• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
1 ТД
Опубліковано 09 червня 2021 року о 12:31

Перший територіальний департамент (далі - 1ТД) є самостійним структурним підрозділом Міністерства закордонних справ України, який забезпечує виконання завдань та координацію зовнішньополітичної діяльності у сфері двосторонніх відносин України з нижче наведеними державами Регіону відповідальності департаменту та здійснює захист національних інтересів України у відносинах з цими державами.

Основні завдання:

  • забезпечення реалізації зовнішньополітичного курсу України у двосторонніх відносинах з державами Регіону у політичній, економічній, гуманітарній, договірно-правовій та інших сферах;
  • ініціювання та інформаційно-організаційне забезпечення контактів на двосторонньому і багатосторонньому рівнях та моніторинг реалізації домовленостей, досягнутих в їх рамках;
  • вивчення та аналітичне опрацювання внутрішньої та зовнішньої політики держав Регіону, внесення пропозицій щодо оптимізації двосторонніх відносин з ними;
  • координація та спрямування діяльності закордонних дипломатичних установ України в країнах Регіону відповідно до компетенції;
  • забезпечення постійних робочих контактів з дипломатичними представництвами і консульськими установами (в межах компетенції) держав Регіону, акредитованими в Україні;
  • сприяння органам державної влади, місцевого самоврядування, об’єднанням громадян у встановленні та розвитку всебічного співробітництва з іноземними партнерами у державах Регіону.

Держави Регіону відповідальності 1ТД:

Визнання України: 15 січня 1992 р.

Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 р.

Дипломатичні установи: Посольство України в Австрії (Відень); Посольство Австрії в Україні (Київ).

Останні візити та контакти на найвищому рівні:

2 червня 2021 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Республіки Австрія Себастіаном Курцом.

13 травня 2021 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом під час участі у засіданні міністрів закордонних справ Центральноєвропейської п’ятірки (м.Братислава).

12 березня 2021 року відбулась телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним президентом Республіки Австрія Александром Ван дер Белленом.

15-16 вересня 2020 р. – офіційний візит Президента України В.О.Зеленського до Республіки Австрія;

16 вересня 2020 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом (м.Відень).

13 травня 2020 року - телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом.

30 квітня 2020 року – телефонна розмова Віце-прем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Вадима Пристайка з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом.

26 березня 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром з європейських та міжнародних справ Австрії Александром Шалленбергом.

14 листопада 2019 р. - робочий візит в Україну Федерального міністра європейських, інтеграційних та закордонних справ Республіки Австрія Александра Шалленберга.

25 жовтня 2019 р. – робоча зустріч Голови ВРУ Дмитра Разумкова з Президентом Національної Ради Австрії Вольфгангом Соботкою у м.Страсбург на полях Європейської конференції глав парламентів держав – членів Ради Європи.

15-16 січня 2019 р. – офіційний візит до України Президента Національної Ради Австрії Вольфганга Соботки.

20-21 листопада 2018 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

3-4 вересня 2018 р. – робочий візит до України Федерального канцлера Австрії Себастіана Курца.

13-15 березня 2018 р. – робочий візит до України Федерального президента Австрії Александра Ван дер Беллена.

8-9 лютого 2018 р. – робочий візит до Австрії Президента України Петра Порошенка.

7-8 грудня 2017 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

19 вересня 2017 р. – зустріч Президента України Петра Порошенка з Федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом на полях ГА ООН в Нью-Йорку.

10 червня 2017 р. – робочий візит до Австрії Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

7-8 червня 2017 р. - робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії Себастіана Курца.

17 січня 2017 р. - робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії Себастіана Курца.

3-4 січня 2017 р. – робочий візит до України Діючого голови ОБСЄ, Федерального міністра Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії Себастіана Курца.

 

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Українсько-австрійська змішана Комісія з питань торговельно-економічних зв’язків (15-те засідання Комісії відбулося у форматі відео-конференції 27 квітня 2021 р.). У рамках засідання Комісії відбувся Українсько-австрійський бізнес-форум, участь у якому взяли близько 400 представників ділових кіл обох країн.

Українсько-австрійська Спільна Комісія з питань науково-технічного співробітництва (8-е засідання відбулося 20 вересня 2018 року в Києві).

Міжпарламентські групи:

Депутатська група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Австрія у Верховній Раді України була сформована 19 листопада 2019 року. Нараховує 38 народних депутатів. Головою групи є депутат Ігор Петрович Негулевський (фракція політичної партії «Слуга народу»).

У березні 2020 року в австрійському парламенті було створено депутатську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь», до складу якої увійшли 2 депутати Бундесрату та 10 депутатів від Національної ради Австрії.  Очолив парламентську групу «Австрія-Україна, Молдова, Білорусь» депутат від партії НЕОС Гельмут Брандштеттер. 

Підтримка в рамках міжнародних організацій:

  • 16 грудня 2020 р. Австрія підтримала внесену Україною резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» (стала співавтором).

 

Договірно-правова база:

Кількість чинних двосторонніх документів: 88.

Нещодавно підписані двосторонні міжнародно-правові документи:

2021 рік:

01 травня 2021 р. набув чинності Меморандум між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Австрія про взаємний доступ на ринки праці членів сімей працівників дипломатичних представництв та консульських установ.

2020 рік:

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Федеральним Урядом Республіки Австрія про співробітництво в галузі освіти та культури (підписана у березні 2018 року),
  • Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Підрозділом фінансової розвідки Республіки Австрія щодо співробітництва в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (підписано 30 січня 2019 року);
  • Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, підписаний 15 червня 2020 р. у Києві Міністром фінансів Сергієм Марченком;


15 вересня 2020 р., під час офіційного візиту Президента України до Австрії:

  • Угода про співробітництво між Київською обласною державною адміністрацією (Україна) та Земельним урядом Федеральної землі Нижня Австрія (Республіка Австрія);
  • Угода про співпрацю у галузі підтримки дітей та сімей у Харківській області між Харківською обласною державною адміністрацією та Організацією з охорони навколишнього середовища GLOBAL 2000, яка реалізує гуманітарний проєкт "Діти Чорнобиля";
  • Угода про співпрацю у галузі підтримки дітей та сімей у Луганській області  між Луганською обласною державною адміністрацією та Організацією з охорони навколишнього середовища GLOBAL 2000, яка реалізує гуманітарний проєкт "Діти Чорнобиля".

Торговельно-економічне співробітництво:

За даними Держстату обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Австрією у 2020 році скоротився відносно попереднього року на 7,8% і склав 1,3 млрд.дол.США. При цьому експорт з України скоротився на 5,7%, сягнувши 642,6 млн.дол.США, імпорт з Австрії – на 9,7% до 687,9 млн.дол.США. Сальдо двосторонньої торгівлі, хоч і зберегло від’ємне значення, але зменшилося з 80,3 млн.дол.США у 2019 році до 45,3 млн.дол.США у 2020 році.

У першому кварталі 2021 року розвиток двосторонньої торгівлі відновився. Згідно з даними Держстату, зовнішньоторговельний оборот між Україною та Австрією у першому кварталі 2021 року зріс на 46,1% і склав 446,4 млн.дол.США. При цьому експорт товарів та послуг з України зріс на 71,3%, сягнувши 253,0 млн.дол.США, імпорт з Австрії – на 22,4% до 193,4 млн.дол.США.

За результатом першого кварталу досягнуто позитивне сальдо двосторонньої торгівлі у розмірі 59,6 млн.дол.США (при -54,6 млн.дол.США у 2020 році).

За даними Національного банку України, кумулятивний обсяг австрійських інвестицій станом на 31.12.2020 склав 1,1 млрд.дол.США, що становить 3,0 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України. Австрія залишається шостим найбільшим інвестором в Україні. Протягом 2020 року загальний обсяг австрійського капіталу у вітчизняній економіці скоротився на 146,2 млн.дол.США.

Найбільший обсяг інвестицій австрійських компаній залучено до сфери фінансової та страхової діяльності (426,7 млн. дол.США), переробної промисловості (321,9 млн. дол.США), оптової та роздрібної торгівлі  (118,2 млн. дол.США).

Співробітництво у сфері культури:

У 2019 році відбувся Рік культури України в Австрії. Вперше в історії країна ЄС проголосила Рік української культури, який став найбільш масштабною презентацією України за кордоном. Одним з основних досягнень співробітництва у сфері культури у 2019 році стала імплементація українських аудіогідів у всесвітньо відомому музеї Бельведер.

Проєкт впровадження україномовних аудіогідів залишався одним із пріоритетних напрямів культурної дипломатії України у 2020 році. 16 вересня 2020 р. Президент України разом із дружиною взяв участь в офіційній церемонії започаткування україномовного аудіогіда у Віденському Музеї історії мистецтв (KHM) у контексті продовження у 2020 році проєкту "Україномовні аудіогіди в провідних музеях світу" за ініціативи дружини Президента України Олени Зеленської. Це вже другий україномовний аудіогід, впроваджений в австрійських музеях у межах проєкту дружини Президента України – на початку червня 2020 року українською також «заговорила» віденська галерея Альбертіна. Загалом, наразі україномовні аудіогіди є в усіх трьох провідних музеях Австрії (KHM, Albertina, Belvedere).

В даний час реалізується четвертий проєкт - у Віденському Будинку Мистецтв/музеї Гундертвассера (Kunst Haus Wien / Museum Hundertwasser). Проєкт знаходиться в завершальній стадії, відкриття аудіогіду попередньо планується на червень 2021 року.

Українська громада в Австрії:

Загальна чисельність: станом на початок 2021 року на консульському обліку в Посольстві перебувало 1770 осіб. Водночас, за австрійською статистикою, у Австрії проживає близько 13 тисяч громадян України, у той час як дозволи на постійне проживання в Австрії мають 8995 громадян України. Якщо додати до цього показника австрійських громадян українського походження, то можна оцінити загальний потенціал громади орієнтовно в 15 тисяч осіб.

Об’єднання українців: Українська громада в Австрії є досить активною. Успішно працює низка українських громадських організацій, зокрема, Австрійсько-українське товариство у Відні, Українське Греко-Католицьке Братство Святої Великомучениці Варвари у Відні, «Пласт» - Українська скаутська організація  в Австрії, Спортивно-культурне товариство Україна-Відень, Товариство української культури в Австрії ім. Лесі Українки (ТУКА), Товариство «Український педагогічний центр» і при ньому Українська школа «Ерудит», Товариство «Український культурно-освітній центр ім. Iвана Франка» і при ньому - Українська суботня школа у Відні та ін.

Посольство тісно співпрацює з українською громадою в Австрії. Здійснюється підтримка діяльності українських шкіл, участі футбольної команди СКО Україна-Відень в аматорському чемпіонаті Відня з футболу, проведення культурно-мистецьких заходів, відзначення свят та пам’ятних дат української історії, а також впорядкування місць поховань відомих українців на території Австрії.

В рамках бюджетної програми 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України» на зазначені цілі у 2019 році було виділено 30,5 тис. ам.дол. У 2020 році було затверджено бюджет у розмірі 38 тис.дол. (фактично використано 1191 ам.дол.). Бюджет на 2021 рік станом на початок лютого не затверджений.

 

1. Визнання України: січень 1992 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 8 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Політичні відносини між Україною та Святим Престолом на сьогодні є достатньо динамічними. Їх потенціал використовується ефективно, зростає кількість практичних заходів у рамках двосторонньої співпраці.    

Принципово важливим досягненням двосторонніх відносин за останні роки стала висока оцінка Ватиканом ролі та місця України у Європі. З урахування специфіки своєї діяльності, Святий Престол надає послідовну підтримку євроінтеграційним прагненням нашої держави, а також цілісності та суверенітету України.

Хронологія останніх подій у контексті двостороннього політичного діалогу на найвищому та високому рівнях:

18-19 березня 2013 р. – візит до Ватикану Віце-прем’єр-міністра України з метою участі в урочистій церемонії інтронізації Папи Римського Франциска.

24 жовтня 2013 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України.

4-6 грудня 2013 р. – робочий візит Секретаря з міждержавних відносин (Глави зовнішньополітичного відомства) Ватикану Д.Мамберті в Україну.

25-27 квітня 2014 р. – візит до Ватикану делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

9-12 грудня 2014 р. – візит в Україну Папського посланця кардинала К.Шенборна, в ході якого відбулася зустріч з Прем’єр-міністром України А.Яценюком.

26-27 травня 2015 р. – візит до Ватикану Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна.

4. По лінії міжцерковної співпраці

5-12 червня 2013 р. – візит в Україну Голови Папської ради з питань християнської єдності кардинала К.Коха;

17-18 серпня 2013 р. – візит в Україну Спеціального представника Папи Римського кардинала Андрюса Юзаса Бачкіса, вислуженого архієпископа Вільнюса;

16-22 липня 2014 р. – візит в Україну голови Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископа П’єро Маріні на запрошення Голови Конференції Римо-Католицького Єпископату України архієпископа-митрополита Мечислава Мокшицького.

16-22 лютого 2015 р. – візит українських греко-католицьких та римо-католицьких єпископів до Риму (Visita ad limina Apostolorum).

2-3 липня 2015 р. – візит в Україну (м. Київ) єпископа-помічника Риму, вікарія Спільноти Святого Егідія Маттео Дзуппі з метою участі у акції «Молитва за мир», організованій РКЦ.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-ватиканські відносини протягом останнього часу традиційно характеризуються високим рівнем культурно-гуманітарного співробітництва.

Культурно-гуманітарна сфера тісно переплетена з духовними цінностями, і тому розглядається Папським Престолом як один із головних засобів реалізації його освітніх та місіонерських завдань. У цьому зв’язку, культурно-гуманітарні заходи відіграють роль своєрідного «ключа» до розвитку двостороннього діалогу та встановлення контактів. Зважаючи на вказану специфіку країни перебування, заходи культурно-гуманітарного характеру мають пріоритетне значення. Подібні заходи, як правило, відзначаються своєю багатогранністю і часто мають також значний позитивний резонанс у медіа-просторі, а відтак, сприяють також поширенню відповідного іміджу України у світі. Слід зазначити, що рівень двосторонньої культурно-гуманітарної співпраці завжди отримує високу оцінку в ході зустрічей високопосадовців двох держав.

Протягом останніх років було реалізовано такі масштабні проекти у культурно-гуманітарній сфері:

16 вересня – 3 листопада 2008 р. – міжнародна виставка неолітичної культури «Трипілля–Кукутень: велика цивілізація давньої Європи» (Ватиканський палац «Канчелерія», м. Рим);

2 березня – 9 травня 2010 р. – виставки творів українського іконопису та предметів сакрального мистецтва з фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Львівського національного музею імені Андрея Шептицького під назвою «Золота епоха української ікони: XVI-XVIII століття» (м. Анкона, Італія);

16 грудня 2011 р. – урочистий захід «Українське Різдво у Ватикані», головною подією якого стало встановлення ялинки з українських Карпат на Площі св. Петра у Ватикані;

29 березня 2012 р. – органний концерт у виконанні соліста-органіста, Народного артиста України Володимира Кошуби з нагоди відзначення 20-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ватиканом;

13-15 жовтня 2012 р. – святковий концерт у римському соборі «Santa Maria degli Angeli e dei Martiri» за участі Національної заслуженої академічної капели України «Думка» та всесвітньовідомого композитора Мирослава Скорика з нагоди з нагоди завершення реставраційних робіт в соборі Святої Софії в Римі та 1000-річчя заснування Софійського собору у Києві;

29 травня – 5 липня 2013 р. – виставка «Європейський вимір. Три шедеври класичного мистецтва» у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ) ;

29 листопада 2013 р. – конференція «Християни в регіоні ОБСЄ: стан їхніх релігійних свобод», організована Посольством України при Святому Престолі спільно з Папським Університетом святого Томи Аквінського та за сприяння Українського головування в ОБСЄ;

30 січня – 21 лютого 2015 р. – масштабний культурний проект, в рамках якого в  Україну (м. Львів) було привезено унікальну християнську реліквію - оригінал Нерукотворного образу Христа, з особистої скарбниці Папи Франциска. Святиня перебувала у соборі Св. Юра, де її побачили близько півмільйона осіб.

27 червня – 5 липня 2015 р. – культурно-духовний проект, в рамках якого в Україну прибула освячена копія ікони Матері Божої Неустанної Помочі, яка є одним із найбільш відомих та шанованих образів Богородиці у світі. Ікону благословив особисто Папа Франциск.

Окремо слід згадати про співпрацю зі Святим Престолом по лінії гуманітарної допомоги, насамперед, з організацією «Карітас», яка в нашій державі представлена благодійним фондом «Карітас-Україна». Згадана асоціація з початку анексії Криму та війни на Донбасі надала допомогу понад 120.000 осіб на суму близько 5 млн. дол. США.

6. Українська громада

Слід зазначити, що у самому Ватикані громадяни України не проживають, хоча певна кількість наших співвітчизників працюють дипломатами Святого Престолу  у складі Нунціатур.

Разом з тим, багато українців, що перебувають на тривалій основі в Італії і, в більшості, є вихідцями із західних областей України, концентруються переважно навколо греко-католицьких осередків в Римі, якими опікуються священики-українці. Греко-католицьке та римо-католицьке українське священство та церковні громади мають безпосереднє відношення до розвитку зв’язків між Україною та Святим Престолом по церковній лінії. На цій підставі вони є цільовою групою для Посольства в частині роботи з українською громадою.

Характерною особливістю української релігійної громади Риму є також те, що певна частина її представників є громадянами різних країн: США, Канади, Бразилії, Німеччини, Австралії, Чехії та ін. Нерідко, це слугує об’єднуючим чинником у контексті зміцнення робочих контактів з гуманітарних питань Посольства з дипмісіями інших держав, акредитованими при Святому Престолі.

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 10 січня 1992 року.

3.Дипломатичні установи

Посольство України у Великій Британії, Консульство України в Единбурзі.

Посольство Великої Британії в Україні.

4.Політичний діалог

Дипломатичні відносини між Україною та Великою Британією встановлені 10 січня 1992 року. Посольство України в Сполученому Королівстві розпочало свою роботу у вересні 1992 року. У тому ж році було відкрито Посольство Великої Британії в Україні.

Україна та Велика Британія є стратегічними партнерами, що закріплено Угодою про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство

(вступила в силу 1 січня 2021 р.). Сучасний стан двосторонніх українсько- британських відносин характеризується високим рівнем діалогу в політичній, економічній, військовій та культурній сферах. Сполучене Королівство є важливим економічним партнером для України, насамперед, в таких галузях, як інвестиційне співробітництво, банківсько-фінансова сфера, енергетична безпека.

Президенти України чотири рази здійснювали офіційні візити до Великої Британії: в лютому 1993 року, грудні 1995 року, квітні 2017 року та жовтні 2020 року. Прем’єр-міністр Великої Британії відвідав Україну в квітні 1996 року.

Події листопада-грудня 2004 року в Україні (Помаранчева революція) привернули значну увагу політичних кіл та широкої громадськості Великої Британії. Як наслідок розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Лондоном з 2005 року набув якісно нової динаміки. Втім, складні внутрішньополітичні процеси в Україні впродовж 2006-2007 років та зосередження британського політичного істеблішменту на внутрішньополітичних проблемах, позначилися на українсько-британському політичному діалозі у напрямку зменшення інтенсивності контактів на високому рівні.

2008-2010 роки характеризувалися активізацією двосторонніх відносин та проведенням значної кількості візитів на усіх рівнях. Зокрема, відбулися три робочі візити Президента України до Великої Британії (травень, жовтень 2008 року, січень 2009 року) та візит Голови Верховної Ради України до Британії (жовтень 2009 року). За підсумками візиту в травні 2008 року Президента України до Великої Британії було ухвалено Спільну заяву, в якій задекларовано стратегічний характер українсько-британських відносин.

З моменту Революції гідності та початку російської агресії проти України в 2014 році Сполучене Королівство активно виступило на підтримку нашої держави. Британія ініціювала та підтримала міжнародні санкції проти Росії за агресію в Україні та окупацію АР Крим. Велика Британія продовжує надавати активне сприяння Україні у захисті національного суверенітету та територіальної цілісності на майданчиках міжнародних організацій – ООН, ОБСЄ, НАТО, РЄ, ЄС, ЮНЕСКО. Активність політичного діалогу між Україною та Великою Британією з 2014 року досягла безпрецедентно високого рівня за всю історію двосторонніх відносин.

Протягом 2014-2020 рр. відбулися два візити Президента України до Великої Британії (квітень 2017 року та жовтень 2020 року), візит Голови Верховної Ради України до Великої Британії (червень 2018 року). Під час візиту в жовтні 2020 року Президент України та Прем’єр-міністр Великої Британії підписали історичну Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство, яка закріпила стратегічний рівень відносин між двома країнами.

5.Контакти на вищому рівні (2016-2021)

14 червня 2021 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Б.Джонсоном.

05 квітня 2021 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Б.Джонсоном. 

7-8 жовтня 2020 року – офіційний візит до Великої Британії Президента України В.Зеленського (зустрічі з Прем’єр-міністром Б.Джонсоном, членами Королівської родини Герцогом та Герцогинею Кембриджськими);

9 січня 2020 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Б.Джонсоном;

21-22 листопада 2019 року – робочий візит до Великої Британії Прем’єр- міністра України О.Гончарука для участі в першому Інвестиційному саміті країн Східного Партнерства під егідою ЄБРР;

22 серпня 2019 року – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Б.Джонсоном;

5 серпня 2019 року – телефонна розмова Президента України В В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Б.Джонсоном;

23 квітня 2019 року – телефонна розмова новообраного Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей;

25 вересня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей в рамках сесії ГА ООН;

11 липня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей в рамках Брюссельського саміту НАТО;

12-15 червня 2018 року – робочий візит до Великої Британії Голови Верховної Ради України А.Парубія;

11 квітня та 24 травня 2018 року – телефонні розмови Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей;

17 лютого 2018 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках Мюнхенського безпекового форуму;

25 січня 2018 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі;

24 листопада 2017 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках 5-го Саміту Східного партнерства;

20 вересня 2017 року – робоча зустріч Президента України П.Порошенка та Прем’єр-міністра Великої Британії Т.Мей в рамках сесії ГА ООН;

5-7 липня 2017 року – робочий візит Прем’єр-міністра України В.Гройсмана до Великої Британії;

18-19 квітня 2017 року – офіційний візит Президента України П.Порошенка до Великої Британії;

17-19 січня 2017 року – робоча зустріч Президента України з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі;

1 серпня 2016 року – телефонна розмова Президента України П.Порошенка з Прем’єр-міністром Великої Британії Т.Мей;

8 липня 2016 року – зустріч Президента України П.Порошенка з Прем’єр- міністром Великої Британії Д.Кемероном у рамках Варшавського Саміту НАТО.

Контакти між зовнішньополітичними відомствами (2016-2021)

02 квітня 2021 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним секретарем у закордонних справах і справах співдружності націй та розвитку Великої Британії Д. Раабом

8 жовтня 2020 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Державним міністром з питань Південної Азії та Британської Співдружності націй Форін Офісу Лордом Ахмадом Уімбілдонським під час офіційного візиту до Великої Британії Президента України В.Зеленського;

7 жовтня 2020 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Держсекретарем у закордонних справах і справах Співдружності націй і розвитку Великої Британії Д.Раабом у рамках офіційного візиту до Великої Британії Президента України В.Зеленського;

14 травня 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Парламентським заступником Держсекретаря у закордонних справах і справах Співдружності націй Великої Британії з питань Європейського сусідства та Америки В.Мортон;

22 січня 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Державним Міністром у справах Європи та Америки Форін Офісу К.Пінчером;

15-16 січня 2020 року – робочий візит Міністра закордонних справ України В.Пристайка до Великої Британії з метою участі у зустрічі на рівні міністрів закордонних справ в рамках Міжнародної групи з координації та реагування для сімей жертв катастрофи в Ірані літака "Міжнародних авіаліній України";

3-4 грудня 2019 року – робочий візит до ВБ Міністра закордонних справ України В.Пристайка для проведення двосторонніх зустрічей та участі в заходах в рамках Зустрічі Глави держав та урядів НАТО;

29 листопада 2018 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Дж.Хантом;

15 жовтня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Дж.Хантом (м.Люксембург);

12 липня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Дж.Хантом (м.Брюссель);

27 червня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном (м.Копенгаген);

22 квітня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном в рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 (м.Торонто);

19 березня 2018 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном в рамках міністерського засідання «Друзі України в ЄС + Україна» (м.Брюссель);

23 грудня 2017 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном;

15-16 вересня 2017 року – робочий візит в Україну Державного Міністра у справах Європи та Америки Форін Офісу А.Данкана;

6 липня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном (м.Лондон);

31 березня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном (м.Брюссель);

28 лютого-1 березня 2017 року – візит в Україну Державного секретаря у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсона (спільно з Міністром закордонних справ Республіки Польща);

31 січня 2017 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном;

7 грудня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном (м.Брюссель);

14-15 вересня 2016 року – робочий візит в Україну Державного секретаря у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсона;

4 вересня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Б.Джонсоном (м. Потсдам);

9 липня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Ф.Хеммондом (м.Варшава);

23 травня 2016 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Державним секретарем у закордонних справах Великої Британії Ф.Хеммондом (м.Брюссель);

10-11 лютого 2016 року – робочий візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Великої Британії.

6.Міжпарламентське співробітництво

Українсько-британський міжпарламентський діалог було започатковано в 1993 році візитом до Лондона делегації Верховної Ради України на чолі з її Головою Іваном Плющем. У відповідь британська парламентська делегація на чолі з Лордом Хау Аберавонським відвідала Україну у 1994 році. Сьогодні представники Парламентів обох країн активно взаємодіють у рамках міжпарламентських органів міжнародних організацій – ОБСЄ, Ради Європи, НАТО.

Важливого сприяння міжпарламентському діалогу надають групи дружби у законодавчих органах обох держав.

Багатопартійна парламентська група у зв’язках з Україною була створена в Парламенті Великої Британії у січні 1992 року. До складу групи, яка налічує понад 20 членів, входять представники обох палат британського Парламенту зі складу Консервативної, Лейбористської, Ліберально-демократичної партій Сполученого Королівства, Шотландської національної партії.

У 2010-2015 та 2017-2020 роках головою Групи був депутат-консерватор Джон Віттінгдейл. З 2015 до 2017 року Групу очолював консерватор Джеральд Ховарт. З червня 2020 року головою групи є консерватор Марк Прітчард.

У листопаді 2019 року у Верховній Раді України було оновлено склад депутатської групи з міжпарламентських зв’язків з Великою Британією, яку спільно очолюють депутат від партії «Слуга народу» Д.Наталуха та депутат від партії «ГОЛОС» Л.Василенко. До групи входять 133 депутати.

06 квітня 2021 р. відбулася онлайн зустріч депутатських груп дружби у Верховній Раді України та Парламенті Великої Британії, присвячена обговоренню ескалації ситуації на лінії зіткнення та стягнення російських військ до кордону з Україною.

10 лютого 2021 року відбулася онлайн зустріч Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова зі Спікером Палати громад Парламенту Сполученого Королівства Ліндсі Гойлом.

27 січня 2021 року відбулася онлайн-зустріч депутатських груп дружби у Верховній Раді України та Парламенті Великої Британії. Британську сторону очолював керівник Багатопартійної групи у зв’язках з Україною в Парламенті Великої Британії Марк Прітчард, українську – співголови депутатської групи зв’язках з Великою Британією Верховної Ради України Леся Василенко та Дмитро Наталуха.

У 2018 році в рамках програми розвитку міжпарламентських зв’язків британської неурядової організації Westminster Foundation for Democracy 26 лютого-2 березня 2018 року Велику Британію відвідала делегація Комітету з питань бюджету ВРУ.

У контексті 4-ї річниці тимчасової окупації Криму 13-15 березня 2018 року Велику Британію відвідала делегація лідерів кримськотатарського народу на чолі з народним депутатом України М.Джемільовим.

8-9 травня 2018 року Велику Британію відвідала Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Геращенко, яка провела зустрічі у Форін Офісі, а також зустрілася з Головою Комітету у закордонних справах британського Парламенту.

17-21 травня 2018 року делегація британських парламентарів з числа Шотландської національної партії (SNP) відвідала Київ та підконтрольні Уряду України райони Донбасу.

12-15 червня 2018 року відбувся робочий візит до Великої Британії Голови Верховної Ради України А.Парубія. Крім Лондона, очільник українського Парламенту вперше відвідав столицю Шотландії – Единбург.

26-31 жовтня 2017 року Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Геращенко перебувала в Лондоні з робочим візитом, в ході якого провела зустрічі в Форін Офісі, з Головою Комітету з питань оборони британського Парламенту Дж.Льюісом, а також виступила в Королівському інституті міжнародних справ Chatham House.

11-12 вересня 2017 року з робочим візитом у Великій Британії перебувала Голова Комітету в закордонних справах Верховної Ради України Г.Гопко.

28-29 березня 2017 року в Україні перебував Лорд Різбі, який супроводжував колишнього Прем’єр-міністра Великої Британії Д.Кемерона (зустрівся з Президентом та Прем’єр-міністром України) під час робочої поїздки в нашу країну.

У березні 2017 року Велику Британію відвідали народні депутати України С.Кіраль, В.Пташник, А.Тетерук, Л.Підлісецький та В.Войціцька.

21-28 січня 2017 року у Великій Британії (Англія, Шотландія) перебувала Співголова Групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Великою Британією С.Заліщук.

У 2016 році Україну з візитом відвідали Голова Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною Дж.Ховарт та члени Групи Лорд Різбі та Лорд Оксфорд (4-7 квітня, 15-17 вересня), депутат Д.Джанолі (14 вересня), делегація Комітету у закордонних справах британського Парламенту на чолі з К.Блантом (16-19 жовтня). Остання здійснила ознайомчу робочу поїздку на схід України.

5-6 жовтня та 1-3 листопада 2016 року Лондон відвідала народний депутат України Н.Савченко. 25-28 жовтня 2016 року Лондон відвідав народний депутат України Г.Немиря.

18-22 липня 2016 року Лондон відвідала група депутатів Верховної Ради України на чолі з Віце-спікером Верховної Ради України О.Сироїд.

13-14 липня 2016 року у Великій Британії з візитом перебувала делегація народних депутатів України - С.Тарута, О.Скрипник. 25 квітня - 2 травня 2016 року Лондон відвідала група депутатів Верховної Ради України у складі Н.Кацер-Бучковської, С.Алексєєва, Ю.Левченка, О.Бабак та В.Галасюка. 13-14 червня 2016 року в Лондоні з візитом перебував народний депутат, голова фракції «Самопоміч» у Верховній Раді О.Березюк.

22-25 березня 2016 року відбувся візит народного депутата України, Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова до Великої Британії, під час якого були проведені його зустрічі з представниками Форін Офісу, депутатами британського Парламенту та Багатопартійної парламентської групи у зв’язках з Україною.

7.Торговельно-економічні відносини та інвестиції

Головною подією в сфері двостороннього торговельно-економічного співробітництва стало завершення переговорного процесу та підписання 8 жовтня 2020 року Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Великою Британією.

Угода передбачає подальшу лібералізацію торгівлі, поступове створення до 2026 року зони вільної торгівлі відповідно до погоджених графіків скасування ввізного мита, встановлення безмитних тарифних квот Сполученого Королівства для 36 видів товарів, визначення напрямків та принципів економічного та галузевого співробітництва.

Утворюється Торговельний комітет для вирішення всіх питань, пов’язаних із Розділом IV («Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею») Угоди та будь-яких інших економічних питань.

За підсумками 9 місяців 2020 року Велика Британія піднялась на дві позиції і посіла 12-е місце в рейтингу найбільших торговельних партнерів України.

Головним чинником, який вплинув на двосторонню торгівлю, стала пандемія COVID-19 та викликана нею світова економічна криза. Запроваджені у першому півріччі Україною та Великою Британією карантинні обмеження суттєво вплинули на обсяги торгівлі, результатом чого стало падіння експорту товарів на 18,5%.

Водночас, починаючи з липня, відбулось стрімке відновлення докризових показників торгівлі. За результатами 2020 року експорт товарів з України повністю надолужив падіння першого півріччя та склав 660 млн доларів США (+6% порівняно з 2019 роком).

Загалом, за результатами 9 місяців зовнішньоторговельний оборот з Великою Британією склав 1,77 млрд доларів США, що на 163 млн менше, ніж за аналогічний період 2019 року. Найбільше падіння зафіксовано за показником імпорту послуг з Великої Британії, який скоротився на 25%. Негативне сальдо в торгівлі скоротилось з 103 млн доларів США у 2019 році до 32 млн у 2020 році.

Якщо впродовж попередніх років 3/4 всього експорту товарів з України припадало на три групи товарів, то в 2020 році вперше аналогічний обсяг припадає на п’ять позицій: чорні метали (121 млн), зернові культури (117 млн), насіння і плоди олійних рослин (110 млн), жири та олії тваринного або рослинного походження (91 млн) та електричні машини (74 млн).

У зв’язку з несприятливими умовами світової кон’юнктури експорт металів та зернових культур продемонстрував зниження на 42% та 14% відповідно, водночас експорт насіння зріс на 725%, жирів та олії на 22%, електричних машин на 71%.

Основними позиціями імпорту стали засоби наземного транспорту (161 млн), реактори ядерні, котли, машини і обладнання (109 млн), фармацевтична продукція (86 млн), алкоголі та безалкогольні напої (51 млн), хімічна продукція (46 млн).

Велика Британія продовжує залишатись одним із головних партнерів України з торгівлі послугами, зберігаючи за результатами 9 місяців позицію найбільшого імпортера послуг в Україну (майже 10%) та п’ятого за розміром ринку для їх експорту (5%).

Продовжується тренд суттєвого нарощування обсягів експорту телекомунікаційних та ІТ послуг з України, сукупний обсяг яких склав 250 млн доларів США. Річне зростання склало понад 40%, доля зазначених послуг в загальному експорті складає 56%.

Інвестиції 

За 9 місяців 2020 року з Великої Британії до України надійшло 191 млн доларів США прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти), що вже на 12 млн перевищує показник всього 2019 року.

За об’ємами накопичених прямих інвестицій Велика Британія є третім за розміром інвестором в українську економіку (після Кіпру та Нідерландів), із загальним обсягом інвестицій у 3 млрд доларів США. За цим показником інвестиції з Великої Британії залишаються приблизно на однаковому рівні впродовж останніх років та складають близько 6% усіх інвестицій в Україну.

8.Культурно-гуманітарне співробітництво

Одним з пріоритетних напрямів культурно-гуманітарного співробітництва є популяризація українського мистецтва у Сполученому Королівстві. Українські співаки та творчі колективи є частими гостями Великої Британії. У художніх галереях Великої Британії постійно відбуваються виставки робіт сучасних українських художників. Проводяться також тематичні фотовиставки українських майстрів. Активно проводяться заходи з популяризації українського сучасного кіно та мистецтва у Сполученому Королівстві, зокрема

шляхом проведення днів українського кіно в Лондоні. Українські митці беруть участь у низці британських кінофестивалів, бієнале та конкурсів.

9.Договірно-правова база відносин

Чинна договірно-правова база двосторонніх відносин України та Великої Британії на сьогодні складає 36 документів. Крім того, в 1999 році було оформлено правонаступництво України щодо 10 двосторонніх договорів, укладених свого часу між Великою Британією та колишнім СРСР.

Існуючі двосторонні договори створюють необхідне політико-правове поле для розвитку українсько-британських відносин на ключових напрямах двостороннього співробітництва.

Ключовим документом, укладеним упродовж останніх років, є Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (підписана 08.10.2020, набрала чинності 01.01.2021).  

Серед нещодавно укладених українсько-британських документів варто відзначити також:

  • Меморандум про посилення співпраці між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії у військовій і військово- технічній сферах (підписаний 07.10.2020), який передбачає активізацію двосторонньої співпраці у оборонній сфері та залучення фінансування британського Експортно-кредитного агентства у розмірі 1,25 млрд фунтів стерлінгів;

  • Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Державним секретарем Її Британської Величності, що діє через Департамент з гарантування експортних кредитів, який функціонує як Агентство експортного фінансування Сполученого Королівства (підписаний 08.10.2020), який передбачає готовність британської сторони надавати фінансову підтримку інвестиційним проєктам в Україні на загальну суму в 2,5 млрд фунтів стерлінгів;

  • Угода про повітряне сполучення між Великою Британією і Україною (укладена 21.11.2011, набрала чинності 17.06.2015).

  • 10.Українська громада у Великій Британії

Офіційна статистика щодо кількості та соціального складу етнічних українців у Сполученому Королівстві відсутня. За оцінками місцевих українських

громадських організацій, чисельність української громади у Великій Британії на сьогодні становить орієнтовно 30 тисяч осіб. Здебільшого, це – представники першого та другого поколінь еміграції після Другої світової війни.

На території Великої Британії існує близько 70 місць компактного проживання українців. Найчисельніші громади розташовані в Англії (Лондон, Манчестер, Бредфорд, Дарбі, Ковентрі, Ноттінгем) та Шотландії (Единбург, Глазго). Окремі поселення українців є також в Уельсі.

Найбільш чисельними організаціями української громади є Союз Українців у Великій Британії, Організація українських жінок, Спілка української молоді, ПЛАСТ. Діє кілька благодійних організацій.

За останні кілька років українська громада Великої Британії збільшилась за рахунок трудових мігрантів третьої (початок 90-х років) та четвертої хвиль (2000-і роки). Громадяни України, які отримують дозвіл на працевлаштування у Великій Британії, користуються такими ж правами щодо захисту своїх інтересів, як і громадяни Сполученого Королівства.

1.Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 15 січня 1992 р.

3.Політичні відносини:

Відносини України з Грецією мають давні історичні корені та спільну культурну спадщину.

Грецька Республіка підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, а також її євроінтеграційний та євроатлантичний курс.

4.Двосторонній діалог на найвищому рівні

8-9 лютого 2017 р. – візит ПМ Греції А.Ципраса в Україну.

10 лютого 2021 року телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Греції К.Сакелларопулу.

Діалог на рівні зовнішньополітичних відомств:

13-14 вересня 2017 р. – візит в Грецію Міністра закордонних справ України П.Клімкіна (участь у Форумі «Athens Democracy Forum», м. Афіни).

18 вересня 2017 р. – зустріч Міністра ЗС України П.Клімкіна з Міністром ЗС Греції Н.Котзіасом в рамках 72-ої сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк).

11 квітня 2018 р. – трьохстороння зустріч міністрів ЗС України П.Клімкіна, Греції Н.Котзіаса та Македонії Н.Дімітрова.

5 грудня 2019 р. – зустріч Міністра ЗС України В.Пристайка з Міністром ЗС Греції Н.Дендіасом в рамках 26-го засідання Ради Міністрів ЗС ОБСЄ (5-6 грудня 2019 р., м. Братислава, Словацька Республіка).

5 червня 2020 р. – телефонна розмова Міністра ЗС України Д.Кулеби з Міністром ЗС Греції Н.Дендіасом.

24 вересня 2020 р. – заступник Міністра ЗС України В.Боднар  зустрівся із заступником Міністра ЗС Греції з питань економічної дипломатії К.Фрагоянісом під час візиту до Греції.

5.Міжпарламентське співробітництво

16-19 травня 2018 р. відбувся візит в Україну представників парламентської Групи Дружби «Греція-Україна» на чолі з її Головою.

У листопаді 2019 р. за результатами парламентських виборів (7 липня 2019 р.) в парламенті Грецької Республіки створено Групу Дружби «Греція-Україна», до складу якої увійшло шість грецьких депутатів.

У грудні 2019 р. у Верховній Раді України створено Депутатську групу ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Грецькою Республікою, до складу якої входить 26 депутатів України.

24 вересня 2020 р. – зустріч Заступника Міністра закордонних справ України В.Боднара в рамках візиту в м. Афіни з членами Групи Дружби «Греція-Україна» Парламенту Грецької Республіки.

6.Торговельно-економічне співробітництво

За даними Державної служби статистики України, загальний обсяг торгівлі з Грецією за 9 місяців 2020 року склав 360 млн.дол.США.

Експорт української продукції до Греції за цей період становив 134 млн.дол.США; імпорт продукції з Греції склав 226 млн.дол.США.

Основу українського експорту товарів до Греції складають: чорні метали (22.2%); насіння і плоди олійних рослин (36.0%), жири та олії тваринного або рослинного походження (8.7%); продукти неорганічної хімії (5.1%); їстівні плоди та горіхи (3.7%); скло і вироби із скла (5.1%); деревина і вироби із деревени (3.6%).

В структурі імпорту товарів з Греції до України: палива, мінеральні; нафта і нафтопродукти її перегонки (39,9%); їстівні плоди та горіхи (10,1%); засоби наземного транспорту, крім залізничного (13,3%); фармацевтична продукція (8,4%); добрива (5,4%).

Інвестиції з Греції в Україну за 9 місяців 2020 р. склали 35,9 млн. дол. США.

7.Договірно-правова база складається з 47-ми чинних документів

Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво (01.07.1998), Угода про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (15.01.1992), Угода про військове співробітництво (06.10.1997), Угода про співробітництво в галузі культури, освіти і науки (11.11.1996), Договір про правову допомогу у цивільних справах (27.01.2007), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (04.12.1996), Угода про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (26.09.2003), Угода про взаємну охорону секретної інформації у сфері оборони (16.10.2012), Угода про повітряне сполучення (19.04.2013), Протокол з консульських відносин між Урядом України і Урядом Грецької Республіки (15.12.1997).

8.Наукове та освітнє співробітництво

На освітньому та науковому напрямах активно реалізується потенціал українсько-грецького співробітництва в галузі вищої освіти. На сьогодні укладено та виконується понад 20 прямих угод про співробітництво між ВНЗ України та Греції. Багаторічна співпраця об’єднує Київський національний університет, Національний авіаційний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Харківський національний університет, Харківський політехнічний університет, Харківську національну юридичну академію, Одеський національний морський університет, Тернопільську академію народного господарства, Маріупольський державний університет з університетами Афін, Салонік, Патри та Яніни.

9.Культурно-гуманітарне співробітництво

Базовими документами, в рамках яких здійснюється українсько-грецьке співробітництво у культурно-гуманітарній та освітній сферах, є Угода між Урядом України і Урядом Грецької Республіки про співробітництво у галузі культури, освіти і науки (укладена 11.11.1996 р.) та трирічна Програма про співробітництво у галузі культури, освіти та науки (укладена 22.04.2002 р., автоматично оновлюється на наступні періоди). На виконання зазначених документів щорічно між двома країнами здійснюються активні обміни у сфері культури і освіти.

Одним із пріоритетних напрямків двостороннього гуманітарного співробітництва наразі є організація і проведення спільних заходів із грецькою стороною в рамках відзначення 200-річчя Грецької революції, яке розпочнеться у березні та триватиме протягом ювілейного 2021 року.

10.Українська громада

Українська громада в Греції нараховує понад 25 тис. осіб, більшість з яких (близько 20 тис. осіб) становлять представники тимчасової трудової міграції. Основними осередками українства є мм. Афіни, Салоніки та Патра, а також острови Крит і Родос.

Українці Греції об’єднані в 7 національно-культурних товариств.

При трьох українських об’єднаннях діють українські суботні/недільні школи, які співпрацюють з Міжнародною українською школою Міністерства освіти і науки України.

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Українсько-данські відносини в політичній сфері стабільні і передбачувані. Обидві країни поділяють фундаментальні цінності, які є джерелом особистої та політичної свободи і верховенства права. Відповідно політичним відносинам між Україною та Данією притаманний високий рівень взаєморозуміння та взаємодії.

Данія визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку. Данія активно лобіювала започаткування Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС та послідовно підтримувала запровадження безвізового режиму поїздок до ЄС для громадян України.

Україна просуває процес реформ та здійснює адаптацію законодавства, що сприяє поступовій економічній інтеграції і поглибленню політичної асоціації з Європейським Союзом. Данія віддана підтримці цих реформ, які сприяють перетворенню України у сучасну європейську державу.

Копенгаген солідарний з Києвом у його боротьбі проти збройного втручання Російської Федерації. Данія різко засуджує незаконну спробу анексії Криму і агресію на сході України, а також в цілому агресивну політику Росії, спрямовану на підрив європейської архітектури безпеки та демократичних принципів. Данія рішуче підтримує обмежувальні заходи ЄС проти Росії, прийняті у відповідь на незаконну спробу анексії Криму та її дії з дестабілізації України.

Копенгаген активно сприяв прийняттю рішення Північноатлантичною радою надати Україні статус країни-партнера з розширеними можливостями. Данія підтримує оборонні відомства України з метою покращення обороноспроможності Українських Збройних Сил, реформування сектору оборони та запровадження стандартів НАТО у навчанні українських військовослужбовців.

Україна і Данія об’єднують зусилля у пошуку відповідей на глобальні міжнародні виклики. Вони вибудовують двостороннє співробітництво, яке сприяє обопільним інтересам та намагаються спільно впливати на міжнародний розвиток у необхідному ключі. Зокрема, обидві країни налаштовані сприяти реалізації глобальних цілей сталого розвитку.

4. Політичний діалог

Інтереси України і Данії збігаються в багатьох галузях. Це, в першу чергу, стосується зміцнення громадянського суспільства, захисту прав людини, створення умов для залучення інвестицій, підвищення енергоефективності, підтримання екологічної рівноваги, гарантування кіберстійкості тощо. Це сприяє активному політичному діалогу, який здебільшого відбувається на рівні міністрів закордонних справ.

За час дипломатичних відносин відбулися два візити Президента України до Данії: у 2007 та 2017 роках. Крім того Глава Української держави взяв участь у саміті Україна-ЄС, який відбувся в Копенгагені в 2002 під час головування Данії в Європейському Союзі.

Голова Верховної Ради України відвідував Данію з офіційними візитами в 1999 та 2009. Спікери Парламенту Данії відвідували Україну в 2005, 2015 та 2016 роках. Прем’єр-міністр України здійснив візит до Данії в 2018, у ході якого глави урядів обох держав відкрили другу Міжнародну конференцію з питань реформ в Україні. Прем’єр-міністр Данії відвідав Україну в 2016, віце-прем’єр-міністр – в 2008.

Члени королівської родини Данії також відвідували Україну в ході численних візитів. Зокрема, кронпринц Фредерік перебував з приватними поїздками в Україні в 2003 та 2012 роках, принц Йоакім – в 1992. Офіційний візит принца Йоакіма в Україну відбувся у 2006, кронпринца Фредеріка – у 2011.

Україна і Данія прагнуть до встановлення міцних зв’язків не лише на високому рівні, але й на рівні простих людей. Підтримуються побратимські відносини між українською столицею та данським містом Оденсе, започатковані ще в 1989. Підписано Протокол про наміри щодо співробітництва між Львовом і Орхусом. Заснування Українсько-данського молодіжного дому у Києві у 2021 має відкрити нові перспективи для розвитку міжлюдських контактів між нашими країнами.

Двостороння договірно-правова база налічує понад 70 угод. Останній укладений двосторонній документ – міжурядова Рамкова угода щодо загальних умов та процедур, організаційних заходів та фінансових умов реалізації Програми з фінансування сталої інфраструктури в Україні.

5. Торговельно-економічні відносини

Активна політична взаємодія двох держав створює передумови для розвитку двостороннього економічного співробітництва, яке протягом останніх років невпинно зростає.

Українські і данські органи влади розвивають тісний діалог у багатьох секторах, що відкриває двері для приходу в Україну данських рішень, знань та навичок.

Зокрема, Данія має значний досвід у технологіях зеленої енергетики і консультує український уряд стосовно ефективності використання енергії. З цією метою з 2015 року в Україні діє Українсько-Данський енергетичний центр, який займається питаннями стійкого енергозабезпечення, стратегічного енергетичного планування, енергоефективності та створення сприятливого середовища для інвестицій у сталу енергетику в Україні.

В Україні у різних сферах економіки діє понад 300 данських компаній. Збільшується зацікавленість данської промисловості до започаткування бізнесу в Україні, економіка якої зростає на фоні розвитку аграрного сектору, сфери інформаційних технологій та збільшення внутрішнього споживання.

У 2016-2019 роках суттєво збільшився товарообіг між Україною та Данією. За результатами 2019 року він склав 790,3 млн. доларів США, продемонструвавши зростання майже на 7% у порівнянні з 2018 роком.

Данія входить в 50 найбільших торговельних партнерів України (33 місце), є 40-м за розміром партнером України в торгівлі товарами та 21-м – в торгівлі послугами. Як імпортер послуг в Україну Данія посідає 21 місце та 15 місце за розміром ринку експорту послуг з України, що більше за усі інші скандинавські країни разом взяті. Експорт послуг складає 41,3% загального експорту до Данії, що робить їх важливим елементом торгівлі.

Проте на тлі сповільнення економічної активності внаслідок пандемії Covid-19 за підсумками 9 місяців 2020 обсяг торгівлі між двома країнами скоротився на 16,8% і склав 492,2 млн. доларів США. Загальний експорт товарів та послуг до Данії за цей період склав 291,1 млн. доларів США, загальний імпорт – 201,0 млн. доларів США.

Основними статтями українського експорту товарів до Данії в 2020 були меблі, готові текстильні вироби, одяг та трикотажні речі до одягу, чорні метали, котли, машини, деревина і вироби з деревини тощо. Основу структури імпорту товарів з Данії до України визначали поставки такої продукції: котли, машини, залишки і відходи харчової промисловості, м’ясо та їстівні субпродукти, фармацевтична продукція, електричні машини, меблі тощо.

В структурі експорту послуг переважали послуги з переробки матеріальних ресурсів, послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги та транспортні послуги. В структурі імпорту послуг переважали транспортні послуги, державні та урядові послуги, ділові послуги.

Станом на четвертий квартал 2020 року обсяг прямих інвестицій з Данії в економіці України становив 138,9 млн. доларів США. Основний інвестиційний капітал вкладено в сфери переробної промисловості, професійної наукової та технічної діяльності, транспорту, оптової та роздрібної торгівлі, сільського, лісового та рибного господарства. Крім того, в Україну надійшло 84,6 млн. доларів США данських портфельних інвестицій у вигляді боргових інструментів.

6. Культурно-гуманітарна співпраця та українська громада в Данії

Чисельність української громади в Данії складає близько 14 тисяч осіб. Найбільша кількість українців проживає на півострові Ютландія. В Данії зареєстровано декілька організацій закордонних українців, зокрема «Ластівка», «Клуб Україна», «Файно», «Українська спортивна спілка», які у 2018 році об’єдналися в Асоціацію українців Данії та стали членами Світового конгресу українців.

Важливою є діяльність Волонтерської спілки «Bevar Ukraine» («Збережи Україну»), яка організовує збір та доставку в Україну гуманітарної допомоги для українських лікарень, дитячих будинків, шкіл, хоспісів, будинків для людей похилого віку тощо, та парафія Української Греко-Католицької Церкви в Данії. В Копенгагені діє науково-просвітницька організація Дансько-Українське товариство, засноване у 1992 році.

Посольство України в Королівстві Данія спільно з Асоціацією українців Данії реалізує культурні та гуманітарні проєкти з популяризації українських традицій, культури, мистецтва та історії. Традиційними вже стали фестиваль «Дні української культури в Данії», організація і проведення спільних заходів з метою відзначення пам’ятних і важливих для України дат, святкування державних і релігійних свят, проведення тематичних флешмобів, літні навчальні табори для дітей із зони ООС тощо. У Данії діє дев’ять українських суботніх шкіл, які працюють у напрямку популяризації та поширення української мови та літератури.

Посольство України в Копенгагені відкрите у 1995. Данське Посольство в Києві працює в Києві з 1992.

1.Визнання України: 26 серпня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 4 січня 1992 року.

3.Політичні відносини

Відносини України та Естонської Республіки мають давню історію і на сьогодні характеризуються високим рівнем довіри та партнерства.

Естонія не визнає окупацію Криму РФ, підтримує територіальну цілісність нашої держави та послідовно виступає за дотримання та повну імплементацію Мінських домовленостей. Офіційні заяви щодо засудження агресії РФ постійно оприлюднюються Президентом Естонії, Прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та Парламентом ЕР. Керівництво Естонії твердо дотримується позиції, що санкції проти Росії мають тривати до того часу, допоки не будуть повністю виконані Мінські домовленості та поки територіальна цілісність України, включно з Кримом, не буде відновлена.

Україну та Естонію зближують спільні прагнення у політичній, економічній, соціальній та інших сферах. Визнавши Україну своїм зовнішньополітичним пріоритетом, Естонія є однією з найпослідовніших прихильників європейського вибору України, підтримала підписання Угоди про асоціацію України з ЄС та однією з перших ратифікувала Угоду (4 листопада 2014 р.).

Розвиваються інтенсивні двосторонні контакти між державними та неурядовими установами, активною є взаємодія у рамках міжнародних організацій. На державному рівні постійно наголошується на важливій ролі, яку відіграє Україна у забезпеченні стабільності і безпеки в Європі. Естонія підтримує проведення політичних та соціально-економічних реформ в Україні, надає нашій країні вагому гуманітарну, фінансову та консультативно-технічну допомогу. Також Естонська Республіка надає допомогу у дигіталізації українського суспільства, зокрема реалізації проекту «Держава у смартфоні».

Між державами підтримується динамічний політичний діалог, в тому числі на вищому рівні.

Політичний діалог. Останні візити 2018-2020 рр.:

  • офіційний візит Президента Естонії К.Кальюлайд в Україну (22-27 травня 2018 р.);

  • робочий візит Президента Естонії К.Кальюлайд в Україну (14-15 вересня 2018 р.);

  • робочий візит Президента Естонії К.Кальюлайд в Україну (20 травня 2019 р.);

  • робочий візит Президента Естонії К.Кальюлайд в Україну (12-14 вересня 2019 р.);


  • офіційний візит Президента України В.Зеленського в Естонію (26 листопада 2019 р.);


  • офіційний візит Голови Верховної Ради України Д.Разумкова в Естонію (25-26 лютого 2020 р.);


  • відео-зустріч Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з Прем’єр-міністром Естонської Республіки Ю.Ратасом. Вперше віртуально підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про технічне та фінансове співробітництво (27 листопада 2020 р.);


  • візит Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І.Климпуш-Цинцадзе до Естонії (1-2 березня 2018 р.);


  • робочий візит Міністра закордонних справ Естонії С.Міксера в Україну (23-24 листопада 2018 р.);

  • робочий візит Міністра закордонних справ Естонії С.Міксера в Україну (15 січня 2019 р.); робочий візит Міністра закордонних справ Естонії У.Рейнсалу в Україну (4 листопада 2019 р.);


  • візит Міністра закордонних справ України В.Пристайка до Таллінна в рамках офіційного візиту Президента України до Естонії 26 листопада 2019 р. Міністр взяв участь у тристоронній зустрічі глав зовнішньополітичних відомств Естонії, Литви та України, під час якої була ухвалена заява міністрів закордонних справ Естонії, Литви, Швеції (заочно) та України на підтримку нашої держави.

Двосторонні міжпарламентські відносини знаходять підтримку з боку груп дружби Верховної Ради України та Рійгікогу (Парламенту) Естонської Республіки. На постійній основі підтримуються контакти та розвивається пліде співробітництво.

4.Двостороння торгівля

Естонська Республіка є 25-тим торговим партнером України серед європейських країн.

В Експортній стратегії України - Дорожній карті стратегічного розвитку торгівлі на період 2017 – 2021 рр., Естонія, як член ЄС, включена до переліку перспективних ринків для експорту української продукції з наступними особливостями:

  • 100 економіка світу;

  • 92 місце за прогнозами абсолютного зростання;

  • 86 - за рівнем відповідності структури українського експорту до імпорту Естонії;

  • входить у топ - 20 за відкритістю економіки до імпорту (17);

  • входить до топ-100 за рівнем зростання імпорту (90);

  • досить низький рівень тарифного захисту (середній MFN - 1,5%, 51    місце);

  • 18    місце    на    рівнем    середнього    зростання    українського експорту товарів;

  • 3 місце на рівнем середнього зростання українського експорту послуг;

  • 61 місце серед історичних партнерів України протягом 2011- 2015 рр.;

  • входить до країн-членів ЄС, з яким діє УВТ.

За 11 міс. 2020 р. товарообіг між Україною та Естонською Республікою склав 257,56 млн. дол. США. Обсяги експорту українських товарів до Естонської Республіки склали 98,09 млн. дол. США, обсяги імпорту склали 159,47 млн. дол. США.

Сальдо у торгівлі товарами за цей період негативне для України і складає 61,38 млн. дол. США.

5.Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-естонське культурно-гуманітарне співробітництво характеризується активністю та ефективністю.

Посольство України в Естонії приділяє важливу увагу культурній дипломатії для просування позитивного іміджу України в Естонії.

Чимала заслуга у розвитку вказаного напрямку двосторонніх взаємин належить українській діаспорі в Естонській Республіці, зокрема відзначення в країні перебування пам’ятних дат в історії українського народу, річниць видатних громадських діячів нашої держави, проведення уроків в українських недільних школах. У популяризації української культури головна увага зосереджується на культурно-просвітницьких заходах.

Талліннська публіка охоче сприймає українських артистів та виконавців, які періодично відвідують естонську столицю. Запальний танок під “Monatik” та романтика під “KaZka” створюють враження у естонців про українську культуру як сучасну, цікаву та різноманітну.

Варто додати, що творчі колективи української діаспори Естонії регулярно репрезентують українську культуру на творчих фестивалях, які проходять у країні, зокрема Фестиваль української культури у м.Раквере, Фестиваль народів Естонії, Фестиваль Миколай фест у м.Сілламяе, дитячій фестиваль “Квіти України”, міжнародний фестиваль “Північна зірка”.

Українська громада проводить науково-просвітницькі заходи, зокрема круглі столи, у ході яких обговорюється роль та внесок важливих подій та постатей у створенні та формуванні світогляду українців як громадян вільної та незалежної України, зокрема “Листопадового зриву” та ролі В.М.Чорновола.

Активну участь у вихованні української молоді відіграють українські недільні школи, зокрема недільна школа “Лабора” м.Таллінн, недільна школа «Надія» м.Таллінн, недільна школа українського товариства “Водограй” м.Сілламяе, недільна школа товариства “Барвінок” м.Валга.

Свого часу естонські творчі колективи відвідували Україну з метою репрезентації естонської культури серед представників естонської меншини, яка проживає на території АР Крим. У зв’язку із тимчасовою окупацією РФ Автономної Республіки Крим, колективи утримуються від поїздок в Крим.

6.Наукове та освітнє співробітництво

Активний діалог сторони проводять у галузі впровадження інклюзивної освіти, питань розробки цільових програм навчання для дітей з особливими освітніми потребами відповідно до різних нозологій.

Важливу роль відіграє допомога естонського освітнього фонду “INNOVE”, який надає допомогу регіонам України, зокрема Хмельниччини, Київщини, Чернівців, м.Дніпро, Донецькій та Луганській областям у розбудові професійно-технічної освіти в Україні.

Україна та Естонія мають хорошу динаміку співробітництва у галузі науки та освіти. Найбільш цікавим для України є досвід Естонії в організації професійно- технічної освіти, інклюзивної освіти.

Українські науковці працюють у низці ВУЗів Естонії, зокрема в Талліннському технічному університеті та Тартуському університеті, де беруть участь у розробці низки наукових продуктів, зокрема у сфері цифрових технологій.

7.Договірно-правова база

Кількість укладених документів: 71. Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Естонською Республікою від 26 травня 1992 року (набрання чинності – 06.08.93р.);

Договір між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (набрання чинності – 22.11.95р.);

Декларація про поглиблення співробітництва і партнерства між Україною та Естонською Республікою (набрання чинності – 24.05.95р.);

Угода між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення (набрання чинності – 01.02.2012р.).

8.Українська громада

В Естонії українці є третьою за чисельністю етнічною групою населення після естонців і росіян. За останніми даними, у країні мешкають більше 24 тисяч вихідців з України, більше 5 000 осіб мають українське громадянство. У переважній більшості – це люди робітничих спеціальностей.

Місцями їх компактного проживання є міста Нарва, Сілламяе, Кохтла-Ярве, Йихві (північно-східний регіон Естонії), куди за радянських часів направлялися на роботу фахівці хімічної промисловості, шахтарі з України. Також українці проживають в мм. Таллінн, Тарту, Маарду, Пярну.

Представники української діаспори в ЕР об’єднані у дві самостійні структури

  • Конгрес українців Естонії та Асоціацію українських організацій в Естонії, до складу яких входить двадцять вісім українських національно-культурних товариств. Товариства не є чисельними, кожне з них об’єднує не більше 50-70 членів.

Протягом багатьох років єдиною українською організацією в країні, діяльність якої спрямовувалася на задоволення культурно-освітніх потреб українців в Естонії, збереження рідної мови та народних звичаїв було Українське земляцтво Естонії, створене у 1988 р. (голова – Віра Коник).

У 2002 році земляцтво увійшло до складу новоствореного Конгресу українців Естонії (голова – Віра Коник), який нині об’єднує більше десяти організацій, серед яких: Союз українок Естонії, скаутська організація “Пласт” та спортивний клуб “Дніпро”, Українське земляцтво Іда-Вірумаа, Українське культурно-просвітнє товариство “Стожари” м. Маарду, Українське земляцтво “Барвінок” м. Раквере (2004 р., голова – Марія Гаврилюк), Українське товариство “Смерічка” м. Ойзу (2003 р., голова – Ганна Лоовілі), Українське земляцтво м. Нарва, Українське товариство м.Пилва, культурне товариство „Промінь” м. Тарту. Конгрес українців Естонії гуртується довкола Української греко-католицької церкви, яка розташована в одній будівлі з Українським культурним центром (керівник – Анатолій Лютюк). При церкві діє українська недільна школа та школа народних промислів, а також розташована невелика бібліотека.

При організаціях Конгресу українців Естонії діють жіноча вокальна група “Відлуння”, хор “Родина”, дівочий ансамбль “Вербиченька”, дівочий ансамбль

“Джерела”, Українська театральна студія АртСтудіо, Театр українського обряду “Вертеп”, Клуб української словесності.

Конгрес українців Естонії є членом Асоціації народів Естонії, Європейського конгресу українців, Світового Конгресу українців, Української всесвітньої координаційної ради. Представники Конгресу входять до складу круглого столу нацменшин при Президентові Естонії. Союз українок Естонії є членом Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО).

Створена у травні 2000 року Асоціація українських   організацій   в Естонії об’єднує: 1) Осередок української культури в Естонії “Просвіта”; 2) Українське земляцтво м. Сілламяе „Водограй”; 3) Культурно-просвітнє товариство “Орфей” м. Тапа; 4) Українське товариство „Вітчизна” м. Пярну; 5) Спілку української молоді в Естонії; 6) Творче об’єднання “Койт” м. Тапа; 7) Українське земляцтво м. Пайде “Спогад”, 8) Молодіжно-дитячий хореографічний ансамбль “Колор” м. Таллінн, 9) Українську студію „Кобзарик” м. Таллінн, 10) Українське реєстрове козацтво в Естонії м. Таллінн. При Асоціації діє українська суботня школа «Надія».

