.), на півночі (Порту, Візеу, Авейру, Віана-ду-Каштелу та інш.) й півдні (Фару, Албуфейра, Портімау, Лагоа, Лагуш). Незначна кількість українців проживає у автономних регіонах Португалії – на Азорських островах та острові Мадейра.

Нині в Португалії діють 14 українських громадських організацій, зокрема, Спілка українців в Португалії (Associação dos Ucranianos em Portugal) – член СКУ, Асоціація «Словесна піраміда» (Associação «Pirâmide das palavras»), Спілка української молоді в Португалії (Associação da Juventude Ucraniana em Portugal), Спілка українців Алгарве (Associação dos Ucranianos do Algarve), Українсько- португальський освітньо-культурний центр «Школа імені Т.Шевченка» м.Фару (Centro educativo e cultural luso-ucraniano «Escola Tarás Shevtchenko»), Асоціація «Джерело   Світу»   (Associação   «Fonte   Mundo»),   Громадська   організація «Португальсько-Український Соціально-Культурний Центр: Україна-Португалія- Європа», м.Брага (UPE (Ucrânia-Portugal-Europa) Associação Centro Social e Cultural Luso-Ucraniano), Асоціація українців Португалії «Собор» (Associação dos Ucranianos em Portugal «Sobor»), Асоціація «Християнський Рух Українців у Португалії» (Associação «Movimento Cristão dos Ucranianos em Portugal»), Асоціація культури та соціальної солідарності «Український Дім», м.Лісабон (Associação  da  cultura  e  solidariedade  social  «Casa  da  Ucrânia»),  Асоціація «Тенденції успішності» (Associação «Êxito das tendências»), Благодійна асоціація «Янголи Милосердя» (Associaçao Solidaria Anjos de Misericordia), Культурна асоціація солідарності та підтримки «Добре серце» (Associação Cultural de Solidariedade e Apoio - Coração Bondoso), Українська соціально-культурна асоціація «Пліч-о-пліч» (Lado a Lado – Associação Socio-Cultural Ucraniana).

1.Визнання незалежності України: 30 жовтня 1995 року

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 жовтня 1995 року

3.Політичні відносини

Здебільшого контакти на вищому рівні відбуваються в рамках міжнародних організацій.

У жовтні 2021 року Посол України Я.В.Мельник з робочою поїздкою відвідав Сан-Марино і провів зустрічі з представниками зовнішньополітичного відомства.

З початку російської агресії Сан-Марино засудило напад, закликає до припинення вогню і початку переговорів.

Сан-Марино на постійній основі підтримує ініційовані Україною резолюції ООН, підтримало всі резолюції із засудженням російської збройної агресії, а також приєдналось до санкцій (заморожування рахунків фізичних осіб, що внесені в санкційні списки ЄС, та заборона на продаж в росію товарів подвійного призначення).

4.Торговельно-економічні відносини

За даними української статистики, за 2021 рік обсяг товарообігу між двома країнами склав 4 493,8 тис. дол. США. При цьому, український експорт в

Сан-Марино зріс на 56% у порівнянні з попереднім роком і склав 1 881,6 тис. дол. США, а імпорт збільшився на 68% склав 730 тис. дол. США. Негативне для України сальдо торгового балансу склало 730,6 тис. дол. США.

Український експорт до Сан-Марино складала наступна продукція: насіння і плоди олійних культур; палива мінеральні; овочі; пластмаси, полімерні матеріали; товари, придбані в портах.

Структуру українського імпорту з Сан-Марино визначають таки товарні позиції: машини; жири та олії тваринного або рослинного походження; різнi харчовi продукти; пластмаси, полімерні матеріали; ефiрнi олії; електричні машини; мило, поверхнево-активні органічні речовини.

За 2021 рік обсяг торгівлі послугами становив 2 828 тис. дол. США. Експорт послуг зріс на 58% і становив 1883,5 тис. дол. США, а імпорт відновився і склав 944,5 тис дол. США. Позитивне сальдо у торгівлі послугами склало 939 тис. дол. США.

5. Договірно-правова база

Ключові документи:

· Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво;

· Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про сприяння та взаємний захист інвестицій;

· Міжурядова Угода про співпрацю в галузі культури.

6. Українська громада

У Сан-Марино присутня українська громада. За офіційними даними санмаринської статистики в Сан-Марино на постійній основі проживає 80 громадян України, ще орієнтовно 300 осіб - тимчасових мешканців, які працюють у сфері послуг (магазини, готелі, ресторани тощо).

З моменту збройної агресії росії проти України в Сан-Марино прибуло 300 громадян України.

1. Визнання України: 11 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.

3. Двосторонній діалог

Контакти на рівні президентів:

15 березня 2022 року – зустріч Президента України В.О.Зеленського з Прем’єр-міністром Республіки Словенія Я.Яншею в рамках його спільного з Головою урядів Польщі Матеуша Моравецького, Чехії Петра Фіали та віцепремʼєра Польщі Ярослава Качинського візиту до Києва.

22 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Прем’єр-міністром Республіки Словенія Р.Голобом

Контакти на рівні глав урядів:

15 червня 2022 року – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.В.Шмигаля та Прем’єр-міністра Словенії Р.Голоба.

Контакти на рівні голів парламентів:

7 червня 2022 року – зустріч Заступниці Голови ВРУ Олени Кондратюк з Головою Державних Зборів Республіки Словенія Уршкою Клакочар Зупанчич в рамках її робочого візиту до Республіки Словенії.

Контакти на рівні глав зовнішньополітичних відомств:

21 червня 2022 року - телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою та Міністром закордонних справ Республіки Словенії Танею Файон.

4. Міжпарламентське співробітництво

18 грудня 2019 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Республікою Словенією. Співголовами групи є Бондаренко Олег та Герман Денис (обидва - політична партія «Слуга Народу»).

Станом на червень 2022 року Державні збори Словенії ще не затвердили особовий склад парламентської групи дружби «Словенія – Україна» на період 2022–2026 рр.

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня

Спільна українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (12.05.1997). Останнє засідання відбулося у лютому 2019 року у м. Київ.

6. Договірно-правова база 

Станом на 2022 рік українсько-словенська договірно-правова база складається з 33 документів.

7. Торговельно-економічне співробітництво

На основі даних Державної служби статистики України, за 2021 рік обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Словенією (у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року) збільшилися на 25,9% та склали 400,4 млн. дол. США.

Обсяги торгівлі товарами збільшилися на 23,6% та склали 363,1 млн. дол. США, де український експорт збільшився на 87,5% та склав 75,5 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – збільшився на 13,5% (287,6 млн. дол. США). Сальдо склало -212,1 млн. дол. США.

Обсяги торгівлі послугами збільшилися на 53,4% та склали 37,3 млн. дол. США, де український експорт зріс на 7,2% та склав 26 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – збільшився на 29,1% (11,3 млн. дол. США). Сальдо у торгівлі послугами для України позитивне та склало 14,7 млн. дол. США.

Структура торгівлі послугами за 2021 рік України зі Словенією виглядає таким чином. 

Український експорт: ділові послуги – 9,58 млн. дол. США (81,3% від загального обсягу експорту); транспортні послуги – 1 млн. дол. США (9%); послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 0,62 млн. дол. США (5,2%); послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги - 0,4 млн. дол. США (3,1%); послуги, пов’язані з подорожами – 0,9 млн. дол. США (0,8%) та ін. 

Словенський імпорт: послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 0,9 млн. дол. США (22,6% від загального обсягу імпорту); транспортні послуги – 0,6 млн. дол. США (16%); послуги з ремонту та технічного обслуговування – 0,5 млн.дол.США (12,9%); роялті та інші послуги - 0,47 млн.дол.США (12,2%); послуги зі страхування – 0,37 млн. дол. США (9,7%); ділові послуги – 0,3 млн. дол. США (8,4%) та ін.

8. Інвестиційне співробітництво

Інвестиційне співробітництво: за офіційними даними НБУ станом на 2021 рік загальний обсяг прямих інвестицій з Республіки Словенія в Україну склав 71,5 млн. дол. США., з яких 24,1 млн. – інструменти участі в капіталі, 47,3 млн. – боргові інструменти.

9. Культурне співробітництво

Правовою основою українсько-словенського культурно-гуманітарного співробітництва є Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС Республіки Словенія від 28 січня 1994 року, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво у галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року (набула чинності 23 березня 2000 року).

Співробітництво у науково-освітній сфері здійснюється через прямі контакти, в рамках окремих програм вищих навчальних закладів.

10. Українська громада

Українська діаспора в Словенії налічує близько 2000 осіб. Українці, які мешкають на території Словенії, працюють науковцями, лікарями, спортсменами. Їх соціальний стан – середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців і русинів «Карпати», українська культурно-освітня організація «Рукавичка», культурне товариство «Любляна-Київ» та товариство українців «Берегиня».

1. Визнання України: 30 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 р.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Фінляндією ґрунтуються на давніх історичних традиціях, високому рівні взаємопорозуміння й мають особливий партнерський характер. Свідченням цьому є тверда підтримка Фінляндією суверенітету та територіальної цілісності України з початку агресії РФ проти України у 2014 році та високий рівень солідарності й підтримки України з боку фінського суспільства та керівництва Фінляндії з перших годин широкомасштабного вторгнення Росії в Україні 24.02.2022, яка включала: історичне рішення Уряду Фінляндії про надання Україні військової допомоги (станом на липень 2022 року ухвалено рішення про надання семи пакетів матеріальної допомоги Силам оборони України), направлення гуманітарної допомоги (з боку Уряду та численних приватних ініціатив), виділення широкої фінансової допомоги, а також послідовні кроки Фінляндії зі зміцнення міжнародної єдності, посилення політичної та економічної ізоляції РФ та створення необхідних умов для притягнення до відповідальності усіх причетних до воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноцид та злочин агресії РФ в Україні.

Фінляндія активно підтримує рух України до членства в ЄС й готова надавати необхідну допомогу для реалізації відповідних реформ в Україні, зокрема у контексті існуючого досвіду двосторонньої співпраці -  Фінляндія протягом тривалого періоду надає допомогу Україні у впровадженні реформ середньої та професійної освіти, а також у реалізації проектів у сферах енергоефективності та енергозбереження.

Між Україною та Фінляндією підтримується динамічний політичний діалог на високому рівні. На тлі розгортання у лютому 2022 року широкомасштабного військового вторгнення РФ в Україні активним є двосторонній політичних діалог на усіх рівнях, спрямований на координацію зусиль з мобілізації міжнародної допомоги Україні, які включав, зокрема, такі контакти:

 25.02.2022 та 12.05.2022 - телефонні бесіди Президента України В.Зеленського з Президентом Фінляндії С.Нііністьо;

 05.05.2022 – зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністром Фінляндії С.Марін на полях Міжнародної донорської конференції високого рівня у Варшаві й телефонна бесіда глав урядів 07.03.2022;

15.06.2022 - зустріч Міністра оборони України О.Резнікова з Міністром оборони Фінляндії А.Кайкконеном у Брюсселі й телефонні бесіди глав оборонних відомств 12.04.2022 та 24.03.2022;

03.03.2022 – телефонна бесіда Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука зі спікером Парламенту Фінляндії М.Ванханеном;

24-25.05.2022 – візит в Фінляндію Міністра розвитку громад та територій України О.Чернишова;

26.05.2022 – візит Прем’єр-міністра Фінляндії С.Марін в Україну.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою створена у січні 2020 р. (співголови групи – А.Клочко та В.Наливайченко). Група дружби з Україною у Парламенті Фінляндії в оновленому складі працює з грудня 2019 р. (керівник - П.Остман).

З 1996 р. діє Міжурядової українсько-фінляндської комісії з питань торгівлі та економічного співробітництва. Сьоме засідання Комісії відбулося у вересні 2018 р. у Києві.

Торговельно-економічні відносини

Згідно з даними Державної служби статистики України у 2021 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 492 489,82 тис. дол. США, з них: експорт – ­­ 146 851,1 тис. дол. США, імпорт – 345 638,7­­­­­­­­ тис. дол. США, від’ємне для України сальдо ‒ 198 787,6 тис. дол. США.

 Торгівля товарами

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у 2021 р. склав 416 879,6 тис. дол. США, з них: експорт – 110 813,2 тис. дол. США (+ 103,2%), імпорт – 306 066,4 тис. дол. США ( +22,8%), від’ємне для України сальдо ‒ 195 253,2 тис. дол. США.

Торгівля послугами

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами у 2021 році склав 75 610,2 тис. дол. США ( + 13,0%), з них: експорт – 36 037,9 тис. дол. США ( +27,8) імпорт – 39 572,3 тис. дол. США ( + 11,5%), від’ємне сальдо для України ‒ 3 534,4 тис. дол. США.

Інвестиційне співробітництво

Станом на 30.09.2021 р. обсяг прямих інвестиції з Фінляндії до української економіки склав загалом: 96,6 млн. дол. США. З них: 56,6 млн. дол. США ‒ інструменти участі в капіталі, 40,3 млн. дол. США ‒ боргові інструменти.

 Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво України та Фінляндії характеризується організацією художніх виставок, гастролей творчих колективів, днів українського кіно, проведенням лекцій, тематичних круглих столів.

Значною мірою розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Фінляндією у сфері культури сприяє об'єднання «Товариство Українців у Фінляндії». Також сприяння ознайомленню фінської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом надає Міжнародний український культурний центр (м.Тампере). Інструментом зміцнення українсько-фінляндських взаємин є побратимські зв'язки між містами України та Фінляндії (Київ-Гельсінкі, Київ-Тампере, Одеса-Оулу, Запоріжжя-Лахті, м.Новоград- Волинський Житомирської області-комуна Суомуссалмі).

Наразі у Фінляндії налічується два українських історичних об’єкти: пам’ятна дошка на будинку, в якому у 1918-1921 рр. розташовувалася перша дипломатична місія України у Фінляндії, та пам’ятник українським воїнам, загиблим під час бойових дій на півночі Фінляндії в ході Зимової війни 1939-1940 років.

 6. Наукове та освітнє співробітництво

Україну та Фінляндію об’єднує міжуніверситетське та міжшкільне партнерство.

За сприяння Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти Фінляндії з вересня 2008 року в Алексантері Інституті при Гельсінкському університеті запроваджено програму «Українські студії». Програма спрямована на поширення знань про Україну серед студентів та дослідників вищих навчальних закладів Фінляндії, передбачає вивчення фінськими та іноземними студентами української мови, літератури, історії та культури, проведення досліджень з української тематики, а також здійснення студентських обмінів.

З січня 2007 року українська мова викладається на кафедрі слов’янських і прибалтійських мов та літератури Гельсінського університету на факультативній основі. Фінська мова викладається в низці українських ВНЗ. У Києві функціонує «Скандинавська гімназія», у якій вивчаються шведська та фінська мови.

 7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 45. Ключові документи:

Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про встановлення дипломатичних і консульських відносин від 26.02.1992;

Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про торгівлю і економічне співробітництво від 14.05.1992;

Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07.10.2004;

Рамкова угода між Україною та Північним інвестиційним банком від 23.12.2005;

Рамкова угода між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією від 17.09.2009;

Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту «Фінська підтримка реформи української школи» від 05.03.2018;

Угода між Україною та Фінляндською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом від 12.09.2019.

 8. Українська громада

Місцями компактного проживання українців є міста Гельсінкі, Тампере, Юваскюла, Турку, Оулу і Сало. Українська громада Фінляндії сформувалася упродовж останніх 20 років і налічує близько 5 тис. осіб.

Об’єднання українців: « Товариство українців у Фінляндії» було засновано у 1997 році. Основним напрямом роботи Товариства є об'єднання між собою українців, поширення української культури в країні проживання, підтримка української мови. З метою популяризації української мови та культури у 2014 році Товариством створений Український театр. Обізнаності фінляндського суспільства із українським культурним надбанням сприяє Український кіноклуб, у рамках якого демонструються українські фільми, як класичні, так і сучасні. Українцями м.Турку організовано товариство

« Українці Фінляндії». Організація створена в 2009 році. У жовтні 2020 року українці м.Тампере зареєстрували власний осередок «Товариство українців міста Тампере». Активно функціонує також Міжнародний український культурний центр.

З лютого 2022 року Фінляндія надала тимчасовий притулок для понад 33 тисяч громадян України, які вимушені були тікати від війни. У Фінляндії створено усі необхідні умови для їхнього проживання, отримання освіти та повного доступу до системи охорони здоров’я й ринку праці. 

 9. Дипломатичні представництва

Посольство України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія (за сумісництвом)

1. Визнання України: 27 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

Дипломатичні установи: Посольство України у Франції, Посольство Французької Республіки в Україні.

3. Політичні відносини.

Контакти та візити на найвищому та високому рівнях

26 січня 2022 р. – візит Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки України Ю. Свириденко до Франції.

26 січня 2022 р. – робоча зустріч політичних радників лідерів держав "нормандської четвірки" (м. Париж).

28 січня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

29 січня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

8 лютого 2022 р. – візит Президента Франції Е. Макрона до Києва та зустріч з Президентом України В. Зеленським.

26 лютого 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

27 лютого 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з міністрами закордонних справ Великої Сімки.

8 березня 2022 р.- телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

9 березня 2022 р.- телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

10 березня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

10 березня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

12 березня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

17 березня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

31 березня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

01 квітня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

05 квітня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

07 квітня 2022 р. - зустріч міністрів закордонних справ України та Франції на полях G7.

14 квітня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

14 квітня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

25 квітня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

30 квітня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

14 травня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д. Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном на полях засідання Великої Сімки.

17 травня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

22-24 травня 2022 р. - візит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної до Франції.

26 травня 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з новопризначеним Міністром Європи та закордонних справ Франції К. Колонною.

30 травня 2022 р. – візит Міністра Європи та закордонних справ Франції К. Колонни в Україну.

3–7 червня 2022 р. – візит Голови ВРУ Р. Стефанчука до Франції.

6-8 червня 2022 р. – візит Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної до Франції.

9 червня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Франції Е.Макроном.

16 червня 2022 р. - візит Президента Франції Е. Макрона в Україну, разом з Канцлером Німеччини О. Шольцем, Прем'єр-міністром Італії М. Драгі та Президентом Румунії К.Йоганнісом. Зустріч з Президентом України В. Зеленським.

28 червня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д. Шмигала з Прем’єр-міністром Франції Е. Борн.

7-10 липня 2022 р. - візит в Україну Голови Сенату Франції Ж. Ларше.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Змішана українсько-французька міжурядова комісія з економічного співробітництва (Восьме засідання Комісії відбулось 26-27.11.2020 у форматі відеоконференції. За результатами заходу сторони підписали Підсумкову декларацію, в якій високо оцінили стан економічної співпраці між Україною та Францією та наголосили на важливості розвитку взаємовигідного співробітництва. Особливу увагу було приділено стану реалізації поточних двосторонніх проєктів).

Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання - 13.02.2008 у Парижі).

Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання - 27.11.2012 у Києві).

4. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 74. Ключові документи: 

Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою (16.06.1992); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій (03.05.1994); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про культурне, науково-технічне співробітництво (19.10.1995); Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (31.01.1997); Спільна декларація Президента України та Президента Французької Республіки (22.04.2015).

5. Міжпарламентське співробітництво

У Верховній Раді України, Національних зборах та Сенаті Франції функціонують групи дружби "Франція-Україна", головними завданнями яких є сприяння розвитку міжпарламентського співробітництва між законодавчими органами двох країн, налагодженню регулярних зв’язків на рівні комітетів і комісій обох парламентів, реалізації ініціатив щодо подальшої співпраці на парламентському рівні, поширенню двосторонніх контактів на регіональному рівні.

Протягом останніх років відбулись такі парламентські візити:

1-7 квітня 2018 р. відбувся робочий візит в Україну делегації Групи дружби «Франція-Україна» у складі 6 депутатів на чолі з Головою Групи дружби В.Фор Мунтян.

11 червня 2018 р. відбувся офіційний візит до Франції Голови ВР України А.Парубія на запрошення Голови Сенату Франції.

11-13 жовтня 2018 р. в рамках ініціативи «Європейський парламент – Верховна рада України: «Діалоги Жана Моне» заради миру та демократії» відбувся робочий візит до Франції делегації ВР України на чолі з Головою ВРУ А.Парубієм.

12 жовтня 2018 р. в Києві відбулася зустріч керівництва Комітетів ВРУ у закордонних справах та з питань європейської інтеграції Г.Гопко та М.Іонової з членом Сенату Франції О.Кадіком.

14 листопада 2018 р. відбувся візит в Україну віце-президента Групи дружби Франція-Україна Сенату Франції Ж.-І.Лєконта.

28 січня 2019 р. в Парижі відбулась зустріч народного депутата України, голови Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубарова з віце-президентом Групи дружби Франція-Україна Національних зборів Франції Ф.Мішель-Клейсбауером.

5 березня 2019 р. відбулась зустріч народного депутата України, співголови Групи дружби Україна-Франція О.Гончаренка з головою Групи дружби Франція-Україна Сенату Франції Е.Мореєм, віце-президентами цієї групи Ж.-І.Лєконтом та Н.Дюрантон.

29-31 березня 2019 р. декілька французьких парламентаріїв взяли участь у спостережній місії під час президентських виборів в Україні 31 березня. Зокрема, як міжнародні спостерігачі від ПАРЄ, ПА НАТО та від Франції нашу країну відвідали члени Сенату А.Валліні, Ж.Ле Не, Н.Дюрантон, Ж.-І.Лєконт, а також депутат Нацзборів Ф.Мішель-Клєсбауер. Усі вони висловили позитивні оцінки організації виборів в Україні.

20-22 липня 2019 р. у спостережній місії під час дочасних парламентських виборів в Україні 21 липня як міжнародний спостерігач від ПА НАТО взяв участь депутат Нацзборів Ф.Мішель-Клєсбауер.

8 червня 2022 року - Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук зустрівся з Головою Сенату Франції та виступив в Сенаті Французької Республіки. https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/223745.html

8 липня 2022 року - Голова Верховної Ради України та Голова Сенату Франції підписали Декларацію про парламентське партнерство https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/225317.html

 Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Змішана українсько-французька міжурядова комісія з економічного співробітництва

Восьме засідання Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва під головуванням Міністра внутрішніх справ України А. Авакова та Міністра економіки, фінансів та відновлення Франції Б. Ле Мера відбулося 26-27.11.2020 у форматі відеоконференції. Українсько-французька робоча група з питань сільського господарства (останнє засідання - 23.10.2018 р. в Парижі).

Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання - 13.02.2008 р. в Парижі).

Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання - 27.11.2012 р. у Києві).

6. Торговельно-економічне співробітництво

Франція - важливий і надійний торговельний партнер України, один із провідних інвесторів у економіку нашої держави. За результатами 2020 року Франція посіла посіла 13 місце в світі та 7 місце в Європі серед торговельних партнерів України з питомою вагою у 2% від загального товарообігу з країнами світу та 4,8% від загального товарообігу з країнами ЄС. За інвестиціями в економіку України Франція посідає 8 місце серед країн світу (станом на 30.06.2021).

Одним з важливих інструментів двосторонньої співпраці в економічній сфері є Змішана Українсько-Французька Міжурядова Комісія з економічного співробітництва.

26-27 листопада 2020 року відбулося восьме засідання змішаної Українсько-Французької Міжурядової Комісії з економічного співробітництва під головуванням Міністра внутрішніх справ України А. Авакова та Міністра економіки, фінансів та відновлення Франції Б. Ле Мера у форматі відеоконференції. За підсумками засідання сторони підписали Підсумкову декларацію, в якій високо оцінили стан економічної співпраці між Україною та Францією та наголосили на важливості розвитку взаємовигідного партнерства. Особливу увагу було приділено стану реалізації поточних спільних українсько-французьких проєктів та локалізації виробництва в Україні. Також сторони підписали Меморандум про наміри між Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством економіки, фінансів та відновлення Франції про співпрацю у галузі охорони здоров’я, зокрема у сфері боротьби з раком молочної залози в Україні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 940 "Про голів Української частини спільних міжурядових комісій з питань співробітництва" Головою Української частини Змішаної Українсько-Французької Міжурядової Комісії з економічного співробітництва призначено Міністра внутрішніх справ України А. Б. Авакова.

Великі французькі компанії успішно працюють в різних сферах на території нашої держави: сільському господарстві (Louis Dreyfus, Mas Seeds, Maisadour), виробництві харчових продуктів (Danone, Lactalis, Belle), торгівлі (Auchan, Leroy Merlin), енергетиці (RTE, Engie, Total Eren), виробництві промислових товарів (Imerys, Veralia). В якості яскравого прикладу такого взаємовигідного співробітництва варто відзначити контракт з французькою компанією Airbusщодо постачання 55 вертольотів французького виробництва для потреб МВС України та підписання міжурядової рамкової угоди на виготовлення і поставку для потреб системи прикордонної безпеки 20 прикордонних патрульних катерів французької компанії OCEA.

Розвивається співробітництво в ІТ сфері, зокрема на базі інноваційного парку Unit City нещодавно відкрито «La French Tech Kyiv» - філіалу французького руху стартапів «La French Tech», що об’єднує стартапи, інвесторів та творців бізнес-середовищ.

За результатами 9 місяців 2021 року загальний товарообіг між Україною та Францією становив 2102,3 млн. дол. США (+27,9% порівняно з 9 міс. 2020 р.). Зростання товарообігу було спричинене різким збільшенням товарного експорту (+51,6%) та імпорту (+21,9%), у той час як експорт українських послуг виріс несуттєво +2,2% (табл.1). Зовнішньоторговельне сальдо є негативним для України та становить -660,6 млн. дол. США.

Основними статтями українського товарного експорту у Францію за 9 міс. 2021 року були: жири та олії тваринного або рослинного походження (15,4%), насіння і плоди олійних рослин (14,9%), залишки та відходи харчової промисловості (14,6%), чорні метали (8,3%), деревина та вироби з неї (6,4%), руди, шлаки і зола (4,7%), одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (3,7%).

За результатами 9 місяців 2021 року зафіксоване падіння такої основної статті українського товарного експорту, як одяг та додаткові речі до одягу (-28,4%). Разом з тим, спостерігалась позитивна динаміка по інших торговельних позиціях: руди, шлаки і зола (у 4 рази), чорні метали (у 3 рази), електричні машині (у 2 рази), насіння і плоди олійних рослин (+70%), меблі (+70%), залізничні локомотиви (+43%), вироби з чорних металiв (+77,3%).

Основу французького товарного імпорту до України за 9 міс. 2021 року складали: різноманітна хімічна продукція (15,0%), засоби наземного транспорту крім залізничного (11,9%), фармацевтичні товари (10,7%), реактори ядерні, котли та машини (8,6%), ефірні олії (8,4%). Зростання французького імпорту на +22,8% було зумовлено збільшенням постачання на український ринок продукції всіх позицій. Щодо торгівлі послугами, то за звітний період вартість наданих Україною послуг Франції становила 139,8 млн. дол. США, що на 0,7% більше порівняно з відповідним періодом 2020 року. Основними статтями експорту українських послуг до Франції є послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (46%), транспортні послуги (23,4%), ділові послуги (21,2%), послуги з переробки матеріальних ресурсів (5,9%).

Необхідно відмітити позитивну динаміку українського експорту комп’ютерних та інформаційних послуг (+7,7%), у той час як експорт транспортних послуг знову зазнав суттєвого падіння (-14,3%).

Французькі компанії надають в Україні транспортні послуги (28,5%, динаміка +21,7%), ділові послуги (25,6%, динаміка +39,9%), послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги (13,8%, динаміка +79,8%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (10,5%, динаміка +20,7%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (10,0%, динаміка -5,3%). Загалом, за 9 місяців 2021 року імпорт французьких послуг до України зріс на 32,4% до 103,7 млн. дол. США.

Сальдо торгівлі послугами з Францією є позитивним для України та дорівнює 36 млн. дол. США.

Станом на кінець 1 півріччя 2021 року прямі інвестиції з Франції в Україну складали 1143,5 млн. дол. США (+105,3 млн. дол. США порівняно з результатами за 2020 рік). Найбільше інвестицій спрямовано у фінансову та страхову діяльність (414 млн. дол. США), оптову та роздрібну торгівлю (241,8 млн. дол. США) та переробну промисловість (146,7 млн. дол. США).

7. Співробітництво у галузі науки та освіти

Українсько-французьке співробітництво у галузі науки і освіти здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, науково-технічне співробітництво (1995 р.), а також міжурядової Угоди про взаємне визнання документів про наукові ступені і вчені звання (2005 р.).

В освітній сфері сторонами започатковано низку міжуніверситетських контактів та підписано угоди про співпрацю між французькими та українськими вищими навчальними закладами. З української сторони партнерами стали Київський національний торговельно-економічний університет, Одеський національний університет ім. І.Мечникова, Харківський національний економічний університет, Національний технічний університет України (КПІ), Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, Донецький технічний університет, Академія муніципального управління (м. Київ). Також варто відзначити співпрацю між Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури і Вищою школою мистецтва метрополії Метц та між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі і Бізнес-школою ICN м. Нансі.

Україною та Францією продовжується робота з підготовки до підписання двосторонньої угоди про взаємне визнання дипломів про середню та вищу освіту. Переговори з цього питання розпочалися під час засідання українських та французьких експертів у галузі вищої освіти, яке відбулося 21 березня 2018 року в Парижі.

У 2022 році активізувалися контакти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством національної освіти та молоді Франції. Зокрема, 28 червня 2022 року Міністр освіти і науки України С.Шкарлет у Парижі провів зустріч з Міністром національної освіти та молоді Франції П.Ндіайєм, у ході якої обговорювалися питання співробітництва в умовах повномасштабної військової агресії рф проти України (навчання українських дітей у французьких школах, організація у Франції національного мультипредметного тесту для вступу на бакалаврат та магістерського комплексного тесту для вступу до магістратури, можливість надання Францією Україні шкільних автобусів тощо).

8. Міжрегіональне співробітництво між Україною та Францією

 Посольство на постійній основі працює над розвитком співробітництва між Україною та Францією на регіональному рівні у торговельно-економічній, культурно-освітній та туристичній галузі.

Наразі на території Франції діють Почесні консульства України у Новій-Аквитанії та О-де-Франс на чолі з Л.Фортеном та Е.Мурманом відповідно. Відкриття, зокрема, Почесного консульства України в О-де-Франс дозволило пожвавити контакти в рамках міжрегіональних побратимських зв’язків між Ліллем та Харковом, вперше встановлених ще в 1978 р. (оновлену Угоду укладено в червні 1998 р. в м.Лілль). Завдяки зусиллям Почесного консула Е.Мурмана вдалося домогтися перейменування одного з мостів у Ліллі з Kharkov на Kharkiv відповідно до транслітерації з української мови.

В січні 2020 р. попередній Посол України у Франції О.Шамшур взяв участь у ІІІ Асамблеї міст з питань майбутнього Східного партнерства ЄС на тему "Майбутня політика східного сусідства: зосередитися навколо територіальних органів влади", що відбулася в мм.Тур та Орлеан (регіон Сантр-Валь-де-Луар).

Цей захід було організовано завдяки Французькій асоціації Ради європейських муніципалітетів та регіонів (AFCCRE), Асоціації міст України (AUC) та Асоціації міст Польщі (ZMP), а також за підтримки Міністерства Європи та закордонних справ Французької Республіки, Європейської Комісії та Ради європейських муніципалітетів і регіонів, яка сприяла укладенню стратегічного партнерства з мережею PLATFORMA.

Перша така Асамблея відбулася в червні 2018 р. в м.Сен-Бріє (регіон Бретань). Вона була присвячена україно-франко-польському регіональному співробітництву за участі мерів кількох українських міст та представників Дніпропетровської, Донецької, Херсонської і Волинської областей, представників центральної влади Франції та керівництва регіону Бретань, мерів французьких міст, представників французьких і польських асоціацій, які опікуються міжрегіональним співробітництвом у рамках використання фондів ЄС, представників французьких компаній, які працюють в Україні, а також Посольства України у Франції.

Друга Асамблея була проведена у квітні 2019 р. в Києві і була присвячена співробітництву між органами місцевого самоврядування у контексті стратегії розвитку Східного партнерства 2020. У заході взяла участь численна французька делегація, а також близько 40 представників місцевих громад України, Польщі та інших країн.

Певним пожвавленням позначилися побратимські відносини між мм.Одеса та Марсель, укладені в 1972 р. Зокрема, 3-4 жовтня 2019 р. Одесу відвідав новопризначений Посол Франції в Україні Е. де Понсен, де зустрівся з Одеським міським головою Г.Трухановим і презентував Почесного консула Франції в Одесі Е.Городецького. У свою чергу, 25-29 листопада 2019 р. одеська делегація на чолі з Г.Трухановим відвідала Марсель з метою урочистого відкриття арт-об’єкту «Якір-серце» - туристичного символу Одеси.

Дуже важливою в галузі міжрегіонального децентралізованого співробітництва стала допомога французького уряду у вигляді надання пільгового кредиту в розмірі 64 млн. євро на підтримку унікального для України інвестиційного проекту з управління водними ресурсами у м.Маріуполі на підставі відповідної Рамкової угоди. 29 жовтня 2019 р. у ході проведення першого Міжнародного інвестиційного форуму «RE:think. Invest in Ukraine» була підписана Декларація про наміри між Урядом Франції, Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Маріупольською міською радою щодо проекту реконструкції муніципальної інфраструктури з водопостачання та водовідведення у місті Маріуполь. 17 липня 2020 р. у Маріуполі відбулася урочиста церемонія присвячена офіційному запуску проекту. Введення в експлуатацію – 2023-24 рр. Сума контракту – близько 90 млн євро, з яких 64 млн - позика Держказначейства Франції. Відсоткова ставка – 0,08% річних, кредит строком на 30 років, відстрочка оплати кредиту – 10 років (до 2031 р.).

Наразі триває опрацювання проекту реконструкції системи водопостачання (проводяться технічні консультації, оцінка проекту французькою стороною, візити на об’єкт зацікавлених у проекті компаній) в Луганській області загальною вартістю 70 млн. євро за позикою Держказначейства Франції.

У 2021 році вдалося відновити побратимські відносини між мм.Бельфор та Запоріжжя, укладені ще 2 липня 1967 р. В історичній ретроспективі між містами в основному проводився обмін офіційними візитами, були налагоджені туристичні обміни, організовувалися фотовиставки, виставки картин, дитячих малюнків, сувенірів, створювалися клуби інтернаціональної дружби.

Цього разу французька сторона висловила зацікавленість у відновленні та активізації співробітництва із Запоріжжям як в економічній сфері, так і в інших сферах суспільного життя. За попередньою домовленістю, Бельфор готовий прийняти делегацію м.Запоріжжя для предметного обговорення спільних взаємовигідних проєктів. В свою чергу, французька сторона також погодилася з пропозицією щодо можливого приїзду до м.Запоріжжя.

Торгово-промислова палата території Бельфор теж висловила зацікавленість у поглибленні міжнародної економічної кооперації як із підприємствами та асоціаціями м.Запоріжжя, так і з Україною загалом. У цьому контексті побратимські відносини можуть представляти засоби для взаємовигідних економічних обмінів. Зокрема, у травні 2021 року французькою ТПП було організовано ознайомчий вебінар для представників регіональних компаній щодо ведення бізнесу в країнах Центральної та Східної Європи (включно з Україною).

З 2019 року, в рамках децентралізованого співробітництва, підтримуваного МЗС Франції за участю Асоціації Vitagora, продовжує активно розвиватися співпраця між французьким містом Діжон та українською Вінницею. 15 квітня цього року 5 агропромислових підприємств та 2 наукові установи області підписали Меморандум про створення інноваційного агропромислового кластера «AgroVin» в рамках програми децентралізованої співпраці МЗС Франції. Зараз розроблена дорожня карта розвитку агрокластеру, а також здійснюються установчі й організаційні заходи.

У липні 2021 р. офіційна делегація Вінницької області вчергове відвідала Французьку Республіку і зустрілася з керівництвом міста Діжон та регіону Бургундія, представниками французького кластера Vitagora та компанії Beten International.

Віце-мер Діжона С.Зівковіц запропонувала вінницьким виробникам – членам АгроКластера «AgroVin» – виставковий майданчик у Міжнародному містечку гастрономії для представлення своїх товарів у виставкових заходах, які пройдуть у Діжоні у квітні наступного року.

Започаткування й розвиток партнерських відносин між Вінниччиною та Діжоном стало можливим завдяки зусиллям компанії Beten International на чолі з Ж.Рошем.

Окрім цього Ж.Рош створив і очолив в Україні Франко-українську Асоціацію «Бальзак-Ганська» з метою налагодження співпраці та прокладення туристичного маршруту місцями, пов’язаними з життям і творчістю О.де Бальзака в Україні та Франції. Зокрема, йдеться про колишній маєток Ганських в с.Верхівня на Житомирщині, де в 1847–1850 рр. мешкав французький письменник. Ведеться робота в напрямку «поріднення» маєтку Ганських у Верхівні з замком Саше (поблизу м.Тур, Франція), де створено Музей О.де Бальзака. В замку Саше в 1825-1848 рр. неодноразово мешкав і працював над написанням своїх творів О.де Бальзак. У квітні 2018 р. в Бердичеві в присутності вже колишньої Посла Франції в Україні І.Дюмон (наразі дипломатичний радник Президента Франції Е.Макрона) було відкрито Культурно-соціальний центр «Бальзак» в торговельному центрі Бальзак, інвестором якого є Ж.Рош та його компанія Beten International.

Після пом’якшення карантинних заходів, запроваджених на території Франції у зв’язку з пандемією, викликаною COVID-19, чинний Посол України у Франції В.Омельченко у травні 2021 р. здійснив робоче відрядження до м.Бордо, в ході якого зустрівся з новообраним мером Бордо П.Урміком, керівництвом Метрополії, Префектури Бордо та Регіональної ради Нової-Аквитанії.

9. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р.

З 1992 року у Києві діє Французький культурний центр, офіційне відкриття якого відбулося у 1994 році. Він є головною ланкою мережі, до якої входять ще чотири регіональних центрів, створених у Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Рівному та Запоріжжі. Щороку ФКЦ проводить в Україні мистецький фестиваль «Французька весна».

З 2004 року у складі Посольства України у Франції діє Культурно-інформаційний центр (КІЦ), у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи.

Серед знакових подій, які сприяли популяризації у Франції українського культурно-мистецького надбання, варто відзначити проведення у 2001 р. експозиції Національного музею історії України «Золото скіфських царів» в Гран Пале та у 2012-2013 рр. у всесвітньо відомому паризькому музеї Лувр виставки робіт видатного українського скульптора доби бароко Іоана Георга Пінзеля.

Протягом 2018-2019 рр. у співпраці із французькими науковими інститутами та мозковими центрами у Франції проведено низку важливих культурно-інформаційних заходів - міжнародну конференцію «Україна - нова генерація», колоквіум у Сенаті Франції на тему «Україна та Європа: реалії та перспективи», семінар в Національних Зборах Франції на тему «Маніпуляція інформацією в міжнародних відносинах: приклад України», конференцію в Національному інституті східних мов і цивілізацій «Голодомор: свідки і свідчення».

У Франції значну підтримку знайшов міжнародний рух за визволення О.Сенцова та інших українських політв’язнів Кремля. О.Сенцову присвоєно звання Почесного громадянина Парижа. Відбулися публічні покази резонансного документального фільму «Процес».

Помітними подіями культурної дипломатії протягом останніх декількох років можна вважати проведення у Парижі мультидисциплінарного фестивалю Week End à l’Est (2017 рік присвячений м.Київ, 2022 рік – м.Одеса), кінофестивалю «Дні українського кіно», Docudays, участь українських кіномитців у програмі міжнародного кінофестивалю у м. Аррас «Бачення зі Сходу – фокус на українське кіно», участь українських дизайнерів у міжнародному Бієннале мистецтва, ремесла та креативу Révélations в Grand Palais, у виставкових подіях Maison et Objet та Paris Design Week, регулярна участь України у Паризькому книжковому салоні (з 2022 року - Фестиваль Книги Парижу), у програмах Канського кінофестивалю, Mifa Market в м.Аннесі, які стали потужними медійним майданчиками для привернення уваги міжнародної спільноти до проблематики російської збройної агресії проти України.

Зокрема, участь України на регулярній основі власним стендом на Паризькому книжковому салоні дозволила окреслити українську присутність на світовій літературній мапі, показати розмаїття української літератури і культури, зокрема творчість таких відомих письменників, як О.Забужко, А.Курков, Я.Мельник, І.Дмитришин, І.Карпа, А.Чапай, С.Андрухович, К.Волошина, К.Бабкіна.

Завдяки роботі у 2021-2022 рр. українських стендів в рамках Paris Design Week, Maison et Objet та Салоні декоративно-прикладного мистецтва Révélations в Grand Palais французька публіка познайомилась з сучасним українським дизайном та керамікою таких дизайнерських брендів, як Д.Альошкіною (витинанки), Г.Старухою (колісна ліра), RE-leaf PAPER (папір з опалого листя), Данута Кріль, Марія Пуляєва, Олеся та Андрій Возницькі (Natura Ceramica, гончарні вироби), Анна Присюда, ательє Diduh (вироби з дерева), GUCULIYA.TINI (керамічний посуд та текстиль), Ґушка (вироби з вовни), Mapico (килими, текстиль), Ольга Радіонова (декор з дерева, металу та тканини), WOOD MOOD (дерев'яний декор), ZEMNA (кераміка), Лада Донченко (Empathy ceramics, інтер’єрні вази).

У престижній паризькій концертній залі ім. А. Корто презентовано сучасну українську академічну музику оперою «Йов» у постановці В. Троїцького. На постійній основі відбуваються гастролі культових українських гуртів Dakh Daughters і Dakha Brakha.

У забезпеченні популяризації України у Франції важливу роль відіграє Культурно-інформаційний центр Посольства (КІЦ). Так у 2021-2022 роках тут відбувалися мистецькі події: виставки робіт українських художників Ю.Цапурак, Р.Мініна, З.Скоропаденко, О.Джураєвої, О.Сиси, М.Вайсберга, О.Стратійчук, Н.Кравцова, дні української етнічної культури, у тому числі виставки стародавніх українських костюмів, літературні вечори навколо української сучасної драматургії А.Чапая та перезентація книги С. Асєєва «Світлий шлях: історія одного концтабору», відкрито кімнату пам’яті співака Паризької опери активіста Василя Сліпака, проведено концерт до роковини його загибелі. Також, з метою підсилення двосторонніх франко-українських культурних зв’язків забезпечено облаштування кімнати, присвяченої кінематографічній діяльності Алена Делона.

Українські митці також були представлені й на інших локаціях у Франції, зокрема,  О.Шупляк взяв участь у фестивалі «Les jours de Lumière» у регіоні Клермон-Ферран, на партнерських майданчиках презентовано роботи українських митців – М.Сидоренка, Aec Interesni Kazki, П.Мазая, дизайнерського бренду FAINA. 

З нагоди 30-ї річниці Незалежності України в одному з найвідоміших соборів Парижа La Madeleine був проведений концерт українського гурту «Піккардійська Терція», що  сприяло згуртованості української спільноти та викликало значний інтерес французької публіки.

В рамках кулінарної дипломатії, за ініціативи Посольства було забезпечено здійснення перекладу на французьку мову підготовленого Українським інститутом спільно з видавництвом «Їжак»  видання «Україна: іжа та історія», а також забезпечено домовленості з провідним французьким видавництвом Edition de La Martinière про видавництво книги у Франції. Книга вийшла друком у квітні 2022 року та викликала неабиякий інтерес у французької публіки. Зазначене видання стало першою книгою про українську кухню на французькому ринку та завдяки французьким партнерам вже представлене у інших франкомовних країнах, таких як Швейцарія, Бельгія та Канада. Успіх книги у Франції забезпечило інтерес до продажу прав на книгу у Італію, Німеччину та Японію.

З метою привернення уваги французької аудиторії до повномасштабної війни РФ проти України навесні 2022 року у КІЦ розгорнуто ініціативу «Українська весна», в рамках якої проведено виставку українських фотографів «Незламні»,  виставку колективу Etchingroom1 «Точка відліку», а також близько 20 подій, які мали на меті відобразити позиції українських дієвців культури щодо війни Росії з Україною, історичного контексту взаємовідносин держав, з метою спростовування стереотипів і фейків, які поширює РФ, сприяти розвитку співпраці з французькими та іноземними колегами у Франції, підтримувати українських діячів культури, які зараз знаходяться в Україні, або були змушені тимчасово її залишити.

До ініціативи Посольства долучилося чимало іноземних партнерських інституцій, на платформі яких протягом 4-х місяців проводилася ціла низка заходів з метою висловлення солідарності та підтримки Україні, у тому числі виставка «Ірпінь: зруйнований, але незламний» у Гете-інституті у Парижі, виставка «Портрети спротиву» на фасаді Дому журналістів у Парижі та на паркані Мерії Парижу за підтримки Польського інституту у Парижі, благодійні аукціони на підтримку України у Чеському культурному центрі у Парижі, україно центричні конференції у Школі мистецтв Лувру, Центрі Жоржа Помпіду, Національному інституті історії мистецтва, благодійні заходи та концерти у театрах по всій території Франції, інші заходи за підтримки Ірландського культурного центру у Парижі, Румунського культурного центру у Парижі тощо.

Привернуто увагу до національної культурної спадщини Україні шляхом розміщення виставки «Вічна Україна» у Пале Рояль, яке є історичною пам’яткою Парижу. Виставку проведено у партнерстві з Центром національних пам’яток Франції, Посольством України у Франції та Постійним представництвом України при ЮНЕСКО.

Разом з українськими громадськими організаціями щороку віддається шана видатним українцям: Т.Шевченку, С.Петлюрі, І.Мазепи, Анні Ярославні відзначаються традиційні свята і визначні події, такі як День Соборності, Всесвітній день вишиванки, День Державного прапора, День Незалежності України, річниця Голодомору 1932-33 рр. та ін.

Посольство здійснює іміджеві заходи в рамках бюджетної програми 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Окремим напрямом слід виділити запровадження україномовних аудіогідів у музеях та на туристичних маршрутах Франції з метою поширення практики використання української мови. Перший такий гід буде запущено квітні 2021 року у Версальському палаці.

10. Українська громада

Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.

Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн. Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».

Станом на 1 січня 2021 року на консульському обліку перебуває 2548 громадян України. На тимчасовому обліку перебуває 1567 громадян України. За даними МВС Франції, станом на грудень 2020 року 16800 громадян України мали посвідки на проживання у Франції.

На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів», практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2015 р. було обрано Тараса Горішного.

З 1951 р. у м.Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є професор Вільного українського університету у Мюнхені Володимир Косик. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.

Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі. У Ніцці працює невелика українська школа-гурток. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.

У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.

Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира Великого (м. Париж, диригент Леся Микитин). У столиці проводить концертну діяльність і хор «Борисфен», в якому під керівництвом українки Лідії Миколенко співають французи. Відновив свою діяльність хор у м. Ліон «Дударик». З 2008 року в Парижі діє Український літературний клуб (голова – Оксана Мізерак-Гомола). Український кіноклуб, заснований французьким істориком кіно українського походження Любомиром Госейком, здійснює кінопокази в INALCO.

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Відновлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року.

3. Діалог високого рівня

Контакти та візити вищих посадових осіб 

З початку 2022 року - телефонні розмови Президента України В. Зеленського з Канцлером ФРН Олафом Шольцем - 24.02, 01.03, 10.03, 12.03, 28.03, 10.04, 17.05.

14 лютого 2022 р. - візит Федерального канцлера Німеччини О.Шольца до України. Зустріч із Президентом України В.Зеленським у Києві.

05 травня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Федеральним президентом Ф.-В. Штайнмаєром.

08 травня 2022 р. – візит Президентки Бундестагу Бербель Бас до України.

Діалог на рівні МЗС

Контакти та візити міністрів закордонних справ

З початку 2022 року відбулись телефонні розмови Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби з Федеральною міністеркою закордонних справ Анналеною Бербок  - 07.02, 25.02, 09.03, 15.03, 02.04, 26.05.

 17 січня 2022 р. – візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва.

07-08 лютого 2022 р. - візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва та на контактну лінію на сході України.

10 травня 2022 р. - візит Федеральної міністерки закордонних справ Німеччини Анналени Бербок до Києва і Бучі.

11-14 травня 2022 р. – візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Берліна та Любеку для участі в зустрічі міністрів закордонних справ країн G7.

4. Міжпарламентське співробітництво

Важливе значення має діяльність груп із питань міжпарламентського співробітництва, які робочими органами для реалізації проектів взаємодії між законодавчими органами обох держав.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина була створена 18.12.2019 р. (співголови – С.О.Тарута (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина") та Г.І.Янченко (Політична партія «Слуга народу»).

23 березня 2022 р. сформовано нову Німецько-українську групу з міжпарламентського співробітництва 20-ого скликання Бундестагу у складі 20-ти депутатів на чолі з Робіном Вагенером (Союз 90/Зелені). Німецьку-українську групу попереднього 19-го скликання Бундестагу очолював Омід Нуріпур (чинний керівник партії «Союз90/Зелені»).

Останні контакти ВРУ та Бундестагу з початку 2022 року:

17 лютого 2022 р. відбулась зустріч у форматі відеоконференції голів комітетів у закордонних справах і міжпарламентського співробітництва ВРУ О.Мережка та Бундестагу М.Рота.

25 лютого 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.

03 березня 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.

16 березня 2022 р. відбулась участь Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука у засіданні Голів парламентів країн-членів Великої Сімки + України.

18 березня 2022 р. відбулася чергова зустріч у форматі відеоконференції Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва з Комітетом німецького Бундестагу у закордонних справах. З німецької сторони взяли участь 27 членів Комітету на чолі з його Головою Міхаелем Ротом.

23 березня 2022 р. сформовано нову Німецько-українську групу з міжпарламентського співробітництва у складі 20 депутатів Бундестагу на чолі з Робіном Вагенером (Союз 90/Зелені).

31 березня – 01 квітня 2022 р. візит заступниці голови фракції ВРУ «Слуга народу»-співголови Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з ФРН Галини Янченко до Берліна.

08 квітня 2022 р. - відбулась чергова відеозустріч у форматі відеоконференції Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції України з Комітетом у справах ЄС Бундестагу на чолі з головами комітетів.

10-11 квітня 2022 р. – візит співголови Групи українсько-німецького міжпарламентського співробітництва ВРУ Галини Янченко у складі спеціальної делегації України.

13 квітня 2022 р. - візит голів комітетів Бундестагу у закордонних справах М.Рота, з питань оборони А.Штрак-Ціммерманн та у справах ЄС А.Хофрайтера до Львова з метою зустрічі з представниками ВРУ.

03 травня 2022 р. – перший візит німецького політика з початку повномасштабної воєнної інтервенції росії в Україну – Голови опозиційної політичної сили та фракції у Бундестазі «Християнсько-демократичний союз» Фрідріха Мерца до Києва та Ірпіня.

04 травня 2022 р. відбулись зустріч у форматі відеоконференції Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції України з Комітетом у справах ЄС Бундестагу на чолі з головами комітетів.

08 травня 2022 р. - візит Президентки Бундестагу Бербель Бас до Києва.

18 травня 2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука з Президентом Бундестагу Барбель Бас.

01-03 червня 2022 р. відбувся візит до ФРН Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня

Назва: Українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва.

Правова підстава створення:

На основі домовленостей, досягнутих під час першого робочого візиту Президента України В.Ющенка до ФРН (8-9 березня 2005 р.) та переговорів з Федеральним канцлером Німеччини Г.Шрьодером.

Кількість проведених засідань: 11 засідань.

Останнє засідання ГВР проведено 14 грудня 2020 р. у форматі онлайн під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішиної та Парламентського Державного секретаря Міністерства економіки та енергетики ФРН Марка Вандервіца.

Голова Української частини – Віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О.В. Стефанішина.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 90

Ключові документи:

Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (09.06.93);

Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (05.11.93);

Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96);

Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (04.10.96).

Розвиток договірно-правової бази у 2020-22 рр.

7. Торговельно-економічне співробітництво

У 2021 році динаміка двосторонньої торгівлі зросла, засвідчивши стабільну тенденцію до зростання обсягів українсько-німецької торгівлі товарами і послугами.

Разом з тим, ФРН продовжує бути одним зі світових лідерів у торгівлі товарами з нашою державою, посідає шосте місце серед країн світу за обсягом українського експорту та друге — за обсягом імпорту. Серед країн Європи Німеччина посідає друге місце за обсягами торгівлі товарами з нашою державою.

У 2021 році обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та ФРН збільшився на 23,2% і склав близько 10,36 млрд.дол.США. При цьому обсяг українського експорту зріс до близько 3,59 млрд.дол.США, тоді як обсяги імпорту з ФРН сягнули близько 6,77 млрд.дол.США.

Показники двосторонньої торгівлі товарами і послугами

за даними Держстату України (млн. дол .США)

У структурі експорту українських товарів до Німеччини переважають поставки: насіння і плодів олійних рослин (20,3%); електричних машин (15,3%); руди, шлаки і зола (10%), меблів (6,0%); деревини і виробів з деревини (5,6%); реакторів ядерних; котлів, машин (5,5%); вироби з чорних металiв (5,1%); чорні метали (4,4%); одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (3,9%); зерновi культури (1,6%).

У структурі імпорту з Німеччини домінувало надходження: реакторів ядерних, котлів, машин (18,8%); засобів наземного транспорту крім залізничного (16,6%); фармацевтичної продукції (8,8%); пластмаси, полімерних матеріалів (6,7%); палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки (6,3%); електричних машин (6,0%); різноманітної хімічної продукції (3,4%), приладів та апаратів оптичних, фотографічних (3,3%); паперу і картону (2,4%); різнi харчовi продукти (1,7%).

8. Українська громада

За офіційними даними компетентних органів ФРН на території країни перебування до початку повномасштабної збройної агресії РФ проти України було зареєстровано близько 150 000 етнічних українців. Наразі в Німеччині зареєстровано понад 800 тис. українців, шукачів тимчасового захисту від воєнних дій в Україні.

Історично, центрами українства Німеччини можна вважати Мюнхен, Берлін, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвайг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Дюссельдорф, Дрезден, Лейпціг.

У межах консульського округу Посольства України у ФРН діють понад 15 офіційно зареєстрованих організацій закордонних українців. Головними напрямами діяльності є організація культурно-просвітницьких заходів, викладання української мови й волонтерська діяльність.

Неоціненний внесок у підтримання українцями Німеччини національної ідентичності робить Центральна спілка українців Німеччини та Об’єднання українських організацій у Німеччині, які демонструють особливу активність у відстоюванні інтересів Української держави в ФРН та здійснюють активну благодійну діяльність в умовах воєнних дій в Україні.

Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну активну культурно-гуманітарну діяльність розпочала організація ВІЧЕ у складі новоствореного Альянсу українських організацій. Створення Альянсу стало відповіддю об’єднаної української діаспори та громадських організацій на російську агресію з метою координації допомоги українським біженцям та консолідації підтримки Німеччини.

Не менш вагомими гравцями у контексті просування української культури в Німеччині виступають Українсько-німецький культурний центр «Січ» (м.Шверін), Німецько-український культурний центр м.Росток, ГО «kul’tura» (м.Берлін) та ін.

У 2009 році у м. Берлін була заснована ініціатива Український кіноклуб, який проводить покази кращих українських фільмів . У 2018 р. цей проєкт став частиною новоутвореної культурної організації CineMova. З 2020 року у Берліні проходить щорічний Ukrainian Film Festival Berlin, який став платформою для обговорення актуальної української проблематики в європейському контексті.

З 2017 р. у Берліні функціонує Українська школа, де тільки до 24 лютого 2022 року навчалися більше 100 дітей. Українські суботні та недільні школи засновані у багатьох містах Німеччини при громадських українських об’єднаннях.

У німецькій столиці діють українська православна й греко-католицька громади. Українські греко-католицькі громади також ведуть активну діяльність у мм. Лейпциг та Дрезден.

У 2018 р. було засноване перше в Німеччині Українське радіо TremBeats FM, яке слугує інформаційним майданчиком для обговорення ситуації в та навколо України, а також її видатних особистостей.

Активну просвітницьку діяльність в Берліні та за його межами проводить Німецько-українське академічне товариство, яке, серед іншого, спільно з дипустановою плідно втілює в життя ініціативу «Наука з перших вуст» за участю кращих українських та німецьких науковців.

1. Визнання України: 23 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини:

по лінії Президента України:

10 січня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом;

26 лютого 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом;

30 квітня 2022 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії І.Кассісом.

по лінії Прем'єр-міністра України:

10 березня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;

12 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;

29 червня 2022 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії І.Кассісом;

4-5 липня 2022 р. – робочий візит Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля до Швейцарії з метою участі у Міжнародній конференції з питань відновлення України.

по лінії Голови Верховної Ради України:

27 квітня 2022 р. – Голова Національної Ради Федеральних Зборів Швейцарії І.Келін разом з головами Собранія Північної Македонії Т.Джафері та Сенату Парламенту Румунії Ф.Кицу здійснила візит солідарності в Україну;

4-5 липня 2022 р. – робочий візит Голови Верховної Ради України Р.О.Стефанчука до Швейцарії з метою участі у Міжнародній конференції з питань відновлення України.

по лінії Міністра закордонних справ України:

24 травня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Президентом Швейцарії І.Кассісом на полях 51-го Щорічного засідання ВЕФ у Давосі.

4. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 35.

Ключові документи:

Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій (20 квітня 1995 року);

Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво (20 липня 1995 року);

Угода між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво (13 жовтня 1997 року);

Конвенція між Урядом України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (30 жовтня 2000 року);

Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї від 30 жовтня 2000 року (24 січня 2019 року).

Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів (11 липня 2003 року);

Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ і Угода про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією (24 червня 2010 року);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про спрощення оформлення віз (7 червня 2017 року);

Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб (7 червня 2017 року).

5. Торговельно-економічне співробітництво

За результатами 2021 року Швейцарія посіла 7-ме місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 4,26% від загального обсягу торгівлі.

Загальний обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Швейцарією склав 3607,1 млн дол. США, що в 2 рази або на 1807,1 млн дол. США більше в порівнянні з 2021 роком. Експорт до Швейцарії склав 830,5 млн дол. США (+17,5%, 2020р.), імпорту збільшився в 2,5

рази та склав 2776,6 млн дол. США. Сальдо у торгівлі товарами та послугами негативне для України і складає 1946,1 млн дол. США.

За результатами 2021 року товарообіг між Україною та Швейцарією склав 2674,4 млн дол. США, що у 2,6 рази або на 1655,8 млн. дол. США більше показника 2020 року. Експорт до Швейцарії склав 177,6 млн дол. США (+24,5 %, 2020 р.), імпорт збільшився в 2,8 рази та сягнув 2496,8 млн дол. США.

Сальдо у торгівлі товарами за 2021 рік негативне для України і складає 2319,2 млн дол. США.

У 2021 році в структурі експорту українських товарів до Швейцарії переважали поставки: перлів природних або культивованих, дорогоцінного або напі-дорогоцінного каміння – 43,1% (обсяги зросли на 3,1% та склали 76,6 млн дол. США); палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки – 6,7% (обсяги зросли в 7 разів та склали 11,9 млн дол. США); вати – 4,5% (обсяги зросли на 97,5% та склали 8,0 млн дол. США); какао та продуктів з нього – 3,8% (обсяги склали 6,8 млн дол. США); алюмінію та виробів з нього – 3,7% (обсяги збільшилися в 2 рази та склали 6,7 млн дол. США).

В структурі імпорту швейцарських товарів у 2021 році домінували поставки: палива мінерального, нафти і продуктів її перегонки – 76,5% (обсяги збільшилися в 5,7 разів та склали 1910,5 млн дол. США); перлів природних або культивованих, дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння – 5,0% (обсяги зросли на 39,1% та склали 124,3 млн дол. США); фармацевтичної продукції – 3,1% (обсяги зменшилися на 5,5% та склали 77,9 млн дол. США); реакторів ядерних, котлів і машин – 2,2% (обсяги збільшилися на 6,1% та склали 55,4 млн дол. США); пластмас, полімерних матеріалів – 2,0% (обсяги збільшилися в 2 рази та склали 51,0 млн дол. США).

За результатами 2021 року обсяг торгівлі послугами між Україною та Швейцарією склав 1469,5 млн дол. США, що на 47,6% більше обсягу торгівлі послугами за відповідний період 2020 року.

Обсяги експорту українських послуг склали 1189,7 млн дол. США (+52,8%, 2020 р.). Експорт становив 279,8 млн дол. США (+28,8%, 2020р.). Сальдо позитивне і складає 909,9 млн дол. США.

Основні статті експорту послуг до Швейцарії: послуги з переробки матеріальних ресурсів – 44,8%; транспортні послуги – 26,3%; ділові послуги – 18,1%.

Основні статті імпорту послуг в Україну: ділові послуги – 27,0%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 19,7%; роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 18,5%; державні та урядові послуги – 14,8%; транспортні послуги – 13,0%.

Швейцарські інвестиції в Україну на середину року склали 3,736 млрд. дол.США, що становить 8,8% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну. За цим показником Швейцарія ділить 3 і 4 сходинку з Великобританією.

Найбільший обсяг швейцарських інвестицій надійшов у промисловість України - 3089,3 млн дол. США (82,7%), на другому місці - оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів з обсягами 474,2 млн. дол. США (12,7%), далі йдуть фінансова та страхова діяльність - 48,9 млн дол. США (1,3 %), діяльність у сфері адміністративного та

допоміжного обслуговування - 34,4 млн дол. США (0,9 відс.) та операції з нерухомим майном - 27,2 млн дол. США (0,7%).

Загальний обсяг інвестицій з України до Швейцарії залишався незначним і станом середину 2021 становив 7.7 млн. дол. США, що відповідає приблизно 0,1% від загального обсягу українських інвестицій в економіках світу.

В Україні працюють відомі на увесь світ швейцарські підприємства, серед яких Geberit International AG, Sika AG, Novartis Pharma AG, Syngenta AG, Hilti (Schweiz) AG, Ferrexpo AG, GlasTrösch AG, Acino AG, Risoil S.A.,Nestle SA, Sandoz AG, Philip Morris International, F.HoffmanlaRoche, Calyx Capital Advisers та ін.

Відбулось 13-те засідання Українсько-Швейцарського Спільного комітету з ТЕС (02.12.2021р., м.Київ), у ході якого було:

обговорено поточний стан та окреслено перспективи подальшого розвитку співпраці в сфері економіки та інвестицій;

підписано Меморандум про взаєморозуміння між Радою експортерів та інвесторів /РЕІ/ при МЗС України та Українсько-Швейцарською Бізнес Асоціацією /USBA/.

За підсумками січня-квітня 2022 року товарообіг між Україною та Швейцарією склав 640,5 млн дол. США (+2,5% або 15,5 млн. дол. США, 2021р.). Експорт товарів до Швейцарії склав 44,5 млн дол. США (+2,8 %, 2020р.), імпорт зріс на 2,5% та склав 596,0 млн дол. США. Сальдо за цей період негативне для України і складає 551,5 млн дол. США.

6.Культурно-гуманітарна співпраця

У Швейцарії регулярно проводяться культурно-мистецькі акції за участю українських діячів культури, зокрема, концертні турне відомих мистецьких колективів, художні та фотовиставки українських митців, виступи українських музикантів на престижних міжнародних конкурсах. Представники вітчизняного кінематографу беруть участь у різноманітних швейцарських кінофестивалях. Українські літератори проводять творчі вечори для місцевої публіки, а діячі образотворчого мистецтва – виставки своїх творів. Українська тема все частіше звучить в культурному середовищі Швейцарії.

Зокрема, в січні 2022 р. в рамках 57. Фестивалю Solothurner Filmtage відбувся показ документального фільму Pushing Boundaries української режисерки Лесі Кордонець, презентація книги української письменниці Галини Петросаняк «Вілла Анемона» та творчий вечір Андрія Пермякова.

На підтримку України відбулись десятки благодійних концертів та вечорів за участі українських та швейцарських талантів, а також футбольні матчі між ФК Динамо-Київ та місцевих футбольних клубів.

В центральному парку Берна «Kleine Schanze» за участі представників мерії Берна було посаджено дерево миру – липу на згадку про жертв війни, насильства та терору в Україні.

В червні 2022 р. в м.Веве Україна вперше взяла участь у Мультикультурному святі, де був представлений український колорит, вироби українських майстрів та талановиті артисти.

В образотворчому музеї міста Базель Kunstmuseum Basel було реалізовано довоєнний проєкт Першої леді України Олени Зеленської щодо запуску україномовного аудіогіду під час виставки «Picasso – El Greco».

При Бернській консерваторії продовжує свою багаторічну діяльність союз Legato Bern-Odesa, що підтримує молоді музичні таланти з України. У літературній сфері відбувається активна двостороння співпраця українського Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz із швейцарськими літературними та мистецькими організаціями.

На щорічній Базельській книжковій ярмарці був представлений український стенд книжок.

7. Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-швейцарське співробітництво у сфері науки і освіти розвивається як в рамках двосторонніх та багатосторонніх проектів, так і на рівні прямих контактів між науковими та освітніми закладами.

У 2016 р. Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), штаб-квартира якої знаходиться у Женеві. Зазначений статус дозволяє нашій країні брати участь в усіх формах наукового співробітництва, які можливі для повноправних членів.

У 2017 р. у Базельському університеті започатковано ініціативу «Українознавчі студії в Швейцарії» (Ukrainian Research in Switzerland – URIS), яка реалізовується за фінансової підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. Мета ініціативи – розвиток україністики у Швейцарії, заохочення й підтримка молодих науковців, сприяння у розбудові мережі університетських наукових досліджень щодо України.

У 2018 р. відбулося підписання угод про умови співпраці та спільне визнання дипломів між приватним навчальним закладом Geneva Business School та двома українськими вищими навчальними закладами – Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Харківським національним університетом ім. В.Каразіна.

В рамках програми «Молодь змінить Україну», яка фінансується Благодійним фондом Б.Гаврилишина, організовуються регулярні стажувальні поїздки до Швейцарії груп українських студентів. Стажування українських молодих фахівців здійснюється також в рамках співпраці між центром Europa Institut при Цюріхському університеті (EIZ) та Одеською юридичною академією. Фонд Kinderdorf Pestalozzi щороку приймає до себе в табір на навчання групи українських школярів.

В рамках проведення національного мультипредметного тестування (НМТ), Бернський університет створить умови для українських випусників для проведення тестування.

8. Українська громада

У Швейцарії, за офіційними даними, нараховується майже 60 тис. громадян України, які отримали статус S. Українці проживають рівномірно по всіх кантонах Швейцарії.

Зареєстрована громадська організація українців – Українське Товариство в Швейцарії, місцеві осередки українців діють у різних містах, зокрема у Цюріху, Базелі, Берні, Лозанні, Женеві, Санкт- Галлені, Хурі, Лугано, Цузі.

З початку року за участі української громади в Швейцарії були проведені численні акції проти війни в Україні, благодійні концерти, а також організовано збір гуманітарної допомоги по всій Швейцарії.

В травні - червні 2022 р. Женевський осередок презентував виставку українського візуального мистецтва в Женеві та в Арт Центрі Базеля.

1. Визнання України: 19 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 13 січня 1992 р.

3. Політичні відносини

Між Україною та Швецією існують давні історичні зв’язки. У 1918-1920 рр. у Стокгольмі діяла Українська дипломатична місія під керівництвом Бориса Баженова та Костянтина Лоського.

У 1991 році Швеція першою з держав Північної Європи визнала незалежність України. Після встановлення дипломатичних відносин між двома державами у вересні 1992 року було відкрите Посольство Королівства Швеція в Україні.

31 травня 1994 р. розпочало роботу дипломатичне представництво України в Швеції під керівництвом за сумісництвом Посла України у Фінляндській Республіці.

11 лютого 1999 р. Посол України з резиденцією в Стокгольмі Олександр Сліпченко вручив Вірчі грамоти Королю Швеції Карлу XVI Густаву.

Послами України в Королівстві Швеція також працювали: Леонід Кожара (2003-2004), Анатолій Пономаренко (2007-2008), Євген Перебийніс (2008-2011), Валерій Степанов (2012-2014) та Ігор Сагач (2015-2019).

Нинішній Посол України в Королівстві Швеція Андрій Плахотнюк передав Вірчі грамоти Королю Швеції Карлу XVI Густаву 23 листопада 2020 року.

 Швеція є учасником міжнародної «Кримської платформи», не визнає спробу анексії росією АР Крим і м. Севастополь, рішуче підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та відповідні санкції ЄС щодо рф, а також регулярно виступає співавтором резолюцій ГА ООН «Проблема мілітаризації
АР Крим і м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів» та «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна».

У лютому 2022 року Швеція спільно з Великою Британією, Сполученими Штатами Америки, Канадою та Швейцарією започаткували новий Фонд «Партнерство за сильну Україну» з метою підвищення стійкості нашої держави у протидії агресії росії.

У зв’язку з широкомасштабним збройним вторгненням росії в Україну 24 лютого 2022 р. Швеція надала Україні оборонну, макроекономічну і гуманітарну допомогу в розмірі близько 4,2 млрд. шведських крон та підтримує розслідування Міжнародним кримінальним судом та Міжнародним судом ООН, відповідно, воєнних злочинів і злочинів геноциду російських окупантів на території України.

Уряд Швеції спільно з Урядом Польщі організували Міжнародну донорську конференцію для України 05.05.2022 у Варшаві. На Міжнародній конференції з питань відновлення України 4-5 липня 2022 року в Лугано Уряд Швеції оголосив про початковий внесок на відбудову України.

Україна та Швеція підтримують тісне співробітництво у сфері оборони відповідно до міжурядової Угоди, підписаної в ході візиту Міністра оборони України О.Резнікова до Швеції 13-15 грудня 2021 року.

Швеція бере участь у багатосторонніх зусиллях для зміцнення оборонного потенціалу України і підготовки особового складу Збройних Сил України, включаючи трастові фонди НАТО. На двосторонньому рівні забезпечувалося навчання представників ЗСУ в Міжнародному центрі ЗС Швеції (SWEDINT), Центрі знешкодження вибухонебезпечних предметів і розмінування (SWEDEC), Північному центрі з гендерних питань у військових операціях (NCGM).

Швеція приєдналася до Багатонаціональної місії з розвитку спроможностей ВМС ЗСУ, а також надавала допомогу у створенні та розвитку Центру протимінної діяльності Державної спеціальної служби транспорту Міноборони України (Чернігів) і Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України (Харків).

 Контакти на рівні лідерів держав

4 липня 2022 р. – візит в Україну Прем’єр-міністерки Швеції М.Андерссон та зустріч з Президентом України В.Зеленським. За підсумками зустрічі ухвалено Спільну заяву лідерів двох держав.

22 червня, 9 травня, 16 квітня, 24 лютого, 19 січня 2022 р. – телефонні розмови Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.

Контакти на рівні глав урядів

20 квітня 2022 р. – телефонна розмова Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.

22 лютого 2022 р. – онлайн-зустріч Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля з Прем’єр-міністеркою Швеції М.Андерссон.

Контакти на рівні керівників зовнішньополітичних відомств

8 квітня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде в ході візиту керівників МЗС держав Тройки ОБСЄ на українсько-польський державний кордон.

7 квітня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде «на полях» зустрічі керівників МЗС держав НАТО в Брюсселі.

14 березня і 31 січня 2022 р. – телефонні розмови Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Швеції А.Лінде.

4. Міжпарламентське співробітництво

У Верховній Раді України діє депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Королівством Швеція. Співголовами групи є народні депутати України О.Бондаренко («Слуга Народу») та І.Совсун («Голос»).

У Риксдагу Швеції діє парламентська група дружби з Україною, яку очолює депутат Л.Томссон (Центристська партія). Заступником голови групи є депутат Г.Вестерен (Соціал-демократична партія).

28 квітня і 21 лютого 2022 р. – онлайн-зустрічі Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука зі Спікером Риксдагу Швеції А.Норленом.

24 березня 2022 р. – онлайн-зустріч голови Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ М.Потураєва з депутатами групи дружби з Україною Риксдагу Швеції.

14 березня 2022 р. – онлайн-зустріч представників Комітетів у закордонних справах Верховної Ради України та Риксдагу Швеції.

3-7 грудня 2021 р. – робоче-ознайомча поїздка партійно-парламентської делегації Верховної Ради України до Стокгольма та зустрічі в Риксдагу Швеції з Першою заступницею Спікера О.Ліндестам, Президенткою ПА ОБСЄ М.Седерфелт, керівництвом групи дружби з Україною та депутатами парламентських комітетів у закордонних справах і з питань Конституції.

6 жовтня 2021 р. – візит Спікера Риксдагу Швеції А.Норлена в Україну для участі в заходах до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру; зустріч з Головою Верховної Ради України у Києві.

 5. Європейська інтеграція України

Швеція надає практичну допомогу в інтеграції України до Європейського Союзу. На засіданні Європейської Ради 23 червня 2022 р. Швеція підтримала визнання європейської перспективи України та надання нашій державі статусу країни-кандидата на вступ в ЄС.

Двостороннє співробітництво у сфері розвитку спрямоване на практичну підтримку національних реформ на таких напрямах:

• економічна інтеграція з ЄС та розвиток функціонування ринкової економіки;
• зміцнення демократії, верховенства права та поваги до прав людини;
• покращення навколишнього середовища та стійкості до впливу кліматичних змін.

Україна була найбільшим одержувачем допомоги в рамках Стратегії співробітництва Швеції в цілях реформ у Східній Європі, Західних Балканах та Туреччині на 2014-2021 рр.

Уряд Швеції виступив донором понад 40 проєктів, спрямованих на підтримку незалежних ЗМІ, децентралізації, боротьби з корупцією та впровадження енергозберігаючих технологій в Україні. Серед них слід відзначити «Підтримку регіоналізації суспільного мовлення в Україні», «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» (у співпраці з Академією Фольке Бернадотта), Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності і довкілля (Е5Р) та низку проєктів у сфері захисту довкілля.

У новій Стратегії співробітництва Швеції у сфері проведення реформ з країнами Східної Європи на 2021-2027 рр. Україна залишається найбільшим реципієнтом допомоги.

Швеція бере участь у Програмі ООН з відновлення і розбудови миру та міжнародній ініціативі «Ефективне врядування і залучення громадян до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України».

 6. Двостороння торгівля та інвестиційне партнерство

Швеція є найбільшим торговельним партнером України у Північній Європі.

У 2021 році двостороння торгівля значно зросла після спаду в 2020 році в умовах пандемії COVID-19. За підсумками минулого року загальний товарообіг (товари і послуги) зріс на 56% порівняно з 2020 роком і склав 1,037 млрд. дол. США.

Загальний експорт з України до Швеції зріс на 24% і склав 222,3 млн. дол. США. Загальний імпорт з Швеції в Україну збільшився на 68% і склав 814,4 млн. дол. США.

Попри суттєве скорочення товарообігу між Україною та Швецією з березня 2022 року внаслідок військової агресії рф, в цілому у січні-квітні експорт товарів з України до Швеції збільшився на 7% порівняно з аналогічним періодом 2021 року та становив 36,5 млн. дол. США. Імпорт товарів зі Швеції в Україну зменшився на 43,2% і склав 65,1 млн. дол. США.

У січні 2022 року експорт послуг з України до Швеції збільшився порівняно з аналогічним періодом 2021 року на 8% і становив 40,4 млн. дол. США. Імпорт послуг з Швеції в Україну зріс у 1,56 рази та становив 89,8 млн. дол. США.

За результатами 2021 року прямі інвестиції зі Швеції в Україну становили 100,2 млн. дол. США, у т.ч. інструменти участі в капіталі – 41,2 млн. дол. США, боргові інструменти – 59,0 млн. дол. США.

До 24.02.2022 в Україні працювало 89 шведських компаній, серед яких: Ericsson, Electrolux, ABB, Volvo, Scania, Oriflame, Sigma, Westinghouse Electric Sweden, IKEA, H&M, Beetroot та інші.

7. Науково-освітня співпраця та культурно-мистецькі заходи

Сумський державний університет та Університет Умео (Швеція) створили в Україні Українсько-шведський дослідницький центр Sumeya з метою проведення спільних медико-біологічних наукових досліджень (https://sumeya.med.sumdu.edu.ua).

Для українських аспірантів відкрито шведську стипендіальну програму Visby Programme для навчання у магістратурі вищих навчальних закладів Швеції.

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка продовжує набори за освітніми програмами з вивчення шведської філології за сприяння Шведського інституту (Svenska Institutet) і Мовної ради Швеції.

Поширенню української мови у Швеції сприяє її вивчення на шкільному рівні у Ґетеборзі (освітня програма Модушмоль), Стокгольмі (українські недільні школи) та в Ґетеборзькому університеті, поповнення українськими книжками каталогів столичних бібліотек, представлення нашої мови в рамках European Day of Languages за підтримки Українського інституту, а також трансляція україномовного радіо «Українка» у Ґетеборзі за підтримки Українського альянсу в Швеції.

Традиційними є щорічні культурно-мистецькі та просвітницькі заходи, що проводяться у співпраці з організаціями українців у Швеції. Серед них фестивалі українського кіно, музичні фестивалі за участю талановитої молоді, представлення України на щорічному міжнародному фестивалі анімаційного кіно «Rex» та ярмарку книговидавництва «Bokmässan» з інформаційно-просвітницьким стендом «Україна: історія та сучасність» та низку інших тематичних заходів.

8. Українська громада

За даними шведської статистики, до 2022 року у Швеції перебувало 12 891 громадян українського походження (обоє або один з батьків має громадянство України). За даними Шведського міграційного агентства, з 24 лютого 2022 р. до Швеції прибуло 37 230 громадян України, включаючи 12 866 дітей віком до 18-ти років.

У країні діє 9 організацій українців, місцеве крило скаутської організації «Пласт», а також 4 українські недільні школи.

Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква проводять богослужіння у Швеції.

Більше інформації за посиланням: https://bit.ly/3ClWEyQ.

 9. Договірно-правова база українсько-шведських відносин складається з 26-ти двосторонніх документів: 1 – міждержавний, 17 – міжурядових, 8 – міжвідомчих.