Колеги, доброго дня, радий вас усіх вітати у стінах МЗС. Нарешті відновлюємо брифінги, які щось трошки якийсь час не проводили, але нарешті відновимо цю прекрасну нашу традицію.

If we have any foreign media correspondents here, I’ll just remind that you can ask your questions in English. I’ll be happy to give you English-language soundbites, but primarily, of course, briefing is in Ukrainian. So, learn Ukrainian, guys.

Колеги, нагадаю, формат цей створений для того, щоб вам надавати інформацію про те, чим займається Міністерство закордонних справ України, над чим ми зараз працюємо. Зараз дипломатичний порядок денний дуже насичений, але водночас також відповідати на ваші запитання. Бо, насправді, іноді з ваших запитань ми теж дізнаємося щось, на що ми не звертаємо увагу.

Точно громадськість і ви маєте право на доступ до достовірної інформації про те, чим займається український Уряд, зокрема Міністерство закордонних справ. І на цій ноті я хочу вас привітати з Днем журналіста, який щойно минув. Дуже цінуємо вашу роботу, завжди будемо на вашому боці, завжди будемо вас захищати, надавати сприяння, те, яке ми можемо, тому ви можете на нас завжди в цьому плані розраховувати.

Тиждень цей дуже активний. Ви бачили візити Президента України до Лондона і Таллінна. В Лондоні відбувся, крім двосторонньої складової, відбувся формат Україна-Е3, за участі Великобританії, Франції, Німеччини та України.

І дуже важливе засідання в Таллінні “Україна та Північно-Балтійська вісімка”. Це наші одні з найближчих союзників – нордичні балтійські країни. Чому це важливо? Насамперед ми бачимо дуже тісну координацію України і європейських союзників напередодні низки важливих міжнародних заходів.

Це насамперед засідання Євроради, яке відбудеться… Тобто спочатку Евіан і G7, які відбудуться 15-17 червня. Одразу після цього – засідання Євроради, тобто саміт країн ЄС 18-19 червня і, звісно, саміт НАТО в Анкарі 7-8 липня. Ми бачимо, що перед цими подіями дуже тісна координація України і європейських союзників.

Це не випадково. Йдеться про активізацію всіх зусиль для того, щоб, по-перше, мобілізувати додаткові спроможності протиповітряної оборони, бо це найбільш нагальне питання, і над цим працює дипломатія, працює Президент України, тобто це пріоритет №1. Ну і, звісно, мирні зусилля.

Ми бачимо, що, звісно, на тлі пробуксовки, як висловлювався міністр закордонних справ Андрій Сибіга, американського треку, потрібне посилення ролі Європи. Ми пропонували – і міністр Сибіга пропонував – європейським нашим колегам достатньо конкретні теми, над якими можна попрацювати; досяжні речі, які можна в мирному процесі досягнути завдяки активізації Європи. Ну і загалом, мабуть, ця зустріч саме в Лондоні, вона була корисна з точки зору узгодження такої позиції низки країн Європи, які є найбільш потужними, найбільш такими сильними країнами Європейського Союзу, Європи.

Окремо відзначу, що в ході візиту до Лондона і Таллінна відбулася і двостороння складова програми міністра, він зустрічався в Лондоні з держсекретаркою у зовнішніх справах Івет Купер. Найважливіший, мабуть, сигнал цієї зустрічі, що Велика Британія буде продовжувати посилювати тиск на Росію і міністри проговорили про цілу низку конкретних напрямів, де цей тиск може бути посилений. Загалом Британія застосовує санкційні заходи, обмеження проти тіньового флоту, інші дуже важливі речі, які міністри теж мали змогу проговорити під час цієї зустрічі.

І міністр завітав до Міжнародної морської організації. Я думаю, що теж в Росії в першу чергу мають цей сигнал побачити і зрозуміти, що там на цій зустрічі, звісно, йшлося про дуже конкретні речі, як обмежувати незаконні дії російських тіньових флотів, як нафтового, так і зернового. Міністри дуже детально проговорили ті порушення, які Росія вчиняє, використовуючи ці флоти, часто відключаючи транспондери, використовуючи всі інші нелегальні та незаконні методи для того, щоб транспортувати нафту і крадене з тимчасово окупованих територій зерно.

Я окремо на цьому далі зупинюся. Ну і в Таллінні була окрема програма міністра, зокрема переговори з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною, уповноваження двох нових почесних консулів України в Естонській Республіці, теж дуже важлива складова.

Ви бачили вже від Президента України сигнали сьогодні. По-перше, на жаль, продовжуються обстріли України з боку Російської Федерації. Від початку тижня 11 регіонів були під ударами тільки за цей тиждень. І за неповні три доби росіяни застосували проти України майже 530 дронів, дві керовані авіаційні ракети, влучили в контейнеровоз під прапором Панами, в сільськогосподарські підприємства, об'єкти залізниці, енергетики і найбільше пошкоджених житлових будинків.

Поранені десятки людей, ви бачите ці повідомлення, навіть на Чернігівщині я бачив звичайну вантажівку, яка розвозила хліб, вдарили. Це цілі для Російської Федерації. Тому на цьому тлі йдуть абсолютно справедливі українські відповіді.

Ви бачили від Президента України повідомлення про те, що, зокрема, ракети FP-5 Flamingo вразили воєнний завод у Чебоксарах, законну воєнну ціль, яка забезпечує компонентами для дронів і ракет, які літають по Україні. Крім того, нафтопереробний завод ще один Куйбишевський у Самарському регіоні. Це понад 900 кілометрів, тобто дуже суттєва відстань.

Ну і нафтова інфраструктура в Володимирському регіоні. Це теж відстань до 700 кілометрів. Дуже чіткі сигнали від Президента України.

Цей тиск буде нарощуватися. Далекобійні санкції в Україні ніхто не послаблює. Вони будуть тільки посилюватися.

В Росії вже немає безпечних місць, де можна заховати воєнні цілі, по яких Україна влучає. І, на нашу думку, все це сигнали для Москви, що час їм зупиняти війну проти України, яка для них, явно, зайшла вже далеко не туди. І, повторюсь, ці удари будуть тільки нарощуватися. Для Росії все буде тільки гірше.