При організаціях АУОЕ діють академічний хор "Україна", жіночий вокальний гурт "Сусідки" та хор “Мрія” (1998 р., Таллінн), ансамбль "Кумасі".

Окремо слід відзначити засноване у травні 1999 р. Українське земляцтво м. Сілламяе “Водограй”, яке входить до складу Асоціації українських організацій в Естонії. Пріоритетним напрямом її діяльності є робота з дітьми і молоддю. З вересня 2004 р. в загальноосвітній школі м. Сілламяе відкрито клас з факультативного вивчення української мови.

Посольство України в Естонії тісно співпрацює з українською громадою, насамперед в сфері публічної та культурної дипломатії для популяризації іміджу України в Естонії.

1.Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

3.Дипломатичні установи: Посольство України в Ірландії, Посольство Ірландії в Україні (започатковано діяльність 7 червня 2021 р.), Почесне консульство Ірландії в Україні.

4.Політичний діалог

Ірландія дотримується послідовної позиції щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, засуджуючи дії Росії, зокрема окупацію АР Крим та м. Севастополь, підтримку незаконних збройних формувань на Донбасі.

3 квітня 2014 року нижня палата ірландського Парламенту (Дойл) ухвалила відповідну резолюцію.

27 січня 2015 року Ірландія стала 14-ю країною Європейського Союзу, яка ратифікувала Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС.

Ірландія    є     співавтором     ініційованих     Україною     резолюцій     ГА ООН

«Територіальна цілісність України», «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та у місті Севастополь (Україна)», «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» та виступає на підтримку України в інших провідних міжнародних організаціях.

Основні контакти на найвищому рівні (2015-2020 роки):

16-17 липня 2015 року – офіційний візит Міністра закордонних справ та торгівлі Ірландії Чарльза Фланагана в Україну.

27-28 червня 2018 року – офіційний візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна в Ірландію.

5 грудня 2019 року, м. Братислава – зустріч Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка з Віцепрем’єр-міністром та Міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Саймоном Ковене в рамках засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.

19 травня 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Віцепрем’єр-міністром та Міністром закордонних справ та торгівлі Ірландії Саймоном Ковене.

Відбулося 12 раундів політичних консультацій між МЗС двох країн (останні – 25 листопада 2019 року у м. Дублін).

5.Міжпарламентське співробітництво

6-9 жовтня 2005 року – офіційний візит Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Рорі О’Ґанлона в Україну.

23-24 березня 2010 року – офіційний візит Голови Верховної Ради України Володимира Литвина в Ірландію.

8-11 жовтня 2013 року – офіційний візит Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Шона Барретта в Україну.

10 жовтня 2014 року – участь Голови нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Шона Барретта у візиті в Україну глав парламентів європейських країн.

29 лютого 2016 року – зустріч Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана з Головою нижньої палати Парламенту Ірландії (Дойлу) Шоном Барреттом у рамках «Українського тижня у Європарламенті».

Голова української частини міжпарламентської Групи дружби – народний депутат Святослав Юраш

Ближчим часом очікується призначення нового координатора ірландської частини міжпарламентської Групи дружби. До лютого 2020 року цю посаду обіймала сенатор Марія Бірн.

6.Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 7.

1) Угода про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Ірландією 01.04.1992 р.;

2) Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Ірландії про повітряне сполучення від 29.091987 р.

3) Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України та Департаментом закордонних справ Ірландії про проведення політичних консультацій високого рівня від 05.07.2005 р.;

4) Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі культури між Міністерством культури та туризму України та Міністерством культури, спорту та туризму Ірландії від 08.02.2006 р.;

5) Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в галузі освіти та науки між Міністерством освіти та науки України та Міністерством освіти та науки Ірландії від 08.02.2006 р.;

6) Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Національним органом Ірландії у сфері стандартизації, оцінки відповідності та метрології від 27.07.2006 р.

7) Конвенція між Урядом України та Урядом Ірландії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та доходи від відчуження майна і Протокол до неї (чинна з 17 серпня 2015 р.).

7.Торговельно-економічне співробітництво

За даними Держстату України, загальний обсяг торгівлі товарами і послугами у 2020 році зменшився на 5,39% порівняно з 2019 роком та склав 677 млн. дол. США. Експорт товарів склав 94,4 млн. дол. США або 61,6% порівняно з 2019 роком, імпорт товарів досягнув 209 млн. дол. США або 123,3%. Експорт послуг склав 112,6 млн. дол. США або 126% порівняно з 2019 роком, імпорт послуг – 261 млн. дол. США або 83%.

Основними галузями торговельно-економічної співпраці традиційно залишалися сільське господарство, фармацевтика, харчова промисловість і продукти харчування, приладобудування тощо. У сфері послуг основні обсяги торгівлі складали транспортні, комп’ютерні та телекомунікаційні, а також ділові послуги.

Найбільшими групами експорту товарів з України до Ірландії за вказаний період були а) зернові, обсяг торгівлі якими склав 81,2 млн. дол. США або 60,6% від обсягу 2019 року; б) паливо мінеральне: нафта та нафтопродукти – 4,4 млн. дол. США (43,4%); в) залишки і відходи харчової промисловості – 1,3 млн. дол. США (89,8%); г) чорні метали – 1,3 млн. дол. США (49,3%); д) добрива – 0,9 млн. дол. США; е) деревина та вироби з дерева  - 0,8 млн. дол. США (144%).

Найбільші обсяги імпорту товарів з Ірландії було зафіксовано у торгівлі а) фармацевтичною продукцією з обсягом 111,0 млн. дол США (140)% від обсягу  2019 року); б) продуктами харчування – 24,63 млн. дол США (108%); в) алкогольними і безалкогольними напоями та оцтом – 17,5 млн дол. США (149%); г) оптичними та фотографічними приладами – 13,59 млн. дол США (96%).

Ірландська бізнес-група CRH (здійснює діяльність на 3600 підприємствах в 31 країні світу), яка прийшла на ринок України в 1999 року, успішно розвиває виробництво будівельних матеріалів на базі придбаних українських підприємств, зокрема «Подільський цемент», ООО «Цемент» (Одеса), ПАО «Миколаївцемент» (Львівська область), «Білоцерківський завод ЗБК», «Попільнянський спецкар’єр» та «Бехівський спеціалізований кар’єр».

8.Українська громада

У 2008 році на території Ірландії було зареєстровано громадську організацію

— «Асоціація українців в Республіці Ірландія».

1.Визнання України: 19 січня 1992 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 березня 1992 р.

3.Політичні відносини

Ісландія займає активну позицію у підтримці України в контексті засудження незаконної окупації Криму і припинення російської агресії на сході України.

Ісландія повністю підтримує прагнення України до вступу в НАТО й підтримала надання Україні статусу EOP в НАТО. Крім того Ісландія підтримує зближення України з ЄС, особливий інтерес для неї викликає утворення ПВЗВТ та нові можливості економічної взаємодії на просторі ЄАВТ.

24 лютого 2020 р. відбулась зустріч Міністра закордонних справ України В.Пристайка з Міністром закордонних справ Ісландії Г.Т.Тордарссоном у рамках 43-ї сесії Ради ООН з прав людини у Женеві. Також 8 квітня 2020 р. відбулась телефонна розмова Міністра  закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Ісландії Г.Т.Тордарссоном.

4.Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за підсумками І-ІІІ кварталів 2020 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами склав 55 808,9 тис. дол. США (‒ 11,3%), з них: експорт – 1307,4 тис. дол. США ( ‒ 45,2%), імпорт – 54 501,5 тис. дол. США (

‒ 10,0%), від’ємне для України сальдо ‒ 53 194,1 тис. дол. США.

Торгівля товарами

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у І-ІІІ кварталах 2020 р. склав 55 203,0 тис. дол. США (‒ 9,7%), з них: експорт – 783,4 тис. дол. США ( ‒ 4,0%), імпорт – 54 419,6 тис. дол. США ( ‒ 9,7%), від’ємне для України сальдо ‒ 53636,1 тис. дол. США.

Товарні структури експорту та імпорту залишилися практично без змін.

 Товарна структура експорту: реактори ядерні, котли, машини (26,1%), електричні машини (15,5%), одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні (13,5%), меблі (13,3%), головні убори (9,1%), одяг та додаткові речі до одягу, текстильні (6,5%), інші готові текстильні вироби (4,4%), деревина і вироби з деревини (2,9%), пластмаси, полімерні матеріали (1,9%), керамічні вироби (1,2%), чорні метали (1,1%) вироби з чорних металів (0,9%), папір та картон (0,6%), натуральне та штучне хутро (0,4%).

 Товарна структура імпорту: риба і ракоподібні (94,6%), продукти з м’яса, риби (2,9%), молоко та молочні продукти, яйця птиці; натуральний мед (1,2%), алкогольні та безалкогольні напої та оцет (0,3%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (0,3%), електричні машини (0,2%), жири та олії тваринного або рослинного походження (0,2%).

Торгівля послугами

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами склав 605,9 тис. дол. США ( ‒ 66,6%), з них: експорт

  • 524,0 тис. дол. США ( ‒ 66,6%,), імпорт – 81,9 тис. дол. США ( ‒ 67,6%), позитивне сальдо для України ‒442,1 тис. дол. США.

Структури експорту та імпорту послуг також залишилися практично без змін.

 Структура експорту: ділові послуги (52,7%), послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (25,9%), транспортні послуги (9,3%), послуги, пов’язані із подорожами (2,1%), державні та урядові (0,2%).

 Структура імпорту: транспортні (14,6%), послуги, пов’язані з подорожами (‒27,0%).

Інвестиційне співробітництво

Згідно з інформацією НБУ, станом на 30.09.2020 р. обсяг прямих інвестиції з Ісландії до української економіки склав загалом: 2,2 млн. дол. США. З них: інструменти участі у капіталі

‒ 2,2 млн. дол. США, боргові інструменти ‒ не зафіксовано.

Інвестиції спрямовувались у такі сфери, як операції з нерухомим майном (2,1 млн. дол. США).

5.Культурно-гуманітарна співпраця

Утвердженню позитивного іміджу України в Ісландії сприяє артистична діяльність української оперної співачки Олександри Чернишової, яка постійно проживає в Ісландії та є активним популяризатором українського музичного мистецтва.

6.Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 6.

  • Конвенція між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал від 08.11.2006 р.;

  • Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24.06.2010р.;

  • Угода про сільське господарство між Україною та Ісландією від 24.06.2010 р.;

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Ісландія про спрощення оформлення віз від 25.09.2013 р.;

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Ісландії про реадмісію осіб від 25.09.2013 р.;

  • Меморандум про взаєморозуміння у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики між Державним агентством України з питань енергоефективності та енергозбереження та Національною енергетичною адміністрацією Ісландії від 08.05.2015 р.


  • 7.Українська громада:

У 2012 році в Ісландії було зареєстроване об’єднання « Товариство українців в Ісландії» (Félag Úkraínumanna á Ísland), яке сприяє ознайомленню ісландської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом.

Чисельність української громади становить 225 громадян України, які в основному проживають в столиці – м. Рейк’явік.

1.Визнання України: 31 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 січня 1992 року.

3.Політичні відносини:

Відносини між Україною та Королівством Іспанія характеризуються різноплановістю та багатогранністю. Іспанія є важливим партнером України і сприяє наближенню нашої держави до ЄС.

Сторонами підтримується активний політичний діалог. Серед останніх контактів вищих посадових осіб слід відзначити офіційний візит Президента України П.Порошенка до Іспанії (2-4 червня 2018 року), в ході якого Глава Української держави провів зустрічі з Королем Іспанії Феліпе VI, Главою Уряду П.Санчесом і Головою Конгресу депутатів А.Пастор, а також телефонну розмову Президента України В. Зеленського з Главою Уряду Іспанії П. Санчесом (28 січня 2021 р.).

Підтримується високий рівень співробітництва по лінії міністерств закордонних справ. Так, 29-30 жовтня 2017 року відбувся робочий візит Міністра закордонних справ та співробітництва Іспанії А.Дастіса в Україну; 19 жовтня 2018 року в м. Мадрид проведено двосторонні консультації на рівні політичних директорів МЗС Іспанії та України; 14 жовтня 2019 року на полях засідання Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка з в.о. Міністра закордонних справ, ЄС і співробітництва Іспанії Жозепом Боррелєм.

10 вересня 2020 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба здійснив офіційний візит до Королівства Іспанія. Відбулися переговори з Міністром закордонних справ, Європейського Союзу та співробітництва Іспанії Аранчею Гонсалес Лайєю, а також зустрічі з Головою Сенату Генеральних Кортесів Іспанії Марією Пілар Льйоп Куенкою та Генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації Зурабом Пололікашвілі. Керівник зовнішньополітичного відомства України мав аудієнцію у Короля Іспанії Феліпе VI. 

14 квітня 2021 року відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ Королівства Іспанія Аранчею Гонсалес Лая. 

4.Міжпарламентське співробітництво:

18 лютого 2021 р. у Верховній Раді України сформована депутатська група з міжпарламентських зв'язків з Іспанією, зі складом якої можна ознайомитися  за таким посиланням: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.dep_group_members?grp=24 

7-11 червня 2021 р. співголова депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Королівством Іспанія, народний депутат Ольга Совгиря здійснила візит в Іспанію.

5.Торговельно-економічні відносини:

Основні показники двосторонньої торгівлі (за 2020 р.):

  • Іспанія – найбільший в Європі та третій у світі (після Китаю та Єгипту) імпортер українських зернових;

  • Іспанія обіймає 6 місце серед країн ЄС та 12 місце у світі основних експортних напрямків для українських товарів;

  • За обсягом позитивного для України сальдо торгівля з Іспанією займає друге (після Нідерландів) місце серед країн Європи та сьоме у світі.

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами у 2020 р. скоротився на 16,4% і становив 1985,3 млн дол. США. При цьому експорт склав 1250,2 млн дол. США та скоротився на 16,7%, а імпорт – 735,1 млн дол. США та скоротився на 12,9%. Позитивне сальдо для України – 515,1 млн дол. США.

Частка Іспанії в українському експорті до ЄС становить 6,8%, в імпорті – 3,2%, з країнами світу – 2,5% та 1,4% відповідно. 

Розвитку торгівлі, у першу чергу, сприяє повномасштабна імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі.

Відповідно до Угоди про економічне та промислове співробітництво між Україною та Іспанією від 7 жовтня 1996 р. (набрала чинності 12 квітня 2000 р.) сторонами була створена Українсько-іспанська змішана міжурядова комісія з економічного і промислового співробітництва. Відбулися три засідання Комісії: у липні 2008 р. в Мадриді, у квітні 2011 р. в Києві та у грудні 2018 р. в Мадриді.

6.Культурно-гуманітарна співпраця:

Україна та Іспанія успішно співпрацюють у галузі культури. Гастролі українських музичних та театральних колективів, а також виступи творчих осередків української громади в Іспанії сприяють розвитку культурно-гуманітарних контактів, глибшому ознайомленню з українською культурою, мистецтвом та історією в Іспанії.

Увагу іспанської публіки привертають численні виставки, присвячені українському мистецтву, зокрема, проведена у листопаді 2020 - січні 2021 рр. виставка живопису народного художника України Івана Марчука, виставки заслуженого художника України Олега Шупляка, гравюр Тараса Шевченка, Петриківського розпису, національного вбрання та музичних інструментів. Навчальні майстер-класи з українського ужитково-декоративного мистецтва традиційно приваблюють публіку в Мадриді та інших регіонах Іспанії. Кінострічка Сергія Лозниці «Донбас» отримала «Гран-Прі» на міжнародному кінофестивалі у Севільї. Іспанська літературна спільнота вітала у Мадриді, Барселоні та Валенсії презентації роману «Інтернат» сучасного українського прозаїка та поета Сергія Жадана, який здійснив творче турне Іспанією. Публікація збірок поезії Тараса Шевченка та Лесі Українки іспанською мовою, виданих іспанським письменником Хосе Андресом Альваро Окарісом стали помітними подіями у літературному житті Іспанії.

Визнанням Іспанією значного внеску України у розвиток світової культури стало присвоєння імені Лесі Українки площі в Мадриді, на якій розташоване Посольство України.

7.Договірно-правова база:

Договірно-правова база між Україною та Іспанією складається з 39 міжнародних договорів Основним документом є Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Іспанією, укладений 17 серпня 1997 року.

Договірно-правову базу українсько-іспанських відносин суттєво розширено під час офіційного візиту Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Іспанії, який відбувся 10 вересня 2020 року, шляхом підписання таких документів: 

  • Конвенції між Україною та Королівством Іспанія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням і Протокол до неї; 

  • Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ, Європейського Союзу та співробітництва Королівства Іспанія у сфері кібербезпеки; 

  • Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством сільського та рибного господарства і продовольства Королівства Іспанія в галузі сільського господарства та харчової промисловості; 

  • Угоди між Україною та Королівством Іспанія про співробітництво та взаємну допомогу у митних справах.

8.Українська громада: 

Згідно з останніми даними, оприлюдненими Національним інститутом статистики Іспанії, станом на 01 січня 2020 року за місцем проживання в Іспанії було зареєстровано 115023 громадянина України. Основними осередками українства в країні є Мадрид, Барселона, Валенсія, Малага та Мурсія.

1.Визнання України: 28 грудня 1991 року

2.Встановлення дипломатичних відносин: 29 січня 1992 року

3.Політичні відносини

З часу встановлення дипломатичних відносин відбулося п’ять офіційних візитів Президента України до Італії: у травні 1995 року, листопаді 2002 року, жовтні 2008 року, листопаді 2015 року та лютому 2020 року. Президент Італії перебував в Україні у 1996 році (державний візит) та у 1999 році (робочий візит).

Прем'єр-міністр Італії відвідував Україну в жовтні 2003 року в рамках головування Італії в ЄС та у березні 2015 року з двостороннім візитом.

Контакти на найвищому та високому рівнях за останні роки:

18-19 листопада 2015 року – візит Президента України П.О.Порошенка в Італію; 5 червня 2017 року – візит Голови Верховної Ради України А.Парубія до Рима;

27-28 червня 2017 року – візит Міністра закордонних справ України П.Клімкіна до Рима;

24 жовтня 2017 року – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії А.Альфано у рамках Середземноморської конференції ОБСЄ-2017 у м.Палермо;

30-31 січня 2018 року – візит Міністра закордонних справ Італії, Голови ОБСЄ А.Альфано в Україну;

6 грудня 2018 року - зустрічі Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ Італії Е.Моаверо-Міланезі на полях Міністерської зустрічі ОБСЄ (м.Мілан);

11-14 червня 2019 р. – візит до Італії першого віце-прем'єр-міністра — міністра економічного розвитку України С.І.Кубіва;

24 вересня 2019 р. – зустріч Президента України В.О.Зеленського та Прем’єр-міністра Джузеппе Конте на полях ГА ООН.

7 лютого 2020 р. – візит Президента України В.Зеленського до Італії;

10 лютого 2020 р. – візит Міністра закордонних справ України В.Пристайка до Рима;

05 жовтня 2020 р. – візит до Італії делегації України у складі Віце-Прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О.Стефанішиної та Керівника Офісу Президента України А.Єрмака.

4.Торговельно-економічні відносини

У 2020 році товарообіг між країнами становив 4056,7 млн. дол. США (-336,9 млн. дол. США або

- 9,4% у порівнянні з 2019 роком). При цьому, експорт склав 1931,1 млн. дол. США (скоротився на 487,8 млн. дол. США, що становить зменшення на 20,2%). Імпорт склав 2125,6 млн. дол. США (зріс на 50,9 млн. дол. США або на 3,2%). Негативне для України сальдо склало 194,5 млн. дол. США. Загалом, показники співвідносні загальній тенденції торгівлі Італії з іноземними країнами, які за даними італійського статистичного агентства за ІІІ квартали 2020 року демонструють зменшення імпорту з країн Європи не членів ЄС на 25,5%, експорту в ці країни на 11,6%.

Скорочення торгівлі відбулось здебільшого, через зменшення обсягів українського експорту до Італії за сировинними товарними позиціями, до виробництв, які суттєво постраждали від обмежень запроваджених для запобігання поширенню COVID-19, в саме – чорні метали (-26,1% на 329,7 млн.дол.США з 1262,6 до 932,9 млн.дол.США), зернові культури (- 43,5% на 122,9 млн.дол.США з 282,7

до 159,8 млн.дол.США), глини (-29,5% на 23,8    млн.дол.США з 80,8 до 57,0 млн.дол.США), шкури (-

35,8% на 10,7 млн.дол.США з 29,9 до 19,2 млн.дол.США.

Натомість, спостерігається зростання постачання до Італії продукції за товарними групами з високою доданою вартістю продукції. Зокрема у пять раз зріс експорт за кодом 90 (прилади оптичні) до 3,9 млн. дол. США, +17,0% за кодом 85 (електричні машини) до 10,0 млн. дол. США, + 14,4% за кодом

84 (реактори ядерні, котли, машини) до 18,7 млн. дол.США, +13,5% за кодом 86 (залізничні локомотиви) до 0,9 млн.дол.США. Окрім того, більше ніж втричі зросло постачання добрив (з 7,0 до 24,7 млн.дол.США) майже вдвічі меду до з 2,7 до 5,2 млн. дол.США.

Основними товарами імпорту в Україну є машини, устаткування, котли, електричні машини і обладнання (619,9 млн.дол.США – 29,2%), тютюн (183,4 млн.дол.США - 8,6%), фармацевтична

продукція (176,3 млн.дол.США - 8,3%), вина (108,8 млн.дол.США - 5,1%), транспортні засоби (101,2 млн.дол.США 4,8%), пластмаси (101,1 млн.дол.США - 4,8%), прилади, апарати, комп’ютерна техніка, оптика (75,1 млн.дол.США - 3,5%), косметичні засоби, парфуми (57,5 млн.дол.США - 2,7%), вироби з чорних металів ( 54,1 млн.дол. США - 2,5%), Фактично в 4 рази до 29,7 млн. дол. США знизились обсяги закупівлі продуктів переробки нафти, внаслідок чого їх частка в імпорті скоротилась з 5,4% до 1,4%.

За підсумками дев’яти місяців 2020 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі послугами склав 95,6 млн.дол.США, що на 33,6% нижче в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В той же час, у порівнянні попереднім роком обсяг експорту послуг знизився на 35,3% і склав 65,5 млн. дол. США, а імпорт скоротився на 41,1% і становив 30,1 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 35,4 млн. дол. США.

Основними статтями українського експорту послуг до Італії у січні-вересні 2020 року були: транспортні послуги (17,4 млн.дол.США); комунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги (16,7 млн.дол.США); послуги в сфері послуги з переробки матеріальних ресурсів (здебільшого давальницької сировини) 14,9 млн.дол.США; ділові послуги 12,1 млн.дол.США; послуги, пов’язані з подорожами 2,8 млн.дол.США. Найбільшу динаміку зростання +45,2% в порівнянні з минулим роком продемонстрували торгівля комп’ютерними та інформаційними послугами, найбільше скорочення відбулось у сфері транспортних послуг – 63,0%.

У загальному обсязі імпорту послуг з Італії до України у першому кварталі 2020 року найбільшу питому вагу мали: ділові послуги (27,5%); транспортні послуги (21,3%); послуги, пов’язані з подорожами (18,5%); послуги з будівництва (8,0%); страхування (7,9%).

Найбільше зростання за підсумками дев’яти місяців 2020 року продемонстрував імпорт послуг із страхування + 416,6% (з 0,46 млн.дол. США у 2019 р. до 2,38 млн.дол.США у 2020 році), найбільше падіння – послуги з подорожей – 67,3%, з 15,99 до 5,55 млн.дол.США.

За даними Національного банку України, станом на 01 жовтня 2020 року обсяг прямих інвестицій з Італії в економіку України становив 339,8 млн. дол. США (знизились з початку року на 34,9 млн. дол. США), що становить 0,7% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну. Негативно вплинув на інвестиційний імідж економіки України й вихід з українського ринку великої італійської банківської групи «Юнікредіт».

5.Культурно-гуманітарна співпраця

Українська тематика все частіше звучить в культурному середовищі Італії. В країні регулярно відбуваються заходи, спрямовані на популяризацію української мови та культури, а також художньо- мистецької спадщини України в італійському культурному просторі.

Перманентно проводяться культурно-мистецькі заходи за участю відомих українських діячів культури, зокрема, концертні турне мистецьких колективів, фотовиставки сучасних українських митців, персональні покази модних українських дизайнерів та виступи популярних музикантів на найкращих майданчиках країни.

Так, Україна на регулярній основі представлена на Міжнародній виставці сучасного мистецтва

«Венеціанська бієнале» та «Венеційському міжнародному кінофестивалі», де широка аудиторія має змогу познайомитись з національною самобутністю та унікальністю доробків творчої еліти України.

Серед знакових подій, які сприяли популяризації в країні акредитації українського культурно- мистецького надбання, варто відзначити проведення «Днів українського кіно», в рамках яких було продемонстровано кращі здобутки українського кінематографу останніх років та проведено зустрічі з акторами та режисерами окремих фільмів, що безпосередньо підсилило розбудову міжкультурного діалогу між Україною та Італією.

Помітними подіями публічної дипломатії у 2020 році став, ініційований першою леді України О.Зеленською, проєкт впровадження перших україномовних аудіогідів в найбільших музеях під відкритим небом Італії - Колізеї та Римських форумах, що сприяло підсиленню популяризації української мови у світі.

6.Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-італійське співробітництва у сфері науки і освіти спрямоване на налагодження співпраці між вищими навчальними закладами та підготовку профільних та міжвідомчих угод.

Зокрема, протягом останнього часу було підписано двосторонні документи про співпрацю між Національною академією наук України та Академією «Деі Лінчеї», Київським національним університетом ім. Т. Шевченка та університетом м. Флоренція, між НАН України та Національною радою досліджень Італії, Консорціумом університетів віртуального навчання «Неттуно» та Національним технічним університетом України «КПІ»,;Маріупольським державним гуманітарним інститутом та Університетом м. Катандзаро (05.12.2005), НТУУ «КПІ» та Технічним університетом

«Міланська Політехніка» (15.06.2007).

Крім цього, за останній період налагоджено контакти та співпрацю:

  • між Київським національного університетом імені Тараса Шевченка та Римським університетом «Ла Сап’єнца»;

  • між Міністерством охорони здоров'я України та Національною медичною академією Італії;

  • між Державною службою з лікарських засобів України та Національною Агенцією лікарських засобів Італійської Республіки;

  • між НАН України (Інститут проблем матеріалознавства ім. Францевіча) та Національною дослідницькою радою Італійської Республіки ( Інститут енергетики та інтерфаз м. Генуя);

  • між Одеським державним екологічним університетом та Національним між- університетським консорціумом з морських наук (CONISMA);

  • між НАН України (Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» — комплекс пам'яток відомого античного міста-держави Ольвії в Миколаївській області) та Головним археологічним управлінням регіону Емілія-Романья (Археологічний музей м. Ферарра).


  • 7.Договірно-правова база Кількість підписаних документів: 40.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та ІР (від 29 січня 1992 року); Договір про дружбу і співробітництво між Україною та ІР (від 3 травня 1995 року); Консульська конвенція між Україною та ІР (від 23 грудня 2003 року); Конвенція між Урядом України і Урядом ІР про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень (від 26 лютого 1997 року); міжурядові угоди: про повітряне сполучення (від 2 травня 1995 року), про взаємну охорону секретної інформації (від 6 червня 2001 року), про технічне співробітництво (від 13 березня 2003 року), про військово-технічне співробітництво (від 24 липня 2007 року), про торговельне судноплавство (від 21 лютого 2012 року).

8.Українська громада

Українська громада в Італії є однією з найбільших етнічних груп в країні. За офіційною статистикою, станом на 01.01.2020 понад 250 тисяч українців отримали офіційний дозвіл на перебування та роботу в Італії.

Переважна більшість українських громадян на території Італії – трудові мігранти, які мають дозвіл на роботу на території держави.

Станом на сьогодні в Італії діє майже 100 українських асоціацій, які представляють інтереси українців, що проживають в Італії. Найбільш чисельні громади живуть у Римі, Неаполі, Мілані, Сицилії та Сардинії.


1.Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 19 лютого 1992 року.

3.Політичні відносини

Двостороннє співробітництво між Україною та Республікою Кіпр розвивається у дусі взаєморозуміння та довіри, чому сприяє близькість позицій двох країн з багатьох актуальних питань міжнародних відносин, а також духовна близькість українського та кіпрського народів.

Кіпр підтримує територіальну цілісність України, а також приєднується до загальної позиції ЄС щодо необхідності мирного врегулювання ситуації у контексті агресії РФ проти України.

На постійній основі здійснюється двосторонній діалог між керівництвом України та Кіпру в рамках міжнародних заходів та у двосторонньому форматі.

3-5 липня 2011 р. відбувся перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента РК Д.Хрістофіаса в Україну; візит став знаковою подією, яка засвідчила перехід двосторонніх відносин на найвищий рівень політичного діалогу; він став каталізатором не лише поглиблення політичного діалогу, але й активізації українсько-кіпрського співробітництва в усіх сферах взаємного інтересу.

Перший в історії українсько-кіпрських відносин офіційний візит Президента України до Республіки Кіпр відбувся 8-9 листопада 2012 р.

10-12 червня 2010 р. Республіку Кіпр відвідав з робочим візитом Голова Верховної Ради України, в ході якого він взяв участь у Європейській конференції голів парламентів. 9-11 листопада 2010 р. в Україні з офіційним візитом перебував Президент Палати представників (Парламенту) Республіки Кіпр. 14-16 грудня 2011 р. відбувся офіційний візит до Кіпру Голови Верховної Ради України, був підписаний Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між парламентами обох країн.

Починаючи з Революції Гідності (лютий 2014 р.) відбулися такі двосторонні контакти:

7 червня 2014 р. – участь Міністра закордонних справ РК Й.Касулідіса в церемонії інаугурації новообраного Президента України П.Порошенка; 12 лютого 2015 р. - зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Кіпру Н.Анастасіадісом в ході засідання Ради ЄС (м.Брюссель); 11-12 грудня 2015 р. – офіційний візит Президента РК Н.Анастасіадіса в Україну, зустрічі з Президентом України П.Порошенком, Прем’єр-міністром України А.Яценюком та Головою Верховної Ради України В.Гройсманом; 29 березня 2017 р. - робоча зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом РК Н.Анастасіадісом в рамках роботи чергового засідання керівництва ЄНП на Мальті; 19 травня 2017 р. – робоча зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Президентом РК Н.Анастасіадісом в ході його участі в роботі Міністерського засідання Комітету міністрів РЄ в м.Нікосія; 28 вересня 2020 р. – телефонна розмова міністра закордонних справ України Д.Кулеби з міністром закордонних справ РК Н.Хрістодулідісом; 11 листопада 2020 р. – телефонна розмова заступника міністра закордонних справ України В.Боднара з Постійним секретарем МЗС РК К.Корнеліу.

4.Міжпарламентське співробітництво

Міжпарламентське співробітництво між Україною та Республікою Кіпр регулюється положеннями міжнародного права, двосторонніми документами, зокрема положеннями Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво між

Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр (підписаний 16.12.2011 р.).

31 жовтня 2019 р., з огляду на проведення 21 липня 2019 року позачергових виборів народних депутатів в Україні, сформовано новий склад Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Республікою Кіпр, до складу якої увійшли 9 народних депутатів. 30 червня 2016 року сформовано склад депутатської Групи дружби з Україною Палати представників Республіки Кіпр, до складу якої увійшли 10 членів кіпрського парламенту.

