• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • Français
  • Español
  • Português
  • العربية
Участь України у діяльності ЮНЕСКО
Опубліковано 15 квітня 2024 року о 10:00

Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року.

За час співпраці з Організацією наша країна виступала ініціатором багатьох міжнародних програм та проектів. Наприклад, українська ініціатива щодо використання засобів масової інформації з метою зміцнення миру, недопущення пропаганди війни, насильства i ненависті між народами дала поштовх до розробки i прийняття у 1978 році Декларації про раси i расові забобони.

На 27-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1993 р.) Україна виступила з ініціативою розробки «Програми культури миру». Ця ініціатива лягла в основу переорієнтації діяльності ЮНЕСКО в напрямку зміцнення її етичної місії та ролі у формуванні психології культури миру, клімату довіри і толерантності.

В ході 29-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО Україна ініціювала звернення до ООН з метою відзначення Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини. 56-а сесія Генеральної асамблеї ООН підтримала ініціативу – 2002 рік проголошено ООН Міжнародним роком із захисту світової культурної спадщини.

За період членства в ЮНЕСКО Україна чотири рази обиралася до керівного органу Організації – Виконавчої ради.


Підтримка з боку ЮНЕСКО в умовах повномасштабної війни

В умовах повномасштабної російської агресії проти України та незаконної окупації РФ Кримського півострова одним з пріоритетів України в ЮНЕСКО є забезпечення ефективного моніторингу з боку Організації ситуації в Криму у сферах своєї компетенції. За ініціативи української делегації Виконавча Рада, починаючи з 2014 року, постійно розглядає це питання та ухвалює рішення «Моніторинг ситуації в Автономній Республіці Крим (Україна)», якими підтверджується територіальна цілісність України та закладаються юридичні підвалини для здійснення ЮНЕСКО моніторингу у тимчасово окупованому Криму у сферах компетенції Організації.

У 2022 році під час чергової сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО було вперше ухвалено рішення «Програма дій та надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні». Ухвалення зазначеного рішення, яке забезпечує моніторинг ЮНЕСКО ситуації на всій території України у її міжнародно визнаних кордонах та підтримує імплементацію програми надзвичайної допомоги Україні з боку ЮНЕСКО у всіх сферах мандату Організації, створило умови для подальшої мобілізації міжнародних ресурсів та сприятиме реалізації проектів міжнародної допомоги для відновлення України у сферах компетенції ЮНЕСКО. Зазначене питання продовжує розглядатися Виконавчою радою ЮНЕСКО, яка ухвалює відповідні рішення.

У 2023 році під час 3-го позачергового засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, а також 18-го чергового засідання зазначеного Комітету 25 об’єктам культурної спадщини України надано посилений захист у рамках Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та Другого протоколу до неї 1999 року. Таким чином:

  • створені додаткові міжнародні механізми захисту об’єктів культурної спадщини України;
  • посилюється міжнародна відповідальність Росії за скоєні злочини проти культурної спадщини України;
  • об’єкти мають сильний міжнародний юридичний імунітет від нападів Росії;
  • атаки на зазначені об’єкти розглядатимуться як воєнний злочин у сенсі міжнародного кримінального правосуддя;
  • створені правові підставі для притягнення Росії до міжнародної кримінальної відповідальності за агресію про нашої держави. 



Членство України в робочих органах ЮНЕСКО

Наразі Україна представлена у таких робочих органах ЮНЕСКО:

- Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту (Гаазької конвенції 1954 року) (Committee for the protection of cultural property in the event of armed conflict). (2021-2025);

- Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культурних цінностей до країн походження або їх реституції у разі незаконного привласнення (Intergovernmental Committee for Promoting the Return of Cultural Property to its Countries of Origin or its Restitution in case of Illicit Appropriation (ICPRCP)). (2021-2025);

- Виконавча рада Міжурядової океанографічної комісії (Executive Council of the Intergovernmental Oceanographic Commission) (2023-2027);

- Міжурядова рада Міжнародної програми розвитку комунікацій (Intergovernmental Council of the International Programme for the Development of Communication) (2023-2027);

- Міжурядовий комітет з фізичного виховання та спорту (The Intergovernmental Committee for Physical Education and Sport (CIGEPS)) (2023-2027);

- Міжурядова рада Програми «Інформація для всіх» (Intergovernmental Council of the Information for All Programme (IFAP)) (2023-2027);

- Комітет всесвітньої спадщини (World Heritage Committee) (2023-2027);

- Глобальна робоча група з імплементації Десятиріччя мов корінних народів Світу (Global Task Force for Making a Decade of Action for Indigenous Languages). (2025-2027) рр.