Тепер, окремо, перед тим, як перейдемо до ваших запитань, хочу зробити заяву, що стосується гуманітарної кризи в Олешках і деяких інших населених пунктах поряд з Олешками, на тимчасово окупованій частині Херсонської області України. Я думаю, ви слідкуєте за цією ситуацією, знаєте, наскільки там все погано, і розповім, що ми, з точки зору, не лише МЗС залучені, звісно, до цієї роботи, але ми залучені в частині міжнародного реагування, тому що ситуація в Олешках дуже погана.

Отже, ми продовжуємо використовувати і, по-перше, інформувати іноземних партнерів про те, що відбувається в цих районах, де дійсно уже повноцінна гуманітарна катастрофа, на жаль, і використовувати всі майданчики багатосторонніх форматів, зокрема, це ООН у Нью-Йорку та в Женеві, це ОБСЄ у Відні і деякі інші формати. Виносимо це питання, по суті, на глобальний рівень, на глобальний майданчик і привертаємо увагу світу до того, що відбувається на цій території. Під час засідання Радбезу ООН 19 травня українська сторона інформувала представників всіх держав-членів Ради безпеки ООН про те, що гуманітарна ситуація в Олешках суттєво погіршилася за останній час і не лише в Олешках, а й Гола Пристань, Стара Збур'ївка і Нова Збур'ївка.

Тобто йдеться не лише про цей населений пункт Олешки. Фактично там відсутні належні умови для забезпечення базових потреб місцевих мешканців, зокрема і дітей, тому з боку української сторони, по-перше, ми повідомляємо міжнародним партнерам, що російські війська штучно блокують виїзд людей і чинять перешкоди у постачанні базових споживчих товарів, продуктів харчування, медикаментів. Критична інфраструктура в цих населених пунктах фактично зруйнована. Електро- та газопостачання відсутні. Ці населені пункти перебувають на межі гуманітарної катастрофи. Цивільні особи, які намагаються придбати продукти або залишити міста власним автотранспортом, стають мішенню для російських атак з використанням дронів.

Україна наголошує, що гуманітарної допомоги можуть потребувати понад 6 тисяч осіб, серед яких близько 200 дітей. Більшість з цих людей, які там перебувають, є маломобільними. Тобто, залишились ті, кому дійсно складно пересуватися. І наразі понад 220 осіб звернулися щодо евакуації із назначених населених пунктів.

Україна закликає генерального секретаря ООН, міжнародних партнерів посилити тиск на Росію з метою забезпечення дотримання нею норм міжнародного гуманітарного права, а також створення необхідних умов і гуманітарних коридорів для евакуації цивільних людей з цих районів. Ми порушуємо також всю проблематику і на інших майданчиках, зокрема, у рамках постійної ради ОБСЄ.

Паралельно, продовжуємо консультації з Управлінням ООН з координації гуманітарних справ і Міжнародним комітетом Червоного Хреста з метою знайти модальності подальшого.. і інструменти для цих організацій, для реагування на цю ситуацію і пошуку якихось можливих рішень. Але привертаємо, знову ж таки, до цього увагу.

Так, ну давайте я ще наостанок, мабуть, скажу про крадене зерно. Я вам обіцяв, і перейдемо до ваших тоді запитань. Подумайте, хто що хоче запитати, будь ласка.

Зерно. Ми продовжуємо в межах нашої міжнародної діяльності використовувати механізми дипломатичного тиску для того, щоб блокувати доступ суден-порушників до іноземних портів та сервісів. Йдеться про так званий, як міністр Сибіга називав, “тіньовий зерновий флот Росії”, яким ганяють викрадене з окупованих територій зерно. Що включає ця діяльність? Це включає ініціювання процедур позбавлення суден права плавання під прапорами іноземних держав, анулювання страхових полісів провідними міжнародними клубами взаємного страхування. Одночасно проводимо роботу з державами-імпортерами, яким офіційно доводимо юридичну нелегітимність походження вантажів. Я хочу ще раз спростувати закиди, що ми публічно тільки виступаємо на цю тему. Передаються кожній країні, яка хоче прикупити краденого, передаються абсолютно чіткі юридичні докази і звернення з поясненням, чому цей товар є незаконним, чому він викрадений, які ознаки на це вказують, які є докази і з проханням, знову ж таки, не брати крадене українське зерно. Це дуже просто.

Застерігаємо треті сторони, що придбання продукції, яка маркована як російська, але фактично вилучена на тимчасово окупованих територіях України, буде розглядатися як співучасть у розкраданні державного майна та фінансування збройної агресії Російської Федерації, що тягне за собою довгострокові правові наслідки та внесення до міжнародних санкційних списків. Попереджаємо по-хорошому, а потім будемо не по-хорошому.

Все, друзі, на цьому я завершив зі своїми заявами. Давайте перейдемо до ваших запитань, переконаний, їх чимало. Давайте почнемо з Олесі, оскільки я не відповів в чаті, то хоч тут відповім. Прошу.

• У мене насправді два питання, якщо можна. Перше, як би ви зараз оцінили градус стосунків наших з Польщею і чи є загроза конференції в Гданську? 
• І друге питання, чи планується на поля, чи правильно я розумію, що власне Президент України очолить делегації на G7, на EU і на NATO Summit? І чи плануються там контакти з американською стороною на найвищому рівні? Дякую. 

Давайте почнемо з першого. Ми розглядаємо Польщу як нашого стратегічного союзника, найближчого друга. Країну, яка прийшла нам на допомогу з перших хвилин, мабуть, а навіть не годин повномасштабного вторгнення. Країну, яка відкрила свої домівки для українців. Країну, яка відіграла лідерську роль у підтримці України з 2022-го року. Зокрема, забезпеченням логістики, постачанням зброї і рештою речей. Ми дуже хочемо, щоб так було і надалі. Звісно, ми розуміємо, що зараз є загострення, контекст знову історичних дебатів. Але я хочу звернути увагу всіх, на цьому тлі, на те, що за попередні півтора року пророблена колосальна робота для того, щоб знайти порозуміння навіть з найскладніших питань історичного минулого. Цю роботу особисто розблокували міністр Андрій Сибіга, міністр Радослав Сікорський, ви пам’ятаєте, ще наприкінці 2024-го року досягли згоди і розблокували пошуково-ексгумаційні роботи. З тих пір відбулася ціла низка пошуково-ексгумаційних робіт. І перепоховання з повагою до християнських цінностей, християнських традицій жертв. І просто зараз, коли ми говоримо, відбувається чергова робота пошукова в Гуті Пеняцькій.