Пріоритетами міжпарламентського співробітництва між Україною та Республікою Кіпр є забезпечення розвитку партнерських відносин між двома державами; активізація двостороннього співробітництва між Верховною Радою України та Палатою представників Республіки Кіпр, активізація співпраці в рамках діяльності міжнародних організацій, а також забезпечення сприяння євроінтеграційному поступу України з боку Республіки Кіпр.

5.Торговельно-економічні відносини

Кіпр є значним торгівельним та потужним інвестиційним партнером України. Співробітництво в економічній, науковій, технічній та промисловій сферах між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр від 12.01.2012 р.

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Республікою Кіпр протягом січня-листопада 2020 р. Склав 534,0 млн. дол. США (на 14,6% менше ніж у 2019 р.). Обсяги експорту українських товарів та послуг до Кіпру склали343,4 млн. дол. США (зріст на 25,1% у порівнянні з 2019 р.), обсяги імпорту склали 190,9 млн. дол. США (зменшення на 43,8% ніж у 2019 р.). Сальдо за цей період позитивне для України і склало 121,4 млн дол. США.

Загальний товарообіг між Україною та Кіпром у січні-листопаді    2020 р. склав $ 46,4 млн. (зменшився на 22,9% у порівнянні з 2019 р.). Обсяги експорту українських товарів до Кіпру склали $ 29,4 млн. (зменшились на 23,1%), обсяги імпорту склали $ 17,0 млн. (зменшились на 12,6%). Сальдо за цей період позитивне для України і складав $ 12,5 млн.

Обсяги двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Кіпром у січні-вересні 2020 р. склали $ 487,6 млн. (зменшення на 10,9%). Обсяги експорту склали $ 314,0 млн. (збільшення на 23,2%), тоді як обсяги імпорту склали $ 173,6 млн. (зменшення на 46,0%). Сальдо позитивне для України та складає $ 140,3 млн.

Основними складовими структурами українського експорту послуг до Кіпру залишаються: транспортні, ділові, у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні, а також послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю.

Статті імпорту кіпрських послуг в Україну складають: послуги, пов’язані з подорожами, фінансовою діяльністю, ділові, транспортні, роялті та з використанням інтелектуальною власністю.

Інвестиції

Станом на 30.09.2020 р. Кіпр обіймав перше місце за обсягом інвестицій в економіці України, що становило $ 15,2 млрд. або 31% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій.

Обсяг інвестицій з України в економіці Кіпру становив $ 1,1 млрд. або 38% від загального обсягу прямих українських інвестицій за кордоном.

Туризм

Співпраця в туристичній сфері між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі туризму від 10.09.2010 р.

Згідно з даними Служби статистики Міністерства фінансів РК, станом на січень 2020 р. Кіпр відвідало 85,6 тис. туристів, у тому числі 4 тис. з України (близько 4.7% від загальної кількості), або на 1.9 тис. більше ніж у 2019 р.

Станом на липень 2020 р. кількість відвідувачів Кіпру склало 320, 6 тис осіб, що на 85,3% менше ніж у цей же період у 2019 р.

Сьогодні, через епідеміологічну ситуацію, в'їзд з України можливий тільки для громадян і резидентів Кіпру, а також для осіб, що мають спеціальні дозволи.

Пряме транспортне авіасполучення між Україною та Кіпром у згаданих умовах здійснюється компанією «Ryanair» та «Cyprus Airways».

Двосторонні взаємовідносини в торговельно-економічній сфері:

З 2006 року на постійній основі функціонує Кіпрсько-українська бізнес асоціація при Торгово-промисловій палаті Кіпру, основним напрямом роботи якої є розвиток українсько-кіпрського ділового співробітництва.

У 2013 році започатковано роботу Міжурядової українсько-кіпрської комісії, пріоритетними напрямами діяльності якої є розвиток взаємовигідного двостороннього співробітництва у банківській сфері, енергетиці, сільському господарстві та туризмі.

22.09.2020 р. відбувся онлайн захід «Дослідження міжнародних бізнес можливостей України та Кіпру». Організаторами дискусії виступили Європейська Бізнес Асоціація в Україні та Торгово-промислова палата Кіпру.

Відбулася дискусія з питань особливостей ведення бізнесу в Україні і на Кіпрі. Детально обговорено ключові сектори для інвестицій в Україні та на Кіпрі; зроблено огляд бізнес-клімату в Україні та на Кіпрі; обговорені умови відкриття бізнесу в Україні та на Кіпрі від реєстрації компанії до прав інтелектуальної власності; бюджет на утримання компанії; форми оподаткування; ключові положення податкового режиму для ІТ-галузі та інвестиційні вигоди; процедури ліцензування та дозволу на працю для ІТ-галузі тощо.

22.10.2020 р. за участю Торгово-промислових палат України і Кіпру відбувся онлайн- семінар «Україна і Кіпр. Нові можливості для співробітництва». У дискусії взяли участь близько 50-ти представників українського та кіпрського бізнесу.

У ході заходу відбувся обмін думками стосовно інвестиційного потенціалу України та Кіпру. Представники Фонду держмайна України та урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій «UkraineInvest» поінформували кіпрську сторону про інвестиційну привабливість України в контексті нових кроків Уряду з демонополізації економіки.

6.Культурно-гуманітарна співпраця

Двостороннє співробітництво у галузі культури відбувається на основі Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері культури від 25 червня 2010 року.

Угода сприяє розвитку співробітництва в усіх сферах культури, літератури та мистецтва, розширенню контактів між музеями, музичними, театральними та іншими закладами та установами культури і мистецтв, сприяють обміну у галузях кінематографії, сценічної діяльності і драматичного, оперного та балетного мистецтв, музики та в інших галузях культури і мистецтва.

Представники України та Кіпру на постійній основі беруть участь у міжнародних конкурсах, фестивалях, конференціях, що проходяться на території обох держав, реалізують спільні культурні заходи, художні і книжкові виставки, фестивалі мистецтв, конкурси тощо.

Протягом 2020 року було реалізовано низку культурно-мистецьких заходів, які сприяли популяризації нашої держави в Республіці Кіпр, культури, мови, традицій та звичаїв українського народу.

Республіка Кіпр надає активного сприяння в організації відпочинку і реабілітації українських дітей-сиріт та дітей з родин воїнів-учасників Операцій Об'єднаних Сил.

Двостороннє співробітництво у галузі спорту регулюється Угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України і Спортивною організацією Кіпру про співробітництво в галузі фізичної культури та спорту від 8 листопада 2012 року, що дозволяє розвивати взаємодію на рівні державних спортивних адміністрацій та національних федерацій з видів спорту і професійних спортивних клубів.

7.Наукове та освітнє співробітництво

Науково-технічне двостороннє співробітництво регулюється Угодою між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво від 12.01.2012 р., Меморандумом про взаєморозуміння в галузі сільського господарства між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством сільського господарства, природних ресурсів і навколишнього середовища Республіки Кіпр від 08.11.2012 р., Меморандумом про взаєморозуміння між Державним агентством земельних ресурсів України і Міністерством внутрішніх справ Республіки Кіпр щодо співробітництва у сфері цифрової картографії та географічних інформаційних систем від 27.06.2013 р., Меморандумом про взаєморозуміння у сферах відновлювальної енергетики та енергоефективності між Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та Міністерством енергетики, торгівлі, промисловості та туризму Республіки Кіпр від 11.12.2015 р.

Співпраця у галузі освіти між Україною та Кіпром відбувається на основі Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво у сфері вищої освіти від 12 червня 2017 року.

Важливою складовою українсько-кіпрського співробітництва у цій галузі є співпраця між вищими навчальними закладами двох країн, в рамках якої здійснюється обмін студентами, професорсько-викладацьким складом, організація і проведення курсів, семінарів і симпозіумів, обмін інформацією та результатами досліджень. Крім того, передбачена реалізація спільних проектів, досліджень, створення спільних навчальних програм тощо.

Зазначена співпраця відбувається на основі наступних двосторонніх документів:

  • Меморандуму про співробітництво між Одеським державним економічним університетом та Коледжем туризму і готельного менеджменту Республіки Кіпр (04.05.2007 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Маріупольським державним гуманітарним університетом та Коледжем туризму і готельного менеджменту Республіки Кіпр (05.07.2007 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Одеським державним економічним університетом та Університетом Кіпру (28.08.2008 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова та Університетом Кіпру (17.02.2009 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Маріупольським державним гуманітарним університетом та Університетом Нікосії (12.04.2010 р.);


  • Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом “Одеська національна юридична академія” та Університетом м. Нікосія (25.11.2010 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова та Університетом м. Нікосія (15.02.2011 р.);

  • Меморандуму про взаєморозуміння щодо академічної співпраці між Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка та Європейським університетом Кіпру (06.06.2012 р.);

  • Меморандуму про взаєморозуміння між Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ) та Кіпрським Інститутом (08.11.2012 р.);

  • Меморандуму про взаєморозуміння між Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом м. Нікосія (17.10.2013 р.);

  • Угоди про співробітництво між Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Університетом м. Нікосія (22.01.2014 р.);

  • Меморандуму про співробітництво між Національним педагогічним університетом ім. М.Драгоманова та Європейським університетом Кіпру м. Нікосія (26.05.2017 р.);

  • Протоколу намірів про співробітництво в академічній сфері між Одеським національним політехнічним університетом та Європейським університетом Кіпру (07.01.2020 р.);

  • Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва між Дипломатичною академією України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України та Юридичною школою Університету Нікосії (04.02.2020 р.)

  • Меморандуму про взаєморозуміння між Національним університетом "Одеська морська академія" та Кіпрським морським інститутом (01.02.2021 р.).

В рамках європейської програми @EaPConnect загальноєвропейської мережі GÉANT з 2020 року набуває розвитку нова співпраця у сфері кібербезпеки серед наукової та академічної спільноти України і Кіпру, а саме між асоціацією користувачів Української дослідницької та академічної мережі «УРАН» та Кіпрською науково- дослідницькою мережею.

8.Договірно-правова база

Кількість чинних міжнародних договорів: 28.

Ключові документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Республікою Кіпр (19.02.1992 р.), Угода між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про економічне, наукове, технічне та промислове співробітництво (12.01.2012 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про повітряне сполучення (07.09.2016 р.); Меморандум про взаєморозуміння між Підрозділом по боротьбі з відмиванням грошей (MOKAS) Республіки Кіпр та Державним департаментом фінансового моніторингу, що діє у складі Міністерства фінансів України, щодо співробітництва в сфері обміну фінансовими відомостями, пов'язаними з відмиванням грошей (03.08.2004 р.); Угода між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах (18.03.2006 р.); Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі туризму (10.09.2010 р.); Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Кіпр щодо співробітництва у питаннях, пов’язаних з Європейським Союзом (04.07.2011 р.); Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (07.08.2013 р.) та Протокол до неї (28.11.2019); Меморандум між Міністерством соціальної політики України і Міністерством праці, добробуту та соціального страхування Республіки Кіпр про співробітництво у соціальній сфері (12.06.2017 р.).

9.Міжрегіональне співробітництво

Міжрегіональне співробітництво між країнами має глибокі історичні корні. Важливим аспектом розвитку українсько-кіпрського співробітництва є встановлені побратимські відносини між містами та регіонами двох країн, зокрема: Одеса – Ларнака; Ялта – Лімассол; Маріуполь – Пафос; Севастополь – Айа-Напа, а також м.Агланджа та Солом’янським районом м.Київ.

У 2019 році у м.Ларнака встановлено туристичний логотип Одеси – «Якір-серце». У церемонії відкриття нового арт-об’єкта взяли участь мер Одеси Геннадій Труханов та мер Ларнаки Андреас Вірас. Ділові відносини між містами встановлені 15 років тому.

10.Українська громада

В Республіці Кіпр українська громада налічує орієнтовно 4 тис. осіб.

23 березня 2017 року українською громадою в Республіці Кіпр створена Асоціація

«Товариство Українсько-Кіпрської дружби», яка була офіційно зареєстрована в Міністерстві внутрішніх справ Республіки Кіпр та отримала свідоцтво про реєстрацію

№4643. Станом на сьогодні, Товариство є першою та єдиною офіційно зареєстрованою громадою закордонних українців в Республіці Кіпр. Згідно із статутом, Товариство є недержавним, неприбутковим громадським об’єднанням.

Основна діяльність Асоціації спрямована на популяризацію в Республіці Кіпр української культури, мови, історії та традицій українського народу, підвищення іміджу нашої держави, розвиток політичного, духовного та суспільного життя українців, які живуть в Республіці Кіпр, виховання дітей та молоді, а також зміцнення міжлюдських контактів та розвиток дружніх відносин між Україною та Республікою Кіпр і нашими народами.

Українська громада Кіпру проводить заходи зі збору гуманітарної допомоги для військових - учасників Операції Об’єднаних Сил; вимушених переселенців зі Сходу України та Криму; дітей-сиріт та малозабезпечених сімей в Україні, а також організовує оздоровлення дітей з родин воїнів-учасників ООС та реабілітацію українських військових.

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 лютого 1992 року.

3. Політичні відносини

Відносини України та Латвійської Республіки мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем довіри, взаємодії та діалогу. Латвія надає активну допомогу у проведенні європейських реформ в Україні та підтримує євроінтеграційний і євроатлантичний курс Києва. Латвія зайняла активну позицію у підтримці України як під час Революції Гідності, так і в контексті незаконної окупації Криму і російської агресії на сході України. Між двома державами підтримується динамічний політичний діалог, у тому числі і на найвищому рівні. Президент України відвідав Ригу 21-22 травня 2015 р. для участі у саміті «Східного партнерства» у рамках головування Латвії а Раді ЄС у першій половині 2015 р., а також з офіційним візитом 4 квітня 2017 р. Офіційні візити Глави Латвійської Республіки Р.Вейоніса відбулися 26-28 жовтня 2015 р. і 23-25 листопада 2018 р. з метою участі у Міжнародному форумі «Україна пам’ятає, світ визнає!», присвяченого 85-м роковинам Голодомору. На постійній основі здійснюється  двосторонній діалог на міжурядовому, міжпарламентському та міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та Міністром закордонних справ Латвійської Республіки Едгарсом Ринкевичсом. У рамках двосторонніх відносин діє Міжурядова українсько-латвійська комісія з питань економічного, промислового, і науково-технічного співробітництва. У Верховній Раді України існує група з міжпарламентських зв'язків з Латвійською Республікою (голова - Олександр Кодола, «Народний Фронт», складається з 34 депутатів), в парламенті (Саеймі) Латвії також є група зі сприяння міжпарламентським зв’язкам (голова – Алдіс Адамовичс, партія «Нова Єдність», складається з 43 депутатів).

4. Торговельно-економічні відносини

Обсяг торгівлі між Україною та Латвією у 2018 р. становив 549,7 млн. дол. США. Упродовж вказаного періоду торгівельний обсяг зріс на 18,5%.

Експорт – 359,3 млн дол. США (зріс на 26,5%). Імпорт – 190,4 млн дол. США (збільшився на 5,8%). Сальдо позитивне – 168,9 млн дол. США.

Обсяг торгівлі товарами – 446,4 млн дол. США (збільшився на 24,7%): експорт – 294,4 млн дол. США (зріс на 37,8%), імпорт – 152 млн. дол. США (збільшився на 5,3%). Сальдо позитивне – 142,4 млн дол. США.

Об’єм торгівлі послугами – 106,5 млн дол. США (зменшення на 2,3%): експорт – 68,1 млн дол. США (зменшення на 7%), імпорт – 38,4 млн дол. США (зріс на 7,4%). Сальдо позитивне – 29,7 млн дол. США.

У 2017 р. обсяг зовнішньоторговельного обігу з Латвією становив 464 млн дол. США.

Станом на 2019 р., загальний обсяг прямих інвестицій з України в економіку Латвії становив 72,5 млн. дол. США (приріст становить 19% – 11,6 млн. дол. США). Загальний обсяг прямих інвестицій Латвії в економіці України – 41,2 млн дол. США (приріст 8% – 3,1 млн дол. США). Понад 1255 підприємств з українськими інвестиціями зареєстровано в Латвії, основні сфери капіталовкладень – фінансова діяльність та нерухомість.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

За сприяння Уряду, місцевої влади, українських товариств у Латвії відбуваються численні мистецькі та просвітницькі заходи. Активною є участь Латвії у наданні гуманітарної допомоги Україні, у тому числі лікування та реабілітація українських військовослужбовців, організація відпочинку для дітей-сиріт, дітей-переселенців зі Сходу України.

6. Наукове та освітнє співробітництво

У рамках декількох програм, у тому числі на урядовому рівні, українські студенти з центральних та регіональних ВНЗ приїжджають на коротко- та довготермінові навчальні курси.

29 вересня 2017 р. в Ризі підписана Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в сфері освіти, науки, молоді та спорту, спрямована на посилення співробітництва у галузі загальної, професійно-технічної та вищої освіти шляхом сприяння встановленню і розвитку безпосередніх контактів між навчальними закладами, здійснення обмінів вчителями, студентами, викладачами. Угода сприяє кращому взаємному пізнанню та зміцненню відносин дружби, розширенню освітньої співпраці між Україною та Республікою Латвія, у т.ч. з метою підтримки Ризької української середньої школи.

Співпраця України та Латвії у науково-технічній сфері відбувається в рамках роботи Спільної українсько-латвійської комісії з питань науково-технічного співробітництва у формі реалізації спільних українсько-латвійських дослідницьких проектів. Пріоритетні напрями досліджень визначаються Спільною комісією на дворічний період.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база України і Латвії становить 92 документи, з яких 5 міждержавних угод, 28 міжурядових, 3 міжпарламентських і 56 міжвідомчого документу.

Основою для успішного розвитку відносин служить підписаний у 1995 році Договір між Україною та Латвійською Республікою про дружбу і співробітництво.

Продовжується робота над розвитком договірно-правової бази двосторонніх відносин.

8.  Українська громада

Загальна чисельність української громади в Латвії –  43 тис етнічних українців. Існує 18 українських культурно-просвітницьких товариств.

В Латвії діє заснована у 1991 р. Ризька українська середня школа (фінансується з державного бюджету Латвії), яка є єдиним в країнах Балтії учбовим закладом, де на професійному рівні викладається українська мова та література.

Щомісячно виходить україномовна радіопередача «На хвилях Дніпра» на Латвійському радіо «Домська площа FM».

1.Визнання України: 23 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.

3.Політичні відносини

Характеризуються відсутністю проблемних питань. Ліхтенштейн не визнає незаконну анексію Криму Росією, висловлює підтримку України.

Серед останніх контактів на вищому рівні – зустріч Президента України зі Спадкоємним принцом Ліхтенштейну 17 січня 2017 року; 5-7 червня 2018 року – офіційний візит Спадкоємного принца до України. Остання зустріч на рівні глав зовнішньополітичних відомств відбулася 24 червня 2010 року у м.Рейк’явік (Ісландія) в рамках засідання міністрів держав-членів ЄАВТ. Під час зустрічі підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ. 5 травня 2020 року – телефонна розмова Міністра закордонних справ України з Міністром закордонних справ, юстиції та культури Ліхтенштейну.

12-13 квітня 2018 року відбулися українсько-ліхтенштейнські політичні консультації на рівні МЗС двох країн.

4.Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво не вирізняється високою активністю, проте має потенціал для розвитку.

Одним із традиційних символів такої співпраці була діяльність барона Едуарда фон Фальц-Фейна (1912-2018) - громадянина Ліхтенштейну та уродженця України (с. Гаврилівка на Херсонщині), племінника засновника заповідника "Асканія-Нова", який впродовж багатьох років сприяв реконструкції заповідника та музейного комплексу на його території.

Міжнародна музична академія у Ліхтенштейні на постійній основі приймає на навчання іноземних стипендіатів, серед яких і музиканти з України. Українські діти регулярно беруть участь у міжнародних олімпіадах та соціальних проєктах, які проводяться у Князівстві.

Відбувається співпраця між поштовими адміністраціями наших країн – Українською поштою та поштою Ліхтенштейну.

Ліхтенштейн надає гуманітарну допомогу Україні у зв'язку з необхідністю подолання наслідків російської агресії. Серед іншого, це здійснюється через Ліхтенштейнський Червоний Хрест, який очолює дружина Спадкоємного принца Алоїза принцеса Софія.

Гуманітарну допомогу Україні надають також інші ліхтенштейнські ГО, серед яких

«Hilfswerk Liechtenstein» («HL»), яка протягом року реалізувала кілька проєктів за безпосередньої участі Уряду Князівства та священнослужителів української римо- католицької церкви. Серед таких ініціатив – відкриття у співробітництві з об’єднанням «Caritas-Spes Ukraine» в Києві медичного діагностичного центру для вразливих верств населення. У 2020 році громадська організація «HL» підтримала також фінансовою пожертвою поселення для самотніх матерів з дітьми «Надія» у Харкові, відкриття якого відбулося у 2019 році за підтримки Уряду Ліхтенштейну.

5.Договірно-правова база.

Кількість чинних двосторонніх документів: 3.

З 1 червня 2012 р. у відносинах між Україною та Ліхтенштейном діє Угода про вільну торгівлю між Україною та ЄАВТ.

На Ліхтенштейн поширюється дія частини українсько-швейцарських угод (про торговельне та економічне співробітництво, про сільське господарство, про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів, про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів, про спрощення оформлення віз, про реадмісію).

1. Визнання України: 4 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 грудня 1991 року.

3. Політичні відносини

Відносини України та Литовської Республіки (ЛР) відзначаються давніми історичними традиціями та мають рівень стратегічного партнерства. Це повною мірою відображає існуючий динамічний політичний діалог на всіх рівнях, активне торговельно-економічне співробітництво, у тому числі у контексті імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС) у частині створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), а також інтенсивні міжлюдські контакти.

У 2008 р. Україна і Литовська Республіка встановили стратегічне партнерство. Основні напрями розвитку двосторонніх відносин на середньострокову перспективу були закріплені у «Спільній декларації про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період 2020-2024 рр.», підписаній Президентом України В.О.Зеленським та Президентом ЛР Гітанасом Наусєдою у рамках офіційного візиту Глави української Держави до Литовської Республіки 27 листопада 2019 року.

12 грудня 2021 року Україна та Литовська Республіка відзначатимуть ювілейну – Тридцяту – річницю встановлення дипломатичних відносин.

Двосторонні політичні відносини характеризуються високим рівнем довіри та взаємодії. Спостерігається тенденція до зростання з року в рік динаміки політичного діалогу на всіх рівнях.

Литовська Республіка стала одним з учасників «Люблінського трикутника» – нового формату співпраці трьох країн Центральної Європи – України, Литви та Польщі.

ЛР зайняла активну позицію щодо підтримки європейського вибору України під час Революції гідності, продовжуючи дотримуватись твердої і послідовної позиції на підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої Держави, рішуче засуджуючи окупацію і спробу незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим (АРК) і м. Севастополь, триваючу російську військову агресію на частині території в Донецькій і Луганській областях України, у Чорному і Азовському морях, а також мілітаризацію Чорноморського регіону.

Литовська сторона однією з перших підтримала українську ініціативу про започаткування спеціального багатостороннього механізму – «Міжнародної Кримської платформи», покликаної стати додатковим інструментом до вже існуючих форматів співпраці України з міжнародними партнерами з питань деокупації Криму.

ЛР однією з перших серед держав-членів ЄС за скороченою процедурою ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, дотримуючись активної і послідовної позиції з питання надання нашій Державі чіткої перспективи членства в ЄС.

18 березня 2021 р., у рамках офіційного візиту Президента ЛР в Україну Г.Наусєди 17-19 березня ц.р., Глави української і литовської Держав В.О.Зеленський і Г.Наусєда підписали «Спільну декларацію щодо європейської перспективи України», в якій зафіксовано підтримку європейської перспективи України з боку Литовської Республіки.

ЛР продовжує проводити активну інформаційно-роз’яснювальну роботу у європейських та інших міжнародних колах/інституціях щодо необхідності надання Україні дієвої практичної допомоги в реалізації євроінтеграційної політики, зокрема, у контексті проведення масштабних структурних реформ.

Литовська Республіка виступає за надання Україні Плану дій щодо членства в НАТО.

Литва стала ініціатором проведення у м. Вільнюс Четвертої міжнародної «Конференції з питань реформ в Україні» (7-8 липня 2021 р.).

Литовська Республіка традиційно активно виступає також за необхідність не лише продовження, але й подальшого посилення санкційного тиску на Росію з боку ЄС. При цьому, саме ЛР стала першою державою-членом Європейського Союзу, яка запровадила національні санкції стосовно осіб, причетних до акту збройної агресії РФ проти України 25 листопада 2018 року у міжнародних водах Чорного моря поблизу Керченської протоки. ЛР стала також одним з ініціаторів та активним промоутером ідеї стосовно запровадження ЄС двох додаткових пакетів санкцій у відповідь як на зазначений акт збройної агресії РФ проти України поблизу Керченської протоки, так і на незаконне проведення 08 вересня 2019 року в окупованому Росією українському Криму нелегітимних т.зв. «місцевих виборів».

Між державами існує традиційно активний політичний діалог, у тому числі на найвищому рівні: Глави двох Держав на щорічній основі обмінюються офіційними візитами, у рамках яких відбуваються щорічні засідання Ради Президентів України і ЛР. Тринадцяте засідання Ради Президентів України і Литовської Республіки відбулось 18 березня 2021 року у м. Київ у рамках офіційного візиту до нашої Держави Президента ЛР.

На постійній основі реалізуються заходи двостороннього діалогу на міжурядовому й міжвідомчому рівнях, у тому числі між Міністрами закордонних справ України та ЛР. Протягом 2021 року очікується візит до Литви Прем’єр-міністра України Д.А.Шмигаля на запрошення його литовської колеги Інгріди Шімонітє на додаток до планованої участі Глави українського Уряду у згаданій вище Четвертій міжнародній «Конференції з питань реформ в Україні» (07-08 липня).

Традиційно активним є міжпарламентський діалог, зокрема, контакти у рамках такого інституційного механізму міжпарламентської співпраці, як Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України (ВРУ), Сеймаса (парламенту) Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща, а також на рівні керівників та активу комітетів двох парламентів (зокрема, Комітету ВРУ з питань національної безпеки оборони та розвідки та Комітету з питань національної безпеки і оборони Сеймаса ЛР), міжпарламентських груп дружби ВРУ та Сеймаса ЛР (Депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з ЛР та Групи з міжпарламентських зв’язків з Україною Сеймаса ЛР), окремих парламентаріїв ВРУ і Сеймаса ЛР.

10 вересня 2020 року відбувся офіційний візит до Литовської Республіки Голови ВРУ Д.О.Разумкова. У травні 2021 року очікується офіційний візит в Україну Спікерки Сеймаса ЛР Вікторії Чмілітє-Нільсен. Незважаючи на пандемію COVID-19, останнім часом значно активізувалась співпраця на рівні окремих комітетів ВРУ та Сеймаса ЛР, міжпарламентських груп дружби ВРУ та Сеймаса ЛР, у т.ч. у дистанційному форматі.

4. Торгівельно-економічні відносини

Литовська Республіка продовжує залишатися найбільшим торговельним партнером України серед країн Балтійського регіону і однією з небагатьох держав-членів ЄС, експорт до яких з початку російської агресії проти України помітно зріс.

Обсяг торгівлі товарами між Україною та ЛР (за даними Державної служби статистики України) за результатами 2019 року становив 1 млрд 556 млн дол. США. Зокрема, український експорт товарів становив 411 млн, імпорт литовських товарів – 1 млрд 145 млн дол. США. Негативне для України сальдо торгівлі товарами – 734 млн дол США. У свою чергу, обсяг торгівлі послугами за 2019 рік становив 96,8 млн дол. США, з яких український експорт послуг дорівнював 56,1 млн дол., а литовський імпорт – 40,7 млн дол. США. Позитивне для України сальдо торгівлі послугами – 15,4 млн дол. США. Таким чином, загальний обсяг торгівлі товарами і послугами між Україною та ЛР за результатами 2019 року становив 1 млрд 653 млн дол. США (зростання, у порівнянні з 2018 р., становило 32,5% чи на 431 млн дол. США).

За результатами 2020 р., товарообіг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЛР становив 1 млрд 334 млн дол. США (падіння – на 19%), при цьому, експорт становив 484,89 млн (збільшення на 4,57%), а імпорт – 848,89 млн дол. США (зменшення на 28%). Негативне сальдо для України становило 364 млн дол. США. Обсяг торгівлі товарами з ЛР за результатами 2020 року – 1 млрд 245 млн дол. США. При цьому, експорт товарів до ЛР протягом зазначеного періоду збільшився на 5% та становив 431,5 млн дол. США, у той час, як імпорт товарів з ЛР зменшився на 28%, сягнувши позначки у 813,27 млн дол. США (105% та 71% відповідно, від аналогічного періоду 2019 р.). Негативне для України сальдо за цей період становило 381,77 млн дол. США. У 2020 році обсяги двосторонньої торгівлі послугами між Україною та ЛР скоротились на 20,8 млн дол. США (або на 18,8%), сягнувши позначки у 89 млн дол. США. При цьому, експорт скоротився на 17,3% (або на 11,1 млн дол. США), до 53,38 млн дол. США, у той час, як імпорт скоротився на 21,35% (або на 9,67 млн), до позначки у 45,29 млн дол. США. Позитивне для України сальдо скоротилося на 1,47 млн дол. США, тобто, до 17,76 млн дол. США на противагу 19,23 млн у 2019 році.

Питання торговельно-економічних відносин постійно обговорюються у рамках Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. ХХ засідання зазначеної Комісії відбулось 29 вересня 2020 року (у форматі відеоконференції).

Окреме важливе місце серед механізмів двосторонньої співпраці у сфері економіки посідає також Українсько-Литовський Економічний Форум (УЛЕФ), який традиційно проводиться за участю Президентів України та ЛР. Шостий УЛЕФ відбувся у м. Київ 18 березня під час офіційного візиту в Україну Президента ЛР Г.Наусєди 17-19 березня 2021 року.

Значна увага ПУ в ЛР приділяється розвитку українсько-литовського співробітництва на міжрегіональному рівні, діалогу між бізнес-асоціаціям обох країн (УСПП, ТПП України та її регіональні відділення, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, галузеві асоціації тощо), а також окремими підприємствами.

Окремою новою формою співпраці між діловими колами двох країн в умовах пандемії COVID-19 стала реалізація проєкту «Віртуальні зустрічі з регіонами України», започаткованого спільно ПУ в Литві, Вільнюською торгівельно-промисловою та ремісничою палатою (ТПРП) та Посольством Литви в Україні. У рамках реалізації згаданої ініціативи протягом 2020 року та І кв. 2021 року відбулися (і) презентація туристичного, економічного, виробничого, наукового та інвестиційного потенціалу Херсонської області; (іі) низка відеоконференцій між представниками ділових кіл мм. Вільнюс і Кременчук, Вільнюс та Харків, Вільнюс та Суми.

Станом на 31.12.2020 р., за даними Національного банку України (НБУ), Литва інвестувала в економіку України 191,6 млн дол. США, що становить 0,4 % у загальному обсязі прямих іноземних інвестицій, залучених до української економіки. Основні сфери інвестування: оптова та роздрібна торгівля; операції з нерухомим майном; професійна, наукова та технічна діяльність; транспорт та зберігання; будівництво. У рамках реалізації інвестиційних проєктів на території України працює понад 50 підприємств з литовським капіталом, зокрема, ЗАТ «БТ Інвест», “БОД Груп”, «Трайденіс», ЗАТ «Понтем», ЗАТ «Балтійос Паслаугу Групє», ЗАТ «Рамедас», «Респекто Груп Лтд», «Модус груп», ін. За даними НБУ, станом 01 жовтня 2020 року українські компанії інвестували в ЛР 22,8 млн дол. США.

З урахуванням набутого литовськими діловими колами значного досвіду зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, у проведенні реекспортних операцій, ЛР є зручним майданчиком для просування українського експорту товарів і послуг до решти держав-членів ЄС та третіх країн.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Для розвитку двостороннього культурно-освітнього співробітництва створено необхідну нормативно-правову базу. Зокрема, йдеться про такі двосторонні документи, як рамкова Угода про співробітництво між Міністерством культури і мистецтв України та Міністерством культури Литовської Республіки (2001 р.), Угода про захист культурної спадщини (2009 р.), Програма культурного співробітництва між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР (2021 р.), Угода між Міністерством молоді та спорту України та Міністерством соціального захисту та праці ЛР про співробітництво у сфері молодіжної політики (2021 р.). Зазначені документи дають можливість проводити конкретні заходи у сфері культури, здійснювати обміни документами, публікаціями, інформацією, експертами, складати переліки нерухомих культурних цінностей, створювати групи експертів з питань культурної спадщини двох держав тощо.

Пріоритетами розвитку культурно-освітнього співробітництва між Україною та ЛР є такі: сприяння поглибленню практичної взаємодії між Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством культури ЛР, Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти, науки і спорту ЛР, Міністерством молоді та спорту України та Департаментом у справах молоді при Міністерстві соціального захисту та праці ЛР; сприяння двосторонньому співробітництву у сфері охорони і збереження культурної спадщини України і ЛР; проведення культурно-мистецьких заходів з метою популяризації у Литві кращих зразків української культури (зокрема, проведення інформаційних кампаній/ флешмобів/ онлайн-марафонів з вшанування великих геніїв українського народу, зокрема, до 150-ї річниці з дня народження Лесі Українки (25 лютого 2021 р.), відзначення 207-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка (09 березня 2021 р.); підтримка тісних зав’язків з українською громадою у Литві; проведення публічних культурно-мистецьких заходів на підтримку України із залученням неурядових організацій Литви та української громади, а також за участі представників місцевого політикуму, литовських та іноземних дипломатів, ЗМІ; сприяння навчанню, оздоровленню та реабілітації у Литві дітей соціально-незахищених категорій населення, зокрема із зони АТО/ООС.

Реалізація численних культурно-гуманітарних проєктів демонструє стійку тенденцію до поглиблення двосторонньої взаємодії. Свідченням позитивного розвитку двосторонніх відносин за останні роки у цій сфері стали, зокрема, спорудження у м. Вільнюс пам’ятника Т.Г.Шевченку (відкритого 04.09.2011 р.); Дні українського кіно у Литві; відкриття Президентом України в історичному центрі литовської столиці «Українського скверу» (08.12.2017 р.); організація масштабного показу (одночасно для близько 1000 осіб) у Вільнюсі художнього фільму «Кіборги. Герої не вмирають» (08.05.2018 р.); пам’ятних фотовиставок та акції з вшанування Героїв Небесної Сотні, зокрема, «Ангели Пам‘яті-2021»; «Гала концерт Литва – Україна» у м. Каунас за участі артистів Каунаського державного музичного театру та Київського національного академічного театру оперети (21.03.2018 р.); благодійні акції та концерти на підтримку України, зокрема, щорічний телевізійний марафон «Разом до перемоги»; участь українських письменників та видавців на щорічних міжнародних книжкових ярмарках у Вільнюсі; виставка «Цивілізації України. Від культури Трипілля, скіфського золота до Майдану» у м. Вільнюс (з колекції Національного музею історії України) під патронатом президентів України та Литви (10 березня-25 жовтня 2020 р.); інавгурація (01.03.2021 р.) у режимі онлайн двох україномовних автобусних аудіогідів: за маршрутом Вільнюс-Тракай – від сучасної до древньої столиці Литви, а також за новоствореним додатковим туристичним маршрутом по м. Вільнюс (в рамках ініціативи Першої Леді України О.Зеленської з поширення української мови у світі через створення україномовних аудіогідів у найбільших світових музеях та культурних пам’ятках). Про успішність таких культурних заходів свідчить живий емоційний відгук і інтерес до них у литовської громадськості, значний позитивний резонанс у ЗМІ Литви.

Значна увага приділяється також співробітництву у сфері збереження та охорони культурної спадщини України і Литви. Одним з основних напрямів співробітництва між Україною та ЛР є системна і результативна співпраця обох країн у міжнародних організаціях, зокрема, ЮНЕСКО, у контексті проблематики систематичних порушень прав людини внаслідок тимчасової окупації Росією АРК і м. Севастополь, частини території у Донецькій і Луганській областях України.

Активно відбувається процес популяризації у Литві надбань української культури та мистецтва, зокрема, в різних регіонах ЛР проводяться виставки унікального Петриківського розпису та майстер-класи за участі майстрів з України, у контексті пропагування включення цього мистецтва до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Велика увага приділяється популяризації декоративно-прикладного мистецтва, культури та історії кримськотатарського народу.

Живий емоційний відгук і інтерес у литовської громадськості, офіційних кіл ЛР і преси викликають меморіальні заходи, присвячені подіям і особам, які символізують спільність історичної долі наших народів, серед яких Великий Гетьман Литовський князь Костянтин Острозький, масштабні громадські заходи та тематичні виставки у Литві до Дня Державного Прапора України; річниці Незалежності України; Дня Гідності та Свободи; Дня Героїв Небесної Сотні; 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років, роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, роковин депортації кримськотатарського народу 1944 року, Дня кримськотатарського прапора.

Важливою ознакою двостороннього співробітництва стали ініційовані українською стороною спільні заходи у культурно-гуманітарній сфері за активної участі представників литовської громадськості. Йдеться, зокрема, про такі з них: церемонія встановлення на священній для литовців Горі Хрестів (поблизу м. Шяуляй) Пам’ятних хрестів у на честь українських воїнів військовослужбовцями Збройних Сил України, які проходять медичну реабілітацію в Литві; церемонія пов’язання синьо-жовтих стрічок та покладання квітів до пам’ятних хрестів, встановлених військовослужбовцями ЗСУ до Дня захисника України; щорічний міжнародний турніру з гандболу серед ветеранів на Кубок Посла України у Литовській Республіці, щорічний велопробіг «Разом до Миру» до річниць Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 

6. Наукове та освітнє співробітництво

Однією з найважливіших складових розбудови двосторонньої співпраці залишається запровадження серед молоді України стандартів європейської освіти та підготовки висококваліфікованих спеціалістів європейського рівня. Міністерством освіти, науки та спорту ЛР щороку надається квота для безкоштовного навчання у магістратурі литовських ВНЗ тридцяти студентів з України. Шостий рік поспіль (2014-2020 рр.), за підтримки Уряду ЛР, у міжнародній школі «Вільнюський литовський дім» (ВЛД) діти з підконтрольної Уряду України території у Донецькій та Луганській областях, а також з м. Дніпро мають можливість безкоштовно навчатись у Литві повний учбовий рік. Загалом, протягом зазначеного періоду ЛР прийняла на навчання 90 українських дітей.

У свою чергу, Міністерство освіти, науки та спорту ЛР (спільно з Фондом підтримки освітніх обмінів Литви) щороку надає державні гранти на денну форму навчання у магістратурі у ВНЗ Литви. Зокрема, на 2021/2022 навчальний рік для громадян України визначено 30 грантів із 70, що покривають стандартну вартість навчання, а також виділено щомісячну стипендію у розмірі 400 євро.

Поглиблюється також співпраця між ВНЗ України та ЛР, зокрема, у рамках триваючої у Литовській Республіці реформи вищої освіти. На сьогодні, особливою активністю вирізняється співробітництво між такими ВНЗ двох держав:

Вільнюським університетом та Київським національним університетом ім. Т.Шевченка, Південноукраїнським національним педагогічним університетом ім. К.Ушинського, Київським університетом ім. Б.Грінченка, Прикарпатським національним університетом ім. В.Стефаника, Харківською юридичною академією ім. Я.Мудрого, Національним університетом банківської справи Національного банку України, Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича, Університетом Крок, Львівським національним університетом ім. І.Франка;

Університетом Вітаутаса Великого (м. Каунас) та Центральноукраїнським державним педагогічним університетом ім. В.Винниченка, Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ;

Шяуляйським професійним центром професійно-технічної освіти та Державним професійно-технічним навчальним закладом «Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти».

ЛР демонструє повну підтримку України у контексті проведення нашою Державою освітньої реформи та прийняття Закону України «Про освіту».

 

7. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: понад 171, з яких 6 – міждержавні, 32 – міжурядові та 64 – міжвідомчі угоди, два документи – про міжпарламентське співробітництво, а також понад 70 інших двосторонніх документів.

Ключові документи:

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Литовською Республікою (від 08.02.1994 р.);

Угода між Урядом України та Урядом Литовської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій (від 08.02.1994 р.);

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво (від 09.12.2005 р.);

Спільна заява Президента України і Президента Литовської Республіки (від 12.05.2008 р.), в якій зафіксовано, що відносини між Україною та Литовською Республікою набули рівня стратегічного партнерства;

Спільна декларація про розвиток стратегічного партнерства між Україною та Литовською Республікою на період 2020-2024 рр. (від 27.11.2019 р.);

Спільна декларація щодо європейської перспективи України (від 18.03.2021 р.).

 

8. Українська громада

Українці – четверта за величиною національна громада Литви. За даними Департаменту статистики ЛР, станом на 31 грудня 2019 року у Литві проживало близько 28 тис. етнічних українців-громадян цієї країни (1% населення країни). Українці переважно мешкають у таких містах, як Вільнюс, Клайпеда, Каунас, Вісагінас, Шяуляй, Йонава. Соціальний склад українців Литви – люди з середніми доходами або нижче середніх, значна кількість з яких – люди пенсійного віку.

У Литві існує 12 громадських організацій українців, серед яких є Громада українців міста Вільнюс, Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда, Український культурно-просвітницький центр «Родина» м. Клайпеда, Каунаське українське товариство, Вісагінське українське товариство, Громада українців Йонавського району, Громада українців «Карпати» м. Шяуляй, Клуб української традиційної культури та фольклору «Просвіт» м. Клайпеда, Українська молодіжна асоціація «Зоря» м. Вільнюс, «Релігійна громада УПЦКП усіх святих землі української у Литві». Потужним релігійним та культурним осередком українців Литви є Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці у м. Вільнюс (заснована Великим гетьманом Литовським, українським князем Костянтином Острозьким на честь перемоги над московським військом під Оршею у 1514 р.). У листопаді 2020 року було зареєстровано Громаду українців м. Каунас.

Правова база Литовської Республіки у сфері взаємовідносин з національними меншинами включає Закон «Про ратифікацію Конвенції про захист національних меншин» від 17.02.2000 р.; Рамкову конвенцію про захист національних меншин від 01.02.1995 р., м. Страсбург; Закон «Про освіту» від 25.06.1991 року. Державними органами, які займаються питаннями національних меншин (у т.ч. щодо підтримки закордонних українців) є Департамент національних меншин при Уряді ЛР (розпочав діяльність у липні 2015 р.), а також Рада національних меншин при Міністерстві культури ЛР (є дорадчим органом, розпочав роботу 08.01.2016 р.). Функціями Департаменту національних меншин при Уряді ЛР є, зокрема, координація та фінансування культурних проєктів національних меншин, вивчення та аналіз етнополітичної ситуації в Литві, співпраця з державними і муніципальними установами, неурядовими організаціями, а також з дипломатичними представництвами. Міністерство освіти ЛР відповідає за функціонування суботніх та недільних шкіл. До складу Ради національних меншин, входить, зокрема, голова української громади м. Вільнюс Н.Шертвітєнє.

16 грудня 2016 року започатковано роботу Громадської ради при Посольстві України у Литовській Республіці за участі голів та активу українських громадських осередків Литви з метою, зокрема, підвищення ролі української громади у литовському суспільстві, сприяння відродженню об’єднуючої структури («парасолькової» організації українців Литви), забезпечення результативної взаємодії дипустанови з керівництвом та активом громад українців Литви.

На Литовському національному радіо і телебаченні («LRT») щотижня (з одним повтором) транслюється україномовна телевізійна програма «Трембіта» (режисер – Віктор Чернишук); кожні два тижні в ефірі  «LRT» виходить радіопрограма українською мовою «Калинові грона» (головний редактор Юрій Паньків, активіст української громади м. Вільнюса); з 2000 р. Церквою Пресвятої Трійці м. Вільнюса (УГКЦ) видається українською мовою щотижнева газета «Парафіяльне слово» (редактор Василь Капкан, активіст української громади м. Вільнюс); функціонують веб-сайти Українського культурно-просвітницького центру «Родина» м. Клайпеда http://www.rodynaklaipeda.lt  (підтримується, у т.ч. у рамках реалізації бюджетної програми 1401110), а також Громади українців м. Каунас https://kub.lt; Асоціація прибалтійських українців м. Клайпеда видає також інформаційний бюлетень «Слово та голос»; у 2018 році активістом української громади м. Вільнюс Русланом Скробачем започатковано роботу інформаційного інтернет-порталу «Ukraine Tomorrow» http://ukrainetomorrow.info.

У Литві працюють українська недільна школа при Каунаському українському товаристві,  українська недільна школа при Українському культурно-просвітницькому центрові «Родина» м. Клайпеда, а також український клас недільної школи при Вісагінському центрі культури.

При Центрі «Родина» м. Клайпеда діють Ансамбль української народної пісні «Рушничок», Молодіжний ансамбль «Калина». Існують також український ансамбль м. Вісагінас «Калина», ансамбль «Веселка» громади українців «Карпати» м. Шяуляй, ансамбль Каунаського українського товариства «Мрія», ансамбль української народної пісні «Просвіт» м. Клайпеда.

Громадські організації закордонних українців Литви беруть активну участь у підтримці України у боротьбі із зовнішньою агресією проти нашої Держави, проводять спільно з ПУ в ЛР заходи та громадські акції на підтримку України. Посольством, спільно з громадою українців Литви, регулярно проводяться заходи, присвячені визначним датам та подіям, серед яких - відзначення загальнонаціональних свят, історичних дат та подій, культурно-мистецькі акції, вшанування видатних діячів української історії та культури, тематичні фото- та художні виставки, масштабні громадські заходи у різних містах Литви (мм. Вільнюс, Каунас, Клайпеда, Шяуляй, ін.) з нагоди Дня Соборності України, Дня Державного Прапора України та річниць Незалежності України; церемонії підняття Кримськотатарського Прапора біля ПУ в ЛР; відзначення Дня Гідності та Свободи; показ документальних та художніх фільмів щодо визначних подій в історії України; регулярно з успіхом проходять у Литві музичні фестивалі («Мости мистецтва», «Балтійський бриз»), Дні української культури, Дні українського кіно, День вишиванки, щорічні Міжнародні турніри з гандболу серед ветеранів на Кубок Посла України у Литовській Республіці та інші заходи за участі представників литовського політикуму, дипкорпусу, широких кіл литовської громадськості та ЗМІ.

ПУ в ЛР у тісній співпраці з громадою українців Литви активно поширює знання про нашу Державу, її минуле й сучасність, сприяючи, таким чином, подальшій консолідації у Литовській Республіці іміджу України як держави-стратегічного партнера ЛР з давньою історією, багатою культурою та чітко визначеними європейськими і євроатлантичними перспективами.

1. Визнання України: 31 грудня 1991 року

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 липня 1992 року

3. Політичні відносини

Люксембург підтримує Україну в боротьбі за суверенітет, територіальну цілісність і незалежність та засуджує збройну агресію РФ на Донбасі і окупацію Криму. Будучи непостійним членом РБ ООН (2013-2014 рр.), у розпал Революції гідності, Люксембург політично координував складні дебати на доленосних засіданнях РБ ООН, під час яких розглядалося питання ситуації в Україні. Люксембург приєднався до рішень ЄС щодо обмежувальних заходів проти РФ.  18 березня 2015 року парламент Люксембургу за прискореною процедурою ратифікував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Двосторонні відносини України та Люксембургу мають прагматичний та взаємовигідний характер: ця держава проводить активну економічну зовнішню політику та зацікавлена у налагодженні повноцінного партнерства з Києвом, насамперед, у галузі сільського господарства, високих технологій та освоєння космосу.

22 жовтня 2015 р. Прем’єр-міністр Люксембургу К.Беттель здійснив робочий візит в Україну (вперше з 1997 р.), під час якого зустрівся з Президентом та Прем’єр-міністром України.

Відбувається насичений діалог на рівні міністрів закордонних справ обох держав – П.Клімкіна та Ж.Ассельборна - останній візит якого у Київ 25 березня 2019 р. засвідчив налаштованість сторін розширити спектр двосторонньої взаємодії.

Перспективним напрямом відносин України та Люксембургу є міжпарламентське співробітництво: після парламентських виборів у цій державі (у жовтні 2018 року) було оновлено склад відповідної «Групи дружби» на чолі з Головою Палати депутатів Герцогства Ф.Етгеном.

4. Торговельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України, за результатами 2018 р. Люксембург посідає 29 місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи з питомою вагою 0,2% від товарообороту.

У 2018 році двосторонній товарообіг товарами між Україною та Люксембургом збільшився на 28% і становив 89,58 млн. дол. США. Експорт товарів з України до Люксембургу зменшився на 1% (7,28 млн. дол. США). Імпорт товарів з Люксембургу до України збільшився на 33% (82,3 млн. дол. США). Сальдо торгівлі товарами для України негативне та становить -75,02 млн. дол. США. 

У структурі експорту українських товарів до Люксембургу переважають поставки: продуктів неорганiчної хiмiї (22,4%); деревини і виробів з деревини (17,3%); екстрактів дубильних (15,5%); чорних металів (14,9%); меблів (7,5%); пластмаси, полімерних матеріалів (6,7%); реакторів ядерних, котлів, машин (5,6%); недорогоцінних матеріалів (3,5%); виробів з чорних металів (3,4%); залізничних локомотивів (2,5%).

У структурі імпорту товарів з Люксембургу домінують поставки: палива мінерального; нафти і продуктів її перегонки (61%); виробів з чорних металiв (7,9%); реакторів ядерних, котлів, машин (7%); пластмас, полімерних матеріалів (4,6%); чорних металів (4,0%); паперу та картону (3,9%); інструментів, ножових виробів (2,0%); каучуку та гуми (1,9%); какао та продуктів з нього (1,8%); меблів (1%). 

У 2018 році обсяг торгівлі послугами між Україною та Люксембургом склав 126,5 млн. дол. США, що на 25 % більше обсягів торгівлі послугами за минулий рік, обсяг експорту становив 11,9 млн. дол. США та скоротився на 5%. Обсяг імпорту збільшився на 30% (114,6 млн. дол. США). Сальдо у торгівлі послугами за цей період негативне для України і складає 102,7 млн. дол. США. 

Основними статтями експорту українських послуг до Люксембургу традиційно є послуги з переробки матеріальних ресурсів – 29,1%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні - 27,5%, ділові послуги – 21%; транспортні послуги – 17,1%; послуги зі страхування – 2,4%.

Основними статтями імпорту люксембурзьких послуг до України є роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності – 55,5%; ділові послуги – 27,9%;

послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 10,3%; транспортні послуги – 4,9%; послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю – 1,1%. 

Люксембурзькі інвестиції в українську економіку за дев’ять місяців 2018 р. (станом на 1.10.2018) становили 526 млн. дол. США, що складає 1,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в економіку України.

5. Культурне і гуманітарне співробітництво

Починаючи з 2017 року, українська культурна присутність у Люксембурзі значно активізувалася.

У 2017 та 2018 роках у престижних виставкових галереях Люксембургу відбулися персональні виставки відомого українського художника Івана Марчука. Щороку українські фільми беруть участь у Міжнародному фестивалі фільмів країн Центральної і Східної Європи CinEast. У 2018 році під час фестивалю CinEast були представлені такі фільми: «Донбас» С.Лозниці, «Вулкан» Р.Бондарчука, «Коли падають дерева» М.Нікітюк.

19 квітня 2018 року у Люксембурзі відбувся показ фільму А.Сеїтаблаєва «Кіборги: герої не вмирають».

19 березня 2019 року за сприяння української ГО «LUkraine» за участі люксембурзьких офіційних осіб, громадськості та іноземних дипломатів було показано фільм «Крим. Як це було».

Українська культурна присутність у Люксембурзі забезпечується також зусиллями української громади країни. Українці Люксембургу об’єднані у дві громадські організації, - Об’єднання українок Люксембургу «Українка» (ОУЛ) та Асоціація  LUkraine. При Асоціації LUkraine діє українська недільна школа «Барвінок».

У 2018-початку 2019 рр. українцями Люксембургу було проведено низку заходів з популяризації української історії та культури, відзначення важливих для України дат, а також акції та мітинги на підтримку України. Зокрема, було проведено флешмоби з нагоди Дня Прапора, Дня Вишиванки, акції на підтримку українських політв’язнів, незаконно утримуваних Росією. Активні зусилля Асоціацією LUkraine було спрямовано на роботу з визнання Люксембургом на офіційному рівні Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду українського народу, а також проведено низку заходів, присвячених вшануванню пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Зусиллями українців було забезпечено презентацію українського стенду під час Міжнародного ярмарку націй у м. Люксембург у грудні 2018 році.

Щороку Об’єднання українок Люксембургу організовує заходи з вшанування пам’яті військових і політичних діячів, які боролися за незалежність нашої держави і поховання яких знаходяться на території Люксембургу, зокрема, О.Твердовського (учасник Бою під Крутами, керівник відділу ОУН у Люксембурзі) та А.Мельника (полковник армії УНР, військовий і політичний діяч УНР).

Обидві українські організації здійснюють значну волонтерську діяльність, надсилаючи допомогу медичним закладам, сиротинцям, волонтерським організаціям.

6. Договірно-правова база

Правову основу у сфері консульських зносин між Україною та Люксембургом складають:

Віденська конвенція про консульські зносини від 1963 р.;

Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про повітряне сполучення від 14.06.1994 р.;

Угода між Урядом України і Урядом Великого Герцогства Люксембург про співробітництво в галузі культури, освіти, науки, молоді, спорту і туризму від 02.12.1994 р;

Угода між Урядом України та Бельгійсько-Люксембурзьким Економічним Союзом про взаємне заохочення і захист інвестицій від 20.05.1996 р.

Конвенція між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 06.09.1997 р.

Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Великого Герцогства Люксембург в галузі банківської навчальної діяльності від 08.06.1998 р.

Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз від 18.06.2007 р.;

Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб від 18.06.2007 р.

Протокол між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про внесення змін до Конвенції між Урядом України та Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 30.09.2016 р.

Імплементаційний протокол між Україною та державами Бенілюксу (Королівством Бельгія, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерланди) до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб від 17.12.2018 р.

7. Дипломатичне представництво України

Посольство України в Бельгії та Люксембурзі (за сумісництвом)

1.Визнання незалежності України: 05 березня 1992 року

2.Встановлення дипломатичних відносин: 05 березня 1992 року

3.Політичні відносини

жовтень 1991 року – візит на Мальту урядової делегації України на чолі з Прем'єр-міністром

Вітольдом Фокіним. Під час цього візиту був підписаний Протокол про торговий обмін між двома країнами на 1991-1995 рр.;

9-10 липня 2008 року – перший офіційний візит Президента Мальти Е.Фенеха-Адамі в Україну;

вересень 2012 року – перший офіційний візит на Мальту Віце-прем’єр-міністра, Міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової з метою участі в 62-й сесії Регіонального комітету ВООЗ;

4-5 вересня 2013 року – Прем’єр-міністр Мальти Дж.Мускат вперше в історії двосторонніх відносин відвідав Україну з офіційним візитом;

січень 2017 року – відбулася телефонна розмова між Президентом України Петром Порошенком та прем’єр-міністром Мальти Дж.Мускатом;

лютий 2017 року – телефонна розмова між Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним та керівником МЗС Мальти Дж.Веллою;

29-30 березня 2017 року – в рамках участі Президента України Петра Порошенка у Конгресі Європейської народної партії, що проходив на Мальті, було проведено зустріч (візит ввічливості) з Президентом Мальти М.Л.Колейро Прека;

17 травня 2017 року – перший в історії двосторонніх відносин державний візит до країни Президента України Петра Порошенка;

17 жовтня 2017 року – перший в історії двосторонніх відносин державний візит Президента Мальти М.-Л.Колейро Преки в Україну;

26 лютого 2019 року – двостороння зустріч Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка та Міністра закордонних справ та розвитку торгівлі Республіки Мальта Кармело Абела в рамках 74-й

сесії Генеральної Асамблеї ООН

4.Торговельно-економічні відносини:

У 2020 році, українсько-мальтійське економічне співробітництво визначалося в цілому тенденціями до зменшення основних показників. Так, за підсумками трьох кварталів 2020 року загальний обсяг взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Мальтою зменшився на 46,8% (на 93,6 млн.дол.США) і склав 199,5 млн.дол.США. Експорт зменшився на 49,3% (на 52,5 млн.дол.США) і склав 106,3 млн.дол.США, імпорт зменшився на 43,9% (на 41,0 млн.дол.США) і склав 93,3 млн.дол.США. Позитивне для України сальдо торгівлі товарами і послугами склало 13,0 млн. дол. США.

У структурі двостороннього обігу більшу частку, як і раніше, становить торгівля послугами – 92%. Її обсяг протягом згаданого періоду склав 184,0 млн.дол.США, що відображає зменшення на 35,9% (на 66,1 млн.дол.США) у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. Негативна динаміка спостерігається як в обсягах експортних, так і імпортних операцій. Зокрема, експорт послуг зменшився на 14,5% (на

19,6 млн.дол.США) і склав 99,4 млн.дол.США, а імпорт послуг на 35,7% (на 46,4 млн.дол.США) і становив 84,7 млн.дол.США. Імпорт зменшився більше ніж експорт, що призвело до переходу з негативного у позитивне для України сальдо торгівлі послугами і склало 14,7 млн.дол.США. Україна експортує на Мальту здебільшого ІТ-послуги (89,3%) та транспортні послуги (6,2%); імпортує послуги, пов’язані з подорожами (91,1%) і послуги у сфері телекомунікації (2,3%).

У структурі українського товарного експорту в Мальту переважають: мінеральне паливо, нафта (50,8%), жири та олії тваринного або рослинного походження (15,1%), судна (4,7%), електричні машини (4,6%), мідь і вироби з неї (4,5). Україна імпортує з Мальти переважно фармацевтичну продукцію (55,8%), друковану продукцію (12,7%), судна (19,7%), ефірні олії (3,3%), реактори ядерні/котли/машини

(2,8%), електричні машини (2,2 %).

Перспективними сферами в торговельно-економічному співробітництві між Україною та Республікою Мальта є транспортна інфраструктура та логістика, IT та інформаційні технології, туризм та освіта, юридичні та адміністративні послуги.

5.Договірно-правова база

 Нормативно-правова база українсько-мальтійських відносин налічує 12 чинних документів:

  • Протокол про співробітництво між МЗС УРСР та МЗС Республіки Мальта (підписаний 24.08.1991, діє з 24.08.1991);

  • Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Мальтою (підписаний 05.03.1992, діє з 05.03.1992);

  • Меморандум про взаєморозуміння щодо визнання дипломів моряків для роботи на суднах під прапором Мальти між Мальтійським морськими відомством та Міністерством транспорту України (підписаний 28.12.2001, діє з 28.12.2001);

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Мальта про співробітництво в галузі туризму (підписана 09.07.2008, діє з 09.07.2008);

  • Угода між Урядом України та Урядом Мальти про співробітництво у сфері правоохоронної діяльності (підписана 09.07.2008, діє з 18.04.2009 р.);

  • Меморандум про взаєморозуміння щодо двосторонніх консультацій між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р. , діє з 17.05.2017 р.);

  • Меморандум про співробітництво у молодіжній сфері, сфері фізичної культури і спорту між Міністерством молоді та спорту України і Міністерством освіти та зайнятості Республіки Мальта (підписаний 17.05.2017 р. , діє з 17.05.2017 р.);

  • Меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і зайнятості Мальти (підписаний 17.05.2017 р. , діє з 17.05.2017 р.);

  • Конвенція про уникнення подвійного оподаткування (підписана 4 вересня 2013 р., діє з 28.08.2017 р.).

  • Угода між ТПП України та Палатою торгівлі, промисловості і підприємництва Мальти щодо створення Українсько-мальтійської бізнес-ради (17.10.2017 р., діє з 17.10.2017 р.);

  • Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері соціальної політики (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.);

  • Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством соціальної політики України та Міністерством сім’ї, прав дітей та соціальної солідарності Республіки Мальта щодо співробітництва у сфері захисту прав дитини (26.09.2019 р., діє з 26.09.2019 р.)

1. Визнання України: 31 грудня 1991 р.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 квітня 1992 р.

Посольство Королівства Нідерланди в Україні відкрито восени 1992 р. Посольство України у державах Бенілюкс, до функцій якого входило представництво України у Нідерландах, було відкрито в Брюсселі у 1993 р. Самостійне дипломатичне представництво України у Королівстві Нідерланди у Гаазі розпочало свою діяльність у 2002 р.

3. Політичні відносини

Відносини між Україною та Нідерландами характеризуються стабільним розвитком політичних контактів. Нідерланди беззастережно підтримують суверенітет і територіальну цілісність України та впровадження реформ в нашій країні. Між державами існує конструктивний політичний діалог, у тому числі й на найвищому рівні. 22 січня 2020 року Президент України В.Зеленський провів переговори з Прем’єр-міністром Нідерландів М.Рютте у рамках ВЕФ у Давосі. 9-10 жовтня 2019 року відбувся візит Міністра закордонних справ Нідерландів С.Блока в Україну. На постійній основі здійснюється двосторонній діалог на міжурядовому та міжвідомчому рівнях, триває налагодження міжпарламентських зв’язків.

Важливим пунктом політичного діалогу між Україною та Нідерландами є розслідування збиття літака рейсу Малайзійських авіаліній МН17, яке сталося 17 липня 2014 р. Сторони приділяють особливого значення питанню притягнення до відповідальності винних у цьому злочині.

4. Торговельно-економічні відносини

Нідерланди є одним з провідних зовнішньоекономічних партнерів України серед країн-членів ЄС. 

За даними Державної служби статистики України обсяг українського експорту товарів до Нідерландів за 2020 рік становив 1 млрд. 808 млн. 443 тис. дол. США (або 97,8% до відповідного періоду 2019 року). Обсяг товарного імпорту з Нідерландів склав 740 млн. 616 тис. дол. США (96,8% до відповідного періоду 2019 року). Позитивне сальдо на користь України у 2020 році було на рівні 1 млрд. 67 млн. 827 тис. дол. США.

Обсяг експорту послуг з України за січень-вересень* 2020 року склав 169.389,72 дол. США (97,6% до відповідного періоду 2019 року), імпорту – 69.688,18 дол. США (73,5% до відповідного періоду 2019 року).

