Третій територіальний департамент забезпечує формування, координацію, політико-дипломатичний та інформаційно-аналітичний супровід реалізації політики України щодо країн Північної, Центральної, Південної Америки та Карибського басейну.
Країни:
1. Визнання України: 27 січня 1993 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 березня 1993 року.
3. Двосторонні відносини:
Контакти між Україною та Антигуа і Барбудою здійснюються переважно на рівні посольств країн у США та у рамках ООН. Головним напрямом співробітництва сторін є взаємна підтримка в рамках міжнародних організацій.
Україна підтримує ініціативи острівних держав Карибського басейну щодо протидії змінам клімату і у свій час підтримала резолюцію ООН «Зміни клімату та можливий вплив на безпеку» А/Res/63/28 від 03.06.2009 р. У рамках Третього комітету ООН обидві країни підтвердили спільність позицій щодо багатьох питань протидії організованій злочинності та захисту прав людини, підтримавши резолюції щодо протидії торгівлі жінками та усунення всіх форм нетерпимості і дискримінації.
Серед основних результатів взаємодії між двома країнами у рамках міжнародних організацій можна відзначити підтримку Антигуа і Барбудою кандидатури України під час виборів до складу Ради з прав людини ООН та до складу непостійних членів РБ ООН на період 2016-2017 рр. У свою чергу, українська сторона підтримала кандидатуру Антигуа і Барбуди на виборах до Комітету з адміністративних та бюджетних питань ООН на період 2019-2021 рр.
На початку російської агресії проти України у 2014 році Антигуа і Барбуда утрималася у ході голосування за Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» № 68/262 (27.03.2014), також неодноразово утримувалась або не голосувала за Резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів».
У 2022 році було суттєво активізовано контакти між Україною та Антигуа і Барбуда через посольства двох держав у США та в рамках Організації американських держав, за результатами яких Антигуа і Барбуда проголосувала «за» Резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022), «Призупинення прав членства рф в Раді ООН з прав людини» (07.04.2022) та «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН»(12.10.2022), проте утрималась під час голосувань Резолюцій ГА ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (14.11.2022) та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» (15.12.2022).
25 березня 2022 року на засіданні Постійної ради Організації американських держав було ухвалено резолюцію стосовно України. Ініціаторами засідання та авторами резолюції виступили делегації Антигуа і Барбуда та Гватемали. Держави-члени закликали росію невідкладно вивести збройні сили з території України й повернутися до шляху діалогу і дипломатії.
21 квітня 2022 року на спеціальному засіданні Постійної ради Організації американських держав було ухвалено резолюцію «Про призупинення статусу РФ як спостерігача в ОАД». Ініціаторами засідання та резолюції виступили Антигуа і Барбуда та Гватемала, співавторами документа також стали Канада, Колумбія, Гренада, США та Уругвай. Резолюцію підтримали 25 держав-членів.
22 лютого 2023 року відбулось чергове засідання Постійної ради Організації американських держав, під час якого делегаціями Гватемали, Антигуа і Барбуди, Чилі, Канади, Коста-Ріки, США та Уругваю до порядку денного було внесено окремий пункт «Заклик до миру після року незалежної, необґрунтованої та неспровокованої агресії рф проти України».
23 лютого 2023 року Антигуа і Барбуда підтримала та виступила співавтором резолюції ГА ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».
4. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх українсько-антигуанських відносин складається з 3 міжнародних договорів – Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Антигуа і Барбуда від 17.03.1993 р., Договору між Україною та Антигуа і Барбуда про правову допомогу у кримінальних справах від 17.04.2008 р. та Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Антигуа і Барбуди про взаємне скасування візових вимог від 05.02.2018 р.
5. Торговельно-економічні відносини
Торговий оборот між Україною та Антигуа та Барбуда є незначним. Статистичні данні відсутні.
Попри невеликі обсяги економіки Антигуа та Барбуди, країна є імпорт орієнтованою. У цьому зв’язку, можливими перспективними напрямами для українських експортерів є поставки до Антигуа та Барбуди продуктів харчування, товарів легкої промисловості та транспортного обладнання.
6. Дипломатичне представництво
За відносини з Антигуа і Барбудою відповідає Посольство України в США
1. Визнання України: 5 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 6 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
Аргентина першою серед латиноамериканських держав визнала незалежність України.
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Аргентини засудив російську агресію. Аргентина 02.03.2022 підтримала Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Аргентина підтримала ухвалення
04.03.2022 Радою ООН з прав людини резолюції «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» та створення комісії із розслідування, мандат якої передбачає збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, військових та інших злочинів, скоєних росією у ході її агресії щодо України. Аргентина 07.04.2022 підтримала Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 12.05.2022 під головуванням Аргентини Рада ООН з прав людини схвалила ініційовану Україною резолюцію «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» і проголосувала за початок розслідування порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами на території України. Згадане рішення підтримала Аргентина. 26.05.2022 Аргентина проголосувала “за” резолюцію 75-ї сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації». Аргентина засудила фейкові референдуми на території ТОТ України та 12.10.2022 підтримала Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН». 14.11.2022 ГА ООН, за сприяння Аргентини, було ухвалено резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (щодо створення механізму компенсації Україні збитків, спричинених війною Росії проти України). 15.12.2022 ГА ООН було схвалено проєкт резолюції «Стан з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна». Забезпечено підтримку Аргентиною зазначеної резолюції. 23.02.2023 у рамках поновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії рф проти України 141 держава проголосувала «за» ініційовану Україною резолюцію «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні». Аргентина виступила співавтором згаданої резолюції. 24.05.2023 Аргентина проголосувала “за” резолюцію 76-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я України та країн, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією».
У Палаті депутатів Національного конгресу Аргентини з 2014 р. діє Парламентська група дружби з Україною. Після виборів до Національного Конгресу Аргентини у жовтні 2019 року триває процес переформатування згаданої групи дружби. У березні 2020 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Аргентиною. 29 червня 2021 року у Сенаті Національного Конгресу Аргентини була створена Група дружби з регіоном Європи, до якого входить Україна.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами з Аргентиною склав 100,9 млн дол. США (збільшення на 53,8%), з них експорт – 35,8 млн дол. США (зростання у 5,7 разів), імпорт – 65,1 млн дол. США (збільшення на 9,8%), сальдо негативне – 29,4 млн дол. США.
За згаданий період обсяг взаємної торгівлі товарами становив 99 млн дол. США (+53,3%), український експорт – 34,5 млн. дол. США (зростання у 6 разів), імпорт – 64,5 млн. дол. США (+9,6%), сальдо – негативне 30,0 млн дол. США.
Обсяг торгівлі послугами склав 1,8 млн дол. США (+90,0%), зокрема експорт – 1,3 млн дол. (зростання у 2,3 рази), імпорт – 0,6 млн дол. (збільшення на 41,1%), сальдо позитивне – 0,7 млн дол. США.
Основними позиціями у структурі зовнішньої торгівлі з Аргентиною були:
в експорті: добрива (68,7%); чорні метали (15,1%); пластмаси та полімерні матеріали (5,1%); електричні машини (3,4%); руди, шлаки і зола (2,9%);
в імпорті: риба і ракоподібні (32,9%); насіння і плоди олійних рослин (15,2%); котли, машини (12,3%); їстівнi плоди та горiхи (12,2%); тютюн і промислові замінники (8,9%); алкогольні і безалкогольні напої (3,4%).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українські співаки, музиканти та артисти балету беруть участь у культурних заходах, які проводяться в Аргентинській Республіці.
Столиці України та Аргентини є містами-побратимами.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 58 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (11.04.2000 р.), Угода про торговельно-економічне співробітництво (30.12.1996 р.), Угода про сприяння та взаємний захист інвестицій (06.05.1997 р.), Угода про скасування віз (02.10.2011 р.).
7. Українська громада
В Аргентині проживає друга за чисельністю в Латинській Америці українська громада (близько 450 тисяч етнічних українців). Місцями їх компактного проживання є м.Буенос-Айрес, а також провінції Буенос-Айрес, Кордоба, Коррієнтес, Мендоса, Місьйонес, Ріо-Негро, Формоса і Чако. Українська центральна репрезентація в Аргентинській Республіці об’єднує понад 30 товариств української громади. Найбільшими колективними членами УЦР є Українське культурне товариство «Просвіта» та Українське товариство «Відродження».
8. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 27 вересня 2003 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 2003 року.
3. Політичний діалог
Контакти між Україною та Співдружністю Багамських Островів здійснюються переважно на рівні постійних представництв при ООН.
2 лютого 2023 року за ініціативою української сторони відбулася онлайн-зустріч заступника міністра закордонних справ України Андрія Мельника з генеральною директоркою Міністерства закордонних справ Співдружності Багамських Островів Родою Джексон.
17 лютого 2023 року за ініціативою української сторони і за сприяння багамської сторони відбувся онлайн-виступ Президента України Володимира Зеленського під час 44-го регулярного засідання глав урядів держав КАРІКОМ під головуванням Прем’єр-міністра Багам Філіпа Девіса.
31 березня 2023 року Міністр освіти, технічної та професійної підготовки Співдружності Багамських Островів Гленіс Ханна-Мартін взяла участь у Бучанському саміті в режимі відеоконференції, виголосивши відповідний виступ на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та засудження російської агресії.
Співдружність Багамських Островів підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» 2014 року та частину «кримських» резолюцій – щодо прав людини у Криму (2021-2022 – підтримали; 2016-2020 – утрималися) та щодо мілітаризації Криму (2019-2020 – підтримали; 2018 і 2021 – не голосували).
Позиція щодо включення до Порядку денного ГА ООН пункту «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України»: 74 і 75 сесія – «за», 73 і 76 сесія – не голосували.
Багами підтримали і стали співавтором п’яти резолюцій 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН: “Агресія проти України” (2 березня 2022), “Гуманітарні наслідки агресії проти України” (24 березня 2022), «Призупинення прав, пов’язаних з членством російської федерації в РПЛ» (7 квітня 2022), «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12 жовтня 2022), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні» (23 лютого 2023).
Водночас, делегація Багам заявила про спільну позицію країн КАРІКОМ «утриматися» під час голосування резолюції «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (14 листопада 2022).
Поряд з підтримкою низки резолюцій ГА ООН, багамська сторона також підтримала ухвалення в рамках КАРІКОМ заяв від 24 лютого та 3 березня 2022 року із засудженням вторгнення рф і закликом до росії негайно вивести свої війська з території України, а також заяви КАРІКОМ від 2 травня 2023 року, в якій висловлена глибока стурбованість негативним впливом російського вторгнення на енергетику, ядерну безпеку, довкілля і глобальну продовольчу безпеку.
4. Договірно-правова база
Розширення договірно-правової бази українсько-багамських відносин є актуальним питанням двостороннього порядку денного.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 року товарообіг між Україною та Багамами склав 126 тис. дол. США, зокрема український експорт – 124 тис. дол. Основними видами товарної структури експорту України до Багамських островів були продукти харчової промисловості.
6. Дипломатичне представництво
За відносини зі Співдружністю Багамських Островів відповідає Постійне представництво України при ООН
Відповідно до Указу Президента України від 17 червня 2021 року №255/2021, Постійного представника України при ООН С.Кислицю призначено Надзвичайним і Повноважним Послом України в Співдружності Багамських Островів за сумісництвом.
1. Визнання України: 13 квітня 1993 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 13 квітня 1993 року.
3. Політичний діалог
Відносини між країнами обмежуються контактами в рамках міжнародних організацій.
Барбадос був серед 100 держав, що у 2014 році підтримали резолюцію ГА ООН 68/262 «Територіальна цілісність України», переважно виступає на підтримку українських ініціатив в ООН, в т.ч. резолюцій «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна», «Проблема мілітаризації АР Крим і м. Севастополь, Україна, а також районів Чорного і Азовського морів».
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Барбадос підтримав переважно всі ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН, зокрема, «Агресія проти України» (02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022), «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН»(12.10.2022), «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» (15.12.2022) та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (28.02.2023), проте утримався при голосуванні за резолюції ГА ООН «Призупинення членства рф у Раді ООН з прав людини» та «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агресією проти України», останню через консолідовану позицію КАРІКОМ щодо відсутності засобів контролю ГА ООН за вказаним процесом).
Барбадос підтримав заяви КАРІКОМ щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження російської агресії від 24.02.2022 та щодо військової та гуманітарної кризи в Україні від 03.03.2022. Барбадос також поділяє занепокоєння держав КАРІКОМ щодо значних економічних наслідків для регіону ЛАКБ, пов’язаних із повномасштабним вторгненням, розв’язаним Росією у 2022 році, і закликає до дипломатичного вирішення конфлікту.
4. Договірно-правова база.
Діючі двосторонні документи: Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Барбадосом від 13.04.1993 р.
5. Торговельно-економічне співробітництво
У 2022 році товарообіг між Україною та Барбадосом склав 1,06 млн. дол. США. Головними напрямами співпраці є інвестиції у банківську сферу (офшор) та надання послуг туризму.
6. Дипломатичне представництво
За відносини з Барбадосом відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Визнання України: 1 жовтня 1999 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 1 жовтня 1999 року.
3. Політичний діалог:
28.06.2022 р. перша в історії двосторонніх відносин телефонна розмова Президента України В.Зеленського та Прем’єр-міністра Белізу Дж.Брісеньо.
23.08.2022 р. Прем’єр-міністр Белізу Дж.Брісеньо взяв участь у ІІ Саміті Міжнародної Кримської платформи;
23.08.2022 р. Перша леді Белізу взяла участь у ІІ Київському саміті Перших леді і джентльменів;
28.08.2022 р. відбулася відеоконференція Першої заступниці Міністра закордонних справ України Е.Джапарової із заступницею Міністра закордонних справ Белізу А.Маі;
23.09.2022 р. Міністр закордонних справ України Д.Кулеба провів першу в історії дипломатичних відносин зустріч з Міністром закордонних справ, зовнішньої торгівлі та імміграції Белізу І.Кортні у рамках 77-ї сесії ГА ООН;
22.11.2022 р. Перша Леді України О.Зеленська виступила в якості почесного гостя на Саміті перших леді країн Карибського басейну (SCLAN);
13.01.2023 р. відбулася онлайн-зустріч заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника із заступницею Міністра закордонних справ, зовнішньої торгівлі та імміграції Белізу А.Маі;
03.03.2023 р. - візит заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника до Белізу, в ході якого проведено зустрічі з керівником офісу Прем’єр-міністра Л.Стюартом, Міністром закордонних справ, зовнішньої торгівлі та імміграції І.Кортні, перший раунд політичних консультацій із заступницею Міністра закордонних справ Белізу А.Маі;
15.06.2023 р. відбулась телефонна розмова Президента України В.Зеленського та Прем’єр-міністра Белізу Дж.Брісеньо.
Позиція щодо України:
Беліз незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. 24.02.2022 було оприлюднено заяву Уряду Белізу на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, з рішучим засудженням російської агресії, кваліфікацією дій росії як порушення міжнародного права та Статуту ООН, закликом до негайного припинення військових дій та виведення російських військ з території України. У заяві також наголошено, що Беліз не визнає «незалежність» т.зв. Л/ДНР, а визнання росією цих утворень названо грубим порушенням міжнародного права.
28.02. та 24.03.2022 МЗС Белізу були оприлюднені твіти із засудженням злочинів, вчинених в Україні російськими окупантами, закликом до виведення російських військ з усієї території України.
Під час головування Белізу в КАРІКОМ (Карибська співдружність) 24.02 та 03.03.2022 було ухвалено заяви КАРІКОМ щодо засудження російської агресії, із закликом до виведення російських військ з території України та припинення військових дій.
Беліз став співавтором резолюцій ГА ООН «Агресія проти України» (від 02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (від 24.03.2022), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (від 23.02.2023 р.), а також резолюції ВООЗ «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України, країн, що розміщують біженців, спричинена агресією Російської Федерації» (від 26.05.2022), підтримав резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» (12.10.2022) і «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна» (15.12.2022), резолюцію ОАД щодо виключення рф зі спостерігачів цієї Організації.
Водночас, Беліз утримався під час голосування за резолюцію ГА ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів -2:
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин від 1 жовтня 1999 року.
Меморандум між МЗС України і Белізу щодо запровадження механізму політичних консультацій від 23 вересня 2022 року.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною
та Белізом склав $365,1 тис. та зменшився на 64,8%. Експорт становив $80,4 тис. та зріс на 17%, імпорт зменшився на 70,6% до $284,7 тис. Сальдо торгівлі товарами негативне для України та складає $204,4 тис.
Основу українського експорту склали вироби з чорних металів (44,4%), палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки (38,6%), вироби з чорних металів (4,7%), алкогольні і безалкогольні напої та оцет (3,6%), екстракти дубильні (2,3%). Головними товарами, що імпортуються з Белізу в Україну є риба та ракоподібні (83,5%), чорні метали (15%).
Обсяг експорту послуг з України склали 10 млн. дол. США. На сайті Держкомстату інформацію щодо імпорту послуг зазначено як конфіденційну.
В українському експорті переважають послуги з ремонту та технічного обслуговування – 50,1%, телекомунікаційні, комп’ютерні та інформаційні послуги - 36,3%, транспортні послуги – 8,0%, ділові послуги – 2,0%.
Серед перспективних напрямів співробітництва – співпраця в банківській сфері, галузі туризму, гідроенергетиці.
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Белізом відповідає Посольство України в Мексиці.
1. Визнання незалежності України: 26 грудня 1991 р.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 11 лютого 1992 р.
