Рада відзначає першочерговість спрямування спільних зусиль держави, громадянського суспільства та міжнародного співтовариства на пріоритетних напрямах, а саме:

• захист фундаментальних прав людини на всіх тимчасово окупованих Росією територіях України; 
• захист прав українських дітей, насамперед – незаконно депортованих та примусово переміщених на територію Росії; 
• повернення всіх цивільних заручників та військовополонених, передусім – поранених та осіб з інвалідністю.
• захист прав, забезпечення належних умов та належного поводження з військовополоненими.

Повернення військовополонених, цивільних заручників, незаконно депортованих  осіб і примусово переміщених на територію РФ дітей є одним з пріоритетів у контексті відновлення всеохоплюючого, справедливого й сталого миру та реалізації Формули миру Президента України Володимира Зеленського.

У контексті реалізації Формули миру, Рада наголошує, що права українських військовополонених і цивільних осіб, які утримуються Росією, повинні забезпечуватись відповідно до положень Женевських конвенцій щодо захисту жертв війни 1949 року та Додаткових протоколів до них. 

Усі українські громадяни, які утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях України (військовополонені, цивільні, примусово переміщені і депортовані особи, включаючи дітей) повинні бути звільнені, зокрема шляхом повного обміну. 

Рада вітає створення Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, депортованих або примусово вивезених до Російської Федерації з тимчасово окупованих територій України та звертається до усіх держав світу підтримати зусилля України у досягненні цієї важливої мети, зокрема шляхом приєднання до Декларації Міжнародної коаліції та сприяння втіленню визначених в ній завдань.

Закликаємо до посилення якнайширшого використання наявних в міжнародних організаціях (ООН, ОБСЄ, РЄ) інструментів моніторингу та документування російських злочинів та порушень прав людини на ТОТ України, включаючи звіти Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні,  Московський механізм ОБСЄ,  що сприятиме притягненню до відповідальності та встановленню справедливості.

Закликаємо також відповідні міжнародні гуманітарні організації вжити всіх можливих заходів для виконання покладених на них Женевськими конвенціями функцій, а саме: відвідувати військовополонених в усіх місцях їхнього перебування, проводити моніторинг умов проживання та праці українських оборонців і цивільних осіб, належного поводження, надання їм медичної допомоги (зокрема з метою попередження можливої інвалідності), забезпечити транспортування індивідуальних чи колективних посилок, кореспонденції, документів українських полонених, проводити належну інформаційну та освітню роботу щодо необхідності дотримання положень міжнародного гуманітарного права на території держави – агресора.

Ми вимагаємо, щоб поводження Росії з військовополоненими повністю відповідало положенням Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року 2 та Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року, 3.

У цьому зв’язку відзначаємо також важливість додаткового опрацювання питання щодо задіяння тих міжнародних механізмів, за якими Росія продовжує нести міжнародно-правові зобов’язання (зокрема, у сфері попередження та протидії катуванням та сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом) та які потенційно можуть бути використані для отримання доступу міжнародних моніторів до незаконно утримуваних (депортованих, викрадених тощо) на території Російської Федерації громадян України.