Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Опубліковано 05 вересня 2022 року о 10:20

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 року по 1 серпня 1975 року за участю 33 європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який визначив засади співробітництва держав в Європі та став довгостроковою програмою дій, спрямованою на будівництво єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним актом НБСЄ 1975 року, до основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

НБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співпраці Сходом та Заходом.

Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах – військово-політичному, економіко-довкільному та людському. Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв’язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів - Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Марокко, Туніс (середземноморські партнери); Афганістан, Республіка Корея, Таїланд і Японія (азійські партнери).

У 2013 році Україна здійснювала Головування в ОБСЄ, сфокусувавши увагу Організації на таких питаннях, як врегулювання «заморожених» конфліктів, розвиток механізмів контролю над озброєннями, протидія транснаціональним загрозам, захист довкілля в контексті енергетики та виконання зобов’язань в людському вимірі ОБСЄ з наголосом на свободі ЗМІ та освіті для молоді. За підсумками українського Головування на 20-му засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) ОБСЄ в Києві 5–6 грудня 2013 року було ухвалено низку важливих рішень та декларацій РМЗС в усіх трьох вимірах Організації та в рамках Форуму з безпеки та співробітництва.

Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ варто виокремити такі:

1. Визнання міжнародною спільнотою фактів порушення Російською Федерацією основоположних принципів та зобов’язань в рамках ОБСЄ внаслідок широкомасштабної збройної агресії проти України, незаконної окупації та спроби анексії АР Крим та м. Севастополь, засудження викрадення та незаконного утримування українських громадян в Росії та тимчасово окупованому Криму. Використання інструментарію ОБСЄ та заходів в рамках Організації для припинення агресії РФ проти України та відновлення порушених прав.

2. Забезпечення підтримки з боку ОБСЄ та держав-учасниць діяльності України із захисту суверенітету та територіальної цілісності, впровадження необхідних реформ.

3. Забезпечення присутності на порядку денному ОБСЄ таких пріоритетних для України питань: припинення порушень основоположних принципів та зобов'язань у рамках ОБСЄ у зв'язку з триваючою агресією Росії проти України та незаконною окупацією Криму, відновлення довіри, необхідність мирного врегулювання спорів, зміцнення інструментарію Організації у сфері попередження конфліктів, оновлення засобів зміцнення довіри та безпеки, забезпечення свободи слова та ЗМІ, боротьба з пропагандою, посилення захисту прав людини, недопущення зловживання правилом консенсусу.

4. Залучення експертного потенціалу ОБСЄ шляхом розширення проєктів практичної допомоги в реалізації програми внутрішніх реформ в Україні.

5. Врегулювання так званий «заморожених» конфліктів у Придністров’ї (Молдова), Абхазії та Південній Осетії (Грузія), Нагірному Карабасі (Азербайджан).

6. Реформування Організації з метою підвищення ефективності її роботи. При цьому Україна виходить з того, що систематичне грубе зловживання РФ консенсусною основою прийняття рішень в ОБСЄ остаточно ставлять під сумнів доцільність подальшої участі Росії в цій організації.

У цьому контексті Україна виступає, зокрема, за збалансування трьох вимірів діяльності ОБСЄ, удосконалення роботи польових операцій та миротворчої діяльності ОБСЄ, забезпечення дотримання принципу географічної рівності у кадровій політиці.

Діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

Зважаючи на порушення Російською Федерацією своїх зобов’язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, її військового вторгнення на територію нашої держави та ескалацію напруги в Україні та навколо неї у зв’язку з агресивними діями російської сторони, 21 березня 2014 р. за результатами тривалих переговорів держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). Згідно з прийнятим рішенням, до 31 березня 2022 р. СММ збирала інформацію та доповідала державам-учасницям про безпекову ситуацію у зоні відповідальності, встановлювала та інформувала про інциденти щодо порушення базових принципів та зобов’язань в рамках ОБСЄ, здійснювала моніторинг ситуації із дотримання прав людини та основних свобод, сприяла діалогу з метою зменшення напруженості та нормалізації ситуації.

З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 р. у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Закон про ратифікацію Меморандуму набув чинності з 13 червня 2014 р.

Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 р. і Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 р. розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ було відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 р. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі був моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який тимчасово не контролюється Урядом України, а також виведенням з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включно з роззброєнням усіх незаконних груп. Мандат СММ поширювався на всю територію України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь.

Згідно з мандатом, СММ була повинна мати вільний доступ до всієї території України. Водночас, Росія блокувала доступ СММ до Автономної Республіки Крим. Крім цього, відповідно до звітів Місії, її діяльність на тимчасово окупованих Росією територіях в Донецькій та Луганській областях систематично обмежувалася контрольованими РФ незаконними збройними формуваннями, що було свідченням незацікавленості Росії у неупередженому та безперервному міжнародному моніторингу з боку ОБСЄ, внаслідок якого міжнародна спільнота могла дізнатись про додаткові свідчення російської військової присутності на Донбасі.

