Доброго дня, шановні колеги!
Радий вас усіх бачити. А чого ви так далеко?
Вибачте, у нас тут відбуваються пертурбації, трансформації, які закінчаться трішки новим виглядом нашого пресцентру, який буде зручніший і буде менше цієї “луни”, яку ви чуєте по звуку, я знаю, що є великі питання до цього. Так що ми до цього доберемося.
I don't know if we have foreign media present here? Yes, good. So I'll just remind that you can ask your questions in English. The primary reason for this briefing is to inform the Ukrainian public, but also, of course, the international public as well, so if you need English language soundbites, just ask in English. Ok? But we will start in Ukrainian. Hoping that you understand or you're learning?
Добре. Друзі, почнемо з нашого насиченого порядку денного, міжнародного.
Насамперед, йдеться про загострення, звісно, на Близькому Сході. Ви бачите, яка інтенсивна дипломатія відбувається цими днями. Президент України зараз в Європі, в поїздці. Міністр закордонних справ проводить розмови з близькосхідними колегами. Сьогодні також будуть повідомлення про такі розмови з міністрами закордонних справ країн Близького Сходу. Тим часом, ми, як держава, стежимо за значним погіршенням безпекової ситуації на Близькому Сході.
На жаль, констатуємо, що цей конфлікт набуває ознак затяжної війни, розширення географії бойових дій, зростання ризиків широкомасштабної регіональної дестабілізації. Українська позиція, ми її повторювали багато разів: ми виступаємо за дотримання норм міжнародного права, принципів Статуту ООН і наголошуємо, що відповідальність за цю ескалацію лежить на режимі в Тегерані. Саме його політика, цього режиму, є ключовим чинником нестабільності на Близькому Сході і поза його межами.
Нагадуємо, що Іран залишається безпосереднім співучасником російської агресії. Він поставив Росії тисячі «шахедів», технологій та іншого озброєння, які вбивають українців, руйнують наші міста. Понад 57 тисяч іранських дронів запустила Росія проти України з 2022 року.
Звісно, взамін Росія надає Ірану військову та розвідувальну підтримку, ділиться досвідом використання дронів. Президент України зазначав в одному з нещодавніх інтерв’ю, що Росія також постачала Ірану безпосередньо «шахеди» російського виробництва, які застосовувалися у військових операціях. Тому можемо констатувати, що союзні режими в Тегерані та Москві працюють разом на підрив європейської та глобальної безпеки.
І саме тому для нас, як для держави, вкрай важливо забезпечити єдність Європейського Союзу і не допустити фрагментації трансатлантичного простору в протистоянні цим двом режимам. Україна виступає за посилення міжнародного тиску на Іран, зокрема через санкційні механізми у тісній координації з ЄС, а також за використання дипломатичних інструментів стримування, які дозволять мінімізувати ризики більшої регіональної війни.
Окреме занепокоєння, звісно, викликає порушення свободи судноплавства в Ормузькій протоці. Ви прекрасно знаєте, які вкрай негативні наслідки це має для стабільності енергоринків і світової економіки. Ми закликаємо до негайного забезпечення свободи навігації відповідно до міжнародного морського права та недопущення подальшої ескалації у цьому стратегічно важливому регіоні. У разі переходу війни на Близькому Сході в затяжну фазу, звісно, це створить додаткові виклики для міжнародної безпеки, буде відволікати увагу та ресурси міжнародної спільноти від протидії російській агресії в Європі і буде посилювати нестабільність на глобальних ринках.
Водночас ми розуміємо, що ослаблення військового потенціалу Ірану може обмежити його здатність підтримувати російську агресію проти України. Тому тут різні є фактори, скажімо, для нас, як для держави, і сприятливі, і несприятливі.
Тепер кілька слів про допомогу України державам Затоки. Я знаю, вас це цікавить, багато колег питали про те, яку допомогу Україна надає, що очікує взамін. Давайте я розставлю крапки над «і». Офіційна позиція України: Україна вже робить практичний внесок у зміцнення безпеки партнерів у регіоні, зокрема завдяки своєму унікальному досвіду протидії іранським дронам.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що на Близький Схід уже направлені 201 український військовий експерт для протидії саме «шахедам». Вони працюють в Еміратах, Катарі, Саудівській Аравії та Кувейті за запитом партнерів, зокрема Сполучених Штатів, для захисту, знову ж таки, від іранських дронів. Додатково готові до відрядження ще 34 фахівці, про це заявляв Президент України.
І загалом уже зараз українські експертні команди працюють із країнами Близького Сходу, тривають контакти на високому рівні, включно з візитами керівництва сектору безпеки та оборони України. У цьому контексті важливо розуміти, що лише Україна, одна держава у світі, має в розпорядженні комплексну систему протидії повітряним загрозам, які зараз ідуть від Ірану для держав Затоки і країн Близького Сходу.
Що я маю на увазі під комплексною системою? Недостатньо мати дрон-перехоплювач, недостатньо мати сам пристрій.
По-перше, йдеться про цілу низку обладнання, яке забезпечує його діяльність — від радарів до командних пунктів і решта, і решта. По-друге, йдеться, звісно, про досвід у перехопленні, “software”, тобто безпосередньо програмне забезпечення, яке дозволяє ефективно протидіяти. І найголовніше — це спеціалісти, фахівці з досвідом, які знають, як це робити.
Ні в кого у світі, крім України, такого досвіду немає, і саме цим ми цікаві країнам Затоки. На днях міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що 11 країн за ці тижні звернулися із запитами про таку підтримку до України. А деякі країни вже, до речі, дякували за практичну підтримку, деякі арабські країни.
Тому в цьому контексті цієї підтримки Україна, звісно, розраховує і на взаємність з боку держав регіону, зокрема, за такими чотирма загальними напрямами. Я не буду вдаватися в конкретику, але окреслю напрями, за якими ми розраховуємо на взаємність.
По-перше, це посилення політичної підтримки України. По-друге, підтримка санкційної політики щодо Росії та Ірану. По-третє, розширення практичної співпраці у сфері безпеки та оборони. І, по-четверте, участь у відновленні України та інвестиційні проєкти.
Я думаю, пізніше ви будете бачити певні конкретні переговори, домовленості, більше деталей за цими магістральними напрямами, але загалом ці чотири напрями можу окреслити. Очевидно, що захист неба і цивільної інфраструктури — це спільний виклик, і Україна виступає за взаємовигідне партнерство у цій сфері.
Я на цьому зупинюся і буду радий відповідати на ваші запитання. Я переконаний, їх достатньо багато. Прошу.
Ми чули про те, що невелика група інженерів з Європи планує приїхати оглянути «Дружбу»? Чи були пошкодження? Чи справді ця група їде в Броди? І якщо їде, чи вже приїхала, чи це був запланований візит, і взагалі, що відомо про цей візит?
Дружба — наша улюблена тема. Мені невідомо про якісь конкретні домовлені дати чи поїздки в контексті того, що ви запитали.
Мені також невідомо, звідки взялися деталі чи дати цих поїздок у ЗМІ. Я бачив ці повідомлення, але я не знаю, звідки вони виходять. Що я можу вам підтвердити з попередньої історії питання? Раніше Єврокомісія зверталася до української сторони з запитами щодо приблизних термінів ремонту «Дружби» — нафтопроводу, який був пошкоджений внаслідок російських ударів. Давайте я це ритуально нагадаю, тому що іноді це випадає з контексту.
Роз’яснення щодо цих термінів були своєчасно Єврокомісії надані українською стороною. Крім того, ми підтримуємо постійний зв’язок і з Єврокомісією, і з партнерами, і в тому числі з Угорщиною і з Словаччиною, щодо стану нафтопроводу «Дружба», пошкоджень, які були завдані, і орієнтовних прогнозів ремонту.
Останній такий брифінг відбувався в суботу. Ви бачили: МЗС і «Нафтогаз» разом проводили такий брифінг — 31 держава, іноземний дипкорпус, представлений в Україні, серед них був посол Угорщини і представник Словаччини теж. Там була надана вичерпна інформація, зокрема, до речі, представлені вичерпні матеріали про характер атаки і наслідки, зокрема фото- і відеозаписи з місця події. Тобто це все було продемонстровано теж нашим колегам і детально поінформовано про виклики, з якими стикаються ремонтні бригади на нафтопроводі.
Я розумію, що всіх зараз цікавлять якісь технічні питання — глибші про нафтопровід. Я не часто вас спрямовую до інших інституцій, зазвичай завжди від себе відповідаю, що можу відповісти, але, дійсно, технічні питання у нас вирішують конкретні суб’єкти, зокрема «Нафтогаз» — те, що стосується конкретно технічних деталей.
А зараз там багато крутиться в ЗМІ щодо допуску-недопуску якихось людей чи когось безпосередньо на об’єкти. Я можу просто нагадати, що в умовах воєнного стану допуск чи недопуск на стратегічні об’єкти — це питання Служби безпеки України, наших колег, які професійно, фахово працюють, і якби вони вирішують допуск чи недопуск якихось громадян, особливо іноземних, на такі об’єкти. Поки мені додатково немає що вам повідомити офіційно, додатково до того, що я зараз сказав.
Давайте, якісь ще питання? Давайте, будь ласка, Галина.
