• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
НАТО
Опубліковано 16 червня 2021 року о 12:19

Визначальними документами для відносин між Україною і НАТО на сучасному етапі є такі, як Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору (09.07.1997) і Декларація про доповнення Хартії про особливе партнерство (21.08.2009).

Відносини Україна-НАТО були започатковані значно раніше – у 1991 році, коли Україна, здобувши незалежність, приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва (з 1997 року перетворена на Раду Євроатлантичного партнерства). Україна першою серед пострадянських держав приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру» (08.02.1994р).

Поглиблення інтеграції з НАТО та ЄС - пріоритетний напрям державної політики, закріплений у Конституції України. Виконання реформ на цьому шляху є умовою отримання Україною Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.

12 червня 2020 року Україна отримала статус партнера НАТО із розширеними можливостями.

18 березня 2021 року Україна приєдналася до Центру НАТО передового досвіду в галузі енергетичної безпеки.

Стратегія національної безпеки України від 14 серпня 2020 року визначає, що для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору Україна планує:

  • досягти у максимально стислі строки достатньої сумісності Збройних Сил України та інших складових сектору безпеки й оборони з відповідними структурами держав-членів Альянсу;
  • суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити задля досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;
  • отримати План дій щодо членства в НАТО.

Одним із головних месиджів підсумкового Комюніке Саміту НАТО 2021 (14.06.2021, Брюссель), є підтвердження союзниками права нашої держава стати членом Альянсу, і отримання ПДЧ є невід’ємної частини цього процесу.


І. Політичний діалог. Політичний діалог України з Альянсом забезпечується шляхом двосторонніх контактів на всіх рівнях, включно з міжпарламентським виміром. Провідну роль у поглибленні цього діалогу відіграє Комісія Україна-НАТО (КУН), створена у 1997 р. на виконання положень Хартії про особливе партнерство.

Парламентський вимір співробітництва України з НАТО складається з трьох елементів – це співпраця Верховної Ради України (ВРУ) з Парламентською асамблеєю НАТО (ПА НАТО), законодавче забезпечення питань, пов'язаних з відносинами між Україною та НАТО, а також парламентський контроль за реалізацією законодавчих рішень щодо інтеграції України в євроатлантичний безпековий простір, досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.

У Парламентській асамблеї НАТО Україна представлена Постійною делегацією Верховної Ради, яка з травня 1992 року має статус асоційованого члена.

Парламентський контроль за реалізацією стратегії євроатлантичної інтеграції здійснюється Верховною Радою України як самостійно, так і спільно з ПА НАТО. На двосторонньому рівні такий контроль забезпечувався створеною в листопаді 2000 року відповідно до положень Хартії Спільною моніторинговою групою ВРУ і ПА НАТО. У березні 2003 р. ця група була реорганізована у Міжпарламентську Раду Україна-НАТО. У квітні 2021 р. в ПА НАТО було створено Групу підтримки Кримської платформи.

27-30 травня 2022 року у Києві планується провести весняну сесію ПА НАТО.


ІІ. Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО

Річні національні програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП), які розробляються з 2009 року, є інструментом здійснення реформ в Україні. РНП затверджуються Президентом України.

24 лютого 2021 року Указом Президента України затверджено нове Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їхнього виконання, згідно з яким у кожному розділі РНП міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання на відповідний рік. У додатках до РНП зазначаються пріоритетні завдання, заплановані заходи, відповідальні за їхню реалізацію установи і строки виконання, а також індикатори виконання/показники ефективності реалізації цього документа.

Особлива увага в програмах приділяється питанням досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки і оборони України на стандарти НАТО та зміцнення демократичного цивільного контролю.

ІІІ. Практичне співробітництво Україна-НАТО

З липня 2016 року розпочала роботу Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України (її очолює Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України).

Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН діють 4 спільні робочі групи Україна-НАТО (СРГ): з питань воєнної реформи (СРГ ВР); оборонно-технічного співробітництва (СРГО); зі співробітництва з питань науки і довкілля (СРГ СНД), з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС).

Головна мета діяльності СРГ ВР полягає у сприянні підтриманню воєнно-політичного діалогу та залучення Альянсу до реформування сектору безпеки та оборони України. Під егідою цієї групи виконується низка проектів, що сприяють реформуванню сфери безпеки і оборони: з подолання корупції (Ініціатива НАТО з розбудови цілісності та прозорості, зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях), професійної підготовки цивільного персоналу сектору безпеки та оборони, реформування системи військової освіти в Україні, перепідготовки та соціального захисту звільнених у запас військовослужбовців.

Діяльність СРГО визначається Дорожньою картою з оборонно-технічного співробітництва (підписана у грудні 2015 р. та оновлена у грудні 2019 р.). Документ визначає основні заходи співробітництва в інтересах розвитку спроможностей України у сфері озброєння та військової техніки, а також надання допомоги Україні щодо переходу на технічні стандарти Альянсу; щодо участі України у багатонаціональних проектах у рамках Концепції НАТО «Розумна оборона».

Забезпечення координації співробітництва між Україною та НАТО в сфері науки покладається на СРГ СНД, створену у 2000 році.

Співпраця України з НАТО за Програмою «Наука заради миру і безпеки» триває з 1991 року і визнана успішною усіма країнами Альянсу, представники яких брали участь у проектах НЗМБ.

З 2014 року Україна перебуває на першому місці серед країн-партнерів Альянсу за кількістю наукових проектів та обсягами їх фінансування в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки».

Співробітництво з Альянсом у сфері цивільного захисту населення відбувається в рамках Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру (СРГ ПНС). У НАТО основну роль у цій діяльності відіграє Комітет НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій (КПНС), у структурі якого з 1998 р. функціонує Євроатлантичний координаційний центр реагування на катастрофи (ЄАКЦРК). До його основних завдань належить обмін інформацією та координація співробітництва у питаннях реагування на катастрофи.

Основними завданнями СРГ ПНС є планування та координація спільних заходів згідно зі сферами взаємного інтересу. Діяльність СРГ розглядається як невід’ємна частина роботи КПНС та підпорядкованих йому підрозділів у форматі РЄАП.

Україна бере активну участь у міжнародних навчаннях з реагування на катастрофи, що проводяться НАТО.

Наразі співпраця спрямована на створення в Україні національної системи стійкості до викликів та загроз безпекового характеру.


IV. Участь України в місіях під проводом НАТО 

Україна є країною-партнером НАТО, чиї підрозділи беруть (брали) участь у численних операціях та місіях Альянсу, силах реагування НАТО, зокрема Багатонаціональних сил в Косово і Місії НАТО в Афганістані "Рішуча підтримка".

22 липня 2020 року Північноатлантична рада затвердила рішення стосовно приєднання України до операції НАТО "Морський охоронець" (Sea Guardian) як потенційного операційного партнера. Збройні Сили України планують залучити до операції з 2023 року два патрульних катери типу "Island", а в подальшому - фрегат "Гетьман Сагайдачний" з вертольотом типу Ка-27 та доглядовою командою.

Україна брала участь у тренувальній місії НАТО в Іраку з 2006 року. Українські офіцери працювали військовими радниками в Національному оперативному центрі Офісу Прем'єр-міністра Іраку та Об'єднаному оперативному центрі МВС Іраку, брали активну участь у розробленні оперативних процедур як на тактичному, так і на стратегічному рівнях.

У 2019 році Альянс запропонував Україні продовжити співпрацю: Україні був наданий статус потенційного операційного партнера Місії НАТО в Іраку. Наразі триває робота щодо нормативно-правового врегулювання питань направлення національного персоналу України на штабні посади до складу цієї місії.



 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux