Третій територіальний департамент забезпечує формування, координацію, політико-дипломатичний та інформаційно-аналітичний супровід реалізації політики України щодо країн Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну.
Країни:
1. Визнання України: 5 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Аргентина першою серед латиноамериканських держав визнала незалежність України.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Аргентини засудив російську агресію. Аргентина 02.03.2022 підтримала Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Аргентина підтримала ухвалення 04.03.2022 Радою ООН з прав людини резолюції «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» та створення комісії із розслідування, мандат якої передбачає збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, військових та інших злочинів, скоєних росією у ході її агресії щодо України. Аргентина 07.04.2022 підтримала Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 12.05.2022 під головуванням Аргентини Рада ООН з прав людини схвалила ініційовану Україною резолюцію «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» і проголосувала за початок розслідування порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами на території України. Згадане рішення підтримала Аргентина. 26.05.2022 Аргентина проголосувала “за” резолюцію 75-й сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації».
У Палаті депутатів Національного конгресу Аргентини з 2014 р. діє Парламентська група дружби з Україною. Після виборів до Національного Конгресу Аргентини у жовтні 2019 року триває процес переформатування згаданої групи дружби. У березні 2020 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Аргентиною. 29 червня 2021 року у Сенаті Національного Конгресу Аргентини була створена Група дружби з регіоном Європи, до якого входить Україна.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами з Аргентиною склав 100,9 млн дол. США (збільшення на 53,8%), з них експорт – 35,8 млн дол. США (зростання у 5,7 разів), імпорт – 65,1 млн дол. США (збільшення на 9,8%), сальдо негативне – 29,4 млн дол. США.
За згаданий період обсяг взаємної торгівлі товарами становив 99 млн дол. США (+53,3%), український експорт – 34,5 млн. дол. США (зростання у 6 разів), імпорт – 64,5 млн. дол. США (+9,6%), сальдо – негативне 30,0 млн дол. США.
Обсяг торгівлі послугами склав 1,8 млн дол. США (+90,0%), зокрема експорт – 1,3 млн дол. (зростання у 2,3 рази), імпорт – 0,6 млн дол. (збільшення на 41,1%), сальдо позитивне – 0,7 млн дол. США.
Основними позиціями у структурі зовнішньої торгівлі з Аргентиною були:
в експорті: добрива (68,7%); чорні метали (15,1%); пластмаси та полімерні матеріали (5,1%); електричні машини (3,4%); руди, шлаки і зола (2,9%);
в імпорті: риба і ракоподібні (32,9%); насіння і плоди олійних рослин (15,2%); котли, машини (12,3%); їстівнi плоди та горiхи (12,2%); тютюн і промислові замінники (8,9%); алкогольні і безалкогольні напої (3,4%).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українські співаки, музиканти та артисти балету беруть участь у культурних заходах, які проводяться в Аргентинській Республіці.
Столиці України та Аргентини є містами-побратимами.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 58 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (11.04.2000 р.), Угода про торговельно-економічне співробітництво (30.12.1996 р.), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (06.05.1997 р.), Угода про скасування віз (02.10.2011 р.).
7. Українська громада
В Аргентині проживає друга за чисельністю в Латинській Америці українська громада (близько 450 тисяч етнічних українців). Місцями їх компактного проживання є м.Буенос-Айрес, а також провінції Буенос-Айрес, Кордоба, Коррієнтес, Мендоса, Місьйонес, Ріо-Негро, Формоса і Чако. Українська центральна репрезентація в Аргентинській Республіці об’єднує понад 30 товариств української громади. Найбільшими колективними членами УЦР є Українське культурне товариство «Просвіта» та Українське товариство «Відродження».
8. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 1 жовтня 1999 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 1 жовтня 1999 року.
3.Політичний діалог:
28 червня 2022 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Прем’єр-міністром Белізу Дж.Брісеньо.
Беліз незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Беліз на постійній основі підтримує резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
Беліз підтримав резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів: 1 - Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин від 1 жовтня 1999 року.
На розгляді сторін перебувають:
проєкт Угоди між Україною та Белізом про взаємне скасування віз (переданий на розгляд белізької сторони 28.01.2021 року);
проект Меморандуму про взаєморозуміння щодо двосторонніх консультацій між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ, зовнішньої торгівлі та імміграції Белізу (переданий белізькій стороні 12.02.2021 року).
5.Торговельно-економічне співробітництво
Беліз є одним з найбільших інвесторів в економіку України. Станом на кінець 2021 року прямі іноземні інвестиції становили близько 417 млн. дол. США.
У 2021 р., за даними Державної служби статистики України, обсяги торгівлі товарами між Україною та Белізом становили 1,036 млн. дол. США: обсяги експорту з України до Белізу склали 68,7 тис. дол. США (на 86,2% менше, ніж у 2020 р.), імпорту з Белізу – 967,3 тис. дол. США (на 49,2% менше, ніж у 2020 р.).
Основу українського експорту склали вироби з чорних металів (44,4%), палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (38,6%), вироби з чорних металів (4,7%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (3,6%), екстракти дубильні (2,3%). Головними товарами, що імпортуються з Белізу в Україну є риба та ракоподібні (83,5%), чорні метали (15%)
За підсумками 2021 року обсяг експорту послуг з України склали 10 млн. дол. На сайті Держкомстату інформацію щодо імпорту послуг зазначено як конфіденційну.
В українському експорті переважають послуги з ремонту та технічного обслуговування – 50,1%, телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги - 36,3%, транспортні послуги – 8,0%, ділові послуги – 2,0%.
Серед перспективних напрямів співробітництва – співпраця в банківській сфері, галузі туризму, гідроенергетиці.
6. Дипломатичне представництво
1, Визнання незалежності України: 26 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 11 лютого 1992 р.
Дипломатичні установи:
Посольство України у ФРБ (м.Бразиліа)
Посольство ФРБ в Україні (м.Київ)
Почесне консульство України в місті Сан-Пауло
Почесне консульство України в місті Курітіба
Почесне консульство Бразилії в місті Львові
Почесне консульство Бразилії в місті Харкові
3.Політичні діалог
Контакти на вищому та високому рівнях:
жовтень 1995 – офіційний візит Президента України до Бразилії;
січень 2002 – державний візит в Україну Президента ФРБ;
жовтень 2003 – офіційний візит Президента України до Бразилії;
грудень 2009 – державний візит в Україну Президента ФРБ;
жовтень 2011 – державний візит Президента України до Бразилії;
жовтень 2019 – зустріч Президента України В.О.Зеленського з Президентом Бразилії Ж.Болсонаро;
листопад 2020 – телефонна розмова Президента України В.О. Зеленського з Президентом Бразилії Ж.Болсонаро;
листопад 2020 – відеоконференція Міністра закордонних справ України з главою бразильського зовнішньополітичного відомства;
квітень 2021 – телефонна розмова перших леді України О.В.Зеленської та Бразилії М.Болсонаро;
травень 2021 – візит до Бразилії української делегації за участі заступника Міністра закордонних справ України Є.В.Єніна та Глави Державного космічного агентства України В.В.Тафтая, а також представників ДК «Укроборонпром», ДП «Спецтехноекспорт», ДП «Луч»;
серпень 2021 – Перша леді Бразилії М.Болсонаро взяла участь у Київському Саміті Перших леді та Джентльменів та представила виступ у панельній дискусії «Освіта»;
липень 2021 – візит в Україну депутата Е.Болсонаро, сина Президента Бразилії, колишнього Голови Комісії у закордонних справах та національної оборони Палати депутатів Національного Конгресу Бразилії;
липень 2022 – телефонна розмова Президента В.Зеленського з Президентом Ж.Болсонаро.
Політичні консультації:
У грудні 2020 р. в Києві було проведено перше засідання «Діалогу оборонної промисловості між Україною та Бразилією».
10 березня 2021 р. відбулися Міжвідомчі українсько-бразильські кіберконсультації.
14 травня 2021 р. відбулися українсько-бразильські політичні консультації під головуванням заступника Міністра закордонних справ України Є.Єніна та Секретаря МЗС (заступника Міністра) з питань двосторонніх відносин з країнами Близького Сходу, Європи та Африки Бразилії, К.да Нобреги.
Двосторонні робочі органи (комісії): з 2001 р. працює Міжурядова українсько-бразильська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва, у листопаді 2013 р. відбулось останнє за часом Шосте засідання МКТЕС.
23 березня 2016 р. було проведено Перше засідання українсько-бразильського комітету з питань сільського господарства за участі галузевих міністрів двох країн.
З грудня 2021 р. Співголовою української частини МКТЕС призначений Міністр з питань стратегічних галузей промисловості П.Б.Рябікін.
Міжпарламентські зв’язки: У Верховній Раді України Групу міжпарламентського співробітництва з Бразилією очолює депутат Святослав Юраш (партія «Слуга Народу»), у Національному Конгресі Бразилії Головою Групи є депутат Клаудіу Кажаду (Прогресистська партія, штат Баія), який обіймає цю посаду з 2007 р. і надає активного сприяння розвитку співробітництва між Україною та Бразилією.
Позиція Бразилії стосовно російської агресії. Бразилія визнала легітимність зміни українського уряду у лютому 2014 р., офіційно запевнила, що ніколи не визнає російську незаконну анексію АР Крим та м. Севастополь.
23 квітня 2014 р. Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати Депутатів Національного Конгресу ФРБ прийняла Резолюцію щодо ситуації в Україні, підтримала суверенітет та територіальну цілісність України, засудила збройну окупацію на сході України й анексію АР Крим та м. Севастополь, як дії РФ, що суперечать міжнародному праву.
Уряд Бразилії утримувався при голосуванні резолюції ГА ООН № 68/262 від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України», а також при голосуванні всіх українських питань в ООН та ЮНЕСКО. У 2014-2022 рр. серед країн БРІКС Бразилія була єдиною, яка жодного разу не голосувала проти українських Резолюцій ГА ООН. 12 листопада 2019 р. Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати Депутатів Національного Конгресу ФРБ прийняла Заяву на підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України. Таким чином члени Комісії відреагували на Звернення Верховної Ради України від 11 вересня 2019 р. щодо невизнання так званих виборів, проведених Російською Федерацією на тимчасово окупованій території АР Крим і в м. Севастополі.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24.02.2022 р. Бразилія зайняла т.зв. «збалансовану» позицію: з одного боку засуджує російське вторгнення в Раді Безпеки, Генеральній Асамблеї та Раді ООН з прав людини, з іншого – виступає проти ізоляції росії.
Бразилія підтримала ініціативи, які розглядалися в Раді Безпеки ООН (24.02.2022, 27.02.2022 та 07.05.2022), резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (02.03.2022) та «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022), а також резолюції Ради ООН з прав людини (04.03.2022 та 12.05.2022), проте послідовно не підтримує виключення росії з міжнародних організацій.
Крім того керівництво країни виступає за «уникнення надмірної поляризації, збереження балансу та простору для діалогу, необхідного для вирішення конфлікту шляхом переговорів». У цьому зв’язку з огляду на критику з боку місцевих політиків пасивної позиції країни по відношенню до російської агресії проти України Міністр закордонних справ Бразилії К.Франса заявляв, що Президент Бразилії висловлював готовність разом з Президентом Туреччини відвідати рф з метою участі у переговорах стосовно російської війни проти України.
Керівництво Бразилії засуджує санкції, введені проти росії, які вважає загрозами глобальній продовольчій та енергетичній безпеці, а також економічному розвитку країн, що розвиваються. Варто зауважити, що Бразилія не має національного законодавства, яке дозволяє запроваджувати односторонні фінансові санкції, обмежуючись лише механізмами, прийнятими в ООН, ОАД чи СОТ.
У цьому зв’язку Бразилія продовжує розвивати торговельно-економічне співробітництво з країною-агресором. З метою подолання негативних явищ, які спостерігаються в економіці південноамериканська держава продовжує закупати добрива, планує розпочати імпорт дизельного палива за низькими цінами, а також нарощує продажі необхідних рф товарів – серед іншого цукру та м’яса.
Безперервність постачання добрив дозволить уряду країни вживати заходи для недопущення зростання цін на продукти харчування та зменшення голоду (за оцінками ФАО 61,3 млн бразильців стикаються з продовольчою небезпекою). Разом з тим, бразильські компанії мають намір задовольнити вивільнений через російську агресію проти нашої держави світовий попит на постачання кукурудзи та пшениці, а також замістити Україну на ринках країн-імпортерів української продукції. За прогнозами аналітиків у 2022 р. країна може експортувати зернових на загальну суму до 450 млн. дол. США більше, порівняно з 2021 роком.
4. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 53. Ключові документи: Угода про встановлення дипломатичних відносин (11 лютого 1992 року); Договір про дружні відносини і співробітництво (25 жовтня 1995 року); Угода про торговельно-економічне співробітництво (11 вересня 1996 року).
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Держстату України, у 2021 р. обсяг двостороннього товарообігу зріс на 71% у порівнянні з 2020 р. та склав 565,8 млн. дол. США. Експорт товарів з України склав 181,3 млн. дол. США (+182%), імпорт – 384,5 млн. дол. США (+44%). Від’ємне для України сальдо становило 203,2 млн. дол. США.
Структура українського експорту: чорнi метали та вироби з них (62,7%), пластмаси, полімерні матеріали (20,7%), фармацевтична продукція (9%), вата (3,8%), каучук, гума (1,5%). Структура імпорту: цукор і кондитерські вироби з цукру (17,9%), руди, шлаки і зола (12,2%), тютюн і промислові замінники тютюну (11,1%), засоби наземного транспорту крім залізничного (9%), чорнi метали (7,2%), насiння і плоди олійних рослин (6,7%), фармацевтична продукція (6,3%), реактори ядерні, котли, машини (5,5%), різнi харчовi продукти (5,3%), кава, чай (4,7%).
Українські компанії традиційно постачали в Бразилію листовий прокат та труби («Метінвест», «Інтерпайп»), цифрові системи управління та захисту для ядерного реактора для Інституту енергетичних та ядерних досліджень («Радій»), інсулін («Індар»), солод тощо. Найближчим часом мають відновитись поставки шин для легкових автомобілів («Росава» - нині «Преміорі») після отримання відповідної сертифікації в Бразилії. На території Бразилії у вересні 2020 р. було відкрито представництво української компанії ТОВ «Преміорі». Також здійснюють свою діяльність представництва КБ «Південне» та «Мотор Січ».
6. Культурно-гуманітарна співпраця
У сфері популяризації української культури є активною співпраця з українською громадою Бразилії, що має 24 фольклорні колективи, розвинуту мережу закладів освіти, прикладного мистецтва, курсів вивчення української мови, музеїв, регулярно проводить фестивалі української культури, виступи українських фольклорних колективів, виставки та презентації. Постійно діють понад 100 суботніх та недільних шкіл, переважно при церковних осередках. У мм. Куритіба, Прудентополіс та Уніао-да-Віторіа штату Паранá встановлені пам’ятники Т.Шевченку.
Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова забезпечує дистанційне вивчення української мови у Бразилії. Бразилія організує в Україні фестивалі бразильського кіно.
У 2021 р. був започаткований спільний проєкт Музею Голокосту у м.Куритіба (штат Парана, Бразилія) та Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" та Музею "Пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні" (м.Дніпро) із створення методичних матеріалів у форматі онлайн для бразильських викладачів під назвою «80-ті роковини трагедії Бабиного Яру».
7. Українська громада
Кількість етнічних українців в Бразилії складає більше 600 тис., переважна більшість мешкає у штаті Паранá – понад 400 тис., у штатах Сан-Пауло, Санта-Катаріна, Ріо-Гранде-ду-Сул. Представницьким органом громади є Українсько-Бразильська Центральна Репрезентація. Релігійні громади об’єднуються навколо 26 парафій (понад 200 церков) УГКЦ та 16 парафій ПЦУ Константинопольського патріархату.
З 2017 р. у штаті Парана щороку офіційно відзначається День Козацького Братства (в суботу напередодні Великодня).
Згідно з Законом ФРБ №4324/2008, щороку 24 серпня в Бразилії відзначається Національний День української громади Бразилії. У 2021 р. було відзначено 130-а річницю початку української імміграції до Бразилії.
8. Дипломатичні представництва
Посольство України у Федеративній Республіці Бразилія.
1.Визнання України: 26 жовтня 1992 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 12 січня 1993 року.
3.Політичний діалог:
Останні контакти на найвищому рівні:
13 червня 2022 року відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Гватемали А.Джамматтеі;
25 липня 2022 року – перший в історії двосторонніх відносин візит Президента Республіки Гватемала А.Джамматтеі в Україну, в ході якого відбулися його зустрічі з Президентом України В.Зеленським, Головою Верховної Ради Р.Стефанчуком і Прем’єр-міністром Д.Шмигалем.
Інші контакти високого рівня:
- жовтень 2003 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Гватемали Едгара Гутьєрреса в Україну;
- вересень 2008 р. – зустріч в.о. першого заступника Міністра закордонних справ України Ю.В.Костенка із заступником голови Шостого комітету 63-ї сесії ГА ООН, представником Гватемали А.К.Родрігес Пінедою (м.Нью-Йорк);
- лютий 2017 р. - зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ Гватемали К.Р.Моралесом у рамках роботи Сегменту високого рівня 34-ї сесії Ради ООН з прав людини у м.Женева;
- лютий 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом;
- травень 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом;
- 25 липня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом (м.Київ).
Міжпарламентське співробітництво:
червень 2022 р. - відеоконференція Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва О.Мережка з Головою Комітету у закордонних Справах Конгресу Гватемали М.Конде Ореяною.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм двосторонніх консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Гватемали (формат започатковано у жовтні 2003 р.). Мали місце 2 раунди політичних консультацій:
06.06.2008 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у Києві;
19.06.2020 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у форматі відеоконференції.
Гватемала незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Гватемала на постійній основі підтримує резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
Гватемала підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів - 5, серед них:
Меморандум між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Гватемала про взаєморозуміння щодо започаткування політичних консультацій (3 жовтня 2003 р.);
5.Торговельно-економічне співробітництво
У 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Гватемалою склав 124 млн. дол. США. Обсяг вітчизняного експорту становив 54 млн. дол. США (збільшення у три рази у порівнянні з 2020 р.), імпорту – 70 млн. дол. США (зростання на 11,8%). Негативне сальдо для України склало 16 млн. дол. США.
Структура експорту української продукції до Гватемали: чорні метали (96%), продукція хімічної промисловості (1%), продукція борошномельно-круп'яної промисловості (1%), цукор та кондитерські вироби (1%).
Основними статтями імпорту гватемальських товарів були: руди, шлаки, зола (83%), тютюнова сировина (6%), їстівнi плоди та горiхи (3%), кава, чай (3%).
За даними української статистики, інвестицій з Гватемали в економіку України та вітчизняних інвестицій у гватемальську економіку не зареєстровано.
За даними Держстату, за 4 міс. 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами зменшився на 51,7% і склав 14,2 млн.дол. США. Експорт зменшився на 98,5% до 151 тис.дол. США, імпорт – на 27,5% до 14 млн.дол. США. Від'ємне сальдо для України – 13,9 млн.дол. США.
У січні-квітні 2022 р. у структурі експорту українських товарів до Гватемали переважали поставки продукції борошномельно-круп'яної промисловості (87,6%); котлів, машин (21%); одягу (14%); приладів і апаратів – 6 %, мастильних матеріалів (6%). Чорні метали, які займали основну частку українського експорту у попередніх рока, взагалі відсутні. Це стало наслідком військової агресії рф проти України.
У січні-квітні 2022 р. у структурі імпорту товарів з Гватемали переважали поставки руд і концентратів нікелевих (93%); їстівних плодів та горіхів (4%), кави та чаю (1%); алкогольних і безалкогольних напоїв (1%).
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 17 вересня 2002 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 2002 року.
3.Політичний діалог:
у ході 29-ї сесії ГА ОАД (червень 1999 року, м. Гватемала) відбулися перші контакти української делегації, очолюваної заступником Міністра закордонних справ України А.К.Орлом, з делегацією Республіки Гондурас.
17 вересня 2002 р. у рамках 57-ї сесії̈ ГА ООН у м. Нью-Йорк відбулася зустріч Міністрів закордонних справ України А.М.Зленка та Домініканської Республіки Г.Аугусто Перес-Кадальсо Аріаса, в ході якої було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
у березні 2003 року відбулася зустріч Заступника Державного секретаря МЗС України О.Ф.Моцика з Міністром закордонних справ Республіки Гондурас Г.Аугусто Перес-Кадальсо Аріасом у ході інавгурації суддів МКС в Нідерландах.
24 квітня 2009 року у рамках Міністерського засідання Координаційного бюро Руху Неприєднання у м. Гавана відбулась зустріч Спеціального представника МЗС України, Директора ІІ ТД МЗС України І.О.Грушка із Заступником Державного секретаря закордонних справ Республіки Гондурас Е.Росалесом Раміресом.
Республіка Гондурас незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, підтримала резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
24 лютого 2022 МЗС Республіки Гондурас оприлюднено офіційну заяву про засудження військових дій в Україні.
Гондурас підтримав резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022.
4.Торговельно-економічне співробітництво
У 2021 році експорт товарів до Гондурасу склав 7140,02 тис.дол.США і у порівнянні з 2020 роком зменшився на 25%. Імпорт склав 7683,1 тис.дол.США, що перевищує на 40% показник 2020 року. Сальдо є негативним і становить 542,9 тис.дол.США.
Збільшення експорту відбулося за рахунок експорту чорних металів (т.п.72 - 97,3% від всього експорту), в імпорті переважали їстівні плоди та горіхи (т.п. 08 - 61,0%) та кава, чай (т.п.09 - 32,5%).
Головними напрямами співпраці України та Гондурасу в економічній площині є металургія та продовольча сфера.
5. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 21 вересня 2000 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 21 вересня 2000 року.
3.Політичний діалог:
21 вересня 2000 р. у рамках Саміту Тисячоліття у м. Нью-Йорк відбулася зустріч президентів України Л.Кучми та Домініканської Республіки І.Мехії, в ході якої було підписано Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.
13-16 червня 2002 року відбувся офіційний візит в Україну Президента Домініканської Республіки І.Мехії (супроводжувала делегація у складі державних секретарів із закордонних справ та з питань сільського господарства, керівників управлінь сприяння інвестиціям та інформації Адміністрації Президента ДР, а також представників ділових кіл країни). Під час візиту були підписані спільна Декларація Президентів двох країн та Меморандум про взаєморозуміння та консультації між МЗС України та Державним секретаріатом закордонних справ ДР.
24-25 вересня 2002 року на запрошення Президента Домініканської Республіки відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до ДР. За його результатами були підписані дві угоди: між Урядом України та Урядом ДР про торговельно-економічне співробітництво та між Урядом України та Урядом ДР про відмову від віз для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
У червні 2021 року в рамках участі в Дипломатичному форумі в Туреччині перша заступниця міністра закордонних справ України Е.Джапарова провела зустріч із заступником міністра закордонних справ Домініканської Республіки Х.Гомесом.
