Друзі, вітаю вас всіх у нашому переобладнаному пресцентрі!

Він тепер виглядає інакше, тепер достатньо простору позаду для камер, сподіваюся, що і картинка краща, тут краще світло, кращий звук — коротше, сподіваємося, що це для вас буде великий плюс.

Я радий вас всіх сьогодні бачити, цьому переформатуванню завдячуємо міністру, який наполіг, що “не може виглядати так пресцентр МЗС”, — треба все переробити, тому наша команда все це підготувала, і тому нарешті маємо якісну, класну і картинку, і місце, сподіваємося, вам теж буде це все корисно і практично.

For the foreign colleagues, if we have foreign media present here, the briefing is primarily in Ukrainian because we intend to inform the Ukrainian public, but you can also ask your questions in English. I will happily reply in English so that you have English-language soundbites.

Добре, будемо починати!

Почну з оголошення про те, що 26–27 березня на запрошення французького колеги Жана-Ноеля Барро, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідає Францію, де візьме участь у зустрічі глав зовнішньополітичних відомств держав Групи семи. Програма міністра передбачає участь у сесії “Підтримка України” на рівні міністрів Групи семи та України.

Це вже втретє, до речі, зустріч у такому форматі з початку цього року, що демонструє, наскільки тісно, активно, продуктивно працює український міністр Андрій Сибіга зі своїми партнерами з Групи семи — нашими ключовими партнерами. Серед основних питань порядку денного буде подальша підтримка України, зокрема енергетики; посилення санкційного тиску на Росію, боротьба з тіньовим флотом Росії; і тема підтримки Україною держав Затоки, партнерів на Близькому Сході, а також небезпеки, яку несе співпраця режимів у Москві та Тегерані.

Крім цієї сесії, міністр Сибіга також візьме участь у сесії “Відбудова” спільно з очільниками МЗС держав Групи семи — тими самими, але також доєднається президент Європейського банку реконструкції та розвитку і глави МЗС інших держав — це Бразилія, Індія, Республіка Корея та Саудівська Аравія, тобто буде ширший перелік держав — хороша можливість для контактів. Увага цієї другої панелі, яка називається “Відбудова”, буде присвячена відновленню, і зокрема відновленню захисного покриття Чорнобильської АЕС.

Це вже, в принципі, лунало у ЗМІ. Але це одна з тем, тому що в ЗМІ якось так фокус був саме на цій зустрічі. Насправді це одна з панельних дискусій.

Ну, крім того, звісно, на полях цієї зустрічі міністр проведе низку двосторонок, тобто двосторонніх переговорів з нашими ключовими партнерами з Групи семи, але також очікуємо двосторонні переговори з тими додатковими країнами, які теж будуть присутні у Франції. Важливий дипломатичний захід. 

На чому будуть акценти загалом у діалозі з партнерами, тобто не лише на панельних цих виступах, але на переговорах? Саме собою, знову ж таки, посилення тиску на Росію, спільна боротьба проти агресії, протидія авторитарним режимам — тут і Іран, і Росія, і інші в цій вісі терору, і особлива нова роль України на Близькому Сході. Будемо говорити і про відновлення енергетики, про забезпечення фінансової стійкості України і підтримку на шляху реформ. Крім того, звісно, буде і певна двостороння складова візиту, тобто саме українсько-французька. Все будете бачити цього тижня, будемо з вами ділитися новинами.

Тепер те, що стосується російських ударів, зокрема удару по Львову. Вчора, крім терору проти низки українських міст, який призвів і до цивільних жертв, і до пошкоджень, був варварський акт — удар по центру Львова, який знаходиться під захистом ЮНЕСКО, зокрема по унікальному архітектурному ансамблю монастиря, який теж входить до списку об’єктів під охороною ЮНЕСКО.

Ми одразу, негайно відреагували офіційно. Міністр звернувся до керівництва ЮНЕСКО, зверталися, ми зробили заяву з цього приводу. Міністр був також у контакті з усіма європейськими колегами, тобто всі партнери були негайно поінформовані.

Крім того, МЗС домовилося з українським офісом ЮНЕСКО про те, що експерти відправляться до Львова для того, щоб зробити оцінку шкоди і збитків, які цей варварський російський удар наніс. Це все було домовлено. Сьогодні ми вдячні тим партнерам, які уже чітко відреагували на ці удари.

Ми почули такі сильні, тверді заяви від Латвії, Литви, Естонії, Португалії, Румунії, президента парламентської асамблеї ОБСЄ, Великої Британії. Очікуємо, що будуть ще реакції на цей удар. І загалом ми вимагаємо більше, ніж просто засуджень, — вимагаємо конкретних дій. Це додаткові санкції проти Російської Федерації в сфері культури. Це ізоляція, повне збереження ізоляції Росії і недопуск Російської Федерації або її представників до будь-яких міжнародних мистецьких заходів і платформ.

Насамперед маю на увазі, звісно, Бієнале. Ви бачили, вчора міністр звернувся напряму до Бієнале з фотографією палаючого монастиря з питанням: “кого ви збираєтесь допускати на свій мистецький майданчик — варварів, які сьогодні обстрілюють церкви і об’єкти культурної спадщини людства? Кого ви збираєтесь пускати з мистецтвом?” Я думаю, це питання риторичне. Бачимо, що це підняло хвилю, зокрема і в Італії. І закликаємо всіх, і всі наші громади, громадські організації, і всіх наших партнерів приєднатися до закликів про неприпустимість будь-якої участі Росії в таких заходах, які відбілюють її воєнні злочини.

Далі. Сьогодні День Волі Білорусі. Тому в цей день хочу теж зробити заяву від нас, від МЗС України, білоруською мовою. Підтримайте, я буду вперше в житті говорити білоруською мовою, сподіваюся, що вийде, але з поваги до цієї мови і цього народу спробуємо зробити цю заяву спеціально для них саме білоруською мовою.

Отже, шчыра віншуем усіх беларусаў, якія цэняць незалежнасць і падзяляюць нашы каштоўнасці свабоды, з Днём Волі. 

Паўтараем нашую пазіцыю: мы падтрымліваем імкненне беларускага народа да жыцця ў вольнай, дэмакратычнай, еўрапейскай і заможнай Беларусі. Верым, што такі дзень абавязкова настане.

Выказваем салідарнасць з беларусамі, якія змагаюцца за свабоду як у самой Беларусі, так і па-за яе межамі. Дякуем тым з іх, хто ваюе ў шэрагах Сіл абароны Украіны супраць расійскай агрэсіі. 

Перамога Украіны над расійскай агрэсіяй мае фундаментальнае значэнне для свабоды, працвітання і міру ў суседняй Беларусі.

З Днём Волі! Жыве Беларусь!

Сподіваюся, що почують наші білоруські друзі. До речі, мова дуже гарна, і багато коренів подібні до наших, так що я думаю, що і українська аудиторія розпізнає приблизно зміст цієї заяви. На цьому я пропоную зупинитися з моїми висловлюваннями. Я переконаний, що у вас теж достатньо питань до мене. Давайте почнемо з Івана, нетрадиційно, а потім до першого ряду. Прошу.

Запитання ЗМІ

• Посадовці Латвії, Литви, Естонії повідомили, що наші дрони падають на території їхніх країн. Чи комунікували ці країни з МЗС, яка відповідь України? Чи вбачає Україна, що це була false flag operation з боку РФ, чи навпаки, чи якесь нововведення російського РЕБу? І наскільки ці інциденти впливають на відносини України з балтійськими побратимами?

Тут можу повторити нашу загальну позицію. Не по окремій якійсь з країн, які Ви перелічили. Насправді інциденти з дронами різного типу постійно, на жаль, відбуваються в країнах Балтії. І за останній час, минулий рік, цей рік відбулися в усіх країнах Балтії інциденти, пов’язані з дронами. 

Я Вам можу дипломатично сказати, що ми на контакті з нашими партнерами, з’ясовуємо всі обставини тих випадків, про які йдеться, у безпосередньому, знову ж таки, контакті з балтійцями. Але я Вам можу точно сказати, що всі наші балтійські партнери не мають жодних сумнівів, що причина всіх цих випадків — це російська агресія проти України, розв’язана Росією війна.

І ми з ними абсолютно єдині в позиції, що наслідком цих інцидентів має бути посилення тиску на Москву і запровадження додаткових санкцій проти Росії і так далі й тому подібне.

Перейдемо до Вас, дівчата, а давайте спочатку позаду. Прошу.

• У мене три запитання. Перше, як ми знаємо, з початком війни у Затоці увага світової спільноти повернулася до Ірану. Ви думаєте, якщо незабаром буде мир у Перській затоці, увага світової спільноти знову повернеться до України? І що можна тоді очікувати від перемовин з Росією? 

• Друге запитання. Президент Зеленський сказав про те, що деякі українські фахівці вже там, у регіоні. Чи Ви можете надати якийсь приклад, які там успіхи українських фахівців? 

• І третє запитання може бути з приводу Білорусі. Як ми знаємо, говорять про те, що є якісь зближення між адміністрацією США і Лукашенком. Як Ви оцінюєте це?

По-перше, дякую Вам за Вашу українську мову, дуже хорошу. Ми оцінили, я думаю, так само, як білоруси сьогодні мою білоруську, так само Ваша українська краща, ніж моя білоруська, це точно. 

Перше, що стосується держав Затоки і загострення на Близькому Сході, Ви праві, що увага міжнародної спільноти з кінця лютого протягом березня дійсно спрямована на Близький Схід, де ми бачимо загострення, так само і увага адміністрації США.

Це абсолютно природний процес, ми це розуміємо. Якщо там буде незабаром завершення, так, дійсно, більше уваги буде приділено російській агресії проти України. Це очевидний висновок, я тут з вами погоджуюся, але я хочу підкреслити, що ми не знаходимося в змаганні воєн або змаганні за увагу.

Ми завжди підкреслювали, що насправді обидві війни — це частини, по суті, два театри однієї війни. Вони не роздільні. Росія та Іран — це союзники, які допомагають одне одному, тому, посилюючи тиск на Росію, ми протидіємо Ірану, і, посилюючи тиск на Іран, протидіємо Росії. Тобто це не ізольовані два кейси. Але, дійсно, ви праві, що загалом в інтересах України — якнайшвидша стабільність на Близькому Сході. Це абсолютно точно, ми на цьому багато разів наголошували.

Ну, єдине, справді, що основне джерело нестабільності — це, звісно, Іран. Іран багато років спрямовував ресурси замість підтримки своїх людей, які голодують, там багато з них, спрямовував це на озброєння, фінансування бойовиків, Хамасу, Хезболи, хуситів і так далі й тому подібне. Тому, на жаль, цей режим є основним джерелом дестабілізації.

І, звісно, ми хотіли б, ми прагнемо стабільності і миру, звісно, для Близького Сходу. Крім того, Ви праві, що поки багато країн світу висловлювали солідарність, що абсолютно точно важливо, Україна вчинила конкретні дії на допомогу державам Затоки, які потерпали з першого дня від іранських ударів, актів агресії, по суті, проти цих держав. Україна дії вчинила, бо ми знаємо зі свого досвіду, як важливо в такі моменти отримати не просто слова солідарності, а отримати конкретну підтримку.

Тому тут ми, якби, з нашого боку не зволікали. Що стосується конкретики про цю допомогу, що ми там робимо, лунало це від Президента України, що є команди, групи експертів, які безпосередньо працюють у п’яти країнах Затоки, безпосередньо надаючи комплексну допомогу в захисті життя від цього повітряного терору. Я не зайду тут глибше, але думаю, що ви всі зрозумієте, що йдеться про різні форми цієї підтримки.

Йдеться як про безпосередній негайний зараз захист, так і про побудову довгострокових систем, які дозволять краще захищатися від повітряного терору, від цих цілей. Україна є беззаперечним лідером у досвіді протидії повітряним атакам, особливо з використанням масованих нальотів дронів, особливо цих іранських дронів, які Росія проти нас застосовує. Україна має цей досвід, і Україна на сьогоднішній день є безпековим партнером і контрибутором.

Це абсолютна, докорінна зміна образу України, іміджу України на міжнародній арені. Україна — це не просто держава, яка просить про підтримку. Україна — це держава, яка своїм досвідом, своїм знанням, своєю силою допомагає захищати життя інших.

Ми пишаємося цією роллю України і використаємо її для відповідних переваг для нашої країни, тому що ви всі, я думаю, розумієте прекрасно, що йдеться про взаємовигідну співпрацю, і, звісно, ми теж очікуємо на взаємність з боку партнерів, яким ми допомагаємо. Є ціла низка напрямів, за якими цю взаємність можна розвивати. І успіхи є, так, успіхи є, є безпосередні успіхи українських команд у захисті життів на Близькому Сході від оцих повітряних загроз.

Тепер, що стосується зближення Адміністрації США і Білорусі або офіційного Мінська, ми бачимо, спостерігаємо цей процес і вважаємо, що це їхній двосторонній трек, чесно кажучи, не плануємо туди, скажімо так, долучатися з якимись коментарями. Це їхня стратегія, їхня поведінка, з нашої точки зору української, наша позиція — що режим Лукашенка становить загрозу для України, для Європи. Це режим, який безпосередньо допомагає і бере участь у російській агресії проти України.

І відповідальність неминуча за це. Якщо хтось думає, що лише Росія буде покарана, а ті, хто їй допомагав, якось відсидяться тихенько, то це не так, так не буде. Ми все це бачимо і фіксуємо, більше того, бачимо за останній час розширення цієї допомоги, включно з використанням інфраструктури Білорусі для масованих ударів «шахедами» по Україні.

Тому все це не забувається, ми це теж, знову ж таки, не забуваємо. Загалом ви бачите, що зараз Україна вибудовує свою власну політику щодо Білорусі, довгострокову, яка полягає в тиску на цей режим, нейтралізації загроз, які від нього йдуть, для нас і для наших партнерів, і підтримці, звісно, тих білорусів, які хочуть жити у вільній, демократичній, європейській країні, а не в цьому режимі, який там є. Не буду давати інші емоційні характеристики йому.

Давайте перейдемо тепер до першого ряду.

• Якщо вже за Білорусь заговорили, то коротке питання: чи тривають нині перемовини з потенційними кандидатами, які могли б очолити посаду спецпредставника по Білорусі, яку анонсував Президент? Це перше питання.

• Ну, і друге, не можна забути або не побачити заяву Віктора Орбана стосовно його погроз припинити нам подачу газу. В принципі, Орбан це заявив, але ми розуміємо, що без рішення уряду він цього зробити не може. Яка реакція на це є в МЗС, і наскільки це є критичним для України? Тому що, за даними «Нафтогазу», то Угорщина ледь не лідируючу роль займала торік в імпорті газу до України.

Так, почнемо зі спецпредставника. Сьогодні наш директор управління недружніх країн МЗС України Ілля Квас, власне, робив заяви на цю тему, що дійсно зараз триває процес відбору потенційних кандидатів. Врешті-решт, фінальне рішення буде за Президентом України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відбиратиме, про кого йдеться, і буде пропонувати Президенту. Президент буде визначатися. Але ця робота йде.

Дійсно, призначення спецпредставника по Білорусі дозволить краще скоординувати і тиск на режим, і нейтралізацію загроз, які від нього йдуть, і підтримку демократичних білорусів, які хочуть, знову ж таки, жити в демократичній європейській Білорусі. Тому ця робота йде, і я думаю, що дійсно найближчим часом побачимо її результати.

Тепер ваше питання щодо погроз або заяв Віктора Орбана про те, що він припинить постачання газу до України. По-перше, я спілкувався з нашими профільними відомствами перед цим брифінгом і можу вам підтвердити, що станом на зараз не припинений цей імпорт — для нас, експорт для Угорщини — газу. Якщо Прем’єр-міністр Орбан все-таки вирішить його припинити, вважаємо, що єдиним наслідком цього буде позбавлення економіки Угорщини і угорців понад мільярда доларів, які Угорщина отримала, наприклад, за минулий рік, понад мільярд доларів за цей експорт газу в Україну.

От єдиний наслідок буде в тому, що з кишень угорців Віктор Орбан забере цей мільярд доларів. Це його справа, якщо він хоче це робити. Україна має на сьогоднішній день необхідні обсяги газу. Україна знає, звідки отримати необхідні обсяги газу, навіть у разі припинення Угорщиною постачання.

Мені, до речі, роздрукували. У мене тут є навіть карта цих інтерконекторів — звідки ми отримуємо газ, якими маршрутами. Справа в тому, що Україна, на відміну, до речі, від Угорщини, диверсифікована країна і свого часу вчинила необхідних заходів для того, щоб постачання енергоресурсів було диверсифіковане і ми не залежали від того, що захоче прем’єр-міністр сусідньої країни в рамках своєї виборчої кампанії, політичних мотивів, зробити.

• Перше запитання — те, з чого Ви почали, щодо міністерської зустрічі G7. Чи запланована у Андрія Івановича зустріч з Рубіо, який вже анонсував свій візит до Франції?

• Також друге запитання щодо ЮНЕСКО. Знову ж таки, міністр закордонних справ повідомив, що експерти приїдуть до Львова. Чи є вже конкретна дата? Чи була від них реакція щодо цього? А також про санкції, які ви закликали запровадити. І яка у вас реакція на їхню заяву, де не була згадана Росія?

Так, щоб я не забув. А перше було про Рубіо? Про Рубіо, так.

Значить, конкретні двосторонні переговори, вони опрацьовуються. Низка переговорів у Франції. Я чому їх не називав конкретно, тому що зазвичай на таких заходах графіки міністрів — це окремий жанр мистецтва, який потрібно синхронізувати. Тому я боюся вам анонсувати, а потім це зірветься. У процесі перебувають, опрацьовуються різні зустрічі з партнерами. Мабуть, буде можливість і з держсекретарем, якщо він там перебуватиме, теж зустрітися.

Ще не менше ми, звісно, зацікавлені завжди в українсько-американських контактах. Але я не буду забігати поки що, конкретні анонси не буду робити.

Йдеться про український офіс ЮНЕСКО, тому я передбачаю, що десь у ці дні вони туди і відправляться. Буде точніша інформація — повернемося до вас. Санкції в сфері культури ми ініціюємо, ми хочемо, закликаємо, але, звісно, це рішення буде за партнерами, які саме і коли санкції будуть запроваджені.

Останнє, що ви запитали, що стосується заяви ЮНЕСКО. Ми ж вчора закликали ЮНЕСКО відреагувати на удар по Львову. Відреагувало ЮНЕСКО. Ну, ганьба, що тут сказати. Якщо не можуть згадати навіть, хто наніс удар, і це просто якісь абстрактні удари якихось інопланетян по Львову, ну, про що тут говорити. На жаль, це вирок дисфункціональності цієї організації, нездатності називати речі своїми іменами.

Весь інтернет у відео, в яких «шахед» влітає в цей комплекс. То що потрібно ще, щоб назвати, що Росія, або просто сказати, що це російський удар. У чому проблема? Загалом, на жаль, можемо констатувати, що українська система протиповітряної оборони на сьогоднішній день робить більший внесок у захист всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ніж ЮНЕСКО як уся організація, разом узята.

• Моє традиційне питання навколо переговорного процесу щодо закінчення війни в Україні. В якій точці ми перебуваємо після зустрічі у Штатах? Чи правда, що все впирається у питання Донбасу? Коли наступна зустріч, якщо відомо станом на зараз?

• І друге питання — генерал Буданов, очільник Офісу Президента, заявив, що Україна вперше готує системну стратегію роботи в Африці. То яка саме ця стратегія? Можливо, ми десь посольства будемо відкривати? Або які ще плани передбачаються?  

Мирний процес. Ви бачили, команда повернулася зі Сполучених Штатів. Доповіла Президенту України. Загалом переговори між українською і американською делегаціями були змістовними. Тобто робота ця була змістовна. Але руху немає виключно через позицію російської сторони.

Росія не хоче дипломатії, не хоче брати участь і просувати цей процес. Блокує все, робить ставку на війну. А коли ще послаблюється тиск на неї, то вона точно втрачає мотивацію, зацікавленість рухатися до миру. 

Тим не менш, робота триває — Україна конструктивно залучена в цей процес. Ми дійсно хочемо і тристоронню зустріч Україна—США—Росія, і зустріч на найвищому рівні, яка, безперечно, могла би розблокувати і призвести до проривів на напрямку мирного врегулювання. Україна має цілком прийнятні і робочі пропозиції щодо того, як вирішувати навіть найчутливіше і найскладніше питання в мирному процесі.

Але все залежить від Росії. На жаль, блокує цей весь процес лише російська сторона. Ще важливе уточнення — крім безпосередньо зустрічей, консультацій команд Україна—Росія—США, триває постійна щоденна робота над гуманітарним треком.

Тобто йдеться про обміни полонених і повернення цивільних людей з полону. Тобто ця робота йде постійно навіть поза межами безпосередніх зустрічей, тому що для України це пріоритет — повернення людей. І кожну можливість організувати черговий обмін, чергове повернення будемо обов’язково використовувати для команди переговорної. Це пріоритет номер один. Тому ця робота триває обов’язково. Якою б не була позиція Росії, які б не були інші події в світі, цей трек живий. Він працює, він продовжується.

Що стосується Африки, дійсно відбулася нарада у керівника Офісу Президента Кирила Буданова. До речі, і МЗС брало участь, і міністр Андрій Сибіга брав участь у цій нараді.

Дуже важливо, ми зі свого боку теж і готувалися, і пропозиції туди готували. Ви знаєте, що МЗС якраз на треку Африки активізувало роботу дуже сильно за останні роки. У нас була ухвалена перша в історії України стратегія щодо розвитку відносин з державами Африки на початку 2022 року, до речі, ще перед повномасштабним вторгненням.

Вдвічі збільшена дипломатична присутність за ці роки. Якщо у нас було менше десяти, здається, закордонних дипломатичних установ в Африці, то зараз їх два десятки. Тобто вдвічі ми збільшили присутність в Африці. Це дало, відповідно, плюс мільярд доларів товарообігу України з державами Африки і жвавий розвиток контактів. Ми бачимо інші голосування в Генеральній Асамблеї ООН, бачимо іншу довіру до співпраці з Україною.

Тому африканський напрям дуже перспективний. Україна має що запропонувати партнерам в Африці. Бачить вже дуже конкретні напрями розвитку, проєктів, які ми можемо втілити. І цю роботу ми обов’язково разом з Офісом Президента, з іншими відомствами будемо обов’язково продовжувати.

• Моє питання стосується все ж таки вчорашньої атаки РФ. Скажіть, будь ласка, чому, на вашу думку, така рекордна кількість “шахедів”, така масована атака, мала місце саме зараз? Особливо враховуючи той факт, що незадовго до цього відбулася зустріч української та американської команд в Америці.

Чому саме зараз? Ну, тут завжди складне питання. Насправді Росія обстрілює Україну постійно та постійно удосконалює свої тактики терору. Тому прив’язати це безпосередньо до якоїсь одної причини, мабуть, було б неправильно. Це загалом терор, який у логіці росіян, мабуть, якось наближає їх до перемоги над Україною. Хоча це абсолютна дурість, і вже всім очевидно, що перемогу військово над Україною вони здобути не можуть. Можливо, від цього безсилля і удари по цивільних людях.

Я думаю, що, звісно, вони також хочуть показати руйнування на тлі української підтримки держав Затоки. Їхня пропаганда, ймовірно, намагатиметься це прив’язати. І тут можу лише закликати наших громадян та всіх партнерів не вірити таким брехливим заявам російської пропаганди, якщо намагаються порівняти: “Дивіться, по українських містах прилітає тому, що Україна допомагає державам Затоки”.

Тобто це брехня. Україна нікому нічого не передає, що шкодило б обороні України. Усе, чим Україна ділиться з іншими державами, увесь досвід, усе, чим ми допомагаємо іншим — це надлишок або те, що не використовується безпосередньо для оборони України. Тому не поширюйте і не вірте такій брехні Росії.

Ще — демонстрація зухвалості, звісно. Мирний процес, мирні зусилля — усе це, як Москва каже: “Нам все це по барабану”. А ще, коли знімають або послаблюють якийсь санкційний тиск, нахабність Росії тільки зростає. Ми багато разів казали, що, на нашу думку, правильний шлях — це посилення тиску, а не послаблення будь-яких обмежень, якими б не були цілі. Здається, відповів.

• Минулого тижня ви анонсували розробку Кабміном законопроєкту, який спростить процес повернення українців із тимчасово окупованих територій. Чи не могли б ви поділитися, на якому етапі зараз цей законопроєкт, і детальніше пояснити, які саме спрощення чекатимуть українців?

Так, можу. Дійсно, це дуже важлива тема. На якій стадії? Постанова вже повністю підготовлена, пройшла всі погодження. Питання лише технічного часу винесення на одне з засідань уряду. Тобто розумійте, що на засідання уряду готується порядок денний, різні рішення з різних міністерств і відомств потрапляють до нього у різні моменти.

Ми, як МЗС, готові виносити цю постанову. Розраховуємо на підтримку прем’єр-міністерки та колег в уряді і сподіваємося, що якнайшвидше її ухвалять. Що вона дозволить? Вона оптимізує цілу низку процесів ідентифікації українців із тимчасово окупованих територій, які народилися після 24 серпня 1991 року. Тобто йдеться про молодь, молодих людей.

Особливо в тих випадках, коли у людини немає, наприклад, достатніх підтверджень — або паспортів, або записів у реєстрах. Ця постанова вводить експериментальні способи ідентифікації. Мабуть, зарано мені говорити про всі деталі, але йдеться про залучення родичів, відеозв’язку та різних методів, щоб можна було визначити, що людина дійсно є громадянином України, і спростити її повернення на Батьківщину. Постанова назріла давно.

Бачимо й критику в громадськості — це нормально, ми живемо в демократичній країні; громадяни можуть висловлювати критику нас, як інституцію державну. Ми реагуємо на критику та ухвалюємо відповідні рішення, щоб МЗС просував цей процес уперед. Сподіваюся, що постанову ухвалять якнайшвидше, і будемо раді, якщо ви допоможете поширити історії українців, які завдяки новим процедурам змогли швидше та простіше повернутися на Батьківщину.

Maybe someone from the foreign press. Don't get asleep. Yes?

• Last week, the European Commission said that Ukraine accepted technical assistance regarding the Russian strike on the Druzhba pipeline. Could you tell us more about what that assistance entails, and whether European exports have already been granted access to the pipeline?

Yes, you are right. There has been an exchange of positions and letters between Ukraine and the European Commission, and we are grateful for their proposal to provide assistance, primarily equipment for repairs. The pipeline was badly damaged by the Russian strike. We have been sharing all data on the damages, why they are significant, and the prospects and timeline for repair — which, as of March, was estimated at four to six weeks, as also mentioned by President Zelenskyy.

Regarding the repairs, our specialized institutions, such as Naftogaz and UkrTransNafta, have the knowledge and skills to carry them out. We continue to share information with our partners, so everyone is informed about the status and timeline. Honestly, the issue is less critical now than it was a week or two ago.

• Минулого тижня ви анонсували чотири аспекти, на які Україна сподівається від держав Затоки у відповідь на надану допомогу. Чи якийсь із цих аспектів уже реалізований? Зокрема, чи планується зустріч міністра закордонних справ України з міністром закордонних справ Саудівської Аравії? Чи може там обговорюватися передача необхідної допомоги, мова йде звісно про зброю?

В Парижі буде, дійсно, міністр закордонних справ Саудівської Аравії, і ми зацікавлені в двосторонній зустрічі Україна–Королівство Саудівська Аравія. Розраховуємо, плануємо, що вона буде, якщо не зміняться графіки міністрів.

Крім того, буде невдовзі більше контактів на всіх рівнях між Україною і державами Затоки, на яких однозначно йтиме про ці напрямки взаємного партнерства, про які я казав. Перелік невичерпний, але нагадаю, що йдеться про політичну підтримку у відповідь на допомогу України цим державам, політичну підтримку, тиск на Росію та Іран, як два режими, які дестабілізують наші два регіони, довгостроковий розвиток безпекової співпраці і військово-технічного співробітництва. І, четверте, це відновлення України, інвестиції в економіку України.

Переконані, що є на цих чотирьох напрямках достатня кількість взаємних вигод, які ми можемо з монархіями, з державами Затоки знайти. Над цим робота йде, це питання політичних контактів, які невдовзі відбуватимуться.

Все? Yeah, we’re done? Дякую вам всім! Будемо раді вас знову бачити!

Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1B25dLvUiW/