Місія готувала щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширювалися через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Не підтримавши 31 березня 2022 р. існуючий у рамках ОБСЄ широкий консенсус щодо продовження мандата СММ, Росія продемонструвала усьому світові свій вибір на користь подальшого ведення агресивної війни проти України, замість підтримки міжнародних мирних зусиль.

Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк»

Спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ (Берлінська Декларація) від 2 липня 2014 р. було погоджено, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ до російської території для моніторингу пунктів пропуску через російсько-український державний кордон «Донецьк» та «Гуково».

24 липня 2014 р. держави-учасниці ухвалили рішення про започаткування Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк». До 30 вересня 2021 р. 22 спостерігачі здійснювали почерговий моніторинг на цих пропускних пунктах в умовах жорстких обмежень, запроваджених російською стороною як приймаючою країною.

Моніторинг на кордоні мав ключову роль з точки зору забезпечення виконання Мінських домовленостей, зважаючи на прямий зв'язок одночасного моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню та моніторингу на українсько-російському кордоні. У пункт 4 Мінського протоколу йдеться про необхідність забезпечення постійно діючого моніторингу на українсько-російському кордоні та верифікації з боку ОБСЄ, а також створення безпекових зон у прилеглих до кордону районах України та РФ.

З огляду на блокування Російською Федерацією рішення про продовження мандата цієї Місії спостерігачів ОБСЄ після 30 вересня 2021 р. на новий період, Місія припинила свою діяльність.

Україна рішуче засудила цю деструктивну позицію Російської Федерації та розглядала її як свідчення планів продовжувати і збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях.

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні

З 1994 р. в Україні діяла Місія ОБСЄ в Україні, яка основну увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв’язку з виконанням свого мандата Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.

У червні 1999 р. Координатор проєктів ОБСЄ (КПОУ) в Україні був створений як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Правова основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) щодо створення нової форми співробітництва від 13 липня 1999 р. (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 р.). Діяльність Координатора полягає у адмініструванні проєктів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством.

Основними напрямками проєктної діяльності Координатором наразі є:

- сприяння подоланню наслідків триваючої агресії РФ проти України;

- демократизація та належне управління: розвиток громадянського суспільства; допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні; сприяння національному діалогу в Україні; допомога у взаємодії Уряду України з організаціями громадянського суспільства.

- верховенство права та права людини: подальше зміцнення верховенства права в Україні; зміцнення потенціалу державних органів і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми; забезпечення ґендерної рівності та протидія насильству в сім’ї; підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної освіти в Україні; підтримка єдності судової практики у сфері прав людини; гарантування прав людини при здійсненні правосуддя; підтримка реформування органів внутрішніх справ України; підтримка національного діалогу заради реформ, справедливості та розвитку;

- безпека людини: зміцнення правових рамок у сфері боротьби з торгівлею людьми, кіберзлочинністю та ґендерною нерівністю, в тому числі у сфері протидії домашньому насильству, а також переслідування таких злочинів; допомога у соціальній та психологічній реабілітації населення, постраждалого внаслідок конфлікту;

- економіко-довкільна та політико-військова сфера: розбудова національної спроможності у сфері гуманітарного розмінування; покращення стандартів національної безпеки навколишнього середовища та можливостей відповіді на загрози навколишньому середовищу, включно з наданням допомоги у сфері хімічної та біологічної безпеки та очищенням від забруднення вибухонебезпечними залишками війн; проєкти у сфері боротьби з відмиванням коштів.

Додаткову інформацію про діяльність Координатора проєктів ОБСЄ в Україні можна отримати за цим посиланням.

Через деструктивну позицію РФ мандат КПОУ не було продовжено на наступний період. Наразі формат відповідної співпраці України з ОБСЄ опрацьовується в двосторонніх консультаціях із залученням партнерів.

Україна також активно співпрацює з інститутами Організації, насамперед з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Взаємодія з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин (ВКНМ) здійснюється в контексті розробки законодавства України в сфері захисту прав раніше депортованих осіб та мовної політики, а також питань національних меншин у двосторонніх відносинах України з іншими державами.

Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), яке, окрім питань прав та свобод людини, демократії, верховенства права та недискримінації, опікується спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, здійснювало моніторинг виборчих процесів в Україні, починаючи з 1998 року.

У 2014 і 2015 роках ВКНМ й БДІПЛ здійснили місії з оцінки стану дотримання прав людини, за результатами яких підготовлено низку рекомендацій з усунення порушень прав людини в окупованому Криму, що не втратили своєї актуальності й сьогодні. Можливості ВКНМ та БДІПЛ, водночас, обмежені виключно здійсненням дистанційного моніторингу стану дотримання прав людини в окупованому Криму.