Тобто цей процес на тлі навіть цих публічних дуже загострених дискусій, цей процес триває. Більше того, я можу сказати, що з українського боку є готовність і надалі видавати дозволи і працювати над цією роботою. Це відображає наш загальний підхід до історичного виміру з Польщею. Мають працювати історики, які працюють з архівами, з документами. Історичний вимір, він не для політики. І ми дуже хотіли б, щоб він і залишався там – в площині істориків. Тому, до речі, за патронату, знову ж таки, міністрів Сибіги і Сікорського був розблокований конгрес істориків, який багато років не збирався. І він в травні нарешті зібрався. Особливо тому нам прикро, що ми бачимо це загострення, яке, я переконаний, викликає радощі лише в Москві.

І наш загальний заклик до Польщі, до наших союзників і друзів — давайте в минулому шукати приводи для об’єднання, за можливості, і шукати підстави для спільної боротьби нашому спільному ворогу зараз, який хоче знищити і Україну, і Польщу. І так завжди бувало в минулому. Завжди, коли ми були об’єднані, ніхто не міг забрати нашу свободу, нашу безпеку. А тоді, коли нас роз’єднували, на жаль, бували різні епізоди. Тому, в минулому можна шукати різні речі. Питання в тому, що саме ми шукаємо в минулому. Якщо шукаємо приводи для роз’єднання — повірте, ми їх знайдемо. Якщо шукаємо приводи для об’єднання і протистояння спільному ворогу сьогодні — ми їх теж знайдемо. Ми хотіли б концентруватися, звісно, на другій частині.

Підготовка до Конференції з відновлення України йде за планом, в штатному режимі. Так, як і йшла, ми сподіваємося, що Конференція відбудеться успішно.

Тепер, що стосується контактів зі Сполученими Штатами. Мабуть, ще ранувато говорити, тому що узгоджуються графіки лідерів. Не лише нашого лідера, а і різних лідерів. Але ми завжди за контакти з американською стороною. На днях був контакт Президента з представниками – Special Envoys Президента Трампа. Була розмова. Намагаємося вийти на хороші, великі новини, якраз у районі саміту G7. Не буду поки заходити глибше в деталі. І, звісно, якщо була би змога організувати зустріч Президентів, ми були би за. Але, мабуть, ще ранувато говорити, будемо дивитися, як будуть узгоджуватись графіки. І можу підтвердити, що дійсно Президент запрошений в Евіан.

Давайте далі тоді. А давайте на задньому ряду, прошу.

• Do you aware of any plans about the possible meeting between Zelenskyy and Péter Magyar? If yes, when and where it’s planned? And probably, if you can give some details what Ukrainian side would like to talk about, because we kind of understand what the Hungarians are interested in. 
• And if I may, the second question is about the possible meeting which was supposed to have happened, because they had some information according to the Hungarian sources that they were supposed to have met. However, we understand that it was never confirmed by the Ukrainian side. Do you know anything about this possible meeting? And if yes, what was the reason why it was postponed? 

Sorry, I didn’t get the second one. Which meeting are you referring to? 

BBC. We have a correspondent in Hungary and according to his sources, Hungarian sources close to Magyar, he said that Zelenskyy and Magyar, they supposed to have met already in Ukraine.

Sure, it’s part of the first question. So, we are working on a possible meeting between President Zelenskyy and Prime Minister Magyar. We hope that this meeting will happen in the nearest future. I will not be disclosing the location or exact timing. I just can confirm that we are working and we have some positive signals that this meeting might happen in the nearest future. The agenda will be pretty obvious. I don’t think I will say anything new or anything you don’t expect. We want to normalize our bilateral relations. We have already seen some good progress on the most sensitive issues, such as the minority issue.

We have been able to unblock a very meaningful dialogue between delegations. And you heard Prime Minister Magyar himself. He said that the progress has been achieved. Hungary supports the opening of the first EU accession negotiations cluster with Ukraine. We welcome this, and we think we can build on the momentum and normalize our relations. Plus, we have seen a reverse on a number of policies, wrongful policies in our view, which were carried out by the previous government, by Viktor Orbán. We have seen some very clear condemnations of Russian strikes against Ukraine, even the summoning of the Russian ambassador in Budapest. 

We have seen the reversal in some of the issues that have been blocked before, including some of the issues regarding the support for Ukraine and some sanctions.

And, by the way, we are working, Mr. Sybiha is working very actively now to restore some of the people, individuals, Russian individuals, that have been taken off sanctions lists by the Orbán government, by Orbán himself and his associates, Péter Szijjártó and others. 

You know that they have been, we have all seen this. They have been taking off some big names from EU sanctions lists without any reasons, just because, probably, Russians asked them. And I think this needs to be actually an issue of closer scrutiny, like why this happened, what they got in exchange for doing this.

But Mr. Sybiha has been working very actively in the previous weeks and months, weeks probably, to put those people back on the list. If Orbán is not there, then let's put those Russians back on the list.

I think you already heard about Mr. Gundyaev, also known as Patriarch Kirill, but it's not only about him, but also about some other big fish. I will not disclose the names now, but you will see them soon, hopefully.

So, coming back to the agenda, the normalization of relations between Ukraine and Hungary, we have a lot on our plate in terms of mutually beneficial, pragmatic economic projects. We can benefit from cooperation with each other.

And, of course, Ukraine's EU accession will be another big topic, not only the first cluster, but then the next clusters, how do we proceed. And on the meeting, I think, look, on the meeting that you are saying should have happened in Budapest, I'm not aware of this. I mean, there are many people in Ukraine and Hungary who can share some of the insights and sources, I understand that.

But sometimes you just need to understand that sometimes such things as meetings on the highest level are work in progress. So there are various locations and days that are being discussed.

At some point, some of your interlocutors in Budapest might have said something, but plans sometimes change.

It all doesn't matter, in my opinion, to be honest. And I think the thing that matters is that we finalize the plans and we hold the meeting. And we have, again, some positive signs that the meeting might happen pretty soon. And we are looking forward to holding it.

Okay, let's proceed.

• Дякую за цю можливість. Два питання до вас будуть.
• Перше, західна преса пише про те, що наші західні союзники начебто стурбовані тими дронами, які залітають на їхню територію внаслідок роботи російського РЕБу. Якою є наша позиція з цього приводу?
• І друге. Ви трішки сказали про те, що більше безпечних місць у Росії не залишилося. Президент Зеленський сказав, що Україна інтенсифікує свої удари по території Росії, і це є таким собі нашим примусом посадити Росію за стіл перемовин. Які ще деталі можна від МЗС почути з цього приводу? Дякую.

Спершу, що стосується дронів, які залітають. Дійсно, ви бачите більшу кількість інцидентів, пов'язаних із дронами, різними дронами.

Я підкреслю, в деяких випадках це дійсно були українські дрони, в інших випадках — російські дрони. Кожного разу це предмет для з'ясування та обговорення. Я можу ще підтвердити.

По-перше, Україна перебуває в тісному контакті з усіма нашими партнерами, з якими виникають якісь такі ситуації або загрози. Це стосується і країн Балтії, і Фінляндії, і Румунії, і Молдови, і Греції, й інших партнерів, де дійсно спостерігалися такі інциденти, загрози. Тобто ми з усіма цими партнерами негайно на контакті.

У низці випадків заздалегідь попереджаємо, що, наприклад, якийсь український дрон збитий з курсу російським РЕБом, для того, щоб був час у наших партнерів зреагувати. Встановлені також лінії гарячого зв'язку з низкою партнерів для того, щоб убезпечувати. Крім того, Президент України, ви чули на днях, підтверджував, що Україна готова безпосередньо направляти спеціалістів для того, щоб зменшувати ризик таких інцидентів.

Тобто ми не хочемо завдавати жодних проблем чи якихось загроз для наших партнерів. Крім того, я теж можу офіційно заявити, що Україна ніколи й у жодному разі не спрямовувала ніяких засобів у бік країн-партнерів. Ті інциденти, які ставалися, є виключно результатом роботи російських засобів радіоелектронної боротьби, які відхиляють, причому спеціально. У нас є дані розвідки, які підтверджують, що Росія робить це навмисно для того, щоб використовувати ці інциденти як частину своєї дезінформаційної кампанії проти, зокрема, країн Балтії.

Я також можу офіційно підтвердити, що Україна ніколи не зверталася з будь-якими запитами для використання повітряного простору країн Балтії для ударів по Російській Федерації. І країни Балтії, відповідно, ніколи таких дозволів не надавали. Це виключно російська дезінформація, якою намагається Москва розхитувати громадську думку в цих країнах.

Їм це не вдасться. У нас з партнерами абсолютно чітка спільна позиція, що джерелом безпекових загроз у нашому регіоні є виключно Російська Федерація. І причиною цих інцидентів є виключно російська агресія проти України.

Оскільки ви мене часто питаєте про той чи інший інцидент, іноді ми змушені з'ясовувати, якийсь час витрачаємо на з'ясування обставин. Теж із розумінням поставтеся до того, що час від часу потрібен певний час для з'ясування всіх нюансів. Але я можу просто загалом сказати всім нашим партнерам наше ставлення до цих інцидентів, дорогі партнери, вибачте, що стаються такі інциденти час від часу.

Ми протистоїмо ворогу, який за своїм масштабом і масштабом свого терору є безпрецедентним в історії Європи з часів Другої світової війни. Це ворог таких розмірів, боротьба з яким потребує також масштабної протидії. Відповідно, зі зростанням кількості операцій дійсно ми бачимо зростання можливих таких інцидентів.

Ми перепрошуємо за все це, але просимо також зрозуміти, з яким ворогом ми сьогодні маємо справу. Я думаю, що всі зацікавлені в тому, щоб Україна цей терор силою припинила. Разом із нашими партнерами, разом з їхньою підтримкою. Тому просимо теж розуміння і терпіння в цій ситуації.

І друге, про що ви питали, стосувалося наших далекобійних санкцій, що МЗС може повідомити? Точно не буду анонсувати, куди що прилетить, але можу сказати, що, звісно, масштаб цих дій буде нарощуватися. І наш меседж до Росії разом із кожним ударом, який прилітає по законній військовій цілі в Російській Федерації, дуже простий: завершуйте свою війну. Ви її почали, ви відмовляєтесь її припиняти. Тому тільки від вас залежить, коли це припиниться. І Президент України, мені здається, у своєму листі до Путіна дуже чітко окреслив нашу готовність завершувати війну, як тільки Москва буде готова і перестане жити якимись безумними ілюзіями про те, що все-таки вдасться досягнути щось на полі бою. Мені здається, що вже навіть росіянам, яких щодня промивають пропагандою, зрозуміло, що не вдасться нічого досягнути на полі бою. І для Росії все стає гірше і гірше.

Ще раз повторюю позицію, яку висловив міністр Андрій Сибіга: для Росії все буде лише гірше.

Все одно доведеться приймати дипломатичне врегулювання, але на гірших умовах. Тому пропонуємо Росії все-таки зупинятися зараз, а не потім. Дякую.

• У мене перше уточнювальне питання, знову ж таки, в контексті Польщі. Чи заплановані якісь консультації? Ми бачили візит Кирила Олексійовича нещодавно. І знаємо, що наш посол активно веде комунікацію.
• Але, можливо, ви можете поділитися щодо продовження такої роботи з нашої сторони. І друге запитання стосовно так званого Drone Deal,  Україна активно їх підписує, зокрема і вчора з Латвією, і бачимо значний інтерес партнерів, але не бачимо, чи не чуємо публічного просування у Drone Deal із США. Чи просувається якось робота? Чи ми все ж таки очікуємо візиту спецпредставників Президента Трампа сюди, щоб вже фіналізувати все? Але вони не їдуть. Дуже дякую.

Валерія, з Польщею тривають консультації на всіх рівнях постійно, тобто тут не треба, мабуть, якогось окремого формату, тому що всі на зв'язку. Дійсно, був візит Кирила Олексійовича важливий, разом з Сергієм Кислицею.

Між міністрами триває спілкування, в принципі, постійно. Наш посол Василь Боднар теж дуже активний у Варшаві, тому консультації тут тривають постійно, але наша задача в тому, щоб знизити градус емоцій. Ми закликаємо стишити емоції і градус дискусії, нам здається, що це вихід з ситуації, яка склалася.

Що стосується Drone Deal, обов'язково ця діяльність буде масштабуватися. Латвія не остання країна, з якої буде підписано Drone Deal. Ми ведемо переговори і роботу з низкою європейських країн для того, щоб просувати цю історію, є пропозиція, до речі, Європейському Союзу, взагалі на рівні Європейського Союзу укласти подібну угоду.

І зі Сполученими Штатами ми, як були, так і залишаємося відкритими фіналізувати цей документ. Ця робота почалася раніше, до того, як з'явилися Drone Deals, тому, мені здається, що цей документ і саме взаємодія з Штатами на цьому напрямку дещо інша. І документ, який зі Штатами планувався, він теж дещо відрізнявся. З нашого боку є готовність просуватися вперед, тому ми готові дійсно досягти цього результату. Я думаю, що в ході наступних контактів з американською стороною це буде одна з тем обговорення, насправді, коли ми зможемо вийти на підписання цієї угоди. Тому це залишається на порядку денному однозначно.

Окей, давайте ще до Олени на першому ряду і потім назад підемо.

• Дякую за можливість, також два питання, зокрема, вже тема з візитами. 
• На червень ще планувалися урядові консультації зі Словаччиною, то чи зафіксовано вже дати, коли приїде словацький уряд? Чи все ж таки це відбудеться в Києві чи на словацькій території знову, як це було пів року тому, мені здається? 
• І друге питання. Рівно тиждень тому Президент скликав очільників відомств, де дав їм тиждень, щоб вони напрацювали контракт для закупівлі Петріотів і ракет до них. Як потім пояснював Голова держави, щоб ми їх отримали зараз, а не в 2030 році. Я розумію, що не лише МЗС працює над цим контрактом, але якщо можете, про роботу саме МЗС в цьому контракті. Чи були знайдені кошти, як того просив Володимир Зеленський? Дуже дякую. 

Перше, що стосується Словаччини. Був дуже успішний візит міністра Андрія Сибіги разом з міністром Юраєм Бланаром до Вінниці. Там, зокрема, обговорювався також цей формат, формат дуже дієвий. У нас зі Словаччиною є висхідна динаміка двосторонніх відносин, тому, дійсно, ми розраховуємо на проведення міжурядових консультацій. Я більше не зможу поки що деталей повідомити, але сподіваємося, що ці консультації відбудуться в ближчій перспективі. І, знову ж таки, зі Словаччиною у нас дуже взаємовигідно зараз іде розвиток співпраці.

Тепер, те, що стосується протиповітряної оборони, протиракетної оборони, — це питання номер один. На всіх переговорах міністра Андрія Сибіги кожні переговори з союзником починаються з просування, по-перше, рішень, які досягнуті Президентом. По-друге, знаходження необхідних ресурсів і знаходження необхідних рішень. Більше того, я можу вам теж привідкрити трошки завісу, що під час нинішніх візитів Президента до Лондона і Таллінна в ході переговорів з низкою союзників теж була досягнута низка нових рішень по протиповітряній обороні. І зараз для дипломатів пріоритет номер один – втілити ці рішення якомога швидше.

Ви праві, що вдалося знайти Україні низку додаткових засобів, як систем, так і перехоплювачів завдяки співпраці з низкою країн, я тут буду, вибачте, туманно, бо в цій сфері не можна детальніше зайти. Тобто знайдені певні додаткові засоби, на які потрібні фінансові ресурси, і Україна активно працює над тим, щоб ці ресурси знайти, низка ресурсів вже знайдена. Коли фіналізуємо, то сподіваємось, що буде можливість швидко доставити ці засоби, як системи, так і перехоплювачі, в Україну.

Більше того, ще один маленький елемент того, що можу додати, вдалося українській стороні знайти низку ракет-перехоплювачів, в яких збігатиме через певний час термін придатності, які теж можна отримати для України. Ми зараз ведемо активні переговори для того, щоб їх отримати. Бо який сенс: ракети, після того, як в них виходить термін придатності, їх треба або повертати до виробника, або утилізувати; ми пропонуємо передати їх Україні. Міністр Сибіга цим питанням приділяє пріоритетну увагу і сподіваємось, що вдасться це зрушити. 

• Сьогодні тривалість повномасштабного вторгнення Росії дорівнює кількості днів Першої світової війни. Чи можете надати коментарі щодо цього? Чи планується офіційна заява від МЗС? Дякую. 

Українською чи англійською вам як краще? Українською? Добре. Я, по-перше, дякую вам за чудову українську мову. Українська не найбільш проста, хоча японська, мабуть, складніша, але, все-таки, дякую вам за вивчення та використання нашої мови, ми це цінуємо.

Ми порівнювали вже раніше війну Росії проти України з деякими світовими війнами. Зокрема, велике символічне значення для Росії мав перетин раніше цього року позначки тривалості німецько-радянської війни в ході Другої світової війни, тобто нападу Третього рейху на Радянський Союз, або, як називається в російській традиції, “Великої вітчизняної війни”. Ми називаємо це німецько-радянською війною. Для росіян це має сакральне значення, тому що міф нинішній побудований на подіях 80-річної давнини, і оцю позначку ми перетнули. А зараз, дійсно, те, що тривалість перевершує вже і Першу світову війну, це просто демонстрація того, наскільки безглуздим був повномасштабний напад Росії на Україну. Путін припустився найгіршої стратегічної помилки, якої можна було припуститися навіть для нього. Ми зараз не кажемо про моральний аспект загарбницької війни. Просто це абсолютно провальна війна для Росії.

Жодних шансів її виграти немає, втрати зростають. Україна тримає фронт, всі розповіді російських генералів Путіну про те, що ось-ось Україна колапсує, фронт колапсує, він кудись прорветься, - це все брехня. Але, на жаль, ми маємо справу з фанатиком в Москві, який не хоче приймати очевидну реальність. Тому рецепт дуже простий: тиск світу на Москву, санкційний тиск, економічний, відповідальність, військовий тиск через підтримку України, масштабування української оборонки, тиск на фронті. Україна буде знищувати більше окупантів. І щомісяця зростають ці цифри, на жаль, лише силою Росія може зрозуміти, що час ту війну завершувати.

Президент України зробив пряму пропозицію Путіну, пропозицію зустрічі і завершення війни, тобто Україна абсолютно відкрита, у нас все на столі. Ми готові завершувати цю війну, готові заморожувати, зараз зупиняти лінію фронту, і тоді переходити до якоїсь дипломатії. На жаль, ми бачимо, що в Москві, на жаль, превалюють ілюзорні, нереалістичні, просто неадекватні оцінки ситуації. Для того, щоб наступило протверезіння, зокрема, і триває кампанія далекобійних санкцій України проти Росії. Чим довше Україна здатна, чим далі Україна здатна бити, тим швидше буде кінець війни, ми в цьому абсолютно переконані. Ну і, мабуть, росіянам варто вже ставити питання своїй владі, яка вже 26 років при владі. Що це таке? Для чого ця війна? Яку користь приносить, навіть якщо Росія захоплює якесь село додатково на Донбасі, яку користь це приносить російському народу? Ну, тут достатньо риторичні відповіді.

Чи буде заява? Подумаємо, може, дійсно варто. Дякую вам за ідею, можемо вас брати в нашу команду теж, будете подавати хороші ідеї.

Так, давайте до наших турецьких друзів, Деніз, прошу.

• Дуже дякую. Як ми знаємо, в наступному місяці, в Туреччині, в Анкарі буде саміт НАТО. І Марко Рубйо говорить про те, що це історичний саміт. І на цьому саміті, що Україна готується пропонувати? Яка стратегія буде в України? 
• І в мене може бути таке друге запитання. Нещодавно, на минулому тижні, Президент Володимир Зеленський написав відвертий лист до Путіна. І вчора він говорив про те, що такий лист вже досяг своєї мети. Яка мета була досягнута? Дякую.

Дякую вам, Деніз. І ще раз традиційно дякую за вашу українську мову, яку ви вивчили. Якою прекрасно володієте. Дякую вам.

Перше, саміт НАТО. Ми переконані, що участь України у саміті НАТО в Анкарі буде потужним політичним сигналом і матиме суттєві практичні теж результати.

Очікуємо, що союзники по НАТО продемонструють єдність і рішучість в питанні надання військової допомоги Україні, і йдеться насамперед про засоби протиповітряної оборони. І підтвердять, що ця допомога буде довгостроковою, стратегічною та буде продовжувати зростати. Важливо, що саміт відбувається саме в Анкарі. Туреччина є особливим союзником НАТО. Країною, в якої одна з найпотужніших армій, одна з найпотужніших оборонних індустрій. Країна, яка є, по суті, гарантом безпеки миру в Чорноморському регіоні. Країною, в якій за час з 2022-го року вдалося досягти низки практичних результатів навіть на напрямі мирного регулювання, що не вдалося жодній іншій країні: від Чорноморської зернової ініціативи до раундів переговорів в Стамбулі минулого року. І ми дуже цінуємо цю роль Туреччини, цінуємо особисто роль Президента Ердогана в досягненні цих результатів.

Тому, мабуть, нинішній момент – це одна з найкращих точок, де може відбуватися саміт НАТО. І це дуже важливо, що, дійсно, в Анкарі зберуться, лідери всі, і ми сподіваємося на сильні сигнали. Насамперед те, що стосується протиповітряної оборони.

Я перед тим говорив про те, що в роботі низка рішень, знайдена низка додаткових засобів протиповітряної оборони, які можуть бути залучені. Нам здається, що саміт в Анкарі — це прекрасний був би час для того, щоб з цих рішень якісь вже оприлюднити. Хочемо досягнути їх раніше, але саміт – це хороша нагода, буде оголосити великі, хороші рішення протиповітряної оборони для України.

І мета листа, ви питали, яка мета листа. Насправді, я бачу дуже багато обговорень, дискусій на цю тему. Мета листа дуже проста – завершити війну.

І Президент України використовує кожну нагоду для того, щоб спробувати досягти завершення війни. Ми ж бачимо, що, на жаль, Сполучені Штати, які протягом понад року були лідерами мирного процесу, дипломатичних зусиль, зайняті Іраном. Ми бачимо це.

І зараз там чергове загострення, до речі, на жаль, відбувається. Ну не можемо ми чекати, не може мир в Україні чекати в черзі. В черзі інших воїн.

При всій повазі, я розумію. Тобто я не критикую, я розумію, що вони залучені зараз туди. Тому звідси з'явилися спроби активізувати Європу. Що давайте Європа відіграє роль, Європа здатна, до речі, відіграє роль. Я багато бачив аналітики, що Путін не поважає європейців. Поважає чи не поважає – це не важливо. Важливо те, що в Європі є важелі впливу. Від санкцій, бо більші санкції введені Європою, а не Сполученими Штатами, - до треку відповідальності, заморожених активів, які здебільшого лежать в Європі. Тому в Європі є важелі. Питання використання цих важелів в правильному ключі для того, щоб Росію якось змусити обирати мир. Це перше - Європейський трек.