За товарною структурою зовнішньої торгівлі України у 2020 році провідними товарними групами українського експорту до Нідерландів (із значимою питомою вагою) були: зернові культури (питома вага 30,1%, обсяг постачання 350, 49 млн. дол. США або 76,2% від рівня відповідного періоду 2019 року), жири та олії тваринного або рослинного походження (28,0%, 326,03 млн. дол. США, 97,5%), насіння і плоди олійних рослин (8,7%, 101,28 млн. дол. США, 8,7%). У цілому питома вага вищезазначених товарів становить 66,8%. Єдиною вагомою товарною групою (11,8% до загального обсягу товарообігу), де спостерігалася суттєва позитивна динаміка є чорнi метали (експортовано на 137, 41 млн. дол. США, або 127,6% до рівня відповідного періоду 2019 року). Решта товарних груп має незначну питому вагу та значною мірою не впливає на обсяги експорту і його динаміку.

У товарній структурі імпорту з Нідерландів більшою мірою представлена продукція, яка забезпечує задоволення споживчого попиту (або використовується для виготовлення відповідних товарів в Україні), а саме: какао та продукти з нього (питома вага 7,0%), тютюн і промислові замінники тютюну (7,0%), фармацевтична продукція (6,8%), овочі (5,7%). Також імпортуються: реактори ядерні, котли, машини (питома вага 10,8%), засоби наземного транспорту крім залізничного (8,1%), пластмаси, полімерні матеріали (5,1%), електричні машини (2,9%).

Аналіз показників двосторонньої торгівлі засвідчує важливість Нідерландів як торговельного партнера України: країна відноситься до ключових експортерів української продукції з вагомим позитивним сальдо зовнішньої торгівлі. Так, у 2020 році Нідерланди посіли 9-те місце в світі (4-те в ЄС) за обсягами українського експорту. Крім того, Нідерланди очолюють ТОП-5 імпортерів аграрної продукції в ЄС.

Нідерланди є 2 другим після Кіпру найбільшим інвестором в українську економіку.

5. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-нідерландське співробітництво у сфері культури активно розвивається та має динамічний характер. Його договірно-правову базу складає Угода між Урядом України та Урядом Королівства Нідерланди про культурне співробітництво від 1 лютого 1996 року. 

У Нідерландах існує низка місцевих українських музичних та танцювальних колективів, які здійснюють популяризацію української музичної традиції . Зокрема, хор ім.Лисенка, Утрехтський візантійський хор, фольклорний ансамбль «Русалка», вокальний ансамбль Червоні Коралі» тощо. 

Організації «Українці у Нідерландах», «Brand New Ukraine» та «OpenDoorUkraine.NL» у своїй діяльності реалізують низку інформаційних та іміджевих заходів, які забезпечують промоцію України та української культури, проводять заходи економічного та інвестиційного спрямування, організовують культурно-мистецькі фестивалі, концерти, творчі вечори тощо. Також двічі на рік видається журнал про Україну нідерландською мовою - «Oekraine Magazine». Журнал випускається на волонтерських засадах і є неприбутковим проектом нідерландської громадської організації «Платформа співробітництва Україна – Нідерланди».

Близько 20-ти нідерландських благодійних організацій на постійній основі передають гуманітарну допомогу в Україну, надають підтримку установам соціальної сфери, а також беруть активну участь у реалізації багатьох гуманітарних проєктів та ініціатив в Україні.

6. Наукове та освітнє співробітництво

У сфері наукового співробітництва між Україною та Нідерландами пріоритетними є космічна галузь, охорона здоров’я, IT технології та кібербезпека.

Наразі має місце діалог між Нідерландським космічним агентством та Державним космічним агентством щодо реалізації низки спільних ініціатив у сфері використання космічного простору в мирних цілях. Серед пріоритетних напрямків співробітництва – дистанційне зондування Землі, спільні наукові дослідження, участь в програмах із вивчення Місяця, тощо.

Україна інтенсифікувала взаємодію з міжнародною платформою Global forum for Cyber Expertise (GFCE) в напрямку співпраці за такими напрямками як кіберзлочинність, розробка кібернетичної стратегії, захист критичної інфраструктури від кібератак та підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних загроз в кіберпросторі.

У сфері охорони здоров'я Україна розвиває партнерство з організацією Task Force Health Care (TFHC), яка об’єднує ключових представників сектору охорони здоров’я Нідерландів. Крім цього, розвивається співпраця з низкою нідерландських компанії, зокрема «Philips Medical Systems», «Metaflex», «Hospitainer» та багатьма іншими, в напрямку залучення інноваційного досвіду нідерландських партнерів до реформування системи охорони здоров’я в Україні. 

Налагоджено взаємодію з Європейським агентством лікарських засобів, що є важливим елементом в напрямку реформування галузі охорони здоров’я України.

Співпраця з провідними нідерландськими університетами, такими як Делфтський технологічний університет, Лейденський університет, Університет і дослідницький центр Вагенінгена є одним з пріоритетів у сфері освітнього співробітництва.

7. Договірно-правова база

Кількість документів: 41.

Ключові документи:

Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій між Україною та Королівством Нідерланди (Підписано: 14.07.1994, діє з: 01.06.1997).

Конвенція між Україною та Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (Підписано: 24.10.1995, діє з: 02.11.1996).

Протокол «Про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерланди про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» (Підписано: 12.03.2018).

Угода між Національним Бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами (НБРЦA) України та Радою з Безпеки Польотів Нідерландів про передачу проведення розслідування авіаційної події з повітряним судном Боїнг 777-200, реєстраційний номер: 9M-MRD авіакомпанії «Малазійські Авіалінії» рейс MH17 (Підписано: 24.07.2014, діє з: 24.07.2014).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну Місію захисту розслідування (Підписано: 28.07.2014, діє з: 01.08.2014).

Угода (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 2021 року строку дії Угоди між Україною та Королівством Нідерланди про Міжнародну місію захисту розслідування від 28 липня 2014 року (Підписано: 01.08.2020).

Угода між Україною та Королівством Нідерланди про міжнародне правове співробітництво щодо злочинів, пов'язаних зі збиттям літака рейсу МН17 Малазійських авіаліній 17 липня 2014 року (Підписано: 07.07.2017, діє з 28.08.2018).

8. Українська громада.

Громадяни України або іммігранти українського походження, які перебувають або проживають на території Нідерландів, належать до нової, т.зв. «економічної» хвилі міграції. Вони прибувають до Нідерландів з метою навчання або влаштування на роботу, переважно у технічній та науковій сферах.

Офіційна статистика щодо кількості етнічних українців у Нідерландах відсутня. За підрахунками організацій української діаспори в Нідерландах нараховується близько 6 тисяч осіб. Місцями компактного проживання та перебування українців є передусім великі міста Нідерландів: Амстердам, Роттердам, Гаага, а також міста з переважно студентським населенням: Утрехт, Лейден, Гронінген та Ейндховен.

З 2014 року діяльність та згуртованість української громади у багатокультурному середовищі Нідерландів помітно зросла. Українці активно захищають національні інтереси України, забезпечують постійну допомогу українським військовим та промотують українську культуру й традиції, створюючи культурно-гуманітарні осередки українців у найбільших містах Нідерландів.

У Нідерландах наразі існують такі офіційно зареєстровані організації української діаспори: Фундація «Українці в Нідерландах», Фундація «Ukraine Culturalis» та «Brand New Ukraine».

Також функціонують 6 українських суботніх/недільних шкіл: у Гаазі, Амстердамі, Роттердамі, Гронінгені, Ейндховені та Утрехті. 

1. Визнання України: 24 грудня 1991 року.

 2. Встановлення дипломатичних відносин: 5 лютого 1992 року.

 3. Політичні відносини

Україна розглядає Норвегію одним зі своїх важливих європейських партнерів, у співпраці з яким також зберігається значний нереалізований потенціал. Останні роки характеризувалися особливо динамічним розвитком українсько-норвезьких відносин в усіх ключових сферах, зокрема й суттєвою активізацією двостороннього політичного діалогу.

За результатами першого в історії взаємин офіційного візиту Президента України в Норвегію 18 жовтня 2016 року відносини між Україною та Норвегією офіційно проголошені міждержавним партнерством. 8-10 травня 2017 року Норвегію відвідав з робочим візитом Голова Верховної Ради України. 28 січня 2019 року відбувся офіційний візит Прем’єр-міністра України в Норвегію, одним з важливих результатів якого стало підписання Спільної заяви Глав урядів щодо посилення українсько-норвезького співробітництва у сфері енергетики. 

У свою чергу, Україну відвідали з візитами Прем’єр-міністр Норвегії (18 листопада 2014 року), Президент Стортингу (Парламенту) Норвегії (18-20 вересня 2018 року), Міністр закордонних справ Норвегії (4-6 вересня 2018 року), Міністр торгівлі та промисловості Норвегії (10-11 вересня 2018 року). У квітні 2018 року у Стортингу Норвегії створено – вперше в історії двосторонніх відносин – Групу дружби з Україною. 

Перша двостороння зустріч Президента України В.О.Зеленського з Прем’єр-міністром Норвегії Е.Солберг відбулася у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку 25 вересня 2019 року. Міністр закордонних справ Д.І.Кулеба та Міністр закордонних справ Норвегії І.Е.Сьорейде провели телефонну розмову (3 квітня 2020 року) та зустріч в онлайн-форматі (4 вересня 2020 року). 

Крім заходів у рамках політичного діалогу, між Україною та Норвегією відбуваються регулярні контакти на міжвідомчому та експертному рівнях, зокрема й по лінії зовнішньополітичних та оборонних відомств, міністерств енергетики, освіти, охорони здоров’я та інших установ.

У 2016-2019 роках в українсько-норвезьких відносинах створено та розпочато співпрацю у рамках низки нових ініціатив та механізмів взаємодії, зокрема Міжурядової комісії з питань співробітництва у галузі торгівлі, підприємництва та економіки (станом на 2021 рік проведено три засідання, останнє з яких – 12 листопада 2020 року), Українсько-норвезького діалогу з європейської інтеграції, Ініціативи з підвищення енергоефективності, програми співробітництва у медичній сфері, ініціативи «Україна-Норвегія: поєднані історією». Протягом останніх років високими темпами зростає двостороння торгівля; у 2018 році розпочато перші великі інвестиційні проєкти норвезьких компаній в Україні у сфері відновлюваної енергетики; триває опрацювання нових перспективних напрямів та проєктів двосторонньої співпраці.

Від початку агресії Росії проти України Норвегія дотримується послідовної позиції на підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, зокрема й у повному обсязі приєднується до санкцій ЄС проти РФ, підтримує найважливіші ініціативи України в ООН тощо. На цілі проєктної діяльності в Україні Уряд Норвегії щорічно виділяє близько 20 млн. дол. США (пріоритетні напрями: реформа судової системи; підвищення енергоефективності та ядерна енергетика; сприяння розвитку торгівлі; гуманітарні проєкти на сході України).

4. Торговельно-економічне співробітництво

Протягом останніх років українсько-норвезьке торговельне та інвестиційне співробітництво характеризується високими темпами зростання.

За даними Державної служби статистики України, у 2020 році загальний товарообіг між Україною і Норвегією зріс до 370 млн. дол. США (з близько 220 млн. дол. США у 2016 році); український імпорт в Норвегію у 2020 році становив близько 65 млн. дол. США, норвезький експорт в Україну – близько 305 млн. дол. США.

У 2020 році Україна експортувала в Норвегію товарів на 27 млн. дол. США. Основними статтями експорту товарів з України в Норвегію була продукція суднобудування (22%), агропромислового комплексу (18%), машинобудування (15%), текстильної промисловості (13%), а також дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння (11%). За цей же період з Норвегії Україна імпортувала товарів на 288 млн. дол. США. Основною позицією норвезького експорту товарів в Україну традиційно залишалися риба та морепродукти (76%), також Україна імпортувала з Норвегії добрива (6%) та нікель (6%).

Експорт послуг з України в Норвегію у 2020 році становив близько 38 млн дол. США. Його основними статтями були послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та інформаційні послуги (63%), транспортні послуги (20%) та ділові послуги (14%). Імпорт послуг з Норвегії в Україну становив близько 16 млн. дол. США. Його основними позиціями були ділові послуги (81%) та послуги у сфері телекомунікацій(10%).

Реальні обсяги експорту товарів та послуг з України в Норвегію є значно вищими за дані Державної служби статистики України. Так, за даними Центрального статистичного бюро Норвегії, у 2020 році Україна експортувала в Норвегію товарів на суму майже 70 млн дол. США (або у 2,5 рази більше за відповідні дані Держстату України). Схожою є ситуація і з обсягами експорту послуг з України в Норвегію. Існуючі відмінності у статистичних даних України та Норвегії спричинені незазначенням Норвегії як країни призначення для багатьох товарів та послуг українського експорту та, натомість, їхнім зарахуванням як експорту до держав ЄС, насамперед Данії, Нідерландів, Німеччини, Польщі та країн Балтії.

Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Норвегією регулюється Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та державами-членами ЄАВТ та Угодою про сільське господарство між Україною та Норвегією (обидві угоди підписані 24 червня 2010 року та набули чинності 1 червня 2012 року).

Найбільш далекосяжні зрушення в українсько-норвезьких відносинах упродовж останніх років відбулися в інвестиційному співробітництві – перші великі інвестиційні проєкти норвезьких компаній NBT та Scatec Solar в Україні у сфері відновлюваної енергетики, розпочаті у 2018 році, вже найближчим часом мають забезпечити залучення в українську економіку близько 1,7 млрд. дол. США іноземних інвестицій. Інвестицій з України в економіці Норвегії не зареєстровано.

5. Наукове та освітнє співробітництво

З 2015 року Європейський центр імені Вергеланда (м. Осло) тісно співпрацює з Міністерством освіти України з питань, що стосуються реформ у сфері освіти. 27 січня 2020 року розпочато реалізацію 5-го циклу програми підтримки освітніх реформ в Україні «Демократична школа», учасниками якого стали 60 українських шкіл. До участі в програмі залучено понад 350 шкіл з усіх областей України, підготовлено більше 72 тренерів, створено кілька посібників з громадянської відповідальності, запропоновано новації до навчальної програми для 12 класу. 

Помітний внесок у розвиток наукових та освітніх зв’язків між Україною та Норвегією робить проєктна діяльність Норвезького центру з питань міжнародного співробітництва та підвищення якості вищої освіти (DIKU), за підтримки якого з 2010 року реалізовано близько 70 проектів за участі ВНЗ України на загальну суму понад 12 млн. дол. США. 

Проєкт «Норвезько-української співпраці в галузі освіти та досліджень у сфері сталого управління» Університету Нурд (м. Будьо) з КНУ ім. Тараса Шевченка дав можливість отримати дипломи 190 магістрам, 35 кандидатам наук та 60 викладачам. 

У рамках проєкту «Професійна перепідготовка військовослужбовців Збройних Сил України, звільнених у запас та членів їх сімей», що вже 15 років проводиться під егідою Міжнародного фонду соціальної адаптації, Норвезького Інституту ділового управління Університету Нурд та 18 ВНЗ України, професійну перепідготовку отримали майже 11000 громадян України, серед них понад 1400 учасників АТО/ООС. Наразі проєкт подовжено на 2020-2022 роки.

 6. Двостороння договірно-правова база

Двостороння договірно-правова база нараховує 35 чинних документів, включаючи міждержавні, міжурядові та міжвідомчі угоди, а також двосторонні політичні документи, ухвалені на високому політичному рівні.

7. Українська громада

За даними Норвезької імміграційної служби, станом на 2021 рік в Норвегії проживає майже 7700 етнічних українців. Найбільшими за кількістю українців осередками є міста Осло, Берген, Ставангер, Тронхейм та Драммен. В Норвегії діють 3 недільні школи – «Українська школа «Кобзар» в Норвегії», «Українська школа «Еллісів» в Осло», українська школа у м. Ставангер, та 6 регіональних громадських організацій, зокрема:

  • громадська організація «Українська громада в Норвегії» (заснована у 2004 р. у м. Осло); 

  • громадська організація «Українська спілка Західної Норвегії» (заснована у 2009 р. у м. Берген); 

  • громадська організація «Український культурно-освітній Центр у Норвегії» (заснована у 2016 р. у м. Осло);

  • громадська організація «Українська спілка в Ругаланн» (заснована у 2016 р. у м. Ставангер);

  • громадська організація «Українська спілка в Тронхеймі» (заснована у 2018 р. у м. Тронхейм);

  • громадська організація «Українська громада Східної Норвегії» (заснована у 2020 р. у м. Осло). 

1.Визнання України: 07 січня 1992 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року.

3.Політичний діалог

Основні контакти на найвищому та вищому рівнях:

13-16 квітня 1998 р. – державний візит Президента Португалії Ж.Сампайо в Україну;

25-27 жовтня 2000 р. – державний візит Президента України Л.Д.Кучми до Португальської Республіки;

20-23 квітня 2008 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України А.П.Яценюка до Португальської Республіки.

23-24 червня 2008 р. – офіційний візит Президента України В.А.Ющенка до Португальської Республіки;

16 січня 2017 р. – офіційний візит Міністра оборони України С.Полторака до Португалії.

7-8    липня    2017    р.    –    робочий    візит    Віце-прем’єр-міністра    з    питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе.

17-18 грудня 2017 р. – офіційний візит Президента України П.О.Порошенка до Португальської Республіки.

3-4 квітня 2018 р. – офіційний візит Міністра національної оборони Португалії Ж.Азереду Лопеша в Україну.

12-14 вересня 2018 р. – робочий візит Першого віце-прем’єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі С.І.Кубіва до Португалії.

13 січня 2021 року Президент України В.Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Португальської Республіки М. де Соузою.

Основні контакти на рівні зовнішньополітичних відомств:

Політичний діалог на рівні глав дипломатичних відомств започатковано під час візиту в Україну Міністра закордонних справ Португалії Жуао де Деуш Пінейру 26-27 січня 1992 року.

9-10 лютого 2000 р. - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка в Португалію.

12-13 лютого 2003 р. - офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ Португалії А.Мартінш да Кружа;

16-18 листопада 2006 р. - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка до Португалії;

15-16 вересня 2016 року – офіційний візит до Португалії Міністра закордонних справ України П.Клімкіна.

10-11 липня 2017 року – офіційний візит Міністра закордонних справ Португалії А.Сілви в Україну.

9 вересня 2020 року – офіційний візит Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби до Португалії.

4.Торгівельно-економічні відносини

За даними Державної служби статистики України в 2019 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Португалією склав 376,65 млн. дол. США, що на 13,7% більше ніж за 2018 р. Причому експорт становив 288,29 млн. дол. США (зріс на 14,2%), а імпорт – 88,36 млн. дол. США (зріс на 12%). Сальдо позитивне – 199,93 млн. дол. США.

Торгівля товарами

Український товарний експорт за 2019 р. у порівнянні з 2018 р. зріс на 14,2% та склав 282,17 млн. дол. США. Імпорт з Португалії зріс на 21,5% та склав 74,84 млн. дол. США. Сальдо позитивне - 166,7 млн. дол. США. Основними статтями українського експорту до Португалії традиційно залишаються продукти сільського господарства (72,2% від загального експорту).Товарна структура експорту: зернові культури (53,4%), насіння і плоди олійних рослин (11,7%), жири та олії тваринного або рослинного походження (5,8%)), а також чорні метали (14,2%) та електричні машини (8,5%).

Торгівля послугами

Український експорт послуг у порівнянні з 2018 р. зріс на 11,1% та склав 6,12 млн.дол. США, імпорт скоротився на 33,2% та становив 13,52 млн.дол. США.

Основними статтями українського експорту до Португалії традиційно залишаються продукти сільського господарства (72% від загального експорту, зокрема: зернові культури (53%), насіння і плоди олійних рослин (12%), жири та олії тваринного або рослинного походження (5,8%)), а також чорні метали (14,2%) та електричні машини (8,5%).

Основу товарної структури імпорту з Португалії складають: засоби наземного транспорту, крім залізничного (16% від загального імпорту), електричні машини (15%), котли, машини (9,7%), корок та вироби з нього (6,5%), насіння і плоди олійних рослин (5,4%), взуття (4,4%).

5.Культурно-гуманітарне співробітництво

Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Португалією базується на положеннях Угоди між Україною і Португалією про співробітництво в галузі освіти, культури, науки, технологій, молоді, спорту та засобів масової інформації від 05 грудня 2001 р., а також низці протоколів та угод, укладених між вищими навчальними закладами країн.

Існуюча нормативно-правова база благословляє здійснювати ефективний та всебічний розвиток усіх напрямів двостороннього гуманітарного співробітництва, що сприяє активному представленню традицій, історії та культурної спадщини України в Португалії. Португальська аудиторія демонструє значний інтерес до культурно-мистецьких заходів, які проводяться Посольством України.

Українська громада відіграє важливу роль у популяризації української культури та історії в Португалії.

Окрема увага приділяється підвищенню обізнаності в Португалії щодо Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. 3 березня 2017 р. Асамблея Республіки прийняла дві резолюції щодо визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом в Україні та вшанування пам'яті жертв цієї трагедії.

6.Міжпарламентське співробітництво

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Португальською Республікою створена 10 лютого 2020 р. Керівник групи І.С.Васильєв (фракція політичної партії «Слуга народу»). За результатами парламентських виборів у Португалії, які відбулися 6 жовтня 2019 р., в Асамблеї Республіки у лютому 2020 р. створена група дружби «Португалія – Україна».

15-16 листопада 2016 р. відбувся візит в Україну делегації Асамблеї Республіки на чолі з Головою Комітету закордонних справ та португальських громад С.С. Пінту.

Голова групи дружби «Португалія – України» в Асамблеї Республіки Р.Бешіга взяв участь у Міжнародному форумі у м. Київ, присвяченому 85-м роковинам Голодомору 1932-1933 рр. в Україні 22-24 листопада 2018 р. та виступив на меморіальному засіданні у Верховній Раді України 23 листопада 2018 р.

20-26 березня 2019 р. відбувся візит до Португалії групи з міжпарламентських зв’язків України з Португальською Республікою у Верховній Раді України на чолі з її Головою П. Дзюбликом.

7.Існуючі двосторонні органи високого рівня

Міжурядова українсько-португальська комісія з питань економічного, промислового та технічного співробітництва (перше засідання відбулося 3 квітня 2009 р. у Києві, друге – 20 червня 2018 р. у Лісабоні).

8.Договірно-правова база

Договірно-правова база українсько-португальських відносин складається з

60 двосторонніх документів на міждержавному, міжурядовому та міжвідомчому рівнях.

Деякі ключові документи:

Угода про дружбу і співробітництво між Україною та Португальською Республікою (25 жовтня 2000 р.);

Угода між Україною та Португалією про сприяння та взаємний захист інвестицій (25 жовтня 2000 р.);

Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на капітал між Україною та Португалією (9 лютого 2000 р.);

Угода про соціальне забезпечення між Україною та Португальською Республікою (07 вересня 2009 р.);

Угода між Україною та Португальською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом (22 травня 2017 р.)

Угода між Україною та Португальською Республікою про економічне співробітництво (17 грудня 2017 р.).

Дорожня карта українсько-португальських відносин на 2020-2022 рр. (9 вересня 2020 р.).

9.Українська громада

Відповідно до офіційних статистичних даних за 2019 рік, в Португалії проживають   590    348    тис.    офіційно    зареєстрованих    іноземців,    серед яких громадяни України за своєю кількістю посідають п’яте місце – 29 718 тис. або 5,0% від загальної кількості іноземців.

Українські громадяни проживають на усій території Португалії, як у містах, так і в сільській місцевості, із виразною концентрацією в основних промислових центрах країни та великих містах (столиця Лісабон, Кашкайш, Сінтра, Сетубал, Сантарень, Коїмбра та інш.), на півночі (Порту, Візеу, Авейру, Віана-ду-Каштелу та інш.) й півдні (Фару, Албуфейра, Портімау, Лагоа, Лагуш). Незначна кількість українців проживає у автономних регіонах Португалії – на Азорських островах та острові Мадейра.

Нині в Португалії діють 14 українських громадських організацій, зокрема, Спілка українців в Португалії (Associação dos Ucranianos em Portugal) – член СКУ, Асоціація «Словесна піраміда» (Associação «Pirâmide das palavras»), Спілка української молоді в Португалії (Associação da Juventude Ucraniana em Portugal), Спілка українців Алгарве (Associação dos Ucranianos do Algarve), Українсько- португальський освітньо-культурний центр «Школа імені Т.Шевченка» м.Фару (Centro educativo e cultural luso-ucraniano «Escola Tarás Shevtchenko»), Асоціація

«Джерело   Світу»   (Associação   «Fonte   Mundo»),   Громадська   організація

«Португальсько-Український Соціально-Культурний Центр: Україна-Португалія- Європа», м.Брага (UPE (Ucrânia-Portugal-Europa) Associação Centro Social e Cultural Luso-Ucraniano), Асоціація українців Португалії «Собор» (Associação dos Ucranianos em Portugal «Sobor»), Асоціація «Християнський Рух Українців у Португалії» (Associação «Movimento Cristão dos Ucranianos em Portugal»), Асоціація культури та соціальної солідарності «Український Дім», м.Лісабон (Associação  da  cultura  e  solidariedade  social  «Casa  da  Ucrânia»),  Асоціація

«Тенденції успішності» (Associação «Êxito das tendências»), Благодійна асоціація

«Янголи Милосердя» (Associaçao Solidaria Anjos de Misericordia), Культурна асоціація солідарності та підтримки «Відкрите серце» (Associação Cultural de Solidariedade e Apoio - Coração Bondoso), Українська соціально-культурна асоціація «Пліч-о-пліч» (Lado a Lado – Associação Socio-Cultural Ucraniana).

1.Визнання незалежності України: 30 жовтня 1995 року

2.Встановлення дипломатичних відносин: 30 жовтня 1995 року

3.Політичні відносини

Здебільшого контакти на вищому рівні відбуваються в рамках міжнародних організацій. Сан- маринська сторона взяла участь у міністерському засіданні ОБСЄ (м.Київ, 5-6 грудня 2013 р.) на рівні Постійного представника Республіки Сан-Марино у цій організації.

19 листопада 2014 р. у парламенті Сан-Марино відбулись слухання щодо ситуації в Україні, участь в яких взяв Державний секретар закордонних справ П.Валентіні. Підставою для проведення слухань стало звернення Держдуми РФ до національних парламентів та міжнародних парламентських організацій у зв‘язку із занепокоєнням стосовно „злочинів проти цивільного населення” на Південному Сході України. У цьому контексті П.Валентіні підтвердив депутатам позицію Уряду Сан-Марино стосовно триваючого конфлікту між двома державами, наголосивши на необхідності дотримання принципу територіальної цілісності України, а також невизнанні анексії РФ Криму та Севастополя.

13 листопада 2017 року Посол України в Сан-Марино з робочою поїздкою відвідав Сан-Марино, у рамках якої зустрівся з Міністром закордонних справ Н.Ренці.

03   червня    2019    року    відбулось    спеціальне    засідання    Парламентського    комітету у закордонних справах, безпеки та міграції Республіки СМ, присвячене Україні. У рамках заходу, учасниками якого були депутати Парламенту та представники постійної делегації Сан-Марино у ПАРЄ, відбулось обговорення актуальних подій в Україні, російської агресії проти Української держави, перспективних напрямків співпраці у рамках міжнародних організацій та нових спільних проектів у різноманітних сферах.

Крім цього, Сан-Марино на постійній основі щорічно підтримує ініційовані Україною резолюції ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» та «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)».

4.Торговельно-економічні відносини

За даними митної статистики України, за 2020 рік обсяг товарообігу між двома країнами склав 2 074 тис. дол. США. При цьому, український експорт склав 1 018 тис. дол. США, а імпорт склав 1 550 тис. дол. США. Негативне для України сальдо торгового балансу склало 370 тис. дол. США.

Український експорт до Сан-Марино складала наступна продукція: насіння і плоди олійних культур (43,2%); палива мінеральні (37,1%); овочі (11,7%); пластмаси, полімерні матеріали (4,4%); товари, придбані в портах (2,3%).

Структуру українського імпорту з Сан-Марино визначають таки товарні позиції: реактори ядерні, котли, машини (36,4%); жири та олії тваринного або рослинного походження (19,4%); різнi харчовi продукти (18,6%); пластмаси, полімерні матеріали (6,9%); ефiрнi олії (6,8%); електричні машини (5,0%); мило, поверхнево-активні органічні речовини (3,7%).

За перші три квартали 2020 року торгівля послугами була забезпечена лише за рахунок українського експорту в Сан-Марино, який за цей період безпрецедентно зріс на 316,8 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року й наразі становить 1 221 тис. дол. США.

5.Договірно-правова база

Ключові документи:

  • Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про торгівлю та економічне співробітництво;

  • Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про сприяння та взаємний захист інвестицій;

  • Міжурядова Угода про співпрацю в галузі культури.


  • 6.Українська громада

У Сан-Марино присутня українська громада. За офіційними даними санмаринської статистики в Сан-Марино на постійній основі проживає 81 громадянин України, ще орієнтовно 300 осіб -

тимчасових мешканців, які працюють у сфері послуг (магазини, готелі, ресторани тощо)

1. Визнання України: 11 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 10 березня 1992 року.

3. Двосторонній діалог

Контакти на рівні президентів:

7 червня 2014 року – візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора в Україну на інавгурацію Президента України П.Порошенка.

23 вересня 2014 року – зустріч Президента Республіки Словенія  Б.Пахора з Міністром закордонних справ України П.Клімкіним в рамках 69-ї сесії ГА ООН.

7 лютого 2015 року – зустріч Президента України П.Порошенка з Президентом Словенії Б.Пахором під час 51-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

8 листопада 2016 року – офіційний візит Президента України П.Порошенка до Словенії.

12 лютого 2017 року – робочий візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора до України.

14 листопада 2017 року – телефонна розмова президентів України П.Порошенка та Словенії Б.Пахора.

11 травня 2018 року – офіційний візит Президента Республіки Словенія Б.Пахора до України.

Контакти на рівні голів парламентів:

24 листопада 2018 р. – зустріч Голови ВРУ А.Парубія з Головою Національної Ради (Верхня палата Парламенту) Словенії А.Ковшцою (м.Київ).

Контакти на рівні глав зовнішньополітичних відомств:

14 липня 2015 р. – візит Міністра закордонних справ РС К.Ер’явця до України.

4. Міжпарламентське співробітництво

Міжпарламентські зв’язки між Україною та РС розвиваються здебільшого в рамках багатосторонніх форумів. Депутатські групи дружби функціонували у Верховній Раді України 4-6 скликань. Наприкінці 2018 року в словенському парламенті була створена група дружби Словенія-Україна.

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня

Спільна українсько-словенська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (12.05.1997). Останнє засідання відбулося у лютому 2019 року у м. Київ.

6. Договірно-правова база 

Станом на 2019 рік українсько-словенська договірно-правова база складається з 32 документів.

7. Торговельно-економічне співробітництво

З 2016 року спостерігається постійне зростання обсягів взаємної торгівлі між Україною та Словенією по всіх позиціях (імпорт-експорт товарів та послуг).

На основі даних Державної служби статистики України, за 2018 рік обсяги взаємної торгівлі товарами та послугами між Україною та Словенією збільшилися на 10,2% та склали 252,51 млн. дол. США.

Загальний обсяг торгівлі товарами за 2018 рік у порівнянні з 2017 роком збільшився на 10,3% та склав 223,8 млн. дол. США, де український експорт зріс на 14,1% та склав 33,3 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – зріс на 9,6% (190,5 млн. дол. США).

Водночас, сальдо у торгівлі товарами за звітний період для України негативне та склало -157,19 млн. дол. США.

Загальний обсяг торгівлі послугами за 2018 рік збільшився (у порівнянні з 2017 роком) на 10,3% та склав 28,7 млн. дол. США, де український експорт зріс на 2,2% та склав 19,9 млн. дол. США, імпорт зі Словенії – зріс на 35% (8,77 млн. дол. США).

