Аварія на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року сколихнула увесь світ та стала найбільш жахливою за своїми наслідками техногенною катастрофою минулого століття.
Завдяки героїзму учасників ліквідації аварії джерело пекельної небезпеки – зруйнований вибухом реактор – було ізольовано бетонною оболонкою задля захисту людей та довкілля від смертоносної радіації.
Після розпаду Радянського Союзу наша країна успадкувала та сповна відчула увесь тягар наслідків глобальної за своїм характером техногенної катастрофи ХХ століття.
Україна була і залишається відкритою для світу та відданою принципам правди в питаннях міжнародного співробітництва щодо подолання наслідків катастрофи Чорнобиля.
Україна щиро вдячна міжнародному співтовариству за солідарність та всебічну допомогу, отриману, серед іншого, в рамках виконання домовленостей, зафіксованих у Меморандумі про взаєморозуміння щодо Чорнобильської АЕС з країнами «Великої Сімки» та Європейською Комісією від 1995 року.
Послідовно та неухильно дотримуючись передбачених зазначеним Меморандумом зобов’язань, Україна в грудні 2000 року остаточно закрила Чорнобильську АЕС, відключивши її 3-ій енергоблок.
Спільно з партнерами по Меморандуму було організовано та проведено низку міжнародних донорських конференцій на рівні Глав держав та Урядів (у 1997, 2000 та 2011 роках) зі збору коштів для потреб реалізації на майданчику Чорнобильської АЕС унікальних за складністю та масштабом проєктів, спрямованих на підвищення рівня ядерної безпеки.
З 1997 року питання подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є одним з важливих напрямків співпраці України з Європейським банком реконструкції та розвитку.
Європейський банк реконструкції та розвитку виконував функцію адміністратора двох міжнародних фондів щодо України - Чорнобильського фонду «Укриття» (ЧФУ) та Рахунку ядерної безпеки (РЯБ), на яких акумулювались кошти міжнародної донорської спільноти для цілей реалізації на майданчику Чорнобильської АЕС інфраструктурних проєктів: спорудження нового безпечного конфайнмента (НБК) над об’єктом «Укриття», а також будівництва сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) та заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ).
Виконання Банком функцій адміністратора було передбачено положеннями відповідних рамкових угод між Україною та ЄБРР щодо діяльності зазначених фондів. За домовленістю сторін, Рамкова угода між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні від 20 листопада 1997 року припинила свою дію 3 березня 2021 року. Угода щодо Рахунку ядерної безпеки залишається чинною.
ЄБРР виділив близько 750 млн євро власних коштів для покриття видатків, яких не вистачало для цілей реалізації згаданих проектів.
Завдяки консолідованим зусиллям та конструктивній взаємодії з міжнародним донорським співтовариством досягнуто значного поступу в подоланні наслідків катастрофи Чорнобиля.
Реалізовано безпрецедентний за складністю та логістикою проект нового безпечного конфайнменту (НБК) над об'єктом «Укриття» вартістю близько 1,5 млрд євро, який у липні 2019 року було офіційно передано на баланс української сторони.
Спорудження окремого сховища для відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (проект СВЯП-2) вартістю понад 400 млн євро завершено у 2020 році.
Остаточне вирішення усього комплексу проблем Чорнобильської АЕС об’єктивно й надалі потребує наших спільних консолідованих зусиль та конструктивної взаємодії.
У листопаді 2020 року Рада директорів ЄБРР у відповідь на запит України ухвалила рішення про створення Рахунку міжнародного співробітництва з питань Чорнобиля. Призначення цього нового донорського фонду – подолання викликів, які ще залишаються в Чорнобильській зоні, та забезпечення належного використання результатів та досвіду співпраці між Україною та донорською спільнотою в рамках роботи Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки.
Перше засідання Асамблеї нового донорського фонду, яке відбулося 27 квітня 2021 року, було приурочене 35-им роковинам Чорнобильської катастрофи.