8 грудня 2021 року в МЗС України відбулася зустріч першої заступниці міністра закордонних справ Е.Джапарової з послом Домініканської Республіки у ФРН та Україні (за сумісництвом) Ф.Карабальйо Нуньєсом, під час якої Е.Джапарова прийняла копії вірчих грамот від новопризначеного посла ДР в Україні та були обговорені актуальні питання українсько-домініканського співробітництва.
9 грудня 2021 року Президент України В.Зеленський прийняв вірчі грамоти у посла Домініканської Республіки в Україні (за сумісництвом) Ф.Карабальйо Нуньєса.
Домініканська Республіка підтримала резолюцію ГА ООН від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України» та резолюцію ГА ООН від 09.12.2021 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».
Домініканська Республіка виступила співавтором резолюцій ГА ООН від 02.03.2022 «Агресія проти України» та від 24.03.2022 «Гуманітарні наслідки агресії проти України», а також 07.04.2022 підтримала резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства РФ в Раді з прав людини ООН.
Домініканська Республіка надала гуманітарну допомогу (безкоштовне проживання, харчування та авіаперевезення до найближчих до України країн) 1744 українським туристам, які станом на кінець лютого поточного року знаходились на території країни.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 5:
1. Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Домініканською Республікою (21 вересня 2000 року, м.Нью-Йорк).
2. Спільна Декларація Президента України та Президента Домініканської Республіки (14 червня 2002 року, м.Київ).
3. Меморандум про взаєморозуміння та консультації між МЗС України та Державним секретаріатом закордонних справ Домініканської Республіки (14 червня 2002 року, м.Київ).
4. Угода між Урядом України і Урядом Домініканської Республіки про торговельно-економічне співробітництво (25 вересня 2002 року, м. Санто-Домінго. Діє з 18 вересня 2003 року).
5. Угода між Урядом України та Урядом Домініканської Республіки про відмову від віз для громадян, які користуються дипломатичними та службовими паспортами (25 вересня 2002 року, м. Санто-Домінго. Діє з 20 лютого 2004 року).
5.Торговельно-економічне співробітництво
24 серпня 2009 року було створено Українсько-Домініканську торговельну палату.
З 2020 р. спостерігається суттєве зростання товарообігу між Україною та ДР. За підсумками 2020 р. товарообіг склав 88,9 млн. дол. США, що у 10 раз перевищило показники 2019 р.
За 2021 рік товарообіг склав 368,4 млн. дол. США, що у 4 рази перевищує обсяги 2020 року. Експорт товарів до ДР за 2021 рік склав 361,5 млн. дол. США, імпорт становить 6,95 млн. дол. США. Сальдо є позитивним і складає 354,5 млн. дол. США.
Головними напрямами співпраці України та ДР в економічній сфері є: металургія, енергетика, машинобудування та продовольча сфера.
6. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 2 грудня 1991 року (Канада стала першою західною країною, що визнала Україну, та другою після Польщі).
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Канада є одним з найважливіших союзників України, який підтримує територіальну цілісність і суверенітет нашої держави та рішуче засуджує агресію РФ проти України. Канада є послідовним прихильником інтеграції України в НАТО та ЄС. Такий підхід є надпартійним і консенсусним для канадського політичного істеблішменту.
Між Україною і Канадою встановлено відносини Особливого партнерства.
Важливим важелем у двосторонніх стосунках є потужна і впливова українська громада Канади (1,4 млн. громадян або близько 3,7% населення).
Від початку агресії РФ проти України у 2014 році Канада зайняла чітку і незмінну позицію: засудження та протидія агресії РФ, підтримка суверенітету та територіальної цілісності України.
Канада є співавтором усіх резолюцій ГА ООН, які стосуються агресії РФ проти України, прийнятих починаючи з березня 2014 року і до сьогодні.
У 2015 році в Україні започатковано діяльність Канадської військової тренувальної місії UNIFIER, метою якої є навчання особового складу Збройних Сил України та Національної гвардії України для посилення обороноздатності та досягнення відповідності стандартам НАТО. У рамках Місії підготовку пройшли понад 33 тис. українських військових.
Від березня 2014 року Канада запровадила та згодом послідовно розширювала санкції проти РФ. У відповідь на повномасштабну війну, розв’язану проти України 24 лютого 2022 року, канадські санкції проти РФ значно посилено: запроваджено ембарго на російську нафту і нафтопродукти, заборону на експорт до РФ сировинних та технологічних товарів, послуг для нафтогазової, хімічної галузей, промислового виробництва РФ, скасовано режим найбільшого сприяння для товарів походженням з РФ (та Білорусі). Канада закрила свій повітряний простір для російських та білоруських авіакомпаній, а також закрила свої порти для російських суден.
У червні 2022 року Парламент Канади ухвалив законодавчі зміни, що передбачають можливість передачі заарештованих російських активів у Канаді на користь відбудови України та компенсації українцям, які постраждали внаслідок російської війни.
Канада постачає Україні летальну та нелетальну зброю: снайперські системи, гранатомети, оптичні камери для БПЛА, прилади нічного бачення, бронежилети, шоломи, пайки, супутникові знімки тощо. В Україну доставлено гаубиці М777, боєприпаси та замінні стволи до них, а також броньовані машини та бронетранспортери. Канадські військові проводять навчання українських військових з використання техніки та зброї стандартів НАТО.
Канада активно просуває питання міжнародної ізоляції РФ. Разом з іншими країнами Канада оголосила бойкот Росії у рамках Арктичної Ради, закликала призупинити членство РФ в Інтерполі та у G20, стала співавтором резолюції ГА ООН про виключення РФ зі складу Ради ООН з прав людини.
Спільно з іншими країнами Канада звернулася до Міжнародного кримінального суду щодо розгляду справи про вторгнення РФ на територію України та вчинення російськими військами воєнних злочинів, злочинів проти людяності та злочинів геноциду проти українців.
Канадська сторона повністю підтримує позицію України у справі проти РФ у Міжнародному суді ООН та розглядає можливість участі у процесі розгляду справи.
Палата громад Канади 27 квітня 2022 року та Сенат Канади 28 квітня 2022 року одноголосно прийняли резолюції, в яких злочини РФ в Україні визнано актами геноциду проти українського народу.
18 травня 2022 року Палата громад Канади одноголосно прийняла резолюцію, в якій визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом та визначила день 18 травня офіційним днем пам’яті геноциду кримських татар.
Динаміка контактів на високому і найвищому рівні є високою, особливо після 24 лютого 2022 року.
8-9 травня 2022 року відбувся візит в Україну Прем’єр-міністра Канади Дж.Трюдо, якого супроводжували Віце-прем’єр-міністр, Міністр фінансів Канади Х.Фріланд і Міністр закордонних справ Канади М.Жолі. Канадська делегація відвідала Київ та Ірпінь.
4. Торговельно-економічна взаємодія
Обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Канадою не відповідають потенційним можливостям обох держав. За підсумками 2021 року товарообіг між Україною та Канадою склав 553 млн. дол. (зростання на +36% або на 147 млн. дол. у порівнянні з 2020 роком).
Експорт українських товарів до Канади у 2021 році склав 160 млн. дол. (зростання на 97% або на 79 млн. дол. у порівнянні з 2020 роком). Основні групи експорту товарів: чорні метали (21% від загального обсягу; +164% відносно попереднього року); мідь і вироби з неї (відповідно, 21%; +130%); продукти переробки овочів (9%; +990%); засоби наземного транспорту (крім залізничного) (7%; +98%); залізничні локомотиви (7%, +291%).
Імпорт канадських товарів в Україну у 2021 році склав 261 млн. дол. (зростання на 29% або на 61 млн. дол. відносно 2020 року). Основні групи імпорту товарів: засоби наземного транспорту, крім залізничного (25%; +17%); риба і ракоподібні (18%; +19%); реактори ядерні, котли, машини (9%; +26%); літальні апарати (7%; +147%).
Загальний обсяг торгівлі послугами у 2021 році склав 132 млн. дол. (збільшення на 7%), у тому числі експорт вітчизняних послуг до Канади становив 111 млн. дол. (+4%), імпорт – 22 млн. дол. (-61%); сальдо торгівлі послугами було позитивним для України та дорівнювало 89 млн. дол.
Між країнами діє Угода про вільну торгівлю, яка набрала чинності 1 серпня 2017 року. Триває робота з розширення її положень на сферу послуг та інвестицій.
Розвитку двосторонніх торговельних відносин також сприяє діяльність Канадсько-української торгової палати.
Загальний обсяг канадських прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, відповідно до даних Національного банку України) в економіці України за підсумками січня-вересня 2021 року склав 75 млн. дол. США.
5. Культурно-гуманітарна взаємодія
Особливості українсько-канадського співробітництва в культурно-гуманітарній сфері обумовлені наявністю майже півтора мільйонної української діаспори в Канаді, що має надзвичайно розгалужену систему громадських та культурних організацій, наукових та дослідницьких установ, музеїв, художніх колективів, мистецьких об’єднань тощо. Це сприяє активному розвитку прямих міжособистісних контактів між громадянами та неурядовими організаціями України та Канади.
Щороку в різних містах Канади відбуваються близько 10 різноманітних українських фестивалів. Найдавнішим серед них є Канадський національний український фестиваль, що організовується у м. Дофін (провінція Манітоба) з 1965 року. Найбільшим українським фестивалем Північної Америки є щорічний Український фестиваль у м. Торонто (провінція Онтаріо).
6. Наукова та освітня співпраця
Співпраця у галузі науки та освіти між Україною та Канадою є насиченою та інтенсивною. Широко практикуються обміни студентами і викладачами між університетами двох країн, створення спільних навчальних програм тощо. Угоди про співробітництво укладені між: Київським національним університетом ім. Т.Шевченка та Манітобським університетом, Інститутом міжнародних відносин та Карлтонським університетом (м. Оттава), Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» та Вінніпезьким університетом, Тернопільським національним економічним університетом та Технологічним інститутом Британської Колумбії, між Львівським національним університетом ім. Івана Франка з одного боку та Альбертським університетом (м. Едмонтон) і Манітобським університетом з іншого. Українські громадяни також навчаються у рамках обміну студентами між Чернівецьким Національним університетом та Університетом Саскачевану, Національним Івано-Франківським технічним університетом нафти та газу та Університетом Ріджайни.
У багатьох університетах Канади створено кафедри україністики. Зокрема:
З 1991 року діє Канадсько-Українська парламентська програма (КУПП), у рамках якої щороку до 30 студентів українських ВНЗ упродовж двох місяців проходять стажування в офісах членів Парламенту Канади. Ця програма фінансується повністю за кошти української діаспори Канади через Фундацію кафедри українських студій.
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 50.
Ключові документи: Угода про дружбу і співробітництво між Україною і Канадою (підписана 24.10.1994),
Угода між Урядом України і Урядом Канади про сприяння та захист інвестицій (підписана 24.10.1994),
Угода між Урядом України і Урядом Канади про економічне співробітництво (підписана 24.10.1994),
Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (підписана 11.07.2016).
8. Українська діаспора
У Канаді мешкає понад 1,4 млн. осіб українського походження. Українці складають 3,87% загального населення країни. За своєю чисельністю українська громада Канади є другою в світі групою українців, яка проживає поза межами України.
