Україна як сторона основних міжнародних документів щодо захисту прав дітей підтримує всі зусилля, спрямовані на розвиток і забезпечення соціального захисту дітей, сприяння правам і добробуту дітей та прискорення прогресу в запобіганні та ліквідації всіх форм насильства щодо дітей, захисту прав дітей під час збройних конфліктів та в умовах тимчасової окупації.
Українська сторона послідовно закликала ООН належним чином відображати в своїх доповідях порушення проти дітей, що здійснюються РФ в Україні з 2014 року.
Ми вітаємо, що в опублікованій 11 липня щорічній доповіді Генерального секретаря ООН з питань дітей та збройних конфліктів за 2021 рік, Україна зазначена як ситуація, яка потребує окремої уваги. Таким чином, грубі порушення щодо дітей стають предметом щоденного моніторингу системою ООН, регулярно розглядатимуться РБ ООН, при цьому РФ не матиме будь-яких важелів для блокування таких обговорень, що в свою чергу буде сприяти невідворотності покарання винних у вчиненні цих злочинів.
Україна відповідально ставиться до співпраці із Спеціальним представником Генсека ООН з питань дітей у збройних конфліктах (СААС) з метою припинення та запобігання порушенням щодо дітей під час конфлікту, а також закликає ООН принципово та наполегливо вимагати від РФ співпраці з механізмом СААС, доступу до всіх тимчасово окупованих територій України, а також до своєї території, оскільки до мандату СААС належать злочини викрадення дітей.
Довідково: Мандат Спецпредставника Генсека з питань дітей у збройних конфліктах, затверджений 13 резолюціями Радбезу ООН, в яких визначено шість грубих порушень щодо дітей під час збройного конфлікту: вербування та використання дітей; вбивство та каліцтво дітей; сексуальне насильство над дітьми; напади на школи та лікарні; викрадення дітей; відмова в гуманітарному доступі.
Мандат передбачає: збір та перевірку інформації про дітей, постраждалих внаслідок збройного конфлікту; підготовку на основі цієї інформації щорічної доповіді Генсека ООН про дітей і збройні конфлікти, що подається на розгляд Ради Безпеки ООН; зазначення в доповіді сторін конфлікту, які вчиняють систематичні грубі порушення проти дітей; ведення діалогу з зазначеними в списку сторонами конфлікту для розробки планів дій для припинення та запобігання порушенням щодо дітей.