Колеги, доброго дня. Зараз будемо починати.
У нас сьогодні насичений порядок денний. Розповім вам про підготовку до наступних заходів, які у нас будуть.
Отже, я радий вас всіх вітати, дякую, що прийшли. I will traditionally remind the foreign media that you can also ask your questions in English. I will be happy to provide you with English language soundbites. But I will start in Ukrainian, so learn Ukrainian. But seriously, afterwards you can ask questions in English. I will be happy to provide English replies.
Отже, почнемо з основного, наступного тижня у нас буде відбуватися сегмент високого рівня - Генеральна Асамблея ООН, ви про це знаєте. Я вам можу анонсувати, що буде брати, по-перше, відправиться туди звісно міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в складі делегації, на чолі з Президентом Володимиром Зеленським, для того, щоб брати участь в заходах сегменту високого рівня 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Це найвищий в світі майданчик для привернення уваги світової спільноти до ключових викликів міжнародного миру та безпеки, серед яких, звісно, найпершим, на нашу думку, є російська агресія проти України. І як би хто не ставився до ООН, але ми знаємо, що у вересні всі лідери світу їдуть туди для того, щоб виступати, і вважаємо все-таки цей майданчик впливовим. Тому очікуємо дуже велику кількість іноземних гостей. Українська делегація використає по максимуму перебування у штаб-квартирі ООН для просування українського порядку денного, посилення підтримки України і тиску міжнародної спільноти на агресора.
У рамках високого тижня глава держави виступить на загальних дебатах Генеральної Асамблеї ООН. Це буде ключовий виступ, який приверне увагу всього світу, всіх гостей високого сегменту і задасть тон перебуванню іноземних лідерів в Нью-Йорку. Звісно, глава держави представить позицію України щодо ключових викликів у міжнародній безпеці, російської агресії, яка триває, шляхи у досягненні справедливого і тривалого миру. Особливий окремий акцент буде зроблений на необхідності консолідації міжнародної підтримки України і посилення спільних зусиль заради захисту принципів Статуту ООН.
Програма візиту також передбачає засідання Ради Безпеки ООН за присвяченим Україні пунктом порядку денного - Підтримання миру та безпеки України. В його ході українська делегація поінформує членів Ради про триваючі масовані атаки Росії по критичній енергетичній інфраструктурі, блокування Чорного моря, свідомої політики терору, яку продовжує Росія, відмови Росії від мирних зусиль, по суті, і, звісно, наслідків затягування війни для всього світу.
Тобто йдеться не лише про Україну, а й про те, з чим стикнуться інші регіони світу, якщо Росія продовжить затягувати цю війну і відкидати мирні зусилля.
Крім того, під час сегменту високого рівня заплановано проведення уже шостого саміту Міжнародної Кримської платформи. Ви знаєте, це дуже важливий міжнародний майданчик, створений Україною для координації зусиль із деокупації Криму, для привернення уваги міжнародної спільноти до ситуації на тимчасово окупованому півострові і, загалом, на тимчасово окупованих територіях України. Очікуємо високе представництво, в тому числі на рівні лідерів, і переконані, що ця Кримська платформа дозволить привернути увагу до того, що відбувається в тимчасово окупованому Криму.
Крім того, у межах візиту відбудеться низка важливих тематичних заходів і дискусій, які організовує Україна. Це будуть заходи, присвячені і ситуації в Чорному морі. Я маю на увазі, звісно, систематичні російські атаки на портову інфраструктуру, судноплавство, які створюють ризики для експорту українського зерна та глобальної продовольчої безпеки.
Окрема увага буде присвячена енергетичній стійкості і відновленню України. Спільно з програмою розвитку ООН Україна організовує захід високого рівня, присвячений стійкості саме української енергетичної системи, з розумінням викликів, які стоять перед нашою енергетикою. Звісно, його фокус буде на відновленні і розвитку децентралізованої, зокрема зеленої енергії, тобто про допомогу енергетиці зараз і про плани її розвитку, а також мобілізації міжнародної підтримки напередодні цієї зими. Я думаю, всім вже сто разів сказали, яка вона буде важка, не буду зайвий раз ще раз нагадувати. Заплановано також участь профільного першого віцепрем'єр-міністра, міністра енергетики Дениса Шмигаля в цьому важливому заході.
Що стосується міністра закордонних справ Андрія Сибіги, він також візьме участь у заході щодо забезпечення відповідальності за злочини Росії проти України, зокрема, мілітаризації та індоктринації українських дітей, які були незаконно переміщені чи депортовані Росією. Мета цього заходу – підтримати міжнародні зусилля з притягнення винних до відповідальності, напрацювати подальші практичні кроки. У нас, ви знаєте, ми готуємося, щоб 2027-й рік був роком практичного запуску всієї інфраструктури відповідальності. Це Спеціальний трибунал щодо злочину агресії, Реєстр збитків, Міжнародна компенсаційна комісія.
Ну, звісно, важлива складова візиту. Це буде широке, широке поле двосторонніх зустрічей Президента України, двосторонні зустрічі міністра закордонних справ України з колегами з різних регіонів світу. Географія найширша, не лише, звісно, Європа, Північна Америка, але Латинська Америка, Африка, Близький Схід, Азія. Тобто, дуже широка представленість, будуть і двосторонні зустрічі, і багатосторонні формати зустрічей і з партнерами, і з далекими країнами.
Україна везе на цю Генасамблею, на цей сегмент високого рівня, готує шість двосторонніх документів, які будуть підписані, ми очікуємо, на полях високого сегменту Генеральної асамблеї. Звісно, делегація, тобто, частина делегації, яка їде від МЗС України теж широка. Це і міністр закордонних справ Андрій Сибіга і заступниця міністра закордонних справ Мар'яна Беца, і директор Департаменту міжнародних організацій Сергій Дворник. Ну і щиро ваш, теж там буде, заодно теж знаходитись, щоб вас інформувати, про те, що буде відбуватися на високому сегменті.
Загалом, в нас високі очікування від цього сегменту високого рівня. Насамперед, що стосується наших дій, тобто зміцнення міжнародної координації, заручення необхідної підтримки та посилення стійкості України, оборони і сприяння, звісно, консолідації всіх зусиль світу для завершення війни, примусу Росії для, нарешті, завершення війни і припинення російської ескалації.
Продовжимо, оскільки вже сьогодні така тема міжнародних організацій, у мене ще є для вас новини, що стосується саме міжнародних організацій. Тому трошки ще вам розповім, а потім перейдемо до ваших запитань.
У нас цього тижня починається так само активність в Женеві. Я маю на увазі Раду з прав людини ООН. Ви знаєте, вона розташована в Женеві, і там наші дипломати теж готують дуже амбітний порядок денний. Зараз, по суті, відкривається 63-тя сесія Ради ООН з прав людини, вона почалася 7 вересня, триватиме до 9 жовтня. Україна бере в ній активну участь. По суті, це ще один майданчик для захисту наших людей, викриття російських злочинів і посилення тиску на державу агресора.
З запланованих наших дій на цьому майданчику, в основному, гуманітарний трек. Це означає привернення уваги, в першу чергу, до наших людей. Тобто, до тих, хто знаходиться в полоні, депортованих дітей, цивільних заручників, людей, які піддаються тортурам, людей, яких Україні потрібно повертати, і на цьому буде особливий фокус. Ця сесія для нас особлива, я тому її піднімаю, взагалі, на рівень брифінгу. Можливо, ви вже знаєте, з ініціативи міністра закордонних справ Андрія Сибіги, Україна є кандидатом на входження до складу Ради ООН з прав людини на 2027-2029 роки. І, по суті, ми вже представили в Женеві наше бачення майбутньої роботи в Раді і наші чіткі пріоритети. Це відповідальність за грубі порушення прав людини, захист найбільш вразливих в умовах війни і збройних конфліктів, протидія незаконним депортаціям, підтримка громадянського суспільства і безумовна повага до міжнародного права.
Ви спеціально, я думаю, ви чуєте, що не лише сфокусовано все на Росії, Україна пропонує універсальний порядок денний, який стосується, по суті, всіх. Тобто ми пропонуємо якісь правила і пропозиції не лише стосовно російської агресії проти України, а щось універсальне. І Україні є, що запропонувати Раді з прав людини. Ну, по-перше, ми захищаємо власні права в умовах найбільшої з часів Другої світової війни, агресії, війни у Європі. По-друге, ми маємо унікальний досвід боротьби за права людини в умовах повномасштабної агресії. І ми готові його використовувати для зміцнення міжнародної системи захисту прав людини загалом.
15 вересня Постійне представництво України в Женеві уже провело на полях цієї сесії окремий захід - Захист Статуту ООН через забезпечення відповідальності, Спеціальний трибунал щодо злочину агресії. Його співорганізаторами стали Рада Європи, Нідерланди, Велика Британія, Монако та Міжнародна асоціація юристів, а також 31 делегація країн-членів ООН. Авторитетні міжнародні правники та практики обговорили історичний розвиток відповідальності за агресію, саме за цей злочин, неявну прогалину в системі міжнародного правосуддя і практичні кроки зі створенням Спеціального трибуналу. Ви знаєте, це буде перший трибунал з часів Нюрнберга, який буде притягати до відповідальності саме за злочин агресії, який є найважчим міжнародним злочином, так званим злочином проти миру. У дискусії взяли участь директор Департаменту міжнародного права і міжнародно-правової протидії агресії МЗС Антон Кориневич, представниця Ради Європи Ірена Суомінен, виконавчий директор Міжнародної асоціації юристів Марк Еліс і професор Ендрю Клепен, дуже авторитетна кампанія.
Доповідачі закликали держави приєднуватися до розширеної угоди про керівний комітет Спецтрибуналу і пришвидшити початок його роботи. Ви знаєте, що ми активно збираємо ратифікації і сподіваємось, що це коло буде розширюватись.
Якщо вас буде цікавити, то запитаєте детальніше. Крім того, в ці дні в Женеві ми зосереджуємо особливу увагу, як я казав, на долі наших військовополонених, зниклих безвісти та цивільних, яких незаконно утримує Росія. 14-15 вересня Україна порушувала ці питання під час інтерактивних діалогів із відповідними механізмами Ради ООН з прав людини щодо насильницьких зникнень та свавільних затримань.
16-го вересня наше Постійне представництво в Женеві спільно зі Службою безпеки, Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими і родинами наших захисників проводить спеціальний захід «Де вони?». Цей захід присвячений українським військовополоненим, зниклим безвісти, військовослужбовцям і практиці утримання в Росії людей без зв'язку із зовнішнім світом. Це, я нагадую, окреме порушення Женевських конвенцій, сьогодні відбувається цей захід.
Ми прагнемо, щоб за кожним словом “зниклий”, “полонений”, “незаконно утримуваний”, міжнародна спільнота бачила конкретну людину, конкретну українську людину, конкретну родину цієї людини. І щоб за кожним таким злочином, звісно, бачила винуватця цих злочинів - Російську Федерацію. Окремо важливим елементом сесії буде інтерактивний діалог щодо України 2 жовтня, під час якого буде представлено тематичну доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини про сексуальне насильство в контексті повномасштабної російської агресії проти України. Окремо дуже важка, але важлива тема.
Ми також будемо використовувати інші дискусії та механізми Ради з прав людини ООН, щоб говорити про системні порушення прав людини Росією та її союзниками, протидіяти безкарності і домагатися міжнародної відповідальності. Українська дипломатія працює в Женеві системно, від документування злочинів і роботи зі спеціальними механізмами
ООН до консолідації держав, громадянського суспільства і міжнародних партнерів.
Я також нагадаю, що Рада з прав людини ООН – це одне з місць, звідки вдалося ще в 2022 році вигнати Російську Федерацію. Що точно посприяло ефективності роботи цього органу.
Так, і ще дві вже короткі, я обіцяю, речі, вам хочу оголосити. По-перше, а в нас теж дуже важлива новина з МАГАТЕ. Ви знаєте, що цього тижня відбувається Генеральна конференція МАГАТЕ і 15 вересня на 70-й сесії цієї Генеральної конференції був затверджений її склад, склад Генерального комітету конференції. Що хочеться в зв’язку з цим сказати.
По-перше, цього року через відсутність консенсусу щодо кандидатур, склад затверджували з затримкою. Питання, вперше за багато років, вирішувалося таємним голосуванням. І, що для нас важливо, Росія, яка протягом багатьох років була представлена в Генеральному комітеті, цього року до його складу не увійшла.
Як повідомило наше Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні, Україна провела дипломатичну і процедурну роботу для того, щоб досягнути цього результату і не допустити висунення Росії від Східноєвропейської регіональної групи. Зокрема, забезпечили висунення додаткових кандидатур від регіональної групи, домовилися з делегацією іншої держави теж про номінування її. І в результаті до складу Генерального комітету увійшли Албанія, Буркіна-Фасо, Велика Британія, Гана, Ємен, Іран, Канада, Сінгапур, Словенія, США, Угорщина, Уругвай, Філіпіни, та Франція.
Приємно, що слова “Росія” серед цих держав немає. І друге, що я хотів вам сказати перед тим як ми перейдемо до запитань. Ми слідкували уважно за розвитком подій в дружній Балтійській країні Латвії, що стосувалися транспортування зерна.
Ви, мабуть, читали, і ми теж били на сполох, що Росія контрактує великі обсяги транспортування через Україну, в її порти, свого зерна. І зрозуміло, що на тлі того, що Чорне море закрите, і, по суті, Росія не може вивезти свої товари продовольчі там, вона хотіла користуватися, знаходити якісь інші альтернативні шляхи. Ми у взаємодії з латвійською стороною дуже уважно за цим стежили, проактивно працювали, і бачимо, що латвійський уряд вживає заходів.
Уже чули конкретні сигнали про підготовку збільшення тарифів на транспортування, які, по суті, ускладнюють, або унеможливлюють транспортування зерна з Росії до латвійських портів. І також бачимо дискусію і про ширші заборони, а також про дуже ретельний моніторинг, чи немає спроб транспортувати крадене українське зерно під виглядом російського. Ми такі дії уряду Латвії вітаємо і дуже-дуже очікуємо, що якомога швидше вони будуть втілені в дійсність, і Росія не зможе скористуватися таким вікном, по суті, в дружній Балтії, для того, щоб транспортувати свою продукцію.
Бо заробітки від неї, звісно, вона спрямовує на терор проти українців, на продовження агресії проти України. Тому вважаємо, що недоцільно сприяти Росії взагалі, в принципі, в імпорті будь-яких товарів. До речі, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на всіх переговорах не лише з Латвією, зі всіма, наголошує, що взагалі час ввести повне ембарго на будь-які товари до Росії, з Росії, обрізати будь-які торговельні зв'язки з Росією, будь-який транзит через Європу, російських товарів.
Не може однією рукою країна вести агресивну війну, в Європі, загрожувати всьому континенту, влаштовувати диверсії, провокації, підриви і, взагалі, ну по суті, вже воєнні дії на території Європи, а водночас іншою рукою щось продавати і передавати в Європу. Це неможливо. Тому глава МЗС України наполягає на тому, що потрібно припинити будь-яку торговельну співпрацю з Російською Федерацією.
Все, вже і так забагато часу зайняло моє вступне слово, тому я залюбки перейду до ваших запитань. And also, if you want to ask in English, it’s ok, just reminding.
Хотів би уточнити, в контексті Генасамблеї ООН, чи є якісь деталі про можливу зустріч Зеленського з Президентом США? Друге питання. Сьогодні Урсула фон дер Ляйен заявила про створення Європейської Ради Безпеки, в тому числі і за участі України. Яка наша позиція, власне, щодо цієї ініціативи? І чи з нами, вже проговорювали її?
Перше, свідомо не включав у виступ, бо знав, що ви запитаєте. Тому можу сказати, що команди зараз дійсно працюють над можливістю такої зустрічі між президентами України та США та її наповненням. Власне, і, ну, щоб зробити її максимально змістовною.
Це все, що можу сказати на дану мить. Крім того, звісно, буде велика кількість зустрічей, в принципі, двосторонніх Президента України. Я розумію, що весь фокус у вас на Трампі, але давайте не применшувати важливість усіх інших, а їх там буде десятки інших, дуже важливих, дуже цікавих зустрічей.
Крім того, і складова українсько-американська буде присутня обов'язково в візиті. Я маю на увазі не лише зустріч з Президентом, але й інші контакти, і, можливо, з Конгресом, з представниками Конгресу, і з бізнес-колами, і з громадою українською у Сполучених Штатах. Тому, звісно, порядок денний набагато ширший.
Що стосується сигналів, озвучених сьогодні Урсулою фон дер Ляйен, Президенткою Єврокомісії, по-перше, давайте в ширшому ключі прокоментую. Ми помітили, яку високу увагу приділила Президентка Єврокомісії Україні, і питанням захисту від російської агресії, питанням підтримки нашої держави, і ми вдячні їй за те, що Україна явно перебувала в фокусі, в центрі, в особливому пріоритеті цієї промови. Нам здається, що це правильно, бо більшого виклику для Європи, для безпеки Європи на сьогоднішній день немає, ніж російська агресія проти України.
Чули низку інших сигналів, в тому числі різні ідеї форматів, як посилити безпеку Європи. Ми багато разів заявляли, що ми готові заходити в тіснішу співпрацю з Євросоюзом, з окремими державами-членами для посилення безпеки континенту. Тому всі ідеї мають право на життя.
Ми активно їх обговорювали вже, обговорюємо зараз, і готові брати участь у посиленні безпеки Європи. Там були сигнали деякі інші про Канаду і решту, ну вже запитаєте, якщо захочете окремо.
Right this is a very important issue, we think that it is time to ban entry for all participants of Russian aggression to the European Union, the question has been debated for some time, but we think that now is the moment to finally pass from debates to the actual decision, the lists can be provided, we have them. There are already precedents, such as the national precedent of Estonia, where this country has already adopted such steps, and this country is already banning Russian combatants from entering Estonia. So we think this can be expanded to the European Union very easily. Furthermore, when we take this step in the EU, we will be expanding it and scaling it up to other countries, such as G7, meaning, of course, we will be talking about the United States, Canada, the UK, Japan, and further Western world, including Australia, the Republic of Korea maybe, and other related countries.
The idea is that if those people sign a contract to wage a war of aggression in the middle of Europe, they should have no right and no privilege to travel to Europe. This is as simple as that. This is the moral aspect, but there is also a very practical national security aspect. The more Russians and Russian nationals are there in Europe, the more subversive and dangerous activity we will see in the European continent. And we have already warned about it months and months ago. And since then, because no steps have been taken, and to the contrary, some of the countries have been expanding the numbers of visas to Russians. We have seen an uptick in some of the subversive and dangerous developments, attacks, arsons, assassinations, and disinformation, cyber attacks, and so on and so forth.
So it's time to, A, ban the entry of Russian combatants, maybe their relatives, close ones, families, to the European Union entirely, plus limit all visas that are provided to Russian nationals in general, because in this situation, the less Russians are there in Europe, the safer Europe and EU member states will be. So it is time to pass from debates and discussions to actual decisions, especially in the context of Russia's preparations for possible new wave of draft.
You know that Putin is most probably preparing to draft many more men as cannon fodder after the so called elections to Duma. This is a very real prospect. And we think if Europe wants to send a signal to every Russian who will be potentially signing a contract, that, look, if you're signing that contract with the Russian occupation army, you will automatically sign an entry ban for yourself to this area, to Europe. We think this would be a very timely signal that would make those people think twice before signing such contracts. So we are working very actively with member states to try to push forward this decision, and the momentum is growing, the consensus is expanding around this decision, so we hope it can be taken in the very nearest future. At least we're working on it.
Дякую за можливість. В мене запитання про енергетичне перемир'я. Пройшло вже кілька діб після анонсованої заяви про те, що начебто Україна і Росія досягли енергетичного перемир'я. То, які деталі відомі Україні з приводу цього? І є друге запитання. Чи МЗС відомо про ймовірну наступну зустріч переговорної контактної групи, щодо закінчення війни в Україні? Дякую.
Наразі, що стосується енергетичного перемир'я, вичерпна позиція пролунала від Президента України. Нагадаю її - Україна, по-перше, готова до енергетичного перемир'я. Мало того, Україна сама пропонувала достатньо довгий час встановити таке припинення вогню, яке має бути чесним і справедливим, дійсно покривати всі необхідні сфери цього можливого припинення вогню.
Якщо росіяни готові серйозно теж на це, то нехай надають списки об'єктів, нехай уточнюють деталі. Ми чекаємо на це, які саме об'єкти, на нашу думку, що стосується українських об'єктів, то ми хотіли би такий режим припинення вогню, коли жодні з об'єктів, по жодним з них не можна використовувати будь-які типи зброї. Про це сказав Президент України. Ну і росіяни, ми чекаємо, нехай скажуть, як вони це бачать.
І загалом те, що Сполучені Штати намагаються досягнути такої угоди, можна лише вітати. І ми вважаємо, що це важливо і вчасно. І сподіваємось, що з російського боку є така сама готовність, як з українського. Ну це вже треба, я думаю, питати, звісно, у них.
І міністр закордонних справ Андрій Сибіга днями також підтверджував, що є також кілька інших країн, крім Сполучених Штатів, які працюють над пошуком різних рішень і по енергетиці, і по зерну. Така робота, дійсно, теж триває. І Україна демонструє абсолютну конструктивність і готовність до деескалації. Навіть в час війни хотілося б, щоб і Росія демонструвала готовність до цієї деескалації. Я думаю, тоді всі рішення можна буде знайти.
І контактна група. Станом на зараз додаткової, нової інформації немає. Є ті самі сигнали, які ви вже чули, про загальну готовність, в тому числі і росіян, проводити раунд тристоронніх переговорів. Україна ніколи не стояла на заваді таким переговорам. Нагадую просто нашу позицію, що, загалом, ми вважаємо, що найефективніше була б зустріч на рівні лідерів. Бо в Росії лише одна людина вирішує питання війни і миру – це Володимир Путін. Тому, якби відбулася зустріч на рівні лідерів, а Україна готова до будь-яких майданчиків, будь-яких країн нейтральних, звісно, це не Росія і не Білорусь, для проведення такої зустрічі.
Думаю, що така зустріч могла б дійсно принести результати і припинення війни, яку давно потрібно припинити. І про це Путіну говорять усі, в тому числі країни Центральної Азії, Глобального, так званого, Півдня, і не лише Європа, не лише Україна, не лише Сполучені Штати.
Хочу запитати щодо санкцій ЄС. Наразі досі їх на півроку не продовжили. Зокрема, Франція і Словаччина хочуть, щоб санкції зняли з Фрідмана та Усманова. Чи контактувало українське МЗС з Парижем та Братиславою? І які пояснення отримали, якщо так?
І друге питання щодо того, що надійшло повідомлення, що 11 листопада, на День Незалежності Польщі, депутати Польського Сейму пропонують провести марш на честь цього Дня Незалежності. Яка позиція українського МЗС щодо такого бажання? Дякую.
Марш? Який марш?
Марш на честь Дня Незалежності у Львові.
А, у Львові. Так ви ж уточнюйте. Ви кажете Сейм пропонує провести марш. Ми ж не проти маршу. І Дня Незалежності Польщі тим більше.
Так, давайте почнемо з санкцій ЄС. Наша позиція незмінна. Жодне послаблення санкцій неприпустиме. І люди, які внесені до індивідуального списку санкцій ЄС, внесені туди не просто так, тому що комусь закортілося. Тому що це люди, які безпосередньо підтримують російську агресію проти України, сприяють продовженню цієї війни. Тому вони:
а) мають залишатися у санкційному списку;
б) цей список має бути розширений, з більшою кількістю імен;
в) треба переходити вже від оновлення раз на 6 місяців на оновлення раз на 12 місяців. А згодом, може, і ще рідше.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга наголошував на цьому. На тому, що потрібно перейти на 12 місяців в усіх своїх переговорах з європейськими колегами. Він веде, він також підтримує тісний контакт із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас, і з окремими державами-членами для того, щоб це питання розблокувати. Ви знаєте, вони зараз собі продовжили на тиждень обговорення. Нам здається, що обговорювати немає чого. Потрібно продовжувати всі діючі санкційні режими і посилювати їх, а не послаблювати. Бо це створює дуже небезпечний прецедент - послаблення санкцій проти Росії. Раніше цим займався Віктор Орбан. Нам здається, що не треба нікому уподоблюватися Віктору Орбану. Тим більше, що для нього це не дуже добре закінчилось.
А, щодо Польщі. Вибачте, я не в курсі цих планів. Ми з’ясуємо, що саме пропонується, що саме планується. І тоді до вас повернемось з коментарем. Не хочу просто вигадувати там, де не знаю.
Хотіла вас запитати. Генасамблея ООН там буде проходити Кримська платформа. Чи є деталі що саме будуть обговорювати? Може, хто буде брати участь серед партнерів?
Кримська платформа, як я вже казав, це буде надзвичайно важливий захід в рамках сегменту високого рівня Генеральної Асамблеї ООН. Він відбувається, якщо не помиляюся, вдруге на майданчику Генеральної Асамблеї ООН, що дозволяє залучити велику кількість лідерів, які перебувають в цей день на цьому майданчику. Оскільки робота ще триває, я вам не розкрию список. Я просто скажу, що є вже значна кількість підтверджених, саме глав держав і міжнародних організацій. Є участь Сполучених Штатів Америки підтверджена на серйозному рівні теж. Є підтверджені інші країни.
Не буду заходити в деталі для того, щоб не допомагати Росії збивати участь цих учасників. Ми знаємо, як вона вміє протидіяти Кримській платформі, і ми не будемо допомагати. Але захід відбудеться, він буде впливовий.
І його ключова задача – це привернути увагу до питання тимчасово окупованого Криму. До становища корінного кримськотатарського народу, який вдруге, за менше ніж 100 років, вигнаний із власної рідної землі. До порушень прав людини на півострові. До мілітаризації півострова. До утисків українців на півострові, всіх людей, які мають українську позицію. До утисків релігії на півострові. До заборони Меджлісу. Заборони Православної церкви України. До руйнування пам'яток культури. До всього того спектру порушень прав людини і міжнародного права, який відбувається в Криму.
Допоки Крим залишається тимчасово окупованим Росією, не буде безпеки в Чорному морі і не буде безпеки в Європі. Це наша принципова позиція. Україна не торгує своєю територіальною цілісністю. Питання повернення Криму завжди буде на порядку денному для України. Для цього, в принципі, на ці всі речі і спрямований цей захід.
В мене питання. Цього тижня, ну, власне, цього тижня, можливо, наступного в Конгресі США має голосуватися законопроєкт Ліндсі Грема. Чи залучено Міністерство в цей процес? І якщо залучено, то як би ви оцінили шанси все-таки ухвалити нарешті цей законопроєкт? Дякую.
Так, залучена вся українська команда, команда Президента України, Міністерство закордонних справ. Наше посольство в Сполучених Штатах дуже активно працює над тим, щоб цей законопроєкт був ухвалений. Наша позиція, що попри деякі нюанси, які є з цим законопроєктом, ми розуміємо, там є і внутрішньополітична дискусія в Сполучених Штатах, але все-таки посилення тиску на Росію критично важливе, необхідне. Це термінова справа. Це дійсно потрібно Україні для того, щоб стримувати агресора. Це потрібно для того, щоб примушувати Москву до миру в тому числі. І, на нашу думку, ухвалення цього законопроєкту, його підпис, потім Президентом Сполучених Штатів, дозволить наблизити мир. Це найголовніше.
Тому ми з нетерпінням очікуємо на сьогоднішнє голосування і подальше проходження цього законопроєкту до його втілення. І вважаємо, до речі, що він ще матиме вплив на санкції інших країн.
Тобто він точно стимулюватиме також і решту міжнародної спільноти посилити тиск на агресора. Саме це нам і потрібно.
My question is regarding the recent attacks to Ukraine trains. Do you feel concerned that these attacks may affect future visits of foreign leaders or foreign high officials to Kyiv? Do you think they may hesitate to come here?
This is certainly something, one of the goals that Putin is pursuing and he tries to scare away foreign leaders and diplomats from coming to Ukraine. And in this sense, we need to especially highlight the visit of the Japanese speaker of the House of Representatives of the Japanese Parliament Mr.Mori to Kyiv. Very brave visit, visit of bravery and solidarity, his extraordinary speech in Verkhovna Rada, the Ukrainian parliament. So this is just a part of an answer to your question. Yes, he tries to scare them away, but our partners and our friends, such as Mr. Mori, are brave people. And they come to Ukraine despite Putin’s terror, despite Putin’s strikes on trains.
Now to the issue of the logistics, because you can see Putin increasing his terror against border areas, our railway operator “Ukrzaliznytsia”, and generally speaking about against logistics of our country with the neighboring states. What he tries to achieve with this? First, he wants to decrease the turnover or the movement of not only passengers, but also cargo. Because his, I think, goal number one is to undermine logistics and economy. So he wants to hurt Ukrainian economy, especially ahead of winter. The second goal, yes, he wants to, of course, undermine support for Ukraine, scare some of our visitors and guests and also scare some of our passengers traveling through borders. And we think, that this terror needs to be confronted with strengths with collective international response. We see that Putin is targeting, that Russia is targeting specifically and particularly Ukrainian locomotives.
You saw Minister Sybiha saying yesterday, that over 500 locomotives have been damaged or destroyed since the beginning of the full-scale invasion and around half of them this year. So, you can see how they’re trying to undermine Ukrainian railways, one of the most efficient and often used transportation in this country.
Therefore, we ask our partners to increase support and help us find and provide transfer to Ukraine additional locomotives. Of course, they need to be. Ukraine has a wide gauge, you know. And so we’re seeking in the countries that have such locomotives. Not all of the European countries have them, but we ask them to provide this support urgently, because it’s needed for the transportation, for the movement of cargo and to support our economy.
Як відомо, нещодавно Президент Зеленський попередив партнерів, що російське небо стає небезпечним для пасажирських літаків. Підкажіть, будь ласка, чи отримувало МЗС України певні сигнали з боку міжнародних партнерів щодо цієї заяви або, можливо, з боку іноземних авіакомпаній?
Ми бачимо з самого початку сигнали від авіакомпаній, які припинили польоти. Не всі, звісно, звернули цю діяльність, але ми повторюємо наш заклик остерігатися російського неба, тому що воно дійсно не є безпечним. Росія веде себе абсолютно безвідповідально, маючи повномасштабну війну, яку вона розв’язала проти України, маючи сотні і тисячі ракет і дронів в своєму повітряному просторі. І своїх, які летять бомбити тут цивільних людей, і українських засобів, які відповідають на цей терор. Вона при цьому не закриває своє небо. Це безвідповідальна поведінка, яка, насправді, дійсно ставить під загрозу цивільну авіацію і життя людей. Тому Україна, розуміючи це, сама вийшла і сказала: “Припиняйте туди літати, тому що це небезпечно”. Якщо Росія не може на себе взяти таку відповідальність, то ми на себе беремо відповідальність і попереджаємо про це. Тому активність, бачимо, що знижується.
Наш заклик до IКAO, він досягнув і держав-членів, і авіакомпаній. Це їхня відповідальність прислухатися, все-таки, до цього заклику і зменшувати, або взагалі припиняти, будь-яку діяльність в російському небі.
Хотілося почути нашу реакцію на пропозицію Урсули фон дер Ляєн стосовно Канади і асоційованого членства. Дякую.
Добре, ну це, мабуть, Канада нехай, звісно, відповість, як вона ставиться. Я, чесно кажучи, не бачив. Може, вони уже щось відповіли, тоді ви мене просвітіть і розкажіть мені. Але, звісно, ми підтримуємо поглиблення зв’язків між Європейським Союзом і Канадою. Ми самі зараз вивчаємо цю пропозицію. Хоча, розуміємо, що це йдеться про їхні відносини. Тобто, в принципі, тут, ну, мабуть, не ми вирішуємо, чи вони будуть приєднуватися, чи ні. Але нам теж цікаво, тому ми вивчаємо, що саме буде такий статус передбачати, наскільки це тісна інтеграція. Але наша позиція полягає в тому, що, на нашу думку, Канада за своїми цінностями, за своєю суттю, не має практично розбіжностей з європейською спільнотою.
Тому тісніша інтеграція логічна, природна. І буде відбуватись тим чи іншим чином, на нашу думку. Ну, буде цікаво нам теж дізнатися, що входить до переліку цих прав і нюансів, які передбачають такий статус. І Канада - це точно голос на підтримку України. Тому, якщо вона буде залучена до колективних європейських рішень, то, мабуть, підтримка України лише зросте від цього.
What's the one idea you want to land with your international partners at the United Nations next week? Is it about the winter ahead? Is it about the scale of Russia's escalation? Is it about reassurance over political instability here? What is the thing you are going to say to everybody, whether it is the Americans or the Latin Americans or the Africans? Thank you.
You are placing a lot of responsibility on me right now at the expense and at the risk of dictating my thoughts to the President of Ukraine and the Foreign Minister of Ukraine.
But if you do so, I will try. I think that our primary idea and message to the international community will be that Ukraine has warned many times in the past of the consequences that will follow for the entire world and for all of the regions and countries around the world if Russia is not stopped. And right now is the time to realize the scale of danger if we do not stop Russia collectively from continuing the war, from its escalation, because what is at stake is a global destabilization that will hurt everyone.
And the only country and the only person, probably, who refuses to stop this madness is Vladimir Putin. But to force him to end this war, a completely different level of pressure is required, and we need this pressure on all levels: economic, diplomatic, political, military, and other areas. Partners in the international community have the leverage, they have the strength to do so, but we think they need to feel the urgency of doing so.
And the Ukrainian resilience, very famous and well-known around the world, cannot be an excuse for endless war. This is something that Foreign Minister Andrii Sybiha repeats at every corner, every international organization, and this is completely true. So we want them to feel the sense of urgency.
The fact that Ukraine is holding back this monster does not mean that this comes easy or that it will last forever. We need the support to force Putin to end this war now, not later.
I have two questions. So Hungary is currently holding up the EU accession, because Ukraine is implementing reforms for minorities. Can you maybe explain what the reforms entail and when Ukraine has to do them? And then my second question is about the Black Sea and getting agricultural products out of there. There's currently talks with other countries, like Romania and Poland. How are those talks going? Is there any progress in that realm?
In our view, Ukraine has fulfilled the necessary steps to open all EU negotiation clusters. We had an agreement with Hungary earlier this year that we adopt certain legislation, we adopt certain documents, and this we provide to them, and this unblocks our pass to the European Union. We did so, and we expect a reciprocal approach that we agree on.
We are currently in very active negotiations with not only the Hungarian side but other EU partners, on how to move forward, how to open the rest of the clusters, and we hope that this conversation will lead to practical results. We think that, we believe that opening clusters is not closing them. This is the beginning of discussion, so we don't see any problem in starting the discussion.
Then, in the course of the discussion, we can find all solutions, discuss all matters, voice all issues, and find solutions to the problems that arise. But to do so, you need to at least start the discussion, so we do not understand even the logic behind holding back the opening of the rest of the clusters. We hope that two more clusters will be open in the very nearest future, and the other, fifth and sixth, will be opened until the end of the year.
But you will see both consultations between the Ukrainian and Hungarian experts, and they are, if I am not wrong, are already taking place today, one of the rounds. But also we hope for contacts between our leaders, and we are ready to hold a meeting between President Zelensky and Prime Minister Magyar to sort out all the pending issues. I will only add one thing in the end, that we think that Ukraine's membership in the European Union is in the interest of Hungary itself, and in the interest of the Hungarian minority in Ukraine, because then they will also be part of the European Union enjoying all the rights and protections and the level of life, security and prosperity that the European Union provides.
Yes, Minister Sybiha initiated immediately after we saw Russia blocking our ports, consultations with all of the neighboring countries on reactivating the EU solidarity links. These discussions have been held with Moldova, Romania, Hungary, Slovakia, Poland, all of the neighbors except. Of course, Russian and Belarus not good counterparts on this one. At this point, we can see that the neighboring countries have already reactivated those EU solidarity links.
We understand that the issue is sensitive. That is why you don't hear too many headlines and statements on our part, because we understand that this might be, again, sensitive for certain countries. But we think that saving the Ukrainian agriculture export at this point is a matter of concern not only for Ukraine, but for Europe as a whole.
Today, Minister Sybiha explained some of the mechanisms behind it, because Putin, by blocking Ukrainian ports, Putin also wants to trigger migration to Europe. And this is extremely dangerous, and we think it's better to act now in support of Ukrainian exports than face some of the consequences if it remains blocked. But we also need to understand that, unfortunately, the land corridors cannot provide a cover for all of the loss that we have because of the blocking of our seaports.
So, you cannot replace the entire volume that is transported by the sea with land corridors. But at least they can soften the blow. And, again, we are still working with some other partners to try to find solutions that would ensure freedom of navigation in the Black Sea, because this is existential for us and Europe.
Я маю два питання. Яка буде ваша реакція, по-перше, на заяву міністра Хакана Фідана? І яка буде ваша реакція на заяву російського речника Дмитра Пєскова? Вчора, як ви знаєте, турецький міністр зовнішніх справ Хакан Фідан був у Баку. І він там сказав про те, що треба всі сторони повинні припинити вогонь по цивільних суднах. І він сказав про те, що в результаті таких подій громадяни Туреччини та Азербайджану теж страждали. І він сказав про те, що неприпустимо розповсюдження війни на Чорноморський регіон. Яка буде ваша реакція?
По-друге, вчора, як ми знаємо, речник Путіна Дмитро Пєсков сказав про те, що недостатньо припинення вогню по російських НПЗ, а треба ще забезпечити вільне мореплавання для нафтових суден. Яка буде ваша реакція? Дякую.
Щодо першої частини вашого запитання, ми підтримуємо слова турецького міністра Хакана Фідана. Він кілька місяців тому був тут, в Києві. У нас у міністра закордонних справ України Андрія Сибіги була нагода з ним дуже детально поговорити параметр того, що відбувається в Чорному морі, як нам шукати якісь рішення, якийсь вихід з ситуації, яка склалася, для того, щоб все-таки розблокувати свободу судноплавства і припинити російський терор проти цивільних суден.
Тому міністр Фідан абсолютно має рацію, що час у Чорному морі досягти справедливої деескалації, розблокувати експорт зерна. І турецькій стороні чудово відомо, що Україна до такого кроку готова, має конкретні пропозиції, як могло би бути, в тому числі, і припинення вогню на справедливих умовах, які би дозволили розблокувати українські чорноморські порти. Тому ми його позицію підтримуємо.
І, загалом, вдячні Туреччині за її лідерську роль в мирних зусиллях, послідовно з 2022 року. Одна з країн, яка досягла конкретних результатів в різноманітних мирних зусиллях, від Чорноморської зернової ініціативи у 2022 році, до раундів переговорів, які відбувалися в Туреччині. Тому нам здається, що саме Анкара, президент Ердоган, Туреччина є тією силою, яка здатна дійсно досягати миру в нашому регіоні. Тому ми з ними тісно співпрацюємо для того, щоб дійсно досягати рішення.
Тепер, що стосується заяв Пєскова, там треба вивчати їх в повноті, того що він сказав. Але, на нашу думку, припинення вогню могло би включати і енергетику загалом, і зерно загалом. Це питання переговорів і сторін, які готові досягнути таких домовленостей. Україна готова до різних форм деескалації. Тому тут слово за Росією. Нехай надасть конкретні пропозиції, готовність рухатись вперед. І тоді такий рух буде і рішення будуть.
Я не знаю, де він.
Давайте, коли дійде до цього правового механізму, тоді ми будемо надавати сприяння те, яке передбачено законодавством, нашими уповноваженими функціями. Тому поживемо - побачимо, як це буде відбуватись. Станом на зараз, по-перше, наші закордонні дипломатичні установи не залучені в якусь діяльність цієї людини, чи там якісь його зустрічі, чи кудись переміщення, це я можу підтвердити. І я не знаю про його перебування, чи де він знаходиться.
Хтось ще? Бо ми вже пішли по непритаманних для МЗС питаннях. Добре, тоді будемо закруглятися, так? Добре, друзі, дякую вам, що прийшли і будемо ще проводити такий формат вже після Генасамблеї.
Дякую.