Українці Канади створили велику кількість громадських та релігійних об’єднань, танцювальних ансамблів, українських хорів, аматорських театрів, фінансових установ, спортивних клубів тощо. Загалом на території Канади діє понад 1000 різного роду українських організацій. Основними містами організованого канадсько-українського життя є Торонто, Монреаль, Едмонтон, Вінніпег, Ріджайна, Саскатун.
Найвищим координаційно-представницьким органом канадських українців є Конгрес українців Канади, головний офіс якого розташований у м. Вінніпег (провінція Манітоба). У 2012 році був відкритий Національний офіс Конгресу в м. Оттава.
У м. Торонто розташована штаб-квартира Світового конгресу українців, який представляє інтереси понад 20 млн. українців у 64 країнах світу.
Українська громада Канади зберігає та примножує українську культурну спадщину - мову, культуру, звичаї і традиції, які стали частиною канадської спадщини.
Окрім того, канадське українство надає суттєву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу Україні у контексті протидії російській агресії.
З початком повномасштабної війни РФ проти України, зусиллями української громади вдалося зібрати понад 30 млн. кан. дол. Кошти зібрано завдяки ініціативі Ukraine Humanitarian Appeal через офіційно зареєстровану благодійну організацію Канадсько-Українська Фундація.
9. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 27 травня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 серпня 1992 року.
3. Політичні відносини
Палата Представників Конгресу Колумбії засудила Голодомор в Україні 1932-33 років, як акт геноциду українського народу (резолюція № 079 від 10.12.2007 р.).
Колумбія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Колумбійська делегація голосувала «за» резолюцію ГА ООН 68/262 “Територіальна цілісність України” від 27 березня 2014 р.
24 лютого 2022 р. Президент Колумбії І.Дуке рішуче засудив навмисний і невиправданий напад Росії на Україну, наголосивши, що ця агресія загрожує не лише суверенітету України, а й миру у всьому світі.
2 березня 2022 р. Колумбія проголосувала «за» резолюцію ГА ООН “Агресія проти України”.
Колумбія підтримала резолюції ГА ООН "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24 березня 2022 р. та "Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини" від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Колумбія підтримала рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при ОАД, а 27 квітня 2022 р. - рішення про припинення членства РФ у Всесвітній туристичній організації.
У березні та травні 2022 р. уряд Колумбії через Агенцію ООН з питань біженців (ACNUR) виділив на гуманітарні цілі Україні допомогу на загальну суму у 200 тис.дол.США.
4. Торговельно-економічні відносини
У 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Колумбією склав 312,320 млн. дол. США. Обсяг українського експорту становив 226,507 млн. дол., імпорту – 85,813 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 140,694 млн. дол. США.
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Колумбією склали 1,483 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив – 752,2 тис. дол. США, імпорт – 730,8 тис. дол. США. Основні види українського експорту послуг: ділові послуги та послуги, пов’язані з подорожами, послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги.
За 1-й місяць 2022 р. обсяг торгівлі між Україною та Колумбією становив 34,268 млн. дол. США. Український експорт склав 14,206 млн. дол. США, імпорт колумбійської продукції становив 20,062 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: чорні метали, вироби з чорних металів, ректори ядерні, котли, машини, сіль, сірка; землі та каміння.
Основні групи товарів імпорту: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, їстівні плоди та горіхи, кава, чай, різноманітна хімічна продукція, шкури.
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 6
Ключові документи:
Угода про звільнення від оформлення віз громадян, які користуються дипломатичними, офіційними та службовими паспортами (16.03.2015 р.);
Угода про взаємне скасування візових вимог для пред’явників звичайних паспортів та інших проїзних документів (17.04.2020 р.).
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 23 грудня 1991 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 9 червня 1992 року.
3.Політичний діалог:
Контакти на найвищому рівні: з часу встановлення дипломатичних відносин візитів/зустрічей на рівні глав держав не було.
Інші контакти високого рівня:
вересень 1999 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Коста-Рики Р.Рохасом Лопесом у рамках 54-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (м.Нью-Йорк, США);
вересень 2010 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка та Міністра закордонних справ і культу Коста-Рики Р.Кастро у рамках 65-ї сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк, США);
вересень 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна та Міністра закордонних справ і культу Коста-Рики М.Гонсалеса Санса у рамках 69-ї сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк, США).
20 лютого 2020 р. – за ініціативою костариканської сторони відбулася телефонна розмова Державного секретаря МЗС України А.Заяця із заступником Міністра ЗС Коста-Рики А.Боланьос. У ході розмови костариканська сторона висловила вдячність за евакуацію двох громадян Коста-Рики з м.Ухань українським чартерним рейсом.
25 травня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби з Міністром закордонних справ Коста-Рики А.Андре Тіноко та Міністром зовнішньої торгівлі М.Товаром у рамках роботи 51-ого щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Коста-Рики, передбачений Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ і культу Республіки Коста-Рика щодо започаткування механізму двосторонніх консультацій від 24 вересня 2010 року.
Мали місце 2 раунди політичних консультацій:
- 25.05.2012 р. на рівні директорів профільних департаментів МЗС у Києві;
- 01.12.2020 р. на рівні директорів профільних департаментів МЗС у форматі відеоконференції.
Коста-Рика незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Коста-Рика виступила співавтором резолюції ГА ООН від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», на постійній основі підтримує резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
Коста-Рика стала єдиною з країн Латинської Америки, що виступила на боці України у відкритих дебатах ООН з питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України» у лютому 2020 року.
Коста-Рика підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2:
1. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Коста-Рикою від 9 червня 1992 року.
2. Меморандум про взаєморозуміння щодо започаткування механізму політичних консультацій між МЗС двох країн від 24 вересня 2010 року.
5.Торговельно-економічне співробітництво
За результатами 2021 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Коста-Рикою склав 208,3 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у 120,9 млн. дол. США.
При цьому обсяги експорту товарів з України до Коста-Рики зросли на 121,7% і становили 164,6 млн. дол. США, імпорт товарів з Коста-Рики скоротився на 12% і становив 43,7 млн. дол. США.
Основу українського експорту товарів переважно склали чорні метали (94,5%). Крім того з України експортувалася продукція наступних товарних груп: жири та олії тваринного або рослинного походження (3,1%), продукція борошномельно-круп'яної промисловості (1,1%) та готові продукти із зерна (0,5%).
Основною статтею імпорту товарів до України з Коста-Рики у 2021 році стали їстівні плоди та горіхи (87,3%). Також Україна імпортувала прилади та апарати оптичні, фотографічні (8,5%) та каву і чай (1,4%).
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 6 грудня 1991 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 12 березня 1992 року.
3.Політичний діалог:
Контакти на найвищому та вищому рівнях:
візити на Кубу: Президента України – 2000 р. (робочий), 20-23 жовтня 2011р. (державний); Голови Верховної Ради України – 1997 р.; Міністра закордонних справ України – 1998 р., 2002 р. та 2010 р.;
візити в Україну: Міністра закордонних справ Куби – 1995 р., 2003 р., лютий 2011 р.
У вересні 2012 року у ході роботи 67-ї сесії ГА ООН відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Главою зовнішньополітичного відомства Куби Б. Родрігесом Паррілья;
12-13 березня 2013 року під час офіційного візиту в Україну Міністра закордонних справ Куби Марселіно Медіни відбулися українсько-кубинські політичні консультації. З української сторони політичні консультації очолював Заступник Міністра закордонних справ України – керівник апарату А.В.Олефіров;
26 квітня 2021 року в МЗС України у режимі відео-конференції відбулися політичні консультації на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств двох країн. З української сторони політичні консультації очолював заступник Міністра закордонних справ України Є.Єнін, з кубинської сторони - заступниця Міністра закордонних справ Куби Анаянсі Родрігес.
Куба проголосувала проти Резолюції ГА ООН від 27.03.2014 "Територіальна цілісність України" та резолюції ГА ООН від 09.12.2021 «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».
23.02.2022 МЗС Куби оприлюднило заяву на підтримку дій рф.
Куба утрималась при голосуванні Резолюції ГА ООН від 02.03.2022 "Агресія проти України" та Резолюції ГА ООН від 24.03.2022 “Гуманітарні наслідки агресії проти України” та проголосувала проти резолюції ГА ООН від 07.04.2022 щодо призупинення членства РФ в Раді з прав людини ООН.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 61.
На сьогодні договірно-правова база двосторонніх відносин налічує 61 угоду, що забезпечує правове поле для розбудови широкого спектру співробітництва у політичній, економічній, гуманітарній, консульській сферах та на міжрегіональному рівні. Серед основних двосторонніх документів є Протокол про співробітництво між МЗС, угоди про торговельно-економічне, наукове співробітництво, сприяння та взаємний захист інвестицій, повітряне сполучення, про умови взаємних поїздок громадян, боротьбу з митними порушеннями, про співробітництво у галузях культури та освіти, охорони здоров’я, туризму, фізкультури та спорту тощо.
5.Торговельно-економічне співробітництво.
За підсумками 2021 року експорт товарів з України до Куби склав 65,7% до 2020 року, досягнувши показника у 3,08 млн.дол.США. Імпорт склав 1,68 млн.дол.США та у порівнянні з 2020 р. збільшився на 47%. При цьому позитивне для України сальдо склало 1,4 млн.дол.США. Експорт послуг з України до Куби становив 12,5 % від 2020 року. Об'єм експорту послуг продовжує залишатись відносно невеликим (51,4 тис.дол.США), щоб впливати на загальний товарообіг.
У структурі українського експорту до Куби перше місце займають вироби з чорних металів (товарна позиція 73: 39,8%), далі йдуть жири та олії тваринного або рослинного походження (товарна позиція 09: 30,9%). Імпорт з Куби складався в основному з алкогольних і безалкогольних напоїв (69,7%), тютюну і промислових замінників тютюну (24,0%).
Головними напрямами співпраці України та Куби в економічній сфері є авіація, машинобудування, металургія, продовольча сфера, енергетика.
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 25 грудня 1991 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 14 січня 1992 року.
3.Політичний діалог:
Політичні контакти найвищого та високого рівня:
вересень 1997 р. – державний візит до Мексики Президента України Л.Кучми;
вересень 1998 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Мексики Р.Грін у рамках 53-ї сесії ГА ООН;
квітень 2005 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Мексики Л.Е.Дербесом під час ІІІ Міністерської конференції Спільноти демократій, м. Сантьяго, Республіка Чилі;
червень 2005 р. – державний візит в Україну Президента Мексики В.Фокса;
січень 2012 р. – офіційний візит до Мексики Міністра закордонних справ України К.Грищенка;
грудень 2018 р. - візит до Мексики заступника Міністра закордонних справ С.Кислиці для участі в офіційних заходах з нагоди вступу на посаду новообраного Президента Мексики А.М.Лопеса Обрадора.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Мексики.
Хронологія засідань механізму політичних консультацій між Міністерствами закордонних справ України та Мексики:
На рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств:
- квітень 1999 р. (м. Київ);
- червень 2001 р. (м. Мехіко);
- липень 2004 р. (м. Київ);
- жовтень 2010 р. (м. Мехіко).
На рівні керівників профільних департаментів зовнішньополітичних відомств:
- липень 2003 р. (м. Київ);
- жовтень 2004 р. (м. Мехіко);
- липень 2018 р. (м. Київ);
- травень 2021 р. (відеоконференція).
Двосторонні робочі органи (комісії): Українсько-Мексиканська Міжурядова Комісія (УММК) - перше і єдине засідання відбулося в листопаді 2007 р. у м. Мехіко.
Мексика послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Вона першою серед країн Латинської Америки оприлюднила 04.03.2014 р. заяву щодо підтримки територіальної цілісності та незалежності України.