Міжнародні конвенції та рекомендації ЮНЕСКО, стороною яких є Україна:

  • Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.);
  • Конвенція про охорону культурних цінностей на випадок збройного конфлікту та Протоколи до неї (1954 р., 1999 р.);
  • Конвенція про міжнародний обмін виданнями (1958 р.);
  • Конвенція про обмін офіційними виданнями та урядовими документами між державами (1958р.);
  • Конвенція про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти (1960 р.);
  • Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та вчених ступенів у державах регіону Європи (1979 р.);
  • Конвенція про заходи, спрямовані на заборону і попередження незаконного ввозу, вивозу та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.);
  • Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (1972 р.);
  • Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів (1971 р.);
  • Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм (Конвенція про фонограми) (1971 р.);
  • Конвенція про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні (1997 р.);
  • Конвенція про охорону підводної культурної спадщини (2001 р.);
  • Конвенція про збереження нематеріальної культурної спадщини (2003 р.);
  • Конвенція про боротьбу із допінгом у спорті (2005 р.);
  • Конвенція про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (2005 р.).


Українські об’єкти у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

8 українських культурно-архітектурних та природних перлин внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серед них.

7 культурних:

  • «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (з 1990 року; з 2023 року – у Списку під загрозою);
  • «Львів: Ансамбль історичного центру» (з 1998 року; з 2023року – у Списку під загрозою);
  • Геодезична «Дуга Струве» (з 2005 року);
  • «Резиденція митрополитів Буковини та Далмації» (зараз – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (з 2011 року);
  • «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора» (з 2013 року);
  • «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України та Польщі», спільна українсько-польська номінація (з 2013 року);
  • «Історичний центр Одеси» (у Списку під загрозою, з 2023 року). 

1 природній об’єкт: «Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи» (з 2007 року, частина транскордонного об’єкту в Австрії, Албанії, Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Іспанії, Італії, Німеччині, Північній Македонії, Польщі, Румунії, Словаччині, Словенії, Україні, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії).

До Репрезентативного списку нематеріальної спадщини людства внесено такі українські елементи: Петриківський розпис як феномен українського декоративно-орнаментального малярства (2013)  та «Традиція Косівської мальованої кераміки» (2019), Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього (2021).

Козацькі пісні Дніпропетровщини, або «козацькі пісні» - явище виконання степових пісенних творів (українських козацьких пісень) у Дніпропетровській області (2016 р.), Культура приготування українського борщу (2022) внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує негайної охорони.

Реєстр “Пам’ять світу”

У 2023 р. документальну спадщину “Бабин Яр” включили до Міжнародного реєстру Програми “Пам’ять світу” ЮНЕСКО.

Загалом у реєстрі документальної спадщини «Пам’ять світу» перебувають 5 елементів:

  • Зібрання фонографічних записів єврейського музичного фольклору (1912-1947);
  • Архіви Радзивіллів та Несвіжська бібліотечна колекція (спільний елемент з Білоруссю, Литвою, Польщею, РФ та Фінляндією);
  • Акт Люблінської унії (спільний елемент з Литвою та Польщею);
  • Документальна спадщина, пов'язана з Чорнобильською катастрофою (спільний елемент з Білоруссю);
  • «Документальна спадщина «Бабин Яр».

До Всесвітньої мережі біосферних резерватів програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» включено низку українських біосферних заповідників: «Чорноморський» (1984); «Aсканія-Нова» (1985); «Kарпатський» (1992); транскордонний румунсько-український біосферний резерват «Дельта Дунаю» (1998; колишній «Дунайський» (1998), польсько-словацько-український біосферний заповідник «Східні Карпати» (1998); «Деснянський» (2009) та транскордонний українсько-білорусько-польський біосферний резерват «Західне Полісся» (2012; колишній «Шацький» (2002) та  польсько-український транскордонний біосферний заповідник «Розточчя»; (2019, колишній - «Розточчя»  (2011).

9 українських міст (Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ, з 2022 - Київ, Нетішин, Полтава; з 2024 - Львів, Суми, Тернопіль) є учасниками Глобальної мережі ЮНЕСКО міст, що навчаються.

Львів та Одеса є містами літератури ЮНЕСКО та учасниками Мережі креативних міст ЮНЕСКО.

У листопаді 2021 року до Мережі креативних міст у галузі музики було включено Харків.


Спеціальні статуси ЮНЕСКО

Завдяки діяльності Послів доброї волі, Артистів ЮНЕСКО в ім’я миру та Чемпіонів ЮНЕСКО підвищує обізнаність громадськості щодо своєї діяльності. У разі отримання титулу ці особистості погоджуються використовувати свій талант і славу для поширення високих цінностей і цілей Організації через заходи, які вони проводять, проєкти, які вони реалізують, і дебати, в яких вони беруть участь.

Народний артист України Герман Макаренко став першим українським артистом, якому ЮНЕСКО присвоїло високий статус Артиста ЮНЕСКО в ім’я миру.

Спеціальний статус Чемпіона спорту ЮНЕСКО має олімпійський чемпіон Сергій Бубка.


Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО

В Україні функціонує Мережа Асоційованих шкіл ЮНЕСКО (70 шкіл із різних регіонів). Серед них є середні загальноосвітні школи, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов, гімназії, ліцеї, професійно-технічні училища.

Асоційовані школи ЮНЕСКО в Україні беруть участь у міжнародних освітніх проектах; розвивають молодіжну і дитячу дипломатію; вивчають і відзначають пам'ятні дати ООН; проводять міжнародні семінари, конференції, фестивалі, літні табори. Чотири основні теми їх дослідження, що визначені ЮНЕСКО: вивчення світових проблем і роль системи ООН в їхньому врегулюванні; права людини; інші країни та культури; людина і довкілля.

Проект асоційованих шкіл ЮНЕСКО був започаткований у 1953 році. Головною метою Проекту є забезпечення якісної шкільної освіти, націленої на реалізацію проектів по підтримці знань у галузі прав людини, демократії, міжкультурних зв’язків та захисту довкілля в системі ООН. Наразі є понад дванадцять тисяч Асоційованих шкіл ЮНЕСКО у 182 країнах-членах.

За цим посиланням розміщена інтерактивна карта з інформацією щодо діяльності Асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні:

https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1luyMTHdwHDU0KR05SM-9HzLh2tPqpt0&usp=sharing 


UNITWIN / Кафедри ЮНЕСКО в Україні

В 1992 році була запущена програма кафедр UNITWIN / ЮНЕСКО яка сприяє міжнародному міжуніверситетському співробітництву та розширенню інституційного потенціалу шляхом спільної роботи та обміну знаннями. В програмі беруть участь понад 950 установа у 120 країнах та вона підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних сферах компетенції ЮНЕСКО, тобто у галузі освіти, природничих та соціальних наук, культури та комунікацій, музика. 

Завдяки програмі UNITWIN / ЮНЕСКО при вищих навчальних та наукових закладах України діють спеціалізовані кафедри, що створює можливості для міжнародної наукової співпраці у напрямах їх діяльності. Серед них – лінгвістика, філософія людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивна освіти та соціальна політика, екологія техногенних регіонів, кріобіологія, клітинна і молекулярна нейробіологія, прав людини і демократії.

  • Кафедра ЮНЕСКО "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті" Міжнародного науково – технічного університету (м.Київ) 1995 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО “Філософія людського спілкування” Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П.Василенка (м.Харків) 1996 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО "Права людини, мир, демократія, толерантність та міжнародне взаєморозуміння" при Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (м.Київ) 1998 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО з питань кріобіології на базі Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України (м.Харків) 1998 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО “Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика“ на базі Національного технічного Університету України “КПІ“ (м.Київ) 1999 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО «Екологічно чисті технології» на базі Харківського національного автомобільно-дорожнього технічного університету (м.Харків) 2000 р.;
  • КАФЕДРА ЮНЕСКО «Нові інформаційні технології в освіті для всіх», Міжнародний науково навчальний центр інформаційних технологій та систем Національної академії наук і Міністерства освіти і науки України (МННЦІТіС, м. Київ) 2002 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО "Духовно-культурні цінності виховання та освіти" на базі Інституту духовного розвитку людини Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля (м. Луганськ / переміщено до м.Київ) 2009 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» на базі Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України (м.Київ) 2016 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО "Наукова освіта" на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (м.Київ) 2021 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру» на базі Національної Музичної Академії України ім. П.І.Чайковського (м.Київ) 2022 р.;
  • Кафедра ЮНЕСКО «Традиції в культурі та мистецтві - збереження та розвиток» на базі Харківського національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського (м.Харків) 2023 р.

За посиланням розміщена інтерактивна карта з інформацією щодо діяльності Кафедр ЮНЕСКО в Україні:

https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1JFYYo_ceClrlqzHSL4U2quSyAPS0_8g&ouid=107190616098751547141&usp=drive_link


Клуби ЮНЕСКО

Клуб ЮНЕСКО – це добровільне об'єднання людей різного віку та різних соціально-професійних верств, які поділяють ідеали ЮНЕСКО, прагнуть до їх розповсюдження та діють з метою більш активної участі у міжнародному житті у сферах компетенції ЮНЕСКО на основі запропонованих Організацією підходів.

Клуби ЮНЕСКО можуть здійснювати свою діяльність у будь-якій сфері компетенції ЮНЕСКО. Однак важливо, щоб їхні цілі та заходи відповідали поточним стратегічним цілям та програмним пріоритетам ЮНЕСКО.

Клуби ЮНЕСКО не переслідують комерційних цілей.

Клуби ЮНЕСКО функціонують на добровільних засадах, є юридично та фінансово незалежними від ЮНЕСКО.

Акредитацію Клубів ЮНЕСКО в Україні, нагляд та оцінку їх діяльності й, у разі необхідності, скасування акредитації здійснює Національна комісія України у справах ЮНЕСКО.


Для тих, хто бажає створити клуб ЮНЕСКО в Україні:

Порядок надання статусу Клубу ЮНЕСКО

Заявка на надання статусу Клубу ЮНЕСКО

Заявка на надання статусу клубу ЮНЕСКО - для завантаження у форматі Microsoft Word

Витяг з Нормативно-правової бази ЮНЕСКО щодо асоціацій і клубів ЮНЕСКО

 

Важливо! Клуби та Асоціації ЮНЕСКО в Україні, які діяли до моменту затвердження Порядку надання статусу Клубу ЮНЕСКО (Рішенням Бюро Національної комісії України у справах ЮНЕСКО  від 6 грудня 2022 року), мають пройти повторну акредитацію відповідно до зазначеного Порядку.


Патронат Національної Комісії України у Справах ЮНЕСКО

Національна Комісія України у справах ЮНЕСКО надає патронат заходам, які відповідають програмній діяльності ЮНЕСКО та мають міжнародний або всеукраїнський характер. У окремих випадках можливе надання патронату заходам місцевого значення.

Характер і Термін Патронату

Патронат має одноразовий характер та може надаватися на термін не більше одного року. У випадку періодичних заходів, організаторам необхідно звернутися за новим патронатом перед кожним запланованим заходом.

Процедура Подання Заявки

Для отримання патронату, організатори заходу повинні подати запит за допомогою спеціальної форми не пізніше ніж за 1 місяць до початку заходу. Запит на отримання патронату обробляється Секретаріатом Національної комісії та передається на розгляд Голові Комісії.

Вимоги до Заявки

До запиту необхідно долучити детальну програму заходу, що включає цілі проекту, зв'язок із програмною діяльністю ЮНЕСКО, список закордонних учасників (у разі міжнародних заходів), джерела фінансування, очікувані результати та матеріали з логотипом Нацкомісії.

Післязахідні Зобов'язання

Організація, яка отримала патронат, зобов'язана надіслати до Секретаріату звіт про проведений захід протягом десяти днів після його закінчення.

Умови Патронату

Отримання патронату не пов'язане з фінансовою підтримкою з боку Національної комісії. У випадку невідповідності реалізації заходу заявленій програмі, Нацкомісія має право скасувати рішення про надання патронату.

Положення про Патронат Національної Комісії України у Справах ЮНЕСКО

Форма запиту на отримання патронату Національної комісії України у справах ЮНЕСКО

Звіт про захід, проведений під патронатом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux