Всім доброго дня! Дякую, що завітали. Я радий, що ми відновлюємо цю практику і перепрошую за ту паузу, яка тривала за різних причин. Але я сподіваюся, будемо регулярно проводити брифінги для того, щоб вас інформувати про зовнішню політику, відповідати на ваші запитання, те, що вас цікавить.
I’ll just remind that this briefing held in Ukrainian and in English, so some of the parts that are in Ukrainian our foreign colleagues will not understand but if you need to ask anything in English, I will happily reply in English. So feel free for that.
Отже, сьогодні я вирішив зробити трошки інший формат брифінгу, щоб не лише я вам щось розповідав, бо це скучновато буде. Тому запрошую на початку наш спеціальний представник з питань Білорусі з демократичними силами Білорусі, Ярослав Чорногор, який розповість і про роботу на цьому напрямку, коротко вам. Але також сьогодні є визначна дата, про яку також Ярослав розповість.
Дякую, пане Георгію. Насправді так, сьогодні 8 вересня і багато хто відзначає сьогодні річницю битви під Оршею, під час якої в 1514 році об'єднані сили Великого Князівства Литовського, до складу якого тоді входили українські землі, разом з литовськими, польськими і тоді руськими, зараз це українські і білоруські народи, представники яких завдали серйозної поразки московському війську. Тому в середовищі білоруських демократичних сил, білоруських добровольців цей день відзначається як день військової слави білоруської. Я думаю, що це такий день, до якого і ми маємо причетність і раді вітати наших білоруських побратимів, які воюють на боці України.
І взагалі привітати суспільство з тим, що в нашій історії є такі випадки, коли ми досить вдало могли завдати поразки московським військам. Одна із необхідностей вийти сьогодні на цей брифінг було те, що від засобів масової інформації постійно надходять запити стосовно нашої діяльності за білоруським напрямком. Тому я хотів би коротко вас проінформувати, що після призначення мене послом з особливих доручень і початком виконання діяльності по комунікації з білоруськими демократичними силами відбулися ряд подій, кроків, які дають нам, такий, стриманий оптимізм, що на білоруському напрямку в майбутньому нас чекає гарний демократичний транзит, який позбавить нас небезпеки з півночі.
Представники білоруських демократичних сил приїжджали в травні місяці до Києва. На чолі делегації була Світлана Тихановська, лідерка білоруських демократичних сил, керівниця об'єднаного перехідного кабінету. Після цього її приїзду, після її зустрічі з Президентом Зеленським, з міністром закордонних справ Сибігою було прийнято ряд рішень, по яким, по певним напрямкам ми відпрацьовували роботу з білоруськими демократичними силами. Це стосується, як фіксування участі режиму Лукашенка в агресії проти України, фіксація участі режиму Лукашенка в справі по українським викраденим дітям, а також участь диктатора з Мінська у підтримці російської військової машини. По цим напрямках проводиться збір інформації, аналіз і передача у відповідні органи санкційного характеру і оборонного. Також хотів відмітити, що в рамках Міністерства закордонних справ, як вже говорилося міністром, відбувається аналіз нашої документації і нами готуються документи стратегічного характеру щодо Білорусі і взаємодії з білоруськими демократичними силами. Дякую
Я думаю, що враховуючи певні обмеження в часі, ви в приватному порядку. Більшість з вас мене знає. Ми можемо зустрітися і я прокоментую або надам інтерв'ю чи коментар. Як вам буде зручно. Дякую.
Дякуємо Ярославу Чорногору. Це проба перша. Далі будемо розширювати і тривалість в тому числі і інших спікерів запрошувати. Давайте подякуємо Ярославу також за його службу, тому що він також, крім спецпредставника, є ветераном Сил оборони України. Дякуємо вам за службу і за захист.
Колеги, сьогодні почнемо з того, що стосується нас, медійників, мене як речника, варварський удар по телеканалу “Ми Україна”. Давайте разом висловимо солідарність з нашими колегами. Прильот безпосередньо в редакцію під час роботи журналістів. Ну вже були коментарі від Президента України, на найвищому рівні Україна реагує на таке варварство. На жаль, це не перший випадок.
Близько трьох десятків було випадків протягом повномасштабної агресії пошкоджень, захоплень, руйнувань, ударів по безпосередньо редакціям, майну журналістів. 125 медійників загинули протягом цієї війни, в лавах Сил оборони України, пішовши на службу, але все одно ці людини не пішли служити, якби не агресія Росії. 21 медійник загинув безпосередньо під час виконання своїх професійних обов'язків.
Це наші з вами колеги, які були вбиті Росією. І десять медійників стали жертвами, цивільними жертвами, по суті, російських ударів. Я ці цифри наводжу для того, щоб проілюструвати, що це не був одинокий випадок. Це частина війни Росії проти журналістики. І це стосується не лише України. Тому ми закликаємо всі профільні організації відреагувати. Європа, світ мають відреагувати на цей варварський удар по безпосередньо журналістам під час їхньої роботи. Безпосередньо по ньюсруму. Ми зі свого боку, як МЗС, вже поінформували профільні організації. Пішло звернення від нас до безпосередньо Офісу представника зі свободи ЗМІ ОБСЄ. Ми також розраховуємо на реакцію і очікуємо, що також незалежні організації, репортери без кордонів та інші, Комітет захисту журналістів, також відреагують на цей варварський удар. Ми переконані, що Росія прекрасно знала, куди вона б'є. Тим більше, що “Ми Україна” вже не перший раз попадає, на жаль, під удар.
Крім України, до речі, під дуже жорсткі удари попадали «П'ятий канал», «Суспільне», «Freedom» ну і низка інших ЗМІ, вже не кажучи про сотні регіональних місцевих ЗМІ, які були змушені закритися через російську агресію. Все це складає в комплексі, ну дійсно, війну Росії проти журналістики. На це має бути широка реакція.
Далі, з того що я ще хочу ініціативно вам сказати цього разу, далі перейдемо до ваших запитань. Я більше часу залюбки витрачу на те, щоб на них повідповідати. Це вибори, так звані, до російської Думи. Голосування триватиме протягом трьох днів, з 18 по 20 вересня. Ви бачили заяву міністра закордонних справ Андрія Сибіги, який назвав це все фарсом. Це дійсно дуже складно називати виборами, враховуючи, що ні свободи слова, ні партії. Єдина партія, яка хоч м’яко критикувала війну, заборонена. Реального вибору немає. І загалом за 26 років правління Путіна жодної подоби на демократію в Росії не залишилося.
Оскільки російська сторона має намір провести цей фарс, ці голосування на, зокрема, на тимчасово окупованих територіях України, а це Автономна республіка Крим та місто Севастополь, частини Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Ми заздалегідь попереджаємо всіх потенційних іноземних громадян, які можуть туди поїхати на запрошення російської сторони, нібито як якісь оглядачі чи монітори, чи будь-хто, про відповідальність за такі дії. Це голосування є незаконним, його результати будуть нікчемними, а всі, хто беруть участь в цьому фарсі будуть притягатися до відповідальності згідно з законодавством України. Тому це не просто слова від мене і це не якісь погрози, це уже наші закордонні дипломатичні установи всі отримали доручення проактивно звернутися до іноземних країн і попередити про ризики поїздки на тимчасово окуповані території з метою участі в цьому фарсі.
Я нагадаю, що 13 серпня 2026 року Центральна виборча комісія ухвалила постанову, яка визнає нікчемними і незаконними ці так звані вибори. Ну і крім того, треба нагадати, що Росія не допустила ОБСЄ. Будь-які спостерігачі в ОБСЄ, які зазвичай спостерігають всіма виборами в просторі ОБСЄ. Тобто жодні якісь замінники БДІПЛ ОБСЄ, вони не можуть вважатися легітимними. Ми також надали всю необхідну інформацію Верховній Раді України. І загалом буде здійснюватись моніторинг з українського боку, хто там перебуватиме на тимчасово окупованих територіях. Тому сховатися не вийде. Просто хочемо одразу попередити, щоб не було потім образ. І загалом, звісно, голосування на тимчасово окупованих територіях України, а також, до речі, і Молдови. І тому, якби це не лише про Україну йдеться. Воно, звісно, делегітимізує ці вибори додатково. Тому ми закликаємо, звісно, не визнавати їхніх результатів.
Так, на цьому давайте я завершу з мого боку. Все решта ви бачили від міністра і від Президента, тому не буду витрачати ваш час. З більшою радістю повідповідаю на ваші питання. We are now turning to questions. I will be answering to colleagues in Ukrainian but also if someone wants to ask in English, I’ll just remind you that you are free to ask in English.
Давайте почнемо з виборів не лише в Німеччині і Франції. Наступного року більше половини громадян Європейського Союзу, якщо загалом брати, йдуть на різного роду вибори. Наскільки я пам'ятаю, 9 європейських країн будуть проходити, знову ж таки, різноманітні вибори.
Для української дипломатії що тут ключове? По-перше, щоб Україна не стала темою, яка сіє розбрат, або яка викликає поляризацію в країнах. На нашу думку, тема підтримки України вона консолідуюча, насправді. Це не та тема, яка має політизуватися загалом. Це в інтересах Європейського Союзу і Європи загалом підтримувати Україну в боротьбі проти російської агресії, тому що на сьогоднішній день ми стримуємо просування росіян вглиб Європи. Тому кожен акт підтримки – це інвестиція, по суті, в безпеку і мир самих європейців, і всіх європейських держав. Так само ми підходимо до всіх країн. Ми не втручаємося, звісно, у внутрішні справи. Тому я не буду надавати оцінок тій чи іншій партії, німецькій, але я можу сказати, що ми, по-перше, будемо працювати з тими, кого обирає народ тієї чи іншої країни. Це наш загальний підхід. Якщо німці, так як вони будуть голосувати, або французи будуть голосувати, ну, з тими будемо працювати. Українська дипломатія готова до всіх подібних сценаріїв. Це перше.
А по-друге, я можу відповісти на деякі заяви. Ну, треба відзначити, що, по-перше, дуже важливо. Це регіональні вибори. Ті, про які ви питаєте.
Регіональні землі не мають зовнішньої політики, якоїсь. Все-таки, зовнішню політику визначає федеральний уряд в Берліні. Тому в цьому розгляді, мабуть, не варто навіть аналізувати.
Просто єдине, що пролунали деякі заяви про те, що, наприклад, від лідера цієї партії на регіональному рівні пролунали заяви, що потрібно, замість підтримки України, потрібно перейти до переговорів, мирних. Так от, на це я можу відповісти, що насправді цей заклик варто йому спрямувати в Москву.
Тому що Україна готова до переговорів. Більше того, на рівні лідерів. І в будь-який зручний час, в будь-який нейтральний майданчик, це означає все крім Росії та Білорусі, Президент Зеленський готовий зустрітися на рівні лідерів з Путіним. Можна за медіації Президента США Дональда Трампа. Тому не нам адресувати потрібно ці заклики, а тим, хто не хоче припиняти війну. Це Москва.
Загалом ми дуже ретельно слідкуємо за настроями в різних європейських державах. І ми розуміємо, що може виходити на передній план порядок денний економічний, внутрішній. В цьому немає нічого дивного.
Але я одну тільки річ скажу в цьому контексті. Загалом за останній рік, може два роки, ми переходимо від моделі підтримки України, виключно підтримки України, до моделі партнерства з Україною. Це видно в оборонній сфері, в безпековій сфері і ми переконані, що це моделі буде і в інших сферах. А що стосується Німеччини, то Україна, по суті, є ресурсом енергетики, економіки, ринку, проєктів з відбудови, в яких будуть брати участь німецькі компанії і всього іншого. Тому тут точно не можна казати про якусь односторонню благодійність з німецького боку.
Радше йдеться про партнерство. Я думаю, так і треба розглядати. І по Трампу. Будуть однозначно контакти Президента Зеленського з Президентом Трампом. Є попередні домовленості і про особисті зустрічі в цьому місяці. Що стосується якихось телефонних контактів, вони можуть відбуватись за потреби. Тим більше, що зараз активізувався мирний процес, є спроби представників Президента Трампа знаходити точки дотику. Вони здійснили візити в Москву, в Київ. То ми розуміємо, що дійсно є активний процес. Тому я би не виключав такої можливості і телефоном. Але можу підтвердити, що дійсно попередньо вже погоджена і особиста зустріч пізніше цього місяця. Попередньо.
My Ukrainian is not very good, but am I right that you were talking about the elections in Germany? And if so, could you please summarize very briefly? Because that’s, of course, relevant for me.
Sure, I will repeat in English. So, we have been, of course, watching closely the results of regional elections. That’s what I was asked by your colleague. We do not interfere into domestic politics and it is up to Germans to decide whom they elect on the regional or the federal level. We never interfere into that.
When it comes to the statements, because we also heard the statements coming from the leader of the party that won this election, and I commented on a specific particular item where he spoke about negotiations instead of support for Ukraine. He said, I will not quote directly, but he said something like: “It is time to proceed to negotiations”. Meaning probably instead of sending support or weapons or anything else. And to this, I can only reply that this needs to be addressed to Moscow.
Ukraine is not an obstacle to negotiations and Ukraine is ready to negotiate now. We are ready now. If Putin agrees to meet with President Zelenskyy tomorrow, we will meet tomorrow in a bilateral or trilateral format with the mediation of President Trump.
Any format is okay for us. We are ready. In any neutral country, except Russia, Belarus, North Korea as well as, maybe, Iran.
We are not the obstacle to peace. Obviously, those calls need to be addressed to Moscow. I will not go further than that, especially given the fact that Landtags and regional governments, they do not define Germany’s foreign policy. It is up to the federal government, so we continue our very active engagement with the German government.
And the last point I want to make is that, I think, in the past year or two years, we have generally passed from the model of support for Ukraine to the model of partnership with Ukraine. You can see it in the defense industry. For example, Minister Sybiha recently visited one of the German defense companies that scaled up its products eight times because of its cooperation with Ukraine, because of the Ukrainian feedback from the battlefield. So, it is obviously a mutually beneficial partnership and we don’t see it as a charity case or something like that.
Дякую за можливість. В мене два питання є. Чи відомо МЗС про нові ідеї американців щодо завершення війни? Тому що це така собі таємниця. Можливо, ви поділитеся з цими деталями: які є ідеї нові у них, які є ідеї нові у нас. Можливо, вони щось привезли нового від росіян. Така є заява Пєскова.. Певно, ви її бачили, він сьогодні сказав про те, що вони теж розраховують на відновлення тристоронніх переговорів і процитую, що “перемога РФ у війні проти України вже близько”. Тобто, про закінчення війни йде мова.
Я думаю, що мирний дипломатичний настрій росіян всі чули сьогодні в Києві. Всі, присутні в Києві ночували, правильно? Я думаю, що всі прекрасно чули мирний настрій Росії. А те, що стосується нових ідей - так, звісно, ми в курсі нових ідей, певних підходів, певних нових елементів. Я з абсолютно очевидної причини не розкрию вам їх публічно, тому що дипломатія має мати якийсь простір для роботи. І давайте просунемося до тристороннього формату. Я думаю, що там буде зрозуміло, які ідеї виживуть, які ідеї можуть бути опрацьовані і дійсно наблизити нас до завершення війни.
І у нас є нові ідеї, і, звісно, у американців є нові ідеї, і дійсно змінилася реальність з того часу, коли обговорювалися попередні плани. Ви всі прекрасно пам’ятаєте ці 28 пунктів, потім 20 пунктів, коли Україна прибрала ті окремі пункти, які були недоречними. З того часу змінилася реальність. Вона змінилася на полі бою, вона змінилася в небі над Україною і Росією. Тому, на нашу думку, потрібні якісь оновлення, оновлені підходи.
Можу обережно сказати, що усвідомлення цих оновлених підходів, воно є в цьому просторі. Є, що дуже важливо, в американської сторони, і не лише в української. Але я, з очевидних причин, не зайду далі у коментування, просто тому, що давайте залишимо трошки простору. Ми також готові до відновлення тристороннього формату роботи і, на нашу думку, сам формат зустрічі лідерів залишається найбільш ефективним в цьому ключі. Але будемо дивитися за розвитком події, наскільки з російського боку буде готовність взагалі в якісь формати заходити. Нагадаю, від них залежить, чи буде просуватися дипломатичний процес. Україна до нього готова.
Дякую за можливість. Будуть два питання. Першочергово, це гроші. Як казав і Президент, і міністр оборони, 27 мільярдів дефіциту в Міністерстві оборони. Чи на цьому треку є новини, з ким зараз ведуться перемовини, чи лише тут говоримо з Європейським Союзом?
І друге запитання стосовно Німеччини. Після інциденту в Лейпцигу Президент України пропонував свою допомогу. Чи Берліну вона потрібна? Чи був зворотний зв'язок на цю пропозицію? Дуже дякую.
Дійсно, всі чули ці числа і цифри дефіцитів, достатньо великі. Мабуть важливо нашим партнерам також пояснити, звідки вони взялися ці цифри. Тому що іноді з їхнього боку вони теж питають, чому ми думали, що певне фінансування закрите, чому з’являються нові дефіцити. Справа в тому, що Україні в силу того, що, по-перше, посилився російський терор і Україні потрібні додаткові засоби для захисту – були контрактування дронів, були закупівлі іншого обладнання протягом року, здебільшого, наскільки мені відомо від колег військових, саме звідти з’явився додатковий дефіцит.
Більше того, потрібно зараз контрактувати ті озброєння, які нам будуть потрібні в січні, в лютому, на початку року. Для цього їх треба закупити зараз. На це теж потрібні кошти. Тому, так, ви назвали одну цифру. Якщо, крім оборонних, додати ще бюджетні потреби, то ця цифра вона ще дещо більша. І ми дійсно піднімаємо це питання з партнерами. Міністр Сибіга, коли виступав в Ірландії на закритому неформальному засіданні міністрів закордонних справ ЄС, наводив ці цифри математикою війни, пояснював для чого ці кошти потрібні. Пояснював, що кожен долар зараз – це додатковий дрон для захисту і переламу на полі бою на початку року. Тому, дійсно, ми на всіх рівнях це опрацьовуємо не лише з Європейським Союзом. Тобто коло країн ширше, ніж Європейський Союз. Я це теж можу вам підтвердити.
Ми вважаємо, що на тлі таких потреб, давно пора перейти до використання заморожених російських активів в повній мірі. Не лише відсотків, не лише покриття ними кредитів, а відновити розмову і прийти до результату повного використання заморожених активів. Це просто нелогічно, коли є потреби в захисті України, в принципі, Європи від російської агресії.. Лежать кошти російські, не використовувати їх замість коштів європейських платників податків. На нашу думку, це було б абсолютно логічно використати саме ці заморожені активи. І якщо захочете, пізніше запитайте детальніше, як ми працюємо над тим, щоб цю розмову відновити і щоб вона привела до швидкого результату, який не буде затягуватися тижнями і місяцями.
Берлін. Всіх шокував дійсно цей інцидент, який стався у Лейпцигу. Він розбурхав Європу, ми бачимо новий рівень розуміння російської загрози, близькості цієї загрози. І, чесно кажучи, мені здається, що неправильно називати її гібридною. Так, ми звикли все називати словом гібридним. А що ж тут, власне, гібридного, коли це просто вибухівка вже, яка спрямовується безпосередньо проти літака, який має перевозити вантаж? Тому йдеться вже про зовсім не гібридні, а дуже hard security виклики для Європи.
Ми дійсно пропонували допомогу, залишаємося готовими її надавати. Не лише в контексті цього інциденту, а в контексті загалом нашої експертизи, наших знань протидії російській агресії у всіх її вимірах: дезінформації, інцидентів підривної діяльності, кіберпростору і фізичного простору. Тому ми готові і з Німеччиною, і з іншими країнами Європи, особливо напередодні виборів в Європі, співпрацювати для посилення їхньої стійкості і національної безпеки. Ми готові, нехай звертаються, і ми будемо надавати ту підтримку, яку зможемо надати.
У контексті цього, сьогодні Лавров заявив, що це вже “настоящая война”, і що ми думаємо з цього приводу?
Він анонсує “настоящую войну” проти Європи, мабуть, так. Я тільки сприймаю ці слова по відношенню до нього самого, що він анонсує, що він у війні з Європою. Міністр Сибіга, ви чули його заяву, дуже просту: “Росія вже сьогодні у війні з Європою, навіть якщо Європа цього не хоче помічати, чи не хоче цього визнавати, це реальність”. І для того, щоб ця війна не перейшла в гарячу, повномасштабну всеєвропейську стадію, сьогодні є дуже простий рецепт - посилення підтримки України, яка стримує сьогодні цю навалу.
У мене, власне, продовження щодо теми потенційної зустрічі лідерів України і США, оскільки вже про це заговорили. То чи може тоді МЗС підтвердити, що Президент України точно відвідає 81-у сесію Генасамблеї ООН і, можливо, там вже відбудеться зустріч лідерів України і США?
І друге питання щодо. Інформація в медіа була, що Китай, начебто, просив Україну тимчасово не завдавати ударів по російському Владивостоку. Чи можете Ви це прокоментувати? Дуже дякую.
Валерія, у вас самі цікаві питання, дякую. По-перше, що практично кожного року Президент України бере участь в високому сегменті відкриття Генеральної Асамблеї ООН. Я, станом на зараз, можу акуратно сказати, що такі плани є і цього року. Звісно, і МЗС пропрацьовує детально програму, наповнення, елементи, загалом участі української делегації на високому сегменті Генеральної Асамблеї ООН. Зокрема, можливо, за участі і за керівництва Президента України. Ми всі розуміємо, яка на сьогоднішній день безпекова ситуація. І це єдина причина, яка змушує мене так акуратно про це говорити, з усіма доданими словами: вірогідно, планується, заплановано і так далі. Всі розуміють це прекрасно, що є безпекова ситуація в Україні. І, мабуть, рішення буде фінально ухвалюватись саме виходячи з неї.
Що стосується потенційної зустрічі – так, це один з майданчиків, де може потенційно відбутися зустріч з Президентом США Дональдом Трампом. Але, знову ж таки, будемо бачити ближче до дат, коли вже це буде підтверджено і ми теж будемо раді вас інформувати.
Те, що стосується Китаю і прохання не бити по Владивостоку, ми зазвичай такі речі не коментуємо, чесно кажучи, публічно. Але, оскільки ви вже запитали, я можу підтвердити, що дійсно до МЗС України звернулася китайська сторона офіційно з запитом не наносити ударів по тій частині території Російської Федерації, де буде перебувати делегація КНР високого рівня. Таке звернення було. Українська сторона взяла до відома це звернення і такі звернення надходять не вперше. Раніше вже надходили подібні звернення, коли китайські посадовці, високопосадовці перебували на території Російської Федерації. Вважаємо, що це, як каже міністр Сибіга, визнання суб’єктності України, якщо подивитись на карту, де знаходиться Владивосток.
Дякую. У мене продовження запитання про активах, прохання позначити, які у нас є плани і в процедурному сенсі, тобто, як ми плануємо це використати, чи йдеться про суто перерахування на адресу України, чи є більш креативні ідеї і можливості перерахування цих коштів в бюджет України. Або йдеться про більш креативні схеми. І, можливо, у нас є розуміння, коли це може початися. Зважаючи на те що у 2028 році у нас взагалі там дірка у забезпеченні. І також - Угорщина. Нещодавно лунали заяви від Аніти Орбан, міністерки закордонних справ, про те, що вони чекають від України виконання певних умов щодо меншин для відкриття кластерів. Чи ми отримували від них взагалі якісь пояснення, що саме взагалі вони чекають і взагалі коментар щодо цього.
Давайте на цьому зупинимося. Заморожені активи. If, by the way, anyone from the foreign press would need to hear about the immobilized Russian frozen assets I will later reply in English.
Саме МЗС і Андрій Сибіга, наш глава МЗС України, пожвавив цю дискусію.І коли в нас тут, ви пам'ятаєте, стояв міністр закордонних справ Бельгії, Максим Прево, міністр на пресконференції, сказав, що питання повного використання знерухомлених активів воно на порядку денному. Його українська сторона не знімала, більше того, він вважає, що потрібно відновити дискусію про використання заморожених активів. Після цього були звернення низки європейських країн до Єврокомісії з проханням, пропозицією відновити цю дискусію, бо це чесно, це справедливо, ці активи потрібно використати на користь України.
Після цього була поїздка міністра в Ірландію на “Гімніх”, на неформальне засідання міністрів закордонних справ ЄС, де тема заморожених активів була однією з ключових, яка обговорювалася і міністр теж її порушував перед іншими європейськими міністрами. На чому наполягає українська сторона. І стосовно креативних ідей: тут без креативу, на жаль, не вдасться.
Креатив тут потрібен для того, щоби подолати ті занепокоєння, ті застереження, які є в низці країнах. Ви пам'ятаєте добре, що минулого року цей процес дійшов до рішення Бельгії, яка фактично заблокувала передачу повну тіла активів через занепокоєння, застереження Бельгії. Наша позиція полягає в тому, що ми розуміємо занепокоєння Бельгії, як країни, в якій знаходиться основна частина цих активів.
Ви знаєте, що їх 210 мільярдів євро загалом заморожених активів і переважна частина знаходиться в Євроклірі в Бельгії. Тому ми абсолютно розуміємо, коли бельгійська сторона каже, що потрібне колективне рішення, яке розподілить відповідальність і не буде покладати відповідальність на один Бельгійський уряд. Тому що дійсно, рішення такого масштабу має бути колективним. Ми поділяємо цей підхід, заявили про це офіційно, міністр заявив на засіданні міністрів закордонних справ ЄС.
Але, тим не менше, рішення має бути ухвалене. Як це можна зробити? В Україні є конкретна пропозиція, вже передана від нашого Міністерства фінансів європейській стороні, про те, як знайти механізм європейського рівня, загального європейського рівня, якому можна передати розпорядження ці кошти, і тоді, фактично, саме рішення про їх використання, а ми вважаємо, що вони мають використовуватись на потреби оборони, стійкості і відновлення України. Це рішення буде ухвалюватися вже колективно, з розподіленою відповідальністю всіх урядів Європейського Союзу, а не лише бельгійського. Крім того, бельгійська сторона також тут підкреслює, що важливо, щоб використовувалися всі заморожені активи в усіх країнах, а не лише те, що знаходиться у них, і ми тут теж абсолютно цю історію підтримуємо.
Лунають інші контраргументи від деяких країн, наприклад, не буду уточнювати, хто, але нам наводять такий контраргумент, що ви ж зараз отримуєте відсотки з цих активів, а якщо їх забрати, то як же ви будете отримувати відсотки? На нашу думку, цей аргумент дивний, тому що якщо вибір між відсотками і самим активом, то ми, звісно, вибираємо сам актив, який значно більший, і давайте забирати у використання повністю весь актив. Тому цей аргумент просто не є логічним, не є раціональним. Є різні інші аргументи, які стосуються того, що це важіль на переговорах. Ми на це кажемо, що переговори будуть в майбутньому, а кошти ці потрібні зараз. Тому давайте їх використовувати, а на переговорах будуть інші важелі.
Щоб все підсумувати. Ви розумієте, країна у війні, терміни ставить максимально короткі. Ми хотіли би, щоб це не затягнулося на місяці дискусій. Ми вважаємо, що в найближчі тижні можна зрушити цей процес з мертвої точки і загалом вирішити. Якщо буде політична воля на це. Нам ці кошти потрібні зараз, у тому числі для закриття отих дефіцитів, про які ми казали.
Тепер до вашого питання щодо Угорщини. До зміни уряду в Угорщині протягом 17 місяців уряд Віктора Орбана штучно блокував відкриття кластерів. Я хочу наголосити, що Україною були виконані всі вимоги, але було штучне блокування Віктором Орбаном відкриття кластерів.
Ну, крім того, тут треба нагадати, що навіть втративши владу, команда Віктора Орбана всі ці місяці намагалася зірвати нормалізацію українсько-угорських відносин. А після виборів він продовжував, до речі, поширювати брехню про Україну і про угорську нацменшину в Україні. Вона менше нам потрапляє на очі, але просто варто зазначити, що це триває, ця історія.
І попри це протягом травня та червня уже з новим урядом ми провели три раунди українсько-угорських експертних консультацій. Їхнім підсумком, ви знаєте, стало досягнення спільного з угорською стороною бачення щодо гарантування прав угорської нацменшини та розблокування руху України до ЄС. Наразі відкриті два кластери, перший і шостий.
На нашу думку, виконані всі необхідні умови для відкриття решти кластерів вже зараз. І ми прагнемо відкрити найближчим часом два кластери додаткових і, бажано, до кінця року ще два кластери. Тобто, щоб ми цей рік завершили з відкритими усіма кластерами.
На нашу думку, цей руйнівний і токсичний спадок антиукраїнської і антиєвропейської політики Віктора Орбана потрібно перегорнути. Якщо Віктора Орбана вже немає в кріслі Прем'єра, то мають піти в минуле і його політики і підходи. Тому вважаємо, що нашою стороною виконані всі необхідні умови для того, щоб всі кластери відкрити.
Врешті-решт, відкриття кластерів – це ж не закриття. Ми починаємо розмову. Які можуть бути перешкоди до відкриття початку розмови? Тому ми щоденно, практично ведемо переговори з нашими угорськими і іншими партнерами в ЄС для того, щоб уникнути штучних затримок у переговорному процесі.
Ти питав, чи ми отримували від них якусь конкретику. Шкода, але якраз ці застереження в закритих форматах, там, де Угорщина не погоджувала подальше відкриття кластерів, лунали саме в загальному ключі. Тобто навіть не зрозуміло, чому знову виставляються якісь перешкоди.
Я тут кажу дипломатично, але можу підтвердити в закритих форматах формулювання з українського боку менш дипломатичні. Тому що просто це нелогічно і несправедливо, що досі блокується відкриття кластерів. Тому ми не вважаємо, що це якийсь прискорений рух до Європейського Союзу. Це абсолютно merit based, заснований на заслугах підхід. І ми будемо працювати із угорцями і з рештою, щоб якнайшвидше все-таки решту кластерів відкрити.
Продовження по Угорщині. Прокоментуйте, будь ласка, відкликання російських дипломатів з Будапешту.
Так, міністр сьогодні коментував. Розуміємо, що Росія веде таку діяльність не лише в Угорщині.
Тут, мабуть, увагу медіа привернула просто знову-таки зміна політики уряду, тому що важко уявити, що уряд Віктора Орбана ухвалював би такі рішення. Але Петер Мадяр демонструє свою незалежність і демонструє те, що його уряд піклується про безпеку Угорщини. Вважаємо, що це дуже правильний і вчасний крок.
Більше того, вважаємо, що інші країни теж можуть знайти, кого вислати з таких псевдо-дипломатів російських. Тому це можна лише схвалювати. Більше того, потрібна загалом ширша політика по зменшенню впливу Росії в Європі.
Що мається на увазі? Закриття, насамперед, російських домів. От Німеччина пішла на цей крок після Лейпцига, закрила “руський дом”. Але в інших країнах ці російські доми є. Так от ми закликаємо всіх наслідувати приклад Німеччини і позакривати вже нарешті ці російські доми, які ніякої культури не несуть. Несуть лише дестабілізацію, хаос, дезінформацію, загрозу для Європи і для європейців. Тому вітаємо цей крок. Він демонструє суб'єктність, незалежність і силу уряду Петера Мадяра.
Так, Україна активно пропонує свою допомогу в подоланні загроз з боку Росії для всіх європейських країн. У нас найкращі експерти в світі з подолання російської дезінформації, з подолання російських кіберзагроз, з подолання російських підривних актів, загалом опору російським провокаціям, російському терору, російській агресії. Тому кращих експертів за українців ви не знайдете.
Якщо хочете посилити безпеку своїх країн перед виборами - запрошуйте українців. Ось наш простий меседж до європейських колег. З низкою країн, до речі, ця співпраця вже йде. Просто ми її не піаримо.
Так, у мене також питання щодо Угорщини. Чи не планується найближчим часом зустріч Президента Зеленського з Прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром? І питання щодо візиту американців. Як відомо, Віткоффу та Кушнеру були подаровані футболки з написом «Київський режим». Чи могли б ви пояснити, що це означає? І чому саме такий подарунок був обраний?
Зустріч Президента Зеленського з Прем'єром Мадяром планується. І ми давно готові ще з моменту виборів Петера Мадяра. З'ясовувалися графіки лідерів, можливі місця зустрічі. Можемо підтвердити, що саме на зараз є свіжа нова пропозиція, коли саме і де саме могли би зустрітися лідери.
Ми її передали угорській стороні. Таку нову ідею. І розраховуємо, що така зустріч може невдовзі відбутися.
Ми були б раді такій зустрічі. Це дозволило би пройти весь порядок денний і вивести нормалізацію українсько-угорських відносин на якісь стабільні рейки. Ми б хотіли таку зустріч провести.
Що стосується футболок, я бачив, скільки уваги привернули футболки в соцмережах, в медійному просторі. Але я можу вам підтвердити, що в реальності переговорів це була дуже тепла і конструктивна, прагматична розмова. На цих переговорах футболки це просто якийсь маленький публічний елемент, який попав в світло камер, але я можу вам підтвердити, що на самих переговорах була дуже тепла, конструктивна атмосфера.
Якщо хочете детальніше про футболки розпитати, то, мабуть, варто звернутися до тих, хто цю ідею придумав і хто саме ці футболки запропонував.
По-друге, вже незабаром буде саміт БРІКС, і Путін теж туди прямує, і Дмитро Пєсков сказав про те, що Індія є стратегічним партнером Росії. Але враховуючи те, що ще минулого тижня індійський міністр закордонних справ був у Києві, і це був, якщо я не помиляюся, першим візитом індійського міністра до України. Тоді якщо вони стратегічні партнери, тоді які відношення між Україною та Індією?
А третє - тільки коротке. Враховуючи те, що є певне погіршення у відносинах між новою владою Угорщини та Росією, чи можна сказати про те, що вже на Західному фронті або у відносинах з Угорщиною тепер майже все гаразд. Дуже дякую.
Почнемо з першого. Ми побачили цілу низку абсурдних заяв Сергія Лаврова від знову переходу до якихось мрій про якусь денацифікацію в Європі, яку міністр Сибіга порадив йому розпочати з європейської частини Росії, до інших негативних заяв стосовно мирних переговорів. Нам здається, що в першу чергу на ці слова мають звернути увагу американські партнери, побачити, з ким вони мають справу. В момент, коли йдуть спроби відновити мирний процес, виходить міністр закордонних справ держави-агресора і заявляє купу максималістських якихось вимог, образ, якихось просто неадекватних заяв. Мені здається, що це просто демонстрація відірваності від реальності Сергія Лаврова і загалом нескоординованість всередині російської сторони, коли частина еліти намагається цю війну завершити, а частина, як Сергій Лавров, намагається її всіма способами продовжувати.
Невідомо, для чого. Може, тому що наживаються на цій війні, але це вже питання, мабуть, до них. Що стосується Чорного моря, це дійсно дуже велика проблема. В Україні 90% експорту аграрного відбувається морем.
Ми намагаємося як дипломатія забезпечити всі можливі альтернативні шляхи: суходолом, річковим транспортом, але це може покрити і, до речі, досягли результатів на цьому шляху, повідкривали і шляхи солідарності, і річкові способи транспортування. Знаходимо зараз спеціальне обладнання для зберігання зерна, яке не вдасться вивезти. Тому дуже багато робиться дій для того, щоб не втратити український урожай і допомогти українським фермерам.
Більше того, в чому проблема? Проблема же не лише в цьому році вивезти цього урожаю… Я сподіваюся, що це хтось переставив шафу. Це вже сприймається для нас як норма. Будемо сподіватися на архітектора цієї прекрасної будівлі Йосипа Лангбарда, будівля 1939 року пережила Другу світову війну, будемо сподіватися, що вона достатньо міцна. І третю має пережити, це хороший слоган.
Повертаючись до Чорного моря, колосальні проблеми і вони не лише в цьому році. Насправді, якщо українські аграрії не зможуть реалізувати обсяги зерна нинішні, вони будуть обмежені в можливостях нового урожаю наступного року. Тому, на жаль, наслідки цієї проблеми виходять навіть за межі цього року. Вони будуть відчуватися і наступного року, якщо не вдасться розблокувати порти. Тому треба теж дуже тверезо до цього підходити.
Удари Росії, злочині проти українського експорту, Росія не має права наносити ці пошкодження. Росія ставить під загрозу 400 мільйонів людей, які залежать від українського продовольчого експорту по світу. Тому, на нашу думку, не лише Україна має намагатись знайти вирішення, а мають з нами разом, єдиним голосом вимагати від Росії припинення агресії в Чорному морі, і всі країни, які страждають від цього: Африка, Близький Схід, Латинська Америка, Північна Африка арабська; всі країни, які страждають від цього.
Тому ми до них до всіх звертаємося і просимо активізувати зусилля. Дійсно, зараз іде робота декількох країн над тим, щоб допомогти знайти рішення для Чорного моря, яке дозволило би розблокувати продовольчий експорт. Ця робота триває, я не буду розказувати її подробиці, тому що давайте побачимо, щоб вона привела до результату, тоді буде про що говорити. Але Україна, разом з країнами, які нам допомагають, шукають такі можливі рішення. Ми бачимо також, до речі, спроби Росії, бо в Росії теж порти заблоковані, Чорноморські, і спроби Росії знаходити альтернативні шляхи для свого зерна, зокрема через Балтію, спроби. Якщо захочете, потім мене розпитаєте детальніше - я вам розповім про них.
Тепер що стосується BRICS, ми зазвичай не коментуємо ці саміти. Дійсно, міністр закордонних справ Індії був в Україні, ми з ним проговорювали, синхронізували наші позиції. Він чудово розуміє, яка позиція України, тому ми переконані, що і на контактах індійсько-російських вони будуть враховувати позицію України. Загалом Індія підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. Тому тут, як головуюча країна цього разу на саміті, ми сподіваємося, що такий набір впливових країн мав би дійсно використати цей саміт для наближення миру в Україні. Ну а насамперед закликів до Москви нарешті припинити цю війну. Але загалом це їхня справа, ми спостерігаємо за цим самітом, будемо дивитися за підсумками, якщо там будуть якісь заяви чи якісь дії, які будуть нас стосуватися, то ми залюбки це прокоментуємо.
Ну і Угорщина, Росія, ви так цікаво сформулювали “погіршення у них і, може, покращення у нас”. Так не завжди працює в дипломатії, і у нас немає такого загалом підходу, що “ворог нашого ворога наш друг”, трошки не так це працює. Загалом Україна і Угорщина це сусідні країни, які дуже багато можуть одна-одній дати, і ми хочемо з Угорщиною розвивати стосунки поза межами контексту Росії, оце теж дуже важливо сказати. Всі концентруються лише, завжди Росія присутня в цих відносинах. А ми хотіли б взагалі забрати цю Росію з цих відносин. От є відносини України і Угорщини, вони можуть приносити користь обом країнам без відносин до Росії. Давайте її оттак за двері виставимо, закриємо двері, а всередині буде українсько-угорські відносини, ми за це.
Ви вже зазначили стосовно зустрічі Зеленського та Трампа. Підкажіть, будь ласка, те, що вона вже погоджена. Чи погоджена вона з боку обох сторін?
Попередньо погоджена, коли я кажу “погоджена”, це означає, що обидві сторони висловлюють готовність попередньо провести таку зустріч, але це попередньо. Давайте не викидати, я вас попрошу у заголовках не викидати, це важливе слово, будь ласка.
Є, але просто рано їх ще називати публічно, в принципі, ваша колега питала про Генеральну Асамблею ООН. Загалом, я думаю, що, в принципі, вже пролунало приблизно, це одна з можливостей. Тому я так все це обережно кажу. Наповнення її, я думаю, що тут абсолютно зрозуміло, подібне до наповнення тих переговорів, які відбулися з спецпредставниками президента Трампа в Києві. Це мирний процес, пошук способів припинення війни, відновлення тристороннього формату взаємодій, потенційно зустріч лідерів, різні інші ідеї, як завершити війну і двосторонній порядок денний.
Це додаткові спроможності протиповітряної оборони через, в тому числі, програму PURL, зимовий пакет, перехоплювачі для того, щоб Україна могла захистити свою енергетику, захистити своїх людей протягом зими, Prosperity Plan, security guarantees, всі ті елементи, дронова угода, наша взаємодія по дронах, по технологіях, всі ті елементи, які на сьогоднішній день є на дуже широкому порядку денному стратегічному партнерстві України і США.
І дата поки не погоджена?
Є попередні дати, я просто не буду її називати.
Ми вже згадали кілька разів про зустріч Зеленського і Трампа, хотіла б уточнити чи оцей трьохсторонний проєкт, про який сторони почали зараз активно говорити, він планується після цієї зустрічі чи ми все ж таки сподіваємось що вона може статися до?
Це, на жаль, немає змоги управляти рішеннями, які ухвалюються в Москві. А цей тристоронній трек залежить від Москви. Тому тут і прив'язки прямої немає між одним і другим.
Хочу запитати про взаємини з Польщею, тому що останнім часом, справді, що не тиждень то зʼявляються новини регулярні про цькування у бік українців. Це і у вигляді побиттів, і так далі. І ми бачимо точкові відповіді консульств на це, але цікаво, чи є якийсь системний діалог в цьому напрямку, або, можливо, виконується щось?
Так, є системний діалог, нас дуже непокоїть зростання цих настроїв і нападів в дружній Республіці Польща. Питання це піднімав ще раніше, на початку року, навіть наприкінці минулого року, міністр Сибіга з міністром Сікорським і просив його, щоб було належне реагування на такі випадки. Радослав Сікорський таке підтвердження, таке слово дав і треба віддати належне, що протягом усього цього часу, якщо ви подивитесь на те, як реагують, власне, польські правоохоронці, вони реагують належним чином. Ми за це їм вдячні. Тобто, з одного боку, зростає кількість інцидентів, що дуже погано, а з іншого боку, бачимо, що польська поліція все-таки реагує, ну, правильно, і коректно, так як має бути в випадках ворожнечі на національному грунті. Нам дуже шкода, що низка політиків в Польщі не усвідомлюють, що їхня риторика, їхні заяви, їхні слова, вони мають дуже прямий вплив на безпосередньо агресію фізичну проти людей. Тому ми закликаємо, насамперед, тут треба йти до кореня проблеми, а не до безпосередньо тих, ну, окремих громадян в Польщі, які попадають від вплив цієї риторики і починають вчиняти такі дії, але треба працювати не з ними, а з причиною.
А причина полягає в тому, що деякі польські політики вибирають антиукраїнську риторику як драйвер свого електорального процесу. Це дуже хибно, стратегічно хибно для самої Польщі, насамперед, тому ми закликаємо цього не робити.
Тепер те, що стосується системних речей. З ініціативи посольства, ну, по-перше, посольство України в Польщі, консульські установи, вони регулярно взаємодіють з польськими правоохоронцями і всіма компетентними органами по кожному випадку агресії. Тобто жоден випадок такий без реагування не залишається. І я закликаю ще раз наших громадян, якщо вони стають жертвами таких нападів, різних проявів агресії в свій бік, обов'язково звертатися до наших консулів і обов'язково звертатися до польських правоохоронців. Будь ласка, фіксуйте те, що відбувається для того, щоб була можливість нам допомогти і була можливість притягнути до відповідальності тих, хто винен в цих нападах.
Посольство наше має безпосередню взаємодію з Міністерством юстиції Польщі, із Крайовою прокуратурою Польщі, і на всіх робочих зустрічах обговорює розслідування власне цих злочинів, які вмотивовані національною неприязню, має постійний канал комунікацій з алгоритмами реагування. Тобто все відлагоджено з нашого боку, з польською стороною. За останній час, ми тут аж цілий перелік, на жаль, навіть за останній тиждень відбулося 3 резонансні випадки. В кожному з них теж було реагування з нашого боку, і контакт з консулами нашими був, і звернення до правоохоронців було, і реагування правоохоронців польських було. Тому нам хотілося би, звісно, знижувати цю напругу. Я вам останнє скажу, за нашими відчуттями, все-таки найкритичніший момент, мабуть, в українсько-польських відносинах, найбільш напружений станом на зараз він позаду, і ми зараз у фазі, у тій динаміці, в якій ми хотіли би заліковувати ці відносини і знижувати градус напругу, яка точно нікому не потрібна, крім тих, хто сидять у Москві.
President Zelenskyy expressed his disappointment in bilateral relationship with Japan back in August, I think, in front of Ambassadors. Is there any particular brief which is shown of his expectation? And second, if I may ask, Russia lately is taking a very hard-line approach to Japan, including Putin's latest visit to Northern Ireland. What is your analysis of Russia's approach to Far East? Do you think it is in the same line, that they are trying to do some kind of psychological war against Europe? Can you see the same plan to Japan?
Sorry, they are trying to do what?
To take some kind of psychological approach, pressure.
So, first of all, let me start with sincere gratitude to Japan, to the Japanese government, to the Japanese society for unwavering support for Ukraine. Over 20 billion dollars in support in these years. This is extraordinary, and we will never, never, ever forget that Japan stood with us in the most difficult time since the very beginning of Russia's full-scale invasion. So, it's a sincere gratitude, and we know how many ordinary people, ordinary Japanese people share this view, and they really hold Ukraine in their hearts. We visited with Minister Sybiha, visited Tokyo earlier this year, a few months ago, and we felt this. We felt this firsthand.
Now, to the quote of President Zelenskyy, I think the quote spread in a different way than it was said during the conference. So, you need to understand that the circumstances where these words were said was President's discussion with his Ambassadors. And, of course, they are his subordinates, they are people who are meant to put his policies and his vision in action. So, they are his employees, let's say, or subordinates. So he was talking to them and saying, look, we need results in this country, in that country, in that region, this was a very sincere discussion where Ukraine needs to be more active, where we can see a potential that can be realized.
One of the countries he said was Japan, and I think the Japanese media just took it as a criticism of Japan, which it was not. The President was also speaking about many more results that can be achieved in a dialogue with Japan. We are now in a very close cooperation with the Japanese government at the level of foreign ministries, defense ministries, other institutions. We think there is a great space, a great perspective for cooperation in the security area as well, because we know very well the modern security threats. We see them every day coming from Russia. And, of course, Russia is teaching other regimes how to wage modern warfare, including the regime in Pyongyang.
They are teaching them how to use drones. They are teaching them how to use electronic warfare. They are teaching them all kinds of stuff, and already they have operators, North Korean operators who can operate drones, for example. This is very, very dangerous, and we think that we are experts in how to counter those threats, and we are ready to share this expertise. In this sense, we would be also ready to deepen cooperation with Japan. This is answering some of the perspective things, and I think this would be the best response for Japan to deepen its cooperation with Ukraine, the best response to all of the Russian provocations, including Putin's visit to Northern Territories.
Ukraine is one of the countries in the world that officially recognizes Northern Territories as part of Japan. We think that Japan’s territorial integrity is violated, and we think that Putin’s visit there demonstrated that Putin does not really appreciate any attempts for dialogue or constructive approach. No, he will, to every constructive step, he will reply with a provocation, like we saw in the Northern Territories. This is our approach. We are just sharing our view. We are not lecturing anyone. This is how we see it. And if Japan is interested in deepening cooperation with Ukraine, we are absolutely ready to do that for the benefit of both of our countries.
I have a follow-up question on it. During the remarks, I mean, Mr. Zelenskyy mentioned the Ukraine has not got enough result as expected. So what kind of result did he expect from Japan to do at that time?
I touched upon it. I think some of the areas where we can achieve more results is security cooperation, but also other areas. We have a good dialogue on the issues of trade, investment, a lot more can be achieved. Plus, of course, we count on Japan as a country with a unique experience in recovery and rebuilding. Your nation has a historic experience in this, and we count that Japan will be a very active participant in Ukraine’s recovery. So a lot of – again, I urge you not to take it as a criticism. This is rather President’s hope for more development and more results in our relations.
Actually, on last Friday, United Nations General Assembly has adopted the resolution promoting the new map of member states, and Ukraine has abstained it because it’s separating Crimea from Ukraine. But like-minded countries, Japan, UK, and some other countries are supporting it. So what is your take on it? What is your reaction to it? Thank you.
I’m glad you asked because this gives me opportunity to explain and to make clear our position. Our mission in the UN has already did so, following the work explaining the motives. Indeed, we are all for an equal representation of continents, especially Africa. So a solution that fairly makes Africa bigger and Russia smaller is perfect for us. We are happy with that. The problem is, despite our consistent attempts to speak with the co-authors of the resolution about the specific mention of a specific map that is unjust and that violates the UN General Assembly and UN resolutions and the UN Charter, meaning Crimea.. Unfortunately, those efforts have not yielded any results. And that’s why the final text of the resolution included the mention of a map which incorrectly puts Crimea not as part of Ukraine, which is a severe blatant violation of international law, UN Charter, and relevant UN General Assembly resolutions.
This is why we have no other chance than abstaining from the resolution. But we didn’t just miss the vote. We didn’t just abstain. We abstained with clarifying our position, which means that this should not be taken as our opposition to the equal representation of continents, because we fully support it. Again, this is because you cannot correct one injustice by introducing another injustice. And in our view, incorrect representation of Crimea is an injustice.
You cannot correct one injustice by at the same time introducing another injustice.
Я хотів би дізналися, яка ситуація у нас з треком міжнародної відповідальності, що у нас із ратифікацією по Cпецтрибуналу, по компенсаційній комісії, і, зокрема, мене цікавить, що відбувається, взагалі, чи відбувається щось із координацією подачі заявок від України до реєстру збитків, як від держави. Бо раніше цю функцію координувала Мудра, зараз в неї є іншим чим займатися, і чи перебрав хтось, взагалі, цю задачу, хто координує органи влади, і там не тільки влади, а й державні підприємства, які можуть подавати. Дякую.
У нас багато розвитку, і, до речі, новин на треку відповідальності. Ну, по-перше, треба нагадати, що з самого початку висловлення ідеї створення Cпеціального трибуналу і реалізації, до речі, нагадаю, це було кінець лютого 2022 року. Тобто, це були перші дні повномасштабної російської агресії, коли з'явилися ідея Спецтрибуналу, і саме МЗС її тоді підтримувало.
З того часу саме МЗС є і залишається органом, який координує роботу саме по Спецтрибуналу. Я уточнюю, тому що, дійсно, є різні елементи архітектури відповідальності. І ця активна робота буде продовжена.
Загалом, наше бачення: у нас займається цією роботою Департамент міжнародного права за керівництва Антона Кориневича. Наша позиція, що 2027 рік має стати роком переходу від створення правової архітектури, і вона створена за цей час, до уже реального правосуддя, тобто, наступний рік ми бачимо як початок практичного втілення цієї правової архітектури.
Що це означає? Операційний запуск Спецтрибуналу і міжнародної компенсаційної комісії для України, про яку ви, Сергію, питали.
Далі, значить, ми маємо уже, по суті, міжнародну коаліцію, яка підтримує всі ці елементи архітектури відповідальності. І зараз, по суті, ми ведемо роботу в столицях країн-партнерів для того, щоб якнайшвидше, по-перше, ратифікувати або, по-друге, здійснити урядове погодження цієї спеціальної розширеної часткової угоди, яка потрібна для запуску Спецтрибуналу.
Ви знаєте, що її в Кишиневі схвалили, підписали, тепер потрібно ратифікувати її. Значить, що я ще тут можу додати? Ми саме на зараз, станом на вересень 2026 року маємо 36 держав-членів Ради Європи плюс Європейський Союз, плюс Австралія і плюс Коста-Ріка, які висловили намір взяти участь у рамковій частковій угоді з керівного комітету Спецтрибуналу. Щоб не вантажити вас довгими назвами - в угоді, яка потрібна для запуску практично Спецтрибуналу. З них Литва, Естонія, Норвегія і Швеція вже завершили відповідні внутрішні державні процедури. Тобто, вже процес іде.
І ми працюємо над тим, щоб решта теж, звісно, ухвалювали ці всі речі. І, до речі, Україна ж теж має ратифікувати і провести. І можу підтвердити, що МЗС підготувало такий пакет і вже подало необхідний пакет для приєднання України до розширеної часткової угоди, безпосередньо шляхом ратифікації.
Крім того, ми ведемо роботу, звісно, з державами платниками до бюджету Ради Європи, а також з Нідерландами та ЄС. Для того, щоб, звісно, від їхньої політичної фінансової участі буде залежати безпосередньо запуск трибуналу. Бюджет його має бути реалістичним, передбачуваним, справедливо розподіленим, з можливістю багаторічного планування, з урахуванням становища України як держави-жертви агресії. Тобто, зараз йде така дуже практична робота над цим бюджетом Спецтрибуналу. Вважаємо, що він має розміщуватись в одному з наявних приміщень в Нідерландах. Ви знаєте, що вже визначено, що це буде Гаага, тобто трибунал для Путіна і його поплічників в Гаазі буде розташований.
Тепер міжнародний компенсаційний механізм. Ще трошки скучної юридичної інформації, але вона важлива. Ви знаєте, що є створений компенсаційний механізм, який передбачає відшкодування збитків всім, хто постраждав від російської агресії на території України з 24-го лютого 2022-го року, пізніше фізичним, юридичним особам і державі Україна.
Кошти, які будуть виплачені Україні як компенсації, розраховано, що вони будуть спрямовані саме на оборонні та бюджетні потреби. Що, в принципі, логічно. Вважаємо, що міжнародний компенсаційний... Тобто не вважаємо, але він вже складатиметься з трьох елементів.
Це Реєстр збитків, який наразі працює, Компенсаційна комісія, Компенсаційний фонд. Ми наразі продовжуємо системну роботу з державами-підписантами Конвенції про Міжнародну компенсаційну комісію для того, щоб теж вони пройшли внутрішні державні процедури. Ратифікацію, узгодження урядами і з тими країнами, які ще не підписали Конвенцію.
Сорі, що так скучно, але це скучна дуже системна робота для того, щоб держави, які увійшли в Компенсаційну комісію, ратифікували цю угоду. Без цього вона не запрацює. Нагадаю, що для набрання Конвенції чинності необхідні 25 ратифікацій.
Станом на зараз, на березень 2026-го року цю Конвенцію підписали 39 держав і Європейський Союз. І ми вже маємо 8 ратифікацій. Це Естонія, Ірландія, Ісландія, Латвія, Литва, Швеція, Україна і Європейський Союз.
Завдання наше, якнайшвидше забезпечити решту 17 ратифікацій для того, щоб здійснити операційний запуск Компенсаційної комісії у 2027 році. Це амбітна ціль, я вам чесно скажу. Міжнародне правосуддя ніколи з такою швидкістю ніде не працювало.
Україна особливий кейс, у нас немає часу чекати. Значить, Реєстр збитків, він знаходиться в Гаазі, приймає заяви про відшкодування збитків, втрати, шкоди. На сьогоднішній день 44 держави і Європейський Союз є учасниками або асоційованими членами.
Відкрито 33 категорії заяв. Подано 180 тисяч заяв загалом. Ви знаєте, їх можна подати в порталі «Дія».
Нові категорії поступово відкриваються з пріоритетом найбільш критичних гуманітарних майнових втрат. Ми тут безпосередньо зацікавлені, звісно, щоб це теж якнайшвидше запрацювало, пішли виплати безпосередньо людям. Більше того, скажу, я особисто навіть зацікавлений, бо в мене під час одного з останніх обстрілів в самого було пошкоджено автомобіль, я сподіваюся, теж.
До речі, я вас заохочую подати в «Дії» запит на відшкодування з цього міжнародного реєстру. Ми в МЗС працюємо над тим, щоб він запрацював.
Тепер, що стосується Ірини Мудрої, треба відзначити дійсно її роль в створенні цих компонентів в структурі відповідальності, пророблену роботу, зокрема і по компенсаційній комісії, внаслідок розвитку подій, які зараз відбуваються, звісно, що наш Департамент міжнародного права, наприклад, перебирає на себе функції, але загалом робота ця триває, і вона не зосереджена на персоналіях, вона все-таки системна.
Україна веде, як держава, цю роботу системно, тому ніякої паузи чи якогось провисання, я переконаний, на цьому треку не відбудеться, навіть з урахуванням тих розвитків подій, які є в нашій державі.
Тобто координація подачі від державних органів зараз здійснюється, чи ні?
Ми здійснюємо повний супровід всіх механізмів, але конкретно по запиту я чую, питання конкретно по запиту України як держави, давай ми з'ясуємо додатково, і повернемося з більш розгорнутим коментом. В мене тут є воно в переліку, це один з позовів, який готується від держави Україна безпосередньо.
Я боюсь, що всі заснуть на цій юридичній казуїстиці, але ми готові надати ширший коментар, щоб, в тому числі, у ваших матеріалах все було коректно відображено.
Колеги, хтось ще хоче запитати щось? Чи вас юридична тема вже благополучно заколисала?
Добре, тоді дякую вам всім, що прийшли, будемо частіше проводити спілкування і всім бажаю берегти себе і бути в безпеці. Дякую.