І друге – прямі переговори. Президент запропонував, по суті, цим листом, прямі переговори. Що давайте не чекати чи американців, чи європейців, чи когось іще. Зустрінемось напряму, з'ясуємо всі питання і завершимо війну. Ну, на жаль, Путін продовжує ховатися від цієї зустрічі, уникати її, боїться її, я не знаю. Чи має якісь ілюзії, що він щось досягне на полі бою? Попри те, що всі об'єктивні дані показують, що лише погіршилася для Росії ситуація. Україна, фронт стабілізували, тому це перше.

І друге, звісно, цей лист, оскільки він був опублікований, то, звісно, крім Путіна, в нього є ще цільові аудиторії, для кого, власне, і публікація. Для того, щоб, по-перше, всі побачили, що Україна не ховається, Україна в цьому плані в сильній позиції, готова до завершення війни.

А по-друге, всі, від людей в середині Росії до партнерів по світу, і не лише євроатлантичний простір, а також партнери наші за межами Європи, Африка, Азія, Латинська Америка, всі мають бачити, що Україна готова до завершення війни. Проблема лише в фанатику, який сидить в Кремлі і думає, що він чогось досягне, поклавши ще мільйон своїх людей. Цього не буде.

Тому цей лист був дуже сильним, проактивним, асиметричним кроком, який цих цілей, мені здається, досяг. Але пропозиції, висловлені в ньому, вони залишаються в силі. Просто питання Москви, коли вона буде готова діяти і завершувати свою злочинну війну.

• Я хотів би запитати стосовно гарантій безпеки, які Україна прагне отримати від Сполучених Штатів. І, зокрема, чи передала Україна в США нове бачення щодо цих гарантій безпеки? Чи обговорювалося питання під час розмови Президента з Джаредом Кушнером і Стівом Віткофом? І чи є вже розуміння, як саме США готові долучитись до розміщення іноземного контингенту, якщо буде досягнуто мирної угоди? Дякую.

Позиція України залишається незмінною. Ми прагнемо отримати надійні, дієві, юридично зобов'язуючі гарантії безпеки. Ми наїлися “будапештських меморандумів” та інших шматків паперу, маємо цей гіркий досвід, і Україна зараз наполягає на тому, що гарантії безпеки мають бути реальними. Те, що раніше обговорювалося зі Сполученими Штатами Америки, то виходили на дійсно сильні достатньо елементи, зокрема, і військові складові, достатньо конкретно виписані командами.

Станом на зараз я можу підтвердити, що команди України та США працюють над тим, щоб просувався проєкт з гарантіями безпеки на той час, коли, звісно, тобто це пов'язане напряму з мирним процесом, ми ж всі прекрасно це розуміємо. Але на той момент, коли буде досягнутий прогрес, мають бути підготовлені конкретні кроки і рішення. Команди зараз України та Америки, вони на зв'язку для того, щоб ці рішення були готові на той момент.

І можу підтвердити, що так, ця тема лунає під час контактів українсько-американських і буде точно обговорюватись під час наступних контактів на всіх рівнях, на яких би рівнях вони не відбувалися.

І друге питання ваше було... Чи все було стосовно гарантій безпеки? Все, що я можу сказати станом на зараз. Давайте тоді далі до наступних питань.

• Маю два питання. Перше щодо візиту Зеленського до Британії. Чому все-таки Президент летів до Лондона через Молдову, а не Польщу? Чи пов'язано це з напруженням у стосунках з Варшавою? І друге питання щодо візиту Романа Абрамовича в Київ. Хто працював над організацією цього візиту? Як саме він добирався Києва? Потягом чи якимось іншим транспортом? І з ким, окрім Президента, бачишся в Україні? 

Дивіться, перше. Я бачив цю прив'язку. Мені здається, що вона штучна. Логістика Президента окремо вирішується його службою протоколу. Давайте не шукати, не політизувати питання логістики. І більше того, привертати до них особливу увагу, мені здається, що просто з безпекових міркувань не варто, якщо чесно. Тому, сорі, я вам детальніше по цьому не скажу. А просто скажу, що політичний вимір тут відсутний. Тут не треба його шукати. Це перше.

Що стосується конкретних деталей організації візиту Абрамовича, ну, я вас тут нічим цікавим не здивую. Мені здається, що… А яка різниця? Це має якесь значення, як він їхав, поїздом, машиною чи як? Ну можна точно сказати, що не летів літаком, це, я думаю, очевидно.

Але, знову ж таки, в контексті цього контакту, по-перше, Президент України, ну, в принципі, все відверто розповів про нього. Тобто, я не знаю, що тут можна ще додати. Можу просто сказати, що Президент України використовує кожну, навіть найменшу можливість, наблизити мир.

Оце, мені здається, буде правильна оцінка цього контакту. Якщо є можливість якось просунути вперед мирні зусилля, то Президент України буде її використовувати. Так, давайте, будь ласка, до вас, вже давно тут питали.

• Зараз Єврокомісія напрацьовує зміни щодо статусу українських біженців, зокрема, чоловіків призовного віку. Питання, чи ведеться консультації, чи долучена до цього процесу Україна? Ну, можливо, є якісь деталі. 

Дивіться, оскільки ця тема викликає дуже багато емоцій різних і багато різних трактувань. Я просто ще раз повторю абсолютно незмінну позицію України. Україна, звісно, зацікавлена в добровільному поверненні громадян України. Чоловіків, жінок, - різних громадян.

Бо, звісно, ми розуміємо, що мільйони українців за кордоном. Для нас, як для держави, це колосальний виклик. Розуміємо також, що питання повернення людей, це, зокрема, є питання створення умов в Україні. Безпекових умов. Іноді йдеться про умови для сімей. Наприклад, якщо це прифронтові регіони, щоб були підземні, вибачте, школи. Страшно це говорити, але, на жаль, так є. І наведу приклад Запоріжжя, наприклад. Створення, масштабне створення мережі підземних шкіл стимулювало повернення людей. Ми бачимо це по цифрах.

Тобто, родини, ухвалюючи рішення про повернення, просто дивилися, чи зможе дитина безпечно ходити в школу. От це просто конкретний приклад, тому що дискусія на цю тему, вона занадто загальна і абстрактна.