3. Політичні діалог
Контакти на вищому та високому рівнях:
жовтень 1995 – офіційний візит Президента України до Бразилії;
січень 2002 – державний візит в Україну Президента ФРБ;
жовтень 2003 – офіційний візит Президента України до Бразилії;
грудень 2009 – державний візит в Україну Президента ФРБ;
жовтень 2011 – державний візит Президента України до Бразилії;
жовтень 2019 – зустріч Президента України В.О.Зеленського з Президентом Бразилії Ж.Болсонаро;
листопад 2020 – телефонна розмова Президента України В.О. Зеленського з Президентом Бразилії Ж.Болсонаро;
листопад 2020 – відеоконференція Міністра закордонних справ України з главою бразильського зовнішньополітичного відомства;
травень 2021 – візит до Бразилії української делегації за участі заступника Міністра закордонних справ України Є.В.Єніна та Глави Державного космічного агентства України В.В.Тафтая, а також представників ДК «Укроборонпром», ДП «Спецтехноекспорт», ДП «Луч»;
серпень 2021 – Перша леді Бразилії М.Болсонаро взяла участь у Київському Саміті Перших леді та джентльменів;
липень 2021 – візит в Україну депутата Е.Болсонаро, колишнього Голови Комісії у закордонних справах та національної оборони Палати депутатів Національного Конгресу Бразилії;
липень 2022 – телефонна розмова Президента В.Зеленського з Президентом Ж.Болсонаро;
01.01.2023 – участь Першого Віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки України Ю.Свириденко у заходах з нагоди вступу на посаду Президента Бразилії Л.І.Лули да Сілви;
16.02.2023 – телефонні розмови Керівника Офісу Президента України А.Б.Єрмака та заступника Керівника Офісу Президента України А.І.Сибіги з Спеціальним радником Президента Бразилії С.Аморімом;
18.02.2023 – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Бразилії М.Вієйрою (м.Мюнхен);
02.03.2023 - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Бразилії Л.І.Лулою да Сілвою;
10.05.2023 – візит в Україну головного радника Спеціальної дорадчої служби Адміністрації Президента Бразилії С.Аморіма.
червень 2023 – віртуальна зустріч Керівника Офісу Президента України А.Єрмака з головним радником Спеціальної дорадчої служби Адміністрації Президента Бразилії С.Аморімом.
Політичні та інші консультації:
У грудні 2020 р. в Києві було проведено перше засідання «Діалогу оборонної промисловості між Україною та Бразилією».
10 березня 2021 р. відбулися Міжвідомчі українсько-бразильські кіберконсультації з питань кібербезпеки.
14 травня 2021 р. відбувся останній раунд українсько-бразильських політичних консультацій під головуванням заступника Міністра закордонних справ України Є.Єніна та Секретаря МЗС (заступника Міністра) з питань двосторонніх відносин з країнами Близького Сходу, Європи та Африки Бразилії, К.да Нобреги.
Двосторонні робочі органи (комісії): з 2001 р. працює Міжурядова українсько-бразильська комісія з питань торговельно-економічного співробітництва, у листопаді 2013 р. відбулось останнє за часом Шосте засідання МКТЕС.
23 березня 2016 р. було проведено Перше засідання українсько-бразильського комітету з питань сільського господарства за участі галузевих міністрів двох країн.
Співголовою української частини МКТЕС призначений Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України О.М.Камишін.
Міжпарламентські зв’язки: У Верховній Раді України Групу міжпарламентського співробітництва з Бразилією очолює депутат Святослав Юраш (партія «Слуга Народу»). У Національному Конгресі Бразилії нового скликання відновлено роботи групи з міжпарламентського співробітництва з Україною, яку очолює Фелікс Мендонза Жуніор. 25.04.23 було створено парламентську групу Бразилія-Україна у Федеральному Сенаті, яку очолює сенатор Флавіо Арнс..
Позиція Бразилії стосовно російської агресії. Бразилія офіційно запевнила, що ніколи не визнає російську незаконну анексію АР Крим та
м. Севастополь.
23.04.2014 р. Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати Депутатів Національного Конгресу ФРБ прийняла Резолюцію щодо ситуації в Україні, підтримала суверенітет та територіальну цілісність України, засудила збройну окупацію на сході України й анексію АР Крим та м.Севастополь, як дії РФ, що суперечать міжнародному праву.
Уряд Бразилії утримувався при голосуванні резолюції ГА ООН № 68/262 від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України», а також при голосуванні всіх українських питань в ООН та ЮНЕСКО. У 2014-2022 рр. серед країн БРІКС Бразилія була єдиною, яка жодного разу не голосувала проти українських Резолюцій ГА ООН.
12 листопада 2019 р. Комісія у закордонних справах та національної оборони Палати Депутатів Національного Конгресу ФРБ прийняла Заяву на підтримку територіальної цілісності та державного суверенітету України.
З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24.02.2022 р. Бразилія зайняла т.зв. «збалансовану» позицію: з одного боку засуджує російське вторгнення в Раді Безпеки, Генеральній Асамблеї та Раді ООН з прав людини, з іншого – виступає проти ізоляції росії.
Бразилія підтримала ініціативи, які розглядалися в Раді Безпеки ООН, резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (03.03.22), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.22), «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12.10.22), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.23), а також резолюції Ради ООН з прав людини, проте послідовно не підтримує виключення рф з міжнародних організацій.
Під час голосування за резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв'язку з агресією проти України» Бразилія утрималася. Також Бразилія утрималась під час голосування за резолюцію ГА ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, Україна».
Крім того керівництво країни виступає за «уникнення надмірної поляризації, збереження балансу та простору для діалогу, необхідного для вирішення конфлікту шляхом переговорів».
Керівництво Бразилії засуджує санкції, введені проти росії, які вважає загрозами глобальній продовольчій та енергетичній безпеці, а також економічному розвитку країн, що розвиваються. У цьому зв’язку Бразилія продовжує розвивати торговельно-економічне співробітництво з країною-агресором.
4. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 53. Ключові документи: Угода про встановлення дипломатичних відносин (11.02.1992); Договір про дружні відносини і співробітництво (25.10.1995); Угода про торговельно-економічне співробітництво (11.09.1996).
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Міністерства економіки України, у 2022 р. товарообіг скоротився на 56% порівняно з 2021 р. та становив 249,3 млн. дол. США. Експорт української продукції зменшився на 90% до 18,5 млн. дол. США, імпорт до України – на 40% до 231 млн. дол. США.
Структура українського експорту: електричні машини (13,6 млн. дол. США), фармацевтична продукція (12,8), пластмаси (3,5 млн. дол. США), вироби з чавуну або сталі (3,2), чавун і сталь (2,6), вата (2,4), машини, механічні пристрої (1,6), каучук (1,5), прилади оптичні (1, 4), руди (1,3). Структура імпорту: машини, механічні пристрої (37,0), тютюн (14,6), насіння і фрукти (9,1), харчові продукти (6,4), кава, чай (4,9), продукти тваринного походження (3,0), руди (2,7), електричні машини (1,9), фармацевтична продукція (1,2), ефірні олії (1,0).
За даними Держстату України, у 2021 р. обсяг двостороннього товарообігу склав 565,8 млн. дол. США. Експорт товарів з України склав 181,3 млн. дол. США, імпорт – 384,5 млн. дол. США. Від’ємне для України сальдо становило 203,2 млн. дол. США.
Українські компанії традиційно постачали в Бразилію листовий прокат та труби («Метінвест», «Інтерпайп»), цифрові системи управління та захисту для ядерного реактора для Інституту енергетичних та ядерних досліджень («Радій»), інсулін («Індар»), солод тощо. Найближчим часом мають відновитись поставки шин для легкових автомобілів («Росава» - нині «Преміорі») після отримання відповідної сертифікації в Бразилії. На території Бразилії у вересні 2020 р. було відкрито представництво української компанії ТОВ «Преміорі». Також здійснюють свою діяльність представництва КБ «Південне» та «Мотор Січ».
6. Культурно-гуманітарна співпраця
У сфері популяризації української культури є активною співпраця з українською громадою Бразилії, що має 24 фольклорні колективи, розвинуту мережу закладів освіти, прикладного мистецтва, курсів вивчення української мови, музеїв, регулярно проводить фестивалі української культури, виступи українських фольклорних колективів, виставки та презентації. Постійно діють понад 100 суботніх та недільних шкіл, переважно при церковних осередках. У мм. Куритіба, Прудентополіс та Уніао-да-Віторіа штату Паранá встановлені пам’ятники Т.Шевченку.
26 квітня 2022 р. Федеральний Сенат Бразилії одностайно схвалив законопроєкт про визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу. Відповідно до законопроекту, кожної четвертої суботи листопада в Бразилії буде вшановуватись День пам’яті жертв Голодомору. Наступним етапом буде голосування у Палаті депутатів Національного Конгресу Бразилії, яке відбудеться не раніше лютого 2023 року.
У 2021 р. був започаткований спільний проєкт Музею Голокосту у м.Куритіба (штат Парана, Бразилія) та Українського інституту вивчення Голокосту "Ткума" та Музею "Пам'яті єврейського народу та Голокосту в Україні" (м.Дніпро) із створення методичних матеріалів у форматі онлайн для бразильських викладачів під назвою «80-ті роковини трагедії Бабиного Яру».
24 серпня 2022 року з нагоди Дня Незалежності України та Національного дня української громади Бразилії Посольство України організувало презентацію першого в Бразилії україномовного аудіогіду в Музеї імміграції штату Сан-Паулу.
7. Українська громада
Кількість етнічних українців в Бразилії складає більше 600 тис. осіб, переважна більшість мешкає у штаті Паранá – понад 400 тис., у штатах Сан-Пауло, Санта-Катаріна, Ріо-Гранде-ду-Сул. Представницьким органом громади є Українсько-Бразильська Центральна Репрезентація. Релігійні громади об’єднуються навколо 26 парафій (понад 200 церков) УГКЦ та 16 парафій ПЦУ Константинопольського патріархату.
З 2017 р. у штаті Парана щороку офіційно відзначається День Козацького Братства (в суботу напередодні Великодня).
Згідно з Законом ФРБ №4324/2008, щороку 24 серпня в Бразилії відзначається Національний День української громади Бразилії. У 2021 р. було відзначено 130-а річницю початку української імміграції до Бразилії.
8. Дипломатичні представництва
Посольство України у Федеративній Республіці Бразилія.
Почесне консульство України в місті Сан-Пауло
Почесне консульство України в місті Курітіба
1. Встановлення дипломатичних відносин: 23 вересня 2010 року.
2. Політичний діалог
23 вересня 2010 р. у рамках 65-ї сесії ГА ООН відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Міністром закордонних справ і культу Республіки Гаїті М. Рей.
Відносини між країнами обмежуються контактами у рамках міжнародних організацій. Резидентні дипломатичні установи відсутні. Республіка Гаїті належить до зони відповідальності Посольства України у Франції; у частині консульських питань – до Посольства України в Республіці Куба.
Гаїті була серед 100 держав, що у 2014 році підтримали резолюцію ГА ООН 68/262 «Територіальна цілісність України», переважно виступає на підтримку українських ініціатив в ООН, в т.ч. резолюцій «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна», «Проблема мілітаризації АР Крим і м. Севастополь, Україна, а також районів Чорного і Азовського морів».
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Гаїті підтримала переважно всі ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН, зокрема, «Агресія проти України» (02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022), «Призупинення членства рф у Раді ООН з прав людини» (07.04.2022), «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН»(12.10.2022) та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (28.02.2023).
У 2010 році Україна надала гуманітарну допомогу Республіці Гаїті на суму 4,1 млн грн. У 2021 році Україна здійснила добровільний внесок до Багатостороннього цільового фонду Організації Об’єднаних Націй для боротьби з холерою на Гаїті у сумі 10 тис. дол. США.
3. Договірно-правова база
Діючі двосторонні документи:
4. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 року товарообіг між Україною та Гаїті склав 5,43 млн дол. США, зокрема український експорт – 5,41 млн дол.США. Основними видами товарної структури експорту України до Гаїті були продукти харчової промисловості (2,51 млн дол.США) та чорні метали (2,9 млн дол.США).
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Республікою Гаїті відповідає Посольство України у Французькій Республіці
1. Визнання України: 26 жовтня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 січня 1993 року.
3. Політичний діалог:
Останні контакти на найвищому рівні:
25 липня 2022 року – офіційний візит до України Президента Гватемали А.Джамматтея;
13 червня 2022 – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Гватемали А.Джамматтеі.
Інші контакти високого рівня:
- жовтень 2003 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Гватемали Едгара Гутьєрреса в Україну;
- вересень 2008 р. – зустріч В.о. Першого заступника Міністра закордонних справ України Ю.В.Костенка із заступником голови Шостого комітету 63-ї сесії ГА ООН, представником Гватемали А.К.Родрігес Пінедою (м.Нью-Йорк);
- лютий 2017 р. - зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна з Міністром закордонних справ Гватемали К.Р.Моралесом у рамках роботи Сегменту високого рівня 34-ї сесії Ради ООН з прав людини у м.Женева;
- лютий 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом;
- травень 2022 р. - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом;
- липень 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.А.Букаро Флоресом в м.Київ;
- жовтень 2022 р. Міністр закордонних справ України Д.Кулеба виступив у якості почесного гостя на нараді послів Гватемали;
- 1 січня 2023 р. у рамках заходів з нагоди інавгурації Президента Бразилії відбулася зустріч Першої віце-прем’єр-міністра, Міністра економіки України Ю.Свириденко та МЗС Гватемали М.Букаро Флореса;
- 12 січня 2023 р. – онлайн-зустріч заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника із заступником Міністра закордонних справ Гватемали Р.Альфредо Пальмою Урcуа;
- 24 лютого 2023 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Гватемали М.Букаро на полях 11-ї Спеціальної сесії ГА ООН;
- 28 лютого - 1 березня 2023 р. – візит заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника до Гватемали;
- 11 травня 2023 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України Д.Кулеби до Гватемали, в ході якого проведено зустрічі з Президентом А.Джамматтеі, МЗС М.Букаро, Головою Комітету у закордонних справах Конгресу Гватемали М.Орельяно та взято участь в засіданні Ради міністрів Асоціації Карибських держав.
Міжпарламентське співробітництво:
червень 2022 р. - відеоконференція Голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва О.Мережка з Головою Комітету у закордонних Справах Конгресу Гватемали М.Конде Орельяною;
липень 2022 р. - створено депутатську групу ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Гватемалою, яку очолює В.Кабаненко (ФО «Батьківщина»);
9 березня 2023 р. перша онлайн-зустріч членів парламентських груп дружби Україна-Гватемала, в якій взяли участь народні депутати, співголови депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв’язків з Гватемалою І.Шинкаренко та В.Кабаченко, член Групи О.Ткаченко, від гватемальської сторони депутати Х.Франсіско Меріда Контрерас (голова Групи дружби), М.Альварадо Моралес та Г.Родрігес-Аспуру Ордоньєс.
Позиція щодо України:
Гватемала займає активну позицію на підтримку України, підтримує всі наші ініціативи в ООН, виступає ініціатором важливих для нашої країни рішень в рамках глобальних міжнародних та регіональних організацій.
Гватемала підтримала резолюцію Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» № 68/262 від 27.03.2014 р., стала спів-автором усіх резолюцій «українського досьє», ухвалених ГА ООН у 2022-2023 рр., зокрема, «Агресія проти України» від 2 березня 2022 р., «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24 березня 2022 р., «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23 лютого 2023 р.
Гватемала однією з перших виступила на підтримку Формули миру Президента В.Зеленського та заявила про готовність стати спів-лідером на треку «Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України».
Позитивним прикладом для країн регіону стало рішення Гватемали (першої країни ЛАКБ) увійти до складу Основної Групи країн зі створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.
Президент Гватемали А.Джамматтеі взяв участь он-лайн у 1-му Бучанському саміті, Гватемала приєдналася до країн, що підписали заключну Декларацію Бучанського саміту.
Гватемала приєдналася до Міжнародної Кримської Платформи, Президент Гватемали взяв участь у 2-му Саміті МКП (у форматі відео-звернення).
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм двосторонніх консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Гватемали (формат започатковано у жовтні 2003 р.). Мали місце 3 раунди політичних консультацій:
06.06.2008 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у м.Київ;
19.06.2020 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у форматі відео-конференції;
01.03.2023 р. за участі ЗМЗС А.Мельника та ЗМЗС Гватемали Р.Пальма Урcуа в м.Гватемала.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів - 6, серед них:
Меморандум між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ Республіки Гватемала про взаєморозуміння щодо започаткування політичних консультацій (3 жовтня 2003 р.);
Меморандум щодо співпраці в академічній сфері між МЗС Гватемали та Дипломатичною академією України (липень 2022 р).
5. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Гватемалою зменшився на 82,8% і склав $21,2 млн. Експорт зменшився на 99,6% до $0,2 млн., імпорт – на 69,7% до $20,9 млн. Від'ємне сальдо для України – $20,7 млн.
У структурі експорту українських товарів до Гватемали переважали поставки продукції борошномельно-круп'яної промисловості (75,5%); одягу (16,7%); устаткування (5,2%). Поряд з цим, був відсутній експорт чорних металів, який у січні – вересні 2021 р. склав $8,8 млн. або 82,2% у загальному обсязі. У структурі імпорту українських товарів з Гватемали переважали поставки руди, шлаків і золи (73,8%); їстівні плоди і горіхи (15,9%); кави та чаю (6,8%).
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Республікою Гватемала відповідає Посольство України в Мексиці.
1. Визнання України: 17 вересня 2002 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 17 вересня 2002 року.