У рамках реагування ОБСЄ на агресію РФ проти України в БДІПЛ створено Оперативну робочу групу, яка здійснює моніторинг та документування порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини у ході розв’язаної Росією 24 лютого 2022 р. агресивної війни проти України.

Зазначена діяльність здійснюється БДІПЛ на основі його загального мандата як автономної інституції ОБСЄ, покликаної здійснювати моніторинг дотримання зобов’язань ОБСЄ у людському вимірі та надавати можливого сприяння державам-учасницям у цій сфері. Після першої фази дистанційного спостереження, БДІПЛ наразі розгорнуло моніторів на місцях в Україні та за її межами, проводить опитування свідків і жертв порушень. Публічні звіти, що включають детальний аналіз цих інтерв’ю, мають сприяти зусиллям щодо забезпечення відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини.

Крім того, 3 березня та 2 червня 2022 р. 46 держав-членів ОБСЄ разом з Україною двічі застосували Московський механізм у людському вимірі для встановлення порушень міжнародного гуманітарного права, у тому числі внаслідок умисних і невибіркових нападів на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, під час вторгнення РФ в Україну. Вперше в історії ОБСЄ цей механізм було застосовано на запит безпрецедентної кількості країн-ініціаторів. Два звіти Місії експертів Московського механізму ОБСЄ були оприлюднені 13 квітня та 14 липня 2022 р.

Висновки цих звітів чітко свідчать, що вчинені Росією порушення мають такий масштаб, якого міжнародне співтовариство не бачило в Європі десятиліттями, та що необхідні термінові дії, щоб зупинити державу-агресора. Принципово важливо, що у звіті визнається факт окупації Російською Федерацією окремих районів Донецької та Луганської областей України з 2014 р. Звіти фіксують значну кількість порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини, воєнні злочини, злочини проти людяності та інші звірства, скоєні Російською Федерацією та її збройними силами під час триваючої загарбницької війни проти України.

Той факт, що Російська Федерація відмовилася співпрацювати з місіями експертів, розглядається як чітке свідчення визнання повної відповідальності Росії за розв’язану нею загарбницьку війну проти України та її наслідки.

Українська сторона приділяє також важливу увагу розвитку конструктивного діалогу з Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, Координатором економіко-довкільної діяльності ОБСЄ та спеціальними представниками Діючого голови ОБСЄ.

Парламентська асамблея ОБСЄ

Парламентська асамблея (ПА) ОБСЄ створена у квітні 1991 р. Пленарні засідання проводяться раз на рік за підтримки Секретаріату ПА, розташованого в Копенгагені (Данія). Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. Президент ПА ОБСЄ регулярно інформує Постійну раду ОБСЄ про діяльність Асамблеї. ПА ОБСЄ тісно співпрацює з БДІПЛ під час спостереження за виборами в державах-учасницях ОБСЄ.

Загалом, роль ПА ОБСЄ, рішення в якій ухвалюються без застосування правила консенсусу, що позбавляє РФ можливості одноосібно блокувати їх, є важливою у контексті консолідації позиції міжнародної спільноти для протидії російській агресії проти України.

У контексті реагування на агресію РФ проти України Парламентською асамблеєю ОБСЄ ухвалено такі документи:

Бакинська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінкських принципів» 2014 р.;

Гельсінкська декларація та резолюції ПА ОБСЄ «Продовження очевидних, грубих та невиправлених порушень РФ зобов’язань в рамках ОБСЄ та міжнародних норм» та «Щодо викрадених та незаконно утримуваних в Російській Федерації українських громадян» 2015 р.;

Тбіліська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь» 2016 р.;

Мінська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України» 2017 р.;

Берлінська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Триваючі порушення прав людини і основоположних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)» 2018 р.;

Люксембурзька декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, Чорного та Азовського морів» 2019 р.;

Термінова резолюція «Щодо дестабілізуючого нарощування військової присутності РФ поблизу України, в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, Чорному морі та Азовському морі» 2021 р.

Бірмінгемська декларація ПА ОБСЄ 2022 р., у якій Асамблея засудила повномасштабну неспровоковану агресивну війну РФ проти України та закликала до негайного виведення російських військ з території України. ПА ОБСЄ вкотре засудила спробу анексії та окупацію Криму й незаконне «визнання» та окупацію Донецької та Луганської областей. У Декларації також визнається роль Республіки Білорусь як держави-співагресора у неспровокованій агресивній війні Росії проти України. Асамблея засудила «вторгнення в Україну уряду Російської Федерації за сприяння та підбурювання урядом Білорусі» як кричуще порушення не лише суверенітету та територіальної цілісності України, але й як напад на права людини та основоположні свободи, передусім права на життя народу України.