Доброго дня всім!
У нас щось цього разу нетрадиційно. Зазвичай я приходжу під повітряну тривогу, ви помітили? Може це якийсь знак, що цього року буде по-новому. Я вас всіх вітаю. Дякую, що ви прийшли на брифінг.
For foreign media, I'll just note that you can ask your questions in English. After my welcoming remarks, I will give you English soundbites. So, do not hesitate if you have English language questions.
Ми розпочнемо, як завжди, з короткого вступу. Я розповім вам, що відбувалося на тижні? Оголошу кілька заяв, які ми хочемо сьогодні зробити. Після цього перейдемо до ваших запитань. Переконаний, що у вас їх, як завжди, багато.
Отже, цього тижня, по-перше, відбулися два важливих візити до України.
Обидва перші візити, що дуже важливо. Ви знаєте, що в дипломатії перший візит вважається знаком особливої пошани, поваги до країни, пріоритетності її в політиці іншої країни.
7 січня міністр закордонних справ Андрій Сибіга привітав у Києві свою нову ісландську колегу Торгердур Катрін Гуннарсдоттір. Вона здійснила не лише перший телефонний дзвінок, але й перший візит до України. Це свідчення високої поваги до нашої країни та людей. В дипломатії, як я вже сказав, це дуже важливо. І ми дійсно цінуємо це свідчення, що підтримка України та розвиток партнерства з нами залишається в пріоритеті Ісландії. Для нас це теж дуже важливо.
І цього тижня так само перший візит нової діючої голови ОБСЄ, міністерки закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен. Знов-таки перший візит в Україну. Україна в пріоритеті фінського головування. Це дуже важливо для нас. І під час переговорів міністри пройшли весь порядок денний як України-ОБСЄ, так і двостороннього українсько-фінського партнерства. У фокусі, звісно, зміцнення України, це пряма посилення спроможностей ППО і збільшення ціни війни для агресора.
Вчора міністр закордонних справ Андрій Сибіга провів 4 телефонні розмови. Ви бачили повідомлення про них. Це насамперед колеги з Австрії, Франції, Норвегії та Швеції. Він поінформував їх всіх про актуальну ситуацію в Україні, ситуацію на полі бою, пріоритетні потреби українського війська, потреби посилення стійкості України.
І важливо, я думаю, ви теж помітили, що на всіх цих переговорах окрема тема була підтримка сирійського народу. Україна вже відіграє, як ви знаєте, важливу роль в гуманітарних зусиллях з відновлення стабільності та нормального життя в Сирії. Ну, а ми вже надали, до речі, першу гуманітарну партію борошна в 500 тонн для сирійського народу, і ці постачання будуть продовжуватися. Це не остання партія. А зараз, по суті, ми працюємо над мобілізацією додаткових ресурсів партнерів для масштабування цієї допомоги, масштабування програми «Food from Ukraine». Наголошу, що це, на нашу думку, в інтересах і України, і решти Європи та світу, відновити стабільність, безпеку і нормальне життя в Сирії та в ширшому регіоні Близького Сходу. Над цим ми працюємо. Україна тут зайняла таку лідерську позицію. Я думаю, всі ви це бачите.
Вчора з міжнародних подій відбулося надзвичайно важливе засідання “Рамштайну” або контактної групи з підтримки України. Особисто Президент України Володимир Зеленський взяв участь в цьому засіданні. В його ході було досягнуто домовленостей щодо додаткових пакетів підтримки України на суму 2 мільярди доларів. Зокрема, йдеться і про додаткові спроможності протиповітряної допомоги, яких настільки критично потребує зараз Україна. Я думаю, це засідання – найкраще свідчення, що підтримка союзників залишається непохитною. І ми активно вже працюємо над практичним втіленням досягнутих лідерами домовленостей.
Окремо хочемо сьогодні зробити заяву про релігійну ситуацію з релігійною свободою на тимчасово окупованих територіях України. Отже, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну від рук російських окупантів загинули 67 служителів різних українських церков і релігійних організацій. Деякі з них прийняли мученицьку смерть просто в літургійному вбранні. Понад 630 молитовних споруд та культових місць в Україні: церкви, мечеті, синагоги, молитовні будинки – були зруйновані або пошкоджені російськими обстрілами.
Російські окупаційні адміністрації розвернули масове застосування репресивних практик по відношенню не лише до заборонених російським законодавством деномінацій, як-от Свідки Єгови, Хізб ут-Тахрір, а й усіх інших релігійних організацій, які не пов'язані з Московським Патріархатом. Все це призвело до стрімкого згортання релігійної свободи на непідконтрольних уряду України територіях.
Численні християнські релігійні громади, які залишилися на цих територіях, були фактично силоміць примушені російськими загарбниками підкорятися де-юре релігійній, так би мовити, організації “Російська Православна Церква”, яка де-факто, як ми всі знаємо, є частиною російської держави, зрощена з нею. І злочинна діяльність РПЦ відверто спрямовується на привласнення або повне винищення української державності, культури, національної ідентичності. РПЦ відкрито освячує свірство проти українського народу, вихваляє російських вбивців. Все це складові системного використання Росією релігії як зброї у загадницькій війні проти України.
Нагадаю, що ще 26 грудня 2022 року російська окупаційна влада на тимчасово окупованих територіях заборонила діяльність Української греко-католицької церкви. Це супроводжувалося примусовою депортацією священнослужителів. І під заборону, крім УГКЦ попали і інші організації, зокрема ті, цинічно, які займаються соціальним служінням та гуманітарною підтримкою людей на окупованих територіях. Це такі організації як «Орден Лицарів Колумба» та Благодійний фонд «Карітас». Зокрема, його підрозділи: «Caritas Canada», «Caritas USA», «Caritas Polska», «Caritas Chech Republic», «Карітас-Донецьк» і «Карітас-Мелітополь».
Прецеденти кричущих порушень релігійної свободи, зокрема, репресивна політика утисків прав українських священнослужителів і вірян російськими окупантами зафіксовані в численних звітах та моніторингових матеріалах впливових міжнародних організацій, зокрема, заключних зауваженнях та рекомендаціях Комітету ООН з прав людини, щорічних звітах про стан релігійної свободи у світі Державного Департаменту США, який визначив Росію країною, те що називається, «особливого занепокоєння».
Росія давно перетворила релігію на інструмент реалізації політичних і воєнних цілей, активно поширює вплив Московського Патріархату на тимчасово окупованих українських територіях, зокрема, створюючи так звані релігійні центри, які, як і релігія загалом, знову ж таки є інструментом агресивної загарбницької політики Москви. Окупаційна влада продовжує обмежувати діяльність усіх релігійних організацій, які мають незалежну позицію або підтримують територіальну цілісність України, тим самим грубо порушуючи права вірян і основні принципи свободи совісті, які гарантовані міжнародним правом.
Міністерство закордонних справ вчергово привертає увагу світової спільноти до цих кричущих порушень прав людини, зокрема прав на свободу совісті на тимчасово окупованих Росією територіях України. Попри воєнні реалії, Україна продовжує докладати всіх зусиль для захисту та утвердження релігійної свободи і неухильно дотримується норм міжнародного права, якими регулюється питання свободи релігій та віросповідань.
Закликаємо міжнародне співтовариство належним чином відреагувати на систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях України, посилити санкційний тиск на Російську Федерацію, збільшити, активізувати роботу з притягнення до відповідальності всіх винних у злочині агресії, геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності.
І звертаємося до міжнародних партнерів із закликом до активної підтримки боротьби України за всеосяжний, справедливий та сталий мир.
Перед тим, як перейдемо до ваших запитань, ще дві короткі від мене заяви, які можуть бути вам цікаві. Я не впевнений, що ви запитаєте, тому озвучу сам.
Ну, по-перше, ви знаєте про екологічну катастрофу в Чорному морі, про розлив мазуту внаслідок аварії російських танкерів. Ми звернули увагу на те, що буквально на днях російський диктатор Путін доручив створити оперативний штаб з подолання наслідків цієї катастрофи. Пройшло 25 днів, я нагадаю, з тих пір, як воно сталося і розлився цей мазут. 25 днів зі створення оперативного штабу.
У період з 15 до 31 грудня 2024 року цей витік нафтопродуктів з пошкоджених танкерів в Керченській протоці тривав і російська влада не вживала жодних дієвих заходів для ліквідації цієї катастрофи. Лише після того, як масштаби стали занадто очевидними для приховування її жахливих екологічних наслідків, російське керівництво почало демонструвати нібито “стурбованість” і бурхливу діяльність.
Аварія танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», яка сталася у Керченській протоці через використання застарілих суден та нехтування безпековими стандартами мореплавства, підтверджують нездатність Росії дотримуватися безпеки судноплавства.
Ця катастрофа є прямим наслідком, по-перше, російської агресії проти України, по-друге, злочинної господарської діяльності Росії на тимчасово окупованих територіях і водних акваторіях України, яка загрожує не лише екології регіону, але й життю і здоров'ю людей в усіх причорноморських країнах.
Російська практика традиційна спочатку ігнорувати проблему, а потім визнавати свою неспроможність її вирішити, а зрештою залишати весь Чорноморський регіон наодинці з наслідками цієї катастрофи, є ще одним доказом безвідповідальності Росії.
Це також свідчення для наших партнерів, що використання Росією “тіньового флоту”, так званого “тіньового флоту”, для незаконних перевезень не лише приносить мільярди російському воєнному бюджету, але й підвищує ризики екологічних катастроф і збитків для прибережних держав. Це стосується не лише Чорного моря. Саме тому Україна ще раз закликає посилити санкційні обмеження щодо операторів “тіньового флоту” РФ. Давно пора поставити цей “тіньовий флот” на якір.
Закликаємо світову спільноту посилити тиск на Росію, щоб припинити її незаконну господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях України і притягнути до відповідальності за всю заподіяну транскордонну шкоду довкіллю та людям.
І останнє перед вашими запитаннями – вибори президента в Лівані. Вчора був твіт Президента з цієї теми, я трошки більш розгорнуто дам позицію МЗС.
Україна уважно спостерігала за перебігом сесії парламенту Ліванської Республіки, яка відбулася 9 січня, у ході якої генерала Джозефа Ауна було обрано новим президентом країни. Ми вітаємо Ліван з цим довгоочікуваним і важливим кроком на шляху до подолання політичної та інституційної кризи, яка вже достатньо довго тривала в країні, і відновлення внутрішньої та регіональної стабільності. Розцінюємо, що це один з кроків, який робить внесок в безпеку та стабільність регіону Близького Сходу загалом, тому вітаємо цей розвиток подій. Ми сподіваємося, що розпочатий цим кроком політичний процес сприятиме втіленню прагнень дружного ліванського народу щодо розбудови демократичної, стабільної, мирної та процвітаючої країни. Закликаємо усі ліванські політичні сили до продовження діалогу і подальшої конструктивної роботи задля досягнення цієї мети.
Ми також підтверджуємо нашу цілковиту зацікавленість мати стабільний та процвітаючий Ліван серед наших надійних партнерів та налаштованість співпрацювати з метою поглиблення цих дружніх відносин і співпраці між Україною та Ліванською Республікою, як на двосторонньому рівні, так і у рамках міжнародних організацій.
На цьому завершимо. Я переконаний, що все решта ви мене запитаєте. Давайте тільки, може, більш широко. Я розумію, що всіх цікавлять останні заяви і події, але давайте широку географію спробуємо взяти, світову. Давайте перейдемо до запитань.
Перше запитання, почнемо з США. Яка позиція МЗС щодо останньої заяви Дональда Трампа про можливу зустріч з Володимиром Путіним? Що така зустріч готується? Можливо, ви можете щось прокоментувати. Це перше. І друге, була нещодавно інформація про те, що Шольц заблокував 100 мільярдів євро допомоги для України. Чи можете ви це спростувати або дати коментар? Дякую.
Перше. Дональд Трамп ще раніше казав про плани такої зустрічі, тому нічого нового в цьому ми не бачимо. Дивіться, наша позиція дуже проста. Ми всі в Україні хочемо завершити війну справедливо для України, і ми бачимо, що Президент Трамп теж налаштований рішучо на припинення війни. Тому головне зараз те, що ми чекаємо на зустріч наших президентів: Президента Трампа і Президента Зеленського. Бо для нас головне – це спільно працювати з Америкою заради миру. А те, що стосується зустрічі Трампа і Путіна, це ж не перша новина. Я навіть, чесно кажучи, не дуже розумію, чому в медіа це набуло такого резонансу. Звісно, зараз увага підвищена, всі слідкують за кожною заявою, але, знову ж таки, ми готуємося до контактів українсько-американських на найвищому і високому рівні одразу після інавгурації.
Про блокування нібито Канцлером Німеччини допомоги. Ми не маємо такої інформації, тому не можу це підтвердити. Спілкуємося з німецькою стороною, будемо з'ясовувати, якщо щось таке буде з'являтися. Саме не зараз такої інформації у нас немає.
Доброго дня. Я хотіла уточнити, чи визначились ми, хто офіційно представлятиме Україну на інавгурації Президента Трампа? Це буде традиційно вже посол України Оксана Маркарова, чи, можливо, розглядаються якісь інші варіанти?
Знов-таки, інавгурація в Сполучених Штатах Америки – це все-таки церемонія складання присяги новим Президентом США. Ніколи в традиції політичній американській інавгурації не були, скажімо так, подію для взагалі міжнародних лідерів, бо це, в принципі, внутрішньополітична американська подія. Тому, знову ж таки, ця увага трошки перебільшена до того, чи буде там, спочатку, я пам'ятаю, питали, чи буде там Президент. Президент сказав, що він би приїхав, якби таке запрошення було, він це висловив у подкасті Лексу Фрідману. Тобто немає перешкод, але просто, чи є це, насправді, найкращим форматом. Ви теж себе запитайте, чи є це найкращим форматом для переговорів чи зустрічей. Контакти між лідерами України і США безперечно відбудуться. Контакти на всіх інших рівнях теж готуються, і вони обов’язково відбудуться після інавгурації. А сама інавгурація, я думаю, що це подія, в першу чергу, американська, і там не стільки йдеться про те, хто там буде присутній від України. Дякую Вам. Бачите, на моєму брифінгу теж хочуть люди бути присутніми. Це більше формальна історія. Коли з'ясуємо її, то передамо інформацію.
У мене кілька питань. Перше, цього тижня ми почули одразу кілька заяв цікавих. Зокрема, з боку Словаччини про нібито намагання в Брюсселі розказати про збитки, які Україна вже нанесла Словаччині, перекривши транзит газу. Вчора ми почули від кандидата в президенти Польщі пана Навроцького про те, що він не бачить нас ні в ЄС, ні в НАТО. І також ми почули від пана Мадуро на його інавгурації, що деякі українські якісь найманці, які мають досвід війни в Україні, намагалися його вбити. Чи буде якась реакція МЗС на всі ці заяви? І ще, поясніть, будь ласка, чи можна вам сказати, чому все ж таки відбулася затримка з візитом пана Келлога? Це, в принципі, політична історія, чи це виключно, знову ж таки, інавгураційна історія, тобто після інавгурації будуть далі всі контакти? Дякую.
Мені здається, що ви забрали у всіх ваших колег всі питання, але давайте по порядку пройдемося. Ми почнемо з прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо. Так, ми дійсно бачили заяви, в тому числі за підсумками в Брюсселі. Вважаємо, що Роберту Фіцо час нарешті зрозуміти, що Україна третій рік, вже майже три роки веде оборонну війну проти повномасштабної російської агресії, а Росія намагається знищити Україну як суверенну державу. Це для початку, визначення базових термінів. Звісно, мета України зрозуміла – це зберегти нашу державу і дати відсіч агресору.
І з самого початку війни наша позиція полягає в тому, що Кремль має позбавити ресурсів фінансування цієї війни. Українська позиція в цьому плані послідовна. Чомусь за ці роки обмежень санкційних проти російської енергетики і енергоресурсів всі країни Європи знайшли спосіб диверсифікувати постачання і забезпечити енергетичну безпеку і незалежність для своїх країн і своїх громадян.
Лише в двох країнах чомусь це не вдалося, може, тому, що не було спроб це зробити насправді. Навіть країни, такі як Австрія, які дійсно дуже сильно залежали інфраструктурно, я підкреслюю, навіть не просто політично, інфраструктурно залежали від постачання російських енергоносіїв, змогли знайти спосіб досягти енергетичної незалежності і на них ці останні події не мають ніякого впливу і значення. Чому у кількох, двох, вірніше, країн Євросоюзу це не вдалося? Це питання до них насамперед, але ми просимо не перекидати з хворої голови на здорову зараз і розповідати, що в Україні проблема. Проблема в Росії, в російській агресії проти України і в небажанні окремих європейських політиків і урядів позбавлятися залежності від Росії, від російських енергоносіїв. І нам здається, що цим урядам треба також пояснити новій американській адміністрації свою наполегливу політику намагань зберегти залежність Європи від російських енергоресурсів і таким чином обмежувати доступ на європейський ринок американських енергоресурсів. От нехай вони це пояснюють.
Це те, що стосується… Але я хочу окремо підкреслити просто в цій темі, важливо, і я дуже вас прошу також процитувати в новинах, що коли йдеться про Словаччину, ми глибоко вдячні всім громадянам Словаччини, словацьким організаціям, політикам, політичним силам, які щиро підтримують Україну. Увесь цей час розуміють важливість цієї підтримки і розуміють, що йдеться про стабільність і безпеку регіону загалом, а не просто лише Україну. Ми дійсно за це дякуємо їм, ми знаємо, що ви є, що ви нас підтримуєте, ми бачимо це попри всі заяви прем'єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, це важливо підкреслити.
Далі рухаємося, про Польщу. Ви запитали, чи буде реагування, власне, реагування вже було. Ми вчора виступили з заявою, вважаємо, що ці тенденційні, маніпулятивні і недоречні, і неприпустимі заяви пана Навроцького суперечать стратегічним інтересам Польщі самої, тому що членство України в ЄС і НАТО в інтересах стратегічних Республіки Польща. І, крім того, показують, що просто для нього власні якісь кон'юнктурні, політичні інтереси важливіші і за стратегічні інтереси його власної країни, і за українсько-польську двосторонню співпрацю, наші дружні, наші відносини, тобто він готувався це поставити, пожертвувати цим на догоду своїм кон'юнктурним, політичним інтересам. Це шкода, ми бачили також польську реакцію на ці заяви, вона достатньо різка, і ми дійсно погоджуємося з оцінками тих польських політиків, лідерів, коментаторів, які висловили свою незгоду з цими неприпустимими заявами, яким дійсно аплодують в Кремлі. Ми вчора про це сказали, мабуть, якщо польський політик зірвав аплодисменти в Кремлі, то треба зробити висновки.
Далі, Мадуро. Ми бачили дійсно інформацію, тобто заяву Мадуро про те, що нібито затримані сім іноземних найманців. І він сказав, що серед них були двоє важливих найманців з США, двоє колумбійських кілерів, а також захопили, цитую: “Трьох найманців, які прийшли з України, з війни в Україні, щоб нести насильство в країну”. Просто важливо зафіксувати, що він, в принципі, не говорив про громадян України, він сказав, що вони прийшли з України. Звісно, ми одразу цю інформацію почали перевіряти і з'ясовувати правдивість цієї інформації, тому що ми розуміємо, що джерело Мадура не є достовірним, якби треба перевіряти, що він говорить. І перевіряти наявність в осіб, про яких він говорив, українського громадянства і можливої участі якогось із них у бойових діях в Україні на українському боці.
Можу повідомити, що наша закордонна дипломатична установа зв'язалася з міністром закордонних справ Венесуели ще 8 січня, у зв'язку з цими подіями, який повідомив, що він не володіє інформацією про належність затриманих до громадянства України, і додав, що його, після з’ясування ситуації, повідомлять. Ну, варто ще додати, що ми також звернулися до безпосередньо послів країн-партнерів, які акредитовані у Венесуелі, для того, щоб спробувати на місці з'ясувати безпосередньо деталі. Але, станом на зараз, венесуельська сторона не надала якихось фактичних підтверджень своєї заяви.
По-друге, ми не отримали поки що інформації, яка би підтверджувала ці сказані слова. Можливо, це взагалі вся частина якоїсь інформаційної операції або нагнітання з боку Мадуро, ми ж розуміємо, що це за людина. До речі, там сьогодні, як би так назвати це дійство, щоб не називати його інавгурацією, щоб це не звучало офіційно, Мадуро, власне, сьогодні. І, можна з цього приводу нагадати, що ми і в 2018 році не визнавали його легітимним президентом Венесуели. І зараз не визнаємо. Бо, звісно, що вибори, які відбулися минулого року в Венесуелі, супроводжувалися фальсифікаціями, придушенням протестів, порушеннями прав людини. Ми все це рішуче засуджуємо. І говорили про це ще під час протестів улітку минулого року. Вважаємо, що це спотворення волевиявлення венесуельського народу. Можу додати, що ми виступаємо загалом проти репресій політичних активістів і опозицій у Венесуелі. Ми вважаємо це брутальним порушенням громадянських прав. Наголошуємо, що разом зі спотворенням результатів виборів усе це призвело до узурпації влади.
Ми солідарні з венесуельським народом. До речі, знаємо, що багато людей в Венесуелі підтримують щиро Україну. Ми за це вдячні, бачимо вас. І нам дуже приємно. І ми вас підтримуємо у вашій боротьбі проти тиранії та за право визначати своє власне майбутнє на вільних, справедливих і чесних виборах. Це цінність, яка нас поєднує. Загалом Україна виступає за мирне врегулювання політичної кризи у Венесуелі на основі поваги до волевиявлення громадян, неухильного дотримання положень Загальної декларації прав людини. І ми підтримуємо зусилля міжнародної спільноти щодо сприяння мирного переходу до демократії та стабільності у Венесуелі.
І останнє запитання ваше було про генерала Келлога. Я би надав перевагу, щоб усе-таки команда генерала Келлога коментувала терміни візиту. Можу сказати, що візит продовжує готуватися. Він відбудеться. І я думаю, що буде правдивим сказати, що жодних політичних причин, чому цей візит відбудеться саме після інавгурації, немає. Ну, якщо вже бути більш точним, то, власне, єдині причини, через які візит відбудеться після інавгурації, після 20 січня, це суто юридичні причини. Американське законодавство, як ви знаєте, містить такий важливий законодавчий акт, який називається “Logan Act”, згідно з яким всі контакти мають відбуватися після вступу на посаду Президента. За нашою інформацією, це єдина причина.
До речі, ми бачили в медіа, ну, величезну кількість різних теорій, розмірковувань на цю тему. Дорогі колеги, просимо вас не опускатися у фантазування конспірологічних теорій, бо дійсно єдина підстава, чому цей візит відбудеться після інавгурації, це дійсно юридичні підстави і Logan Act. Ми, повторюсь, готуємося до цього візиту. Ми вважаємо, що він дуже важливий. Ми дійсно хочемо якомога швидше після інавгурації розпочати діалог з генералом Келлогом з найбільш важливих питань досягнення всеосяжного, справедливого та стійкого миру.
Оце я відповів усі ваші запитання. Це було нелегко, але я справився, мені здається. Прошу, давайте продовжимо.
Thank you so much. I'd like to ask you about Donald Trump. So he expressed that he intended to enter the war within six months. What do you think about his statement? Do you think it is feasible? And the second one is, what role do you expect him to play in the war?
We saw these statements. We think that, we see actually that President Trump is very decisive when it comes to his genuine wish to end this war. And this is also Ukraine's wish to end this war in a fair way for Ukraine, in a just way. So we need a comprehensive, just and lasting peace. I think in this sense, our positions and our wishes of the Ukrainian government, of President Zelenskyy and President Trump coincide. So we both need a sooner end and a fair end to this war, to Russian aggression against Ukraine.
Now, we all anticipate the direct personal contacts between President Zelenskyy and Trump. We anticipate that they will come as soon as possible after the inauguration of Donald Trump. And probably this will be the place where the leaders will be able to exchange views, discuss everything in detail, and come to certain conclusions.
It is also important to note that both leaders are actually in good contact already. They held last year two personal meetings in New York on 27th of September and then together with President Macron in Paris on 7th of December. And they also held a few telephone calls, one of them directly after the election victory of President Trump. So both leaders have a good contact. We are not even taking into account their previous contacts during the first administration of President Trump. So they do maintain close dialogue. And we are certain that at their personal meeting after the inauguration, they will have an opportunity and a chance to discuss everything in detail. And this is what we are looking forward to holding and seeing.
Do you think it is possible to end the war within 6 months?
I will not speculate on this because obviously Russian aggression against Ukraine is a terrible and bloody war of aggression which is of course we see that at the moment the Russian position has not changed. We don't see them seeking peace, we only really see them seeking the extension of war. They actually demonstrated with every act that they take, which means that this is a very, very difficult task for sure.
But we are talking about the intention. We are talking about the wish to end this war in a fair way. We see that President Trump is truly decisive and truly resolute in his wish to do this. And we will keep contact with him. We think his wish is genuine. And we think that his role can be really crucial in this matter. But again, Russia only expands the war at this moment. You know, despite their statements. They are stating every week that they are ready for negotiations. This is all deception. We have seen these statements coming from Russia many times before and they have always been deceptive. Moreover, we have a bitter experience of negotiating with Russia because Ukraine did negotiate with Russia. Actually, many people forget this, but between 2014 and 2022, Ukraine did negotiate with Russia actually around 200 times. There were around 200 rounds of negotiations between Ukraine and Russia in various formats, mediated by OSCE, mediated by France and Germany and other countries. What was the result? I mean, of course, these 200 rounds of talks, they produced 20 ceasefires, 20. There were 20 ceasefires in 8 years, between 2014 and 2022. All of them were quickly violated by Russia. And all of this peace process led to February 24, 2022, when Russia started an all-out, disastrous, brutal invasion of Ukraine.
Now, our question is very simple. Like having this experience in the background, how do we not repeat the mistakes made? How do we find the right way to force Russia into peace and ensure long-term security, guarantees and long-term security for Ukraine, to ensure that this aggression does not repeat in the future? This is what we will be working on.
Ви ще не сказали, що не збираєтеся спекулювати на твердженнях Трампа про шестимісячний термін намірів завершення війни. А чи є позиція в МЗС щодо заяви Келлога, що він має намір впродовж 100 днів після дня інавгурації знайти рішення щодо завершення війни? Дякую.
Ми так само бачимо, що і спецпредставник Президента Трампа генерал Келлог також рішуче налаштований на те, щоби досягти справедливого завершення війни, ми вітаємо таке прагнення генерала Келлога. І, знову ж таки, коли він приїде до України, коли ми матимемо особисті контакти з ним, тоді ми зможемо оцінити, якими є способи досягнення цієї мети, як ми можемо спільно працювати над тим, щоб, знову ж таки, досягнути всеосяжного, справедливого, стійкого миру.
Я розумію, що всі слідкують за заявами. І я розумію також, що в українському суспільстві, не лише у вас, а також у самому суспільстві є багато тривоги. Люди слідкують за кожною заявою, за кожним словом, інтерпретують. Звісно, є різні експерти, які висловлюються на цю тему. Є соцмережі. Ми бачимо, як це викликає багато емоцій у людей. Але ми просимо і закликаємо всіх людей спокійно ставитися до заяв, не драматизувати будь-які окремі вислови, слова, якісь заяви.
Українська дипломатія, команда Президента Зеленського, Президент особисто працюють на тим, щоб був хороший, тісний діалог України та США. І після виборів, після інавгурації Президента Трампа, я переконаний, що ви побачите активні і тісні контакти, впродовж яких, власне, будуть зрозумілі всі ці параметри, нюанси, позиції. І це все буде впродовж цих контактів викристалізовуватися. Тому поки, і цей сигнал пролунав від Президента безпосередньо, поки ми просто просимо не робити ні поспішних висновків, ні якихось занадто емоційних драматизацій окремих слів чи заяв. Давайте дочекаємося, будуть контакти, тоді поживемо-побачимо, як то кажуть.
Володимир Зеленський планує візит до Італії, планує зустрітися з Президентом. Чи відомо ще, чи будуть якісь зустрічі з Президентом, чи є якісь деталі та подробиці щодо цього візиту?
Ну, в Італії ми бачили вже вчора, власне, контакти з прем'єр-міністеркою Джорджею Мелоні. Я не буду забігати наперед з усіх міркувань безпекових і політичних. Давайте, коли буде відомо, тоді будуть продумані подальші контакти Президента і його пересування, і подорожі.
У кого ще є запитання? О, ми все пройшли, правда? Друзі, я вам тоді дуже дякую. Я сподіваюсь, що ми все тут виголосили і ви нічого не забули, або я нічого не забув.
Тому будемо раді вас бачити на нових брифінгах, а впродовж тижня будемо вас інформувати!
Дякую вам, що прийшли.