Мексика підтримала резолюцію ГА ООН від 27.03.2014 р. «Територіальна цілісність України», резолюцію «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини», схвалену 01.07.2016 р. у ході 32-ї сесії Ради ООН з прав людини та постійній основі підтримує рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».
Мексика підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022.
4. Договірно-правова база:
Договірно-правова база відносин між Україною та Мексикою нараховує 20 чинних документів міждержавного, міжурядового, міжвідомчого характеру.
На сьогоднішній день на опрацюванні сторін знаходиться 21 проєкт українсько-мексиканських міжнародних документів.
5. Торговельно-економічне співробітництво
У 2021 р. товарообіг між Україною та Мексикою становив 521 млн. дол. США. При цьому, український експорт досяг 218,3 млн. дол. США (зростання у 3 рази), а імпорт дорівнював 302,7 млн. дол. США (+ 36,5%).
Основними статтями українського експорту в Мексиці є: металургійна продукція, добрива, зернові культури та крупи. Основу імпорту з Мексики в Україну складають: автомобілі, алкогольні та безалкогольні напої, сіль та сірка.
Найперспективнішими напрямами двосторонньої співпраці є енергетика, аерокосмічна промисловість та сільське господарство.
На українському ринку присутні дві відомі мексиканські компанії „BIMBO” та „GRUMA”, які інвестували в агропродовольчий сектор української економіки.
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 1 січня 1992 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 21 травня 1993 року.
3.Політичний діалог:
- листопад 2001 р. – зустріч Міністрів закордонних справ України та Панами у рамках 56-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку;
- 19-21 вересня 2002 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до Панами;
- 2-4 листопада 2003 р. – участь Спеціального представника Президента України, Віце-прем’єр-міністра В.А.Гайдука в урочистостях з нагоди 100-ліття Панами;
- 6-8 червня 2012 р. – візит Заступника Міністра-керівника апарату МЗС України П.А.Клімкіна до Республіки Панама, у ході якого відбувся перший раунд політичних консультацій між МЗС двох країн;
- 26 вересня 2012 р. – зустріч Міністрів закордонних справ України та Панами у рамках 67-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку;
- 21-23 серпня 2013 р. – офіційний візит до Панами Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари;
- 23 січня 2015 р. - зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Віце-президентом, Міністром закордонних справ Панами І.Саінт Мало де Альварадо в рамках роботи 45-ого щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія;
- 12 лютого 2020 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України В.В.Пристайка та Міністра закордонних справ Панами А.Феррера;
- 19 липня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби та Міністеркою закордонних справ Панами Е.Моуйнес.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між міністерствами закордонних справ України та Панами (формат започатковано у вересні 2002 р.).
Мали місце 2 раунди політичних консультацій:
- 6-8.06.2012 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у Панамі;
- 05.08.2020 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у форматі відеоконференції.
Проведення ІІІ раунду політичних консультацій заплановано на 2022 рік на рівні заступників міністрів закордонних справ.
Панама незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Панама на постійній основі підтримує резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь (Україна), а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
Панама підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів: 11.
Ключові документи:
- Угода між Україною та Республікою Панама про сприяння та взаємний захист інвестицій (4 листопада 2003 р.);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Панама про морське торговельне судноплавство (4 листопада 2003 р.);
- Договір між Україною та Республікою Панама про видачу правопорушників (4 листопада 2003 р.);
- Договір між Україною та Республікою Панама про взаємну правову допомогу в кримінальних справах (4 листопада 2003 р.);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Панама про безвізовий режим поїздок громадян (16 серпня 2013 р.).
5.Торговельно-економічне співробітництво
За даними Держстату України, за підсумками 2021 року обсяги торгівлі товарами між Україною і Панамою становили 9,4 млн. дол. США при позитивному для України сальдо у розмірі 0,4 млн. дол. США.
Експорт українських товарів до Панами становив 4,9 млн. дол. США. Основу структури українського експорту товарів до Панами протягом звітного періоду складали: судна та їх частини (75,4%), палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (7,1%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (4,6%), жири та олії тваринного або рослинного походження (3,5%), цукор і кондитерські вироби з цукру (1,3%), меблі (1,2%).
Імпорт панамських товарів до України склав 4,5 млн.дол.США. Основну імпорту товарів з Панами традиційно склали їстівні плоди та горіхи (93%). З Панами також імпортували: алкогольні і безалкогольні напої та оцет (6,1%), кава, чай (0,3%).
6. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 1 квітня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1993 року.
3. Політичні відносини
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Парагваю засудив російську агресію. Парагвай 02.03.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Парагвай підтримав ухвалення 04.03.2022 Радою ООН з прав людини резолюції «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» та створення комісії із розслідування, мандат якої передбачає збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, військових та інших злочинів, скоєних росією у ході її агресії щодо України. Парагвай 07.04.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 12.05.2022 Рада ООН з прав людини схвалила ініційовану Україною резолюцію «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» і проголосувала за початок розслідування порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами на території України. Згадане рішення підтримав Парагвай. 26.05.2022 Парагвай проголосував “за” резолюцію 75-й сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації».
У Національному Конгресі Республіки Парагвай діє Парламентська комісія дружби з Україною.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Держстату України, за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами з Парагваєм склав 1,1 млн дол. США та збільшився на 70,0% у порівнянні з 2020 роком. З них експорт становив 0,4 млн дол. (зростання на 17,6%), імпорт – 0,7 млн дол. (збільшення у 2,4 рази). Від'ємне сальдо – 0,2 млн дол. США.
Основу структури торгівлі товарами з Парагваєм становили в експорті: різноманітна хімічна продукція (84,3%); котли, машини (9,2%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (4,5%); в імпорті: насіння і плоди олійних рослин (45,9%); тютюн і його промислові замінники (28,6%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (11,8%); деревина і вироби з неї (6,5%); кава та чай (3,3%).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українська громада Парагваю налічує орієнтовно 12 тис. етнічних українців. Механізмом культурного обміну є культурно-мистецькі заходи, які проводить українська громада за організаційного сприяння Посольства та Почесного консульства України. Практично в кожній місцевості департаменту Ітапуа (де проживають етнічні українці) створені колективи українського народного танцю, які користуються великою популярністю серед молоді українського походження.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 11 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (набув чинності 01.02.2018), Угода про торговельно-економічне співробітництво (набула чинності 30.10.2009), Угода про скасування віз (набула чинності 28.05.2009).
7. Українська громада
У департаменті Ітапуа, регіоні найбільш компактного проживання парагвайського українства, діють 4 філії українського культурного товариства «Просвіта» (міста Енкарнасьйон, Санто-Домінго, Кармен-дель-Парана та Уру-Сапукай), 7 українських православних церков і 10 українських греко-католицьких церков, Братство Св. Юрія (об’єднує українські православні церкви), а також Українське Євангельсько-баптистське об’єднання. Етнічні українці присутні також в Асоціації іммігрантів та нащадків слов’ян Парагваю в місті Коронель-Богадо.
8. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 7 травня 1992 року.
3. Політичні відносини
Конгрес Перу визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу (рішення № 2682-2006-2007-DDP-M/CR від 21.06.2007 р.).
Перу підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Перуанська делегація голосувала «за» резолюцію ГА ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 р.
28 лютого 2022 р. Міністр закордонних справ Перу С.Ланда засудив військовий напад Росії проти України, зазначивши, що це є актом агресії відповідно до Резолюції 3314 ГА ООН та порушенням територіальної цілісності і національного суверенітету України.
Перу підтримала резолюцію ГА ООН “Агресія проти України” від 2 березня 2022р.
Перу проголосувала «за» резолюції ГА ООН “Гуманітарні наслідки агресії проти України” від 24 березня 2022 р. та “Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини” від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Перу підтримала рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при Організації Американських Держав.
Перу стала єдиною з країн Латинської Америки та Карибського басейну, яка надала Україні гуманітарну допомогу: у березні 2015 року уряд Перу прийняв рішення про надання Україні гуманітарної допомоги для переселенців з Донбасу.
4. Торговельно-економічні відносини
З 2008 року існує двосторонній орган високого рівня – Українсько-перуанська міжурядова комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. Її перше засідання відбулось у м. Ліма у березні 2008 року.
У 2021 р. товарообіг між Україною та Перу становив 159,454 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 128,017 млн. дол. США, а імпорт перуанської продукції 31,437 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 96,58 млн. дол. США.
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Перу склали 1,985 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив – 968 тис. дол. США, імпорт – 1,017 млн. дол. США. Основні види українського експорту послуг: транспортні послуги та ділові послуги, послуги, пов’язані з подорожами, послуги з ремонту та технічного обслуговування, що не віднесені до інших категорій, послуги, пов'язані з фінансовою діяльністю, послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги.
За 1-й місяць 2022 року товарообіг між Україною та Перу склав 4,355 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 2,205 млн. дол. США, імпорт перуанської продукції в Україну – 2,150 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, реактори ядерні, котли, машини, папір та картон, електричні машини.
Основні групи товарів імпорту: їстівні плоди та горіхи, риба і ракоподібні, кава, чай, насіння і плоди олійних рослин.
5. Культурна співпраця
У сфері культурного співробітництва з Перу важливими стали виступи групи артистів балетної трупи академічних театрів опери та балету мм. Києва та Харкова (квітень 2015 р).
6. Наукове та освітнє співробітництво
Науково-технічне співробітництво базується на угодах, підписаних між Національною академією аграрних наук України та Національною металургійною академією України з низкою університетів Перу.
У квітні 2014 року з робочим візитом у Перу перебувала делегація Національної академії аграрних наук України. За підсумками візиту було підписано Меморандум про співробітництво між Національною академією аграрних наук України та Факультетом ветеринарної медицини Вищого національного університету Сан-Маркос (м. Ліма, Перу).
У 2019 навчальному році у вищих навчальних закладах України навчалося 5 громадян Перу.
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 28.
Ключові документи:
- Договір про дружні відносини та співробітництво (08.06.2006 р.);
- Угода про взаємне визнання документів про освіту та вчені звання (16.07.2004 р.);
- Угода про скасування віз для громадян, які користуються дипломатичними, службовими та спеціальними паспортами (27.03.2005 р.);
- Торговельно-економічна угода (07.11.2005 р.);
- Рамкова угода щодо співробітництва у сфері космічної діяльності (30.05.2011 р.);
- Угода про військове-технічне співробітництво (20.01.2014 р.);
- Угода про скасування візових вимог для короткострокового перебування (27.10.2021 р.).
8. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 2 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 квітня 1993 року.
3. Політичні відносини
Національний Конгрес Еквадору визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу (резолюція № 28-102 від 30.10.2007 р.).
Еквадорська делегація утрималася від голосування по резолюції ГА ООН “Територіальна цілісність України” від 27 березня 2014 р.
24 лютого 2022 р. Президент Еквадору Г.Лассо засудив рішення Росії розпочати військові дії проти України, зазначивши, що це є порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.
2 березня 2022 р. Еквадор підтримав резолюцію ГА ООН "Агресія проти України".
Еквадор проголосував "за" резолюції ГА ООН "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24 березня 2022 р. та "Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини" від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Еквадор підтримав рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при ОАД, 27 квітня 2022 р. - рішення про припинення членства РФ у Всесвітній туристичній організації, а 26 травня 2022 р. - резолюцію Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я “Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії Російської Федерації”.
4. Торговельно-економічні відносини
У 2021 р. товарообіг між Україною та Еквадором становив 160,922 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 4,278 млн. дол. США, а імпорт еквадорської продукції 156,644 млн. дол. США.
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Еквадором склали 1,844 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив – 1,600 млн. дол. США, імпорт - 244 тис. дол. США. Значна частка українського експорту припадає на послуги, пов’язані з подорожами.
За 1-й місяць 2022 року товарообіг між Україною та Еквадором склав 15,154 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 1,286 млн. дол. США, імпорт еквадорської продукції в Україну – 13,868 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: продукція борошномельно-круп'яної промисловості; палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки; прилади та апарати оптичні, фотографічні; цукор і кондитерські вироби з цукру.
Основні групи товарів імпорту: їстівні плоди та горіхи, риба і ракоподібні, живі дерева та інші рослини.
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 5
Ключові документи:
Договір про дружні відносини та співробітництво (13.05.2004 р.);
Угода про взаємне скасування візових вимог (02.04.2020 р.).
6. Дипломатичне представництво
1.Визнання України: 25 жовтня 1992 року.
2.Встановлення дипломатичних відносин: 14 квітня 1999 року (у Постійному представництві України при ООН відбулась церемонія підписання Спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Ель-Сальвадор).
3.Політичний діалог:
у вересні 1999 року у ході роботи 54-ї сесії ГА ООН відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка з Міністром закордонних справ Ель-Сальвадору Марією Еухенією де Брісуела Авіла;
у 2002 році Директор Департаменту двостороннього співробітництва МЗС України С.О.Камишев зустрівся з представником МЗС Ель-Сальвадору у Кореї під час міжнародного заходу;
у травні 2005 року заступник Міністра економіки та європейської інтеграції України А.Березний та постійний представник Ель-Сальвадору при СОТ Л.Мена підписали протокол про доступ на ринки товарів та послуг у рамках СОТ;
у грудні 2016 року відбулася телефонна розмова між Міністром закордонних справ України П.А.Клімкіним та Міністром закордонних справ Ель-Сальвадору У.Мартінесом.
Республіка Ель-Сальвадор утримувалася під час голосування за резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м.Севастополь, а також окремих частин Чорного і Азовського морів» (у 2019 році підтримала останню резолюцію).
Республіка Ель-Сальвадор утрималась під час голосування за резолюції ГА ООН від 02.03.2022 «Агресія проти України», від 24.03.2022 «Гуманітарні наслідки агресії проти України» та від 07.04.2022 «Призупинення членства рф в Раді з прав людини ООН».
4.Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2021 року експорт товарів до Ель-Сальвадору склав 978,7 тис.дол.США і у порівнянні з 2020 р. зменшився на 30%. Імпорт склав 12254,0 тис.дол.США та у порівнянні з 2020 р. збільшився на 63%. Сальдо є негативним і становить 1275,3 тис.дол.США.
В експорті до Сальвадору переважали жири та олії тваринного або рослинного походження (т.п.15, 44,0% всього експорту), значну частку імпорту становили кава, чай (т.п.09 - 629,4 тис.дол.США, або 45,6%) та електричні машини (т.п.85 –41,6%).
Головним напрямом співпраці України та Ель-Сальвадору в економічній площині є продовольча сфера.
5. Дипломатичне представництво
Посольство України в Республіці Куба
1. Визнання України: 25 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
З часу відновлення незалежності України США надають практичне сприяння її утвердженню як сучасної демократичної та економічно розвиненої європейської держави.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в США – Маркарова Оксана Сергіївна.
Тимчасова повірена у справах США в Україні – Крістіна Квін.
Відносини України та США мають рівень стратегічного партнерства. Вперше дві держави визначили такий статус двостороннього співробітництва у жовтні 1996 р., під час візиту міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка до Вашингтону. Згодом стратегічний рівень взаємин був закріплений у спільних заявах Президентів України та США від 05.06.2000 р. та 04.04.2005 р., а також у Хартії про стратегічне партнерство, підписаній 19 грудня 2008 року, яка визначає основні принципи і пріоритети двосторонньої взаємодії.
На динаміці політичного діалогу високого та вищого рівня серйозно позначилася коронавірусна пандемія. Остання зустріч Президентів України та США відбулась у допандемічний період восени 2019 року в м. Нью-Йорк у рамках відкриття чергової сесії Генеральної асамблеї ООН. Остання серія контактів між Президентами України та США, главами зовнішньополітичних та оборонних відомств, радниками Президентів з питань національної безпеки відбулася в квітні 2021 року в умовах дій Росії з військової ескалації.
2 квітня 2021 р. відбулася перша телефонна розмова Президента України В.Зеленського та Президента США Дж. Байдена.
13 квітня 2021 року в Брюсселі відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Держсекретарем США Е.Блінкеном.
6 травня - Держсекретар США Е.Блінкен здійснив візит до Києва, де під час зустрічей з вищим керівництвом країни підтвердив непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України на тлі триваючої агресії Росії.
1 червня – відбувся візит в Україну делегації американських сенаторів у складі Джин Шахін, Роба Портмана і Кріса Мерфі.
7 червня – відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Дж.Байденом. Президент США підтвердив непохитну прихильність Сполучених Штатів суверенітету й територіальній цілісності України в умовах триваючої російської агресії на Донбасі та в Криму та запросив Президента України здійснити візит до Вашингтону.
Сполучені Штати надають вагоме сприяння Україні у відстоюванні територіальної цілісності та суверенітету нашої держави і протидії російській агресії, мобілізації міжнародної спільноти, зміцненні обороноздатності й енергетичної безпеки України, залученні міжнародної допомоги для реалізації всеосяжних політичних, економічних та соціальних реформ, а також зміцнення верховенства права в Україні.
США продовжують залишатися найбільшим донором технічної допомоги Україні, з 1991 р. її обсяг сягнув близько 5 млрд. дол. Головним українсько-американським міждержавним органом, діяльність якого спрямована на реалізацію положень Хартії стратегічного партнерства, є двостороння Комісія стратегічного партнерства (КСП), в якій співголовують Міністр закордонних справ України і Державний секретар США. Її перше засідання відбулося в грудні 2009 р. у Вашингтоні, останнє - у листопаді 2018 році у Вашингтоні. Комісія координує двосторонню міжвідомчу взаємодію за напрямами трьох робочих груп: (1) з питань
безпеки та протидії російській агресії, (2) верховенства права та гуманітарних питань, (2) економіки та енергетики. Крім цього, галузеві питання співпраці координуються у рамках Ради з питань торгівлі та інвестицій, Робочої групи з питань нерозповсюдження та експортного контролю, Стратегічного енергетичного діалогу, Кібернетичного діалогу, консультацій між оборонними відомствами, з питань науки і технологій, дослідження космосу тощо.
Двостороння договірно-правова база українсько-американських відносин складається з понад 150 міжнародних документів і, з огляду на стратегічний характер двосторонніх відносин, постійно доповнюється новими. Окрім того, обидві країни є сторонами понад 100 багатосторонніх міжнародних документів.
На консульському напрямі пріоритетними для української сторони питаннями є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб України, забезпечення гідних умов проживання і виховання усиновлених з України громадянами США дітей, лібералізація візової політики з боку США.
4. Міжпарламентське співробітництво
Міжпарламентська співпраця зберігає позитивну динаміку. Починаючи з 1997 року активну роль у розвитку двосторонніх відносин відіграє Група сприяння Україні у Палаті представників Конгресу США («Український Кокус»), до складу якої входять більше 30 американських законодавців. У лютому 2015 року створено Сенатський Український Кокус, до якого сьогодні входять 17 американських сенаторів.
Серед важливих інтересів України, які були реалізовані за сприяння конгресового кокусу, слід виокремити надання з боку США щорічної фінансової допомоги нашій державі, схвалення законопроекту щодо спорудження у столиці США, м. Вашингтон, Меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., вилучення України з переліку держав, на які розповсюджується дія “поправки Джексона-Веніка”, ініціювання та ухвалення низки законів та резолюцій на підтримку України у протистоянні російській агресії.
На сьогодні у Конгресі США існує стійка двопартійна і двопалатна позиція щодо посилення підтримки суверенітету і територіальності цілісності України, розширення безпекової та оборонної допомоги, сприяння євроатлантичним прагненням і зміцненню енергетичної безпеки нашої держави. Особлива увага надається питанням протидії викликам, пов’язаним з російською агресією проти України, шляхом надання нашій державі політичної, економічної, фінансової та безпекової допомоги, а також всебічної підтримки у впровадженні необхідних структурних реформ і модернізації економіки.
Представники Конгресу США регулярно зустрічаються з представниками української влади, народними депутатами України, беруть активну участь у заходах з української тематики в американському законодавчому органі, зокрема, щорічних Днях України в Конгресі.
5. Співробітництво у сфері безпеки і оборони
США надають Україні вагому безпекову і оборонну підтримку. 25 липня 2018 року Держсекретар США оприлюднив “Кримську декларацію” про невизнання Сполученими Штатами незаконної анексії Криму та вимогу повернути цю територію Україні.
Адміністрація Президента США Дж. Байдена продовжує виступати за повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Уряд США підтримує жорсткий санкційний курс проти РФ, зокрема проти російського безпекового та оборонного секторів. З 2016 року двостороннє військово-технічне співробітництво між Україною і США набуло більш практичного характеру. До американського законодавства про щорічне фінансування оборонних потреб включаються положення про надання Україні безпекової та оборонної допомоги, розмір якої збільшується. Номенклатура такої допомоги також розширюється і з 2017 року включає, серед іншого, засоби смертельного ураження американського виробництва. Серед них є протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», катери берегової охорони «Айленд» з озброєнням та стрілецька зброя. Крім того, США фінансують заходи з навчання українських військовослужбовців, сприяють проведенню реформування українського військового сектору та Оборонно-промислового комплексу (ОПК) України. З травня 2019 року був призначений та працює Старшим радником Міністерства оборони США з питань реформування ОПК України Д.Вінтер, який здійснив низку візитів до України та підготував відповідні рекомендації.
Витрати США на потреби національної безпеки та оборони України у 2021 році становлять 390 млн дол., з яких 75 млн дол. буде спрямовано на придбання летальної зброї, що на 25 млн більше, ніж у 2020 році. За даними Пентагону, загальна сума американської безпекової та оборонної допомоги Україні з 2014 року становить понад 2,5 млрд дол. 17 березня 2021 року двопартійна група сенаторів представила законопроєкт “Про партнерство з Україною у сфері безпеки”, який покликаний посилити оборонну допомогу і стратегічну підтримку України.
6. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2020 року товарообіг між Україною та США зменшився на 7,6% і склав 3,94 млрд. дол. США. Обсяг експортних поставок товарів з України до США зріс на 0,5% у порівнянні з аналогічним показником 2019 року і склав 0,98 млрд. дол. США. Імпорт товарів з США зменшився на 10% і склав 2,95 млрд. дол. США.
Основу українського експорту до США склали переважно сировинні товари: чорні метали, вироби з чорних металів, жири та олії тваринного та рослинного походження, руди, шлаки і зола.
Американський товарний імпорт в основному представили засоби наземного транспорту крім залізничного, мінеральне паливо, нафта і продукти її перегонки, котли і машини, електричні машини.
Обсяг торгівлі послугами між Україною та США за результатами 2020 року зріс на 2,9% у порівнянні з 2019 роком та склав 1,84 млрд. дол. або 11,2% від загального обсягу торгівлі послугами України. Експорт послуг до США зріс на 7,8% у порівнянні з показником 2019 року та становив 1,39 млрд. дол. США або 12,4% від загального обсягу експорту українських послуг. Основу експорту склали послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних послуг, транспортні та ділові послуги.