3. Політичний діалог:
у ході 29-ї сесії ГА ОАД (червень 1999 року, м. Гватемала) відбулися перші контакти української делегації, очолюваної заступником міністра закордонних справ України А.К.Орлом, з делегацією Республіки Гондурас;
17 вересня 2002 р. у рамках 57-ї сесії̈ ГА ООН у м. Нью-Йорк відбулася зустріч Міністрів закордонних справ України А.М.Зленка та Домініканської Республіки Г.Аугусто Перес-Кадальсо Аріаса, в ході якої було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами;
у березні 2003 року відбулася зустріч заступника Державного секретаря МЗС України О.Ф.Моцика з Міністром закордонних справ Республіки Гондурас Г.Аугусто Перес-Кадальсо Аріасом у ході інавгурації суддів МКС в Нідерландах;
24 квітня 2009 року у рамках Міністерського засідання Координаційного бюро Руху Неприєднання у м. Гавана відбулась зустріч Спеціального представника МЗС України, директора ІІ ТД МЗС України І.О.Грушка із заступником Державного секретаря закордонних справ Республіки Гондурас Е.Росалесом Раміресом.
Республіка Гондурас незмінно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, підтримала резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014, «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, а також окремих частин Чорного і Азовського морів».
24 лютого 2022 МЗС Республіки Гондурас оприлюднено офіційну заяву про засудження військових дій в Україні.
Республіка Гондурас підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022, «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022 та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всебічного, справедливого і міцного миру в Україні» від 24.02.2023, проте утрималась під час голосувань за резолюції «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022, «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022 та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна» від 15.12.2022р.
4. Договірно-правова база.
Діючі двосторонні документи: Протокол про встановлення дипломатичних відносин від 17.09.2002 р.
5. Торговельно-економічне співробітництво
У 2022 році товарообіг між країнами склав 3,4 млн дол.США, з яких імпорт склав 3,36 млн дол.США, а експорт – 41 тис дол.США.
Головними напрямами співпраці України та Гондурасу в економічній площині є металургія та продовольча сфера.
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Республікою Гондурас відповідає Посольство України в Республіці Куба.
1. Встановлення дипломатичних відносин: 26 вересня 2019 року.
2. Політичний діалог:
Гренада не брала участі в голосуванні за резолюцію ГА ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України» 27 березня 2014 року, а також в подальших голосуваннях за резолюції щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованих АРК та м. Севастополь (Україна) та їх мілітаризації рф.
Натомість, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Гренада підтримала у 2022 р. ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН («Агресія проти України», «Гуманітарні наслідки агресії проти України», «Призупинення членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН). Проте, делегація цієї країни була відсутня під час голосування резолюції ГА ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» (23.02.2023).
Гренада підтримала заяви КАРІКОМ щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження російської агресії від 24.02.2022 та щодо військової та гуманітарної кризи в Україні від 03.03.2022. Вона також поділяє занепокоєння держав КАРІКОМ щодо значних економічних наслідків для регіону ЛАКБ, пов’язаних із повномасштабним вторгненням, розв’язаним росією у 2022 році, і закликає до дипломатичного вирішення конфлікту.
3. Договірно-правова база
Діючи двосторонні документи:
4. Торговельно-економічне співробітництво
У 2022 році товарообіг між країнами склав 86 тис. доларів США, і весь цей обсяг відноситься до експорту. Зокрема, експорт включав поставки олії рослинного походження. Варто відзначити, що у 2022 році не було імпорту товарів з Гренади в Україну.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Гренадою відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Встановлення дипломатичних відносин: 25 квітня 2019 року.
2. Політичний діалог
Двостороння взаємодія між Україною та Домінікою обмежуються співпрацею в рамках міжнародних організацій.
Домініка «утрималась» під час голосування за резолюцію ГА ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України» 27 березня 2014 року, а також не брала участі або утрималась у подальших голосуваннях за резолюції щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованих АРК та м. Севастополь та їх мілітаризації рф. Натомість, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Домініка підтримала ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН («Агресія проти України», «Призупинення членства РФ у Раді ООН з прав людини», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН»).
Як і інші країни КАРІКОМ, Домініка засуджує агресію рф проти України, висловлює занепокоєння суттєвими економічними наслідками для ЛАКБ від повномасштабної війни, розв’язаної росією у 2022 році, та закликає до вирішення конфлікту дипломатичними засобами. Країна підтримала заяви КАРІКОМ щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження російської агресії від 24.02.2022 та щодо військової та гуманітарної кризи в Україні від 03.03.2022.
3. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Співдружністю Домініки (19 квітня 2019 року, м. Лондон).
Угода про взаємне скасування візових вимог (укладено 15 травня 2019 року, набрала чинності 13 листопада 2019 р.).
4. Торговельно-економічне співробітництво
Дані 2021-2022 року щодо обсягів двосторонньої торгівлі не оприлюднювалися Держкомстатом через вимогу законодавства щодо захисту конфіденційної інформації, основні придбані Україною послуги пов'язані з фінансовою діяльністю.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Домінікою відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Визнання України: 21 вересня 2000 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 вересня 2000 року.
3. Політичний діалог:
21 вересня 2000 р. у рамках Саміту Тисячоліття у м. Нью-Йорк відбулася зустріч президентів України Л.Кучми та Домініканської Республіки І.Мехії, в ході якої було підписано Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин.
13-16 червня 2002 року відбувся офіційний візит в Україну Президента Домініканської Республіки І.Мехії (супроводжувала делегація у складі державних секретарів із закордонних справ та з питань сільського господарства, керівників управлінь сприяння інвестиціям та інформації Адміністрації Президента ДР, а також представників ділових кіл країни). Під час візиту були підписані Спільна Декларація Президентів двох країн та Меморандум про взаєморозуміння та консультації між МЗС України та Державним секретаріатом закордонних справ ДР.
24-25 вересня 2002 року на запрошення Президента Домініканської Республіки відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до ДР. За його результатами були підписані дві угоди: між Урядом України та Урядом ДР про торговельно-економічне співробітництво та між Урядом України та Урядом ДР про відмову від віз для власників дипломатичних, службових та спеціальних паспортів.
У червні 2021 року в рамках участі в Дипломатичному форумі в Туреччині перша заступниця міністра закордонних справ України Е.Джапарова провела зустріч із заступником міністра закордонних справ Домініканської Республіки Х.Гомесом.
8 грудня 2021 року в МЗС України відбулася зустріч першої заступниці міністра закордонних справ Е.Джапарової з послом Домініканської Республіки у ФРН та Україні (за сумісництвом) Ф.Карабальйо Нуньєсом, під час якої Е.Джапарова прийняла копії вірчих грамот від новопризначеного посла ДР в Україні та були обговорені актуальні питання українсько-домініканського співробітництва.
9 грудня 2021 року Президент України В.Зеленський прийняв вірчі грамоти у посла Домініканської Республіки в Україні (за сумісництвом) Ф.Карабальйо Нуньєса.
12 серпня 2022 року відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Домініканської Республіки Р.Альваресом Хілем.
31 січня 2023 року відбулася онлайн-зустріч заступника міністра закордонних справ України А.Мельника із заступником міністра закордонних справ з питань двосторонньої зовнішньої політики Домініканської Республіки Х.Гомесом Беато.
11 травня 2023 року в рамках участі у засіданні Ради міністрів Асоціації Карибських держав у м. Антігуа, Гватемала, відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Домініканської Республіки Р.Альваресом Хілем.
Домініканська Республіка послідовно підтримує українські ініціативи в рамках міжнародних організацій.
Домініканська Республіка підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 та резолюцію ГА ООН «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), а також частин Чорного і Азовського морів» від 09.12.2021, виступила співавтором резолюцій ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022 та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23.02.2023, а також підтримала резолюції ГА ООН «Призупинення членства РФ в Раді з прав людини ООН» від 07.04.2022, «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022, «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022 та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна» від 15.12.2022.
Домініканська Республіка надала гуманітарну допомогу (безкоштовне проживання, харчування та авіаперевезення до найближчих до України країн) 1744 українським туристам, які станом на кінець лютого 2022 року знаходились на території країни.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 5:
1. Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Домініканською Республікою (21 вересня 2000 року, м.Нью-Йорк).
2. Спільна Декларація Президента України та Президента Домініканської Республіки (14 червня 2002 року, м.Київ).
3. Меморандум про взаєморозуміння та консультації між МЗС України та Державним секретаріатом закордонних справ Домініканської Республіки (14 червня 2002 року, м.Київ).
4. Угода між Урядом України і Урядом Домініканської Республіки про торговельно-економічне співробітництво (25 вересня 2002 року, м. Санто-Домінго. Діє з 18 вересня 2003 року).
5. Угода між Урядом України та Урядом Домініканської Республіки про відмову від віз для громадян, які користуються дипломатичними та службовими паспортами (25 вересня 2002 року, м. Санто-Домінго. Діє з 20 лютого 2004 року).
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Мінекономіки України, за підсумками 2022 року рівень товарообігу між країнами досягнув 71,8 млн дол. США. Експорт товарів з України склав 65,3 млн дол. США. Імпорт досяг рівня 6,5 млн дол.США.
Головними напрямами співпраці України та ДР в економічній сфері є: металургія, енергетика, машинобудування та продовольча сфера.
6. Дипломатичні установи:
Відповідає за відносини України з Домініканською Республікою Посольство України в Республіці Куба.
1. Визнання України: 2 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 квітня 1993 року.
3. Політичні відносини
Національний Конгрес Еквадору визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу (резолюція № 28-102 від 30.10.2007 р.).
Еквадорська делегація утрималася від голосування по резолюції ГА ООН “Територіальна цілісність України” від 27 березня 2014 р.
24 лютого 2022 р. Президент Еквадору Г.Лассо засудив рішення Росії розпочати військові дії проти України, зазначивши, що це є порушенням суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.
2 березня 2022 р. Еквадор підтримав резолюцію ГА ООН "Агресія проти України".
Еквадор проголосував "за" резолюції ГА ООН "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24 березня 2022 р. та "Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини" від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Еквадор підтримав рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при ОАД, 27 квітня 2022 р. - рішення про припинення членства РФ у Всесвітній туристичній організації, а 26 травня 2022 р. - резолюцію Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я “Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії Російської Федерації”.
Еквадор проголосував "за" резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» від 12 жовтня 2022 р., виступивши одним з її співавторів, «Сприяння відшкодуванню за агресію проти України» від 14 листопада 2022 р. та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23 лютого 2023 р. і став її співавтором
4. Торговельно-економічні відносини
У 2021 р. товарообіг між Україною та Еквадором становив 160,922 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 4,278 млн. дол. США, а імпорт еквадорської продукції 156,644 млн. дол. США.
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Еквадором склали 1,844 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив – 1,600 млн. дол. США, імпорт - 244 тис. дол. США. Значна частка українського експорту припадає на послуги, пов’язані з подорожами.
У 2022 р. товарообіг між Україною та Еквадором становив 111,230 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 2,830 млн. дол. США, а імпорт еквадорської продукції - 108,400 млн. дол. США. Негативне для України сальдо склало 105,570 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: продукція борошномельно-круп'яної промисловості; палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки; жири та олії тваринного або рослинного походження, цукор і кондитерські вироби з цукру, папір та картон, реактори ядерні, котли, машини; пластмаси, полімерні матеріали.
Основні групи товарів імпорту: їстівні плоди та горіхи, риба і ракоподібні, живі дерева та інші рослини, різні харчовi продукти.
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 5
Ключові документи:
Договір про дружні відносини та співробітництво (13.05.2004 р.);
Угода про взаємне скасування візових вимог (02.04.2020 р.).
6. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 25 жовтня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 14 квітня 1999 року (у Постійному представництві України при ООН відбулась церемонія підписання Спільного комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Ель-Сальвадор).
3. Політичний діалог:
у вересні 1999 року у ході роботи 54-ї сесії ГА ООН відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Б.І.Тарасюка з Міністром закордонних справ Ель-Сальвадору Марією Еухенією де Брісуела Авіла;
у 2002 році директор Департаменту двостороннього співробітництва МЗС України С.О.Камишев зустрівся з представником МЗС Ель-Сальвадору у Кореї під час міжнародного заходу;
у травні 2005 року заступник Міністра економіки та європейської інтеграції України А.Березний та постійний представник Ель-Сальвадору при СОТ Л.Мена підписали Протокол про доступ на ринки товарів та послуг у рамках СОТ;
у грудні 2016 року відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Міністром закордонних справ Ель-Сальвадору У.Мартінесом;
02.03.2020 через Посольство Республіки Ель-Сальвадор на Кубі надійшла подяка на ім’я Міністра закордонних справ України В.В.Пристайка від Міністра закордонних справ Республіки Ель-Сальвадор А.Хіль за надання допомоги в евакуації громадян Республіки Ель-Сальвадор з м. Ухань, КНР;
18.05.2023 відбулася онлайн-зустріч заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника із заступницею Міністра закордонних справ Республіки Ель-Сальвадор А.Міра.
Починаючи від голосування за проєкт резолюції «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014, Ель-Сальвадор переважно утримувався під час розгляду українських ініціатив в рамках ООН (виключенням є голосування «за» проєкт резолюції «Проблема мілітаризації АР Крим і м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів» у 2019 р.). У рамках 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН Ель-Сальвадор утримався під час голосувань за усі проєкти резолюцій (окрім, «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» від 12.10.2022 – не голосував), а також утримався під час голосування резолюції «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) у ході роботи 77-ї сесій ГА ООН.
Ель-Сальвадор також утримався під час голосування резолюції ГА ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23 лютого 2023 р.
4. Договірна-правова база
Діючі двосторонні документи: Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин і Протокол про доступ на ринки товарів та послуг у рамках СОТ.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 р. товарообіг між країнами становив 2,66 млн дол. США. Експорт до Сальвадору склав 0,52 млн дол. США, що становить 49% від аналогічного періоду 2021 року. Імпорт - 2,14 млн дол. США, що у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року становить 84%. Сальдо є негативним і становить 1,62 млн дол. США.
В експорті до Сальвадору переважали жири та олії тваринного або рослинного походження, продукція борошномельно-круп’яної промисловості, цукор та кондитерські вироби з цукру. Значну частку імпорту становили кава, чай та електричні машини.
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Республікою Ель-Сальвадор відповідає Посольство України в Республіці Куба.
Канада є одним з найдавніших і надійніших партнерів України, яка першою серед країн західної півкулі визнала незалежність України 2 грудня 1991 року. Україна і Канада розвивають відносини між собою як дружні держави на засадах особливого партнерства, визначеного Спільною Декларацією від 31 березня 1994 року.
Канада підтримує територіальну цілісність та суверенітет нашої держави, зокрема надаючи всебічну підтримку у протидії російській агресії. Канада є послідовним прихильником інтеграції України в НАТО та ЄС. Така політика підтримки України є надпартійною і консенсусною для канадського політичного істеблішменту.
У парламенті Канади активно працює міжпарламентська групи дружби «Канада – Україна». У лютому 2015 року у Верховній Раді України було сформовано аналогічну групу дружби з парламентом Канади.
Від початку російської агресії проти України у 2014 року Канада зайняла чітку і незмінну позицію: засудження агресії Росії та підтримка суверенітету та територіальної цілісності України, у т.ч. невизнання спроби анексії Росією АР Крим.
Канада активно підтримує позицію України у протидії російській агресії у рамках міжнародних організацій.
З першого дня повномасштабного російського вторгнення в Україну канадська сторона всіляко просуває питання максимальної міжнародної ізоляції Росії. Разом з іншими країнами Канада оголосила бойкот Росії у рамках Арктичної Ради, закликала призупинити членство Росії в Інтерполі та в G20. Канада стала співавтором резолюції ГА ООН про виключення Росії зі складу Ради з прав людини ООН.
27 квітня 2022 року Палата громад, а 28 квітня 2022 року Сенат Парламенту Канади одноголосно прийняли резолюції, в яких визнали злочини Росії в Україні геноцидом проти українського народу.
18 травня 2022 року Палата громад Парламенту Канади одноголосно прийняла резолюцію, в якій визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом та визначила день 18 травня офіційним днем пам’яті геноциду кримських татар.
Починаючи з 2014 року Канада запровадила і пізніше неодноразово розширювала санкції проти Росії та білорусі у відповідь на агресію проти України. Запроваджено масштабні секторальні санкції проти підприємств банківської сфери, оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, пропагандистських організацій Росії.
У зв’язку з агресією проти України Канада запровадила персональні санкції проти близько 3000 фізичних та юридичних осіб РФ, включаючи Путіна, депутатів, чиновників, військових, олігархів та членів їхніх сімей, федеральні міністерства і відомства, російські державні банки, суверенні фонди, нафтогазові компанії, компанії військово-промислового і оборонного секторів, ЗМІ та пропагандистські структури.
Канада скасувала режим найбільшого сприяння для Росії, що автоматично здорожує всі товари з Росії і Білорусі на 35% (мито), заборонений імпорт російської нафти та нафтопродуктів.
Запроваджено заборону на експорт до Росії і Білорусі товарів, технологій, матеріалів, металів і сполук, сировинних та технологічних товарів, які можуть використовуватися у військових цілях або для виробництва військової продукції.
Крім того, Канада закрила повітряний простір Канади для російських та білоруських авіакомпаній, а також закрила свої порти для російських суден.
Канада першою у світі (червень 2022 року) ухвалила законодавство, яке передбачає конфіскацію російських активів та їх передачу іноземній державі на наступні цілі: (1) відбудова держави; (2) відновлення міжнародного миру і безпеки; (3) компенсація жертвам порушення міжнародного миру і безпеки, порушень прав людини або жертвам корупції. 19 грудня 2022 року Міністр закордонних справ Канади Мелані Жолі оголосила про початок першого процесу конфіскації російських активів у Канаді, а саме грошових коштів у сумі 26 млн дол США, які наразі заморожені на рахунках компанії «Granite Capital Holdings Ltd», що належить громадянину Росії Роману Абрамовичу. 10 червня 2023 року під час візиту Прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо в Україну Канада оголосила про видачу наказу про арешт російського літака АН-100 Авіакомпанії «Волга-Днєпр» та започаткування процесу його конфіскації на користь України.
28 вересня 2022 року Сенат Канади одноголосно прийняв резолюцію із засудженням псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях України. 28 вересня 2022 року під час пленарного засідання 41-ї сесії Асамблеї ІКАО відхилено переобрання РФ до складу Ради ІКАО на наступні три роки.
30 січня 2023 року Парламент Канади (Палата представників), а згодом 07 лютого 2023 року Сенат Канади одноголосно прийняв резолюцію із закликом до уряду Канади невідкладно визнати Групу Вагнера терористичною організацією.
Загальна сума виділеної Канадою військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні з початку повномасштабної незаконної агресії РФ проти України складає понад 8 млрд кан дол.
З 2015 року здійснюється навчання особового складу ЗСУ та Нацгвардії у рамках Канадської військової тренувальної місії в Україні (UNIFIER). Основна мета Місії – посилення обороноздатності України, досягнення відповідності стандартам НАТО. Понад 37 000 українського військового персоналу пройшли тренування через операцію UNIFIER.
20 травня 2022 року Канада стала співавтором Спільної заяви 41 країни та ЄС, в якій висловлено підтримку позову України проти Росії у Міжнародний суд ООН, а також наміри розглянути усі можливості підтримки України у процесі розгляду її позову та можливої участі у цьому процесі.
26 травня 2022 року Канада оголосила про намір зробити внесок на суму 1 млн кан дол до Трастового фонду МКС за напрямком «сексуальне та інші форми гендерного насильства та злочини проти дітей» з метою підтримки розслідування злочинів, скоєних російськими військами в Україні. У грудні 2022 року Канада оголосила про виділення додаткового мільйону до Трастового фонду МКС на зазначені цілі.
07 грудня 2022 року Канада та Королівство Нідерланди, посилаючись на статтю 63 Статуту Міжнародного Суду OOН, подали до Секретаріату Суду спільну заяву про вступ до справи щодо звинувачень у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання та покарання злочин геноциду (Україна проти Російської Федерації).
28 грудня 2022 року Міжнародна група координації та реагування на допомогу жертвам рейсу PS752 (Канада, Швеція, Україна та Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) оприлюднила спільну міністерську заяву щодо вжиття конкретних заходів для притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збиття рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».
21 січня 2023 року Канада приєдналася до Основної групи партнерів для притягнення Росії до відповідальності, зокрема створення Спеціального міжнародного трибуналу за злочин агресії Росії проти України.
25 лютого 2023 року Канада долучилася до Міжнародної консультативної групи США, ЄС та Великої Британії з питань розслідування жорстоких злочинів РФ в Україні (Atrocity Crimes Advisory Group for Ukraine, ACA).
17 березня 2023 року під час засідання весняної сесії Ради Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) в Монреалі відбулися слухання щодо розгляду заяви про попередні заперечення Російської Федерації, якою Росія оскаржувала юрисдикцію Ради ІКАО розглядати справу MH17 за заявою Австралії та Нідерландів проти Росії відповідно до статті 84 Чиказької Конвенції. За результатами таємного голосування, Рада ІКАО переважною більшістю в 22 голоси «за» (3 «проти» та 10 «утримались») відмовила Росії в задоволенні її заяви та підтвердила юрисдикцію Ради ІКАО розглядати справу Австралії та Нідерландів проти Росії щодо збиття літака рейсу MH17.
31 березня 2023 року Канада приєдналася до Бучанської Декларації щодо створення спеціального Трибуналу за злочин агресії РФ проти України, схваленої за результатами Бучанського саміту.
17 травня 2023 року На саміті Ради Європи в Рейк’явіку, Ісландія, Канада приєдналася до Реєстру збитків Ради Європи (РЄ), заподіяних агресією Російської Федерації проти України, як асоційований член-засновник. Реєстр є правовим механізмом, який стане важливим першим кроком до забезпечення справедливості для України, включно з відшкодуванням значних збитків, завданих їй внаслідок агресії Росії.
Під час візиту до України Прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо 10 червня 2023 року Президент України та Прем'єр-міністр Канади ухвалили Спільну декларацію України та Канади. У документі, зокрема, наголошено про підтримку Канадою євроатлантичних прагнень України, в т.ч. створення Ради Україна – НАТО як майданчика для подальшого посилення та розширення співпраці, а також набуття Україною членства в НАТО, щойно це дозволять умови.
Для допомоги новоприбулим українцям, які шукають тимчасового захисту від російської війни, в Канаді запроваджено федеральну програму Сanada-Ukraine Autorization for Emergency Travel (CUAET), в рамках якої спрощено оформлення віз для громадян України та членів їх сімей з правом проживання, працевлаштування, навчання у Канаді протягом 3 років.
4. Торговельно-економічна взаємодія
Збройна агресія Росії проти України мала визначальний вплив на двосторонні торговельно-економічні відносини. За інформацією Державної служби статистики України у 2022 році обсяг торгівлі товарами та послугами з Канадою зменшився на 34,9% та склав 367,2 млн дол США. Експорт зменшився на 30,9% до 194,2 млн дол США, імпорт - на 38,8% до 172,9 млн дол США. Сальдо торгівлі товарами та послугами було позитивним для України та склало 21,3 млн дол США.
За 2022 рік торгівля товарами між Україною та Канадою зменшилась на 35,3% та склала 272,3 млн дол США. Експорт українських товарів зменшився на 34% до 105,7 млн дол США, імпорт канадських товарів – на 36,1% та склав 166,6 млн дол США. Негативне сальдо – 60,8 млн дол США.
За 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі послугами зменшився на 33,7% до 94,8 млн дол США. Експорт становив 88,5 млн дол США та зменшився на 26,8%, імпорт зменшився на 71,3% до 6,4 млн дол США. Сальдо було позитивним для України - 82,1 млн дол США.
Між країнами діє Угода про вільну торгівлю, яка набрала чинності 1 серпня 2017 року. Завершується робота з розширення її положень на сферу послуг та інвестицій.
Розвитку двосторонніх торговельних відносин також сприяє діяльність Канадсько-української торгової палати.
Загальний обсяг канадських прямих інвестицій (інструменти участі в капіталі та боргові інструменти, відповідно до даних Національного банку України) в економіці України за підсумками січня-вересня 2021 року склав 75 млн дол США.
5. Культурно-гуманітарна взаємодія
Особливості українсько-канадського співробітництва в культурно-гуманітарній сфері обумовлені наявністю майже 1,4 мільйонної української діаспори в Канаді, що має надзвичайно розвинену систему громадських та культурних організацій, наукових та дослідницьких установ, музеїв, художніх колективів, мистецьких об’єднань тощо. Це сприяє активному розвитку прямих міжособистісних контактів між громадянами та неурядовими організаціями України та Канади.
Українці Канади створили велику кількість громадських та релігійних об’єднань, танцювальних ансамблів, українських хорів, аматорських театрів, фінансових установ, спортивних клубів тощо. Загалом на території Канади діє понад 1000 різного роду українських організацій. Основними містами організованого канадсько-українського життя є Торонто, Монреаль, Едмонтон, Вінніпег, Ріджайна, Саскатун.
Українська громада Канади зберігає та примножує українську культурну спадщину – мову, культуру, звичаї і традиції, які стали частиною канадської спадщини.
Щороку в різних містах Канади відбуваються близько 10 різноманітних українських фестивалів. Найдавнішим серед них є Канадський національний український фестиваль, що організовується у м. Дофін (провінція Манітоба) з 1965 року. Найбільшим українським фестивалем Північної Америки є щорічний Український фестиваль у м. Торонто (провінція Онтаріо).
Окрім того, канадське українство надає суттєву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу Україні у контексті протидії російській агресії.
З початком повномасштабної війни РФ проти України, зусиллями української громади вдалося зібрати близько 52 млн кан дол від 72 тисяч донорів. Кошти зібрано завдяки ініціативі Ukraine Humanitarian Appeal через офіційно зареєстровану благодійну організацію Канадсько-Українська Фундація.
6. Наукова та освітня співпраця
З 1991 року діє Канадсько-українська парламентська програма (КУПП), у рамках якої щороку до 30 студентів українських ВНЗ упродовж двох місяців проходять стажування в офісах членів Парламенту Канади. Ця програма фінансується повністю за кошти української діаспори Канади через Фундацію кафедри українських студій.
У багатьох університетах Канади створено кафедри україністики. Зокрема:
з 1976 в Альбертському університеті функціонує Канадський інститут українських студій (Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta),
у 1993 створено кафедру українознавства в Оттавському університеті (University of Ottawa, Chair of Ukrainian Studies),
з 1998 у Саскачеванському університеті існує Центр дослідження української спадщини (Prairie Centre for the Study of Ukrainian Heritage, University of Saskatchewan),
кафедри українознавства створено також в університетах Торонто та Манітоби.
7. Договірно-правова база
Між країнами підписано понад 50 двосторонніх договорів.
Ключові документи:
У 2019 році завершені попередні технічні консультації щодо розширення двосторонньої Угоди про вільну торгівлю на сферу послуг та інвестицій. У січні 2022 року сторони офіційно започаткували перемовини про розширення Угоди.
Під час візиту Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля до Канади 11 квітня 2023 року підписано: Декларацію про завершення переговорного процесу щодо модернізації Угоди про вільну торгівлю CUFTA, Угоду між Урядом Канади та Урядом України про мобільність молоді та Меморандум про співпрацю у сфері урановидобувної галузі та Угоду між НАЕК «Енергоатом» і канадською компанією САМЕСО для реалізації програми використання українського урану при виробництві ядерного палива для АЕС України.
8. Українська діаспора
У Канаді мешкає понад 1,4 млн осіб українського походження. Українці складають 3,87% загального населення країни. За своєю чисельністю українська громада Канади є другою в світі групою українців, яка проживає поза межами України.
Найвищим координаційно-представницьким органом канадських українців є Конгрес українців Канади, головний офіс якого розташований у м. Вінніпег (провінція Манітоба). У 2012 році був відкритий Національний офіс Конгресу в м. Оттава.
У м. Торонто розташована штаб-квартира Світового конгресу українців, який представляє інтереси понад 20 млн. українців у 64 країнах світу.
Канадське українство надає суттєву гуманітарну, фінансову та матеріальну допомогу Україні у контексті протидії російській агресії.
9. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 27 травня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 серпня 1992 року.
3. Політичні відносини
Палата Представників Конгресу Колумбії засудила Голодомор в Україні 1932-33 років, як акт геноциду українського народу (резолюція № 079 від 10.12.2007 р.).
Сенат Конгресу Колумбії засудив порушення територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України через військову агресію рф, а також визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. геноцидом та злочином проти людяності (заява № 125 від 9.11.2022 р.).
Колумбія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Колумбійська делегація голосувала «за» резолюцію ГА ООН 68/262 “Територіальна цілісність України” від 27 березня 2014 р.
24 лютого 2022 р. Президент Колумбії І.Дуке рішуче засудив навмисний і невиправданий напад Росії на Україну, наголосивши, що ця агресія загрожує не лише суверенітету України, а й миру у всьому світі.
2 березня 2022 р. Колумбія проголосувала «за» резолюцію ГА ООН “Агресія проти України”.
Колумбія підтримала резолюції ГА ООН "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24 березня 2022 р. та "Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини" від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Колумбія підтримала рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при ОАД, а 27 квітня 2022 р. - рішення про припинення членства РФ у Всесвітній туристичній організації.
26 травня 2022 р. Колумбія проголосувала “за” резолюцію Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров’я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії Російської Федерації».
Колумбія проголосувала "за" резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» від 12 жовтня 2022 р., «Сприяння відшкодуванню за агресію проти України» від 14 листопада 2022 р. та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23 лютого 2023 р. і стала її співавтором.
У березні та травні 2022 р. уряд Колумбії через Агенцію ООН з питань біженців (ACNUR) виділив на гуманітарні цілі Україні допомогу на загальну суму у 200 тис.дол.США.
4. Торговельно-економічні відносини
У 2021 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Колумбією склав 312,320 млн. дол. США. Обсяг українського експорту становив 226,507 млн. дол., імпорту – 85,813 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо склало 140,694 млн. дол. США.
У 2021 р. обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Колумбією склали 1,483 млн. дол. США. Експорт українських послуг становив – 752,2 тис. дол. США, імпорт – 730,8 тис. дол. США. Основні види українського експорту послуг: ділові послуги та послуги, пов’язані з подорожами, послуги у сфері телекомунікації, комп'ютерні та інформаційні послуги.
У 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та Колумбією склав 141,750 млн. дол. США. Обсяг українського експорту становив 26,553 млн. дол., імпорту – 115,197 млн. дол. США. Негативне для України сальдо склало 88,644 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: чорні метали, вироби з чорних металів, ректори ядерні, котли, машини, продукцiя борошномельно-круп'яної промисловості, одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, сірка; землі та каміння.
Основні групи товарів імпорту: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, їстівні плоди та горіхи, кава, чай, різноманітна хімічна продукція, живі дерева та інші рослини, шкури, чорні метали.
5. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 6
Ключові документи:
Угода про звільнення від оформлення віз громадян, які користуються дипломатичними, офіційними та службовими паспортами (16.03.2015 р.);
Угода про взаємне скасування візових вимог для пред’явників звичайних паспортів та інших проїзних документів (17.04.2020 р.).
6. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 23 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 9 червня 1992 року.
3. Політичний діалог:
Контакти на найвищому рівні: з часу встановлення дипломатичних відносин візитів/зустрічей на рівні глав держав не було.
Інші контакти високого рівня:
вересень 1999 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Коста-Рики Р.Рохасом Лопесом у рамках 54-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (м.Нью-Йорк, США);
вересень 2010 р. – зустріч Міністра закордонних справ України К.Грищенка та Міністра закордонних справ і культу Коста-Рики Р.Кастро у рамках 65-ї сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк, США);
вересень 2014 р. – зустріч Міністра закордонних справ України П.Клімкіна та Міністра закордонних справ і культу Коста-Рики М.Гонсалеса Санса у рамках 69-ї сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк, США).
20 лютого 2020 р. – за ініціативою костариканської сторони відбулася телефонна розмова Державного секретаря МЗС України А.Заяця із заступником Міністра ЗС Коста-Рики А.Боланьос. У ході розмови костариканська сторона висловила вдячність за евакуацію двох громадян Коста-Рики з м.Ухань українським чартерним рейсом.
25 травня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби з Міністром закордонних справ Коста-Рики А.Андре Тіноко та Міністром зовнішньої торгівлі М.Товаром у рамках роботи 51-ого щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія.
28 липня 2022 р. – перша телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Коста-Рика Р.Чавесом Роблесом
23 вересня 2022 р. - зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби з Міністром закордонних справ Коста-Рики А.Андре Тіноко та Міністром зовнішньої торгівлі М.Товаром у рамках 77-ї сесії ГА ООН (м.Нью-Йорк, США).
19 січня 2023 р. - зустріч Першої віце-прем’єр міністра України, Міністра економіки Ю.Свириденко з Президентом Коста-Рики Р.Чавесом Роблесом в Давосі.
3 лютого 2023 р. – телефонна розмова заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника із заступницею Міністра закордонних справ та культу Коста-Рики Л.Пералтою Кордеро.
14 квітня 2023 року - телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ і культу Республіки Коста-Рика А.Андре Тіноко.
11 травня 2023 року – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ і культу Республіки Коста-Рика Арнольдо Андре Тіноко в м. Антігуа (Гватемала).
8 червня 2023 року – телефонна розмова заступника керівника Офісу Президента України Ігоря Жовкви з Міністром зовнішньої торгівлі Коста-Рики Мануелем Товаром Ріверою.
15 червня 2023 р. - телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Коста-Рика Р.Чавесом Роблесом.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Коста-Рики, передбачений Меморандумом про взаєморозуміння між Міністерством закордонних справ України та Міністерством закордонних справ і культу Республіки Коста-Рика щодо започаткування механізму двосторонніх консультацій від 24 вересня 2010 року.
Мали місце 2 раунди політичних консультацій:
- 25.05.2012 р. на рівні директорів профільних департаментів МЗС у Києві;
- 01.12.2020 р. на рівні директорів профільних департаментів МЗС у форматі відеоконференції.
Проведення ІІІ раунду політичних консультацій заплановано на 2023 рік на рівні заступників міністрів закордонних справ.
Позиція щодо України:
Коста-Рика підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Коста-Рика виступила співавтором резолюції ГА ООН №68/262 «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р.; голосувала «за» резолюції ГА ООН «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» та «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів»; стала співавтором резолюцій ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022, «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23.02.2023, резолюції ВООЗ «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України, країн, що розміщують біженців, спричинена агресією Російської Федерації» від 26.05.2022, а також підтримала резолюції ГА ООН «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022, «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022 та «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022.
Коста-Рика підтримала резолюцію ОАД щодо позбавлення рф статусу спостерігача у цій Організації, а також рішення про призупинення членства рф у Всесвітній Організації Туризму.
Коста-Рика увійшла до складу Основної групи країн зі створення Спецтрибуналу щодо злочину агресії росії проти України.
24 жовтня 2022 р. Голова Законодавчої Асамблеї Коста-Рики Р.Аріас Санчес взяв участь у Першому Парламентському саміті Міжнародної Кримської Платформи (у форматі відео-звернення).
23 січня 2023 р. Міністерство закордонних справ і культу Коста-Рики нотою повідомило про своє рішення приєднатися до МКП.
9 червня 2023 р. на сайті МЗС Коста-Рики було опубліковано офіційну заяву, в якій засуджено руйнування дамби в Україні.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2:
1. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Коста-Рикою від 9 червня 1992 року.
2. Меморандум про взаєморозуміння щодо започаткування механізму політичних консультацій між МЗС двох країн від 24 вересня 2010 року.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За підсумками 2022 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та Коста-Рикою становив 68,61 млн. дол. США з позитивним для України сальдо у 754 тис. дол. США. Суттєва різниця обсягів товарообігу у порівнянні з 2021 роком (162,3 млн. дол. США) полягає у значному зменшенні експорту-імпорту товарів з огляду на повномасштабне вторгнення рф на територію України.
Основу українського експорту товарів (34,682 млн. дол. США) переважно склали чорні метали. Крім того з України експортувалася продукція наступних товарних груп: жири та олії тваринного або рослинного походження, продукція борошномельно-круп'яної промисловості та готові продукти із зерна.
Основною статтею імпорту товарів (33,928 млн. дол. США) до України з Коста-Рики у 2022 році стали їстівні плоди та горіхи. Також Україна імпортувала прилади та апарати оптичні, фотографічні та каву і чай.
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Республікою Коста-Рика відповідає Посольство України в Мексиці.
1. Визнання України: 6 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 12 березня 1992 року.
3. Політичний діалог:
Контакти на найвищому та високому рівнях:
візити на Кубу: Президента України – 2000 р. (робочий), 20-23 жовтня 2011р. (державний); Голови Верховної Ради України – 1997 р.; Міністра закордонних справ України – 1998 р., 2002 р. та 2010 р.;
візити в Україну: Міністра закордонних справ Куби – 1995 р., 2003 р., лютий 2011 р, .
У вересні 2012 року у ході роботи 67-ї сесії ГА ООН відбулася зустріч Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка з Главою зовнішньополітичного відомства Куби Б. Родрігесом Паррілья;
12-13 березня 2013 року під час офіційного візиту в Україну Міністра закордонних справ Куби М.Медіни відбулися українсько-кубинські політичні консультації. З української сторони політичні консультації очолював Заступник Міністра закордонних справ України – керівник апарату А.В.Олефіров;
26 квітня 2021 року в МЗС України у режимі відео-конференції відбулися політичні консультації за участю заступника міністра закордонних справ України Є.Єніна та заступниці Міністра закордонних справ Куби А.Родрігес.
Починаючи від голосування за проєкт резолюції «Територіальна цілісність України» (27.03.2014) і до березня 2022 року Куба послідовно голосувала проти усіх українських резолюцій в рамках ООН.
У рамках 11-ї Надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН Куба утрималась при голосуванні резолюцій ГА ООН "Агресія проти України" від 02.03.2022, “Гуманітарні наслідки агресії проти України” від 24.03.2022, «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022, «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23.02.2023.
Разом з тим, Куба проголосувала проти резолюцій ГА ООН «Призупинення прав членства рф у Раді з прав людини» від 07.04.2022, «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022 та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна» від 15.12.2022.
4. Договірно-правова база:
На сьогодні договірно-правова база двосторонніх відносин налічує 61 угоду, що забезпечує правове поле для розбудови широкого спектру співробітництва у політичній, економічній, гуманітарній, консульській сферах та на міжрегіональному рівні. Серед основних двосторонніх документів є Протокол про співробітництво між МЗС, угоди про торговельно-економічне, наукове співробітництво, сприяння та взаємний захист інвестицій, повітряне сполучення, про умови взаємних поїздок громадян, боротьбу з митними порушеннями, про співробітництво у галузях культури та освіти, охорони здоров’я, туризму, фізкультури та спорту тощо.
5. Торговельно-економічне співробітництво.
За підсумками 2022 року товарообіг між Україною та Кубою становив 4,13 млн дол. США. Експорт товарів з України склав 2,71 млн дол. США. Імпорт досяг рівня 1,42 млн дол.США.
У структурі українського експорту до Куби, традиційно для останніх років, перше місце продовжують займати вироби з чорних металів (товарна позиція 73), жири та олії тваринного або рослинного походження (товарна позиція 09). Імпорт з Куби складався в основному з алкогольних і безалкогольних напоїв, тютюну і промислових замінників тютюну.
Головними напрямами співпраці України та Куби в економічній сфері є продовольча сфера, енергетика та машинобудування.
6. Дипломатичні установи:
1. Визнання України: 25 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 14 січня 1992 року.
3. Політичний діалог:
Політичні контакти найвищого та високого рівнів:
вересень 1997 р. – державний візит до Мексики Президента України Л.Кучми;
вересень 1998 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Мексики Р.Грін у рамках 53-ї сесії ГА ООН;
квітень 2005 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка з Міністром закордонних справ Мексики Л.Е.Дербесом під час ІІІ Міністерської конференції Спільноти демократій, м. Сантьяго, Республіка Чилі;
червень 2005 р. – державний візит в Україну Президента Мексики В.Фокса;
січень 2012 р. – офіційний візит до Мексики Міністра закордонних справ України К.Грищенка;
грудень 2018 р. - візит до Мексики заступника Міністра закордонних справ С.Кислиці для участі в офіційних заходах з нагоди вступу на посаду новообраного Президента Мексики А.М.Лопеса Обрадора;
22 вересня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністром закордонних справ Мексики М.Ебрардом у рамках 77-ї сесії ГА ООН;
березень 2023 р. – візит до Мексики заступника Міністра закордонних справ України А.Мельника.
20 квітня 2023 року - відеозвернення Президента України В.Зеленського до депутатів Конгресу, представників ЗМІ та дипломатичного корпус.
Позиція щодо України:
Мексика послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
Першою серед країн Латинської Америки оприлюднила 04.03.2014 р. заяву щодо підтримки територіальної цілісності та незалежності України.
Мексика підтримала резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р., резолюцію 32-ї сесії Ради ООН з прав людини «Співпраця та допомога Україні в галузі прав людини» від 01.07.2016 р. та на постійній основі підтримує рішення Виконавчої ради ЮНЕСКО «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)».
Мексика підтримала резолюції ГА ООН «Агресія проти України» від 02.03.2022, «Гуманітарні наслідки агресії проти України» від 24.03.2022, «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022, «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022 та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23.02.2023.
Мексика утрималась під час голосування за резолюції ГА ООН «Призупинення прав членства рф у Раді з прав людини» від 07.04.2022 та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь, Україна» від 15.12.2022.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між зовнішньополітичними відомствами України та Мексики.
Хронологія засідань механізму політичних консультацій між Міністерствами закордонних справ України та Мексики:
на рівні заступників глав зовнішньополітичних відомств:
- квітень 1999 р. (м. Київ);
- червень 2001 р. (м. Мехіко);
- липень 2004 р. (м. Київ);
- жовтень 2010 р. (м. Мехіко);
на рівні керівників профільних департаментів зовнішньополітичних відомств:
- липень 2003 р. (м. Київ);
- жовтень 2004 р. (м. Мехіко);
- липень 2018 р. (м. Київ);
- травень 2021 р. (відеоконференція).
Двосторонні робочі органи (комісії): Українсько-Мексиканська Міжурядова Комісія (УММК) - перше і єдине засідання відбулося в листопаді 2007 року у м.Мехіко.
Міжпарламентське співробітництво
Міжпарламентська взаємодія України з Мексикою бере початок з 1991 р., коли відбулося визнання Мексикою незалежності України.
Серед найважливіших практичних результатів роботи з парламентаріями Мексики слід виділити визнання у 2008 р. обома палатами мексиканського Конгресу – Сенатом і Палатою депутатів, Голодомору в Україні 1932-1933 рр. геноцидом українського народу.
З 2001 року у парламентах обох держав діють депутатські «Групи дружби». У вересні 2019 р. в Палаті депутатів Конгресу Мексики створено депутатську Групу дружби «Мексика - Україна».
14-15.07.2022 р. відбувся робочий візит в Україну делегації у складі 4-х мексиканських депутатів (опозиційних), членів депутатської групи дружби в Палаті депутатів Конгресу Мексики, у ході якого відбулися їх переговори з керівництвом ВРУ, мером м. Києва, зустріч у МЗС України, відвідання мм.Бучі та Ірпінь.
26.09.-04.10.2022 р. у Мексиці з робочим візитом перебувала делегація Депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Мексикою у складі голови Групи І.Шинкаренка (партія «Слуга народу»), членів Групи О.Ткаченка (партія Слуга народу) і В.Кабаченка (позапартійний);
11.10.2022 р. відбулась телефонна розмова Голови Верховної Ради України Р.Стефанчука з Головою Конгресу і Палати депутатів Мексики С.Крілем;
20 квітня 2023 р. у Конгресі Мексиканських Сполучених Штатів за сприяння ПУ та членів депутатської групи дружби Україна-Мексика, було організовано захід, у ході якого було здійснено трансляцію відео звернення Президента України В.Зеленського до депутатів, представників ЗМІ, дипломатичного корпусу.
4. Договірно-правова база:
Договірно-правова база відносин між Україною та Мексикою нараховує 26 чинних документів міждержавного, міжурядового і міжвідомчого характеру.
5. Торговельно-економічне співробітництво
У 2022 р. товарообіг між Україною та Мексикою становив 191,82 млн дол. США. При цьому, український експорт становив 38,883 млн дол. США, а імпорт склав 152,937 млн дол. США. Негативне сальдо для України становило 114,054 млн дол. США.
Основу структури українського експорту товарів до Мексики протягом 2022 р. складали такі товарні групи: палива мінеральні, продукти металургійної та хімічної промисловості, мотори, генератори, текстиль, електричні прилади жири та олії тваринного або рослинного походження.
Основою імпорту з Мексики були: тютюнові вироби, запчастини до автомобілів, продукти харчової промисловості, електричні машини, котли.
Найперспективнішими напрямами двосторонньої співпраці є енергетика, аерокосмічна промисловість та сільське господарство.
На українському ринку присутні відомі мексиканські компанії „BIMBO” та „GRUMA”, які інвестували в агропродовольчий сектор української економіки.
6. Дипломатичні установи:
1. Визнання України: 1 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 21 травня 1993 року.
3. Політичний діалог:
Контакти на найвищому рівні: з часу встановлення дипломатичних відносин візитів на рівні глав держав/урядів не було. У жовтні 2003 р. було скасовано державний візит Президента України Л.Д.Кучми до Республіки Панама та Домініканської Республіки. Глава української держави перервав латиноамериканське турне та повернувся в Україну через загострення українсько-російських відносин у зв’язку із ситуацією навколо українського острова Тузла.
Інші контакти високого рівня:
- листопад 2001 р. – зустріч Міністрів закордонних справ України та Панами у рамках 56-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку;
- 19-21 вересня 2002 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України А.М.Зленка до Панами;
- 2-4 листопада 2003 р. – участь Спеціального представника Президента України, Віце-прем’єр-міністра В.А.Гайдука в урочистостях з нагоди 100-ліття Панами;
- 6-8 червня 2012 р. – візит Заступника Міністра-керівника апарату МЗС України П.А.Клімкіна до Республіки Панама, у ході якого відбувся перший раунд політичних консультацій між МЗС двох країн;
- 26 вересня 2012 р. – зустріч Міністрів закордонних справ України та Панами у рамках 67-ї сесії ГА ООН у Нью-Йорку;
- 21-23 серпня 2013 р. – офіційний візит до Панами Міністра закордонних справ України Л.О.Кожари;
- 23 січня 2015 р. - зустріч Міністра закордонних справ України П.А.Клімкіна з Віце-президентом, Міністром закордонних справ Панами І.Саінт Мало де Альварадо в рамках роботи 45-ого щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму в Давосі, Швейцарія;
- 12 лютого 2020 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України В.В.Пристайка та Міністра закордонних справ Панами А.Феррера;
- 20 липня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби та Міністра закордонних справ Панами Е.Моуйнес;
- 20 вересня 2022 р. – зустріч Міністра закордонних справ України Д.І.Кулеби з Міністром закордонних справ Панами Е.Моуйнес на полях 77-ї сесії ГА ООН;
- 1 лютого 2023 р. – відбулась онлайн-зустріч заступників міністрів закордонних справ України А.Мельника та Панами В.Франко Соуса;
- 2 травня 2023 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Міністеркою закордонних справ Панами Дж.Тевані Менкомо.
Існуючі двосторонні органи високого рівня: механізм політичних консультацій між Міністерствами закордонних справ України та Панами (формат започатковано у вересні 2002 р.).
Мали місце 2 раунди політичних консультацій:
- 6-8.06.2012 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у Панамі;
- 05.08.2020 р. на рівні заступників міністрів закордонних справ у форматі відеоконференції.
Позиція щодо України:
Починаючи з 2014 року, Панама підтримала усі резолюції ГА ООН з «українського досьє», стала співавтором багатьох з них.
24.02.2022 було оприлюднено заяву Уряду Панами на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України із закликом до мирного врегулювання конфлікту, вторгнення в Україну кваліфіковано як порушення Статуту ООН.
22.03.2022 оприлюднено спільну заяву президентів Панами, Коста-Рики та Домініканської Республіки із засудженням російської збройної агресії, закликом до припинення військових дій.
Панама стала співавтором резолюцій ГА ООН "Агресія проти України" від 02.03.2022 та "Гуманітарні наслідки агресії проти України" від 24.03.2022, а також підтримала резолюції «Призупинення прав членства рф в Раді з прав людини» від 07.04.2022, «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН» від 12.10.2022, «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» від 14.11.2022, «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23.02.2023.
4. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів: 11.
Ключові документи:
- Угода між Україною та Республікою Панама про сприяння та взаємний захист інвестицій (4 листопада 2003 р.);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Панама про морське торговельне судноплавство (4 листопада 2003 р.);
- Договір між Україною та Республікою Панама про видачу правопорушників (4 листопада 2003 р.);
- Договір між Україною та Республікою Панама про взаємну правову допомогу в кримінальних справах (4 листопада 2003 р.);
- Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Панама про безвізовий режим поїздок громадян (16 серпня 2013 р.).
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Мінекономіки України, за підсумками 2022 р. обсяг двосторонньої торгівлі товарами між Україною та Панамою склав 7,459 млн. дол. США. Експорт українських товарів становив 1,517 млн. дол. США, імпорт дорівнював 5,942 млн. дол. США. Негативне сальдо для України становило 4,425 млн. дол. США.
Основу структури українського експорту товарів до Панами складали такі товарні групи: судна, палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; алкогольні і безалкогольні напої та оцет, жири та олії тваринного або рослинного походження.
Основну імпорту товарів з Панами традиційно склали їстівні плоди та горіхи, а також алкогольні і безалкогольні напої та оцет; ефiрнi олії, кава та чай.
6. Дипломатичні установи:
За відносини з Республікою Панама відповідає Посольство України в Мексиці.
1. Визнання України: 1 квітня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 26 лютого 1993 року.
3. Політичні відносини
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Парагваю засудив російську агресію. Парагвай 02.03.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Парагвай підтримав схвалення 04.03.2022 Радою ООН з прав людини резолюції «Ситуація з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» та створення комісії із розслідування, мандат якої передбачає збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, військових та інших злочинів, скоєних росією у ході її агресії щодо України. Парагвай 07.04.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 12.05.2022 Рада ООН з прав людини схвалила ініційовану Україною резолюцію «Погіршення ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» і проголосувала за початок розслідування порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами на території України. Згадане рішення підтримав Парагвай. 26.05.2022 Парагвай проголосував “за” резолюцію 75-ї сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації». Парагвай засудив фейкові референдуми на території ТОТ України та 12.10.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН». 14.11.2022 ГА ООН, за підтримки Парагваю, було ухвалено резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (щодо створення механізму компенсації Україні збитків, спричинених війною Росії проти України). 23.02.2023 у рамках поновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії рф проти України 141 держава, включаючи Парагвай, проголосувала «за» ініційовану Україною резолюцію «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні». 24.05.2023
Парагвай проголосував “за” резолюцію 76-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я України та країн, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією».
У Національному Конгресі Республіки Парагвай діє Парламентська комісія дружби з Україною. У березні 2023 року у Верховній Раді України створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Парагваєм.
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Держстату України, за підсумками 2021 року обсяг зовнішньої торгівлі товарами з Парагваєм склав 1,1 млн дол. США та збільшився на 70,0% у порівнянні з 2020 роком. З них експорт становив 0,4 млн дол. (зростання на 17,6%), імпорт – 0,7 млн дол. (збільшення у 2,4 рази). Від'ємне сальдо – 0,2 млн дол. США.
Основу структури торгівлі товарами з Парагваєм становили в експорті: різноманітна хімічна продукція (84,3%); котли, машини (9,2%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (4,5%); в імпорті: насіння і плоди олійних рослин (45,9%); тютюн і його промислові замінники (28,6%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (11,8%); деревина і вироби з неї (6,5%); кава та чай (3,3%).
5. Культурно-гуманітарна співпраця
Українська громада Парагваю налічує орієнтовно 12 тис. етнічних українців. Механізмом культурного обміну є культурно-мистецькі заходи, які проводить українська громада за організаційного сприяння Посольства та Почесного консульства України. Практично в кожній місцевості департаменту Ітапуа (де проживають етнічні українці) створені колективи українського народного танцю, які користуються великою популярністю серед молоді українського походження.
6. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 11 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (набув чинності 01.02.2018), Угода про торговельно-економічне співробітництво (набула чинності 30.10.2009), Угода про скасування віз (набула чинності 28.05.2009).
7. Українська громада
У департаменті Ітапуа, регіоні найбільш компактного проживання парагвайського українства, діють 4 філії українського культурного товариства «Просвіта» (міста Енкарнасьйон, Санто-Домінго, Кармен-дель-Парана та Уру-Сапукай), 7 українських православних церков і 10 українських греко-католицьких церков, Братство Св. Юрія (об’єднує українські православні церкви), а також Українське Євангельсько-баптистське об’єднання. Етнічні українці присутні також в Асоціації іммігрантів та нащадків слов’ян Парагваю в місті Коронель-Богадо.
8. Дипломатичне представництво
Посольство України в Аргентинській Республіці за сумісництвом.
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 7 травня 1992 року.
3. Політичні відносини
Конгрес Перу визнав Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу (рішення № 2682-2006-2007-DDP-M/CR від 21.06.2007 р.).
Перу підтримує суверенітет і територіальну цілісність України на міжнародній арені. Перуанська делегація голосувала «за» резолюцію ГА ООН 68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 р.
28 лютого 2022 р. Міністр закордонних справ Перу С.Ланда засудив військовий напад Росії проти України, зазначивши, що це є актом агресії відповідно до Резолюції 3314 ГА ООН та порушенням територіальної цілісності і національного суверенітету України.
Перу підтримала резолюцію ГА ООН “Агресія проти України” від 2 березня 2022р.
Перу проголосувала «за» резолюції ГА ООН “Гуманітарні наслідки агресії проти України” від 24 березня 2022 р. та “Призупинення права членства Російської Федерації в Раді ООН з прав людини” від 7 квітня 2022 р.
21 квітня 2022 р. Перу підтримала рішення про припинення статусу постійного спостерігача РФ при Організації Американських Держав.
Перу проголосувала "за" резолюції ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» від 12 жовтня 2022 р., «Сприяння відшкодуванню за агресію проти України» від 14 листопада 2022 р. та «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні» від 23 лютого 2023 р. і стала її співавтором.
Перу стала єдиною з країн Латинської Америки та Карибського басейну, яка надала Україні гуманітарну допомогу: у березні 2015 року уряд Перу прийняв рішення про надання Україні гуманітарної допомоги для переселенців з Донбасу.
4. Торговельно-економічні відносини
З 2008 року існує двосторонній орган високого рівня – Українсько-перуанська міжурядова комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. Її перше засідання відбулось у м. Ліма у березні 2008 року.
У 2022 р. товарообіг між Україною та Перу становив 34,767 млн. дол. США. Експорт українських товарів склав 5,247 млн. дол. США, а імпорт перуанської продукції - 29,520 млн. дол. США. Негативне для України сальдо зовнішньої торгівлі – 24,273 млн. дол. США.
Основні групи товарів експорту: чорні метали, продукцiя борошномельно-круп'яної промисловості, пластмаси, полімерні матеріали, жири та олії тваринного або рослинного походження, реактори ядерні, котли, машини, сіль; сірка; землі та каміння, електричні машини.
Основні групи товарів імпорту: їстівні плоди та горіхи, палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки, риба і ракоподібні, кава, чай, насіння і плоди олійних рослин.
5. Культурна співпраця
У сфері культурного співробітництва з Перу важливими стали виступи групи артистів балетної трупи академічних театрів опери та балету мм. Києва та Харкова (квітень 2015 р), симфонічного оркестру «Віртуози Києва» (червень 2023 р.).
6. Наукове та освітнє співробітництво
Науково-технічне співробітництво базується на угодах, підписаних між Національною академією аграрних наук України та Національною металургійною академією України з низкою університетів Перу.
У квітні 2014 року з робочим візитом у Перу перебувала делегація Національної академії аграрних наук України. За підсумками візиту було підписано Меморандум про співробітництво між Національною академією аграрних наук України та Факультетом ветеринарної медицини Вищого національного університету Сан-Маркос (м. Ліма, Перу).
У 2019 навчальному році у вищих навчальних закладах України навчалося 5 громадян Перу.
7. Договірно-правова база
Кількість чинних документів: 28.
Ключові документи:
- Договір про дружні відносини та співробітництво (08.06.2006 р.);
- Угода про взаємне визнання документів про освіту та вчені звання (16.07.2004 р.);
- Угода про скасування віз для громадян, які користуються дипломатичними, службовими та спеціальними паспортами (27.03.2005 р.);
- Торговельно-економічна угода (07.11.2005 р.);
- Рамкова угода щодо співробітництва у сфері космічної діяльності (30.05.2011 р.);
- Угода про військове-технічне співробітництво (20.01.2014 р.);
- Угода про скасування візових вимог для короткострокового перебування (27.10.2021 р.).
8. Дипломатичне представництво
1. Визнання України: 25 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 3 січня 1992 року.
3. Політичні відносини
З часу відновлення незалежності України США надають практичне сприяння її утвердженню як сучасної демократичної та економічно розвиненої європейської держави.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в США – Маркарова Оксана Сергіївна.
Тимчасова повірена у справах США в Україні – Крістіна Квін.
Відносини України та США мають рівень стратегічного партнерства. Вперше дві держави визначили такий статус двостороннього співробітництва у жовтні 1996 р., під час візиту міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка до Вашингтону. Згодом стратегічний рівень взаємин був закріплений у спільних заявах Президентів України та США від 05.06.2000 р. та 04.04.2005 р., а також у Хартії про стратегічне партнерство, підписаній 19 грудня 2008 року, яка визначає основні принципи і пріоритети двосторонньої взаємодії.
На динаміці політичного діалогу високого та вищого рівня серйозно позначилася коронавірусна пандемія. Остання зустріч Президентів України та США відбулась у допандемічний період восени 2019 року в м. Нью-Йорк у рамках відкриття чергової сесії Генеральної асамблеї ООН. Остання серія контактів між Президентами України та США, главами зовнішньополітичних та оборонних відомств, радниками Президентів з питань національної безпеки відбулася в квітні 2021 року в умовах дій Росії з військової ескалації.
2 квітня 2021 р. відбулася перша телефонна розмова Президента України В.Зеленського та Президента США Дж. Байдена.
13 квітня 2021 року в Брюсселі відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Д.Кулеби з Держсекретарем США Е.Блінкеном.
6 травня - Держсекретар США Е.Блінкен здійснив візит до Києва, де під час зустрічей з вищим керівництвом країни підтвердив непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України на тлі триваючої агресії Росії.
1 червня – відбувся візит в Україну делегації американських сенаторів у складі Джин Шахін, Роба Портмана і Кріса Мерфі.
7 червня – відбулася телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Дж.Байденом. Президент США підтвердив непохитну прихильність Сполучених Штатів суверенітету й територіальній цілісності України в умовах триваючої російської агресії на Донбасі та в Криму та запросив Президента України здійснити візит до Вашингтону.
Сполучені Штати надають вагоме сприяння Україні у відстоюванні територіальної цілісності та суверенітету нашої держави і протидії російській агресії, мобілізації міжнародної спільноти, зміцненні обороноздатності й енергетичної безпеки України, залученні міжнародної допомоги для реалізації всеосяжних політичних, економічних та соціальних реформ, а також зміцнення верховенства права в Україні.
США продовжують залишатися найбільшим донором технічної допомоги Україні, з 1991 р. її обсяг сягнув близько 5 млрд. дол. Головним українсько-американським міждержавним органом, діяльність якого спрямована на реалізацію положень Хартії стратегічного партнерства, є двостороння Комісія стратегічного партнерства (КСП), в якій співголовують Міністр закордонних справ України і Державний секретар США. Її перше засідання відбулося в грудні 2009 р. у Вашингтоні, останнє - у листопаді 2018 році у Вашингтоні. Комісія координує двосторонню міжвідомчу взаємодію за напрямами трьох робочих груп: (1) з питань
безпеки та протидії російській агресії, (2) верховенства права та гуманітарних питань, (2) економіки та енергетики. Крім цього, галузеві питання співпраці координуються у рамках Ради з питань торгівлі та інвестицій, Робочої групи з питань нерозповсюдження та експортного контролю, Стратегічного енергетичного діалогу, Кібернетичного діалогу, консультацій між оборонними відомствами, з питань науки і технологій, дослідження космосу тощо.
Двостороння договірно-правова база українсько-американських відносин складається з понад 150 міжнародних документів і, з огляду на стратегічний характер двосторонніх відносин, постійно доповнюється новими. Окрім того, обидві країни є сторонами понад 100 багатосторонніх міжнародних документів.
На консульському напрямі пріоритетними для української сторони питаннями є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб України, забезпечення гідних умов проживання і виховання усиновлених з України громадянами США дітей, лібералізація візової політики з боку США.
4. Міжпарламентське співробітництво
Міжпарламентська співпраця зберігає позитивну динаміку. Починаючи з 1997 року активну роль у розвитку двосторонніх відносин відіграє Група сприяння Україні у Палаті представників Конгресу США («Український Кокус»), до складу якої входять більше 30 американських законодавців. У лютому 2015 року створено Сенатський Український Кокус, до якого сьогодні входять 17 американських сенаторів.
Серед важливих інтересів України, які були реалізовані за сприяння конгресового кокусу, слід виокремити надання з боку США щорічної фінансової допомоги нашій державі, схвалення законопроекту щодо спорудження у столиці США, м. Вашингтон, Меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 рр., вилучення України з переліку держав, на які розповсюджується дія “поправки Джексона-Веніка”, ініціювання та ухвалення низки законів та резолюцій на підтримку України у протистоянні російській агресії.
На сьогодні у Конгресі США існує стійка двопартійна і двопалатна позиція щодо посилення підтримки суверенітету і територіальності цілісності України, розширення безпекової та оборонної допомоги, сприяння євроатлантичним прагненням і зміцненню енергетичної безпеки нашої держави. Особлива увага надається питанням протидії викликам, пов’язаним з російською агресією проти України, шляхом надання нашій державі політичної, економічної, фінансової та безпекової допомоги, а також всебічної підтримки у впровадженні необхідних структурних реформ і модернізації економіки.
Представники Конгресу США регулярно зустрічаються з представниками української влади, народними депутатами України, беруть активну участь у заходах з української тематики в американському законодавчому органі, зокрема, щорічних Днях України в Конгресі.
5. Співробітництво у сфері безпеки і оборони
США надають Україні вагому безпекову і оборонну підтримку. 25 липня 2018 року Держсекретар США оприлюднив “Кримську декларацію” про невизнання Сполученими Штатами незаконної анексії Криму та вимогу повернути цю територію Україні.
Адміністрація Президента США Дж. Байдена продовжує виступати за повне відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Уряд США підтримує жорсткий санкційний курс проти РФ, зокрема проти російського безпекового та оборонного секторів. З 2016 року двостороннє військово-технічне співробітництво між Україною і США набуло більш практичного характеру. До американського законодавства про щорічне фінансування оборонних потреб включаються положення про надання Україні безпекової та оборонної допомоги, розмір якої збільшується. Номенклатура такої допомоги також розширюється і з 2017 року включає, серед іншого, засоби смертельного ураження американського виробництва. Серед них є протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», катери берегової охорони «Айленд» з озброєнням та стрілецька зброя. Крім того, США фінансують заходи з навчання українських військовослужбовців, сприяють проведенню реформування українського військового сектору та Оборонно-промислового комплексу (ОПК) України. З травня 2019 року був призначений та працює Старшим радником Міністерства оборони США з питань реформування ОПК України Д.Вінтер, який здійснив низку візитів до України та підготував відповідні рекомендації.
Витрати США на потреби національної безпеки та оборони України у 2021 році становлять 390 млн дол., з яких 75 млн дол. буде спрямовано на придбання летальної зброї, що на 25 млн більше, ніж у 2020 році. За даними Пентагону, загальна сума американської безпекової та оборонної допомоги Україні з 2014 року становить понад 2,5 млрд дол. 17 березня 2021 року двопартійна група сенаторів представила законопроєкт “Про партнерство з Україною у сфері безпеки”, який покликаний посилити оборонну допомогу і стратегічну підтримку України.
6. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2020 року товарообіг між Україною та США зменшився на 7,6% і склав 3,94 млрд. дол. США. Обсяг експортних поставок товарів з України до США зріс на 0,5% у порівнянні з аналогічним показником 2019 року і склав 0,98 млрд. дол. США. Імпорт товарів з США зменшився на 10% і склав 2,95 млрд. дол. США.
Основу українського експорту до США склали переважно сировинні товари: чорні метали, вироби з чорних металів, жири та олії тваринного та рослинного походження, руди, шлаки і зола.
Американський товарний імпорт в основному представили засоби наземного транспорту крім залізничного, мінеральне паливо, нафта і продукти її перегонки, котли і машини, електричні машини.
Обсяг торгівлі послугами між Україною та США за результатами 2020 року зріс на 2,9% у порівнянні з 2019 роком та склав 1,84 млрд. дол. або 11,2% від загального обсягу торгівлі послугами України. Експорт послуг до США зріс на 7,8% у порівнянні з показником 2019 року та становив 1,39 млрд. дол. США або 12,4% від загального обсягу експорту українських послуг. Основу експорту склали послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерних та інформаційних послуг, транспортні та ділові послуги.
В свою чергу, обсяг імпорту послуг з США зменшився на 9,5% у порівнянні з показником 2019 року та склав 454 млн. дол. США або 8,7% від загального імпорту послуг в Україну. Основу американського імпорту склали державні та урядові послуги, послуги пов’язані з фінансовою діяльністю та ділові послуги.
За результатами І кварталу 2021 р. двосторонній обіг товарами склав 1230,6 млн. дол. і зріс у порівнянні з показником аналогічного періоду 2020 р. на 27,9%.
При цьому експорт товарів з України склав 331,75 млн. дол. і зріс відносно показника попереднього року на 77%. А імпорт американських товарів до України зріс на 9,9% до 898,86 млн. дол.
Обсяг торгівлі послугами між Україною та США у зазначений період склав 583,66 млн. дол. (зростання +31,6%). При цьому експорт послуг з України зріс на 22,8% відносно показника аналогічного періоду 2020 р. до 407,23 млн. дол., а імпорт американських послуг в Україну зріс на 57,5% і склав 176,4 млн. дол.
За підсумками 2020 р. США посідають одинадцяте місце за обсягом прямих інвестицій, залучених в економіку України. Сукупний обсяг прямих американських інвестицій в економіці України скоротився на 6,9 млн. дол. і склав 710,3 млн. дол., що становить близько 1,4% сукупного обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну.
7. Культурно-гуманітарне співробітництво
Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та США базується на чотирьох профільних угодах, зокрема Угоді між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво від 07.05.1992 р., Угоді між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про охорону і збереження культурної спадщини від 12.03.1994 р., Меморандумі про взаєморозуміння між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки щодо основних напрямів та цілей програми допомоги з боку Агентства США з міжнародного розвитку, Міжвідомчому Договорі від 29.03.2005 р. про співробітництво між Державним комітетом архівів України та Меморіальним музеєм Голокосту Сполучених Штатів Америки.
Існуюча договірно-правова база дозволяє розвивати і поглиблювати усі напрямки двосторонньої гуманітарної співпраці, зокрема забезпечити широке представлення американській громадськості традицій, історії та культурно-мистецьких надбань України.
Різні напрямки українського мистецтва яскраво представлені на теренах США. Це і мистецькі виставки, і концерти академічної музики та класичного співу, а також фольклорної музики, гастролі естрадних виконавців та кінопокази.
Важливою складовою роботи у культурно-гуманітарній сфері є тематика Голодомору 1932-33 рр. в Україні. У 2015 р. в центрі м.Вашингтон було встановлено меморіал жертвам Голодомору.
Протягом останніх декількох років такі українські зірки, як переможниця «Євробачення-2004» Р.Лижичко, співак Monatik, гурти «Океан Ельзи», «DakhaBrakha» та «KAZKA», популярні естрадні виконавиці А.Приходько й Б.Блессінг, фольклорний дует «Гердан» (С.Горохівська і А.Підківка), гурт бандуристів «Шпилясті кобзарі», оперні співаки Ю.Міненко та С.Соловій, піаністи П.Гінтов, В.Самошко й О.Скідан, скрипачі О.Каськів та О.Семененко, Національний симфонічний оркестр Одеської Філармонії і Київський Симфонічний оркестр, а також Національний академічний ансамбль народного танцю ім. П.Вірського демонстрували свою майстерність на концертних майданчиках Америки. У США за останні п’ять років із успіхом пройшли кінопокази таких українських стрічок, як «Добробати», «Додому», «Холодна кров», «Кіборги», «Поводир», «Хайтарма», «Плем’я» та «Російський дятел». У 2019 р. на HBO великої популярності набув міні серіал про події в Україні під назвою «Chernobyl», а на Netflix вийшов фільм про Революцію гідності «Winter on Fire. Ukraine`s Fight for Freedom». У 2020 р. свою подорож країною розпочала тематична виставка, присвячена українським воїнам на Донбасі «Not just the bullets» та продовжує «мандрівна» художня виставка «Революція Гідності: образи українського Майдану 2013-2014».
З моменту відкриття Посольства України в США, традиційно великий інтерес американської публіки викликає щорічний «День відкритих дверей Посольства» (що, як правило, проходить на початку травня), протягом якого відвідувачі мають змогу поспілкуватися із співробітниками дипустанови, дізнатися більше про нашу країну, у т.ч. про останні події в її політичному та економічному житті, ознайомитися з культурними традиціями України, навчитися писати писанку, відвідати страви української кухні.
З неменшим інтересом американська громадськість відвідала і цьогорічний культурно-мистецький та благодійний концерт Оксани Мухи організований спільно з благодійною організацією США «Revived Soldiers Ukraine».
Успішним прикладом співпраці силових структур США з Посольством України стало повернення картин Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною» та П'єра Луї Гудро «Закохана пара» до національного фонду культурної спадщини.
У рамках роботи Посольства України з Конгресом США було здійснено ряд культурних та іміджевих проектів. Зокрема, широкого розголосу набув брифінг «Heroes Of Liberty: Enhancing Well Being, Resilience, And Civic Engagement Of Ukrainian Veterans» за участі українських ветеранів, який привернув увагу до триваючої російської агресії та до важливості розвитку в Україні дієвої системи післявоєнної реабілітації.
На постійній основі ведеться культурно-іміджева співпраця з провідними політологічними центрами США. На початку 2020 р., в рамках такої співпраці, було проведено захід за участі українського режисера та колишнього в’язня Кремля Олега Сєнцова.
Великою і активною є українська громада США. Численні культурні та громадські заходи, гуманітарна допомога, лобіювання інтересів нашої країни в Америці – це далеко не повний перелік сфер і напрямків, у яких відіграють важливу роль і є активними гравцями організації української громади, зокрема: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», Українсько-американська координаційна рада, Вашингтонська група, Союз українок Америки, українські товариства юристів, інженерів та лікарів Америки, молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та багато інших.
У багатьох містах США успішно працюють школи українознавства, яких в Америці налічується близько сорока. Функціонування цих шкіл базується на великому ентузіазмі громади і щирому бажанні зберегти і передати прийдешнім поколінням свою мову, культуру і традиції.
Окремим напрямком розвитку гуманітарного співробітництва є наукові обміни між Україною та США, що тривають з початку 90-х років та здійснюються переважно на кошти американського уряду. Відповідні програми фінансуються Конгресом, Державним департаментом та Агентством США з міжнародного розвитку і реалізуються через низку американських організацій, зокрема таких, як Рада з міжнародних досліджень та обмінів (IREX), Американські ради з міжнародної освіти, програм «Фулбрайт» та «Відкритий світ».
8. Науково-технічне співробітництво
Правовою основою українсько-американської співпраці у науково-технічній сфері є “Угода між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій”, яка була підписана 04.12.2006 р. Її укладення сприяло поглибленню та інтенсифікації зв’язків між науковими установами двох держав, обміну досвідом, інформацією, технологіями у сферах, які становлять взаємний інтерес.
Вчергове ця Угода була оновлена у жовтні 2017 року. 03.06.2021 р. ВРУ прийняла Закон “Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про продовження дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій”.
З метою активізації двостороннього діалогу у сфері науки і техніки та у контексті реалізації домовленостей, досягнутих під час 2-го засідання Комісії стратегічного партнерства (КСП, відбулося 02.07.2010 р. у Києві), було започатковано новий механізм співпраці - Українсько-американську робочу групу з науки і технологій. Робота цього органу сприяла активізації двосторонніх контактів у науково-технічній сфері.
Серед значимих практичних заходів двостороннього співробітництва слід відзначити відкриття на базі Харківського фізико-технічного інституту інноваційної ядерної установки „Джерело нейтронів”. Цей об’єкт призначений для проведення фундаментальних та прикладних досліджень в різних галузях фізики, хімії, біології та медицини. Його будівництво було повністю профінансоване американською стороною у відповідь на відмову України від використання високозбагаченого ядерного палива у наукових цілях. Цей об’єкт відкриває безпрецедентні перспективи для розвитку української ядерної галузі та розвитку співробітництва з іншими державами світу, у тому числі США.
9. Космічне співробітництво
Прикладом плідної взаємодії двох держав у галузі дослідження космосу можливо вважати реалізацію проекту “Antares”, у рамках якого ДП “КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля разом з компанією “Orbital Sciences Corporation” здійснили розробку нового космічного ракетного комплексу “Antares” на базі ракети-носія “Маяк”. Проект передбачає залучення до його реалізації таких українських підприємств, як ДП ВО “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова».
У розвитку співробітництва у космічній галузі беруть активну участь такі приватні компанії як “Firefly Aerospace” (фонд “Noosphere Ventures”).
Широкі можливості для України відкриває підписання 12.11.2020 р. “Домовленості у рамках програми “Артеміда” щодо принципів співпраці в цивільному дослідженні та використанні Місяця, Марсу, комет і астероїдів у мирних цілях”, стороною і провідною державою якої є США.
10. Кібердіалог
Важливим напрямом стратегічного партнерства стало започаткування Діалогу Україна-США у сфері кібербезпеки, перше засідання якого відбулося у Києві 29.09.2017 року Засідання Кібердіалогу проводяться на щорічній основі із залученням керівників та експертів профільних відомств. На реалізацію заходів у рамках Кібердіалогу Державний департамент США вже виділив понад 10 млн дол., а 03.03.2020 р. під час засідання третього раунду кіберконсультацій між Україною та США, який відбувся в Києві, анонсував виділення додаткових 8 млн дол. Повний перелік відповідних проектів включає:
- забезпечення кібербезпеки проведення виборів шляхом цільової допомоги ЦВК України та проведення тренінгів для експертів з питань кібербезпеки енергетичних систем;
- імплементація національної кіберстратегії через проведення інформаційних та тренінгових заходів;
- розвиток української Групи реагування на інциденти комп'ютерної безпеки (CSIRT);
- проведення тренінгів з питань реагування на інциденти комп'ютерної безпеки та забезпечення безпеки систем промислового контролю;
- цифрова криміналістика та тренінги реагування на інциденти;
- розвиток платформи для тренінгів у сфері кібербезпеки;
- налагодження обміну інформацією щодо кіберзагроз у фінансовій сфері;
- підготовка програм освіти для фахівців та населення у сфері кібербезпеки.
Під егідою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) реалізується проєкт у сфері кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури України, в рамках якого протягом чотирьох років на цілі розбудови кібербезпеки в Україні інвестуватиметься до 38 млн дол., зокрема, з метою вдосконалення нормативно-правової бази, підвищення кадрового потенціалу та налагодження державно-приватного партнерства.
11. Біотехнологічна ініціатива США – Україна
За підтримки Посольства України в США у 2017 році “Фундацією США - Україна” започаткована двостороння “Біотехнологічна ініціатива США - Україна ”, яка має на меті сприяти розвитку біотехнологій в Україні шляхом залучення до освітніх, дослідницьких і бізнес-процесів у зазначеній галузі та підвищення рівня міжнародної обізнаності щодо можливостей біотехнологій в Україні.
У рамках “Біотехнологічної ініціативи США – Україна” у 2018 році був проведений конкурс на отримання премії для молодих науковців - фахівців із біотехнологій “40 Under 40 Emerging Leaders in Biotech”. Також Україна у 2019 році була представлена на найбільшому міжнародному форумі “BIO International Convention 2019”. У грудні 2019 року за підтримки “Біотехнологічної ініціативи США - Україна” був організований візит делегації українських фахівців у сфері біотехнологій для проведення консультацій із профільними агенціями та установами США.
12. Гуманітарна та медична допомога США щодо подолання наслідків COVID-19
З початку пандемії Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) виділило 19,1 млн.дол. медичної допомоги Україні для протидії пандемії COVID-19. Вона включає:
- 10 млн. дол. гуманітарної допомоги для найбільш вразливих верств населення, включаючи громади, на які вплинув конфлікт на сході України. Кошти спрямовуватимуться на покращення можливостей місцевих установ охорони здоров'я у наданні допомоги хворим та протидії подальшому поширенню COVID-19;
- 3,15 млн.дол. на підтримку медичного сектора (зокрема через МОЗ України) для протидії поширенню COVID-19;
- 4,9 млн.дол. на підтримку економічного розвитку в умовах пандемії;
- 1 млн.дол. на підтримку сектору державного управління в умовах пандемії COVID-19 (забезпечення системами електронного документообігу та програмним забезпеченням).
Окрім того Агентство перенаправило додатково 10 млн.дол. з існуючих програм допомоги на забезпечення підтримки України у подоланні наслідків пандемії COVID-19.
Фінансування спрямовувалося на розвиток підприємництва, боротьбу з корупцією та підтримку інфраструктури в умовах пандемії.
Крім того, благодійними організаціями США надано 90 комплектів механічних апаратів для штучної вентиляції легень, апарати для виміру рівня кисню у крові та інше супутнє обладнання, яке було передано в Україну у квітні 2020 р. У серпні 2020 р. в Україну була передана партія гуманітарної допомоги, яка містить апарати для вентиляції легень, контейнери для зберігання біологічно небезпечних речовин, кисневі трубки, лікарняні ковдри, шприци, медичні халати, захисні маски, хірургічні та оглядові рукавички, бахіли, апарати УЗД та ЕКГ, а також інше медичне обладнання.
У травні 2021 р. в Україну була передана чергова партія гуманітарної допомоги (засоби персонального захисту, кисневі маски, інтубаційне обладнання та інше), яка була отримана від благодійних організацій США.
Окрім цього ведеться робота із отримання препаратів Bamlanivimab та Etesevimab для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
7 червня 2021 р. за результатами телефонної розмови між Президентами України та США на сайті Білого дому була оприлюднена заява щодо виділення Україні 900 000 доз вакцини проти COVID-19 (https://bit.ly/35pSQgP).
12. Договірно-правова база
Договірно-правова база українсько-американських відносин налічує понад 150 міжнародних договорів та охоплює широкий спектр галузей українсько-американського співробітництва, зокрема, в торговельно-економічній, науково-технічній, культурно- гуманітарній та інших сфери.
До ключових документів двосторонньої договірно-правової бази можна віднести:
13. Українська діаспора
Важливим фактором, який сприяє повнішій реалізації потенціалу співробітництва України і США, залишається проживання на території Сполучених Штатів численної української громади – понад 900 тис. американців українського походження (в американських україномовних виданнях йдеться про 2 млн. українців). У цьому контексті, пріоритетним для Української держави залишається зміцнення зв’язків з українською громадою, сприяння забезпеченню її етнокультурних потреб.
Численні культурні та громадські заходи, гуманітарна допомога, лобіювання інтересів нашої країни в Америці – це далеко не повний перелік сфер і напрямків, у яких відіграють важливу роль і є активними гравцями організації української громади, зокрема: Український Конгресовий Комітет Америки, Українська Федерація Америки, Фундація «США-Україна», Українсько-американська координаційна рада, Вашингтонська група, Союз українок Америки, українські товариства юристів, інженерів та лікарів Америки, молодіжні організації СУМ та ПЛАСТ, організації «Нова українська хвиля», «Разом», «United Help Ukraine», «US Ukrainian Activists» та багато інших.
14. Дипломатичне представництво
Посольство України в Сполучених Штатах Америки.
Генеральне Консульство України в Нью-Йорку.
Генеральне консульство України в Сан-Франциско.
Генеральне консульство України в Чикаго.
Генеральне консульство України в Г’юстоні (Завершується підготовка до відкриття).
1. Встановлення дипломатичних відносин: 25 вересня 2019 року.
2. Політичний діалог
У червні 2019 року в м. Медельїн (Колумбія) в рамках 49-ї сесії ГА ОАД відбулася зустріч заступника Міністра закордонних справ України Сергія Кислиці з Міністром національної мобілізації та соціального розвитку, сім’ї, людей з обмеженими можливостями та молоді Сент-Вінсенту і Гренадін Ф.Стефенсеном.
25 вересня 2019 року у рамках 74-ї сесії ГА ООН Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко провів зустріч з Прем’єр-міністром, Міністром закордонних справ та зовнішньої торгівлі Сент-Вінсенту і Гренадін Ральфом Гонсальвесом, у ході якої було підписано Комюніке про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
25 листопада 2020 року Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко та Високий представник Сент-Вінсенту і Гренадін С.Льюіс підписали Угоду про скасування візових вимог (набрала чинності – 28 жовтня 2021 року).
20 січня 2023 року заступник Міністра закордонних справ України Андрій Мельник провів онлайн-зустріч з Міністеркою закордонних справ та зовнішньої торгівлі Сент-Вінсенту і Гренадін Кейсал Пітерс.
06 лютого 2023 року Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з Міністеркою закордонних справ та зовнішньої торгівлі Сент-Вінсенту і Гренадін Кейсал Пітерс, у ході якої обговорили питання розвитку відносин між двома країнами та взаємодію у рамках ООН, зокрема щодо просування українських ініціатив у контексті протидії російській агресії.
Сент-Вінсент і Гренадіни не брали участі в голосуванні за резолюцію ГА ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України» 27 березня 2014 року, а також не голосували або утримувалися при голосуванні під час розгляду резолюцій щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь та їх мілітаризації рф.
Натомість, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сент-Вінсент і Гренадіни підтримали ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН («Агресія проти України», «Гуманітарні наслідки агресії проти України», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (як і інші країни КАРІКОМ розглядає дотримання Статуту ООН як запоруку безпеки малих держав), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всебічного, справедливого і міцного миру в Україні»).
Як і інші країни КАРІКОМ, Сент-Вінсент і Гренадіни займають стримано позитивну позицію у засудженні агресії РФ проти України, висловлюють занепокоєння суттєвими економічними наслідками для ЛАКБ від повномасштабної війни, розв’язаної Росією у 2022 році, та закликають до вирішення конфлікту дипломатичними засобами. Сент-Вінсент та Гренадіни підтримали заяви КАРІКОМ щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження російської агресії від 24.02.2022 та щодо військової та гуманітарної кризи в Україні від 03.03.2022.
3. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сент-Вінсентом і Гренадінами (25 вересня 2019 року, м. Нью-Йорк).
Угода про скасування візових вимог (набрала чинності – 28 жовтня 2021 року).
4. Торговельно-економічне співробітництво
Дані 2021-2022 року щодо обсягів двосторонньої торгівлі не оприлюднювалися Держкомстатом через вимогу законодавства щодо захисту конфіденційної інформації, основні придбані Україною послуги пов'язані з фінансовою діяльністю.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Сент-Вінсентом і Гренадінами відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Встановлення дипломатичних відносин: 8 червня 2015 р.
2. Політичний діалог
22 вересня 2016 р. у рамках 71-ї сесії ГА ООН Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів зустріч з Міністром закордонних справ Сент-Кіттс і Невісу Марком Брентлі
9 листопада 2016 р. відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з Міністром закордонних справ Сент-Кіттс і Невісу Марком Брентлі
12 грудня 2017 року відбулася телефонна розмова Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з Міністром закордонних справ Сент-Кіттс і Невісу Марком Брентлі.
Сент-Кіттс і Невіс не брав участі в голосуванні за резолюцію ГА ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України» 27 березня 2014 року, а також в подальших голосуваннях за резолюції щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна) та їх мілітаризації рф. Натомість, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну країна підтримала ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН («Агресія проти України», «Гуманітарні наслідки агресії проти України», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН», «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всебічного, справедливого і міцного миру в Україні»).
Як і інші країни КАРІКОМ, Сент-Кіттс і Невіс засуджує агресію РФ проти України, висловлює занепокоєння суттєвими економічними наслідками для ЛАКБ від повномасштабної війни, розв’язаної росією у 2022 році, та закликає до вирішення конфлікту дипломатичними засобами.
3. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2
Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Федерацією Святого Кристофера (Сент-Кіттс) І Невісу (8 червня 2015 року, м. Лондон).
Угода про взаємне скасування візових вимог (укладено 22 вересня 2016 року, набрала чинності 27 січня 2017 р.).
4. Торговельно-економічне співробітництво
Дані 2022 року щодо обсягів двосторонньої торгівлі не оприлюднювалися Держкомстатом через вимогу законодавства щодо захисту конфіденційної інформації, основні придбані Україною послуги пов'язані з фінансовою діяльністю.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Сент-Кіттс і Невісом відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Встановлення дипломатичних відносин: 24 вересня 2010 року
2. Політичний діалог
24 вересня 2010 року в м. Нью-Йорк відбулася зустріч Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка з Міністром закордонних справ, міжнародної торгівлі та інвестування Сент-Люсії Р.Буске.
15 березня 2023 року заступник Міністра закордонних справ України Андрій Мельник провів консультації із постійним секретарем Міністерства закордонних справ, міжнародної торгівлі, цивільної авіації та у справах діаспори Сент-Люсії Августусом Кадетом.
Сент-Люсія утрималась від голосування за прийняття резолюції ГА ООН № 68/262 «Територіальна цілісність України» 27 березня 2014 р., а також не голосувала або утримувалася при голосуванні під час розгляду резолюцій щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м.Севастополь (Україна) та мілітаризації АРК росією.
Натомість, з початку повномасштабного вторгнення рф в Україну підтримала ключові резолюції в рамках 11-ї позачергової сесії ГА ООН («Агресія проти України», «Гуманітарні наслідки агресії проти України», «Призупинення прав членства рф у Раді з прав людини», «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всебічного, справедливого і міцного миру в Україні»).
Як і інші країни КАРІКОМ, Сент-Люсія займає стримано позитивну позицію у засудженні агресії РФ проти України, висловлює занепокоєння суттєвими економічними наслідками для ЛАКБ від повномасштабної війни, розв’язаної Росією у 2022 році, та закликає до вирішення конфлікту дипломатичними засобами.
Сент-Люсія підтримала заяви КАРІКОМ щодо підтримки територіальної цілісності України та засудження російської агресії від 24.02.2022 та щодо військової та гуманітарної кризи в Україні від 03.03.2022.
3. Договірно-правова база:
Кількість чинних документів – 2
4. Торговельно-економічне співробітництво
Дані 2021-2022 року щодо обсягів двосторонньої торгівлі не оприлюднювалися Держкомстатом через вимогу законодавства щодо захисту конфіденційної інформації, основні придбані Україною послуги пов'язані з фінансовою діяльністю.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Сент-Люсією відповідає Посольство України в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
1. Визнання України: 27 вересня 1999 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 27 вересня 1999 року.
3. Політичний діалог
На сьогодні контакти на рівні посадових осіб між Україною та Тринідад і Тобаго здійснюються по лінії постійних представництв країни при ООН та посольств держав сторін у Сполучених Штатах Америки, зокрема в рамках Організації американських держав.
17.08.2022 відбулася телефонна розмова першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової із постійною секретаркою Міністерства закордонних справ та у справах Карибської співдружності Республіки Тринідад і Тобаго Рейтою Туссен.
30.01.2023 за ініціативи української сторони відбулася онлайн-зустріч заступника міністра закордонних справ України Андрія Мельника з постійною секретаркою Міністерства закордонних справ та у справах Карибської співдружності Республіки Тринідад і Тобаго Рейтою Туссен.
13 червня 2023 року відбувся віртуальний семінар між Україною та ТіТ щодо обміну досвідом та найкращими практиками з протидії, реагування та подолання домашнього насильства. Захід було організовано Секретаріатом КМУ, Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики України К.Левченко та Міністром з гендерних питань та питань дітей ТіТ А.Вебстер-Рой.
Тринідад і Тобаго підтримав чотири з шести резолюцій ГА ООН, які вносилися Україною в рамках 11-ї надзвичайної спеціальної сесії ГА ООН, а саме “Агресія проти України” (2 березня 2022), “Гуманітарні наслідки агресії проти України” (24 березня 2022), «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12 жовтня 2022), «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні» (23 лютого 2023).
Натомість, Тринідад і Тобаго утримався під час голосування за резолюції «Призупинення прав, пов’язаних з членством російської федерації в РПЛ» (7 квітня 2022) та «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (14 листопада 2022).
У 2014 році Тринідад і Тобаго підтримав резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» (2014 рік), натомість він утримувався під час голосування за «кримські» резолюції у 2016-2022 рр.
Поряд з підтримкою низки резолюцій ГА ООН, тринідадська сторона також підтримала ухвалення в рамках КАРІКОМ заяв від 24 лютого та 3 березня 2022 року із засудженням вторгнення рф і закликом до росії негайно вивести свої війська з території України, а також заяви КАРІКОМ від 2 травня 2023 року, в якій висловлена глибока стурбованість негативним впливом російського вторгнення на енергетику, ядерну безпеку, довкілля і глобальну продовольчу безпеку.
4. Договірно-правова база
На сьогодні договірно-правова база між Україною та Тринідадом і Тобаго складається з 3 документів:
1. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Тринідадом і Тобаго від 27.09.1999 р.;
2. Протокол про консультації між МЗС України та Міністерством підприємницького розвитку і закордонних справ Республіки Тринідад і Тобаго від 27.09.2003 р.;
3. Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою фінансового моніторингу України та Підрозділом фінансової розвідки Республіки Тринідад і Тобаго щодо співробітництва в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підписаний 8 жовтня 2018 року.
5. Торговельно-економічне співробітництво
Товарообіг між Україною та Республікою Тринідад і Тобаго за підсумками 2022 року склав 1.246 млн. дол. США.
Головними статтями українського експорту були продукти харчування (готові продукти із зерна, молочні продукти, мед, вироби з цукру та овочі). З Тринідаду і Тобаго українська сторона імпортувала спиртні напої та різні харчові продукти.
6. Дипломатичне представництво
За відносини з Республікою Тринідад і Тобаго відповідає Постійне представництво України при ООН
1. Визнання України: 26 грудня 1991 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 18 травня 1992 року.
3. Політичні відносини
З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 уряд Уругваю засудив російську агресію. Уругвай 02.03.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН "Агресія проти України". Уругвай 07.04.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН щодо призупинення членства рф в Раді ООН з прав людини. 26.05.2022 Уругвай проголосував “за” резолюцію 75-ї сесії Асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров'я в Україні та країнах, які приймають та розміщують біженців, що виникла внаслідок агресії російської федерації». Уругвай засудив фейкові референдуми на території ТОТ України та
12.10.2022 підтримав Резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН». 14.11.2022, за сприяння Уругваю, ГА ООН було схвалено резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (щодо створення механізму компенсації Україні збитків, спричинених війною Росії проти України). 15.12.2022 Уругвай в ГА ООН підтримав проєкт резолюції «Стан з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, Україна». 23.02.2023 у рамках поновленої 11-ї надзвичайної спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН щодо агресії рф проти України 141 держава проголосувала “за” ініційовану Україною резолюцію «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні». Уругвай виступив співавтором згаданої Резолюції. 24.05.2023 Уругвай проголосував “за” резолюцію 76-ї сесії Всесвітньої Асамблеї охорони здоров'я «Надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров'я України та країн, які розміщують та приймають біженців, спричинена російською агресією».
4. Торговельно-економічні відносини
За даними Держстату України, за 2021 рік обсяг зовнішньої торгівлі товарами та послугами з Уругваєм склав 5,54 млн дол. США та збільшився у 2,2 рази, з них експорт – 3,13 млн дол. (зростання у 3,6 рази), імпорт – 2,41 млн дол. (+48,7%). Позитивне сальдо у торгівлі товарами та послугами склало 0,72 млн дол. США.
Обсяг торгівлі товарами становив 5,37 млн дол. США (збільшення у 2,3 рази), у т.ч. експорт – 3,08 млн дол. (зростання у 3,8 рази), імпорт – 2,29 млн дол. (+53,9%). Сальдо позитивне – 0,8 млн. дол. США.
У структурі українського експорту переважали наступні групи товарів: добрива (65,3%); котли, машини (10,7%); чорнi метали (10,3%); алкогольні і безалкогольні напої та оцет (3,6%); пластмаси, полімерні матеріали (2,9%); вироби з чорних металів (2,5%).
Імпорт товарів складався, переважно, зі шкір (27,1%); риби i ракоподібних (23,5%); їстівних плодів та горіхів (20,4%); фармацевтичної продукції (19,3%); продуктів з м'яса та риби (2,7%).
Обсяги двосторонньої торгівлі послугами з Уругваєм у 2021 році залишалися незначними і склали 0,17 млн дол. США, у т.ч. експорт – 0,05 млн. дол. (зменшення на 9,9%), імпорт – 0,12 млн. дол. (- 8,2%). Негативне сальдо – 0,07 млн. дол. США.
5. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 6 документів.
Ключові документи:
Договір про дружні відносини і співробітництво (набув чинності 09.04.2018), Угода про взаємне скасування візових вимог для поїздок громадян двох країн (набула чинності 15.02.2019).
6. Дипломатичне представництво
Посольство України в Аргентинській Республіці за сумісництвом.
1. Визнання України: 9 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 28 січня 1992 року.
3. Політичний діалог
Контакти на вищому та високому рівнях: жовтень 1995 р. – офіційний візит Президента України; березень 1997 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ Чилі; травень 1999 р. – офіційний візит Міністра закордонних справ України; квітень 2005 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України; березень 2018 р. – візит Заступника Міністра закордонних справ
України з нагоди інавгурації Президента Чилі;
Жовтень 2018 р. – візит Заступника міністра закордонних справ;
1 липня 2022 р. – телефонна розмова Президента України
В.Зеленського з Президентом Республіки Чилі Ґ.Борічем;
11 серпня 2022 р. – телефонна розмова Міністра закордонних справ
України з Міністром закордонних справ Республіки Чилі;
21 березня 2023 р. – телефонна розмова Президента України В.Зеленського з Президентом Республіки Чилі Ґ.Борічем.
Політичні консультації між Міністерствами закордонних справ:
4 раунди двосторонніх політичних консультацій відбулися у 1998, 2002, 2013 та 2018 роках.
Двосторонні робочі органи (комісії): перше і єдине засідання цього органу відбулося 06-07.06.2011 р. у м. Сантьяго, при цьому Положенням про Комісію передбачалося її постійне проведення з періодичністю раз на два роки).
Вересень 2021 р. – вперше проведено переговори з торговельно-економічної тематики у форматі Торговельного діалогу.
Міжпарламентські зв’язки: у квітні-травні 2022 року у Сенаті Національного конгресу Чилі створена Група дружби «Чилі-Україна», аналогічна група діє також і в Палаті Депутатів чилійського Парламенту. У лютому 2020 року створена Група з міжпарламентських зв’язків з Республікою Чилі у ВРУ.
20.04.2022 року у новому складі Національного Конгресу Чилі створено Групу з міжпарламентських зв‘язків Чилі-Україна в Палаті депутатів, яку очолив Перший заступник Голови Палати депутатів Алексіс Сепульведа. Оновлена Група з міжпарламентських зв’язків у ВРУ створена у лютому 2020 року.
24-26.05.2022 року у рамках розвитку українсько-чилійських міжпарламентських зв’язків Україну з візитом відвідали чилійські парламентарі – члени Сенату та Палати депутатів Національного конгресу Республіки Чилі. Були проведені зустрічі членів делегації у Верховній Раді та МЗС України
Позиція Чилі щодо широкомасштабного вторгнення рф в Україну: офіційний Сантьяго послідовно виступає на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, обстоюючи необхідність неухильного дотримання норм та принципів міжнародного права.
Чилі проголосувала «ЗА» резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 р.
Водночас делегація Чилі утримувалася під час голосувань шести резолюцій ГА ООН (2016-2021 рр.) «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» та чотирьох резолюцій ГА ООН (2018-2021 рр.) «Проблема мілітаризації АР Крим і м. Севастополь, а також частин Чорного і Азовського морів».
У 2014 році чилійська сторона ухвалила рішення про передачу відповідальності за відносини з Україною від Посольства Чилі у Москві до Посольства Чилі у Варшаві.
З початком повномасштабної війни РФ проти України 24 лютого 2022 року делегація Чилі проголосувала «ЗА» усі резолюції ГА ООН: «Агресія проти України» (2 березня); «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24 березня), ставши співавтором цих двох; «Призупинення прав членства Російської Федерації у Раді ООН з прав людини» (7 квітня); «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН» (12 жовтня); «Відшкодування збитків за агресію РФ» (14 листопада); «Ситуація з дотриманням прав людини на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна» (15 грудня).
24.02.2022 р. були оприлюднені заяви чинного Президента Чилі С.Піньєри та новообраного Президента Г.Боріча (вступив на посаду 11 березня ц.р.) щодо засудження військової агресії РФ.
01.06.2022 р. Президент Ґ.Боріч у виступі в Національному конгресі, говорячи про негативну роль війн та міжнародних конфліктів, знову чітко засудив «незаконне вторгнення росії в Україну».
У ході телефонної бесіди Президентів України та Чилі, яка відбулась 01.07.2022 р., Г.Боріч підтвердив незмінну солідарність з Україною та засудження російської агресії.
У 2018 році Чилі стала єдиною країною Латинської Америки, яка увійшла до складу співавторів української Декларації до 85-роковин Голодомору (https://digitallibrary.un.org/record/1656001).
4. Договірно-правова база
Договірно-правова база двосторонніх відносин нараховує 20 документів.
Ключові документи: Угода про торговельно-економічне співробітництво між Урядом України та Урядом Республіки Чилі (набрала чинності 11.04.2003 р.), Угода між Урядом України і Урядом Республіки Чилі про відмову від віз для осіб, які користуються дипломатичними, службовими або офіційними паспортами (набрала чинності 22.11.2000 р.), Угода між Урядом України та Урядом республіки Чилі про умови взаємних поїздок громадян (набрала чинності 21.10.2015 р.).
Угода про дружбу та співробітництво між Україною та Чилі готова до підписання під час ближчого візиту на високому рівні.
5. Торговельно-економічне співробітництво
За даними Департаменту економічного співробітництва з країнами Європи МЗС Чилі, у січні-грудні 2022 року українськочилійський товарообіг склав 26 млн дол. США, у т.ч. експорт з України – 14 млн дол. США, імпорт - 12 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо торгівлі товарами становить 2 млн дол. США. Дані Держстату України за поточний рік відсутні.
Прямих інвестицій Чилі в економіку України не зареєстровано.
Основними перспективними сферами співробітництва України з Чилі є: енергетика, гірничодобувна промисловість, фармацевтика, аерокосмічна сфера, машинобудування та високі технології.
6. Культурно-гуманітарна співпраця
Українсько-чилійську договірно-правову базу у сфері культурногуманітарного співробітництва складають міжурядова угода про співробітництво в галузі культури, освіти, науки (набула чинності 1 листопада 1997 р.), а також Угода про відносини дружби та співробітництво між містами Київ і Сантьяго (05.08.1998), Меморандум про поглиблення відносин від 08.09.2000, Договір про дружбу і співробітництво між містами Одеса і Вальпараїсо (21.06.2004).
Як і на інших напрямах двосторонньої взаємодії, динаміка українсько-чилійського культурно-гуманітарного співробітництва істотно поліпшилася після започаткування у жовтні 2017 р. роботи Відділення Посольства України в Аргентинській Республіці в Республіці Чилі, яке набуло статусу посольства у липні 2021 р.
Під патронатом дипломатичного представництва України було організовано низку мистецьких заходів за участі українських діячів культури, що істотно покращило імідж України в Чилі. Також проведено низку фото та художніх виставок. Зокрема, у 2021 р. ПУ вперше організувало виставку до Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні. За участі української громади організовано низку заходів для відзначення важливих дат, зокрема, Дня Незалежності України, Дня прапора, Дня єдності тощо.
У 2022 р. під патронатом Посольства відбулося турне зірок українського балету. Окрім того, було проведено низку культурних заходів разом з українською громадою: виставку вишиванок, експозицію української культури та побуту, тематичні ярмарки та дегустації страв української кухні.
7. Українська громада в Республіці Чилі
Початок історії українських поселень в Чилі відноситься до 1920-30 рр. Після Другої світової війни найбільша за чисельністю громада концентрувалася, в основному, в столиці країни м.Сантьяго. Процес розселення поширився на місцевості Консепсьйон, Темуко, Осорно, що розташовані південніше чилійської столиці. На початок 60-х років чисельність української громади становила понад тисячу осіб. У м.Консепсьйон сформувалась найбільша на той час українська громада (до 300-400 осіб).
Нині у Сантьяго мешкають до 400 громадян українського походження. При цьому слід зазначити, що громадяни України, які набули громадянства Чилі та не оформили вихід з попереднього громадянства, в статистичних даних про кількість іноземців, яким надано дозвіл на проживання, не відображається.
Відкриття Посольства України в Республіці Чилі (липень 2021 р.) сприяє налагодженню контактів та забезпечення правового захисту українців на території Чилі.
8. Дипломатичне представництво
Посольство України в Республіці Чилі.
Почесне консульство України в Республіці Чилі (м.Сантьяго)
1. Дата визнання України: 13 січня 1992 року.
2. Встановлення дипломатичних відносин: 7 липня 1992 року.
3. Двосторонні відносини:
Україна та Ямайка не мають акредитовані дипломатичні установи в державах одна одної. Ямайка відноситься до зони відповідальності Посольства України в Сполучених Штатах Америки. У свою чергу, ямайська сторона здійснює зносини з Україною через своє посольство в Німеччині.
- 22 вересня 2022 р. у рамках 77-ї сесії ГА ООН Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч з Міністеркою закордонних справ та зовнішньої торгівлі Ямайки Каміною Джонсон-Сміт.
- 16 лютого 2023 року відбулася онлайн-зустріч заступника міністра закордонних справ України Андрія Мельника з державним міністром Міністерства закордонних справ та зовнішньої торгівлі Ямайки, сенатором Леслі Кемпбеллом.
Варто відзначити прихильну позицію Ямайки щодо України з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Ямайка проголосувала «за» резолюції ГА ООН «Агресія проти України» (02.03.2022), «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24.03.2022), «Призупинення прав членства рф в Раді ООН з прав людини» (07.04.2022), «Територіальна цілісність України: дотримання принципів Статуту ООН»(12.10.2022) та «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)» (15.12.2022), проте утрималась при голосуванні за ГА ООН «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України» (14.11.2022).
Ямайка виступила співавтором резолюції ГА ООН від 28.02.2023 «Принципи Статуту ООН, що лежать в основі всеохоплюючого, справедливого та сталого миру в Україні».
25 березня 2022 року відбулося засідання Постійної ради Організації американських держав, у ході якого держави-члени ухвалили резолюцію стосовно України. Ініціаторами засідання та авторами резолюції виступили делегації Антигуа і Барбуди та Гватемали; співавторами документа також стали Багамські острови, Колумбія, Гренада, Гайана, Гаїті, Ямайка, Перу, Тринідад і Тобаго, США та Уругвай. Держави-члени закликали росію невідкладно вивести збройні сили з території України й повернутися до шляху діалогу і дипломатії.
21 квітня 2022 року відбулося спеціальне засідання Постійної ради Організації американських держав, у ході якого держави-члени ухвалили резолюцію «Про призупинення статусу РФ як спостерігача в ОАД» Ямайська делегація в ОАД проголосувала «за» згадану резолюцію.
6 жовтня 2022 року на пленарному засіданні 52-ї сесії ГА ОАД була представлена Заява щодо «Безперервної підтримки для припинення російської агресії в Україні», Ямайка була однією з 24 країн-учасниць, які підтримали Заяву. У Заяві країни в черговий раз рішуче засудили незаконне, невиправдане та неспровоковане вторгнення в Україну, висловили велике занепокоєння байдужістю та зневагою з боку рф до закликів ОАД вивести свої війська з території України, засудили постійне порушення міжнародного права та продовження війни росією.
4. Торговельно-економічні відносини
У 2022 році товарообіг між країнами склав 484 тис. дол. США, з яких експорт – 123 тис. дол. США, а імпорт – 361 тис. дол. США.
У перспективі серед потенційних напрямів двосторонньої економічної співпраці України та Ямайки можна відзначити експорт української сільськогосподарської продукції та продуктів харчування, співробітництво у сфері туризму.
5. Дипломатичне представництво
За відносини з Ямайкою відповідає Посольство України в США