Ми, міністри, які представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство, сьогодні здійснили конкретні кроки, спрямовані на притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збиття літака рейсу PS752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».
Зокрема, відповідно до статті 14 Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року, ми вимагаємо, щоб Іран погодився на арбітражний розгляд спору, пов’язаного зі збиттям літака рейсу PS752 двома ракетами класу «земля-повітря», запущеними незаконно та навмисно членами підрозділу протиповітряної оборони Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ірану.
Як і раніше, Координаційна група продовжить докладати усіх можливих зусиль для притягнення Ірану до міжнародної відповідальності за його численні порушення міжнародно-правових зобов’язань за кількома договорами. Сьогоднішній крок є частиною комплексної стратегії, спрямованої на забезпечення прозорості та справедливості для жертв трагедії та їхніх родин.
Довідково:
Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації
Ця Конвенція також відома як Монреальська конвенція 1971 року. Канада, Швеція, Україна, Великобританія та Іран є державами-учасницями цієї Конвенції.
Конвенція вимагає від держав забороняти, запобігати та карати за певні правопорушення проти цивільної авіації, включно з незаконним та навмисним знищенням повітряного судна, що перебуває в експлуатації.
Згідно з цією Конвенцією, держави-учасниці також мають міжнародно-правові зобов’язання щодо переслідування або екстрадиції осіб на їхній території, які підозрюються у вчиненні злочину проти цивільної авіації. Держава, яка взяла під варту злочинця або ймовірного злочинця, негайно проводить попереднє розслідування обставин, які стали причиною такого затримання, і результати повідомляє зацікавленим державам. Держава також повинна якнайшвидше повідомляти Раді Міжнародної організації цивільної авіації будь-яку необхідну інформацію, якою вона володіє, зокрема, щодо обставин будь-якого правопорушення проти цивільної авіації.
Держави-учасниці також зобов'язані вживати всіх можливих заходів з метою запобігання правопорушенням, згаданим у статті 1 цієї Конвенції, включно зі знищенням повітряного судна в експлуатації.
Конвенція передбачає, що будь-який спір між двома чи більше державами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не може бути врегульований шляхом переговорів, на прохання однієї зі сторін передається до арбітражу. Якщо сторони не можуть домовитися про умови організації незалежного арбітражу, що матиме юрисдикцію для розгляду цього спору, протягом 6 місяців, будь-яка сторона може передати спір до Міжнародного суду ООН.