• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)
Опубліковано 19 липня 2021 року о 10:20

Україна є учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 30 січня 1992 року. Нарада з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), що проходила з 3 липня 1973 року по 1 серпня 1975 року за участю 33 європейських держав, США і Канади, завершилася підписанням главами держав і урядів у Гельсінкі Заключного акту, який визначив засади співробітництва держав в Європі та став довгостроковою програмою дій, спрямованою на будівництво єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.

Згідно з Гельсінкським Заключним актом НБСЄ 1975 року, до основних напрямів діяльності Організації відносяться питання, що стосуються безпеки, співробітництва у галузі економіки, науки, технологій та довкілля, а також в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

НБСЄ була заснована у розпал «холодної війни» як важливий багатосторонній форум для діалогу та співпраці Сходом та Заходом.

Сьогодні ОБСЄ є найбільшою регіональною організацією, яка об’єднує 57 держав Європи, Центральної Азії та Північної Америки для розвитку політичного діалогу та співробітництва у сфері безпеки в усіх її вимірах – військово-політичному, економіко-довкільному та людському. Регіон відповідальності Організації охоплює Європу, Далекий Схід, Центральну Азію та Північну Америку. Крім того, з ОБСЄ підтримують зв’язки різного рівня та інтенсивності низка держав інших регіонів - Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Марокко, Туніс (середземноморські партнери); Афганістан, Республіка Корея, Таїланд і Японія (азійські партнери).

У 2013 році Україна здійснювала Головування в ОБСЄ, сфокусувавши увагу Організації на таких питаннях, як врегулювання «заморожених» конфліктів, розвиток механізмів контролю над озброєннями, протидія транснаціональним загрозам, захист довкілля в контексті енергетики та виконання зобов’язань в людському вимірі ОБСЄ з наголосом на свободі ЗМІ та освіті для молоді. За підсумками українського Головування на засіданні Ради міністрів закордонних справ (РМЗС) ОБСЄ в Києві 5–6 грудня 2013 року було ухвалено низку важливих рішень та декларацій РМЗС у усіх трьох вимірах Організації та в рамках Форуму з безпеки та співробітництва.

 Серед пріоритетів діяльності України в ОБСЄ варто виокремити такі:

1. Визнання міжнародною спільнотою фактів порушення Російською Федерацією основоположних принципів та зобов’язань в рамках ОБСЄ внаслідок військової агресії на сході України, незаконної окупації та спроби анексії АР Крим та м. Севастополь, засудження викрадення та незаконного утримування українських громадян в Росії та тимчасово окупованому Криму. Використання інструментарію ОБСЄ та заходів в рамках Організації для припинення агресії РФ проти України та відновлення порушених прав.

2. Забезпечення підтримки з боку ОБСЄ та держав-учасниць діяльності України із захисту суверенітету та територіальної цілісності, впровадження необхідних реформ.

3. Поглиблення співпраці з інститутами ОБСЄ та країнами-учасницями у напрямі посилення діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на сході України, розширення мандату спостерігачів ОБСЄ на всі пункти пропуску українсько-російського кордону, забезпечення моніторингу Бюро з демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ судових процесів в РФ над українськими громадянами - політичним в’язнями.

4. Забезпечення присутності на порядку денному ОБСЄ таких пріоритетних для України питань: припинення порушень основоположних принципів та зобов'язань у рамках ОБСЄ у зв'язку з триваючою агресією Росії проти України та незаконною окупацією Криму, відновлення довіри, необхідність мирного врегулювання спорів, зміцнення інструментарію Організації у сфері попередження конфліктів, оновлення засобів зміцнення довіри та безпеки, забезпечення свободи слова та ЗМІ, боротьба з пропагандою, посилення захисту прав людини, недопущення зловживання правилом консенсусу.

5. Залучення експертного потенціалу ОБСЄ шляхом розширення проєктів практичної допомоги в реалізації програми внутрішніх реформ в Україні.

6. Врегулювання т.зв. «заморожених» конфліктів у Придністров’ї (Молдова), Абхазії та Південній Осетії (Грузія), Нагірному Карабасі (Азербайджан).

7. Реформування Організації з метою підвищення ефективності її роботи.

У цьому контексті Україна виступає, зокрема, за збалансування трьох вимірів діяльності ОБСЄ, удосконалення роботи польових операцій та миротворчої діяльності ОБСЄ, забезпечення дотримання принципу географічної рівності у кадровій політиці.