Найперше, всіх цікавить, що ж відбувається навколо переговорного процесу? Чи справді Іран є причиною того, що контактні групи до сих пір не зустрілися? Чи це лише ширма, прикриття, можливо, для росіян, а можливо, для американців? Коли цей раунд може відбутися? У наступні тижні? Де саме? Стамбул чи Женева? І плани РФ по заміщенню національного складу на тимчасово окупованих територіях? Тому що є інформація, що людей із наших українських територій уже вивозять і натомість привозять когось із Росії.
Те, що стосується переговорного треку, ви чули заяву Президента України про те, що, звісно, війна проти Ірану негативно впливає на наш переговорний трек Україна-Росія-США. Я можу тут тільки підтвердити це. Кілька разів уже переносилися наступні консультації тристоронні Україна-Росія-США. І станом на зараз вони теж перенесені. Тобто від них не відмовлялися, їх не скасовували. Просто вони відтерміновані в часі. Тому тут не треба шукати якесь подвійне дно, так би мовити.
Дійсно, увага Сполучених Штатів зараз повністю сконцентрована на Близькому Сході. І в таких умовах тому на паузі зараз цей переговорний трек. Хоча команди між собою спілкуються щодня. Тобто, насправді, робочий контакт цей відбувається. Просто інша справа, що для того, щоб просувати вперед процес, потрібні зустрічі. В ідеалі, звісно, зустріч лідерів.
Ми продовжуємо дотримуватися позиції, що зустріч лідерів здатна була би розблокувати і досягти прориву в мирному процесі. На жаль, з російського боку як не бачили, так і не бачимо готовності до такої зустрічі лідерів. І загалом не бачимо готовності з боку Росії до дипломатії. Бачимо ставку на війну, на спробу досягнути своїх цілей військовим шляхом. Хоча досягнути їх військовим шляхом не вдасться. Це вже зрозуміло з поля бою.
Якщо у нас буде якась нова інформація по домовленостях наступного раунду, ми будемо вам обов'язково її повідомляти. Тепер, що стосується планів Російської Федерації заміщувати етнічний склад, національний склад на тимчасово окупованих територіях, про які вони публічно заявили. Ця політика не нова.
Політику геноцидного заміщення етнічного складу на окупованих територіях Москва втілювала системно з 2014 року в Криму і в окупованих районах Донецької і Луганської областей. Але і раніше протягом століть — на всіх тих територіях, до яких Москва, як колонізатор, була здатна дотягнутися. Ми знаємо, як цілі народи зникли з обличчя землі через цю політику асиміляції, цілеспрямованого знищення культурної ідентичності.
Що стосується цих всіляких проєктів, про які вони… Вони ж не лише говорять про заміщення, вони говорять про якісь там вливання в інфраструктуру, нібито в якийсь розвиток інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. Можемо сказати, що перший етап цих проєктів уже, я думаю, оцінений мешканцями Маріуполя, маріупольцями. Стартував за значно кращих показників російської економіки раніше цей план — створення вітрини з Маріуполя. Але поки що можемо сказати, що він вражає лише масштабом пропаганди, яка супроводжує цей план.
І більшість корінних мешканців Маріуполя залишаються досі без даху над головою з перспективою, знову ж таки, переселення в депресивні райони Російської Федерації. А вціліле житло, яке було вимушено покинуте їхніми власниками, і певна кількість цих нових будинків, які похапцем там зведені, вони незаконно заселяються росіянами. Оцією так званою “військово-номенклатурною елітою”, тому що елітою назвати цих людей, звісно, важко. Це все частина геноцидної політики Росії на тимчасово окупованих територіях. Вона має на меті примусову інтеграцію в російське правове і політичне поле.
І використання цих територій як військового плацдарму і ресурсної бази для війни. Ця політика втілюється багато років через вбивства і репресії, викрадення дітей, насильницьку паспортизацію, переслідування незгодних, знищення української ідентичності, зміну демографічного складу і експлуатацію ресурсів. Я хочу в цьому зв'язку підкреслити, що усі злочини Росії на тимчасово окупованих територіях ретельно документуються та розслідуються як українськими правоохоронцями, так і міжнародними інституціями і правозахисними організаціями.
Результати цих розслідувань стають базою для рішень міжнародних судів. Нагадаю, що відповідно до Конвенції про попередження покарання злочину геноциду 1948 року, а також Римського статуту Міжнародного кримінального суду, насильницька зміна етнічного складу населення кваліфікується як геноцид, якщо ці дії вчиняються з наміром повністю або частково знищити певну національну групу. Як відомо, для того, щоб довести в суді злочин геноциду, потрібно насамперед довести злочинний геноцидний намір, тобто намір безпосередньо зруйнувати національну групу.
Так от, публікуючи оці колонізаторські плани у вигляді державних програм і генеральних планів, про що ми зараз дізнаємося, Росія, по суті, спрощує нам юридичну роботу з доведення геноцидного наміру їхніх дій на тимчасово окупованих територіях.
Ми переконані, що відновлення цих територій безумовно відбуватиметься за фінансової участі Росії, але це буде не за генпланами, які Кремль створює, а в рамках міжнародно-правової відповідальності за агресію і геноцид з використанням російських грошей, репарацій, заморожених активів і так далі.
Насамкінець, якби Росія не намагалася закріпитися на тимчасово окупованих територіях, крадене доведеться рано чи пізно повертати обов’язково. Так було завжди. Історія свідчить, що кожна нація, яка не змирилася з крадіжкою своїх територій, рано чи пізно повертала ці території, і так само буде і в українському випадку.
Дякую, давайте далі. Давайте до міжнародних наших колег позаду.
What will it take to restore the flow of oil through Druzhba? Is this a purely technical issue, or is there a political component involved caused by the complicated relationship between Ukraine and Hungary? Thank you.
This is a technical issue. The pipeline was damaged by a Russian strike. We never heard any condemnation, even condemnation from the Hungarian side of Russia's actions. Their friends in Moscow destroyed the pipeline.
And now, for some reason, Hungary made it a political point. So Hungary politicizes this issue, makes it a political point, and puts forward demands to Ukraine, which is absurd in our view. Ukraine faces large-scale terror, air terror from Russia.
Our infrastructure is being damaged every day. And even since the damage done to the Druzhba pipeline, there have already been other damages to other Ukrainian pipelines, other infrastructure, for example, the Odesa-Brody pipeline. Ukraine repairs all of that.
But we do not have unlimited resources. We are in a full-scale war, which Hungary decides to ignore for some reason. We regret that Hungary systematically tries to drag Ukraine into its domestic politics and its electoral campaign.
We reject such attempts from the Hungarian side. Sometimes Prime Minister Orban mentions President Zelenskyy more times than he mentions Hungary itself in his speeches, which makes us wonder whether the elections are unfolding in Hungary or in Ukraine, and whether Prime Minister Orban is running for president of Ukraine or Hungary. It really makes us confused.
But we hope he focuses on his country and tells his people about the state of his economy, about what his government is doing, why they failed to diversify energy supply to Hungary, and other issues which are probably of more concern to Hungarians than the President of Ukraine and other Ukraine-related issues that, unfortunately, Prime Minister Orban is so focused on.
Скажіть, будь ласка, чи є наразі поставки дронів-перехоплювачів українського виробництва до тих 11 країн Близького Сходу, які звернулися до нас по допомогу. Тобто, чи експортуємо ми туди вже наші дрони? Чи йдеться більше про консультативні послуги наших фахівців, і якщо так, то в чому саме ми їх надаємо?
Йдеться про комплексну допомогу нашу в захисті неба цих країн від іранських дронів. Комплексну допомогу. Я не можу вам сказати більше. Я думаю, що Міністерство оборони — це найкраща адреса, куди можна спрямовувати такі більш конкретні запитання, але я можу підтвердити, що це комплексна, системна допомога.
У мене декілька запитань. Перше, знову ж таки, в контексті ситуації в Затоці. Чи пришвидшує, на вашу думку, це укладання так званої drone-deal із США?
Друге запитання. Нещодавно президентка Молдови заявила про загрозу для водопостачання Молдови через забруднення Дністра після російського удару по ГЕС. Чи відбувалася комунікація з Україною в цьому контексті? Можливо, були вжиті спільні дії?
І третє. На днях був візит голови МЗС Кенії до Москви. Яка офіційна позиція МЗС України щодо цього візиту? Дякую.
Так, одразу набір запитань.
Перше, чи пришвидшує drone-deal? На нашу думку, пришвидшує, так. Бо це демонстрація спроможностей України, доданої вартості України і унікальності нашого досвіду, нашої цінності і для drone-deal, і для інших партнерів. Президент України теж днями заявляв про готовність України до розвитку такої безпекової співпраці загалом і зі Сполученими Штатами, і з іншими партнерами, і з державами Затоки, і з іншими партнерами.
З низкою європейських партнерів уже дуже тісна співпраця, спільне виробництво і різні інші форми, спільні підприємства там, і так далі, і тому подібне. Тому ми однозначно зацікавлені в досягненні цієї дронової так званої угоди. Я знаю, що робота там триває, команди там на зв'язку, вони розвивають цю співпрацю, рухаються до підписання цієї угоди.
Знову ж таки, ми в ній дуже зацікавлені. Це точно буде взаємовигідна угода, від якої виграє і Україна. Те, що зараз відбувається в державах Затоки і загалом ця ситуація, вона, як вчора заявляв міністр Андрій Сибіга, повністю змінила сприйняття України для багатьох у світі.
Тобто, зі сприйняття країни, яка просто просить про допомогу і підтримку інших, до сприйняття серйозної військової сили, яка здатна захищати інших і допомагати іншим.
І це, дійсно, та реальність, яка вже на сьогоднішній день існує. Ми про неї говорили багато місяців. Просто, мабуть, іноді потрібна така реальна ситуація, як загострення на Близькому Сході, для того, щоб це усвідомлення прийшло до широких мас громадськості і decision-makers в інших країнах. Це, загалом, нова роль України на міжнародній арені. Це проєкція військової сили України, яка, звісно, впливає і на зовнішню політику.
Я не дарма вам окреслив певні магістральні напрями взаємності, на яких ми очікуємо взаємовигідного розвитку співпраці з цими країнами. Тобто, звісно, все це відбувається з абсолютно очевидною взаємною вигодою для України взамін.
Друге, те, що стосується Молдови. Ми бачили заяву Президентки Молдови Майї Санду про серйозну загрозу для водопостачання країни у зв'язку із забрудненням річки Дністер, яке було спричинене ударом Росії по Новодністровській ГЕС. І, крім того, вчора, до речі, була ще заява про знаходження в молдовському селі дрона з вибухівкою. Тобто тут бачимо комплексні російські загрози для Молдови.
Станом на зараз, як ви знаєте, Молдова запровадила 15-денний режим надзвичайного стану екологічного характеру в басейні річки Дністер. Україна, зі свого боку, підтримує позицію молдовської сторони щодо повної відповідальності Росії за наслідки потрапляння цих шкідливих речовин до Дністра, які створюють пряму загрозу водопостачанню Молдови.
Що відбувається зараз на нашому двосторонньому треку? 12 та 17 березня відбулися двосторонні міжвідомчі координаційні наради між Україною та Республікою Молдова. За їхніми результатами був визначений конкретний план заходів оперативного реагування і локалізації наслідків цієї ситуації. Українська сторона вже здійснила певні практичні кроки, зокрема: встановили близько кілометра бонових загороджень, застосували сорбенти для мінімізації поширення цього забруднення. І українські служби на постійній основі здійснюють моніторинг якості води, забезпечують тісну координацію з молдовськими партнерами задля оперативного реагування на будь-які зміни ситуації.
У ширшому сенсі такі терористичні дії Російської Федерації мають наслідки, які виходять далеко за межі України, от про що свідчить ця ситуація. Йдеться не лише про шкоду для України, а й про реальні безпекові й екологічні загрози для інших держав Європи.
По суті, російський терор на сьогоднішній день ставить під загрозу Європу так само, як іранський терор ставить під загрозу весь Близький Схід. Ми закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Москву за ці безрозсудні удари, які загрожують не лише українцям, але й молдованам та іншим людям.
І третє, ви питали про візит МЗС Кенії, правильно, до Москви? Так, ми дійсно уважно відстежуємо візит керівництва МЗС Кенії до Москви. Вітаємо прагнення кенійської сторони, спрямовані на захист своїх громадян, розуміємо їх абсолютно. Ці громадяни — кенійці — опинилися втягнутими в неспровоковану, жорстоку, колоніальну за своєю суттю війну Росії проти України. Росія системно використовує громадян країн Африки у війні, зокрема через різноманітні оманливі пропозиції працевлаштування або освіти. І водночас показово, як Москва, зокрема їхній міністр закордонних справ, продовжують наголошувати на нібито добровільному характері вербування іноземців.
На нашу думку, Росія таким чином намагається уникнути прямої відповідальності за долю людей, які були обманом затягнуті на фронт, а також чітких зобов'язань припинити ці злочинні практики. Таких зобов'язань не пролунало з російського боку під час цього візиту. І ми закликаємо наших африканських друзів не вірити росіянам на слово.
Ми також відзначаємо чітку позицію кенійської сторони щодо незаконності участі її громадян в іноземних збройних формуваннях і розраховуємо на практичну реалізацію політики, яка зупинить такий рекрутмент. Ми закликаємо всі держави регіону посилити інформування громадян про відповідні ризики і протидіяти таким злочинним практикам Росії.
Завтра в Брюсселі відбудеться саміт Євроради. Чи отримували МЗС позитивні сигнали від Європейської комісії або від Євроради стосовно виділення позики на 90 мільярдів? Тому що вчора ваші візаві з Євроради казали, в принципі, що є позитивні сигнали отримання цього кредиту. Це перше питання.
Друге питання — яка подальша доля коштів і золота, що залишаються в Угорщині, які були незаконно вилучені й утримуються досі там?
І третє питання, радше про наше внутрішнє. Чи розроблений у МЗС механізм, як допомагати вивозити українців із тимчасово окупованих територій завдяки третім країнам? Тому що ми бачили такі випадки. Можливо, є більш розширена можливість це робити.
Так, перше, що стосується 90 мільярдів доларів. Ми бачили, звісно, різноманітні публічні заяви як з боку Угорщини про блокування цих грошей, так і з боку Єврокомісії з позитивними сигналами.
Ми так само розраховуємо на те, що будуть знайдені способи виділення цих коштів Україні. Якнайшвидше. Це кошти, які передбачені не просто на благодійність для України. Я хочу це підкреслити. Це кошти, передбачені на протидію російській агресії, яка становить загрозу для всієї Європи. Це кошти, якими Європа убезпечує себе від потенційного зростання ризиків з боку Росії. Це потрібно обов'язково враховувати.
Тому і позиція України дуже чітка. Не може бути жодної прив'язки між виділенням цих коштів і технічним станом нафтопроводів, які йдуть через Україну. Не може. Це абсолютно різні питання. І знову ж таки, кошти — це не благодійність лише для України. Це кошти, які потрібні для європейської безпеки.
Я не буду заходити далі тут із прогнозуваннями. Просто скажу, що ми розраховуємо, що будуть знайдені механізми, якими б вони не були, для того щоб Україна почала отримувати ці кошти.
Далі. Кошти, які Угорщина вкрала в нас і тримає у Будапешті, досі залишаються вкраденими. Іншого слова тут я не буду підбирати, тому що інші слова недоречні. Угорщина вкрала ці кошти. І ці кошти — це ж не просто, дивіться, не існує такого поняття, як державні гроші, правильно? Це гроші платників податків, українських. Це гроші українських людей з державного українського банку. От їх вкрала Угорщина, безпідставно, беззаконно. Плюс ще й ухвалили якісь закон і постанову з метою легалізувати заднім числом. Ну, по суті, зізналися… знаєте, на крадії шапка горить. Зізналися в тому, що незаконно їх апропріювали, і треба якісь додаткові закони і постанови, щоб це легалізувати.
Ми продовжуємо наполягати на невідкладному поверненні цих коштів. І коштів, і дорогоцінних металів. Вони не належать Угорщині. Перевозилися між державними банками Австрії і України транзитом через Угорщину. Це просто бандитизм Орбана призвів до ситуації, коли ці кошти затримані в Будапешті.
Будемо вимагати повернення, і ми не забуваємо про захоплення в заручники сімох громадян України і ставлення до них під час 28 годин їхнього утримання в заручниках, яке може бути прирівняне до тортур. Тому що коли людей тримають у кайданках — тому що вони навіть не були звинувачені у той момент, процесуально — забирають телефони, не дають доступу консулам, не дають правової допомоги, і при цьому ще й не дають медичної допомоги людині, яка її потребує, і навпаки вколюють препарат, який призводить до погіршення стану його здоров'я, це прирівнюється до тортур. І за все це буде відповідальність. Міністр Сибіга їм обіцяв — кожен, хто брав участь у цьому, буде ідентифікований. Є національні кримінальні справи, буде міжнародне розслідування, ми будемо притягати їх до відповідальності за те, що вони вчинили, ми це так просто не залишимо.
І третє, що стосується повернення громадян з тимчасово окупованих територій. Це дуже проблемна історія. Ми знаємо про ці труднощі, які виникають в окремих випадках під час виїзду українців з тимчасово окупованих територій через третю державу в Україну.
Тобто про що йдеться? Людина виїжджає через територію Російської Федерації, переходить кордон, потрапляє до нашого посольства, я не знаю… у Вірменії, в Грузії чи десь в якійсь іншій третій країні, приходить туди без документів і хоче повернутися на територію України.
У таких випадках оформлюється посвідчення на повернення до України. Десятки, сотні людей отримують ці посвідчення таким чином тоді, коли можна встановити факт належності людини до громадянства України. Тобто в такому випадку найбільший виклик — це встановити належність людини до громадянства. У деяких випадках це відносно легко зробити — просто консули згідно з законодавством роблять запит до Єдиного державного демографічного реєстру, отримують відгук, що людина є громадянином України, оформлюється посвідка, людина повертається.
Тобто здебільшого проблем не виникає, але є проблемні ситуації, коли такого підтвердження немає з низки різних причин. Людина каже, що вона українець, але підтвердити громадянство складно. Тоді є окремі процедури, теж визначені законодавством: подача в Мін’юст з державної міграційної служби, певний термін на розгляд, потім навіть у судовому порядку іноді це доводять. Я до чого це все розповідаю? До того, що це дуже проблемне питання, і через нього дійсно є низка кейсів, коли дуже складне неповернення громадян. Не тому, що не хочуть консули, а просто тому, що вони не мають правових підстав для оформлення посвідок.
Особливо це відбувається тоді, коли йдеться про молодих людей, які народилися на тимчасово окупованій території. Тому МЗС, з розумінням проблемності цієї ситуації, її терміновості для наших людей, розробило проєкт відповідної постанови Кабінету Міністрів з метою документування українських громадян з тимчасово окупованих територій, стосовно яких відсутня інформація в Єдиному державному демографічному реєстрі, надання їм посвідчень особи на повернення в Україну і забезпечення можливості безперешкодного переміщення на підконтрольну територію України.
На думку МЗС, запропоновані зміни полегшать процедуру встановлення особи і оформлення посвідчення на повернення. Звісно, зі збереженням усіх необхідних безпекових запобіжників, тому що всі розуміють, що є певні безпекові тут питання. Насамперед, нагадаю, йдеться про громадян, які народилися після 24 серпня 1991 року на тимчасово окупованій території, які не мають дійсних українських документів і інформація стосовно яких відсутня у базах даних Єдиного державного демографічного реєстру.
Станом на зараз ця ініціатива МЗС перебуває на фінальній стадії усіх необхідних погоджень, і вже найближчим часом ми плануємо винести її на розгляд уряду. Вона проходила погодження іншими інституціями. До цього часу, буквально цього тижня, вдалося пройти весь цей процес. Ми його чекали і активно просували, і тепер готові до винесення її на розгляд уряду вже найближчим часом. Після того, як вона буде ухвалена, ви дізнаєтеся більше подробиць про те, як працюватимуть оновлені механізми і яким чином будуть оптимізовані ці процедури.
Давайте далі, кого ще забули. Прошу, давайте в другому ряду, так.
Хотіла запитати про американські запити про допомогу на Близькому Сході. Які саме канали американці для цього використовують? Тому що президент вчора сказав, що це відбувається як частина Drone Deal. Можливо, ви могли б надати трохи більше деталей.
І друге питання щодо того, якого формату ці запити. Тобто, чи американці питають про допомогу для партнерів інших країн на Близькому Сході, чи це захист американських баз там?
Мені не відомі, насправді, точні канали. Я вам не буду придумувати тоді, коли я не знаю. Я знаю, що така співпраця відбувається. І запит широкий — наскільки мені відомо, стосується і баз, і партнерів у державах Затоки. Знову ж таки, на комплексну різноманітну підтримку. І продовжується, як я казав уже, взаємодія в рамках Drone Deal.
Тобто там іде обговорення: які дрони, як спільно виробляти, і загалом як ділитися досвідом. Нагадаю ще раз, що йдеться не просто про обладнання. Важливо всім розуміти, що Україна володіє системою протидії, яка включає обладнання, і не лише перехоплювачі, а допоміжне: “software”, спеціалістів, досвід. Все це просто так не буде працювати по окремості, лише в системі.
Давайте хтось ще. А он позаду, можна, будь ласка, там, де оператор, я так розумію. Вас відправили і познімати, і попитати, так? Розумію, співчуваю.
Доброго дня, у мене наступне питання в догонку про американські дрони. Скажіть, будь ласка, чи відомі вам випадки, коли приватний сектор приїжджає в Україну і намагається, всупереч або уникаючи бюрократії української, питати, власне, у виробників ці рішення напряму. І як Україна працює з такими приватними компаніями? Чи вже вам відомі такі випадки?
Так, бачимо дуже високий інтерес, звертаються різними каналами: державними, приватними, неофіційними, всілякими. Але у нас дисципліновані виробники, і, насправді, усі прекрасно знають, що це відбувається за координацією Міністерства оборони, Ради національної безпеки і оборони України, Офісу президента, Міністерства закордонних справ. Тобто, звісно, такого типу співпраця не є суто комерційною. Вона чутлива у сфері військово-технічного співробітництва. Тому, як правило, їхні українські каунтерпарти спрямовують через офіційні канали Міністерства оборони та інших інституцій.
Це правильно, так має відбуватися. В Україні бюрократія, до речі, не така вже й страшна з цього приводу. І для виробників дронів все максимально спрощено. А зараз, враховуючи нинішню ситуацію, ми, насправді, спростили всі можливі і прискорили всі можливі процедури для того, щоб негайно відповідати на запит.
Тому закликаємо всі іноземні компанії, які мають зацікавленість, звертатися до офіційних каналів. Повірте, вам швидко відгукнуться на ваші запити. Будуть знайдені модальності, як з вами вступити у взаємодію і співпрацю, обов'язково.
Дякую вам за те, що це запитали. Так, давайте, хто ще? Когось забули? О, нічого собі. Так-так, прошу.
Візит до Китаю досі залишається на столі? І чи готується? Чи через війну на Близькому Сході теж є деякі відкладення?
Залишається на порядку денному. Зацікавлені ми в цьому візиті. Знаю, що працюємо дипломатичними каналами над підготовкою можливих дат, наповнення візиту. І загалом ми вважаємо, що нам є про що поговорити між Україною і Китаєм. Зокрема, в контексті мирного врегулювання. І в контексті торгівлі, і в контексті ширших міжнародних справ. Абсолютно точно. Тому працюємо над цим візитом і сподіваємося, що він відбудеться.
А я здивований, що ви мене ще не питаєте про різні інші контакти. Ізраїльськими вчора в чаті мене мучили, а тут не хочете питати. Дивіться, зараз перейде у формат — я сам себе питаю і сам відповідаю. Давайте вже потрудіться.
Розкажіть, будь ласка, чи плануються контакти з ізраїльською делегацією щодо дронів?
Контакти між Україною та Ізраїлем на найвищому рівні залишаються на порядку денному. Розмова лідерів опрацьовується. Серед можливих тем розмови — безпекова ситуація на Близькому Сході, протидія спільним загрозам, зокрема іранським дронам, координація позицій на міжнародних майданчиках, розвиток двосторонньої співпраці у сфері безпеки.
Україна налаштована на прагматичний і конструктивний діалог з Ізраїлем з урахуванням спільних безпекових викликів. Опрацьовується розмова лідерів. Наскільки мені відомо, вже ізраїльська сторона звернулася з цим запитом, пропонувала певний час, який не підходив, ну, не виходило. Це завжди довгий процес, коли узгоджуються контакти. Тому певна була пропозиція. Зараз шукаються інші слоти, коли це підійде обидвом сторонам. Я думаю, цей контакт відбудеться.
Хтось щось згадав ще, крім угорців, американців і Близького Сходу? Ні, так? Давай.
А чи є ризик, можливо, якийсь сигнал отримували від американців, що вони можуть припинити поставки зброї до України, якщо Європа, європейські партнери американців, у першу чергу, відмовляться деблоковувати Протоку?
А що таке було в медіа? Я не бачив.
Ну, Трамп казав, що “я допомагаю Україні, а коли я вас прошу про допомогу — то ви не хочете”.
Ну, я думаю, що це, скажімо так, аргументи і риторика Президента США, але ми не чули про якусь безпосередню обумовленість одного іншим або, як ви кажете, прям якісь плани, що якщо не буде одного, то не буде іншого. Станом на зараз військова співпраця, закупівля американської зброї… Станом на зараз ця співпраця триває, Україна закуповує американську зброю, Україна має чудовий діалог зі Сполученими Штатами з обміну розвідданими. Тобто весь обсяг військово-технічної співпраці, який був, він триває. Я думаю, це я можу спокійно підтвердити.
Все? Так, тільки мікрофон, будь ласка.
Одна з останніх заяв була просто від Прем’єр-міністра Алекса Стубба, про те, що Європейський Союз має, можливо, якось більш уважно поставитися до проблеми Затоки, для того, в якості угоди. І, можливо, Трампу сподобається, і він більш завзято буде брати участь в українському питанні. Ось про що. Це була одна з останніх заяв Прем'єр-міністра. Як Україна ставиться до, можливо, такої угоди? Чи буде, можливо, Україна сама допомагати в цьому іранському питанні, для того, щоб Трамп більш, скажімо так, активніше допомагав просувати українське питання?
Мені невідомо про існування якоїсь прямої угоди або плану угоди, хоча ми всі розуміємо, що зараз просто розвивається ситуація на Близькому Сході, як я вам казав на початку. Україна вважає, що Ормузька протока має бути розблокована якомога швидше, і взагалі неприйнятні будь-які обмеження свободи судноплавства. Робиться це абсолютно точно з метою дестабілізації світових ринків.
Крім того, ми бачимо, що і держава-агресор намагається витиснути для себе переваги і бенефіти від цієї ситуації, зокрема через ціни на нафту. Ми ж прекрасно розуміємо, що це вже дає Росії додаткові бюджети на війну. Це дуже погано, тому ми, як держава, виступаємо за якнайшвидше розблокування Ормузької протоки. Будь-які зусилля в цьому напрямі ми вітаємо, вважаємо своєчасними і необхідними для того, щоб не давати цим терористичним двом режимам — Ірану і Росії — наживатися на війні і здобувати собі додаткові ресурси для вбивства людей і дестабілізації цілих регіонів. Тому будемо вітати будь-яке такого типу залучення.
І я думаю, що чим швидше розберемося з цією ситуацією на Близькому Сході, тим швидше, звісно, фокус уваги Сполучених Штатів може повернутися до того, щоб дотискати Москву до дипломатії і мирного врегулювання в Україні.
Ну що, все? Добре, дякую вам, друзі, що прийшли!
І будемо вас чекати знову у наших стінах для нових брифінгів. Дякую!








Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/1HgRNsELcW/