Протягом всіх років повномасштабного вторгнення, починаючи, якщо не помиляюся, з 2022 року, йдуть переговори і спілкування України з, в першу чергу, Єврокомісією, яка визначає загальні правила і загальні рамки, про те, якими можуть бути програми стимулювання добровільного повернення українців додому.

Я хочу окремо наголосити, бо було дуже багато спекуляцій на цю тему, про якісь виплати Україною українцям закордоном для їхнього повернення. Це придумали якісь блогери і коментатори, посилаючись на якісь неіснуючі цитати, в тому числі, міністра Андрія Сибіги. Міністра у Верховній Раді запитали про ці програми повернення, він чітко сказав, що низка іноземних урядів, таких, як Швейцарія та інші, розглядають можливість, вони, іноземні уряди, їхнього фінансування - не українського.

Для тих українців, які перебувають там, по суті, замість довгого отримання цих виплат, соціальних виплат на перебування, всю ту саму суму, іноземний уряд з іноземних грошей, з іноземного бюджету, я просто ще раз повторю для тих, хто безсовісно маніпулює цією темою, іноземний уряд зі свого бюджету ті самі кошти може виплатити людині, яка вирішує повернутися в Україну. Таким чином вони, звісно, економлять кошти собі і стимулюють, якби, повернення людей до України. Ця програма, подібні елементи існують в Швейцарії, можуть існувати в інших країнах.

Іще раз попрошу нікого не маніпулювати цими речами, тому що було б, ну, знову ж таки, багато, низка маніпуляцій, про те, що Україна готується щось виплачувати людям за повернення. Не маніпулюйте цим, цього ніхто не говорив з боку України.

Тому, це діло триває, а те, що стосується, звісно, перебування наших людей, які там перебувають, на законних підставах, то Україна виступає за те, щоб зберігався рівень захисту наших людей, правомірний, який існує для того, щоб вони були захищені.

• Вчора міністр оборони Болгарії сказав, що його країна не постачатиме свою допомогу Україні, і нібито, що треба все вирішувати мирним шляхом. Чи були якісь контакти з болгарською стороною, або плануються? Яка загалом позиція України з цього приводу? Дякую. 

Дякую. Я вам наведу просто фактологічну інформацію, а ви зробите висновки. Добре.

Україна, станом на зараз, не отримує безкоштовної військової допомоги від Болгарії. Триває українсько-болгарська оборонна співпраця на комерційній основі, і вона є взаємовигідною для України і Болгарії. Ми розраховуємо, що ця співпраця триватиме, тому що вона приносить вигоди як нам, хто може отримати необхідні засоби, так і болгарським компаніям, які можуть масштабувати виробництво, заробляти завдяки цій співпраці.

Тому ми сподіваємося, що українська оборона в комерційному вимірі, співпраця триватиме, нам здається, що вона посилює обидві країни. Ми вдячні Болгарії, до речі, за те, що такі проєкти є можливими, цінуємо співпрацю з їхніми оборонними компаніями, і ця співпраця комерційна, взаємовигідна, дозволяє нам швидше досягати миру. Я хочу ще такий акцент зробити, бо чим сильніша Україна, чим більше засобів в України є, чим більше сили є, тим швидше настане мир.

• I wanted to ask if you had any comments on the remarks from the Defence Minister of Bulgaria yesterday, that Bulgaria would be halting military support for Ukraine and asking Ukraine to effectively come to the negotiating table with Russia, and does this suggest that Russia may have found another sympathetic voice within the European Union? Thank you.

 I will repeat what I just said in Ukrainian but so that you have the English language soundbite. I'll provide you with the facts and you are free to make your conclusions.

Fact number one, Ukraine does not receive any free of charge military aid from Bulgaria at this point. Ukraine is developing a mutually beneficial commercial cooperation with Bulgaria in the defense sector, meaning Ukrainian and Bulgarian defense companies, again, mutually beneficial and commercial. And we hope that this cooperation will continue because, again, it brings benefit to both sides.

And we receive what we need to defend our country. Bulgaria gets the opportunity to earn funds, the Bulgarian companies, and then scale up their defense industry. But this cooperation has bigger perspectives, and you all know that Ukraine has a unique experience in the defense sector.

Our defense industry is one of the most advanced in the world, and we possess some of the unique solutions to threats such as mass drone attacks and so on and so forth. And we are ready to share this experience. I don't think it's responsible for any government to close the door for such a cooperation.

I'm not saying that Bulgaria is closing the door, but we are ready to scale. We think it is a mutually beneficial process. And Bulgaria, just as any other EU country, would be, we think, interested in developing such cooperation.

When it comes to negotiations, Ukraine has made this position very clear. We are not hiding from negotiations. We are trying to actually achieve them.

And we are trying to propose Russiа negotiations, but Moscow refuses to come to the negotiation table. And the latest letter by the President Zelensky to Putin illustrates this better than anything else. So we are not the target audience for calls for peace negotiations. Certainly, the target audience is in Moscow. And we would suggest directing those messages there. Probably would be more effective and helpful.

In the sympathetic voice, I will not hypothesize on this, and I will actually not agree with your statement. We think that Bulgaria is a country, is a friendly country to Ukraine, part of the EU and NATO community, and a country that has helped us a lot. We value this help and assistance.

And we think that Bulgaria benefits from cooperating with Ukraine, and we hope to develop this cooperation further. When it comes, there are certain pro-Russian voices, pro-Russian voices inside Bulgaria. We see them.

But probably the nature of this stance is very different from other European voices in Hungary or Slovakia. They're different. Bulgarians have their own view on their history in the 19th century, on Russia's role in it.

We respect all of this, but we think that the current regime in Moscow, current Russian regime has nothing to do with whatever happened in the 19th century. It's just a different regime posing a completely different threat to Europe. But that's a longer discussion.

Probably enough for the briefing. 

Давайте, хтось ще має запитання? О, я, здається, я вас нарешті успішно усипив після години, так? Anyone else wants to ask anything?

Друзі, тоді вам дуже дякую, що ви прийшли. Ми будемо ще з вами обов'язково зустрічатись.