 Діяльність Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні

Зважаючи на порушення Російською Федерацією своїх зобов’язань стосовно гарантування територіальної цілісності та суверенітету України, її військового вторгнення на територію нашої держави та ескалацію напруги в Україні та навколо неї у зв’язку з агресивними діями російської сторони, 21 березня 2014 р. за результатами тривалих переговорів держави-учасниці ОБСЄ прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ). Згідно з прийнятим рішенням, СММ збирає інформацію та доповідає державам-учасницям про безпекову ситуацію у зоні відповідальності, встановлює та інформує про інциденти щодо порушення базових принципів та зобов’язань в рамках ОБСЄ, здійснює моніторинг ситуації із дотримання прав людини та основних свобод, сприяє діалогу з метою зменшення напруженості та нормалізації ситуації.

З метою створення належних умов для роботи СММ в Україні 14 квітня 2014 р. у Відні було підписано Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) про розміщення спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Закон про ратифікацію Меморандуму набув чинності з 13 червня 2014 р.

Після підписання Мінського протоколу від 5 вересня 2014 р. і Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 р. розпочався важливий етап діяльності СММ з надання сприяння щодо виконання положень цих документів. СММ відведено також провідну роль в моніторингу виконання Комплексу заходів, пов’язаних з імплементацією Мінських домовленостей, досягнутих під час зустрічі Президентів України, Німеччини, Франції та Росії 12 лютого 2015 р. Основним завданням функціонування СММ на цьому напрямі є моніторинг за дотриманням режиму припинення вогню, відведенням важкого озброєння та встановлення сталого моніторингу ділянки українсько-російського державного кордону, який тимчасово не контролюється Урядом України, а також виведенням з території нашої держави всіх іноземних збройних формувань, воєнної техніки та найманців, включно з роззброєнням усіх незаконних груп. Мандат СММ поширюється на всю територію України, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополь.

Згідно з мандатом, СММ повинна мати вільний доступ до всієї території України. Водночас, Росія блокує доступ СММ до Автономної Республіки Крим. Крім цього, відповідно до звітів Місії, її діяльність на тимчасово окупованих Росією територіях в Донецькій та Луганській областях систематично обмежується контрольованими РФ незаконними збройними формуваннями, що є свідченням незацікавленості Росії у неупередженому та безперервному міжнародному моніторингу з боку ОБСЄ, внаслідок якого міжнародна спільнота може дізнатись про додаткові свідчення російської військової присутності на Донбасі.

Місія готує щоденні доповіді про розвиток ситуації в Україні, які поширюються через Секретаріат ОБСЄ серед держав-учасниць ОБСЄ.

Додаткову інформацію про діяльність СММ ОБСЄ в Україні можна отримати на веб-сторінці Місії.

Місія спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк»

Спільною Декларацією міністрів закордонних справ України, Франції, Німеччини та РФ (Берлінська Декларація) від 2 липня 2014 р. було погоджено, що Росія надасть доступ міжнародним спостерігачам ОБСЄ до російської території для моніторингу пунктів пропуску через російсько-український державний кордон «Донецьк» та «Гуково».

24 липня 2014 р. держави-учасниці ухвалили рішення про започаткування Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску «Гуково» та «Донецьк». 22 спостерігачі здійснюють почерговий моніторинг на цих пропускних пунктах в умовах жорстких обмежень, запроваджених російською стороною як приймаючою країною.

Моніторинг на кордоні має ключову роль з точки зору забезпечення виконання Мінських домовленостей, зважаючи на прямий зв'язок одночасного моніторингу за дотриманням режиму припинення вогню та моніторингу на українсько-російському кордоні. У пункт 4 Мінського протоколу йдеться про необхідність забезпечення постійно діючого моніторингу на українсько-російському кордоні та верифікації з боку ОБСЄ, а також створення безпекових зон у прилеглих до кордону районах України та РФ.

Додаткову інформацію про діяльність Місії спостерігачів ОБСЄ на російських пунктах пропуску українсько-російського державного кордону можна отримати на веб-сторінці Місії.

Координатор проєктів ОБСЄ в Україні 

З серпня 1994 р. в Україні діяла Місія ОБСЄ в Україні, яка основну увагу зосереджувала на питаннях стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 р. у зв’язку з виконанням свого мандата Місія ОБСЄ в Україні завершила свою роботу. Це стало першим в історії Організації випадком, коли польова операція ОБСЄ припинила своє існування саме завдяки успішному виконанню покладених на неї завдань.

У червні 1999 р. Координатор проєктів ОБСЄ в Україні був створений як нова форма співробітництва між Організацією та Україною. Нормативна основа діяльності Координатора складається з його мандата, який був затверджений рішенням Постійної Ради ОБСЄ і продовжується кожні півроку, а також з Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та ОБСЄ від 13 липня 1999 р. (ратифікований Верховною Радою України 10 лютого 2000 р.). Діяльність Координатора полягає у адмініструванні проєктів, які розробляються відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною, і здійснюються спільно із зацікавленими державними установами і громадянським суспільством.

Основними напрямками проєктної діяльності Координатором наразі є:

демократизація та належне управління: розвиток громадянського суспільства; допомога у зміцненні виборчих процесів в Україні; сприяння національному діалогу в Україні;

верховенство права та права людини: подальше зміцнення верховенства права в Україні; зміцнення потенціалу державних органів і громадських організацій у сфері боротьби з торгівлею людьми; забезпечення ґендерної рівності та протидія насильству в сім’ї; підтримка розвитку адміністративної юстиції; удосконалення якості юридичної освіти в Україні; підтримка єдності судової практики у сфері прав людини; гарантування прав людини при здійсненні правосуддя; підтримка реформування органів внутрішніх справ України; підтримка національного діалогу заради реформ, справедливості та розвитку;

безпека людини: зміцнення правових рамок у сфері боротьби з торгівлею людьми, кіберзлочинністю та ґендерною нерівністю, в тому числі у сфері протидії домашньому насильству, а також переслідування таких злочинів;

економіко-довкільна та політико-військова сфера: розбудова національної спроможності у сфері гуманітарного розмінування; покращення стандартів національної безпеки навколишнього середовища та можливостей відповіді на загрози навколишньому середовищу, включно з наданням допомоги у сфері хімічної та біологічної безпеки та очищенням від забруднення вибухонебезпечними залишками війн; проєкти у сфері боротьби з відмиванням коштів.

Додаткову інформацію про діяльність Координатора проєктів ОБСЄ в Україні можна отримати за цим посиланням.

Україна також активно співпрацює з інститутами Організації, насамперед з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин, Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ та Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ.

Взаємодія з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин здійснюється в контексті розробки законодавства України в сфері захисту прав раніше депортованих осіб та мовної політики, а також питань національних меншин у двосторонніх відносинах України з іншими державами.

Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), яке, окрім питань прав та свобод людини, демократії, верховенства права та недискримінації, опікується спостереженням за виборами в державах-учасницях ОБСЄ, здійснювало моніторинг виборчих процесів в Україні, починаючи з 1998 року.

Українська сторона приділяє також важливу увагу розвитку конструктивного діалогу з Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ, Координатором економіко-довкільної діяльності ОБСЄ та спеціальними представниками Діючого голови ОБСЄ.

Парламентська асамблея ОБСЄ

Парламентська асамблея (ПА) ОБСЄ створена у квітні 1991 р. Пленарні засідання проводяться раз на рік за підтримки Секретаріату ПА, розташованого в Копенгагені (Данія). Діючий Голова ОБСЄ підтримує контакт з ПА на постійній основі, інформує її учасників про роботу Організації. Президент ПА ОБСЄ регулярно інформує Постійну раду ОБСЄ про діяльність Асамблеї. ПА ОБСЄ тісно співпрацює з БДІПЛ під час спостереження за виборами в державах-учасницях ОБСЄ.

У контексті реагування на агресію РФ проти України Парламентською асамблеєю ОБСЄ ухвалено такі документи:

Бакинська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінкських принципів» 2014 р.;

Гельсінкська декларація та резолюції ПА ОБСЄ «Продовження очевидних, грубих та невиправлених порушень РФ зобов’язань в рамках ОБСЄ та міжнародних норм» та «Щодо викрадених та незаконно утримуваних в Російській Федерації українських громадян» 2015 р.;

Тбіліська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь» 2016 р.;

Мінська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України» 2017 р.;

Берлінська декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Триваючі порушення прав людини і основоположних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)» 2018 р.;

Люксембурзька декларація та Резолюція ПА ОБСЄ «Мілітаризація Російською Федерацією тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, Чорного та Азовського морів» 2019 р.;

 Термінова резолюція «Щодо дестабілізуючого нарощування військової присутності РФ поблизу України, в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна, Чорному морі та Азовському морі» 2021 р.

Інформація про Постійну делегацію Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ.


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux