«Кримська платформа як зовнішньополітичний інструмент реалізації стратегії деокупації Криму»

Шановні колеги, народні обранці, друзі,

Для мене велика честь відкрити другий день форуму «Україна 30 Міжнародна політика», присвячений практичним вимірам зовнішньої політики нашої держави.

Форум не лише підбиває підсумки 30-ти років з дня відновлення Незалежності України, але слугує майданчиком для обговорення візії розвитку країни.

Сьогодні ми розглянемо такі важливі питання як політика сусідства ЄС, роль світового українства за кордоном у захисті національних інтересів України, ну і звісно говоритимемо про Крим та Кримську платформу.

Президент України, відкриваючи наш захід вчора, наголосив – деокупація Криму є топ-пріоритетом зовнішньої політики України.

 Тож яким став Крим сьогодні?

Найбільш гострі проблеми створені окупаційною російською владою в таких сферах:

• безпрецедентна мілітаризація;
• масові порушення прав людини;
• порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема заміщення населення окупованої території громадянами Росії;
• перетворення Криму та навколишніх вод у свій військовий форпост в Азово-Чорноморському регіоні.  

Росія постійно збільшує кількість військовослужбовців і техніки в окупованому Криму.

Нещодавно Кремль пішов ще далі. Під виглядом військових навчань на пів року закрив частину Чорного моря, в тому числі в напрямку Керченської протоки для іноземних військових кораблів та державних суден. Крім того, російський Президент надав Росгвардії право блокувати акваторії Чорного та Азовського морів.

Це створює суттєві перешкоди для міжнародної навігації, загрожує безпеці та стабільності України та всієї Південно-Східної Європи.

Росія активно розбудовує кримську військову інфраструктуру для своєї ядерної зброї, реконструює інфраструктуру сховищ ядерних боєголовок радянських часів.

На півострові вже розміщені потенційні носії ядерної зброї.

Своє панування в Криму Росія намагається закріпити шляхом перетворення його на величезну військову базу.

Одночасно вона придушує усі можливі форми протидії окупації.

Основними факторами цього процесу є безпрецедентні та жорстокі репресії щодо інакодумців, передусім українців і кримських татар.

Кремль порушує міжнародне гуманітарне право, використовуючи населення українського півострова для поповнення своєї армії. З початку окупації близько трьох десятків тисяч громадян України вже призвані на військову службу.

Росія проводить штучну та свідому заміну складу населення Криму. Вона  вичавлює нелояльних і заміщує їх сотнями тисяч своїх громадян, чим фактично вчиняє військовий злочин.

Березневий декрет президента РФ №201 про прикордонні території в Криму фактично позбавив українців та всіх інших, окрім громадян РФ, володіти більшою частиною земель півострова. Це ще один наочний фактор примусової паспортизації, коли без російського аусвайсу жити в умовах окупації неможливо.

В Криму відбувається знищення та привласнення культурної спадщини України та корінного народу України - кримських татар. Паралельно ведеться активна російська пропаганда, нав'язування власних історичних наративів населенню Криму, своїм та іноземним громадянам. Така політика спрямована на ідеологічне виправдання агресії, розмивання української та кримськотатарської ідентичності в Криму.

Від самого початку окупації дипломатична служба України мобілізувала міжнародну спільноту для засудження російської агресії.

Як відповідь на неї, міжнародні й регіональні організації ухвалили рішення про невизнання зміни статусу Криму.

Варто згадати першу Резолюцію ГА ООН про Територіальну цілісність України від березня 2014 року. «Кримська сотня», так між собою називають її дипломати, говорячи про країни, які не визнали злочинів Росії.

У 2016 році ми ініціювали резолюцію по правах людини. Та ще через два роки винесли на голосування ГА ООН рішення Щодо мілітаризації АР Крим та міста Севастополя, а також частин Чорного та Азовського морів».

Ми забезпечили збереження на порядку денному 75-ї сесії ГА ООН пункту щодо Ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

Пріоритетними є зусилля зі збереження уваги міжнародної спільноти до масових порушень прав людини на півострові. Це спосіб допомоги нашим громадянам, адже публічність рятує життя.

Ключовими у цьому зв’язку є чотири доповіді Генерального секретаря ООН, які містять доказову базу щодо політичних репресій та розправ.

Важливою складовою наших зусиль є активне використання майданчику Ради ООН з прав людини.

Починаючи з 2015 року проведено понад 30 інтерактивних діалогів з прав людини в Україні. Особливий акцент робиться на ситуації в окупованих Криму і Донбасі.

Не менш важливим є майданчик Виконавчої ради ЮНЕСКО, де також ухвалюються рішення Моніторингу ситуації в Автономній Республіці Крим.

Ці документи закріплюють на порядку денному ООН питання російської агресії проти України. Вони також слугують запобіганню прийняття світовою спільнотою статус-кво і фіксують вчинення Росією порушень міжнародного права.

Проблематиці російської агресії також приділяється належна увага в ОБСЄ. Консенсусний принцип схвалення рішень ускладнює нашу роботу. 

Щотижня Представник України при міжнародних організаціях у Відні робить доповідь про Крим та Донбас в рамках Постійної Ради.

Продовжуємо працювати над забезпеченням доступу моніторингових місій до Криму.

Попри повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи, варто відзначити, що політика невизнання спроби анексії офіційно закріплена в понад 10 її рішеннях. Зокрема, 23 червня було ухвалено резолюцію ПА РЄ щодо порушення прав кримських татар. Я вдячна українській делегації та ісландському доповідачу за зроблену роботу.

З початку окупації Європейський Парламент ухвалив 5 резолюцій, присвячених Криму та ще 24, де тематика Криму порушується серед положень резолюцій.

Очікуємо також, що восени Європарламент повернеться до питання ухвалення спеціальної резолюції щодо ситуації в Криму. Вона має стати комплексним документом з підтримки процесу деокупації Криму.

Європейський Союз, Сполученні Штати Америки, Австралія, Албанія, Канада, Японія, Грузія, Молдова, Чорногорія, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія застосували санкції проти Росії, які за ці роки були тільки посилені.

Україна ініціювала судовий процес проти Росії щодо застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації та Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму в Міжнародному суді ООН.

Ми також ініціювали судовий процес в Арбітражному трибуналі з морського права між Україною та Російською Федерацією стосовно прав прибережної держави в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці.

Окремим треком є позови до Європейського суду з прав людини. Рішення ЄСПЛ від 14 січня прийняти до розгляду по суті 11 скарг, поданих Урядом України наближає відповідальність держави-агресора за вчинені протиправні діяння.

Крім того, у провадженні ЄСПЛ перебуває понад 6800 індивідуальних заяв, пов’язаних з подіями в тимчасово окупованому Криму та в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Варто також згадати справу про «скіфське золото».

У нідерландських судах вимагаємо повернення півтисячі музейних предметів державної частини Музейного фонду України.

У грудні 2016 Окружний суд міста Амстердам оголосив рішення у справі, визнавши, що колекція підлягає поверненню на територію України. Фантомні кримські музеї, керовані з Москви оскаржили це рішення. Вже 14 вересня цього року очікуємо на результат розгляду апеляції.

Але всі ці кроки є частиною на шляху, де перед Україною постали такі проблеми як відсутність стратегічного бачення щодо процесу звільнення Криму, розпорошеність українських та міжнародних зусиль на цьому напрямі.

Тому напередодні 30-ої річниці  незалежності України, Важливим результатом стало ухвалення Радою національної безпеки та оборони України Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму та її затвердження Президентом України.

За це ми вдячні нашим ключовим партнерам -  віцепрем’єр-міністру Олексію Резнікову, та його команді, в також команді Постійного представника Президента в АРК Антона Кориневича разом з іншими відомствам за співпрацю у розробці цієї Стратегії.

Міністерство закордонних справ України напрацювало зовнішньополітичну складову зазначеного документа. Наша команда  на чолі з Дмитром Кулебою запропонувала Президенту України Міжнародний координаційний механізм Кримської  платформи.

Як вчора зазначив Міністр Кулеба, «участь держав в Кримській платформі - це дуже простий тест про те, з ким ти у питанні окупованого Криму - з Росією та агресією, чи з Україною та міжнародним правом?».

Платформа є не лише міжнародним консультативно-координаційним механізмом. Це також політичний формат - парасолька, який вже об’єднав національні та міжнародні зусилля.

Отже, що таке Кримська платформа?

Це багаторівневий всеохоплюючий формат, що просуває стратегічне бачення політики щодо Криму, консолідує увагу та ресурси світової спільноти, та має забезпечити синергію зусиль на міжурядовому, міжпарламентському, неурядовому рівнях та між ними.

Лідерство України тут є ключовим. Цим ми робимо конкретний внесок в систему європейської безпеки та відновлення порядку. Ми врахували у його концепції більш широкий, загальносвітовий та європейський контекст. Тож Україна пропонує державам приєднатись до спільних зусиль для звільнення Криму. Це має стати потужним сигналом про неприйнятність спроб змінити міжнародно визнані кордони силою, згуртованість світової спільноти та власне спільні цінності.

Фінальною метою Кримської платформи, безумовно, є деокупація Криму та його повернення під контроль України мирними засобами, як наголошує Стратегія деокупації та реінтеграції.

На цьому шляху ми рухатимемось п’ятьма пріоритетними напрямами:

• консолідація міжнародної політики невизнання будь-якої зміни статусу Криму;
• ефективність санкцій, їх посилення та перекриття шляхів обходу;
• захист прав людини і міжнародного гуманітарного права, відновлення прав кримськотатарського народу;
• забезпечення безпеки в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації;
• подолання екологічних та економічних наслідків окупації.

Діяльність Платформи відбуватиметься паралельно на кількох рівнях:

• урядовий,
• парламентський,
• експертний та
• муніципальний.

Першим заходом на найвищому політичному рівні стане установчий Саміт Кримської платформи у Києві 23 серпня. Він пройде саме тут, в Парковому.

Організація Саміту та процес розробки його Спільної декларації продемонстрували дві важливі речі.

Нам вдалось сформувати ядро міжнародної коаліції за звільнення Криму, кількісний склад якої постійно зростає.

Також нам вдалось виробити спільне розуміння у наших найважливіших партнерів, що зволікання з відповіддю на окупацію Криму та пов’язані злочини фактично надали Росії та іншим авторитарним режимам карт-бланш на подальший наступ на правила демократичного світу.

Спільна декларація, яку плануємо ухвалити у ході Саміту, окрім формального запуску Міжнародної Кримської платформи підтвердить незмінність формули «Крим – це Україна», засудить злочини РФ в Криму та довкола, окреслить параметри міжнародної політики деокупації.

Водночас, маємо чітко усвідомлювати - Росія не просто спостерігає за українською ініціативою. Вона її оголосила - загрозою територіальній цілісності та безпеці та розпочала масштабну роботу із дискредитації цього майданчику, його задач та цілей, а також збиття участі держав в Кримській платформі.

Тепер щодо самого Саміту.

В рамках сегменту високого рівня Саміту виступлять Президент України, голова Верховної Ради України, прем’єр-міністр, лідер кримськотатарського народу, глави іноземних делегацій, а також, що важливо – представник громадянського суспільства – новоствореної експертної мережі Кримської платформи.

Далі робота Саміту продовжиться у форматі 4 тематичних панелей:

• політика невизнання та санкції;
• безпекові виклики;
• захист прав людини в тимчасово окупованому Криму;
• відновлення прав кримськотатарського народу.

Після Саміту діяльність Кримської платформи не завершиться.

Міжурядовий рівень Платформи діятиме у вигляді консультацій міністрів закордонних справ, координаційних зустрічей спеціалізованих робочих груп за пріоритетними напрямками, конференцій. Зокрема, плануємо заснування щорічного форуму, присвяченого безпеці ширшого Чорноморського регіону та за його межами.

Не можу не відзначити успіхи у парламентському вимірі.

Народні депутати з різних фракцій активно включилися до реалізації задач Кримської платформи, як на внутрішньому треку, так і на зовнішньому. Минулого року було зареєстровано міжфракційне об’єднання «КП», а вже з початку цього року ми напрацювали Пакет законопроєктів КП.

Кримський пакет законів народився в чисельних консультаціях із парламентом, МЗС, ППУ в АРК, національним інститутом стратегічних досліджень, Меджлісом кримськотатарського народу, експертами та іншими учасниками, його вже частково реалізовано.

Мова йде і про нещодавно прийнятий закон про скасування одіозної ВЕЗ «Крим» та довгоочікуваний закон про статус корінних народів. Дякую за надзвичайний приклад єднання та синергії. Саме до такого світ ставиться з повагою, а українські дипломати транслюють партнерам досвід боротьби за Крим.

Але попереду ще багато домашньої роботи: і посилення закону про санкції та прийняття інших рішень, в тому числі й про захист політичних в’язнів.

На міжнародному треку парламентської співпраці Кримської платформи теж є результати. Вже діють групи підтримки Кримської платформи, створені Верховною Радою України у співпраці з ПА НАТО, також у парламентах Латвії та Литви.

Про роботу парламентської асамблеї Ради Європи ми почуємо сьогодні у виступі голови української делегації в ПАРЄ Марії Мезенцевої та інших колег народних депутатів.

Важливим етапом розбудови Кримської платформи стало створення 7 червня цього року неурядовим сектором Експертної мережі Кримської платформи.

Інтерес до участі у ній вже висловили близько 180 українських та іноземних незалежних експертів та науковців.

Завданнями цієї мережі є аналітична та інформаційна підтримка офіційного виміру Кримської платформи та експертна дипломатія.

Експертна дипломатія сприятиме підвищенню рівня обізнаності щодо кримської проблематики у державах світу. Перший міжнародний захід мережі - Експертний Форум відбудеться в Києві 22-23 липня.

Мені приємно відзначити, що деякі перші дослідження експертів на кримському напрямі вже були презентовані іноземному дипломатичному корпусу. Зокрема щодо сценаріїв військових дій Росії з окупованого Криму та санкційної політики щодо російського оборонно-промислового комплексу.

Ми також вітаємо розробку з боку експертів плану заходів  на 2022 рік разом із міжнародними аналітичними центрами та науковцями. Потенціал такої взаємодії важко переоцінити.

На останок пригадаю особисту історію. В березні 2014 року до Криму приїхав спеціальний представник Генерального секретаря ООН - посол Роберт Серрі.

Він мав давати пресконференцію в готелі «Москва» за результатами всіх своїх зустрічей.

Сотні журналістів з усіх куточків світу чекали на нього кілька годин. Серед них була і я.

Тривожні чутки, що посол Серрі захоплений так званою самообороною та утримується в кав’ярні «Віденські булочки» у Сімферополі я почула від журналістки телеканалу АТР Ельвіни Сейтбуллаєвої.

Рішення виїхати на пошук разом із британською командою ITV News я прийняла миттєво.

Ми стали першими, хто знайшов Роберта Серрі. Він зізнався, що ми стали його порятунком. Бо в той момент було важко розуміти, чого чекати від невідомих, що ховались за «самообороною Криму».

Я виступила медіатором в кількагодинних перемовинах та передала спецпосланцю озвучений ультиматум. «Негайно залишити Крим або ніхто йому не гарантуватиме безпеку».  Нас везуть в аеропорт, який вже був оточений озброєними до зубів «зеленими чоловічками». Під конвоєм ведуть до віп-лаунжу, де я беру останнє інтерв’ю на свій мобільний телефон, яке показали сотні світових ЗМІ. Тоді посол Серрі сказав, що приїхав в Крим, аби вивчити та розповісти світові, що відбувається в Криму.

Ми знаємо, що тоді відбулося - цинічний злочин окупації країною, що гарантувала безпеку України та переконувала світ про братські народи.

Але слова спецпредставника Генерального секретаря ООН актуальні й сьогодні - через майже 8 років після тих подій - світ має знати, що відбувається в Криму сьогодні.

Мета Кримської Платформи - не дозволити злочинцю приховати щодня триваючі злочини та спільно з партнерами відновити справедливість та змусити Росію нести відповідальність. І за Крим, і за Донбас. Слава Україні!