• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Стара версія
Участь України у діяльності ЮНЕСКО
Опубліковано 25 жовтня 2019 року о 13:48

Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року.

За час співпраці з Організацією наша країна виступала ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів. Наприклад, українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами дала поштовх до розробки i прийняття у 1978 році Декларації про раси i расові забобони.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру». Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності.

В ході 29-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО Україна ініціювала звернення до ООН з метою відзначення Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини. 56-а сесія Генеральної асамблеї ООН підтримала ініціативу – 2002 рік проголошено ООН Міжнародним роком із захисту світової культурної спадщини.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради.

В умовах російської агресії проти України та незаконної окупації РФ Кримського півострова одним з пріоритетів України в ЮНЕСКО є забезпечення ефективного моніторингу з боку Організації ситуації в Криму у сфері компетенції ЮНЕСКО. За ініціативи української делегації Виконавча Рада постійно розглядає це питання та ухвалює рішення «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», якими підтверджується територіальна цілісність України та закладаються юридичні підвалини для здійснення ЮНЕСКО моніторингу у тимчасово окупованому Криму у сферах компетенції Організації.

Міжнародні конвенції та рекомендації ЮНЕСКО, стороною яких є Україна:

  • Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.);
  • Конвенція про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту та Протоколу до неї (1954 р.);
  • Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958 р.);
  • Конвенція про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958р.);
  • Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960 р.);
  • Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону Європи (1979 р.);
  • Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.);
  • Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.);
  • Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (1971 р.);
  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми) (1971 р.);
  • Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (1997 р.);
  • Конвенція про охорону підводної культурної спадщини (2001 р.);
  • Конвенція про збереження нематеріальної культурної спадщини (2003 р.);
  • Конвенція про боротьбу із допінгом у спорті (2005 р.);
  • Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005 р.).

Українські об’єкти у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

7 українських культурно-архітектурних та природних перлин внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серед них.

Культурні:

  • «Собор Св. Софії, Києво-Печерська лавра та прилеглі монастирські споруди» (з 1990 року);
  • Ансамбль історичного центру міста Львів (з 1998 року);
  • Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);
  • «Резиденція Далматинських та Буковинських митрополитів» (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 року);
  • «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 року);
  • «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013р.);

Природній об’єкт: «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (з 2011 року);

До Всесвітньої мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» включено низку українських біосферних заповідників: «Чорноморський» (1984); «Aсканія-Нова» (1985); «Kарпатський» (1992); транскордонний румунсько-український біосферний резерват «Дельта Дунаю» (1998; колишній «Дунайський» (1998), польсько-словацько-український біосферний заповідник «Східні Карпати» (1998); «Деснянський» (2009) та транскордонний українсько-білорусько-польський біосферний резерват «Західне Полісся» (2012; колишній «Шацький» (2002) та  польсько-український транскордонний біосферний заповідник «Розточчя»; (2019 р.; колишній - «Розточчя»  (2011).

До Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства внесено такі українські елементи: Петриківський розпис як феномен українського декоративно-орнаментального малярства  та «Традиція Косівської мальованої кераміки».

Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» - явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області, внесене до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони (у 2016 році).

4 українських міста є учасниками Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються. Львів та Одеса є містами літератури ЮНЕСКО та учасниками Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

Спеціальні статуси ЮНЕСКО

Почесне звання «Артист ЮНЕСКО в ім’я миру» видатні діячі з різних сфер культури отримують «за внесок у привернення уваги громадськості до проблем миру, справедливості, толерантності, до становища дітей у важкій ситуації, до боротьби з неписьменністю і збереження навколишнього середовища». Народний артист України Герман Макаренко став першим українським артистом, якому ЮНЕСКО присвоїло такий високий статус.

Спеціальний статус Чемпіонів спорту ЮНЕСКО мають також президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка та Віталій і Володимир Клички.

Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО

В Україні функціонує Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО (70 шкіл із різних регіонів). Серед них є школи-дитячі садочки, середні загальноосвітні школи, спеціалізовані школи з поглибленим вивчення іноземних мов, гімназії, ліцеї, професійно-технічні училища.

Асоційовані школи ЮНЕСКО в Україні беруть участь у міжнародних освітніх проектах; розвивають молодіжну і дитячу дипломатію; вивчають і відзначають пам'ятні дати ООН; проводять міжнародні семінари, конференції, фестивалі, літні табори. Чотири основні теми їх дослідження, що визначені ЮНЕСКО: вивчення світових проблем і роль системи ООН в їхньому врегулюванні; права людини; інші країни та культури; людина і довкілля.

Проект асоційованих шкіл ЮНЕСКО був започаткований у 1953 році. Головною метою Проекту є забезпечення якісної шкільної освіти, націленої на реалізацію проектів по підтримці знань у галузі прав людини, демократії, міжкультурних зв’язків та захисту довкілля в системі ООН. Наразі є понад сім тисяч Асоційованих шкіл ЮНЕСКО у 172 країнах-членах.

UNITWIN / Кафедри ЮНЕСКО в Україні

В 1992 році була запущена програма кафедр UNITWIN / ЮНЕСКО яка сприяє міжнародному міжуніверситетському співробітництву та розширенню інституційного потенціалу шляхом спільної роботи та обміну знаннями. В програмі беруть участь понад 700 установ у 116 країнах та вона підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних сферах компетенції ЮНЕСКО, тобто у галузі освіти, природничих та соціальних наук, культури та комунікацій.

Завдяки програмі UNITWIN / ЮНЕСКО при вищих навчальних та наукових закладах України діють спеціалізовані кафедри, що створює можливості для міжнародної наукової співпраці у напрямах їх діяльності. Серед них – лінгвістика, філософія людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивна освіти та соціальна політика, екологія техногенних регіонів, кріобіологія, клітинна і молекулярна нейробіологія, прав людини і демократії.

Кафедра ЮНЕСКО “Філософія людського спілкування” Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка (м.Харків);

Кафедра ЮНЕСКО “Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика“ на базі Національного технічного Університету України “КПІ“ (м.Київ) ;

Кафедра ЮНЕСКО «Через вивчення іноземних мов до культури миру» при Київському національному лінгвістичному університеті (м.Київ);

Кафедра ЮНЕСКО “Інтелектуальне моделювання та адаптація технологій до проблем освіти та соціального прогресу” при Одеському національному політехнічному університеті (м.Одеса);

Кафедра ЮНЕСКО "Права людини, мир, демократія, толерантність та міжнародне взаєморозуміння" при Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (м.Київ);

Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України (м.Київ);

Кафедра ЮНЕСКО “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті” Міжнародного науково – технічного університету (м.Київ) ;

Кафедра ЮНЕСКО з питань кріобіології на базі Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України (м.Харків);

Кафедра ЮНЕСКО "Духовно-культурні цінності виховання та освіти" на базі Інституту духовного розвитку людини Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля (м. Луганськ / переміщено до м.Київ);

 Кафедра ЮНЕСКО «Екологічно чисті технології» на базі Харківського національного автомобільно-дорожнього технічного університету (м.Харків)

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux