Доброго дня, шановні журналісти!
Раді бачити вас в стінах МЗС. Проведемо наш регулярний брифінг, відповімо на ваші запитання.
I see some foreign colleagues here. Right. So you can ask your questions in English. If you need English sound bites at the end, you can get them. But the briefing will be in Ukrainian.
Отже, я думаю, ви всі слідкували за нашими новинами. У нас насичений тиждень. У нас були візити глави британської дипломатії Девіда Ламмі, гендиректора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі і низка телефонних переговорів міністра. Загалом можна підсумувати так, що українська дипломатія продовжує працювати над збереженням і зміцненням міжнародної підтримки нашої держави у протистоянні російській агресії.
Міністр Андрій Сибіга провів плідні переговори з британським колегою. І ми вдячні Великій Британії за тверду підтримку України, зокрема за оголошення в Києві додаткового пакету у 55 мільйонів фунтів на соціальні, гуманітарні, енергетичні програми підтримки України. Це дуже важливо і дуже вчасно.
Ми також вітаємо виділення на запит міністра Андрія Сибіги додаткових 3 мільйонів фунтів на підтримку сирійського народу. Це подальше масштабування нашої програми продовольства з України для гуманітарної підтримки сирійців. Окремо міністри говорили про оборонну підтримку, про військову допомогу Великої Британії і британські інвестиції у виробництво зброї в Україні. Особливо йдеться про інвестиції у виробництво дронів. Це дуже перспективно, і британські колеги готові підтримувати це виробництво додатковими ресурсами. Ми за це їм вдячні. Як підкреслив міністр Сибіга, цей візит Девіда Ламмі є підтвердженням глобального лідерства Великої Британії і непохитної підтримки України.
Наступний тиждень буде не менш насиченим і важливим. Ми очікуємо низку важливих контактів і переговорів. 12 лютого у Парижі відбудеться спеціальна міністерська зустріч, присвячена параметрам справедливого миру в Україні, зміцненню безпекової архітектури в Європі у ширшому контексті. Як ви знаєте, французький колега Жан-Ноель Барро запросив міністра Андрія Сибігу. Міністр буде присутній на цих переговорах. Нагадаю, це вже третя зустріч у такому форматі. Попередні відбулися у Варшаві та Берліні.
Наступного тижня буде, звісно, Мюнхен – ключовий безпековий майданчик. Там буде Президент України на чолі української делегації. Він візьме участь у 61-й Мюнхенській безпековій конференції. Працюватиме у Мюнхені і міністр Андрій Сибіга. Зараз вже опрацьовується близько півтора десятка його зустрічей і переговорів у Мюнхені. Достатньо широка географія цих контактів буде. Можливо, їх буде навіть більше, тому що ще низка зустрічей продовжує бути в роботі.
Цього тижня ви вже бачили контакти України з новою адміністрацією США Дональда Трампа. Керівник Офісу Президента спілкувався телефоном з Майклом Волцем і Кітом Келлогом. Наступного тижня ми очікуємо продовження контактів на всіх рівнях між Україною та США. Це те, що вас дуже цікавило на попередніх брифінгах. Я думаю, що в міру цих контактів буде більше повідомлень і інформації про взаємодію. Можна сказати, що зараз триває підготовча робота до цих важливих заходів наступного тижня.
Міністр зустрічався з послами Групи семи. Ви всі бачили звідти теж меседжі, які свідчать про те, що на Мюнхенській безпековій конференції основним лейтмотивом переговорів і виступів буде концепція «Мир завдяки силі», а саме її наповнення та зміст, які вкладаються в це поняття. Ми вважаємо, що це та концепція, яка об'єднує нас, нову адміністрацію США, загалом європейських партнерів і Міжнародну коаліцію на підтримку України.
Перед тим, як перейдемо до ваших запитань, я просто нагадаю, що сьогодні 7 лютого - це День Північних територій, і ми висловлюємо підтримку нашим японським партнерам, нагадуємо нашу позицію, позицію України: Північні території – острови Кунашірі, Еторофу і Шікотан, а також група островів Хабомаї – це невіддільні частини Японії. Незаконна російська окупація цих територій є порушенням міжнародного права.
На цій позитивній ноті, або негативній ноті переходимо до ваших запитань.
Важлива подія, що відбудеться наступного тижня, – це Рамштайн, 26-те засідання, і цього разу головуватиме саме Британія. Звідси питання: чия це була ініціатива, щоб головувала Британія, чим це комфортніше Україні, і чи володіє МЗС нині інформацією, чи будуть все ж брати представники Сполучених Штатів Америки участь у 26-му засіданні, що відбудеться у Брюсселі?
Не згадав, тому що це в основному захід по лінії Міністерства оборони, хоча, звісно, ми теж готуємося до засідання Рамштайну. Повторю те, що казав минулого разу: ми вважаємо Рамштайн дієвим механізмом, дієвим форматом, який за ці роки – 22, 23, 24 – довів свою ефективність. Тому добре, що він продовжує функціонувати. Мені здається, що важливіше те, що країни там конкретно виділять і про що домовляться, ніж головування. Ми вітаємо те, що британці зараз взяли на себе цю роль – скликати Рамштайн. Що стосується американської сторони, я думаю, краще залишити це оголошення їм.
Нехай вони ухвалюють рішення, повідомляють про свою участь, як це буде відбуватися. Можна сказати, що ми очікуємо від цього засідання Рамштайну важливих рішень щодо посилення України. Це стосується, у першу чергу, протиповітряної оборони, а також інших пріоритетів, зокрема інвестицій в українське виробництво зброї.
Тож готуємося, чекаємо цього засідання, вважаємо, що воно буде важливим.
Добрий день, у мене питання щодо газу. Здається, міністр Андрій Сибіга, на мою думку, озвучив дуже важливу ініціативу на пресконференції з Девідом Ламмі, коли запропонував американський скраплений газ закачувати в українське сховище. Розкажіть, будь ласка, чи висловили вже якісь партнери, компанії, бізнеси зацікавленість у цьому, чи є в цьому якась конкретика?
Зараз ми в живому режимі, зробимо вам коментар, якого ви чекаєте вже кілька днів, а ми не встигали вам його надати щодо цього газу. Тож добре, що ви прийшли на брифінг, і можна тут це зробити одразу, так би мовити.
Так, міністр дійсно в переліку інших різних ініціатив, чим може бути важливе стратегічне партнерство України зі США, перерахував одну з привабливих, на нашу думку, можливостей взаємодії. Це можливість України купувати LNG-газ зі США і зберігати його в українських підземних газосховищах на заході України, а також інший американський LNG-газ, який закачують інші країни, що тут, знаємо, поруч по сусідству, і який можна зберігати в українських газосховищах.
Чому це важливо? Україна має унікальні за розміром і характеристиками підземні газові сховища. Вони треті за розміром у світі – після США і Росії, власне, найбільші в Європі. Це дозволяє зберігати тут, у нас, в Україні на вигідних умовах цей газ, який закачується з різних країн, може постачатися як до нас, так і до Польщі, інших країн, зберігатися в наших підземних газосховищах і використовуватися як фактор енергетичної безпеки Європи.
Відповідно, якщо десь буде необхідність у цьому газі в регіоні, загалом на Європейському континенті, його можна швидко отримати з українських сховищ, де він зберігається. Нам здається, що це стратегічна тема для розмови з американцями, і ми вважаємо, що це може бути перспективний напрям співпраці з ними. Станом на зараз ми цю тему запропонували як публічно, так і непублічно, і я думаю, що на найближчих контактах з американською стороною ця тема порушуватиметься.
Власне, тоді будемо готові вас інформувати про те, наскільки це розвивається, які будуть подальші кроки. Але станом на зараз ця пропозиція від України, і ми вважаємо, що вона достатньо цікава в контексті, знову ж таки, заміщення, по-перше, залежності від Росії, а по-друге, зміцнення енергетичної безпеки Європи.
Ми вже знаємо про те, що Келлог не буде озвучувати план Трампа щодо завершення війни в Мюнхені. Але в мене питання полягає в тому, чи відомі взагалі Україні якісь певні деталі щодо шляхів досягнення миру в Україні, які Келлог озвучить під час Мюнхенської конференції. І друге питання: чи відомо Україні щось про сам план щодо завершення війни, який має озвучити вже Трамп, але пізніше?
Я радий вас бачити, до речі, на брифінгу. Ми регулярно бачимо, як УНН активно висвітлює наші новини. Дякуємо вам за це і радий нарешті бачити вас тут фізично, отримувати від вас запитання. Дивіться, всі ЗМІ слідкують за цими повідомленнями, за різними статтями, де з посиланням на різні джерела повідомляється про всілякі мирні плани і про те, де вони будуть презентуватися.
Я думаю, всім має бути зрозуміло з реакції спецпредставника генерала Кіта Келлога, що значна частина цих речей, які ми читаємо в анонімних джерелах у статтях, не відповідає дійсності. Якщо генералу Келлогу самому довелося спростовувати те, що він буде презентувати мирний план на Мюнхенській конференції, я думаю, це саме по собі показник. Він спростував це, як ви знаєте, вчора. Це, можливо, не проблема медіа, а проблема джерел, які це повідомляють, але давайте спокійніше ставитися до всіляких анонімних розповідей про якісь мирні плани.
Ми розуміємо, що велика частина цих розповідей походить зовсім не від США, не від України і не від європейців, а, ви самі розумієте, від росіян, які теж активно вкидають різні речі в інформаційний простір. Тому ставитися до цього треба спокійніше. Будуть контакти з Кітом Келлогом, Волцем та іншими представниками на різних рівнях адміністрації США, під час яких визначатимуться ті речі, про які ви питаєте.
Чи є станом на зараз якийсь завершений план? Немає, з нашого розуміння, такого плану. Є певні параметри, є робота, є розробка, але в дипломатії є таке правило: поки це все перебуває в роботі, зарано це повідомляти, і частина цих параметрів буде узгоджуватися під час зустрічей. І, знову ж таки, інформація про те, що на Мюнхені буде презентовано якийсь мирний план, була просто вкинута в ЗМІ. Ми не очікуємо, що там буде презентація якогось доконаного мирного плану. Там буде обговорення параметрів досягнення справедливого миру. Україна представлятиме свою позицію.
Мабуть, цей Мюнхен не стільки важливий через потенційну презентацію якихось планів, скільки як можливість донести на найвищому рівні позицію України з цього питання. Вона буде донесена.
Я можу повторити ще раз загальні положення української позиції щодо справедливого миру. Ми вважаємо, що є два основних компоненти тиску на Росію – економічний і військовий тиск. Вони працюють лише разом. Економічний тиск – це посилення санкційного режиму, конфіскація активів, ізоляція, перекриття доступу до компонентів, тіньовий флот, банківський сектор, металургія – всі ті сфери, які тиснуть на російську економіку. А військовий тиск – це посилення військової допомоги для України. Ми вважаємо, що це обов'язковий компонент, важливий, який дозволить примусити Росію до миру.
Інакше чому б Росія була зацікавлена в тому, щоб приймати справедливий мир, а не висувати свої вимоги та ультиматуми? Тому економічний і військовий тиск – це наша стратегія. На цьому ми будемо наголошувати, цю позицію доносити, і ми переконані, що знайдемо підтримку у наших партнерів.
Президент Трамп щойно ввів санкції проти Міжнародного кримінального суду. Наскільки занепокоєна Україна тим, що цей крок може вплинути на її шанси досягти правосуддя за російські воєнні злочини?
Ми бачили ці новини і знаємо, що відносини Сполучених Штатів та МКС мають довгу історію. Мені здається, що таке ставлення Сполучених Штатів до Міжнародного кримінального суду виникло не зараз – воно було і раніше.
Ми переконані, що Міжнародний кримінальний суд продовжить виконувати важливі функції у справі України, а саме – притягнення російських злочинців до відповідальності. Україна продовжує працювати з МКС над тим, щоб ці справи просувалися вперед. Я думаю, що рішення США не пов’язані з українським контекстом. Ми сподіваємося, що вони не вплинуть на можливість суду досягти справедливості та правосуддя для жертв російської агресії.
Ми вважаємо Міжнародний кримінальний суд важливим інструментом у досягненні цих цілей і, знову ж таки, у притягненні воєнних злочинців до відповідальності.
Ми також переконані, що потрібно більше ордерів на арешт від Міжнародного кримінального суду у справах проти російських злочинців, у справах проти тих, хто вчиняє страти українських військовополонених, займається депортацією дітей, вчиняє воєнні злочини, обстрілює цивільних в Україні. Попереду ще багато роботи, і ми переконані, що ця співпраця з МКС триватиме.
Перше питання: сьогодні Єрмак вже анонсував, що візит буде в лютому, а в ЗМІ писали, що 20 лютого Келлог має приїхати в Україну. Чи можете Ви підтвердити цю дату? І, друге, нещодавно Келлог заявляв, що підхід до завершення війни має бути прагматичним, що передбачатиме поступки як з українського, так і з російського боку. Про які поступки може йтися?
Так, ну, Ви знаєте більше за нас те, що стосується візитів і дат візитів генерала Келлога. Ми у Вас читаємо теж про дати. Жартую.
Насправді, дійсно, опрацьовується візит генерала Келлога. Ви бачили, була розмова керівника Офісу Президента Андрія Єрмака зі спецпредставником, на якій обговорювався цей майбутній візит. Робочі дати є. Дати візитів ми ніколи не оголошуємо наперед з безпекових міркувань. Але, дійсно, очікуємо цього візиту в лютому.
Ну, очевидно, я думаю, для Вас усіх, що це будуть контакти на Мюнхенській конференції. Ми очікуємо контактів. І після цього цей візит. Не буду вдаватися в конкретні деталі дати. Просто підтверджую, що, дійсно, візит дуже важливий. Це можливість для нас донести детально інформацію про стан на фронті, про бачення наших шляхів до справедливого, всеосяжного миру. І ми цим шансом обов'язково скористаємося. Генерала Келлога буде супроводжувати делегація. Наразі формується її склад. Тобто ця зустріч, я можу підтвердити, активно готується і вона відбудеться.
Так, і друге, ви питали про поступки. Давайте сконцентруємося на поступках, які має зробити Росія. Україна, я повторю базові речі, але Україна не нападала ні на кого – на Україну напали.
І, мабуть, шлях до справедливого миру лежить через припинення російської агресії. Тому треба насамперед концентруватися на тому, як цю агресію припинити і як забезпечити, щоб вона не повторилася. Тому що одна справа – припинення, інша справа – гарантія того, що Росія буде дотримуватися будь-яких домовленостей.
Ми знаємо її історію невиконання домовленостей, тому обов'язково це мають бути сильні, комплексні гарантії безпеки, які гарантуватимуть, що російський напад не повториться. Оце, мабуть, найважливіше питання, яке буде обговорюватися.
Ви вже сьогодні нагадали, що цього тижня відбувся перший контакт з адміністрацією Трампа, зокрема з Майком Волцем і Кітом Келлогом. Як щодо контакту Андрія Сибіги з Марком Рубіо? Чи щось змінилося в цьому плані? Також, чи можете розповісти в контексті візиту міністра до Парижа, які країни, які міністри ще братимуть участь там? І чи є підтвердження, що там може бути Марко Рубіо?
І окремо ще хочу запитати: ви, я впевнений, бачили заяву Трампа, його звернення під час Давосу, де він сказав, що якби Саудівська Аравія знизила ціни на нафту, то війна би припинилася. У цьому контексті, чи на дипломатичному рівні ведуться якісь перемовини, щоб якось зрушити це питання з місця і дійсно цей інструмент примусу до Росії реалізувати на практиці, щоб ціни на нафту були знижені
Наразі перебуває в роботі контакт між міністром Андрієм Сибігою і держсекретарем США Марком Рубіо. Робота ведеться, є попередня дата цього контакту, але я не буду забігати наперед. Давайте дочекаємося, коли він відбудеться. Просто можу підтвердити, що така робота триває.
У Парижі братимуть участь ті самі європейські міністри, які брали в попередніх форматах. Це той самий формат, що був у Варшаві і Берліні.
Що стосується американської сторони, ми бачили повідомлення, що може бути участь, але станом на зараз ми не маємо підтвердження. Давайте дочекаємося 12-го числа і побачимо. Якщо не буде, то я переконаний, що все одно контакти між Україною і США на міністерському рівні відбудуться. І ця зустріч буде важливою, навіть якщо там не буде представника США, або якщо він буде в Мюнхені, а не в Парижі. Коротше кажучи, це питання графіків, а не політики.
Далі, ціна на нафту. Ми поділяємо позицію президента США Дональда Трампа, що низька ціна на нафту є запорукою миру та стабільності як в Україні, так і в міжнародному масштабі. Враховуючи, що російський агресивний режим залежить від цін на нафту, ми розуміємо, що зниження цієї ціни, звісно, сприяло би стабілізації та позбавило би Путіна грошей на його злочини і звірства.
Тому ми всіляко підтримуємо позицію президента США і його бажання сприяти тому, щоб нафти на ринку було більше, зокрема американської. Нехай бурять, бурять і бурять, а ми будемо вітати зниження ціни на нафту і, відповідно, доходів воєнної машини Путіна.
У цьому контексті важливо, я думаю, нагадати, що відбувалося протягом 80-х і наприкінці 80-х років.
Тоді, власне, падіння ціни на нафту було одним із ключових факторів, що примусив Радянський Союз спочатку до економічної стагнації, а потім – до виведення військ з Афганістану, як ми знаємо, а згодом і до розпаду Радянського Союзу.
Це був якраз час цієї самої славнозвісної політики «Мир завдяки силі» Рональда Рейгана. І зараз ми бачимо, що нова адміністрація декларує продовження політики «Мир завдяки силі». Ми переконані, що зниження ціни на нафту і примус Москви до миру є частинами цієї політики, і сподіваємося, що саме під рішучим лідерством президента Трампа вдасться досягти подібних результатів.
У мене запитання щодо спецтрибуналу, того, що цього тижня було 13-те засідання коргрупи. Я знаю, що МЗС активно було залучено до існування цієї групи. Була інформація, що правові основи закладені для створення спецтрибуналу і що вже цього року, тобто навесні, буде запущений трибунал. Якщо я не помиляюся, така інформація була в ЗМІ. Можете, будь ласка, прокоментувати, чи це означає, що вдалося знайти рішення для подолання імунітету трійки, чи про що взагалі йдеться? Друге запитання стосується USAID. Чи була якась інформація від американської сторони про можливі консультації? Бо деякі чиновники постять у соцмережах дивні коментарі щодо грошей, які надсилалися для України.
Які саме коментарі?
Так, давайте спочатку з того, що стосується спецтрибуналу. Дійсно, відбулося засідання коргрупи. Понад 40 країн входять до цієї коаліції, яка працює над створенням спецтрибуналу. Це був важливий крок до безпосереднього створення.
Ви знаєте, що було багато роботи минулого року. Хоча, можливо, цього не було в новинах, але тривала робота над тим, щоб на базі Ради Європи знайти рішення для створення функціонуючого трибуналу. Я не буду забігати наперед, але просто нагадаю, що наша позиція, позиція України, тверда. Вона полягає в тому, що спецтрибунал повинен мати можливість притягнути до відповідальності трійку. Це керівництво Російської Федерації: президент, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Росії. Оце трійка. Це люди, які несуть відповідальність за злочин агресії, за підготовку, напад і продовження цієї агресивної війни.
Тому повноцінне правосуддя можливе лише при повноцінному притягненні цих людей до відповідальності. Крім того, Путін є воєнним злочинцем, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Це теж важливо нагадати, що контакти з цією людиною, відповідно, є контактами з воєнним злочинцем.
І, до речі, як наш Президент сказав днями, це вже компроміс – навіть будь-який контакт із ним. Це вже є компромісом. Це щодо питання компромісів, про яке ви питали. Тому спецтрибунал – це дуже складна тема, є багато перешкод. І ви знаєте, що ми провели багато часу, переконуючи тих скептиків, які вважали, що треба створювати якийсь гібридний трибунал або трибунал на основі національного законодавства. Ми провели дуже багато часу, переконуючи їх, що потрібен повноцінний трибунал.
Зараз те, що ви бачите в цих кроках, – це рух до повноцінного трибуналу. Ми дуже сподіваємося, що ці кроки продовжаться. Будемо інформувати, коли буде ясність щодо трійки і конкретних строків створення цього трибуналу. Я розумію, що навіть наші люди, які постійно чують про цей спецтрибунал, хочуть уже якоїсь конкретики, хочуть почути, коли саме Путіна притягнуть до відповідальності. Тому не будемо годувати їх якимись загальними словами, а просто повідомимо вам, коли дійсно буде готовність до створення спецтрибуналу.
Ви питали про ці ролики з нібито виплатами зіркам за їхні візити в Україну. Всі вже бачили і ком'юніті-ноут до самого відео, і коментарі інших людей, посадовців, що це фейкове відео.
Звісно, це нісенітниця. Ці лідери, які приїжджали, зірки, які приїжджали до України, робили це, щоб підтримати нашу державу. Зараз в інтернеті дуже багато дезінформації, яку, зокрема, поширюють росіяни.
Закликаємо всіх бути обачними, розпізнавати ці фейки і не поширювати їх.
Скажіть, будь ласка, чи готується Україна до якихось майданчиків для потенційних мирних перемовин? І які це країни можуть бути? Де це може статися?
Цю позицію висловлював Президент України, що для нас, якими б не були переговори, важлива участь у них України, США, Європи. Президент це повторював, і я можу повторити цю позицію. Нічого про Україну без України і нічого про Європу без Європи. Це ключові підходи України щодо цих потенційних будь-яких переговорів.
Я хотів би уточнити, який перелік країн може бути? Де це може бути?
Дуже рано про це говорити. Давайте дочекаємося українсько-американських контактів, на яких буде більша ясність із цього питання. Зараз не перебувають у роботі конкретні переговори з переліком країн. Ви бачите, що існують різні формати. Буде формат у Парижі, на якому йтиметься про параметри миру. Будуть контакти в Мюнхені на Мюнхенській безпековій конференції. Там обговорюватимуться всі ці питання. Україна висловлюватиме свою позицію, відчуватиме партнерів і шукатиме шляхи, як рухатися вперед. Але станом на зараз такого формату переговорів немає.
Питання стосовно транзиту азербайджанського газу, про що заявляв Президент. Вони говорили про це з Президентом Алієвим у Давосі. За два тижні після цієї розмови, чи є продовження цього діалогу, чи є конкретні напрацювання, чи справді можете підтвердити, що Україна працює з Азербайджаном над початком такого транзиту газу? І чи ми тут залучаємо до цих перемовин Європейський Союз? Тому що тоді Президент казав, що ми це можемо зробити, якщо це знадобиться так званому Придністров'ю. Але ми бачимо, що Придністров'я знайшло інший вихід теж за допомогою Європейського Союзу. Втім, є і Словаччина. Можливо, словацька сторона висловлювала зацікавленість до нас або до Європейського Союзу стосовно азербайджанського газу і транзиту через Україну?
Не стосовно Словаччини, а загалом, триває робота над можливістю транспортування азербайджанського газу, як про це сказав Президент. Я для того, щоб внести ясність у це питання, можу уточнити, що не йдеться про транспортування під виглядом азербайджанського газу якогось іншого газу.
Йдеться саме про азербайджанський газ і роль України в його транспортуванні. Так, дійсно, ця робота ведеться, продовжується. Ми бачимо різні сигнали від прем'єр-міністра Словаччини з цього приводу, але вважаємо, що політика його уряду мала полягати ще до нинішньої ситуації в тому, щоб забезпечити диверсифікацію ресурсів, постачання ресурсів, енергетичну безпеку Словаччини так, як це робили інші європейські країни.
Зараз не треба скаржитися на те, що ця робота не була ними виконана, і тепер є якісь потреби в забезпеченні енергоресурсами. Ми нагадаємо, що в Європі достатньо енергоресурсів неросійського походження. Це стосується і американського газу, і іншого газу від партнерів, якого достатньо для того, щоб забезпечувати потреби європейських споживачів.
Закликаємо всіх у Європі орієнтуватися саме на ці джерела енергоресурсів, а не на Росію, бо Росія нічого не дає безкоштовно. Якщо дає газ дешевше, то решта ціни доплачується суверенітетом. Україна це радить не тому, що вона сама розумна, а тому, що вона це проходила у своїй історії, на жаль. Наш досвід у цьому дуже болісний, тому ми маємо право закликати інші країни, щоб вони не розплачувалися суверенітетом за енергоносії.
Так, у кого ще є запитання? Добре, значить, усе пройшли.
Дякую вам, друзі, і будемо чекати на наступних брифінгах!
Відео брифінгу за посиланням: https://www.facebook.com/share/v/1EzfBUndz6/