Сальдо у торгівлі послугами за звітний період для України позитивне та склало 11,1 млн. дол. США.

8. Інвестиційне співробітництво

За офіційними даними, станом на 31 грудня 2018 року обсяг прямих інвестицій з Республіки Словенія в економіку України склав 20,8 млн. дол. США.

9. Культурне співробітництво

Правовою основою українсько-словенського культурно-гуманітарного співробітництва є Протокол про співробітництво між МЗС України та МЗС Республіки Словенія від 28 січня 1994 року, Угода між Урядом України та Урядом Республіки Словенія про співробітництво у галузі культури, науки та освіти від 12 травня 1997 року (набула чинності 23 березня 2000 року).

Співробітництво у науково-освітній сфері здійснюється через прямі контакти, в рамках окремих програм вищих навчальних закладів.

10. Українська громада

Українська діаспора в Словенії налічує близько 2000 осіб. Українці, які мешкають на території Словенії, працюють науковцями, лікарями, спортсменами. Їх соціальний стан –  середній або вище середнього. В Словенії функціонують товариство українців і русинів «Карпати», українська культурно-освітня організація «Рукавичка», культурне товариство «Любляна-Київ» та товариство українців «Берегиня».

1.Визнання України: 30 грудня 1991 р.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1992 р.

3.Політичні відносини

Відносини України та Фінляндії мають давні історичні традиції та сьогодні характеризуються високим рівнем взаємної довіри та взаємодії. Фінляндія демонструє активну позицію з підтримки України у контексті російської агресії на сході нашої держави та незаконної окупації Криму.

Республіка Фінляндія підтримує структурні реформи в Україні, а також позитивно оцінює курс України на європейську інтеграцію. Фінляндія надає відчутну практичну допомогу у впровадженні реформ системи освіти, а також проектів енергоефективності та енергозбереження.

Між Україною та Фінляндією підтримується динамічний політичний діалог на високому рівні. Остання особиста зустріч Президентів України та Фінляндії відбулась 12 вересня 2019 р. в м. Києві, регулярними є телефонні контакти для обміну інформацією про стан розвитку ситуації на сході України та перспективи врегулювання російсько-українського конфлікту.

Група міжпарламентських зв’язків «Фінляндія-Україна» у Парламенті Фінляндії вперше була створена у вересні 1995 р. У грудні 2019 р. сформовано Групу дружби з Україною в оновленому складі Парламенту Фінляндії (голова групи – П.Остман). Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Фінляндською Республікою створена у січні 2020 р. (співголови групи – А.Клочко та В.Наливайченко).

З 1996 р. діє Міжурядова українсько-фінляндська змішана комісія з питань торгівлі та економічного розвитку. Сьоме засідання Комісії відбулося у вересні 2018 р. в м. Київ.

4.Торговельно-економічні відносини

Згідно з даними Державної служби статистики України, за підсумками І-ІІІ кварталів 2020     р. спостерігається незначна, але позитивна динаміка. Загальний обсяг двосторонньої  торгівлі товарами та послугами склав 271 881,1 тис. дол. США (‒2,6%), з них: експорт – 65178,2 тис. дол. США ( + 16,4%), імпорт – 206 702,9 тис. дол. США ( ‒ 7,3%), від’ємне для України сальдо ‒ 141 524,7 тис. дол. США.

Торгівля товарами

Обсяг двосторонньої торгівлі товарами протягом І-ІІІ кварталів 2020 р. склав 223 768,1 тис. дол. США (‒5,4%), з них: експорт – 44 467,2 тис. дол. США ( + 28,9%), імпорт – 179 300,9 тис. дол. США ( ‒11,2%), від’ємне для України сальдо ‒ 134 833,6 тис. дол. США.

Товарні структури експорту та імпорту залишилися практично без змін.

 Товарна структура експорту: чорні метали (23,9%), реактори ядерні, котли, машини (20,2%), вироби з чорних металів (9,2%), мідь і вироби з неї (6,1%), меблі (5,2%), інші готові текстильні вироби (4,4%), насіння і плоди олійних рослин (3.1%), деревина і вироби з деревини (3,0%), продукти неорганічної хімії (2,4%), папір та картон (2,3%), вироби з каменю, гіпсу, цементу (2,1%).

 Товарна структура імпорту: папір та картон (29,2%), реактори ядерні, котли, машини (9,9%), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (8,9%), чорні метали (8,0%), електричні машини (7,9%), пластмаси, полімерні матеріали (7,0%), фармацевтична продукція (6,1%), прилади та апарати оптичні, фотографічні (3,6%), добрива (1,7%), риба і ракоподібні (1,3%).

Торгівля послугами

Обсяг двосторонньої торгівлі послугами за І-ІІІ квартали 2020 р. склав 48 113,0 тис. дол. США ( + 13,0%), з них: експорт – 20 711,0 тис. дол. США ( ‒11,5%), імпорт – 27 402,0 тис. дол. США ( + 27,4%), від’ємне сальдо для України ‒ 6 691,0 тис. дол. США.

Структури експорту та імпорту послуг також залишаються практично без змін.

 Структура експорту: ділові послуги (31,0%), транспортні послуги (26,2%), послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (18,6%), послуги з ремонту та технічного обслуговування (5,7%), послуги, пов’язані із подорожами (1,1%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (0,5%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (0,4%), послуги зі страхування (0,2%).

 Структура імпорту: послуги зі страхування (70,6%), послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю (12,7%), роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності (4,7%), транспортні послуги (3,7%), послуги, пов’язані з подорожами (3,1%), послуги у сфері телекомунікацій, ІТ (2,9%), ділові послуги (1,6%), послуги з ремонту та технічного обслуговування (0,1%).

Інвестиційне співробітництво

Станом на 30.09.2020 р. обсяг прямих інвестиції з Фінляндії до української економіки склав загалом: 96,6 млн. дол. США. З них: 56,6 млн. дол. США ‒ інструменти участі в капіталі, 40,3 млн. дол. США ‒ боргові інструменти.

Інвестиції спрямовувались у такі сфери, як оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів (21,0 млн. дол. США), промисловість (8,5 млн. дол. США), діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (17,6 млн. дол. США).

5.Культурно-гуманітарна співпраця

Культурно-гуманітарне співробітництво України та Фінляндії характеризується організацією художніх виставок, гастролей творчих колективів, днів українського кіно, проведенням лекцій, тематичних круглих столів.

Значною мірою розвитку двостороннього співробітництва між Україною та Фінляндією у сфері культури сприяє об'єднання «Товариство Українців у Фінляндії». Також сприяння ознайомленню фінської громадськості з українськими традиціями, культурою та мистецтвом надає Міжнародний український культурний центр (м.Тампере). Інструментом зміцнення українсько-фінляндських взаємин є побратимські зв'язки між містами України та Фінляндії (Київ-Гельсінкі, Київ-Тампере, Одеса-Оулу, Запоріжжя-Лахті, м.Новоград- Волинський Житомирської області-комуна Суомуссалмі).

Наразі у Фінляндії налічується два українських історичних об’єкти: пам’ятна дошка на будинку, в якому у 1918-1921 рр. розташовувалася перша дипломатична місія України у Фінляндії, та пам’ятник українським воїнам, загиблим під час бойових дій на  півночі  Фінляндії в ході Зимової війни 1939-1940 років.

6.Наукове та освітнє співробітництво:

Україну та Фінляндію об’єднує міжуніверситетське та міжшкільне партнерство.

За сприяння Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти Фінляндії з вересня 2008 року в Алексантері Інституті при Гельсінкському університеті запроваджено програму

«Українські студії». Програма спрямована на поширення знань про Україну серед студентів та дослідників вищих навчальних закладів Фінляндії, передбачає вивчення фінськими та іноземними студентами української мови, літератури, історії та культури, проведення досліджень з української тематики, а також здійснення студентських обмінів.

З січня 2007 року українська мова викладається на кафедрі слов’янських і прибалтійських мов та літератури Гельсінського університету на факультативній основі. Фінська мова викладається в низці українських ВНЗ. У Києві функціонує «Скандинавська гімназія», у якій вивчаються шведська та фінська мови.

7.Договірно-правова база:

Кількість чинних документів: 45. Ключові документи:

  • Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про встановлення дипломатичних і консульських відносин від 26.02.1992;

  • Угода між Урядом України і Урядом Фінляндської Республіки про торгівлю і економічне співробітництво від 14.05.1992;

  • Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07.10.2004;

  • Рамкова угода між Україною та Північним інвестиційним банком від 23.12.2005;

  • Рамкова угода між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією від 17.09.2009;

  • Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту

«Фінська підтримка реформи української школи» від 05.03.2018;

  • Угода між Україною та Фінляндською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом від 12.09.2019.

  • 8.Українська громада:

Місцями компактного проживання українців є міста Гельсінкі, Тампере, Юваскюла, Турку, Оулу і Сало.

Українська громада Фінляндії сформувалася упродовж останніх  20 років і налічує близько    5 тис. осіб.

Об’єднання українців: « Товариство українців у Фінляндії» було засновано у 1997 році. Основним напрямом роботи Товариства є об'єднання між собою українців, поширення української культури в країні проживання, підтримка української мови. З метою популяризації  української   мови   та   культури   у   2014   році   Товариством  створений Український театр. Обізнаності фінляндського суспільства із українським культурним надбанням сприяє Український кіноклуб, у рамках якого демонструються українські фільми, як класичні, так і сучасні. Українцями м.Турку організовано товариство

« Українці Фінляндії». Організація створена в 2009 році. У жовтні 2020 року українці м.Тампере зареєстрували власний осередок «Товариство українців міста Тампере». Активно функціонує також Міжнародний український культурний центр.міністерство закордонних справ україни - країни європи

9. Дипломатичні представництва

Посольство України в Фінляндській Республіці та Республіці Ісландія (за сумісництвом).

1. Визнання України: 27 грудня 1991 року.

2. Встановлення дипломатичних відносин: 24 січня 1992 року.

3. Політичні відносини

2019 рік

12 квітня 2019 р.  – зустріч Президента України П. Порошенка з Президентом Франції Е. Макроном у рамках робочого візиту до Франції.

12 квітня 2019 р. – зустріч Президента України В. Зеленського (у якості кандидата в президенти) з Президентом Франції Е. Макроном.

20 травня 2019 р. – Державний секретар при Міністрі Європи та закордонних справ Франції А. де Моншален очолила делегацію Французької Республіки на церемонії інавгурації Президента України В. Зеленського. 

30-31 травня 2019 р. – візит до Києва Міністра у справах Європи та закордонних справах Франції Ж.-І. Ле Дріана.

17 червня 2019 р. – офіційний візит Президента України В. Зеленського до Франції.

12 липня 2019 р. –  зустріч у «нормандському» форматі на рівні дипломатичних радників президентів, м.Париж.

7 серпня 2019 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

29 серпня 2019 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

15 листопада 2019 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

5 грудня 2019 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

9 грудня 2019 р. – зустріч Президента України В. Зеленського та Президента Франції Е. Макрона на саміті у Нормандському форматі (м. Париж).

2020 рік

11 січня 2020 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

2 березня 2020 р. – консультації радників лідерів країн Нормандського формату, м.Париж.

27 квітня 2020 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

30 квітня 2020 р. – відео конференція міністрів закордонних справ країн Нормандського формату.

12 червня 2020 р. – візит до Франції української делегації  на чолі з віце-прем'єр-міністром України – міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій О. Резніковим.

4 липня 2020 р. -  зустріч радників лідерів держав Нормандської четвірки (м. Берлін).

11 вересня 2020 р. - зустріч радників лідерів держав Нормандської четвірки. 

 6 листопада 2020 р. – телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном. 

13 та 27 листопада 2020 р. – робочі зустрічі політичних радників лідерів держав "нормандської четвірки" у форматі відеоконференції. 

22 грудня 2020 р. - телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Президентом Франції Е. Макроном.

2021 рік

15 січня 2021 р. - зустріч політичних радників лідерів держав "нормандської четвірки" у Берліні.

27 січня 2021 р. – робоча зустріч політичних радників лідерів держав "нормандської четвірки" у форматі відеоконференції.

26 лютого 2021 р. – візит Міністра закордонних справ України Д. Кулеби до м. Париж.

18 березня 2021 р. – робоча зустріч політичних радників лідерів держав "нормандської четвірки" у форматі відеоконференції.

9 квітня 2021 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром Європи та закордонних справ Франції Ж.-І. Ле Дріаном.

16 квітня 2021 р. – візит Президента України Володимира Зеленського до Французької Республіки.

12-13 травня 2021 р. – візит Міністра економіки, фінансів та відновлення Франції Брюно Ле Мера до Києва.

Існуючі двосторонні органи високого рівня:

Змішана українсько-французька міжурядова комісія з економічного співробітництва 

Восьме засідання Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва під головуванням Міністра внутрішніх справ України А. Авакова та Міністра економіки, фінансів та відновлення Франції Б. Ле Мера відбулося 26-27.11.2020 у форматі відеоконференції. Українсько-французька робоча група з питань сільського господарства (останнє засідання - 23.10.2018 р. в Парижі).

Українсько-французька змішана комісія з культурного та науково-технічного співробітництва (останнє засідання - 13.02.2008 р. в Парижі). 

Українсько-французький змішаний комітет з науково-технологічного співробітництва (останнє засідання -  27.11.2012 р. у Києві).

4. Стан двостороннього торговельно-економічного співробітництва

За результатами 2019 року, Франція посіла 7 місце серед торговельних партнерів України серед країн Європи з питомою вагою 4,65% від загального товарообігу. У 2019 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Францією склав 2583,1 млн дол. США, що на 12,9% більше обсягів торгівлі товарами та послугами за 2018 рік. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Франції склали 769,0 млн дол. США та зросли на 12,2%, обсяги імпорту зросли на 13,2% та склали 1814,1 млн дол. США. Сальдо за цей період негативне для України і складає 1045,1 млн дол. США.

У 2019 році обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та Францією склав 2583,1 млн дол. США, що на 12,9% більше обсягів торгівлі товарами та послугами за минулий рік. Обсяги експорту українських товарів та послуг до Франції склали 769,0 млн дол. США та зросли на 12,2%, обсяги імпорту зросли на 13,2% та склали 1814,1 млн дол. США. Сальдо за цей період негативне для України і складає 1045,1 млн дол. США.

У 2019 році товарообіг між Україною та Францією склав 2249,3 млн дол. США, що на 11,5% більше обсягів торгівлі товарами за минулий рік. Обсяги експорту українських товарів до Франції склали 596,5 млн дол. США та зросли на 10,9%, обсяги імпорту збільшились на 11,6% та склали 1652,8 млн дол. США. Сальдо за цей період негативне для України і складає 1056,3 млн дол. США.

У структурі експорту українських товарів до Франції переважають поставки: насіння і плодів олійних рослин (28,6%); залишків і відходів харчової промисловості (16,6%); жирів та олій тваринного або рослинного походження (16,0%); одягу та додаткових речей до одягу (5,8%); деревини і виробів з деревини (5,2%); чорних металів (3,4%); їстівних плодів та горіхів (3,3%), меблів (3,1%).

У структурі імпорту французьких товарів домінують поставки: різноманітної хімічної продукції (16,3%); засобів наземного транспорту (14,9%); фармацевтичної продукції (11,0%); ефірних олій (8,4%); реакторів ядерних, котлів, машини (7,5%); палива мінерального; нафти і продуктів її перегонки (5,3%); електричних машин (4,4%); насіння і плодів олійних

рослин (2,9%), пластмаси, полімерних матеріалів (2,5%); приладів та апаратів оптичних, фотографічних (2,2%).

За 2019 рік обсяги двосторонньої торгівлі послугами між Україною та Францією зросли на 23,2% і склали 340,1 млн дол. США. При цьому експорт зріс на 16,1% до 178,8 млн дол. США, тоді як імпорт зріс на 32,1% та склав 161,3 млн дол. США. Сальдо позитивне для України та складає 17,5 млн дол. США.

 Основними статтями експорту українських послуг до Франції традиційно є:

- транспортні послуги – 35,4% (↑16,4%),

- послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги – 32,8% (↑19,1%),

- ділові послуги – 19% (↑10%),

- послуги з переробки матеріальних ресурсів – 6,18% (↑10,7%).

 Основними статтями імпорту французьких послуг до України є:

- ділові послуги - 28,3% (↑40,4%),

- транспортні послуги - 27,7% (↑34,4%),

- послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги - 11,7% (↓10,2%),

- послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю - 11,5% (↑2,46 рази),

- роялті та інші послуги, пов’язані з використанням інтелектуальної власності - 9,6% (↑24,9%).

5. Співробітництво у галузі науки та освіти

Українсько-французьке співробітництво у галузі науки і освіти здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, науково-технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 року, а також міжурядової Угоди про взаємне визнання наукових ступенів та звань (2005 р.).

У рамках реалізації Програми спільних дій у галузі науково-технологічного співробітництва між Україною і Францією «Дніпро», започаткованої Угодою, яку було підписано у Києві 10 жовтня 2001 року між Міністерством освіти і науки України та Міністерством закордонних справ Франції, кожні два роки відбуваються засідання українсько-французького Змішаного комітету з відбору наукових проектів.

В освітній сфері сторонами започатковано низку міжуніверситетських контактів та підписано угоди про співпрацю між французькими та українськими вищими навчальними закладами. З української сторони партнерами стали Київський національний торговельно-економічний університет, Одеський національний університет ім. І.Мечникова, Харківський національний економічний університет, Національний технічний університет України (КПІ), Придніпровська державна академія будівництва і архітектури, Донецький технічний університет, Академія муніципального управління (м. Київ). Серед нових партнерств в освітній сфері треба відзначити співпрацю між Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури і Вищою школою мистецтва метрополії Метц та між Українським державним університетом фінансів та міжнародної торгівлі і Бізнес-школою ICN м. Нансі.

6. Культурно-гуманітарна співпраця

Українсько-французьке співробітництво у галузі культури, освіти і науки здійснюється на основі міжурядової Угоди про культурне, наукове і технічне співробітництво, підписаної 19 жовтня 1995 р.

З 1992 року у Києві діє Французький культурний центр, офіційне відкриття якого відбулося у 1994 році. Він є головною ланкою мережі, до якої входять ще чотири регіональних центрів, створених у Харкові, Дніпрі, Львові, Одесі, Рівному та Запоріжжі. Щороку ФКЦ проводить в Україні мистецький фестиваль «Французька весна». 

З 2004 року у складі Посольства України у Франції діє Культурно-інформаційний центр (КІЦ), у приміщенні якого на регулярній основі відбуваються мистецькі, інформаційні, культурологічні заходи.

Серед знакових подій, які сприяли популяризації у Франції українського культурно-мистецького надбання, варто відзначити проведення у 2001 р. експозиції Національного музею історії України «Золото скіфських царів» в Гран Пале та у 2012-2013 рр.  у всесвітньо відомому паризькому музеї Лувр виставки робіт видатного українського скульптора доби бароко Іоана Георга Пінзеля.

Протягом 2018-2019 рр. у співпраці із французькими науковими інститутами та мозковими центрами у Франції проведено низку важливих культурно-інформаційних заходів - міжнародну конференцію «Україна - нова генерація», колоквіум у Сенаті Франції на тему «Україна та Європа: реалії та перспективи», семінар в Національних Зборах Франції на тему «Маніпуляція інформацією в міжнародних відносинах: приклад України», конференцію в Національному інституті східних мов і цивілізацій «Голодомор: свідки і свідчення».

 У Франції значну підтримку знайшов міжнародний рух за визволення О.Сенцова та інших українських політв’язнів Кремля. О.Сенцову присвоєно звання Почесного громадянина Парижа. Відбулися публічні покази резонансного документального фільму «Процес».

Помітними подіями публічної дипломатії протягом останніх декількох років можна вважати проведення в Парижі мультидисциплінарного фестивалю  Week End à l’Est, кінофестивалю «Нова хвиля українського кіно», Docudays, Бієнале декоративно-прикладного мистецтва Révélations в Grand Palais, регулярна участь України у Паризькому книжковому салоні, у програмах Канського кінофестивалю, Mifa Market в м.Аннесі, які стали потужними медійним майданчиками для привернення уваги міжнародної спільноти до проблематики війни на Донбасі, окупації Криму та російської агресії проти України.

Все більше українських стилістів моди беруть участь у Paris Fashion Week. Відомі стилісти Л. Літковська, А. Белінський, А. Тан, кластер Podillya Wedding Group провели свої покази і шоу-руми в Культурно-інформаційному центрі та приміщенні Посольства.

У престижній паризькій концертній залі ім. А. Корто презентовано сучасну українську академічну музику оперою «Йов» у постановці В. Троїцького. На постійній основі відбуваються гастролі культових українських гуртів Dakh Daughters і Dakha Brakha.

Окремим напрямом слід виділити запровадження україномовних аудіогідів у музеях та на туристичних маршрутах Франції з метою поширення практики використання української мови. Перший такий гід заплановано запустити у 2021 році у Версальському палаці.

7. Договірно-правова база

Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 74 чинні документи. Деякі ключові документи: Договір про взаєморозуміння та співробітництво між Україною і Французькою Республікою (16.06.1992); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій (03.05.1994); Угода між Урядом України і Урядом Французької Республіки про культурне, науково-технічне співробітництво (19.10.1995); Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (31.01.1997); Спільна декларація Президента України та Президента Французької Республіки (22.04.2015).

8. Українська громада

Першими відомими вихідцями з українських земель, які оселилися у Франції, можна вважати дочку київського князя Ярослава Мудрого - Анну Ярославну, яка у 1051 р. вийшла заміж за французького короля Генріха І, та її почет.

Основні хвилі української еміграції до Франції припали на період після І та ІІ світових війн. Перша українська організація у Франції виникла у 1908 р. під назвою «Гурток українців у Парижі». З 1929 р. в Парижі діяла організація українських націоналістів мельниківського напрямку, яка була створена одночасно із заснуванням ОУН. З 1933 р. і донині в Парижі виходить газета «Українське слово».

Станом на 1 січня 2021 року на консульському обліку перебуває 2548 громадян України. На тимчасовому обліку перебуває 1567 громадян України. За даними МВС Франції, станом на грудень 2020 року 16800 громадян України мали посвідки на проживання у Франції.

На сьогодні у Франції існує низка українських громадсько-політичних організацій, які у 1997 р. об’єдналися у Репрезентативний комітет української громади у Франції. Комітет, до якого увійшли зокрема «Об’єднання українців у Франції», «Об'єднання французів українського походження», «Спілка українок у Франції», «Товариство колишніх воїнів Армії УНР», «Спілка української молоді», «Спілка українських студентів»,  практично координує все громадське та культурне життя українців у Франції. Головою Комітету у 2015 р. було обрано Тараса Горішного.

З 1951 р. у м.Сарсель поблизу Парижа знаходиться Європейське відділення Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Тут була зосереджена робота над виданням «Енциклопедії українознавства». НТШ має великий архів і бібліотеку, яка налічує 25 тис. томів. Головою НТШ є професор Вільного українського університету у Мюнхені Володимир Косик. Українська бібліотека ім. Симона Петлюри існує в Парижі з 1929 р. В її фондах збереглися книги, документи, архіви ХХ ст., зокрема, ті, що стосуються української держави 1917-1921 рр. Директор бібліотеки – Ярослава Йосипишин.

Українська ідентичність підтримується завдяки роботі українських суботніх шкіл. Дві з них проводять навчання в Парижі. У Ніцці працює невелика українська школа-гурток. У 2005 р. Культурно-інформаційний центр Посольства прийняв під свій дах Українську школу мистецтв, яка за погодженням Міносвіти України надає освітні послуги за програмою Української міжнародної школи.

У Національному інституті східних мов і цивілізацій Паризької Сорбони є кафедра української мови. Завідувач – Ірина Дмитришин. У липні 2015 р. між зазначеним Інститутом та Києво-Могилянською академією була підписана угода про співпрацю.

Серед українських художніх колективів у Франції найбільш популярним і активним є хор собору Святого Володимира Великого (м. Париж, диригент Леся Микитин). У столиці проводить концертну діяльність і хор «Борисфен», в якому під керівництвом українки Лідії Миколенко співають французи. Відновив свою діяльність хор у м. Ліон «Дударик». З 2008 року в Парижі діє Український літературний клуб (голова – Оксана Мізерак-Гомола). Український кіноклуб, заснований французьким істориком кіно українського походження Любомиром Госейком, здійснює кінопокази в INALCO.

9. Дипломатичні установи

Посольство України у Франції.

Посольство Французької Республіки в Україні.

1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.

2. Відновлення дипломатичних відносин: 17 січня 1992 року.

3. Діалог високого рівня

Контакти та візити вищих посадових осіб (2019-2021 рр.):

16 лютого 2019 р – зустріч Президента України Петра Порошенка з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель під час 55-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки;

12 квітня 2019 р. – робочий візит Президента України Петра Порошенка до ФРН (м. Берлін);

18 червня 2019 р. – робочий візит Президента України Володимира Зеленського до ФРН (м. Берлін);

16 липня 2019 р. – телефонна розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Федеральним канцлером ФРН Ангелою Меркель (3-я);

28 серпня 2019 р. – телефонна розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Федеральним Канцлером ФРН Ангелою Меркель (4-та);

24 вересня 2019 р. –зустріч Президента України Володимира Зеленського та Федерального Канцлера Ангелою Меркель (м. Нью-Йорк);

01 жовтня 2019 р. – візит Спеціального уповноваженого Федерального уряду з питань приватизації Р.Бомби і зустріч з Прем’єр-міністром України Олександром Гончаруком (м. Київ);

09 жовтня 2019 р. – телефонна розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Федеральним Канцлером ФРН Ангелою Меркель (5-та);

23 жовтня 2019 р. – зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом Німеччини Франком-Вальтером Штаймаєром (м. Токіо, Японія);

30 жовтня 2019 р. – телефонна розмова між Президентом України Володимиром Зеленським та Федеральним Канцлером ФРН Ангелою Меркель (6-та);

08 листопада 2019 р. – переговори Президента Бундестагу Вольфганга Шойбле (ХДС) та Голови Верхової Ради України Дмитра Разумкова;

28 листопада 2019 р. – телефонна розмова між Президентом України Володимира Зеленським та Федеральним Канцлером ФРН Ангелою Меркель (7-а);

9 грудня 2019 р. – зустріч Президента України Володимира Зеленського з лідерами в рамках саміту лідерів Нормандського формату (м.Париж, Франція).

15 січня 2020 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (8-ма).

11 лютого 2020 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (9-та);

14-15 лютого 2020 р. – візит Президента України Володимира Зеленського до ФРН для участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки (м. Мюнхен);

31 березня 2020 р. – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (10-та);

12 травня 2020 року – віртуальний візит (у форматі відеоконференції) Прем’єр-міністра України Дмитра Шмигаля до ФРН з метою проведення переговорів з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель;

5 червня 2020 року – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (11-та);

10 вересня 2020 року – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (12-та);

10 листопада 2020 року – телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель (13-та).

15 січня 2021 р. телефонна розмова Президента України В. Зеленського з Канцлером ФРН А. Меркель.

22 січня 2021 року - телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з новообраним Главою Християнсько-демократичної партії ФРН Арміном Лашетом.

17-19 березня 2021 р. - візит Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля до ФРН. Спільне з Федеральним канцлером Ф.Меркель відкриття 4 українсько-німецького бізнес-форуму.

Діалог на рівні МЗС

Контакти та візити міністрів закордонних справ (2019-2021 рр.):

18 січня 2019 р. – робочий візит Федерального міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса до України;

30 травня 2019 р. - спільний візит Федерального міністра закордонних справ Німеччини Г.Мааса та Міністра закордонних справ Франції Ж.-І.ЛеДріана до України;

02 вересня 2019 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка до Берліна;

20 вересня 2019 р. – телефонна розмова Федерального міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса та Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка;

18-19 листопада 2019 р. – робочий візит Федерального міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса до України;

19-20 грудня 2019 р. – робочий візит міністра закордонних справ України Вадима Пристайка до Берліна;

9 січня 2020 року – телефонна розмова міністра закордонних справ України Вадима Пристайка з Федеральним міністром закордонних справ ФРН Гайко Маасом;

15 лютого 2020 р. – зустріч міністра закордонних справ України Вадима Пристайка з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки (м. Мюнхен);

6 березня 2020 р. – перша телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом;

22 березня 2020 р. – телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом;

24 березня 2020 р. – віртуальний візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Берліна;

14 квітня 2020 року – спільна телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака з Федеральним міністром закордонних справ ФРН Гайко Маасом;

30 квітня 2020 р. – відеоконференція міністрів закордонних справ держав «Нормандського формату» (ФРН, Франції, України і РФ);

4 травня 2020 р. – телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом;

2 червня 2020 року – робочий візит міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в ФРН (м.Берлін);

9 червня 2020 року – телефонна розмова заступника міністра Єгора Божка з Державним секретарем Федерального міністерства закордонних справ Німеччини Мігелєм Бергером;

13 серпня 2020 року – телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Федеральним міністром закордонних справ ФРН Гайко Маасом;

24 серпня 2020 року – робочий візит Федерального міністра закордонних справ ФРН Гайко Мааса в Україну;

18 вересня 2020 р. - відео зустріч заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара з Державним секретарем МЗС ФРН Мігелем Бергером.

11 листопада 2020 року – телефонна розмова міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з Міністром закордонних справ ФРН Гайко Маасом;

25 січня 2021 року – візит заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара до Берліна для участі у двосторонніх політичних консультаціях з Державним секретарем МЗС ФРН Мігелем Бергером. 

7-9 червня 2021 року - робочий візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби в ФРН (м.Берлін). Переговори з Міністром закордонних справ Німеччини Г.Маасом, іншими членами уряду та представниками політичних кіл ФРН.

4. Міжпарламентське співробітництво

Активно розвивається співробітництво на міжпарламентському рівні, яке спрямовується на розвиток сприятливих умов для поглиблення відносин між Україною і ФРН. 

20 травня 2019 р. – візит делегації німецького Бундестагу на чолі з керівником «групи дружби»-речником фракції Союз 90/Зелені Омідом Нуріпуром до Києва з нагоди інавгурації Президента України Володимира Зеленського;

20 грудня 2019 р. – зустрічі міністра закордонних справ Вадима Пристайка з Президентом німецького Бундестагу Вольфгангом Шойбле та іншими ключовими парламентаріями під час офіційного візиту до Берліна.

14 травня 2020 р. – онлайн-зустріч Співголови групи з міжпарламентських зв’язків з ФРН Верховної Ради України Галиною Янченко з керівником німецької частини «групи дружби»-речником фракції Союз 90/Зелені Бундестагу ОмідомНуріпуром.

29-30 жовтня 2020 р. – робочий візит Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова до ФРН (м.Берлін).

10 листопада 2020 р. – відео-конференція міжпарламентських груп дружби на чолі зі співголовами групи з міжпарламентських зв’язків з ФРН Верховної Ради України Галиною Янченко та Сергієм Тарутою та керівником німецької частини «групи дружби»-речником фракції Союз 90/Зелені Бундестагу Омідом Нуріпуром.

Протягом І половини 2021 року окрім численних зустрічей та контактів з німецькими депутатами за сприяння Посольства було проведено відеоконференцію двох парламентських «груп дружби» (22.03.), що було особливо актуальним з огляду на важливість врахування інтересів України у ході передвиборчої кампанії до виборів до Бундестагу (26.09.).

5. Існуючі двосторонні органи високого рівня

Групи з питань міжпарламентського співробітництва 

Важливе значення має діяльність груп із питань міжпарламентського співробітництва, які робочими органами для реалізації проектів взаємодії між законодавчими органами обох держав.