В свою чергу, обсяг імпорту послуг з США зменшився на 9,5% у порівнянні з показником 2019 року та склав 454 млн. дол. США або 8,7% від загального імпорту послуг в Україну. Основу американського імпорту склали державні та урядові послуги, послуги пов’язані з фінансовою діяльністю та ділові послуги.
За результатами І кварталу 2021 р. двосторонній обіг товарами склав 1230,6 млн. дол. і зріс у порівнянні з показником аналогічного періоду 2020 р. на 27,9%.
При цьому експорт товарів з України склав 331,75 млн. дол. і зріс відносно показника попереднього року на 77%. А імпорт американських товарів до України зріс на 9,9% до 898,86 млн. дол.
Обсяг торгівлі послугами між Україною та США у зазначений період склав 583,66 млн. дол. (зростання +31,6%). При цьому експорт послуг з України зріс на 22,8% відносно показника аналогічного періоду 2020 р. до 407,23 млн. дол., а імпорт американських послуг в Україну зріс на 57,5% і склав 176,4 млн. дол.
За підсумками 2020 р. США посідають одинадцяте місце за обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України. Сукупний обсяг прямих американських інвестицій в економіці України скоротився на 6,9 млн. дол. і склав 710,3 млн. дол., що становить близько 1,4% сукупного обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну.
7. Культурно-гуманітарне співробітництво
Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та США базується на чотирьох профільних угодах, зокрема Угоді між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 р., Угоді між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону і збереження культурної спадщини від 12.03.1994 р., Меморандумі про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо основних напрямів та цілей програми допомоги з боку Агентства США з міжнародного розвитку, Міжвідомчому Договорі від 29.03.2005 р. про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів Америки.
Існуюча договірно-правова база дозволяє розвивати і поглиблювати усі напрямки двосторонньої гуманітарної співпраці, зокрема забезпечити широке представлення американській громадськості традицій, історії та культурно-мистецьких надбань України.
Різні напрямки українського мистецтва яскраво представлені на теренах США. Це і мистецькі виставки, і концерти академічної музики та класичного співу, а також фольклорної музики, гастролі естрадних виконавців та кінопокази.
Важливою складовою роботи у культурно-гуманітарній сфері є тематика Голодомору 1932-33 рр. в Україні. У 2015 р. в центрі м.Вашингтон було встановлено меморіал жертвам Голодомору.
Протягом останніх декількох років такі українські зірки, як переможниця «Євробачення-2004» Р.Лижичко, співак Monatik, гурти «Океан Ельзи», «DakhaBrakha» та «KAZKA», популярні естрадні виконавиці А.Приходько й Б.Блессінг, фольклорний дует «Гердан» (С.Горохівська і А.Підківка), гурт бандуристів «Шпилясті кобзарі», оперні співаки Ю.Міненко та С.Соловій, піаністи П.Гінтов, В.Самошко й О.Скідан, скрипачі О.Каськів та О.Семененко, Національний симфонічний оркестр Одеської Філармонії і Київський Симфонічний оркестр, а також Національний академічний ансамбль народного танцю ім. П.Вірського демонстрували свою майстерність на концертних майданчиках Америки. У США за останні п’ять років із успіхом пройшли кінопокази таких українських стрічок, як «Добробати», «Додому», «Холодна кров», «Кіборги», «Поводир», «Хайтарма», «Плем’я» та «Російський дятел». У 2019 р. на HBO великої популярності набув міні серіал про події в Україні під назвою «Chernobyl», а на Netflix вийшов фільм про Революцію гідності «Winter on Fire. Ukraine`s Fight for Freedom». У 2020 р. свою подорож країною розпочала тематична виставка, присвячена українським воїнам на Донбасі «Not just the bullets» та продовжує «мандрівна» художня виставка «Революція Гідності: образи українського Майдану 2013-2014».
З моменту відкриття Посольства України в США, традиційно великий інтерес американської публіки викликає щорічний «День відкритих дверей Посольства» (що, як правило, проходить на початку травня), протягом якого відвідувачі мають змогу поспілкуватися із співробітниками дипустанови, дізнатися більше про нашу країну, у т.ч. про останні події в її політичному та економічному житті, ознайомитися з культурними традиціями України, навчитися писати писанку, відвідати страви української кухні.
З неменшим інтересом американська громадськість відвідала і цьогорічний культурно-мистецький та благодійний концерт Оксани Мухи організований спільно з благодійною організацією США «Revived Soldiers Ukraine».
Успішним прикладом співпраці силових структур США з Посольством України стало повернення картин Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною» та П'єра Луї Гудро «Закохана пара» до національного фонду культурної спадщини.
У рамках роботи Посольства України з Конгресом США було здійснено ряд культурних та іміджевих проектів. Зокрема, широкого розголосу набув брифінг «Heroes Of Liberty: Enhancing Well Being, Resilience, And Civic Engagement Of Ukrainian Veterans» за участі українських ветеранів, який привернув увагу до триваючої російської агресії та до важливості розвитку в Україні дієвої системи післявоєнної реабілітації.
На постійній основі ведеться культурно-іміджева співпраця з провідними політологічними центрами США. На початку 2020 р., в рамках такої співпраці, було проведено захід за участі українського режисера та колишнього в’язня Кремля Олега Сєнцова.
Великою і активною є українська громада США. Численні культурні та громадські заходи, гуманітарна допомога, лобіювання інтересів нашої країни в Америці – це далеко не повний перелік сфер і напрямків, у яких відіграють важливу роль і є активними гравцями організації української громади, зокрема: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», Українсько-американська координаційна рада, Вашингтонська група, Союз українок Америки, українські товариства юристів, інженерів та лікарів Америки, молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та багато інших.
У багатьох містах США успішно працюють школи українознавства, яких в Америці налічується близько сорока. Функціонування цих шкіл базується на великому ентузіазмі громади і щирому бажанні зберегти і передати прийдешнім поколінням свою мову, культуру і традиції.
Окремим напрямком розвитку гуманітарного співробітництва є наукові обміни між Україною та США, що тривають з початку 90-х років та здійснюються переважно на кошти американського уряду. Відповідні програми фінансуються Конгресом, Державним департаментом та Агентством США з міжнародного розвитку і реалізуються через низку американських організацій, зокрема таких, як Рада з міжнародних досліджень та обмінів (IREX), Американські ради з міжнародної освіти, програм «Фулбрайт» та «Відкритий світ».
8. Науково-технічне співробітництво
Правовою основою українсько-американської співпраці у науково-технічній сфері є “Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій”, яка була підписана 04.12.2006 р. Її укладення сприяло поглибленню та інтенсифікації зв’язків між науковими установами двох держав, обміну досвідом, інформацією, технологіями у сферах, які становлять взаємний інтерес.
Вчергове ця Угода була оновлена у жовтні 2017 року. 03.06.2021 р. ВРУ прийняла Закон “Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про продовження дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій”.
З метою активізації двостороннього діалогу у сфері науки і техніки та у контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час 2-го засідання Комісії стратегічного партнерства (КСП, відбулося 02.07.2010 р. у Києві), було започатковано новий механізм співпраці - Українсько-американську робочу групу з науки і технологій. Робота цього органу сприяла активізації двосторонніх контактів у науково-технічній сфері.
Серед значимих практичних заходів двостороннього співробітництва слід відзначити відкриття на базі Харківського фізико-технічного інституту інноваційної ядерної установки „Джерело нейтронів”. Цей об’єкт призначений для проведення фундаментальних та прикладних досліджень в різних галузях фізики, хімії, біології та медицини. Його будівництво було повністю профінансоване американською стороною у відповідь на відмову України від використання високозбагаченого ядерного палива у наукових цілях. Цей об’єкт відкриває безпрецедентні перспективи для розвитку української ядерної галузі та розвитку співробітництва з іншими державами світу, у тому числі США.
9. Космічне співробітництво
Прикладом плідної взаємодії двох держав у галузі дослідження космосу можливо вважати реалізацію проекту “Antares”, у рамках якого ДП “КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля разом з компанією “Orbital Sciences Corporation” здійснили розробку нового космічного ракетного комплексу “Antares” на базі ракети-носія “Маяк”. Проект передбачає залучення до його реалізації таких українських підприємств, як ДП ВО “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».
У розвитку співробітництва у космічній галузі беруть активну участь такі приватні компанії як “Firefly Aerospace” (фонд “Noosphere Ventures”).
Широкі можливості для України відкриває підписання 12.11.2020 р. “Домовленості у рамках програми “Артеміда” щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні та використанні Місяця, Марсу, комет і астероїдів у мирних цілях”, стороною і провідною державою якої є США.
10. Кібердіалог
Важливим напрямом стратегічного партнерства стало започаткування Діалогу Україна-США у сфері кібербезпеки, перше засідання якого відбулося у Києві 29.09.2017 року Засідання Кібердіалогу проводяться на щорічній основі із залученням керівників та експертів профільних відомств. На реалізацію заходів у рамках Кібердіалогу Державний департамент США вже виділив понад 10 млн дол., а 03.03.2020 р. під час засідання третього раунду кіберконсультацій між Україною та США, який відбувся в Києві, анонсував виділення додаткових 8 млн дол. Повний перелік відповідних проектів включає:
- забезпечення кібербезпеки проведення виборів шляхом цільової допомоги ЦВК України та проведення тренінгів для експертів з питань кібербезпеки енергетичних систем;
- імплементація національної кіберстратегії через проведення інформаційних та тренінгових заходів;
- розвиток української Групи реагування на інциденти комп'ютерної безпеки (CSIRT);
- проведення тренінгів з питань реагування на інциденти комп'ютерної безпеки та забезпечення безпеки систем промислового контролю;
- цифрова криміналістика та тренінги реагування на інциденти;
- розвиток платформи для тренінгів у сфері кібербезпеки;
- налагодження обміну інформацією щодо кіберзагроз у фінансовій сфері;
- підготовка програм освіти для фахівців та населення у сфері кібербезпеки.
Під егідою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) реалізується проєкт у сфері кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури України, в рамках якого протягом чотирьох років на цілі розбудови кібербезпеки в Україні інвестуватиметься до 38 млн дол., зокрема, з метою вдосконалення нормативно-правової бази, підвищення кадрового потенціалу та налагодження державно-приватного партнерства.
11. Біотехнологічна ініціатива США – Україна
За підтримки Посольства України в США у 2017 році “Фундацією США - Україна” започаткована двостороння “Біотехнологічна ініціатива США - Україна ”, яка має на меті сприяти розвитку біотехнологій в Україні шляхом залучення до освітніх, дослідницьких і бізнес-процесів у зазначеній галузі та підвищення рівня міжнародної обізнаності щодо можливостей біотехнологій в Україні.
У рамках “Біотехнологічної ініціативи США – Україна” у 2018 році був проведений конкурс на отримання премії для молодих науковців - фахівців із біотехнологій “40 Under 40 Emerging Leaders in Biotech”. Також Україна у 2019 році була представлена на найбільшому міжнародному форумі “BIO International Convention 2019”. У грудні 2019 року за підтримки “Біотехнологічної ініціативи США - Україна” був організований візит делегації українських фахівців у сфері біотехнологій для проведення консультацій із профільними агенціями та установами США.
12. Гуманітарна та медична допомога США щодо подолання наслідків COVID-19
З початку пандемії Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 19,1 млн.дол. медичної допомоги Україні для протидії пандемії COVID-19. Вона включає:
- 10 млн. дол. гуманітарної допомоги для найбільш вразливих верств населення, включаючи громади, на які вплинув конфлікт на сході України. Кошти спрямовуватимуться на покращення можливостей місцевих установ охорони здоров'я у наданні допомоги хворим та протидії подальшому поширенню COVID-19;
- 3,15 млн.дол. на підтримку медичного сектора (зокрема через МОЗ України) для протидії поширенню COVID-19;
- 4,9 млн.дол. на підтримку економічного розвитку в умовах пандемії;
- 1 млн.дол. на підтримку сектору державного управління в умовах пандемії COVID-19 (забезпечення системами електронного документообігу та програмним забезпеченням).
Окрім того Агентство перенаправило додатково 10 млн.дол. з існуючих програм допомоги на забезпечення підтримки України у подоланні наслідків пандемії COVID-19.
Фінансування спрямовувалося на розвиток підприємництва, боротьбу з корупцією та підтримку інфраструктури в умовах пандемії.
Крім того, благодійними організаціями США надано 90 комплектів механічних апаратів для штучної вентиляції легень, апарати для виміру рівня кисню у крові та інше супутнє обладнання, яке було передано в Україну у квітні 2020 р. У серпні 2020 р. в Україну була передана партія гуманітарної допомоги, яка містить апарати для вентиляції легень, контейнери для зберігання біологічно небезпечних речовин, кисневі трубки, лікарняні ковдри, шприци, медичні халати, захисні маски, хірургічні та оглядові рукавички, бахіли, апарати УЗД та ЕКГ, а також інше медичне обладнання.
У травні 2021 р. в Україну була передана чергова партія гуманітарної допомоги (засоби персонального захисту, кисневі маски, інтубаційне обладнання та інше), яка була отримана від благодійних організацій США.
Окрім цього ведеться робота із отримання препаратів Bamlanivimab та Etesevimab для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
7 червня 2021 р. за результатами телефонної розмови між Президентами України та США на сайті Білого дому була оприлюднена заява щодо виділення Україні 900 000 доз вакцини проти COVID-19 (https://bit.ly/35pSQgP).
12. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-американських відносин налічує понад 150 міжнародних договорів та охоплює широкий спектр галузей українсько-американського співробітництва, зокрема, в торговельно-економічній, науково-технічній, культурно- гуманітарній та інших сфери.
До ключових документів двосторонньої договірно-правової бази можна віднести:
13. Українська діаспора
Важливим фактором, який сприяє повнішій реалізації потенціалу співробітництва України і США, залишається проживання на території Сполучених Штатів численної української громади – понад 900 тис. американців українського походження (в американських україномовних виданнях йдеться про 2 млн. українців). У цьому контексті, пріоритетним для Української держави залишається зміцнення зв’язків з українською громадою, сприяння забезпеченню її етнокультурних потреб.
Численні культурні та громадські заходи, гуманітарна допомога, лобіювання інтересів нашої країни в Америці – це далеко не повний перелік сфер і напрямків, у яких відіграють важливу роль і є активними гравцями організації української громади, зокрема: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», Українсько-американська координаційна рада, Вашингтонська група, Союз українок Америки, українські товариства юристів, інженерів та лікарів Америки, молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та багато інших.
14. Дипломатичне представництво
Посольство України в Сполучених Штатах Америки.
Генеральне Консульство України в Нью-Йорку.
Генеральне консульство України в Сан-Франциско.
Генеральне консульство України в Чикаго.
Генеральне консульство України в Г’юстоні (Завершується підготовка до відкриття).
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 травня 1992 року.
3. Політичні відносини
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Уругваю засудив російську агресію. Уругвай 02.03.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Уругвай 07.04.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 26.05.2022 Уругвай проголосував “за” резолюцію 75-й сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації».
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Держстату України, за 2021 рік обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами з Уругваєм склав 5,54 млн дол. США та збільшився у 2,2 рази, з них експорт – 3,13 млн дол. (зростання у 3,6 рази), імпорт – 2,41 млн дол. (+48,7%). Позитивне сальдо у торгівлі товарами та послугами склало 0,72 млн дол. США.
Обсяг торгівлі товарами становив 5,37 млн дол. США (збільшення у 2,3 рази), у т.ч. експорт – 3,08 млн дол. (зростання у 3,8 рази), імпорт – 2,29 млн дол. (+53,9%). Сальдо позитивне – 0,8 млн. дол. США.
У структурі українського експорту переважали наступні групи товарів: добрива (65,3%); котли, машини (10,7%); чорнi метали (10,3%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (3,6%); пластмаси, полімерні матеріали (2,9%); вироби з чорних металів (2,5%).
Імпорт товарів складався, переважно, зі шкір (27,1%); риби i ракоподібних (23,5%); їстівних плодів та горіхів (20,4%); фармацевтичної продукції (19,3%); продуктів з м'яса та риби (2,7%).
Обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Уругваєм у 2021 році залишалися незначними і склали 0,17 млн дол. США, у т.ч. експорт – 0,05 млн. дол. (зменшення на 9,9%), імпорт – 0,12 млн. дол. (- 8,2%). Негативне сальдо – 0,07 млн. дол. США.
5. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 6 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (набув чинності 09.04.2018), Угода про взаємне скасування візових вимог для поїздок громадян двох країн (набула чинності 15.02.2019).
6. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 9 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 28 січня 1992 року.
Дипломатичні установи:
Посольство України в Республіці Чилі (м.Сантьяго)
Почесне консульство України в Республіці Чилі (м.Сантьяго)
Посольство Республіки Чилі в Республіці Польща за сумісництвом в Україні (м.Варшава)
3. Політичний діалог
Контакти на вищому та високому рівнях:
жовтень 1995 р. – офіційний візит Президента України;
березень 1997 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Чилі;
травень 1999 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України;
квітень 2005 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України;
березень 2018 р. – візит Заступника Міністра закордонних справ
України з нагоди інавгурації Президента Чилі;
Жовтень 2018 р. – візит Заступника міністра закордонних справ; Липень 2022 р. – телефонна розмова Президента В.Зеленського з Президентом Ґ.Борічем.
Політичні консультації між Міністерствами закордонних справ:
4 раунди двосторонніх політичних консультацій відбулися у 1998, 2002, 2013 та 2018 роках.
Двосторонні робочі органи (комісії): перше і єдине засідання цього органу відбулося 06-07.06.2011 р. у м. Сантьяго, при цьому Положенням про Комісію передбачалося її постійне проведення з періодичністю раз на два роки).
Вересень 2021 р. – вперше проведено переговори з торговельно-економічної тематики у форматі Торговельного діалогу.
Міжпарламентські зв’язки: у квітні-травні 2022 року у Сенаті Національного конгресу Чилі створена Група дружби «Чилі-Україна», аналогічна група діє також і в Палаті Депутатів чилійського Парламенту. У лютому 2020 року створена Група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Чилі у ВРУ.
Позиція Чилі щодо широкомасштабного вторгнення рф в Україну: офіційний Сантьяго послідовно виступає на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, обстоюючи необхідність неухильного дотримання норм та принципів міжнародного права. Делегація Чилі голосувала «за» відповідні резолюції РБ, ГА ООН та РПЛ.
Станом на липень 2022 р. Чилійський Уряд виділив 250 тис. доларів США в якості гуманітарної допомоги Україні.
У 2018 р. Чилі стала єдиною країною Латиснької Америки, яка увійшла до складу співавторів української Декларації до 85-роковин Голодомору.
4. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 20 документів.
Ключові документи: Угода про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Республіки Чилі (набрала чинності 11.04.2003 р.), Угода між Урядом України і Урядом Республіки Чилі про відмову від віз для осіб, які користуються дипломатичними, службовими або офіційними паспортами (набрала чинності 22.11.2000 р.), Угода між Урядом України та Урядом республіки Чилі про умови взаємних поїздок громадян (набрала чинності 21.10.2015 р.).
Угода про дружбу та співробітництво між Україною та Чилі готова до підписання під час ближчого візиту на високому рівні.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Держстату України, у 2021 році експорт з України до Чилі склав 67 млн 567,8 тис. дол. США, у т.ч. експорт - 13 млн 831,6 тис. дол. США (зростання у порівнянні з 2020 роком на 223,9%), імпорт – 53 млн 736,2 тис. дол. США (- 3%). Негативне для України сальдо торгівлі товарами становило 39,9 млн дол. США. Основу товарообігу з Чилі становили в експорті: органічні хімічні сполуки - 3,835 млн. дол. США; реактори ядерні, котли, машини – 1,766 млн. дол. США; пластмаси, полімерні матеріали – 1,494 млн. дол. США; палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки – 1,170 млн. дол. США; цукор і кондитерські вироби з цукру – 1,042 млн. доларів США; чорні метали – 0,716,5 млн. доларів США; алкогольні і безалкогольні напої та оцет - 0,682 млн. доларів США.
В імпорті: продукти з м'яса, риби або ракоподібних, молюсків або інших водних безхребетних – 15,286 млн. дол. США; насіння і плоди олійних рослин - 7,860 млн. дол. США; риба та ракоподібні, молюски та інші водні безхребетні – 7,573 млн. дол. США; їстівні плоди та горіхи; цедра цитрусових або дині – 6,156 млн. дол. США; фармацевтична продукція - 5,321 млн. дол. США; алкогольні і безалкогольні напої та оцет – 4,661 млн. дол. США; папiр та картон – 2,233 млн. дол. США.
6. Культурно-гуманітарна співпраця
Українсько-чилійську договірно-правову базу у сфері культурно гуманітарного співробітництва складають міжурядова угода про співробітництво в галузі культури, освіти, науки (набула чинності 1 листопада 1997 р.), а також Угода про відносини дружби та співробітництво між містами Київ і Сантьяго (05.08.1998), Меморандум про поглиблення відносин від 08.09.2000, Договір про дружбу і співробітництво між містами Одеса і Вальпараїсо (21.06.2004).
Як і на інших напрямах двосторонньої взаємодії, динаміка українсько-чилійського культурно-гуманітарного співробітництва істотно поліпшилася після започаткування у жовтні 2017 р. роботи Відділення Посольства України в Аргентинській Республіці в Республіці Чилі, яке набуло статусу посольства у липні 2021 р.
Під патронатом дипломатичного представництва України було організовано низку мистецьких заходів за участі українських діячів культури, що істотно покращило імідж України в Чилі. Також проведено низку фото та художніх виставок. Зокрема, у 2021 р. ПУ вперше організувало виставку до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні. За участі української громади організовано низку заходів для відзначення важливих дат, зокрема, Дня Незалежності України, Дня прапора, Дня єдності тощо.
7. Українська громада в Республіці Чилі
Початок історії українських поселень в Чилі відноситься до 1920-30 рр. Після Другої світової війни найбільша за чисельністю громада концентрувалася, в основному, в столиці країни м.Сантьяго. Процес розселення поширився на місцевості Консепсьйон, Темуко, Осорно, що розташовані південніше чилійської столиці. На початок 60-х років чисельність української громади становила понад тисячу осіб. У м.Консепсьйон сформувалась найбільша на той час українська громада (до 300-400 осіб).
Нині у Сантьяго мешкають до 400 громадян українського походження. При цьому слід зазначити, що громадяни України, які набули громадянства Чилі та не оформили вихід з попереднього громадянства, в статистичних даних про кількість іноземців, яким надано дозвіл на проживання, не відображається.
Відкриття Посольства України в Республіці Чилі (липень 2021 р.) сприяє налагодженню контактів та забезпечення правового захисту українців на території Чилі.
8. Дипломатичне представництво
Посольство України в Республіці Чилі.