Зазвичай, міжпарламентська група має можливість запросити делегацію країни-партнера з офіційними візитом і здійснює офіційний візит у відповідь один раз протягом поточного парламентського скликання. Такі зустрічі сприяють налагодженню взаєморозуміння, а також поглибленню існуючих контактів. Члени парламентських груп є контактними особами для великої кількості іноземних представників з політичних, бізнесових, наукових, культурних та інформаційних кіл, які мають намір більше дізнатися про політичну ситуацію, діяльність та функціонування парламентської системи в країні-перебування. Такий прямий обмін делегаціями депутатів є основною формою виявлення парламентської зовнішньої політики.

Депутатська група Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Федеративною Республікою Німеччина буластворена18.12.2019 р.(співголови – С.О.Тарута (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина") та Г.І.Янченко (Політична партія «Слуга народу»). 

У той же час, у Бундестазі діє Німецько-українська парламентська група, до якої входять 27 депутатів, які представляють усі фракції законодавчого органу ФРН. З травня 2018 р. посаду керівника групи займає Омід Нуріпур («Союз90/Зелені»). 

Міжпарламентські відносини особливо активізувалися після агресії Росії проти України. Із 2014 року поновилася практика обміну візитами груп із питань міжпарламентського співробітництва, а також депутатів, які відповідальні за міжнародні питання/двосторонні відносини. 

Програма стажування молоді в парламентах 

Україна та Німеччина приділяють велику увагу практичній підготовці молодого покоління.

Так, щороку молоді українці беруть участь у програмі «Міжнародна парламентська стипендія», яка включає у себе 5-місячне стажування в офісах народних депутатів. Стипендіати (за період участі України – понад 170 осіб) ознайомлюються з парламентською системою та процесами прийняття політичних рішень в Німеччині, а також набувають практичний досвід парламентської діяльності провідної держави ЄС.

Натомість із 2017 року Україна організовує програму стажування для німецьких громадян у Верховній Раді України. У її рамках випускники начальних закладів з Німеччини щорічно мають змогу пройти протягом п’яти місяців стажування у Верховній Раді та ознайомитись із роботою українського парламенту у секретаріатах комітетів та управліннях Апарату ВРУ.

Українсько-німецька Група високого рівня з питань економічного співробітництва була заснована у 2005 році. Пріоритетними напрямками діяльності якої є: енергетика, банківська справа, сільське господарство, вугільна промисловість, металургія, транспорт, машинобудування та комунальна інфраструктура.

6. Договірно-правова база

Кількість чинних документів: 90

Ключові документи:

Спільна декларація про основи відносин між Україною та ФРН (09.06.93);

Договір між Україною та ФРН про розвиток широкомасштабного співробітництва у сфері економіки, промисловості, науки і техніки (05.11.93);

Угода між Урядом України і Урядом ФРН про сприяння здійсненню та взаємний захист інвестицій (29.06.96);

Угода між Україною і ФРН про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно (04.10.96).

Розвиток договірно-правової бази у 2020 році


Дата і місце

Назва угоди

1.

Дата вчинення: 04.12.2019 Дата набрання чинності: 14.01.2020

Угода (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про внесення змін до Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про співробітництво у сфері біологічної та хімічної безпеки і ядерного/радіологічного захисту в рамках ініціативи Групи Семи «Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї і матеріалів масового знищення».

2.

Дата вчинення: 01.11.2018 Дата набрання чинності: 10.02.2020

Угода (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про створення місцевих бюро Німецького товариства міжнародного співробітництва ГмбГ (GIZGmbH) та Кредитної установи для відбудови (KfW).

3.

Дата вчинення:

22.04.2020, м. Київ 

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2016 р.) (проєкт «Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб»)

4.

Дата вчинення:

26.08.2020, м. Берлін 

Спільна заява про наміри Уряду України і Уряду ФРН стосовно започаткування енергетичного партнерства

5.

Дата вчинення:

09 грудня 2020, відео-формат, мм. Київ, Бонн, Берлін

Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2012-2019 років)

6.

Дата вчинення:

09 грудня 2020,

мм. Київ, Бонн, Берлін

Спільна заява між Урядами України та ФРН про продовження програми FitforpartnershipwithGermany


7. Торговельно-економічне співробітництво

Німеччина посідає шосте місце серед країн світу за обсягом українського експорту, третє — за обсягом імпорту; перше місце серед країн Європи за обсягами торгівлі. У 2020 р. двосторонній товарообіг склав 7,41 млрд. дол. США (на 14,3% менше обсягів торгівлі за минулий рік), обсяг українського експорту до Німеччини - 2,072  млрд. дол. США (скоротився на 13,1%), обсяг імпорту скоротився на 10,8% та склав 5,338 млрд. дол. США.

 Інвестиційне співробітництво

Німеччина обіймає 4 місце в світі за обсягом прямих іноземних інвестицій в Україну. За підсумками 2020 р. кумулятивний обсяг прямих інвестицій з Німеччини в економіку України склав близько 1,7 млрд. дол. США. Питома вага німецького капіталу у загальному обсязі залучених прямих іноземних інвестицій складає 4,6 %.

У 2020 р. розширено присутність німецьких інвесторів в Україні на ринку виробництва електронної та мехатронної продукції. Також на 2021 р. заплановані нові інвестиції у сферу морських перевезень та фармацевтики.

Найбільший обсяг інвестицій з Німеччини в Україні акумульовано у сферах: промисловість – 62,3 %; оптова та роздрібна торгівля, ремонт автомобілів і мотоциклів – 12,5 %; транспорт, складування, поштові та кур'єрські послуги – 8,0 %; фінансова та страхова діяльність – 7,3%, сільське, лісове та рибне господарство - 4,8%.

8. Українська громада

За офіційними даними компетентних органів ФРН на території країни перебування зареєстровано близько 150 000 етнічних українців, серед яких у Берліні проживає близько 8500 українців-мігрантів та близько 7000 з українським міграційним корінням. Серед усіх міграційних груп Берліна зі 199 країн світу українці складають 1,8% (для порівняння: 20% - з турецьким міграційним корінням, 4,9% - з російським, 2,6% - ліванським).

На сьогоднішній день існує складність із виокремленням місць компактного проживання етнічних українців в Німеччині. Розпорошеність їх розміщення на території країни перебування обумовлена посиленням т. зв. «трудової» хвилі мігрантів протягом останніх років (передусім, сфери IT). Історично, центрами українства Німеччини можна вважати Мюнхен, Берлін, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Регенсбург, Ульм, Брауншвайг, Франкфурт-на-Майні, Фрайбург, Штутгарт, Дюссельдорф, Дрезден, Лейпціг.

У межах консульського округу дипустанови діють одинадцять офіційно зареєстрованих організацій закордонних українців. Головними напрямами діяльності є організація культурно-просвітницьких заходів, викладання української мови й волонтерська діяльність. 

Неоціненний внесок у підтримання українцями Німеччини й Берліна, зокрема, національної ідентичності робить Центральна спілка українців Німеччини, яка протягом більше ніж 20 років свого існування також продемонструвала особливу активність у відстоюванні інтересів Української держави в ФРН. 

У 2009 році у м. Берлін була заснована ініціатива Український кіноклуб, який на щомісячній основі вже майже 12 років проводить покази кращих українських фільмів за участю їх творців у берлінському кінотеатрі Brotfabrik. У 2018 р. цей проєкт став частиною новоутвореної культурної організації CineMova. 

Не менш вагомими гравцями у контексті просування української культури в Німеччині виступають Українсько-німецький культурний центр «Січ» (м.Шверін) та ГО «kul’tura» (м.Берлін). 

З 2017 р. у Берліні функціонує Українська школа, заснована спільними зусиллями Посольства й активних представниками батьківського складу, де навчаються вже більше 30 дітей. У 2020 році Українська школа була заснована у м. Росток.

У німецькій столиці діють українська православна й греко-католицька громади. Українські греко-католицькі громади також ведуть активну діяльність у мм. Лейпциг та Дрезден.  

У 2018 р. було засноване перше в Німеччині Українське радіо TremBeats FM, яке слугує чудовим майданчиком для обговорення ситуації в та навколо України, а також її видатних особистостей.

Активну просвітницьку діяльність в Берліні та за його межами проводить Німецько-українське академічне товариство, яке, серед іншого, спільно з дипустановоюплідно втілює в життя ініціативу «Наука з перших вуст» за участю кращих українських та німецьких науковців. 

У наданні масштабної гуманітарної допомоги Україні особливо відзначається організація українців Німеччини «Україна-Хемніц-Європа».

Українська громада є постійним учасником різноманітних культурних заходів, які проводяться Посольством України в ФРН й органами місцевої влади, а також ініціатором численних виступів, дискусій, літературних читань, виставок та презентацій.

1.Визнання України: 23 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 6 лютого 1992 року.

3.Політичні відносини:

по лінії Президента України:

зустрічі Президента України П.О.Порошенка з президентами Швейцарії в рамках ВЕФ у Давосі: Й.Шнайдер-Амманном (22 січня 2016 р.), Д.Лойтхард (17 січня 2017 р.), А.Берсе (25 січня 2018 р.), У.Маурером (24 січня 2019 р.);

22 січня 2020 р. - зустріч Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії С.Соммаругою в рамках ВЕФ у Давосі;

9 березня 2020 р. – зустріч Голови Верховної Ради України Д.О.Разумкова з Президентом Швейцарії С.Соммаругою.

25 березня 2020 р. – телефонна розмова Президента України В.О.Зеленського з Президентом Швейцарії С.Соммаругою;

20-23 липня 2020 р. – державний візит Президента Конфедерації С.Соммаруги в Україну.

по лінії Прем'єр-міністра України:

6 травня 2020 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Федеральним радником, керівником ФДЗС Швейцарії І.Кассісом;

15 травня 2020 р. – телефонна розмова Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Віце-президентом, Федеральним радником, керівником Федерального департаменту економіки, освіти та досліджень Швейцарії Г.Пармеліном;

21 липня 2020 р. – зустріч Прем'єр-міністра України Д.А.Шмигаля з Президентом Швейцарії С.Соммаругою в рамках державного візиту лідера Конфедерації в Україну.

по лінії Голови Верховної Ради України:

6-8 вересня 2016 р. – офіційний візит в Україну Голови Національної Ради Швейцарії К.Марквальдер;

9-10 березня 2020 р. – офіційний візит Голови Верховної Ради України Д.О.Разумкова до Швейцарської Конфедерації;

21 липня 2020 р. – зустріч Голови Верховної Ради України Д.О.Разумкова з Президентом Швейцарії С.Соммаругою в рамках державного візиту лідера Конфедерації в Україну.

по лінії Міністра закордонних справ України:

27 лютого 2017 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Федеральним радником, керівником ФДЗС Д.Буркхальтером в рамках сегменту високого рівня 34-ї сесії Ради ООН з прав людини у Женеві;

6-7 червня 2017 р. – візит Федерального радника, керівника ФДЗС Д.Буркхальтера в Україну (мм. Маріуполь, Київ);

7 грудня 2017 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Федеральним радником, керівником ФДЗС І.Кассісом в рамках міністерського засідання ОБСЄ у Відні;

25 січня 2018 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Федеральним радником, керівником ФДЗС І.Кассісом в рамках ВЕФ у Давосі;

25 вересня 2019 р. – зустріч Міністра закордонних справ України В.В.Пристайка з Федеральним радником, керівником ФДЗС І.Кассісом в рамках сегменту високого рівня 74-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку.

30 березня 2021 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби з главою ФДЗС І.Кассісом.

4.Торговельно-економічне співробітництво

За даними української статистики за 9 місяців 2020 р. загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Швейцарією скоротився на 23,3% і склав 1,617 млрд. дол. США. Експорт з України становив 636,3 млн. дол. США (-18,9%), а імпорт – 981 млн. дол. США (-25,9%). Сальдо було негативним для України та становило -344,7 млн. дол. США.

Обсяг торгівлі товарами скоротився на 26,3% та склав 922,9 млн. дол. США. Експорт з України зріс на 11,9% до 81,7 млн. дол. США. Імпорт зменшився на 42% до 841 млн. дол. США. Сальдо торгівлі товарами було негативним для України та становило 759,3 млн. дол. США.

У структурі експорту з України до Швейцарії у 2020 р. переважали: перли природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння – 39,5%; жири та олії тваринного або рослинного походження – 8,5%; папір та картон – 6,5%; зернові культури – 5,5%; деревина і вироби з деревини – 4,2%; вата – 2,9%; меблі – 2,5%; каучук гума – 2,1%; алюміній і вироби з нього – 2,1%; електричні машини – 2,0%; залишки і відходи харчової промисловості – 1,1%; м'ясо та їстівні субпродукти – 1,2%.

У структурі імпорту з Швейцарії до України у 2020 р. переважали: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки – 45,5%; фармацевтична продукція – 7,5%; пластмаси полімерні матеріали – 4,3%; перли природні або культивовані, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння – 8,8%; електричні машини – 5,1%; реактори ядерні, котли, машини – 5,3%; прилади та апарати оптичні, фотографічні – 3,4%; засоби наземного транспорту – 2,8%; готові текстильні вироби – 2,6%; екстракти дубильні – 1,9%.

Обсяги торгівлі послугами зменшилися на 18,7% і склали 695 млн. дол. США. Експорт з України зменшився на 23% до 555 млн. дол. США, а імпорт зменшився на 12,3% до 140 млн. дол. США. Сальдо торгівлі послугами традиційно залишалось позитивним для України та становило +415 млн. дол. США.

Основні статті експорту послуг з України до Швейцарії у 2020 р.: послуги з переробки матеріальних ресурсів - 31,5%; транспортні послуги – 36,2%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні – 8,6%; ділові послуги – 19,5%; послуги із страхування – 2,1%.

Основні статті імпорту послуг з Швейцарії до України у 2020 р.: ділові послуги – 28,8%; послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні – 16,8%; роялті та інші послуги інтелектуальної власності – 21,1%; державні та урядові послуги – 15,4%; транспортні послуги – 11,3%; послуги зі страхування – 3,9%; послуги пов’язанні з подорожами – 0,9%.

Послідовно розвивалося інвестиційне співробітництво. станом на 30.06.2020 р. прямі швейцарські інвестиції в Україну склали 3,082 млрд. дол. США. За обсягами вкладеного в Україну капіталу Швейцарія входить до п’ятірки найбільших інвесторів України.

Загальний обсяг інвестицій з України до Швейцарії залишався незначним і станом на 30.06.2020 р. становив 8,0 млн. дол. США, або приблизно 0,1% від загального обсягу українських інвестицій в економіках країн світу.

Успішно працює Українсько-швейцарський комітет з торговельно-економічного співробітництва, останнє спільне засідання якого відбулося у червні 2019 р. в Берні. Наступне 13-е засідання пройде у 2021 р. в Києві.

З 1 червня 2012 р. у відносинах із Швейцарією діє Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ.

Протягом багатьох років Швейцарія надає значну технічну допомогу нашій державі, а з 2015 р. гуманітарну допомогу для подолання наслідків російської агресії у східних регіонах України.

Реалізація нової програми співробітництва між Швейцарією та Україною на 2020 - 2023 рр. забезпечує фінансування близько 108 млн. шв. фр. на підтримку проектів технічної та гуманітарної допомоги.

З квітня 2015 р. на Схід України було направлено 12 гуманітарних вантажів. У липні та жовтні 2020 р. – 12-й гуманітарний вантаж загальною вартістю склала 3,7 млн. шв.фр.

5.Культурно-гуманітарна співпраця

У Швейцарії регулярно проводяться культурно-мистецькі акції за участю українських діячів культури, зокрема, концертні турне відомих мистецьких колективів, художні та фотовиставки українських митців, виступи українських музикантів на престижних міжнародних конкурсах. Представники вітчизняного кінематографу беруть участь у різноманітних швейцарських кінофестивалях. Українські літератори проводять творчі вечори для місцевої публіки, а діячі образотворчого мистецтва – виставки своїх творів. Українська тема все частіше звучить в культурному середовищі Швейцарії.

Серед постійних культурних контактів можна відзначити роботу українсько- швейцарської асоціації «Verein Netzwerk Schweiz-Transkarpatien/Ukraine» (NeSTU), за сприяння якої традиційні виступи ужгородського академічного хору «Кантус» («Cantus») стали візитівкою України в Швейцарії. При Бернській консерваторії продовжує свою багаторічну діяльність союз Legato Bern-Odesa, що підтримує молоді музичні таланти з України. У літературній сфері відбувається активна двостороння співпраця українського Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz із швейцарськими літературними та мистецькими організаціями.

6.Наукове та освітнє співробітництво

Українсько-швейцарське співробітництво у сфері науки і освіти розвивається як в рамках двосторонніх та багатосторонніх проектів, так і на рівні прямих контактів між науковими та освітніми закладами.

У 2016 р. Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН), штаб-квартира якої знаходиться у Женеві. Зазначений статус дозволяє нашій країні брати участь в усіх формах наукового співробітництва, які можливі для повноправних членів.

У 2017 р. у Базельському університеті започатковано ініціативу «Українознавчі студії в Швейцарії» (Ukrainian Research in Switzerland – URIS), яка реалізовується за фінансової підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. Мета ініціативи – розвиток україністики у Швейцарії, заохочення й підтримка молодих науковців, сприяння у розбудові мережі університетських наукових досліджень щодо України.

У 2018 р. відбулося підписання угод про умови співпраці та спільне визнання дипломів між приватним навчальним закладом Geneva Business School та двома українськими вищими навчальними закладами – Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Харківським національним університетом ім. В.Каразіна.

В рамках програми «Молодь змінить Україну», яка фінансується Благодійним фондом Б.Гаврилишина, організовуються регулярні стажувальні поїздки до Швейцарії груп українських студентів. Стажування українських молодих фахівців здійснюється також в рамках співпраці між центром Europa Institut при Цюріхському університеті (EIZ) та Одеською юридичною академією.

Договірно-правова база Кількість чинних документів: 33. Ключові документи:

  • Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про сприяння та взаємний захист інвестицій (20 квітня 1995 року);

  • Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про торговельне та економічне співробітництво (20 липня 1995 року);

  • Угода між Урядом України та Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво (13 жовтня 1997 року);

  • Конвенція між Урядом України та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (30 жовтня 2000 року);

  • Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї від 30 жовтня 2000 року (24 січня 2019 року).

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про взаємне скасування візового режиму для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів (11 липня 2003 року);

  • Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ і Угода про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією (24 червня 2010 року);

  • Угода між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про спрощення оформлення віз (7 червня 2017 року);

  • Угода між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб (7 червня 2017 року).


  • 7.Українська громада

У Швейцарії, за офіційними даними, нараховується понад 6 тис. громадян України, які не мають місць компактного проживання. Більші групи вихідців з України зосереджені в районах великих міст – Цюріха, Женеви, Лозанни, Берна, Базеля, Санкт-Галлена, а також в італомовному кантоні Тічіно.

Зареєстрована громадська організація українців – Українське Товариство в Швейцарії, місцеві осередки українців діють у різних містах, зокрема у Цюріху, Базелі, Берні, Лозанні та Женеві. Українська громада організовує різноманітні мистецькі заходи та громадські акції на підтримку України, активно організовує збір гуманітарної допомоги.

8. Дипломатичне представництво

Посольство України в Швейцарській Конфедерації

1.Визнання України: 19 грудня 1991 року.

2.Встановлення дипломатичних відносин: 13 січня 1992 року.

3.Політичні відносини

Швеція є надійним партнером на шляху європейської інтеграції України. Відносини з Україною належать до пріоритетів зовнішньої та безпекової політики Швеції в регіоні Східної Європи. Велику роль відіграє реалізація запропонованої Швецією спільно з Польщею ініціативи ЄС «Східне партнерство».

Масштабним проєктом, ініційованим Швецією в рамках цієї ініціативи, стало Партнерство з енергоефективності та охорони довкілля у Східній Європі/Україні (Е5Р).

Швеція послідовно підтримує суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України у межах її міжнародно визнаних кордонів, політику невизнання спроби незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим і м. Севастополь та відповідні санкції ЄС стосовно РФ.

Швеція   традиційно   виступає   співавтором   резолюцій   ГА   ООН

«Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» та «Проблема  мілітаризації  АР  Крим  і м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів».

Двосторонній політичний діалог є активним на всіх рівнях:

18-20 січня 2021 р. Міністр закордонних справ Швеції А.Лінде здійснила візит в Україну в статусі Діючої Голови ОБСЄ. У ході візиту відбулися її зустрічі з Президентом України В.Зеленським і Міністром закордонних справ Д.Кулебою.

А.Лінде і Д.Кулеба відвідали район проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі, в т.ч. КПВВ «Золоте» на лінії розмежування в Луганській області.

Візит А.Лінде засвідчив пріоритетність врегулювання російсько- українського збройного  конфлікту  для  Шведського  головування в ОБСЄ у 2021 році.

Телефонні розмови Президента України В.Зеленського та Прем’єр- міністра Швеції С.Льовена відбулися 9 січня і 12 червня 2020 року.

Прем’єр-міністр Швеції C.Льовен відвідав Україну з візитом 4 грудня 2019 року.

У вересні 2019 р. Президент України мав двосторонні зустрічі з Прем’єр-міністром Швеції в рамках 74-ї сесії ГА ООН і Спікером Шведського Риксдагу під час перебування у Варшаві (Польща) для участі у меморіальних заходах до 80-х роковин початку Другої світової війни.

На рівні міністрів закордонних справ України та Швеції протягом 2020 року відбулося чотири телефонні розмови (8 січня, 9 квітня, 10 червня, 18 вересня) та відеоконференція 13 листопада.

2-3 березня 2020 р. Міністр закордонних справ Швеції А.Лінде здійснила візит в Україну, в ході якого відбулися її зустрічі з Міністром закордонних справ України (В.Пристайком) і Керівником Офісу Президента України А.Єрмаком та відвідання нею району проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі.

Міністр з питань міжнародного співробітництва з розвитку Швеції П.Ерікссон взяв участь в Інвестиційному форумі в Маріуполі під час перебування з візитом в Україні 29-30 жовтня 2019 року.

4-6 листопада 2019 р. Міністр закордонних справ України (В.Пристайко) здійснив робочий візит до Королівства Швеція з метою участі в заходах міністерського рівня з нагоди відзначення 10-ї річниці заснування ініціативи ЄС «Східне партнерство».

Двостороння міжпарламентська взаємодія підтримується на рівні керівництва та депутатів парламентів України та Швеції:

25.05.2020 було проведено відеоконференцію Голови Верховної Ради України Д.Разумкова і Спікера Риксдагу Швеції А.Норлена. Двостороння зустріч керівників парламентів України та Швеції відбулася 24.10.2019 у Страсбурзі.

У Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зав’язків з Королівством Швеція.

У Риксдазі Швеції діє парламентська група дружби з Україною.

5-6 листопада 2019 р. народний депутат України Г.Немиря та Міністр закордонних справ України (В.Пристайко) взяли участь в інтерактивній дискусії у Шведському Риксдазі в рамках відзначення 10-ї річниці ініціативи ЄС Східне партнерство.

1-2 листопада 2019 р. заступник Голови Комітету з питань зовнішньої політики Риксдагу Швеції Х.Волмарк відвідав Україну.

Історія візитів між Україною та Швецією на найвищому державному рівні:

У червні 1978 р. Король Швеції Його Величність Карл XVI Густав відвідав Київ у рамках державного візиту до колишнього СРСР.

30 вересня – 3 жовтня 2008 р. відбувся державний візит в Україну Короля Швеції Його Величності Карла XVI Густава та Її Величності Королеви Сільвії, в ході якого вони також відвідали село Зміївка в

Херсонській області, де проживають нащадки шведів, переселені у XVIII столітті.

У 2016 році відбувся офіційний візит Президента України (П.Порошенка) до Швеції.

4.Торговельно-економічне та інвестиційне співробітництво між Україною та Швецією

Протягом останніх років торговельно-економічні відносини між Україною та Королівством Швеція динамічно розвиваються. Швеція є важливим торговельним партнером України в Північній Європі.

У 2020 році спостерігалося певне скорочення експортно-імпортних операцій між двома країнами у зв’язку з уповільненням економічної активності внаслідок пандемії COVID-19.

За підсумками перших трьох кварталів 2020 року вартісні обсяги експортно-імпортних операцій товарами та послугами між Україною та Швецією скоротилися на 12,6% і склали 439,9 млн. дол. США.

При цьому, експорт вітчизняних товарів і послуг до Швеції зменшився на 9,9% та становив 116,9 млн. дол. США, імпорт – на 13,6% та склав 323,0 млн. дол. США. Негативне для України сальдо становило 206,1 млн. дол. США.

Швеція посідає провідне місце серед європейських країн, що інвестують в економіку України. Станом на жовтень 2020 року обсяг прямих шведських інвестицій в українську  економіку  становив 536,3 млн. дол. США.

В Україні працюють близько 100 шведських компаній, серед яких Ericsson, Electrolux, ABB, Volvo, Scania, Oriflame, H&M, IKEA, Sigma, Westinghouse, Beetroot тощо.

Значний потенціал співпраці залишається в сфері використання відновлювальної енергії, утилізації та переробки відходів, а також в телекомунікаційній галузі, сферах енергозбереження та захисту довкілля, ядерної безпеки, сільського господарства, фінансів, туризму тощо.

5.Культурно-гуманітарна співпраця

За активної підтримки шведських неурядових та громадських організацій українців у Швеції активно і на постійній основі відбуваються різні культурно-мистецькі та просвітницькі заходи.

Традиційною є практика проведення щорічних фестивалів українського кіно та музичного фестивалю обдарованої молоді у м.Стокгольм.

На постійній основі Україна представлена у щорічному міжнародному фестивалі анімаційного кіно «Rex», який проходить у м.Стокгольм

за ініціативи EUNIC.

Щороку Україна представлена в Швеції у рамках найбільшого міжнародного заходу в Скандинавії – ярмарки книговидавництва

«Bokmässan»,     де     працює     інформаційно-просвітницький     стенд

«Україна: історія та сучасність».

За підтримки та координації Українського альянсу у Швеції у м.Ґетеборг діє радіохвиля україномовного радіо “Українка”.

В Україні успішно реалізований проєкт «Гендерна рівність в національних реформах та встановленні миру і безпеки в Україні» за підтримки «ООН. Жінки», за фінансування урядів Швеції та Канади з бюджетом у 5 млн. євро, що був розрахований на період 2017-2020 років.

Фінансування спрямовувалося на забезпечення комплексного національного    механізму     впровадження     гендерної     рівності у галузевих реформах через підтримку функціонування роботи офісу Урядового уповноваженого із питань гендерної політики України, а також на допомогу у реалізації Національного плану дій

«Жінки, мир, безпека» в нашій державі.

З 9 лютого 2019 р. Швеція приєдналася до інших країн у Програмі ООН із відновлення та розбудови миру, зокрема, в проекті

«Ефективне врядування та залучення громадян для покращення доступу до правосуддя, безпеки, охорони довкілля та соціальної згуртованості на сході України». Проект, розрахований до 2022 р., покликаний сприяти ефективному врядуванню та соціальній згуртованості на Донбасі.

В Україні триває реалізація низки проектів за підтримки Уряду Швеції, які сприяють боротьбі з корупцією. Зокрема, проект з підтримки електронного управління в Україні, проект «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні», проект «Підтримка електронного урядування для децентралізації в Україні».

В Україні  був  реалізований  проєкт  Академії  Фольке  Бернадотт

«Місцеве самоврядування і верховенство права в Україні», що мав на меті ознайомлення міст-партнерів, постраждалих внаслідок російської агресії, з кращими шведськими практиками у сфері впровадження принципів верховенства права у публічному адмініструванні, дотримання прозорості та законності у питаннях покращення якості надання публічних послуг місцевому населенню, дотримання гендерної складової під час реалізації реформ.

Швеція є учасником Ради Євроатлантичного партнерства НАТО та бере участь у Трастовому фонді НАТО з надання підтримки Україні.

Триває передача Швецією Україні гуманітарної допомоги, підтримка в реабілітації українських військовослужбовців, в організації літнього відпочинку дітей-сиріт, дітей-переселенців з тимчасово окупованих Криму та окремих районів Донбасу, дітей військовослужбовців, які

беруть участь в ООС.

Допомога шведської сторони Україні в контексті боротьби з пандемією COVID-19 здійснюється в рамках міжнародних організацій. Зокрема, Урядом Швеції було здійснено внесок у розмірі 10 млн. євро до Глобального плану ООН з гуманітарного реагування для боротьби з COVID-19, в рамках якого надається допомога Україні.

6.Наукове та освітнє співробітництво

Велика частина проектів у культурно-гуманітарній сфері здійснюється у співпраці зі Шведським інститутом «Svenska Institutet».

За сприяння Шведського інституту в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, зокрема Інституті філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка, та Львівському національному університеті ім. І.Франка продовжують роботу відділення скандинавських мов і культури, відбуваються студентські, наукові обміни, ведеться викладання шведської мови.

У рамках програми «Вісбі» українцям надаються стипендії та гранти на навчання і проведення досліджень у вищих учбових закладах Швеції. Українські аспіранти проводять свої дослідження і працюють в Королівському технічному університеті м.Стокгольм, Упсальському, Лундському та інших шведських університетах.

З листопада 2020 р. здійснює свою діяльність українсько-шведський дослідницький центр Sumeya. Діяльність центру має на меті здійснення спільних медико-біологічних наукових досліджень співробітниками Медичного інституту СумДУ  (м.Суми,  Україна) та представниками біологічного факультету Університету Умео (м.Умео, Швеція).

Основними напрямами українсько-шведської співпраці є також відновлювальні джерела енергії та енергоефективність, ядерна і радіаційна безпека, ефективне використання водних ресурсів, охорона здоров’я, наукові та прикладні дослідження, функціонування технологічних парків, охорона навколишнього природного середовища тощо.

Уряд Швеції залучив представників збройних сил Королівства Швеція до підготовки українських військовослужбовців у рамках канадської операції UNIFIER в Україні (сфери залучення – дотримання гендерного чинника, військова поліція, базова військова підготовка, захист навколишнього середовища).

На регулярній основі відбувається участь українських представників у навчальних  програмах  Північного  центру  з  гендерних  питань у військових операціях (м.Стокгольм), що поглиблює скоординовану співпрацю України та Швеції на майданчиках ООН, ОБСЄ та Ради Європи, зокрема, в частині, допомоги Україні у реалізації Національного плану дій «Жінки, мир, безпека».

На базі Міжнародного центру ЗС Швеції (The Swedish Armed Forces International Center – SWEDINT) щорічно відбуваються навчальні програми стажування щодо гендерних питань у військових операціях, де беруть участь українські військовослужбовці.

7.Договірно-правова база

Договірно-правова база співробітництва України та Швеції становить 24    документи, з яких 4 міждержавні угоди, 13 міжурядових та 7 міжвідомчих угод.Продовжується робота над розширенням договірно-правової бази двосторонніх відносин.

8.Українська громада

Згідно з даними шведської статистики, в Швеції проживає понад 5 тисяч осіб українського походження.

У країні діє 4 українських недільних школи, 10 громадських організацій українців Швеції, а також шведське крило скаутської організації «Пласт».

Українські богослужіння у Швеції проводяться Українською Греко-Католицькою Церквою  та  Православною  Церквою  України у Швеції і Парафією святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії ПЦУШ.

Метою усіх осередків українців у Швеції є збереження самобутності, популяризація української культури, знань про Україну серед місцевого населення. Політичного спрямування жодна з організацій не має.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux